Організація оборотних коштів

Для забезпечення безперервності процесу виробництва створюється страховий запас, мета якого - попередити наслідки можливих перебоїв у постачанні через порушення умов поставок, змін у фінансово - господарській діяльності підприємств - постачальників, затримці у дорозі тощо.

Для забезпечення підприємству фінансової стабільності величина і частка власних коштів в обороті повинна бути регульованою, підлягати нормуванню.

Норматив власних оборотних коштів встановлюється з метою забезпечення підприємству фінансової стійкості, платоспроможності і кредитоспроможності з урахуванням його фінансових можливостей.

Норматив власних оборотних коштів в обороті доцільно встановлювати у розмірі фактично їх наявності за даними балансу на початок планового періоду, але не менше мінімальної потреби в них.

Фактична наявність власних коштів в обороті визначається за даними балансу на останню звітну дату за формулою:

ВОК = ВК + ЗНВ + ДЗ + ДМП - НА - ВМП, 

де ВОК - власні оборотні кошти;

ВК - власний капітал (І розділ пасиву);

ЗНВ - забезпечення наступних витрат і платежів (II розділ пасиву);

ДЗ - довгострокові зобов'язання (III розділ пасиву);

ДМП - доходи майбутніх періодів (V розділ пасиву);

НА - необоротні активи (І розділ активу);

ВМП - витрати майбутніх періодів (III розділ активу).

Більш простим методом фактичну наявність власних оборотних коштів можна визначити методом розрахунку робочого капіталу за формулою:

РК = ОА - ПЗ

Де, РК - робочий капітал;

ОА - оборотні активи (II розділ активу);

ПЗ - поточні зобов'язання (IV розділ пасиву).

Мінімальну потребу у власних оборотних коштах доцільно встановлювати у розмірі, достатньому для забезпечення підприємству фінансової стійкості, платоспроможності та кредитоспроможності. Для цього необхідно не менше 50 % планової потреби в оборотних засобах формувати за рахунок власного капіталу. Тоді підприємство забезпечить ліквідність поточних зобов'язань за рахунок оборотних активів на рівні 150-200 %, залежно від стану дебіторської і кредиторської заборгованості. Такий показник поточної ліквідності при умілому управлінні оборотними активами забезпечить своєчасність розрахунків за зобов'язаннями, створить підприємству імідж надійного партнера по бізнесу.

Якщо власні оборотні кошти на початок планового періоду становлять менше мінімальної потреби або відсутні, то норматив власних оборотних коштів доцільно встановлювати в розмірі реально можливого поповнення власного капіталу, але не менше 10 відсотків прогнозованої потреби в оборотних коштах. Одночасно підприємство повинно вжити заходів щодо збільшення величини і частки коштів в обороті до необхідного мінімуму.

Якщо підприємство не може забезпечити участі власного капіталу у формуванні планових оборотних засобів на рівні 10 відсотків, то треба вирішувати питання про зменшення обсягів діяльності, реалізацію незадіяного у виробництві майна або реорганізацію підприємства.

При наявності власних оборотних коштів понад мінімальну потребу в них норматив доцільно встановлювати в розмірі фактичної їх наявності, але не більше потреби в коштах для формування матеріальних оборотних активів. Їх наявність забезпечить підприємству достатню фінансову незалежність у формуванні планових оборотних засобів.

Основним джерелом поповнення власних оборотних коштів є прибуток, що залишається у підприємства після сплати податку на прибуток.

Доцільно було б, щоб до сформування частки власних коштів в обороті у розмірі 40-60% всіх оборотних засобів, чистий прибуток не розподіляти, а весь направляти на поповнення власних оборотних коштів. Кошти фонду заохочень і соціального захисту працівників поповнювати після сформування нормативу власних оборотних коштів.

Основними шляхами поповнення до нормативу власних оборотних коштів є наступні:

збільшення статутного та іншого додаткового капіталу;

прискорення оборотності планових оборотних засобів, внаслідок чого відбувається зменшення потреби в оборотних коштах.

За розробленими нормами і нормативами на підприємстві повинен здійснюватися постійний контроль.

Оперативний і підсумковий контроль за дотриманням норм і нормативів оборотних засобів дають можливість підприємству ефективно використовувати оборотні кошти, шукати і знаходити шляхи прискорення оборотності оборотних активів і покращувати структуру оборотних коштів.

В сучасних умовах господарювання кожне підприємство робить головний акцент на вирішенні питань стабільності функціонування та максимізації прибутку. Для того, щоб досягти поставлених цілей, потрібна правильно підібрана, чітка та ефективна політика управління активами підприємства, в яких значну роль відіграють оборотні кошти. Брак оборотних коштів ставить підприємство на грань банкрутства, що змушує задуматись над удосконаленням системи управління ними.

Нині для багатьох українських підприємств типовим наслідком економічної кризи, яка охопила нашу країну у 2008-2009 р. р., стала гостра нестача оборотних коштів. Відомо, що існує пряма залежність між результатами діяльності підприємства і системою управління формуванням і використанням його оборотних коштів, оскільки саме їх оптимальність забезпечує підприємству достатній рівень платоспроможності. Тож для забезпечення ефективності функціонування підприємства варто постійно вдосконалювати управління його оборотними коштами, здійснюючи безперервний процес виробництва та реалізації продукції при мінімальному їх рівні.

Першим кроком в системі ефективного управління оборотним коштами варто виділити їх структурний аналіз та динаміку, що дозволить визначити, яка тенденція: зменшення чи збільшення оборотних коштів, спостерігалася на підприємстві за попередні роки та визначити оптимальний обсяг і структуру оборотних коштів. Адже збалансованість та правильність розміщення оборотних коштів має свої особливості, як у окремих галузях, так і на окремих підприємствах, що зумовлено видом діяльності, технічною оснащеністю підприємств, організацією роботи, поповненням сировини для виробництва та пошуком ринків збуту [15].

Наступним кроком є аналіз показників ефективності використання оборотних коштів (коефіцієнта оборотності оборотних коштів, що характеризує ефективність використання підприємством усіх наявних ресурсів, незалежно від джерел їх залучення; терміну оборотності оборотного капіталу, який застосовується для оцінки ефективності використання оборотного капіталу і показує швидкість обертання оборотних коштів; коефіцієнта оборотності дебіторської заборгованості, який показує швидкість обертання дебіторської заборгованості підприємства за період, що аналізується (розширення або зниження комерційного кредиту, що надається підприємством); коефіцієнта маневреності, який показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто характеризує ступінь мобілізації власного капіталу; коефіцієнта рентабельності, який характеризує ефективність забезпечення фінансового відтворення оборотних коштів), а також чинників, які впливають на них.

Ґрунтовний аналіз показників ефективності використання оборотних коштів дозволить визначити, який рівень оборотних коштів потрібен підприємству, тобто дасть змогу здійснити нормування, визначити їх мінімальну кількість, при використанні якої підприємству буде забезпечена безперервність процесу виробництва, виконання плану реалізації продукції, і, як наслідок, отримання прибутку [16].

Зовнішні фактори оборотності - це ті, які підприємство може врахувати, проаналізувати, та на основі аналізу розробити певні рекомендації з функціонування, хоча безпосереднього впливу на них підприємство не має. До таких факторів належать: стан економіки, рівень оподаткування, коливання кон'юнктури ринку, політика держави, галузь діяльності підприємства, темпи інфляції, рівень ставок банківського кредитування.

До внутрішніх факторів, треба віднести ті, які підприємство може змінити, а якщо вони зменшують ефективність функціонування, то і знешкодити їх.

Такими факторами є: термін виробництва продукції, масштаб діяльності підприємства, термін оборотності оборотних коштів, розрахунки з постачальниками сировини і покупцями.

Таким чином, аналіз факторів оборотності дає змогу покращити систему управління оборотними коштами.

Варто пам'ятати, що ефективність формування та використання оборотних коштів зумовлена певними особливостями управління їх основними структурними елементами: запасами, дебіторською заборгованістю та грошовими коштами [17].

Основними методами контролю запасів є такі:

нормування, що включає в себе аналітичний, коефіцієнтний і прямий методи розрахунку оптимального рівня запасів;

контроль запасів, що передбачає використання методів АВС і ХУ2 та методу економічно обґрунтованих потреб.

Розглянемо ці методи докладніше. Визначення величини оборотних коштів за аналітичним методом передбачає ґрунтовний аналіз фактичних запасів, коригування їх величини та вилучення надлишків, якщо вони є на підприємстві.

Коефіцієнтний метод полягає у визначенні чинності нормативів власних оборотних коштів на початку розрахункового періоду, з урахуванням показників виробництва цього періоду.

Метод прямого розрахунку дозволяє визначити фактичну потребу підприємства в запасах на встановлений період.

Метод економічно обґрунтованих потреб оснований на мінімізації сукупних операційних витрат зі закупівлі та збереження запасів на підприємстві. Він дає можливість розрахувати витрати по зберіганню запасів, розміщення замовлень та витрати зі збереження запасів на складах.

Метод АВС є найбільш простим способом управління запасами і передбачає їх розподіл на три категорії: А - найважливіші, які включають 20 % запасів; 80 % продажу, В - важливі, що діляться на 30 % запасів; 15 % продажу, С - менш важливі, до яких відносять 50 % запасів; 5 % продажу. Особливістю цього методу є те, що порівняно мала група запасів може мати найбільшу вартість.

Метод ХУ2 полягає у поділі запасів залежно від попиту і точності прогнозування величини споживання товарів. Цей метод оснований на розподілі ресурсів підприємства на категорії:

Х - для ресурсів характерна стабільна величина споживання і висока точність прогнозу. Значення коефіцієнта варіації знаходиться в інтервалі від 0 до 10%.

У - ресурси характеризуються визначеною величиною споживання відповідно до чинників, які на них впливають, наприклад, сезонні коливання, акції, надлишок товарів чи дефіцит, і середніми можливостями їх прогнозування. Значення коефіцієнта варіації - від 10до 25%.

2-характеризується малим рівнем споживання товарів і невисокою точністю прогнозування. Значення коефіцієнта варіації - понад 25%

Особливістю методу ХУ2 є визначення коефіцієнта варіації попиту, який дозволяє визначити ступінь однорідності сукупності і подібності в ній окремих значень [18].

Для забезпечення постійної наявності оборотних коштів і платоспроможності підприємства дуже важливе значення має не лише їх обсяг, але й ефективність управління дебіторською заборгованістю.

Підприємству слід дотримуватись таких трьох способів управління дебіторською заборгованістю:

створення клірингових центрів, які здійснювали б клірингові операції, що включають в себе збір та аналіз інформації щодо результатів торгівлі, на основі яких будуть здійснюватись фінансові операції, які забезпечують виконання зобов'язань за укладеними угодами;

продаж заборгованості, що може бути здійснено через факторинг, сутність якого полягає у купівлі факторинговою компанією грошових вимог постачальника до покупців за визначену винагороду;

застава.

Якщо підприємство буде дотримуватись вище зазначених способів управління дебіторською заборгованістю, то матиме можливість зменшити відтік оборотних коштів та зменшити ризики виникнення сумнівної та безнадійної дебіторської заборгованості [19].

Отже, як нестача грошових коштів, так і їх надлишок чинять значний вплив на роботу підприємства, спричиняючи збої в виробництві чи постачанні сировини, чим зменшують очікуваний прибуток. Саме тому дуже важливим є прискорення залучення грошових оборотних коштів як із внутрішніх, так і з зовнішніх джерел, чого можна досягти, здійснивши такі кроки:

формування знижок на великі партії продукції, що купується за готівку,

всебічне рекламування продукції,

участь у виставках та ярмарках,

пошук нових ринків збуту продукції,

забезпечення часткової чи повної попередньої оплати за вироблену продукцію,

залучення короткострокового, бюджетного чи податкового кредиту.

Тож, унаслідок прискорення оборотності фінансових (грошових) коштів зменшиться потреба в них, що дозволить підприємству вивільнити частину цих коштів з обороту та використати для збільшення виробництва, інвестування в інші види діяльності чи створення дочірніх підприємств.

Сформована система управління оборотними коштами дозволить здійснювати ефективний аналіз та визначати оптимальний обсяг і структуру оборотних коштів. На основі визначення показників ефективності використання оборотних коштів розрахувати резерви їх зростання та норматив, який забезпечить ефективне функціонування підприємства за мінімального обсягу оборотних коштів. Аналіз зовнішніх і внутрішніх факторів оборотності, полегшить формування оптимальної системи управління оборотними коштами. Управління запасами оборотними коштами слід здійснювати на основі методів АВС і ХУ2, управління дебіторською заборгованістю та управління грошовими коштами.

Значну увагу варто приділяти прискоренню оборотності оборотних активів, яке можливе за рахунок різного роду заохочень для клієнта купувати продукцію та залучення на підприємство комерційного кредиту.

Отже, врахування особливостей управління оборотними коштами на підприємстві сприятиме підвищенню ефективності його функціонування, збільшенню рівня ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості.

3.2 Резерви і шляхи поліпшення використання оборотних коштів

Прискорення оборотності оборотних коштів є першочерговою задачею підприємств у сучасних умовах і досягається різними шляхами. На стадії створення виробничих запасів такими можуть бути:

Впровадження економічно обґрунтованих норм запасу;

Наближення постачальників сировини, напівфабрикатів, що комплектують виробів і ін. до споживачів;

Широке використання прямих тривалих зв'язків;

Розширення складської системи матеріально-технічного забезпечення, а також оптової торгівлі матеріалами й устаткуванням;

Комплексна механізація й автоматизація вантажно-розвантажувальних робіт на складах.

На стадії незавершеного виробництва :

Прискорення науково-технічного прогресу (упровадження прогресивної техніки і технології, особливо безвідхідної, роторних ліній, хімізація виробництва);

Розвиток стандартизації, уніфікації, типізації;

Удосконалювання форм організації промислового виробництва, застосування більш дешевих конструктивних матеріалів;

Удосконалювання системи економічного стимулювання ощадливого використання сировинних і паливно-енергетичних ресурсів;

Збільшення питомої ваги продукції, що користується підвищеним попитом.

На стадії обігу:

Наближення споживачів продукції до її виготовлювачів;

Удосконалювання системи розрахунків;

Збільшення обсягу реалізованої продукції унаслідок виконання замовлень по прямих зв'язках, дострокового випуску продукції, виготовлення продукції з зекономлених матеріалів;

Ретельна і своєчасна добірка продукції, що відвантажується, по партіях, асортиментові, транзитній нормі, відвантаження в строгій відповідності з укладеними договорами.

Якщо говорити про поліпшення використання оборотних коштів, не можна не сказати і про економічне значення економії оборотних фондів, що виражається в наступному:

Зниження питомих витрат сировини, матеріалів, палива забезпечує виробництву великі економічні вигоди. Воно, насамперед, дає можливість з даної кількості матеріальних ресурсів виробити більше готової продукції і виступає тому як одна із серйозних передумов збільшення масштабів виробництва. Прагнення до економії матеріальних ресурсів спонукає до впровадження нової техніки й удосконалюванню технологічних процесів.

Економія в споживанні матеріальних ресурсів сприяє поліпшенню використання виробничих потужностей і підвищенню суспільної продуктивності праці.

Економія матеріальних ресурсів у величезній мірі сприяє зниженню собівартості промислової продукції. Істотно впливаючи на зниження собівартості продукції, економія матеріальних ресурсів надає позитивний вплив і на фінансовий стан підприємства.

Економічна ефективність поліпшення використання й економія оборотних фондів досить великі, оскільки вони впливають на всі сторони виробничої і господарської діяльності підприємства.

На кожному підприємстві є резерви економії матеріальних ресурсів. Під резервами варто розуміти виникаючі або виниклі, але ще не використані (повністю або частково) можливості поліпшення використання матеріальних ресурсів. У залежності від характеру заходів основні напрямки реалізації резервів економії ресурсів у промисловості і на виробництві підрозділяються на виробничо-технічні й організаційно-економічні.

До виробничо-технічних напрямків відносяться заходи, зв'язані з якісною підготовкою сировини до його виробничого споживання, удосконалюванням конструкції машин, устаткування і виробів, застосуванням більш економічних видів сировини, палива, упровадженням нової техніки і прогресивної технології, що забезпечують максимально можливе зменшення технологічних відходів і втрат матеріальних ресурсів у процесі виробництва виробів з максимально можливим використанням вторинних матеріальних ресурсів. До основних організаційно-економічних напрямків економії матеріальних ресурсів відносяться: комплекси заходів, зв'язаних з підвищенням наукового рівня нормування і планування матеріалоємності промислової продукції, розробкою і впровадженням технічно обґрунтованих норм і нормативів витрати матеріальних ресурсів; комплекси заходів, зв'язаних із установленням прогресивних пропорцій, що полягають у прискореному розвитку виробництва нових, більш ефективних видів сировини і матеріалів.

Головний напрямок економії матеріальних ресурсів на кожному конкретному підприємстві - збільшення виходу кінцевої продукції з той самою кількості сировини і матеріалів - залежить від технічного оснащення виробництва, рівня майстерності працівників, рівня організації матеріально-технічного забезпечення, кількості норм витрати і запасів матеріальних ресурсів.

Чимале значення має скорочення втрат у виробничому процесі, за рахунок якого можна досягти 15-20% всієї економії матеріальних ресурсів. При управлінні оборотними коштами важливо також правильно вибрати метод оцінки матеріально-виробничих запасів, що у підсумку впливає на розмір прибутку підприємства

Функціонування оборотних коштів розпочинається з моменту їх формування і розміщення. Раціональне розміщення як складова управління оборотним капіталом має певні особливості не лише в різних галузях, а навіть і на різних підприємствах однієї галузі. Визначальними тут є такі чинники: вид господарської діяльності, обсяг виробництва; рівень технології та організації виробництва; термін виробничого циклу; система постачання необхідних товарно-матеріальних цінностей і реалізації продукції та ін. Залежно від розміщення, умов організації виробництва й реалізації продукції оборотні кошти мають різний рівень ліквідності, а отже, і ризику використання.

Висновки

В даній курсовій роботі проведено аналіз оборотних коштів підприємства, рівня їх використання та шляхів підвищення ефективності їх використання. Аналіз проведено за період 2014-2016 рр.

У першому розділі курсової роботи викладені теоретичні основи аналізу оборотних активів та їх загальна характеристика.

У другому розділі представлено організаційну характеристику підприємства та аналіз використання оборотних засобів. Для характеристики були використані такі показники: показники ліквідності підприємства, , показники фінансової стійкості підприємства, показники рентабельності підприємства.

Аналізуючи проведені розрахунки, можна зробити висновок, що ПАТ «Київська кондитерська фабрика «Рошен» є одним із успішніших підприємств України з виробництва кондитерських виробів. Підприємство характеризується ефективним використанням основних засобів, та наявністю шляхів їх оновлення. Також відбувається ефективне використання оборотних засобів, оборотних коштів. Ще однією позитивною рисою є наявність широкої системи джерел формування оборотних коштів. Це свідчить про те що підприємство раціонально використовує як власні так і залучені кошти для формування оборотних активів.

В третьому розділі було розглянуто шляхи підвищення ефективності використання оборотних засобів на підприємстві.

Дослідження показали, що хоча підприємство досить ефективно використовує наявні оборотні ресурси, все ж є резерви для підвищення ефективності їх використання.

Проблема покращення використання оборотних коштів стала ще актуальнішою в умовах формування ринкових відносин. Інтереси підприємств вимагають повної відповідальності за результати своєї виробничо-фінансової діяльності. Оскільки фінансове становище підприємства знаходиться в прямій залежності від стану оборотних засобів і передбачає порівняння витрат з результатами господарської діяльності і відшкодуванням затрат власними засобами, підприємства зацікавлені в раціональній організації оборотних коштів - організації їх руху з мінімально можливою сумою для здобуття найбільшого економічного ефекту.

Запропоновані шляхи створюють резерви для покращання ефективності оборотних активів підприємства, які дозволять забезпечувати безперебійне постачання і реалізацію продукції з меншою сумою оборотних запасів і залучених джерел.

Важливою задачею в керуванні оборотними коштами є забезпечення оптимального співвідношення між платоспроможністю і рентабельністю шляхом підтримки відповідних розмірів і структури оборотних активів.

Слід також зазначити, що підприємство повинне підтримувати оптимальне співвідношення власних і позикових оборотних коштів, тому що від цього прямо залежить його фінансова стабільність і незалежність, можливість одержання нових кредитів.

Список використаної літератури

1. Поддєрьогін А.М. Фінанси підприємства: Підручник. - 7 тє вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2008. - 460с.

2. Філімоненков О.С Фінанси підприємств: навч. посіб. / О.С. Філімоненков. -- К.: Ельга, Ніка -- Центр, 2002. -- 360 с

3. Загорський В.С., Фінанси: навч. посіб./ Вовчак О.Д -- 2-ге вид., стер. /2013.- 145 с

4. Ковальов В.В. Фінансовий аналіз: Управління капіталом. Аналіз звітів. - 2-е вид - ня., та доп. - Посібник - М.: Финансы и статистика, 2009. - 512 с.

5. Харів П.С. Економіка підприємства:навч.посіб, 2002 р. ,301 с.

6.Фінансовий менеджмент: Підручник. -- 2-ге вид., стер.Затверджено МОН / Шелудько В.М. -- К., 2013. -- 145 с.

7. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №2 "Баланс" від 31.03.1999 р.

8. Арефєва Е.В. Фінансовий менеджмент. Навчальний посібник. - К.: ЄУ, 2009. - 94 с.

9. Лайко П. А., Мних М. В. Фінанси підприємств. - К.: Знання, 2004. - 428 с.

10. Нужна О. А. Оптимізація структури основних і оборотних засобів як важливий чинник конкурентоспроможності підприємств // Економіка АПК. - 2005. - №7. - С. 91 - 99.

11. Сорока Р.С. Чинники впливу на ефективність функціонування оборотного капіталу // Регіональна економіка. - 2003. - №3.

12. Біла О.Г. Фінанси підприємства : навчальний посібник / О.Г. Біла -- В-во ПП «Магнолія 2006», 2012. -- 384 с.

13. Зятковський І.В. Фінанси підприємств: Навч. посібник. - К.: Кондор, 2010. - 537 с.

14. Статут ПАТ «ККФ «Рошен», м.Києв, 2011 р.

15. Іванова Н.Ю. Аналіз беззбитковості виробництва: теорія та практика. - Посібник - К.: Лібра, 2009. - 71 с.

16. Ватченко О. Б. Політика управління оборотним капіталом на підприємстві // Вісник Сумського національного аграрного університету. - 2006. - №1. - С. 99 - 101.

17. Білейченко О.Г. Структура обігових коштів в умовах ринкової економіки // Фінанси України. - 2008. - №5 - С. 70 - 72.

18. Бойчик І.М. Економіка підприємства. Навчальний посібник. - К.: Атіка, 2007. - 480 с

19. Боровик О. А. Аналіз динаміки оборотних коштів за видами економічної діяльності / О. А. Боровик // Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наукових праць. - 2008. - Вып. 2. - С. 25 - 99.

20. Гриб С.В. Фінанси підприємств в таблицях, схемах та тестах : навчальний посібник / С.В. Гриб, І.О. Болкунова. -- В-во ПП «Магнолія 2006», 2013. -- 336 с.

21. Онисько С.М. Фінанси підприємства : навчальний підручник / С.М. Онисько -- В-во ПП «Магнолія 2006», 2012. -- 368 с.

22. Рудницька О.М. Фінанси підприємств : навчальний посібник / О.М. Рудницька, С.В. Паранчук, О.М. Чубка. -- Львів: в-во Львівської політехніки, 2012. -- 260 с

23. https://bibliofond.ru/view.aspx?id=657440

24. http://ukrbukva.net/119668-Analiz-effektivnosti-ispol-zovaniya-oborotnyh-sredstv-na-OOO-Mul-tiservisnye-sistemy.html

25. http://ua.textreferat.com/referat-3028-1.html

Размещено на Allbest.ru