Концепт "багатство" у англосаксонській міфопоетичній картині світу

КОНЦЕПТ БАГАТСТВО У АНГЛОСАКСОНСЬКІЙ МІФОПОЕТИЧНІЙ КАРТИНІ СВІТУ

М.Ю. Волошко

Ця стаття присвячена виявленню лінгвокогнітивних особливостей функціонування концепту БАГАТСТВО у англосаксонській міфопоетичній картині світу. Особлива увага приділяється аналізу структури представлення досліджуваного концепту за допомогою пропозицій, фреймів, сіток. Запропоновано новий тип фрейму - об'єктоцентричний фрейм - та вибудовано концептуальну структуру лексико-семантичного поля БАГАТСТВО у англосаксонській міфопоетичній картині світу.

Англосаксонська концептуальна картина світу спирається в основному на язичницький міфологічний світогляд, який християнська традиція в період раннього середньовіччя ще не спромоглася повністю подолати, тому є всі підстави для того, щоб розглядати її, як міфопоетичну.

Така картина світу вивчає результати освоєння людиною навколишнього світу і являє собою динамічну систему взаємопов'язаних міфологічно орієнтованих концептів. Результати індивідуальної та соціальної когнітивної діяльності отримують мовну експлікацію за допомогою номінативних одиниць, що утворюють каркас мовної картини світу англосаксів і носять здебільшого образний характер [1; 108-109].

Отже, є можливість визначити місце певного концепту, який вербалізується тією чи іншою назвою, в системі понять, що являються інваріантною частиною певного культурологічного типу та відтворити певний фрагмент концептуальної картини світу певного історичного соціуму. Актуальність дослідження полягає у тому, що на сьогодні ще не були визначені лінгвокогнітивні особливості функціонування концепту БАГАТСТВО у англосаксонській міфопоетичній картині світу.

В епічних творах давньоанглійського періоду концепт БАГАТСТВО позначається за допомогою прямої номінації та композитів (кенінгів). В якості прикладів ми обрали композити з англосаксонської поеми «Беовульф», що вербалізують концепт БАГАТСТВО у цьому творі. При цьому доцільним вважаємо саме англосаксонський текст поеми, так як жоден з існуючих перекладів не може вважатися адекватним. Неможливість задовільного перекладу, на нашу думку, зумовлюється самою історією англійської мови, що зародилася з англосаксонського діалекту, зазнала впливу церковної латині, давньоісландської, датської, норманського діалекту французької мови, латинської, грецької та інших мов. Отже, сучасна британська мовна (і концептуальна) картина світу є «сплавом», що включає мовні елементи всіх вказаних мов. Це і є тим фактором, який унеможливлює досягнення провідного організуючого елементу англосаксонського епосу - алітерації - у перекладах на сучасну англійську мову.

У нашому дослідженні ми ставимо за мету виявлення лінгвокогнітивних особливостей функціонування концепту БАГАТСТВО у англосаксонській міфопоетичній картині світу, застосовуючи логічний аналіз концепту: встановлення закономірностей внутрішньої організації концепту, виявлення його елементів та моделювання взаємозв'язків. Концептуальний аналіз логічного плану застосовується у дослідженнях структур представлення знань (пропозицій, фреймів, сіток, сценаріїв та скриптів), серед яких ведуча роль належить фрейму [2; 14].

С.А. Жаботинська [3; 120-122] припускає, що мовні значення, а також їх фрагменти, що представлені у мотиваторі похідних номінативних одиниць, структуруються на основі декількох базових фреймів - предметного, акціонального, посесивного, таксономічного і компаративного. Такі види фреймів демонструють найбільш загальні принципи категоризації і організації вербалізованої інформації онтологічного плану про предмети матеріального світу, їх властивості і реляції. Категоріальний концепт ПРЕДМЕТ являє собою автономний ментальний простір, що має внутрішню просторову структуру. Декілька взаємопов'язаних предметів утворюють міжпросторову структуру. Таким чином, понятійна категорія предмета виділяється дослідницею, як центральна ланка схемної концептуальної сітки.

Проте, у когнітивній лінгвістиці вершиною пропозиційної фреймової моделі також вибирався пацієнс (пацієнсоцентрична модель У.Кука), суб'єкт і предикат (бінарна структура у лексико-відмінковій граматиці С.Старости) [див. 4; 129].

Результати проведеного нами аналізу текстового мезоконцепту (термін Кагановської [5; 46-47]) БАГАТСТВО у поемі «Беовульф» дають змогу побудувати новий тип фрейму, який ми назвали об'єктоцентричним фреймом, що і зумовлює новизну цього дослідження. У такому фреймі є декілька предметів, що являються учасниками подій, подібно до вищезгаданого акціонального фрейму. Але предмети у об'єктоцентричному фреймі об'єднуються іншими міжпросторовими зв'язками (vital connections): ДЕЩО є ТАКЕ-ЗРОБЛЕНЕ ким ДЕХТО (з чого ДЕЩО тощо), при цьому слот ТАКЕ модифікується нами у ТАКЕ-ЗРОБЛЕНЕ, що суміщає в собі властивості квалітатива і предиката. Також ця модель може бути доповнена рівнем аргументів (інструментив, медіатив, комітатив, фабрикатив, делібератив, дестинатив тощо [4; 136-138]). Звичайно, об'єктоцентричний фрейм при бажанні можна трансформувати у акціональний, але на нашу думку, все ж таки доцільно розрізняти ці два види фреймів.

Порівняємо два приклади: beaggyfa [6:1102] (ring-giver [8:30]) та beaghord [6:2826] (ring-hoard [8:30]). Перший кенінг beaggyfa може бути представлений акціональним фреймом:

ДЕХТО-агенс діє (дарує) ДЕЩО-об'єкт (кільце).

Другий кенінг beaghord має більш складну структуру. Перший рівень може бути представлений посесивним фреймом: ДЕЩО-контейнер (hord) має ДЕЩО-вміст (beag). У свою чергу компонент hord може бути розгорнутий у об'єктоцентричний фрейм: hoard - a supply or fund stored up and often hidden away [7].

ДЕЩО-об'єкт (supply or fund) є ТАКЕ-ЗРОБЛЕНЕ

(stored up, hidden away ).

В даному випадку слоти агенса та аргументів (інструмент, фабрикатив, і т.ін.) не заповнені. При подальшому аналізі об'єкт може бути розгорнутий у предметний фрейм: наприклад, supply or fund містить імплікацію множини (ДЕЩО є СТІЛЬКИ).

Наведемо ще декілька прикладів композитів, що мають у основі запропоновану нами об'єктоцентричну модель:

- goldhroden [6:1948] (ornamented with gold [8:137]): ДЕЩО-об'єкт є ТАКЕ-ЗРОБЛЕНЕ (ornamented) чим ДЕЩО-медіатив (gold);

- feohgift [6:1025] (bounty-giving, largess [8:100]): ДЕЩО (feoh=riches, treasure [8:100]) є як (ДЕЩО-об'єкт є ТАКЕ-ЗРОБЛЕНЕ (given));

- yrfelaf [6:1053] (inheritance [8:372]): ДЕЩО (ierfe=bequest, property [8:175]) є (як) (ДЕЩО-об'єкт є ТАКЕ-ЗРОБЛЕНЕ (left));

- hringm?l [6:2037] (adorned with a ring - about a sword [8:167]): ДЕЩО-об'єкт (sword) є ТАКЕ-ЗРОБЛЕНЕ (adorned) чим ДЕЩО-медіатив (ring) та ін.

В результаті інтеграції базових фреймів виникає абстрактна концептуальна сітка, інформаційні фрагменти якої конкретизуються в значеннях мовних відбиттів. Крім того, базові фрейми можуть бути використані для побудови концептуальної структури понятійної категорії, як основи відповідного лексико-семантичного чи функціонально-семантичного поля [3; 121].

Розглянемо побудову схемної концептуальної структури лексико-семантичного поля БАГАТСТВО у англосаксонській міфопоетичній картині світу.

Предметний фрейм - (ДЕЩО є СТІЛЬКИ) є ТАКЕ: ealdgestreon [6:1381] - ancient treasure [8:82]; ДЕЩО існує ТОДІ: ?rgestreon [6:1757] - ancient treasure [8:9].

Посесивний фрейм - ДЕЩО-контейнер має ДЕЩО-вміст: hord?rn [6:2279] - treasury, storehouse [8:163]; ДЕХТО-власник має ДЕЩО-власність: dryhtma?m [6:2843] - princely treasure [8:79].

Акціональний фрейм - ДЕХТО-агенс носить ДЕЩО-об'єкт ТАМ: breostweor?ung [6:2504] - breast-ornament [8:50]; ДЕХТО носить (ДЕЩО є ТАКЕ) ТАМ: earmread [6:1194] (earm - arm [8:85]; read - red (of gold) [8:239]).

Таксономічний фрейм - ДЕЩО-вид є ДЕЩО-рід: searogimm [6:2749] - curious gem [8:259] (searo - work of art [8:258]; gimm - gem, jewel [8:134]).

Компаративний фрейм - ДЕЩО-референт є (як) ДЕЩО-корелят: gold?ht [6:2751] - wealth in gold [8:137] (?ht - possessions, goods, lands, wealth [8:6]).

Приклади запропонованого нами об'єктоцентричного фрейму наведені вище, а концептуальна структура лексико-семантичного поля БАГАТСТВО схематично зображена на рисунку 1.

Рисунок 1 - Концептуальна структура лексико-семантичного поля БАГАТСТВО у англосаксонській міфопоетичній картині світу

Субфрейм схожості (компаративний фрейм) є концептуальною основою метафори [3; 8]. Розглянемо деякі цікаві на наш погляд приклади:

1) wordhord [6:259] - treasury of words [8:361];

2) breosthord [6:1719] - thought, mind [8:50].

В першому прикладі wordhord маємо компаративний фрейм:

ДЕЩО-референт є (як) ДЕЩО-корелят.

Тобто - word (word, speech, statement) є (як) hord (hoard, treasure). Отже можемо зробити висновок, що концепт БАГАТСТВО включає під-концепти БАГАТСТВО МАТЕРІАЛЬНЕ і БАГАТСТВО ДУХОВНЕ.

В англосаксонському суспільстві того часу цінувалось слово і мова, на що вказує їх порівняння зі скарбом. Але таке порівняння також вказує і на те, що цінувались не будь-які слова, а «накопичені, приховані» (hoard - a supply or fund stored up and often hidden away). Те ж саме стосується і думки - breosthord (breast+hoard). Цікаво те, що для англосаксів думки зароджуються у грудях (серці), що випливає з аналізу цього кенінга, який буквально перекладається як «скарб грудей». Можна припустити, що такі уявлення стали підґрунтям появи прислів'я `Speech is silver, silence is golden.'.Саме запропонований нами об'єктоцентричний фрейм стає провідною моделлю, що лежить у основі перетинання різних концептуальних полів з концептуальним полем концепту БАГАТСТВО, яке схематично зображено на рисунку 2.

Рисунок 2 - Взаємозв'язок концептуальних полів на основі об'єктоцентричного фрейму

Як бачимо з рис. 2, концепт БАГАТСТВО в поемі «Беовульф» є тісно пов'язаним з концептами ПОСУД, ПРИКРАСИ, ОДЯГ, ЗБРОЯ. На малюнку поля перерахованих концептів також перетинаються між собою, але нас цікавлять ділянки перетинання саме з концептом БАГАТСТВО (зафарбовані сірим кольором). Аналіз фактичного матеріалу доводить, що слоти об'єктоцентричного фрейму в таких випадках заповнюються таким чином:

Наприклад: sincf?t [6:1200] - precious vessel [8:264]: ДЕЩО-об'єкт (f?t) є ТАКЕ-ЗРОБЛЕНЕ (оздоблене) чим ДЕЩО-медіатив (sinc=gold, valuables, jewel). В наведеному прикладі предмет посуду набуває високої матеріальної цінності (стає) предметом багатства, тому що цей предмет оздоблений коштовностями, що входять до образно-чуттєвого ядра концепту БАГАТСТВО (термін Попової З.Д., Стерніна І.А. [9]).

Таким чином, запропонований нами об'єктоцентричний фрейм, що має характеристики предметного та акціонального, може вважатися окремим видом фреймової моделі, яку можна ефективно застосовувати при дослідженні певного концепту та його зв'язків з іншими концептами у концептуальній картині світу.

Наведені вище приклади відбивають не всі міжконцептуальні зв'язки, а лише ті, які дозволили продемонструвати можливості застосування об'єктоцентричного фрейму в рамках концептуального аналізу. В подальшому ми плануємо встановити асоціативні зв'язки концепту, привести матеріали лінгвокультурологічного характеру, проаналізувати, яку концептуальну лінію твору окреслює мезоконцепт БАГАТСТВО, а також яким чином він стає основою для розгортання мегаконцепту твору і макроконцептів, що розгортаються в межах мегаконцепту. Наступною лінією дослідження може бути вивчення «еволюції» цього концепту у концептуальній картині світу британського народу з урахуванням специфіки етнічної свідомості мовців, впливу звичаїв, соціокультурних, фонових знань, традицій, обрядів, вірувань, міфології.

SUMMARY

The article highlights linguistic cognitive peculiarities of the concept WEALTH functioning in the Anglo-Saxon mythic poetical world model. Much significance is given to the analysis of the concept under consideration manifested structure by means of propositions, frames and mapping. A new frame type, an object-centered one, is suggested and a cognitive structure of the lexical semantic network of the concept WEALTH in the Anglo-Saxon mythic poetical world model is built.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Колесник О.С. Лінгвокогнітивні особливості функціонування концепту СМЕРТЬ в англосаксонській міфопоетичній картині світу // Проблеми семантики слова, речення та тексту. Зб. наук. статей. - К.: Видавничий центр КДПУ. - 2001. - Вип. 6. - С. 108-111.

2. Жаботинская С.А. Концептуальный анализ: типы фреймов // Вісник Черкаського університету, Сер. Філол.. науки. - Черкаси: Вид. Черкаського державного університету ім. Б. Хмельницького. - 1999. - Вип.11. - С. 12-25.

3. Жаботинская С.А. Ономасиологические модели в свете современных школ когнитивной лингвистики // С любовью к языку. Сб. научных трудов, посвященных Е.С.Кубряковой. - М.: Воронеж: ИЯ РАН, Воронежский ГУб. - 2002. - С.115-129.

4. Селиванова Е.А. Когнитивная ономасиология (монография). - К.: Изд-во Украинского фитосоциологического центра, 2000. - 248 с.

5. Кагановська О.М. Текстові концепти художньої прози (на матеріалі французької романістики середини ХХ сторіччя): Монографія. - К.: Вид. центр КНЛУ, 2002. - 292 с.

6. Beowulf. Verse Indeterminate Saxon // Medieval Sourcebook: Full Text Source. - Ел. ресурс: http://www.fordham.edu/halsall/sbook2.html#lit2.

7. Merriam-Webster Online - Ел. ресурс: http://www.m-w.com.

8. John R.A. Concise Anglo-Saxon Dictionary. Second Edition. - NY: The Macmillan Company. - 1916. - 372p.

9. Попова З.Д., Стернин И.А. Очерки по когнитивной лингвистике. - Воронеж: Истоки, 2002. - 192 с.