· зони страхових та банківських послуг, які характерні для певних країн;

· імпортно-промислові зони і зони по заміщенню імпорту, які забезпечують одну сторону сучасними товарами, а місцеві підприємства - передовою технологією;

· складські (консигнаційні) зони, які формуються у районах міжнародних морських перевезень і авіатранспорті;

· зони вільної торгівлі, де немає мита на ввезення та вивезення товарів для їхнього продажу.

Україна в нинішніх умовах переживає економічну та політичну кризу.

Україна з країнами дальнього зарубіжжя входить в партнерські взаємовідносини, в основному як сировинний придаток з маси суб'єктивних та об'єктивних причин.

Основними напрямами зовнішньоекономічної діяльності України має стати подальше поглиблення торгово-економічного співробітництва з республіками колишнього Союзу.

Провідними формами економічного співробітництва з країнами близького зарубіжжя є наступні:

· взаємний обмін різними видами сировини;

· взаємоторгівля готовою продукцією та послугами;

· науково-технічне співробітництво.

Україна експортує до країн - республік колишнього Союзу наступну продукцію: кам'яне вугілля, чавун, сталь, прокат чорних металів, залізну руду, марганцеву руду, цемент, сіль, промислове устаткування, автобуси, тепловози, екскаватори, вантажні та легкові автомобілі, трактори, кукурудзозбиральні комбайни, бурякозбиральні комбайни, продукцію хімічної промисловості, цукор, масло, фрукти, консерви та ряд інших товарів та послуг.

Коксівне вугілля і чорні метали складають найбільшу частку у експорті України. 72% даних поставок отримує Росія, зокрема Центральний район Росії. Поволжя, Північний Кавказ споживають українські залізну руду та марганцеву руду, Санкт-Петербург - чорні метали. Усі республіки колишнього Союзу, крім Молдови, імпортують цукор. Інші види продовольства в основному імпортує Росія.

70% імпорту в Україні з республік колишнього Союзу припадає на Росію: нафта, газ, ліс, папір, деякі марки чорних та кольорових металів, машини, устаткування та інша продукція.

Україна імпортує з Білорусії: трактори, вантажні автомобілі, мінеральні добрива, ліс, папір.

Казахстан експортує в Україну: кольорові метали, шкірсировину, концентрати кольорових металів.

Молдова поставляє в Україну: продукцію приладобудування, продукцію виноробної та консервної промисловості, килими, виноград.

Країни Середньої Азії поставляють на український ринок: газ, бавовну, концентрати кольорових металів, тканини, каракуль.

Із Закавказзя надходять: нафта, автомашини, алюмінієвий прокат, чай, фрукти, вино, тютюн.

Держави Балтії поставляють на український ринок наступні товари: електротовари, трамваї, пральні машини, холодильники, радіоприймачі, мікроавтобуси, рибу і рибопродукти, трикотажні та галантерейні вироби й інші товари широкого вжитку.

Спільний економічний простір та еквівалентність обміну

Експортно-імпортні операції здійснюються на валютній основі та у формі клірингу. Кліринг - це система безготівкових розрахунків, які основані на заліку взаємних вимог та зобов'язань. Клірингові операції проводяться через банківську систему, спеціальні розрахункові палати.

Товарообмінні (бартерні) операції на початку 90 - х років становили біля 50% загального товарообороту. Це сприяло розвитку нееквівалентного вартісного обміну продовольчих товарів (зерна та зернопродуктів, цукру, соняшникової олії) на паливно-мастильні матеріали.

Проблем щодо взаємовигідного економічного співробітництва з країнами - колишніми республіками Союзу в Україні є немало:

· Різна валюта.

· Політичні перешкоди.

· Відсутність достатньої кількості ВКВ.

· Низькоякісні застарілі технології.

· Конкуренція з продукцією країн далекого зарубіжжя.

· Недостатня захищеність ринку від низькоякісної продукції таких країн: як Польща, Туреччина, Китай, Корея та ін.

· Відсутність єдиного митного кордону.

Після розпаду Радянського Союзу, який супроводжувався розривом економічних зв'язків, в останні роки спостерігається їх відновлення та створення нових.

Україна інтегруючись у Європейські структури має не втрачати економіко-господарські зв'язки з колишніми республіками Союзу. Адже поки що 70% обсягів експорту - імпорту припадає на ці країни, зокрема на Росію.

Крім того, країни - колишні республіки Союзу мають приблизно одного рівня ресурсномісткі застарілі технології, що істотно знижує конкурентоздатність їх продукції на світовому ринку.

Підвищуючи взаємообсяг торгівлі та економічного співробітництва, країни зможуть: підвищити власну економічну, а отже і загальну безпеку, замінити старі на новітні технології, гідно інтегруватись у європейські та світові економічні структури.

ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ З ДИСЦИПЛІНИ „РОЗМІЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ І РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА”

1. Предмет, об'єкт і завдання розміщення продуктивних сил і регіональної економіки.

2. Теорії й концепції розміщення продуктивних сил і регіональної економіки.

3. Принципи й закономірності розміщення продуктивних сил.

4. Фактори розміщення продуктивних сил.

5. Продуктивні сили: розвиток, розміщення, удосконалювання.

6. Форми громадської організації виробництва.

7. Економічне районування.

8. Територіальна організація продуктивних сил.

9. Спеціалізація економічних мезорайонов України.

10. Наукові методи аналізу розміщення продуктивних сил.

11. Природно-ресурсний потенціал і його оцінка.

12. Земельні ресурси України.

13. Мінерально-сировинні ресурси України.

14. Водні, лісові, рекреаційні ресурси України.

15. Вплив природно-ресурсного потенціалу на розміщення продуктивних сил.

16. Трудові ресурси України.

17. Територіальне розміщення населення.

18. Виробничий і науково-технічний потенціал.

19. Промисловість економіки України.

20. Галузева структура економіки України.

21. Формування й розвиток міжгалузевих комплексів.

22. Галузева структура комплексу по виробництву товарів народного споживання.

23. Харчова промисловість України.

24. Транспортний комплекс: розвиток і розміщення.

25. Продуктивні сили сільського господарства.

26. Галузева структура сільського господарства.

27. Агропромисловий комплекс України.

28. Галузева структура паливно-енергетичного комплексу.

29. Паливна промисловість.

30. Типи електростанцій й їхнє розміщення.

31. Розміщення підприємств чорної металургії.

32. Галузева структура кольорової металургії.

33. Проблеми розвитку й розміщення продуктивних сил на Україні.

34. Галузева структура машинобудівного комплексу.

35. Важке, загальне й середнє машинобудування.

36. Класифікація галузей промисловості.

37. Лісопромисловий комплекс України.

38. Структура галузей хімічної промисловості.

39. Фактори, що визначають територіальне розміщення промисловості будівельних матеріалів.

40. Розміщення галузей промисловості будівельних матеріалів.

41. Продуктивні сили невиробничої сфери.

42. Рівень розвитку продуктивних сил України й розміщення соціальної інфраструктури.

43. Сутність регіональної економіки.

44. Територіальні особливості регіональної економіки.

45. Економіка регіонів України.

46. Особливості регіонального розвитку.

47. Регіональна економічна політика України.

48. Форми зовнішньої економічної діяльності.

49. Зовнішньоекономічні зв'язки України.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Голиков А.П., Дейнека А.Г., Казакова Н.А. Размещение производительных сил и регионалистика. Учебное пособие. - Харьков: ООО "Олант", 2002. - 320 с.

2. Державне регулювання регіональної економіки / За заг. ред. Д.е.н., проф. Захарченка В.І. - Харків - Львів - Одеса: ТОВ "Одіссей", 2003 р. - 592 с.

3. Региональный менеджмент. Учебник. - Краснодар: "Сов. Кубань", 2000. - 384 с.

4. Розміщення продуктивних сил України: Навч.- метод. Посібник для самост. Вивч. Дисц. / С.І. Дорогунцов, Ю.І. Пітюренко, Я.Б. Олійник та ін. - К.: КНЕУ, 2000. - 364 с.

5. Розміщення продуктивних сил України: Підручник / За ред. Проф. Є.П. Качана. - К.: ВД "Юридична книга", 2001. - 552 с.

6. Розміщення продуктивних сил України: Підручник / В.В. Ковалевський, О.Л. Михайлюк, В.Ф. Семенов та ін.; За ред. В.В. Ковалевського, О.Л. Михайлюк, В.Ф. Семенова. - 2-ге вид., випр. І доп. - К.: Т-во "Знання", КОО, 2000. - 546 с.

7. Розміщення продуктивних сил України: Підручник / Є.П. Качан, М.О. Ковтонюк, М. О. Петрига та ін.; За ред. Є.П. Качана. - К.: Вища шк., 1997. 375 с.

Додаткові джерела

1. Статистичний щорічник Луганської області за 2003. Частина І. Головне управління статистики у Луганській області. - Луганськ, - 2004. - 455 с.

2. Статистичний щорічник Луганської області за 2003. Частина ІI. Головне управління статистики у Луганській області. - Луганськ, - 2004. - 395 с.

3. «Экономика Украины». Политико-экономический журнал министерства экономики, министерства финансов Украины и НАН Украины. - Издательство «Преса України». - Киев.

4. «Економіст». Український журнал. - Вид-во «Колегіум», - Київ.

5. www.ukrstat.gov.ua

6. www.kmu.gov.ua

7. www.me.gov.ua

8. www.minfin.gov.ua

9. www.zakon.rada.gov.ua

Размещено на Allbest.ru