Ефективність диверсифікації виробництва та необхідність її проведення

Размещено на http://www.allbest.ru/

5

Міністерство освіти і науки України

Миколаївський міжрегіональний інститут розвитку людини

ВНЗ Університету «Україна»

Факультет економіки і підприємництва

Курсова робота

З дисципліни: «Економіка підприємства»

На тему: «Ефективність диверсифікації виробництва та необхідність її проведення»

Студента

Печерика Кирила Едуардовича

Керівник

Крамаренко І.С.

Миколаїв - 2019



КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН

№ з/п	Найменування етапів курсової роботи	Строк виконання роботи
		за планом	факт



ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДИВЕРСИФІКАЦІЇ В РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ

1.1 Сутність і умови виникнення диверсифікації

1.2 Методологія оцінки ефективності диверсифікації виробництва

РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ВИЗНАЧЕННЯ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА

2.1 Організаційно-економічна характеристика ТОВ «Cabby»

2.2 Оцінка фінансового стану підприємства

РОЗДІЛ 3. РОЗВИТОК И ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДИВЕРСИФІКАЦІЇ ВИРОБНИЦТВА

3.1 Раціональне використання ресурсного потенціалу підприємства

3.2 Перспективи застосування диверсифікаціїї виробництва для підвищення ефективності діяльності підприємства

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ



ВСТУП

Прискорення темпів науково-технічного прогресу, зростаюча конкуренція на ринку, глобалізація сучасної світової економіки та її схильність до кризових явищ призводять до пошуку шляхів зниження ризиків кон'юнктурних коливань, підвищення конкурентоспроможності підприємств та реалізації їх конкурентних переваг. В таких умовах підприємствам доводиться переважно розраховувати на свої сили, вирішуючи ці проблеми за рахунок мінімізації витрат, ризиків і розширення поля діяльності в бік більшого та стабільнішого попиту. Одним із способів втілення в реалії життя вищесказаного є диверсифікація виробництва як спосіб зменшення залежності підприємств від вузької товарної номенклатури, удосконалення та оновлення асортименту технологій і виробництва, сприяння інноваційній діяльності, а отже, - і як спосіб оптимізації структурних перетворень в економіці. Але на жаль на сьогоднішній день застосування диверсифікації на практиці більше проявляється в стихійному, ніж у керованому процесі. Причинами цього є відсутність чітко визначених методів прогнозування та застосування диверсифікації, зумовлена її взаємозв'язком із усіма аспектами підприємств (його структурою, управлінням, маркетингом, прогнозуванням перспективності виробів, розвитком бізнесу тощо).

Диверсифікація виробництва має свої особливості і нюанси саме через це дана тема являється актуальною для вивчення. В працях зарубіжних і вітчизняних авторів досить повно розглянуті теоретичні та науково-методичні основи, а саме в роботах: І. Ансоффа, М. Паскьє, А. А. Томпсона, А. М. Аронова, Г. Я. Гольдштейна, Т. Коно, Г. І. Немченко, В. Г. Габаліса, В. Коноплицького, М. Д. Корінько, М. В. Міньковської, Ю. Б. Іванова, О. О. Цогли та ін. Праці цих вчених в загальному присвячені таким питанням, як збалансованість асортиментного портфеля, методи диверсифікації, особливості управління диверсифікованою фірмою, її фінансова стійкість.

Таким чином, незважаючи на значну зацікавленість вчених та дослідників до зазначеної проблематики протягом останнього часу, деякі аспекти залишаються недостатньо опрацьованими, потребують вдосконалення та подальшого дослідження.

Метою курсової роботи є аналіз фінансового стану підприємства та надання пропозицій щодо покращення його економічного стану, а також дослідження впливу диверсифікації виробництва на підвищення ефективності діяльності підприємства на основі розгляду її параметрів.

Предметом дослідження курсової роботи є диверсифікація виробництва як метод підвищення ефективності діяльності підприємств. А об'єктом - діяльність ТОВ «Cabby».

Для реалізації зазначеної мети були поставлені такі завдання:

- дати змістовне визначення поняття диверсифікації виробництва;

- дослідити, класифікувати та систематизувати передумови, етапи, види, типи, методи визначення ефективності ефекту диверсифікації виробництва, його шляхи підвищення ефективності діяльності підприємств;

- здійснити на основі балансу фінансовий аналіз підприємства та запропонувати сукупність заходів, які посприяють його покращенню.

Теоретичною, методологічною та інформаційною базою дослідження є монографічні дослідження, періодична економічна література, узагальнення, фінансова та статистична звітність ТОВ «Cabby».



РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДИВЕРСИФІКАЦІЇ В РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ

1.1 Сутність і умови виникнення диверсифікації

В Україні процес диверсифікації не є поширеним явищем через відсутність певних знань у підприємців для побудови її ефективної стратегії. Більшість поодиноких випадків такої організації виробництва вітчизняними підприємцями не є вдалими. Можливо це і не сприяло інтересу законодавчої влади до процесу диверсифікації, адже на сьогоднішній день не існує чітко визначеного закону, який би регулював систему управління підприємства під час диверсифікації, його взаємозв'язки з іншими представниками бізнесу тощо. Існує лише постанова Кабінету Міністрів України №1572 чинна від 08.11.2006 р. «Про затвердження Програми диверсифікації джерел постачання нафти в Україну на період до 2015 року». Але не дивлячись на недостатність нормативно-законодавчої бази, яка б безпосередньо регулювала процес диверсифікації виробництва, існує база, яка опосередковано контролює даний процес в Україні: це в основному Закон України «Про підприємництво» від 21.07.2012 р., Податковий Кодекс України, Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а також Національне положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» від 07.02.2013 р..

Сам термін «диверсифікація виробництва» економісти трактують по-різному. Вважають, що слово «диверсифікація» походить від латинського «diversus» - різний, віддалений та «facer» - робити. Поняття «диверсифікація» у «Економічній енциклопедії» за редакцією професора Мочерного С.В. трактується як процес розширення номенклатури продукції, яку виробляють окремі фірми та об'єднання. «Диверсифікація, - вказують автори видання, існує у двох основних формах:

1) розширення асортименту товарів, організація випуску нових видів продукції в межах «власної» галузі, тобто збільшення числа модифікацій певного виду товару, які задовольняють попит окремих груп споживачів…;

2) вихід за межі основного виду діяльності, проникнення в нові галузі та сфери господарства».

Якщо систематизувати визначення поняття диверсифікації, наведені в іноземній літературі такими авторами, як Томпсон А.А., Стрикленд А.Дж., Гріфін Р., то їх можна звести до наступного: «диверсифікація» - це розширення номенклатури товарів (послуг) підприємства за рахунок споріднених чи нових, які можуть виготовлятися і збуватися з використанням існуючого потенціалу, а також розвиток діяльності фірми, в абсолютно нових для неї галузях.

Отже, диверсифікація - це одночасний розвиток декількох або багатьох, не взаємопов'язаних технологічних видів виробництва або обслуговування, розширення асортименту виробництва або послуг.

Диверсифікація, перш ніж придбати сучасні риси, у рамках глобальної стратегії корпорацій пройшла складний шлях розвитку, змінюючись як під впливом зовнішніх обставин, так і внутрішньовиробничих критеріїв. У таблиці 1.1 показано еволюцію відповідних ідей - від маніпулювання набором товарів до маніпулювання набором країн. Історію такої еволюції умовно можна розділити на чотири етапи, і на кожному з них відбувалося становлення таких основних елементів, як: товарний набір, галузевий набір, набір галузей і сфер діяльності.

Метою диверсифікація діяльності є збільшення асортименту послуг та розширення сфери діяльності ТОВ «Cabby». Така політика забезпечить стійкість і розвиток підприємства.

Для забезпечення розвитку підприємства, компанія повинна орієнтуватись на надання саме тих послуг, які будуть задовільнять існуючі потреби на ринку.



Таблиця 1.1 Еволюція диверсифікації виробництва

Епоха історичного розвитку	Економічні передумови	Засоби досягнення цілей виробництва
1	2	3
Епоха масового виробництва (до кінця 1920-х років)	Концентрація виробництва й централізація капіталу в межах галузі	Створення товару для ринку. Зниження витрат виробництва
Епоха масового збуту (до середини 1950-х років)	Концентрація капіталу в межах галузей. Товарна конкуренція. Перенагрома-дження капіталу в межах галузей. Структурна конкуренція	Маніпулювання набором товарів, використовува-них у певній області. Маніпулювання набором галузей (в-цтво технолог. взаємозалежної продукції). Перелив капіталів в інші галузі й сфери діяльності. Маніпулювання набором галузей і сфер діяльності
Постіндуст-ріальне суспільство	Перенакопиче-ння капіталу в окремих країнах. Критична маса обсягів вироб-ництва у світово-му масштабі. Конкуренція між фірмами, діяль-ність яких оптимізовано у світовому масштабі	Експорт капіталу в інші країн. Регулювання світогосподарчих звязків. Оптимізація прибутковості в межах діяльності. Стратегія глобальної оптимізації діяльності
Епоха інформаційних і комп'ютерних технологій (з кінця 1990-х років)	Світова конкуренція	Глобальна оптимізація світогосподарчих зв'язків

Диверсифікація була модною наприкінці 60-х - початку 70-х років, ХХ століття, потім на зміну їй прийшли погляди про необхідність концентрації зусиль на основних сферах бізнесу.

Останнім часом диверсифікації стали надавати першорядного значення. Викликано це існуванням підприємств, «які мають у своєму розпорядженні більші обсяги капіталів, одержуваних в основних сферах бізнесу, а оскільки можливості подальшої експансії в них досить обмежені, диверсифікація вважається найбільш підходящим шляхом для інвестиції капіталів».

Диверсифікація знаходиться в тісному взаємозв'язку з іншими формами суспільної організації виробництва і має серед них важливе значення (рис. 1.1). До найбільш відомих і поширених у сучасних умовах господарювання форм організації виробництва відносяться концентрація, централізація, спеціалізація, комбінування і диверсифікація, яка у свою чергу, може здійснюватися як на основі централізації, так і концентрації капіталу.

Рис.1.1

Рисунок 1.1. Взаємозв'язок диверсифікації виробництва з іншими формами суспільної організації виробництва

Головною метою диверсифікації є збільшення прибутку за рахунок використання ринкових шансів і встановлення конкурентних переваг, але реальні шляхи одержання конкурентних переваг, а отже і спонукальні мотиви диверсифікації, різні. Аналіз сучасних тенденцій диверсифікації дозволяє виділити мотиви й цілі, які найбільш часто слугують стимулами для розширення масштабів діяльності, що показано на рисунку 1.2.



Рисунок 1.2. Передумови та мотиви диверсифікації виробництва

Більшість економістів класифікують цілі диверсифікації за трьома критеріями (рис. 1.3).

Рисунок 1.3. Типи цілей диверсифікації виробництва

Отже, диверсифікація (від лат. diversus - різний, віддалений та facer - робити) - це одночасний розвиток декількох або багатьох, не взаємопов'язаних технологічних видів виробництва або обслуговування, розширення асортименту виробництва або послуг. Еволюція диверсифікації виробництва в основному зумовлена науково-технічним розвитком, збільшенням конкуренції на ринку, глобалізацією економіки та її схильністю до кризових явищ. Існує значна кількість мотивів диверсифікації, які поділяють на техніко-технологічні, економічні, фінансові, соціальні та стратегічні в залежності від вибраного аспекту. Що стосується цілей, - то основними з них є отримання прибутку, збільшення конкурентоспроможності підприємства, зменшення ризиків, викликаних кон'юнктурними коливаннями економіки тощо.

1.2 Методологія оцінки ефективності диверсифікації виробництва

Беручи до уваги багатогранність процесу диверсифікації, його причетність до різних аспектів виробничо-господарської діяльності підприємства необхідно об'єктивно оцінювати ефективність диверсифікації виробничої діяльності.

На основі проаналізованих наукових праць та власних суджень вважаю, що доцільність диверсифікації діяльності будь-якого підприємства визначається економічною ефективністю діяльності диверсифікованого підприємства та економічним ефектом від впровадження стратегії диверсифікації. Економічна ефективність - результативність економічної діяльності, що характеризується відношенням отриманого економічного ефекту до витрат ресурсів, які зумовили отримання цього результату. Економічний ефект - корисний результат економічної діяльності, зиск від неї, який обчислюють як різницю між доходами від цієї діяльності та витратами на її здійснення.

Отже, ефект від впровадження стратегії диверсифікації визначається перевищенням вартісної оцінки результатів диверсифікації діяльності підприємства вартісної оцінки витрат, які з нею пов'язані. Цей показник є абсолютним. Ефективність діяльності диверсифікованого підприємства визначається порівнянням ефекту від впровадження диверсифікації з ресурсами, які забезпечили цей ефект. Показник ефективності є відносним. Ефективність стратегії диверсифікації визначається не тільки співвідношенням прибутку та витрат, але й тим, наскільки ця стратегія відповідає потребам стійкого, збалансованого розвитку підприємства в усіх сферах господарювання та функціонування; рівнем використання ринкових можливостей; прийнятністю рівня ризику, пов'язаного з реалізацією стратегії (щодо ключових ресурсів: персоналу, менеджменту, фінансових, матеріальних); відповідністю реальним ресурсним можливостям; результативністю, а також і потребами споживачів та застосуванням технологій.

1. Диверсифікація, пов'язана з потребами споживачів, полягає у застосуванні традиційної технології підприємства для задоволення нових потреб споживачів. Здійснюється шляхом поглинання існуючих підприємств або шляхом внутрішнього розвитку через вихід на нові ринки. Оцінювати ефективність диверсифікації діяльності підприємств у цьому випадку доцільно за формулою:

.

де P - прибуток підприємства після впровадження диверсифікації пов'язаної з потребами споживачів;

К - інвестиційні кошти підприємства в проекті.

Якщо Ed = 1, то кошти, інвестовані підприємством в проект, повністю покриваються отриманим прибутком підприємства після впровадження диверсифікації, пов'язаної з потребами споживачів - і таку диверсифікацію можна вважати ефективною;

Якщо Ed > 1, то кошти, інвестовані підприємством в проект, значно менші ніж отриманий прибуток підприємства після впровадження диверсифікації, пов'язаної з потребами споживачів - і таку диверсифікацію можна вважати високоефективною;

Якщо Ed < 1, то кошти, інвестовані підприємством в проект, значно більші ніж отриманий прибуток підприємства після впровадження диверсифікації, пов'язаної з потребами споживачів - і таку диверсифікацію можна вважати неефективною.

2. Диверсифікація, пов'язана з застосуванням технологій. У цьому випадку йдеться про освоєння нової для підприємства технології з метою продовження обслуговування традиційного ринку. Такий варіант може здійснюватися шляхом купівлі вже діючого підприємства з новою технологією, створення нового виробництва, спираючись на внутрішні ресурси або власний розвиток нової для підприємства технології. Тоді ефективність диверсифікації діяльності підприємства, може бути відображена максимальним обсягом продажів продукції диверсифікованого виробництва, якого може досягти підприємство після впровадження диверсифікації, пов'язаної із застосуванням технологій.

3. Диверсифікація, пов'язана з потребами споживачів та застосуванням технологій. Перехід в область, непов'язану з поточним бізнесом підприємства, до нових технологій чи потреб ринку. Створюється шляхом об'єднання підприємств багатьох галузей, які не пов'язані між собою технологічним ланцюгом та діють самостійно. Ефективність диверсифікації оцінюють як середньозважену, тобто з врахуванням питомої ваги кожного підприємства в об'єднанні, у сумарному значенні критеріальних показників. Доцільно для оцінки ефективності стратегії диверсифікації, використати показник економічності стратегії (Еs). Це відносний показник, що дозволяє порівняти результати від впровадження стратегії з витратами на її проектування та реалізацію. Розраховується як відношення отриманих ресурсів в результаті реалізації стратегії диверсифікації, до величини затрат на проектування та реалізацію стратегії диверсифікації.

,

де OP - отримані ресурси в результаті реалізації стратегії диверсифікації;

ZR - затрати на проектування та реалізацію стратегії диверсифікації.

Якщо Е=1, то затрати на проектування та реалізацію стратегії диверсифікації повністю покриваються отриманими ресурсами в результаті реалізації стратегії диверсифікації - і таку диверсифікацію можна вважати ефективною;

Якщо Е >1, то отримані ресурси в результаті реалізації стратегії диверсифікації значно перевищують затрати на проектування та реалізацію стратегії диверсифікації - і таку диверсифікацію можна вважати високоефективною;

Якщо Е <1, то витрати на проектування та реалізацію стратегії диверсифікації не покриваються отриманими ресурсами в результаті реалізації стратегії диверсифікації - і таку диверсифікацію можна вважати неефективною. фінансовий ресурсний диверсифікація виробництво

Важливою ознакою ефективності будь-якого виробництва є досягнення мети виробничої або іншої діяльності підприємства за умови найменших витрат суспільної праці або часу. Сутнісне тлумачення ефективності діяльності як економічної категорії визначається об'єктивно діючим законом економії робочого часу, що є творчою субстанцією багатства й мірою витрат, необхідних для його нагромадження та використання суспільством. Інтерпретуючи закон економії робочого часу, який відображає механізм зниження сукупних витрат на виробництво продукції, до диверсифікаційних процесів, пропонуємо ефективність диверсифікації діяльності підприємства обчислювати за формулою:

де Sd - сукупні витрати на диверсифікацію діяльності підприємства; Sdd - витрати підприємства на здійснення диверсифікації;

Spd - витрати підприємства під час диверсифікації;

Ed - економічний ефект, який обчислюють як різницю між доходами від диверсифікаційної діяльності та витратами на її здійснення.

Отже, чим менші сукупні витрати на диверсифікацію діяльності підприємства, тим, можна вважати, більша ефективність диверсифікації діяльності підприємства.

Насамперед про ефективність діяльності диверсифікованого підприємства можна судити, розрахувавши показники ефективності, запропоновані в табл. 1, і якщо всі обчислені показники відповідають напрямку позитивних змін, то в такому разі диверсифікацію підприємства можна вважати ефективною. Документація з оцінювання ефективності реалізації стратегії диверсифікації має містити: алгоритм розрахунку показників, їх планові та нормативні значення; перелік джерел інформації для розрахунку показників; висновки на основі аналізу фактичних значень розрахованих показників і причин їх відхилень від планових і нормативних значень; узагальнений висновок про ефективність реалізації стратегії диверсифікації підприємства та рекомендації з її підвищенню.

Оцінювання ефективності диверсифікації проводиться протягом усього періоду реалізації стратегії, адже від загальної ефективності диверсифікації та сприятливого внутрішнього та зовнішнього середовища залежить розвиток та діяльність підприємства в майбутньому. Однак при цьому оцінювання повинно здійснюватися за всіма напрямками та при підведенні підсумків враховувати зовнішні та внутрішні чинники, які впливають на значення аналізованих показників. Також треба пам'ятати, що диверсифікація - це динамічний процес, і найточніша оцінка ефективності можлива лише якщо показники ефективності діяльності диверсифікованого підприємства розглядаються в динаміці.

Вивчаючи ефективність диверсифікації діяльності машинобудівного підприємства, необхідно розглянути ефекти, які об'єктивно виникають від реалізації стратегії диверсифікації, а саме: економічний, науково-технічний, ресурсний, соціальний та екологічний. Виявлення сукупності цих ефектів, які внаслідок виникнення синергії підсилюються у декілька разів, дасть змогу розпізнати ефективні територіальні зони диверсифікації, в межах яких можливе досягнення найбільшої ефективності діяльності диверсифікованого підприємства.



РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ВИЗНАЧЕННЯ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА

2.1 Організаційно-економічна характеристика ТОВ «Cabby»

Товариство з обмеженою відповідальністю «Cabby» дозволяє замовляти автомобіль за допомогою додатку на смартфоні та має власний таксопарк та найманих водіїв. Підприємство було створене в 2016 році.

Головна особливість компанії - служба дозволяє замовляти таксі «Cabby» через додаток зі смартфону, без необхідності дзвонити до диспетчерських служб.

Компанія постійно адаптуються до сучасних умов на ринку, для того щоб надавати найбільш якісні услуги тому, у липні 2018 року було впроваджено оплату проїзду банківською карткою, а восени 2019 року фірма повідомила про додання функції страхування своїх пасажирів на випадок ДТП.

На сьогоднішній день «Cabby» працює в м. Одеса.

Основні принципи компанії:

- Контроль якості. Фірма має свій call-центр для користувачів та водіїв, який працює цілодобово. Також, для покращення надання послуг діє система оцінки таксистів, за допомогою якої водіям з низьким рейтингом наддаються штрафні санкції або в критичному випадку блокується доступ до сервісу.

- Додаткові можливості. При замовленні автомобіля, користувачу надається можливість вибрати додаткові функції такі як клас автомобіля, замовити послуги «англомовний водій», «кур'єр», авто з кондиціонером, видачу чеку, перевезення додаткового багажу тощо. Через додаток на смартфоні клієнт може відстежувати координати замовленого автомобіля через GPS.

- Тарифи. Компанія орієнтується на середні ціни на ринку.

Цільова аудиторія компанії - це молоде покоління, яке для замовлення послуг перевезень використовує свій смартфон.

Таблиця 2.1 Загальна інформація про юридичну особу

Повне та скорочене найменування юридичної особи	Товариство з обмеженою відповідальністю «Cabby» (ТОВ «Cabby»)
Організаційно-правова форма	Товариство з обмеженою відповідальністю
Ідентифікаційний код юридичної особи	52565823
Місцезнаходження	65005, м. Одеса, вул. Преображенська, будинок 18
Розмір статутного капіталу	Розмір, грн. (500000.00)
Види діяльності	Код КВЕД 82.20 Діяльність телефонних центрів; Код КВЕД 63.11 Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов'язана з ними діяльність; Код КВЕД 73.20 Дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки.

Головними конкурентами компанії «Cabby» на початок 2019 року, є така компанії як «Uklon». Також часткову конкуренцію мають диспетчерські служби таксі, але з кожним роком вони втрачають популярність серед споживачів.

Довгий час компанія конкурувала з «Яндекс. Таксі», але після ухвалення, Президентом України, Наказу № 133/2017 «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» в 2017 році, фірма «Яндекс. Такси», стала різко втрачати рівень лояльності серед клієнтів.

Завдяки послугам B2B, а саме програмному забезпеченню яке надає компанія, вона получила визнання своїх клієнтів.

Важко оцінювати служби по наданню приватних перевезень, так як ні в Україні, ні в інших країнах світу нема єдиного рейтингу в даній сфері. Якщо відштовхуватися від рейтингів які пропонують різні медіа ресурсів, то в залежності від виду ресурсу, компанія «Cabby» займає високу позицію.

Головна особливість компанії «Cabby» перед її конкурентами - це алгоритм роботи їх програмного забезпечення. Для вирахування плати за проїзд, програма автоматично розбиває місто на зони, на підставі попиту-пропозиції і ще декількох факторів в конкретній зоні міста, створюється коефіцієнт вартості на шлях. Завдяки цьому людський фактор не грає ролі в вартості заказу. Якщо клієнт не згоден з ціною заказу він може понизити ціну в ручному режимі, але це може привести до зниження скорості подачі автомобіля. Напроти, якщо клієнт квапиться і хоче щоб автомобіль знайшло якомога швидше, він може самостійно підняти ціну заказу. Такий метод ефективно використовується клієнтами в час-пік. В свою чергу водії бачать маршрут і ціну, яку вказав клієнт і самостійно вирішують виконувати дане замовлення чи ні.

Так як основний напрямок компанії це приватні авто перевезення вони поділяються на дві групи: особисті і корпоративні.

З 2017 року в компанії з'явився власний автопарк, який на момент появи мав всього 10 автомобілів. «Cabby» використовує свій автопарк виключно для надання корпоративних заказів. З кожним роком автопарк компанії збільшується і на разі має 35 автомобілів. Всі автомобілі в автопарку в гарному стані, а саме там представлені такі авто як: Chevrolet Aveo, Daewoo Lanos, Mazda 3, Skoda Octavia, Mitsubishi Lancer, Kia Cerato, Nissan Leaf, Chevrolet Lacetti, Toyota Camry, Mazda 6, Honda Accord, Ford Mondeo, Skoda Superb, Mercedes-Benz E. Автомобілі мають виключно останній кузов своєї моделі і їм не більше 6 років. Для кожного з відбирались спеціальні фахівці, які мають великий стаж водіння і досвід в роботі з клієнтами.

На рис. 2.2. помітно що кількість автомобілів в компанії зростає і тому доцільно сказати, що попит на послуги корпоративного перевезення явно збільшується. Такий зріст обумовлюється тим, що запуск корпоративного таксі є дуже технологічним рішенням для компанії.



Рис. 2.2. Графік зміни кількості автомобілів в компанії

Роблячи висновки табл. 2.3 можна стверджувати, що ціни в компанії «Cabby» являються середні на ринку. В таблиці ціна зазначена за виклик і перший кілометр, який ви будете їхати. На ціну заказу в першу чергу впливає коефіцієнт попиту, який автоматично вираховує програма, а також низка факторів таких як: довжина маршруту, час очікування водіям клієнта, чи проходить маршрут за містом і інші додаткові умови перевезення. Нарахування за час очікування водієм клієнта починається через п'ять хвилин після прибуття водія на місце замовлення. Додаток на мобільному пристрої надсилає сповіщення з часом приїзду замовленого водія, щоб попередити клієнта завчасно вийти і не було непорозумінь с додатковою оплатою за очікування водія.

Таблиця 2.3 Фактори впливу на вартість послуг ТОВ «Cabby», грн.

Послуги	Стандарт	Комфорт	Бізнес	Універсал
Виклик авто і перший км	45	55	65	60
Один км по місту	7	8	8,5	7
Один км за містом	10	11	11,5	10,5
Додаткова хвилина очікування	1,5	2	2	1,5

Щодо структури управління в ТОВ «Cabby», то воно є лінійно-функціональною. Компанія поділяється на різні відділи, де кожен відділ має має керівника, який розподіляє завдання між співробітниками свого відділу та несе відповідальність за результати їх роботи. Для даного підприємства ця структура є доволі зручна та оптимальна.

2.2 Оцінка фінансового стану підприємства

В умовах ринкових відносин, істотного поширення прав підприємств у галузі фінансово-економічної діяльності значно зростає роль своєчасного і якісного аналізу фінансового стану підприємства, оцінки його ліквідності, платоспроможності й фінансової стійкості та пошуку шляхів підвищення й зміцнення фінансової стабільності.

Фінансовий стан залежить від результатів виробничої, комерційної й фінансово-господарської діяльності підприємства. Насамперед, на фінансовий стан позитивно впливають безперебійний випуск і реалізація високоякісної продукції, товарів, робіт, послуг. Чим нижче їхня собівартість, тим вище прибуток підприємства, що позитивно впливає на його фінансовий стан. Неритмічність виробничих процесів, погіршення якості продукції, труднощі з її реалізацією призводять до зменшення надходження коштів на рахунки підприємства, внаслідок чого погіршується його платоспроможність.

Таблиця 2.4 Аналіз показників фінансових результатів діяльності підприємства ТОВ «Cabby» за 2016-2018 рр., тис. грн.

Показник	Роки	2017/2016	2018/2017
	2016	2017	2018	АП	ТП,%	АП	ТП,%
Чистий дохід від реалізації продукції	43679	49319	58048	5640	112,91	8729	117.7
Собівартість реалізованої продукції	31722	33882	42697	2160	106.81	8815	126.02
Валовий прибуток	11957	15437	15351	3480	129.1	-86	99.44
Інші операційні доходи	404	531	852	128	131.57	321	160.41
Адміністративні витрати	-1096	-1065	-1137	31	97.18	-71	106.41
Витрати на збут	-8101	-10292	-12373	-2191	127.05	-2081	120.22
Фінансовий результат до оподаткування (прибуток)	606	4238	2559	3632	699.15	-1679	60.39
Витрати (дохід) з податку на прибуток	223.22	766.08	465.27	543	343.2	-301	60.73
Чистий фінансовий результат (прибуток/збиток)	328.94	3471.84	2093.97	3089	906.64	-1378	60.31

ТОВ «Cabby» працює на ринку надання послуг приватних перевезень майже 4 роки та займає одну з лідируючих позицій в цій сфері. Надає послуги В2В по всім найбільшим містам України.

Основні показники підприємства із звіту про фінансові результати наведенні в табл. 2.4.

Як можна замітити за три роки (2016-2018) чистий дохід від реалізації продукції та інші операційні доходи зростають на протязі усього досліджуваного періоду. Собівартість реалізованої продукції зростає, але разом з цим і зростає фінансовий результат (прибуток).

Рис. 2.5. Порівняння чистого доходу та собівартості послуг ТОВ «XXX» за 2016-2018 рр., тис. грн.

Чистий прибуток ТОВ «Саbby» у 2017 році порівняно з 2016 роком виріс більше ніж у 8 разів, а в 2018 порівняно з 2017 - зменшився на 40%. Виручка від реалізації протягом двох років мала тенденцію до зростання - на 13% та 18% відповідно. Собівартість продукції також зростала за останні два роки на 37,75% і 8,22% відповідно. Валовий дохід за 2017 рік збільшився на 29%, а в наступному 2018 році майже не змінився.

Можна зробити висновок, що компанія розвивається в позитивному напрямку. Про це свідчить збільшення оборотних та необоротних активів, власного капіталу, чистого прибутку, виручки від реалізації продукції, валового доходу. Збільшення собівартості реалізованої товарної продукції свідчить про збільшення витрат у компанії, але це не можна вважати негативним фактором, оскільки це пов'язано з розширенням діяльності компанії. Теж саме можна сказати про зростання адміністративних витрат та витрат на збут.

Коефіцієнти ліквідності та платоспроможності являються досить важливими фінансовими показниками, якщо розглядати короткострокову перспективу. За допомогою них можна оцінити на скільки швидко компанія може скориставшись своїми активами для того щоб погасити короткострокові зобов'язання.

Щоб проаналізувати показники ліквідності потрібно розраховуються такі показники як коефіцієнти покриття, абсолютна ліквідність, швидка ліквідність і чистий оборотний капітал.

Коефіцієнт покриття дозволяє зрозуміти, скільки грошових одиниць оборотних коштів припадає на кожну грошову одиницю короткострокових зобов'язань, та показує кількість оборотних коштів компанії для погашення її боргів протягом періоду. Розраховується коефіцієнт покриття за формулою:

Коефіцієнт покриття ТОВ «Саbby» за жоден з року аналізований періоду находиться нижче відповідної норм, так як є меншим 1,5 (коливається від 0,781 до 1,150). Тобто вартість активів не покриває зобов'язання ТОВ «Саbby» .

Коефіцієнт швидкої ліквідності показує скільки грошових одиниць ліквідних оборотних активів припадає на кожну грошову одиницю зобов'язань і розраховується він за формулою:



Показник швидкої ліквідності коливається протягом 2016-2018 рр. в межах від 0,197 до 0,350 і являється меншим за норму, тоді як при оптимальному значенні в 0,5 - 1 та вище.

Негайну готовність компанії ліквідувати короткострокову заборгованість показує коефіцієнт абсолютної ліквідності. Формула для його розрахунку:

В 2016 році цей показник нижчий норми, нормативним вважається значення від 0,1 до 0,2. Це показує, що фірма не має можливість вчасно сплатити борги у випадку, якщо термін платежів настане незабаром. В 2017 році коефіцієнт абсолютної ліквідності вищий норми, що також може вказувати на проблеми на підприємстві та показує що фірма використовує неефективну стратегію управління фінансовими ресурсами. В 2018 це показник знаходиться в межах норми і становить 0,104.

Динаміка зміни цих показників наведено в форматі графіку на рис. 2.6.

Рис. 2.6. Зміна показників коефіцієнту швидкої і абсолютної ліквідності та коефіцієнту покриття ТОВ «Саbby»



Чистий оборотний капітал показує спроможність компанії виплачувати свої поточні зобов'язання і можливості розширювання подальшої діяльність підприємства. Розраховується чистий оборотний капітал як різниця оборотних активів і поточних зобов'язань.

Підсумки та результати розрахунків оцінки ліквідності знаходяться у табл. 2.7.

Таблиця 2.7 Зміна показників ліквідності за період 2016-2018 рр.

Показник	Роки	2017/2016	2018/2017
	2016	2017	2018	АП	ТП,%	АП	ТП,%
Коефіцієнт покриття	0.943	1.150	0.781	0.207	121.97	-0.369	67.93
Коефіцієнт відносної ліквідності	0.197	0.350	0.197	0.153	177.93	-0.153	56.30
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0.017	0.243	0.104	0.226	14448.99	-0.139	42.95
Чистий оборотний капітал	-1024860	2946120	-6967155	3920980	387.47	-9913275	-336.49

Показник чистого оборотного капіталу ТОВ «Cabby» має від'ємні значення, що свідчить про зростання зобов'язань і одночасне скорочення оборотних засобів, що є негативним явищем. Однак в 2017 році показник додатній, що відображає більш ефективне ведення справ.

У 2016-2018 роках підприємство не мало достатньої суми оборотних коштів для того щоб виплатити свої борги, незважаючи що у 2017 році це значення максимально наблизилось до оптимального - 1,150. Коефіцієнт відносної ліквідності не відповідає нормі і немає сталої тенденції.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності немає сталої тенденції (зріс за 2017 рік у 13 разів та зменшився у 2018 рр. на 57%), але все ж спроможність компанії негайно виплатити поточні зобов'язання збільшилась.

Чистий оборотний капітал має від'ємні значення, що є негативним явищем в цілому. В 2017 р. він виріс майже у 3,9 рази, але в наступному році зменшився у 3,4 рази і знову набув від'ємного значення. Це пов'язано зі збільшенням поточних зобов'язань.

Так як, більшість основних показників поза нормою, це показує, що компанія має низьку платоспроможність в даному аналізованому періоді.

Для того, щоб підвищити коефіцієнт покриття потрібно працювати в напрямку збільшення суми оборотних активів та пониження суми поточних зобов'язань.

Так як показник коефіцієнта абсолютної ліквідності являється нижче нормативного, то підприємству потрібно залучити позикові кошти та реалізувати частину своїх зайвих активів щоб збільшити суми найбільш ліквідних активів. В ті роки, коли показники є вище нормативного, компанія повинна використати можливість і вкласти частину коштів, які є вище норми, у фінансові інвестиції.

Щоб оцінити фінансову стійкість, потрібно розраховати коефіцієнти платоспроможності, забезпеченості власними оборотними засобами, фінансування і маневреності власного капіталу.

Коефіцієнт платоспроможності показує залежність компанії від різних зовнішніх джерел фінансування. Розраховується він за формулою:

Залежність компанії від зовнішніх джерел має тенденцію до зростання, в 2018 році показник досяг найнижчого за 3 роки значення - 0,306.

Коефіцієнт фінансування відображає можливість компанії розвиватися за рахунок своїх коштів та розраховується як сума довгострокових зобов'язань та поточних зобов'язань додаючи забезпечення наступних витрат і платежів та доходи майбутніх періодів, вся ця сума ділиться на власний капітал.

Так як коефіцієнт фінансування являється більшим одиниці, це свідчить про неможливість підприємства розвиватися за рахунок своїх коштів.

Коефіцієнт забезпечення власними оборотними засобами відображає, яка частина матеріальних оборотних активів фінансується за рахунок засобів чистого оборотного капіталу. Він розраховується як різниця оборотних активи і поточних зобов'язання, що ділиться на поточні зобов'язання.

Значення коефіцієнта є від'ємним протягом двох досліджуваних років, що є негативним для компанії.

Коефіцієнт маневреності відображає, яка частина власного капіталу була вкладена в оборотні засоби, а яка була капіталізована. Розраховується цей показник можна за формулою:

Показник на 2018 рік має тенденцію до зростання, що є негативним для компанії. Це показує, що частина капіталу, яка була вкладена в оборотні засоби збільшилась. І тому, зменшується частка, яка капіталізується, що в свою чергу зменшує вартість компанії та робить її менш привабливою для інвесторів.

Рис. 2.8. Динаміка зміни коефіцієнта платоспроможності, забезпечення власними оборотними засобами, фінансування та маневреності ТОВ «Cabby»



Результати розрахунків фінансової стійкості наведені в табл. 2.8.

Таблиця 2.8 Оцінка фінансової стійкості

Показник	Роки	2017/2016	2018/2017
	2016	2017	2018	АП	ТП,%	АП	ТП,%
Коефіцієнт платоспроможності	0.397	0.440	0.306	0.043	110.79	-0.133	69.7
Коефіцієнт фінансування	1.520	1.274	2.263	-0.245	83.85	0.989	177.6
Коефіцієнт забезпечення власними оборотними засобами	-0.057	0.150	-0.219	0.207	361.14	-0.369	40.62
Чистий маневреності	1.408	1.465	1.767	0.057	104.07	0.302	120.64

Для оцінки рентабельності підприємства потрібно розрахувати такі показники як коефіцієнт рентабельність активів, коефіцієнт рентабельність власного капіталу, коефіцієнт рентабельність діяльності, коефіцієнт рентабельності продукції і рентабельності продажів.

Таблиця 2.9 Показники рентабельності

Показник,%	Роки	2017/2016	2018/2017
	2016	2017	2018	АП	ТП,%	АП	ТП,%
Коефіцієнт рентабельності активів	0.013	0.099	0.046	0.086	778.62	-0.053	46.16
Коефіцієнт рентабельності власного капіталу	0.032	0.225	0.149	0.193	702.76	-0.076	66.22
Коефіцієнт рентабельності діяльності	0.009	0.07	0.036	0.062	802.96	-0.034	1.24
Коефіцієнт рентабельності продукції	0.012	0.102	0.049	0.09	848.84	-0.053	47.86
Коефіцієнт рентабельності продажів	0.274	0.313	0.264	0.039	114.34	-0.049	84.49

У 2017 р. коефіцієнт рентабельності активів виріс майже у 8 разів, тому можна сказати, що активи є рентабельними. Рентабельність активів показує рівень прибутку, який характеризується всіма активами підприємства. У 2018 році спостерігалася негативна тенденція цього показника, він зменшився на 56%.

У 2017 році рентабельність власного капіталу зросла у 7 разів, а у 2018 році зменшилась на 34%.

Коефіцієнт рентабельності діяльності зростав у 2017 - у 8 разів та зменшився у 2018 - на 49%. Підвищення цього показника показує зростання ефективності господарської діяльності підприємства.

Подібну динаміку має рентабельність продукції: у 2017 показник зріс у більше ніж 8 разів, а у 2018 році зменшився на 52%.

Рентабельність продажів продемонструвала ріст на 14% у 2017 р. У 2018 цей показник знизився на 15%.

По графіку добре видно, що 2017 рік для компанії видався набагато успішнішим, оскільки всі показники рентабельності мали досить непоганий приріст. Негативним є те, що в наступному році компанія не змогла досягти того ж рівня рентабельності, що також добре помітно по графіку, де всі коефіцієнти спадали. Незважаючи на це, значення всіх показників рентабельності являється додатне, що показує ефективне ведення справ у фірми «Cabby».

Динаміка зміни показників рентабельності ТОВ «Cabby» за 2016-18 рр. представлена на рис. 2.10.

Рис. 2.10. Динаміка зміни коефіцієнтів рентабельності ТОВ «Cabby»



РОЗДІЛ 3. РОЗВИТОК И ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДИВЕРСИФІКАЦІЇ ВИРОБНИЦТВА

3.1 Раціональне використання ресурсного потенціалу підприємства

Перспективи розвитку ринку перевезень визначаються рівнем і станом забезпечення ресурсного потенціалу такого підприємства і здатністю його ефективного використання.

Прагнучи зайняти на ринку належне місце, кожне підприємство повинне сформувати свій певний потенціал, який забезпечить йому відповідне положення на ринку. Потенціал - багаторівневе і багатоаспектне поняття, зміст якого розкривається у комплексі його проявів.

В економічній літературі у визначенні поняття «потенціал» поки що зустрічаються значні розходження. Цей термін походить від латинського potentia і означає «потужність, сила». У Великому економічному словнику потенціал визначається як економічна категорія, що характеризує наявні можливості, ресурси, запаси, засоби, які можуть бути використані для досягнення, здійснення будь-чого. Найбільш поширеним і обґрунтованим є визначення поняття «потенціал» як сукупності можливостей зміни предмету.

Ресурсний потенціал підприємства можна трактувати як властивість його наявних ресурсів забезпечити очікуваний результат підприємницької діяльності внаслідок їх використання, орієнтуючись при цьому на умови динамічного зовнішнього середовища та адаптацію до нього через застосування відповідних засобів впливу.

Ресурсний потенціал будь-якої організації - дуже складна економічна категорія, яка містить досить багато складових. Наочне уявлення про перелік останніх надає побудована нами структурна модель ресурсного потенціалу ТОВ «Cabby», наведена на рисунку 3.1.



Рис. 3.1. Структурна модель ресурсного потенціалу ТОВ «Cabby»

По суті, ресурсний потенціал ТОВ «Cabby» - складна система, яка поєднує в одне ціле групи ресурсів, що при використанні в органічній єдності дозволяють отримати належні результати діяльності.

В сучасних складних умовах розвитку підприємств і економіки в цілому можна господарювати більш ефективніше, якщо не тільки дбати про зміцнення ресурсного потенціалу підприємств, а й уміло його використовувати.

На наш погляд, ототожнення потенціалу економічної системи з факторами виробництва занадто спрощує причинно-наслідкові зв'язки реально існуючого ринкового механізму і викривляє об'єктивність дослідження цього питання. Ресурсна база визначає тільки можливості змін у зазначеній системі, без урахування впливу зовнішнього середовища функціонування, що є необґрунтованим.



3.2 Перспективи застосування диверсифікаціїї виробництва для підвищення ефективності діяльності підприємства

Метою диверсифікація діяльності є збільшення асортименту послуг та розширення сфери діяльності ТОВ «XXX». Така політика забезпечить стійкість і розвиток підприємства. Для забезпечення розвитку підприємства, компанія повинна орієнтуватись на надання саме тих послуг, які будуть задовільнять існуючі потреби на ринку.

Один із найбільш широко розповсюджених методів оцінки якості різноманітних видів діяльності диверсифікованої компанії є портфельний аналіз підприємства методом «Shell». Портфельний аналіз організації являється важливим інструментом стратегічного управління, так як він відображає взаємозалежність між окремими частинами бізнесу. Використовуючи аналізу портфеля компанії можна збалансувати такі важливі фактори, як відновлення або відмирання окремих видів діяльності, а також ризики надходження коштів. Модель, розроблена Британсько-Голландською хімічною компанією Shell, одержала назву Shell/DPM (Direct Policy Matrix) - матриця спрямованої політики. Матриця Shell/DPM є двофакторною матрицею розмірності 3x3, призначення якої зводиться до оцінки кількісних і якісних параметрів бізнесу, тобто вона призначена для багато-параметричного стратегічного аналізу. Осі матриці відображають конкурентоспроможність бізнесу і галузеву (продукт - ринок) привабливість.

Модель «Shell» - DPM включає оцінку віддачі інвестицій і оцінку грошового потоку. Одна з переваг цієї моделі - це можливість її використання в будь-якій фазі життєвого циклу товару.

Щоб сформувати цю матрицю (рис. 3.2), для початку потрібно створити таблицю з потрібними показниками (табл. 3.2). Оцінюється показники по шкалі від одного до десяти, де максимальною кількістю балів за кожною групою показників є 10 балів.



Таблиця 3.2 Оцінка показників перспективи розвитку в галузі і конкурентоспроможності

Показники	Кількість балів
Показники перспективи розвитку галузі
1. Зростання ринку	8
2. Якість ринку	8
2.1. Стабільність прибутковості	7
2.2. Прихильність прибутковості	9
2.3. Відношення покупців до торогової марки	9
2.4. Рівень заміни товарами-замінниками	6
2.5. Технологічні обмеження	7
2.6. Розвиток бізнесу, пов'заного з післяпродажним обслуговуванням	8
3. Пропозиція ринку	7
Показники конкурентоспроможності
1. Ринкова позиція	6
1.1. Частка ринку	5
1.2. Збутова мережа	6
1.3. Мережа післяпродажного обслуговування	7
2. Виробничі можливості	7
2.1. Економічні показники виробництва	6
2.2. Доступність сировинних ресурсів	8
2.3. Можливості вносити зміни у продукти	7
3. Підримуючи послуги	6
3.1. Можливості по відношенню до ринкового положення	6
3.2. Здібності до виробничих інновацій	6
3.3. Якість продукції	7

Середній показник перспектив розвитку галузі - 7,67 балів, показник конкурентоспроможності - 6,33.

Спираючись на результати дослідження, організації «Cabby» потрібно визначити необхідну стратегію, використовуючи отриманні дані. Показник перспективи розвитку галузі находиться на досить високому рівні і свідчить про те що у даній галузі є перспективи для розвитку. Тоді як, показник конкурентоспроможності находиться на середньому рівні. Використовуючи матриця «галузева привабливість - конкурентоспроможність» (рис. 3.2) перетин вищезгаданих показників свідчить, про рекомендовану стратегії для успішного продовження керуванням фірми. Ґрунтуючись на результатах показників конкурентоспроможності і перспективи розвитку галузі, компанії потрібно обрати стратегію посилення активності на ринку.

Рис. 3.1. Матриця «галузева привабливість - конкурентоспроможність»

ТОВ «Cabby» повинно використати стратегію диверсифікації, що передбачає розширення асортименту наданих послуг із одночасним освоєнням нових ринків.

На разі компанія «Cabby», в своєму додатку на смартфон, надає чотири види транспорту в залежності від комфорту та вибору клієнта, а саме: стандарт, комфорт, бізнес і універсал. Для розширення послуг надання перевезень, потрібно обновити програмне забезпечення і додати такі функції, як додання нового класу послуг - «електромобіль» і «смарт-авто». У компанії є також можливість спробувати в новому напрямку, а саме як сервіс доставки їжі та каршерінг, тобто сдача авто в аренду на деякий час.

Ці послуги тісно пов'язані з основною діяльністю. Додання послуги електромобіль збільшить кількість клієнтів, які турбуються про навколишнє середовище або людей, які мріють проїхатись на електромобілі. Ціна на поїздку в даному класі, буде не перевищувати вартість поїздки на класі комфорт. Витрати на поїздку електрокарів на разі являються найменші серед всіх видів транспортів, але через високу вартість покупки і дорогі деталі для ремонту, підприємству буде не вигідно надавати так дешево свої послуги, тому ціна на цей клас приватних автоперевезень являється дорожча чим у класу стандарт, но не дорожчою ніж клас комфорт.

Диверсифікації діяльності за рахунок додання нових класів в послугах приватних автоперевезень, які надає компанія «Cabby», не тільки забезпечить розвиток підприємства за рахунок залучення нових клієнтів, але і збільшить кількість переваг над конкурентами.

Клас смарт або small - це клас для людей якім потрібно таксі тільки для себе. Рівень комфорту в такому класі як в класі стандарт. Але завдяки невеликим розмірам і автомобіль являється доволі економним, що позволяє знизити вартість поїздки і получить прихильність людей, які їздять самі і не хочуть витрачати додаткові гроші на проїзд. Смарт-авто на відмінну від звичайних автомобілі, являються на багато дешевші в експлуатації, мають не великі витрати на поїздки і не невелику ціну для покупки, також даний автомобіль має доволі низьку вартість ремонту і не створює проблем з пошуком деталей до нього. Тобто за відносно невеликі гроші компанія отримує нових клієнтів, яким підходить даний клас.

Доставка їжі, являється не тільки новим напрямком для компанії, а і для сучасного ринку України в цілому. На даний момент, в компанії є достатньо ресурсів для реалізації цього доволі нового напрямку. Уже створений додаток «Cabby Driver» полегшує можливість освоєння напрямку доставки їжі.

Каршерінг дозволить отримати пріорітет поміж інших конкурентів, адже каршерінг - щохвилинна аренда авто - явище нове для нашої країни.

Збільшення послуг і покращення вже наявних забезпечить підприємству розвиток, за рахунок більшого охоплення ринку, поява нових клієнтів і покращення умов для робітників.

Однією з проблем в компанії на сьогодні є висока текучість робітників, такі зміни повинні зробити більш кращі умови для них і зменшити плинність кадрів.

Дані напрямки диверсифікація діяльності представлені в табл. 3.3. разом зі пріоритетам їх виконання і коротким описом можливостей, які має отримати компанія, якщо під цим напрямком.

Таблиця 3.3 Напрямки розвитку підприємства на засадах диверсифікація діяльності

Пріорітет	Напрямок	Значення для компанії
1	Додання класу «електромобіль»	- залучення нових водіїв, які мають електромобілі; - збільшення клієнтської бази за рахунок клієнтів, які дбають про навколишнє середовище; - покращення конкурентоспроможності за рахунок нової послуги.
2	Додання послуги «каршерінг»	- збільшення клієнтської бази за рахунок клієнтів, яким необхіден автомобіль на деякий час, за рахунок туристів в м.Одеса; - охоплення більшої частки ринку за допомогою унікальної послуги в м. Одеса; - низька конкуренція в даному класі послуг.
3	Створення додатку «доставка їжі»	- охоплення більшої частки ринку і покращення конкурентоспроможності за рахунок освоєння нового виду діяльності; - залучення нових водіїв, які будуть займатися доставкою їжі за дпомогою додатку в смартфоні; - додаткові можливості в майбутньому за рахунок співпраці з ресторанами, кафе и т.д.
4	Додання класу «смарт»	- збільшення клієнтської бази за рахунок клієнтів, які мають бажаня зекономити; - залучення водіїв, які мають смарт-авто; - охоплення більшої частки ринку і покращення конкурентоспроможності за рахунок надання більш дешевих послуг.

Використовуючи аналіз за моделлю «Shell» - DPM була вибрана стратегія посилення активності на ринку. Так як аналіз показав, що наразі компанія являється лідером в галузі, а рівень конкурентоспроможності знаходиться на середньому рівні, то вибір стратегії посилення активності на ринку найкраще підходив у даній ситуації.

З метою забезпечити розвитку компанії, використовуючи стратегію посилення активності на ринку, за рахунок диверсифікації діяльності було наведено чотири напрямки. Після реалізації кожен з цих напрямків повинен позитивно вплинути на підприємство. Проаналізувавши введення всіх напрямків одночасно, було знайдено спосіб їх реалізувати всі за 18 тижнів.

Введення нових напрямків дозволить підвищити свою конкурентоспроможність і не втрачати лідируючих позицій в даній сфері діяльності.



ВИСНОВКИ

Із проведеного дослідження за темою «Ефективність диверсифікації виробництва та необхідність її проведення» було визначено, що в умовах стрімких змін у світовій економіці, процесів глобалізації, прискорення впровадження досягнень науково-технічного прогресу в практичну діяльність підприємств, підсилення конкурентної боротьби на ринку підприємство повинно планувати та забезпечувати свій розвиток на визначену перспективу, зокрема, за допомогою диверсифікації своєї діяльності.