главнаяреклама на сайтезаработоксотрудничество Коллекция рефератов Otherreferats
 
 
Сколько стоит заказать работу?   Искать с помощью Google и Яндекса
 


Основні способи творення дієслів

Поняття складних та складноскорочених слів, способи їх творення та написання. Рухомість сучасної української мови та способи творення дієслів. Злиття прийменниково-відмінкових форм, набуття нових синтаксичних функцій. Продуктивні способи творення слів.

Рубрика: Иностранные языки и языкознание
Вид: конспект урока
Язык: украинский
Дата добавления: 25.10.2010
Размер файла: 36,9 K

Полная информация о работе Полная информация о работе
Скачать работу можно здесь Скачать работу можно здесь

рекомендуем


Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже.

Название работы:
E-mail (не обязательно):
Ваше имя или ник:
Файл:


Cтуденты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны

Подобные работы


1. Способи творення присвійних прикметиків
Створення присвійних прикметників. Створення форм прикметників різних географічних назв. Переклад російських лексем на позначення назв осіб за професією українською мовою. Основні способи творення дієслів, прислівників. Складні, складноскорочені слова.
реферат [63,8 K], добавлена 21.11.2010

2. Авторські новотвори в поезії П. Тичини
Способи творення лексичних інновацій. Авторські новотвори як об'єкт дослідження. Функції оказіональних слів у поетичному дискурсі. Способи творення авторських новотворів. Семантико-стилістична характеристика авторських новотворів у творчості П. Тичини.
курсовая работа [40,1 K], добавлена 27.04.2009

3. Прикметник. Числівник. Займенник. Прислівник
Лексико-словотвірна синоніміка прикметників. Написання прикметників та їх словотвірна будова. Морфемна структури числівників та способи їх творення. Стилістичне вживання займенників та їх правопис. Способи творення та вживання прислівників. Правопис слів.
реферат [99,4 K], добавлена 10.01.2009

4. Способи творення іменників в англійській мові
Проблеми дослідження словотворчих моделей іменників в англійській мові. Творення нових іменників за словотворчими моделями як одне з джерел поповнення словникового складу сучасної англійської мови. Виявлення продуктивних словотворчих моделей іменників.
курсовая работа [63,4 K], добавлена 18.01.2014

5. Неперекладне в перекладі англійських неологізмів
Найбільш продуктивні способи утворення нових слів в англійській мові, основні сфери вживання неологізмів. Огляд словотворчої системи англійської мови. Способи утворення неологізмів на основі дослідження "Словника нових слів англійської мови" Дж. Ейто.
дипломная работа [82,9 K], добавлена 07.02.2011

6. Правопис. Основні орфограми в коренях, префіксах і суфіксах
Тексти для контрольних диктантів та перекладу з російської мови на українську. Завдання на правопис приголосних, синоніми, вживання великої літери, основні способи творення слів, правопис префіксів, чергування голосних, м'який знак в українській мові.
конспект урока [32,2 K], добавлена 10.03.2011

7. Неологізми у сучасній англійській мові
Неологізми і способи їх творення у сучасній англійській мові. Інноваційні мовні одиниці науково-технічної сфери англійської мови. Збагачення словникового складу сучасної англійської мови та особливості функціонування науково-технічних неологізмів.
курсовая работа [54,2 K], добавлена 02.07.2013

8. Способи словотвору
Закони утворення похідних слів від інших спільнокореневих слів. Морфологічні і неморфологічні способи словотвору. Результати лексико-синтаксичного способу словотвору або зрощення. Особливості лексико-семантичного способу. Дериваційна метафора і метонімія.
реферат [26,4 K], добавлена 13.03.2011

9. Уживання складних слів і абревіатур у технічних текстах
Визначення поняття "абревіатура". Проблема виокремлення абревіатурних морфем у сучасному українському мовознавстві. Структурно-семантичні особливості аброморфем та місце у структурі складноскорочених слів. Аналіз розходження складних слів з абревіатурами.
курсовая работа [1,2 M], добавлена 07.02.2012

10. Особливості фразем, що не мають відповідників в системі слів
Місце фразеологізмів в мовній картині світу. Способи відображення семантичних, прагматичних і культурологічних особливостей у лексикографічному портреті фразеологічних оборотів англійської та української мови, що не мають відповідностей в системі слів.
дипломная работа [102,7 K], добавлена 17.08.2011


Другие работы, подобные Основні способи творення дієслів


Основні способи творення дієслів

Немає нерухомості в мові… В мові, як і взагалі в природі, все живе, все рухається, все змінюється. Спокій, зупинка, застій - явище, яке тільки існує в уяві; це частковий випадок руху за умови мінімальних змін. Статика мови є тільки частковим виявом її динаміки.

Початок двадцять першого століття - це динаміка, рух, надзвичайний стрімкий, вірутальний. З реактивною швидкістю пролітають хвилини, години, дні, місяці, роки. Мчать, збігають, минають, пропадають… Інколи ми хочемо їх пришвидшити, іноди - сповільнити. Ніяк не догодять нам ті години, годинки, годиноньки. А що для вас означає рух і час? Безликий він для вас чи барвистий цей час? Як ви плануєте свій час? Чи є час допомогти батькам, побувати у бабусі, почитати книгу? Чи помічали, як плине час у місті і в селі? Чи є різниця? Обговоріть це з друзями.

Прочитайте текст. Визначте його стильову приналежність, основну думку автора.

Яких значень словам надають афікси у дієсловах? Випишіть у два стовпчики похідні і непохідні дієслова, визначіть походження твірних основ.

Які слова повторюються? Визначте їх смислове навантаження. Назвіть спосіб творення виділених слів. З'ясуйте, якою частиною мови виступають підкреслені слова. Яке їх значення?

Виконайте синтаксичний аналіз першого речення.

Посіяла людству літа свої літечка житом,

Прибрала планету, послала стежкам споришу,

Навчила дітей, як на світі по совісті жити,

Зітхнула полегко - і тихо пішла за межу.

Куди це ви, мамо? Сполохано кинулись діти.

Куди ви, бабусю? Онуки біжать до воріт,

Та я недалечко…, де сонце лягає спочити.

Пора мені, діти… А ви вже без мене ростіть.

Та як же без вас ми? Та що ви намислили, мамо?

А хто нас, бабусю, у сон поведе по казках?

А я вам лишаю всі райдуги із журавлями,

І срібло у травах, і золото на колосках.

Не треба нам райдуг, не треба нам срібла і злота,

Аби тільки ви нас чекали завжди край воріт.

Та ми ж переробим усю вашу вічну роботу, -

Лишайтесь, матусю. Навіки лишайтесь. Не йдіть.

Вона посміхнулась, красива і сива, як доля,

Махнула рукою - злетіли увись рушники.

"Лишайтесь щасливі", - і стала замисленим полем

На цілу планету, на всі покоління й віки (Б.Олійник).

Дієслова - це один із засобів відтворення динаміки. За морфологічною будовою дієслова поділяються на непохідні і похідні.

Непохідні - це дієслова немотивовані, які в сучасній українській мові не є утвореннями від інших слів: носити, летіти, читати.

Похідні - це мотивовані дієслова, які походять від інших слів: перечитати < читати, синіти <синій, барабанити < барабан.

Таблиця. Способи творення дієслів

Способи творення

Приклади

Префіксальний

дієслова утворюються за допомогою питомих префіксів:

дієслова утворюються за допомогою запозичених префіксів

(у-) (в'їхати, увійти), ви- (вилетіти), від- (відбігти), до- (дописати), за- (заспівати), з- (злізти), на- (набрати), над- (надгризти), о-(об-) (оглянути, обговорити), пере- (переробити), під- (підскочити), по- (повечеряти), при- (принести), про- (проспати), роз- (рознести);

де- (деградація), дез- (дезінформація), дис- (дисгармонія), ре- (ревакцинація);

суфіксальний

префіксально-суфіксальний

-ува- (торгувати), -ов- (перемальовувати), -от- (гуркотати), -ну- (стукнути), -а- (обідати), -и- (косити), -і- (жаліти);

підспівувати, удочерити;

постфіксальний

лікуватися, носитися;

Наголос

рухомий наголос:

наголошується голосний кінцевого складу

наголос падає на закінчення, якщо в інфінітиві наголошується суфікс -ти

наголос зберігається на закінченні в односкладових інфінітивних основах, хоч суфікс -ти і ненаголошений

розіб'ю' - розі'б'єш; надпи'ти - надіп'ю';

везти', везу', везе'ш, веземо', везете', везу'ть;

вести' - вела', вело', вели';

пи'ти - пила', пило', пили'; ли'ти - лила', лило', лили' (але ри'ти - ри'ла, ши'ти - ши'ла;

Вербалізація (від лат. verbalis - дієслівний) - процес переходу слів з інших частин мови (вигуків, звуконаслідувальних слів, часток) у дієслова

Уже час люлі. А зараз - тсс... (А.Гол.)

Серед наведених дієслів є такі, що не мають словотворчих суфіксів. Знайдіть ці дієслова.

Вітати, телеграфувати, нести, жити, зцілити, бліднути, пекти, білити.

Розмежуйте формотворчі дієслівні і прикметникові суфікси й утворіть з ними відповідні дієслівні і прикметникові форми:

-л-, -н-, -учи-, -т-, -юч-, -ш-, -ен-, -уч-, -іш-, -ючи-.

За походженням твірної основи розрізняють дієслова віддієслівні (перебігти, від'їхати), відіменникові (групувати, кухарити), відприкметникові (білити, темніти), відчислівникові (двоїти, четвертувати), відприслівникові (дармувати, задкувати), відзайменникові (якати, тикати), вигукового походження і дієслова, що утворилися від часток (ойкати, ахати, тьохкати, такати).

Прочитайте текст. Визначіть стильову приналежність, автора, назву твору. Випишіть дієслова, утворені за допомогою продуктивних способів словотвору.

Прочитайте цей твір і доповніть поданий ряд дієслів.

І все це ворушиться, дихає, курить, говорить, кричить, лається, мукає, мекає, ірже, ігігікає, ремигає, позіхає, кувікає, хреститься, божиться, матюкається, заприсягається, пахне, кудкудакає, квокче, смалить одне одного по руках, грає на гармонію, на скрипку, «причитує», п'є квас, їсть тараню, «будькає», лускає насіння й крутиться на каруселі...

Поміркуйте, як слід написати дієслова у словосполученнях. Які афікси краще при цьому використати? Складіть діалог з поданими словосполученнями.

Коли йдеться про офіційне повідомлення вголос, інформування слухачів щодо змісту офіційних паперів, здебільшого коротких, перевага надається дієслову зачитати: зачитати указ, зачитати телеграму. З іменниками доповідь, лекція усталилася інша сполучуваність: прочитати доповідь, прочитати лекцію (З довідника «Культура мови на щодень).

У мові прозових творів Михайла Стельмаха активно вживаються розмовні дієслова.

зморозити, прителющитися, петрати, таляпати, витюрлюнькувати, гандаляпати, доклешняти, притетюритися, шнуркувати

Наприклад: - Доклешняв? - насмішкувато запитав батько. - Та якось дотарганився, - пов ажно відповів я [Михайлик](Щедрий вечір).

Що означають такі дієслова? Які словотворчі чи формотворчі афікси наявні в таких дієсловах?

Випишіть з повісті «Щедрий вечір» Михайла Стельмаха приклади речень з поданими дієсловами.

Прочитайте текст, написаний про відомого вченого - дериватолога Катерину Городенську. Визначіть стильову приналежність тексту, основну думку авторів. Як розкривається образ мовознавця? Які риси притаманні вченому? Підготуйте за матеріалами Інтернет-сайтів та журналів «Дивослово», «Мовознавство» допопвнення до цього тексту.

Які частини мови найчастіше використані в тексті? Яких семантичних, смислових відтінків надають прислівники? Визначіть способи творення прислівників. Випишіть складні слова, прикметники, утворені від назв населених пунктів, поміркуйте, як вони утворені.

Виконайте фонетичний, морфемний і словотвірний аналізи підкреслених слів.

Змалку дівчинка пізнавала дитячими руками важку працю хлібороба. У напруженому плині сільського життя міцнів дух, формувалися життєва стійкість і вольова вдача. У родині дбайливих батьків сформовано було працелюбний вишкіл і жагу до навчання.

У Новоаврамівській середній школі, що на Полтавщині, незабутнє враження на майбутнього визначного мовознавця справив учитель української мови та літератури Сергій Іванович Дем'яненко, котрий передав любов до мовних скарбів. Катерина Григорівна завдячує йому за своє залюблення у філологію і професію вчителя.

Бажання стати вчителькою і захоплення рідною піснею й словом привели здібну юнку 1966 року на філологічний факультет Кіровоградського державного педагогічного інституту ім. О.С.Пушкіна, який закінчила 1970 року з відзнакою. Під час навчання у Кіровоградському педінституті Катерина Чемерис (дівоче прізвище) брала активну участь у багатьох мистецьких заходах. Вона співала в інститутській академічній хоровій заслуженій капелі, нерідко подорожувала з капелою по містах України та інших республік.

Аспірантські роки були вщерть наповнені творчими пошуками і спілкуванням з відомими мовознавцями. Уже в аспірантурі виразно виявилися особливості творчого обдаровання дослідниці: захоплення граматикою і вміння точно, з притаманним математикам хистом сформулювати й обґрунтувати теоретичні узагальнення. Аспірантуру закінчила достроково і в травні 1975 року захистила кандидатську дисертацію “Морфологічна структура відіменних дієслів у сучасній українській мові”. Дослідження “Деривація синтаксичних одиниць” блискуче захищено як докторську дисертацію (1991).

З ім'ям професора Катерини Городенської пов'язана передусім розбудова теорії граматичної тріади - словотвору, морфології, синтаксису. Вершинним дослідженням професора Катерини Городенської є відзначена академічною премією ім. О.О.Потебні монографія “Теоретична морфологія української мови” (2004) . Талановита дослідниця гармонійно поєднує багатогранну наукову працю з освітянською (І. Вихованець, Н. Іваницька «Талант науковця і вчителя»).

Однією з характерних рис прислівників є різноманітність їх будови, строкатість складу, структури. Це пояснюється тим, що вони сформувалися на основі інших частин мови.

За способом творення прислівники поділяються на первинні і вторинні. До первинних належить незначна кількість прислівників, які утворилися давно і так змінилися, що в них важко встановити первісну форму: тут, там, завжди, куди. Сюди належать і ті прислівники, які виникли із будь-яких слів у поєднанні із займенником: торік, натомість, повсякчас, звідусіль, звідусюди.

Прислівники утворювалися і повторенням займенникових основ, злиттям з ними прийменників, флексій, суфіксів імен, часток: так-сяк, куди-не-куди, доти, відколи, деколи, відтіля, звідси, звідусіль, десь, ніде, коли-небудь.

Основну частину прислівникового складу становлять вторинні прислівники. Найбільше вони творяться морфологічним способом (суфіксальним, префіксальним, префіксально-суфіксальним, основоскладанням) і морфолого-синтаксичним (шляхом адвербіалізації).

Прокоментуйте таблицю

Таблиця. Способи творення вторинних прислівників

способи творення

приклади

прислівники іменникового походження

шляхом прийменникового творення від іменників у родовому відмінку однини; знахідного відмінка однини, орудного відмінка однини, місцевого відмінка однини множини Безприйменникове творення від іменників в орудному відмінку однини множини архаїчної форми орудного відмінка множини

зверху, зранку, позавтра, щодня вголос, вволю, назад, навхрест наскоком, похапцем, попідвіконню вночі, вгорі, опівночі, опівдні навшпиньках, навколішках миттю, слідом, літом часами, місцями верхи, пішки, рачки

прислівники прикметникового походження безприйменникові прислівники із суфіксами , ; прийменникове утворення від родового відмінка однини короткої форми прикметників чоловічого або середнього роду з прийменниками з, від, до, за; від давального відмінка колишньої короткої форми прикметника з прийменником по; від знахідного відмінка однини короткої форми прикметника середнього роду з прийменниками на, за, в, до; від прикметників короткої форми жіночого роду з цими ж прийменниками; від відносних прикметників на -ськ(ий); з прийменником по; від якісних прикметників з допомогою префікса по-, суфікса -ому;

ясно, чисто, добре, гаряче здалека, звисока, спроста, віддавна, дочиста, замолоду помалу, потиху наново, нарізно, заново, вправо, достатньо вручну, нашвидку по-батьківському і по-батьківськи по-доброму, по-новому

прислівники числівникового походження

від знахідного відмінка збірних числівників з прийменниками в, на; від кількісного числівника середнього роду одно з прийменником за; від місцевого відмінка збірних числівників з прийменником у(в);від знахідного відмінка порядкових числівників з прийменниками в, по; від кількісних числівників за допомогою суфікса -чі;

вдвоє, втроє, надвоє заодно удвох, втрьох вперше, вдруге, по-перше двічі, тричі

прислівники займенникового походження

куди, тоді, іноді

прислівники дієслівного походження від дієслівних основ за допомогою різних афіксів; за допомогою закінчення -ма(-ома) старої форми орудного відмінка двоїни від колишніх прикметників і дієприкметників

пошепки, всупереч, досхочу, мовчки, гопки

сидьма, дарма, жартома, крадькома загодя, нехотя, навстоячки, навсидячки.

основоскладання

силоміць, босоніж, ліворуч, самотужки

шляхом редуплікації

тихо-тихо, рано-вранці

повторенням синонімічних або антонімічних основ

любо-дорого, тишком-нишком, більш-менш, видимо-невидимо

лексико-синтаксичним способом

насамперед, запанібрата, натщесерце, споконвіку

Адвербіалізація (від лат. adverbium - прислівник) - це процес переходу інших частин мови у прислівник. Цей процес відбувається протягом усієї історії української мови. В одних словах він закінчився, і ці слова тепер вживаються тільки як прислівники (повна адвербіалізація): вліво, зранку, зопалу, поруч.

В інших словах процес адвербіалізації проходить і зараз, і такі слова вживаються в мові то як прислівники, то як інші частини мови (неповна адвербіалізація); вони розпізнаються тільки в контексті: зустрілися востаннє - в останнє вікно хтось постукав.

Ознаками адвербіалізації є також злиття прийменниково-відмінкових форм в одне слово (попідтинню, спідлоба), набування нових синтаксичних функцій і зв'язків (гаряче сонце - гаряче сперечатися), зміна наголосу (біго'м, на'бік, надво'рі).

Прочитайте вірш Павла Гірника. Яка основна думка вірша? Знайдіть слова, вжиті у переносному значенні, поясніть особливості їх функціонування у цьому стилі. Випишіть метафоричні словосполучення. Як вони впливають на образність тексту? Які авторські неологізми вжиті в тексті, з якою метою?

Випишіть прислівники, з'ясуйте спосіб їх творення, смислову і синтаксичну роль у тексті.

Такі непрохані сніги, Такі терпкі, такі вдовині; І безгоміння навкруги, І тужно птаху і людині, І попідтинню ледь гойда Сухою гілкою калина, І сутеніє... Не біда - Є хліб, і сіль, і Україна, І добрі люди, і слова... І так пророчо, так прощально Обличчя наші осява Тоненька свічечка шпитальна...

Серед п'ятірки митців, яку у 2009 році відзначив Шевченківський комітет, нагороду в галузі літератури отримав хмельницький поет Павло Гірник - за книгу віршів "Посвітається". Павло не вміє "писати" вірші -- в сенсі гратися словом. Він тужить словом. Любить словом. Словом живе.

Павло Гірник посланий небом творити з розсипаних тут і там літер слова й складати з них Поезію справжню. Яка не оспівує, не заколисує і не розчулює - а пропікає наскрізь, не дає ні їсти, ні спати -- так болить. Вона така ж мучена, як наша історія. Така ж розпачлива, як плач немовляти, що явилося на сей грішний світ у плоті проходити випробування земним життям, спокусами, гріхами. Така ж нестримна, як народний дух. Вона жива. І вона українська. Так написала Світлана Кабачинська про поета у газеті «Дзеркало тижня (№ 9 (737) 14 - 20 березня 2009 (повний текст статті можете знайти на сайті газети).

Прочитайте міркування мовознавця О.Мельничука у статті «Розвиток мови як реальної системи». Чи згодні ви з таким висловлюванням? Перевірте за словником лінгвістичних термінів значення підкреслених слів.

Підготуйте короткий виступ-згоду чи спростування. Приклади слів, утворених різними способами, випишіть з газет. Зверніть увагу, які способи творення нових слів уживані на сьогодні в засобах масової інформації.

Навіть постійно відкритий для входження нових елементів рівень мовної системи - словник - поповнуюється новими словами меншою мірою шляхом запозичення з інших мовних систем, ніж шляхом слововторення (включаючи калькування), тобто використання наявних у мові лексичних елементів і закріплених у ній правил творення нових слів. Цим забезпечується дальше посилення внутрішньої єдності мовної системи, взаємозв'язку і взаємодії її компонентів і рівнів.

Серед продуктивних способів творення нових слів, уживаних на сьогодні в засобах масової інформації, є осново-, словоскладання та абревіація. Наприклад: псевдополітик, екополітика, кучмократія, БЮТосфера, ширкобізнес, домооренда.

Серед неологізмів, утворених способом складання, найчастіше використовуються такі елементи: авіа-, арт-, біо-, гео-, енерго-, кіно-, макро-, міні-, парто-, психо-, теле-, термо-, транс-, -крат, -кратія, -фобія, -фоб, веб-, відео-, еко-, євро-, нарко-, -шоу, -мен.

Наведіть приклади таких слів. Складіть або випишіть з літературних джерел речення з поданими словами.

У засобах масової інформації активно вживаються такі слова:

інтернет-газета, інтернет-кафе, інтернет-користувач, інтернет-новини; мас-медіа, медіа-олігарх, медіа-магнат, медіа-дискурс; рок-кіно, рок-аудиторія; фітнес-клас, фітнес-тренажер, екокатастрофа, екосфера, екоцид, екошкола.

Продовжіть цей ряд, з'ясуйте спосіб творення таких слів, особливості написання і причини їх появи. За якими словниками можна перевірити значення таких слів?

Прочитайте текст. Що нового ви для себе дізналися? Запишіть основні положення тексту. з'ясуйте спосіб творення підкреслених слів та їх значення.

За нашими даними, слово ньюсмейкер з поясненням «людина, про яку говорять, ім'я якої друкують на перших шпальтах преси (письменник, політичний діяч, артист)» вперше в українському лексиконі зафіксувала Т.П.Мартиняк у своєму «Російсько-українському словнику іншомовних слів» [РУСІС: 201]. В іншому написанні - ньюс-мейкери - його наступного року зареєстрував «Словник іншомовних слів» С.М.Морозова та Л.М.Шкарапути, подавши й виразнішу дефініцію цієї нової номінації: «діячі у галузі науки, підприємництва, економіки тощо, які чинять суттєвий вплив на хід суспільно-політичних подій» [СІС 2000: 395].

У написанні через дефіс і зі значно детальнішим описом семантики це слово у щойно виданому «Сучасному словнику іншомовних слів» вмістили О.І.Скопненко та Т.В.Цимбалюк. Крім вказівки на особу - об'єкт новин, вони виділили й таке значення цього порівняно нового англіцизму, як «цікавий інформаційний привід, подія, що заслуговують на увагу засобів масової інформації».

Новотвори новинар, новиннар і новиннєвик ще не зафіксовані загальномовними українськими словниками, хоча й вживаються у мові сучасних українських мас-медіа. Вони означають нову спеціалізацію праці журналістів, а саме: той її різновид, зміст якого складають добір, підготовка та поширення новин - оперативної інформації про останні відмітні події в житті своєї країни та світу в цілому. Ці лексеми можна вважати також прихованим запозиченням - калькою англійського журналістського професіоналізму newsman (news-man) зі значеннями «кореспондент, оглядач, репортер», але і «газетяр, продавець газет».

Отже, запозичення ньюсмейкер вже зайняло свою семантичну нішу в українському лексиконі (Є.Карпіловська «Тенденції розвитку сучасного українського лексикону»).

Абревація (скорочування виразів і їх поєднань) таке ж давнє, як і письмо, оскільки люди завжди враховували принцип економії мовних засобів. Звичай скорочування виразів і назв почав поширюватися в Європі на початку ХХ століття, особливо під час Першої світової війни - під впливом преси. В українській мові бурхливий розвиток абревіації почався після 1917 року. Серед різних причин розвитку абревіації називають господарські, суспільні та політичні зміни, інтенсивний розвиток засобів масової інформації, розширення інформації й одночасно тенденцію до стислості. Скорочення й абревіатури стають зручним засобом пропаганди й реклами, полегшують запам'ятовування довгих назв.

За морфемною будовою абревіатури поділяють на подільні і неподільні.

Таблиця. Способи творення складноскорочених слів

Способи творення складноскорочених слів

Приклади

з початкового складу (або початкових складів) першого компонента й цілого другого компонента словосполучення

технагляд - технічний нагляд.

З початкових частин двох або кількох компонентів синтаксичного словосполучення

райвиконком - районний виконавчий комітет

з початкової частини першого компонента (або перших компонентів) словосполучення і початкової або кінцевої частин другого компонента, в якому середню частину пропущено

есмінець - ескадрений міноносець, облвійськкомат - обласний військовий комісаріат

утворені з початкових літер та звуків, що входять до складу багаточленного найменування

ООН (Організація Об'єднаних Націй), ВАК (Вища атестаційна комісія)

утворені з початкової частини першого компонента і звукової абревіатури інших компонентів синтаксичного словосполучення

райво - районний відділ освіти

звукові абревіатури, складовою частиною яких є звуки і цифри

АН-124, ГАЗ 2109

Визначіть способи творення поданих слів. Поміркуйте, що означають ці слова. Перевірте за словником. США, НАН, внз, колгосп, морфлот, мопед, НРУ, РАТАУ, ГАПУ, ноп, ІТА, МВС, НПУ, ДТСААФ, ВАК, АН-70, АН-124.

Абревіатури першого виду називають акронімами. При їх творенні їх свідомо прагнуть уподібнити за милозвучністю до звичних нескорочених слів мови, інколи ігноруючи навіть повну омонімію, наприклад: АМУР (автоматична машина управління і регулювання), КАСКАД (клас автоматизованих систем комплексного аналізу документів), МАРС (машина автоматичної реєстрації і сигналізації), бор (батарея оптичної розвідки). Такі абревіатури легко запам'ятовуються і, завдяки цьому, легше приживаються в мові й мовленні. Слова цього типу особливо широко вживають у науковій мові як терміни.

За частиномовною приналежністю абревіатури є іменниками і об'єднуються у великі тематичні групи: назв країн (КНР - Китайська Народна Республіка), партій (УРП - Українська республіканська партія), організацій (ООН - Організація Об'єднаних Націй), установ (ЛАЗ - Львівський автобусний завод, СБУ - Служба безпеки України), машин і приладів (ЕОМ - електронно-обчислювальна машина, врубмашина, земснаряд).

Лексика мас-медіа перенасичена абревіатурами, використовуються вони в текстах інформаційного та аналітичного жанру, друкованих та аудіовізуальних мас-медіа.

Наприклад, від абревіатури СОТ (світова організація торгівлі) утворилися неологізми суфіксальним способом - СОТівці, СОТник, СОТовий; префіксально-суфіксальним - заСОТили, антиСОТівський, проСОТівський, відСОТковий, неСОТівський.

Найуживанішими неологізмами-абревіатурами в лексиці медіа є назви політичних партій: БЮТ - БЮТівці, БЮТити, БЮТники, антиБЮТівці, деБЮТ, екс-БЮТівець, суперБЮТівець, проБЮТівець; СДПУ - СДПУнівський, СДеки та есдеки (стрічається дві графічно зображених форми вживання слова), праДеки, суперСДеки, СДПУзація, заСДПУватися, праСДПУ.

Використання абревіатур такого творення має як позитивну так і негативну оцінність у тексті.

Прочитайте речення. Що нового ви дізналися? Як же утворене слово на позначення повідомлення, яке надсилається із мобільного телефону? Як його писати: есемеска чи sms-kа, SMS, СМС, смс, sms, смс-повідомлення чи sms-повідомлення?

Вартість SMS-повідомлення - згідно з вашою тарифною моделлю (Діалог: Новини для абонентів UMC). …всі новини отримував із смс-повідомлень, які мені відсилали мама та бабуся Дарії (з газети). Відтепер отримати інформацію про наявність вільних місць у поїздах, які вирушають зі станції "Київ-Пасажирський" по Україні, країнах СНД та Балтії, можна за допомогою простої SMS'ки з мобільного телефону (з теленовин). А в тих смс-ках хіба багато напишеш? (з телепередачі). Днями у Варшаві суд виніс безпрецедентний вирок - фірму було оштрафовано за вторгнення у приватне життя … небажаними есемесками (з теленовин).

У поданому тексті прокоментуйте особливості творення виділених слів.

Широко побутують у мові сучасних ЗМІ інноваційні назви із сфери культури та мистецтва. Серед них - номінації напрямів і стилів музичної культури на зразок соул, треш, фолк, техноденс; сучасних мистецьких течій, напрямів: андерграунд, боді-арт тощо. Явища сучасної масової культури засвідчено в лексичних одиницях арт-шоу, кіношлягер, перфоманс, римейк. Виокремлено назви осіб, пов'язаних з мистецькою діяльністю: арт-галерист, кліпмейкер та ін.

Мас-медійна інформація відбиває активізацію лексичних одиниць на позначення не відомих раніше в Україні релігійних течій, рухів, шкіл, сект: РУНвіра, мунізм; засвідчено кількісне зростання номінацій на позначення провідників названих культів: сайєнтолог, шаріант, слововірець тощо.

Урізноманітнення сучасної побутової лексики пов'язане з інтенсивним використанням нових назв ужиткових реалій інших етнічних культур, зокрема, номенів страв, напоїв: піца, біг-мак, снікерс, джин-тонік, пепсі-кола і т. ін. Серед інноваційних назв виокремлено власне українські номени на зразок “Ласуня”, “Чумак”, “Живчик”, “Оковита”, “Славутич”. Тематичні підгрупи лексики “одяг”, “взуття” поповнилися такими одиницями, як бейсболка, майка-топ, адидаси та ін. У сучасному побуті поширилися назви відповідних технічних та ін. пристроїв: вібромасажер, фритюрниця, барбеківниця. Кількісно збільшилася лексична мікрогрупа “будівництво”: євроремонт, склошпалера, ламінат (О.Стишов «Динамічні процеси в лексико-семантичній системі та в словотворі української мови кінця ХХ ст.»).

Інформаційно-технічний вибух у кінці минулого - на початку ХХІ століття детермінував відкритість українського суспільства для міжнародних контактів, а це привели до неминучості нових слів. Нових утворень, запозичень. Засвоєння іномовної лексики збагачує словниковий запас мови, що приймає. Величезну і вельми позитивну роль зіграли грецька і латинська мови в Європі, старослов'янська мова у слов'янському світі, арабська - на мусульманському Сході. Запозичення слів з інших мов відбувалося, відбувається і відбуватиметься в усі часи і в мовах всіх народів. Бо «немає нерухомості в мові… В мові, як і взагалі в природі, все живе, все рухається, все змінюється. Статика мови є тільки частковим виявом її динаміки” (І.Бодуен де Куртене). Яка ваша думка стосовно цих проблем? А як же пріоритет власної культури і мови? Обговоріть це в класі.

Завдання додому. "Тривогу має викликати ... не стан системи мови, а рівень мовних здібностей нашого суспільства - наша масова недорікуватість, що створює враження національної катастрофи, - пише російський мовознавець Ю.Караулов. Напишіть статтю в газету, де продовжіть думку автора. Використайте в тексті дієслова, прсилівники, складні слова, утворені різними способами.


Скачать работу можно здесь Скачать работу "Основні способи творення дієслів" можно здесь
Сколько стоит?

Рекомендуем!

база знанийглобальная сеть рефератов