Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет біоресурсів

і природокористування України

Економічний факультет

Кафедра банківської справи та страхування

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Гроші і кредит»

на тему: «Роль електронних грошей в сучасній економіці»

Виконала: студентка 2 ст. курсу

економічного факультету,

спеціальності Фінанси і кредит

Групи ФіК

Ігнатович Руслана Юріївна

Перевірила: доцент кафедри банківської справи та страхування

Аврамчук Лідія Андріївна

Вступ

Гроші - одне з найбільших наших винаходів - становлять найбільш захоплюючий аспект економічної науки. Нині досягнення науково-технічного прогресу дозволяють купувати, не залишаючи своєї квартири (робочого місця). Стало це можливо завдяки такому досягненню у сфері інформаційних технологій, як всесвітні комп'ютерні мережі. У Інтернеті вже є майже все, що може знадобитися людині: товари, послуги, спілкування, можливість самовираження, ігри і т.д. Звісно, за деякі послуги треба платити і чим простіша система платежів, тим краще. Потребу платіжної системи почали відчувати і продавці, і покупці. І тому придумані електронні гроші. Завдання будь-яких видів електронних грошей - створення універсальної платіжного середовища, об'єднуючого покупців і продавців товарів та послуг. Мета електронних грошей - підвищення економічної ефективності Інтернету як галузі загалом. Механізм електронних грошей такий, що дозволяє, не відходячи від комп'ютера оплачувати товари, укладати угоди, вести комерційної діяльності незалежно від місцезнаходження. Багато хто вважає, що електронні гроші це пластикові карти (дебетові чи кредитні), дозволяють замість готівки розплачуватися ними на крамницях та інших установах. Проте, пластикові карти на кшталт дуже поширених Visa, MasterCard, Cirrus не є електронними грошима як такими - це тільки швидкий засіб доступу до рахунку, відкритого у банку.

Ще три - чотири роки тому електронні гроші вважалися у нас екзотикою, а сьогодні на дверях багатьох великих міських магазинів, ресторанів або сервісних центрів красуються логотипи, що сповіщають, що саме тут оплату можна провести електронними грошима. Число їх володарів в столиці і ряду інших найбільших міст неухильно росте.

Не дивлячись на те, що у нас електронні гроші з'явилися недавно, у всьому світі цими грошима люди користуються вже протягом багатьох років. Оскільки це є найбільш простою і швидкою формою розрахунку, доступною практично в будь-якій країні світу.

Але, не дивлячись на це, багато з наших людей не до кінця розуміють суть використання електронних грошей. Тому я і обрала цю тему для того, щоб розібратися в суті електронних грошей.

У своїй роботі я ставлю перед собою декілька завдань:

1. Розглянути суть електронних грошей.

2. Які бувають їх види.

3. Проблеми і перспективи їх використання.

Метою даної курсової роботи є докладне розкриття поставлених перед собою завдань.

Так що ж таке електронні гроші?

Розділ 1. Електронні гроші

1.1 Виникнення і етапи розвитку електронних грошей

електронний платіж гроші міжбанківський

У західній науковій літературі ідея про створення «електронних грошей», чи «електронної готівки», була вперше висловлена Девідом Чоумом ще наприкінці 70-х років хвилі ейфорії навколо перших систем цифрового електронного підпису та на цифрових конвертах з урахуванням систем захисту з цими двома ключами - відкритим (загальнодоступним) і індивідуальним й у зараз у відношенні зазначеної дефініції бракує розбіжностей серед дослідників та провідних банкірів розвинених країн.

Історія електронних грошей бере початок з середини 20-го століття. Але вже відразу ж електронні гроші постійно розвиваються і виявляється у нові форми і видах. Термін «електронних грошей» довгий час використовувався як метафора для позначення різних технологічних змін - у балансовій справі і пошкодженій системі платежів, які у розвинених країн протягом 1970-1990-x. рр. Ці зміни виявлялися в електронізації трансфертів лише на рівні оптових платежів, і навіть автоматизації міжбанківських операцій.

Дані зміни дозволили раціоналізувати систему управління платежами, знизити кредитні і розрахункові ризики, стимулювати появу нових фінансових продуктів, урізноманітнити кошти доступу до них.

Оптимізувати банківські послуги спробували наприкінці 1970 року, але це спроба була невдалої - були потрібні величезні капітальні витрати до створення широкомасштабних систем передачі. Технічні можливості залишалися на недостатньо рівні, а юридичні й адміністративні органи, регулюючі банківської сфери, пов'язані з що існувала тоді «паперової системою» управління.

Важливу роль розвитку «електронних грошей» зіграв експеримент компанії Digi Crash. Електронний банк Digi Crash запущено у жовтні 1984 року з капіталізацією один мільйон незабезпечених кіборг грошей. Експеримент виявився успішним. До 1996 року проектами зацікавилися такі великі компаній як: Visa, MasterCard, Microsoft. У 1997 року в усьому світі здійснювалося понад 150 проектів з урахуванням «електронних грошей».

У XIII столітті, коли покупець хотів заплатити продавцеві шляхом депозитного трансферту, він повинен був (один чи разом із продавцем) зустрітися з банкіром, щоб усно санкціонувати переклад коштів. Паперові чеки, забезпечені письмовим наказом (підписом), з'явилися у XIV столітті й стали більш поширеними лише в XVII ст. у вигляді телеграфних наказів про негайний переклад коштів із одного рахунку на інший. Накази, що віддаються дистанційно без використання паперових документів, з'явилися і стали більш поширеними у другій половині XX ст., перетворившись згодом у «електронний телеграф». Електронні перекази коштів дозволили індивідуальним користувачам отримувати доступ до платіжної системи за допомогою дебетової карти чи самого персонального комп'ютера здійснювати платежі. Вони є нічим іншим, як використанням телеграфних перекладів лише на рівні роздрібних транзакцій.

Електронні гроші проходили такі етапи розвитку, як кошти платежу. Першим етапом розвитку електронних грошей (1960-1980-ті роки) виявилося запровадження в обіг магнітних кредитних дебетових карт, і навіть широке використання електронної системи платежів.

Другим етапом (1990-2000-і роки) виявилося запровадження в обіг смарт-карт чи «карт збереженою сумою». Нині більшість західних дослідників розглядає смарт-карти як один з елементів електронних грошей. У той самий час смарт-карти є одним з інструментів електронних грошей, так званим «продуктом-ключом».

За роки впровадження магнітні карта і смарт-карти не замінили готівку, а лише дали їхнім власникам можливість ефективно розпоряджатися власними рахунками в банках. Попри те що, що системи безготівкових розрахунків із допомогою карт мають масу очевидних переваг (зниження витрат звернення, безпеку, зручність використання, додаткові пільги тощо.), готівка остаточно не вибуває із обігу та більше, останніми роками немає тенденції до зменшення їх частки в світовому обороті (на частку готівки зараз припадає близько 10-20% загальної грошової маси). Це тому, що наявні розрахунки, зі свого боку, мають також низку позитивних, з погляду платника, властивостей: по-перше, можливістю безумовного і необмеженої розпорядження своїми засобами, по-друге, більшої, проти системами електронних розрахунків, оперативністю, по-третє, що особливо важливо, анонімністю. Тому основний сенс запровадження у обіг електронних грошей залежить від поєднання переваг готівкового й електронного обороту грошової маси.

Третій етап розвитку електронної грошової форми (2000-2010-і роки) характеризується появою нових видів електронних грошей - «мережевих грошей», що дозволяють здійснювати платежів в режимі реального часу, чи «он-лайн» в комп'ютерних мережах. Ці платежі можливі в спеціально розробленому програмному забезпеченню.

1.2 Поняття та види електронних грошей

У сучасних умовах відбувається широке впровадження електронних платіжних засобів (так званих електронних грошей) у системі безготівкових розрахунків.

Електронні гроші -- це умовна назва коштів, які використовуються їхніми власниками на основі електронної системи банківських послуг. Електронні гроші застосовуються завдяки впровадженню у розрахунках комп'ютерної техніки і сучасних систем зв'язку. Сьогодні це найбільш прогресивний, економічний і зручний носій грошових функцій. Основними компонентами системи електронних грошей є банківські автомати, кредитові і дебетові картки, електронна система розрахунків у торгових пунктах тощо. Поява електронних грошей була б неможливою без надійного захисту від несанкціонованого доступу до бази даних, без запобіжних заходів щодо занесення вірусів у електронну систему, достовірного і правильного використання магнітних карток.

Електронні платіжні засоби діють у рамках спеціального каналу зв'язку з банком (наприклад, між банком і торговельними підприємствами під час розрахунків). Тим самим вони значно прискорюють взаєморозрахунки, а отже, й обіг товарів і грошей.

Класифікація електронних грошей здійснюється по різних способів. Найбільш об'єктивно розрізняють:

· Електронні гаманці (WebMoney).

· Цифрові сертифікати.

· Цифрові чеки.

· Smart-картки.

Електронні гаманці (WebMoney).

WebMoney - система електронних гаманців, що дозволяє здійснювати миттєвий розрахунок віртуальними грошам, які в свою чергу можуть стати цілком реальними після зняття готівки у відповідних сервіс центрах. Зручність системи полягає у швидкості здійснення грошових операцій. Система вважається дуже захищеною і надійно заблокованої від вторгнення ззовні.

При реєстрації системи ви встановлюєте на свій комп'ютер спеціально розроблену програму, так званий Інтернет гаманець.

Програма надійно захищена паролем і рядом додаткових функцій захисту. Поповнити гаманець можна за допомогою попередньо купленої карти. Наприклад купивши картку на 5 WMZ (доларів) ви поповнюєте свій гаманець 5 доларами за тією ж схемою як якщо б ви поповнювали рахунок вашого мобільного телефону. При здійсненні платежів і переведенні в готівку коштів з вас знімається комісія.

Опис системи WebMoney Transfer.

Облікова система WebMoney Transfer забезпечує проведення розрахунків у реальному часі за допомогою облікових одиниць - титульних знаків WebMoney (WM). Управління рухом титульних знаків здійснюється користувачами за допомогою клієнтської програми WM Keeper. Системою підтримується декілька типів титульних знаків, забезпечених різними активами і що зберігаються на відповідних електронних гаманцях:

WMR - еквівалент RUR на R-гаманцях,

WME - еквівалент EUR на Е-гаманцях,

WMZ - еквівалент USD на Z-гаманцях,

WMU - еквівалент UAH на U-гаманцях,

WMY - еквівалент UZS на Y-гаманцях,

WM - C і WM - D - еквівалент WMZ для кредитних операцій на С-і D-гаманцях.

При переказі коштів використовуються однотипні гаманці, а обмін різних титульних знаків проводиться в обмінних сервісах.

Для того щоб стати учасником системи WebMoney Transfer досить установити на своєму комп'ютері клієнтську програму WM Keeper і зареєструватися в системі, отримавши при цьому WM-ідентифікатор і прийнявши угоди системи. Процес реєстрації також передбачає введення персональних даних і підтвердження їх достовірності за допомогою клієнтської програми WM Keeper. У системі реалізована програма WM-атестації. Кожен користувач має WM-атестат - цифрове свідоцтво, складене на підставі наданих їм персональних даних.

Кожен учасник системи має певний бізнес-рівень (BUSINESS LEVEL). BL - це публічна інтегральна характеристика рівня ділової активності власника WM-ідентифікатора, обчислюється на основі даних про тривалість активного використання WebMoney Transfer; кількості кореспондентів, з якими у користувача були трансакції; обсязі проведених трансакцій, наявності претензій або позитивних відгуків на адресу користувача. Значення BL можна побачити в діалозі програми WM Keeper при роботі з конкретним контрагентом, а також на сторінках сервісів системи.

Цифровий сертифікат - свого роду електронний паспорт. Цифровий сертифікат містить інформацію про клієнта (ім'я, ідентифікатор клієнта), інформацію про відкритий ключі клієнта, про засвідчувальний центр, що виготовило сертифікат, серійний номер сертифіката, термін дії і т.д. У вигляді файлу цифровий сертифікат записується на дискету і використовується клієнтом при кожному вході в Систему. Цифрові сертифікати видають Розрахункові банки при підключенні клієнтів до Системи. Таким чином, доступ до Системи мають тільки сертифіковані користувачі - які пройшли в банку перевірку даних (при видачі сертифіката банком проводиться перевірка документів, рівнозначних тим, що перевіряються при відкритті рахунку в банку) і мають банківські рахунки.

Цифрові чеки мають два атрибути; номер і код, кількість символів в яких призначається самим власником чеків. Цифрова цінність чеків забезпечена активами, зарезервованими до моменту їх випуску на рахунках емітентів; грошима, товарами, послугами тощо Для передачі чека від одного власника іншому використовується електронна пошта, факс або звичайний телефон. Власник електронного еквівалента випускає чек на суму цього еквівалента з унікальним номером та кодом. Повідомивши партнеру номер і код вашого чека, здійснюється розрахункова операція, яка супроводжується передачею чека його новому власникові. Чеками можна розраховуватися і за послуги поза Мережею. Повідомивши стільниковому операторові реквізити вашого чека, ви можете отримати натомість цифровий код для поповнення балансу особового рахунку.

Smart-карта - кредитна картка з вбудованим мікропроцесором, що володіє високим рівнем захисту та можливістю проводити багатовалютні розрахунки. Розрізняють: карти з незахищеною, повнодоступна пам'яттю, для яких відсутні обмеження на читання і запис даних; карти з захищеною пам'яттю, що використовують спеціальний механізм дозволів на читання / запис і видалення інформації. Зазвичай карти з захищеною пам'яттю містять неизменяемую область ідентифікаційних даних. Також Smart-картки бувають:

Ш Карта-лічильник - smart-карта, яка застосовується тільки в таких розрахунках, коли потрібно віднімати фіксовану суму за кожну платіжну операцію: оплата телефонних розмов і т.п.

Ш Карти з попередньо оплаченої сумою - смарт-карта, в якій зберігаються електронні гроші, заздалегідь оплачені власником картки.

Ш Electronic Purse - смарт-карта, у якій зберігається цифрова готівку. Така карта дозволяє витрачати електронну готівку, створює запис про кожен платіж та дозволяє перевести в цифрову готівку гроші з банківського рахунку.

Ш Supersmart-карта - smart-карта з автономної клавіатурою для набору цифр і міні дисплеєм, що забезпечують реалізацію функцій, закладених у картці.

Ш Електронний гаманець - пристрій для роботи зі смарт-картами. Електронний гаманець може блокувати картку, прочитати її баланс, показує кілька останніх операцій і т.п.

Не всяка смарт-карта може бути "електронним гаманцем". Розглянемо типологію смарт-карт. У залежності від внутрішнього пристрою і виконуваних функцій смарт-карти можна розділити на три типи: карти-лічильники; карти з пам'яттю; мікропроцесорні картки.

Карти-лічильники застосовується для такого типу розрахунків, коли потрібно віднімання фіксованої суми за кожну платіжну операцію. Прикладом таких розрахунків може бути плата за телефонну розмову. Таким чином, карта заміняє монети або жетони.

Мікропроцесорні карти. Ці карти являють собою останні досягнення в області смарт-карт. Їх застосування досить велике. Мікропроцесори, встановлені на цих картах, володіють наступними основними характеристиками: У карту вбудовується спеціалізована операційна система, що забезпечує великий набір сервісних операцій і засобів безпеки. Операційна система карти підтримує файлову систему, що передбачає розмежування доступу до інформації. Карти забезпечують різний спектр сервісних команд. Для банківських цілей найбільш цікаві з них - засоби ведення електронних платежів. До спеціальних засобів належать можливість блокування роботи з карткою.

Розділ 2. Електронні гроші в Україні

2.1 Системи електронних грошей

Протягом кількох років у нашій країні діють системи розрахунків електронними грошима як на програмній основі, так і на основі карток. Поряд з російськими он-лайновими технологіями, добре відомими в країнах пострадянського простору, намагаються вийти на ринок України і вітчизняні проекти. Окремі продукти, що відносяться до електронних грошей, упроваджують як українські банки, так і небанківські установи. У другій половині 2006 року на ринок України вийшло відразу два дніпропетровських проекти електронних грошей на програмній основі: система UkrMoney, запроваджена ЗАТ «Купуй», та система Limonex, запроваджена ТОВ «Приват Екю».

В Україні найбільш поширені такі системи електронних грошей: E-gold, WebMoney Transfer, „Яндекс.Деньги”, „Інтернет.Гроші”, MoneXy, „Максі” тощо.

У сучасних умовах в Україні налічується більше десяти видів систем електронних грошей, проте найбільш активно використовується: WebMoney Transfer, „Інтернет.Гроші”, MoneXy тощо.

Обсяг ринку електронних грошей постійно зростає. Так, у 2009 році він оцінювався у розмірі 100 млн доларів США, а у 2010 році зріс майже вдвічі та оцінювався від 200 до 300 млн доларів США.

Характеризуючи найбільші системи електронних грошей, що використовуються в Україні, варто зупинитися на WebMoney Transfer, що створена в 1998 році.

Принцип роботи системи простий, кожний користувач володіє особистим рахунком, який має назву WMID (рахунок складається з 12 цифр, кожний WMID у системі унікальний). Всередині WMID може бути відкрито декілька електронних гаманців - спеціальних облікових записів, на яких здійснюється облік коштів користувача. При цьому платіжні засоби можуть бути номіновані в різних валютах.

Саме тому гаманці класифікуються на типи:

- U-гаманець WMU- гривні;

- R-гаманець WMR - російський рубль;

- Z-гаманець WMZ - долар США;

- E-гаманець WME - євро;

- B-гаманець WMB - білоруський рубль;

- G-гаманець WMG - золото.

Управління гаманцями здійснюється за допомогою клієнтського програмного забезпечення. У системі використовуються чотири версії відповідної програми: під ОС Windows (Keeper Classic), універсальна браузерна версія (Keeper Light), полегшена браузерна версія (Keeper Mini), бідлет для мобільних пристроїв (Keeper Mobile).

Здійснення розрахунків відображається в історії по гаманцю обох контрагентів та зберігається в базі даних системи. При цьому перерахунок електронних грошей можливий лише між гаманцями одного типу, наприклад, з U-гаманця на U-гаманець, з R-гаманця на R-гаманець і т. д.

У системі WebMoney передбачені розрахунки з іншими користувачами за схемами: С2С, С2В та В2С тощо.

Щодо особливостей організації системи електронних грошей WebMoney в Україні, то зазначимо, що гарантом по гаманцях у гривні (WMU) є ВАТ „Українське Гарантійне Агентство” та „Український Професіональний Банк”. Українські гаранти забезпечують можливість поповнення U-гаманців та зняття з них готівкових та безготівкових коштів у гривнях, укладають договори з українськими торговими підприємствами тощо.

У випадках „введення” користувачами грошових коштів у систему вони передають гаранту готівкові або безготівкові кошти у національній валюті, при цьому баланс електронних гаманців збільшується на відповідну кількість WMU. У випадку „виведення” коштів із системи користувачі передають гаранту WMU і отримують готівкові або безготівкові кошти.

Тобто WMU - це інструмент для обліку зобов'язань гаранта перед користувачами системи, а передача WMU із гаманця в гаманець - це передача права вимоги за цими зобов'язаннями. При цьому під час обігу WMU всередині системи грошове забезпечення зберігається на рахунку гаранта в комерційному банку і не використовується.

Наступна система електронних грошей, що широко використовується в електронній комерції, є „Інтернет.Гроші”.

Принцип роботи системи схожий з тим, що застосовується в системі WebMoney Transfer. Для того, щоб отримати можливість здійснення розрахунків у системі, необхідно встановити на персональний комп'ютер клієнтську програму „Інтернет.Гаманець”, поповнити рахунок у системі та вибрати тарифний пакет.

При відкритті рахунка він автоматично отримує тарифний пакет iMoney-Classic. Користувач може змінити пакет, обравши iMoney Professional. Залежно від обраного пакета змінюються тарифи на обслуговування в системі.

Головною умовою здійснення розрахунків у системі є обов'язковість онлайн-режиму програми „Інтернет.Гаманець”.

Власники системи гарантують захищеність даних, що зберігаються в її процесинговому центрі. Дані про користувача використовуються системою виключно для ідентифікації користувача і не передаються третім особам для інших цілей.

Функціонування системи електронних грошей „Інтернет.Гроші” засноване на технології інтернет-розрахунків PayCash.

Варто зазначити, що PayCash - спільний проект банку „Таврічеський”, ВАТ „Корпорація „Аерокосмічне устаткування” та групи компаній „Алкор”.

У технології PayCash реалізована ідея електронної (цифрової) готівки, запропонована Девідом Чаумом (David Chaum, система eCash).

Засновники системи інтернет-розрахунків PayCash визначають електронну (цифрову) готівку як грошові зобов'язання на пред'явника, що емітовані банківською або іншою структурою у формі електронних (цифрових) сертифікатів, що можуть бути використані для розрахунків через мережу Інтернет і забезпечуються звичайними коштами в момент пред'явлення зобов'язання його емітенту.

Технологія PayCash високо оцінена провідними світовими спеціалістами у сфері фінансової криптографії, зокрема Брюсом Шнайером (Bruce Schneier, Counterpane Systems). Розробникам вдалося перевершити західні аналоги, головним з яких є система eCash, і досягти патентної чистоти: пріоритет у США, три патенти в Росії.

Ще одна система, що задіяна в Україні при здійсненні розрахунків у сфері електронної комерції, - MoneXy.

MoneXy - міжнародна платіжна система, універсальний платіжний інструмент для розрахунків за товари та послуги як у мережі Інтернет, так і в реальному секторі (ресторани, кінотеатри, торгові центри). Користувачі мережі отримують можливість здійснювати платежі за допомогою персонального комп'ютера, КПК мобільного телефону, або ваучеру MoneXy тощо.

Особливістю цієї системи є те, що всі операції, пов'язані з авторизацією або „виведенням” коштів, підтвержуються SMS-паролем, який відправляється на ваш номер телефону. На думку засновників системи MoneXy, відповідний механізм забезпечує максимальний захист електронного гаманця.

Електронні гроші, емітовані в системі MoneXy, забезпечені банками-партнерами, що додатково підвищує можливість погашення зобов'язань у будь-який момент.

У системі електронних грошей MoneXy значна увага приділяється системам захисту транзакцій та електронних гаманців користувачів.

Усі операції здійснюються лише захищеними каналами зв'язку з використанням сертифікатів SSL, а також з додатковим попереднім шифруванням даних, що передаються.

Сучасний спосіб авторизації передбачає використання як логіна номера телефону користувача і миттєве отримання одноразового динамічного пароля, який вводиться в систему в момент авторизації на сайті.

При „виведенні” коштів або зміні налаштувань використовується додатковий пароль, який відправляється на номер телефону.

Для додаткової безпеки в системі використовується моніторинг усіх платежів в автоматичному та ручному режимах тощо.

Вище ми зазначали, що в Україні функціонує більше десяти систем електронних грошей. Проте протягом тривалого періоду функціонування платіжних систем у сфері електронної комерції були відсутні нормативно-правові регулятори відповідних відносин. Серед спеціальних нормативно-правових актів, спрямованих на регулювання відносин у сфері електронної комерції, можна виокремити лише Закон України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, Закон України „Про електронний документообіг” та Закон України „Про електронний цифровий підпис”. Фактично функціонування всіх елементів електронної комерції та безпосередньо систем електронних грошей не регулювалося.

Так, у Європейському Союзі ще у 2000 році було ухвалено Директиву Європейського Парламенту та Ради „Про започаткування та здійснення діяльності установами-емітентами електронних грошей та пруденційний нагляд за ними”, а також ряд додаткових типових документів, які переважно ратифіковані всіма членами ЄС.

Порівняно з досвідом зарубіжних країн, в Україні перша спроба введення функціонуючих систем електронних грошей у правові межі була зроблена лише у 2008 році. Зокрема, постановою Правління Національного банку України від 25.06.2008 р. № 178 було затверджено Положення про електронні гроші в Україні (далі - Положення), яке встановило вимоги Національного банку України до суб'єктів здійснення випуску, обігу та погашення електронних грошей, а також до систем електронних грошей в Україні.

Відповідно до положень згаданого нормативно-правового акта випуск електронних грошей в Україні мають право проводити лише банки; банки, які здійснюють випуск електронних грошей в Україні, зобов'язані подавати до Національного банку України для узгодження правила систем електронних грошей; юридичні особи, які здійснюють випуск електронних грошей в Україні і не є банками, зобов'язані протягом одного року з дня набрання зазначеною вище постановою чинності привести свою діяльність у відповідність до вимог Положення про електронні гроші в Україні.

Проте норми Положення не застосовувалися майже два роки. І лише в листопаді 2010 року Національним банком України було узгоджено правила роботи двох перших українських систем електронних грошей - MoneXy, що належить невеликому банку „Контракт”, і „Максі”, емітентом якої є „ВіЕйБі Банк”.

Незважаючи на те, що більшість компаній та банків, що надають послуги, пов'язані з проведенням розрахунків через системи електронних грошей, не виконали вимог Положення, вони продовжували та продовжують функціонувати без необхідних дозволів, тобто поза межами правового поля.

Тому цілком доречним у кінці 2010 року стало звернення Національного банку України, яке було офіційною відповіддю на запити фізичних, юридичних осіб та органів державної влади щодо правомірності діяльності в Україні окремих платіжних систем і систем розрахунків, зокрема систем електронних грошей, у якому НБУ черговий раз відзначив, що випуск електронних грошей в Україні мають право здійснювати лише банки, які узгодили з Національним банком України правила системи електронних грошей.

Наступний крок Національного банку України був пов'язаний з прийняттям нової редакції Положення про електронні гроші в Україні, що затверджено постановою Правління Національного банку України від 04.11.2010 р. № 481 „Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України з питань регулювання випуску та обігу електронних грошей”.

Нові норми передбачають зміни в Переліку і тарифах послуг з реєстрації установ банків, надання ліцензій (дозволів) на здійснення банківських операцій з валютними цінностями та інших послуг, що надаються Національним банком України та його територіальними управліннями, затверджених постановою Правління Національного банку України від 12.08.2003 р. № 333. Зокрема, внесена норма щодо обов'язковості надання платіжній організації платіжної системи/системи розрахунків дозвільного документа на здійснення діяльності, пов'язаної з переказом коштів, та емітенту електронних грошей документа, що свідчить про узгодження правил системи електронних грошей.

У цілому відчутних змін щодо лібералізації процесів обігу електронних грошей не відбулося.

Відповідно до нової редакції Положення про електронні гроші в Україні банки, які є членами/учасниками міжнародних платіжних систем, зареєстрували у НБУ договори про членство/участь у цих системах та здійснюють випуск електронних грошей та/або інші операції з електронними грошима з використанням відповідних міжнародних платіжних систем (у тому числі з електронними грошима, які містяться або до яких дають доступ наперед оплачені картки), зобов'язані узгодити з Нацбанком правила проведення операцій з електронними грошима та до 01.04.2011 р. подати до НБУ підписану керівником інформаційну довідку про порядок здійснення операцій з електронними грошима між емітентом, іншими членами/учасниками міжнародної платіжної системи, агентами, користувачами та торговцями, що має містити загальну схему всіх грошових та інформаційних потоків.

Підсумуємо, що на початок 2011 року жодна система електронних грошей не отримала відповідної легалізації. Отже, залишаються неузгодженими правила систем електронних грошей і найбільших гравців на відповідному ринку: WebMoney Transfer, „Інтернет.Гроші”, „Яндекс.Гроші” тощо.

Ураховуючи викладене, зазначимо, на сьогодні в Україні сформовані та діють системи електронних грошей на зразок міжнародних стандартів.

Більшість з тих, що активно використовуються у процесі здійснення електронної комерції, належать іноземним компаніям, у свою чергу, вітчизняні засновані на базі технологій іноземних платіжних систем та систем електронних грошей. До них, зокрема, відносять: E-gold, WebMoney та „Яндекс.Гроші”, „Інтернет.Гроші”, MoneXу та „Максі”.

При цьому, незважаючи на обсяги ринку електронних грошей, що зростають кожен рік, більшість експертів та дослідників висловлюють думку про існування в суспільстві недовіри до відповідних способів розрахунку, що пов'язана з новизною згаданих технологій та недостатнім рівнем інформатизації суспільства.

Крім того, додатковими факторами, що знижують потенціал та перспективи розвитку систем електронних грошей, виступають: недосконалість правової регламентації відповідних відносин і низький рівень правосвідомості та правової культури суб'єктів електронної комерції.

Щодо першого, то, на нашу думку, необхідне жорстке імперативне втручання не тільки на рівні центральних органів виконавчої влади, але і на законодавчому рівні. Оскільки занадто обмеженим та нечітким видається існування норми, закріпленої в п 6.9 Положення про електронні гроші в Україні, що передбачає відповідальність за порушення емітентами вимог згаданого Положення у вигляді заходів впливу, що застосовуються Національним банком відповідно до законодавства України.

Відсутність чіткої регламентації підстав та розміру відповідальності спричиняє невиконання суб'єктами відносин електронної комерції, що здійснюють емісію електронних грошей, положень чинного законодавства у сфері обігу електронних грошей.

2.2 Стан використання електронних грошей в Україні

Впровадження ЕОМ в кредитних установах створило умови для появи електронних грошей, які стали електронним еквівалентом готівкових грошей та є їх замінником. Електронні гроші мають ряд особливостей в порівнянні з готівкою:

- по-перше, готівку у вигляді електронних грошей, як правило, не можна витратити, якщо ці гроші викрадені або втрачені;

- по-друге, після втрати, викрадення або знищення, одразу попередивши про це кредитну установу, можна отримати нові електронні гроші з відновленням первісного балансу;

- по-третє, електронні гроші можуть мати обмежений обсяг.

Користування електронними грошима здійснюється за допомогою електронного гаманця - будь-якої пластикової картки, або функції картки, що містить реальну цінність у формі електронних грошей, які власник вніс на рахунок в банку. Банківська пластикова картка - це пластиковий ідентифікаційний засіб, за допомогою якого можна керувати банківським рахунком, тобто здійснювати оплату за товари, послуги та отримувати готівкові кошти. Таким чином, картка - це інструмент безготівкових розрахунків, тому її існування пов'язане з функціонуванням певної платіжної системи.

Платіжна система - це, по-перше, сукупність кредитних установ, які здійснюють розрахунки; по-друге, система взаємовідносин між учасниками, яка необхідна для виконання зобов'язань щодо розрахунків за допомогою карток; по-третє, сукупність нормативних, договірних, фінансових та інформаційно-технічних засобів, що регламентують порядок використання банківських платіжних карток.

За фінансово-економічним призначенням розрізняють кредитні картки і дебетові картки. В залежності від суб'єктів використання - пластикові картки особистого використання і корпоративні фінансові картки. В залежності від захищеності - звичайні пластикові магнітні картки, електронні (мікропроцесорні та лазерні) картки.

Широкомасштабне впровадження електронних грошей в сучасну систему розрахунків, як міжбанківську, так і банк-клієнт, клієнт-крамниця і так далі пояснюється тим, що цей вид кредитних грошей є ідеальним засобом розрахунку з наступних причин:

- фінансову пластикову картку зручно носити в кишені або гаманці;

- пластикова картка є відносно дешевим засобом;

- надійність;

- можливість забезпечення високого рівня захисту, необхідного для запобігання підробок та махінацій в фінансовому середовищі;

- деякі види фінансових пластикових карток, наприклад типу смарт-карта, можуть виконувати функцій: кредитних і дебетових карток одночасно.

На думку деяких аналітиків, незабаром електронні засоби розрахунків повністю витіснять з ринку готівку і чеки, оскільки вони представляють зручніший спосіб оплати за товари і послуги.

За підрахунками компаній ABA/Dove, електронні платежі незабаром можуть витіснити готівку і чеки, оскільки вже сьогодні кожна друга покупка в магазині здійснюється з використанням електронних засобів оплати. Готівка залишається головним засобом оплати в традиційних магазинах лише для 33% покупців.

Тоді як більшість онлайнових покупок здійснюються за допомогою кредитних карт, майже половина респондентів використовують в електронній комерції чеки і грошові поштові перекази, а чверть віртуальних покупців користуються Р2Р-платежами.

Дві третини споживачів оплачують хоч би один щомісячний рахунок електронними засобами, включаючи кредитні-дебетові картки, прямі платежі або користуються послугами онлайнових банків. Аналітики вважають, що до 2008 року онлайнова оплата рахунків досягне значних об'ємів, оскільки більшість користувачів почнуть використовувати або збільшить використання цієї платіжної опції. Разом з цим значно скоротиться використання "паперових" платежів - 21% респондентів заявили, що вони мають намір відмовитися від оплати своїх рахунків по чеках.

В той же час аналітики компанії Yankee Group відзначають, що 11.7% американських споживачів оплачують сьогодні свої рахунки через інтернет, тоді як минулого року їх налічувалося 8.1%. Маркетингові зусилля починають приносити свої результати: 29% споживачів вже висловили зацікавленість у використанні електронних систем оплати рахунків (EBPP), а 14.9% називають основним спонукаючим мотивом скорочення тимчасових витрат.

Проте фахівці попереджають, що в даній області банки зіткнуться з конкуренцією з боку провайдерів фінансових послуг, враховуючи, що провайдер, який надасть користувачам зручний і простій інтерфейс зможе утримувати їх протягом тривалого часу.

Розвиваючись в руслі передових світових тенденцій, організована електронна торгівля стає все більш привабливою на світовому ринку. Виникли передумови для зближення і зв'язку торгових майданчиків як всередині України, так і за її межами. Сьогодні інформаційні технології визначають обличчя світового фінансового ринку. Світові фінансові ринки стають все більш глобальними, і Україна йде в руслі цього процесу. Викликом часу є інтернаціоналізація світової економіки, яка сьогодні виступає як глобальна інтегрована господарська система.

В майбутньому розвиток Інтернет-трейдінга визначатиметься наступними основними тенденціями. Перш за все, розшириться як спектр ринків і торгуємих інструментів, пропонованих в рамках систем Інтернет-трейдінга, так і пропонований сервіс і спектр додаткових послуг для клієнтів на базі їх повної автоматизації. Ми побачимо тісніший взаємозв'язок в рамках однієї Інтернет-системи функції банківських систем, Інтернет-трейдінга і систем депозитарного і бэк-офісного обслуговування. Крім того, активніше продовжуватиметься процес розширення аналітичної і інформаційної підтримки клієнтів на основі інтеграції з інформаційними і аналітичними Інтернет-системами, інформаційними агентствами, що розробляються.

За умови низького рівня розвитку телекомунікаційних мереж, особливо в регіонах України, безумовно, одним з пріоритетних напрямів розвитку стане підвищення якості роботи, поліпшення споживчих властивостей систем Інтернет-трейдінга. Рішення цієї проблеми лежить не тільки в області вдосконалення вживаних технічних і програмних засобів Інтернет-трейдінгових систем, але і в області створення систем нового покоління, що дозволяє істотно розширити технологічні можливості обслуговування клієнтів і підвищити якість їх роботи.

З появою Інтернет-технологій виникла реальна необхідність з'єднати розрізнені технологічні ланки процесу обслуговування клієнтів в єдиний ланцюжок. Інвестори тепер можуть за допомогою автоматизованих систем стежити за всім процесом інвестування і управляти своїми активами в режимі реального часу. Такий підхід вимагає постійної модернізації програмних продуктів і всіх систем різного функціонального призначення з ланцюгом можливості їх інформаційного взаємозв'язку в режимі реального часу або їх об'єднання в єдині програмно-технічні комплекси багатофункціонального призначення.

В Україні лідерами в роботі з картками є АППБ "Аваль", Приватбанк та Укрексімбанк. Однак розвиток національної платіжної системи та використання міжнародних платіжних карток гальмують наступні причини:

- відсутність довіри населення до комерційних банків, а звідси і небажання тримати гроші в банках (хоча останнім часом кількість вкладів і їх розміри в банках зростають);

- брак досвіду, традицій щодо впровадження карткових систем і вміння користуватися ними;

- незацікавленість торгівельних підприємств приймати оплату по картках;

- значні капіталовкладення та довгий термін окупності інвестицій у картковий бізнес;

- відсутність належної законодавчої бази щодо обігу пластикових карток;

- проблеми фінансової безпеки банків та клієнтів.

Останнім часом у всьому світі розвиток платіжних систем характеризується поступовим звуженням сфери використання готівки та паперових платіжних документів, переходом до нових платіжних інструментів і сучасних технологій платежів. Електронні гроші широко залучаються до обігу і стають важливим інструментом фінансової інфраструктури економічно розвинених країн.

Аналогічні процеси відбуваються й у банківській сфері України. Особливо важливу роль тут відіграє НБУ. На нього покладено обов`язок забезпечити надійне та ефективне функціонування загальнонаціональної платіжної системи. Він бере безпосередню участь у розробці нових платіжних засобів та організації електронного грошового обігу на території України.

Першим важливим кроком на шляху до електронного грошового обігу стало створення систем електронних міжбанківських платежів (СЕП). Це дозволило відмовитися від поштових і телеграфних авізо, значно збільшити швидкість, якість і надійність виконання платежів, гарантувати безпеку і конфіденційність банківської інформації завдяки засобам багаторівневого програмно-апаратного, технологічного і бухгалтерського контролю, які дають змогу відстежувати проходження платежів і запобігати спробам несанкціонованого доступу. За час свого функціонування СЕП продемонструвала достатній рівень надійності і стійкості проти технічних засобів.

Після того, як за допомогою СЕП було розв`язано певні проблеми платежів на міжбанківському рівні, багато комерційних банків України почали створювати і запроваджувати системи типу “клієнт-банк” щоб забезпечити обслуговування клієнтів на сучасному технічному рівні і розширити спектр банківських послуг. Нині за допомогою таких систем комерційні банки обслуговують в окремих регіонах до 30% клієнтів.

Наступним етапом в Україні повинно стати використання “електронних грошей” як платіжного засобу для масових споживачів товарів та послуг. Необхідні передумови для цього в країні в основному створені. Нині в Україні вже функціонує кілька запроваджених вітчизняними фірмами платіжних систем із використанням пластикових карток, деякі системи ѕ в процесі впровадження. Передусім необхідно відзначити проект, який реалізовує у місті Славутичі київська фірма INT (Міжнародний центр інформаційних технологій).

В цьому проекті за базову вибрана система дебетових карток. У ній використовуються смарт-картки виробництва французької фірми Gemplus з операційною системою PCOS і кристалами фірми Томпсон. Процесинговий центр знаходиться в Славутичі і є власністю ЧАЕС. Консолідований рахунок ведеться в Градобанку, клієнтом якого є ЧАЕС. За угодою з Градобанком ЧАЕС користується залишками на цьому рахунку як кредитними ресурсами для своєї господарської діяльності. Клієнтам цієї системи нараховуються відсотки на залишки грошей на рахунках.

В Ощадбанку та банку “Україна” вже кілька років працюють системи з використанням карток із магнітною смугою. Вони застосовуються переважно у банківських відділеннях і філіалах столиці. Але досі за допомогою цих карток розрахунки в сфері торгівлі та послуг не виконуються. Картка використовується як інструмент доступу до рахунку клієнта і здійснення операцій із терміналів, розташованих у банківських установах (вкладні операції, зняття грошей із рахунка через банкомат або кеш-диспенсер, безготівкове перерахування, отримання довідок про стан рахунка). Ощадбанком реалізовано також деякі інші проекти. Наприклад, система розрахунків у Харцизьку Донецької області з використанням карток із магнітною смугою.

Легбанк створив систему розрахунків типу “електронний гаманець” із використанням чіп-карток у двовалютному варіанті. Поки що вона не отримала широкого поширення. Діє декілька пунктів обслуговування, якими охоплено приблизно сто клієнтів. Працюють й інші невеликі системи, а деякі тільки розробляються.

Українські банки обслуговують також картки банківських установ зарубіжних країн: “Diners Club” (США); “STBCard”, КБ “Кредо-банк”, “Менатеп”, “Оптимум” тощо. На початку 1996 року міжнародну платіжну систему Visa Internetional Service Association були прийняті шість українських банків (ПІБ, Укрексімбанк, “Градобанк”, “Приватбанк”, “Аваль”, Перший український міжнародний банк), а в Europay Internetional ѕ ще ряд банків, які розпочали випуск та обслуговування пластикових карток міжнародних систем (“Аваль”, “Приватбанк”, Перший український міжнародний банк, “Україна”, “Перкомбанк”). Найпоширеніша операція ѕ це послуги, повўязані з видачею готівки. Поки що НБУ заборонив банкам-нерезидентам дійснювати обслуговування з-за кордону для вищезгаданих систем, що повністю відповідає як правилам цих платіжних систем, так і національному законодавству. Стосовно обслуговування карток платіжних систем Diners Club, JCB, American Express такої заборони немає.

Розділ 3. Перспективи розвитку систем електронних грошей в Україні

Прогнозування розвитку електронних грошей в Україні є складною справою, оскільки цей засіб платежу сьогодні ще не має правового підґрунтя для свого існування. Якщо емісія електронних грошей на карткових носіях (наперед оплачених карток міжнародних платіжних систем та електронних гаманців НСМЕП) за відсутності в законодавстві належних правових положень регулюється нормами щодо емісії платіжних карток і здійснюється в Україні лише банками, то системи розрахунків електронними грошима програмного типу («Інтернет.Деньги»/ технологія PayCash/, WebMoney Transfer тощо) та небанківські емітенти цих грошей працюють в умовах правової невизначеності. Вони на власний ризик упроваджують сучасні схеми розрахунків, на свій розсуд дбають про захист користувачів та управляють фінансовими й нефінансовими ризиками.

Якщо системи електронних грошей програмного типу, середовищем обігу яких є мережа Інтернет, потерпають в Україні від браку правових норм, які б надали їм легального статусу, то електронні гроші на картках - від нерозвиненості інфраструктури, їх переслідує класична проблема систем роздрібних розрахунків «курка» - «яйце»: торговець не впроваджує технічних засобів для приймання карток з електронними грошима тому, що покупці їх не використовують, а покупці не використовують електронні гроші на картках тому, що їм немає де їх застосувати.

До труднощів розвитку систем електронних грошей слід також віднести психологічну непідготовленість регулюючих органів, низький ступінь їх компетентності та неготовність органів контролю до запобігання можливим порушенням у цій сфері й боротьби з ними.

Щодо перспектив розвитку технологій у сфері електронних грошей зазначимо, що довгострокові прогнози в цій сфері не виправдовуються. Дійсно, ще вісім-десять років тому проект PayPal тільки починав розроблюватися кількома ентузіастами і призначався для здійснення платежів між двома кишеньковими ПК через інфрачервоний порт 29, а лідером он-лайнових рішень була система еСash, яка забезпечувала повну приватність платежів. В області суміжних розробок у той час домінувала система Mondex. У сфері оф-лайнових рішень планувалося, що чіпові картки до 2005 року замінять картки з магнітною стрічкою.

Найбільш реальним терміном для прогнозування є найближчі 5-7 років.

Сьогодні в Інтернет-торгівлі з'являються зовсім незвичні моделі, наприклад, MMORPG Item Sale, коли для використання в комп'ютерних іграх, в яких одночасно беруть участь кілька користувачів, гравцями через Інтернет придбаються різноманітні артефакти, які існують виключно віртуально і тільки в Інтернет.

Поштовхом розвитку нових форм роздрібної торгівлі стали мобільні продажі контенту. Галузь з мільярдними оборотами, яка за короткий час з'явилася без додаткових інвестицій, вже показала свій потенціал.

Згадані моделі й форми у майбутньому отримують подальший розвиток, так само, як і виникатимуть нові, ще більш незвичні. Усі вони потребують існування ефективних і надійних платіжних рішень. З'явившись, такі платіжні рішення, у свою чергу, проникають у різні ринки і створюють нові.

Найбільш передбачуваним сегментом вбачаються Інтернет-платежі. Технологічне суперництво між двома домінуючими технологіями - електронними грошима програмного типу та традиційними платіжними картками - буде вирішено на користь перших. Принаймні про це говорить захоплення електронними грошима як усталених ринків США й Європи, так і молодих, зокрема, російського. Головна причина такої ситуації пов'язана не з електронними грошима, а із самим картковим товариством.

На фоні динамічного розвитку систем електронних грошей в Інтернет в області традиційних карток спостерігається деяка стагнація: невдалі спроби запуску протоколу SET, невиправдані сподівання від запуску 3D Secure, проблеми з шахрайством, щодо яких не виявляється відчутної позитивної тенденції. Безумовно, це не означає що платіжні картки не будуть використовуватися для розрахунків через Інтернет. Традиційні платежі в подальшому будуть прийматися на Інтернет-ринку.

Проте, вони будуть саме традиційними, - досвід нововведень в області карткових Інтернет-платежів показує, що без суттєвої перебудови структури, вони неефективні, а загальна перебудова під Інтернет-платежі не цікавить ні банки, ні держателів карток. Можливо, нове рішення в області карткових Інтернет-платежів виникне внаслідок розвитку оф-лайнової карткової платіжної технологій. Наприклад, якщо до карток буде вбудований бездротовий інтерфейс, і одночасно, такий інтерфейс масово вбудовуватиметься для інших цілей до комп'ютерів, а вартість нової інтеграційної технології зведеться до вартості програмного забезпечення, що знизить поріг впровадження практично до нуля. Проте подібних рішень поки не виникало.

Глобальним бізнес-фактором у світі платіжних карток є корпоративна еволюція міжнародних карткових платіжних систем, спрямована на публічні компанії, що без сумніву впливатиме на політику розвитку в найрізноманітніших напрямах.

Менш передбачуваним сегментом залишаються мобільні платежі. У цій сфері сьогодні не існує чіткого розуміння ні моделі фінансових потоків (йдеться про залучення операторських залишків), ні цільової аудиторії, ні технологічної моделі. Сьогодні розвиваються декілька фінансових моделей (пов'язаних із залишками користувачів, внутрішніми рахунками операторів, банківськими рахунками тощо), технологічних моделей (Інтернет-інтерфейс, захищені SIM-карти, вбудовані бездротові чіпи близького радіуса дії, SMS-платежі тощо) і багато моделей використання - від віддаленого банкінгу до купівлі товарів у GSM-кіосках. До цього можна додати достатньо успішну галузь платежів за рінгтони, заставки для мобільних телефонів тощо, яка сьогодні є головною рушійною силою процесу. Відсутність стрижневої моделі нагадує ринок Інтернет-платежів десятирічної давнини і свідчить, що часи обґрунтованого прогнозування у цьому сегменті ще не настали.

У світлі інтеграції Інтернету та голосових технологій в один пристрій найбільш перспективною здається проникнення моделі Інтернет-платежів до мобільних телефонів. Проте цей прогноз значно пов'язаний із розвитком самої мобільної галузі, який сьогодні важко передбачити. Одним із сценаріїв може бути прихід Інтернет-операторів у мобільну сферу. Наприклад, активне проникнення системи електронних грошей PayPal до мобільних пристроїв зв'язку здається більш вірогідним і ефективним, ніж незалежні рішення конкуруючих між собою операторів.

Електронні гроші на карткових носіях мають перспективу у випадках, коли покупець розраховується безпосередньо у торговця (face-to-face). Картки з електронними грошима є інструментом витиснення готівки для платежів малими сумами і з точки зору загальної економіки та держави є дуже корисними для збільшення прозорості грошових потоків і зниження витрат.

Безумовно, на стан справ в Україні впливатимуть події в Європі, де протягом найближчих п'яти років очікується різке зростання на ринку наперед оплачених карток.

Таким чином, вже найближчим часом кількість карток зросте на 40 млн., а кількість оплачених наперед трансакцій досягне 150 млн. Прогнозується, що 58% усіх купівель відбуватиметься з наперед оплаченими картами під брендами міжнародних платіжних систем Visa International та MasterCard Worldwide.

Новий поштовх для розвитку електронних грошей на карткових носіях в Україні, як і в усьому світі, дасть упровадження безконтактних технологій.

На форумі з питань електронних платежів (Digital Money Forum), який відбувся у березні 2006 року в Лондоні, представники компанії Тesko (Великобританія) зазначили, що за їх підрахунками перехід мережі універмагів Tesko на обслуговування від традиційних банківських карток до безконтактних наперед оплачених карток може принести компанії мільйони доларів щомісяця.