Концептуальні засади державної мінерально-сировинної політики щодо використання стратегічно важливих для економіки країни корисних копалин

Складення плану дій, спрямованих на зменшення залежності України від імпорту дефіцитної для економіки сировини. Зміцнення експортного потенціалу за рахунок тих корисних копалин, що наявні в надрах держави і мають стійкий попит на світовому ринку.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 24.07.2014
Размер файла 56,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

АВТОРЕФЕРАТ

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОЇ МІНЕРАЛЬНО-СИРОВИННОЇ ПОЛІТИКИ ЩОДО ВИКОРИСТАННЯ СТРАТЕГІЧНО ВАЖЛИВИХ ДЛЯ ЕКОНОМІКИ КРАЇНИ КОРИСНИХ КОПАЛИН

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник: доктор геологічних наук, професор Михайлов Володимир Альбертович, завідувач кафедри геології родовищ корисних копалин геологічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Офіційні опоненти:

Доктор геолого-мінералогічних наук, старший науковий співробітник Коржнев Михайло Миколайович, професор кафедри гідрогеології та інженерної геології геологічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Кандидат геолого-мінералогічних наук, Загороднюк Павло Олексійович, ЗАТ „Концерн Надра”, голова правління.

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка (м. Київ, вул. Володимирська, 58).

Автореферат розісланий „.4” ...02 . 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат фізико-математичних наук І.В.Тішаєв

Загальна характеристика роботи

Актуальність роботи. Україна має потужну і розвинену мінерально-сировинну базу (МСБ), що ставить її в ряд провідних видобувних країн світу. Її експлуатація багато в чому забезпечує добробут нашої держави, зокрема, за рахунок експорту гірничорудної продукції і виробів з неї країна одержує понад 60% валютних надходжень. Це пов'язано з розмаїтістю видів і типів родовищ корисних копалин у різних геологічних структурах України, де виявлено понад 8 тисяч родовищ і 20 тисяч проявів 120 видів корисних копалин, значна частина з яких розробляється чи розроблялася раніше (понад 3300 родовищ). Найважливішими корисними копалинами України є залізні і марганцеві руди, поклади урану, титану, циркону, вугілля, різноманітні неметалічні корисні копалини. Однак, ми відчуваємо нестачу нафти і газу, кобальту й нікелю, хрому і ванадію, золота й срібла, кольорових (алюмінію, міді, свинцю, цинку, олова) і рідкісних металів (вольфраму, молібдену), іншої сировини, яку ми вимушені завозити з інших країн, витрачаючи на це великі об'єми валютних ресурсів. Різноманіття геологічних структур і прямі пошукові ознаки свідчать про можливість відкриття в надрах України багатьох родовищ, що в майбутньому допоможе створити власну мінерально-сировинну базу цих вкрай необхідних для економіки металів, елементів, мінералів. Саме це обумовлює актуальність широкого узагальнення і аналізу стану її природних ресурсів та розробки концептуальних засад державної політики щодо їх подальшого використання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, темами. Робота виконувалася у рамках теми „Аналіз та узагальнення матеріалів з родовищ рудних та нерудних корисних копалин України і розробка схеми еволюції рудоутворення в земній корі” (2000-2006; тема 416 ІГМР) № держреєстрації 0100U003586.

Мета і завдання досліджень. Основною метою досліджень була розробка тактико-стратегічних засад у галузі геологічного вивчення надр. Це є необхідним для розширення МСБ тих видів мінеральної сировини, що експлуатуються, та створення МСБ тих видів мінеральної сировини, які відсутні у виробничому процесі сьогодні. Між тим передумови виявлення останніх та підготовки їх до промислової розробки є сприятливими з огляду на прямі пошукові ознаки і їх прогнозний потенціал, та гостру потребу в них економіки Держави для зменшення її залежності від імпорту та зміцнення експортного потенціалу. Досягнення цієї мети здійснювалось шляхом створення концепції подальшого розвитку МСБ України і вирішення наступних завдань:

- оцінки можливості створення збалансованої МСБ стратегічних видів корисних копалин України з огляду на наявні оцінки потреб в них вітчизняної промисловості та кон'юнктури світового ринку - на основі аналізу складових МСБ;

- складення плану адекватних дій, спрямованих на зменшення залежності України від імпорту дефіцитної для національної економіки сировини та зміцнення експортного потенціалу за рахунок тих корисних копалин, що наявні в надрах держави і мають стійкий попит на світовому ринку - на основі аналізу світового ринку мінеральної сировини;

- підготовки рекомендації по забезпеченню розвитку та ефективного освоєння МСБ України з метою забезпечення економічного розвитку держави та зростання рівня життя її громадян;

- аналізу забезпечення раціонального та комплексного використання мінерально-сировинних ресурсів;

- вивчення світових аналогій та підготовки рекомендації по залученню екологічно чистих технологій видобутку та збагачення мінеральної сировини для захисту довкілля від техногенного забруднення;

- розробки системи захисту геополітичних інтересів України на ринку мінеральної сировини через створення та реалізацію нормативно-правових, організаційно-технічних, науково-методичних, інвестиційних, кредитно-фінансових заходів; комплексних регіональних геолого-геофізичних досліджень.

Об'єкт досліджень - МСБ України і стратегічні варіанти її розвитку.

Предмет досліджень - родовища, рудопрояви, перспективні площі на різні види корисних копалин в розрізі необхідності їх геологічного вивчення та формування концептуальних засад державної політики щодо використання стратегічно важливих для національної економіки корисних копалин.

Методи досліджень. Оскільки робота присвячена комплексному аналізу мінерально-сировинної бази України, для досягнення поставленої мети і рішення означених завдань використовувались наступні комплекси методів досліджень: геолого-геофізичні; геолого-економічні; інформаційно-аналітичні; науково-методологічні; структурно-інституційні; нормативно-правові; організаційно-технічні; фінансово-економічні.

Наукова новизна одержаних результатів:

Вперше виділено чотири категорії стратегічно важливих для економіки країни видів корисних копалин, використання яких забезпечить приріст внутрішнього валового продукту, наповнення державного бюджету, валютні надходження, економічну та оборонну безпеку Держави.

Удосконалене теоретичне підґрунтя створення гармонійно-розвиненої збалансованої МСБ стратегічно важливих видів корисних копалин України.

Встановлено новий комплекс регіональних і локальних геологічних і структурно-тектонічних факторів контролю ендогенних і екзогенних видів зруденіння та їх роль у формуванні родовищ різних генетичних типів.

Отримала подальший розвиток концепція захисту геополітичних інтересів України на ринку мінеральної сировини через реалізацію розроблених заходів.

Практичне значення одержаних результатів.

Практична цінність роботи полягає в тому, що здійснено широке узагальнення матеріалу по МСБ України в порівнянні зі світовим мінерально-сировинним комплексом (МСК). З урахуванням світових тенденцій доведена можливість створення гармонійно-розвиненої, збалансованої МСБ Держави. Підготовлені концептуальні засади формування державної мінерально-сировинної політики щодо використання стратегічно важливих для національної економіки корисних копалин; дані рекомендації по геологічному вивченню та підготовці до експлуатації гостродефіцитних видів сировини.

Основними наслідками реалізації Концепції буде:

відкриття і розвідка нових родовищ паливо-енергетичної сировини;

удосконалення МСБ гірничодобувних підприємств України для підвищення економічної ефективності та екологічної чистоти їх виробництва; особлива увага буде приділена підприємствам, які видобувають корисні копалини, що користуються сталим попитом на світовому ринку і здатні найближчим часом збільшити валютні надходження в Україну;

створення власного виробництва гостродефіцитних видів мінеральної сировини, що ввозяться з інших країн і без яких неможлива робота діючих металургійних та деяких інших підприємств;

здійснення розбудови власної МСБ найважливіших стратегічних видів корисних копалин: золота, срібла, платиноїдів, скандію, літію, рідкісних земель та ін., що дасть можливість забезпечити власною сировиною наукоємні технології виробництв і зміцнити експортний потенціал держави;

підготовка нових родовищ стратегічно важливих видів мінеральної сировини для вигідної експлуатації у майбутньому як власними силами, так і з залученням зарубіжних інвестицій;

проведення комплексного геологічного, гідрогеологічного, інженерно-геологічного, еколого-геологічного картування багатоцільового призначення;

мобілізація додаткових позабюджетних коштів для реінвестицій у галузь;

концентрація робіт на найважливіших об'єктах, які забезпечують сировиною діючі промислові підприємства, або дають змогу вирішити інші першочергові завдання економіки та охорони природи.

Особистий внесок здобувача. Всі основні результати, висновки та наукова новизна, викладені в дисертаційній роботі, отримані здобувачем самостійно. Основний фактичний матеріал зібраний автором під час роботи в Державній геологічній службі України. В монографіях [1-4] автором проведений аналіз результатів комплексного вивчення родовищ України, розроблені прогнозно-пошукові критерії та ознаки золотого зруденіння; [5, 6] - написані (у співавторстві) розділи та підрозділи „Вступ”, „Український щит”, „Залізо”, „Нікель”, „Кобальт”, „Мідь”, „Літій”, „Олово”, „Цирконій і гафній”, „Нарис металогенії і еволюція ...”, “Гірничохімічна сировина”, “Гірничотехнічна сировина”, “Сировина для металургійної промисловості”, “Будівельне каміння”, “Наповнювачі бетону”, “Закономірності формування…”, “Висновки”; [7] - проведений аналіз металогенії головних геодинамічних систем і геологічних комплексів, еволюції рудоутворення; [8] - проаналізована МСБ України, проведено її співставлення з МСБ країн СНД, досліджені аспекти міжнародної співпраці; [9] - проведений аналіз перспектив корінної алмазоносності України; [10] - наданий опис головних рудовміщуючих породних комплексів України. У статтях по металогенії золота [12, 14, 43, 50, 53-56, 69-71, 76, 77, 79, 81] розроблені геолого-генетичні моделі родовищ, комплекс критеріїв і методика пошуків родовищ золота, дана вартісна оцінка ресурсів та запасів, геолого-економічна оцінка об'єктів. У роботах, присвячених іншим видам корисних копалин [11, 13, 15-21, 27, 28, 42, 49, 51, 57-61, 63, 66, 68, 72-74, 78, 80, 82-84] автор розглядає багатоаспектні проблеми: від комплексних характеристик мінеральної сировини та нетрадиційних для країни видів корисних копалин до аналізу можливості підготовки вітчизняних родовищ до експлуатації, співставлення їх з основними гірничорудними районами світу. У роботах, присвячених проблемам розвитку і покращення МСБ країни та напрямках розвитку геологорозвідувальних робіт [22-25, 29-34, 36-41, 45, 46, 48,] автором проведений комплексний аналіз перспектив і тенденцій розвитку МСБ України, співставлення із світовою практикою, розглянуті роль геологічної служби країни в формуванні МСБ, принципи організації геологорозвідувальних робіт, дані рекомендації по підготовці сировинних баз корисних копалин до експлуатації. В статтях [44, 52, 62, 64, 65] автор аналізує вартість геологічної інформації та потенційних запасів в надрах, загальну вартість родовищ корисних копалин, конкурентоспроможність вітчизняних родовищ, можливість залучення інвестицій в реалізацію великих гірничо-геологічних проектів; в статтях [26, 35, 47, 67, 75] - досліджує ефективність лабораторно-аналітичного забезпечення геологічного вивчення надр, значення нових технологій у зміцненні й розвитку МСБ України, необхідність ринкової оцінки родовищ корисних копалин та доцільність міжнародної співпраці з геологічного вивчення та освоєння родовищ мінеральної сировини у Світовому океані.

Обсяг і структура роботи. Дисертаційна робота складається з 5 розділів, вступу і висновків, викладених на 253 сторінках машинописного тексту. Наведено 28 таблиць, 120 рисунків і список використаної літератури з 300 найменувань.

Апробація результатів роботи. Основні положення роботи представлялися на пленарних засіданнях Верховної Ради України, на нарадах у Кабінеті міністрів України, на 10 сесіях Міжурядової ради країн СНД з розвідки, використання та охорони надр, на колегіях Міністерств та Державної геологічної служби України, а також на міжнародних конференціях.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 84 роботи, з них 11 монографій (у співавторстві), 68 статей у фахових наукових журналах (13 одноосібних).

Робота виконана в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, на матеріалах, зібраних автором під час роботи в Державній геологічній службі України і в НАК „Надра України”. Під час проведення робіт і підготовки дисертації автору велику допомогу надали поради, консультації і зауваження академіків НАН України Е.О.Куліша, М.П.Щербака, докторів геол.-мін. наук О.Б.Боброва, В.М.Загнітка, К.Ю.Єсипчука, С.В.Нечаєва, В.І.Павлишина, А.О.Сіворонова, В.О.Шумлянського, директора ДП „Земля” В.І.Калініна, провідного наукового співробітника УкрДГРІ М.І.Лебідя, завідувача відділу „Укргеоінформ” Ю.І.Третякова, члена колегії ДКЗ Д.М.Чумака і багатьох інших. Велика допомога при підготовці роботи зроблена співробітниками Державної геологічної служби України А.А.Дзідзінським, Ю.А.Кочубеєм, М.В.Гейченко, Т.Р.Олексійчук, А.П.Толкуновим, В.С.Металіді. Усім своїм вчителям, співробітникам і співавторам наукових праць автор висловлює щиру подяку і сподівається на подальшу плідну співпрацю. І, звичайно, щирішу подяку висловлюю науковому керівнику, професору В.А.Михайлову.

Основний зміст роботи

Питанням МСБ України присвячена величезна кількість робіт (І.Д.Андрієвський, А.Х.Бакаржиєв, О.К.Бабинін, Я.М.Бєлєвцев, О.Б.Бобров, В.Г.Бондарчук, Л.В.Бочай, А.С.Войновський, Л.С.Галецький, Є.Б.Глеваський, П.Ф.Гожик, С.В.Гошовський, К.Ю.Єсипчук, Е.Я.Жовинський, В.М.Загнітко, О.М.Зарицький, В.І.Калінін, М.С.Ковальчук, В.Б.Коваль, М.М.Коржнев, С.Г.Кривдік, Є.О.Куліш, Є.К.Лазаренко, М.І.Лебідь, О.І.Матковський, В.С.Металіді, С.В.Металіді, В.С.Міщенко, С.В.Нечаєв, Б.С.Панов, В.Л.Приходько, М.П.Семененко, А.О.Сіворонов, В.І.Скаржинський, С.М.Стрекозов, Ю.І.Третяков, А.Б.Фомін, Ю.А.Фомін, Є.Ф.Шнюков, В.А.Шумлянський, М.П.Щербак, О.О.Юшин, Г.М.Яценко і багато інших), але до сьогодні відсутній її критичний геолого-економічний аналіз, не надана геолого-економічна оцінка видів сировини в сучасних ринкових умовах, не висвітлені ті проблеми, які стоять перед видобувною галуззю України у зв'язку з тими чи іншими вадами її МСБ, що й обумовлює необхідність розробки збалансованої концепції державної мінерально-сировинної політики щодо використання стратегічно важливих для економіки країни корисних копалин. Розроблена автором концепція визначає пріоритети державної політики в сфері раціонального використання цих видів мінеральної сировини та надрокористування, окреслює цілі, принципи та основні задачі державного контролю та регулювання, визначає механізми реалізації проблем [8, 19, 22-26, 29-41, 43-49, 51, 52, 58, 61-65, 67, 75]. Вона ґрунтується на чинних законодавчих актах, галузевих та міжгалузевих програмах (близько 60), орієнтована на розробку оперативних заходів щодо створення потужних та збалансованих МСБ таких видів корисних копалин, які є стратегічно важливими для України, тому що відсутність їх власного видобутку ставить під загрозу реальну економічну та політичну незалежність держави.

Стратегічно важливі корисні копалини поділені автором на чотири категорії:

А - інтенсивно видобуваються, мають значні розвідані запаси, є предметом експорту і валютних надходжень, забезпечують наповнення державного бюджету;

Б - видобуваються в обмежених обсягах, собівартість видобутку на рівні або вище рівня рентабельності, розробка ускладнюється екологічними проблемами, розвідані запаси невеликі чи виснажені, нові родовища недостатньо вивчені, але потреба в яких зумовлена розвитком галузей промисловості, стратегічно важливих для економіки країни, і покривається за рахунок імпорту;

В - родовища в Україні є, запаси їх розвідані, але сировина видобувається в обмежених обсягах або не видобувається взагалі внаслідок відсутності нових технологій на підприємствах переробних галузей промисловості та зміни вимог до якості, але потреба в яких може відновитись, як результат освоєння новітніх технологій збагачення або попередньої переробки сировини;

Г - родовища на даний час в Україні не розробляються і недостатньо вивчені, але можуть стати стратегічно важливими для економіки держави у близькій перспективі виходячи із потреб інших галузей промисловості.

Державна політика в сфері надрокористування та використання мінеральної сировини згідно Концепції базується на таких принципах: збереження права власності народу на надра та корисні копалини, що зосереджені в них; розвиток МСБ стратегічних видів корисних копалин у обсягах, які забезпечують сировинну незалежність України; формування стратегічного резерву родовищ корисних копалин та ін. Передбачено проводити цілеспрямовані геологорозвідувальні роботи (ГРР) з метою геолого-економічної оцінки родовищ корисних копалин на 48 видів мінеральної сировини, що складає біля 1/3 з 120 видів корисних копалин, які відомі в Україні.

Україна є потужною світовою мінерально-сировинною країною, вартість розвіданих запасів у розрахунку на душу населення - 150 тис. $, однак, сьогодні темпи та обсяги відтворення власної МСБ не відповідають потребам країни і у недалекому май-бутньому ситуація може ще більше загостритись. Крім традиційного імпорту нафти, газу, деяких кольорових та рідкісних металів, коксівного вугілля, магнезиту, плавикового й польового шпату Україна ввозить сірку, яку до 1992 р. експортувала в обсягах 1,5-2,9 млн т щорічно. Може виникнути потреба імпорту високоякісних флюсових вапняків та вапняків для цукрового й содового виробництва. Тому основним стратегічним спрямуванням геологічної галузі є формування гармонійної, всебічно розвиненої МСБ України, подолання гіпертрофії одних та розвиток і вдосконалення інших її складників.

В Україні у значних обсягах ведеться видобуток кам'яного вугілля (до 2% світового), залізних (4%) і марганцевих (10%) руд, урану, титану, цирконію, графіту (4%), каоліну (18%), вохри, нерудної металургійної (кварцитів, флюсових вапняків, доломітів) і хімічної сировини (сірки, кам'яних і калійних солей), облицювального каменю, піску тощо. Видобуваються вуглеводні, буре вугілля, торф, цементна сировина, тугоплавкі та вогнетривкі глини, будматеріали, йод, бром, мінеральні води, дорогоцінне і коштовне каміння, п'єзокварц, у незначних обсягах - нікелеві руди, золото, скандій, гафній, бурштин, цеоліти, фосфатна сировина тощо, відомі родовища Cr, Pb, Zn, Cu, Mo, Be, Li, Ta, Nb, рідкісних земель, флюориту, апатиту, горючих сланців, бішофіту тощо.

Основними питаннями геологічної галузі у розвитку МСБ України є: недостатній рівень фінансування геологічного вивчення надр; відсутність середньострокових та довгострокових програм (20-50 років) з геологічного вивчення надр; стратегії економічного розвитку промисловості, довгострокового прогнозування рівнів споживання мінеральної сировини, що ускладнює визначення напрямів їх пошуку; неможливість проведення, при сьогоднішньому рівні фінансування, випереджувальних регіональних геологічних досліджень, їх недостатнє нормативно-правове забезпечення; недостатній рівень проведення морських ГРР для вивчення паливно-енергетичних ресурсів шельфу Чорного та Азовського морів; недостатній обсяг робіт з проведення ревізійного опробування хвостосховищ і відвалів на вміст в них супутніх цінних компонентів; значний обсяг імпорту окремих видів корисних копалин (9,3 млрд $ у 2006 р.); недостатній рівень інвестицій у геологорозвідувальну галузь та інші.

Газ, нафта, конденсат, метан вугільних родовищ і вугілля віднесені до категорії А. Виділяються 4 нафтогазоносні провінції, 11 областей і 35 перспективних районів. Розробка родовищ та видобуток газу, нафти і конденсату проводяться у Східному (ДДЗ і Донбас), Західному (Волино-Подільська плита, Передкарпаття, Карпати і Закарпаття) і Південному (Причорномор'я, Крим, шельф Чорного і Азовського морів) регіонах. Приріст розвіданих запасів вуглеводнів є стратегічною задачею нафтогазової промисловості України.

Балансові запаси вугілля складають 56,6 млрд т, позабалансові - 17,4 млрд т, ресурси - 43,4 млрд т. Обсяг добутого вугілля в Україні постійно зменшується - від 218 млн т у 1976 р. до 55,1 млн т у 2004 р. Якщо врахувати, що Україна споживає переважно імпортні ресурси нафти і газу і має обмежене споживання інших видів енергії, подальше зменшення видобутку вугілля стає небезпечним. Збільшення вуглевидобутку потребує значних обсягів фінансування.

Залізні руди віднесено до категорії А, їх розвідані запаси складають близько 6% світових і 30% запасів країн СНД, за їх виробництвом Україна займає 7-е місце у світі (4,9%) після Китаю, Бразилії, Австралії, Індії, Росії, США. Гірничо-металургійний комплекс країни здатний добувати щорічно 160-170 млн т залізної руди, 50-60 млн т залізорудних концентратів і 20-30 млн т аглоруди. Запасами залізних руд гірничодобувні підприємства країни забезпечені на 180 р., а запасами родовищ, що експлуатуються - на 130 р. Концепцією передбачається проведення гідрогеологічних, інженерно-геологічних та еколого-геологічних робіт з метою оцінок впливу закриття гірничодобувних підприємств на стан надр; розвідка нових родовищ окиснених кварцитів; довивчення флангів родовищ, які розробляються; зон лужного метасоматозу, які можуть бути джерелом видобутку скандію, ванадію, рідкісних земель; підготовка невеликих родовищ високоякісних легко збагачуваних магнетитових кварцитів.

Марганцеві руди також віднесено до категорії А. За їх загальними запасами Україна займає друге місце у світі після ПАР, а за підтвердженими - перше. Основою марганцеворудного потенціалу України є оксидні й оксидно-карбонатні руди Нікопольського басейну, найактуальніші проблеми його освоєння - приріст запасів оксидних руд, підвищення вилучення кондиційних концентратів при збагаченні оксидних і оксидно-карбонатних руд, розробка рентабельних технологій промислового використання карбонатних руд. Перспективи розвитку МСБ марганцю пов'язані з флангами Токмацького і Зеленодольського родовищ; межиріччям Інгулець-Базавлук. Однак, існуюча структура запасів і технологія збагачення руд не можуть задовольнити зростаючі потреби чорної і хімічної промисловості у вищих сортах марганцевих концентратів. Одним із шляхів вирішення проблем марганцево-видобувного МСК може стати підготовка до промислового освоєння Федорівського родовища. Концепція передбачає дорозвідку перспективних на оксидні руди ділянок родовищ; геолого-економічну переоцінку родовищ з урахуванням умов ринкової економіки; проведення режимних гідрогеологічних спостережень на території Нікопольського басейну; розв'язання геоекологічних проблем Таврійського ГЗК.

Хромові руди віднесено до категорії Г. Потенційні ресурси пов'язані з хромітоносними масивами гіпербазитів Побужжя, де попередньо оцінено Капітанівське родовище. Основними завданнями, що постають перед геологічною галуззю, є його розвідка; аналіз та інтерпретація геолого-геофізичної інформації; оцінка перспективних ресурсів хромітів; пошуково-оцінювальні роботи на об'єктах Капітанівського рудного поля та розвідка двох кращих з них; оцінка хромітових руд на супутні золото, платиноїди, боксити, вермикуліт; підготовка методичних матеріалів для ефективного проведення прогнозно-пошукових робіт. сировина економіка держава

Титанова сировина відноситься до категорії А. Її видобуток здійснюють Іршанський ГЗК і Вільногорський ГМК. Розвіданими запасами вони забезпечені на далеку перспективу. Однак проблема полягає в дефіциті руд із свіжим ільменітом, з якого можна отримувати високоякісні пігменти. З руд Стремигородського та Федорівського родовищ можна одночасно отримувати апатит, рідкісні землі, V і Sc. Основними завданнями є: підготовка до промислового освоєння Тростянецького родовища ільменіту, Тарасівського - циркон-титанових руд; супутнє вилучення V і Sc з ільменітових і рутилових концентратів.

Алюмінієву сировину віднесено до категорії Б. Її потенційні ресурси (боксити Високопільського родовища, нефелінові руди Приазов'я, закарпатські алуніти, каолін) є: неконкурентоспроможними порівняно з імпортною сировиною. Основними завданнями є: розвідка Біганьського родовища алуніт-барит-золото-поліметалічних руд; пошуки бокситів у Придністров'ї та Середньому Побужжі.

Магнієві руди представлені солями Передкарпатського басейну, ДДЗ і Донбасу; ропою Криму. Підприємства України повністю забезпечені сировиною.

Нікель і кобальт відносяться до категорії Б. Їх родовища представлені силікатними рудами кори вивітрювання гіпербазитів Середнього Побужжя і Середнього Придніпров'я. Основні завдання: проведення розвідки на ЗахідноЛащівській і Північно-Липовеньківській ділянках, пошуково-оцінювальні роботи на перспективних ділянках; додаткові технологічні випробування на Прутівському родовищі мідно-нікелевих сульфідних руд; вивчення базит-гіпербазитових масивів та вулканічних формацій граніт-зеленокам'яних областей УЩ.

Мідь відноситься до категорії Г. Україна не має розвіданих запасів мідних руд, але перспективи виявлення їх є значними. Відомо понад 150 перспективних проявів міді самородного, стратиформного, мідно-колчеданного, мідно-нікелевого і залізо-мідного геолого-промислових типів. Основними завданнями Концепції є проведення пошуково-оцінювальних робіт на Рафалівському і Гірникському рудних вузлах; на рудопроявах Донбасу - розвідка і підготовка одного з виявлених родовищ до промислового освоєння; розробка прогнозно-пошукових критеріїв мідного зруденіння, пов'язаного із зеленокам'яними комплексами.

Свинцево-цинкові руди відносяться до категорії Г. Потреби України у найближчій перспективі (тис. т): Zn - 66, Pb - 14. Відомі жильні, стратиформні та солянокупольні прояви Pb і Zn, найперспективніші Біганьське, Мужіївське, Біляївське; перспективи відкриття додаткових джерел свинцю і цинку пов'язані із зеленокам'яними комплексами УЩ. Основними завданнями Концепції є проведення розвідувальних робіт на Біганьському і Біляївському родовищах; пошуково-оціночних - на Новодмитрівському рудопрояві, на флангах Біляївського родовища; досліджень з просторової параметризації золото-галеніт-сфалеритових руд родовищ і рудопроявів золота зеленокам'яних поясів УЩ.

Літій відноситься до категорії В. Україна має значні запаси і ресурси літію, пов'язані з рідкіснометальними пегматитами (Полохівське, Шевченківське, Крута Балка та ін.), сподуменовими пегматитами, літієносними гранітами і грейзенами (Жовторіченській, Комендантівський), гідротермально зміненими гранітами Пержанського рудного поля, грейзенами Вербинського родовища, осадовими товщами венду Поділля і карбону Донбасу, підземними водами Донбасу і Керченсько-Таманського району. Основними завданнями напряму є завершення пошуково-оцінювальних робіт, проведення розвідки та підготовка Полохівського родовища до промислового освоєння.

Берилієва мінералізація встановлена у Волинському (Пержанське родовище), Центральному (Полохівське, Станкуватське, Щорсівське, Центральне та ін.) і Приазовському (Балка Крута, Шевченківське) районах УЩ.

Тантал і ніобій відносяться до категорії Г. Потреби України в танталових концентратах - 50-60 т, ніобієвих - 1000-1200 т у рік. Україна має значні ресурси танталу і ніобію (Сущано-Пержанська зона, Шполяно-Ташлицький район, родовища Мазурівське, Балка Крута, Шевченківське), великі розсипні родовища циркону, рутилу й ільменіту, з істотною домішкою танталу і ніобію (Маріупольське, Іршанське, Малишівське). Основними завданнями напряму є завершення розвідки Мазурівського родовища: розробка ТЕО постійних кондицій, затвердження запасів; проведення пошуково-оцінювальних робіт у Сущано-Пержанській і Ганнівсько-Звенигородській зонах.

Україна має значні перспективи створення МСБ скандію, запаси якого оцінені в родовищах Жовторіченському, Стремигородському, Торчинському, Злобицькому; ресурси - в розсипних ільменітових і рутил-циркон-ільменітових родовищах Волинського і Правобережного районів.

В Україні германій вилучають на коксохімічних заводах з вугілля Донбасу (1-3 т на рік), що задовольняє потреби країни.

Олов'яні руди відноситься до категорії Г. В Україні відсутня власна оловорудна МСБ, потреби становлять 600-800 т на рік, є перспективи відкриття родовищ в рудовмісних структурах Сущано-Пержанської зони. Необхідно проведення пошукових робіт, мінералого-петрографічних і технологічних досліджень; геолого-економічна оцінка, визначення доцільності розвідки Західного і Гірничого проявів.

Вольфрам відноситься до категорії Г. Потреби України у вольфрамі - 435-480 т, але його МСБ відсутня, хоча відомі прояви вольфраму (Правобережні магнітні аномалії, Кочерівський, Селищанський та ін.). Основні завдання напряму - проведення пошукових робіт на проявах вольфраму.

Молібден відноситься до категорії Г. Україна не має розвіданих родовищ молібдену, однак є перспективні рудопрояви. Основними завданнями Концепції є пошуково-оцінювальні роботи на перспективних рудопроявах (Устинівський, Високий, Новоселицький тощо), розвідка Вербинського родовища; проведення геолого-економічної оцінки та розвідки Східносергіївського рудопрояву.

Україна має значну МСБ ртуті, представлену кіновар-кварц-дикітовими (Микитівське, Костянтинівське), ртутєвміщуючими сульфідними (Єсаулівське) і вугільними родовищами Донбасу, солянокупольними ртутно-бітумними ДДЗ (Слов'янське), вулканогенними карбонатно-поліаргілітовими Закарпаття (Боркут, Грендеш).

Цирконій і гафній віднесено до категорії Г. Потреби України (1998 р.) - 90 т Zr, виробництво - 180 т. Держбалансом враховані запаси цирконію в 7 розсипних (Малишівське, Вовчанське, Воскресенське, Тарасівське, Краснокутське, Маріупольське, Мокрі Яли) і Мазурівському корінному родовищах; великі запаси очікуються в Азовському родовищі. Запаси ZrO2 в надрах України становлять 15% світових. Усі родовища комплексні, разом з Zr можуть вилучатися Hf, Ti, Nb, Ta, рідкісноземельні метали, плавиковий шпат, Al2O3, Sn. Завданнями напряму є: підготовка до розвідки комплексних ільменіт-циркон-рутилових руд Тарасівського розсипного родовища; додаткове вивчення Мазурівського та Азовського родовищ.

Рідкісні землі та ітрій відносяться до категорії В. Прогнозується значне зростання потреб України у рідкісних землях (до 115 т у 2010 р.). УЩ є найбільшою рідкісноземельною провінцією Європи, родовища пов'язані з лужними сієнітами (Азовське, Анадольське, Петрово-Гнутівське); польовошпатовими метасоматитами уранових родовищ (Северинівське, Лозоватське, Калинівське та ін.); корами вивітрювання (Хащуватське, Азовське); монацитвміщуючими розсипами. Завданнями напряму є: завершення пошуково-оцінювальних робіт і підготовка до дослідно-промислової експлуатації Азовського родовища; оцінка рідкісноземельних руд кір вивітрювання Сущано-Пержанської зони.

Золото і срібло віднесені до категорії В. Прогнозні ресурси золота оцінюються в 3,2 тис. т, головні типи родовищ: гідротермально-метасоматичні (Сергіївське, Балка Золота, Балка Широка та ін.); жильні і стратиформні (Сауляк); прожилково-вкраплені (Бобриківське, Гострий Бугор); жильні і прожилково-вкраплені (Мужієвське, Берегівське); розсипні. Виділяються три сріблоносні провінції: Карпатська (родовища Квасівське, Біганське та ін.), Донецька (Журавське, Єсаулівське, Бобриківське), УЩ. Загальні ресурси оцінюються в 7 тис. т. Основними завданнями Концепції є: пошуково-оцінювальні роботи на перспективних структурах УЩ; розвідка Берегівського і флангів Мужіївського родовищ; пошуково-оцінювальні роботи на перспективних об'єктах Берегівського і Вишківського рудних полів, в Рахівському рудному районі; у Донбасі.

Платиноїди відносяться до категорії Г. Наразі запаси металів платинової групи (МПГ) в Україні відсутні. Метою робіт є розробка концептуальних засад вирішення проблеми формування МСБ МПГ України і заходів її реалізації. Передбачається проведення ревізійно-опробувальних робіт, комплексу досліджень для розробки критеріїв генезису родовищ та їх пошуків, пошукові роботи на МПГ на локальних площах й об'єктах; розвідка одного з виявлених родовищ і геолого-економічна оцінка МПГ, як супутнього компонента в комплексному родовищі.

За ресурсами і запасами урану Україна входить у першу десятку країн світу. Цей вид сировини віднесено до категорії Б. Держбалансом враховано 17 родовищ, розробляються 3 (Ватутінське, Центральне, Мічурінське), на Новокостянтинівському закінчується розвідка, ряд родовищ (Девладівське, Братське) відроблені методом підземного вилуговування. За даними МАГАТЕ ресурси урану в Україні оцінюються в 235 тис. т, розвідані запаси - 131 тис. т. Завданнями Концепції є нарощування запасів на флангах діючих родовищ, пошуково-оцінювальні роботи у Новокостянтинівському рудному вузлі, Мічурінському і Лелеківському рудних полях, в межах Дніпробасу; підготовка до промислового освоєння Сафонівського, Садового, Новогур'євського, Сурського родовищ; розвідка Криничанського, Михайлівського, Христофорівського, Хутірського об'єктів; пошуки багатого уранового зруденіння жильного типу в північно-східній частині Кіровоградського блоку; пошуки родовищ типу незгідності; пошуки комплексних уранових руд.

Передбачається пріоритетний розвиток МСБ неметалічної сировини для металургії, вогнетривкої сировини, сировини для гірничо-хімічного і агропромислового комплексів, іншої сировини.

Фосфорити віднесено до категорії Г. В Україні не видобуваються, річні потреби у фосфатних добривах (1,5 млн т Р2О5) задовольняються за рахунок імпорту з Росії.

Апатит віднесено до категорії Г; родовища пов'язані з ультраосновними лужними породами і карбонатитами (Новополтавське), габро-анортозитами (Стремигородське, Торчинське, Федорівське). Їх балансові запаси - 2142 млн т руди (84 Р2О5). Передбачається розвідка і затвердження запасів Видиборського родовища апатит-ільменітових руд; розвідку Голосківського родовища апатиту.

Калійні солі віднесено до категорії Б, вони виявлені в ДДЗ і Передкарпатському крайовому прогині. Потреба України - 2 млн т К2О. Передбачається завершення розвідки ділянки "Пійло" Калуш-Голинського родовища, пошуки у Передкарпатському басейні нових родовищ, проведення генеральної переоцінки запасів.

Крім того, з агрохімічної сировини відомі родовища торфу (1562 родовища із запасами 1,85 млрд т), сапропелю (274 родовища із запасами 97 млн т).

Сірку віднесено до категорії Б. Держбалансом в Прикарпатському басейні враховується 10 родовищ із запасами 196 млн т. Річна потреба в сірці - 2 млн т. Розроблюється Язівське родовище (2003 р. - 79 тис. т). Передбачається проведення геологорозвідувальних робіт на його флангах, розробка заходів для відпрацювання методом підземного виплавлення; переоцінка перспектив сірконосності Прикарпатського басейну в цілому, з обґрунтуванням нових кондицій та запасів.

Поклади натрієвої солі (категорія А) відомі в Донецькому (Артемівське, Слов'янське родовища), Дніпровсько-Донецькому (Єфремівське, Роменське), Закарпатському (Солотвинське, Тереблянське), Передкарпатському (Стебницьке, Болехівське, Дрогобицьке), Переддобруджинському (Ізмаїльське) соленосних басейнах, розсоли і самосадна сіль - в Криму (Сиваське, Сасик-Сиваш).

Барит віднесено до категорії Г. Прояви бариту відомі в Карпатах (Біганське родовище), на УЩ, в Донбасі, в ДДЗ, в Криму. Передбачається проведення пошукових робіт на флангах Біганьського родовища.

Крім того, з хімічної сировини в Україні відомі родовища і прояви бішофіту, давсоніту, карбонатної сировини, брому, йоду, бору, алуніту.

З сировини для мінеральних пігментів глауконіт віднесено до категорії Г (родовища Карачаївське, Жванське, Адамівське, Карпівське, Осиківське, Ратнівське). Передбачається проведення геологорозвідувальних робіт на глауконіт у Середньому Придністров'ї, Криму, Луганській області. Державним балансом як пігменти враховані руди чорних і кольорових металів, глинисті пігменти.

З абразивної сировини Україна має потужну МСБ гранату (Слобідське, Іванівське, Завалівське родовища), відомі прояви корунду, маршаліту.

З електро- та радіотехнічної сировини відомі родовища графіту (Завалівське, Балахівське, Петрівське та ін.); пірофіліту (Нагорянське, Збраньківське, Кур'янівське), озокериту (Бориславське, Дзвиняцьке, Старунське); прояви мусковіту (Зелена Могила, Камчатка, Красногорівка, Кам'яна Скеля та ін.).

З мінеральних сорбентів в Україні відомі родовища цеоліту (Сокирницьке, Саригач, Зеленокам'яне); вермікуліту (Кам'яномогильське, Андріївське, Родіонівське; Славгородське та ін.), палигорскіту (Черкаське).

Каолін віднесено до категорії Б. Родовища каоліну (біля 150) відносяться до первинних (Великогадоминецьке, Просянівське, Глуховецьке та ін.) і вторинних (Новоселицьке, Кіровоградське, Пологівське та ін.). Держбалансом враховані запаси 35 родовищ - 1100 млн т., розробляється 25 родовищ (2003 - 1717 тис. т).

Запаси польовошпатової сировини дорівнюють 9,1 млн т, Держбалансом враховано 8 родовищ, розробляються 4 (2003 - 13 тис. т). Кварцовожильна сировина представлена Волинським родовищем; кварцовий пісок - Гусарівським, Білокриницьким, Кодринським; ріоліти - Ардівським (запаси 20 млн м3).

Сировина для кам'яного литва представлена родовищами базальтів (Янова Долина, Берестовецьке та ін.), андезитів (Радванське, Оноківське та ін.), андезитобазальтів (Бужорське, Підгірнянське та ін.), амфіболітів (Горішньоплавнинське, Андріївське та ін.); кристалосланців (Козинське, Маріупольське); габроїдів (Садове, Оленівське, Васильківське, Салтичанське, Обіточне та ін).

Флюсові вапняки і доломіти віднесено до категорії В. Державним балансом враховано 14 родовищ флюсових вапняків (запаси 2537 млн т) і 7 доломіту (386 млн т) - Стильське, Оленівське, Новотроїцьке, Каракубське та ін. Концепція передбачає завершення розвідки західної ділянки Стильського родовища; створення сировинної бази доломітів на Криворізькому родовищі (запаси 100 млн. т).

Флюорит віднесено до категорії Г. Державним балансом обліковується Покрово-Кириївське і Бахтинське родовища з балансовими запасами 20 млн т руди (СаF2 - 3,9 млн т). Значний інтерес представляють Стремигородське i Новополтавське родовища. Потреби України у флюориті (60 тис. т на рік) задовольняються за рахунок імпорту. Концепцією передбачено проведення пошуково-оцінювальних робіт у межах Сущано-Пержанської зони, на флангах Бахтинського родовища; підготовка до промислового освоєння Центрального прояву.

Магнезит віднесено до категорії Г. Потреби України в 350-510 тис. т щорічно задовольняються за рахунок імпорту, хоча у нас відомі Правдинське і Веселянське родовища талько-магнезитів. Концепція передбачає експлуатацію Правдинського родовища, проведення розвідувальних робіт у Побузькому рудному районі.

На Держбалансі стоїть 4 родовища кварцитів (Овруцьке, Товкачівське, Малоскелюватське, Васильківське, Баницьке) із запасами 190 млн т, є родовища кварцових пісків із запасами понад 6 млн. т (Красногорівське і Різниківське).

Високоглиноземна сировина (силіманіт, дистен, андалузит) віднесена до категорії Г (Драгунське, Маріупольське та ін. родовища). Концепцією передбачена розвідка Сущанського родовища (дистен), Соломіївського (силіманіт).

Держбалансом враховані запаси 20 родовищ вогнетривких глин у кількості 859 млн т (Часов-Ярське, Новорайське та ін.), розробляються 12 (2003 - 3,8 млн т); 20 - формувальних пісків у кількості 1100 млн т (Часов-Ярське, Бантишівське Ріпецьке, Вишівське та ін.); 10 родовищ розробляються.

Глини бентонітові віднесено до категорій В і Г. В Україні відомо близько 100 родовищ і проявів бентонітових глин, Державним балансом враховано 8 родовищ (Черкаське, Горбківське, Курцівське, Кудринське та ін.), 4 розробляються. Концепція передбачає проведення розвідки Ріпкінської ділянки Черкаського родовища, Киштинського та Ільницького родовищ.

В Україні відомо 166 родовищ облицювального каміння, 191 - пиляного, 715 - бутового та дробленого (граніти, діорити, базальти, чарнокіти, гнейси, мігматити, кварцити, вапняки, мармури, пісковики, травертин, гіпс, ракушняки тощо).

Держбалансом враховано 47 родовищ піщано-гравійної суміші (Самбірське, Любинецьке, Тарновицьке та ін.) із запасами 278 млн м3; розробляється 13 родовищ (200-400 тис. м3 на рік). Родовища перліту виявлені у Закарпатті (Шиной-Варна, Фогоське, Ардівське), їх прогнозні ресурси - 100 млн м3, балансові запаси 50 млн м3, видобуток - 27 тис. м3 (2004 р.). Родовища аргілітів як керамзитової сировини відомі в Донбасі, Криму, Карпатах, Передкарпатті. Враховується 55 родовищ керамзитової сировини, з них розробляється тільки Сніжнянське у Донецькій області із запасами 3,5 млн м3.

З цементної сировини в Україні є родовища вапняків (Жовтокам'янське, Дубовецьке, Добрянське та ін.), мергелів (Амвросіївське, Межигірсько-Дубовецьке та ін.), крейди (Балка Широка, Карпівське, Краматорське та ін.), опок (Балка Мокра), спонголітів (Рава-Руська ), глин і суглинків (Качуївське, Гуменецьке), гіпсу (Пісківське, Попаснянське, Артемівське, Нирківське та ін.), ангідриту (Вовчинецьке), діатомітів (Великобурлуцьке), трепелів (Кутейниківське, Коноплянське, Первозванівське), опок (Балка Мокра).

Як цегельно-черепичну сировину в Україні використовують легкоплавкі глини, суглинки, рідше леси, аргіліти, глинисті сланці, каоліни (Кутейниківське, Рой-Олександрівське, Бершадське, Креницьке та ін. родовища). Держбалансом враховано 1834 родовища глин із запасами 2500 млн м3. Розроблюється 144 родовища, з видобутком 2,5 млн м3 на рік, 21 готується до розробки.

Каменебарвна сировина віднесена до категорії Г, включає бурштин (родовища Клесівське, Вільне), топаз, берил, гірський кришталь, моріон, п'єзокварц, іризуючі лабрадорити, мармуровий онікс, родоніт. Виявлені прояви іншої сировини (аквамарин, рубін, сапфір, гранат, аметист, агат, амазоніт, джеспіліт, тигряче і соколине око, нефрит, гематит, унакіт, флюорит, рубін, жадеїт, яшма, маріуполіт, опал тощо). На Держбалансі стоїть 2 родовища бурштину, 1 мармурового онікса і 1 родоніту. Концепція передбачає проведення пошуків та розвідки родовищ бурштину в центральному та західному регіонах України; оцінку площ, перспективних на виявлення родовищ опалу та мармурового оніксу

Особливе значення для України мають прояви алмазів, які віднесено до категорії Г (Приазов'я, Волинь, Кіровоградський блок). Концепція передбачає виявлення нових алмазоносних площ; концентрацію основних обсягів пошукових робіт в межах Східного Приазов'я, Волино-Подільської плити, північно-західній і центральній частинах УЩ; проведення геологічного довивчення перспективних об'єктів, їх технологічне і дослідно-промислове випробовування.

Техногенна сировина відноситься до категорії Г. Щорічний обсяг відходів сягає в Україні 0,6 млрд м3, накопичено 30 млрд т твердих промислових відходів, з яких 0,1-0,12 млрд м3 використовуються щороку для виробництва будівельних матеріалів і мінеральних добрив, а решта залишається у відвалах. Концепція передбачає складання бази даних техногенних родовищ України; регламентацію правових відносин між власниками відходів та державою.

МЕХАНІЗМИ ТА НАПРЯМИ РЕАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПЦІЇ

Реалізація Концепції, спрямованої на розвиток МСБ та використання стратегічно важливих для економіки країни корисних копалин, потребує вдосконалення нормативно-правового забезпечення, гармонізації нормативно-правових актів з міжнародними стандартами, впровадження державної системи моніторингу МСБ, визначення параметрів, які характеризують її стан, вартісної переоцінки запасів корисних копалин. Передбачається розробити і прийняти нові та внести зміни до діючих нормативно-правових актів у галузі геологічного вивчення та раціонального використання надр, зокрема, нову редакцію “Кодексу України про надра”, Закони України “Про геологічне картування території держави”, “Про плату за користування надрами”, “Порядок оподаткування користувачів надр”, “Про державну підтримку користувачів надр, які вкладають власні кошти у пошук та розвідку корисних копалин”, “Про інтелектуальну власність в геологічній галузі”; постанову Кабінету Міністрів України "Про комплекс економічних, правових та організаційних заходів, що забезпечують залучення недержавних коштів для пошуку та розвідки родовищ корисних копалин".

Концепція передбачає залучення коштів, отриманих від приватизації державного майна, на підтримку та модернізацію підприємств МСК державної форми власності; підвищення привабливості об'єктів, що виставляються на аукціони, вдосконалення процедур оцінки їх початкової вартості; надання геологорозвідувальним ланкам можливостей фінансової або майнової участі в активах і доходах відповідних промислових підприємств і компаній; формування високопродуктивних ланок МСК шляхом створення промислово-фінансових груп, холдингових компаній, концернів, корпорацій, спільних підприємств з іноземними інвестиціями, діяльність яких охоплює повний цикл від пошуків та розвідки родовищ до реалізації кінцевих продуктів переробки мінеральної сировини; додержання економічної та екологічної безпеки у процесі користування надрами.

Концепція передбачає наукове супроводження ГРР - від прогнозної оцінки нафтогазоносних районів до пошуку і розвідки родовищ вуглеводневої сировини, металічних та неметалічних корисних копалин, вугілля, метану вугільних родовищ; створення Центру підвищення кваліфікації для перепідготовки фахівців за різними напрямками; оснащення підприємств галузі ліцензійним програмним забезпеченням ПК; розробка банків галузевих інформаційних систем, методик регіонального комплексного вивчення надр, методик технологічного збагачення руд, спорудження розвідувальних свердловин; моніторинг стратиграфічного розчленування породних комплексів для геологічного картування, прогнозу та пошуку корисних копалин; геолого-економічні дослідження; створення просторових моделей родовищ корисних копалин; розробка методик об'ємного картування, геолого-геофізичних досліджень; вивчення проблеми утилізації відходів ядерного виробництва; структурно-геометричні та тектонофізичні дослідження; здійснення наукового супроводження ГРР; розробка нормативно-правової документації стосовно різних видів галузевої діяльності.

З метою оцінки прогнозних ресурсів потенційних рудоносних структур передбачено геолого-прогнозне картування м-бу 1:200000 - 1:50000, у тому числі шельфу Чорного i Азовського морів. Передбачається переоцінка прогнозних ресурсів і запасів підземних вод; проведення на територіях з інтенсивним техногенним навантаженням еколого-геологічних і гідрогеологічних робіт; ведення моніторингу геологічного середовища, проведення режимних сейсмологічних спостережень, регіональних геофізичних робіт на суші і в акваторіях Чорного та Азовського морів, пошук в акваторії морів родовищ вуглеводневої сировини, сапропелю, будівельних матеріалів, інших корисних копалин; пошук і розвідка у Світовому океані родовищ поліметалічних та залізомарганцевих конкрецій, відпрацювання технології їх видобутку і переробки.

Для забезпечення інвестиційного клімату передбачається оптимізація структури державної власності у складі МСК; поліпшення економічних, правових та організаційних умов діяльності інвесторів у сфері використання стратегічно важливих для економіки країни корисних копалин; активний пошук і створення сприятливого клімату для іноземних інвестицій. Міжнародні аспекти реалізації Концепції включають участь у міжнародних програмах і проектах, залучення іноземних інвестицій, просування на світовий ринок вітчизняної продукції.

Джерелами фінансування заходів щодо реалізації Концепції є власні кошти підприємств, організацій та установ; кошти державного бюджету; інші державні ресурси; кредитно-банківські ресурси; кошти вітчизняних приватних інвесторів та їх об'єднань і асоціацій; кошти населення; позиковий і акціонерний іноземний капітал; інші джерела, не заборонені законодавством.

Етапи реалізації концепції: I (0,5 року) - формування розподілу завдань та програм розвитку МСБ по кожній з категорій і видів стратегічно важливих корисних копалин; II (1 рік) - формування нормативно-правової бази для подальшої реалізації Концепції, реалізація основних заходів, спрямованих на вдосконалення структури МСК, впровадження програм, виробничих та фінансових річних показників розвитку і використання МСБ на період до 2015 р., визначення пріоритетів державної мінерально-сировинної політики щодо використання стратегічно важливих для економіки країни корисних копалин, визначення державних, кредитно-банківських ресурсів, власних фондів підприємств МСК, внутрішніх та зовнішніх інвестицій у реалізації Концепції; III (5-10 років) - реалізація Концепції, прискорений розвиток МСБ, зростання темпів використання стратегічно важливих для економіки країни корисних копалин, збільшення обсягів експорту сировини, зменшення залежності від імпорту, перетворення України на важливу складову світового МСК за обсягами використання стратегічно важливих корисних копалин, і залученням іноземних інвестицій.

Висновки

Основним результатом проведених досліджень є розробка концепції державної мінерально-сировинної політики щодо використання стратегічно важливих для економіки країни корисних копалин. Вперше виділено чотири категорії стратегічно важливих для економіки країни видів корисних копалин, використання яких забезпечить приріст внутрішнього валового продукту, наповнення державного бюджету, валютні надходження, економічну та оборонну безпеку Держави. Показано, що подальший розвиток МСБ України треба орієнтувати на нарощення запасів корисних копалин, які добуваються: вуглеводні, залізо, марганець, титан, уран, облицювальне каміння, каолін, вапняк, доломіт, вогнетривкі глини, графіт, бентоніт, калійні солі, самородна сірка та на відкриття нових родовищ міді, золота, рідкісних та рідкісноземельних металів, платиноїдів, флюориту, фосфатної, каменебарвної, ювелірної сировини.


Подобные документы

  • Сучасні фактори національної безпеки України при формуванні мінерально-сировинної бази. Зміна ролі та значення, загальний стан родовищ корисних копалин. Заходи щодо підвищення ефективності державного управління у галузі геологічного використання надр.

    курсовая работа [1,3 M], добавлен 27.03.2012

  • Стабілізація фінансової політики уряду країни – стабілізація в Україні в цілому. Реалізація стабілізаційної програми реформування економіки України. Ринкова трансформація економіки України. Підсумки розвитку економіки України за останнє десятиріччя.

    контрольная работа [40,1 K], добавлен 20.03.2009

  • Економічні теорії та базисні інститути національної економіки. Характеристика економічного потенціалу. Теорія суспільного добробуту та соціально-ринкової економіки. Інституціональні чинники її розвитку. Функціонування інфраструктури національного ринку.

    тест [18,3 K], добавлен 15.01.2010

  • Перспективи створення конкурентоспроможного промислового комплексу України. Вплив фінансово-боргової кризи у країнах Європи на скорочення попиту на основну експортну продукцію держави. Модернізація як спосіб формування ефективної економіки країни.

    контрольная работа [886,7 K], добавлен 18.12.2013

  • Поняття та склад потенціалу національної економіки. Відмінні риси природно-ресурсного, демографічного та трудового, науково-технічного, інформаційного, виробничого, екологічного, зовнішньоекономічного потенціалу. Показники економічного потенціалу країни.

    презентация [2,4 M], добавлен 01.11.2012

  • Передумови трансформації традиційної економіки на інноваційно-орієнтовану. Аналіз дефінітивного спектру поняття інновації як основи "нової економіки". Концептуальні засади формування та становлення інноваційної економіки. Стратегічний розвиток економіки.

    контрольная работа [41,0 K], добавлен 14.08.2016

  • Науково-теоретичні засади державного регулювання зайнятості населення. Основні напрямки державної політики зайнятості України, проблеми ринку праці української держави. Створення умов для розвитку малого бізнесу та підприємницької діяльності безробітних.

    курсовая работа [64,8 K], добавлен 26.05.2019

  • Значення і місце мінерально-сировинної безпеки у господарстві України. Сучасна компонентна структура, регіональні відмінності в розміщенні, забезпеченості ресурсами. Вплив на формування галузей спеціалізації господарства, проблеми ресурсозбереження.

    курсовая работа [56,8 K], добавлен 30.11.2014

  • Роль держави у формуванні інноваційної політики промислових підприємств України. Принципи та пріоритетні напрями державної інноваційної політики. Значення конкурентоспроможності національної продукції на світовому ринку. Сприяння розвитку науки й техніки.

    курсовая работа [26,0 K], добавлен 05.01.2010

  • Стратегічні інтереси України в Каспійському регіоні. Шляхи підвищення ефективності енергетичного потенціалу щодо транспортування нафти й газу в інші країни. Розвиток нафтопровідної системи. Проблеми та механізми реалізації транзитного потенціалу держави.

    реферат [309,4 K], добавлен 29.05.2016

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.