Інвестиційна діяльність ТНК і процеси капіталоутворення та передачі технологій

Але можна вiдзначити, що ряд периферiйних країн докладає значних зусиль щодо розвитку людських ресурсiв: пiдвщення рiвня грамотностi робочої сили, и професiйної пiдготовки полiпшення медичного обслуговування. Одним з найважливiших результатiв соцiального прогресу деяких з них стало зменшення частки населения, яке живе нижче рiвня бiдностi.

Останнiми роками в економiчнiй лiтературi здiйснюють спроби розрахувати загальнi показники формування людського капiталу для окремих країн i регiонiв. Одним з них є так званий “iндекс людського розвитку” (Human development index), що розраховується ООН та охоплює три головнi компоненти - тривалiсть життя, рiвень знань i грамотностi та рiвень доходiв (купiвельної спроможностi). Величина iндексу коливається вiд О до 100. Країни, що мають цей показник, менший 50, належать до групи країн iз низьки рiвнем розвитку людського капiталу. Величина iндексу вiд 50 до 80 характеризує середнiй рiвень “людського розвитку”. Про високий рiвенъ розвитку цього фактора свiдчить iндекс, що перевищує 80 пунктiв.

Україна займає 76 місце в світовому індексі людського розвитку. Про це повідомив голова представництва ООН в Україні Френсіс О'Доннелл. Представляючи доповідь організації про розвиток людини у 2007-2008 рр., він зазначив, що Україна входить до групи країн із середнім розвитком.

У п'ятірці країн із високим рівнем розвитку людського потенціалу - Ісландія, Норвегія, Австралія, Канада та Ірландія. 12-те місце посідає США, 64-те - Білорусь, 67-ме - Росія. Замикає список із 177 країн Сьєрра-Леоне, передає радіо "Свобода".

В умовах глобалiзації свiтової економiки все бiльша частка свiтової робочої сили залучається до дiялъностi, що конкурує або пов'язана (через мiжнародну торгiвлю або мiжнародне виробниптво) з економiчною дiяльнiстю в iнших країнах. Це означає, що нацiональнi ринки робочої сили стають дедалi взаємозалежнiшими. За цих умов для пiдтримання або збiльшення зайнятостi та якості робочої сили в певнiй країнi необхiдно, щоб и ринок робочої сили вiдповiдав вимогам динамiчних змiн у розвитку та зростанi не тiльки цiєї країни, а й свiтового економiчного середовища. Водночас можа зазначити, що поглиблення глобалізації на основi зростання мiжнародного виробництва вiдкриває новi можливостi для транснацiональних фiрм створювати додатковi робочi мiсця i пiдвишувати якiсть робочої сили в країнах, що приймають їхні iнвестицi. Вплив ТНК на цi процеси вiдрiзняється залежно вiд типу та мотивiв прямих iнвестицій, специфiки галузi, стратегiї компанiй. Вiн також значною мiрою залежить вiд полiтики країни, що приймає, щодо розвитку людських ресурсiв.

Тож незважаючи на певну складність комплексної оцiнки влливу ТНК на розвиток людських ресурсiв, можна вiдзначити найважливiшi аспекти цього впливу:

масштаби зайнятостi, обсяг i структура споживання, а також рiвень медичнах послуг, загальна освiта, професiйне навчання, пiдготовка наукових кадрiв, формування управлiнських здiбностей.

Масове безробiття э значною проблемою для багатьох країн. Особливої гостроти вона сягає в країнах, що розвиваються, та в країнах з перехiдною економiкою. Але навiть у промислово розвинутих країнах iз ринковою економiкою проблема безробіття останнiм часом викликає стурбованiсть урядiв та громадськості. Зменшення безробiття стає одним iз найважливiших завдань якi вирiшує переважна частина країн свiту. Багато з них покладаються при цьому на приплив iноземного капiталу, обгрунтовуть розширення операцiй ТНК необхiднiстю збiльшення кiлькості робочих мiсць.

Створення транснацiональними корпорацiями робочих мiсць залежить вiд багатьох чинникiв. Галузева належнiсть компанiї, капітало -, праце-, наукоiнтенсивний тип виробництва їх фiлiалiв, розмір самої фiрми - цi та iншi фактори суттєво влливають на обсяг структуру зайнятих на пiдприемствах ТНК.

Принципова вiдмiннiсть ТНК вiд суто нацiональних фiрм: полягає в тому, що вони розподiляють виробничу дiяльнiсть та, відповiдно, зайнятiсть у межах своєї мiжнародної мережi пiдприємств. Такий розподiл залежить як вiд переваг розмiщення, що надає кожна країна, так i вiд стратегiї транснацiональної фірми. Деякi компанії при здiйсненнi прямих iноземних інвестицій орiєнтуються на певнi види трудових ресурсiв. Ресурсно зорiєнтванi прямi iнвестицiї та iнвестицii, що викликанi мотивом пiдвищення ефективностi, переважно здiйснюються з метою доступу до дешевої робочої сили для працемiсткого виробництва а освiчених та висококвалiфiкованих кадрiв. для прямих iнвестицiй, що орiентованi на освоения зарубiжних ринкiв, названі фактори не є головними детермiнантами.

Таким чином можна визначити певнi особливостi внутрiфiрмового розподілу зайнятих мiж країною базування ТНК i країною, де розміщени фiлiал компанi.

Стратегiя «самостійних» фiлiалiв передбачає вiдтворення- ланцюга створення вартостi батькiвськоi фiрми на iноземному фiлiалi. Такi зарубiжнi пiдроздiли ТНК виконують самостійно весь дiапазон завдань для осворення мiсцевого ринку чи ринку сусiднiх країн. У межах цiєї стратегii бiльшiсть зайнятих, якi необхiднi для органiзацi виробництва флiалiв, буде зосереджено в самих фiлiалах, а не в краiнi базування ТНК. Якщо такi прямі iнвестицiї замiщують експорт крани базування ТНК, вони супроводжуватимуться скороченням тут зайнятостi на пiдприємствах батькiвської компанiї. Таке “перемiщення” зайнятостi може не вiдбуватися, якщо прямi iнвестицi викликанi мотивом подолати високi тарифні бар'єри та iншi обмеження для експорту країни базування ТНК Воно також не вiдбувається, коли прямi iнвестицiї є єдиним можливим засобом обслуговування зарубiжних ринкiв, що характерно для деяких видiв послуг, якi за своєю природою вимагают близькостi компанiї та споживача її послуг. У цілому ПІІ, що здiйснюються за стратегiї самостiйності фiлiалiв, породжують бiльшу зайнятiсть порiвняно з iнвестицiями, якi супроводжують реалiзацiю iнших стратегiй ТНК. Рiвень зайнятостi при цьому буде вiдносно стабiльним, оскiльки обсяг таких iнвестицiй визначається розмiром ринку, а не вартiстю робочо сили, що може змiнюватися. Виняток можуть становити протекцiонiстськi ринки, де така стабiльнiсть зайнятостi залежить вiд продовження захисту мiсцевого ринку i, в разi його лiбералiзацiї, рiвень виробництва та зайнятостi на фiлiалах iноземних фiрм може зменшуватися. Якщо iноземнi фiлiали випускають продукцiю, що замiнює iмпорт, у країнах з протекцiонiстським режимом рiвень квалiфiкацiї зайнятих буде пiдвищуватися повiльнiше, нiж у країнах з бiльш вiдкритою економiкою.

За стратегiї простої iнтеграції ТНК розмiщує на зарубiжних фiлiалах деякi елементи ланцюга створення вартостi. При цьому фiлiали виконують певнi функцiї постачання батькiвськiй фiрмi окремих продуктiв, напiвфабрикатiв. Структура зайнятостi iноземних фiлiалiв не буде вiдтворювати модель батъкiвської фiрми. Обсяг i рiвень квалiфiкацiї робочої сили фiлiалiв залежатиме вiд природи переваг розмiщення країни. Працемiсткi експортнi пiдприємства ТНК орiєнтуються на дешеву низькоквалiфiковану робочу силу. При цьому висококвалiфiкованi робiтники концентруються на фiлiалах такої компанiї в промислово розвинутих країнах або в «домашній» країнi. Як правило, ТНК, що спецiалiзуються в працемiсткому експортному виробництвi, характеризуються відносно бiльшою питомою вагою зайнятих на зарубiжних фiлiалах у загальнокорпорацiйних показниках зайнятостi порiвняно з iншими типами транснацiональних фiрм. Однак стабiльнiсть зайнятих на таких зарубiжних фiлiалах значно нижча, нiж у випадку стратегії самостiйних філіалів. Пiдвищення вартостi робочої сили приводить до зменшення експортного працемiсткого виробництва та передислокацiї його в iншi райони. В такiй ситуацi найбiльш оптимiстичним сценарiєм для країни-реципiєнта iнвестицiй може бути змiна орiєнтацiї фiлiалу з виробництва працемiстких виробiв з низькою доданою вартiстю на виробництво експортної продукцiї, що вимагає квалiфiкованої працi.

Стратегiя комплексної інтеграцiї передбачає, що кожний фiлiал спецiалiзуеться на продуктах, процесах або функцiях, взаємопов'язаних з усiма iншими ланками мiжнародної мережi пiдприємств ТНК. Така стратегiя забезпечує високу ефективнiсть функцiонування всiєї корпорацiї. Але водночас це приводить до вiдносно меншої потреби в робочiй силi порiвняно з аналогiчнигими обсягами виробництва за стратегiї самостiйних фiлiалiв чи стратегiї простої iнтеграцiї.

За комплексної iнтеграції зайнятiсть на рiзних пiдприємствах залежить вiд ролi, яку штаб-квартира ТНК вiдводить кожному структурному пiдроздiловi компанії. Що стосується рiвня кваліфікації працiвникiв, така стратегiя передбачає значно бiльшу конвергенцiю стандартiв “якостi” зайнятих, нiж попереднi двi стратегії ТНК. Принаймнi країна базування ТНК уже не є єдиним місцем розташування пiдприємств, якi спецiалiзуються на економiчній дiяльностi, що потребує висококвалiфiкованої робочої сили.

Також слід зазначити, що транснацiональнi корпорацi можугь справляти вiдчутний вплив на структуру споживання країн, де розташованi їхнi фiлiали. В промислово розвинутих країнах з ринковою економiкою, якi характеризуються приблизно однаковими моделями споживання, такий ефект операцiй ТНК вiдносно менш вiдчутний у зв'язку з невеликою рiзницею мiж iноземними та мiсцевими пiдприємствами в рiвнi заробiтної плати, квалiфiкацiї працiвникiв, iнтенсивностi працi. Набагато бiльш вiдчутний такий вплив транснацiональних фiрм у країнах з перехiдною економiкою, а також у країнах, що розвиваються. Аналiзуючи вплив ТНК на обсяг i структуру споживання в цих країнах, слiд зазначити, що заробiтна плата працiвникiв на їхнiх фiлiалах, як правило, вища, нiж у мiсцевих фiрм. Це пов'язано з низкою факторiв. iнтенсивнiсть працi на фiлiалах ТНК перевищує аналогiчний показник на національних пiдприємствах. За цих умов пiдвищення заробiтної плати необхiдне для вiдтворення робочої сили. Слiд зважити й на те, що за рахунок бiльш високої заробiтної плати ТНК прагнуть залучити квалiфiковану робочу силу, зменшити плиннiсть кадрiв, нейтралiзувати профспiлковий рух. Наприклад, у Болгарiї, краiнах Балтii, Пiвденнiй Кореї в бiльшостi з обстежених галузей зарплата на фiлiалах ТНК iстотно перевищувала середньонацiональний рiвенъ. У Малайзiї така рiзниця була особливо великою в iнженерно-технiчного персоналу та менеджерiв. При цьому зростання заробiтної плати на iноземних пiдприємствах вiдбувалося також бiльшою мiрою, нiж на мiсцевих пiдприємствах.

Зростання заробiтної плати вiдбивається на величинi й структурi споживання. Збiльшення обсягу спожитих продуктiв харчування, послуг, товарiв тривалого користування справляє суттевий вплив на розвиток людських ресурсiв та сприяє зростанню продуктивностi працi.

Вплив ТНК на структуру споживання країн, що розвиваються, оцiнюєтъся у свiтовiй економiчнiй лiтературi неоднозначно. деякi дослiдники вважають, що демонстрацiйний ефект дiяльностi ТНК може мати негативнi наслiдки для розвитку людських ресурсiв. І справдi, в деяких випадках нав'язування захiдних стандартiв споживання (алкоголь, тютюновi вироби, дитяче харчування i т. д.), яке супроводжується iнтенсивною рекламою, може мати негативний соцiальний ефект i тому викликає стурбованiсть громадськостi цих країн. Стимулювання ТНК попиту мiсцевих заможiних верств на предмети розкошi також не робить вiдчутного внеску до прискорення зростання економiки i має скорiше протилежний ефект. Але ж очевидний і той факт, що загальний вплив ТНК на еволюцiю структури споживання i розвиток людських ресурсiв має позитивний характер.

Внаслiдок соцiально-економiчної та технiчної вiдсталостi країн, що розвиваються, в бiльшостi випадкiв не мiсцевi фірми, а ТНК виступають головними «законодавцями» нових потреб. основними центрами, звiдки поширюються iмпульси перебудови структури споживання.

На мою думку, незважаючи на суперечливiсть демонстрацiйного ефекту, цей процес не може розглядатися як регресивне явище. Упровадження ТНК сучасних моделей споживання означає не тiлъки прилучення все бiльшої частини населення периферiї до бiльш якiсних товарiв, полiпшення їх життєвого рiвня, а й розширення свiтогляду людей, розвиток особистостi, становлення суспiльної свiдомостi. Воно непрямо сприяє виходовi суспiльства iз стану соцiально-економiчної стагнацiї, породжує новi цiннiснi орiєнтири та стимули до полiпшення життя. Новi стереотипи поведiнки справляють, своєю чергою, значний вплив на якiсть пiдготовки робочої сили, престиж знань i квалiфiкацiї та створюють нове економiчне i соцiальне середовище для нагромадження людського капiталу.

Інвестицiї в освiту, професiйне навчання та охорону здоров'я являють собою основу створюваного людського капiталу нацiї. Однак особливо важливий внесок ТНК у розвиток людських ресурсiв пов'язаний з передачею ними в країни технiчних i управлiнських знань. Експерти ООН видiляють три головнi форми передачi управлiнських знань: шляхом формального навчаяння (школи менеджменту та бiзнесу, якi готують дипломованих спецiалiстiв), не формального навчаняя (в процесi роботи без проходження спецiальних програм навчання) i шляхом повсякденного нагромадження досвiду (формування пiдприємницької й управлiнської культури, системи цiнностей та поведiнки i т. д.).

У багатьох країнах свiту iснує великий дефiцит квалiфiкованих кадрiв, що є одним з факторiв, який стримує економiчне зростання цих країн, а також певною мiрою ускладнює функцiонування пiдприємств ТНК. Тому пiдготовка управлiнських кадрiв дедалi частiше розглядається iноземними фiрмами як необхiдний крок до пiдвищення ефективностi їхнього виробництва.

У рамках формального навчання значну роль у вирiшеннi цiєi проблеми вiдiграють комерцiйнi школи менеджменту та бiзнесу. Багато з них мають широку мiжнародну мережу фiлiалiв i орiєнтуються на отримання прибутку, тому можуть розглядатися як транснацiональнi корпорацiї у сферi послуг. промисловi й банкiвськi ТНК, як правило, також фiнансують роботу шкiл бiзнесу i є спонсорами їхнiх програм з перепiдготовки кадрiв. Тiєю мiрою, якою пiвнiчноамериканськi школи бiзнесу мають зв'язки з iншими країнами, вони переносять туди частково стратегiю i фiлософiю ТНК, якi фiнансують їх, i сприяють науково-дослiдницькому та навчальному процесу. Незважаючи на безперечно велике значения для країн, що приймають, такої форми пiдготовки кадрiв, вадою її може бути недостатне врахування мiсцевих традицiйних цiнностей та особливостей культурно-психологiчного середовища. Захiднi теорiї й моделi угтравлiння школи iмплантуються в тканину економiчного життя країн з перехiдною економiкою та країн, що розвиваються, без достатнього коригування i врахування мiсцевої специфiки.

ТНК також безпосередньо фiнансують навчання кадрiв вищоi квалiфiкацiї. Деякi з них мають перспективнi плани i програми нанчання в унiверситетах i школах менеджменту свого персоналу (Unilevel, Aluswiss), iншi здiйснюють такi програми нанчання власними зусиллями, iнтерналiзуючи цей процес з метою збереження контролю над виробничими секретами, ноу-хау та iншими специфiчними фiрмовими активами. Наприклад, мiжнародний iнституг Р1ii1iр має спецiальнi програми i стипендiї для громадян зарубiжних країн. ТНК iнколи створюють навчальнi центри з менеджменту для пiдготовки дипломованих спецiалiстiв iз числа мiсцевого персоналу. Ще активнiше аналогiчнi програми навчання менеджменту здiйснюють ТНБ, у тому числi й у своїх регiональних центрах пiдготовки кадрiв.

Неформальне навчання - один iз найбiльш активних каналiв передачi управлiнських знань транснацiональними корпорацiями. Це вiдбувається як шляхом навчання персоналу фiлiалiв на короткострокових курсах i в процесi виробничої дiялъностi, так i шляхом непрямого впливу ТНК на мiсцевi фiрми (в межах спiльних пiдприємств, стратегiчних альянсiв, контрактних угод).

Порiвняно з мiсцевими фiрмами iноземнi компанiї звичайно витрачають значно бiльше коштiв для навчання спецiалiстiв. У деяких країнах таке перевищення становить бiльш нiж 2 рази. Особливо значними масштабами характеризується процес пiдготовки управлiнських кадрiв у нових галузях, а також у деяких галузях сфери послуг. Наприклад, у готельному або ресторанному бiзнесi загальним правилом є навчання всiх керiвних кадрiв фiлiалiв ТНК незалежiно вiд їхньої попередньої пiдготовки. Практика показує широкий дiапазон форм навчання кадрiв (курси, семiнари, гуртки), якi можуть охоплювати навiть працiвникiв, не зайнятих на фiлiалах. Згідно зi «стратегiею адаптації» переважну кiлькiсть фiлiалiв ТНК (особливо американських) сьогоднi очолюють громадяни країни, що приймає.

Операції ТНК зазнають впливу специфiки культурного середовища кожна країни i, своєю чергою, впливають на формуваняя певних культурних цiнностей. Аналiз ключових елементiв культури країн, що приймають, допомагає зрозумiти тенденцiї прилливу прямих iнвестицiй транснацiональних фiрм тiєї або iншої країни базування та особливостi поведiнки менеджерiв компанiї в країнi, що приймас iпвестицi. Серед основних елементiв, що формують культурно-соцiологiчне середовище операцiй мiжнародного бiзнесу, слiд зазначити мову, релiгiю, цiнностi та поведiнку, звичаї та манери, матерiальнi елементи, освiту, соцiальнi iнституцiї.

Важливе значення для операцiй фiлiалiв транснацiональних фiрм у країнi має мовна близькiсть. Вона дає змогу краще та швидше налагодити внутрiкорпорацiйнi зв'язки менеджменту та встановити контакти з iншими iнституцiями.

Оскiльки релiгiя суттєво влливає на стиль життя, цiнностi та поведiнку людей, вона чималою мiрою позначається на полiтицi та бiзнесi. Iнколи саме релiгiйнi переконання зумовлюють особливостi рiшень менеджерiв мiсцевих пiдприємств ТНК та їхнiх клiєнтiв або субпiдрядникiв.

Цiнностi визначають основнi переконання людей, що є добре, а що погане, що в життi важливе, а що другорядне. Ставлення людей виявляється в iхнiй особливiй поведiнцi щодо певного об'єкта. Цiнностi та ставлення суттєво впливають на структуру споживання, а тому мають прямий вллив на маркетинговi стратегії транснацiональних фiрм. Наприклад, за негативного ставлення до iноземних товарiв ТНК мають адаптувати їх виробництво до мiсцевих умов. Водночас стереотипи ставлення споживачiв до товарiв окремої країни або фiрми як до високоякiсних або модних виробiв створюють додатковий попит на продукцiю таких транснацiональних корпорацiй.

Звича - це загальноприйнята або встановлена практика. Вони можуть сутгєво рiзнитися навiть у країнах, що межують одна з одною. Знання мiсцених звичав допомагає пiзнати суттєвi елементи мiсцевої бiзнес-етики. В багатьох випадках урахування мiсцевих звичаїв є важливим елементом маркетингових стратегiй зарубiжних ТНК. Незнання особливостей мiсцевих звичаїв може призвести до невдачi рекламних кампанiй та полiтики фiрм щодо освоєння нових ринкiв збуту.

Матерiальна культура складається з об'єктiв, вироблених людьми. Уявленкя про цей елемент культури дають основна економiчна iнфраструктура (транспорт, зв'язок i т. д.), соцiальна iнфраструктура (система освiти, охорони здоров'я, житлового господарства), а також фiнансова iнфраструктура (банкiвська система та страховi, фiнансовi iнституцiї країн).

Освiта має багатоплановий вллив на культуру. Вищий рiвень освiти, як правило, супроводжується бiльш високим рiвнем продуктивностi працi та технологiчного розвитку. Потенцiал людського капiталу країни є одним iз критично важливих параметрiв, що визначає мiжнародну конкурентоспроможнiсть країни, а отже, безпосередньо впливає на ефективнiсть операцiй ТНК та їхню стратегiю бiзнесу.

Рiвень розвитку освiти виступає важливим чинником розмiщення виробництва ТНК, особливо наукомiстких, сучасних типiв виробництва. Залежно вiд рiзних факторiв (iсторичних, географiчних, релiгiйних та iн.) пiдприємницька культура рiзних країн має свою специфiку. Ця специфiка, своєю чергою, вiпливає на економiчний розвиток країни та привабливiсть для iноземних iнвестицiй. Господарська культура може значно динамiзувати економiчнi процеси. ТНК, наприклад, значно охочiше iнвестують капiтали в країни з високим рiвнем господарсько культури. На думку багатьох вiдомих дослiдникiв (П. Баклi, Дж. Клег, М. Кесон), цей фактор нинi дедалi бiльше визначає напрями потокiв прямих iнвестицiй, тобто виступає як перевага розмiщення країни, що приймає.

Таким чином, одним iз важливих аспектiв проблеми впливу транснацiональних корпорацiй на нагромадження людського капiталу й економiчне зростання є їхня роль у формуваннi господарської або пiдприємницької культури в країнах, що приймають.

Оскiльки пiдприємницька культура ТНК вiдображає соцiально-культурнi цiнностi “домащньої” країни, взасмодiя з цiнностями господарської культури країни-реципiєнта iнвестицiй може iнодi мати неоднозначнi наслiдки. iнколи конфлiкти мiж транснацiоналъною фiрмою i країною, що приймає, виникають внаслiдок несумiсностi норм i зразкiв пiдприємницької поведiнки, стереотипiв цiннiсно-мотивацiйного ставлення до явищ економiчного житгя. Навпаки, близькiсть пiдприемницької культури є дуже важливим фактором, який зменшує транзакцiйнi витрати i ризик закордонних операцiй.

Отже там, де нацiональнi особливостi пiдприємницької культури ефективно поєднуються iз загальноцивiлiзацiйними досягненнями ТНК, досягаються найбiльш динамiчний розвиток людських ресурсiв i прискорення економiчного зростання. Наприклад, пiдприємницька культура Японiї, НIК Азiї характеризується високим ступенем сприйнятливостi, тобто здатнiстю засвоювати нове з iнших господарських культур, а також своерiдним поєднанням мінливостi й консерватизму, що дає змогу не тiльки зберiгати нацiональнi традицiї, а й модифiкувати їх, прилучатися до свiтових досягнень органiзацiйної й господарської культури. Цi риси пiлприємнипької культури зазначених країн, якi допомогли їм швидше за iнших засвоювати передовi знания в галузi технологиї й менеджменту, самi по собi є могутньою конкурентною зброєю.

інвестиція соціальний економічний

2.3 Інвестиції ТНК і розвиток міжнародної торгівлі

Транснацiональнi фiрми вiдiграють значну роль у розвитку мiжнародної торгiвлi, i зокрема в зовнiшньоторгових операцiях багатьох країн. З одного боку, мiжнародне виробництво ТНК є одним з основних каналiв мiжнародного постачання продуктiв (особливо послуг), якi iнколи неможливо придбати на ринкових умовах вiд незалежних фiрм. Транснацiональнi фiрми забезпечують країни, що приймають, конкурентними активами для експортно зорiєнтованого виробництва. Такі активи дуже важко придбати незалежним мiсцевим фiрмам країни, оскiльки вони надто дорогi та рідко екстерналiзуються, бо становлять основу конкурентних переваг ТНК. Прямi iноземнi iнвестицiї часто є одним iз найшвидших та найефективнiших каналiв органiзацi експортного виробництва.

З іншого ж боку, мiжнародне виробництво дає могутнiй поштовх розвитковi мiжнародної торгiвлi товарами та послугами. Це вiдбувається внаслiдок поглиблення мiжнародного подiлу працi шляхом зосередження транснацiональними фiрмами мобiльних i немобiльних факторiв виробництва в мiсцях розмiщення iхньої виробничої мережi. Слід зазначити, що точних даних щодо питомої ваги транснацiональних корпорацiй у свiтовiй торгiвлi немає. За оцiнками, внутрiкорпорацiйна торгiвля, тобто взаємнi експортно-iмпортнi операцi материнських компанiй та фiлiалiв, становить до 1/З свiтово торгiвлi. Але якщо враховувати експортно-iмпортнi операцiї, що пов'язанi з неакцiонерними формами дiяльностi та здiйснюються неафiлiйованими компанiями країн, що приймають, ТНК можугь мати причетнiсть до 2/З свiтової торгiвлi.

Транснаціональні корпорації справляють багатогранний вплив на свiтову торгiвлю: її обсяг i динамiку зростання, структурнi зрушення та географiчнi напрямки торговельних потокiв. Вони змiнюють традицiйне уявлення про природу свiтової торгiвлi, опосередковуючи дедалi бiльшу її частину через свiй внутрiфiрмовий обмiн. У транснацiональних виробничих комплексах обмiн пiдпорядкований іншим правилам нiж традицiйнi закони попиту i пропозицiї, а використанi при цьму трансфернi цiни вiдрiзняються вiд цін, якi формуються в результатi дiй ринкових механiзмiв.

Близько 4/5 зовнiшньо торгiвлi США наприкiнцi 90-х років ХХ ст. припадало на транзакцi ТНК (включаючи зовнiшньоторговельнi операцiї батькiвських фiрм ТНК США та їхнiх зарубіжних фiлiй, а також ТНК iнших кранї та їхнiх американських фiлiй), причому значна частина експорту та iмпорту США становила внутрiфiрмову торгiвлю. Питома вага внутрiкорпорацiйного експорту батькiвських корпорацiй США в загальному експорті США дорiвнює близько 1/3. Аналогiчний показник для Японiї - 2/5. Аналогiчнi тенденцiї властивi й iншим розвинутим країнам з ринковою економiкою.

Географiчна структура свiтових ПІІ i свiтової торгiвлi свiдчiть про важливi схожi тенденцi. По-перше, данi про обсяг нагромажених прямих iноземних iнвестицiй та свiтового експорту пiдтвержують, що промислово розвинутi країни з ринковою економiкою залученi до цих процесiв набагато iнтенсивнiше, нiж кранїи з перехiдною економiкою та країни, що розвиваються. По-друге, економiчна лiбералiзацiя сприяє зростанню як ПІІ, так i свiтовї торгiвлi. По-трете, напрями свiтової торгiвлi значною мiрою визначаються стратегiєю розмiщення пiдприємств ТНК. Однак регiональна структура торгiвлi та iнвестицiй іноді може не збiгатися. ПІІ сконцентрованi в меншiй кiлькостi країн, що приймають, ніж експорт.

У рiзних регiонах спостерiгаються рiзнi тенденцi: iнтенсивнiсть внутрiрегiональних ПІІ та внутрiрегiональної торгiвлi зросла за останне десятирiччя ддя ЄС, але знизилася для Пiвнiчної Америки. Що стосується азiйських країн, iнтенсивнiсть внутрiрегiональних ПІІ тут збiльшилася, але внутрiрегiональна торгiвля тут. навпаки, знизилася за 80-90-тi роки. Хоча США пiдтримують мiцнi зв'язки з Латинською Америкою по лiнiї прямих iноземних iнвестицiй та торгiвлi, iх iнтенсивнiсть в останнi 10-15 рокiв вiдносно зменшується. Аналогiчнi зв'язки ЄС з Центральною та Схiдною Європою значно зросли як по лiнії ПІІ, так i по лiнiї експорту. Інтенсивнiсть зв'язкiв ЄС з Пiвнiчною Америкою по лiнiї ПIІ значно вище, нiж iнтенсивнiсть зв'язкiв по лiнiї торгiвлi.

Одним iз показникiв, що дає певне уявлення про торговельну орiєнтацiю фiлiалiв транснацiональних компанiй, є iндекс мiжгалузевої та внутрiшньогалузевої дiяльностi Грубеля-Ллойда (Grubel-Lloyd index), або скорочено IIAS iндекс.

IIAS_ij=[1-(AS_ij-AS_ji)/(AS_ij+AS_ji)]?100

де AS_ij - це продажi фiлiалiв, що розташованi в країнi і, транснацiональної компанii краiни j, а AS_ji - це продажi фiлiалiв, що розташованi в краiнi j, транснацiональної фiрми крани i.

Цей iндекс має своє найнижче значения -- 0, коли торговельна спрямованiсть фiлiалу однобiчна (вiн є тiльки iмпортером батькiвської фiрми або тiльки експортером у країну базування батькiвської фiрми). Найвище значення iндексу -- 100 характеризує iдеально збалансовану торговельну орiєнтацiю.

Розрахунки такого iндексу для зарубiжних фiлiалiв американських компанiй та для фiлiалiв зарубiжних компанiй, що розташованi у США, дають для всiх, незалежно до “нацiональностi”, ТНК приблизно рiвну оцiнку досить високого взаємного мiжгалузевого та внутрiгалузевого проникнення фiрм кожної з розвинутих країн на ринки iншої країни.

Поширення стратегiї глобального ланцюга доданої вартостi багатъох галузях з низькою та середньою технологiєю перетворює ТНК на головного свiтового експортера в цих секторах економiчної дiяльностi. Тут також спостерiгаються рiзнi форми та характер участi транснацiональних фiрм в експортних операцiях. У деяких галузях з невисокою технологiєю на додаток до власного виробниитва фiлiалiв вони часто виконують роль координатора виробництва i мiсцевих фiрм, особливо компанiй-субконтракторiв. У галузях iз складною технологiєю роль ТНК в експортi ще бiльш очевидна, переважна частина торгiвлi тут iнтерналiзується, тобто вiдбувається на внутрiфiрмовiй основi. Мiжнароднi виробничi системи ТНК вiдiграють дуже важливу роль у торгiвлi запчастинами, компонентами, напiвфабрикатами. Про це свiдчать провiднi позициї транснацiональних фiрм у таких галузях. як автомобiльна, електронна, секторi шиття одягу та iн. Інколи фiлiали ТНК або їхнi мiсцевi субконтрактори дiстаютъ можливiстъ постачати продукцiю iншим пiдприємствам корпорацiї , в тому числi й у країнi базування компанiї. У цьому випадку транснацiональнi корпорації виступають безпосереднiми органiзаторами експортних операцiй iз країни, що приймає.

Але якщо експортнi можливостi країни базуються лише на каналах ТНК, а фiлiали та дочiрнi компанiї не мають зв'язкiв з мiсцевими пiдприємствами, то експортна дiяльнiсть транснацiональних фiрм матиме значно менший позитивний вплив на зростання країни, що приймає, вона перешкодить розвитковi її динамiчних порiвняльних переваг, пiдвищенню потенцiалу людського капiталу. Iнколи ТНК можуть спричиняти навiть скорочення експорту країни, що приймає. Це, наприклад, вiдбувається тодi, коли iноземна компанiя закриває експортно зорiєнтований фiлiал у країнi та перемiщує його в iншi країни.

Вигода для країни вiд експортних операцiй iноземних фiлiалiв може бути зменшена, якщо, намагаючись залучити такi ПІІ. країна встановлює для них надмiрнi пiльги, наприклад такi, що погiршують екологiчну ситуацiю, знижуiють соцiальнi стандарти або стандарти трудових вiдносин.

Рiзнi типи прямих iнвестицiй мають рiзнi механiзми влливу на

експортнi операцiї країни. Так, наприклад, ресурсно зорiєнтованi прямі iноземнi iнвестиції посилюють на явну структуру експорту країни, що приймає, якщо вони використовують той самий набiр переваг розмiщення, що й мiсцевi фiрми. Змiна структури експорту може вiдбутися, тiльки якщо ресурснi ТНК використовують iншi види сировини або збiльшують ступiнь її мiсцевої обробки.

Експортно зорiєнтованi прямi iноземнi iнвестиції в обробнiй промисловостi так само можуть мати подвiйний вплив. З одного боку, вони можуть посилювати наявну структуру експорту, якщо використовують традицiйнi конкурентнi переваги країни (наприклад, дешеву робочу силу). Але, з iншого боку, в разi впровадження нових технологiй, стратегiй маркетингу, залучения квалiфiкованої робочої сили такi ТНК можутъ суттєво змiнювати характер промислового експорту країни, що приймає, посилюючи його високотехнологiчнi компоненти.

Прямi iноземнi iнвестицiї, зорiєнтованi на внутрiшнiй ринок, мають короткостроковий та донгостроковий вплив на експорт. Короткочасний ефект переважно буде нейтральний. За своєю сутнiстю орiєнтацiя ТНК на мiсцевий ринок практично не впливатиме на експортнi операцiї. Водночас такi iнвестицiї можуть мати iмпортозамiщувальний характер, хоча в деяких випадках впровадження нових технологiй на фiлiалах та дочiрнiх пiдприємствах ТНК об'єктивно викликає необхiднiсть iмпорту технологiчних компонентiв, напiвфабрикатiв, принаймнi на перших етапах роботи таких пiдприсмств. У довгостроковому планi транснацiональнi корпорацiї, що орiєнтуються на мiсцевий ринок, можуть мати прямий та побiчний вплив на збiльшення експорту. Оскiльки цi ТНК використовують переваги економiї вiд масштабiв та розмаху дiяльностi, вони можуть починати експортнi операцi в iншi країни. Непрямий вплив цього типу iнвестицiй пов'язаний з тим, що ТНК надають послуги та постачають продукцiю iншим (мiсцевим) пiдприємствам, якi, своєю чергою, можуть нарощувати експортнi операцiї.

Таким чином, залежно від способу входження ТНК у країну, що приймає, потенцiал впливу їх операцiй на експортну конкурентоспроможнiсть рiзнитиметься.

Новi експортно зорiєнтованi галузi значно частiше виникають у результатi ПІІ в новi проекти. Злиття i поглинання мiсцевих фiрм будуть орiєнтуватися переважно на освоєння мiсцевого ринку, а не на експорт продукцiї. Якщо експортна дiяльнiсть пов'язана з глибокою iнтеграцiєю в загальнокорпорацiйну мережу пiдприємств ТНК, остання буде також надавати перевагу створенню повнiстю контрольованого фiлiалу через прямi iнвестицiї в новий проект.

Вважається, що транснаціонаціні фірми можуть стимулювати експорт країни, що приймає, через надання їй видсутніх та дефіцитних елементів ресурсі, видимих та навидимих активів. Це впливає на потенціал статичних та динамічних порівняльних переваг країни.(таблиця. 2-1)

Таблиця 2-1

Можливий вплив ПІІ на конкурентні переваги країни, що приймає

Щодо використання статичних порiвняльних переваг, то обладнання, напiвфабрикати, технологiя, знання та iнші вiдсутнi в кранїi, що приймає, ресурси можуть постачатись в країну каналами ТНК. Це дає змогу повнiше використовувати явнi порiвняльнi переваги країни (наприклад, сировиннi ресурси або дешеву робочу силу) та збiльшувати її експортний потенціал.

Розглядаючи створення динамiчних порiвняльних переваг, то країни-реципiєнти iнвестицiй часто розглядають ТНК як iнституцiю, що створює динамiчнi порiвняльнi переваги країни. Цей динамiзм може набирати рiзних форм. У короткостроковому планi вiн може означати рух до настулного рiвня технологiчної складностi експорту, в довгостроковому планi -- не тiльки пiдйом вмiсту знань та технологiї в певних видах дiяльностi, а й створення потенцiалу, щоб утримувати такi зрушення у вiдповiдь на змiни свiтового попиту та технологiї. Це означає, своєю чергою, що експортна дiяльнiстъ має вести до бiльшого використання мiсцевих факторiв (праци, ресурсiв, продуктiв, технологiчних функцiй).

У країнах, де дiють розвинутi системи освiти та перепiдготовки кадрiв, є адекватний науковий потенцiал, прямi iноземнi iнвестицiї можуть створювати динамiчнi порiвняльнi переваги i тим самим формувати передумови постiйного пiдтриманяя конкурентоспроможтностi експорту, змiни його структури у бiк збiльшения наукомiсткостi.

Можливiсть збiльшення експорту країн, що приймають, пов'язана не тiльки з пiдвищенням конкурентоспроможностi мiсцевої продукцiї, що виробляється фiлiалами ТНК, а й із забезпеченням доступу цiєї продукцiї на ринки зарубiжних країн, що вже освоєнi транснацiональною фiрмою. Маркетинговий досвiд, вiдомi торговельнi марки та глобальнi дистрибутивнi мережi ТНК вiдкриваютъ новi можливостi нарощуваняя експорту. Якщо експортно зорiєнтованi пiдприємства транснацiональних фiрм мають мiсцевих постачальникiв, останнi також залучаються до експортних програм. Вивчаючи мiжнароднi вимоги до якостi, стандарти, вони згодом можуть самостiйно починати експорт напiвфабрикатiв, компонентiв i шукати зарубiжних партнерiв. Прямi iнвестицiї мають вигоди та вади, коли країна шукає можливостi розширеняя доступу i товарiв на зовнiшнi ринки.

Iноземнi фiлiали мають кiлька потенцiйних переваг над чисто мiсцевими фiрмами країн, що приймають, у доступi та обслуговуваннi iноземних ринкiв. Фiлiали використовують вигоду своєї належностi до системи ТНК, її дистрибутивної мережi, зв'язкiв головної компанiї iз споживачами. Материнська компанiя може пiдтримувати мiцнi зв'язки з покупцями країни iмпортера, такi зв'язки особливо важливi в боротьбi за великi проектнi замовлення (обладнання, спецiальнi компоненти, постачання заводiв “пiд ключ”). iноземнi фiлiали також мають нижчi транзакцiйнi витрати та iншi маркетингові вигоди в експортi порiвняно з мiсцевими фiрмами. Вони мають доступ до визнаних торговельних марок, складського господарства, транспортних засобiв, фiнансування торгiвлi. Фiлiали часто використовують вiдомi торговельнi марки, що особливо важливо для диференцiйованих спожинчих продуктiв. Мiсцевi фiрми-конкуренти вiдчуваютъ великi труднощi, продаючи свої продукти без вiдомих торговельних марок. Створення таких торговельних марок вимагає великих iнвестицiй i тривалих маркетингових зусиль. ТНК iнколи дозволяють незалежним фiрмам продавати товари пiд вiдомим iм'ям на основi так званих контрактiв про первiсне виробництво обладнання

Iноземнi фiлiали часто є iнтегрованою частиною мiжнародно виробничої системи. Такi системи можугь бути двох типiв це системи, де рiзнi стадії виробництва розмiщенi в рiзних країнах; система де рiзнi компоненти постачаються з кiлькох країн.

Перша система закрплює процеси з рiзним рiвнем технологiї за рiзними країнами, згiдно з цiною факторiв виробництва в останнiх. друга передбачає розподiл подiбного виробництва серед фiлiалiв у країнах iз схожими можливостями. В останнъому випадку виробничi потужностi розподiленi географiчно, щоб зменшити ризик, отримати вигоди економiї масштабiв або виконати вимоги урядiв. Хоча неафiлiйованi пiдприсмства також мають можливiстъ експортувати через такi мережi, транзакцiйнi витрат вiд такої участi можуть бути високмми. Цi витрати зростають у зв'язку iз складнiстю мереж, частими змiнами ринкової ситуацiї і необхiднiстю швидко реагувати на цi змiни. ТНК рiдко глибоко залучають незалежнi фiрми в такi мережi, якщо тiльки незалежні фiрми не є довготривалими спецiалiзованими постачальниками або їхня продукцiя доволi проста i стандартизована. Іноземні фiлiали можуть мати бiльш легкий доступ до ринкiв розвинутих країн або пiдпадати пiд меншi тарифи у зв'язку з лобiюванням їхнiх батькiвських компанiй. Одну з таких важливих форм доступу надає режим сприяння зарубiжнiй переробцi, який передбачає оподаткування лише доданої за кордоном вартостi. Це особливо важливо для ТНК, що переводять працемiсткi виробництва в країни з дешевою робочою силою. Зростання, наприклад, експорту американських фiлiалiв iз Мексики США викликано таким торговельним режимом. ТНК у багатьох розвинутих країнах лобiюють аналогiчнi режими сприяння.

Але не дивлячись на вагомі вигоди від прямих iнвестицiй вони мають і не менш вагомі вади.Тож для експортної конкурентоспроможностi залучення до системи ТНК може мати такі вади як, наприклад, фiлiали повиннi виконувати накази батькiвської фiрми щодо джерел постачання. Вони бiльше, ніж мiсцевi фiрми, схильнi iмпортувати компоненти або в iнших фiлiалiв ТНК, або в певних постачальників «домашньої» країни ТНК. Якщо батькiвська компанiя дотримується глобальної стратегії фiлiали самостiйно не можуть вирiшувати, чи можуть вони експортувати продукцiю та в якi країни може спрямовуватися цей експорт. Оскiльки транснацiональнi фiрми мають фiлiали в багатьох країнах, вони виключають конкуренцiю мiж ними. ТНК може зосередити виробництво певного продукту на небагатьох великих заводах. Це може викликати значний експорт iз фiлiалiв, що стали такими центрами виробництва. Але водночас iншi фiлiали зменшать або взагалi припинять експорт i перетворяться на пiдприємства кiнцевого складання продукцiї та продажу її на внутрiшньому ринку. За цих умов мiсцевi компанiї можуть зробити бiльший внесок в експорт країни, оскiльки вони не пов'язанi з мережею ТНК. Але щоб отримати такi переваги, вони повиннi бути спроможними конкурувати з iноземними компанiями.

Хоча на транснацiональнi фiрми припадає значна частина свiтової торгiвлi, обсяг та вiдносна важливiсть експорту iноземних фiлiалiв у окремих країнах, що приймають, не обов'язково корелюється з обсягом виробництва цих фiлiалiв. Справа в тому, що iснують рiзнi типи пiдприємств ТНК, деякi з них, зокрема, орiєнтуються лише на внутрішнiй ринок країни. Таким чином, питома вага філiалів у загальному експортi країни часто буде вiдрiзнятися вiд показника їх питомої ваги щодо доданої вартостi, зайнятих, обсягу реалiзацiї вiдповiдних загальних показниках країни.

Експортна орiєнтацiя iноземних пiдприємств не обов'язково вище, нiж у мiсцевих компанiй. Фiлiали ТНК, навiтъ за їхнiх потенцiйно високих експортних можливостей, можуть орiєнтуватися в межах загальної корпорацiйної стратегiї лише на операції на внутрiшньому ринку країни.

ТНК традицiйно мають мiцнi позицiї у видобуваннi та експортi сировинних товарiв. Хоча питома вага сировинного сектора у свiтовiй торгiвлi вiдносно знижується, вiн усе ще вiдiграє суттєву роль в економiчному розвитку багатьох країн, зокрема країн, що розвиваються.

Крани-експортери нафти, наприклад, мають iнтенсивнi акцiонернi та неакцiонернi зв'язки з провiдними нафтовими ТНК (Додаток 1), що забезпечують технологiчне обслуговування, транспортування та реалiзацiю цього продукту. Хоча видобуток нафти здiйснюється під нацiональним контролем цих країн, транснацiональнi фiрми є основними покунцями цього продукту. Саме вони володiють мережами оптово-роздрiбної торгiвлi нафтопродуктами та нафтохiмiчними пiдприємствами.

Паливно-енергетичний комплекс (ПЕК) в економіці України має виняткове значення, оскільки визначається істотною бюджетоформуючою роллю нафтогазової сфери та великою потребою в енергоносіях через значну концентрацію енергоємних виробництв.(див.: додаток 2)

Разом з тим вітчизняна нафтогазова галузь є досить проблемною внаслідок обмеженості власних запасів газу та нафти, дестабілізації роботи нафтопереробних підприємств після розпаду СРСР та нерозвиненості внутрішнього ринку нафтопродуктів. Приватизаційні процеси у ПЕК призвели до приходу на український ринок великих, передусім російських, ТНК [4 с. 96-109]. Домінування російських нафтогазових компаній зумовлено традиційною роллю Росії як основного експортера вуглеводнів в Україну, геополітичним розташуванням України як транзитера російських енергоносіїв до країн Європи, а також активною експансіоністською політикою російських ТНК щодо придбання потужностей, зокрема нафтопереробних, у країнах СНД та Східної Європи

В iнших секторах гiрничодобувної галузi, якi потребують значних iнвестицiй та новiтнiх технологiй, позицїї iноземних компанiй у виробництвi та експортi ще мiцнiше. Невелика кiлькiсть харчових ТНК контролює рiзнi стадії ланцюга створення вартостi у процесi вирощування тропiчних сiльськогосподарських культур, iх переробки та реалiзацiї. Навiть вiдмовляючись вiд власного виробництва, вони угримують такий контроль, оскiльки домiнують у сферi маркетингу, дистрибуції.

Сфера послуг дає приблизно 2/3 валового продукту промислово розвинутих країн i є динамiчним сектором у свiтовiй торгiвлi. Розвиток технологiй зв'язку та передачi iнформацii викликає експорт дедалі новiших видiв послуг. Розширення географiї мiжнародного виробництва також, своєю чергою, стимулює експорт послуг, зокрема пов'язаних з реалiзацiєю, маркетингом, постачанням. Роль торговельних компанiй в експортi провiдних промислово розвинутих країн залишається суттєвою. На оптовi торговельнi фiлiалi США припадає приблизно1/4 всього експорту транснацiональних фiрм цієї країни. Ще бiльше значення ддя експорту японських ТНК мають торговельнi компанiї Sogo Shoshas.

Транснацiоналънi фiрми займають також провiднi позицi в експортi телекомунiкацiйних, медичних, фiнансових послуг та iнжинiрингу.

Що ж стосовно імпорту країн, то зростання кiлькостi iноземних фiлiалiв та дочiрнiх компанiй, формування iнтегрованих мереж мiжнародного виробництва об'єктивно сприяють збiльшенню обсягiв iмпорту країн-реципiєнтів прямих iнвестищй. Вiн представлений здебiльшого капiтальними товарами (машини, обладнання), напiвфабрикатами i компонентами. Доцільно зазначити,що значний iмпорт iноземних пiдприємств може бути зумовлений кiлькома причинами. Це й вiдсутнiсть мiсцевих виробників і неефективнiсть поставок з мiсцевого ринку, а також, вiдсутнiсть iнформацiї у ТНК (або в нацiональнах фірм) про потенцiйних постачальникiв (покупців).

Iмпортна полiтика ТНК звичайно рiзниться залежно вщ зрiлостi iнвестицiй. Протягом початкового перiоду роботи фiлiй питома вага iмпортного компонента в його продукцiї буває досить високою (незнайомий ринок, вiдсутнiсть зв'язкiв з мiсцевими постачальниками), але в мiру функцiонування такого пiдприємства мiсцевi фiрми починають вiдiгравати дедалi бiльшу роль у його постачаннi, замiнюючи iмпорт.

Екстремальним випадком є експортнi анклави ТНК, якi орiєнтуються на закупки у спорiднених пiдприємств транснацiональної мережi (стандарти, трансфернi цiни) i мають слабкi зв'язки з нацiональними фiрмами.

ТНК часто вiддають перевагу iмпорту продукцiї, хоча аналогiчнi вироби продукуються в країнi. Це викликано низкою факторiв. По-перше, у цьому випадку ТНК виграє на економії завдяки знижкам при закупiвлi великих партiй товарiв для всiх фiлiй. По-друге, якiсть iмпортних виробiв iнколи буває вища, нiж у нацiональних виробникiв. По-третє, нерiдко при цъому велику роль відiграють надiйнiсть i точнiсть поставок.

У деяких кранах-реципiєнтах iнвестицiй полiтика щодо ТНК передбачає заходи зi стимулювання зменшення частки iмпорту в iхнiй продукції. Це, а також поява мiсцевих виробникiв сировини, напiвфабрикатiв привело до iстотного зменшення в останнi роки iмпортного компонента у ТНК. Хоча й зниження iмпортного компонента в принципi бажане для країни, цей процес має супроводжуватися пiдвищенням ефективностi мiсцевих постачальникiв (цiни, якiсть, стандарти тощо). В протилежному випадку примусове збльшення частки мiсцевого компонента може викликати зниження ефективностi роботи самих фiлiалiв ТНК, зменшення експорту, а то й дезiнвестицiї. Наприклад, за цiлком неефективного дрiбносерiйного виробництва автомобiльних запчастин мiсцевими фiрмами Таїланду вимоги до автоскладальних фiлiалiв японських компанiй скоротити iмпорт деталей iз Японi та Пiвденної Кореї рiвнозначнi припинению їх роботи. В результатi iмпорт Таїланду зросте ще бiльше -- доведеться ввозити готовi автомобiлi.

Таким чином, якщо фiрма з вiдносно високим iмпортним компонентом є виробником iмпортозамiщувальної продукції, її загальний вплив на торговельний баланс потенцiйно є сприятливим.

Також зазначимо, що слiд диференцiйовано оцiнювати iмпорт фiлiй ТНК. Наприклад, iмпорт ними предметiв розкошi (престижнi марки автомобiлiв, дорогi парфуми, коштовностi тощо) цiлком виправдано обмежується в деяких країнах, особливо країнах, що розвиваються. Iншi критерiї мають застосовуватися до ввозу ТНК технологiї, обладнання, напiвфабрикатiв, що збiльшує фонд виробничого нагромадження i створює базу для зростання економiки. Ще бiльшу роль ТНК вiдiграють в iмпортi країнами послу (iнформацiйно-телекомунiкацiйних, фiнансових, транспортних, консультацiйних тощо). Враховуючи посилення впливу цього сектора економiки на динамiзацiю зростання, iмпорт фiлiями трансiв нацiональних корпорацiй послуг може розглядатися як iстотний внесок у розвиток економiки. Разом з тим очевидно, що найцiннiшi види науково-технiчних, фiнансових та iнформацiйних послуг не продаються нацiональним фiрмам країн, що приймають. Цi знання є важливим компонентом особливих фiрмових активiв ТНК i iнтеркналiзуються ними через прямi зарубiжнi iнвестицi.

Що ж стосується наслідків торговельних операцій ТНК,то як свiдчить практика, зростання експорту є важливим результатом дiяльностi iноземних фiлiалiв та дочiрнiх компанiй. Але для оцiнки впливу експортної дiяльностi ТНК на економiчний розвиток країни, що приймає iнвестицiї, необхiдно врахувати принаймнi три аспекти торговельної дiяльностi iноземних фірм. По-перше це загальний вплив транснацiоналъних фiрм на торговельний баланс країни. По-друге - здатнiсть ТНК змiнювати структуру експорту, а саме пiдвищувати його складнiсть, технологiчний вмiст експорту та “мiсцевий” компонент. По-третє це здатнiстъ прямих iнвсстицiй забезпечити стiйкiсть експортних потокiв протягом тривалого перiоду.

Економiчна полiтика багатьох країн має на метi досягнення позитивного торговельного балансу. iноземнi фiлiали та дочiрнi пiдприємства не тiльки експортують, а й породжують значнi потоки iмпорту. Іноземнi фiлiали, що орiєнтуютъся на внутрiшнiй ринок, матимуть переважно безпосереднiй прямий негативний вплив на торговельний баланс. Але такий самий ефект можуть справляти й експортно зорiєнтованi пiдприсмства ТНК,iнколи обсяг їхнього iмпорту може навiть переважати обсяг експорту. Така ситуацiя викликає неоднозначнi оцiнки та дискусiю у свiтовiй економiчнiй лiтературi. Деякi дослiдники вважають, що ТНК збiльшують iмпорт i поглиблюють дефiцит торговельного балансу країн, що приймають, iншi дотримуються протилежних поглядiв.

Неоднозначнiстъ таких оцiнок викликана також тим, що на практицi буває досить важко пiдрахувати торговельний баланс експортно зорiєнтованих фiлiалiв та обчислити нову додану вартiсть, що вони створили. данi торговельної статистики країн, що приймають, не розрiзняютъ експортно зорiєнтованi та iмпортозамiщувальнi типи пiдприємств транснацiональних фiрм. Досить рiдко iснують данi i щодо структури iмпорту іноземних пiдприємств, зокрема по групi капiтальних товарiв та компонентiв, напiвфабрикатiв. Слiд також зазначити, що аналiз впливу iноземних фiлiалiв на торговельний баланс країни, що приймає, є тiльки частиною бiльш складної проблеми - з'ясування загального впливу таких пiдприємств на платiжний баланс.

Експортнi операцi ТНК будуть мати довготривалий позитивний вплив на економiчний розвиток країни тодi, коли вiдбувається поступова еволюцiя структури експорту в бiк бiльш наукотехномiстких виробiв. Постiйне пiдвищення питомої ваги бiльш складного експорту свiдчить про те, що він базується на динамiних порiвняльних перевагах країни. В протилежному випадку залежнiсть вiд експортних операцiй ТНК може загрожувати певною нестабiльнiстю для розвитку країни. Наприклад, статичнi переваги у виробництвi та експортi працемiстких товарiв можуть буги втраченi, якщо в країнi пiдвищується заробiтна плата, внаслiдок чого iноземнi фiрми передислокують свої фiлiали в iншi регiони з бiльш дешевою робочою силою.