Ефект короткострокового банківського кредиту може бути розрахований за наcтупною формулою:

[7],

де Е_кр - ефект короткострокового банківського кредиту;

ПР - загальна сума прибутку від реалізації продукції;

КР - величина короткострокового банківського кредиту (середньорічна заборгованість);

ОК - середньорічна сума оборотного капіталу;

і_кр - річна процентна ставка за кредит, у частинах одиниці;

д - коефіцієнт співвідношення оборотності кредитів і оборотного капіталу:

[8],

г _кр - коефіцієнт, який характеризує оборотність кредитів і визначається як відношення середнього залишку кредитних вкладень до обсягу погашення позичок за відповідний період;

г _{ок -} коефіцієнт, який характеризує оборотність оборотного капіталу і визначається як відношення середнього залишку оборотних коштів до виручки від реалізації продукції;

t_м - тривалість кредиту у місяцях;

t_д - тривалість кредиту у днях.

Слід відмітити, що відомі методики при розрахунку оборотності кредиту, як і при розрахунку оборотності оборотних коштів, використовують коефіцієнт 365, тобто приймається умова, що термін кредиту дорівнює одному року. В дійсності ж термін кредиту може бути як довшим, так і коротшим за рік. Таким чином, існуючі методики, враховуючи термін кредиту 365 днів, розглядають тільки частковий випадок. Особливістю такого підходу є те, що коефіцієнт 365, який входить до складу показників оборотності кредитів і оборотності оборотних коштів, при розрахунку корегуючого показника д скорочується як у чисельнику, так і у знаменнику. Відтак, термін кредиту в існуючих методиках на величину ефекту банківського кредиту ніяк не впливає. Проте, якщо розглядати термін кредиту як змінну, а не як константу, то при t_кр>365 він буде збільшувати, а при t_кр<365 - зменшувати величину ефекту банківського кредиту. Цю особливість ми врахували у розробленому нами алгоритмі розрахунку ефекту банківського кредиту шляхом заміни фіксованого терміну кредиту (365 днів) на незалежний змінний аргумент t_д. Це дозволяє враховувати вплив терміну кредитування на оборотність кредитів і більш точно розраховувати ефект банківського кредиту [11].

2. Аналіз ефективності короткострокового кредитування господарства

2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства

Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР ЛАТ АГРО" розташовано у м. Миргороді вул. Раскової 63, Полтавської області. Основні ринки збуту виробленої сільськогосподарської продукції розташовані поза межами даного населеного пункту і їх складають в основному Латвійські переробні підприємства та українські підприємства що знаходяться поза межами даного населеного пункту. Основними постачальниками добрив, отрутохімікатів, запчастин та інших виробничих запасів для діяльності агрофірми є: райсільгоспхімія, райагротехсервіс та інші підприємства.

До складу господарства входять виробничі (тракторна бригада), а також обслуговуючі та допоміжні підрозділи (автопарк, склади, ремонтна майстерня), які розташовані в межах одного населеного пункту.

Підприємство знаходиться у другому агрокліматичному районі області, який характеризується помірно-теплим кліматом, при значній кількості вологи і не дуже холодною зимою з відлигами.

В цілому сукупність кліматичних факторів у районі розташування господарства сприятлива для вирощування сільськогосподарських культур, вирощуємих господарством.

В цілому, природно-кліматичні умови мають позитивний вплив на виробничо-господарську діяльність підприємства. Сільськогосподарські угіддя розміщені поряд, що у значній мірі сприяє зниженню транспортних витрат.

Для більш повного і точного визначення виробничого напрямку господарства розглянемо склад та структуру товарної продукції (таблиця 1).

З даних таблиці 1 можна констатувати, що найбільшу частку в структурі товарної продукції підприємства в середньому за 3 роки займають зернові культури понад 80 %.

Таблиця 2.1. Аналіз складу та структури товарної продукції

Назва галузі та видів продукції	2 006р.	2 007р.	2 008р.	Відхилення +/-
	тис. грн.	пит. вага,%	тис. грн.	пит. вага,%	тис. грн.	пит. вага,%	тис. грн.	пит. вага,%
Зернові і зернобобові в т. ч.	3045,8	79,6	3514,4	46,6	41732,5	96,7	38686,7	17,1
пшениця озима	0,0	0,0	1931,4	25,6	18658,4	43,2	18658,4	43,2
гречка	259,1	6,8	40,4	0,5	20,9	0,0	-238,2	-6,7
кукурудза на зерно	1520,2	39,7	335,3	4,4	13700,2	31,7	12180,0	-8,0
ячмінь	1266,5	33,1	1207,3	16,0		0,0	-1266,5	-33,1
соя	199,1	5,2	3065,3	40,6	0,0	0,0	-199,1	-5,2
соняшник	0,0	0,0	0,0	0,0	0,0	0,0	0,0	0,0
Інша продукція рослинництва	0,0	0,0	0,0	0,0	6,9	0,0	6,9	0,0
Разом по рослинництву	3244,9	84,8	6579,7	87,2	41732,5	96,7	38487,6	11,9
інша продукція	581,2	15,2	962,6	12,8	1419,4	3,3	838,2	-11,9
Всього по господарству	3826,1	100,0	7542,3	100,0	43151,9	100,0	39325,8	0,0

З даних таблиці можна констатувати, що найбільшу частку в структурі товарної продукції підприємства в середньому за 3 роки займають зернові культури понад 80 %. В цілому ж обсяг товарної продукції рослинництва перевищує товарну продукцію інших галузей і відповідно становить в останній період 96,7% всієї продукції господарства. Основу зернового виробництва складають такі культури, як пшениця озима, гречка, кукурудза на зерно, ячмінь. Слід зазначити що в останній період господарство припинило виробництво сої та соняшника. Виходячи з цього можна стверджувати, що господарство має зернову спеціалізацію з слаборозвиненим виробництвом продукції інших галузей. Враховуючи те, що питома вага основного виду продукції в загальній структурі виручки займає більше 90%, то можна констатувати, що господарство має поглиблений рівень спеціалізації. Причому спеціалізація даного господарства є ярко вираженою і вже не змінюється у продовж достатньо тривалого періоду.

Продукція промислових і переробних господарств в структурі виручки в цілому по підприємству складає 3,3 %. Це свідчить про недостатній розвиток у господарстві переробних цехів, що є негативним явищем, оскільки підприємство має здавати продукцію за низькими цінами як сировину заготівельним організаціям, замість того, щоб самостійно її переробляти і реалізовувати, що було б значно вигідніше для нього.

Виручка від реалізації майже всіх видів продукції збільшилась за 2006-2008 роки в цілому по підприємству на 39325 тис грн. Причинами цього стало зростання закупівельних цін на продукцію при одночасному збільшенні її обсягів. Таке зростання відбулось, зернових на 38686,7 тис грн, а по інших видах продукції на 838,2 тис грн. Це свідчить про те, що процес поглиблення спеціалізації продовжується.

Необхідно також відмітити, що основні та допоміжні галузі підібрані раціонально, оскільки побічна продукція зернових, використовується, як добриво, але при цьому відсутність тваринництва змушує господарство заміняти органічні добрива мінеральними, що спричиняє додаткові витрати та зростання собівартості продукції.

Таким чином, слід зазначити, що спеціалізація, яка фактично склалася в господарстві відповідає природно-кліматичним умовам зони лісостепу, оскільки є сприятливі умови для виробництва зернової продукції.

Визначимо рівень спеціалізації за допомогою коефіцієнта спеціалізації.

К_с = 100/р_і (2і-1), де

К_{с -} коефіцієнт спеціалізації;

р_{і -} питома вага і-го виду продукції, %;

і - порядковий номер і-го виду продукції в ранжированому ряду, побудованому за спадною ознакою.

К_с = 100/ (96,7* (2*1-1) +3,3* (2*2-1)) = 100/ (96,7+10) = 100/106,7 = 93,7%

Отже, господарство має поглиблений рівень спеціалізації.

Оскільки земля є основним засобом виробництва в сільському господарстві, то більш детально ознайомимося зі складом та структурою земельних ресурсів.

З даних таблиці 2.2 можна констатувати зростання площі сільськогосподарських угідь в звітному році від базисного на 884 га.

Таблиця 2.2

Аналіз складу та структури землекористування

Види угідь	2 006р.	2 007р.	2 008р.	Відхилення (+,-) 2008р до 2006р.
	Площа, га	Пит. вага,%	Площа, га	Пит. вага,%	Площа, га	Пит. вага,%	Площа, га	Пит. вага,%
Загальна земельна площа	2992,0	100,00	6493,0	100,00	7099,0	100,00	4107	237,27
Всього с. - г. угідь	2989,0	99,90	6490,0	99,95	7096,0	99,96	4107	237,40
в т. ч. - рілля	2989,0	99,90	6490,0	99,95	7040,0	99,17	4051	235,53
- пасовища	0,0	0,00	0,0	0,00	56,0	0,79	56
Інша земельна площа	3,0	0,10	3,0	0,05	3,0	0,04		100,00
Рівень розораності		100,00		100,00		99,21

З даних таблиці можна констатувати зростання площі сільськогосподарських угідь в звітному році від базисного на 4107 га, або на 237,4%, а зростання площі с-г угідь відбулось за рахунок збільшення площі ріллі на 4051 га та площі пасовищ на 56 га. Рілля в свою чергу становить 99,17 % і її площа зросла у порівнянні із базовим періодом на 235,5 %. Таким чином в господарстві достатньо високі показники рівня освоєності та рівня розораності, які відповідно складають 0,9996 та 0,9917.

Враховуючи те, що процес виробництва неможливий без використання основних засобів, з'ясуємо наскільки господарство забезпечене цими засобами (фондами) і як ефективно вони використовуються за допомогою таблиці 3.

З даних таблиці 2.3 можна констатувати, що показники фондозабезпеченості зменшилися на 35% та фондоозброєності на 42 %. Причиною цього стало те, що незважаючи на збільшення вартості основних виробничих фондів на 3860 тис грн. відбулось збільшення середньорічної чисельності працівників на 33 особи, а також зростання сільськогосподарських площ на 137,4%. Отже ми можемо зазначити що незважаючи на скорочення показників забезпеченості та озброєності основними фондами, показники ефективності їх використання збільшились.

Таблиця 2.3

Аналіз забезпеченості підприємства основними виробничими фондами та ефективності їх використання

показники	2006	2007	2008	2008 до 2006 у %
вартість валової продукції, тис. грн	1826	11367,05	15665,5	857,9
середньорічна вартість ОФ, тис. грн	7084,1	9444	10941	154,4
середньорічна кількість працівників, осіб	20	44	53	265
наявність с-г угідь, га	2989	6490	7096	237,4
фондозабезпеченість	237,01	145,52	154, 19	65,05
фондоозброєність	354,21	214,64	206,43	58,2
фондовіддача	0,26	1,2	1,43	550
фондомісткість	3,88	0,83	0,7	0,18

Виробництво валової продукції на 1-го середньорічного працівника зросло 22%. Причиною цього стало збільшення валової продукції у співставних цінах на 757,9% або 13839 тис. грн. Зростання продуктивності праці свідчить про те, що підприємство впроваджує нові технології та покращується праця робітників. Зниження показника фондоозброєності не вплинуло на ріст продуктивності праці.

Показник фондовіддачі зріс на 450 % за рахунок росту валової продукції у значно більших темпах ніж зростання вартості основних фондів. Відповідно показник фондоємкості зменшився на 82 % за цих самих причин.

Таким чином, слід зазначити, що господарство не достатньо забезпечене основними фондами, але використовуються вони ефективно.

Крім земельних ресурсів, основних виробничих фондів важливе значення для процесу виробництва мають трудові ресурси, тому з'ясуємо, як саме забезпечене дане господарство цими ресурсами і як ефективно вони використовуються.

Таблиця 2.4

Аналіз динаміки середньооблікової чисельності робітників та ефективності використання робочої сили

Показники	2 006р.	2 007р.	2 008р.	2008р. в % до 2006р.
1. Середньорічна чисельність працівників, всього, чол.	20	44	53	265,0
в т. ч в рослинництві	20	44	53	265,0
2. Відпрацьовано 1 робітником днів, в середньому по господарству	278	291	289	104,0
в т. ч в рослинництві	236	234	231	97,9
3. Коефіцієнт використання фонду робочого часу	1,01	1,06	1,05	104,0
4. Вироблено ВП на 1 середньорічного робітника, тис. грн.	91,3	108,7	113,7	124,6
в т. ч в рослинництві	91,3	108,7	113,7	124,6

З даних таблиці можна констатувати, що середньорічна чисельність працівників у 2008 році збільшилася порівняно з 2006 роком на 165% або на 33 чоловік. Збільшення в більшій мірі відбулося за рахунок галузі рослинництва з причин покращення технології виробництва.

Кількість відпрацьованих днів одним робітником за рік зросла на 4%. Трудова участь працівників підвищилась. У рослинництві цей показник зменшився на 2,1% або 5 днів.

Але при цьому виробництво валової продукції на 1 працівника зростає на 24,6%. В більшій мірі це відбувається за рахунок галузі рослинництва. Тут виробництво валової продукції збільшилося на 24,6%.

Таким чином, ефективність використання робочої сили підвищилась в галузі рослинництва що в цілому по підприємству спричинило значне зростання продуктивності праці.

Як відомо, кожне господарство намагається збільшити вихід продукції при одночасному зменшенні економічних та бухгалтерських витрат на одиницю продукції, тому нам необхідно проаналізувати результативність виробництва продукції в даному підприємстві та порівняти ці показники із середніми по області.

Таблиця 2.5

Аналіз основних економічних показників діяльності підприємства

Показники	2 006р.	2 007р.	2 008р.	Відхилення 2008р. в %, (+,-) до 2006р.
1. ВП в співставних цінах:
а) на 100 га с. - г. угідь, тис. грн	61,09	73,68	84,95	139,06
б) на 1 середньорічного р-ка, тис грн.	91,3	108,68	113,74	124,58
в) на 100 грн. осн-х вир. фондів, грн.	87,96	222,99	269,55	306,45
г) на 1 люд. - год прямих витрат праці, грн.	0,04	0,05	0,05	125,00
2. Товарна продукція:
а) на 100 га с. - г. угідь, тис. грн	128,01	116,21	608,12	475,06
б) на 1 середньорічного р-ка, тис грн.	191,31	171,42	814, 19	425,59
3. Валовий доход:
а) на 100 га с. - г. угідь, тис. грн	134,47	116,21	625,79	465,38
б) на 1 середньорічного р-ка, тис грн.	200,97	171,41	837,85	416,90
4. Чистий доход (+), збиток (-):
а) на 100 га с. - г. угідь, тис. грн	39,29	22,47	192,64	490,30
б) на 1 середньорічного р-ка, тис грн.	58,72	33,14	257,92	439,24
6. Рівень рентабельності (+), рівень збитковості (-), %	44,28	23,96	46,37	104,72

З даних таблиці можна констатувати збільшення виробництва валової продукції у співставних цінах на 100 га с. - г. угідь на 39%, це сталося за рахунок збільшення валової продукції у співставних цінах та збільшення площі с. - г. угідь. Збільшення валової продукції на 1 середньорічного працівника на 24,6% відбулося за рахунок збільшення вартості валової продукції в більших темпах ніж зростання чисельності працівників. Збільшення валової продукції у співставних цінах на 1 людино-годину відбулося за рахунок збільшення вартості валової продукції та зменшення витрат часу при відносно меншому темпі зростання чисельності працівників.

Виробництво товарної продукції на 100 га с. - г. угідь збільшилося на 375%, причинами цього стали збільшення вартості товарної продукції. Виробництво товарної продукції на 1 середньорічного працівника збільшилось у звітному році порівняно з базовим на 325,6 %.

Валовий прибуток на 100 га с. - г. угідь збільшився на 365,4%, причинами цього стало збільшення валового прибутку. Валовий прибуток на 1 середньорічного працівника збільшився на 316% за рахунок збільшення валового прибутку у значно вищих темпах ніж зростання чисельності працівників.

Чистий прибуток на 100 га с. - г. угідь збільшився на 390,3%, причиною цього стало збільшення чистого прибутку. Чистий прибуток на 1 середньорічного працівника збільшився на 339%. Рівень рентабельності зріс на 4,72% за рахунок збільшення чистого прибутку та зменшення собівартості. Таким чином, основні фінансово-економічні показники діяльності підприємства доводять, що підприємство має високий рівень рентабельності, а тому виробництво продукції є прибутковим, доцільним та обґрунтованим.

2.2 Оцінка активів та пасивів ліквідності балансу

Стійкий фінансовий стан підприємства формується в процесі всієї його господарської діяльності. Тому оцінку фінансового стану можна об'єктивно здійснити не через один, навіть найважливіший, показник, а тільки за допомогою комплексу, системи показників, що детально і всебічно характеризують фінансовий стан підприємства.

Отже, вкрай потрібно систематично, детально й у динаміці аналізувати фінанси підприємства, оскільки від поліпшення фінансового стану підприємства залежить його економічна перспектива.

Отже необхідно здійснити розрахунку комплексу основних оцінних показників, що з них залежно від конкретної мети аналізу можна вибрати відповідну кількість та види за такими ознаками: майновий стан підприємства, його прибутковість; ліквідність, платоспроможність та кредитоспроможність; фінансова стійкість та стабільність; рентабельність; ділова активність.

Отже в першу чергу для оцінки можливості надання кредитів необхідно розрахувати показники ліквідності, тобто можливості підприємства покрити зобов'язання різного строку погашення за рахунок активів, що по різному можуть перетворюватись у грошові засоби (платіжні засоби). Тобто оцінимо здатність активів підприємства швидко перетворюватись на платіжні засоби. Розрахунок поданий у вигляді таблиці.

Таблиця 2.6.

Аналіз показників ліквідності та платоспроможності підприємства

№ n/n	Назва показника	2006 р	2007 р	2008 р	Відхилення 2008 від 2006 р +/-
					На початок періоду	На кінець періоду
1	Коефіцієнт абсолютної ліквідності	5,86	0,03	2,86	-5,85	2,83
2	Коефіцієнт швидкої ліквідності	8,40	3,33	7,16	-6,84	3,83
3	Коефіцієнт проміжної ліквідності	8,40	4,12	11,38	-4,12	7,26
4	Коефіцієнт покриття	8,41	6,98	14,00	-1,49	7,02
5	Величина власного оборотного капіталу тис. грн.	67,4	6659,8	49624	23785,6	42964,2
6	Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами	7,41	5,98	13,00	-1,49	7,02
7	Коефіцієнт маневреності власного оборотного капіталу	0,30	0,53	1,47	0,88	0,94
8	Коефіцієнт маневреності грошових коштів	0,23	0,00	0,32	-0,23	0,32
9	Частка оборотних коштів у активах	0,32	0,56	0,78	0,31	0,22
10	Частка запасів в оборотних активах	0,00	0,52	0,49	0,78	-0,03
11	Частка власних оборотних коштів у покритті запасів	674,00	1,65	1,90	-672,90	0,25
12	Співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованості	*	38,58	4,43		-34,15

На основі даних вищенаведеної таблиці ми можемо сказати про те, що показники абсолютної ліквідності активів у порівнянні із початком досліджуваного періоду скоротились. Це є негативним явищем, але враховуючи те, що на початку періоду господарство тільки розпочинало свою діяльність то зрозуміло. що сума поточних зобов'язань була незначною 9100 грн. і при цьому сума абсолютно ліквідних активів становила 53300 грн.

В кінці досліджуваного періоду у зв'язку із розширенням масштабів діяльності підприємства сума його поточної заборгованості збільшилась і становить 3816000 грн., але при цьому і сума абсолютно ліквідних активів підприємства зросла до 10911000 грн., що в 2,86 рази перевищує заборгованість і даний показник перевищує існуючі оптимальні показники, що свідчить про високу ліквідність та платоспроможність даного підприємства.

Щодо швидкої ліквідності, то вона також скоротилась із аналогічних причин і становить 7,16, що є досить позитивним явищем обумовленим зростанням масштабів діяльності підприємства

Коефіцієнт поточної ліквідності збільшився на 2,98 і становить 11,38. що свідчить про те що сума поточних активів в 11,4 рази перевищує суму поточних зобов'язань підприємства. Причиною зростання даного коефіцієнта є зростання вартості оборотних активів до 53440 тис грн. при тому, що сума поточних зобов'язань скоротилась до 3816 тис грн.

Зростання коефіцієнта покриття свідчить про те що загальна сума активів підприємства перевищує суму поточних зобов'язань в 14 раз, що свідчить про значну платоспроможність даного підприємства і його інвестиційну привабливість в тому числі і з точки зору короткострокового банківського кредитування. Залишок суми власного оборотного капіталу в розмірі 49624 тис грн. свідчить про значні фінансові можливості даного підприємства та його незначну залежність від зовнішніх джерел фінансування.

Зростання показників маневреності свідчить про можливість підприємства швидко здійснювати розрахунки для здійснення господарських операцій, і свідчить про надійність підприємства при погашення навіть незначної кредиторської заборгованості.

Зростання співвідношення між оборотними та основними засобами, свідчить про деяку переорієнтацію господарської діяльності підприємства не тільки на виробництво продукції, й на здійснення торгово-посередницьких та фінансових операцій.

Згідно даних таблиці 2.7 за останній період відбулись позитивні зміни оскільки загальна валюта балансу збільшилась на 16099 тис грн. слід зазначити, що сума активів 1 групи перевищує П1 на 8332 тис грн.

Таблиця 2.7

Аналіз ліквідності балансу

Актив	на початок звітного періоду тис. грн	на кінець звітного періоду тис. грн.	Пасив	на початок звітного періоду тис. грн.	на кінець звітного періоду тис. грн.	на початок звітного періоду тис. грн (2 - 5)	на кінець звітного періоду тис. грн (3 - 6)
1	2	3	4	5	6	7	8
A1	53	10911	П1	211	2771	+49	+8332
A2	6209	16413	П2	3816	1045	+2186	+15176
A3	21621	26288	П3	20261	30704	+1360	-4416
A4	16579	14752	П4	20174	33844	-3595	-19092
Баланс	44462	68364	Баланс	44462	68364	*	*

Група активів 2 більша за П2 на 15176 тис грн., при цьому за останній період відбулось зростання суми активів першої та другої групи, що в свою чергу свідчить про зростання ліквідності цих активів, а також вказує на те, що активи підприємства утворені в основному за рахунок власного капіталу 33844 тис грн. та довгострокових зобов'язань 30704 тис грн. Більш детально зростання активів підприємства зображено на графіку [див. додаток А].

Таблиця 2.8.

Аналіз ділової активності підприємства

№ n/n	Назва показника	На кінець 2006	На кінець 2008	відхилення 2008 від 2006 р
1	Оборотність дебіторської заборгованості	0,00	8,88	8,88
2	Оборотність кредиторської заборгованості	0,00	39,55	39,55
3	Середній період погашення дебіторської заборгованості	*	41,09	41,09
4	Середній період погашення кредиторської заборгованості	*	9,23	9,23
5	Оборотність активів	0,00	0,91	0,91
6	Оборотність постійних активів	0,00	3,26	3,26
7	Оборотність чистих активів	0,00	0,97	0,97
8	Оборотність товарно-матеріальних запасів (I)	0,00	2,14	2,14
9	Оборотність товарно-матеріальних запасів (II)	0,02	0,00	-0,02
10	Оборотність товарно-матеріальних запасів (III)	0,12	0,00	-0,12
11	Середній період обороту товарно-матеріальних запасів	174	*	-174
12	Тривалість фінансового циклу	174	31,86	-142,14
13	Оборотність готової продукції	0,00	3,78	3,78
14	Оборотність власного капіталу	0,00	8,88	8,88

Згідно даних вищенаведеної таблиці оборотність дебіторської заборгованості зросла і становила 8,88, за цієї умови період погашення дебіторської заборгованості в середньому складав 41,1 дня. У той же час оборотність кредиторської заборгованості становить 39,55, що забезпечує період погашення цієї заборгованості на рівні 9,23 днів. Перевищення оборотності кредиторської заборгованості над дебіторською пов'язано із значно меншою сумою цієї заборгованості у порівнянні із сумою дебіторської заборгованості 3816 тис грн. проти 15138 тис грн.

Показник оборотності активів на рівні 0,91 є достатньо високим показником, що свідчить про високу ділову активність підприємства, а також вказує на високу фондовіддачу. Оборотність чистих активів на рівні 0,97 свідчить на високу оборотність власного капіталу і дані показники значно перевищують середні показники підприємств аналогічної галузі (0,3-0,4).

Оборотність товарно-матеріальних запасів на рівні 2,14 свідчить про те, що в господарстві за рік відбувається більше ніж 2 виробничі цикли, що безумовно є досить позитивним для аграрних підприємств і це можна пояснити тим, що дане підприємство здійснює не тільки суто виробничу діяльність у сфері сільського господарства.

Тривалість фінансового циклу зменшилась на 142 дні, або більше ніж в 5 раз. Також відбулось зростання оборотності готової продукції до 3,78 та оборотності власного капіталу. Всі ці процеси свідчать про високу ділову активність підприємства при одночасному її зростанню, що в першу чергу пов'язано із зростанням обсягів виробництва та реалізації продукції.

Таблиця 2.9.

Аналіз фінансової стійкості підприємства

№ n/n	Назва показника	2006р	2007р	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду	Відхилення 2008 від 2006 р
						На початок періоду	На кінець періоду
1	Коефіцієнт заборгованості	0,04	0,10	0,55	0,50	0,51	0,40
2	Коефіцієнт фінансової стабільності	25,05	9,41	0,83	0,98	-24,22	-8,43
3	Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії)	0,96	0,90	0,45	0,50	-0,51	-0,40
4	Коефіцієнт залежності підприємства від довгострокових зобов'язань	0,00	0,02	1,00	0,91	1,00	0,89
5	Відношення заборгованості до капіталізації	0,00	0,02	0,50	0,48	0,50	0,46
6	Коефіцієнт співвідношення позикових та власних коштів	0,04	0,11	1, 20	1,02	1,16	0,91
7	Коефіцієнт концентрації власного капіталу	0,96	0,90	0,45	0,50	-0,51	-0,40
8	Коефіцієнт фінансової залежності	1,04	1,11	2, 20	2,02	1,16	0,91
9	Коефіцієнт довгострокового залучення капіталу	0,00	0,02	0,50	0,48	0,50	0,46
10	Коефіцієнт маневреності власних коштів	0,30	0,52	0,59	0,77	0,29	0,25
11	Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів	0,00	0,02	0,50	0,48	0,50	0,46
12	Коефіцієнт структури залученого капіталу	0,00	0,17	0,83	0,89	0,83	0,72

Дані таблиці 2.9 свідчать про те, що заборгованість підприємства збільшилась, про що свідчить зростання коефіцієнта на 0,46, це в свою чергу спричинило скорочення коефіцієнта автономії на 0,4. Коефіцієнт фінансової стабільності дещо знизився, хоча його значення фактично є оптимальним і він становить 0,98. співвідношення між власним капіталом та довгостроковими зобов'язаннями дещо зменшилось і даний коефіцієнт становить 0,91. фінансова залежність підприємства збільшилась більше ніж в 2 раза про, що свідчить коефіцієнт фінансової залежності. Також відбулось зростання сум довгострокових зобов'язань підприємства, що і спричинило зростання зростання коефіцієнту довгострокового залучення позикових коштів. Слід зазначити, що в структурі зобов'язань підприємства домінують саме довгострокові зобов'язання, частка яких складає 89 %. Отже слід зазначити що фінансова стійкість підприємства дещо зменшилась, хоча фактично підприємство є фінансово стійким, про що свідчить показник співвідношення власних та позикових коштів, який дорівнює 1,02.

Аналізуючи діяльність підприємства за досліджуваний період (таблиця 2.10), слід відмітити, що в цілому рентабельність виробництва основної продукції збільшилась у порівнянні із базовим періодом на 45,73 % і становить 36,79%. В той же час рентабельність продажу також зросла на 34,37 % і складає 24,06 %. Отже рентабельність основного виду діяльності є достатньо високою у порівнянні із аналогічними показниками діяльності сільськогосподарських підприємств області (15-20%).

Таблиця 2.10.

Аналіз рентабельності підприємства

№ n/n	Назва показника	2006 р	2007 р	2008 р	відхилення 2008 від 2006 р
	Показники прибутковості				На кінець періоду
1	Рентабельність продажу, %	-10,31	*	24,06
2	Рентабельність виробництва (основної діяльності), %	-8,94	-137,05	36,79	173,84
3	Рентабельність сумарного капіталу, %	x	-0,81	24,23	25,04
4	Рентабельність чистих активів, %	x	-0,88	26,04	26,92
5	Рентабельність оборотного капіталу, %	x	-1,47	26,28	27,75
6	Рентабельність власного капіталу, %	x	-0,90	*	0,89
7	Показник зміни валових продаж, %	x	-100,00	464,39	564,39
8	Показник валового доходу, %	-12,80	*	30,08	30,08
9	Показник чистого прибутку, %	-25,99	*	26,76	26,76

Щодо рентабельності сумарного капіталу то даний показник також збільшився на 25,04%, як і показники рентабельності власного та оборотного капіталу, які за останній період зросли на 26,9 та 27,75 % відповідно.

Позитивна динаміка також спостерігається у зміні валового продажу, який за останній період збільшився на 464 %.

Показник валового доходу дещо зменшився за останній рік, але у порівнянні із базовим періодом спостерігається позитивна зміна. Також аналогічна тенденція росту спостерігається із показником чистого прибутку.

Отже на основі даних розрахунків ми може зробити висновок, що дане підприємство є високорентабельним (понад 26%), активи підприємства є високоліквідними основну їх частку складають активи 1 та 2 групи, підприємство є платоспроможним оскільки сума власного капіталу перевищує суму його зобов'язань, при цьому найбільшу частку зобов'язань складають довгострокові. Підприємство працює ритмічно про що свідчать показники ділової активності, при цьому із кожним роком активність підприємства збільшується.

2.3 Аналіз кредитоспроможності підприємства

Відомо, що для проведення аналізу кредитоспроможності досліджуваного підприємства необхідно вивчити детально склад і структури кредиторської заборгованості за даними форми № 1 "Баланс", що нами проведено на 1.01.2009 року. При цьому нами проведено порівняння сум кредиторської заборгованості за її видами та джерелами утворення із сумами дебіторської заборгованості за аналогічними видами. Дані подані у вигляді таблиці.

Таблиця 2.11

Порівняльний аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості

Показник	Дебіторська заборгованість тис. грн.	Кредиторська заборгованість тис. грн.	Перевищення заборгованості
			дебіторської	кредиторської
1. Заборгованість за товари, роботи, послуги	11428	2579	8849	-
2. За розрахунками з бюджетом	800	200	600
3. За розрахунками з авансами	600	60	540
4. За розрахунками з позабюджетними платежами		340		340
5. За розрахунками з оплати праці		190		190
6. За розрахунками з учасниками				0
7. За розрахунками зі страхування	400	409		9
8. Інші види заборгованості	3185	38	3147	-
Усього	16413	3816	13136	539

Згідно до даний поданих у вищенаведеній таблиці ми виявили, що сума дебіторської заборгованості перевищує суму кредиторської заборгованості на 12519 тис грн., при цьому за товари та послуги дебіторська заборгованість більша за кредиторську на 8849 тис грн., що свідчить про оптимальну платоспроможність підприємства. Зменшення в подальшому дебіторської заборгованості проти кредиторської може статися через погіршання стосунків з клієнтами, тобто через зменшення кількості покупців продукції. На даний момент збільшення дебіторської заборгованості за товари та послуги проти кредиторської може бути наслідком неплатоспроможності покупців, що пов'язано із існуючою економічною кризою.

Також виявлено що, за рахунок перевищення суми дебіторської заборгованості на 600 тис грн. за розрахунками із бюджетом страхування та авансами, ми робимо висновок про те, що підприємство не накопичує заборгованість по обов'язковим платежам, що в цілому позитивним явищем. Як збільшення, так і зменшення дебіторської і кредиторської заборгованості можуть призвести до негативних наслідків у майбутньому для фінансового стану підприємства.

Будь яке явище необхідно оцінювати у динаміці, оскільки саме такий аналіз дозволяє зробити відповідні висновки, простежити стан розвитку явища, виявити основні причини зміни явища у порівнянні із попередніми періодами, а також розробити комплекс заходів, які направлені на покращення вже існуючої ситуації.

Отже проведемо аналіз структури та динаміки зобов'язань підприємства за 2006-2008 рік, а також розрахуємо відповідні показники

Таблиця 2.12

Аналіз структури та динаміка (зобов'язань) підприємства

Джерело капіталу	Сума Тис. грн.	Структура капіталу %
	На 1.01.06 р	На 1.01.09 р	На 1.01.06р	На 1.01.09р	+, -
Короткострокові кредити	0	0	0	0	0
Кредиторська заборгованість:
по оплаті праці	4800	190	52,75	4,98	-47,77
органам соцстрахування	0	340	0,00	8,91	8,91
бюджету	800	200	8,79	5,24	-3,55
постачальникам	0	2639	0,00	69	1,57
Із страхування	2400	409	26,37	10,72	-15,66
іншим кредиторам	1100	38	12,09	1,00	-11,09
Разом:	9100	3816	100	100	0

Дані таблиці свідчать про те, що за досліджуваний період сума кредиторської заборгованості значним чином зменшилась на 5184 тис грн. Це відбулось за рахунок скорочення зобов'язань на 4610 тис грн. по оплаті праці перед постачальниками із страхування на 23 тис грн., а також за одержаними авансами на 29,6 тис грн. Щодо структури зобов'язань, то вона також зазнала певних змін. Так найбільшу вагу в структурі заборгованості мають зобов'язання перед постачальниками та підрядниками, при чому частка цих зобов'язань зросла до 69%. Також відбулось зростання зобов'язань по внутрішньогосподарським авансам, частка цієї заборгованості зросла до 2.7%, тобто +0.3%. Позитивним є відсутність заборгованості по короткостроковим кредитам. Такі структурні зміни характеризують не тільки абсолютне зменшення суми кредиторської заборгованості, але й є індикатором зміни фінансових та розрахункових відносин, що проявляються в наслідок фінансової та банківської кризи. Цим ми і можемо пояснити зменшення частки банківських кредитів, але при цьому брак обігових коштів підприємство було змушене поновлювати за рахунок зростання заборгованості перед постачальниками. Така ситуація безумовно на нашу думку не сприятиме нормалізації відносин із контрагентами і в подальшому у випадку зростання сум цієї заборгованості та затягування строків її погашення може призвести до проблем із постачанням необхідних для виробництва матеріалів, а також судового стягнення заборгованості.

Для того щоб проаналізувати можливість виникнення такої ситуації ми повинні оцінити динаміку та структури власного капіталу підприємства та розрахувати основні показники фінансової автономії.

Таблиця 2.13

Аналіз динаміки структури власного капіталу

Джерело капіталу	Сума Тис грн.	Структура капіталу %
	На 1.01.06р	На 1.01.09р	На 1.01.06р	На 1.01.09р	+/-
Статутний капітал	998,3	23000	437,8	76,4	-361,4
Резервний фонд	0	10844	0	36,3	+36,3
нерозподілений прибуток підприємства	-57,7	-2747	-25,3	-9,1	+16,2
Неоплачений капітал	712,6	0	-312,5	0	+312,5
Разом:	228	30099	100,0	100,0

Дані, приведені в таблиці, показують зміни в структурі власного капіталу: частка статутного капіталу знизилася на 361,4%, а частка нерозподіленого битку і накопичення у вигляді резервного капіталу збільшилася, що свідчить про розширене відтворювання, яке відбувалось у продовж 2007-2008 років. Отже ми робимо висновки про те що підприємство є забезпеченим власним капіталом, за попередні періоди показники його господарської діяльності були позитивними, що дало змогу збільшити розміри власного капіталу. Отже скорочення та зміна структури кредиторської заборгованості підприємства може повністю пояснене зміною структури власного капіталу. На основі даних вищенаведених таблиць ми можемо провести аналіз показників фінансової незалежності та оцінити ймовірність появи фінансових ризиків при проведенні кредитування.

Таблиця 2.14.

Аналіз показників фінансової незалежності

Показник	Сума тис. грн.
	На 1.01.06р	На 1.01.09р	+, -
Питома вага власного капіталу в загальній валюті балансу (коефіцієнт фінансової автономності підприємства),%	96,1	49,5	45,6
Питома вага позикового капіталу (коефіцієнт фінансової залежності)	3,9	50,5	46,6
У тому числі:
довгострокового	0	44,9	0
короткострокового	3,6	5,6	-2,3
Коефіцієнт фінансового ризику	0,26	0,224	0,036

Чим вище рівень першого показника і нижче другого і третього, тим стійкіше має фінансове положення підприємства. В таблиці видно що частка власного капіталу тенденцію до зниження. За звітний період вона зменшилася на 45,6%, оскільки темпи приросту власного капіталу менші за темпи приросту позикового капіталу. Для банків і інших інвесторів більш надійна ситуація, якщо частка власного капіталу у клієнта більш висока. Це виключає фінансовий ризик. Підприємство ж, як правило, зацікавлені в залучення позикових засобів. Одержавши позикові кошти під менший відсоток, ніж економічна рентабельність підприємства, можна розширити виробництво, підвищити прибутковість власного капіталу. В різних галузях склалися свого роду нормативів співвідношення позикових і власних засобів. В галузях, де низький коефіцієнт оборотності капіталу, плече фінансового важеля не повинне перевищувати 0,5. В інших галузях, де оборотність капіталу висока, коефіцієнт може бути вище 1.

Залучення позикових засобів в обороті підприємства є нормальним явищем. Це сприяє тимчасовому поліпшенню фінансового стану за умови, що засоби не заморожуються на тривалий час в обороті і своєчасно повертаються. Інакше може виникнуть прострочена кредиторська заборгованість, що зрештою приводить до виплати штрафів, санкцій і погіршенню фінансового положення.

Отже, розумні розміри залучення позикового капіталу здатні поліпшити фінансовий стан підприємства, а надмірні - погіршити його. Тому нам у процесі аналізу необхідно вивчити склад, давність появи кредиторської заборгованості, наявність, частоту і причини утворення простроченої заборгованості постачальникам ресурсів, персоналу підприємства по оплаті праці, бюджету, позабюджетним фундаціям, встановити суму санкцій, що виплатили, за прострочення платежів.

Таблиця 2.15

Аналіз показників оцінки кредиторської заборгованості

Показники	На 1.01.06р.	На 1.01.09р.	Відхилення 2008р. від2006р.
1. Середня величина Кт заборгованості тис. грн.	0	3816	3816
2. Сума обороту тис. грн.	4591,3	67536,5	62945,2
3. К-т оборотності Кт заборгованості	------	17,7	17,7
4. Термін погашення Кт заборгованості	-----	20,3	20,3
5. Питома вага Кт заборгованості у виручці від реалізації	0	5,6	5,6
6. Темпи зміни Кт заборгованості	0	+3816	+3816
Дебіторська заборгованість	23,1	16413	46
7. Припадає Дт заборгованості на 1 грн. Кт заборгованості	----	4,3	4,3

Отже на основі проведених розрахунків показників оцінки кредиторської заборгованості ми можемо зробити такі висновки. За досліджуваний період зважаючи на те що величина кредиторської заборгованості збільшилась на коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості збільшився в наслідок чого термін погашення кредиторської заборгованості зменшився і складає 20,3 днів. Одночасно в наслідок зростання виручки від реалізації продукції на 62945 тис грн. відбулось зменшення частки кредиторської заборгованості у виручці від реалізації продукції. При цьому співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованості збільшилось до 4,3.

Отже регулярна оцінка кредиторської заборгованості дає змогу аналізувати заборгованість і своєчасно вживати заходів для усунення простроченої заборгованості. Цей аналіз здійснюється за даними внутрішньої звітності підприємства і використовується для потреб управління.

Остаточний аналіз кредиторської заборгованості ми повинні провести за термінами погашення даного виду заборгованості.

Таблиця 2.16

Аналіз стану кредиторської заборгованості на 1.01.2009 року

Статті кредиторської заборгованості	Усього на кінець звітного періоду	У тому числі за часом виникнення
		до одного місяця	від одного до трьох місяців	від трьох до шести місяців	від шести місяців до року	понад один рік
1. Заборгованість за товари, роботи, послуги	225	220	-	5	-	-
2. За розрахунками з бюджетом	20	0	18	2	-	-
3. За розрахунками з авансами	110	110	-	-	-	-
4. За розрахунками з позабюджетними платежами	4	0	0	4	-	-
5. За розрахунками з оплати праці	10	10	-	-	-	-

На основі даних бухгалтерського обліку про стан кредиторської заборгованості та терміни її появи, ми виявили, що підприємство функціонує із відсутньою кредиторською заборгованістю термін якої більше 6 місяців. При цьому слід зазначити що більше 94% всієї заборгованості становить заборгованість із періодом погашення до 1 місяця, що не суперечить із раніше проведеними розрахунками. Лише 6% складає заборгованість із періодом погашення більше 2 місяців. Із даної структури видно що підприємство вчасно розраховується по власним зобов'язанням, а зростання суми кредиторської заборгованості можемо в даному випадку пояснити двома причинами. По перше існуючою економічною ситуацією в країні, що змушує підприємства за рахунок даних джерел збільшувати обігові засоби. По друге обсяги діяльності підприємства за попередні періоди дещо збільшились відповідно пропорційно і зросла сума кредиторської заборгованості.

3. Шляхи підвищення ефективності короткострокового кредитування сільськогосподарських підприємств

3.1 Оптимізація короткострокового банківського кредитування сільськогосподарських підприємств

Нами виявлено тенденції розвитку банківського кредитування досліджуваного підприємства та в цілому аграрних підприємств України. Якщо у 1999 р. понад 80% сільськогосподарських підприємств були збитковими, то 2006-2008 рр. із використанням механізму пільгового кредитування практично більшість підприємств закінчила з прибутком. У 2007 р. порівняно з 2000 р. обсяг банківського кредиту сільськогосподарським підприємствам зріс у 4,5 раза, що суттєво вплинуло на їх загальний економічний результат. Так, частка збиткових підприємств, яка у 2001-2003 рр. становила майже половину всіх підприємств галузі, у 2007 р. знизилася до 36,2%. Динамічний розвиток банківського кредитування сільськогосподарських підприємств дозволив на 86,8% збільшити оборотні кошти. Не останнім чинником у цьому було суттєве (на 36 процентних пунктів) зниження рівня процентних ставок, що дозволило збільшити кількість господарств, що отримали короткострокові кредити, а також наростити їх обсяги [50].

Як відомо можливість залучення кредитних ресурсів підприємствами залежить від їх кредитоспроможності, яку визначено як прагнення й можливість позичальника дотримуватися принципів кредитування.

Комплексний характер кредитоспроможності дозволяє виділити два напрямки оцінки - якісний і кількісний. У рамках першого аналізуються умови та мотиви позичальника, що спонукують до своєчасного погашення кредиторської заборгованості. У рамках другого оцінюються можливості позичальника щодо обслуговування та погашення кредиту шляхом дослідження стану його прогнозних фінансових показників. Для кожного напрямку виділено етапи оцінки кредитоспроможності аграрних підприємств (рис.3.1).

1 етап 2 етап

Рис.3.1 Схема комплексної оцінки кредитоспроможності аграрних підприємств.

Отже як видно із вищенаведеного малюнку існує достаньо складна процедура оцінки кредитоспроможності аграрних підприємств, більшість із яких за такого підходу до кредитування можна буде вважати некредитоспроможними. Щодо отримання пільгового кредиту то, досвід застосування пільгового кредитування показав, що цей захід лише частково змінив ситуацію з банківським кредитуванням сільськогосподарських підприємств, але не вирішив проблему в цілому. Низька кредитоспроможність підприємств галузі, обмежений перелік застави, неефективне державне фінансування цільових програм та багато інших факторів є стримуючими у розвитку банківського кредитування аграрної сфери і як наслідок підвищення її рентабельності [34].

Таблиця 3.1.

Порівняльна характеристика розвитку банківського кредитування та ефективності виробництва в досліджуваному підприємстві*

Показники	2006 р.	2007 р.	2008 р.	2008 р. у % (або процентних пунктах) до 2006 р.
Обсяг наданих банками кредитів, тис. грн	68	75	85	347,4
Процентна ставка за кредитами, %	20,8	17,0	18,0	-36,0
Оборотні кошти, тис. грн	76,5	7773,9	53440	6800%
Рентабельність, %	- 10,31	28,53	24,06	+13,65

Отже на основі даних наведеної таблиці ми можемо сказати, що із залученням додаткових сум короткострокових банківських кредитів, підприємство нарощувало обсяги діяльності. Відповідно із зниженням процентної ставки за користування кредитом зростала рентабельність діяльності підприємства +13,65%.

Динаміка розвитку банківського кредитування за досліджуваний період показує, що підприємство нарощуючи обсяги кредитних коштів, підвищували терміни їх використання (табл.2). Так, якщо у 2006 р. середній термін кредиту становив 18,6 днів, то у 2007 р. він вже досягнув 32,5 днів. Така тенденція була викликана, перш за все, значним зниженням процентних ставок - у 2,7 раза та пом'якшенням вимог кредиторів до позичальників: комісійні зменшилися у 1,5 - 2 рази, рівень забезпечення скоротився у 2 рази і становив у 2007 р. - 1: 2,5. В кінцевому підсумку, вартість банківських кредитів для сільськогосподарських товаровиробників за умов застосування пільгового кредитування скоротилася майже у 6 разів [24].

Разом з тим, протягом досліджуваного періоду відбулися певні зміни у законодавчому забезпеченні, які призвели до зниження частки компенсації державою процентів за користування банківськими короткостроковими кредитами. Так, якщо у 2000 р. компенсація складала понад 17%, то останніми роками вона не перевищувала 10%, що дещо знижує темпи росту банківського кредитування підприємств аграрної сфери.

Щодо досліджуваного підприємства то особливої потреби у кредитуванні із сторони банківських установ у підприємства не має, що можна пояснити в першу чергу оновленням основних засобів, що відбулось у 2006-2007 роках за рахунок іноземних інвестицій, а також значних обсягів залучення товарних кредитів, що надані у вигляді відстрочки погашення кредиторської заборгованості за товари та послуги, перед постачальниками та підрядниками.

Інші умови кредитування, такі як вид кредиту, кредитне забезпечення та умови погашення не змінювалися.

Таблиця 3.2

Умови надання банківських кредитів сільськогосподарським підприємствам Сумської області у 2006-2008 роках

Умови кредитування	Роки
	2006	2007	2008
Вид кредиту	простий разовий розрахунок; кредитна лінія
Термін	до 1 року (9-10 міс.) та до 3 років
Тривалість використання кредиту, днів	270	314	325
Основна сума	не обмежується
Процентна ставка (середня процентна ставка), %	25-36 [28]	12-21 [18]	17-23 [20]
Облікова ставка НБУ, %	7,0	7,0-9,0	9,0-9,5
Компенсаційна ставка, %	10,0	10,0	10,0
Комісійні, %	1,5-2,0	1,0-2,0	1,0-2,0
Цільове використання	поточні потреби та закупівля техніки, обладнання, молодняку, сільськогосподарських тварин
Рівень забезпечення	1: 4-1: 2	1: 2	1: 2,5
Заставне майно	молодняк на відгодівлі та майбутній врожай
Умови погашення	поетапно, щомісячно
Інші умови (страхування)	відсутні

Важливою передумовою активізації банківського кредитування сільськогосподарських товаровиробників є адекватна оцінка ефективності використання банківських кредитних вкладень. Головним моментом такої оцінки є необхідність правильного визначення результату, який отримується від використання банківського кредиту. При цьому зрозуміло, що він має характеризувати кількісні та якісні зміни у діяльності суб'єктів цих відносин - як позичальника, так і кредитора.

Як відомо, банківський короткостроковий кредит, залучений до складу оборотних коштів підприємства, разом з його власними та іншими фінансовими ресурсами, бере участь у створені валової і товарної продукції, доданої вартості і прибутку. Тому коли йдеться про ефективність (результативність) організації грошово-кредитних відносин між комерційним банком та окремим виробничим підприємством важливою є оцінка діяльності самого господарюючого суб'єкта з точки зору його можливостей ефективно використати отримані в позичку кошти.

До показників, які достатньо характеризують ефективність використання кредитів, доцільно віднести рентабельність кредиту, кредитовіддачу за валовою та товарною продукцією, а також прибутком, коефіцієнт оборотності кредиту та тривалість його обороту, ефект фінансового важеля, коефіцієнт своєчасності повернення та оптимальності кредиту, а також термін його окупності.

Як свідчить практика оцінки ефективності кредитування найкращі показники окупності короткострокових кредитів валовою та товарною продукцією показали підприємства другої групи, де процентна ставка коливалась у межах 11-19%, а частка короткострокових кредитів у структурі матеріальних витрат знаходилась на рівні 13,2%.

Отже ми вважаємо, що у процесі здійснення кредитних операцій сільськогосподарські підприємства повинні дотримуватись оптимального співвідношення власних і залучених оборотних коштів. Такий результат може бути досягнутий, на основі аналізу діяльності досліджуваного підприємства, коли у структурі оборотних коштів залучені кошти будуть займати не більше 40 %, при цьому частка короткострокових кредитів банків не повинна перевищувати 13-20%.

3.2 Оцінка кредитного ризику та способи його мінімізації

У процесі проведення кредитних операцій банки стикаються з кредитним ризиком, тобто з ризиком несплати позичальником основного боргу і процентів, належних кредитору. Для кожного виду кредитних операції характерні свої специфічні причини і чинники, що визначають міру ризику. Зокрема, кредитний ризик може виникнути при погіршенні фінансового положення позичальника, виникненні непередбачених ускладнень в його роботі, відсутності необхідних організаторських якостей у керівника позичальника, недостатньої професійної підготовленості банківського працівника, що прийняв рішення про кредитування і інші обставини.

Існує декілька способів захисту від кредитного ризику:

лімітування кредитів, диверсифікація кредитних вкладень, вивчення і оцінка кредитоспроможності позичальника, вимога від клієнтів достатнього і якісного забезпечення по виданих кредитах, оперативність при стягненні борга, страхування кредитних операцій [52].