Макроекономіка як економічна наука

Концепція функціональних фінансів. Головною ціллю державних фінансів є забезпечення макроекономічної рівноваги, навіть якщо це призведе до дефіциту бюджету. По-перше, макроекономічна рівновага викликає економічний ріст, а він - збільшення національного доходу, виходить, і податкових надходжень у бюджет; по-друге, уряд завжди може підвищити податки, випустити додаткову кількість грошей і, отже, усунути дефіцит; по-третє, бюджетний дефіцит не позначається негативно на розвитку економіки.

8.5 Державний борг

Створення боргу - це механізм, за допомогою якого заощадження передаються економічним агентам, що здійснюють витрати. Якщо домогосподарства й фірми не схильні до запозичень, то приватна заборгованість зростає недостатньо швидко, аби поглинути зростаючий обсяг заощаджень. Отже, щоб економіка не відійшла від стану повної зайнятості ресурсів, ці заощадження мають бути використані державою шляхом приросту державного боргу.

Державний борг - це загальний розмір накопиченої заборгованості уряду власникам державних паперів, який дорівнює сумі минулих бюджетних дефіцитів за вилученням бюджетних надлишків. Державний борг складається із внутрішнього та зовнішнього боргу держави.

Внутрішній державний борг - заборгованість держави домогосподарствам і фірмам даної країни, які володіють цінними паперами, випущеними її урядом. Зовнішній державний борг - це заборгованість держави перед іноземними громадянами, фірмами, урядами та міжнародними фінансовими організаціями.

Основними причинами створення й збільшення державного боргу є:

збільшення державних видатків без відповідного зростання державних доходів;

циклічні спади й автоматичні стабілізатори економіки;

скорочення податків із метою стимулювання економіки без відповідного коригування (зменшення) державних витрат;

вплив політичних бізнес-циклів - надмірне збільшення державних видатків напередодні виборів із метою завоювання популярності виборців та збереження влади.

На думку економістів тягар зовнішнього боргу відрізняється від тягаря внутрішнього. При зовнішньому боргу нація змушена віддавати іншим країнам цінні товари й послуги, щоб оплатити проценти й сплатити борг, що негативно позначається на економіці. При наданні позики країна-кредитор може пред'являти умови,що не підходять для позичальника. А також великий зовнішній борг знижує міжнародний авторитет країни. У зв'язку з цим у розвинених країнах установлюють ліміт зовнішнього боргу. Зовнішній борг оцінюють по таких показниках: частка зовнішнього боргу у ВНП; відношення обсягу виплат по зовнішньому боргу до обсягу валютних надходжень за рік (не вище 25%).

При внутрішньому боргу не відбувається відпливу товарів і послуг за межу. Проте і він викликає проблеми:

виплата процентів по боргу збільшує нерівність у прибутках, тому що державні цінні папери купують більш забезпечені верстви населення, а податки платять усі;

щоб сплачувати борг, виплачувати проценти уряд змушений піднімати ставки податків, що знижує стимули до інвестицій і уповільнює розвиток економіки;

випуск в обіг цінних паперів призводить до підвищення ставки процента , що негативно позначається на процесі інвестування капіталу;

великий внутрішній борг відштовхує іноземних інвесторів.

Погашення державного боргу й процентів по ньому відбувається або шляхом рефінансування - випуску нових позик для того, щоб розрахуватися по облігаціях старих позик, або шляхом конверсії й консолідації.

Конверсія - зміна умов позики й розмірів виплачуваних процентів по ньому або перетворення його в довгострокові іноземні інвестиції. В останньому випадку це призводить до збільшення іноземного капіталу в національній економіці без надходження в країну фінансових ресурсів.

Консолідація - зміна умов позики, пов'язана зі зміною термінів погашення, коли короткострокові зобов'язання консолідуються в довгострокові й середньострокові. Така консолідація, можлива тільки при взаємній згоді уряду-позичальника й уряду-кредитора.

8.6 Вплив бюджетного дефіциту і державного боргу на економіку

Ступень впливу державної заборгованості на внутрішній попит і сукупну пропозицію, зовнішньоекономічну рівновагу повною мірою визначається структурою державних доходів і видатків. Залежно від характеру наслідків впливу боргу на економіку, їх поділяють на короткострокові та довгострокові. Короткострокові - це наслідки бюджетного дефіциту, відомі як проблема “витіснення”. Довгострокові - економічні наслідки державного боргу, відомі як “тягар боргу”.

Ефект “витіснення” виникає через підвищення ринкових процентних ставок, яке трапляється у випадку фінансування бюджетного дефіциту за допомогою випуску державних цінних паперів на відкритому ринку країни. При борговому фінансуванні бюджетного дефіциту ставки процента зростають найбільше в тому випадку, коли сполучаються стимулювальна фіскальна політика й антиінфляційна грошово-кредитна політики. Боргове фінансування бюджетного дефіциту збільшує попит на гроші, в той час як центральний банк обмежує їхню пропозицію. Таке поєднання заходів економічної політики й стимулює швидке зростання процентних ставок.

Зростання процентних ставок призводить до зменшення інвестицій у приватному секторі і частково - до скорочення споживчих витрат. У підсумку в економіці відбувається падіння доходу. Отже, боргове фінансування бюджетного дефіциту значно послаблює ефективність стимулювальної фіскальної політики. Але якщо економіка перебуває в стані спаду, то зростання державних витрат буде справляти на неї стимулюючий вплив завдяки ефекту мультиплікатора. Це може покращити очікування щодо прибутків у приватному бізнесу і викликати збільшення інвестиційного попиту. Приріст інвестиційного попиту може частково елімінувати ефект “витіснення”.

Початковий сприятливий вплив бюджетного дефіциту на економіку послаблюється не лише за рахунок ефекту “витіснення”, але й за рахунок негативного ефекту чистого експорту. При зростанні внутрішніх процентних ставок відбувається збільшення зовнішнього попиту на вітчизняні цінні папери, що супроводжується підвищенням загальносвітового попиту на національну валюту, необхідну для його придбання. В результаті обмінний курс національної валюти підвищується й спричиняє зниження експорту та збільшення імпорту. Скорочення чистого експорту стримує економічний розвиток: в експортних і в конкуруючих з імпортом галузях знижується зайнятість і випуск, зростає рівень безробіття. З іншого боку, притік капіталу збільшує фінансові ресурси й сприяє відносному зниженню процентних ставок на внутрішньому ринку. Завдяки ефекту скорочення чистого експорту масштаби ефекту “витіснення” частково зменшуються.

Довгострокові наслідки державного боргу пов”зані з його впливом на нагромадження капіталу й споживання майбутніх поколінь, тобто на довгострокове економічне зростання.

Накопичення боргу й підвищення процентних ставок у довгостроковому періоді призводить до заміщення приватного капіталу державним боргом. Це відбувається внаслідок того, що при зростанні відсоткових ставок приватні інвестиції скорочуються, і приватні заощадження починають розміщуватися в державні боргові зобов”язання. Зростання боргу зменшує виробничі потужності, призначені майбутньому поколінню, також, воно буде мати нижчий рівень доходу.

Як відомо, збільшення податків - один із способів отримання достатніх доходів для виплати відсотків сплати загальної суми державного боргу. Якщо одночасно із заміщенням приватного капіталу зростають податки, то відбувається подальше скорочення виробництва. До довгострокових наслідків боргу належить і негативний вплив податків на економічні стимули. Збільшення податків депресивно впливає на стимули до праці .до інновацій та до інвестування. Тому наявність великого державного боргу уповільнює економічне зростання.

Ще один довгостроковий ефект пов”язаний з накопиченням зовнішнього боргу. Оскільки підвищення внутрішніх процентних ставок збільшує зовнішній попит на вітчизняні цінні папери, то наслідком цього є притік іноземного капіталу, отже, збільшення зовнішнього боргу. Але обслуговування зовнішнього боргу потребує передачі частини реального випуску продукції у розпорядження інших країн і, таким чином, може спричинити скорочення національного виробництва у майбутньому.

Література та методичні посібники

Основна:

Гальперин В.М., Гребников П.И., Леусский А.И., Тарасевич Л.С. Макроєкономика: Учебник / Спб., Єкономическая школа, 1994. - 400с.

Макроекономіка: Підручник / за ред. Савченка А.Г. та ін. - К.: Либідь,1995.-208с.

Мєнкью Н.Г. Макроєкономика. Пер. с англ. - М: Изд-во МГУ, 1994. -736с.

Экономика. Учебник. / Под ред. Булатова А.С. - М.: Изд-во БЕК, 1995. -632с.

Допоміжна:

Гальчинський А.С., Еващенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічної теорії. Підручник. - К.: Вища шк., 1995. - 471с.

Введение в рыночную экономику. / Под ред. Лифшица А.Я., Никулиной И.Я. - М.: Высшая школа, 1994. - 447с.

Фишер С.,Дорнбуш Р., Шмалензи Р. Экономика: пер. с англ. со 2-го изд. -М.: «Дело ЛТД», 1993. - 864с.