Вільні економічні зони

На території СЕЗ "Курортополіс Трускавець" можуть провадитися всі види підприємницької діяльності, за винятком заборонених законами України.

Спеціальний правовий режим підприємницької діяльності, встановлений у СЕЗ "Курортополіс Трускавець", поширюється на суб'єктів СЕЗ "Курортополіс Трускавець" виключно під час здійснення ними підприємницької діяльності на території СЕЗ "Курортополіс Трускавець".

Створення на території СЕЗ "Курортополіс Трускавець" комерційних банків, їх філій, аудиторських фірм, страхових, інших фінансових організацій, учасників фондового ринку, діяльність яких підлягає ліцензуванню, здійснюється у встановленому законодавством порядку після попереднього погодження з виконавчим комітетом Трускавецької міської ради.

До суб'єктів СЕЗ "Курортополіс Трускавець" застосовується спеціальний правовий режим підприємницької діяльності та надаються пільги щодо сплати податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість, ввізного мита та плати за землю.

· Звільняються від сплати ввізного мита суб'єкти СЕЗ "Курортополіс Трускавець", які ввозять на територію СЕЗ "Курортополіс Трускавець" зареєстровані в України в установленому законодавством порядку лікарські засоби, перелік яких визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, устаткування, обладнання, комплектуючі вироби до них, програмне забезпечення об'єктів інтелектуальної власності (крім підакцизних товарів) для потреб власного виробництва, пов'язаного з реалізацією інвестиційних проектів, затверджених виконавчим комітетом Трускавецької міської ради. У разі порушення цільового використання зазначених товарів платник податку зобов'язаний сплатити ввізне мито у встановленому законодавством порядку.

· Звільняються від обкладення податком на додану вартість операції з ввезення (пересилання) зареєстрованих в Україні в установленому законодавством порядку лікарських засобів, перелік яких визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, устаткування, обладнання, комплектуючих виробів до них, програмного забезпечення об'єктів інтелектуальної власності (крім підакцизних товарів), які ввозяться (пересилаються) на територію СЕЗ "Курортополіс Трускавець" суб'єктами СЕЗ "Курортополіс Трускавець" для потреб власного виробництва, пов'язаного з реалізацією інвестиційних проектів, затверджених виконавчим комітетом Трускавецької міської ради.

У разі порушення цільового використання зазначених товарів податок на додану вартість справляється виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче за митну вартість, перераховану в гривні за валютним (обмінним) курсом, установленим Національним банком України на день оформлення ввізної митної декларації.

· Звільняється на три роки від оподаткування прибуток суб'єктів СЕЗ "Курортополіс Трускавець", отриманий на території СЕЗ "Курортополіс Трускавець" від реалізації інвестиційних проектів, затверджених виконавчим комітетом Трускавецької міської ради.

Прибуток таких платників податку, отриманий з четвертого по шостий рік реалізації інвестиційних проектів, оподатковується за ставкою 50 відсотків діючої ставки оподаткування.

Ця норма застосовується з моменту одержання суб'єктом СЕЗ "Курортополіс Трускавець" першого прибутку від реалізації інвестиційного проекту.

Порядок обчислення прибутку, отриманого від реалізації інвестиційних проектів, встановлюється Державною податковою адміністрацією України.

До валового доходу суб'єктів СЕЗ "Курортополіс Трускавець" з метою оподаткування не включається одержана згідно з інвестиційним проектом сума інвестицій у вигляді:

· коштів;

· матеріальних цінностей;

· нематеріальних активів, включаючи легалізовані на території України авторські права, права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, ноу-хау тощо, вартість яких у конвертованій валюті підтверджена згідно з законами (процедурами) країни інвестора або міжнародними торговельними звичаями, а також підтверджена експертною оцінкою в Україні.

У разі, якщо протягом звітного (податкового) періоду відбувається часткове або повне відчуження зазначеної інвестиції, суб'єкт підприємницької діяльності, який отримав інвестицію, зобов'язаний сплатити податок з прибутку, одержаного в такому звітному (податковому) періоді.

На території СЕЗ "Курортополіс Трускавець" справляється курортний збір з осіб, які прибули за путівками та курсівками в санаторії, будинки відпочинку, пансіонати та інші санаторно-курортні установи, в розмірах, встановлених законодавчими актами України.

Суб'єкти СЕЗ "Курортополіс Трускавець", які реалізують на території СЕЗ "Курортополіс Трускавець" інвестиційні проекти, затверджені виконавчим комітетом Трускавецької міської ради, суми збору до Державного інноваційного фонду перераховують у встановленому порядку до Трускавецького інноваційного фонду.

Надходження в іноземній валюті від реалізації продукції, товарів (робіт, послуг), вироблених або наданих суб'єктами СЕЗ "Курортополіс Трускавець" на території СЕЗ "Курортополіс Трускавець", звільняються від обов'язкового продажу.

Закон України “Про спеціальну економічну зону "Рені” Відомості Верховної Ради, 2000, N 25, ст.196. від 23 березня 2000 року № 1605-14 визначає порядок створення, функціонування та ліквідації спеціальної економічної зони "Рені".

Спеціальна економічна зона "Рені" (далі - СЕЗ "Рені") створюється на строк 30 років на території міста Рені Одеської області загальною площею 94,36 гектара в межах земельної ділянки, наданої у користування Ренійському морському торговельному порту.

Метою створення СЕЗ "Рені" є:

· залучення інвестицій у пріоритетні галузі виробництва для збереження існуючих та створення нових робочих місць;

· впровадження новітніх технологій;

· сприяння розвитку зовнішньоекономічних зв'язків та підприємництва;

· завантаження потужностей портового комплексу та розвитку його інфраструктури;

· збільшення поставок високоякісних товарів та послуг;

· створення сучасної виробничої, транспортної і ринкової інфраструктури.

На території СЕЗ "Рені" встановлюється та діє спеціальний правовий режим економічної діяльності, визначений Законом України "Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон" № 2673-12, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Органами управління СЕЗ "Рені" є:

· Одеська обласна державна адміністрація;

· Ренійська районна державна адміністрація;

· Ренійська міська рада та її виконавчий комітет у межах своїх повноважень;

· орган господарського розвитку і управління СЕЗ "Рені".

Суб'єктами СЕЗ "Рені" є суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні особи, які розташовані на території СЕЗ "Рені" і реалізують на цій території затверджені виконавчим комітетом Ренійської міської ради інвестиційні проекти вартістю, еквівалентною не менше 200 тисяч доларів США, на підставі договору (контракту) щодо умов реалізації цього інвестиційного проекту та які зареєстровані Ренійською районною державною адміністрацією як суб'єкти СЕЗ "Рені".

Спеціальний правовий режим підприємницької діяльності, встановлений у СЕЗ "Рені", поширюється на суб'єктів СЕЗ "Рені" виключно під час здійснення ними підприємницької діяльності в період реалізації затверджених в установленому цим Законом порядку інвестиційних проектів на території СЕЗ "Рені".

На території СЕЗ "Рені" запроваджується спеціальний митний режим.

Відповідно до цього спеціального митного режиму на території СЕЗ "Рені" встановлюється такий порядок ввезення (вивезення) товарів та інших предметів:

а) у разі ввезення товарів та інших предметів (крім підакцизних товарів) з-за меж митної території України на територію СЕЗ "Рені" для використання в межах СЕЗ "Рені" ввізне мито та податок на додану вартість не справляються;

б) у разі ввезення на митну територію України з території СЕЗ "Рені" товарів та інших предметів, що попередньо були ввезені з-за меж митної території України на територію СЕЗ "Рені", податки сплачуються в порядку, встановленому законодавством України для оподаткування товарів, що імпортуються.

До митної вартості товарів та інших предметів, зазначених у цьому пункті, не включається вартість послуг щодо зберігання товарів та інших предметів, їх перевантаження, дороблення, сортування, пакетування, здійснюваних на території СЕЗ "Рені".

Операції з надання зазначених послуг не підлягають обкладенню податком на додану вартість;

в) у разі вивезення з території СЕЗ "Рені" за межі митної території України товарів та інших предметів, вироблених, у тому числі повністю або достатньо перероблених чи оброблених, на території СЕЗ "Рені", вивізне мито та акцизний збір не справляються, а податок на додану вартість справляється за нульовою ставкою;

г) у разі вивезення з території СЕЗ "Рені" за межі митної території України товарів та інших предметів, попередньо ввезених з-за меж митної території України на територію СЕЗ "Рені", вивізне мито, податок на додану вартість і акцизний збір не справляються;

д) у разі вивезення товарів та інших предметів (крім підакцизних товарів) з митної території України на територію СЕЗ "Рені" вивізне мито не справляється, а податок на додану вартість справляється за нульовою ставкою;

е) у разі ввезення товарів та інших предметів на територію СЕЗ "Рені" з метою транзиту через територію СЕЗ "Рені" митні збори справляються відповідно до законодавства України;

є) в інших випадках оподаткування здійснюється відповідно до законодавства України.

Не звільняються від оподаткування операції з ввезення на митну територію України товарів та інших предметів, повністю вироблених, достатньо перероблених або оброблених на території СЕЗ "Рені".

Імпорт суб'єктами СЕЗ "Рені" товарів та інших предметів для потреб власного виробництва на території СЕЗ "Рені" та експорт товарів та інших предметів, повністю вироблених або достатньо перероблених чи оброблених на території СЕЗ "Рені", не підлягає ліцензуванню та квотуванню, якщо інше не встановлено міжнародними договорами України.

На зовнішньоекономічні операції, що здійснюються у СЕЗ "Рені", поширюється спеціальний режим експорту (імпорту) товарів та інші заходи нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності відповідно до законодавства України.

Суб'єктам СЕЗ "Рені" надаються передбачені цим Законом пільги щодо сплати податку на прибуток підприємств та збору до Державного інноваційного фонду:

а) прибуток суб'єктів СЕЗ "Рені", отриманий на території СЕЗ "Рені" від реалізації інвестиційних проектів, затверджених виконавчим комітетом Ренійської міської ради, оподатковується за ставкою 20 відсотків до об'єкта оподаткування.

Ця норма застосовується з моменту одержання суб'єктом СЕЗ "Рені" першого прибутку від реалізації інвестиційного проекту.

Це положення не поширюється на частину прибутку, одержаного суб'єктом СЕЗ "Рені" від освоєння інвестицій, що були здійснені за рахунок коштів бюджетів усіх рівнів та коштів Державного інноваційного фонду.

Порядок обчислення прибутку, одержаного від реалізації інвестиційного проекту, визначається Державною податковою адміністрацією України;

б) до валового доходу суб'єкта СЕЗ "Рені", нарахованого з метою оподаткування, не включається одержана згідно з затвердженим виконавчим комітетом Ренійської міської ради інвестиційним проектом, що реалізується на території СЕЗ "Рені", сума інвестицій у вигляді:

· коштів;

· матеріальних цінностей;

· нематеріальних активів, включаючи легалізовані на території України авторські права, права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, ноу-хау тощо, вартість яких у конвертованій валюті підтверджено згідно з законами (процедурами) країни інвестора або міжнародними торговельними звичаями, а також експертною оцінкою в Україні.

У разі, якщо протягом звітного (податкового) періоду відбувається часткове або повне відчуження інвестиції, передбаченої цим пунктом, суб'єкт підприємницької діяльності, який отримав інвестицію, зобов'язаний сплатити у повному обсязі податок з прибутку, одержаного в такому звітному (податковому) періоді;

в) суб'єкти СЕЗ "Рені", які реалізують на території СЕЗ "Рені" інвестиційні проекти, затверджені виконавчим комітетом Ренійської міської ради, звільняються від сплати збору до Державного інноваційного фонду.

Валютне регулювання на території СЕЗ "Рені" здійснюється відповідно до законодавства України.

Надходження в іноземній валюті від реалізації суб'єктами СЕЗ "Рені" продукції, товарів (робіт, послуг), вироблених або наданих у СЕЗ "Рені", звільняються від обов'язкового продажу.

Закон України “Про спеціальну (вільну) економічну зону "Порто-франко” на території Одеського морського торговельного порту від 23 березня 2000 року № 1607-14 Відомості Верховної Ради, 2000, N 26, ст.208. визначає порядок створення, функціонування та ліквідації спеціальної (вільної) економічної зони "Порто-франко"на території Одеського морського торговельного порту.

Спеціальна (вільна) економічна зона "Порто-франко" (далі - СЕЗ "Порто-франко") створюється на строк 25 років на території Одеського морського торговельного порту у межах штучно насипаної та намитої в акваторії Одеської затоки Чорного моря території Карантинного молу площею 32,5 гектара. Зі сходу, півночі та заходу територія СЕЗ "Порто-франко" межує з акваторією Одеської затоки Чорного моря. На півдні межа СЕЗ "Порто-франко" довжиною 660 метрів проходить по береговій смузі. Загальна довжина периметра території СЕЗ "Порто-франко" становить 3 кілометри.

Метою створення СЕЗ "Порто-франко" є:

· залучення інвестицій у пріоритетні галузі виробництва для збереження існуючих та створення нових робочих місць;

· впровадження новітніх технологій;

· сприяння розвитку зовнішньоекономічних зв'язків і підприємництва;

· завантаження потужностей портового комплексу та розвитку його інфраструктури;

· збільшення поставок високоякісних товарів і послуг;

· створення сучасної виробничої, транспортної та ринкової інфраструктури.

На території СЕЗ "Порто-франко" встановлюється та діє спеціальний правовий режим економічної діяльності, визначений Законом України "Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон" № 2673-12, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Органами управління СЕЗ "Порто-франко" є:

· Одеська обласна державна адміністрація;

· Одеська міська рада;

· орган господарського розвитку і управління СЕЗ "Порто-франко".

Суб'єктами СЕЗ "Порто-франко" є суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні особи, які розташовані на території СЕЗ "Порто-франко" і реалізують на цій території затверджені Одеською обласною державною адміністрацією інвестиційні проекти вартістю, еквівалентною не менше 1 млн. доларів США, на підставі договору (контракту) з органом господарського розвитку щодо умов реалізації цього інвестиційного проекту та які зареєстровані органом господарського розвитку як суб'єкти СЕЗ "Порто-франко".

Спеціальний правовий режим підприємницької діяльності, встановлений у СЕЗ "Порто-франко", поширюється на суб'єктів СЕЗ "Порто-франко" виключно під час здійснення ними підприємницької діяльності в період реалізації затверджених в установленому цим Законом порядку інвестиційних проектів на території СЕЗ "Порто-франко".

Створення на території СЕЗ "Порто-франко" комерційних банків, їх філій, аудиторських фірм, страхових, інших фінансових організацій, учасників фондового ринку, діяльність яких підлягає ліцензуванню, здійснюється у встановленому законодавством порядку після попереднього погодження з Одеською обласною державною адміністрацією.

На території СЕЗ "Порто-франко" запроваджується спеціальний митний режим.

Відповідно до цього спеціального митного режиму на території СЕЗ "Порто-франко" встановлюється такий порядок ввезення (вивезення) товарів та інших предметів:

а) у разі ввезення товарів та інших предметів (крім підакцизних товарів) з-за меж митної території України на територію СЕЗ "Порто-франко" для використання в межах СЕЗ "Порто-франко" ввізне мито та податок на додану вартість не справляються;

б) у разі ввезення на митну територію України з території СЕЗ "Порто-франко" товарів та інших предметів, що попередньо були ввезені з-за меж митної території України на територію СЕЗ "Порто-франко", податки сплачуються в порядку, встановленому законодавством України для оподаткування товарів, що імпортуються.

Операції з надання зазначених послуг не підлягають обкладенню податком на додану вартість;

в) у разі вивезення з території СЕЗ "Порто-франко" за межі митної території України товарів та інших предметів, вироблених, у тому числі повністю або достатньо перероблених чи оброблених, на території СЕЗ "Порто-франко", вивізне мито та акцизний збір не справляються, а податок на додану вартість справляється за нульовою ставкою;

г) у разі вивезення з території СЕЗ "Порто-франко" за межі митної території України товарів та інших предметів, попередньо ввезених з-за меж митної території України на територію СЕЗ "Порто-франко", вивізне мито, податок на додану вартість і акцизний збір не справляються;

д) у разі вивезення товарів та інших предметів (крім підакцизних товарів) з митної території України на територію СЕЗ "Порто-франко" вивізне мито не справляється, а податок на додану вартість справляється за нульовою ставкою;

е) у разі ввезення товарів та інших предметів на територію СЕЗ "Порто-франко" з метою транзиту через територію СЕЗ "Порто-франко" митні збори справляються відповідно до законодавства України;

є) в інших випадках оподаткування здійснюється відповідно до законодавства України.

Не звільняються від оподаткування операції з ввезення на митну територію України товарів та інших предметів, повністю вироблених, достатньо перероблених або оброблених на території СЕЗ "Порто-франко".

Імпорт суб'єктами СЕЗ "Порто-франко" товарів та інших предметів для потреб власного виробництва на територію СЕЗ "Порто-франко" та експорт товарів та інших предметів, повністю вироблених або достатньо перероблених чи оброблених на території СЕЗ "Порто-франко", не підлягає ліцензуванню та квотуванню, якщо інше не встановлено міжнародними договорами України.

На зовнішньоекономічні операції, що здійснюються у СЕЗ "Порто-франко", поширюється спеціальний режим експорту (імпорту) товарів та інші заходи нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності відповідно до законодавства України.

Суб'єктам СЕЗ "Порто-франко" надаються пільги щодо сплати податку на прибуток підприємств.

Звільняється на три роки від оподаткування прибуток суб'єктів СЕЗ "Порто-франко", одержаний на території СЕЗ "Порто-франко" від реалізації інвестиційних проектів, затверджених Одеською обласною державною адміністрацією.

Прибуток таких платників податку, одержаний з четвертого по шостий рік включно від реалізації інвестиційних проектів, затверджених Одеською обласною державною адміністрацією, оподатковується за ставкою 50 відсотків діючої ставки оподаткування.

Ця норма застосовується з моменту одержання суб'єктом СЕЗ "Порто-франко" першого прибутку від реалізації інвестиційного проекту.

Це положення не поширюється на частину прибутку, одержану від здійснення інвестицій за рахунок бюджетних коштів усіх рівнів та коштів Державного інноваційного фонду.

До валового доходу суб'єкта СЕЗ "Порто-франко", нарахованого з метою оподаткування, не включається одержана згідно з затвердженим Одеською обласною державною адміністрацією інвестиційним проектом, що реалізується на території СЕЗ "Порто-франко", сума інвестицій у вигляді:

· коштів;

· матеріальних цінностей;

· нематеріальних активів, включаючи легалізовані на території України авторські права, права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, ноу-хау тощо, вартість яких у конвертованій валюті підтверджено згідно з законами (процедурами) країни інвестора або міжнародними торговельними звичаями, а також експертною оцінкою в Україні.

У разі якщо протягом звітного (податкового) періоду відбувається часткове або повне відчуження інвестиції, передбаченої цією частиною, суб'єкт підприємницької діяльності, який отримав інвестицію, зобов'язаний сплатити у повному обсязі податок з прибутку, одержаного в такому звітному (податковому) періоді.

Валютне регулювання на території СЕЗ "Порто-франко" здійснюється відповідно до законодавства України з урахуванням норм.

Надходження в іноземній валюті від реалізації суб'єктами СЕЗ "Порто-франко" продукції, товарів (робіт, послуг), вироблених або наданих у СЕЗ "Порто-франко", не підлягають обов'язковому продажу.

Законом України від “Про спеціальну економічну зону “Закарпаття” 22 березня 2001 року № 2322-14 утворено на території Закарпатської області на строк 30 років спеціальну економічну зону “Закарпаття” площею 737,9 гектара.

Метою створення спеціальної економічної зони "Закарпаття" є:

залучення інвестицій;

сприяння розвитку зовнішньо економічних зв'язків;

збільшення поставок високоякісних товарів і послуг;

створення сучасної виробничої, транспортної і ринкової інфраструктури.

На території спеціальної економічної зони "Закарпаття" встановлюються спеціальний митний, податковий та інші режими економічної діяльності.

Органами управління спеціальною економічною зоною "Закарпаття" є:

Закарпатська обласна рада;

Закарпатська обласна державна адміністрація;

орган господарського розвитку спеціальної економічної зони "Закарпаття".

Створення суб'єктів підприємницької діяльності на території спеціальної економічної зони "Закарпаття" проводиться за погодженням з органом господарського розвитку. Суб'єкти підприємницької діяльності, зареєстровані на території спеціальної економічної зони "Закарпаття", не можуть мати філій, відділень, інших відокремлених підрозділів за межами зони. На території спеціальної економічної зони "Закарпаття" розміщуються підприємства, які здійснюють операції з обслуговування транзитних вантажів, їх зберігання, доробки, сортування, пакування, надання транспортно-агентських та експедиторських послуг, торгівлі, а також підприємства, які застосовують новітні технології з метою виробництва товарів для експорту та поставок на внутрішній ринок. На території спеціальної економічної зони "Закарпаття" можуть розміщуватись об'єкти виробничої та невиробничої інфраструктури.

У спеціальній економічній зоні "Закарпаття" встановлюється режим спеціальної митної зони.

У СЕЗ "Закарпаття" встановлюється такий порядок ввезення (вивезення) товарів та інших предметів:

а) у разі ввезення товарів та інших предметів (крім підакцизних товарів) з-за меж митної території України на територію спеціальної економічної зони "Закарпаття" для використання в межах зони ввізне мито та податок на додану вартість не справляються;

б) у разі ввезення товарів та інших предметів, що попередньо були ввезені з-за меж митної території України на територію спеціальної економічної зони "Закарпаття", на митну територію України з цієї зони оподаткування здійснюється відповідно до законодавства України як при імпорті товарів в Україну;

в) у разі ввезення товарів та інших предметів, повністю вироблених або достатньо перероблених у спеціальній економічній зоні "Закарпаття", на митну територію України з території спеціальної економічної зони "Закарпаття" податок на додану вартість і акцизний збір справляються як для внутрішнього споживання в Україні;

г) у разі вивезення товарів та інших предметів, вироблених, утому числі повністю, або достатньо перероблених у спеціальній економічній зоні "Закарпаття", з території спеціальної економічної зони "Закарпаття" за межі митної території України вивізне мито іакцизний збір з цих товарів не справляються, а податок на додану вартість справляється за нульовою ставкою;

д) у разі вивезення з території спеціальної економічної зони "Закарпаття" за межі митної території України товарів та інших предметів, попередньо ввезених з-за меж митної території України на територію спеціальної економічної зони "Закарпаття", вивізне мито, податок на додану вартість і акцизний збір не справляються;

е) у разі вивезення товарів та інших предметів з митної території України на територію спеціальної економічної зони "Закарпаття" вивізне мито не справляється, а податок на додану вартість справляється за нульовою ставкою;

є) у разі ввезення товарів та інших предметів на територію спеціальної економічної зони "Закарпаття" з метою транзиту оподаткування здійснюється відповідно до законодавства України;

ж) в інших випадках оподаткування здійснюється відповідно до законодавства України.

Повністю виробленими або достатньо переробленими у спеціальній економічній зоні "Закарпаття" вважаються товари, які відповідають критеріям, викладеним у статті 18 Закону України № 2097-12 "Про Єдиний митний тариф".

У спеціальній економічній зоні "Закарпаття" встановлюється спеціальний пільговий режим оподаткування:

а) прибуток платників податку на прибуток, зареєстрованих на території спеціальної економічної зони "Закарпаття", оподатковується за ставкою 20 відсотків до об'єкта оподаткування;

б) доходи, одержані нерезидентами з джерелом походження з території спеціальної економічної зони "Закарпаття" відпровадження господарської діяльності, оподатковуються у розмірі 2/3 ставок оподаткування, визначених статтею 13 Закону України № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств". Ця норма не поширюється на доходи від здійснення інвестицій у цінні папери, випущені за рішенням уповноваженого державного органу чи органу місцевого самоврядування, та доходи, визначені пунктом 13.6 статті 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств";

в) не справляються збори до Державного інноваційного фонду.

Передбачений цією статтею спеціальний пільговий режим оподаткування застосовується до суб'єктів підприємницької діяльності, зареєстрованих на території спеціальної економічної зони "Закарпаття", в обсягах господарської діяльності, що провадиться на цій території.

Надходження в іноземній валюті від реалізації продукції, товарів (робіт, послуг), вироблених або наданих у спеціальній економічній зоні "Закарпаття", звільняються від обов'язкового продажу.

Висновок

З приведеного вище можна зробити висновок, що велике значення в перехідний до ринкової економіки час має створення вільних економічних зон (ВЕЗ), що відповідь на питання: чи є перспективи у вільних економічних зон в Україні - може бути позитивною. Однак безсумнівно те, що ефективна реалізація цієї форми економічної взаємодії з рештою світу може здійснюватися при дотриманні наступних обов`язкових умов:

розробка і прийняття чіткої законодавчої і нормативної бази, що регулює процес створення і функціонування ВЕЗ, яка б відповідала всім міжнародним вимогам, які виставляються до такого роду зонам;

організації ВЕЗ на обмеженій території, що виключає можливість порушення принципу єдиного економічного простору держави;

· взаємної економічної зацікавленості усіх сторін, що беруть участь у процесі створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон;

можливості (і прагнення) державних органів направляти значні бюджетні засоби для формування інфраструктури ВЕЗ, з поняттям того, що реальний ефект для держави може бути отриманий лише у перспективі;

надання іноземним і українським інвесторам, діючих в ВЕЗ, кращих умов для ведення господарської діяльності, ніж ті, які вони мають за кордоном і на решті території України.

Як видно, тут немає принципово невиконаних умов. Мені здається, що проблеми вільних економічних зон можуть бути вирішені при злагоджених діях всіх зацікавлених сторін.

Створення і функціонування у нас ВЕЗ може стати, як і в багатьох державах світу, одним із ефективніших способів залучення іноземних інвестицій, каталізатором розвитку зовнішньоекономічних зв`язків і економіки держави в цілому. Але для цього політика їх формування повинна бути продуманою і послідовною.

Поряд з розробкою проектів створення ВЕЗ на західних та південних кордонах необхідно прискорити створення ВЕЗ на кордонах з Російською Федерацією. Це сприятиме поліпшенню торговельно-економічних відносин між Україною та Росією, а в кінцевому підсумку, приведе до налагодження цивілізованих тісних господарських зв'язків між обома країнами.

Україна має винятково вигідне, з точки зору транспортних перевезень, географічне розташування. Але існуючий у цій сфері потенціал використовується не повною мірою. Тому доцільно розглядати рішення про створення ВЕЗ у взаємозв'язку з питаннями створення транспортних коридорів як основних об'єднуючих елементів.

Уже сьогодні є приклад створення такої зони - “Азов” у перспективному трикутнику Донецьк - Маріуполь - Ростов-на-Дону, проект якої розроблявся майже 5 років. Інший такий трикутник на півночі України: Чернігів - Гомель - Новозибков, де сходяться її кордони з РФ та Білоруссю, заявив про себе ще в 1994 р.

У найближчий термін необхідно кардинально змінити ситуацію в Україні у питаннях створення та функціонування ВЕЗ на її території. Для інвентаризації ТЕО проектів створення ВЕЗ, що вже кілька років розглядаються в урядових установах України, а також визначення доцільності створення нових ВЕЗ необхідно проведення їх комплексної експертизи. Світова практика свідчить, що експертиза таких проектів досить важлива, хоча і коштує чимало грошей. Але це себе виправдовує, оскільки негаразди на початковому етапі створення зон можуть призвести до значних валютно-фінансових та матеріальних втрат країни, на території якої проектується їх функціонування. Проведення ж експертизи на громадських засадах не відповідає ні економічній логіці, ні світовій практиці.

Виходячи із світового досвіду, слід зауважити, що практика створення особливих економічних зон, які охоплюють цілком адміністративні території себе не виправдала. Тому, згідно Закону України “ Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних “економічних зон” визначається, що межі вільних зон не можуть збігатись з межами одиниць адміністративно-територіального устрою України.

При цьому чітко визначені регулюючі механізми створення і функціонування усіх без винятку ВЕЗ, а також обгрунтовані альтернативні варіанти розвитку ВЕЗ, ув'язані з перспективами майбутньої структурної перебудови економіки України, можливими змінами кон'юнктури світового ринку, проблемами вирівнювання рівня розвитку окремих регіонів країни.

Відповідно до закону, утворення вільних економічних зон в Україні базується на територіальному принципі, тобто, вільна економічна зона - це не відокремлена територія (анклав), а, насамперед, частина національного економічного простору, де повинна діяти особлива система економіко-правових пільг та стимулів, спрямованих на забезпечення передбачення та стабільності державної економічної політики, гарантій потенційним внутрішнім та зовнішнім інвесторам, обумовлених спеціальним правовим режимом.

Проте слід пам'ятати, що навіть з усіх точок зору ідеально розроблений пакет документів по створенню будь-якої зони на практиці не буде збігатися з фактичними діями по його реалізації. Тому треба брати до уваги: логічність задуму, послідовність його реалізації, ресурсну забезпеченість проекту.

Світовий досвід свідчить про певні вимоги щодо створення інфраструктури вільних зон.

Виходячи з цього, питання створення та фукціонування вільних економічних зон у складі транспортних коридорів потребує більш детального і грунтовного опрацювання. Зокрема, відкритими є питання розробки систем управління транспортними артеріями загальнодержавного значення з урахуванням можливостей, потреб та наслідків функціонування вільних зон у складі транспортних вузлів (морські порти, аеропорти, залізничні комплекси), умов їх реструктуризації та приватизації як єдиних майнових комплексів з урахуванням загальнонаціональних інтересів, порядок пропуску та митного оформлення ввезення (вивезення) товарів та інших предметів у вільні економічні зони, маючи на увазі максимальне спрощення цих процедур.

Вже відмічалось. що створення в Україні окремих територій сприяння підприємництву та інвестиціям - вільних економічних зон - є одним з перспективних заходів по приєднанню до світового економічного простору і побудови відкритої економіки.

На прикладі СЕЗ “Закарпаття” можна дати перелік комерційних проектів, що найбільш цікавих та рентабельних для іноземних інвестицій в регіоні та для економіки України вцілому.

Одним із найпривабливіших об'єктів СЕЗ "Закарпаття" є колишній військовий аеродром в м.Мукачево, злітно-посадочна смуга якого дозволяє приймати вантажні та пасажирські літаки типу ІЛ-62, ІЛ-76, ТУ-154, ТУ-104, БОІНГ-737. Після відповідної реконструкції та технічного обладнання він може стати унікальним транспортним вузлом пасажирських та вантажних перевезень, обробки та перевантаження різних вантажів, використовуючи комбіновані перевезення авіаційним, залізничним та автомобільним транспортами на євроазіатському напрямку Захід-Схід.

Організація виробництва викруткової сборки побутової техніки.

Для впровадження проекту необхідні 2,5 млн.дол. США

Умови: стовідсоткова іноземна інвестиція.

Ринок збуту: Існуючий ринок побутової техніки в Україні є досить великим. Також великий потенціал є для виробництва побутової техніки для ринків Західної Європи, оскільки низькі затрати на її виробництво в СЕЗ дозволять зробити ціну нижчою.

Рівень очікуваних прибутків складає близько $550,000 в рік.

Організація виробництва викруткової сборки комп'ютерів.

Для впровадження проекту необхідні 0,5 млн. дол. США.

Умови: стовідсоткова іноземна інвестиція.

Ринок збуту: Існуючий ринок комп'ютерів в Україні є досить великим і буде зростати в майбутньому. Також великий потенціал має виробництво комп'ютерів для ринків Західної Європи, тому що низькі затрати на її виробництво в СЕЗ дадуть можливість знизити ціну.

Рівень очікуваних прибутків складає близько $530,000 в рік.

Організація переробки фруктів та виробництва консервів.

Для впровадження проекту необхідні 0,5 млн. дол. США.

Умови: 70% - іноземна інвестиція, 30% - українська.

Ринок збуту: Існуючі ринки для цієї продукції є ринки Росії та України, а потенційнійними можуть бути ринки Центральної та Західної Європи.

Рівень очікуваних прибутків складає близько $150,000 в рік.

Організація підприємства по виробництву молока та молочних продуктів.

Для впровадження проекту необхідні 0,5 млн. дол. США.

Умови: 100% іноземна інвестиція.

Ринок збуту: Попит на молочну продукцію в Україні складає 18 млн. тон молока та молокопродуктів. Особливо великим є ринок м'яких сирів високої якості, які майже не виробляються в Україні. Також великим потенційним ринком молочної продукції можуть стати ринки Східної та Центральної Європи, тому що вона є екологічно найчистішою в Європі.

Рівень очікуваних прибутків складає близько $58,000 в рік.

Організація виробництва безалкогольних напоїв.

Для впровадження проекту необхідні 0,5 млн. дол. США.

Умови: 80% - іноземна інвестиція, 20% - українська.

Ринок збуту: Існуючий ринок для безалкогольних напоїв в Україні складає 150 млн. л в рік. Таким чином, потенціал виробництва цієї продукції - 50 млн. л.

Рівень очікуваних прибутків складає близько $200,000 в рік.

Організація переробки деревину та виробництва меблів.

Для впровадження проекту необхідні 2,5 млн. дол. США.

Умови: 80% - іноземна інвестиція, 20% - українська.

Ринок збуту: Ринок продукції деревообробки є стабільно високим в більшості європейських країн. Також і український ринок має великий потенціал, оскільки попит на меблі та деревину для будівельної індустрії в майбутньому зросте.

Рівень очікуваних прибутків складає близько $200,000 в рік.

Проте, іноземний досвід створення і розвитку ВЕЗ не може бути повністю запозичений і механічно відтворений без урахування реалій сучасного етапу розвитку української економіки. Тому, після детального його вивчення і осмислення, необхідно розробити адаптовані до вітчизняних економічних та правових умов основні принципи побудови вільних економічних зон, визначити систему цілей, встановити загальнодержавні пріоритети галузевої та функціональної орієнтації ВЕЗ, створюваних в Україні.

Дуже важливо, щоб ефект від функціонування ВЕЗ мав не тільки локальний (на її території), але й макроекономічний (для всього народного господарства України) характер. Необхідно досягнути збалансованості інтересів усіх учасників інвестиційного процесу на території зони. Це стосується як державних структур, так і вітчизняних та іноземних підприємців, які в умовах економічної кризи в Україні повинні мати рівні права для вкладення інвестицій в розвиток економіки. Причому у кожній з ВЕЗ необхідно забезпечити можливості для багатоваріантного економічного розвитку, тобто розробка проекту створення зони передбачає, як зазначалось вище, альтернативність напрямків, за якими потенційно вона може розвиватися.

Для нормального функціонування ВЕЗ необхідно розробити програму її розвитку, що врахувала б варіанти створення фінансової та банківської інфраструктур ринкової економіки в зоні, які повинні створити умови для першочергового накопичення капіталу, здатного забезпечити інвестування не лише простого, а й розширеного відтворення ВНП України, завдяки якому тільки й можливо забезпечити прискорений розвиток її народного господарства. В багатьох країнах, що розвиваються, встановлено жорсткий контроль за економічною діяльністю, яка дискримінується, перш за все, за рахунок фіскальної політики. У ВЕЗ такий контроль послаблено, а податкова система працює у пільговому режимі, особливо стосовно до митних зборів.

Узагальнюючи досвід створення вільних економічних зон в Україні, необхідно відзначити орієнтацію ініціаторів їх створення на залучення недержавних коштів для розбудови інфраструктури ВЕЗ, що в сучасній вітчизняній економічній ситуації є, безумовно, позитивним і фактором, що подає надію майбутньої стабілізації розвитку. Будучи, в цілому, перспективною формою регіонального господарювання і зовнішньоекономічної діяльності в Україні, формою новою і складною для держави, такою, яка вимагає строго селективного підходу, великої підготовчої роботи та відповідальних рішень в центрі і на місцях, вільні економічні зони можуть забезпечити ефективний розвиток регіональних економічних комплексів і держави в цілому.

Доцільно підкреслити, що співставлення витрат та результатів, яке традиційно використовується для техніко-економічного обгрунтування проекту ВЕЗ, як правило не враховує найважливіших, особливо для української економіки, соціально-економічних виграшів від її створення, а саме:

· модернізуючий вплив ВЕЗ на вітчизняну економіку;

· можливість експериментувати з тими економіко-політичними механізмами, які є новаціями для країни і раніше не використовувались;

· здатність ВЕЗ сприяти трансформації закритої економіки у відкриту.

Позитивний вплив ВЕЗ на економіку країни в цілому виникає, як правило, тоді, коли кількість та розміри зон досягає певної критичної маси, а національна економіка і національне законодавство - певної стабільності. Якщо правова та господарська системи несталі, характер впливу ВЕЗ може бути різноспрямованим.

Безумовно, аргументи проти вільних економічних зон досить вагомі. Так, сьогодні ані Донецька область з усіма її вугільними проблемами, зношеними основними фондами, нерозвинутою інфраструктурою та станом роздержавлення, ані Закарпаття, де стихійні лиха, які ще не скінчилися, призвели до значних руйнацій зокрема та насамперед об'єктів інфраструктури не можуть вважатись інвестиційно привабливими регіонами. У СЕЗ “Донецьк” найпривабливішими для інвесторів є великі міста регіону: Донецьк, Маріуполь, Горлівка, Макіївка. Такі ж зони депресивності, як типово шахтарські Кіровське, Вугледар, Торез чи Дзержинськ потребують спеціальних механізмів залучення фінансів. Проте і тут створення СЕЗ може все ж відіграти конче потрібну роль певного інструменту виживання.

Використана література:

1. Закон України від 13/10/1992 р. № 2673-12 “Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон”.

2. Закон України від 23/02/1996 р. № 65/96-вр “Про деякі питання валютного регулювання та оподаткування суб`єктів експериментальної економічної зони “Сиваш”.

3. Закон України від 21/12/2000 р. № 2189-14 “Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку та спеціальну економічну зону “Порт Крим” в Автономній Республіці Крим”.

4. Закон України від 21/12/2000 р. № 2199-14 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування у зв`язку із запровадженням спеціального режиму інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку та створенням спеціальної економічної зони “Порт Крим” в Автономній Республіці Крим”.

5. Закон України від 05/04/2001 р. № 2354-14 “Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території приоритетного розвитку у Волинській області”.

6. Закон України від 24/12/1998 р. № 356-14 “Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області” (Із змінами, внесеними згідно із Законами від 15.07.1999 р. № 984-14, від 22.09.1999 р. № 1097-14)

7. Закон України від 15/07/1999 р. № 973-14 “Про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування у зв`язку із створенням спеціальних економічних зон “Азов” і “Донецьк” та запровадженням спеціального режиму інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Донецькій області”.

8. Закон Україні від 03/12/1999 р. № 1276-14 “Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях приоритетного розвитку в Житомирській області”.

9. Закон України від 03/12/1999 р. № 1278-14 “Про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування у зв`язку із запровадженням спеціального режиму інвестиційної діяльності на територіях приоритетного розвитку в Житомирській області”.

10. Закон України від 22/03/2001 р. № 357-14 “Про спеціальну економічну зону “Закарпаття” № 2322-1412. Закон України від 24/12/1998 р. “Про спеціальний режим інвестиційної діяльності у Закарпатській області”.

11. Закон України від 03/06/1999 р. № 721-14 “Про спеціальну економічну зону “Славутич” (Із змінами, внесеними згідно Закону від 05.10.2000 р. № 2013-14).

12. Закон України від 03/06/1999 р. № 722-14 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування у зв`язку із створенням спеціальної економічної зони “Славутич” (Із змінами, внесеними згідно Закону від 11.01.2001 р. № 2213-14).

13. Закон України від 15/07/1999 р. № 970-14 “Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях приоритетного розвитку в Луганській області” (Із змінами, внесеними згідно Закону від 18.11.1999 р. № 1241-14).

14. Закон України від 15/07/1999 р. № 971-14 “Про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування у зв`язку з запровадженням спеціального режиму інвестиційної діяльності на територіях приоритетного розвитку в Луганській області”.

15. Закон України від 18/03/1999 р. № 514-14 “Про спеціальну економічну зону туристсько-рекреаційного типу “Курортополіс Трускавець”.

16. Закон України від 18/03/1999 р. № 515-14 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування у зв`язку із створенням спеціальної економічної зони туристсько-рекреативного типу “Курортополіс Трускавець”.

17. Закон України від 15/01/1999 р. № 402-14 “Про спеціальну економічну зону “Яворів”.

18. Закон України від 15/01/1999 р. № 403-14 “Про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування у зв`язку із створенням спеціальної економічної зони “Яворів” (Із змінами, внесеними згідно Закону від 11.01.2001 р. № 2213-14).

19. Закон України від 13/07/2000 р. № 1909-14 “Про спеціальну економічну зону Миколаїв”

20. Закон України від 23/03/2000 р. № 1605-14 “Про спеціальну економічну зону “Рейні”.

21. Закон України від 23/03/2000 р. № 1607-14 “Про спеціальну (вільну) економічну зону “Портофранко” на території Одеського морського торговельного порту”.

22. Закон України від 16/07/1999 р. № 991-14 “Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків “Напівпровідникові технології і матеріали, оптоелектроніка та сенсорна техніка”, “Інститут електрозварювання імені Є.О. Патона”, “Інститут монокристалів”.

23. Закон України від 11/05/2000 р. № 1714-14 “Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території міста Харків”.

24. Указ Президента України від 30/06/1995 р. № 497/95 “Про Північнокримську експериментальну економічну зону “Сиваш”.

25. Указ Президента України від 17/11/1995 р. № 1062/95 “Про заходи щодо проведення експерименту Північнокримській експериментальній зоні “Сиваш” (Із змінами внесеними згідно Указу Президента № 134/96 від 19.02.96, № 1263/96 від 20.12.96, №1165/97 від 18.10.97).

26. Указ Президента України від 22/04/1999 р. № 702/99 “Про спеціальну економічну зону “Інтерпорт Ковель”.

27. Указ Президента України від 09/12/1998 р. № 1339/98 “Про спеціальну економічну зону “Закарпаття”.

28. Указ Президента України від 20/10/1998 р. № 1155/98 “Про заходи щодо створення спеціальної економічної зони в місті Миколаїв”.

29. Указ Президента України від 29/12/1998 р. № 1387/98 “Про заходи щодо створення спеціальної економічної зони “Рені”.

30. Указ Президента України від 27/06/1999 р. № 726/99 “Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території міста Шостки Сумської області”.

31. Указ Президента України від 27/06/1999 р. № 729/99 “Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях приоритетного розвитку в Чернігівській області”

32. Постанова Кабінету Міністрів України від 14/03/1994 р. № 167 “Про Концепцію створення спеціальних (вільних) економічних зон в Україні”.

33. Постанова Кабінету Міністрів України від 24/09/1999 р. № 1756-99-п “Про заходи щодо створення спеціальних (вільних) економічних зон і територій із спеціальним режимом інвестиційної діяльності”.

34. Положення про Північно кримську експериментальну економічну зону “Сиваш”, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 23 квітня 1996 р. № 455-96-п.

35. Наказ державної податкової адміністрації України від 02/03/2001 р. “Про затвердження Порядку обчислення прибутку, одержаного від реалізації інвестиційного проекту на території СЕЗ “Порт Крим” в Автономній Республіці Крим № z0267-01

36. Пилипенко А.Я., Щербина В.С. Господарське право. Курс лекцій - Київ, 1996.

37. Кузьменко В.П., Кузнєцова Л.І. Вільні економічні зони: міфи та реальність// часопис “Економіка підприємства”, 1999, № 2-3, с. 24-34.

38. Коссак В.М. Правове регулювання іноземних інвестицій - Київ, 1999, с.166-173.

39. Шишка Р.Б. Инвестиционное право Укранины. Учебное пособие - Харьков, 2000, с.141-169.

40. Богуславский М.М. Иностранные инвестиции: правовое регулирование. Москва, 1996, с. 155-169.

41. Омельченко А.В. Іноземні інвестиції. Довідник з правових питань -Київ, 1997, с. 340-362.

42. Омельченко А.В. Інвестиційне право. Навчальний посібник - Київ, 1999, с. 79-105.

43. Мартемьянов В.С. Хозяйственное право. Учебник - Москва, 1994, Т. 1, 2

44. Смородинская Н., Капустин А. Свободные экономические зоны: мировой опыт и российские перспективы. - Вопросы экономики, 1994, N 12, с.126-140.

45. Український діловий тижневик “галицькі Контракти”, 2-й зошит “Документи для роботи”, консультації, Частина 2, травень 1999 р., № 20.

46. Вашека Г.В. Інформаційні аспекти процесу створення та функціонування спеціальних (вільних) економічних зон // Журнал «Науково-Технічна Інформація”, 2000, № 1

Посилання

[1] Васильев Л. СЭЗ: мифы и действительность. - Биржевые ведомости, 1995, N 1-2, с.8.

[2] Лемешко М. Свободные зоны не свободны от кризиса. - Деловые люди, 1994, N 3, c.44-46.

[3] Постановление ВС РСФСР от 14.07.90 г. N 106-1 "О создании зон свободного предпринимательства".

[4] Постановление ВС РСФСР от 13.09.90 г. N 165-1 "О создании зон свободного предпринимательства".

[5] Положение о свободной экономической зоне в районе г. Находки Приморского края. Утверждено постановлением СМ РСФСР от 23.11.90 г. N 540.

[6] Положение о свободной экономической зоне в Калининградской области (СЭЗ "Янтарь"). Утверждено постановлением СМ РСФСР от 25.09.91 г. N 497.

[7] Глуховский М. СЭЗ "Находка": иллюзии и реальность. - Деловые люди, 1994, N 3, c.53-54.

[8] Закон РСФСР от 4.07.91 г. N 1545-1 "Об иностранных инвестициях в РСФСР".

[9] Указ Президента РСФСР от 15.11.91 г. N 213 "О либерализации внешнеэкономической деятельности на территории РСФСР".

[10] Указ Президента РФ от 4.06.92 г. N 548 "О некоторых мерах по развитию свободных экономических зон (СЭЗ) на территории Российской Федерации".

[11] Мандибура В. О., Шамота В. М., Курбушко О. М. Особливості функціонування спеціальних (вільних) економічних зон в умовах ринкової трансформації // Економічна політика періоду ринкової трансформації та питання її законодавчого забезпечення. К., 1997.

[12] Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. Сб. научн. трудов. Донецк: “Донеччина”, 1999. С. 297--298.

[13] Дергачов В. Великий “мильний” проект, або Вільні зони по-українськи // День. 1999.

[14] Іващенко О., Павленко І. Проблеми та перспективи розвитку спеціальних економічних зон в Україні // Економічні реформи сьогодні. 1999. № 25. С. 26.