Інвестиційна діяльність ТНК і процеси капіталоутворення та передачі технологій

Постiйне зростання текнологiчних сегментiв експорту є важливою характеристикою конкурентоспроможностi країни. Транснацiональнi фiрми можуть робити внесок у цей процес на двох рiвнях. На внутрiгалузевому рiвнi це вiдбувається через iнвестицiї в модернiзацiю технологiчного потенцiалу виробничих потужностей, пiдвищення продуктивностi працi, залучення бiльш квалiфiкованих мiсцевих кадрiв. На мiжгалузевому рiвнi такий результат спостерiгається, якщо iноземнi компанії роблять прямi iнвестицi в новi сектори виробництва з бiльш високою доданою вартiстю.

Iснує позитивна залежнiсть мiж рiвнем розвитку конкуренцiї в країнi, що приймає, i схильнiстю ТНК пiдвищувати технологiчний рiвень свого виробництва, переходити до випуску бiльш наукомiстких товарiв. Те ж саме вiдбувається, якщо транснацiональна фiрма працює на висококонкурентному регiональному або глобальному ринку. Пiдвищення ступеня технологiчного вмiсту експорту є в цих обставинах умовою “виживання” фiрми. зберiгання її позицiй на ринку.

Процес лiбералiзацiї зовнiшньоторговельних режимiв теж може змушувати iноземнi компанi проводити реструктуризацiю виробництва. Пiд тиском лiбералiзацiї торгiвлi фiлiали можуть змiнювати свою орiєнтацiю - переходити вiд iмпортозамiщувальної дiяльностi до експортної орiентацiї. Це вимагає зниження витрат виробництва, пiдвищення його ефективностi, оскiльки такi пiдприємства. втрачають своєрiдний “захист” вiд конкурентiв, що ранiше забезпечувався протекцiонiстськими iмпортними бар'єрами. Водночас така бiльша вiдкритiсть країни щодо конкурентів може серйозно змiнити середовище бiзнесу пiдприємств ТНК спонукати їх згорнути дiловi операцii. За цих обставин третiй зазначений фактор - стабiльнiсть, тривалiсть виробництва iноземних фiлiалiв та їх експорту набуває великого значення. досягненню такої стабiльностi сприяє наявнiсть активних прямих та зворотніх зв'язкiв мiж iноземними компанiями та нацiональними фiрмами. Це залежить також великою мiрою від економiчної полiтики країн, що приймають.

Уряди країн мають у своєму арсеналi низку iнструментiв та заходiв стимулювання експортних операцiй транснацiональних фiрм. Цьому можуть сприяти торговельна лiбералiзапiя та зменшення перешкод iмпорту, оскiльки бiльшiстъ експортно зорiентованих iноземних фiлiалiв одночасно потребують iмпорту компонентiв, напiвфабрикатiв. Інколи уряди вдаються до впровадження спецiальних вимог щодо обов'язкового експорту продукції iноземними фiлiалами.

Створення або полiпшення країною своїх переваг розмiщення для експортно зорiєнтованих прямих iнвестицiй також передбачає розвиток нацiонального науково-технiчного потенцiалу, створення зон експортної обробки, впровадження стимулiв та пiльг для експортних фiлiалiв, удосконалення iнфраструктури країни.

Таким чином можна сказати, що експортна конкурентоспроможнiсть країни є одним iз важливих показникiв ефективностi iнтеграцiї у свiтове господарство та адаптацiї до сучасної глобальної економiки. Експорт справляє iстотний стимулюючий вплив на зростання економiки i вдосконалення структури. Сучасною тенденцiєю стратегii економiчного зростання багатьох країн став поворот на шлях експортної орiентацiї, бiльшої вiдкритостi нацiональної економiки та iнтегрованостi у глобальний економiчний простiр.

Транснацiональнi фiрми можуть стимулювати експорт країни, що приймає, через надання їй вiдсутнiх та дефiцитних елементiв ресурсів, видимих та невидимих активiв. Однак iнколи вплив ПІІ на збiльшення конкурентоспроможностi експорту може не бути значним. Можливiсть нарощування експорту країн, що приймають, пов'язана не тiльки з пiдвищенням конкурентоспроможностi мiсцевої продукцiї, що виробляється фiлiалами ТНК, а й iз забезпеченням доступу цiєї продукцiї на ринки зарубiжних країн, що вже освоєнi транснацiональною фiрмою. Особливо сильнi позицiї ТНК займають у експортi сучасних, технологiчно складних галузей (електронна, електротехнiчна, хiмiчна промисловiсть, транспортне машинобудувания тощо).

Формування мереж мiжнародного виробництва об'єктивно сприяе збiльшенню обсягiв iмпорту країн-реципiентiв прямих iнвестицiй. Вiн представлений здебiльшого капiтальними товарами (машини, обладнання), напiвфабрикатами i компонентами.

ТНК справляють багатогранний вплив на свтову торгiвлю обсяг i динамiку зростання, структурнi зрушення та географiчнi напрямки торговельних потокiв. Вони змiнюють традицiйне уявлення про природу свiтової торгiвлi, опосередковуючи дедалi бiльшу частину через свiй внутрiкорпорацiйний обмiн.

Практичні рекомендації

Міжнародні корпорації останньої чверті XX століття є найважливішим елементом розвитку світової економіки і міжнародних економічних відносин.

Вже майже півтора десятиріччя сучасна економіка України розглядається як невід'ємна частка світової економічної системи. Темпи щорічного економічного зростання української економіки зараз значно вище за середньосвітові показники. Проте рік за роком Україна знижує свої позиції у міжнародних рейтингах конкурентноздатності економіки, індексу людського розвитку, глобалізації, економічної свободи тощо.

Тому, я вважаю, що ключовим завданням економічної політики повинен бути перехід від експортно-сировинного до інвестиційно-інноваційного типу економічного розвитку, нарощування конкурентного потенціалу за рахунок національних переваг у науці, освіті та високих технологіях.

На мою думку залучення іноземних інвестиційних капіталів в економіку України є важливим джерелом забезпечення інвестиційного розвитку країни.

Для України питання впливу ПІІ на зростання економіки через її транснаціоналізацію є питаннями майбутнього, але входження у СОТ та поширення відкритості економіки є сприятливими характеристиками інвестиційного клімату країни.

Конкурентні переваги від діяльності ТНК в ході глобалізації українською економікою майже не використовуються. ТНК в умовах національної економіки в основному орієнтуються на створення збутових мереж, просуваючи свій продукт на українському ринку, що негативно позначається на конкурентоспроможності вітчизняних товаровиробників. Українські споживачі фактично субсидують виробництва тих країн, де розміщується материнське підприємство оперуючої ТНК.

Загалом негативний вплив інвестицій ТНК на економічні процеси в Україні повинен бути нівельований збалансованою системою державного регулювання іноземних інвестицій, яка мусить мати кількісну оцінку економічної безпеки України внаслідок діяльності ТНК щодо співвідношення ввезеного капіталу, інтернаціоналізації галузей тощо.

Метою всіх регулюючих заходів прямих інвестицій ТНК повинно бути, з одного боку, створення зацікавленості ТНК у створенні структурних ланок в Україні за умови поліпшення галузевої структури економіки, а з другого - недопущення дискримінації національних товаровиробників та порушення рівноваги фондового ринку.

Насьогодні питання №1 для економіки України -- формування конкурентоспроможності в будь-якій сфері. Потрібно реструктиризувати економіку України, щоб складова система енерговитрат, де ми практично не маємо запасів, була незначною. Тому розвиток нормативно-правової бази, в т.ч. для бюджетного фінансування, стратегічне питання.

Україна має створити зрозумілі й прозорі правила вкладання коштів й повернення інвестицій.

Потрібно визначити структуру економіки й у ній структуру енергозатрат через 5, 10, 20, 30 років, оскільки енергетика має великий цикл розвитку. Передусім варто впорядкувати проблеми з нафтогазовим сектором. У нас прийнятий Закон «Про рентну плату за нафту і газ», але він не працює, оскільки щорічно змінюється база оподаткування.

Однією з головних перешкод для надходження інвестицій в Україну є той факт, що комерційно стабільні та процвітаючі компанії стають об'єктами протиправних поглинань. Це негативно впливає на довгострокові інвестиційні рішення, які приймають ці компанії. Корупція в українському судочинстві, слабке корпоративне законодавство та відсутність розвинутих норм корпоративної етики є підставами для незаконних рейдерських захоплень.

Проте потрібно не просто вдосконалити нормативно-правову базу, виконувати існуючі закони, а й виставити наступні пріоритети в стратегії економічного розвитку:

§ створити прозорі умови для внесення інвестицій безпосередньо в енергетичний сектор;

§ визначити пріоритети щодо вкладення грошей, гарантій повернення інвестицій;

§ зупинити процес вкладання грошей держави в безперспективні проекти, які слугують тільки одному -- перекачати кошти із однієї кишені в іншу.

§ забезпечення дальшого реформування податкової системи, в тому числі шляхом зниження податкового навантаження, оптимізації та підвищення прозорості процедури адміністрування податків, безумовного додержання прав платників податків;

§ підвищення інвестиційної привабливості об'єктів приватизації шляхом їх реструктуризації, забезпечення завершення відокремлення об'єктів соціальної інфраструктури, створення рівних умов для учасників приватизації, підвищення прозорості приватизаційних процедур, законодавчого врегулювання з урахуванням міжнародних стандартів та досвіду питань відповідальності за раніше спричинену підприємствами екологічну шкоду;

§ дальшого здійснення адміністративної реформи з метою вдосконалення та підвищення ефективності державного управління, усунення бюрократизму та проявів корупції, вдосконалення партнерських відносин між суб'єктами підприємницької діяльності і органами виконавчої влади;

§ сприяння впровадженню судової реформи та забезпечення безумовного виконання судових рішень.

Тому в бюджеті наступного року потрібно закласти гроші на створення нормативної бази, щоб залучити вчених, спеціалістів, фахівців для її розробки, а також передбачити кошти на підготовку інвестиційних проектів, використовуючи інтелектуальний ресурс.

ВИСНОВКИ

ТНК - найдинамiчнiший структурний елемент свiтової економiки. За мобiльнiстю, здатнiстю до трансформацiї зв'язкiв i органiзацiйних структур, швидкiстю реакцiї на iмпульси розвитку технологiй вони набагато перевершують нацiональнi або регiональнi форми господарських утворень. На вiдмiну вiд них ТНК не прив'язанi до тiєї чи iншої територiї, а отже, здатнi з'єднати фактори виробництва різної державної належностi i брати участь в освоєннi ринкiв у будъ-якiй частинi свiту.

Органiзацiйна й управлiнська здатнiсть ТНК iнтегрувати фактори та умови виробництва у всесвiтнъому масштабi й реалiзувати переваги власностi, iнтерналiзацiї та розмiщення роблять їх високоефективним агентом економiчної дiяльностi. З погляду ефективностi поєднання факторiв виробництва сучаснi ТНК очевидно не мають альтернативи у свiтовiй економiцi. Така ефективнiсть звичайно розглядається транснацiональними корпорацiями з точки зору їх iнтересу в одержаннi стабiльних прибуткiв. Стратегiя максимiзацiї загальнокорпорацiйного прибутку і лежить в основi оптимiзацi ТНК форм i напрямiв iхньої господарської дiяльностi, внутрiфiрмових i мiжфiрмових взаємозв'язкiв. дiяльнiсть ТНК суттєвою мiрою визначає не тiлъки конкурентоспроможнiстъ галузей або країн, а й обрис сучасної i майбутньої свiтовоi економiки.

Характерною рисою сучасного етапу транснацiоналiзацi є величезний масштаб операцiй ТНК. Передусiм це виявляється в значному зростаннi кiлькостi материнських компанiй ТНК та їхнiх зарубiжних фiлiй. Тож, зараз в світі немає реальної сили, яка б могла протидіяти транснаціональному капіталу. Сукупні валютні резерви ТНК в сучасних умовах в декілька разів більше, ніж резерви усіх Центральних банків разом узятих. Фактично ТНК стали суб'єктами формування міжнародної торгово-фінансової системи, в якій національні держави виступають як другорядні величини.

Поява та розвиток транснаціональних корпорацій безпосередньо пов'язані з їхньою зарубіжною інвестиційною діяльністю. Міжнародний рух підприємницького капіталу, зокрема прямі іноземні інвестиції (ПІІ), стали базою для формування всесвітньої системи філіалів та міжнародного виробництва ТНК.

Таким чином, ТНК є домінуючою формою функціонування міжнародного капіталу. Вони являють собою мережу взаємопов'язаних підприємств, які походять з однієї країни і мають свої складові та філії в інших країнах. На відміну від національної компанії, ТНК переносить за кордон не сам товар, а процес інвестування, поєднуючи його із закордонною робочою силою в рамках міжнародного виробництва. Тому головними економічними критеріями, за якими визначається належність компанії до ТНК, є: число іноземних держав, в яких діють підрозділи або/та філії компанії; відсоток грошової маси, що виплачується за кордоном; відсоток іноземних капіталовкладень; число зайнятих за кордоном; відсоток, прибутку, який компанія отримує з інших країн; відсоткове співвідношення продукції та отримуваного прибутку в країнах базування і за кордоном; загальний рівень продажу за кордоном. Виникнення ТНК є результатом розвитку об'єктивних процесів інтернаціоналізації сфери обігу та виробництва, а їх розвиток зумовлється чинниками, які дають змогу макси-мізувати виграш від міжнародного поділу праці й інших факторів виробництва, сприяють оптимальній реалізації цільової функції корпорації.

Залежно від ступеня усуспільнення капіталу та виду господарської діяльності ТНК можуть бути представлені картелями, синдикатами, пулами, трестами, концернами, консорціумами. Найпоширенішими серед них є ТНК у формі концерну. Транснаціональні концерни можуть бути одно- та багатогалузевими. Становлення багатогалузевих концернів - результат стратегії зменшення ризику через диверсифікацію виробництва. Нині більшість ТНК - це багатогалузеві об'єднання з децентралізованою системою управління й відносно значною роллю регіональних управлінських структур.

Залучення ПІІ має певнi переваги для країн порiвняно з використанням зовнiшнiх кредитних ресурсiв. ПІІ забезпечують найефективнiшу комбiнацiю довгострокового фiнансування, технологiї, навчання, управлiнського й ринкового досвiду. ТНК дають країнi, що приймає, iнтегрований “пакет” видимих i невидмих активiв. Цей “пакет” не тiльки доповнює наявнi внутрiшнi фактори виробництва, а й стимулює економiчне зростання через передачу технологiї, навчання, взаємозв'язок iз свiтовою економiкою i доступ до зарубiжного ринку.

Вплив iноземного капiталу на формування грошового нагромадження можа простежити, враховуючи прямий i непрямий вплив ТНК на цей процес через заощадження населення, держави i безпосередньо самих фiрм. Ще один аспект участі ТНК у процесi капiталоутворення -- це їхня роль як фiнансового посереника в забезпеченнi припливу ресурсiв у країну.

Закриття фiлiй, перемiщення виробництва ТНК в iншi країни призводять до дестабiлiзацiї процесу вiдтворення країни, що приймає. Збитки капiталоутворенню країн, що приймають, можуть бути завданi i в результаті прихованих механiзмiв переведення прибуткiв. Найпоширенiшим iз них є використання трансферних цiн.

Крім прямого, безпосереднього вкладення капiталу ТНК у процес валових внутрiшнiх iнвестицiй країни, що приймає, приплив іноземних iнвестицiй може суттєво впливати на iнвестицiйнi можливостi нацiональних компанiй. Це й називається непрямим впливом iноземних iнвестицiй на капталовкладення.

Iнформацiйна революцiя та iнновацiї є важливими факторами, що зумовлюють глобальну трансформацiю свiтової економiки. ТНК є одним з головних джерел технологiї для країн. Вони мають великий науково-технiчний потенцiал, контролюють виробництво i поширення переважної частини науково-технiчних знань.

Отже там, де нацiональнi особливостi пiдприємницької культури ефективно поєднуються iз загальноцивiлiзацiйними досягненнями ТНК, досягаються найбiльш динамiчний розвиток людських ресурсiв i прискорення економiчного зростання.

Еспортна конкурентоспроможнiсть країни є одним iз важливих показникiв ефективностi iнтеграцiї у свiтове господарство та адаптацiї до сучасної глобальної економiки. Експорт справляє iстотний стимулюючий вплив на зростання економiки i вдосконалення структури. Сучасною тенденцiєю стратегii економiчного зростання багатьох країн став поворот на шлях експортної орiентацiї, бiльшої вiдкритостi нацiональної економiки та iнтегрованостi у глобальний економiчний простiр.

Транснацiональнi фiрми можуть стимулювати експорт країни, що приймає, через надання їй вiдсутнiх та дефiцитних елементiв ресурсів, видимих та невидимих активiв. Однак iнколи вплив ПІІ на збiльшення конкурентоспроможностi експорту може не бути значним. Можливiсть нарощування експорту країн, що приймають, пов'язана не тiльки з пiдвищенням конкурентоспроможностi мiсцевої продукцiї, що виробляється фiлiалами ТНК, а й iз забезпеченням доступу цiєї продукцiї на ринки зарубiжних країн, що вже освоєнi транснацiональною фiрмою. Особливо сильнi позицiї ТНК займають у експортi сучасних, технологiчно складних галузей (електронна, електротехнiчна, хiмiчна промисловiсть, транспортне машинобудувания тощо).

Формування мереж мiжнародного виробництва об'єктивно сприяе збiльшенню обсягiв iмпорту країн-реципiентiв прямих iнвестицiй. Вiн представлений здебiльшого капiтальними товарами (машини, обладнання), напiвфабрикатами i компонентами.

ТНК справляють багатогранний вплив на світову торгiвлю обсяг i динамiку зростання, структурнi зрушення та географiчнi напрямки торговельних потокiв. Вони змiнюють традицiйне уявлення про природу свiтової торгiвлi, опосередковуючи дедалi бiльшу частину через свiй внутрiкорпорацiйний обмiн.

Размещено на Allbest.ru