Непряме оподаткування в україні на шляху інтеграції до Європейського Союзу

31

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

УДК 336.226.3

НЕПРЯМЕ ОПОДАТКУВАННЯ В УКРАЇНІ НА ШЛЯХУ ІНТЕГРАЦІЇ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

08.04.01 - фінанси, грошовий обіг і кредит

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ЧЕРЕДНИЧЕНКО ОЛЬГА МИКОЛАЇВНА

КИЇВ - 2005

Дисертація є рукописом

Робота виконана на кафедрі фінансів, грошового обігу і кредиту Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Науковий керівник:доктор економічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України Василик Остап Дмитрович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри фінансів, грошового обігу та кредиту

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор, академік УААН Заслужений діяч науки і техніки України Дем'яненко Микола Якович, Інститут аграрної економіки УААН, заступник директора з наукової роботи, завідувач відділенням фінансів, обліку та інвестицій

кандидат економічних наук, професор Данілов Олександр Дмитрович, Національна Академія Державної податкової служби України, завідувач кафедри державних фінансів

Провідна установа: Київський національний економічний університет Міністерства освіти і науки України, кафедра фінансів

Захист відбудеться “08” червня 2005 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.12 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 03022, м. Київ-22, вул. Васильківська, 90а, ауд. 203.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ-33, вул. Володимирська, 58, кім.12.

Автореферат розісланий “06_” травня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доцентО.І. Жилінська

податок непрямий європейський союз

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дисертаційного дослідження. Одним з необхідних заходів для формування ефективної ринкової економіки в Україні є активне входження в процеси міжнародної економічної інтеграції. Важливу роль в інтеграції національних економічних систем відіграє гармонізація системи оподаткування, оскільки вона суттєво впливає на розвиток зовнішньоекономічної діяльності та участі держави в міжнародному поділі праці. З урахуванням того, що країни-учасниці Європейського Союзу (ЄС) є і в довгостроковій перспективі залишатимуться значними торговими партнерами України, постало питання поглибленого вивчення економічних і організаційних засад створення гармонійного податкового простору в країнах-членах ЄС, та адаптації вітчизняного податкового законодавства до податкового законодавства ЄС, яка має проводитись з урахуванням особливостей національної правової системи, економічних та соціальних умов українського суспільства.

В умовах інтеграції економічних систем, як свідчить досвід європейських країн, важливу роль відіграє гармонізація непрямих податків. Перспективи входження України в світове господарство на умовах рівноправного партнерства і співробітництва передбачають застосування нових підходів в оподаткуванні. Таким чином, ступінь наукової обґрунтованості податкової системи, зокрема непрямого оподаткування, і відповідність сучасним умовам значною мірою визначають розвиток економіки, а також соціальні, політичні і правові відносини в суспільстві. Проблема вдосконалення непрямого оподаткування в умовах інтеграції економічних систем є предметом дискусій та всебічного наукового аналізу.

Розробці принципів побудови податкових систем, а також теоретичних основ непрямого оподаткування присвячені роботи видатних науковців минулого Ж. Бодена, А. Вагнера, К. Вікселя, Т. Гоббса, С. І. Іловайського, І. М. Кулішера, Дж. Локка, А Лаффера, В. Лєбєдєва, К. Макконела, Д. Мілля, Ф. Нітті, І. Х. Озерова, Д. Рікардо, А. Сміта, П. Самуельсона, І. Л. Штейна, І. І. Янжула та ін.

В Україні дослідженням окремих питань непрямого оподаткування та його впливу на макроекономічні та соціальні процеси присвячені праці вітчизняних вчених- економістів: В.Л. Андрущенка, С.А. Буковинського, В.В. Буряковського, О.Д. Василика, М.І. Вдовиченко, В.П. Вишневського, О.Д Данілова, М.Я. Демґяненка, І.В. Грищенко, В.С. Загорського, І.О. Лютого, П.В. Мельника, В.М. Опаріна, К.В. Павлюк, Г.О. Пґятаченка, А.М. Соколовської, В.М. Суторміної, В.М. Федосова та інших.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проведено відповідно до наукової тематики економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка: “Теорія і практика соціально-економічного розвитку України в умовах ринкових перетворень” (номер державної реєстрації 0101U006977). Автором розроблено пропозиції щодо вдосконалення непрямого оподаткування в Україні на шляху інтеграції до Європейського Союзу з точки зору прояву функції податків, яка спрямована на регулювання зовнішньоекономічних відносин та посилення їх впливу на соціально-економічні процеси з урахуванням фіскальної політики держави.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретико-методичних засад і практичних важелів непрямого оподаткування в Україні на шляху інтеграції до ЄС.

Для досягнення мети дослідження поставлені наступні завдання:

розкрити сутність податків і їх функцій в сучасній економіці, визначити особливості непрямих податків;

проаналізувати процеси розвитку і сучасний стан непрямого оподаткування в Україні;

визначити економічні й організаційні основи гармонізації податкових систем країн-членів ЄС;

охарактеризувати головні принципи і методи гармонізації непрямого оподаткування в країнах ЄС;

встановити об'єктивність трансформації непрямого оподаткування в Україні до норм і стандартів Європейського Союзу;

розробити пропозиції щодо вдосконалення непрямого оподаткування в Україні на шляху інтеграції до Європейського Союзу.

Об'єктом дослідження є непряме оподаткування як складова податкової системи України на шляху інтеграції до ЄС.

Предметом дослідження є гармонізація непрямого оподаткування в Україні до стандартів та вимог Європейського Союзу.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є діалектичний метод пізнання, який забезпечив аналіз фінансових явищ та процесів у їх розвитку, взаємозв'язку та взаємозалежності. Для з'ясування виникнення та об'єктивних закономірностей еволюції податків, зокрема непрямих, у різних суспільствах і в різні часи використовувались історичний і логічний підходи. Для вивчення можливостей використання досвіду проведення податкових реформ держав-членів Європейського Союзу застосовувався метод порівняльного аналізу та поєднання кількісного та якісного аналізу. Також для досягнення поставленої мети використовувалися прийоми економіко-математичного моделювання та графічного представлення результатів дослідження, економіко-статистичний метод.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні документи з питань оподаткування, матеріали Міністерства фінансів України, податкових органів, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Держкомстату України, а також праці вітчизняних та зарубіжних науковців.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційній роботі проведено комплексне дослідження непрямого оподаткування в Україні та країнах-членах ЄС в умовах гармонізації податкових систем, що дозволило одержати теоретичні та практичні результати, які характеризують новизну дослідження і особистий внесок автора, зокрема:

вперше:

- на основі комплексного аналізу еволюції податкових теорій та поглядів на суть податків визначено їх роль в умовах міждержавної економічної інтеграції як засобу формування єдиного економічного простору, що запропоновано охарактеризувати як інтегруючу функцію податків та обґрунтовано доцільність її охоплення при розробці національної податкової політики, що зумовлює врахування таких зовнішніх факторів, як стан податкового клімату в інших країнах, податкові ставки, що застосовуються державами-партнерами по зовнішньоекономічним зв'язкам, а також досвід та перспективні напрямки податкових реформ за кордоном;

- обґрунтовано поділ непрямих податків за характером торгівельної діяльності, на цій основі виділено дві групи: внутрішня торгівля пов'язана з використанням податку на додану вартість, акцизного податку і в минулому - фіскальних монополій; зовнішня торгівля характеризується встановленням податків на зовнішньоекономічну діяльність - непрямих податків, які нараховуються при переміщенні предметів та послуг через митний кордон: митні податки на експортовані та імпортовані товари і частково акцизним податком та податком на додану вартість;

дістало подальший розвиток:

- визначення поняття “податкова гармонізація” як координація національних податкових політик, що полягає в наближенні рівня оподаткування, уніфікації бази оподаткування, встановленні основних податків та податкових пільг;

- трактування основних принципів і методів гармонізації непрямих податків у країнах-членах Європейського Союзу, а саме: зведення загальних правил, які визначають об'єкт податку на додану вартість, метод розрахунку податкової суми; місце, де угода підлягає оподаткуванню; випадки звільнення від ПДВ; порядок віднімання ПДВ, що сплачений на попередніх стадіях реалізації, а також звільнення від нього експортних товарів і оподаткування імпортних; встановлення загальних правил розрахунку та стягнення акцизів: формулу розрахунку, мінімально допустимі ставки, можливості застосування пільгових ставок і звільнення від оподаткування;

- обґрунтування ефективності змішаної системи акцизного оподаткування, а саме встановлено, що при збільшенні ставок податку змішана система акцизного оподаткування має менший негативний вплив на ринок підакцизних товарів; доведено, що при встановленні специфічної складової змішаного акцизу на рівні наявних ставок та введенні додаткової адвалерної - специфічний компонент гарантує державі аналогічний наявному рівень доходів, а адвалерний - дає додатковий дохід за рахунок заможніших споживачів, що дозволить збільшити державні доходи, досягти вищого рівня соціальної справедливості, гармонізувати вітчизняну систему оподаткування із податковими системами країн-членів ЄС;

удосконалено:

- обґрунтування пропозицій щодо вдосконалення непрямого оподаткування в Україні на шляху інтеграції до Європейського Союзу: розроблено пропозиції щодо скорочення переліку пільгових операцій по ПДВ; запропоновано знизити існуючу ставку ПДВ відповідно до стандартів ЄС; розроблено порядок бюджетного відшкодування ПДВ; внесено пропозиції щодо вдосконалення справляння ПДВ з імпорту послуг; для адаптації акцизного оподаткування до норм і стандартів ЄС уточнено визначення об'єкта оподаткування, платників податку, дати виникнення податкових зобов'язань, вимог щодо надання у випадку експорту підакцизного товару фінансової гарантії органу державної податкової служби для забезпечення сплати акцизного податку з такого товару у разі його невивезення за межі митної території України відповідно до норм і принципів ЄС та умов ГАТТ/СОТ;

- розроблено пропозиції щодо вдосконалення митно-тарифної політики, а саме введення диференційованого підходу до рівня митного оподаткування в залежності від того, виробляється товар в країні на недостатньому, достатньому або надлишковому рівні; доведено ефективність застосування сезонних митних податків як одного із заходів митно-тарифного захисту вітчизняного сільськогосподарського виробника; внесено пропозиції щодо скорочення переліку країн, які користуються пільгами у сфері митного оподаткування; обґрунтовано введення єдиного порядку сплати акцизів і ПДВ на імпортні товари.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці науково обґрунтованих положень та висновків, спрямованих на вдосконалення непрямого оподаткування на етапі загального реформування податкової системи України в умовах інтеграції національної економіки до Європейського Союзу.

Основні наукові положення, висновки та рекомендації дисертації знайшли практичне застосування у діяльності Державної податкової адміністрації України. Зокрема, розробки автора, практичні висновки та пропозиції використані під час підготовки проекту Податкового кодексу України та вдосконаленні низки законодавчих актів щодо оподаткування податком на додану вартість та акцизним збором (довідка № 15-3418 від 09.11.2004 р.). Окремі методичні рекомендації щодо гармонізації непрямого оподаткування в Україні на шляху інтеграції до ЄС були використані при виконанні планової тематики науково-дослідних робіт НДФІ при Міністерстві фінансів України (напрямок 8. “Адаптація податкового законодавства та законодавства з питань фінансових послуг до вимог ЄС”, № ДР 0103U004854), знайшли відображення при опрацюванні концептуальних засад вдосконалення непрямого оподаткування в процесі розробки проекту “Основних напрямів бюджетної політики на 2005 рік” (довідка № 57000/766 від 30.11.2004 р.)

Окремі положення роботи використовуються в навчальному процесі Київського національного університету імені Тараса Шевченка при викладанні дисциплін: “Податки і податкова політика”, “Фінанси підприємств” та “Теорія фінансів” для студентів спеціальності “Фінанси” (довідка № 511/416 від 16.11.2004 р.).

Апробація результатів дисертації. Основні висновки, сформульовані в дисертації, доповідались і обговорювались на засіданні кафедри фінансів, грошового обігу і кредиту Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Окремі теоретичні та практичні положення роботи були апробовані на науково-практичних конференціях, зокрема, на Міжнародній науково-практичній конференції “Реформування фінансово-кредитної системи і стимулювання економічного зростання” 29-30 травня 2002 р. (м. Луцьк); Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих вчених “Шевченківська весна. Сучасний стан науки: досягнення, проблеми і перспективи розвитку” 14-15 травня 2003 р. (м. Київ); День науки “Теорія і практика економічного розвитку України в умовах трансформації економіки”, 2002 р. (м. Київ); Всеукраїнській науковій конференції “Актуальні проблеми теорії та практики фінансів, грошового обігу і кредиту” 27-28 квітня 2004 р. (м. Київ); Міжнародній науково-практичній конференції “Реформування фінансово-кредитної системи і стимулювання економічного зростання”, 4-5 червня 2004 р., (м. Луцьк).

Наукові публікації. Результати дисертаційного дослідження викладено у 5 статтях загальним обсягом 2,1 друкованих аркуша, опублікованих у наукових фахових виданнях.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків і рекомендацій, додатків. Результати досліджень викладені на 207 сторінках тексту, містять 26 таблиць та 11 рисунків. Список використаних джерел містить 204 найменування, що розміщено на 16 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У першому розділі “Теоретичні основи непрямого оподаткування” розглянуто теоретичні погляди різних економічних шкіл на податки, надано їх класифікацію щодо підходів до визначення їх функцій. Визначено суть непрямих податків, їх види та форми. Досліджено роль непрямих податків у податкових системах країн з розвинутою ринковою економікою та України. Значне місце приділено дослідженню еволюції непрямого оподаткування в процесі розвитку податкових систем на етапі міждержавної економічної інтеграції.

Під час дослідження теоретичних основ непрямого оподаткування встановлено, що побудова раціональної податкової системи вимагає розвитку теорії оподаткування, передусім у напрямку дослідження окремих форм податків, їх взаємозв'язку з розвитком економічного і політичного життя, законів і закономірностей сучасного етапу становлення економічної системи держави. Розвиток податкових теорій в фінансовій науці свідчить про їх взаємопроникнення та взаємодоповнення. Виникнення та існування податків обумовлюється призначенням держави, а отже дослідження поняття, сутності та важливості податків як особливої форми добування державних доходів, фінансова наука вела в рамках вчення про державу. Зокрема відзначено, що досліджувати сутність податків необхідно, ґрунтуючись на комплексному сприйнятті їх ознак, таких як загальнообов'язковість, безеквівалентність, законність, одностороння спрямованість податкових відносин, призначення податків: для фінансового забезпечення виконання державою своїх функцій; для вирішення соціально-економічних завдань. Отже, встановлено, що податки - це обов'язкові індивідуально безвідплатні платежі, які стягуються з юридичних і фізичних осіб в грошовій формі, і встановлюються з приводу формування фінансових ресурсів держави для утримання державних структур та для фінансового забезпечення виконання ними функцій держави - управління, оборони, соціальної та економічної функцій. Податки являються об'єктивною необхідністю, бо зумовлені потребами поступового розвитку суспільства. Податки виконують дві важливі функції: фіскальну функцію - забезпечення фінансування державних витрат та регулюючу функцію - державне регулювання економіки. Останнім часом з посиленням взаємозалежності національних економік відбуваються інтеграційні процеси в економічних системах. В зв'язку з цим відбувається і гармонізація податкових систем і податкової політики. Вона полягає в узгодженні основних показників і механізмів системи оподаткування, податкового права різних країн, розв'язання проблем міжнародного подвійного оподаткування, а також оподаткування інвестиційної діяльності. Таким чином податки в рамках державного регулювання ринкової економіки почали відігравати якісно нову роль. Прояв функції оподаткування, яка направлена на регулювання зовнішньоекономічних відносин, можна охарактеризувати як інтегруюча (рис. 1.).

При розробці національної податкової політики необхідно враховувати інтегруючу функцію податків, що примушує брати до уваги такі зовнішні фактори, як стан податкового клімату в інших країнах, податкові ставки, що застосовуються державами партнерами по зовнішньоекономічним зв'язкам, а також досвід та перспективні напрямки податкових реформ за кордоном.

Поділ явищ на групи (класифікація), які вивчаються наукою, дозволяє привести всю їх різноманітність до невеликої кількості груп і тим самим полегшити їх вивчення. Так і фінансова наука, використовуючи ті чи інші ознаки, розділила податки на групи, бо відповідні властивості окремих груп податків потребують відповідних умов оподаткування і стягнення, відповідних адміністративно-фінансових заходів. В залежності від характеру торгівельної діяльності, обґрунтовано поділ непрямих податків на дві групи, а саме: внутрішня торгівля пов'язана з використанням акцизів і, в минулому, фіскальних монополій; зовнішня торгівля характеризується встановленням податків на зовнішньоекономічну діяльність - це непрямі податки, які нараховуються при переміщенні предметів та послуг через митний кордон: митні податки на експортовані та імпортовані товари, а також податок на додану вартість і акцизний податок, які по суті є акцизами. Відповідно до бюджетної класифікації України митні податки на експортовані та імпортовані товари є податками на зовнішню торгівлю, а податок на додану вартість і акцизний податок є внутрішніми податками. Така класифікація повністю відповідає положенням ст. ІІІ ГАТТ “Внутрішні податки або інші внутрішні збори будь-якого типу”, в якій зазначається, що ті податки та збори, які застосовуються до вітчизняних товарів та до подібних імпортних товарів, стягуються або примусово стягуються у судовому порядку у випадку імпортованої продукції під час або в місці імпортування, повинні вважатися внутрішніми податками або зборами.

У другому розділі “Гармонізація непрямого оподаткування в країнах ЄС” розглянуто тенденції розвитку інтеграційних процесів в економічних системах та економічні і організаційні основи створення гармонійного податкового простору країн-учасниць ЄС, досліджено принципи і методи гармонізації непрямого оподаткування в країнах ЄС, визначено її особливості.

Узагальнення світової практики інтеграційного розвитку, дало змогу визначити, що основний механізм економічної інтеграції - це розвиток ринкових відносин за рахунок: переходу до вільної торгівлі на етапі створення вільної економічної зони; створення єдиної системи захисту національних виробництв від імпорту продукції з третіх країн в умовах вільної торгівлі на етапі виникнення митного союзу; доповнення спільного ринку товарів і послуг ринками факторів виробництва (праці і капіталу) на етапі створення спільного ринку; проведення єдиної економічної політики (зовнішньої і внутрішньої) на етапі створення економічного союзу; встановлення меж взаємних коливань курсів національних валют держав-учасниць на етапі створення валютного і платіжного союзу.

Відміна податкових бар'єрів, одна з найбільш складних задач в комплексі заходів по створенню єдиного внутрішнього ринку ЄС. Податки відіграють найважливішу роль в регулюванні економічної та соціальної політики країн-членів, про що засвідчує висока частка податкових доходів в їх ВВП - від 34 до 55%, дані таблиці 1.

На підставі всебічного аналізу практики гармонізації національних систем оподаткування в країнах-учасницях ЄС, встановлено, що розбіжності між учасниками в сфері оподаткування дуже великі, національні інтереси нерідко превалюють над інтересами Співтовариства в цілому. Це визначило відносну слабкість правової бази податкової гармонізації в ЄС. Правила гармонізації податкових систем і податкової політики, передбачають погодження основних показників і механізмів податкових систем, податкового права різних країн, розв'язання міжнародного подвійного оподаткування, а також оподаткування інвестиційної діяльності. Отже податкова гармонізація полягає в координації національних податкових політик, а саме: в наближенні рівня оподаткування, уніфікації бази оподаткування, встановленні основних податків та податкових пільг. Систематизовано і представлено наступні принципи податкової гармонізації: приведення у відповідність одна одній структури податкових систем, порядку стягнення основних видів податків у всіх країнах співтовариства, а не повна уніфікація; забезпечення нейтральності податків з точки зору умов конкуренції на єдиному ринку, іншими словами, недискримінаційний податковий режим для всіх його учасників; усунення податкового (митного) контролю на внутрішніх кордонах співтовариства; виключення можливості подвійного оподаткування прибутку компаній, які здійснюють діяльність в двох або більше країнах ЄС; виключення можливості ухилення від сплати податків; існування гарантії надходження відповідних доходів в бюджети країн-учасниць.

З метою створення незалежного бюджету Співтовариства було започатковано систему власних ресурсів, варто зауважити, що не ставиться за мету передача всієї податкової виручки органам ЄС для формування власних ресурсів. Доходи від стягнення податків продовжують надходити в їх національні бюджети. Одним з джерел наповнення бюджету з 1979 року стали відрахування від національних ПДВ. Наразі 17% власних ресурсів постачають TOR, 40% - “ПДВ-джерело”, решта ж коштів - приблизно 43% - це частка (близько 0,5%) ВНП держав-членів. Отже, більше половини всіх доходів надходить в бюджет ЄС у вигляді відрахувань від перерозподіленої частини уніфікованого податку на додану вартість (ПДВ), який зараз діє у всіх країнах Спільного ринку. Таким чином в роботі зроблено висновок, що всі “власні” та інші доходи бюджету ЄС, в тому числі відрахування від національних ПДВ є не що інше, як одержавлена частина національного доходу окремих країн, що перерозподіляється на наддержавному рівні. Це по суті вилучення з національних бюджетів, а відповідно і з відання національних законодавчих органів окремої частки фінансових ресурсів.

В результаті відміни митних податків в рамках ЄС, єдиною причиною здійснення прикордонного контролю є необхідність справляння податку на додану вартість і акцизних податків, тому для ліквідування прикордонних формальностей необхідна гармонізація непрямого оподаткування. Отже, основними напрямками податкової гармонізації стали гармонізація податку на додану вартість та акцизних податків. Гармонізація законодавства, яке стосується непрямого оподаткування (а саме: податку на додану вартість, акцизних податків та інших форм непрямих податків), має відбуватись в тій мірі, в якій це буде сприяти створенню і функціонуванню єдиного внутрішнього ринку. Варто ввести не ідеальну податкову систему, а необхідний мінімум умов, який потрібний для того, щоб ліквідувати податкові бар'єри. Таким чином, вільний рух товарів і людей, усунення будь-яких перешкод в розвитку торгівлі в рамках ЄС прямо залежать від ліквідації даних бар'єрів.

У третьому розділі “ Напрями вдосконалення непрямого оподаткування в Україні до вимог ЄС” визначено об'єктивність передумов трансформації непрямого оподаткування в Україні та її етапи. На основі всебічного аналізу функціонування непрямих податків в Україні та порівняння з досвідом країн-учасниць ЄС визначено напрями вдосконалення непрямого оподаткування в Україні на шляху інтеграції до ЄС в умовах гармонізації податкових систем.

Практичними кроками нашої держави у напрямку європейської інтеграції повинно стати: вирішення всього комплексу проблем, пов'язаних із вступом України до Світової організації торгівлі (СОТ), що є ключовою проблемою європейської інтеграції; досягнення відповідності торгового режиму України нормам ЄС і створення на цій основі зони вільної торгівлі; створення Митного союзу України з ЄС; отримання Україною статусу асоційованого члена ЄС; забезпечення поступового впровадження критеріїв вступу України до Валютного союзу ЄС.

Отже, утворення в перспективі зони вільної торгівлі між Україною і ЄС, вимагає (як перші кроки) лібералізації зовнішньої торгівлі України на засадах норм СОТ та відмови від протекціоністських заходів, які порушують міжнародні договори та дискримінують товари іноземного виробництва. У процесі гармонізації національного законодавства кожна країна-претендент на вступ до СОТ повинна дотримуватися певних правил. Серед таких правил можна виокремити чотири основних, на яких побудовано багатосторонню торговельну систему СОТ. Перше правило - захист вітчизняної промисловості за допомогою тарифів. Друге правило передбачає зменшення та скасування тарифів і інших бар'єрів у торгівлі шляхом проведення багатосторонніх переговорів. Третє правило в основі містить принцип режиму найбільшого сприяння, який передбачає, що погоджуючись на надання такого режиму, країна-член зобов'язується провадити недискримінаційну політику і не надавати одній країні менш сприятливий режим порівняно з іншими в усіх питаннях, пов'язаних із зовнішньою торгівлею товарами. Четверте правило - це правило національного режиму, яке доповнює принцип режиму найбільшого сприяння і вимагає, щоб після сплати мита та інших зборів імпортований товар отримав режим не менш сприятливий, ніж той, що отримують аналогічні товари, вироблені вітчизняними виробниками.

Комплексний аналіз податкового законодавства щодо його відповідності нормам СОТ засвідчив, що на сьогодні розвиток таких галузей, як вітчизняне автомобілебудування, виноробна промисловість, сільськогосподарське виробництво, які можуть зазнати негативних наслідків у зв'язку зі вступом України до СОТ, стимулюється шляхом надання податкових пільг, зокрема пільг по податку на додану вартість та по акцизному збору. Існування таких пільг суперечить правилу національного режиму і режиму найбільшого сприяння, які встановлено статтями І та ІІІ ГАТТ. Тому, врегулювання питання, пов'язаного з підтримкою даних галузей, та його вирішення шляхом відмови від стимулювання галузі через надання податкових пільг є однією з умов вступу України до СОТ.

Визначено, що адаптація вітчизняного податкового законодавства це забезпечення відповідності законодавства з питань оподаткування в Україні зобов'язанням, що випливають з Угоди про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС, інших міжнародних договорів, що стосуються співробітництва України з ЄС, а також розвитку національного податкового законодавства в напрямі його зближення з аналогічним законодавством ЄС. Зазначено, що процес адаптації не є тотожним уніфікації, тобто мова йде про відповідність рівня українського податкового законодавства законодавству ЄС, а не про абсолютну його ідентичність з останнім. Встановлено, що адаптація має проводитись з урахуванням особливостей української національної податкової системи, економічних та соціальних умов українського суспільства. У процесі розроблення проектів актів законодавства, що підлягають адаптації, необхідно керуватися основними положеннями відповідних актів законодавства ЄС. Отже, сьогодні в процесі адаптації національного податкового законодавства до норм та вимог СОТ і виконання обов'язків, узятих на себе українською стороною перед державами-членами ЄС, основне місце відводиться підготовці та прийняттю Податкового Кодексу України. Тому при розробці зазначеного документу, необхідно зосередити зусилля на доопрацюванні чинних норм податкового законодавства з метою повного врахування в них положень, адаптованих до умов вступу в СОТ та до європейського законодавства в поєднанні з національними інтересами. Пріоритетним напрямом у адаптації податкового законодавства України, до законодавства ЄС, визначено непряме оподаткування. Отже, вдосконалення непрямого оподаткування, має відбуватися у напрямку наближення до умов оподаткування в країнах ЄС.

Основоположною директивою Європейського Союзу щодо оподаткування ПДВ є Шоста Директива Ради від 17.05.77р. з питань гармонізації законодавства країн-членів, що регулює податки на обіг, - Спільна система справляння ПДВ: єдиний принцип визначення суми податку (77/388/ЄЕС). Порівняння основних положень, що визначають метод стягнення ПДВ в європейських країнах, дало підстави стверджувати, що положення діючого в Україні Закону про податок на додану вартість в більшості випадків відповідає вимогам Шостої Директиви, а саме: сфера застосування ПДВ; платники податку та їхні обов'язки; визначення місця здійснення операцій, що підлягають оподаткуванню; визначення податкової події та виникнення податкових зобов'язань і податкового кредиту; оподаткування імпортних операцій за принципом “країни призначення”. Однак деякі положення потребують адаптації: застосування стандартної, нульової та знижених ставок ПДВ і деяких пільг та звільнень.

У результаті аналізу ситуації, що склалася на сьогодні у вітчизняній практиці застосування ПДВ, зроблено висновок, що порядок оподаткування доданої вартості має певні недоліки, такі як неможливість реального відшкодування з бюджету суми надлишку податкового кредиту над податковими зобов'язаннями та низька фіскальна ефективність податку. Встановлено, що причини бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ мають комплексний характер, а саме: недоотримання запланованих надходжень ПДВ до державного бюджету, завдяки зростанню податкової недоїмки; прорахунки в процесі планування податкових надходжень; перевищення фактичним рівнем сальдо експортно-імпортних операцій його прогнозного рівня, внаслідок чого фактичні вимоги на відшкодування ПДВ виявляються вищими від очікуваних, які опосередковано враховані при визначенні планових надходжень ПДВ; пред'явлення незаконних вимог на бюджетне та експортне відшкодування ПДВ і зниження податкових зобов'язань; зростання податкових пільг; зростання частки експорту у ВВП і додатного сальдо зовнішньоторговельного балансу. Саме завдяки двом останнім чинникам в Україні обсяги відшкодування ПДВ до загальної суми надходжень (до відшкодування) становлять 56-58% (у 2001р. - 64,2%), тоді як в країнах Західної Європи вони не перевищують 30%, тобто є майже удвічі меншими. За таких умов ризик ускладнення процесу відшкодування в Україні є значно вищим, ніж у європейських країнах. Чинники, що вплинули на динаміку бюджетної заборгованості в Україні протягом 1999-2002 рр., подані у таблиці 2.

У результаті з'ясування причин бюджетної заборгованості з ПДВ встановлено напрями розв'язання проблеми виплат відшкодування, а саме: упорядкування процедури реєстрації платників ПДВ для виключення можливості появи фіктивних фірм; одержання права на податковий кредит залежно від факту оплати; обмеження відшкодування ПДВ при продажу товарів (робіт, послуг) за цінами, які дуже відрізняються від рівня звичайних цін; перегляд порядку відшкодування ПДВ для експортерів з необхідністю його відшкодування за фактом вивозу товару за межі митної території України та надходження валюти; суми переплати ПДВ переносити на наступні 6 місяців, після чого платник може вимагати відшкодування; експортери можуть вимагати відшкодування негайно, за умови проведення грошових розрахунків з постачальниками експортних товарів; вимога виплати відшкодування посереднику повинна містити дані про основних його постачальників; відшкодування повинне виплачуватись протягом 30 днів після одержання вимоги. Але виплату можна відстрочити у зв'язку з перевіркою обґрунтованості вимоги відшкодування; тимчасово можна встановити, що відшкодування з бюджету виплачується тільки тоді, якщо дебетове сальдо перевищує певний рівень. В іншому випадку цю суму необхідно зарахувати в рахунок майбутніх платежів.

Крім проблеми бюджетної заборгованості з ПДВ, залишається проблемою низька фіскальна ефективність податку, про що свідчить падіння його частки у ВВП з 11,6% у 1993 р. до 8,8% у 1997 р. і 5,1% у 2001 р. У 2002 р. вона зросла до 6,6%, що лише на 0,1 процентного пункту перевищило рівень 1999р., коли ще мало місце падіння ВВП (див.: табл.2). До чинників, що впливають на фіскальну ефективність податку, віднесено: рівень податкової ставки; сальдо експортно-імпортних операцій, здатне звужувати чи розширювати податкову базу; обсяг податкових пільг, суму недоїмки, що безпосередньо впливає на величину податкових надходжень. Встановлено, що в перспективі доцільно поступово переходити до диференційованої шкали ставок, керуючись принципом: товари першої необхідності - знижена ставка, усі інші товари - стандартна ставка. Зазначено, що запровадження диференційованих ставок сьогодні буде малоефективним, оскільки зумовить зростання адміністративних витрат щодо обслуговування ПДВ та значно ускладнить механізм його дії. Щодо розміру ставок ПДВ, то це має визначатися не лише бюджетними потребами, а й реальними доходами споживачів. Зважаючи на обмеженість надходжень від прямих податків, відчутно знизити ставку ПДВ (незважаючи на привабливість такого підходу) досить проблематично. Реалізувати такий захід можна лише надзвичайно виважено та поетапно. На користь цього свідчать і тенденції до гармонізації непрямого оподаткування та введення середньої ставки ПДВ на рівні 15% у межах формування єдиного європейського ринку. Тому, з метою наближення норм податкового законодавства України з питань податку на додану вартість до відповідних положень ЄС є підстави встановити стандартну ставку ПДВ на рівні 15% і понижену на рівні 0%. Зниження ставки ПДВ з 20% до 15% можливе за рахунок ліквідації великої кількості пільг, що розширить базу оподаткування. Аналізуючи ситуацію з наданням пільг по податку на додану вартість, зазначимо, що із загальної кількості пільг в оподаткуванні пільги щодо ПДВ становлять близько 80%. Таким чином, варто скоротити перелік пільгових операцій насамперед за рахунок звільнень від оподаткування операцій, що безпосередньо не пов'язані з соціальним захистом малозабезпечених верств населення. Звільнення від сплати ПДВ повинно стосуватися таких товарів і послуг: продукти харчування, ліки, витрати на освіту, купівля та найом житла, книг і газет, музеїв, державних послуг, фінансових послуг, витрат на мистецтво, спорт, експортні операції. Щодо звільнення експортних операцій, то збереження нульової ставки лише на експорт технологічної продукції і надання звільнення або оподаткування сировинного експорту за стандартною ставкою сприятиме збереженню бюджетних надходжень ПДВ, їх зростанню, обмеженню зловживань.

В Україні ПДВ тісно пов'язаний з митним податком, і при ввозі товарів на територію держави використовується в цілях регулювання зовнішньоторговельної діяльності. Враховуючи, що Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” контролюючими органами стосовно ввізного та вивізного митного податку, акцизного податку, податку на додану вартість (ПДВ), інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України, визначено митні органи, то функцією адміністрування податку на додану вартість з імпорту послуг не наділено жодний контролюючий орган України. Факт здійснення імпорту послуг важко проконтролювати, аналогічно як і визначити вартість послуг, наданих нерезидентами вітчизняним суб'єктам господарювання. Такі операції часто є фіктивними і здійснюються лише з метою перерахування на закордонні рахунки значних сум іноземної валюти. Це призводить до того, що, незважаючи на постійне збільшення обсягів імпорту послуг, темпи росту надходжень від податку на додану вартість постійно знижуються, на відміну від обсягів ввізного митного податку, які мають чітку тенденцію до зростання з року в рік. Ці факти свідчать про те, що найлегше ухилитися від сплати саме ПДВ. Таким чином, з метою вирішення проблем, що склалися зі справлянням ПДВ при імпорті послуг, доцільно:

- у Законі України “Про ПДВ” чітко зазначити умову, за якої платники ПДВ мають право відносити суми податку, сплачені за отримані від нерезидента роботи (послуги), до податкового кредиту;

- створити відповідну інформаційну систему, яка б передбачала необхідність інформування банками та іншими фінансово-кредитними установами органи податкової служби про факти перерахування суб'єктами господарської діяльності коштів за кордон в оплату контрактів з імпорту послуг;

- покласти на органи податкової служби функцію адміністрування податку на додану вартість з імпорту послуг, що передбачає наявність банку даних про суб'єктів господарювання, які здійснюють такі операції на постійній основі.

У роботі доведено, що регулююча роль акцизу не проявляється належним чином: підвищене оподаткування окремих видів товарів зумовило зростання тіньового обороту, ухилення від оподаткування і, що найголовніше, появу великої кількості неякісної, фальсифікованої продукції. В даному випадку потрібні виважені загальнодержавні заходи протекціоністського характеру: жорсткий контроль за виробництвом і імпортом підакцизних товарів, встановлення державної монополії на виготовлення окремих із них, підвищення відповідальності за ухилення від оподаткування.

У дослідженні доведено актуальність поступового зміщення акцентів реформування митно - тарифної політики України відповідно до норм і принципів ЄС та умов ГАТТ/СОТ. Для цього потрібно: введення диференційованого підходу до рівня митного оподаткування в залежності від того, виробляється товар в країні на недостатньому, достатньому або надлишковому рівні; введення заходів митно-тарифного захисту сільськогосподарського виробництва України, в тому числі шляхом застосування сезонних митних податків; скорочення переліку країн, які користуються пільгами в області митного оподаткування; встановлення меж в 30% для імпортних митних податків і розробка графіків поступового зниження рівня митного оподаткування імпорту з доведенням протягом 5-7 років до рівня, обумовлених домовленостями в рамках ГАТТ; введення єдиного порядку сплати акцизів і ПДВ на імпортні товари. Всі ці заходи направлені на адаптацію законодавства України в області митно - тарифної політики з нормами і правилами, що закріплені системою ГАТТ і поступове входження України в міжнародне торгове співтовариство.

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

У результаті проведеного дисертаційного дослідження сформульовані висновки і обґрунтовані пропозиції:

1. У наслідок розгортання інтеграційних процесів податки стали одним із засобів формування єдиного економічного простору для держав, пов'язаних регіональними, господарськими та політичними інтересами. За таких умов спостерігається прояв функції оподаткування, яка спрямована на регулювання зовнішньоторговельних та зовнішньоекономічних відносин. Таку функцію запропоновано трактувати як інтегруючу. В рамках державного регулювання ринкової економіки дана функція в процесі розробки національної податкової політики зумовлює врахування таких зовнішніх факторів, як стан податкового клімату в інших країнах, податкові ставки, що застосовуються державами партнерами по зовнішньоекономічним зв'язкам, а також досвід та перспективні напрямки податкових реформ за кордоном.

Непрямі податки набувають великого значення в умовах входження держави до світового ринку. Оподаткування ПДВ та акцизним податком міжнародної торгівлі та зовнішніх операцій є необхідною умовою, оскільки встановлення високих тарифних бар'єрів може перешкоджати ефективній інтеграції. Крім того ПДВ та акцизний податок, що справляються на кордоні, забезпечують високий рівень захисту національних виробників від іноземної конкуренції.

2. Визначено, що податкова гармонізація - це координація національних податкових політик, яка полягає в наближенні рівня оподаткування, уніфікації бази оподаткування, встановленні основних податків та податкових пільг. Встановлено принципи податкової гармонізації: приведення у відповідність одна одній структури податкових систем, порядку стягнення основних видів податків у всіх країнах співтовариства, а не повна уніфікація; забезпечення нейтральності податків з точки зору умов конкуренції на єдиному ринку; усунення податкового (митного) контролю на внутрішніх кордонах співтовариства; виключення можливості подвійного оподаткування прибутку компаній, які здійснюють діяльність у двох або більше країнах ЄС; виключення можливості ухилення від сплати податків; існування гарантії надходження відповідних доходів до бюджетів країн-учасниць.

Доведено, що гармонізація законодавства щодо непрямого оподаткування має відбуватись тою мірою, в якій це буде сприяти створенню і функціонуванню єдиного внутрішнього ринку. Обґрунтовано необхідність введення не ідеальної податкової системи, а необхідного мінімуму умов, який ліквідує податкові бар'єри.

3. Формування економічних основ для інтеграції в Європейський Союз - одне з головних завданнь для України. Напрямок на перебудову зовнішньоекономічних зв'язків і реалізація політики України на активне включення держави у міжнародний поділ праці поставили питання подальшого вдосконалення податкової системи України, зокрема непрямого оподаткування, оскільки вона суттєво впливає на розвиток зовнішньоекономічної діяльності та участі держави в міжнародному поділі праці. З урахуванням того, що країни-учасниці ЄС є і в довгостроковій перспективі залишатимуться значними торговими партнерами України вдосконалення непрямого оподаткування повинно відбуватися у напрямку наближення до умов оподаткування в країнах ЄС.

4. Вдосконалення податку на додану вартість і його наближення до вимог ЄС передбачає наступне: скорочення переліку пільгових операцій; поступовий перехід до диференційованої шкали ставок, керуючись принципом: товари першої необхідності - знижена ставка, усі інші товари - стандартна ставка. З метою наближення норм податкового законодавства України з питань податку на додану вартість до відповідних положень ЄС запропоновано встановити стандартну ставку ПДВ на рівні 15% і понижену - на рівні 0%; вдосконалення справляння податку на додану вартість з імпорту послуг.

5. З метою створення ефективного механізму оподаткування акцизним податком, забезпечення стабільності надходжень від цього непрямого податку до бюджету, а також його ефективності і простого адміністрування та мінімізацію ухилень від оподаткування, обґрунтовано запровадження виробництва підакцизних товарів на території України тільки на податкових складах, для відкриття яких необхідно мати дозвіл органу державної податкової служби, а також проводити перевезення підакцизних товарів з наданням фінансової гарантії органу державної податкової служби.

6. Запровадження змішаної системи акцизного оподаткування сприятиме підвищенню ефективності державного регулювання ринків підакцизних товарів, а також дасть змогу: досягти вищого рівня соціальної справедливості завдяки введенню адвалерної складової акцизного збору, яка з дорожчої продукції буде вищою, а з дешевої - нижчою; збільшити державні доходи, оскільки при встановленні специфічної складової змішаного акцизу на рівні наявних ставок та введенні додаткової адвалерної, специфічний компонент гарантує державі аналогічний наявному рівень доходів, а адвалерний - дає додатковий дохід за рахунок заможніших споживачів; гармонізувати українське оподаткування з практикою країн-членів ЄС, де здебільшого уже давно успішно використовується змішана система акцизного оподаткування.

7. Інтеграція України в ЄС передбачає проведення диференційованої політики відкриття українського ринку для іноземних товарів і послуг на засадах домовленостей ГАТТ/СОТ. Тому підвищуватиметься актуальність поступового зміщення акцентів реформування митно - тарифної політики України відповідно до норм і принципів ЄС та умов ГАТТ/СОТ.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

І. Статті у наукових фахових виданнях:

1. Чередниченко О.М. Непряме оподаткування в податковій системі України // Фінанси України. - 2003. - № 11. - С. 98-104. (0,5 д.а.).

2. Чередниченко О.М. Ефективність використання ПДВ в Україні // Фінанси України. - 2004. - № 7. - С. 27-35. (0,7 д.а.).

3. Чередниченко О.М. Економічні засади і тенденції розвитку інтеграційних процесів в податкових системах країн-членів ЄС // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка: Серія. Економіка. - 2004. - № 70. - С. 58-60. (0,4 д.а.).

ІІ. Публікації в інших виданнях

4. Чередниченко О.М. Непряме оподаткування в умовах інтеграції до європейського економічного простору // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. - Економічні науки. - 2002. - № 2. - С. 319. (0,1 д.а.).

5. Чередниченко О.М. Вдосконалення непрямого оподаткування в напрямі інтеграції до європейського економічного простору // Збірник наукових праць Київського Національного університету імені Тараса Шевченка. - К.: ВПЦ “Київський університет”, 2003. - С. 101-107 (0,4 д.а.).

АНОТАЦІЯ

Чередниченко О.М. Непряме оподаткування в Україні на шляху інтеграції до Європейського Союзу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.04.01. - фінанси, грошовий обіг і кредит. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2005.

У дисертаційній роботі досліджуються теоретичні і практичні аспекти гармонізації непрямого оподаткування в Україні та в окремих країнах Західної Європи в умовах міждержавної економічної інтеграції. Розкрито соціально-економічну суть непрямих податків та їх роль в регулюванні зовнішньоторгових та зовнішньоекономічних відносин. Визначено інтегруючу функцію непрямих податків, яка направлена на формування оптимального обсягу та ефективної структури експорту та імпорту, захист політичних інтересів держави, створення рівних умов конкурентної боротьби вітчизняних і зарубіжних товаровиробників з метою розвитку національного виробництва та захисту економічних інтересів країни. Досліджено економічні засади та тенденції розвитку інтеграційних процесів в податкових системах країн-членів ЄС. Систематизовано основні принципи і методи гармонізації непрямого оподаткування в країнах ЄС. Розроблено напрями вдосконалення непрямого оподаткування в Україні на шляху інтеграції до Європейського Союзу з точки зору прояву зовнішньої функції податків та посилення його регулюючого впливу на соціально-економічні процеси з урахуванням фіскальної політики держави.

Ключові слова: непрямі податки, гармонізація податкових систем, інтегруюча функція, зовнішньоекономічна діяльність.

АННОТАЦИЯ

Чередниченко О.Н. Косвенное налогообложение в Украине на пути интеграции в Европейский Союз. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.04.01. - финансы, денежное обращение и кредит. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2005.

В диссертационной работе исследованы теоретические и практические аспекты гармонизации косвенного налогообложения в Украине и в отдельных странах Западной Европы в условиях межгосударственной экономической интеграции. Раскрыто социально-экономическую суть косвенных налогов и их роль в регулировании внешнеторговых и внешнеэкономических отношений. Обосновано разделение косвенных налогов на две группы, в зависимости от характера торговой деятельности, а именно: внутренняя торговля связана с использованием акцизов и, в прошлом, фискальных монополий, и внешняя торговля характеризуется установлением налогов на внешнеэкономическую деятельность - косвенных налогов, которые начисляются при перемещении предметов и услуг через таможенную границу: таможенные пошлины на экспортные и импортные товары, и частично акцизным налогом, и налогом на добавленную стоимость (которые, по сути, являются акцизами). Определено интегрирующую функцию косвенных налогов, которая направлена на формирование оптимального объема и эффективной структуры экспорта и импорта, защиту политических интересов государства, создания равных условий конкурентной борьбы отечественных и зарубежных товаропроизводителей с целью развития национального производства и защиты экономических интересов страны.

Исследовано экономические основы и тенденции развития интеграционных процессов в налоговых системах стран-членов ЕС. В ходе исследования формирования единого рынка установлено, что это многоплановый процесс, который в ряде аспектов еще до конца не закончен и в первую очередь это касается сближения налоговых систем стран-участниц. Отличия, которые сохраняются в национальных налоговых системах и уровнях налогообложения препятствуют, не смотря на отмену налогового контроля на границах между этими странами, свободному передвижению товаров, услуг, капиталов и граждан внутри Содружества. Эти отличия оказывают существенное влияние на издержки производства, цены товаров, движение инвестиций и т.д.; искажают условия конкуренции, а в ряде случаев используются странами-участницами в протекционистских целях (вместо отмененных раньше таможенных пошлин), в том числе в торговле с партнерами по Содружеству. Сохраняется возможность для манипуляций с целью уклонения от уплаты налогов.