1.1.1 Динаміка зростання ВВП і її вплив на прогнози попиту

Огляд прогнозів темпів росту ВВП за підсумками 2007 р.

Перспективи споживання енергії, у першу чергу, визначаються темпами економічного зростання. Оскільки протягом періоду з 2003 до 2006 року глобальна економіка переживала стійкий період підйому, то в першій половині 2007 року, не зважаючи на фінансову кризу 2006 р. в США (рис. 1.1 World Economic Outlook, April 2007 "Spillovers and Cycles in the Global Economy".- IMF, 700 19th Street, N.W. Washington, D.C. 20431, U.S.A [1].), прогнози подальшого економічного зростання у світі були досить високими. Зокрема, за даними Міжнародного валютного фонду (International Monetary Fund, IMF) для 2008 р. на рівні темпу росту валового внутрішнього продукту (ВВП) у 4,9%, за допущення, що середня ціна на нафту не перевищуватиме 65 дол./бар.[1].

Рисунок 1.1 - Середні темпи і прогноз зміни реального ВВП у світі за даними IMF 2007 р.

За рахунок значного росту економіки в країнах, ринки яких формуються та розвиваються, зокрема, Китаї (темпи росту >11%) та Індії (>9%), тенденція інтенсивного зростання в світі зберігалася до кінця 2007 р., хоча під впливом серпневої кризи 2007 р. уже в жовтні базовий прогноз IMF стосовно світового економічного росту в 2008 р. World Economic Outlook, October 2007 "Globalization and Inequality".- IMF, 700 19th Street, N.W. Washington, D.C. 20431, U.S.A [2]. було скориговано до 4,75% (за умови середньої ціни на нафту в 2008 р. не вище 75 дол.США/бар.[2]).

Наприкінці 2007 р. практично всі аналітичні агенції знизили прогноз очікуваних у 2008 році світових темпів подальшого економічного розвитку (IMF до 4,1%, Організація країн-експортерів нафти (ОПЕК) до 4,7% Monthly Oil Market Report, January 2008.- OPEC, Obere Donaustrasse 93, A-1020 Vienna, Austria [3].).

Таким чином, оскільки у 2007 р. не вдалося подолати фінансову нестабільність, що почалася з іпотечної кризи 2006 р. у США, ступінь вірогідності розростання кризи в 2008 р. залишався високим. Відповідно, оцінки ризиків для глобального росту, прогнозовані IMF у I півріччі 2008 р., продовжували вказувати на зниження темпів зростання ВВП (рис. 1.2 World Economic Outlook, April 2008 "Housing and the Business Cycle".- IMF, 700 19th Street, N.W. Washington, D.C. 20431, U.S.A [4].).

За прогнозом IMF квітня 2008 року найбільш імовірною вважалася зупинка падіння середніх темпів економічного росту в світі в 2008 році на рівні 3,7% [4].

Рисунок 1.2 - Оцінка у I півр. 2008 р. зміни факторів ризику для глобального росту IMF

Як видно з даних рис. 1.2, найбільш негативними експерти IMF вважали ризики, пов'язані з фінансовими умовами та попитом у США. Значимість ризиків, пов'язаних із попитом, зумовлена тим, що його падіння викликають одночасно дві об'єктивних причини: спад ділової активності та зростання цін. Зважаючи на роль, яку в сучасній світовій економічній кризі відіграє попит у США, представляє інтерес відстежити прогнози величини головної його складової - попиту США на енергію. Динаміку зміни загального обсягу та обсягів попиту за основними видами енергії в США до 2030 р., прогнозовану протягом періоду 2006-2008 рр. експертами Адміністрації енергетичної інформації США (Energy Information Administration - EIA), наведено в табл. 1.1 Таблицю складено за даними щорічних звітів EIA 2006, 2007 і 2008 рр.:

AEO2006 - Annual Energy Outlook 2006. - EIA, February 2006, DOE/EIA-0383 (2006), Washington, DC 20585 [5];

AEO2007 - Annual Energy Outlook 2007. - EIA, February 2007, DOE/EIA-0383 (2007), Washington, DC 20585 [6];

AEO2008 - Annual Energy Outlook 2008. - EIA, June 2008, DOE/EIA-0383 (2008), Washington, DC20585 [7]. .

Таблиця 1.1 - Порівняння прогнозів попиту на енергію в США за даними щорічних оглядів EIA 2006, 2007 і 2008 років

З даних табл. 1.1 видно, що у порівнянні з прогнозом 2006 р., очікувані за кожним наступним прогнозом EIA загальні обсяги попиту на енергію в США є меншими як на короткострокову (2010 рік), так і на подальшу перспективу.

Зниження експертами EIA прогнозованого росту попиту на енергію в США відповідає всім оцінкам перспектив економічного росту в Сполучених Штатах, які є негативними. Після встановлення факту того, що в IV кв. 2007 р. економіка США практично опинилася в стані рецесії (за даними однієї з лідируючих у прогнозуванні та економічному аналізі агенцій Global Insight темпи росту ВВП США в цей період дійсно дорівнювали 0,0% "Top-10 economic predictions for 2008". - Global Insight [8] (http://www.globalinsight.com).), більшість аналітиків вважала, що через високі ціни на нафту економічний розвиток США в 2008 р. не просто буде повільним, а перебуватиме в небезпечно близькій до рецесії зоні. Зокрема, експерти Global Insight підвищили оцінку вірогідності повторного попадання США в цю зону в 2008 р. з 35% до 40% [8].

Співставлення підсумкових даних 2007 р. різних міжнародних джерел (IMF, ОПЕК Monthly Oil Market Report, April 2008.- OPEC, Obere Donaustrasse 93, A-1020 Vienna, Austria [9]., Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) OECD Economic Outlook No. 83, June 2008.- OECD Publications Service, 2 rue Andre Pascal, 75775 Paris Cedex 16 [10].) про фактичні та прогнозовані на найближчі роки з урахуванням наявної світової кризи темпи зростання ВВП у країнах світу можна здійснити за даними табл. 1.2 [4, 9, 10].

Таблиця 1.2 - Щорічні темпи зростання ВВП окремих країн у період 2007-2009 рр.

Аналіз даних табл. 1.2 свідчить, що фінансова нестабільність у 2007 р. найбільш суттєво вплинула на економічний розвиток розвинутих країн: особливо США та країн зони євро (підсумкове зниження за даними IMF, відповідно, з 2,9% до 2,2% та з 2,8% до 2,0%). Рівень економічної активності в Японії залишився більш непіддатливим (з 2,4% - до 2,1%).

На країни, що розвиваються, та країни, ринки яких формуються, включаючи африканські країни з низькими доходами, зміни на фінансових ринках вплинули найменше. Серед них найбільш стійке зростання економік спостерігалося в країнах Азії (середній фактичний темп зростання в 2007 р. - 9,7%), з яких найпотужніше в Китаї (11,4%) та Індії (9,2%). Дуже динамічний розвиток продовжувався в Росії (8,1%). На частку тільки цих трьох країн припадає половина світового приросту минулого року.

Таким чином, за рахунок росту економік країн, ринки яких формуються та розвиваються (особливо - азійських), на фоні глобальної фінансової кризи підсумковий середній темп світового розвитку в 2007 р. знизився лише в прогнозованих межах (темп у 4,9% передбачався на 2007 р. базовим сценарієм IMF). Проте, за даними табл. 1.2 можна заключити, що за результатами 2007 р. на 2008 -2009 роки передбачалося значне зниження темпів економічного зростання у світі - на рівні більш ніж на 1%.

Інтеграція країн-не членів ОЕСР у світову економіку привела до домінування країн, ринки яких формуються і розвиваються, не тільки у прирості світового виробництва (рис. 1.3 [4]), а й у зростанні імпорту (рис. 1.4 [4]), левову частку якого становить імпорт енергоносіїв. Приблизно 1/4 від приросту світового ВВП за період 2002-2007 рр. забезпечив один Китай. Частка Бразилії, Китаю, Індії та Росії складає майже 1/2. На всі країни, що розвиваються, разом припадає близько 2/3 від обсягу світового приросту.

Рисунок 1.3 - Внесок країн, що розвиваються, у приріст світового ВВП за даними IMF (1970-2007 рр.)

Рисунок 1.4 - Внесок країн, що розвиваються, у приріст світового імпорту за даними IMF (1970-2007 рр.)

Прогнози базових сценаріїв світового економічного росту IEA, EIA та ОПЕК Оскільки прогнозуванню енергетичного балансу передує передбачення темпів економічного росту, розглянемо показники зростання світової економіки до 2030 р. за базовими сценаріями розвитку, розробленими IEA World Energy Outlook 2008 (WEO2008). - International Energy Agency (IEA), ISBN: 978-92-64-04560-6, 2008, rue de la Federation, 75739 Paris, France [11]., EIA International Energy Outlook 2008 (IEO2008).- EIA, Office of Integrated Analysis and Forecasting U.S. Department of Energy, September 2008, Washington, DC 2058 [12]. та ОПЕК World Oil Outlook 2008 (WOO2008). - Organisation of Petroleum Exporting Countries Secretariat, 2008, Vienna, Austria [13]. у 2008 році (табл. 1.3 [11, 12, 13]).

Таблиця 1.3 - Середні щорічні темпи зростання ВВП окремих країн у період 1980-2030 рр.

З аналізу даних табл. 1.3 видно, що оцінка фахівцями IEA, EIA та ОПЕК загальних темпів росту економік як групи розвинутих країн (членів ОЕСР), так і країн, ринки яких формуються та розвиваються (не зважаючи на дещо різне їх групування), аналогічні. Експерти усіх трьох агенцій прогнозують, що країни - не члени ОЕСР будуть розвиватися в середньому більш ніж у 2 рази інтенсивніше, ніж розвинуті країни. Наведені у табл. 1.3 прогнози є підтвердженням визнання лідируючої ролі азійських країн у сучасному зростанні світової економіки.

Зокрема, прогнозовані темпи росту до 2012 р. ВВП Китаю, внесок якого в економічне зростання азійських країн найвагоміший, за даними EIA (IEO2008) та ОПЕК (WOO2008) повністю співпадають 7,3%/рік, а прогноз IEA (WEO2008) перевищує очікувані ними темпи майже на 2%! (9,2%).

На основі наведених у табл. 1.3 прогнозів росту ВВП, за базовими сценаріями IEA (WEO2008) та EIA (IEO2008) загальний обсяг світового попиту на енергію в 2030 р. оцінено більш як у 17 млрд. т н. е. Водночас, за даними ОПЕК (WOO2008) його величина очікується суттєво меншою близько 16 млрд.т н.е. (табл. 1.4 [11, 12, 13, 14 World Energy Outlook 2007 (WEO2007).- IEA, November 2007, 9, rue de la Federation, 75739 Paris Cedex 15, France [14].]).

Таблиця 1.4 - Порівняння прогнозів зростання світового попиту на енергію до 2030 року за базовими сценаріями IEA, EIA та ОПЕК

З даних табл. 1.4 видно, що Міжнародне енергетичне агентство знизило свій прогоз світового попиту на енергію в 2030 р. Якщо за базовим сценарієм WEO2007 обсяг попиту на первинні види енергії до 2030 р. мав зрости на 55% Таке зростання передбачалося за умови, що номінальна середня ціна на імпорт сирої нафти (яка у трактуванні IEA є замінником поняття "міжнародна ціна на нафту") поступово зростатиме до 110 дол. США/бар. в 2030 р. , порівняно з 2005 р., то за даними WEO2008 передбачено його збільшення лише на 45%. Відповідно, змінився і прогнозований діапазон цін (за незмінної оцінки росту інфляції 2,3% на рік). Припущення базових прогнозів WEO2007 і WEO2008 щодо міжнародних цін на нафту для періоду до 2030 р. наведено у табл. 1.5 [11, 14].

Таблиця 1.5 - Цінові припущення прогнозів базових сценаріїв IEA 2007 і 2008 рр.

IEA передбачається 3 різних за темпами росту сценарії розвитку світової економіки. Покладені в основу базового сценарію WEO2007 оцінки економічного росту в Китаї та Індії можна охарактеризувати як консервативні. Ними передбачено стійке скорочення темпів росту виробництва в цих країнах протягом усього прогнозованого періоду. Але навіть за умови падіння середніх темпів росту ВВП у Китаї та Індії, на споживання енергії в цих двох країнах у сумі припаде 45% від обсягів росту світового попиту (за базовим сценарієм WEO2008 на зростання попиту Китаю та Індії припадає 50% від світового росту споживання енергії).

Якщо припустити, що економічне зростання в Китаї та Індії буде в середньому на 1,5% на рік вище (хоча і нижче за поточні його темпи), як це передбачено сценарієм високих темпів росту IEA, то сумарний попит на енергоресурси у цих двох країнах буде ще на 21% більшим. Відповідним чином зросте і світовий попит. На думку фахівців IEA, такий рівень потреби в енергоносіях вже потребуватиме політичної реакції та термінових заходів з його зниження. Отже, останніми роками встановлюється тенденція залежності росту глобального попиту на енергію від темпів економічного зростання двох регіональних лідерів азійського регіону: Китаю та Індії.

EIA також розглядає три сценарії розвитку. Крім базового (темп росту світового ВВП 4%), EIA передбачено сценарій високих і низьких темпів росту ВВП, що відрізняються від базового зміною щорічних темпів росту для кожної країни світу на 0,5% (відповідно, "+" та "" 0,5%). За базовим сценарієм попит на енергію в 2030 р. досягне 695 квадр. БТО, очікуваний розкид попиту за високих і низьких темпів росту лежить у межах від 652 до 765 квадр. БТО (рис. 1.5 [12]).

Рисунок 1.5 - Сценарії прогнозів попиту на енергію EIA (IEO2008), залежно від темпів росту ВВП

Отже, за розрахунками експертів EIA, розкид річних темпів росту ВВП країн світу на 1% зумовлює зміну світових обсягів попиту на енергію в 2030 р. величиною в 113 квадр. БТО або більш ніж 2,8 млрд. т н.е.

Динаміка зміни прогнозів темпів росту ВВП у 2008 році

За останні шість місяців фінансова криза поглибилася та у вересні вступила в нову фазу. Її досить сильний вплив відчувається в усій глобальній фінансовій системі, в тому числі все більшою мірою в країнах, ринки яких формуються та розвиваються.

Майбутні півтора-два роки фінансові умови, скоріше за все, будуть залишатися дуже складними, що обмежить перспективи світового росту. Останнім базовим прогнозом IMF передбачається, що міри, прийняті органами регулювання США і країн Європи, дадуть змогу стабілізувати фінансові умови й уникнути подальших системних збоїв. Проте, не дивлячись на прийняті заходи, ситуація залишається дуже невизначеною.

На цьому фоні у жовтні місяці IMF було знижено базові прогнози росту світової економіки на найближчу перспективу World Economic Outlook, October 2008 "Financial Stress, Downturns, and Recoveries".- IMF, 700 19th Street, N.W., Washington, D.C. 20431, U.S.A. [15]., особливо суттєво для 2009 р. до 3,0 %, тобто, найнижчого рівня з 2002 року. Про наступне, чергове зменшення прогнозованих глобальних темпів росту IMF сповістив уже в листопаді http://www.imf.org: An update of key WEO projections, November, 6, 2008 [16].. Динаміку зміни прогнозів IMF http://www.imf.org: An update of key WEO projections, July, 2008 [17]. щодо темпів росту ВВП у світі подано в табл. 1.6 [4, 15, 16, 17].

Таблиця 1.6 - Прогнозовані IMF у 2008 р. темпи росту світової економіки на 2008-2009 роки

Оцінки останнього прогнозу IMF щодо росту економіки різних груп країн ілюструють дані рис. 1.6 [16].

Не зважаючи на зниження темпів економічного росту в країнах, ринки яких формуються та розвиваються, усе ще очікується, що ці країни будуть оплотом стійкості, завдяки швидкому росту продуктивності та зміцненню основ економічної політики.

Рисунок 1.6 - Прогнозоване IMF 06.11.2008 відхилення темпів росту ВВП від тренду

Згідно з базовим прогнозом IMF 01.10.2008 р., певної стабілізації слід очікувати не раніше другої половини 2009 р. Такий висновок можна зробити і з аналізу перспектив економічного росту, зумовлених оновленими IMF у листопаді даними про темпи росту ВВП. За останнім, оновленим прогнозом (06.11.2008) IMF знижено очікувані темпи зростання ВВП абсолютно всіх країн світу (табл. 1.7 [16]).

На 2009 р. фонд прогнозує темп росту ВВП у США на 0,8% менше, ніж за базовим прогнозом жовтня, економік країн зони євро - на 0,7%, зокрема: темп Німеччини знижено на 0,8%, Франції - на 0,6%, Великобританії - на 1,2%. Отже, як видно з даних табл. 1.7, за поточними даними IMF у 2009 р. нині передбачено навіть не падіння темпів росту, а його абсолютне скорочення для майже всіх розвинутих країн (крім Канади та Мексики). Для США - це падіння на 0,7% (або скорочення реального ВВП, у порівнянні з 2007 р., на 2,7%), країн зони євро - на 0,5% (аналогічно - скорочення на 3,1%). Разом з тим, іще в жовтні передбачалося, що в 2009 р. економіки цих країн будуть зростати (США - на 0,1%, країн зони євро - на 0,2%).

Для Японії в 2008 р. очікується іще зростання економіки на 0,5%, однак, на 2009 р. уже прогнозується падіння темпу росту ВВП Японії на 0,2% (порівняно з 2007 р., скорочення на 2,3%).

Таким чином, з аналізу даних табл. 1.7 можна заключити, що країни з розвинутою економікою в другій половині 2008 р. і на початку 2009 р. будуть переживати рецесію чи будуть близькі до рецесії. Погіршення кон'юнктури на ринку США може бути більш значним і більш тривалим, ніж прогнозувалося раніше.

Зниження темпів зростання ВВП країн зони євро у 2009 р. прогнозує також Єврокомісія, у цілому до 0,1%, у порівнянні з 2008 р. Падіння темпів очікується для Великобританії, Іспанії та Ірландії, у Німеччині та Франції темп росту ВВП прогнозується на рівні 2008 р. РБК-Україна, з посиланням на представників Єврокомісії, Брюссель, 3.11.08 р.. Згідно з даними Єврокомісії, за станом на листопад 2008 р. деякі країни ЄС уже перебувають в стадії рецесії зокрема, Ірландія, Естонія, Латвія Associated Press, з посиланням на дані Єврокомісії, 3.11.08 р..

Уповільниться і зростання економік країн, що розвиваються, але за прогнозом IMF у 2009 р. його рівень не буде нижчим за 5%. Хоча у більшості країн, ринки яких формуються та розвиваються, зростання знизиться нижче тренда. Зокрема, в країнах СНД темп росту економіки в 2009 р. становитиме 3,2%, а не 5,7%, як прогнозувалося раніше. Зростання економіки Китаю уповільниться: в 2009 р. до 8,5% (попередній прогноз 9,3%), Бразилії 3,0%, замість прогнозованих у жовтні 2008 р. 3,5%.

IMF прогнозує спад темпів росту економіки і в Україні. Якщо раніше фахівцями IMF передбачалося падіння темпів росту економіки України у 2009 р. до 3% (після очікуваного зростання на 6% у 2008 році), то за прогнозами жовтня йдеться вже про зростання реального ВВП України в 2009 р. на рівні 2,5%.

Таблиця 1.7 - Прогнозовані IMF за станом на 06.11.2008 щорічні темпи зростання ВВП окремих країн світу в 2008 і 2009 роках

Експертами IMF прогнозується також, що інфляція в 2009 р. знизиться в Україні до рівня в 17,0% (на 2008 р. очікувалося 25,5% ЛIГАБiзнесIнформ, з посиланням на прес-реліз МВФ, Вашингтон, США 06.11.08 р.).

Інвестиційна компанія «Concorde Capital» також знизила прогнози росту в Україні реального ВВП: з 6,8% до 5,3% у 2008 р. та з 6,5% до 4,3% у 2009 році.

У зв'язку з різким падінням ділової активності в світі у серпні-вересні 2008 р. і зміною цінової кон'юнктури світового ринку, у листопаді було переглянуто і всі прогнози ОПЕК Monthly Oil Market Report, November 2008.- OPEC Obere Donaustrasse 93, A-1020 Vienna, Austria [18]., прогнози темпів економічного росту різних груп країн змінено у бік зниження (табл. 1.8 [18]).

Таблиця 1.8 - Прогноз ОПЕК 11.2008 р. щодо темпів росту ВВП у 2008-2009 рр.

Безумовно, крім темпів росту ВВП, реальний темп зростання попиту на енергію буде залежати також від динаміки зміни цін, і в першу чергу цін на нафту.

1.1.2 Прогнози зміни попиту під впливом цінової кон'юнктури

Можливий вплив на перспективи споживання енергії в світі другого основоположного чинника рівня цін на нафту можна відстежити за ціновими сценаріями EIA (IEO2008).

Згідно з даними базового сценарію EIA (IEO2008), рівень цін на нафту передбачено досить високим до 2010 р., його зниження може статися лише в середньостроковій перспективі. Як результат цього зниження, експертами EIA очікувалася ціна на нафту в 2015 р. величиною близько 70 дол.США/бар. у номінальному вираженні (що практично співпадає з прогнозами IEA, поданими в табл. 1.5) і ціна близько 113 дол. США/ бар. у 2030 р. (рис. 1.7 [12]).

Рисунок 1.7 - Три сценарії динаміки зміни світової ціни на нафту до 2030 року EIA (IEO2008)

Враховуючи те, що в II кварталі 2008 р. ціни на нафту знову піднялися до дуже високого рівня в 130 - 140 дол.США/бар. у розробленому фахівцями EIA менш сприятливому з точки зору цінової динаміки альтернативному сценарії (сценарії високих цін) світові ціни на нафту в 2030 р. в номінальному вираженні можуть досягти 186 дол.США/бар., що майже на 65% більше, ніж за базовим сценарієм

Як видно з даних рис. 1.7, за сценарієм низьких цін ціни на нафту вже у 2016 р. можуть впасти до 46 дол. США/бар. у номінальному вираженні, з наступним ростом усього до 69 дол. США/бар. у 2030 р.

Не зважаючи на те, що різниця між ціною нафти за сценарієм високих і низьких цін на нафту досить суттєва, а саме: більш як 117 дол. США/бар., їх вплив на попит на енергію в кінці прогнозованого періоду є незначним, що видно з даних рис. 1.8 [12].

Рисунок 1.8 - Динаміка зміни обсягів попиту за різними ціновими прогнозами EIA (IEO2008)

Це пояснюється тим, що, на думку фахівців EIA, вплив цінових коливань на розвиток економіки має обмежуватися середньостроковою перспективою. Вони прогнозують, що найбільше, порівняно з базовим, відхилення темпів росту ВВП (величиною до 1%) у разі реалізації альтернативних цінових сценаріїв, можливо лише до 2015 р. для деяких окремих країн. Зокрема, збільшення темпів для країн-експортерів нафти Близького Сходу у разі, якщо справдяться припущення сценарію високих цін. Довгострокові перспективи зростання світової економіки майже не зміняться.

Як буде показано в наступному підрозділі, найбільший вплив реалізація сценаріїв високих або низьких цін може мати не на величину загального обсягу попиту на енергію, а на структуру енергетичного балансу розподіл потрібних обсягів між різними енергоресурсами.

1.2 Структура світового енергетичного балансу за видами ресурсів

Як зазначалося в підрозділі 1.1, за прогнозами IEA світовий попит на первинну енергію зростатиме приблизно наполовину по відношенню до поточних потреб: за базовим сценарієм WEO2007 до 17,72 млрд. т н.е. в 2030 р., за сценарієм WEO2008 до 17,01 млрд. т н.е. Основними джерелами енергії за обома сценаріями залишаться викопні види палива - нафта, природний газ і вугілля (рис. 1.9 [11]).

Рисунок 1.9 - Динаміка та структура світового попиту за видами енергетичних ресурсів IEA (WEO2007)

Загальна частка нафти, природного газу та вугілля за даними WEO2007 до 2030 р. мала збільшитися на 1%, порівняно з 81% у 2005 р., тобто до 82%. Водночас за даними WEO2008, у зв'язку із зниженням IEA загального прогнозованого обсягу попиту на енергію, прогнозована частка викопних палив також зменшилася. Отже, очікується, що основні викопні енергоносії забезпечать на 2030 р. трохи більше 80% від загального попиту на енергію.

Прогноз зміни структури світового енергетичного балансу за видами ресурсів на період до 2030 р., передбачуваний базовим сценарієм WEO2008, наведено у табл. 1.9 [11, 14].

У табл. 1.10 [13] наведено аналогічний прогноз ОПЕК 2008 року (WOO2008).

Отже, за даними IEA очікується, що найпотужнішим буде зростання споживання вугілля (див. табл. 1.9): темп його приросту серед викопних палив найбільший (>2% на рік), тоді як за даними ОПЕК (WОO2008) швидше за вугілля зростатиме споживання природного газу.

Зміщення IEA акценту в зростанні споживання у бік вугілля, порівняно з попередніми прогнозами, спричинено врахуванням зміни міжнародних цін на різні види енергоносіїв та коригуванням прогнозованих темпів зростання ВВП. Базовими прогнозами IEA передбачається, що використання вугілля зросте у період між 2005 і 2015 р. більш як на 1/3 і ще майже на 2/3 за період 2015-2030 рр. Досить щільно його супроводжуватиме зростання споживання газу.

Таблиця 1.9 - Фактична та прогнозована IEA структура світового енергетичного балансу за даними WEO2008

Таблиця 1.10 - Фактична та прогнозована ОПЕК структура енергетичного балансу (WОO2008)

Зіставити фактичні та прогнозовані за WEO2007 темпи приросту споживання різних видів ресурсів у періоди 1980- 2005 рр. і 2005-2030 рр. можна за даними рис. 1.10 [11].

Рисунок 1.10 - Динаміка темпів зростання обсягів споживання енергоресурсів за видами IEA (фактичні та прогнозні дані WEO2007)

Серед викопних видів палива зростанню споживання вугілля віддає перевагу у базовому прогнозі 2008 р. й Адміністрація енергетичної інформації США (IEO2008). Прогнозовану EIA динаміку забезпечення енергетичного балансу різними видами ресурсів ілюструє рис. 1.11 [12]

Рисунок 1.11 - Динаміка обсягів споживання енергоресурсів за фактичними та прогнозними даними EIA (IEO2008)

З аналізу даних рис. 1.11 можна заключити, що за прогнозами EIA головну скрипку в забезпеченні енергетичного балансу відіграватиме нафта. Під «нафтою» у трактуванні EIA розуміються не тільки рідкі палива, вироблені з нафти, а й рідки палива не нафтового походження, такі як: біопалива (етанол, біодизель тощо), рідке паливо з вугілля (coal-to liquids або CTL), моторне паливо з природного газу (gas-to-liquids або GTL), а також зріджений нафтовий газ, сира нафта, використовувана як пальне, нафтовий кокс (незважаючи на те, що ця речовина перебуває у твердому стані) і рідкий водень.

Порівняти структуру світового енергетичного балансу на 2030 рік, прогнозовану різними міжнародними аналітичними інституціями, можна за даними табл. 1.11 [11, 12, 13].

Таблиця 1.11 - Співставлення прогнозів структури балансу IEA, EIA, ОПЕК

Судячи з наведених у табл. 1.11 прогнозів, очікується, що, не зважаючи на стрімке зростання споживання вугілля, основним джерелом первинної енергії на перспективу до 2030 р. залишиться нафта. Хоча частка нафти прогнозується найбільшою серед часток інших енергоресурсів, з аналізу динаміки прогнозів структури світового енергетичного балансу різних джерел International Energy Outlook 2007 (IEO2007).- EIA, DOE/EIA-0484 (2007), May 2007 [19] (www.eia.doe.gov/iea);

World Oil Outlook 2007. - Organisation of Petroleum Exporting Countries Secretariat, 2007, Vienna, Austria [20]. можна зробити висновок, що має місце тенденція до очікування зменшення її величини в світовому балансі (табл. 1.12 [11, 12, 13, 14, 19, 20]).

Таблиця 1.12 - Динаміка зміни частки нафти в структурі балансу за прогнозами IEA,EIA, ОПЕК

Таким чином, за даними всіх агенцій очікується, що протягом періоду до 2030 р. частка нафти у світовому споживанні енергії буде залишатися високою, але поступово знижуватиметься (EIA до 33%, ОПЕК 32,7%, IEA 30%). Частки природного газу та вугілля в структурі споживання ресурсів, навпаки, зростуть: частка вугілля більш суттєво (до 28-29%), природного газу менше (максимум до 24%).

У порівнянні з попередніми прогнозами, не зміниться частка гідроенергії: на 2030 р. вона залишиться на рівні близько 2%.

Загальний обсяг споживання не викопних видів енергії - ядерної, гідро, біомаси, а також енергії інших поновлюваних джерел зростатиме (див. табл. 1.9, табл. 1.10). Проте, не зважаючи на високі темпи росту частки палива з поновлюваних джерел енергії (за даними IEA та ОПЕК >6%), теперішнє невисоке абсолютне значення її обсягу матиме наслідком досить обмежений вплив цього зростання на структуру енергобалансу.

На поточний момент проблеми зміни клімату в поєднанні з питаннями безпеки постачання стимулюють у багатьох частинах світу інтерес до ядерної енергії. Проте, експерти ОПЕК вважають, що розширення ядерних потужностей, скоріше за все, буде незначним [15]. На шляху розвитку ядерної енергетики наявні такі перешкоди як високі початкові витрати, проблеми безпеки, ризики, пов'язані з обробкою відходів і їх впливом на навколишнє середовище, а також суспільне неприйняття.

Отже, стосовно невикопних видів енергоресурсів, передбачено незначні зміни в їх співвідношенні: величина коливань кожної складової по відношенню до рівня попереднього прогнозу не перевищує 1% [13].

Можливий перерозподіл обсягів споживання в 2030 році за видами ресурсів, прогнозований експертами EIA, залежно від коливання світових цін на нафту, ілюструють дані рис. 1.12 [12].

Рисунок 1.12 - Співвідношення прогнозованих EIA обсягів споживання енергоресурсів, залежно від рівня цін на нафту (IEO2008)

Як видно з даних рис. 1.12, особливо значний вплив на зміну обсягів споживання очікується для рідкого палива («нафти») та вугілля. За сценарієм високих цін на нафту обсяг споживання рідкого палива у світі в 2030 році на 27 квадр. БТО нижчий, ніж за базовим сценарієм. Загальний обсяг попиту на рідке паливо за сценарієм низьких цін передбачається на 20 квадр. БТО більшим за базовий.

При цьому, якщо за базового рівня цін в секторі генерації електроенергії прогнозується падіння попиту на рідке паливо за період 2005-2030 рр. на 2,3 квадр. БТО, то за низького рівня цін очікується зростання споживання рідких палив у цьому секторі на 2 квадр. БТО.

У разі високих цін на нафту очікується і зменшення споживання природного газу на 8 квадр. БТО, тоді як для рівнів попиту на вугілля, ядерну та поновлювану енергію змін не передбачається.

1.3 Аналіз балансу нафтового ринку