Дослідження реологічних властивостей та мікроструктури емульсій для приготування низькобілкового тіста

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра технології хлібопекарських і кондитерських виробів

Дослідження реологічних властивостей та мікроструктури емульсій для приготування низькобілкового тіста

Марія Грицевіч, аспірант

Вікторія Дорохович, доктор технічних наук, професор

Анотація

В статті описано утворення емульсій та шляхи їх стабілізації. Досліджено реологічні і мікроструктурні властивостей емульсій для приготування чотирьох найменувань низькобілкового печива. Проведено дослідження в'язкості при різних напругах зсуву, побудовано криві в'язкості та наведено фотографії мікроструктури емульсій. Доведено, що внесення камеді ксантану до складу емульсії призводить до збільшення в'язкості і зменшення розміру бульбашок дисперсійної фази. Наявність в рецептурному складі моркв'яного пюре надає емульсії помаранчевого забарвлення, яке видно на знімках мікроструктури виробів, а заміна частини вершкового масла на кукурудзяну олію призводить до зменшення в'язкості емульсії.

Ключові слова: емульсії, харчові добавки, кондитерські вироби, фенілкетонурія, печиво, низькобілкове печиво, реологія, в'язкість

Mariia Hrytsevich

PhD student at the Department of Bakery and Confectionary Goods Technologies National University of Food Technologies Kyiv, Ukraine

Victoriia Dorochovych

Doctor of Technical Sciences, Professor at the Department of Bakery and Confectionary Goods Technologies National University of Food Technologies Kyiv, Ukraine

Investigation of rheological properties and microstructure of emulsions for the preparation of low-protein dough

Abstract

The article describes the formation of emulsions for low protein dough and methods to stabilize them. The rheological and microstructural properties of emulsions for the preparation of four types of low-protein cookies were investigated. The viscosity at different shear rates was studied, viscosity curves were plotted, and photographs of the emulsions' microstructure were taken. It has been proven that the addition of xanthan gum to the emulsion leads to an increase in viscosity and a decrease in the size of the dispersion phase bubbles. The presence of carrot puree in the formulation gives the emulsion an orange color, which is seen in the microstructure of the products, and the replacement of part of the butter with corn oil leads to a decrease in the viscosity of the emulsion.

Keywords: emulsions, food additives, confectionery, phenylketonuria, cookies, low-protein cookies, rheology, viscosity

Вступ

Постановка проблеми. Тісто - це складна дисперсійна система що складається з численних бульбашок повітря та диспергованих частинок жиру у водній фазі. Тісто можна розділити на дві категорії: з високим і низьким вмістом жиру. У тістових масах з високим вмістом жиру повітря переважно вбивається в жирову фазу, створюючи таким чином систему, в якій піна затримується всередині емульгованої жирової фази, яка потім змішується з водною фазою. У знежирених тістових системах або системах з низьким вмістом жиру повітря потрапляє безпосередньо у водну фазу і, таким чином, утворює звичайну рідку піну. Дисперсія повітря і жиру створює значну площу поверхні розділу фаз газ-рідина і рідина-рідина, і ці новостворені поверхні необхідно стабілізувати, щоб запобігти повторному об'єднанню дисперсних фаз і їхньому відокремленню від водної фази (Sahi, 2008). Під час приготування тіста відбувається подальше збільшення міжфазної поверхні внаслідок розширення бульбашок, і цю площу також необхідно стабілізувати, щоб запобігти злипанню бульбашок і впливу на якість готових виробів. Таким чином, властивості емульсій відіграють вирішальну роль як на стадії приготування тіста, так і на стадії термооброблення печива (Cauvain, 2023).

У цій статті описано емульсії для 4 рецептур низькобілкового тіста для печива, яке могли б споживати хворі на фенілкетонурію та досліджено вплив рецептурних компонентів на реологічні і мікроструктурівластивості емульсій.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Фенілкетонурія - це спадкове генетичне захворювання, при якому відсутній у хворих відсутній ген ферменту фенілаланінгідроксилази (Rondanelli, et al., 2023), що призводить до накопичення аномально високих рівнів фенілаланіну в крові, що у свою чергу призводить до може спричинити розумову відсталість, пошкодження мозку, судоми, а також шкірні та інші проблеми (Rovelli & Longo, 2023). На сьогоднішній день єдиним ефективним методом лікування є по життєве дотримання низькобілкової дієти (Van Spronsen, 2017).

Існує два основних типи поверхнево-активних речовин, які використовуються у виробництві борошняних кондитерських виробів: ті, що отримані на основі ліпідів, і ті, що на основі білків. Функціональність цих матеріалів базується на наявності поверхнево-активних ліпопротеїдів і фосфоліпідів (Tebben, Chen, Tilley, & Li, 2022). Оскільки споживання фенілаланіну і білків суттєво обмежено в дієті при фенілкетонурії, використання поверхнево-активних речовин на основі білків не є доцільним. Нами було прийнято рішення прагнути до «clean label» і не використовувати емульгатори для стабілізації емульсій для приготування низькобілкового тіста.

За визначенням, емульсія - це дисперсія крапель однієї незмішуваної речовини в іншій. Емульсія може бути жир у воді, наприклад, молоко, в якому краплі жиру дисперговані в безперервній водній фазі. Це також може бути емульсія вода в жирі, в якій водна фаза диспергована в суцільній масляній фазі (наприклад, маргарин). Навіть проста піна, в якій повітря дисперговане в безперервній рідкій фазі, може бути класифікована як емульсія (Sahi, 2008).

Утворення емульсії вимагає двох процесів: По-перше, незмішувана фаза повинна бути диспергована на дрібні однорідні краплі. Зазвичай це досягається за допомогою механічної енергії. Утворення дрібних крапель незмішуваної фази призводить до значного збільшення міжфазної поверхні. Це термодинамічно нестабільна система, і існує сильна тенденція до злиття крапель, що в кінцевому підсумку призводить до повного розділення фаз. Новостворена міжфазна область стабілізується поверхнево-активними речовинами, які в харчовій промисловості зазвичай називають емульгаторами (Sahi, 2008).

Поверхнево-активні речовини або емульгатори - це матеріали, які складаються з молекул, що володіють подвійною розчинністю в межах однієї молекули. Це можливо завдяки тому, що молекули складаються з гідрофільної та гідрофобної частин. Гідрофобна частина молекули може складатися з жирної кислоти, довжина якої може коливатися від 12 до 18 атомів вуглецю. Гідрофільна частина молекули може складатися з гліцерину, сахарози або інших хімічних груп. Такі матеріали є поверхнево-активними, тобто мають сильну тенденцію до дифузії з об'ємної фази (зазвичай суцільної), в якій вони знаходяться, і накопичуються на межі розділу фаз між рідинами, що не змішуються. Концентрація молекул емульгатора на межі розділу фаз призводить до утворення міжфазних плівок. Саме склад і фізичні властивості цих плівок відіграють вирішальну роль у стабілізації дисперсних фаз після їх утворення під час механічної дії (Xiong, Xie, Li, & Li, 2023).

Подібно до того, як емульсія не може бути створена без застосування механічної енергії, створення піни вимагає витрат енергії, хоча піна також може бути створена інтенсивним введенням повітря в рідину або коли газ, захоплений в рідині, піддається раптовому падінню тиску. Емульсії та піни термодинамічно нестабільні, і за відсутності адекватної стабілізації це лише питання часу, коли дисперсна фаза відокремиться від безперервної фази (Sahi, 2008). Єдиний варіант, який мають технологи харчової промисловості, - це уповільнити швидкість, з якою різні процеси дестабілізують піну та емульсії. Це досягається, до певної міри, використанням поверхнево-активних речовин або емульгаторів.

Тісто для печива, виготовлене на основі жиру або олії, також являє собою класичну емульсійну систему жиру, розчиненого в безперервній водній фазі. У поєднанні з цим існує система піни, яка спочатку знаходиться в жировій фазі, але переходить у водну фазу, коли жир плавиться під час випікання, в результаті чого утворюється складна емульсійна і пінна система. Було продемонстровано, що повітряні клітини в жировій частці коагулюють всередині жирової частки, а не переходять у водну фазу як дискретні повітряні клітини (Shepherd, 1976). У тій же публікації було помічено, що бульбашки повітря, які вивільняються з жирової фази під час плавлення, залишаються прикріпленими до поверхні жиру, що свідчить про те, що поверхня жиру може бути покрита яєчними білками або доданими емульгаторами під час перемішування, які передаються бульбашкам газу, коли вони переходять з жиру у водну фазу. Тривале нагрівання тіста під час випікання викликає швидке розширення бульбашок. У цей момент в'язкопружні властивості плівок, що оточують газові комірки, стають важливими для підтримання цілісності бульбашок. Розширення припиняється, коли встановлюється структура виробів і дискретні пінні системи розпадаються, утворюючи відкриту сітчасту структуру.

Властивості емульсій відіграють суттєву роль у технології печива, тому дослідження реологічних і мікроструктурних властивостей емульсій для низькобілкового тіста має важливе значення. Вченими проведено багато базових досліджень емульсій, проте на сьогоднішній день існує лише кілька досліджень присвячених низькобілковим виробам, таким чином існує велика прогалина у дослідженнях, та потреба у додаткових розробках низькобілкових кондитерських виробів і дослідженнях низькобілкових напівфабрикатів, зокрема емульсій.

Мета статті. Дослідити вплив рецептурних компонентів на реологічні і мікроструктурні властивості емульсій для виробництва низькобілкового печива, які б могли споживати хворі на фенілкетонурію.

Матеріали і методи

Приготування емульсій. Приготування емульсій відбувалося ідентичним шляхом для всіх досліджуваних рецептурних композицій. Цукор був розчинений у воді, масло розтоплене, камідь вносилась у сипкому вигляді. Всі попередньо підготовлені компоненти змішувались між собою і збивались при темрературі 40°C протягом 10 хвилин.

Реологічні властивості емульсій. Дослідження реологічних властивостей емульсій було проведено з використанням реометра Anton Paar MCR302 з вимірювальною системою циліндр в циліндрі CC 27. Свіже приготована емульсія з температурою 40°C поміщалась в зовнішнійциліндр реометра. Для визначення кривих в'язкості використовувались наступні параметри прилада: кількістьзнятих показів приладу 190,швидкість зсуву 0,1 - 100 1/s, температура вимірювання 40 ± 0.1 °C. Дослід повторювався 3 рази для кожної емульсії, після чого обраховували середнє значення.

Мікроструктура емульсій. Мікроструктура емульсій досліджувалась за допомогою мікроскопу Leica DM6 B. Мікроскопія проводилась у світловому полі з використанням програмного забезпечення LAS X Navigator Software і лінз x5, x10, x20. Всі зразки досліджувались одразу після приготування.

Виклад основного матеріалу

Для виробництва печива для хворих на фенілкетонурію було прийнято рішення прагнути до «clean label». В дослівному перекладі з англійської «clean label» означає чиста етикетка. У харчовій промисловості цей термін використовується для харчових продуктів, які виготовлені без додавання не натуральних інгредієнтів та поліпшувачів.

Тому було прийняте рішення не додавати до складу печива поверхнево активні речовини та стабілізатори для емульсій.

Нами було досліджено емульсії для 4 рецептур низькобілкового печива. Досліджувані рецептури наведено у таблиці!

емульсія низькобілкове печиво

Рецептури емульсій низькобілкового печива.

Оскільки досліджувані рецептури мають різний рецептури склад вони мають і різні реологічні властивості, зокрема різні криві течії та в'язкості.

В'язкість рідини - це міра її внутрішнього тертя. Коли до рідини прикладається сила, це викликає деформацію рідини, яка називається течією.

Рідини, які підпорядковуються законам Ньютона, називаються ньютонівськими рідинами. Ті, що не підпорядковуються законам Ньютона, називаються неньютонівськими рідинами. На фактичну в'язкість рідин часто впливають різні зовнішні фактори (температура, тиск тощо), тому вона не є постійною величиною. Однак зміни в'язкості, спричинені зовнішніми факторами, не впливають на властивості рідини. Тому зовнішні фактори не змінюють властивостей рідини, тобто, чи є рідина ньютонівською або неньютонівською, визначається лише її внутрішніми властивостями. Якщо в'язкість змінюється залежно від швидкості зсуву або напруги зсуву, вона вже не відповідає визначенню в'язкості ньютонівської рідини. Тому її модель рідини або визначальне рівняння є неньютонівським (Kasapis & Bannikova, 2017).

Ми проводили вимірювання в'язкості за температури 40°C оскільки така температура часто використовується при приготуванні емульсій для печива. Знаючи реологічні властивості емульсії для печива можна підібрати оптимальне обладнання для її приготування та для та оптимізувати процес перекачування емульсії з емульгатора в тістомісильну машину.

Важливе значення при технологічному процесі має поведінка рідини про зсуві, тобто чи змінюються реологічні властивості рідини піл час прикладання зсуву. Неньютонівська рідина - це рідина, яка не відповідає закону Ньютона, тобто залежність її напруги зсуву від швидкості зсуву не є лінійною. Таких рідин існує дуже багато. В'язкість ньютонівської рідини є константою. Однак в'язкість неньютонівської рідини - це не константа, а нелінійна функція, яка описує залежність між напругою зсуву і швидкістю зсуву. Ця функція називається визначальним рівнянням, і визначальне рівняння ньютонівської рідини є константою.

Для побудови кривих в'язкості і кривих течії (рис. 1, 2) досліджуваних емульсій було використано ротаційний реометр з вимірювальною системою циліндр в циліндрі. Один з циліндрів з'єднаний з двигуном зі змінною швидкістю, а рідина, яку потрібно виміряти, знаходиться в зазорі між циліндрами. Коли циліндр обертається, в рідині створюється градієнт швидкості.

Рис. 1 Криві течії досліджуваних емульсій для приготування низькобілкового печива.

Всі зразки емульсій для низькобілкового печива показують схожу поведінку при зміні швидкості зсуву: при збільшенні швидкості зсуву, напруга необхідна для зсуву продукту збільшується. За кривими течії видно, що для зсуву різних емульсії для низькобілкового печива потрібна різна напруга зсуву. Це можна пояснити різним рецептурним складом емульсій.

Для більш детального опису поведінки рідини при зсуві, крім кривих течії, доцільно також розглядати криві в'язкості (рис. 2).

Рис. 2 Криві в'язкості досліджуваних емульсій для приготування низькобілкового печива.

За побудованими кривими в'язкості і течій ми бачимо, що всі досліджувані емульсії є неньютонівськими рідинами і мають виражену поведінку зсувного потоншення (розрідження при зсуві). Таким чином, ми можемо віднести досліджувані емульсії для низькобілкового до псевдопластичних рідин. В'язкість цих рідин зменшується зі збільшенням швидкості зсуву.

Емульсія для печива Тік-Так має найбільшу в'язкість. Це можна пояснити наявністю в складі рецептури камеді ксантану. Цей гідроколоїд володіє сильно вираженими загущуючими властивостями та здатен суттєво підвищувати в'язкість. Рецептури емульсій для печива Капітошка і Новинка майже однакові, проте у печиві Новинка частина вершкового масла замінена кукурудзяною олією. Оскільки емульсія для печива Новинка має нижчу в'язкість, ми можемо зробити висновок, що така заміна знижує в'язкість системи. Додавання моркв'яного пюре (емульсія для печива Жовтеньке) здатне збільшити в'язкість емульсії.

Для кращого розуміння властивостей досліджуваних емульсій варто приділити увагу мікроструктурі емульсій (рис. 3-6)

Рис. 3 Мікроструктура емульсії для печива Капітошка

На знімках зроблених за допомогою мікроскопу видно, що розмір бульбакок жиру, що розподілений у водній фазі не однорідний. Це можна пояснити високою енергією поверхневого натягу, за рахунок якої бульбашки жиру схильні з'єднуватись між собою утворюючі більші за розміром.

Рис. 4 Мікроструктура емульсії для печива Новинка

Емульсія для печива Новинка виглядає більш однорідною, порівняно з емульсією для печива Капітошка. Це можна пояснити заміною частини вершкового масла кукурудзяною олією. Вірогідно, що бульбашки жиру мають меншу енергію поверхневого натягу, і тому залишаються у вигляді дрібніших бульбашок. Нижча в'язкість емульсії для печива Новинка також може бути пояснена меншим розміром частинок емульсії менший, вірогідніше за рахунок цього для того, щоб зсунути таку емульсію необхідно прикласти менше сили.

Рис. 5 Мікроструктура емульсії для печива Жовтеньке

На знімках мікроструктури емульсії для печива Жовтеньке чітко видно вкраплення морквяного пюре. У хімічному складі пюре міститься клітковина, яка здатна збільшувати в'язкість емульсії. Варто зазначити, що емульсія виглядає не гомогенною, розмір бульбашок жиру не однорідний.

Рис. 6 Мікроструктура емульсії для печива Тік-Так

Мікроструктура емульсій для печива Тік-Так виглядає найбільш однорідною. Краплинки жиру суттєво менші порівняно з попередньо дослідженими емульсіями, їх розмір більш однорідний і вони рівномірно розподілені в об'ємі досліджуваної емульсії. Це пояснюється наявністю у рецептурі камеді ксантану.

Під час проведення реологічного вимірювання досліджувана речовина реагує на певну деформацію. Деформація створюється шляхом прикладання сили до матеріалу і, таким чином, призводить до деформації та/або течії матеріалу. Під дією деформації при високій швидкості зсуву великі бульбашки жиру можуть розбиватись на кілька менших Величина цієї деформації та/або течії пов'язана з фізико-хімічними властивостями матеріалу. Конституційні макроскопічні властивості емульсії впливають на співвідношення між напруженням і деформацією і залежать від складу, міжфазних взаємодій, а також мікроскопічної структури і розміру крапель.

Ключовими фізичними явищами, важливими для стабільності емульсії, є розшарування (або седиментація), коагуляція і коалесценція крапель дисперсної фази. Розшарування відбувається через різницю в густині між жировою та водною фазами. Різниця між двома фазами повинна бути якомога меншою, щоб сприяти підтримці рівномірної дисперсності дисперсної фракції. Процес коалесценції є дещо складнішим. Коалесценція ініціюється краплинною коагуляцією, яка супроводжується витісненням міжфазного матеріалу з області контакту крапель. Очікується, що витіснення матеріалу буде легшим у розширеній плівці, ніж у щільно упакованій плівці. Таким чином, ми бачимо, що емульсія для печива Тік-Так є найбільш стабільної, оскільки наявність камеді ксантану в складі емульсії призводить до утворення щільно упаковану/ конденсовану плівку на межі розділу фаз.

Оптимальні властивості плівки зазвичай досягаються сумішшю поверхнево-активних речовин, як правило, шляхом поєднання олійно- розчинних і водорозчинних поверхнево-активних речовин, що забезпечує необхідний баланс гідрофільних і гідрофобних властивостей в системі емульгатора для конкретної рецептурної формули. Піни складаються з рідких ламелей, наповнених газом, і дестабілізуються і навіть руйнуються при відтоку рідини з області ламелей, що призводить до розриву плівки. Щоб сповільнити швидкість руйнування піни, необхідно протидіяти витіканню рідини. Поверхнево-активні речовини можуть це зробити, створюючи градієнти поверхневого натягу. Роль поверхневого натягу у створенні та стабілізації піни не зовсім зрозуміла. Широко відомо, що поверхнево-активні речовини, які високоефективно знижують міжфазний натяг, який, як очікується, повинен стабілізувати піну, насправді цього не роблять, тоді як інші, які мають подібну поверхневу активність, мають хороші піноутворюючі властивості і ефективно стабілізують піну. Науковці припускають, що саме швидкість, з якою поверхневий натяг змінюється з концентрацією ПАР, а не те, наскільки він змінюється, відіграє ключову роль у відмінності піноутворення та емульгування одного типу ПАР від іншого.

Висновки

В статті описано дослідження реологічних і мікроструктурних властивостей емульсій для приготування чотирьох найменувань низькобілкового печива. Проведено дослідження в'язкості при різних напругах зсуву та побудовано криві в'язкості та наведено фотографії мікроструктури емульсій. Емульсія, до складу якої входить камедь ксантану має найвищу в'язкість, і найменший розмір дисперсійної фази. Наявність в рецептурному складі моркв'яного пюре надає емульсії помаранчевого забарвлення, яке видно на знімках мікроструктури виробів, а заміна частини вершкового масла на кукурудзяну олію призводить до зменшення в'язкості емульсії.

Отримані результати мають важливе значення для удосконалення технології низькобілкового печива. В'язкість емульсії для печива Новинка і Капітошка доволі низька, тому їх легко перекачувати з емульгатора в тістомісильну машину. В'язкість емульсії для печива Тік-Так суттєво вища, на це доцільно звернути додаткову увагу під час підбору насосу для перекачування емульсії. Розмір бульбашок диспергованої фази для емульсії для печива Новинка, Жовтеньке і Капітошка порівняно великий, тому під час приготування емульсії доцільно збільшити швидкість збивання.

Література

1. Cauvain, S. P. (2023). Chapter 34 - Soft wheat products: cakes and biscuits. In H. K. Peter R. Shewry, ICC Handbook of 21st Century Cereal Science and Technology (pp. 327-336). London: Academic Press.

2. Kasapis, S., & Bannikova, A. (2017). Chapter 2 - Rheology and food microstructure. In J. Ahmed, & S. Basu, Advances in Food Rheology and Its Applications (Second Edition) (pp. 27-62). Woodhead Publishing.

3. Lewis, M. (2023). Chapter 11 - Viscosity measurement. In M. Lewis, Food Process Engineering Principles and Data (pp. 81-93). Woodhead Publishing.

4. Rondanelli, M., Porta, F., Gasparri, C., Claude, G., Cavioni, A., Mansueto, F.,... Perna, S. (2023). A food pyramid for adult patients with phenylketonuria and a systematic review on the current evidences regarding the optimal dietary treatment of adult patients with PKU. Clinical Nutrition, 732-763.

5. Rovelli, V., & Longo, N. (2023). Phenylketonuria and the brain. Molecular Genetics and Metabolism, 139(1), 107583.

6. Sahi, S. S. (2008). Chapter 4 Cake Emulsions. In S. Sahin, & S. G. Servet, Food Engineering Aspects of Baking Sweet Goods (pp. 81-98). New York: CRC Press.

7. Shepherd, I. R. (1976). Chapter 5: Cake Emulsions. In I. R. Shepherd, Food Emulsions (pp. 270-274). New York: Ed S. Friberg, Marcel Dekker.

8. Tebben, L., Chen, G., Tilley, M., & Li, Y. (2022). Improvement of whole wheat dough and bread properties by emulsifiers. Grain & Oil Science and Technology, 59-69.

9. Van Spronsen, F. J.-Q. (2017). Key European guidelines for the diagnosis and management of patients with phenylketonuria. The Lancet Diabetes & Endocrinology, 743-756.

10. Xiong, H., Xie, X., Li, Y., & Li, L. (2023). Stabilization mechanism of different emulsifiers using dissipative particle dynamic simulation. Colloids and Surfaces A: Physicochemical and Engineering Aspects, 131797.

References

1. Cauvain, S. P. (2023). Chapter 34 - Soft wheat products: cakes and biscuits. In H. K. Peter R. Shewry, ICC Handbook of 21st Century Cereal Science and Technology (pp. 327-336). London: Academic Press.

2. Kasapis, S., & Bannikova, A. (2017). Chapter 2 - Rheology and food microstructure. In J. Ahmed, & S. Basu, Advances in Food Rheology and Its Applications (Second Edition) (pp. 27-62). Woodhead Publishing.

3. Lewis, M. (2023). Chapter 11 - Viscosity measurement. In M. Lewis, Food Process Engineering Principles and Data (pp. 81-93). Woodhead Publishing.

4. Rondanelli, M., Porta, F., Gasparri, C., Claude, G., Cavioni, A., Mansueto, F.,... Perna, S. (2023). A food pyramid for adult patients with phenylketonuria and a systematic review on the current evidences regarding the optimal dietary treatment of adult patients with PKU. Clinical Nutrition, 732-763.

5. Rovelli, V., & Longo, N. (2023). Phenylketonuria and the brain. Molecular Genetics and Metabolism, 139(1), 107583.

6. Sahi, S. S. (2008). Chapter 4 Cake Emulsions. In S. Sahin, & S. G. Servet, Food Engineering Aspects of Baking Sweet Goods (pp. 81-98). New York: CRC Press.

7. Shepherd, I. R. (1976). Chapter 5: Cake Emulsions. In I. R. Shepherd, Food Emulsions (pp. 270-274). New York: Ed S. Friberg, Marcel Dekker.

8. Tebben, L., Chen, G., Tilley, M., & Li, Y. (2022). Improvement of whole wheat dough and bread properties by emulsifiers. Grain & Oil Science and Technology, 59-69.

9. Van Spronsen, F. J.-Q. (2017). Key European guidelines for the diagnosis and management of patients with phenylketonuria. The Lancet Diabetes & Endocrinology, 743-756.

10. Xiong, H., Xie, X., Li, Y., & Li, L. (2023). Stabilization mechanism of different emulsifiers using dissipative particle dynamic simulation. Colloids and Surfaces A: Physicochemical and Engineering Aspects, 131797.

Размещено на Allbest.ru