Реферат

на тему: Запозичення в сучасній українській лексиці

Лексичний склад української мови формувався і нагромаджувався протягом віків, удосконалюючись у всіх своїх компонентах. Лексика сучасної української мови неоднорідна за своїм походженням. Вона складається не тільки з українських слів, але й із слів, запозичених з інших мов. Іншомовні джерела збагачували українську мову на протязі всього процесу її історичного розвитку. Одні запозичення були зроблені ще у давнину, інші зовсім недавно. З приводу використання іншомовних слів висловлювалися визначні вчені, письменники, політичні діячі ( О. Сумароков. В. Даль, В. Бєлінський, П. Житецький). Питанням запозичень в сучасній українській мові займаються Г. Вознюк, Н. Непийвода, О. Кочерга, А. Медведєва, Л. Козак, Р. Вовченко та інші.

Розвиток і стан мови значною мірою залежить від стану суспільства. Економічні, політичні, культурні контакти з іншими країнами, воєнні зіткнення накладають свій відбиток на розвиток мови. Лексичний склад мови постійно змінюється. Однією з зовнішніх причин мовних змін є контактування мов. На думку А.Мартіне, мовні контакти - один із наймогутніших стимулів мовних змін. [7] Контактування мов може зумовити: запозичення лексики і фразеології, засвоєння артикуляційних особливостей іншої мови, зміну наголосу, зміни у граматичній будові мови, зміни у словотворі. [6] Нові слова проникають в українську мову (усну та писемну) в результаті зв'язків українського народу з іншими народами безпосередньо або опосередковано, через якусь третю мову. Використання іншомовних слів у сучасному житті абсолютно закономірно і пов'язано з прогресом. Але не всяке запозичення іншомовних слів зрозуміло, особливо для масового сприйняття. Не ясними інколи бувають слова політичні, економічні, вузькопрофесійні, які належать до активного використання.

В останні роки у сучасному мовленні найбільш поширеними є запозичення:

політичні: президент, прем'єр, прем'єр-міністр, спікер, губернатор, чиновник, радник, депутат, євродепутат, олігарх, парламент, департамент, офіс, регіон, балотуватися, інаугурація, імпічмент, рейтинг, референдум, електорат, плюралісти, коаліція, піар, імідж;

правові: легітимний, федеральний, екстрадиція, сепаратист;

економічні: бізнес, бренд, дефолт, дилер, інвестиція, інфляція, ліцензія, ваучер, приватизація, фірма, холдинг, емісія, маржинальний;

релігійні: хамас, таліби, ваххабіти;

технічні: інтернет;

психологічні: менталітет, пси-фактор, тінейджер та інші.

Запозичення контактують з самими різними областями людської діяльності. Деякі нові запозичення не засвоєні ще в повній мірі мовною свідомістю і не занесені у словники української мови, але вже використовуються у мові. Тому треба звертатися і до словників мов-донорів. Вихідне слово може бути багатозначним, тому слід розуміти про яку сферу людської діяльності, який функціональний стиль і т.п. йде мова.

Виникло багато різних професій, які мають назви іншомовного походження. Наприклад: мерчендайзер, супервайзер, логістик, маркетолог, маркетолок-координатор, менеджер, оператор ПК, секретар-референт, WEB-дизайнер, ріелтор, офіс-менеджер, бренд-менеджер, дизайнер-візуалізатор, хостес та інші.

Таким чином, ми бачимо, що в останні роки зроблені запозичення з різних сфер людської діяльності, і це було обумовлено змінами суспільно-політичних умов, актуалізація певних реалій, для яких в українській мові або не було адекватних позначень, або існуючі позначення за тими або іншими причинами не влаштовували носіїв мови. Зміни суспільно-політичного, державного й економічного устрою України, зміна переважної форми власності, науково-технічний прогрес, - всі ці події й процеси продовжуються і, незалежно від свого позитивного чи негативного значення, для українського суспільства, продовжують бути причиною запозичення нових слів.

Сьогодні можна назвати такі найбільш актуальні причини іншомовних запозичень і виникнення нових слів:

1) вони виникають як найменування нової реалії, нового предмета, нового поняття, що з'явилося у суспільстві (бренд, піар, хостес, супервайзер);

2) нові слова, що означають явища, які й раніше були присутні в житті суспільства, але вони не мали відповідного позначення (мафія, рекет);

3) нове слово є більш удобним позначенням того, що раніше називалося за допомогою словосполучення (рейтинг - положення фірми, політичного діяча, імідж - свій образ, який утворює політик, актор, тележурналіст);

4) нові слова виникають у результаті необхідності підкреслити часткову зміну соціальної ролі предмета у змінному соціумі (офіс - контора, службове приміщення);

5) запозичення нових слів обумовлено впливом іншомовної культури, диктеється модою на іншомовні слова (піар, шопінг, уікенд, хеппі-енд, офшор, бутік).

Мова надзвичайно чутлива до різних соціальних змін. Це своєрідний барометр, що визначає стан погоди в державі. Тому важливо точне і коректне використання іншомовних слів, а також і правильне введення таких слів у текст. Використання запозичень повинно бути виправдане.

Запозичення нових слів активний процес, і ніяке дослідження в цій області не може закрити цю тему, поки існують різні мовні культури і відбувається спілкування між ними.

ЛІТЕРАТУРА

1. Блик О.П. Українська мова: Частина 1. Підручник. - К.: Четверта хвиля, 1997. - 400 с.

2. Большой словарь иностранных слов. - М.: ЮНВЕС, 1999. - 784 с.

3. Великий тлумачний словник сучасної української мови. - К.: Ірпінь, 2003

4. Головащук С.І. Українське літературне слововживання: Слов.-довід. - К.: Вищ. Шк., 1995. - 319 с.

5. Дончик В. Мова не винна // Слово і Час. - 2001. - №2

6. Кочерган М.П. Загальне мовознавство. - К.: Академія, 1999. - 288 с. - С. 188-190

7. Мартине А. Основы общей лингвистики // Новое в лингвистике. - М., 1963. - Вып. 3. - С. 83

8. Мельничук О.С. Словник іншомовних слів. - К.: головна ред. укр. рад. енциклопедії АН УРСР, 1975

9. Пилинський М.М. Мовна норма і стиль. - К., 1976

10. Попов Р.Н. Новые слова и словосочетания в языке современной прессы // "Русс. Яз. В школе" - №1. - 1996. - С.70-73