Українська лексикографія

Українська лексикографія як розділ мовознавства про укладання словників

Серед книжного багатства особливе місце посідають словники як вияв духовних цінностей народу, відображення його мовної культури і національної долі в певну епоху, документознавче свідчення історії. Чи шануються словники в нашій державі? Чи можна отримати повноцінну освіту без звернення до цього інтелектуального наставника і порадника? Обговоріть цю тему у класі.

Охарактеризуйте поняття «словник» на основі вивченого в попередніх класах і поданого далі визначення.

Словник - зібрання слів (іноді - словосполучень), розташованих у алфавітному порядку, з певними супутніми поясненнями залежно від його призначення тією ж мовою чи з перекладом на іншу мову.

Усвідомлення важливої ролі словника у поширенні культури сприяло бурхливому розвитку лексикографії.

Лексикографія (від гр. lexicon - словник, grapho - пишу), словникарство -- розділ мовознавства, пов'язаний зі створенням словників та опрацюванням їх теоретичних засад. Відповідно до цього виділяють практичну і теоретичну лексикографію.

Лексикографія виконує низку завдань. Серед запропонованих назвіть завдання, які стосуються насамперед лексикографії. Відповідь обґрунтуйте. Про завдання яких розділів мовознавства теж згадується, подайте їх визначення.

1)розв'язує важливі проблеми словникової роботи;

2)вивчає особливості структури фразеологічних одиниць;

3)упорядковує й описує різного роду словникові матеріали;

4)досліджує закономірності формування, розвитку і збагачення словникового складу мови від найдавніших часів до сучасного стану;

5)задовольняє практичні потреби суспільства у словниках різних типів і різноманітного призначення.

Характерною ознакою сучасної лексикографії є взаємозв'язок філології і культури, адже значна частина культури будь-якого народу реалізується саме через його мову, а мова знаходить відображення насамперед у словнику.

Ознайомтеся зі словниковими статтями, в яких тлумачиться слово філологія. Знайдіть відмінності в характеристиці одного й того ж слова у різних джерелах.

Основними критеріями при створенні словника є обсяг, раціональний спосіб подання словникового матеріалу, швидкий і зручний пошук потрібного слова. Існує велика кількість словників, які відрізняються способом представлення слова (енциклопедичні, лінгвістичні), часовими межами (історичні, сучасні), представляють різні галузі знань (термінологічні), мають різний обсяг лексики (словники-мінімуми, тезауруси), різний рівень користувачів (для широкого кола читачів, фахівців), різного способу представлення словникового матеріалу (алфавітні, ілюстративні) та ін.

Поміркуйте, як називаються словники, які:

1) подають стислу характеристику предметів, явищ, подій, абстрактних понять, осіб, містять інформацію про різні країни, народи, що їх населяють, та мови, якими вони спілкуються. Зазвичай такі видання включають до реєстру іменники та іменникові словосполучення, указують на наголос та етимологію для іншомовних слів, широко наводять власні назви. Можуть містити мапи, схеми, ілюстрації тощо. До цього лексикографічного жанру належать енциклопедії, довідники, біографічні, одномовні термінологічні словники;

2) зосереджують увагу на слові, тлумачать прямі і переносні значення слів, з'ясовують семантичні відношення між словами, відомості про написання, вимову, походження.

Визначте характер названих нижче словників (філологічний, енциклопедичний, багатомовний, одномовний, перекладний, тлумачний, історичний, діалектологічний тощо).

«Словник синонімів української мови» Левка Полюги (К., 2006);

«Російсько-український словник складної лексики» Святослова Караванського (К., 1998);

«Орфографічний словник учня» Андрія Бурячка (Т.,1999);

«Етимологічний словник української мови»/голов.ред. Олександр Мельничук (К., 2006);

«Російсько-українсько-англійський словник термінів з інформаційних технологій» / ред. Віталій Бабак (К., 2006);

«Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів» / ред. Світлана Єрмоленко (К., 2001);

«Мала філологічна енциклопедія» Олександра Скопненка і Тетяни Цимбалюк (К., 2007)

«Фразеологічний словник говірок Нижньої Наддніпрянщини» Віктора Чабаненка (Запоріжжя, 2001);

Український жаргон. Словник» Лесі Ставицької (К., 2005).

Накресліть схему «Українська лексикографія», яка б об'єднувала всі типи словників.

Ознайомтеся з рецензією на «Малу філологічну енциклопедію» Олександра Скопненка і Тетяни Цимбалюк (К.: Довіра, 2007). Яке смислове навантаження назви, структура, призначення, особливості словникової статті? Що відомо вам про авторів книги?

…«Мала філологічна енциклопедія», укладена науковими співробітниками найпотужніших лінгвістичних академічних інститутів в Україні - О. І. Скопненком та Т. В. Цимбалюк - сьогодні принаймні частково заповнює лакуну енциклопедичної літератури з питань філології, що доступна і цікава з погляду викладу матеріалу і його обсягу як пересічному читачеві, так і філологу, як десятирічному школяреві, так і сімдесятирічному інтелектуалові...

Поза тим, що укладачі «Малої філологічної енциклопедії» позиціонують її як розраховану «на фахівців-філологів, так і на широке коло читачів», слід відзначити глибоку науковість видання, що зумовлено чітким викладом матеріалу лінгвістичного і літературознавчого характеру…Цьому передували та сприяли обізнаність і досвід укладачів енциклопедії, авторів поцінованих і науковою, і культурологічною елітою видань - словника-довідника «Фразеологія перекладів Миколи Лукаша» (К., 2003) та «Сучасного словника іншомовних слів» (К., 2006). Крім того, О. І. Скопненко у співавторстві з Г. П. Півтораком випустили у світ «Білорусько-український словник» (К., 2007), який став помітним явищем в українській лексикографії.

Протягом усього викладу матеріалу, а це близько 1000 статей, витримано виразну послідовність побудови словникових гасел, що охоплює заголовне слово (у алфавітному порядку), у квадратних дужках подано походження з фіксацією мовою-оригіналу і українським тлумаченням, коротке чітке пояснення значення, у більшості випадків - приклади. До того ж важливі терміни і поняття, якими послуговуються укладачі, коментуючи певне слово, виділяються у тексті курсивом, що таким чином нагадує користувачеві про можливість скористатися енциклопедією для повнішого розкриття інформації. Цей тип висвітлення матеріалу дозволяє отримати у стислому вигляді доволі ґрунтовні систематизовані відомості з певного розділу філології.

Напр. АВТОНІМ [< грец. аutos - сам і onyma - ім`я, назва] - справжнє ім`я автора твору, який підписує власні твори псевдонімом. Напр.: А. Панаса Мирного - Панас Рудченко, Лесі Українки - Лариса Косач, Олександра Олеся - Олександр Кандиба (с. 8).

Особлива увага приділена в «Малій філологічній енциклопедії» джерелознавству, зокрема пам`яткам української мови, що є незаперечним і філологічним, і культурним надбанням нації, і дозволяє осягати потенційному користувачеві глибину і давність українства. Важливим позитивом Малої філологічної енциклопедії слід відзначити добротний стиль, що відповідає всім вимогам енциклопедичного викладу матеріалу і визначається об'єктивністю, точністю, стислістю, не засмічений псевдонауковістю, превалює вмотивованість кожного обґрунтування і прикладу (О.Михальчук).

Заповніть таблицю «Основні типи лінгвістичних словників»

Прочитайте текст. З'ясуйте його тему та основну думку. Яким, на вашу думку, має бути учитель-філолог? Якими моральними якостями повинен володіти вчитель?

З'ясуйте значення виділених слів за тлумачним словником і словником іншомовних слів. Поставте наголоси у підкреслених словах.

Особистість українського вченого, а особливо педагога-філолога має відзначатися українською елітарністю. Це поняття не легко піддається дефініції, особливо в країні, що має перервану і слабку традицію державності і тих суспільних верств, що державою коронувалися б як еліта. Але тим не менше живе в народі, серед її інтелігенції досить стійке уявлення про еліту як освічених, духовно й культурно просвітлених особистостей з високими ідеалами і благородними діяннями на користь суспільно-громадських інтересів українського народу. Лицарями українського духу і суперелітою називають гетьманів Івана Виговського, Петра Дорошенка, Івана Мазепу, поетів Тараса Шевченка та Івана Франка, учених Володимира Вернадського і Агатангела Кримського, Павла Чубинського та багатьох інших. Сотні тисяч елітарного українства брали участь у визвольних змаганнях під гаслом «Здобудемо Українську державу або загинемо у боротьбі за неї!» Сотні тисяч, а може й мільйони правдивих душ приносили їй славу у різних сферах науки, техніки, мистецтва, жертовно, самовіддано працюючи…

Нам треба чітко зрозуміти, що ні в якому разі ми не можемо, не маємо права втрачати самих себе, зраджувати тисячолітню іпостась народу, відмовляючись від українства. «Будучи національними, цінності української культурної традиції, як і будь-якого іншого народу, за змістом збігаються із загальнолюдськими. Тому якщо йдеться до повернення до фундаментальних цінностей, ми маємо на увазі відродження й освоєння нашої культури й одночасно - усього культурного багатства, створеного людством. Це основне джерело моральності, приєднання до якого повинно стати основним змістом навчально-виховного процесу у школі і вузі». До таких належать і наші світлої пам'яті колеги - визначні вчені, філологи-дидакти Олександр Біляєв, Євген Пасічник, Борис Степанишин і Леонід Скуратівський. Вони жили енергетикою України й освіти і збагачували її (Л.Мацько).

Головне місце серед лексикографічних праць національної мови посідає тлумачний словник. Призначення цього різновиду одномовних словників - опис значень слів, їх граматичні характеристики, стилістичне забарвлення слів, приклади використання слів у літературній мові. Найвищим досягненням української лексикографії вважається Словник української мови в 11-ти томах (1970 - 1980). Він включає близько 135 000 слів.

Користуючись тлумачним словником, укладіть cловникові статті до слів професія, школа. учитель.

Словникова стаття повинна містити визначення та інформацію про:

-належність слова до певного граматичного класу та відповідні характеристики;

- словотвірний потенціал слова і його зв'язки з іншими граматичними класами;

-наявність у слові семантичного інваріанту, а значить, про те, що це слово існує не саме по собі, а в оточенні інших слів із тим же семантичним ядром;

- входження слова до певного ряду слів, близьких, а інколи й однакових за значенням.

Останні десятиліття хвиля іншомовних запозичень заполонила українськомовне середовище. Одні дослідники виправдовують їх потребу, інші ж - вважають надлишковими елементами в рідній мові. Яка ваша думка стосовно таких слів?

Перекладіть подані слова українською мовою. Які словники варто взяти до уваги, щоб пояснити їх значення, правопис, наголос? Виберіть з довідки пояснення до поданих запозичень. Перевірте за допомогою відповідних словників.

Ремикс, инаугурация, саммит, фристайл, римейк, хай-тек, месидж, спичрайтер, пиар, лейбл, ньюзмейкер, кутурье, интернет

Зустріч на найвищому рівні; товарна етикетка з фірмовим знаком; новий варіант, переробка старої мелодії, пісні; фігурне катання на лижах; офіційний вступ на посаду президента країни; замість секретар-референт; герой, редактор новин; пропаганда; сучасні /новітні технології; чи знакове повідомлення; переробка; модельєр модного одягу.

Прочитайте текст. Які назви молодіжного одягу вам відомі? З яких мов частіше за все приходять такі слова? Випишіть з тексті слова, які вступають в синонімічні, омонімічні зв'язки. Поясніть значення таких слів.

Кінець ХХ ст. - початок ХХІ століття характеризується зростаючою інтенсивністю індустрії молодіжної моди і водночас появою лексики, що позначає новий одяг: джинси, шузи, юбка-труба, юбка-хіп. Традиційними залишаються запозичення з французької мови, наприклад: blъz 'блузка', mandzsetta 'манжета', pelerin 'пелерина', trikу 'майка', кутюрьє `модельєр від кутюр - haute couture `висока мода'. З польської мови фіксуємо такі лексеми, як пан`чохи, па`ц'орки, кра`ватка, куртка, з німецької мови - gallйr 'комір', zokni, fuszekli 'шкарпетки', zakу 'піджак', lajbi, pruszlik 'жилет'; фартух; із італійської: jambу 'берет', maskara 'маскарадний костюм.

З 90-их років ХХ спостерігаємо активізацію прямих запозичень із англійської мови (светр, джемпер, пуловер/пулувер/полувер; жаргонові номени джуд - `куртка', дреси `одяг'; szvetter 'кофта', dressz 'купальник; майка', dzseki 'куртка', lemberdzsek 'коротка куртка під пасок', leggings (гамаші, що обтягують колготки до щиколотки) та ін.

Цікава історія деяких лексем. Номен лосини зі значенням `різновид жіночих штанів із трикотажу або синтетичного матеріалу, які щільно облягають тіло' функціонував спочатку в мові кравців зі значенням "зі шкіри лося", "чоловічі". На зміну популярним повсякденним джимнсам (англ. Jeans, штани традиційно пошиті з цупкої бавовняної тканини, вельвету) вже прийшли так звані стречі, тобто джинси, виготовлені з тканини, в якій, окрім бавовняної нитки, ще є еластична нитка, яка дозволяє джинсам легко розтягуватися.

Однак, не всі запозичення є виправданими. Це стосується, зокрема, і номена легінси `рейтузи до щиколоток або колін, які щільно облягають тіло', оскільки словники вже фіксують запозичені назви бриджі, лосини.

Виділяємо і явище омонімії. Лексема топ, наприклад, є омонімом до слів зі значенням стукіт, топ [голл. top] - верхній кінець щогла, топ [англ. top - верх] - найбільш популярний, модний твір, річ.; дівочий одяг у вигляді короткої легкої кофтинки на бретельках.

Іншомовні назви одягу і взуття стали важливим підґрунтям для продукування синонімічних еквівалентів: свінгер - розлітайка, юбка-хіп - юбка на стегнах. бермудські шорти - бермуди, варені джинси - варьонки, джинсівка, вітровка, теніска, водолазка, матроска.

Отже, сучасна лексика тематичної групи «молодіжний одяг» характеризується як відкрита полісистема, що в основному поповнюються за рахунок запозичень (О.Семеног).

Своєрідною школою прилучення до таємниць мови й лінгвістичної науки можна назвати науково-дослідницький пошук у словнику, в якому подаються основні відомості про походження слів. Такий проект започаткував авторський колектив під керівництвом відомого мовознавця Олександра Савича Мельничука. Тепер цю важливу справу продовжує академік Віталій Григорович Скляренко. Уже видано п'ять томів такого словника. Як називається такий словник?

Прочитайте текст. Чи погоджуєтеся ви з припущенням авторки? Відповідь підтвердіть власними пошуками в етимологічних словниках. Поясніть значення підкреслених слів, звернувшись до відповідних лінгвістичних словників.

Мабуть, найархаїчнішою назвою обрядового хліба є бублик. Походження слова губиться в часах індоєвропейської мовної спільності. Так, в давньоіндійській мові йому відповідає слово, що означає "диск, кружок, куля, ядро, півкуля". В інших мовах знаходимо такі слова: дзига, булька, кулька, дощова бальбушка. Цікавим є порівняння слова бублик з литовським bamba - "пуп", bambalas - "карапуз, крихітка", що вірогідно вказує на давній зв'язок бублика з дитиною. Можливо, це були не тільки смачні гостинці для дітей, Але й спеціальна їжа для немовлят, в яких ріжуться зубки. З бубликом пов'язані й народні приказки та примовки для дітей: "Дітям казка, а мені бубликів в'язка", "Чудний, як бублик: кругом об'їси, а в середині нема нічого" (Г. Печерна).

Діалектизми допомагають осмислити світ народної культури, заглибитися у філософсько-психологічну мудрість традиційного світогляду, в ментальність, "закодовану" в мовленні жителів різних регіонів України. На основі етимологічних, діалектних словників поясніть значення виділених слів у тексті. Укладіть словничок тесту. Охарактеризуйте фонетичні, морфологічні і синтаксичні особливості поданої говірки.

Як колись одягалися

[булу такй йак сукунка / но вонъ були рубл'ан'і на вирстбті такнм / то снувбли ниткбми / а пророблґбли воўноуйу / чиервоно'йу і чо/рнойу / такъмие паскбми // то йа знбйу ше йак мбли // то йа йійн ни носъла / но йа знбйу жи були такТі /о/ на зъму ма'ли такТі каббти / звиечбйнґі / во / так йак типйрка / чи чурні чи йак'і зашпиелґалиса тиi ус'о // а мушчъни такуш / йа уже тогу ни памн'атбйу / но вогоръли такуш / такн / ма/ли воўн'анґі холушні називбли йіх // о // солумл'ані капиелэхи такТі плеилъ // ] (записано в с.Краснопілля Збаразького р-ну Тернопільської обл.).

Ознайомтеся з анотацією на словник «Український жарґон», який уклала Леся Ставицька (К., 2005). Яка мета такого словника? Як ваше ставлення до жаргонних стилів спілкування? Прочитайте словникові статті такого словника на вибір. Поміркуйте, що впливає на розвиток молодіжного сленгу сьогодні? Випишіть із тексту підкреслені слова і провідміняйте.

У словнику, якого уклала доктор філологічних наук, завідувач відділу соціолінгвістики Інституту української мови НАН України Леся Ставицька, зібрано сучасну жарґонну лексику різнотипного соціяльного вживання, що поповнила (жарґонізовану) розмовну мову. Словник розкриває значення слова, подає його соціяльну і стилістичну характеристику, а також короткий етимологічний коментар. Загалом словник містить понад 4066 слів і 656 стійких словосполучень.

За джерельну базу словника правили тексти художньої літератури, засобів масової інформації, наукових видань, зразки розмовної мови, що віддзеркалюють особливості українського жаргоновживання кінця ХХ - початку ХХІ століття.

Словника адресовано найширшій читацькій авдиторії; його можуть використати філологи, письменники, працівники видавництв, перекладачі-соціологи.

Український мовознавець Віталій Жайворонок присвятив свій словник-довідник «Знаки української етнокультури» (К., 2006) синам, а епіграфом до словника взяв таке прислів'я «Сказане чітко, збудоване кріпко переживе віки». Прокоментуйте народну мудрість, орієнтуючись на довідку та словникову статю цього словника.

Довідка

Знаки етнокультури - українська лексика, яка коментується та ілюструється фольклорними контекстами, а також цитатами з класичної художньої та літописної літератури.

Слово - 1) (зменшено-пестливі) - слівц'е, словц'е, слов'ечко, слов'ечечко, сл'овонько) мовна одиниця як вираження поняття про ту чи ту реалію об'єктивного світу; також мова, мовлення або висловлення, фраза; споконвіку людина вірила в чудодійну силу слова….; віра в матеріалізацію слова збереглася й до сьогодні, бо саме в ній тримається віра в замовляння, побажання, прокляття (вимовити слово, що називає річ, рівнозначне її виликанню чи творенню); кажуть «Добре слово дорожче багатства»….відгомін віри у силу слова залишився у вітаннях і побажаннях (на зразок «Щоб вашим дітям щастя на кожному пальці сиділо, щоб воно вам усім у ваші двері не вміщалося», «Щоб тебе добра година знала»; …зцілющу силу слова проповідує і церква, бо в Біблії сказано: «Воно Слово в Бога було на початку. І життя було в Нім…; (з великої літери) Сл'ово Б'оже див. Б'іблія.

Рефлексія й самоперевірка

Дайте відповіді на запитання. Переробіть їх на тестові завдання, використовуючи матеріал теми.

o Які завдання лексикографії?

o Які відмінності між енциклопедичними і лінгвістичними словниками?

o Які словники відносять до одномовних?

o У чому виявляється членованість тексту?

o З'ясуйте, фрагменти яких словників подано нижче. Які мовні норми репрезентує певний фрагмент і відповідний словник?

ФІЛ'ОЛОГ, СЛОВ'ЕСНИК. - Вона молодець. Універсал. На тому тижні заміняла математика, тепер фізика, хоч сама філолог (В.Кучер); Без знання мови не можна стати високоосвіченою людиною, не лише фахівцем-словесником, а й інженером, агрономом, біохіміком (з журналу).

ПР'ОБА (спр'оба) ПЕР'А. Перші ранні твори письменника. - Пр'оба пер'а.

ПРОБИВ'АТИ (проб'ити) СОБ'І ДОР'ОГУ (шлях). Добиватися успіху у бажаній справі. -Пробив'ать (проб'ить) себ'е дор'огу (путь).

ПР'ОБНИЙ (спробний) К'АМІНЬ. Суть, основна якість, властивість і т. ін. кого-небудь, чого-небудь. - Пробный камень.

Тема для розмови. У 2007 року в м. Києві в першому в Україні спеціалізованому магазині "Словники-Самобранки" відбулося Свято українського словника. Відомі видавництва запропонували широкому загалу користувачів розмаїте коло словників серії “Від А до Я”, “Бібліотека фахівця”, “Nota bene!”, “Трансформація гуманітарної освіти в Україні”, “Ін Юре” та ін. З якими словниками ви хотіли познайомитися на святі? Підготуйте рекламу такого словника.