Агентивно-професійні назви осіб жіночої статі в лексикографічному описі та узусі

Dairyman «1) владелец или работник молочной фермы; 2) продавец молочных продуктов; торговец молочными продуктами» [296, 192], dairymaid «1) работница на молочной ферме; 2) молочница» [296, 192].

В усіх виданнях ОЖ, крім ОЖ-1949, НЧ аппаратчик має два значення, перше - «робітник, який керує апаратом (промисловість)», друге - «чиновник». НЖ аппаратчица має тільки перше значення, напр. аппаратчик «1. Рабочий, управляющий аппаратом, несколькими аппаратами (в 1 знач.). 2. Работник аппарата (в 3 знач.; разг.) / ж. аппаратчица (к 1. знач.)» [ОЖ-1964, 26].

У DEX подібна асиметрія проявляється у відступі від прийнятого там запису назв осіб. Пор. з одного боку, «stenograf, г… s. m єi f.» [DEX, 891] і з другого - «istoriograf, s. m» [DEX, 433]. Не зважаючи на однакову фіналь основи остання назва не поширюється жінок.

З позицій гендерної лінгвістики такі випадки можна розглядати як асиметрію у тлумаченні НЖ та НЧ, яка негативно позначається на функціонуванні системи номінації жінок загалом, оскільки потенційно НЖ філософка, секретарка, виконавиця, dairymaid, аппаратчица можуть мати усі значення, притаманні відповідним НЧ. При порівнянні наведених вище дефініцій назв ч. і ж. р. впадає в око не тільки кількісна відмінність, а й якісна. У НЖ немає сем, відповідно, «фахівець із філософії, мислитель, що розробляє питання світогляду», «керівник поточної роботи установи», «власниця ферми» та ін. Такі випадки свідчать про тенденцію до репрезентації назвами ж. р. нижчого соціального статусу жінки, що позначається відповідною лексемою. Це поширюється також на «еквівалентні» за словниками корелятивні пари і може розглядатися як каталізатор процесу маскулінізації.

Сучасна лексикографічна практика засвідчує хисткість межі між «еквівалентністю» та «асиметрією» у тлумаченні однотипних слів. Порівняймо тлумачення назв учитель та учителька і учитель та учительница. У СУМі зафіксовано такі значення: учитель «1. Особа, яка навчає, викладає який-н. предмет у школі; 2. Людина, яка є авторитетом у якій-н. галузі, яка впливає на інших, передаючи свій досвід, знання, служить для них прикладом» [СУМ, Х, 536]. Оскільки НЖ учителька тлумачиться як «жін. до учитель» [СУМ, Х, 536], то їй притаманні обидва значення. Проявом асиметрії у цій парі назв можна вважати використання ілюстративного матеріалу, див. п. 2.2.4. Інакше в ОЖ, де НЖ семантично обмежується: учитель «1. Лицо, к-рое обучает чему-н., преподаватель. 2. Глава учения (во 2 знач.), тот, кто учит (научил) чему-н. (высок.). // учительница (к 1 знач.)» [ОЖ-1964, 832].

Семантична асиметрія у словотвірних корелятів ч. і ж. р. може бути набагато більшою, коли НЖ набувають виразного негативного забарвлення. З цього приводу Д. Камерон зазначає, що «процес пейоризації можна побачити у низці корелятивних пар ч. і ж. р. В той час як назви ч.р. означають владу, статус, свободу і незалежність, жіночі, які у багатьох випадках раніше були паралельними, тепер позначають незначність, залежність, негативність і стать. Напр., bachelor (позитивність, незалежність, статева свобода) протиставляється spinster (бридкість, сексуальна холодність і фрустрація). У випадках, коли позитивні аспекти самотнього життя починають асоціюватися з жінками, назва spinster виявилася настільки невідповідною, що довелося створити назву bachelor girl. Іншими прикладами семантичної нееквівалентності є governor (можновладний, правитель) і governess (бідна жінка, яка наглядає за дітьми); master (компетентний або владний чоловік) і mistress (з конотацією сексуальної та економічної залежності); tramp (бездомний чоловік) і tramp (жінка-повія)» [213, 77].

Наведені вище приклади асиметрії у семантиці закріплені на рівні узусу. Проте у деяких випадках асиметричність тлумачення є не відображенням наявних відмінностей у семантиці, а проявом дієвості гендерного чинника в лексикографії і, відповідно, відображенням гендерного упередження укладачів словника. Пор. перше значення НЖ відьма «за народним повір'ям - жінка, яка, знаючись з «нечистою силою», завдає людям шкоди (виділення наше - Я.П.), чаклунка» [СУМ, І, 666]; і тлумачення НЧ відьмак «за народним повір'ям - чоловік, який знається з «нечистою силою», чаклун» [СУМ, І, 667]. У дефініції НЧ відсутній виразно негативний компонент «завдає шкоди людям».

Проте асиметрія у тлумаченні не завжди є проявом суб'єктивізму, а зумовлюється об'єктивними чинниками, напр., корифейка «жін. до корифей 2., 3» [СУМ, ІV, 291], корифей «1. У старогрецькій трагедії - керівник і заспівувач хору. 2. Танцівник кордебалету, який виконує сольні партії. 3. перен. Провідний, видатний діяч науки, мистецтва тощо» [СУМ, ІV, 291]. Непоширення першого значення НЧ корифей на жіночий відповідник зумовлене тим, керувати хором і заспівувати у давньогрецькій трагедії міг тільки чоловік.

Іншим аспектом семантичної асиметрії є випадки, коли менше значень закріплюється за НЧ, напр. подавальник «той, хто подає що-небудь (перев. снопи)» [СУМ, VІ, 729], подавальниця «1. Жін. до подавальник. 2. Працівниця їдальні, яка подає відвідувачам страви» [СУМ, VІ, 729].

Уборщик «работник, который убирает, относит что-н. У. зерна от молотилки / ж. уборщица» [ОЖ-1964, 808], уборщица «1. см. уборщик. 2. Работница по уборке помещений в учреждениях, предприятиях» [ОЖ-1964, 808]. У НЖ уборщица в окрему позицію вичленовано значення «прибиральниця приміщень». В узусі у цьому значенні широко використовується саме НЖ. Проте в класифікаторах професій усі різновиди професій зі складовою прибиральник подаються тільки у формі ч. р., напр. у ОРК-1995: уборщик производственных и служебных помещений. Пор. прибиральник «робітник, який прибирає яке-небудь приміщення, якусь територію» [СУМ, VІI, 554], прибиральниця «жін. до прибиральник» [СУМ, VIІ, 554].

Моделіст «той, хто займається створенням моделей чого-небудь» [СУМ, ІV, 775], моделістка «1. Жін. до моделіст. 2. Кравчиня вищої кваліфікації, яка розробляє моделі одягу» [СУМ, ІV, 775]. Пор. модельєр «спеціаліст, що виготовляє зразки якого-небудь нового виробу» [СУМ, ІV, 776]. Два вміщені у вокабулі приклади стосуються тільки одягу: Велику роль у задоволенні споживачів високоякісним одягом, взуттям та ін. повинні відіграти художники та модельєри. Народний одяг, який у багатьох країнах уже не носять повсякденно, довго ще надихатиме модельєрів усього світу. Корелятивної НЖ, напр. модельєрка, не наведено. Взявши до уваги дефініції, у цьому випадку можна говорити про семантичну кореляцію модельєр - моделістка. Пор. наявність НЖ моделистка «работница швейной промышленности - портниха высшей квалификации» [ОЖ-1964, 348] (НЧ немає) і НЧ модельер «специалист по изготовлению моделей одежды» [ОЖ-1964, 348] (НЖ немає).

Так, повне значення слова математик можна встановити тільки додавши значення жіночого корелята математичка: математик «специалист по математике / ж. математичка (о студентке, преподавательнице разг.)» [ОЖ-1964, 333].

Educator, oare «1.adj., s. m. єi f. (Persoanг) care educг copiii, tineretul (оn єcoli); profesor, оnvгюгtor. 2. S. f. Persoanг cu o pregгtire specialг care se ocupг de educaюia copiilor preєcolari (оn cгmine єi оn grгniюe) [DEX, 291]. Як бачимо, за румунськими іменниками вихователь, вихователька закріплені різні значення, якщо перше «особа, яка навчає дітей, молодь (у школі); учитель, викладач» поширюється на осіб обох статей, то друге «особа із професійною підготовкою, яка займається навчанням дітей, дошкільнят (у дитячих садках)» стосується тільки жінок.

Мають місце також випадки різного представлення семантичної структури корелятивних пар НЖ та НЧ. Візьмімо приклад із ОЖ-1972, який наводить А.С.Бєлоусова: «слово мужчина представлене як однозначне: «взрослый человек, лицо, противоположное женщине по полу», а в слові женщина співвідносні поняття розчленовані і представлені двома значеннями: «1. Лицо, противоположное мужчине по полу; та, которая рождает детей. 2. Взрослая, в отличие от девочки, девушки» [12, 72]. Цей приклад можна також трактувати як асиметрію у значеннях НЖ та НЧ, адже зазначені лексеми відрізняються не тільки способами розробки їх семантичної структури - інтегрований опис НЧ мужчина і розбиття на два значення НЖ женщина, а й семантичним навантаженням. Друге значення лексеми женщина «доросла особа жіночої статі» не дорівнює визначенню «взрослый человек» лексеми мужчина, оскільки в НЖ немає семи «людина», яке в тлумаченні НЧ мужчина виступає як гіперонім. У новому виданні словника ця асиметрія ліквідована.

По-різному представлена семантична структура слів бог і богиня у СУМі: бог «у релігійних віруваннях уявна надприродна істота, що нібито створила світ і керує ним та вчинками людей // чого, перен. Найбільший умілець у чомусь, наймогутніший володар чого-небудь» [СУМ, І, 207], богиня «1. В античній міфології і деяких східних релігіях божество жіночої статі // скульптурна фігура такого божества; 2. перен. Про жінку, дівчину надзвичайної, чарівної вроди // про кохану жінку» [СУМ, І, 209]. У НЧ бог переносне значення не виділене в окрему позицію, натомість у НЖ фіксується два значення. Так само, як і в попередньому випадку, наявна також семантична асиметрія, причому обмеження стосується як НЖ (немає компонентів - «майстриня», «володарка»), так і НЧ (немає компонентів «скульптурна фігура», «красень», «коханий чоловік»).

Таким чином, наведені вище і подібні до них приклади семантичних асиметрій у дефініціях, так чи інакше, а до певної міри відображають узус. Як зазначає Л.І. Рахманова: «Не завжди точно, у всякому разі, не цілком переконливо, відображений у словниках ступінь відповідності обсягу значень іменників ж. р. обсягові значень іменників ч. р. Це стосується як окремих слів, так і деяких груп слів. Не досить переконливо характеризуються, напр., відношення між словами типу географичка - географ, математичка - математик. У більшості випадків іменники ж. р. мають тлумачення «жін. до…», позбавлене будь-яких обмежувальних позначок. А втім, здатність іменників ж. р. мати всі значення (відтінки значення), властиві словам ч. р. («фахівець у певній галузі'., «викладач певної дисципліни'., «студент певного факультету'), сумнівна і не підкріплена достатньо переконливими прикладами» [144, 19].

У словниках, відтак, можна зустріти такі записи, як-от, медик «фахівець з медицини // розм. студент медичного інституту або факультету» [СУМ, ІV, 663], медичка «розм. жін. до медик (переважно про студентку медичного інституту або факультету)» [СУМ, ІV, 664]. Незважаючи на симетричне відсильне тлумачення, у цьому випадку обмеження на можливість НЖ вживатися у тих же контекстах, що і НЧ, реалізуються через позначку розм., а також уточненням у дужках «переважно про студентку медичного інституту або факультету».

Про ступінь відповідності словникових дефініцій узусу переконливо можна твердити після проведення широкомасштабного вивчення слововживання у репрезентативній вибірці джерел із залученням даних від інформантів - носіїв мови.

Екземпліфікація є важливим лексикографічним параметром, який виконує, зокрема, такі функції, як підтвердження існування реєстрової одиниці, показ її сполучуваності з іншими лексемами. Оскільки у тлумаченні дається, як правило, лише основна ідея значення слова, то ілюстративний матеріал сприяє конкретизації, розширенню, поглибленню тлумачень семантики слова [200, 138]. Як зазначає Б. Гавранек, «щедра документація контролює розробку і може сама її корегувати» (цит. за [126, 184]). Л. Згуста наголошує на важливості екземпліфікації і зазначає, зокрема, що «…приклади, як конкретніші за дефініцію, яка повинна бути досить загальною, завжди додають деяку нову інформацію» [240, 264].

Щодо ілюстрування похідних назв (серед яких і НЖ), то існують різні, навіть протилежні думки. Одні вважають за необхідне ілюструвати похідні: «…цілі низки слів, які особливо потребують строгої документації зважаючи на легкість їх утворення, часто залишаються без неї». Сюди Т.В. Зайцева включає також назви осіб жіночої статі, і зазначає, що «такі назви або зовсім не ілюструються або в переважній більшості випадків ілюструються висловлюваннями» [57, 187]. Інша точка зору представлена в А.П.Євгеньєвої: «Немає потреби ілюструвати всі слова, які наводяться в Словнику, особливо всі похідні, вживання яких у мовленні не може становити складності для читача, оскільки ряд найуживаніших у мові слів із даної моделі буде ілюструватися цитатами із авторитетних джерел» [49, 173]. Саме остання позиція і може бути однією з причин неподання ілюстрацій до окремих НЖ. На відсутність в «Українсько-російському словнику» [353] при окремих НЖ текстових ілюстрацій вказував І.І. Фекета [183, 16]. Проте чи не найголовнішою причиною неілюстрування певної лексеми у словнику, в якому ілюстрації добираються із друкованих джерел, є відсутність у картотеці відповідної (вдалої) цитати, як-от у СУМі. Підтвердженням цієї думки, незважаючи на те, що, на відміну від корелятивних НЧ, частіше без ілюстрацій залишаються НЖ (напр. низькопоклонниця, нищителька, нігілістка, оббивальниця), є подання прикладу до НЖ медалістка «жін. до медаліст» [СУМ, ІV, 662], і відсутність ілюстрації при корелятивній НЧ медаліст.

Відношення параметру екземпліфікації до принципів узуальності й нормативності залежить передусім від типу словника і підходів до добору ілюстрацій. У словниках, які ми визначили як узуальні (діалектні, сленгу, історичні та ін.), ілюстративний параметр є узуальним, оскільки приклади відображають реальне функціонування лексеми. Пор. вчиха «вчителька. Я завтра нашій вчисі принесу отакенний букет» [348, 80], роксолана «українка як об'єкт купівлі-продажу в секс-індустрії. Українські роксолани заповнили зарубіжні борделі» [348, 232]. У нормативних словниках цей параметр, на нашу думку, має статус узуально-нормативного. З одного боку, ілюстрації відображають узус, а з другого - мають нормативне спрямування. Це особливо проявляється при так званій неповній екземпліфікації, коли ілюстрація наводиться не до всіх значень багатозначного слова, що у випадку НЖ сприяє семантичній асиметрії у корелятивних парах агентивно-професійних назв осіб ч. і ж. р. Це стосується передусім тих НЖ, які тлумачаться за формулою «жін. до…», а відповідна НЧ має кілька значень. Напр. НЧ учитель має такі значення: «1. Особа, яка навчає, викладає який-н. предмет у школі 2. Людина, яка є авторитетом у якій-н. галузі, яка впливає на інших, передаючи свій досвід, знання, служить для них прикладом» [СУМ, Х, 536]. Оскільки НЖ учителька тлумачиться як «жін. до учитель» [СУМ, Х, 536], то їй притаманні обидва значення, а три наведені цитати ілюструють тільки перше значення: «- Здрастуй… одчини школу… я приїхала до вас за вчительку (Коцюб.); Артем звів голову і, відверто дивлячись учительці в лице, сказав: - Я вже тепер більше не буду ніколи [лаятися] (Головко); Тут же вчителька проекзаменувала Бориса і пішла з ним до директора (Хижняк)». Щодо 2-го значення НЖ учителька, то воно відображене в ілюстрації до лексеми новобранець з того ж самого словника: «Новобранцям поезії і прози треба серцем прислухатися до щирих порад великої натхненниці і вчительки - комуністичної партії» [СУМ, V, 435]. Подібно з лексемою пестунка, яка тлумачиться «жін. до пестун» [СУМ, VI, 343], пестун «1. Той, кого надмірно пестять, якому догоджають, потурають у всіх бажаннях і примхах. 2. заст. Той, хто доглядає й виховує дитину, прищеплюючи їй певні погляди, навики, правила поведінки» [СУМ, V, 343], а ілюстрація наведена тільки до другого значення.

Отже, характер підбору ілюстративного матеріалу до НЖ залежить передусім від джерельної бази словника, його обсягу та реалізації у словнику принципів узуальності й нормативності. І саме з чітким визначенням нормативної чи узуальної спрямованості словників можна пов'язати резерви у досягненні послідовності в екземпліфікації НЖ.

У групу стилістичної характеристики можна об'єднати такі лексикографічні параметри, як власне стилістичний, емоційно-оцінний, лінгвоісторичний (історія слова), а також термінологічний. Реалізуються ці параметри за допомогою системи позначок і пояснень, які використовуються в тих типах словників, де є тлумачення реєстрових одиниць чи його елементи: тлумачних, перекладних, навчальних, словниках омонімів, синонімів та ін. Крім того, деякі словники мають стилістичну спрямованість, зумовлену складом реєстру. Напр., реєстрові одиниці термінологічного словника можна вважати загалом стилістично нейтральними одиницями, основна сфера використання яких - науковий та офіційно-діловий стилі мови. З цього погляду можна погодитися з думкою про невключення термінологічного параметра до групи стилістичних параметрів. Специфіка НЖ як термінів і проблеми їх засвідчення термінологічними словниками розглядається нижче (п. 2.3). Розглянемо докладніше ті із групи стилістичних параметрів, які, на нашу думку, є найважливішими при стилістичній характеристиці агентивно-професійних НЖ.

Власне стилістичний параметр. Стилістичний параметр реалізується як позначками, так і імпліцитно - загальною стилістичною спрямованістю словника. У загальномовній (неспеціальній) лексикографії без стилістичних позначок залишаються слова стилістично нейтральні, а також ті, на сферу використання яких вказують інші позначки, напр. відсильні, як-от збільш. до, або сама форма слова, що відображається тлумаченням.

Стилістичний параметр у лексикографії є одним з основних, проте «є найменш розробленою і найуразливішою галуззю лексикографії» [159, 86]. Для англомовної лексикографії теж характерні проблеми непослідовності вживання стилістичних позначок colloquial, illiterate, popular, dialect, slang і різне маркування ними тих самих лексем в різних словниках [230]. Проблеми стилістичної характеристики актуальні і нині, що пояснюється як об'єктивними, так і суб'єктивними чинниками. До об'єктивних віднесемо загальну проблему відставання у відображенні в словниках актуального стану мовного матеріалу. Звідси, як зазначає О.Ємельянова, «стилістичні позначки в принципі не можуть відображати стилістичний потенціал слова у всій його багатоманітності і розвитку [50, 71]. До суб'єктивних чинників віднесемо ті основні засади, якими зазвичай керуються лексикографи при стилістичній кваліфікації слів, а саме «1) традицією, встановленою найавторитетнішими словниками, 2) власною інтуїцією і 3) наявністю у слова формальних показників його можливого стилістичного забарвлення [50, 71]. А стосовно НЖ, то до цих чинників додається ще й гендерний, що в поєднанні із загальною проблемою вироблення адекватних підходів і об'єктивних критеріїв ускладнює порівняно з іншими лексико-семантичними групами стилістичне опрацювання НЖ, про що свідчать непослідовності стилістичного маркування НЖ у словниках. Так, напр., у СУМі непослідовно подається позначка розм. до НЖ, напр., з позначкою розм. - інженерка, директорка, службовка та ін., без позначки - агрономка, кондукторка, інспекторка та ін.

Та сама лексема може мати різну стильову характеристику і в тому самому словнику, напр. у російсько-словацькій частині словника [293] маникюрша - manikurka без позначки, а в словацько-російській: manikurka разг. маникюрша. У цьому зв'язку постає проблема віднесення позначки до лівої чи правої частини перекладного словника. Розв'язання її особливо важливе для подання НЖ, оскільки сфера вживання НЖ у різних мовах може відрізнятися. Наведений приклад можна розглядати як прояв непослідовності у використанні стилістичних позначок у тому самому словнику стосовно того самого слова. Тим більше, що незважаючи на формант - ша, лексема маникюрша як така, що не має корелята ч. р. мала б бути стилістично нейтральною, адже вона входила до класифікаторів професій СРСР, а тепер її включено і до офіційного класифікатора професій Росії. Проте зіставлення різних видань ОЖ показує непослідовність її стилістичного маркування. Напр., у виправлених і доповнених виданнях ОЖ-1949, 1952, 1961 вона подається без позначки, а в наступних, зокрема ОЖ-1981, 1989, 1990 має позначку разг., саме ж тлумачення не змінилося - «специалистка по маникюру», як не змінилося і функціонування цієї лексеми в російській мові. Про те, що трактування стилістичної характеристики НЖ маникюрша не позбавлене суперечностей підтверджує і наведений у роботі І.І. Шкути приклад, коли «синонімічні в міжмовному відношенні суфікси можуть відрізнятися стилістичною модифікацією, яку вони привносять у похідне слово: російське маникюрша (нейтр.) - біл. манікюрка (разг.)» [198, 208]. (Принагідно зауважимо, що з протиставленням російського форманта - ша як нейтрального маркованому білоруському - ка важко погодитись, адже слова з - ша у російській мові вважаються стилістично забарвленими, див., напр., [352]). Це свідчить, що у загальномовних словниках одного часового періоду, але різних місць видання (з одного боку, Москва - ОЖ-1981 і ОЖ-1989, а з другого, Мінськ - Русско-белорусский словарь, 1982 и Белорусско-русский словарь, 1988, з яких, за словами І.І. Шкути добирався матеріал дослідження [198, 208]) та сама російська лексема має різну стилістичну характеристику. Роблячи висновок про стилістичну маркованість чи, навпаки, стилістичну нейтральність певної лексеми, слід враховувати різні підходи до визначення стилістичної спрямованості лексичних одиниць.

Деякі інші НЖ, які включаються до класифікаторів професій, у словнику ОЖ також стилістично марковані. Так, НЖ косметичка до ОЖ-1949 і 1952 не включалося, в інших має позначку разг. Простежуються непослідовності також стосовно стилістичної характеристики НЖ няня, яка у значенні «женщина для ухода за больными в больницах, а также уборщица в школе», має позначку разг. в ОЖ-1952, 1964 і не має її в ОЖ-1949, 1981, 1991.

Отже, стилістична характеристика лексеми в словнику з часом може змінюватися і тому є однією зі складових лексикографічної динаміки, що підтверджують і такі приклади: арендаторша, аккомпаниаторша в ОЖ-1949, ОЖ-1952, ОЖ-1961 - без позначок, а в усіх наступних виданнях з позначкою разг.; астматичка в ОЖ-1960, ОЖ-1972, ОЖ-1981, ОЖ-1986 - без позначок, а в ОЖ-1989, ОЖ-1991 з позначкою разг. Є приклади й зворотного процесу, коли слово втрачає стилістичну маркованість - алкоголичка в ОЖ-1952-1988 з позначкою разг., а в ОЖ-1991 - без позначки.

Марковані стилістичними позначками слова мають більшу ймовірність не бути включеними до наступних перевидань словників та інших пізніше виданих словників, це стосується передусім загальномовних словників. Напр. НЖ друкарниця, маркована в РУС реже, а в ССУМ заст. та НЖ машиністка з позначкою розм. у СУМі не включені до нових орфографічних словників ОРФ, Хоча НЖ машиністка нині вживається, напр. у публіцистичній статті Д. Павличка [381, 3] ця НЖ трапляється поряд з друкарка.

Прикметно, що та сама лексема у різних значеннях може бути як нейтральною, так і стилістично забарвленою: секретарка «1. Жін. до секретар 1; 2. розм. Жін. до секретар 3» (виділення наше - Я.П.) [СУМ, IX, 113]. Це є підтвердженням того, що словотворчий формант-ка в українській мові не є стилістично забарвленим, на відміну від форманта - ша в російській мові, стилістична маркованість якого є сталою.

НЖ частіше маркуються як розмовні, порівняно з корелятами ч. р. Напр., медик «врач, а также студент высшего медицинского учебного заведения / ж. медичка (о студентке; разг.)» [ОЖ-1964, 335], але ж лексема медик у значенні студент медичного навчального закладу теж повинна була б мати позначку разг., оскільки вживається вона так само, як і відповідник ж. р. Пор. медичка «розм. жін. до медик (переважно про студентку медичного інституту або факультету)» [СУМ, IV, 664], медик «фахівець з медицини // розм. студент медичного інституту або факультету» [СУМ, IV, 663].

Система стилістичних позначок є дуже важливою складовою формування нормативної спрямованості словника, і є дієвим чинником формування узусу, адже, за словами Л. Згусти, «…позначки можуть мати певний нормалізуючий вплив, тому що користувач може мати тенденцію дотримуватися їх» [240, 270]. Ще І.І. Фекета зазначив, що хоча «у багатьох випадках співвідносні жіночі назви в мові існують, але позначка розм., що стоїть у словниках біля цих слів обмежує їх доступ до літературного вжитку» [182, 206].

Стилістичними позначками іншої групи, до якої належать, зокрема, позначки книжн., висок., поет. НЖ маркуються так само, як і корелятивні НЧ, напр., вершителька «книжн. жін. до вершитель» (вершитель «книжн…») [СУМ, І, 338].

Оскільки позначки вульг., зневажл., лайл., які входять до емоційно-оцінного параметру, не тільки відносять марковані ними слова до розмовних, але й надають їм негативних конотацій, то їх можна розглядати як елемент тлумачення. Агентивно-професійні назви загалом не маркуються цими позначками, а їхні похідні, в т. ч. потенційні, із суфіксами аугментативності, згрубілості, димінутивності, пестливості не є предметом нашого дослідження. Проте становить інтерес порівняти застосування емоційно-оцінного параметра до назв осіб узагалі з погляду виявлення гендерних стереотипів. Так, за СУМом у парі бабище - дідище, де обидві назви мають однакове суфіксальне оформлення та ілюструються рівнозначними цитатами з того самого твору, НЖ набуває порівняно з НЧ виразного негативного забарвлення через уведення позначки зневажл., пор.: бабище «зневажл. Збільш. до баба¹ 2., 3. Як вийшла бабище старая, Крива, горбатая, сухая. (Котл. І, 1952, 115)» [СУМ, І, 76], дідище «Збільш. до дід 2. Попхались к берегу поблище, Прийшли на самий перевіз, Де засмальцьований дідище Вередував, як в греблі біс. (Котл. І, 1952, 132)» [СУМ, ІІ, 299].

Лінгвоісторичний параметр. Лінгвоісторичний параметр, як і інші стилістичні параметри, належить до нормалізуючих параметрів. Позначка заст. має обмежувальний характер, саме тому її застосування стосовно агентивно-професійних НЖ повинно бути обґрунтованим і виваженим, чого не завжди вдається досягти у лексикографічний практиці. Напр., у ОЖ-1949, 1952, 1964 НЖ модистка тлумачиться як «Мастерица дамских шляп, а также (устар.) портниха», де позначка стосується тільки значення «портниха». Не можна вважати виправданим поширення цієї позначки на всю дефініцію у виданнях ОЖ-1972, 1981, 1986: «(устар.) Мастерица дамских шляп, а также портниха» і ОЖ-1989, 1991: «(устар.) Мастерица, изготовляющая дамские шляпы, а также портниха». З позначкою заст. подається в ССУМі агентивно-професійна НЖ сестра милосердя, яка включена до ДК у вигляді сестра медична милосердя. Проте слід зазначити, що ця НЖ повернулася до активного вжитку лише десятиліття тому. Так, в ОСК-1987 вона не була засвідчена, а з'явилася в наступному перевиданні ОСК-1991 сестра медицинская милосердия. У ССУМі позначкою заст. маркується НЖ гувернантка, пор. у СУМі - без позначок. Про актуальність цієї лексеми свідчать не тільки оголошення в пресі, а й те, що відповідна професія включена, напр., до довідника «Твоя майбутня професія» 1999, де на її позначення використовуються лексеми гувернантка, гувернер, гувернант [270, ІІІ-40]. Причому остання назва є прикладом зворотної деривації, НЧ від НЖ. Пор. факт появи у ДК-2001 НЧ гувернер.

Складність застосування позначки заст. зумовлена динамікою мовних процесів, адже та сама лексема може переходити з активного вжитку до пасивного запасу і навпаки, а словники, як відомо, мають переважно ретроспективний характер. З розглянутих прикладів почасти цим може бути пояснене маркування як застарілих НЖ гувернантка і сестра милосердя. Водночас позначка заст. біля НЖ модистка не може вважатися виправданою, оскільки ця НЖ має тривалу історію включення до КП і вміщена у сучасних КП.

На нашу думку, для більшої послідовності у застосуванні лінгвоісторичного параметра слід через систему позначок чіткіше розрізняти архаїзми та історизми.

Прагматична характеристика назв жінок. Дотичним до стилістичної характеристики є прагматичний аспект слова, що «передбачає виявлення тих внутрішніх закономірностей вживання слова, які пов'язані зі статусною характеристикою мовців, з місцем, часом і умовами ситуації, з її тональністю і з рольовими відношеннями комунікантів» [54, 165]. З огляду на це слід сказати, що прагматичний параметр найяскравіше реалізується у словниках узуальної спрямованості, зокрема у словниках сленгу та інших соціальних діалектів, адже сленг передбачає певні умови і певних комунікантів. Окремі сленгові назви осіб і НЖ, зокрема, можуть використовуватися тільки окремими групами мовців, що має бути відображено у словнику. Так, «новий ЛСВ (лексико-семантичний варіант - Я.П.) слова bird (приваблива дівчина) обмежено рамками чоловічої компанії» [54, 167].

Такий аспект прагматичної характеристики, як-от умови ситуації, реалізується за допомогою стилістичного та емоційно-оцінного параметрів через відповідні позначки - розм., книж., уроч., жарт. тощо. Саме з цим і пов'язується узуальна спрямованість комплексу стилістичних параметрів.

Цей параметр на відміну від нормотворчих - стилістичного і лінгвоісторичного, є інформативним і може розглядатися як елемент тлумачення.

Особливо актуальним лінгвокраїнознавчий параметр є в перекладних словниках, де вказуються т. зв. реалії вихідною мовою, а цільовою мовою подається описове пояснення з метою заповнення лексичної лакуни. Напр. у «Финско-русском словаре» - naiskonstaapeli «женщина-полицейский (в Финляндии)» [356]. Причому чим віддаленіші у часі, просторі суспільства, які представляють взаємодіючі у словнику мови, тим більшою є роль розглядуваного параметра і тим більше він «присутній» у словнику. У деяких випадках лінгвокраїнознавчий параметр переплітається з лінгвоісторичним. Сбме у такий спосіб можна, напр. розглядати позначку дорев. у словнику [354]: покоївка «дорев. горничная».

Частотний параметр є основним у частотних словниках. Поза статистичною лексикографією частотний параметр може проявлятися як за допомогою таких позначок як рідко, рідше, так і імпліцитно, самим фактом включення того чи іншого слова (або ЛСГ загалом) до реєстру, на що може вказуватися у передмові такими стереотипними фразами, як-от `до словника включено широко вживані слова…'.

В ідеалі частотний параметр повинен відбивати реальну частоту вживання слова в мові, але на практиці - відображає частоту зустрічуваності слова у вибірці. Хоча частота слова, яка подається різними частотними словниками, може вважатися об'єктивною характеристикою, проте її адекватність мовним реаліям багато в чому залежить від коректності формування вибірки, за якою вона була обрахована. Адже ті самі слова можуть показати різну частоту не тільки з огляду на стильову приналежність текстів вибірки - важливою є також тематична спрямованість текстів. Це стосується перш за все невеликих за обсягом і кількістю опрацьованих текстів частотних словників. Напр., у [277] вміщено лише кілька НЖ: Mrs 46 (цифра біля слова означає частоту), Ms 4, Miss 2 (пор. Mr 657), woman 24, wife 5, girl 2, що можна пояснити джерельною базою - газетні публікації на зовнішньополітичні для США та Британії теми, які відображають події в СРСР, на Близькому Сході, Південно-Східній Азії і Центральній Америці. Ймовірно, у т. зв. «жіночих журналах» жінки будуть згадуватися значно частіше. Саме тому дані подібних частотних словників не можна екстраполювати на загальний мовний вжиток, хоча, з другого боку, вони досить об'єктивно відображають соціальні реалії. Разюча диспропорція (жінки згадуються у 14 разів рідше, ніж чоловіки) свідчить про низький рівень задіяності жінок у зовнішньополітичній діяльності названих вище регіонів світу або замовчування пресою їхньої діяльності (останнє менш ймовірно).

У проаналізованих частотних словниках НЖ засвідчені менше і частоту вони мають переважно меншу порівняно з НЧ, хоча і не завжди. Напр., у словнику [359] список за спаданням частот містить 63 НЖ, що становить 14% від наявних там 451 НЧ. Подібне співвідношення і в словнику [358], де в списку за спаданням частот є 36 НЖ, або 16% від наявних там 226 НЧ, серед них - агентивно-професійних 9: господиня 34 - господар 28, секретарка 24 - секретар 69, государиня 24 - государ 21, медсестра 19, санітарка 14 - санітар 3, хазяйка 13 - хазяїн 59, козачка 13 - козак 413, товаришка 11 - товариш 331, вчителька 11 - вчитель 68.

Невелика кількість НЖ, зокрема агентивно-професійних, у частотних словниках свідчить про низьку частоту вживання НЖ і, відповідно, про їхній низький функціональний статус. Про меншу увагу джерел частотних словників до жінок можна говорити тільки із застереженнями, оскільки для їх називання використовуються також назви ч. роду.

Частотний параметр є важливим для перекладної лексикографії. Адже, як зазначає В.П. Берков: «Коли в перекладному словнику слову вхідної мови приписується еквівалент вихідною мовою, їхні частотні параметри можуть істотно відрізнятися». Дослідник указує на деякі причини відмінності частотних параметрів у еквівалентів. Це «різна роль об'єктів і процесів, що позначаються цими словами, в суспільній практиці колективів, які говорять вхідною і вихідною мовами (різна «частота референтів»), відмінності в граматиці і навіть без певних явних причин» [15, 76]. Це є особливо важливим для НЖ, бо часто у перекладних словниках стикаються мови з різною системою функціонування НЖ.

Синонімія. Параметр синонімії є основним у словниках синонімів. Крім того, використання синонімів є одним із основних способів тлумачення, що пояснює присутність синонімічного параметра у тлумачних, перекладних та словниках інших типів, де є елементи тлумачення. Адже, як зазначає О.І. Нечитайло в монографії «Синоніми в лексикографії»: «використання синонімів як засобу тлумачення й перекладу сприяє розв'язанню головного завдання філологічних словників - розкрити значення слова і показати його не ізольовано, а у зв'язках з іншими членами лексико-семантичної системи мови» [120, 116]. Спеціально синонімічні відношення серед НЖ і відображення їх у лексикографії у вітчизняному мовознавстві не було розглянуто. Параметр синонімії у лексикографуванні НЖ відносимо до факультативних параметрів, оскільки не всі НЖ вступають у синонімічні відношення.

Взагалі, виділення синонімів серед НЖ у синонімічних словниках пов'язане з труднощами загальнотеоретичного плану і залежить від трактування укладачами синонімічних словників семантичної природи синонімів. І хоча переважає поєднання ознак семантичної близькості слів і їх тотожності, проте саме поняття семантичної близькості слів лишається недостатньо окресленим, про що свідчить порівняння синонімічних словників української мови, де при однаковому визначенні синонімів самі синонімічні ряди помітно різняться [175, 539]. Так, в основу ССУМу «покладено розуміння синонімів як одиниць з тотожною або максимально наближеною предметно-поняттєвою віднесеністю, що виступають у значенні тієї самої частини мови» [ССУМ, I, ІІІ]. У КСС синоніми трактуються дещо ширше, тому «нерідко зустрічаються у словнику і такі синонімічні ряди, в яких синоніми підібрані автором з погляду практичного вживання слова, через що в окремих випадках захоплюється сфера аналогій» [100, 10]. З огляду на зазначені методологічні відмінності до цих словників по-різному включаються і НЖ-синоніми. Незважаючи на більшу ніж удвічі різницю в обсягах цих словників (у ССУМі вміщено близько 9200 синонімічних рядів, а в КСС - близько 4279), кількість рядів із домінантою ч. р. пропорційно майже збігається - 617 і 272, що становить відповідно 6,7% і 6,3% від загальної кількості уміщених у словниках рядів. Проте кількість рядів із домінантою ж. р. не відповідає зазначеній пропорції - у КСС таких рядів навіть більше - близько 70 (з них 42 агентивно-професійні), а в ССУМі близько 66 (з них 21 агентивно-професійна). Порівнюючи синонімічні ряди з домінантами НЖ у зазначених словниках, можна спостерегти не тільки кількісні відмінності, а й якісні. Напр., у ССУМі вміщено ряди з домінантами майстер і майстриня, а в КСС тільки майстер; у ССУМі тільки жнець, у КСС подано тільки НЖ жниця.; у КСС на відміну від ССУМу немає НЖ друкарка. У цих словниках експліцитно не визначено засади включення синонімів-НЖ. Суцільна вибірка НЖ усіх лексико-семантичних розрядів із ССУМу показує, що загалом включення синонімічних рядів з домінантою НЖ відбувається, якщо члени ряду не є корелятивними до відповідних НЧ. Тобто мають відмінності у своєму складі порівняно з відповідним рядом НЧ. Напр., до синонімічного ряду друкарка, машиністка, друкарниця немає парного з домінантою-НЧ, оскільки відповідні словотвірні кореляти ч. р. мають інше значення; у ряді раба, рабиня, невільниця є додатковий порівняно з НЧ-рядом член, пор. раб, невільник і под.

У КСС агентивно-професійні НЖ представлені помітно ширше. Чимало випадків, коли склад синонімічних рядів НЖ і НЧ співвідносний, пор. напр., аматор, любитель і аматорка, любителька; атеїст, безвірник, невіруючий, безбожник і атеїстка, безвірниця, невіруюча, безбожниця; співачка, солістка, хористка і співак, соліст, хорист; страйкарка, забастовщиця і страйкар, забастовщик. Хоча про паралельну подачу співвідносних НЖ і НЧ у цьому словнику можна говорити лише як про тенденцію, адже не включено багато корелятивних НЖ, які можуть утворити синонімічний ряд (хоча і не завжди співвідносний з НЧ). Вміщено, напр., художниця, артистка, малярка і художник, мистець, живописець, маляр, але тільки експлуататор, визискувач; учитель, педагог, викладач, вихователь, хоча існують НЖ експлуататорка, визискувачка; учителька, викладачка, вихователька.

У «Словаре синонимов» [336], так як і в інших згаданих синонімічних словниках, не визначено (в передмові) засад включення НЖ. Спостереження показують, що НЖ подаються двома способами. По перше, - в окремих статтях при відсутності в реєстрі цього словника корелятивних НЧ, напр. балерина, танцовщица; бортпроводница, стюардесса і, по-друге, у кінці статті корелятивних НЧ, як і інші похідні, напр. атеистка, безбожница, неверующая вміщені в кінці статті атеист, безбожник, неверующий.

Як зазначалося вище, синонімічні ряди НЖ і НЧ можуть відрізнятися. Пор. у КСС: чарівник, чародій; міф. чаклун, чорнокнижник, характерник, химородник, відьмак і чарівниця, чародійка; міф. чаклунка, химородниця, відьма, баба-яга; чернець, монах, скитник, схимник, чорноризець і черниця, монахиня, монашка, чорноризка. Якщо цих прикладах відмінність у синонімічних рядах є об'єктивною, то у «Словаре синонимов русского языка» [276] невиправданим є таке ось обмеження: актриса, артистка; комедиантка (уст.), актерка (уст., прост.), але актер 1. артист; комедиант, лицедей (уст.) 2. притворщик, де відсутні корелятивні НЖ лицедейка і притворщица, що призводить до звуження синонімічних зв'язків серед НЖ.

Незважаючи на певні непослідовності у засвідченні НЖ, притаманні словникам синонімів, сам факт включення синонімічних рядів НЖ до реєстру цих словників свідчить про існування синонімічних відношень між НЖ і, як наслідок, про функціонування назв жінок як лексико-семантичної групи.

Антонімія і конверсія. Лексична антонімія є досить поширеним явищем серед назв осіб і назв осіб жіночої статі зокрема. НЖ можуть вступати в антонімічні відношення двох видів, які умовно визначимо як квалітативні і гендерні.

У першому випадку протиставляються між собою назви осіб жіночої статі, напр. грішниця - праведниця, оптимістка - песимістка, альтруїстка - егоїстка тощо. Причому таким НЖ притаманні всі види антонімічних відношень (за класифікацією, наведеною у роботі [173]): градуальні - брюнетка - блондинка; комплементарні - зряча - сліпа; векторні - прибічниця - противниця; координатні - попередниця - наступниця. Як бачимо, НЖ протиставляються так само, як і відповідні НЧ, пор. блондин - брюнет, прибічник - противник тощо.

Саме структурно-семантичною співвідносністю НЖ та НЧ можна пояснити той факт, що НЖ зазначеного типу часто не включаються до словників антонімів. Їх немає, напр., у словниках [279, 292]. До інших розглянутих нами словників такі НЖ включаються, щоправда непослідовно. Суцільна вибірка показала, що у «Словнику антонімів української мови» [310] наведено 8 антонімічних пар НЖ: альтруїстка - егоїстка; будівельниця // будівниця - руйнівниця; визволителька - поневолювачка; індивідуалістка - колективістка; оптимістка - песимістка; попередниця - наступниця; революціонерка - контрреволюціонерка; розумниця - дурна. Причому всі вони подані або у статті корелятивних НЧ, напр. оптиміст - песиміст, або разом з корелятивними НЧ у статті співвідносного поняття, напр. попередній - наступний, попередник - наступник, попередниця - наступниця. Проте включення НЖ до цього словника не є послідовним - пропущено чимало наявних в українській мові НЖ, корелятивні НЧ яких наведено, напр.: багачка - біднячка, покупниця - продавщиця, боягузка - героїня та ін. Аналогічно можна схарактеризувати подання НЖ і в словнику антонімів [294], у передмові до якого зазначається, що «іменники ч. р. зі значенням особи і утворені від них співвідносні іменники ж. р. наводяться в одній статті, напр. БЛОНДИН - БРЮНЕТ, блондинка - брюнетка» Проте не наведено НЖ до таких пар, як материалист - идеалист, красавец - урод, богач - бедняк та ін., хоча НЖ материалистка - идеалистка, красавица - уродка, богачка - беднячка фіксуються словниками російської мови (за СССРЛ).

При гендерній антонімії відбувається протиставлення за статтю, що виражається у протиставленні назв ж. і ч. р. Цей тип антонімічних відношень НЖ представляє переважно комплементарні відношення - відношення вичерпної множини, напр. чоловік - жінка, учитель - учителька, а також антоніми-конверсиви, у яких передаються двосторонні суб'єктно-об'єктні відношення, напр. брат - сестра, чоловік - дружина, партнер - партнерка. Взагалі серед назв спорідненості дуже багато конверсивів. НЖ можуть утворювати конверсивні пари як між собою, так і з відповідними НЧ: бабуся - внучка, бабуся - внук, мати - дочка, мати - син. Докладніше про терміни спорідненості як конверсиви див. у роботі О.І. Мойсеєва [114].

Існують різні погляди на приналежність протиставлення за статтю до антонімічних відношень. Антонімічними їх вважає В.М. Клюєва (цит. за [24]), корелятивними - Л.О. Введенська [24, 17]. Непослідовність у цьому питанні виявляє М.П. Колесников у своєму словнику, де з одного боку, зазначається, що «за межами словника, зокрема, зосталися… 2) назви людей за спеціальністю, родом діяльності, становищем тощо, які протиставляються за статевою ознакою (колхозник - колхозница, дояр - доярка, кавалер - дама, портной - портниха, певец - певица, поп - попадья); 3) назви тварин, які протиставляються в тому ж відношенні (баран - овца)» [86, 4]. Поряд з цим до словника включаються пари НЖ і НЧ, які протиставляються за статтю: внучка - внук, девочка - мальчик, девушка - парень та ін. Іншу групу у цьому словнику становлять НЖ, антонімічні між собою: девушка - дама, мать - мачеха, внучка - бабушка. Протиставлення зазначених пар не всі мовознавці вважають антонімічними: «Поєднання антонімів набуває значення вичерпної множини… Напр.: парадигма дедушка, отец, сын, внук, правнук не має антонімів, тому жодне поєднання двох зазначених слів не здатне мати значення вичерпної множини» [24, 17]. За Л.М. Полюгою, до контекстуальних антонімів «наближаються опозиційні зіставлення слів, які не є антонімами, але виступають у мові при зіставленні і охоплюють широкі сфери вжитку» [131, 18]. Серед них автор виділяє слова, що вказують: 1. На різну стать людей: дід - баба, батько - мати, хлопці - дівчата, учень - учениця, донька - син; 2. На різні терміни родинної спорідненості: дід - внук, дочка - зять, мачуха - падчерка; 3. На різні соціальні і професійні групи людей, різне становище в суспільстві: викладачі - студенти, учителі - учні, державний - приватний; 4. На різну стать тварин і птахів: гусак - гуска, кінь - кобила, курка - півень; 5. На різний вік тварин: корова - телятко, собака - цуценя і т. ін. [131, 18]. На нашу думку, цю класифікацію можна уніфікувати, об'єднавши пп. 1. і 4. та доповнивши п. 5. назвами осіб типу жінка - дівчина.

Спільнокореневі назви осіб чоловічої і жіночої статі не завжди можуть вступати в антонімічні відношення чи утворювати корелятивну пару, напр. молодик і молодиця. У цій парі НЧ позначає «молодого неодруженого чоловіка» [СУМ, ІV, 786], а НЖ - «молоду заміжню жінку» [СУМ, ІV, 787].

Оскільки у сучасному мовознавстві ще не є остаточно визначеним антонімічний статус окремих мовних одиниць, і серед них НЖ, то можна сказати, що подання НЖ у словниках антонімів залежить, з одного боку, від наукових концепцій їх укладачів, а з другого - від послідовності дотримання укладачами задекларованих поглядів.

При з'ясуванні статусу протиставлень НЖ і НЧ як корелятивних чи антонімічних слід враховувати історично універсальне протиставлення жіночого і чоловічого начал, характерне для категоризації світу вже на ранніх стадіях його пізнання і осмислення, а також сучасне розуміння цієї дихотомії, базоване на гендерному підході.

Омонімія. Параметр омонімії є основним у спеціальних словниках омонімів. Наявний він також у словниках усіх типів, де тільки фіксуються лексеми, які мають омоніми. Саме з параметром омонімії часто пов'язана присутність параметра тлумачення поза тлумачними словниками, напр.: голова₁ (частина тіла), голова₂ (керівник); дружина₁ (жінка), дружина₂ (група людей) в «Оберненому частотному словнику» [300].

Параметр омонімії у лексикографуванні НЖ відносимо до факультативних параметрів, оскільки не всі НЖ мають омоніми. Суцільна вибірка зі «Словника омонімів української мови» [285] показала наявність 54-х НЖ, які мають омоніми. Найбільше серед них агентивно-професійних - 24 назви (45%): вуглярка, квасниця, купальниця, лизуха, мийниця, м'яльниця, попередниця, проповідниця, санітарка, сівачка, солярка, цигарниця, цукерниця, черниця, шахтарка та ін.; та за національно-територіальною приналежністю - 19 (35%): американка, верховинка, гуцулка, іспанка, киянка, кубанка, лезинка, фінка, циганка, черкеска, шотландка та ін.; інші НЖ - 11 (20%): баба, краля, куниця, ласочка, любка, маркіза, фіна та ін. У роботах таких українських і російських мовознавців, як І.І. Фекета, Н.О. Янко-Триницька, О.А. Земська та ін. прагнення уникнути омонімії розглядається як один з мовних чинників, що перешкоджає утворенню відповідних назв ж. роду.

Наведені вище приклади співіснування в омонімічних парах НЖ з назвами неістот, а також використання інших словотвірних формантів при «зайнятості» відповідної чарунки, напр.: гречка (рослина) - грекиня, корейка (м'ясо) - кореянка свідчать, що зазначений чинник є цілком переборним. Це справедливо і для російської мови, де за словами М.І. Капраля, зазначене обмеження не має системного характеру, і випадків співіснування типу венгерка «жінка» і «куртка», буржуйка «жінка» і «піч» тощо навіть більше, ніж лакун у парах пилот - пилотка, штукатур - штукатурка [65, 144].

Отже прагнення уникнути омонімії, як і інші мовні чинники, не є непереборною перешкодою для можливості творення агентивно-професійних назв жінок, а скоріше здатне лише визначати самий характер та інтенсивність цього процесу (див. також аналіз експериментального дослідження - п. 4.2.1).

Проблема розмежування полісемії та омонімії. Ця проблема є однією з найскладніших не тільки в лексикографічній теорії та практиці, а й у семасіології, див., напр., матеріали дискусії з проблем омонімії у [40]. Як зазначає Л. Згуста, у практичних двомовних словниках не є таким важливим чи лексикограф подає слова як омоніми, чи як багатозначні, але він повинен дотримуватися вибраного принципу послідовно у всьому словнику [240, 88]. Це стосується словників усіх типів і, звичайно, одномовних тлумачних словників. Опрацьований нами матеріал показує, що укладачі словників не завжди послідовні у цьому питанні. Так, у СУМі НЖ, які мають омоніми, подаються окремими статтями, напр.: мийниця¹ «жін. до мийник»; мийниця² «Велика миска для умивання, миття голови або посуду» [СУМ, ІV, 701]; маркіза¹ «дружина або дочка маркіза»; маркіза² «легкий матер'яний дашок над вікном або балконом для захисту від сонця» [СУМ, ІV, 629]; м'яльниця¹ «жін. до м'яльник»; м'яльниця² «ручний пристрій, яким мнуть, обробляють шкіру» [СУМ, ІV, 838]; цукерниця¹ «жін. до цукерник»; цукерниця² «те саме, що цукорниця» [СУМ, ХІ, 246]. Проте трапляються окремі випадки, коли значення істоти і неістоти не виділяються в омоніми, напр.: шахтарка «1. Жін. до шахтар 2. Дружина шахтаря, 3. Робочий одяг шахтаря // Робочий головний убір шахтаря. 4. Ліхтар, з яким шахтар спускається у шахту» [СУМ, XІ, 424]; сигарниця «1. Жін. до сигарник. 2. Коробка для зберігання сигар» [СУМ, ІX, 156]; цигарниця «1. Жін. до цигарник. 2. Коробка або ящичок для зберігання цигарок (сигар); портсигар» [СУМ, XІ, 210].