Актуальні питання цінних паперів та фондового ринку

Визначення розміру резерву під кредитні ризики значною мірою залежить від оцінки загального фінансового стану позичальника. Помилка у цій оцінці може істотно вплинути на фінансову стійкість банку. На практиці оцінка фінансового стану позичальника встановлюється кожним банком самостійно з урахуванням вимог Національного банку України. Класифікація того самого кредитоодержувача в різних банках може істотно різнитися. Чинне положення про порядок формування резервів під кредитні ризики детально регламентує ознаки класифікації кредитоодержувачів за класами в розрізі їх видів -- фізична або юридична особа, виокремлюючи банки-позичальники. Банки за визначення фінансового стану позичальника повинні враховувати як об'єктивні, так і суб'єктивні фактори, основні показники яких встановлені Національним банком України, мають застосовуватися кожним банком. Незважаючи на спроби НБУ якомога чіткіше визначити методи оцінювання фінансового стану позичальника, процес класифікації кредитного портфеля має доволі суб'єктивний характер.

Застосування на практиці економічних показників у ряді випадків пов'язане з низкою проблем. З огляду на складні економічні умови, вади податкового законодавства, стан розрахунків між контрагентами тощо надзвичайно важко прогнозувати зміни платоспроможності позичальника. Слід зважати на те, що намагання керівництва окремих банків поліпшити враження кредиторів і наглядових органів щодо якості кредитного портфеля і фінансового стану банку спричинює суб'єктивні оцінки показників позичальника. Самостійно розроблені банками критерії оцінки позичальників часто завищують їх клас, що призводить до викривлення реального фінансового стану позичальника та зменшення суми розрахункового резерву під кредитні ризики. Зі зміною економічної ситуації змінюється як значущість коефіцієнтів, так і оптимальність їх набору.

Отже, в існуючій практиці розрахунок резервів базується головним чином на оцінці фінансового стану позичальника, передусім на основі коефіцієнтного аналізу. Коефіцієнти є важливими, однак не завжди адекватними індикаторами фінансового стану позичальника. Тому банки повинні приділяти увагу (деякі з них це вже роблять) показникам, що дають загальне уявлення про клієнта.

Банком як критерій класифікації кредитів ураховується стан обслуговування позичальником кредитної заборгованості та забезпеченість кредиту, проте не береться до уваги такий важливий аспект, як оцінка ефективності угоди, що кредитується, або інвестиційного проекту. Такий підхід, на наш погляд, виправданий переважно за короткострокового кредитування, однак є однобоким за середньострокового і довгострокового кредитування. Тому в розрахунку розміру резерву слід ураховувати кредитоспроможність, а не платоспроможність позичальника. Остання є лише одним з аспектів кредитоспроможності позичальника. Важливою характеристикою кредитоспроможності має бути оцінка грошових потоків позичальника та можливостей його генерувати ці потоки, які є первинним джерелом погашення кредиту і процентів.

Актуальним є питання щодо джерел формування резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків. Створення резервів здійснюється банками самостійно в розмірі, достатньому для покриття ризиків неповернення основного боргу за кредитами. Чинний порядок передбачає щомісячне формування резервів у повному обсязі за групами ризику відповідно до сум фактичної кредитної заборгованості станом на перше число місяця, наступного за звітним.

У фінансовому обліку спеціальний резерв під кредитні ризики обліковується на контрактивних рахунках, що виключаються з балансової суми кредитного портфеля та із балансового власного капіталу банку (шляхом віднесення відрахувань у резерв на валові витрати).

Податковий облік спеціального резерву під кредитні ризики регулюється Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств». Ним передбачено, що розмір страхового резерву, створюваного за рахунок валових витрат, не може перевищувати до 31 грудня 2001 р. -- 30%, а з 1 січня 2002 р. -- 20% сукупної заборгованості за кредитами, гарантіями, поруками на останній робочий день звітного податкового періоду. Фактично це означає, що існує два джерела формування резерву під кредитні ризики: валові витрати та чистий прибуток банку.

Отже, витрати на формування спеціального резерву, віднесені на валові витрати банку, зменшують прибуток і відповідно базу оподаткування. Завдяки такому підходу банки дістають стимул для здійснення відрахувань і формування спеціального резерву в повному обсязі. Однак при цьому виникає загроза того, що банки свідомо занижуватимуть якість кредитного портфеля і завищуватимуть розмір відрахувань до резерву, тобто зменшуватимуть базу оподаткування або, як підкреслюють деякі економісти, ухилятимуться від сплати податків. Це основна причина, що стримує формування спеціального резерву в повному обсязі за рахунок прибутку до оподаткування, тобто валових витрат. Така позиція, на наш погляд, має істотні вади. По-перше, в такий спосіб уникати сплати податків можливо лише протягом деякого періоду. У разі зменшення розрахункової величини спеціального резерву порівняно з попереднім звітним періодом унаслідок поліпшення якості кредитного портфеля або в разі повернення попередньо списаного проблемного кредиту надлишкова сума резерву або одержане відшкодування спрямовується на збільшення валових доходів. По-друге, завищення розміру спеціального резерву зменшує не лише податки, а й розмір чистого прибутку, за рахунок якого формуються фонди розвитку банку та здійснюються дивідендні виплати. Це, у свою чергу, негативно впливає на фінансовий стан банку та його імідж серед інших банків і кредиторів. По-третє, слід ураховувати наглядові функції Національного банку України за діяльністю банків. По-четверте, річні звіти банків мають бути підтверджені аудиторською фірмою та оприлюднені.

Ураховуючи викладене доцільною вбачається пропозиція формування спеціального резерву під кредитні ризики в повному обсязі за рахунок валових витрат банку. Наголосимо, що у світовій практиці формування резерву відбувається за рахунок валових витрат, отже, банки здійснюють формування резерву навіть у разі їх збиткової діяльності.

Неврегульованим є питання щодо списання безнадійних кредитів. За такими кредитами банк формує резерв на всю суму боргу за кредитом, причому наявність забезпечення не враховується. Списання безнадійної кредитної заборгованості здійснюється за рахунок резерву під нестандартну заборгованість за рішенням правління банку. Зазначимо, що ознаки безнадійної заборгованості Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначені інші, ніж це передбачено положенням Національного банку України «Про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків». Отже, приймаючи рішення про списання безнадійних кредитів, банки повинні враховувати положення зазначеного Закону, оскільки податковими органами при перевірці банків беруться за основу його вимоги.

Резерви на можливі збитки за кредитними операціями впливають на регулятивний власний капітал банку. Загальні резерви, сформовані для відшкодування можливих непередбачених ризиків за рахунок прибутку після оподаткування або прибутку до оподаткування, скоригованого на всі потенційні податкові зобов'язання, включаються до основного капіталу банку. По-іншому вирішене питання щодо включення до складу регулятивного власного капіталу спеціального резерву під можливі збитки за кредитами. До додаткового капіталу банку включається резерв під стандартну заборгованість і не включається резерв під нестандартну заборгованість. Невключення до додаткового капіталу резерву під нестандартну заборгованість аргументується тим, що стан кредитів, віднесених до нестандартних, уже визначений як незадовільний з реальною ймовірністю їх втрати. Однак резерв під нестандартну заборгованість від того, що він пов'язаний з проблемними кредитами, не втрачає свого функціонального призначення -- поглинати збитки від кредитної діяльності й захищати інтереси вкладників та інших кредиторів банку. Наголосимо, що цей резерв, вільний від претензій (крім кредитних), не включається до складу додаткового капіталу, тоді як включений до нього субординований борг може використовуватися для покриття збитків банку. Отже, доцільно переглянути роль резерву під кредитні ризики у формуванні власного капіталу. Закон України «Про банки і банківську діяльність» (ст. 30) надає право Національному банку України визначати своєю постановою статті балансу банку для включення до додаткового капіталу, а також умови і порядок такого включення.

Підсумовуючи зазначимо, що українські банки створюють резерви під конкретні види активних операцій: кредитні; з цінними паперами; дебіторську заборгованість; прострочені та сумнівні до отримання нараховані доходи за активними операціями; коштами, розміщеними на коррахунках у банках, які ліквідуються, визнані банкрутами чи зареєстровані в офшорних зонах. Такий підхід ураховує особливості окремих активів, однак потребує істотних витрат. Тому вбачається за доцільне створення загальних (колективних) резервів під активи, класифіковані з погляду рівня ризику. Резерви відображатимуть ризик втрат не за конкретним активом, а за їх групою з приблизно рівними параметрами кредитного ризику.

2.5 Відповідальність за правопорушення на ринку цінних паперів

Відповідальність за правопорушення на РЦП ґрунтується на загальнотеоретичних засадах, однак має деяку специфіку, що стосується відповідальності в господарському праві (накладення штрафів на юридичних осіб, застосування специфічних санкцій, відшкодування збитків за рахунок коштів держави). Учасники, що діють на РЦП, несуть відповідальність у видах і формах, передбачених Законами України: від ЗО жовтня 1996 р. "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", від 23 лютого 2006 р. "Про цінні папери і фондовий ринок", Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за правопорушення на ринку цінних паперів від 25 грудня 2008 р., Правилами розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, схвалених рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 25 червня 2007 р. № 1369) та іншими нормативними актами.

До юридичних осіб Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку застосовують фінансові санкції за такі правопорушення: розміщення цінних паперів без реєстрації їх випуску в установленому законом порядку; здійснення діяльності на ринку цінних паперів без спеціального дозволу (ліцензії), якщо законом передбачено одержання спеціального дозволу (ліцензії) для здійснення такої діяльності; ненадання інвестору в цінні папери (у тому числі акціонеру) на його письмовий запит інформації про діяльність емітента в межах, передбачених законом, або надання йому недостовірної інформації; несвоєчасне надання інформації інвесторам в цінні папери на їх письмовий запит; неопублікування, опублікування не в повному обсязі інформації та/або опублікування недостовірної інформації, невиконання або несвоєчасне виконання рішень ДКЦПФР або розпоряджень, постанов або рішень уповноважених осіб ДКЦПФР щодо усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів та ін. Відповідно до чинного законодавства до учасників ринку цінних паперів можуть застосовуватися такі види відповідальності:

а) господарсько-правова;

б) адміністративна;

в) фінансова;

г) кримінальна.

Найширшу сферу застосування має господарсько-правова відповідальність, яка застосовується у формі відшкодування збитків учаснику РЦП, права якого порушені. Крім цього - застосування штрафів та оперативно-господарських санкцій до правопорушників.

Конкретні види правопорушень на РЦП безпосередньо передбачені нормами права, однак можуть передбачатися і в договорах, наприклад, у купівлі-продажі учасниками цінних паперів. Під час укладення договорів сторони докладно передбачають всі умови договірних зобов'язань і можливі негативні наслідки для правопорушника. Відповідно до ст. 11 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку України накладає на юридичних осіб штраф за:

- випуск в обіг та розміщення незареєстрованих цінних паперів - у розмірі до 10 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або в розмірі до 150% одержаного прибутку (надходжень), одержаних в результаті цих дій;

- діяльність на РЦП без спеціального дозволу (ліцензії), одержання якого передбачено чинним законодавством - у розмірі до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації - у розмірі до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- ухилення від виконання або несвоєчасне виконання розпоряджень, рішень про усунення порушень чинного законодавства щодо цінних паперів - у розмірі до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України про накладення штрафу може бути оскаржено в суді.

Штрафи, накладені Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку України, стягуються в судовому порядку.

Про накладення штрафів на комерційні банки Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку України інформує НБУ у триденний термін.

Специфічною формою відповідальності суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на ринку цінних паперів, є застосування оперативно-господарських санкцій, спрямованих на запобігання господарським правопорушенням або зменшення їх негативних наслідків.

Відповідно до пунктів 5, 7, 8, 15, 17 Положення про Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку, затвердженого Указом Президента України від 14 лютого 1997 р., Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право застосовувати такі заходи впливу за порушення законодавства про цінні папери і нормативних актів ДКЦПФР:

виносити в разі порушення законодавства про цінні папери, її власних нормативних актів попередження, зупиняти на строк до одного року розміщення (продаж) та обіг цінних паперів того чи іншого емітента, дію виданих нею спеціальних дозволів (ліцензій), анулювати дію таких дозволів (ліцензій);

зупиняти в разі виявлення ознак правопорушення у виді випуску в обіг або розміщення не зареєстрованих відповідно до чинного законодавства цінних паперів чи діяльності на ринку цінних паперів без спеціального дозволу (ліцензії), всі операції по банківських рахунках відповідної юридичної особи до виконання або скасування в судовому порядку рішення про накладення штрафу, за винятком сплати державного мита з заяв і скарг, що подаються до суду;

у разі порушення фондовою біржею законодавства про цінні папери, статуту та правил фондової біржі зупиняти торгівлю на ній до усунення таких порушень;

накладати на осіб, винних у порушенні вимог законодавства про цінні папери, адміністративні стягнення, а також штрафні та інші санкції аж до анулювання дозволів на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів;

зупиняти або припиняти допуск цінних паперів на фондові біржі або торгівлю ними на будь-якій фондовій біржі, зупиняти кліринг та укладення договорів купівлі-продажу на певний строк для захисту інтересів держави, інвесторів.

Право застосовувати до емітентів оперативно-господарські санкції мають також інвестори. Особа, що здійснює передплату чи купує цінні папери до опублікування інформації про зміни в господарській діяльності емітента, які впливають на вартість цінних паперів або розмір доходу за ними, може протягом 15 днів з моменту публікації цієї інформації розірвати договір в односторонньому порядку. В разі розірвання договору емітент зобов'язаний на вимогу цієї особи відшкодувати завдані їй збитки, пов'язані з передплатою або купівлею цінних паперів.

Поряд з господарсько-правовою відповідальністю чинне законодавство містить і різні норми, що становлять адміністративну та фінансову відповідальність громадян і посадових осіб підприємств, які здійснюють діяльність на РЦП. Відповідальність за порушення на РЦП регулюється ст. 11 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", статтями 163-1635"11, 188' КУпАП й "Правилами розгляду справ про правопорушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій", схвалених рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 25 червня 2007 р.

Згідно з ч. І ст. 11 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку застосовує до юридичних осіб фінансові санкції за:

1) розміщення цінних паперів без реєстрації їх випуску в установленому законом порядку - у розмірі від десяти до п'ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або в розмірі до ста п'ятдесяти відсотків прибутків (надходжень), одержаних в результаті цих дій;

2) здійснення діяльності на ринку цінних паперів без спеціального дозволу (ліцензії), якщо законом передбачено одержання спеціального дозволу (ліцензії) для здійснення такої діяльності,-у розмірі від п'яти до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

3) ненадання інвестору в цінні папери (у тому числі акціонеру) на його письмовий запит інформації про діяльність емітента в межах, передбачених законом, або надання йому недостовірної інформації,- у розмірі до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За ті самі дії, вчинені повторно протягом року,- у розмірі від тисячі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

4) несвоєчасне надання інформації інвесторам в цінні папери на їх письмовий запит - у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За ті самі дії, вчинені повторно протягом року,- у розмірі від ста до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

5) неопублікування, опублікування не в повному обсязі інформації та/або опублікування недостовірної інформації -

у розмірі до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За ті самі дії, вчинені повторно протягом року,- в розмірі від тисячі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

6) нерозміщення, розміщення не в повному обсязі інформації та/або розміщення недостовірної інформації у загальнодоступній інформаційній базі даних Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів - у розмірі до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За ті самі дії, вчинені повторно протягом року,- у розмірі від тисячі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

7) неподання, подання не в повному обсязі інформації та/або подання недостовірної інформації до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку - у розмірі до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За ті самі дії, вчинені повторно протягом року,- у розмірі від тисячі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

8) невиконання або несвоєчасне виконання рішень Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку або розпоряджень, постанов або рішень уповноважених осіб Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів - у розмірі від тисячі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За ті самі дії, вчинені повторно протягом року,- у розмірі від п'яти до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

9) порушення емітентом чи професійним учасником ринку цінних паперів порядку ведення системи реєстру власників іменних цінних паперів, що призвело до втрати системи реєстру (її частини), а також ухилення від внесення змін або внесення завідомо недостовірних змін до системи реєстру або до системи депозитарного обліку - у розмірі від п'яти до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

10) порушення емітентом порядку прийняття рішення про передачу ведення реєстру власників іменних цінних паперів та/або порядку передачі ведення реєстру власників іменних цінних паперів -у розмірі від п'яти до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із зупиненням перереєстрації прав власності на цінні папери такого емітента;

11) маніпулювання цінами під час здійснення операцій з цінними паперами - у розмірі від десяти до п'ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або в розмірі до ста п'ятдесяти відсотків прибутку (надходжень), одержаних у результаті цих дій;

12) незаконне використання інсайдерської інформації - у розмірі від десяти до п'ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або в розмірі до ста п'ятдесяти відсотків прибутку (надходжень), одержаних у результаті цих дій.

Крім застосування фінансових санкцій за правопорушення, зазначені у цій статті, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку може зупиняти або анулювати ліцензію на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку, яку було видано такому професійному учаснику фондового ринку.

Крім застосування фінансових санкцій за правопорушення, зазначені у цій статті, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку може анулювати свідоцтво про реєстрацію об'єднання як саморегулівної організації фондового ринку, яке було видано такому об'єднанню".

Адміністративна відповідальність за право порушення на ринку цінних паперів передбачена статтями 163, 163 , 18830 КУпАП. Так, розміщення цінних паперів без реєстрації їх випуску в установленому законом порядку або порушення порядку здійснення емісії цінних паперів, вчинене уповноваженою особою,- тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ст. 163 КУпАП).

У статті І б З5 КУпАП ("Приховування інформації про діяльність емітента") зазначено, що ненадання посадовою особою емітента інвестору в цінні папери (в тому числі акціонеру) на його письмовий запит інформації про діяльність емітента в межах, передбачених законом, або надання йому недостовірної інформації - тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вимагання посадовою особою емітента від акціонера, в тому числі який є працівником цього ж підприємства, інформації про те, як він голосував на загальних зборах, або інформації про відчуження такою особою своїх акцій - тягне за собою накладення штрафу від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення посадовою особою емітента порядку скликання або проведення загальних зборів акціонерного товариства, порядку обрання членів органів управління товариства, порядку або строку виплати дивідендів за наявності відповідного рішення загальних зборів - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частинами першою - третьою цієї статті, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення,- тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 163 КУпАП ("Ненадання документів, що підтверджують право власності на цінні папери") встановлено, що ненадання посадовою особою емітента чи професійного учасника фондового ринку, який веде облік прав власності на цінні папери, інвестору в цінні папери документів, що підтверджують його право власності на цінні папери,- тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно із статтею 163 КУпАП ("Діяльність на фондовому ринку без ліцензії") здійснення посадовою особою суб'єкта господарювання операції з цінними паперами, яка належить до професійної діяльності на фондовому ринку, без спеціального дозволу (ліцензії), якщо законом передбачено одержання спеціального дозволу (ліцензії) для здійснення такої операції,- тягне за собою накладення штрафу від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 163 КУпАП ("Маніпулювання цінами під час здійснення операцій з цінними паперами") передбачено, що неправомірний вплив посадової особи, учасника фондового ринку, на ринкову вартість цінних паперів на організаційно оформленому фондовому ринку в інтересах такого учасника або третіх осіб, у результаті чого придбання або продаж цих цінних паперів відбувається за іншими цінами, ніж ті, які існували б за відсутності такого неправомірного впливу,- тягне за собою накладення штрафу від ста до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Та сама дія, вчинена групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за правопорушення, передбачене частиною першою цієї статті - тягне за собою накладення штрафу від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 163 КУпАП ("Незаконне використання інсайдерської інформації") передбачено, що незаконне використання інсайдерської інформації особою, яка нею володіє,- тягне за собою накладення штрафу від п'ятисот до семисот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно із статтею 163 КУпАП ("Порушення порядку прийняття рішення про передачу ведення реєстру власників іменних цінних паперів або порядку передачі ведення реєстру власників іменних цінних паперів") зазначено, що порушення порядку прийняття рішення про передачу ведення реєстру власників іменних цінних паперів або порядку передачі ведення реєстру власників іменних цінних паперів, вчинене посадовою особою емітента,- тягне за собою накладення штрафу від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 163 КУпАП ("Порушення порядку розкриття інформації на фондовому ринку") передбачено, що несвоєчасне розкриття інформації на фондовому ринку, вчинене посадовою особою емітента чи професійного учасника фондового ринку,- тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дія, передбачена частиною першою цієї статті, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення,- тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Нерозкриття інформації на фондовому ринку, вчинене посадовою особою емітента чи професійного учасника фондового ринку,- тягне за собою накладення штрафу від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Діяння, передбачене частиною третьою цієї статті, вчинене особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення - тягне за собою накладення штрафу від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Розкриття на фондовому ринку інформації не в повному обсязі або розкриття недостовірної інформації, вчинене посадовою особою емітента або професійного учасника фондового ринку,- тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною п'ятою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення,- тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";

Статтею 18830 КУпАП ("Ухилення від виконання або несвоєчасне виконання законних вимог Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку або її уповноважених осіб") передбачено, що ухилення від виконання або несвоєчасне виконання посадовою особою учасника фондового ринку рішень Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку або розпоряджень, постанов чи рішень уповноважених осіб Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів - тягне за собою накладення штрафу від п'ятисот до семисот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі діяння, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з правопорушень, передбачених частиною першою цієї статті,- тягнуть за собою накладення штрафу від семисот п'ятдесяти до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Протоколи про вчинення правопорушень складаються посадовими особами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку у разі виявлення ними відповідних правопорушень.

Адміністративна відповідальність за порушення, пов'язані з діяльністю на ринку цінних паперів, передбачена тоді, коли ці порушення за своїм більш серйозним складом не тягнуть відповідно до чинного законодавства кримінальної відповідальності.

Найсуворішим видом юридичної відповідальності за правопорушення у сфері обігу цінних паперів є кримінальна відповідальність, яка застосовується до учасників ринку цінних паперів і настає за дії, передбачені статтями 199 (Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї"), 202 (Порушення порядку зайняття господарською діяльністю та діяльністю з надання фінансових послуг). 223 (Розміщення цінних паперів без реєстрації їх випуску), 223 (Підроблення документів, які подаються для реєстрації випуску цінних паперів), 223" (Порушення порядку ведення реєстру власників іменних цінних паперів), 224 (Виготовлення, збут та використання підроблених недержавних цінних паперів), 232і (Незаконне використання інсайдерської інформації), 2322 (Приховування інформації про діяльність емітента).

Частиною 2 ст. 202 КК України передбачено, що здійснення банківської діяльності, банківських операцій або іншої діяльності з надання фінансових послуг, а також професійної діяльності на ринку цінних паперів без набуття статусу фінансової установи чи без спеціального дозволу (ліцензії), якщо законом передбачено набуття статусу фінансової установи чи одержання спеціального дозволу (ліцензії) для здійснення зазначених видів діяльності, або з порушенням умов ліцензування, якщо це було пов'язано з отриманням доходу у великих розмірах,- карається штрафом від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Статтею 223-1 КК України "Підроблення документів, які подаються для реєстрації випуску цінних паперів" передбачено, що:

1. Внесення уповноваженою особою в документи, які подаються для реєстрації випуску цінних паперів, завідомо неправдивих відомостей, якщо це заподіяло значну матеріальну шкоду інвесторові в цінні папери,- карається штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.

Примітка. Шкода, передбачена цією статтею, вважається значною, якщо вона в двадцять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян".

Стаття 223-2 КК України ("Порушення порядку ведення реєстру власників іменних цінних паперів") встановлює, що:

1. Невнесення службовою особою емітента чи професійного учасника фондового ринку змін або внесення завідомо недостовірних змін до системи реєстру власників іменних цінних паперів або до системи депозитарного обліку, а так само інше порушення порядку ведення реєстру власників іменних цінних паперів, якщо воно призвело до втрати системи реєстру (її частини),- караються штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Статтею 232-2 КК України ("Приховування інформації про діяльність емітента") передбачено:

1. Ненадання службовою особою емітента інвестору в цінні папери (у тому числі акціонеру) на його письмовий запит інформації про діяльність емітента в межах, передбачених законом, або надання йому недостовірної інформації, якщо це заподіяло інвестору в цінні Папери (у тому числі акціонеру) матеріальну шкоду в значному розмірі ,- караються штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

2. Ті самі діяння, вчинені повторно,- караються штрафом від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Примітка. У цій статті матеріальна шкода вважається заподіяною у значному розмірі, якщо її розмір у п'ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Стаття 223 КК України "Розміщення цінних паперів без реєстрації їх випуску" передбачає, що:

1. Розміщення уповноваженою особою цінних паперів у значних розмірах без реєстрації їх випуску в установленому законом порядку - карається штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років.

Примітка. Розміщення цінних паперів вважається у значних розмірах, якщо номінальна вартість таких цінних паперів у двадцять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Стаття 232-1 КК України ("Незаконне використання інсайдерської інформацією") передбачено:

1 Незаконне використання інсайдерської інформації особою, яка нею володіє, якщо це завдало істотної шкоди,- карається штрафом від семисот п'ятдесяти до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

2. Те саме діяння, вчинене повторно, або якщо воно спричинило тяжкі наслідки,- карається штрафом від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Примітка. 1. Істотною шкодою у цій статті, якщо вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка в п'ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

2. Тяжкими наслідками у цій статті, якщо вони полягають у заподіянні матеріальних збитків, вважаються такі, які у тисячу і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Важливе значення має закріплена в законі новела про відповідальність Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України та її посадових осіб: у разі порушення ними приписів чинного законодавства вони несуть встановлену відповідальність.

Крім відшкодування збитків за порушення договірних зобов'язань, шкода, заподіяна учасникам РЦП неправомірними діями Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України у здійсненні контрольних та розпорядчих повноважень, підлягає відшкодуванню в повному обсязі за рахунок держави згідно з чинним законодавством.

Застосування різноманітних санкцій за правопорушення РЦП має важливе значення для запобігання правопорушенням у цій сфері та сприятиме зміцненню законності на фондовому ринку.

Размещено на Allbest.ru