До питання про функціонування та переклад кількісно-якісних словосполучень у текстах різних стилів

ДО ПИТАННЯ ПРО ФУНКЦІОНУВАННЯ ТА ПЕРЕКЛАД КІЛЬКІСНО-ЯКІСНИХ СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ У ТЕКСТАХ РІЗНИХ СТИЛІВ

С.В. Баранова

Об'єктивний світ, його предмети, явища, процеси є джерелом процесу пізнання, в основу якого покладено принцип пізнаваності світу та загальна властивість матерії - властивість відображення в його найвищій формі, формі свідомості. Становлення, існування та розвиток свідомості нерозривно пов'язані з мовою, яка виступає формою фіксації результатів пізнання, взагалі, та пізнання кількісно-якісних відношень, зокрема.

В англійській мові склалась система засобів передачі квантитативно-квалітативних відношень. Серед них виділяють синтаксичні засоби їх вираження, до яких і належать кількісно-якісні словосполучення (КЯС). Кількісно-якісні словосполучення - це синтаксичні одиниці, що складаються з двох чи більше повнозначних слів і актуалізують у формі розчленованої номінації за допомогою типових для англійської мови засобів квантитативно-квалітативні характеристики буття [1].

Вживання КЯС в текстах залежить не лише від правил мови, законів побудови мовлення, від особистих симпатій автора, теми висловлювання, але й від форми викладу мовленнєвого матеріалу (тексту) (поетичний чи драматичний твір, художня чи наукова проза, науково-популярний чи науковий текст і т.д.) [2, 23]. Наприклад, числівники, квантифікатори та форми множини, найбільш розповсюджені у газетному дискурсі, поряд з повідомленням кількісної інформації впливають на організацію заголовка та композицію тексту [3, 110]. В даній статті розглядаються особливості вживання та перекладу КЯС в англомовному художньому та науковому (на матеріалі текстів з екології) дискурсі.

Причиною звернення до екологічних текстів є постійне збільшення їх числа, зростання їх ролі у внутрішній та міжнародній політиці. Це пов'язано з тим, що екологічна проблема, яка є результатом яскраво вираженого розширення сфери взаємодії людини та природи і часто має пагубні наслідки, є однією з глобальних, загальнолюдських проблем сучасного суспільства. Вчені всього світу висловлюють свої думки щодо виходу з “екологічної кризи” в газетних та журнальних статтях, монографіях, брошурах та інших виданнях.

Людина цікавилася екологією в процесі діяльності з найдавнішого періоду свого розвитку, коли для того, щоб вижити, вона повинна була мати певні знання про світ, що її оточував. Відомості екологічного характеру, міркування про взаємовідносини людини і природи містяться у працях Гіппократа, Аристотеля та інших мислителів і філософів Давньої Греції та Риму. Саме тоді вже з'являються основні поняття екології, еволюція яких привела до створення сучасної термінології екологічної сфери, що перебуває у стадії постійного розвитку та оновлення [4].

Аналіз художніх та екологічних текстів показує, що в них зустрічаються подібні структурні типи КЯС, які несуть когнітивну інформацію:

1) нумерально-квалітативні словосполучення (Num+A+N), наприклад:

2) словосполучення з ненумеральними квантифікаторами (Pron quant+A+N), наприклад:

3) cловосполучення з кількісним іменником-ядром ((A+) Q+prep+A1++N, A+Q(+prep+N)), наприклад:

4) словосполучення з порядковим числівником (Num(o)+N), наприклад:

5) словосполучення з нумеративним прикметником-дериватом (Adj denum+N), наприклад:

При цьому вживання даних словосполучень у художніх текстах, з одного боку, та в наукових, з іншого, відрізняється частотністю, якій властива тексторозмежувальна сила [5, 9, 11] (див. табл. 1).

Таблиця 1 - Середня частота кількісно-якісних словосполученьв художніх та наукових текстах

Порівняльне статистичне дослідження КЯС в наукових та художніх текстах проводилось відповідно до методики, описаної В.С.Перебийніс [2, 31-34].

Поширення комунікативно-функціонального підходу в теорії та практиці перекладу актуалізує питання, пов'язані з визначенням особливостей перекладу різних типів текстів, виявлення закономірностей вибору мовних засобів перекладу залежно від комунікативної інтенції автора, композиційної структури тексту та широкого позамовного контексту. В залежності від типу тексту та його характерних ознак перекладач обирає різні способи перекладу. Саме тип тексту детермінує вибір прийомів перекладу, ступінь еквівалентності перекладу оригіналові, а це в свою чергу впливає на мету та завдання перекладача, бо для кожного типу тексту вони будуть різними [6, 41-42].

Переклад кількісно-якісних словосполучень у художньому дискурсі здійснюється різними шляхами (транскрибування, калькування, експлікація тощо) залежно від синтаксичної будови словосполучення та морфологічної структури його окремо взятого квантитативно-квалітативного компонента [7]. У наведених вище прикладах КЯС передаються в українській мові шляхом синтаксичного уподібнення, збігаючись за семантикою та структурою, і не викликають особливих труднощів перекладу у складі художнього та екологічного текстів. Пор.:

Проаналізований фактичний матеріал свідчить, що тексти з екології підпорядковуються загальним вимогам газетно-журнального публіцистичного типу тексту. Вони орієнтовані на широку читацьку аудиторію і ставлять перед перекладачем ряд завдань, спрямованих на передачу когнітивної інформації та доступність перекладного тексту. При перекладі з англійської мови науково-технічні тексти повинні бути адаптовані з урахуванням стилістичних та жанрових норм, що існують у мові перекладу [8, 59]. Для адекватного перекладу тексту необхідно проводити комплексний аналіз його лексико-граматичних і жанрово-стилістичних особливостей.

У КЯС, що використовуються в екологічних текстах, високою термінологічністю відмічаються компоненти конструкції:

- ядро (issues, work, information, program, factor, period, laws, crises, activities, session, sources, level, problems, plants, animals, pollution, sectors, land);

- якісний компонент (environmental, major, pollution-related, designated, effective, efficient, primary, ecologically disturbed, international, the most polluted, sanitary, recoverable).

Для кількісного компонента характерне вживання цифрових позначень (в 41% прикладів) та дробових числівників, що невластиво для художніх текстів. Пор.: Today, one-third of the Polish population lives in areas where government pollution standards are exceeded ((M. Nowicki). In Poland, legal protection is extended to 212 plant species and 471 animal species, all of which are threatened (M. Nowicki). У перекладі зберігаються цифри та вживаються одиничні відповідники - дробові назви, адже числова прецізіонна інформація несе основну, “стрижневу” інформацію в тексті, не допускаючи вилучень чи спотворень. Пор: “... одна третя населення Польщі...”, “...212 видів рослин та 471 вид тварин ...”

В текстах екологічного профілю поширеніший, ніж у порівнюваних, позиційний варіант словосполучення з порядковим числівником (у 30% випадків), наприклад:

В ролі ядра таких словосполучень виступають слова figure, table, що зумовлено насиченістю текстів екологічного типу графіками, таблицями, схемами. Подібні КЯС переносяться без змін у цільову мову. Пор.: Сторінка 1..., на діаграмі 1 зображено...

Щодо нумеративних прикметників у складі КЯС, в екологічному дискурсі вони переважно представлені складними словами, до структури яких входить кількісний числівник та основа іменника, як правило, period, level, в той час як у художньому у подібних структурах найчастотнішими іменниками є одиниці “day, year (old)”. До того ж КЯС типу Adj denum+N представлені в останньому ширшою парадигмою. Наприклад:

Згадані КЯС можуть перекладатись подібними способами в обох типах текстів, як зберігаючи квантитативно-квалітативну конструкцію в перекладному тексті (пор. п'ятирічний примірник, двадцятирічний період), так і застосовуючи трансформації, які адаптують англійський текст до норм української мови, що іноді руйнує КЯС і передає виражені ним відношення в межах ширшого контексту (пор.: пляшечка місткістю шість унцій, десять етапів тривалістю 2 роки).

Структурний різновид словосполучення Adj denum + N “іменник 1 + of + числівник + іменник 2”, типовий для художнього дискурсу, реалізує значення приблизної, неточної характеристики об'єкта, що невластиво науковим текстам, де точна інформація несе найбільше навантаження. Пор.:

Під час аналізу текстів з екології не виявлено КЯС з прикметниками, частиною яких є порядковий числівник типу first-rate. Це пов'язанне з тим, що подібні прикметники актуалізують значення оцінки, яка виступає як одна з категорій прагматики, а прагматичний аспект функціонування слова неістотний в науковій сфері. Основне завдання наукового тексту - надати найоб'єктивнішу картину досліджуваних явищ, розкрити їх сутність, зробити висновки про закономірності, причини, наслідки. Ставлення автора не проявляється в тих чи інших висловлюваннях, воно визначено й чітко формулюється в будь-якій науковій роботі, найчастіше в її висновках та підсумках [9, 68]. Переклад же художнього твору вимагає урахування авторської концепції, компетентності перекладача в культурі, реаліях, зображених в оригіналі, відтворення стилістичного забарвлення та прагматичних характеристик вихідного тексту. Пор.:

Присутність у англійських прикметників-композитів морфеми типу rate свідчить про оцінку, розташування об'єктів щодо розуму, майстерності, розуму, комфорту і т.п. за шкалою “кращий - гірший”. Відповідно компоненти “first”, “second”, “third” актуалізують такі значення в сукцесії: “перший” > “неперевершений”, “другий” > “посередній”, “третій” > “нікчемний”. В українській мові можливі два варіанти відповідників. Якщо в першому прикладі в мові перекладу вжито у якості еквівалента квантитативно-квалітативне словосполучення, то в другому нівелюється компонент “first” і передається лише якісна характеристика, оцінка, а асоціація ознаки з місцем в сукцесії відсутня.

Найбільші труднощі перекладу на українську мову становлять КЯС-оказоналізми, які не виходять за межі конкретної ситуації і є результатом індивідуального смаку мовця. Вони додають експресивності реченню за рахунок незвичності, свіжості сприйняття та особливої концентрації смислу, проте не мають готових відповідників у цільовій мові. Переклад таких словосполучень вимагає застосування експлікації, коли одиниця оригіналу замінюється сполученням слів чи підрядними реченнями, що дають більш-менш повне пояснення значення. Пор.:

Таким чином, в художніх та наукових текстах вживається повна парадигма кількісно-якісних словосполучень, які реалізують когнітивну функцію. Проте для них характерна певна частотність та наповнюваність у різних типах дискурсу. Параметри стилів накладають відбиток на спосіб перекладу кількісно-якісної одиниці та вибір відповідника у цільовій мові. Комунікативне завдання тестів зумовлює вибір засобів передачі інформації, вживання однозначних / варіантних відповідників, трансформацій та коментування. Особливості перекладу КЯС в художньому та екологічному дискурсі не вичерпуються вищезгаданими моментами і потребують подальшого вивчення.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Гладуш Н.Ф. Особливості перекладу українського інформаційного тексту на англійську мову // Вісник Сумського державного університету. Сер. Філологічні науки. - 2002. - № 4 (37). - С. 41 - 45.

2. Баранова С.В. Кількісно-якісні одиниці у перекладацькому аспекті //Вісник Сумського державного університету. Сер. Філологічні науки. 2003. - № 4 (50). - С. 10 - 13.

3. Балюта Е.Г. До проблеми словотворення еконеологізмів англійської мови класичного походження //Вісник Сумського державного університету. Сер. Філологічні науки. - 2002. - № 4 (37). - С. 8 - 12.

4. Кабанова С.В. Вираження кількісно-якісних відношень синтаксичними структурами англійської мови: Автореф. дис... канд. філол. наук. - Харків, 1997. - 18 с.

5. Рябых Н.В., Залевская Е.Б. Лексико-грамматические и жанрово-стилистические особенности перевода текстов научно-технического характера // Вісник Харківського національного університету ім.. В. Н. Каразіна. - 2003. - № 609. - С. 58 - 60.

6. Потапенко С.І. Композиційна функція квантифікативних одиниць у текстах британських газет // Вісник Харківського національного університету ім.В.Н.Каразіна. - 2003. - № 609. - С. 110 -114.

7. Лушникова Г.И. Прагматический аспект функционирования слова в разных сферах коммуникации // Прагматические условия функционирования языка. - Кемерово: КемГУ, 1987. - С. 67 -72.

8. Мизин Т.О. Функціонування іменників у текстах різних стилів (на матеріалі сучасних белетристичних та наукових текстів): Автореф. дис... канд. філол. наук. - Київ, 1996. - 19 с.

9. Статистичні параметри стилів // Відп. ред. В.С.Перебийніс. - Київ: Наукова думка, 1967. - 260 с.

СПИСОК ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Cronin A.J. The Citadel. - M.: Higher School Publishing House, 1966. - 515 p.

2. Dreiser T. Jennie Gerhardt. - M.: Progress Publishers, 1972. - 360 p.

3. Environmental Protection in the Industrial Sector in Japan: A survey of Achievement. - Tokyo: IPCAJ, 1983. - 168 p.

4. Environment and Economics Programme. - Hong Kong: Colorcraft Ltd, 1992. - 28 p.

5. Environment: Economics, Politics & Sociology. - Cheltenham Glos: Edward Elgar Publishing, 1995/6. - 24 p.

6. Galsworthy J. End of the Chapter. Book Three: Over the River. - M.: Foreign Languages Publishing House, 1960. - 304 p.

7. Global Warming, Carbon Limitation and Economic Development / Ed. by Akihiro Amano. - Tokyo: National Institute for Environmental Studies, 1996. - 138 p.

8. Lee L. I Can't Stay Long. - London: Penguin Books, 1980. - 238 p.

9. Nowicki M. Environment in Poland: Issues and Solutions. - Warsaw, 1992. - 30 p.

10. Wilde O. The Picture of Dorian Gray. _ K.: Dnipro Publishers, 1978. - 232 p.