Організація оборотних коштів

Размещено на http://www.allbest.ru/

План

Вступ

Розділ I. Теоретичні основи організації оборотних коштів

1.1 Економічна сутність оборотних коштів

1.2 Принципи організації оборотних коштів і джерела їх формування

1.3 Методика визначення ефективності використання оборотних коштів

Розділ II. Оцінка ефективності використання оборотних коштів у ПАТ Київська кондитерська фабрика «Рошен»

2.1 Оцінка фінансового стану підприємства

2.2 Забезпеченість господарства оборотними коштами, їх склад та структура

2.3 Аналіз ефективності використання оборотних коштів у ПАТ « Київська кондитерська фабрика «Рошен»

Розділ III. Шляхи підвищення ефективності використання оборотних коштів підприємства

3.1 Налагодження економічно обґрунтованого планування оборотних коштів

3.2 Резерви і шляхи поліпшення використання оборотних коштів

Висновки

Список використаної літератури



Вступ

Розпочинаючи свою виробничо-господарську діяльність, будь-яке підприємство повинно мати певну суму грошових ресурсів. На ці кошти підприємство закуповує на ринку або у інших підприємств сировину, матеріали, паливо, оплачує рахунки за електроенергію, сплачує своїм працівникам заробітну плату, несе витрати по освоєнню нової продукції. Усе це являє собою один з найважливіших параметрів господарювання - оборотні кошти підприємства.

Дослідження оборотних коштів підприємства, їх джерел формування на сьогоднішній день є досить актуальним питанням, оскільки правильна організація, розміщення, збереження і ефективність використання оборотних коштів мають велике значення для забезпечення безперервного процесу виробництва, суспільного відтворення, стійкого фінансового стану всіх суб'єктів господарювання, реального накопичення національного багатства країни.

В сучасних умовах ринкових відносин оборотні кошти здобувають особливо важливе значення, оскільки вони являють собою частину продуктивного капіталу, що переносить свою вартість на новостворений продукт повністю і повертається до підприємця в грошовій формі наприкінці кожного кругообігу капіталу. Проте наявність у підприємства оборотних коштів в достатній кількості ще не свідчить про їх раціональне використання. Для оцінки ефективності використання оборотних коштів служить система показників, пристосування яких до конкретного підприємства дає можливість визначити шляхи поліпшення використання цих коштів. Важливо також уміти правильно управляти оборотними коштами, розробляти і впроваджувати заходи, що сприяють зниженню матеріалоємності продукції і прискоренню оборотності оборотних коштів. Підприємство, у випадку ефективного управління оборотними активами може досягти стабільного економічного становища, збалансованого по ліквідності і високій прибутковості.

Теоретичні аспекти управління оборотними коштами підприємств досліджували відомі вітчизняні та зарубіжні вчені, зокрема А.М. Поддєрьогіна, Кондратьева О.В, О.И. Волкова, В.Я. Горфинкеля, В.М. Попова, а також книги В.П. Грузинова, В.Д. Грибова, В.Е. Адамова та ін. На даний момент існує велика кількість праць на дану тематику, проте подальше дослідження і вдосконалення шляхів управління оборотними коштами є потрібним для максимальної ефективності діяльності досліджуваного підприємства.

Мета курсової роботи - розглянути особливості організації управління оборотними коштами, провести аналіз ефективності управління оборотними коштами та розробити рекомендації щодо вдосконалення управління ними.

Зазначена мета окреслює наступне коло завдань:

- дослідити економічну сутність оборотних активів підприємства, їх роль у фінансово-господарській діяльності підприємства;

- розглянути джерела формування оборотних коштів;

- проаналізувати показники стану, розміщення та ефективності використання оборотних коштів та оцінити вплив оборотних активів на фінансовий стан підприємства;

- запропонувати шляхи оптимізації оборотних коштів .

Об'єктом курсової роботи є оборотні кошти підприємства ПАТ « Київська кондитерська фабрика «Рошен»

Предметом курсової роботи є сукупність теоретичних та практичних аспектів формування і використання оборотних коштів підприємства.

економічний оборотний актив фінансовий



Розділ I. Теоретичні основи організації оборотних коштів

1.1 Економічна сутність оборотних коштів

Підприємства сфери матеріального виробництва і сфери послуг здатні підтримувати безперервність процесу виробництва й реалізації продукції лише за умови, якщо в їх розпорядженні поряд із основними засобами (знаряддями виробництва) є також оборотні засоби у вигляді, головним чином, предметів праці - запасів сировини, матеріалів, напівфабрикатів, палива, тари тощо. Подібно до основних засобів, вони також функціонують у сфері виробництва, тобто - це також засоби виробництва.

В умовах ринкових відносин оборотні кошти мають особливо важливе значення, адже являються важливим критерієм у визначенні прибутку підприємства. Важливо вміти правильно керувати оборотними коштами, розробляти і впроваджувати заходи, що сприяють зниженню матеріалоємності продукції і прискоренню оборотності оборотних коштів. Підприємство у випадку ефективного керування своїми і чужими оборотними коштами може досягти раціонального економічного становища, збалансованого щодо ліквідності та прибутковості. З цього приводу проблема організації та аналізу оборотних коштів є беззаперечною. Саме оборотні кошти поряд з основними забезпечують діяльність підприємства. Немає оборотних коштів, немає виробництва. Із значними темпами інфляції потреба підприємств у власних оборотних коштах постійно зростає у зв'язку зі зростанням цін на матеріальні ресурси, планові запаси яких підприємства мають створювати. Тому для здійснення успішної фінансово-господарської діяльності підприємство повинне контролювати наявність у господарському обороті обсягу власних оборотних коштів та раціональність їхнього використання.

Для розуміння істинної сутності оборотних коштів необхідно усвідомлювати їх грошову та фінансову природу, та не слід їх плутати з цінностями, в які вкладаються оборотні кошти, тобто з засобами виробництва. Оборотні кошти призначені для обслуговування економічного обігу оборотних засобів підприємств. Розглянемо визначення оборотних коштів, що дають вчені-економісти. Поддєрьогін А.М. вважає, що оборотні кошти - це кошти, авансовані в оборотні виробничі фонди і фонди обігу для забезпечення безперервності процесу виробництва, реалізації продукції та отримання прибутку [1]. Схоже визначення надає Філімоненков О.С., згідно якого оборотні кошти - це вартість, що авансована в кругообіг виробничих оборотних фондів і фондів обертання для забезпечення безперервності процесу виробництва й обертання [2]. Загорський В.С. наводить наступне визначення: обортні кошти - це кошти, авансовані в оборотні активи (фонди обігу і оборотні виробничі фонди) [3]. Ковальов В.В. до оборотних коштів відносить мобільні активи підприємства, що являються грошовими коштами або можуть бути перетворені в них протягом року або одного виробничого циклу [4]. Харів П.С. дає таке визначення: оборотні кошти - це кошти, що авансовані для формування виробничих запасів, необхідних для підтримання безперервної виробничої діяльності [5]. Шелудько В.М. виокремлю поняття оборотних активів та говорить проте, що це та частина активів, що обслуговують господарський процес і забезпечують його неперервність [6]. У бухгалтерському обліку до таких активів відносять активи, які споживаються або реалізуються протягом одного операційного циклу або протягом року. Вітчизняні нормативні акти також приділяють увагу трактуванню поняття "оборотні кошти". Згідно Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №2 "Баланс" оборотні активи - це грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу [7].

Діяльність суб'єктів господарювання зі створення та реалізації продукції здійснюється в процесі поєднання основних виробничих фондів, оборотних виробничих фондів, фондів обігу і праці. Безперервність процесу виробничої та комерційної діяльності потребує постійного інвестування коштів у ці елементи та їх розширене відтворення.

Оборотні виробничі фонди обслуговують сферу виробництва і їх основне призначення полягає у забезпеченні безперервного і ритмічного процесу виробництва. Вони включають в себе предмети праці: сировину, основні і допоміжні матеріали, тару, паливо, напівфабрикати; знаряддя праці: МШП, інструменти, спеціальні пристрої, інвентар, запасні частини для поточного ремонту, робочий одяг. В оборотні виробничі активи також входять: затрати на незавершене виробництво і витрати майбутніх періодів. Фонди обігу забезпечують процес виробництва і реалізації продукції. До них відносяться: готова продукція, відвантажені товари, виконані роботи та надані послуги, грошові кошти в касі підприємства і на його рахунках, кошти в розрахунках у вигляді дебіторської заборгованості.

Отже, оборотні активи є однією із складових частин майна підприємств і знаходяться в постійному русі, здійснюючи відповідний кругообіг, переходячи з грошових засобів у виробничі запаси, з виробничих запасів у незавершене виробництво, з незавершеного виробництва у готову продукцію. Закінчивши один оборот вони вступають в новий. Тим самим здійснюється, змінюючи форми руху, їх безперервний оборот. При цьому відбувається постійна і закономірна зміна форм авансованої вартості: з грошової вона переходить в товарну, потім у виробничу і знову у товарну і грошову, а безперервний їх кругообіг вимагає одночасного перебування оборотних коштів на всіх стадіях кругообігу оборотних виробничих фондів і фондів обігу.

Широкого практичного застосування набула класифікація оборотних активів за окремими їх видами. Її було засновано на міжнародних стандартах бухгалтерського обліку і Положенні про організацію бухгалтерського обліку та звітності в Україні. У найбільш узагальненому вигляді оборотні активи поділяються на такі види:

запаси товарно-матеріальних цінностей;

дебіторська заборгованість;

грошові кошти;

інші види оборотних активів.

За формами функціонування у конкретний період часу оборотні активи поділяються на матеріальні та фінансові. До матеріальних оборотних активів належать готова продукція, відвантажені товари, виконані роботи та надані послуги; грошові кошти в касі підприємства і на його рахунках; кошти в розрахунках у вигляді дебіторської заборгованості. До фінансових зараховують оборотні активи у формі грошових коштів, короткострокових фінансових вкладень та дебіторської заборгованості.

Особливо важливе значення при визначенні потреби в оборотних активах має їх класифікація за ступенем планування. За цією ознакою оборотні активи класифікуються на нормовані і ненормовані. До ненормованих оборотних активів належать такі, на які нормативи не обчислюються. Вони безпосередньо не впливають на процес виробництва. Наприклад, при відсутності грошових коштів на рахунках в банку чи в касі підприємства процес виробництва і реалізації продукції забезпечується за рахунок залучених і позичених коштів.

Капітал, авансований на формування оборотних засобів, складає оборотні кошти підприємства.

Отже, оборотні кошти - це кошти, авансовані в оборотні виробничі фонди і фонди обігу для забезпечення безперервності процесу виробництва, реалізації продукції та отримання прибутку. Співвідношення оборотних коштів, що перебувають у сфері виробництва й у сфері обігу, є неоднаковим у різних галузях народного господарства. Для забезпечення безперервності процесу виробництва й реалізації продукції треба досягти оптимального співвідношення оборотних коштів у сфері виробництва й обігу. При цьому підприємство заінтересоване у зменшенні оборотних коштів у сфері обігу за рахунок удосконалення системи постачання, виробництва, реалізації та раціональніших форм розрахунків. В умовах товарно-грошових відносин кругообіг товарно-матеріальних цінностей опосередковується їх вартістю, що не витрачається, не споживається подібно до її речових носіїв, а залишається в межах процесу відтворення та змінює лише форми свого руху.

Оборотні кошти виконують наступні функції:

виробничу, тобто грошове забезпечення безперервності процесу

виробництва;

платіжно-розрахункову, від якої залежить стан розрахунків у народному господарстві і грошовий обіг у країні

Розмір оборотних коштів, зайнятих у виробництві, визначається в основному тривалістю виробничих циклів виготовлення виробів, рівнем розвитку техніки, досконалістю технології й організації праці. Сума засобів обігу залежить головним чином від умов реалізації продукції і рівня організації системи постачання і збуту продукції.

Рис.1.1. Структура оборотних коштів

Співвідношення між окремими елементами оборотних коштів, виражене у відсотках, називається структурою оборотних коштів. Різниця в структурах оборотних коштів галузей промисловості обумовлюється багатьма факторами, зокрема, особливостями організації виробничого процесу, умовами постачання і збуту, місцезнаходженням постачальників і споживачів, структурою витрат на виробництво.

1.2 Принципи організації оборотних коштів і джерела їх формування

Оборотні активи, є основним елементом матеріальної основи процесу виробництва. Якщо виробництво забезпечене в достатній кількості необхідними елементами оборотних активів - воно працює, як правило, ритмічно і ефективно, якщо ж оборотних активів недостатньо підприємство не зможе функціонувати в повному обсязі, а отже і виконати свої зобов'язання, якщо ж існує надлишок-то це призведе до появи наднормових запасів, які також негативно впливатимуть на роботу підприємства.

Вчені визначають ряд принципів організації оборотних активів, виконання і дотримання яких забезпечить підприємству ефективне функціонування і відповідно отримання необхідного обсягу прибутку.

Економіст Азаренкова Г.М. подає у своєму посібнику такі принципи організації оборотних коштів [8]:

формування оборотних активів у розмірах, необхідних для забезпечення безперервного виробничого процесу;

раціональне розміщення наявних оборотних активів на підприємстві;

самостійність підприємства щодо управління оборотними активами;

контроль за ефективністю використання оборотних активів.

Економісти Філімоненко О.С. [2] та Лайко П.А. [9] вважають, що організація оборотних коштів повинна будуватися на таких принципах:

створення мінімальних запасів оборотних активів, що забезпечує безперервність процесу виробництва й обігу, а також їх ефективне використання;

раціональне розміщення оборотних коштів, які є в наявності, за сферами відтворюючого процесу в середині підприємства;

формування та поповнення оборотних коштів за рахунок власних та позикових джерел у залежності від обсягів виробництва;

створення фінансових резервів;

контроль за зберіганням та ефективним використанням оборотних коштів [10.], [11].

Одним із основних принципів організації оборотних коштів є принцип створення мінімальних запасів оборотних активів, який передбачає встановлення їх нормативів.

Принцип раціонального розміщення має на меті забезпечити ефективне використання оборотних засобів. В одній сфері можливий надлишок, а в іншій навпаки недостатність, тому є необхідним їх збалансування. Він передбачає споживання оборотних коштів у тих сферах відтворюючого процесу у яких вони змогли б забезпечити отримання найвищого прибутку.

Формування та поповнення оборотних коштів за рахунок власних та позикових джерел у залежності від характеру виробництва є ще одним принципом. Встановлення оптимального співвідношення між власними і залученими джерелами є важливим завданням системи управління. Достатній мінімум власних і позикових засобів повинен забезпечити безперервність руху оборотних активів на всіх стадіях кругообігу.

Принцип створення фінансових резервів є дуже важливим для діяльності підприємства. Він передбачає захист підприємства у разі створення певних непередбачуваних обставин та забезпечення його стабільності. Проте, чим більший резерв має підприємство, тим воно фінансово стабільніше і тим менш прибуткове, і навпаки.

Принцип контролю за збереженням та ефективним використанням власних оборотних коштів дозволяє керівництву підприємства безпосередньо контролювати платоспроможність підприємства, вчасне прийняття рішень щодо її зміни. Оборотні активи є важливою складовою матеріальної основи процесу виробництва. Від ступеня їх використання залежать кінцеві результати виробництва, фінансовий стан усіх підприємств.

Отже, принципи організації оборотних коштів справляють неабиякий вплив на результативність і ефективність роботи підприємства, його фінансову стійкість та платоспроможність.

Джерела формування оборотних активів значною мірою визначають ефективність їх використання. Достатній мінімум власних і позикових засобів повинен забезпечити безперервність руху оборотних активів на всіх стадіях кругообігу, що задовольняє потреби виробництва в матеріальних і грошових ресурсах, а також забезпечує своєчасні і повні розрахунки з постачальниками, бюджетом, банками та іншими ланками. Недостатність таких джерел призводить до недостатнього фінансування господарської діяльності та до фінансових ускладнень. Натомість надлишок оборотних коштів на підприємстві спричинює створення наднормативних запасів товарно-матеріальних цінностей, відволікання оборотних коштів з господарського обороту, зниження відповідальності за цільове й раціональне використання як власних, так і позичених коштів.

Економіст Біла О.Г. у своєму посібнику «Фінанси підприємств» визначає, що оборотні кошти підприємств формуються за рахунок власних, позичених і залучених коштів [12].

Власні оборотні кошти - це власний і прирівняний до нього капітал, авансований на формування оборотних виробничих фондів і фондів обігу. До власних оборотних коштів відноситься статутний капітал, пайовий капітал, додатковий капітал, резервний капітал і нерозподілений прибуток. До власних оборотних коштів умовно прирівнюються тимчасово вільні кошти спеціальних фондів, резерви майбутніх витрат і платежів, доходи майбутніх періодів.

Позичені кошти - це короткострокові кредити банків та інших кредитних установ. Позичені кошти носять цільовий характер, видаються підприємствам на обумовлений строк (до одного року) за плату і підлягають обов'язковому поверненню [13].

Склад та структура джерел формування оборотних активів не є постійною величиною. Вони залежать від стану економіки підприємств, особливостей формування запасів і затрат і можуть змінюватися з часом.

Власний оборотний капітал відіграє провідну роль у складі джерел формування, а також багато важить в організації кругообігу грошових коштів, забезпечує майнову та оперативну самостійність, фінансову стійкість підприємства.

Основними шляхами збільшення власних оборотних коштів є:

ріст прибутку в поточному періоді;

спрямування більшої частини прибутку звітного періоду на цілі виробничого розвитку для першочергового зарахування в статутний фонд на поповнення власних оборотних коштів;

збільшення статутного фонду за рахунок коштів від реалізації майна, що не використовується, доходів від цінних паперів, оренди майна тощо;

кооперування населення, колективних членів і залучення вступних, пайових та інших внесків;

дооцінка товарно-матеріальних цінностей у зв'язку з ростом цін виробника;

прискорення оборотності оборотних засобів.

Нестача власних оборотних активів виникає у випадку, коли величина діючого нормативу перевищує суму власних оборотних активів. Це є, як правило, результатом недоодержання запланованого прибутку чи нераціонального його використання. Ця недостача покривається за рахунок виключно засобів самого підприємства.

В сучасних умовах в джерелах формування оборотних активів все більш важливого значення набувають позикові кошти.

Позикові засоби у вигляді кредитів використовуються більш ефективно, ніж власні оборотні активи, тому що здійснюють більш швидкий кругообіг, мають цільове призначення, видаються на обумовлений термін та супроводжуються стягненням банківського відсотку.

Позикові кошти залучаються не лише у формі короткострокового кредиту банку, а також інших залучених коштів, тобто залишків фондів і резервів самого підприємства, які тимчасово не використовуються за цільовим призначенням. В обігу підприємства, крім банківських кредитів і кредиторської заборгованості, можуть знаходитись інші залучені кошти. До цієї групи коштів належить резерв майбутніх платежів тощо.

Правильне співвідношення між власними, позиченими та залученими джерелами формування оборотних активів відіграє важливу роль у зміцненні фінансового стану підприємства. Першочерговим завданням фінансового відділу є забезпечити збалансування джерел грошових коштів, яке забезпечить стабільну і прибуткову діяльність.

Необхідно відмітити, що в сучасних умовах виробничої діяльності господарських формувань типовим наслідком кризових явищ їхнього економічного розвитку стала гостра нестача необхідного обсягу власних джерел формування оборотних активів, що істотно позначається на ефективності їхнього господарювання. Тому одне з найактуальніших завдань щодо забезпечення підвищення ефективності виробничої діяльності на сучасному етапі їх розвитку полягає в суттєвому вдосконаленні управління оборотними активами та джерелами їх формування.

1.3 Методика визначення ефективності використання оборотних коштів

Оборотні засоби підприємства постійно перебувають в русі, здійснюючи кругообіг. Вони переходять із однієї стадії в іншу, із сфери обігу у сферу виробництва, із сфери виробництва у сферу обігу і т. д. Кругообіг оборотних коштів підприємства починається з моменту оплати ним сировинно-матеріальних та інших ресурсів і завершується поверненням цих коштів у вигляді виручки від реалізації готової продукції.

Оборотний капітал проходить три стадії кругообігу (в чому й заключається значення оборотного капіталу): грошову, виробничу й товарну. Оборотні кошти підприємства мають бути розподілені на всіх трьох стадіях кругообігу в мінімальному, але достатньому обсязі. Вони в будь-який момент часу одночасно перебувають в усіх трьох стадіях кругообігу.

На першій стадії під час авансування коштів здійснюється придбання й нагромадження необхідних виробничих запасів. У виробничому процесі авансується вартість для створення продукції: у розмірі вартості використаних виробничих запасів, перенесеної вартості основних фондів, витрат на саму працю (заробітна плата та пов'язані з нею витрати).

Виробнича стадія кругообігу оборотного капіталу завершується випуском готової продукції, після чого настає стадія реалізації.

На третій стадії авансування коштів триває доти, доки товарна форма вартості не перетвориться на грошову. Отримання виручки від реалізації свідчить про корисність створеної суспільством вартості і про відтворення авансованих у ній коштів. Грошова форма, якої набирає оборотний капітал на третій стадії кругообігу, одночасно є і початковою стадією наступного обороту капіталу. Кругообіг оборотного капіталу і створення нової вартості відбувається за схемою:

Г - Т...В...Т ' - Г ',

де Г - кошти, що авансуються;

Т - предмети праці (товар);

В - виробництво;

Т ' - готова продукція (товар);

Г ' - кошти, отримані від реалізації створеної продукції .

Точки (...) означають, що обертання коштів перерване, але процес їхнього кругообігу продовжується в сфері виробництва. Оборотні кошти при русі знаходяться на всіх стадіях і у всіх формах. Це забезпечує безперервний процес виробництва і безперебійну роботу підприємства.

Період, який починається з авансування капіталу на придбання виробничих запасів і завершується поверненням цього капіталу, називається виробничим циклом.

Мету функціонування капіталу буде досягнуто тоді, коли Г ' = Г + АГ, тобто коли відбудеться приріст грошей порівняно з авансованою сумою. Отже, самозростання капіталу відбувається в процесі кругообігу оборотного капіталу, який проходить різні стадії і набирає різних форм. Що менше часу оборотний капітал перебуває в тій чи іншій формі (грошовій, виробничій, товарній), то вища ефективність його використання, і навпаки. Оборотний капітал бере участь у створенні нової вартості не прямо, а через оборотні фонди. Час, протягом якого оборотні кошти здійснюють один кругообіг, називається періодом обороту оборотних коштів.

Отже, оборотні кошти - це кошти, авансовані в оборотні виробничі фонди і фонди обігу для забезпечення безперервності процесу виробництва, реалізації продукції та отримання прибутку. Вони є однією із складових частин майна підприємств і знаходяться в постійному русі, здійснюючи відповідний кругообіг, переходячи з грошових засобів у виробничі запаси, з виробничих запасів у незавершене виробництво, з незавершеного виробництва у готову продукцію. Закінчивши один оборот вони вступають в новий. Принципи організації оборотних коштів справляють неабиякий вплив на результативність і ефективність роботи підприємства, його фінансову стійкість та платоспроможність.



Розділ II. Оцінка ефективності використання оборотних коштів у ПАТ Київська кондитерська фабрика «Рошен»

2.1 Оцінка фінансового стану підприємства

Приватне акціонерне товариство «Київська кондитерська фабрика «Рошен» є найбільшою кондитерською фабрикою м. Києва. Входить до складу кондитерської корпорації «Рошен». Товариство утворено шляхом зміни найменування Закритого акціонерного товариства «Київська кондитерська фабрика імені Карла Маркса», зареєстрованого відповідно до законодавства України. Приватне акціонерне товариство «Київська кондитерська фабрика «Рошен» є повним правонаступником всіх прав та обов'язків Закритого акціонерного товариства «Київська кондитерська фабрика імені Карла Маркса» , яке створено та діє на підставі чинного законодавства України, зокрема : Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про акціонерні товариства», Статуту підприємства тощо. [14]

Повна назва: Приватне акціонерне товариство «Київська кондитерська фабрика «РОШЕН»

Скорочена назва : ПАТ «ККФ «РОШЕН»

Юридична адреса: м.Київ, Науки проспект,буд.1,03039

Засновник : Валентин Єфімов

Генеральний директор : Луцков Юрій Васильович

Форма власності : Приватна власність

Організаційно-правова форма господарювання за КОПФГ: Самоврядівні підприємства та організації

Рік заснування: 1874

Вид промислової діяльності: Виробництво харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів

Види економічної діяльності за КВЕД - 2010:

10.82 Виробництво какао, шоколаду та цукрових кондитерських виробів

10.71 Виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання

10.72 Виробництво сухарів і сухого печива; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок тривалого зберігання

46.18 Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами

46.36 Оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами

47.24 Роздрібна торгівля хлібобулочними виробами, борошняними та цукровими кондитерськими виробами в спеціалізованих магазинах

Основною метою діяльності підприємства є : задоволення попиту покупців на товари, здійснення широкого спектру послуг, комерційної діяльності, іншої діяльності, яка не суперечить чинному на території України законодавству, а також реалізації на основі отриманого прибутку соціальних та економічних інтересів акціонерів.

Джерелом формування майна товариства є:

статутний капітал

продукція, вироблена підприємством у результаті господарської діяльності;

прибутки, отримані від реалізації продукції, робіт, послуг, а також від інших видів діяльності; кредити банків;

безкоштовні або благодійні внески, пожертвування, дари юридичних та фізичних осіб;

іншого майна, набутого підприємством на підставах, не заборонених законом.

Товариство має статутний фонд у розмірі 175 833 098 млн.грн (сто сімдесят п'ять мільйонів вісімсот тридцять три тисячі дев'яносто вісім) гривень 00 копійок.

Розмір статутного капіталу визначається загальною номінальною вартістю акцій підприємства. Статутний капітал товариства формується за рахунок внесків акціонерів, що вносяться в оплату придбаних акцій підприємства. Статутний капітал товариства формується за рахунок внесків акціонерів грошовими коштами та/або майном.

Товариство має наступні органи управляння:

Загальні збори акціонерів Товариства

Наглядова рада Товариства

Дирекція Товариства

Перевірка фінансово-господарської діяльності підприємства здійснюється ревізійною комісією підприємства.

Інтереси акціонерів товариства в установах, закладах та організаціях України та за її межами представляє Президент товариства, що обирається Загальними зборами акціонерів.

Асортимент підприємства нараховує понад 100 найменувань кондитерських виробів, серед яких шоколад, цукерки, торти, печиво, мармелад.

Продукція ПАТ «ККФ «Рошен» представлена на всій території України і поза її межами.

Загалом кон'юнктуру ринку на якому обране нами підприємство здійснює свою діяльність можна оцінювати як досить сприятливу, так як попит на кондитерські вироби у населення є доволі стійким. Однак, на сьогодні одним з основних ризиків у кондитерській галузі є високий рівень конкуренції. Так, головними конкурентами ПАТ «ККФ «Рошен» є компанія «АВК», кондитерська фабрика «Світоч», Житомирська кондитерська фабрика «ЖЛ».

Проте, завдяки таким перевагам як застосування передових технологій, високий технічний потенціал, власна мережа дистриб'юцій, напрацьований імідж та місце розташування в центрі країни ПАТ «Київська кондитерська фабрика «Рошен» твердо займає позицію в п'ятірці найуспішніших підприємств даної галузі.

Основні показники структури майнового стану підприємства та їх динаміка за період з 2014 до 2016 р. подані в подальших таблицях. Розрахунки здійснювались відповідно даних балансу ПАТ «ККФ «Рошен»

Таблиця 2.1 - Аналіз структури майнового стану підприємства

Показники	2014	2015	2016
	тис.грн	%	тис.грн	%	тис.грн	%
I.Необоротні активи
Основні засоби:	705007	89,8	603015	85,5	576366	87,5
первісна вартість	1032492	131,7	918427	130,3	901998	136,9
Довгострокові фінансові інвестиції: які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств	11	0,001	11	0,002	11	0,002
інші фінансові інвестиції	10	0,001	10	0,001	10	0,002
Усього за розділом I	705028	89,9	603036	85,5	576387	87,5
II. Оборотні активи
Запаси	8900	1,2	8512	1,2	8856	1,3
Дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги	67067	8,5	92001	13,1	71252	10,8
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
з бюджетом	2772	0,4	-	-	-	-
Інша поточна дебіторська заборгованість	454	0,1	1279	0,2	2388	0,4
Гроші та їх еквіваленти	43	0,005	220	0,031	130	0,020
Інші оборотні активи	-	-	32	0,005	4	0,001
Усього за розділом II	79236	10,1	102044	14,5	82630	12,5
Всього:	784264	100	705080	100	659017	100

Аналізуючи структуру майна підприємства за період 2014 р.- 2016 р, ми прийшли до висновка, що найбільшу питому вагу в майні підприємства. у нас займали Необоротні активи в 2014 р. - 89,9%. Серед необоротних активів основні засоби у 2014 р. складали 705007 тис.грн. Питома вага оборотних активів у 2014 р. складала 10,1%, у 2015 р. - 14,5%, у 2016 р.- 12,5%.Серед них переважала дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги.



Таблиця 2.2 - Аналіз динаміки майнового стану підприємства

Показники	2014	2015	2016	Відхилення
	тис.грн	тис.грн	тис.грн	тис.грн	%
II.Необоротні активи
Основні засоби:	705007	603015	576366	-128641	81,8
первісна вартість	1032492	918427	901998	-130494	87,4
Довгострокові фінансові інвестиції: які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств	11	11	11	0	100,0
інші фінансові інвестиції	10	10	10	0	100,0
Усього за розділом I	705028	603036	576387	-128641	81,8
II. Оборотні активи
Запаси	8900	8512	8856	-44	99,5
Дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги	67067	92001	71252	4185	106,2
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
з бюджетом	2772	-	-	-	-
Інша поточна дебіторська заборгованість	454	1279	2388	1934	526,0
Гроші та їх еквіваленти	43	220	130	87	302,3
Інші оборотні активи	-	32	4	4	-
Усього за розділом II	79236	102044	82630	3394	104,3
Всього:	784264	705080	659017	-125247	84,0

Горизонтальний аналіз майна підприємства показав, що абсолютна величина необоротних активів впродовж 3 останніх років зменшилася на 128641 тис.грн або на 18,2 %. Серед необоротних активів суттєвого зменшення зазнала абсолютна величина основних засобів (зменшилася на 18,2%)

Оборотні активи впродовж досліджуваного періоду зросли на 4,3% або на 3394 тис.грн. Серед оборотних активів суттєвих змін зазнали інша поточна дебіторська заборгованість , що зросла у 5 разів ,що може негативно позначитись на діяльності підприємства. Гроші та їх еквіваленти за період 2014-2016 рр. збільшилися у 3 рази або на 87 тис.грн, що, безумовно, є позитивним аспектом у діяльності підприємства.



Таблиця 2.3 - Аналіз структури джерел формування майна підприємства

Показники	2014	2015	2016
	тис.грн	%	тис.грн	%	тис.грн	%
I. Власний капітал
Зареєстрований (пайовий) капітал	175833	22,4	175833	24,9	175833	26,7
Резервний капітал	2164	0,3	3904	0,6	4455	0,7
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	341416	43,5	350697	49,7	354887	53,9
Усього за розділом I	519413	66,2	530434	75,2	535175	81,2
II. Довгострокові зобов'язання і забезпечення
Відстрочені податкові зобов'язання	51777	6,6	43652	6,2	36932	5,6
Усього за розділом II	51777	6,6	43652	6,2	36932	5,6
IІІ. Поточні зобов'язання і забезпечення
Поточна кредиторська заборгованість:
за товари, роботи, послуги	185548	23,7	109809	15,6	67990	10,3
за розрахунками з бюджетом	11516	1,5	8611	1,2	3859	0,6
за розрахунками зі страхування	3461	0,4	1534	0,2	1879	0,3
за розрахунками з оплати праці	7006	0,9	6185	0,9	6923	1,1
за одержаними авансами	0	-	32	0,005	0	-
Поточні забезпечення	5034	0,6	4187	0,6	4672	0,7
Інші поточні зобов'язання	509	0,07	636	0,09	1587	0,24
Усього за розділом IІІ	213074	27,2	130994	18,6	86910	13,2
Всього	784264	100	705080	100	659017	100

Проаналізувавши структуру джерел формування майна підприємства, ми можемо зробити висновок, що найбільшу питому вагу в джерел формування за 2014 р. у нас займав власний капітал - 66,2 %. Нерозподілений прибуток у власному капіталі у 2014 р. склав 43,5 %, у 2015 р. - 49,7 % і у 2016 р. - 53,9 %.

Довгострокові зобов'язання включають відстрочені податкові платежі. Їх питома вага у 2014 р. складала 6,6 %, у 2015 р. - 6,2 %, а у 2016 р. - 5,6 %.

Поточні зобов'язання включають поточну кредиторську заборгованість, поточні забезпечення та інші поточні зобов'язання. Їх питома вага у 2016 р. складала 27,2 %, у 2015 р. - 18,6 %, а у 2016 р. - 13,2 %.



Таблиця 2.4 - Аналіз динаміки джерел формування майна підприємства

Показники	2014	2015	2016	Відхилення
	тис.грн	тис.грн	тис.грн	тис.грн	%
I. Власний капітал
Зареєстрований (пайовий) капітал	175833	175833	175833	0	100,0
Резервний капітал	2164	3904	4455	2291	205,9
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	341416	350697	354887	13471	103,9
Усього за розділом I	519413	530434	535175	15762	103,0
II. Довгострокові зобов'язання і забезпечення
Відстрочені податкові зобов'язання	51777	43652	36932	-14845	71,3
Усього за розділом II	51777	43652	36932	-14845	71,3
IІІ. Поточні зобов'язання і забезпечення
Поточна кредиторська заборгованість:
за товари, роботи, послуги	185548	109809	67990	-117558	36,6
за розрахунками з бюджетом	11516	8611	3859	-7657	33,5
за розрахунками зі страхування	3461	1534	1879	-1582	54,3
за розрахунками з оплати праці	7006	6185	6923	-83	98,8
за одержаними авансами	0	32	0	0	-
Поточні забезпечення	5034	4187	4672	-362	92,8
Інші поточні зобов'язання	509	636	1587	1078	311,8
Усього за розділом IІІ	213074	130994	86910	-126164	40,8
Всього	784264	705080	659017	-125247	84,0

Горизонтальний аналіз джерел формування майна підприємства показав, що абсолютна величина зареєстрованого ( пайового ) капіталу не змінилася впродовж досліджуваного періоду, в той час резервний капітал збільшився на 2291 тис.грн або більше, ніж у 2 рази. Абсолютна величина нерозподіленого прибутку зросла на 13471 тис.грн або на 3,9 %. Величина відстрочених податкових зобов'язань зменшилася на 28,7 % або на 14845 тис.грн, що є позитивним наслідком для діяльності підприємства. Також позитивним наслідком є зменшення поточної кредиторської заборгованості за період 2014-2016 рр.. Так, наприклад, кредиторська заборгованість за товари, роботи і послуги зменшилася на 63,4 %, за розрахунками з бюджетом на 66,5 %, за розрахунками зі страхуванням на 45,7%, за розрахунками з оплати праці на 1,2 %.

Таблиця 2.5 - Аналіз абсолютних показників балансу

Показник	2014	2015	2016	Відхилення
				тис.грн	%
Вартість майна	784264	705080	659017	-125247	84,0
Загальна вартість дебіторської заборгованості	70293	93280	73640	3347	104,8
Загальна вартість кредиторської заборгованості	207531	126171	80651	-126880	38,9

Проведене дослідження показало, що загальна вартість майна підприємства впродовж досліджуваного періоду зменшилася на 125247 тис.грн або на 16%.

Дебіторська заборгованість, яка характеризує вартість вилучених на певний період з господарської діяльності підприємства оборотних коштів за 3 останні роки збільшилася на 3347 тис.грн або на 4.8 %.

Загальна величина кредиторської заборгованості ,яка показує вартість тимчасово залученого майна інших підприємств у господарській оборот зменшилася на 126880 тис.грн або на 61,1 %.

2.2 Забезпеченість господарства оборотними коштами, їх склад та структура

Фінансовий стан підприємства значною мірою залежить від класифікації оборотних коштів, оскільки вона дає можливість підприємству визначити оптимальний склад і структуру, потребу та джерела формування оборотних коштів. Оборотні кошти класифікуються за декількома ознаками.

Оборотні активи включають:

запаси;

дебіторську заборгованість;

грошові кошти та ліквідні цінні папери.

До складу запасів підприємств належать:

виробничі запаси (запаси сировини і основних матеріалів, добрива, палива, будівельних матеріалів для ремонту та інших потреб основної діяльності, запасні частини, тварини на вирощуванні та відгодівлі, худоба на базах, насіння і садівний матеріал, корми, малоцінні й швидкозношувальні предмети, спецінструменти, спецустаткування та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб);

незавершене виробництво рослинництва, тваринництва, промислових та обслуговуючих виробництв; напівфабрикати власного виробництва (незавершена продукція, що підлягає подальшій переробці або завершення виготовлення; незавершене виробництво на підприємствах, що виконують роботи та надають послуги, складаються з витрат на виконання незавершених робіт (послуг), які ще не принесли підприємству доходи);

готова продукція (продукція, обробка якої завершена та яка пройшла випробування, приймання, укомплектування згідно з умовами договорів із замовниками і відповідає технічним вимогам і стандартам);

товари (матеріальні цінності, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу);

малоцінні та швидкозношувальні предмети (предмети, що використовуються протягом не більше одного року або операційного циклу, якщо він більше одного року, зокрема: інструмент, господарський інвентap, спеціальне оснащення, спеціальний одяг).

Дебіторська заборгованість - це важливий компонент оборотних активів. Продаж товарів одного підприємства іншому або організації не завжди супроводжується негайними розрахунками. Неоплачені розрахунки за поставлену продукцію складають більшу частину дебіторської заборгованості.

Грошові кошти та ліквідні цінні папери - найбільш ліквідна частина оборотних активів. До грошових коштів відносять касову готівку, кошти на рахунках в банках та депозити до запитання. Цінні папери, що є короткотерміновими фінансовими вкладеннями, включають: цінні папери інших підприємств, державні облігації та цінні папери, випущені місцевими органами влади.

За місцем і роллю в процесі виробництва оборотні активи поділяють на 4 групи:

вкладені у виробничі запаси;

вкладені у незавершене виробництво;

вкладене у готову продукцію;

грошові кошти і ліквідні цінні папери.

Під структурою оборотних активів розуміють кількісне співвідношення окремих елементів в загальному обсязі оборотних активів, виражене в процентах до загальної суми.

Оборотні засоби за характером участі в операційному циклі поділяють на дві групи: оборотні засоби, які обслуговують виробничий цикл підприємства (оборотні фонди) і оборотні засоби, що обслуговують фінансовий (грошовий) цикл (фонди обігу).

Таким чином фінансовий стан підприємства значною мірою залежить від наявності та ефективності використання оборотних засобів.

Таблиця 2.6 - Аналіз майна підприємства

Показник	2014	2015	2016	Відхилення
				%
Частка оборотних активів в майні підприємства	10,1	14,5	12,5	123,8
Частка основних засобів в майні підприємства	89,9	85,5	87,5	97,3
Коефіцієнт зносу основних засобів	0,32	0,34	0,36	113,8
Коефіцієнт придатності оборотних засобів	0,68	0,66	0,64	94,1

Проведене дослідження показало, що питома вага оборотних активів у майні підприємства у 2014 р. становила 10,1 % ; у 2015 р. - 14,5 ; у 2016 р. - 12,5 ; і збільшилася впродовж 3 останніх років на 23,8 %.

Питома вага основних засобів в майні підприємства становила 89,9 % у 2014 р., 85,5 % у 2015 р. і 87,5 % у 2016 р. Вона зменшилась впродовж досліджуваного періоду на 2,7 %.

Ступінь зносу основних засобів на підприємстві у 2014 р. становив 32 % ; у 2015 р.- 34 % ; у 2016 р. - 36 %. За 3 останні роки збільшився на 13,8 %.

Ступінь придатності, який характеризує технічний стан основних засобів вказує на те ,що у 2014 р. придатними до використання були 68 % , у 2015 р. - 66 % ; у 2016 р. - 64 %. За 3 останні роки технічний стан основних засобів погіршився на 5,9 %. Ми можемо припустити, що підприємство за досліджуваний період не оновлювало свої основні засоби.

Таблиця 2.7 - Аналіз рентабельності підприємства,%

Показник	2014	2015	2016	Відхилення
				%
Рентабельність оборотних активів	44,00	10,80	4,74	-89,22
Рентабельність власного капіталу	6,71	2,08	0,73	-89,09
Рентабельність продажу продукції	11,84	4,40	1,69	-85,76
Рентабельність самої продукції	13,61	5,11	1,92	-85,90
Чиста рентабельність підприємства	4,45	1,56	0,59	-86,62

Рентабельність оборотних активів характеризує ефективність їх використання і показує скільки чистого прибутку припадає на 1 грн оборотних активів. Проведені розрахунки показали, що на 1 грн оборотних активів припадає 44% у 2014 р., 10,8 % у 2015р. , 4,74 % у 2016 р. За 3 роки рентабельність оборотних активів зменшилася на 89,22 %.

Рентабельність власного капіталу показує величину одержаного прибутку в розрахунку на 1 грн капіталу власників. Розрахунки показали, що ця величина у 2014 р. становила 6,71 %, у 2015 р.- 2,08 %, у 2016 р. - 0,73 %. І за досліджуваний період зменшилася на 89,09%.

Рентабельність продажу продукції показує розмір чистого прибутку підприємства від продажу 1 грн продукції. У 2014 р. цей показник становив 11,84 %, у 2015 р. - 4,40 %, у 2016 р. - 1,69 % і за досліджуваний період знизився на 85,76 %.

Рентабельність продукції показує скільки прибутку отримало підприємство в розрахунку на 1 грн. понесених витрат. У 2014 р. цей показник становив 13,61 %, у 2015 р. - 5,11 % , у 2016 р. - 1,92 % і за останні 3 роки знизився на 85,90 %.

Чиста рентабельність підприємства показує скільки чистого прибутку припадає на 1 грн всього майна підприємства і становила у 2014 р. - 4,45 %, у 2015 р. - 1,56 %, у 2016 р. - 0,59 %, і за 3 роки зменшилася на 86,62 %.

Таке зменшення усіх показників рентабельності підприємства відбулося через те,що у 2016 р. чистий прибуток становив 3919 тис. грн ,в той час як у 2014 р. чистий прибуток становив 34861 тис.грн, що є на 30 942 тис.грн або на 88,8 % менше.

2.3 Аналіз ефективності використання оборотних коштів у ПАТ « Київська кондитерська фабрика «Рошен»

Ефективність використання оборотних фондів визначається з метою об'єктивної оцінки стану споживання ресурсів на виробництві, контролю обсягу витрат на їх придбання та збереження, прийняття рішень із питань організації економії ресурсів та розробки шляхів раціонального їх використання.

Для характеристики ефективності використання оборотних ресурсів в досліджуваному підприємстві розглянемо табл. 2.8

Таблиця 2.8 Показники ліквідності підприємства

Показники	2014	2015	2016	Відхилення
Коефіцієнт покриття	3,68	5,38	7,58	3,90
Коефіцієнт швидкої ліквідності	0,0002	0,0017	0,0015	0,0013
Обсяг власних обігових коштів	0,37	0,78	0,95	0,58
Частка оборотних засобів в активах підприємства	0,10	0,14	0,13	0,03

Проведене дослідження показало, що значення коефіцієнта покриття у 2014 р. становило 3,68. Продовж досліджуваного періоду цей показник збільшився на 3,90.Він характеризує достатність оборотних засобів для покриття боргових зобов'язань підприємства. Норматив даного показника більше або дорівнює 1.

Коефіцієнт швидкої ліквідності у 2014 р. становив 0,0002. Це означає, що 0,02% може бути погашено за рахунок грошових коштів та їх еквівалентів. Значення цього показника впродовж 2 років збільшилася на 0,0013.

Обсяг власних обігових коштів у 2014 р. становив 0,37 тис. грн. На кінець досліджуваного періоду збільшився на 0,58 тис. грн. Він показує, яку суму короткострокових зобов'язань підприємство може погасити за рахунок власних оборотних засобів.

Частка оборотних засобів в майні підприємства у 2014 р. становила 10%,та за досліджуваний період збільшилася на 3%.

Підприємство є відокремленим підрозділом ROSHEN Corporation, тому на його рахунках та у касі нашого підприємства відсутні грошові кошти. По цій причині ми не можемо порахувати показник «Коефіцієнт абсолютної ліквідності»

Таблиця 2.9 - Показники оцінки фінансової стійкості підприємства

Показник	2014	2015	2016	Відхилення
Показник автономії	0,66	0,75	0,81	0,15
Показник фінансової залежності	0,34	0,25	0,19	-0,16
Коефіцієнт фінансової стабільності	1,96	3,04	4,32	2,36
Коефіцієнт співвідношення залученого і власного капіталу	0,51	0,33	0,23	-0,28

Проведене дослідження показало, що коефіцієнт автономії у 2014 р. склав 0,66,і в порівнянні з 2016 р. зріс на 0,15.

Показник фінансової залежності у 2014 р. становив 0,34 і в порівнянні з 2016 знизився на 0,16. Коефіцієнт автономії показує, що 66 % майна підприємство формує власними коштами, а 34 % за рахунок залучених джерел, про що свідчить коефіцієнт фінансової залежності.

Коефіцієнт фінансової стабільності у 2014 р. становив 1,96 і впродовж досліджуваного періоду зріс на 2,36.

Коефіцієнт співвідношення залученого і власного капіталу у 2014 р. становив 0,51 і зменшився впродовж досліджуваного періоду знизився на 0,28.

Коефіцієнт фінансової стабільності показує, яку частку залученого капіталу може погасити власним коштом, а коефіцієнт залученого до власного капіталу показує частку залучених коштів у капіталі підприємства.

Отже, ми можемо зробити висновок, що за досліджуваний період на нашому підприємстві ПАТ «ККФ «Рошен», показники були не стабільними. Тобто, деякі показники зазнали значного збільшення, а деякі помітно знизилися.



Розділ III. Шляхи підвищення ефективності використання оборотних коштів підприємства

3.1 Налагодження економічно обґрунтованого планування оборотних коштів

Визначення необхідної величини оборотних коштів пов'язано з процесом нормування. В умовах збиткової чи низькорентабельної господарської діяльності, зниження платоспроможності підприємства визначення планової потреби в оборотних активах і оборотних коштах є економічно необхідним. При плануванні оборотних коштів необхідно розробити норми запасів планових оборотних засобів, на основі них розрахувати часткові та сукупні нормативи оборотних коштів та встановити норматив власних оборотних коштів.

При розрахунку потреби в оборотних активах можна використати метод прямого рахунку, для цього обчислюються норми запасу товарно-матеріальних цінностей. Вони розробляються з урахуванням тривалості операційного циклу і, зокрема тривалості процесу виробництва продукції, віддаленості постачальників, умов постачання і збуту, які передбачені в угодах (періодичність, рівномірність, комплектність поставок, вид транспортних засобів, розмір партії поставки, швидкість перевезення), форм розрахунків, часу, необхідного для підготовки сировини і матеріалів до виробництва тощо.

Для того, щоб норми оборотних активів були прогресивними і діяли протягом достатньо тривалого періоду часу, їх необхідно розробляти з урахуванням організаційно-технічних заходів.

Важливим для підприємства є визначення планової потреби в сировині і матеріалах, які займають найбільшу питому вагу в оборотних активах.

Індивідуальна норма запасу сировини і матеріалів, згідно методики прямого рахунку складається з часу:

необхідного для розвантаження і доставки на склад, кількісне приймання;

необхідного для проведення лабораторного аналізу, підготовки сировини до виробничого споживання (технологічний запас);

перебування сировини і матеріалів у поточному, складському запасі;

перебування сировини і матеріалів у страховому, гарантійному запасі.

Час необхідний для розвантаження, приймання, складування сировини і матеріалів визначається шляхом хронометражу або на основі норм часу їх виконання, з урахуванням найбільш стислих строків виконання.

Час, необхідний для проведення лабораторного аналізу і підготовки сировини до виробництва (аналіз молока, інші операції, які не є складовою виробничого циклу), визначається конкретними умовами роботи підприємства і розраховується на кількість сировини, одночасно переданої у виробництво.

Час перебування сировини і матеріалів у поточному (складському) запасі визначається тривалістю інтервалів між суміжними поставками. Тривалість інтервалів між суміжними поставками може бути визначена на основі угод або з урахуванням фактичної частоти поставок. Розрахунок інтервалу на основі фактичної частоти поставок здійснюється при перевезенні сировини транспортом різної вантажності. За цим методом розраховується середній інтервал поставок на основі даних про поставку сировини і матеріалів за 4-й квартал звітного року або за півріччя. Середній інтервал поставок розраховується як середньозважена величина, отримана шляхом множення обсягу кожної поставки на інтервал у днях до наступної поставки і діленням отриманої суми добутків на загальний обсяг поставок, прийнятий до розрахунку.

На підприємствах, де використовується широкий перелік сировини і матеріалів і вони надходять від багатьох постачальників, поточний складський запас приймається в розмірі 50% середнього інтервалу поставки. Це пов'язано з тим, що потреба підприємства у сировині і матеріалах в цілому скорочується у порівнянні з розмірами максимальних запасів окремих їх видів, тому що у будь-який момент часу по одних видах запаси бувають мінімальними (перед надходженням наступної партії), а по інших - максимальними (після надходження наступної партії), а в середньому підтримуються на рівні 50% максимальних.

Слід зауважити, що ефективне використання виробничих потужностей можливе за достатності запасів сировини, матеріалів, товарів та інших елементів оборотних засобів, потрібних для операційного циклу, і наявності необхідних коштів для його відтворення. Тому підприємствам треба більше уваги приділяти тривалості операційного циклу і нормуванню власних оборотних коштів, щоб забезпечити сталу величину робочого капіталу й реальну можливість вчасно розраховуватися за зобов'язаннями, а при потребі залучити в оборот короткострокові кредити банків.