Зміст

• Вступ
• Розділ 1. Теоретичні засади формування податкової системи України
• 1.1 Сутність та основні принципи побудови податкової системи України
• 1.2 Структура та права податкових органів
• 1.3 Функції Державної податкової адміністрації України
• Висновки до розділу 1
• Розділ 2. Особливості механізму функціонування податкової системи України
• 2.1 Аналіз структури та динаміки податкових платежів як частини державного бюджету України
• 2.2 Особливості процесу реформування і зміцнення податкової частини місцевих бюджетів в Україні
• 2.3 Аналіз особливостей роботи податкових служб в процесі збору податків та обов'язкових платежів
• Висновки до розділу 2
• Розділ 3. Основні напрямки удосконалення механізму функціонування податкової системи України
• 3.1 Аналіз основних шляхів реформування податкової системи України
• 3.2 Основні напрямки удосконалення механізму функціонування податкових служб України
• Висновок
• Список літератури

Вступ

В даний час в Україні створена податкова система, яка надає можливість мобілізувати засоби в розпорядження держави, здійснювати їх розподіл і перерозподіл на меті економічного і соціального розвитку. Конституцією України закріплено положення про те, що система оподаткування регулюється лише законами України. Це говорить про необхідність приведення всього податкового законодавства у відповідність з Конституцією України і в той же час створює умови для вдосконалювання системи оподатковування.

Податкова система України виявилася неадекватної в умовах перехідної економіки, створила значні податкові навантаження на суб'єктів господарювання, привела до невиправданого вилучення обігових коштів підприємств, виникненню додаткової потреби в кредитних ресурсах. Значними є деформації й нестабільність у ставках, визначенні бази й періодів оподатковування. Негативно вплинули на результати господарської діяльності підприємницьких структур значні нарахування на фонд оплати праці. Надлишкова кількість податкових пільг спричинила необґрунтований перерозподіл валового внутрішнього продукту, привело до створення неоднакових економічних умов для ведення господарства.

Виникненню значного "тіньового" сектору економіки, привело до відхилення від оподатковування й виникненню податкової заборгованості.

Система оподатковування повинна бути побудована таким чином, щоб сприяти виробничій діяльності, стимулювати формування засобів на пріоритетних напрямках економічного й соціального розвитку.

Для виконання даних принципів Законом України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990р. №509-12 з наступними змінами й доповненнями визначений статус державної податкової служби в Україні, її функції й правові основи діяльності.

До системи органів державної податкової служби ставляться: Державна податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві й Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва й Севастополя), районах у містах. У складі органів державної податкової служби перебувають відповідні спеціальні підрозділи по боротьбі з податковими правопорушеннями. платежів [3,ст.1].

Актуальність теми полягає в тому, що однієї з головних завдань переходу України до ринкової економіки є створення ефективної податкової системи, яка забезпечувала б розвиток народногосподарського комплексу країни, відповідним чином регулювала економічні відносини.

Мета курсової роботи - визначити й проаналізувати основні шляхи вдосконалювання механізму функціонування податкової системи в умовах ринкової економіки України.

Завдання курсової роботи - проаналізувати основні принципи, завдання й механізм функціонування податкової системи в Україні; вивчити особливості діяльності податкових служб у процесі стягнення податків, здійснення перевірок платників в умовах сучасної ринкової економіки України; визначити основні шляхи вдосконалювання механізму функціонування податкової системи в сучасних умовах.

Предметом дослідження є механізм удосконалювання податкової системи в сучасних ринкових умовах України.

Об'єктом дослідження є економічні відносини, які складаються в процесі функціонування податкової системи України.

Методи дослідження: угруповань, порівнянь, комплексного системного аналізу.

Розділ 1. Теоретичні засади формування податкової системи України

1.1 Сутність та основні принципи побудови податкової системи України

Однієї з головних завдань переходу України до ринкової економіки є створення ефективної податкової системи, яка забезпечувала б розвиток народногосподарського комплексу країни, відповідним чином регулювала економічні відносини.

Система оподатковування повинна бути побудована таким чином, щоб сприяти виробничій діяльності, стимулювати формування засобів на пріоритетних напрямках економічного й соціального розвитку.

Податкова система України - це сукупність загальнодержавних і місцевих податків, зборів і інших обов'язкових платежів, що стягуються в бюджети й у державні цільові фонди, а також принципів, форм їх установлення, заміни або скасування порядку їх вирахування, оплати й стягнення, включаючи організацію роботи з їхнього контролю.

Податкова система України будується по наступних основних принципах:

§ Обов'язковість оплати податків, зборів і інших обов'язкових платежів. Даний принцип припускає, що кожна юридична або фізична особа зобов'язано брати участь у фінансуванні державних потреб шляхом сплати податків, зборів і інших обов'язкових платежів.

§ Стимулювання підприємницької діяльності й інвестиційної активності шляхом впровадження пільгового оподатковування, яке спрямовано на розвиток виробництва.

§ Соціальна справедливість. Цей принцип припускає, що встановлення податків, зборів і інших обов'язкових платежів проводиться виходячи з необхідності фінансування витрат держави, певних при твердженні державного й місцевих бюджетів. Податкова система не може бути твердої для одних і ліберальної для інших платників податків. Даний принцип спрямований на підтримку малозабезпечених верств населення шляхом впровадження диференційованого й прогресивного оподатковування громадян. При встановленні податків, зборів і інших обов'язкових платежів слід виходити з необхідності зменшення розміру податкового вилучення.

§ Рівнонапруженість і пропорційність. Даний принцип припускає встановлення зобов'язань перед бюджетом з урахуванням можливостей платників і результатів їх деятельностi шляхом застосування єдиних або диференційованих ставок оподатковування.

§ Рівність і недопущення проявів податкової дискримінації. Даний принцип припускає, що при визначенні зобов'язань по сплаті податків, зборів і інших обов'язкових платежів необхідно забезпечити однаковий підхід до суб'єктів господарювання.

§ Економічна доцільність. Принцип припускає, що встановлення податків, зборів і інших обов'язкових платежів проводиться на основі показників розвитку економіки України, її фінансового стану.

§ Стабільність податкового законодавства. Даний принцип припускає, що загальний рівень оподатковування, розміри ставок податків, порядок визначення бази оподатковування й податкові пільги повинні бути

§ незмінними протягом бюджетного року.

§ Рівномірність сплати. Принцип припускає, що для забезпечення рівномірного вступу в бюджет засобів сплата податків, зборів і інших обов'язкових платежів повинна проводитися в певний термін.

§ Гнучкість. Принцип визначає, що податкове законодавство повинне вчасно реагувати на зміни в соціально-економічнім житті держави без порушення стабільності податкового законодавства.

§ Інфляційна нейтральність.

§ Недопущення подвійного оподатковування того самого об'єкта оподатковування.

§ Гласність. Даний принцип припускає, що щорічно певними виконавчими владою офіційно публікуються відомості про суми зібраних податків, зборів і інших обов'язкових платежів і про їхню витрату.

§ Ефективність адміністрування. Принцип припускає, що процедура податкових стягнень повинна бути максимально простій для платників податків, зборів і інших обов'язкових платежів.

§ Доступність і однозначність тлумачення норм податкового законодавства.

§ Підтримка обмежень установленої компетенції до встановлення й після скасування податків, зборів і інших обов'язкових платежів [3].

Законом України "Про систему оподаткування" визначено, що під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками податків. [5, ст.2].

Усі податки можна класифікувати так:

1. За формою оподаткування - прямі та непрямі;

2. За об'єктом оподаткування - на доходи на споживання (сплачуються не при отриманні, а при використанні), на майно і на витрати;

3. Залежно від рівня встановлення - загальнодержавні та місцеві;

4. За методом стягнення - розкладні (вони встановлюються спочатку в загальній сумі відповідно до потреб держави в доходах, потім цю суму розкладають на окремі частини за територіальними одиницями, а на низовому рівні-між платниками) та складні (передбачають встановлення спочатку ставок, а потім розміру податку для кожного платника; загальна величина податку формується як сума платежів окремих платників);

5. Залежно від характеру використання - податки загального призначення (використовуються на загальнодержавні потреби без конкретизації заходів чи видатків) та спеціальні (цільові) податки (зараховуються до державних цільових фондів і використовуються виключно на фінансування конкретних видатків (збір до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, збір на обов'язкове соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, збір до Державного інноваційного фонду);

6. За періодичністю стягнення - а) разові, себто такі, що сплачуються один раз протягом певного відтинку часу (найчастіше - податкового періоду) за здійснення певних дій (податок із власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, податок із майна, що успадковується або дарується тощо); б) систематичні (регулярні), себто такі, що сплачуються періодично (щомісячно, щоквартально).

В Україні спрявляються: загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі) та місцеві податки і збори (обов'язкові платежі). [5, ст.13]

До загальнодержавних належать такі податки і збори (обов'язкові платежі)

[ 5,ст.14]:

1. Податок на добавлену вартість;

2. Акцизний збір;

3. Податок на прибуток підприємств;

4. Податок на доходи фізичних осіб;

5. Мито.

6. Державне мито;

7. Податок на нерухоме майно (нерухомість);

8. Плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності);

9. Рентні платежі;

10. Податок із власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів;

11. Податок на промисел;

12. Збір на геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;

13. Збір за спеціальне використання природних ресурсів;

14. Збір за забруднення навколишнього середовища;

15. Збір до Фонду по здійсненню заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і соціальному захисту населення;

16. Плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності;

17. Фіксований сільськогосподарський податок;

18. Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмільництва;

19. Гербовий збір;

20. Єдиний збір, що сплачується в пунктах пропуску через державний кордон України;

21. Судовий збір;

22. Збір за проведення гастрольних заходів.

Загальнодержавні податки та інші обов'язкові платежі встановлюються Верховною Радою і справляються на всій території України.

1) До місцевих податків віднесені: [5,ст.15]

1. Податок із реклами;

2. Комунальний податок.

2) До місцевих зборів (обов'язкових платежів):

1. Збір за парковку автомобілів;

2. Ринковий збір;

3. Збір за видачу ордера на квартиру;

4. Курортний збір;

5. Збір за участь у бігах на іподромі;

6. Збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі;

7. Збір за право використання місцевої символіки;

8. Збір за право проведення кіно- і телезйомок;

9. Збір за проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей;

10. Збір за проїзд по території прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон;

11. Збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг;

12. Збір з власників собак.

1.2 Структура та права податкових органів

Державна податкова адміністрація України залежно від кількості платників податків і інших місцевих умов може створювати міжрайонні (на два й більш районів), об'єднані (на місто й район) державні податкові інспекції й у їхньому складі відповідні підрозділи податкової міліції.

Завданнями органів державної податкової служби є:

o здійснення контролю над дотриманням податкового законодавства, правильністю вирахування, повнотою й своєчасністю сплати в бюджети, державні цільові фонди податків, а також контроль над дотриманням зборів і інших обов'язкових платежів, а також неподаткових доходів, установлених законодавством;

o внесення у встановленому порядку пропозицій по вдосконаленню податкового законодавства;

o прийняття у випадках, передбачених законом, нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподатковування;

o формування й ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків і інших обов'язкових платежів і Єдиного банку даних про платників податків - юридичних особах;

o роз'яснення законодавства з питань оподатковування серед платників податків;

o запобігання злочинів і інших правопорушень, віднесених законом до компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення, розслідування й виробництво по справах про адміністративні правопорушення.

o Органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також розв'язками Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподатковування, виданими в рамках їх повноважень. Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві й Севастополі підкоряються Державної податкової адміністрації України [3, ст.3].

o Державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва й Севастополя), районах у містах, міжрайонні й об'єднані державні податкові інспекції підкоряються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві й Севастополі.

o Органи державної податкової служби України координують свою діяльність із фінансовими органами, органами Державного казначейства України, органами служби безпеки, внутрішніх справ, прокуратури, статистики, митної й контрольно-ревізійної державними службами, іншими контролюючими органами, установами банків, а також з податковими службами інших держав.

o Державну податківy службу України очолює Голова Державної податкової адміністрації України, якого призначає на посаду й звільняє з посади Президент України за поданням Прем'єр-міністра України.

o Заступники Голови Державної податкової адміністрації України призначаються на посаду й звільняються від посади Кабінетом Міністрів України за поданням Голови Державної податкової адміністрації України. Кількість заступників Голови Державної податкової адміністрації України визначається Кабінетом Міністрів України. Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві й Севастополі очолюють голови, які призначаються на посаду й звільняються від посади Кабінетом Міністрів України за поданням Голови Державної податкової адміністрації України.

o Державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва й Севастополя), районах у містах, міжрайонні й об'єднані державні податкові інспекції очолюють начальники, які призначаються на посаду й звільняються від посади Головою Державної податкової адміністрації України за поданням голів відповідних державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві й Севастополі.

o Начальники підрозділів податкової міліції призначаються Головою Державної податкової адміністрації України.

Посадові особи органів державної податкової служби зобов'язано дотримувати Конституції й закони України, інші нормативні акти, права й охоронювані законом інтереси громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органі державної податкової служби функції й повною мірою використовувати надані їм права.

За невиконання або неналежне виконання посадовими особами органів державної податкової служби своїх обов'язків, вони залучаються до дисциплінарної, адміністративної, карної або матеріальної відповідальності згідно з діючим законодавством.

Податкова міліція складається зі спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями відповідних органів, що діють у складі, державної податкової служби, і здійснює контроль над дотриманням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, карно-процесуальну й охоронну функції.

Завданнями податкової міліції є:

Ш попередження злочинів і інших правопорушень у сфері оподатковування, їх розкриття, розслідування й виробництво по справах про адміністративні правопорушення;

Ш розшук платників, що ухиляються від сплати податків, інших платежів;

Ш попередження корупції в органах державної податкової служби й виявлення її фактів;

Ш забезпечення безпеки діяльності працівників органів державної податкової служби, захисту їх від протиправних зазіхань пов'язаних з виконанням службових обов'язків. [3, ст.2].

Ш Податкова міліція відповідно до покладених на неї завданнями: реєструє повідомлення й іншу інформацію про злочини й правопорушення, які віднесені до її компетенції, здійснює у встановленому порядку їх перевірку й ухвалює по них передбачені законом розв'язку; здійснює відповідно до закону оперативно-розшукову діяльність, досудову підготовку матеріалів за протокольною формою, а також проводить дізнання й досудове (попереднє) наслідок у межах своєї компетенції, вживає заходів до відшкодування нанесених державі збитків; виявляє причини й умови, що сприяли здійсненню злочинів і інших правопорушень у сфері оподатковування, вживає заходів до їхнього усунення.

Ш У такий спосіб податкова служба України - це державні контролюючі органі за стягненням у бюджети й у державні цільові фонди загальнодержавних і місцевих податків, зборів і інших обов'язкових платежів, а також контроль над дотриманням принципів, форм їх установлення, заміни або скасування порядку їх вирахування, оплати й стягнення, включаючи організацію роботи з їхнього контролю [14, с.89-90].

1.3 Функції Державної податкової адміністрації України

Державна податкова адміністрація України здійснює наступні функції [3, ст.8]:

Ш Виконує безпосередньо, а також організує роботу державних податкових адміністрацій і державних податкових інспекцій, пов'язану з: здійсненням контролю над дотриманням законодавства про податки, інших платежах, валютних операціях, порядку розрахунків зі споживачами з використанням електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем і товарно-касових книг, лімітів готівки в касах і її використанням для розрахунків за товари, роботи, послуги, а також контролю над наявністю свідчень про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності й ліцензій, патентів, інших спеціальних дозволів на здійснення окремих видів підприємницької діяльності; здійсненням контролю над дотриманням виконавчими комітетами сільських і селищних рад порядку прийняття й обліку податків, інших платежів від платників податків, своєчасністю й повнотою перерахування цих сум у бюджет; обліком платників податків, інших платежів; виявленням й веденням обліку вступів податків, інших платежів.

Ш Видає у випадках, передбачених законом, нормативно-правові акти й методичні рекомендації з питань оподатковування.

Ш Затверджує форми податкових розрахунків, звітів, декларацій і інших документів, пов'язаних з вирахуванням і сплатою податків, інших платежів, декларацій про валютні цінності, зразок картки физичної особи - платника податків і інших обов'язкових платежів, форму повідомлення про відкриття або закриття - юридичними особами, фізичними особами (суб'єктами підприємницької діяльності) банківських рахунків, звітів про роботу, проведену органами державної податкової служби.

Ш Роз'ясняє через засоби масової інформації порядок застосування законодавчих і інших нормативно-правових актів про податки, інших платежах і організує виконання цієї роботи органами державної налогової служби методичну й практичну допомогу в організації роботи, проводить обстеження й перевірку її стану.

Ш Організує роботу зі створення автоматизованої інформаційної системи робочих місць і інших способів автоматизації й комп'ютеризації робіт органів державної податкової служби.

Ш Розробляє основні напрямки, форми й методи проведення перевірок дотримання податкового й валютного законодавства.

Ш При виявленні фактів, що свідчать про організування злочинної діяльності, або дій, що створюють умови для такої діяльності, направляє матеріали із цих питань відповідним до спеціальних органів по боротьбі з організованою злочинністю.

Ш Передає відповідним до правоохоронних органів матеріали по фактах правопорушень, за які передбачена кримінальна відповідальність, якщо їх розслідування не стосується компетенції податкової міліції.

Ш Державні податкові інспекції в районах, містах без районного розподілу, районах у у містах, міжрайонні й об'єднані державні податкові інспекції виконують наступні функції:

Ш Здійснюють контроль над дотриманням законодавства про податки, інших платежах.

Ш Забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність вирахування й своєчасність вступу цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків і інших обов'язкових платежів.

Ш Контролюють своєчасність надання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків і інших документів, пов'язаних з вирахуванням податків, інших платежів, перевіряють документи щодо правильності визначення об'єктів оподатковування й вирахування податків, інших платежів.

Ш Здійснюють у межах своїх повноважень контроль над законністю валютних операцій, дотриманням установленого порядку розрахунків зі споживачами з використанням електронних контрольно-касових апаратів, товарно-касових книг, лімітів готівки в касах і її використанням для розрахунків за товари, роботи й послуги, а також за наявністю свідчень державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій, патентів, інших спеціальних дозволів на здійснення деяких видів підприємницької діяльності.

Ш Ведуть облік векселів, які видаються суб'єктами підприємницької діяльності при здійсненні операцій з давальницькою сировиною в зовнішньоекономічних відносинах і щомісяця надають інформацію про цей місцевим органам державної статистики; здійснюють контроль над погашенням векселів; видають суб'єктам підприємницької діяльності дозволу на відстрочку оплати (погашення) векселів по зазначених операціях.

Ш Забезпечують застосування й своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених справжнім Законом і іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення административних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій і громадянами.

Ш Аналізують причини й оцінюють дані про факти порушень податкового законодавства.

Ш Проводять перевірки фактів приховання й заниження сум податків, інших платежів.

З доручення спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю проводять перевірки своєчасності надання й вірогідності документів, пов'язаних з вирахуванням і сплатою податків, інших платежів [3, ст.9].

Висновки до розділу 1

Основним джерелом існування держави і виконання нею своїх функцій є податки.

Сукупність діючих у державі податків і податкових платежів утворює податкову систему. Сукупність форм і методів стягнення частини доходу юридичних і фізичних осіб у дохід бюджету утворює систему оподаткування.

Податкова система будь-якої країни має будуватися виходячи з її соціально-економічного становища. І для того щоб ця система забезпечила отримання позитивних результатів, потрібне її наукове обґрунтування, що включає системність, встановлення визначальної основи системи оподаткування, а також формування правової бази і вихідних принципів.

Визначальною основою податкової системи є обсяг витрат бюджету. Види податків та їх обсяг у державі встановлюються з метою покриття витрат. Виходячи з цього податки є вторинними щодо витрат бюджету. Збалансування обсягу податків і податкових платежів, що надходять у бюджет, з обсягом бюджетних витрат держави -- основне завдання державних фінансових органів.

Правовою основою податкової системи є відносини власності. Форма власності (державна або приватна) визначає право держави на доходи. При державній власності все майно підприємств і доходи, що створюються ними, належать державі. Держава вирішує, яку частку доходів підприємств централізувати в бюджет та інші централізовані фонди, а яку залишити трудовим колективам. Що ж до приватних і колективних підприємств, то держава може централізувати в бюджет лише частину доходів, що необхідна для задоволення загальнодержавних потреб.

До вихідних принципів побудови податкової системи належать формування доходів бюджету у процесі перерозподілу ВВП; встановлення однакових обов'язків і відповідальності перед бюджетом для суб'єктів господарювання всіх форм власності; встановлення оптимального співвідношення між частиною доходу, що стягується з підприємств, і частиною, що залишається у них для розвитку власного виробництва, соціальної сфери і матеріального стимулювання працівників.

Основними ж принципами функціонування податкової системи мають бути одноразове оподаткування одного й того самого об'єкта; рівність суми сплаченого податку вартості отриманих від держави благ та послуг; цільове призначення кожного виду податку, тобто його спрямованість на покриття конкретних видів витрат бюджету; застосування нових податків повинно відбуватися лише для покриття нових витрат держави, а не дефіциту бюджету; вони мають бути простими і зрозумілими для платників податків, умов оподаткування; стягнення податків у зручний для платника час і зрозумілим для нього методом оподаткування; звітування уряду про використання податків.

Основними критеріями системи оподаткування мають бути її економічна ефективність і соціальна спрямованість. У цьому зв'язку податки мають забезпечувати, з одного боку, стійку і в потрібному обсязі фінансову базу держави, а з іншого -- залишати суб'єктам господарювання достатньо коштів для власного розвитку і підвищення матеріальної зацікавленості працівників у результатах праці.

Загалом існуюча в Україні система оподаткування досить складна, важкодоступна і мало зрозуміла для платників податків. Це стосується насамперед розрахунку податку на прибуток. Прийнятий для цього закон нечіткий, неконкретний, викладений у ньому порядок розрахунку оподатковуваного прибутку суперечить існуючій практиці розрахунку прибутку в бухгалтерському обліку.

Розділ 2. Особливості механізму функціонування податкової системи в україні

2.1. Аналіз структури та динаміки податкових платежів у дохідну частину державного бюджету України

Розглянемо основні особливості формування дохідної частини Державного бюджету України в 2008 році.

Структура доходів Державного бюджету України на 2008 рік визначена в Додатку №1 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік».

Державний бюджет України на 2008 рік з точки зору його ідеології виражається насамперед в такому перерозподілі доходів, який забезпечує баланс політичних, економічних, соціальних та межбюджетних відносин.

За оперативними даними Державного казначейства України до загального фонду державного бюджету за 2008 рік надійшло 185.9 млрд.грн. Плановий показник за 2008 рік виконаний на 102.8%, понад план до бюджету надійшло 5.1 млрд.грн.

Без урахування разових надходжень в останні дні 2008 року 3.5 млрд.грн. від НБУ, що не були передбачені законом «Про Державний бюджет України на 2008 рік» (при плані 4.8 млрд.грн., фактично перераховано 8.3 млрд.грн.) плановий показник надходжень перевищений на 1.6 млрд.грн. (100.9% виконання плану).

Протягом 2008 року закон про державний бюджет змінювався 6 разів (план доходів збільшувався). Порівняно із законом про бюджет на 2008 рік, прийнятим Верховною Радою України у грудні 2007 року, додатково до бюджету надійшло 16.9 млрд. грн. (110% плану). [12]

У динаміці доходів 2008 року простежується два якісно різних періоди: січень-жовтень та останні місяці року - листопад-грудень, коли істотно погіршилося надходження коштів до загального фонду державного бюджету. За січень-жовтень 2008 року середнє щомісячне перевищення плану доходів склало 1.7 млрд. грн.. (до плану-розпису затвердженого в грудні 2007 р.). У листопаді внаслідок спаду ВВП (-14.4%) та особливо промислового виробництва (-28.6% до листопада 2007р.) невиконання плану доходів склало 2.1 млрд.грн. У грудні 2008 року перевиконання планового показника грудня забезпечено за рахунок перерахувань 3.5 млрд.грн. коштів від НБУ, що не були передбачені законом про бюджет. А фактичні надходження у вигляді податків та платежів від економіки зменшилися порівняно з планом на 2.2 млрд.грн. [7]

Помісячна динаміка надходжень до загального фонду державного бюджету України відбиває вкрай непрості процеси в українській економіці та тенденцію до погіршення надходжень до державного бюджету.

Порівняно з 2007 роком надходження до загального фонду державного бюджету зросли на 47.4% (на 59.8 млрд.грн. більше). При цьому за січень-жовтень 2007 року приріст складав 53.8%.

Зміни до планів доходів протягом 2008 року

У 2008 році 6 разів вносили зміни до затвердженого законом плану доходів. Загальне сальдо збільшення доходів 11.8 млрд.грн. В тому числі:

Збільшено план доходів на 23.9 млрд.грн.:

- для ДМС збільшено на 22.7 млрд.грн. (95% всього збільшення);

- перевищення доходів над видатками НБУ збільшено на 1.0 млрд.грн. (4%);

- штрафи від ДАІ збільшено на 0.2 млрд.грн. (0.8%).

Зменшено план доходів на 12.1 млрд.грн.:

для ДПА (за рахунок: зменшення збору ПДВ з вітчизняних товарів на 4.0 млрд.грн. та збільшення відшкодування ПДВ на 8.1 млрд.грн.

Державна митна служба України забезпечила надходження до загального фонду державного бюджету у сумі 88.4 млрд.грн. Це складає 99.3% планового (зі змінами) показника для ДМС. До планового показника у редакції закону від грудня 2007 року, це 133.3% :



Рис.2.1

Рис.2.2

Надходження від ДПА до загального фонду державного бюджету на 2008 рік складають 78.7 млрд.грн., або 102.5% до плану зі змінами для ДПА, а до плану доходів, затвердженому Верховною Радою України у грудні 2007 року, на рівні 88.6% [14]:

Рис.2.3

Рис.2.4

Протягом 2008 року істотно змінилася структура надходжень доходів від основних адміністраторів. Частка ДПА зменшилася з 55% до 42%, частка ДМС - зросла з 39% до 48%. 4% надійшло від НБУ.

Відшкодування ПДВ

За 2008 рік відшкодовано податку на додану вартість на загальну суму 34.4 млрд.грн. (105.6% плану). Це на 82% більше, ніж у 2007 році.

Таблиця 2.1. Виконання плану надходжень основних податків за 2008 рік

	млрд.грн.	% до плану
ПДВ із ввезених товарів	79.4	99%
ПДВ із вітчизняних товарів (сальдо)	10.6	74%
(88% всіх надходжень ПДВ забезпечено ДМС)
Податок на прибуток	45.9	113%
Ввізне мито	8.0	110%
Акцизний збір	8.6	98%
Перевищення валових доходів над видатками НБУ	8.3	172%

2.2 Особливості процесу реформування й зміцнення й зміцнення податкової частини доходів місцевих бюджетів

Методи реалізації концепції зміцнення податкової дохідної частини на місцевому рівні розглянуті в проекті Концепції реформування місцевих бюджетів. Перетворення міжбюджетних відносин і, зокрема , підвищення ролі місцевих бюджетів і зміцнення їх фінансової бази - давно назріла необхідність.

Тому першою проблемою, яку повинна розв'язати реформа, є вбогість місцевих бюджетів.

За останні роки доходи місцевих бюджетів виросли - в 2007 році, наприклад, вступи заплановані на рівні майже вдвічі більшому, ніж в 2003-2004рр.. Але, по-перше, доходи державного бюджету ростуть куди більш високими темпами - рівень 2004 року був перекритий майже вдвічі вже в 2006 роком, а в порівнянні з 2003 роком доходи збільшилися більш ніж в 2,5 рази. У структурі доходів Зведеного бюджету частка місцевих бюджетів поменшалася до недозволено низького рівня - ледве більш 20%.

Другою по значимості проблемою можна назвати залежність місцевих бюджетів від єдиного джерела вступів: у структурі їх доходів питома вага податку з доходів фізичних осіб досягся майже 60%. Диверсифікованість джерел доходу те саме що диверсифікованості будь-яких фінансових ризиків. Тому портфель, більш ніж на половину, що полягає із вступів одного виду, надійним назвати ніяк не можна.

Третьою проблемою, похідною від двох перерахованих вище, є дотаційна залежність місцевих бюджетів від державного. Сьогодні в Україні 645 місцевих бюджетів - 93,3% - є дотаційними, а сума дотацій їм (без витрат держбюджету на централізовані заходи й програми, додаткових дотацій і субвенцій) становить більш 50% їх власних доходів (якщо ж додати інші уливання з держбюджету, те загальна сума дотацій перевищить власні доходи на 11,2%).

У якості основних завдань реформування проект Концепції визначає трохи інший перелік, але він, у всякому разі, перегукується з описаним вище. Мабуть, найбільше чітко в проекті розроблений напрямок реформування, пов'язане з передачею повноважень по фінансуванню деяких видів витрат, що покриваються зараз із засобів держбюджету. Зокрема, пропонується передати місцевим бюджетам фінансування профтехобразования, позашкільної освіти й вузів, пов'язаних з підготовкою фахівців педагогічного й сільськогосподарського профілів. У частині фінансування культури на зміст місцевих громад повинні перейти районні, міські та інші бібліотеки. Більш кардинальний перерозподіл передбачене для системи охорони здоров'я. Отут намічені й передача відомчих медичних установ і фінансування витрат по виконанню держпрограм по охороні здоров'я і т.д. Також на місцевий бюджет планується віддати ряд соціальних програм.

Для того щоб усе це профінансувати з місцевих бюджетів, Мінфін пропонує зміцнювати фінансову базу місцевих бюджетів - це напевно, найважливіша частина майбутньої Концепції. Зміцнювати податкову базу місцевих бюджетів передбачається за допомогою [10]:

ь Посилення зацікавленості органів місцевого самоврядування в зростанні власних доходів шляхом стимулювання збільшення обсягів виробництва, ВДС, обсягу інвестицій, рівня доходів населення;

ь Щорічного збільшення питомої ваги загального фонду місцевих бюджетів у Зведеному бюджеті на 1-2 п.п. протягом трьох наступних років за рахунок розширення податкових гарантій для місцевих бюджетів у Зведеному бюджеті на 1-2 п.п. протягом трьох наступних років за рахунок розширення податкових гарантій для місцевих бюджетів;

ь Підвищення рівня самодостатності місцевих бюджетів шляхом удосконалення податкового законодавства відповідно до напрямків реформування податкової системи, зокрема , удосконалення системи місцевих податків і зборів.

ь Міністерство финінсів України має намір закріпити за місцевими бюджетами наступні платежі [10]:

ь - плати за ліцензії (правда, незрозуміло які. Плата за "роздрібні" ліцензії на торгівлю алкоголем і тютюном і сьогодні йде в місцевий бюджет, а, приміром , чи доцільно закріплювати за місцевими бюджетами плату за ліцензії на право експорту або імпорту алкоголю й тютюну - велике питання);

ь - збору за спеціальне водокористування;

ь - частини податку на прибуток (мається на увазі не податок на прибуток підприємств комунальної форми власності, який закріплений за місцевими бюджетами й і сьогодні).

ь Система розподілу цього податку між державним і місцевими бюджетами в Україні існувала до 2001р. И вона хоч якось стимулювала місцеві влади розбудовувати (а не давити) бізнес на підвідомчій території. Інше питання до розділів Концепції, що стосуються зміцнення фінансової бази місцевих бюджетів. Пропорції розподілу доходів між місцевими й державним бюджетами в цьому випадку залишаться катастрофічно перекрученими в порівнянні з бюджетною системою нормальної держави.

ь Що ж стосується вдосконалення системи місцевих податків і зборів, те це враховується в пропонованому проекті Податкового кодексу.

Оскільки в структурі доходів Державного бюджету України основну частку складають податкові надходження, то вдосконалення діючої системи оподаткування буде мати найвагоміший вплив на поліпшення системи доходів.

Необхідно відзначити, що реалізувати Концепцію Мінфін планує у два етапи за п'ять років (2007-2008рр. - перший етап, 2009-2011рр. - другий етап). З обліком того, що ми живемо вже в I кварталі 2010р. і живемо дуже весело, як мінімум , в политичному вимирі, навряд чи ці плани можливо вважати здійсненними.

Рис. 2.5 Основні завдання й методи вдосконалювання дохідної частини місцевих бюджетів в Україні

Насправді ж без закріплення за місцевими бюджетами реального й стабільного джерела вступів, якимось є податок на нерухомість, говорити про реальне зміцнення фінансової бази місцевих бюджетів і диверсифікованості ризиків їх недостатнього наповнення не доводиться. Крім того, у проекті можна прочитати приємні речі про підвищення прозорості бюджетного процесу й виконання місцевих бюджетів, посиленні контролю й відповідальності за дотримання бюджетного законодавства. Однак Концепція - це не той документ, який дозволяє дати чіткі відповіді на запитання реалізації цих благих намірів. Тому є чималий ризик, що намірами вони й залишаться.

2.3 Аналіз особливостей роботи податкових служб у процесі збору податків та обов'язкових платежів в бюджет України

Згідно зі звітом ДПАУ за 2008 рік результати роботи податкової служби свідчать про продуктивну і злагоджену роботу, стабільно виконані завдання держави щодо поповнення бюджету.

За підсумками роботи органів ДПС за 2008 рік визначились основні завдання і пріоритетні напрями роботи на 2009 рік.

У 2008 році було зроблено суттєві кроки щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість. Зокрема, запроваджено подання розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ. Це дало змогу виявляти так звані „податкові ями” та упереджувати відшкодування з бюджету безпідставно заявлених сум податку. Крім того, була запроваджена ризикоорієнтована система відбору платників податків для перевірок, велась робота в напрямі зменшення тіньового ринку підакцизної продукції. Робота підрозділів податкової міліції переорієнтована з дріб'язкових порушень на викриття тяжких злочинів, а також викриття фіктивних структур та конвертаційних центрів.

Для покращення обслуговування платників податків та надання їм комплексу консультативних послуг, а також для пропагування податкової культури у суспільстві було відкрито Контакт-центр з питань оподаткування.

На результати роботи органів державної податкової служби України у 2008 році позитивно вплинуло й запровадження критеріїв оцінки ефективності роботи регіональних органів ДПС, які відображають реальний стан справ у кожній з регіональних ДПА. [11]

Внаслідок реалізації цих заходів у 2008 році досягнуто рекордних темпів росту надходжень до бюджету.

З незаконного обігу вилучено товарів на загальну суму 860 млн. грн. Викрито 1 106 злочинів щодо незаконного виготовлення, зберігання, збуту та транспортування підакцизних товарів, з яких 922 - злочини, пов'язані з виготовлення фальсифікованих напоїв із сировини, небезпечної для життя і здоров'я людей.

При зменшенні кількості планових перевірок суб'єктів господарювання на 20 відсотків до бюджету донараховано платежів на 45,3 відсотка більше, ніж 2007 року.

Припинено діяльність понад 3,5 тис. структур з ознаками фіктивності та 248 "конвертаційних" центрів.

Таблиця 2.2 Динаміка виявлення податковою міліцією фіктивних фірм і конвертаційних центрів

	2005р.	2006р.	2007р.	2008р.
Фіктивні фірми	5028	5865	6250	4418
Конвертаційні центри	353	335	273	334

Основними складовими виконання завдань 2008 року було залучення до оподаткування тієї частини економіки, яка раніше працювала в тіні, або внаслідок економічних умов намагалась „тінізуватись”. Також один із резервів наповнення бюджету - руйнування існуючих схем мінімізації сплати податків”, - наголосив Голова ДПА України Сергій Буряк.

Так, 2008 року податківцями виявлено близько 3,3 тис. схем мінімізації та ухилення від оподаткування. За сучасного рівня інформаційного озброєння податкових органів ці схеми легко прораховуються.

Реструктуризація податкової служби є основною темою для уряду України, причому традиційно в той момент, коли будь-яка політична сила виявляється у влади.

Забезпечення надходжень до бюджету у повному обсязі не повинно супроводжуватися посиленням тиску на платників податків. Діяльність ДПС України має базуватися на покращенні сервісних умов для платників податків та підвищенні рівня взаємодії з ними.

Висновки до розділу 2

В проекті Концепції реформування місцевих бюджетів розглянуті методи реалізації зміцнення податкової дохідної частини.

Доходи місцевих бюджетів зросли вдвічі в 2008 році в порівнянні з 2003-2004 рр.

Але, по-перше, доходи державного бюджету ростуть куди більш високими темпами - рівень 2004 року був перекритий майже вдвічі вже в 2006 роком, а в порівнянні з 2003 роком доходи збільшилися більш ніж в 2,5 рази. У структурі доходів Зведеного бюджету частка місцевих бюджетів поменшалася до недозволено низького рівня - ледве більш 20%.

Місцеві бюджети залежать від єдиного джерела вступів: у структурі їх доходів питома вага податку з доходів фізичних осіб досягся майже 60%. Також існує залежність місцевих бюджетів від державного. Сьогодні в Україні 645 місцевих бюджетів - 93,3% - є дотаційними, а сума дотацій їм (без витрат держбюджету на централізовані заходи й програми, додаткових дотацій і субвенцій) становить більш 50% їх власних доходів (якщо ж додати інші уливання з держбюджету, те загальна сума дотацій перевищить власні доходи на 11,2%).

У першу чергу реформа повинна розв'язати міжбюджетні відносини. Варто відзначити передачу на місцевий рівень фінансування витрат, насамперед освітнього, здравоохранительного, соціального призначення і т.д., і посилення контролю над витратою засобів.

У якості основних завдань реформування проект Концепції визначає трохи інший перелік, але він, у всякому разі, перегукується з описаним вище. Мабуть, найбільше чітко в проекті розроблений напрямок реформування, пов'язане з передачею повноважень по фінансуванню деяких видів витрат, що покриваються зараз із засобів держбюджету. Зокрема, пропонується передати місцевим бюджетам фінансування профтехобразования, позашкільної освіти й вузів, пов'язаних з підготовкою фахівців педагогічного й сільськогосподарського профілів. У частині фінансування культури на зміст місцевих громад повинні перейти районні, міські та інші бібліотеки. Більш кардинальний перерозподіл передбачене для системи охорони здоров'я. Отут намічені й передача відомчих медичних установ і фінансування витрат по виконанню держпрограм по охороні здоров'я і т.д. Також на місцевий бюджет планується віддати ряд соціальних програм. Для цього Мінфін пропонує зміцнювати фінансову базу місцевих бюджетів - це напевно, найважливіша частина майбутньої Концепції.

Розділ 3. Основні шляхи удосконалення механізму функціонування податкової системи україни

3.1 Аналіз основних шляхів реформування податкової системи України

Організаційна основа податкової системи будь-якої держави, тобто правильне обчислення податків, своєчасна їхня сплата, неможливість відхилення від оподатковування, забезпечується добре продуманою системою обліку й звітності. Звідси випливає необхідність в удосконалюванні систем обліку й звітності в Україні. Важливим напрямком удосконалювання податкової системи є зменшення нарахувань на фонд оплати праці. Але істотне зменшення цих нарахувань повинне бути пов'язане з реформуванням системи соціального й пенсійного забезпечення й із впровадженням системи персональних пенсійних рахунків. Реформування існуючої системи оподатковування повинне відбуватися у двох напрямках. По-перше, шляхом удосконалювання обчислення й стягнення окремих податків; по-друге, шляхом скасування деяких видів податків і зборів. Одним з найважливіших податків у системі оподатковування України є податок на додану вартість. Удосконалювання цього податку повинне здійснюватися за допомогою поетапного зниження ставок ПДВ, а також диференціації його ставок у розрізі окремих груп товарів. Зменшення ставки ПДВ повинне забезпечити досягнення як короткострокових, так і довгострокових цілей. [15]

У короткостроковому періоді створюється основа для підвищення платоспроможного попиту шляхом зниження частки непрямих податків у доходах населення, у довгостроковому - створення умов для пожвавлення ділової активності. До загального кола питань щодо вдосконалювання іншого непрямого податку - акцизного збору - входять такі: упорядкування переліку підакцизних товарів; визначення розмірів ставок акцизного збору; установлення рівня диференціації акцизних ставок у межах однієї групи підакцизних товарів; установлення співвідношення між акцизним збором і податком на додану вартість. Удосконалювання оподаткування прибутку підприємств повинне здійснюватися в першу чергу за допомогою зниження базової ставки цього податку, а також диференціації його ставок залежно від виду діяльності й обсягу прибутку. Що стосується вдосконалювання оподатковування доходів фізичних осіб, то воно повинне сприяти зниженню рівня оподатковування громадян з порівняно низькими доходами й розширенню бази оподатковування за рахунок залучення доходів, які раніше не обкладалися податком. У процесі вдосконалювання цього виду оподатковування необхідно: впровадити неоподатковуваний податком мінімум доходів громадян на рівні, який відповідає границі малозабезпеченості; поетапне впровадження соціальних податкових пільг; завершити процес уведення Державного реєстру фізичних осіб платників податків. [13]

На початку 2008 року у Верховну Раду України був представлений проекту Концепції податкової реформи, підготовленого робочою групою Секретаріату Президента України. Причому старт реформі вони планують дати вже в 2009 році, а досягтися настільки різкого зниження ставок податків мають намір за якихось сім років - уже до 2013 року.

На думку авторів проекту Концепції, внаслідок зменшення ставок основних податків уже до 2013 року частка тіньових доходів українських підприємств поменшається з 52% до 18,5%.

Таблиця 3.1. Етапи зниження ставок податків

	2006р.	2007р.	2008р.	2009р.	2010р.	2011р.	2012р.	2013р.
Податок на прибуток	25	22	19	16	13	10	10	10
ПДВ	20	19	18	17	16	14	12	12
Податок з індивідуальних доходів	15	14	13	12	12	12	12	12
Единий соціальний внесок	37	36	35	33	31	29	27	25

На жаль, після вивчення всього документа кількість питань у депутатів лише збільшилося. Чітко випливаючи й далі своїм розрахункам, автори доходять висновку, що ухиляння від сплати податків становлять "як мінімум 34% ВВП". Адже, через бюджет і соціальні фонди перерозподіляється 40% ВВП, а ще 9,5% - це всілякі податкові пільги.

Таблиця 3.2. Оптимізація ставок основних податків

	Діюча ставка, %	Оптимальне значення, %	Період зниження ставки, років	Середній шаг знижения за 1 рік, %
Податок на прибуток	25	10	5	3
ПДВ	20	12	6	1,67
Податок з індивідуальних доходів	15	12	3	1
Єдиний соціальний внесок	37	25	7	2,0

Сумнівів у правильності зроблених розрахунків додає й наступне. Наприклад, на думку авторів проекту Концепції, якщо щорічно протягом семи років знижувати податок на 2%, те в підсумку він поменшається на 12%, а якщо протягом шести років знижувати його на 1,67%, те загальне зменшення складе 8%. Більше того, автори всерйоз упевнені, що в 2006 році податок з доходів фізичних осіб буде стягуватися по ставці 15% . Хоча, згідно із Законом про податок з доходів фізичних осіб, що, здається, відомо не тільки економістам, до 1 січня 2007 року ставка цього податку буде становити 13%. З податків, що сплачуються населенням, 3/4 становлять непрямі, а в структурі податкових зобов'язань підприємств, мол, непрямі податки становлять лише 10%. Адже сама суть непрямих податків саме й полягає в тому, що вони сплачуються населенням [12, с.16 -17].

3.2. Основні шляхи вдосконалювання механізму функціонування податкових служб України

Враховуючи досвід проведення податкових реформ у розвинених країнах, можна запропонувати такі заходи -удосконалення податкової системи України:

основним податковим платежам необхідно надати більшої еластичності в плані диференціації ставок податків, скорочення пільгового оподаткування, гармонізації податків на споживання з податками на особисті доходи і прибутки підприємств. Мається на увазі. що податки повинні доповнювати один одного з метою досягнення рівномірного податкового навантаження, оптимального перерозподілу коштів між окремими соціальними групами і територіями;