Аудит як вид підприємницької діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Призначення Міжнародних стандартів аудиту

Значення аудиторських стандартів полягає в тому, що вони:

забезпечують високу якість аудиторської перевірки;

сприяють впровадженню нових наукових досягнень в аудиторську практику;

дають розуміння процесу аудиторської перевірки;

обмежують контроль з боку держави;

визначають дію аудитора у конкретних умовах;

забезпечують зв`язок окремих елементів аудиторського процесу.

Типові проблеми аудиту країн з ринковою економікою обумовили необхідність його міжнародної уніфікації. Розробкою вимог до аудиту на міжнародному рівні займається ряд організацій: Міжнародна федерація бухгалтерів (International Federation of Accountants - IFAC), створена в 1977р.; у рамках IFAC Міжнародний комітет з аудиторської практики (International Auditing Practices Committee - IAPC).

Міжнародним комітетом з аудиторської практики (IAPC) під егідою Ради міжнародної федерації бухгалтерів (IFAC) розроблені стандарти, які включають міжнародні стандарти проведення аудиту (IAG) та стандарти з надання супутніх послуг.

Всі міжнародні стандарти однакові за структурою і включають такі розділи: 1) загальні положення; 2) основні поняття і визначення, які використані в стандарті; 3) суть стандарту; 4) практичні додатки.

Стандарти, так само, як і інші нормативні документи, повинні мати такі обов`язкові реквізити: номер стандарту, дата введення в дію, мета розробки, сфера використання, аналіз проблеми, можливі процедури вирішення проблеми.

Міжнародні аудиторські стандарти в аудиторській діяльності різних держав використовуються по-різному. В окремих державах їх прийнято за базу для розробки власних національних стандартів (Австрія, Бразилія, Індія, Нідерланди, Росія і Україна). Є держави, де не розробляють національні стандарти (Кіпр, Малайзія, Нігерія, Фіджі, Шрі-Ланка), а приймають міжнародні стандарти як національні. Найрозвиненіші країни (Канада, Великобританія, Ірландія, США) використовують власні, національні стандарти аудиту, а міжнародні стандарти професійні організації приймають лише до відома.

До аудиту пред'являються певні вимоги та правила, які зафіксовані в Законі про аудиторську діяльність, МСА, Кодексі етики професійних бухгалтерів. Їх можна поділити на дві групи:

- етичні або принципи професійної етики

- методологічні або принципи методики здійснення аудиту.

Методологічні принципи стосуються методики проведення аудиту, оформлення результатів роботи аудитора, планування, укладання угод та інші, і в окремих випадках вони носять рекомендаційний характер. Вони викладені в нормах і стандартах аудиту.

Стандарти аудиту - це єдині вимоги до порядку здійснення, оформлення, оцінки достовірності інформації, до порядку підготовки чи кваліфікації, а також регламентації надання окремих супутніх послуг і підготовки результатів аудиту.

Стандарти визначають загальний підхід до проведення аудиту, масштаб аудиторської перевірки, види звітів аудитора, питання методики, базові принципи проведення аудиторських перевірок, єдині вимоги до якості та надійності аудиту, яких повинні дотримуватись всі аудитори незалежно від умов, в яких здійснюється аудит.

Застосування аудиторських стандартів забезпечує певний рівень гарантій достовірності результатів аудиторської перевірки.

Аудиторську діяльність в світовому масштабі регламентують Міжнародні стандарти аудиту (МСА). Розробкою професійних вимог до аудиту на міжнародному рівні займаються декілька організацій, зокрема, Міжнародна федерація бухгалтерів (МФБ), створена в 1977 році. В рамках цієї організації створений Міжнародний комітет з аудиторської практики, що діє на правах постійного автономного комітету і займається поширенням і удосконаленням аудиту у всіх країнах.

У тих країнах, де створені національні стандарти і нормативи (Канада, Великобританія, США, тощо) міжнародні стандарти просто беруться до уваги професійними організаціями.

У Росії розроблено 10 стандартів, що являють собою нормативи 4-х видів: 1) загальні стандарти аудиту; 2) робочі стандарти аудиту; 3) стандарти звітності; 4) специфічні стандарти для аудиту в окремих сферах діяльності.

Відповідно до Закону України «Про аудиторську діяльність» Аудиторська Палата України розробляє і затверджує Національні нормативи аудиту. Так, в Україні Рішенням АПУ від 30.11.2006 року №168/7 Про застосування Міжнародних стандартів аудиту видання 2006 року (МСА) прийняті в якості національних і підлягають обов'язковому застосуванню суб'єктами аудиторської діяльності починаючи з 1 січня 2007 року. В МСА викладені методологічні принципи аудиту, які стосуються організації та проведення аудиту.

До них відносяться:

- планування аудиту:

- доцільність вибору методики і техніки аудиту:.

- визначення критеріїв суттєвості і достовірності.

- оцінка стану обліку і системи внутрішнього контролю:

- аналіз інформації та формування висновків:

- відповідальність за зроблений висновок:

- дотримання порядку документального оформлення.

- взаємодія аудиторів та використання роботи, виконаної іншим аудитором

- повне інформування клієнта:

- контроль якості роботи аудиторів.

- використання результатів роботи іншого аудитора або спеціаліста іншої галузі, а також інші вимоги.

Обов'язковість чи рекомендаційний характер методологічних принципів регламентується окремими стандартами та нормативами, в яких приведені основні положення та вимоги щодо їх застосування.

Характеристика аудиту, як виду підприємницької діяльності

Розвиток ринкових відносин в України передбачає створення багатьох суб'єктів господарювання недержавної форми власності. Передумовами створення аудиторської служби в Україні стали зміни структури управління господарським комплексом, скорочення багатьох галузевих міністерств та пов'язаною з ними системи внутрівідомчого контролю, а також роздержавлення підприємств. В ринковому середовищі, при реальній конкуренції втручання державних органів у фінансову діяльність підприємств обмежується. За сучасних умов відбувається процес формування розгалуженої мережі акціонерних, орендних, спільних підприємств, асоціацій, концернів, комерційних банків, кооперативів тощо, які не мають вищих органів управління. У зв'язку з цим виникає необхідність впровадження нової форми фінансово-економічного контролю - аудиту, який передбачає не лише перевірку діяльності суб'єктів підприємницької діяльності і прогнозування їх економічної активності, а й надання підприємствам широкого спектру консультативно-експертних послуг.

Правові засади здійснення аудиту в Україні визначає Закон України " Про аудиторську діяльність", національні нормативи аудиту, Кодекс професійної етики аудиторів України. Положення вказаного Закону України діють на території України і поширюються на всі господарюючі суб'єкти незалежно від форм власності та видів діяльності.

Аудит - вид підприємницької діяльності аудиторів по проведенню незалежних позавідомчих перевірок бухгалтерської та фінансової звітності, податкових декларацій, інших фінансових зобов'язань, а також платіжно-розрахункової документації. Мета та завдання проведення аудиту, принципи його організації та планування, оформлення та складання аудиторського висновку і інші питання регулюються відповідними нормативними актами, прийнятими Аудиторською палатою України.

Поява аудиту як незалежного фінансового контролю стало важливим кроком у задоволенні потреб правоохоронних органів у використанні спеціальних економічних знань.

Принципи професійної етики аудиторів

Аудиторська діяльність -- це професійна діяльність, яка має свій етичний кодекс, оскільки особи, що займаються цією діяльністю, зацікавлені у взаємодовірі та високій якості наданих послуг незалежно від поведінки деяких представників цієї професії.

Можна виділити такі основні принципи професійної етики: Незалежність -- аудитор має бути професійно незалежним від суб'єкта підприємницької діяльності, що перевіряється (не мати прямих родинних стосунків і майнових інтересів до суб'єкта перевірки).

Об'єктивність -- аудитор має бути справедливим, компетентним, старанно надавати аудиторські послуги, відповідати рівню професійних знань, який би не викликав сумніву у клієнта щодо професіоналізму наданих йому послуг.

Компетентність -- аудиторам необхідно здійснювати аудиторську перевірку з професійною майстерністю та залучати до аудиту спеціалістів, що мають певну фахову підготовку, досвід і знання у відповідній галузі.

Майстерність - вміле визначення та застосування законодавчих і нормативно-правових актів для законності здійснення оцінки господарських операцій, їх документування, відображення в обліку та звітності.

Конфіденційність - аудитор не має права без згоди клієнта розголошувати або розкривати інформацію, отриману ним у ході надання професійних послуг, а також використовувати її у своїх цілях.

Чесність - аудитор має бути чесним та об'єктивним на всіх етапах роботи і висловлювати об'єктивну думку про об'єкт дослідження.

Професійна поведінка - аудитор повинен створювати і підтримувати добру репутацію професії, утримуючись від будь-яких дій, що можуть дискредитувати її.

Професійні норми і технічні стандарти - аудитори зобов'язані з належною старанністю й увагою виконувати інструкції та вказівки клієнта або роботодавця (внутрішній аудитор), дотримуючись вимог чесності, об'єктивності, незалежності і чинного законодавства.

Методологічні принципи аудиту

Відповідно до Закону України «Про аудиторську діяльність» Аудиторська Палата України розробляє і затверджує Національні нормативи аудиту. Так, в Україні Рішенням АПУ від 30.11.2006 року №168/7 Про застосування Міжнародних стандартів аудиту видання 2006 року (МСА) прийняті в якості національних і підлягають обов'язковому застосуванню суб'єктами аудиторської діяльності починаючи з 1 січня 2007 року. В МСА викладені методологічні принципи аудиту, які стосуються організації та проведення аудиту.

До них відносяться:

- планування аудиту:

- доцільність вибору методики і техніки аудиту:.

- визначення критеріїв суттєвості і достовірності.

- оцінка стану обліку і системи внутрішнього контролю:

- аналіз інформації та формування висновків:

- відповідальність за зроблений висновок:

- дотримання порядку документального оформлення.

- взаємодія аудиторів та використання роботи, виконаної іншим аудитором

- повне інформування клієнта:

- контроль якості роботи аудиторів.

- використання результатів роботи іншого аудитора або спеціаліста іншої галузі, а також інші вимоги.

Обов'язковість чи рекомендаційний характер методологічних принципів регламентується окремими стандартами та нормативами, в яких приведені основні положення та вимоги щодо їх застосування.

Порядок створення аудиторської фірми

Згідно зі ст. 5 Закону України "Про аудиторську діяльність", аудиторська фірма - це створена відповідно до законодавства юридична особа, яка здійснює виключно аудиторську діяльність. Аудиторські фірми можуть бути створені у будь-яких організаційно-правових формах, крім відкритого акціонерного товариства. При цьому мають бути витримані такі умови:

- загальна частка засновників (учасників, акціонерів) аудиторської фірми, які не є аудиторами, не може перевищувати у статутному капіталі 30%; - наявність хоча б одного сертифікованого аудитора серед працівників фірми;

- директором аудиторської фірми має бути лише сертифікований аудитор;

- проходження державної реєстрації як аудиторської фірми і наявність свідоцтва про реєстрацію.

Займатися аудиторською діяльністю мають право лише ті аудитори (аудиторські фірми), які включені до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів. Процедура внесення до Реєстру викладена у "Порядку ведення Реєстру аудиторській: фірм та аудиторів", затвердженому рішенням АПУ від 26 квітня 2007 р.

Реєстр аудиторських фірм та аудиторів являє собою базу даних, що містить інформацію про аудиторські фірми і аудиторів, які займаються аудиторською діяльністю індивідуально як фізичні особи-підприємці. Даний Реєстр не рідше одного разу на рік публікується у офіційних виданнях.

Для внесення до вищеназваного Реєстру аудиторські фірми (аудитори) зобов'язані подати до Аудиторської палати України заяву встановленого зразку і заповнити Реєстраційну картку.

Реєстраційна картка має такі реквізити:

1. Повне найменування аудиторської фірми (ПІБ аудитора); скорочене найменування.

2. Ідентифікаційний код/номер.

3. Місце проведення державної реєстрації; поштова адреса органу державної реєстрації.

4. Дата проведення державної реєстрації.

5. Номер запису про державну реєстрацію.

6. Орган державної податкової служби; поштова адреса органу державної податкової служби.

7. Дата початку аудиторської діяльності (дата отримання першої ліцензії або свідоцтва).

8. Кількість і місце розташування відокремлених підрозділів (відділень, філій, представництв) та кількість працюючих в них сертифікованих аудиторів (зазначити номера сертифікатів).

9. Юридична адреса.

10. Фактична адреса.

11. Посада, П.1. Б. керівника, номер І дата видачі сертифіката;

12. Засновники (учасники): найменування юридичної особи або прізвище та ініціали фізичної особи, адреса фактичного місцезнаходження, ідентифікаційний код, номер сертифіката і дата видачі, частка в статутному капіталі (%).

13. Кількість працівників усього, у т.ч.: кількість постійних працівників-аудиторів (осіб); середньорічна кількість сумісників (аудиторів).

14. Членство (співпраця) у міжнародних аудиторських фірмах (назви фірм), у вітчизняних об'єднаннях аудиторів (аудиторських фірм) - перелік.

У картці також зазначається, що аудиторська фірма (аудитор) зобов'язується здійснювати аудиторську діяльність відповідно до вимог чинного законодавства України, стандартів аудиту і норм професійної етики аудитора.

До заяви додається певний пакет документів, який буде дещо відрізнятися залежно від конкретної ситуації. Наприклад, при первісній реєстрації аудиторської фірми як суб'єкта аудиторської діяльності в АПУ подаються такі документи:

1) реєстраційна картка;

2) нотаріально посвідчена копія про державну реєстрацію;

3) нотаріально посвідчена копія установчих документів;

4) копія сертифікатів аудитора засновників і керівника фірми;

5) копія довідки з органів статистики;

6) документ про призначення керівника фірми;

7) відгук регіонального відділення Аудиторської палати України або Спілки аудиторів України на подані документи;

8) документ про оплату за включення до Реєстру.

Термін дії свідоцтва становить п'ять років. Продовження терміну здійснює Контрольно-реєстраційна комісія, рішення якої затверджує АПУ на підставі заяви суб'єкта аудиторської діяльності, після звіряння даних, раніше внесених до Реєстру.

Внесені до Реєстру суб'єкти аудиторської діяльності зобов'язані:

- дотримуватись вимог чинного законодавства України, рішень Аудиторської палати України, положень Міжнародних стандартів аудиту та етики, що діють в Україні;

- подавати до Аудиторської палати України в установлений термін Звіт про аудиторську діяльність

- у місячний термін повідомляти Аудиторську палату України про зміни в документах, які подані для реєстрації.

Характеристика аудиторської діяльності в Україні

Аудиторська діяльність -- це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик підприємницька діяльність щодо надання аудиторських послуг із метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними і юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.

Основними нормативними документами, що визначають головні засади аудиторської діяльності, є Закон України "Про аудиторську діяльність", Національні стандарти аудиту та Кодекс професійної етики аудиторів України.

Закон України "Про аудиторську діяльність" визначає:

-- поняття аудиторської діяльності;

-- суб'єктів аудиторської діяльності, їхні права, обов'язки, спеціальні вимоги і відповідальність;

-- порядок надання аудиторських послуг,

-- управління аудиторською діяльністю;

— інші питання.

Згідно з Законом України "Про аудиторську діяльність", до аудиторської діяльності належить організаційне і методичне забезпечення аудиту, практичне виконання аудиторських перевірок (аудиту) та надання інших аудиторських послуг.

Аудиторська діяльність у сучасному розумінні має багатовікову історію в світі та 10-річну практику в Україні. Послуги, що надаються незалежними аудиторами, є досить різноманітними.

Суб'єкти аудиторської діяльності

Фізичними особами, що займаються аудиторською діяльністю, можуть бути громадяни України, які мають кваліфікаційний сертифікат на право провадити аудиторську діяльність на території України. За Законом України "Про аудиторську діяльність" аудитор має право займатися аудиторською діяльністю індивідуально, створити аудиторську фірму, об'єднатися з іншими аудиторами в спілку. Для здійснення аудиторської діяльності одноособово аудитор повинен, маючи чинний сертифікат аудитора, зареєструватися як суб'єкт підприємницької діяльності у виконавчому комітеті міської, районної ради або районній міст Києва і Севастополя державній адміністрації за місцем проживання даного суб'єкта та в Аудиторській палаті України як суб'єкт аудиторської діяльності.

Юридичними особами аудиторської діяльності є аудиторські фірми, створені на основі будь-яких форм власності (за винятком відкритих акціонерних товариств). Законом України "Про аудиторську діяльність" передбачені особливі умови створення аудиторських фірм: загальний розмір частки засновників (учасників) аудиторської фірми, які не є аудиторами, у статутному фонді не може перевищувати 30%; в аудиторській фірмі повинен працювати хоча б один сертифікований аудитор; керівником фірми може бути тільки сертифікований аудитор.

Для здійснення аудиторської діяльності аудиторська фірма повинна бути зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності у виконавчому комітеті міської, районної ради або в районній міст Києва і Севастополя державній адміністрації за місцезнаходженням та в Аудиторській палаті України як суб'єкт аудиторської діяльності.

Аудиторська палата України - вищий орган управління аудиторською діяльністю. Повноваження Аудиторської палати України

В Україні регулювання аудиторської діяльності здійснюється у відповідності з англо-американським підходом. Так, з ініціативи Спілки аудиторів України (САУ) Верховною Радою України був підготовлений і прийнятий 22.04.93 р. Закон "Про аудиторську діяльність". Після його прийняття була створена Аудиторська палата України (АПУ) як незалежний самостійний орган на засадах самоврядування.

Діяльність Аудиторської палати України регламентується статутом АПУ, прийнятим на засіданні АПУ 28 жовтня 1993 р. Аудиторська палата України -- це незалежний самостійний орган, метою якого є сприяння розвитку, вдосконаленню та уніфікації аудиторської справи в країні. АПУ є юридичною особою, має свою печатку, емблему та іншу атрибутику, рахунки в банку.

Основні функції та повноваження Аудиторської палати України:

- забезпечення державного регулювання діяльності аудиторських організацій та аудиторів;

- визначення головних напрямків розвитку аудиту в Україні;

- розроблення єдиної методологічної основи, форм і методів проведення аудиту;

- здійснює методичне керівництво аудиторськими організаціями і аудиторами;

- розробляє положення та інструкції, що регламентують аудиторську діяльність;

- організовує контроль за діяльністю аудиторських фірм та аудиторів;

- здійснює сертифікацію осіб, які мають намір обійматися аудиторською діяльністю;

- затверджує стандарти аудиту;

- готує пропозиції та рекомендації щодо зміни чинного законодавства з питань аудиту;

- веде облік аудиторських організацій та аудиторів;

- видає довідкові, інформаційні, наукові та методичні матеріали з аудиту, що входять до компетенції Аудиторської палати України;

- сприяє впровадженню нової техніки та нових інформаційних технологій у сферу аудиторської практики.

- розробляє кваліфікаційні вимоги до аудиторів та встановлює порядок заняття аудиторською діяльністю;

- організовує проведення екзаменів та атестацій аудиторів;

- розробляє та затверджує тарифи на основні види аудиторських послуг;

- вирішує питання щодо позбавлення аудиторів сертифікатів та застосування до них інших заходів згідно із законодавством;

- вивчення ринку аудиторських послуг з метою виконання зазначених функцій Аудиторської палати України;

- розробляє методичні рекомендації щодо здійснення та координації аудиторської діяльності;

- затверджує програми підготовки аудиторів та за погодженням з Національним банком України програми підготовки аудиторів, які здійснюватимуть аудит банків;

- веде Реєстр;

- здійснює контроль за дотриманням аудиторськими фірмами та аудиторами вимог Закону України "Про аудиторську діяльність", стандартів аудиту, норм професійної етики аудиторів;

- здійснює заходи із забезпечення незалежності аудиторів при проведенні ними аудиторських перевірок та організації контролю за якістю аудиторських послуг;

- регулює взаємовідносини між аудиторами (аудиторськими фірмами) в процесі здійснення аудиторської діяльності та за необхідності застосовує до них стягнення;

- здійснює інші повноваження, передбачені Законом України "Про аудиторську діяльність" та Статутом Аудиторської палати України.



Створення та діяльність Аудиторської палати України.

Створення. АПУ формується шляхом делегування до її складу п'яти представників від професійної громадської організації аудиторів України, по одному представникові від Міністерства фінансів України, Головної державної податкової адміністрації України, Національного банку України, Міністерства статистики України, Міністерства юстиції України та окремих фахівців від навчальних, наукових та інших організацій.

Загальна кількість членів Аудиторської палати України становить 20 осіб. Фахівці від навчальних, наукових та інших організацій делегуються за їх згодою професійною громадською організацією аудиторів України в кількості п'яти представників і по одному представнику за пропозицією Міністерства фінансів України, Головної державної податкової адміністрації України, Національного банку України, Міністерства статистики України та Міністерства юстиції України. Порядок делегування до АПУ визначається з'їздом, правлінням, колегією або іншим вищим керівним органом установ та організацій, які уповноважені на це Законом України "Про аудиторську діяльність" із дотриманням вимог ст. 12 Закону. Загальна кількість членів АПУ становить двадцять осіб.

Персональний склад АПУ підлягає щорічній ротації в кількості не менше як три члени. Ротація здійснюється на підставі визначення особистого рейтингу членів АПУ шляхом таємного анкетування аудиторів України відповідно до Положення про ротацію, яке затверджує АПУ.

Призначення нових членів АПУ замість вибулих здійснюється у встановленому порядку з дотриманням вимог Закону України "Про аудиторську діяльність" та положень статуту АПУ.

Діяльність. Рішення Аудиторської палати України приймаються на її засіданнях простою більшістю голосів за наявності більш як половини її членів за винятком випадків, передбачених цим Законом та Статутом.

Аудиторська палата України здійснює регуляторну діяльність з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Аудиторська палата України може створювати на території України регіональні відділення, повноваження яких визначаються Аудиторською палатою України.

Термін повноважень члена Аудиторської палати України становить п'ять років. Одна і та ж особа не може бути делегована до Аудиторської палати України більше двох термінів підряд.

Призначення нових членів Аудиторської палати України замість вибулих здійснюється у встановленому цим Законом порядку.

Члени Аудиторської палати України, за винятком Голови Аудиторської палати України, виконують свої обов'язки на громадських засадах.

Джерелами фінансування діяльності Аудиторської палати України можуть бути:

плата за проведення сертифікації фізичних осіб на право зайняття аудиторською діяльністю;

плата за включення до Реєстру;

добровільні внески, що надходять від професійних організацій аудиторів України;

інші джерела, не заборонені законодавством.

Для виконання своїх функцій Аудиторська палата України може створювати комісії із числа її членів. До роботи в комісіях можуть залучатись експерти, які не є членами Аудиторської палати України.

Ведення поточних справ в Аудиторській палаті України здійснює Секретаріат, який очолює завідуючий. Завідуючий Секретаріатом несе персональну відповідальність за ефективне використання майна та коштів Аудиторської палати України і створення належних умов для виконання функціональних обов'язків її членами.



Порядок проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг

Проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг здійснюється аудиторами, аудиторськими фірмами, які набули права на здійснення аудиторської діяльності відповідно до цього Закону.

Загальні умови проведення аудиту та інших аудиторських послуг визначаються стандартами аудиту, затвердженими Аудиторською палатою України.

Аудит проводиться на підставі договору між аудитором (аудиторською фірмою) та замовником.

Інші аудиторські послуги можуть надаватися на підставі договору, письмового або усного звернення замовника до аудитора (аудиторської фірми).

Замовник має право вільного вибору аудитора (аудиторської фірми) з дотриманням вимог цього Закону.

У договорі на проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг передбачаються предмет і термін перевірки, обсяг аудиторських послуг, розмір і умови оплати, відповідальність сторін.

Стандартами аудиту можуть бути передбачені й інші істотні умови договору на проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг.

Недійсними є будь-які положення договору, спрямовані на повне звільнення аудитора (аудиторської фірми) від встановленої законом майнової відповідальності за недостовірність аудиторського висновку чи іншого документа, в якому відображені результати аудиторської перевірки.

Документи, передані замовником аудитору (аудиторській фірмі) для проведення аудиту, не підлягають розголошенню чи вилученню без згоди замовника.



Права та обов'язки аудиторів і аудиторських фірм

Права аудиторів і аудиторських фірм

Аудитори України мають право об'єднуватися в громадські організації за професійними ознаками, дотримуючись вимог цього Закону та інших законів.

Професійні організації аудиторів України сприяють підвищенню професійного рівня аудиторів, захищають соціальні та професійні права аудиторів, вносять пропозиції щодо подальшого вдосконалення аудиторської діяльності, виконують інші повноваження, передбачені їх статутами та положеннями.

Аудитори і аудиторські фірми під час здійснення аудиторської діяльності мають право:

1) самостійно визначати форми і методи проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг на підставі чинного законодавства, стандартів аудиту та умов договору із замовником;

2) отримувати необхідні документи, які мають відношення до предмета перевірки і знаходяться як у замовника, так і у третіх осіб.

Треті особи, які мають у своєму розпорядженні документи стосовно предмета перевірки, зобов'язані надати їх на вимогу аудитора (аудиторської фірми). Зазначена вимога повинна бути офіційно засвідчена замовником;

3) отримувати необхідні пояснення в письмовій чи усній формі від керівництва та працівників замовника;

4) перевіряти наявність майна, грошей, цінностей, вимагати від керівництва суб'єкта господарювання проведення контрольних оглядів, замірів виконаних робіт, визначення якості продукції, щодо яких здійснюється перевірка документів;

5) залучати на договірних засадах до участі в перевірці фахівців різного профілю.

Обов'язки аудиторів і аудиторських фірм

Аудитори і аудиторські фірми зобов'язані:

1) в аудиторській діяльності дотримуватися вимог цього Закону, Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" та інших нормативно-правових актів, стандартів аудиту, принципів незалежності аудитора та відповідних рішень Аудиторської палати України;

2) належним чином проводити аудит та надавати інші аудиторські послуги;

3) повідомляти власників, уповноважених ними осіб, замовників про виявлені під час проведення аудиту недоліки ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності;

4) зберігати в таємниці інформацію, отриману при проведенні аудиту та виконанні інших аудиторських послуг, не розголошувати відомості, що становлять предмет комерційної таємниці, і не використовувати їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб;

5) відповідати перед замовником за порушення умов договору відповідно до договору та закону;

6) обмежувати свою діяльність наданням аудиторських послуг та іншими видами робіт, які мають безпосереднє відношення до надання аудиторських послуг, у формі консультацій, перевірок або експертиз;

7) своєчасно подавати до Аудиторської палати України звіт про свою аудиторську діяльність.

Відповідальність аудиторів та аудиторських фірм

Цивільно-правова відповідальність аудиторів та аудиторських фірм

За неналежне виконання своїх зобов'язань аудитор (аудиторська фірма) несе майнову та іншу цивільно-правову відповідальність відповідно до договору та закону.

Розмір майнової відповідальності аудиторів (аудиторських фірм) не може перевищувати фактично завданих замовнику збитків з їх вини.

Усі спори стосовно невиконання умов договору, а також спори майнового характеру між аудитором (аудиторською фірмою) та замовником вирішуються у встановленому законом порядку.

Інші види відповідальності аудиторів та аудиторських фірм

За неналежне виконання професійних обов'язків до аудитора (аудиторської фірми) можуть бути застосовані Аудиторською палатою України стягнення у вигляді попередження, зупинення чинності сертифіката на строк до одного року або анулювання сертифіката, виключення з Реєстру.

Порядок застосування до аудиторів (аудиторських фірм) стягнень визначається Аудиторською палатою України.

Рішення Аудиторської палати України щодо застосування до аудиторів (аудиторських фірм) стягнень можуть бути оскаржені до суду.

До аудиторів можуть бути застосовані інші види відповідальності відповідно до закону.

Обов'язки суб'єктів господарювання при проведенні аудиту

Органи управління суб'єкта господарювання зобов'язані створити аудитору належні умови для якісного виконання аудиту.

Органи управління суб'єкта господарювання несуть відповідальність за повноту і достовірність документів та іншої інформації, які надаються аудитору для проведення аудиту чи надання інших аудиторських послуг.

Фінансова звітність суб'єкта господарювання, яка відповідно до закону підлягає обов'язковій аудиторській перевірці, повинна бути перевірена аудитором і оприлюднена відповідно до вимог законів України.

Сертифікація аудиторів

Відповідно до ЗУ «Про аудиторську діяльність» аудитором може бути фізична особа, яка має сертифікат, що визначає її кваліфікаційну придатність на заняття аудиторською діяльністю на території України.

До професії аудитора ставляться високі вимоги. Він повинен мати фундаментальні знання з бухгалтерського обліку, економіки, фінансів, права. Повинен вміти використати свої знання на практиці, вміти досліджувати документи та операції і виявляти недоліки та факти відхилень у діяльності господарюючого суб'єкта.

Рада Міжнародної Федерації Бухгалтерів ставлячи високі вимоги до професії аудитора, рекомендує, щоб оцінка кваліфікаційної придатності базувалась на таких 3-х елементах:

освіта - стандарти щодо вступу (базові знання). Претенденти набувають певний рівень знань у Вузах вивчаючи перелік необхідних дисциплін.

іспити - тести на професійну компетентність. Претенденти здають іспити, що підтверджують рівень їх знань та використання практичного досвіду.

досвід - відповідний обов'язкам. Передбачено законодавством мінімальний безперервний стаж - 3 роки підряд.

Ці вимоги прийняті до уваги в діючому Положенні про сертифікацію аудиторів, що затверджене рішенням АПУ протокол № 178/6 від 31.05.2007, відповідно до якого проводиться сертифікація аудиторів.

Сертифікація - це визначення кваліфікаційної придатності кандидата на здійснення аудиторської діяльності через перевірку відповідності його освіти та досвіду роботи вимогам ЗУ «Про аудиторську діяльність» і складання ним кваліфікаційного іспиту.

Для цього в складі АПУ створена Комісія по сертифікації та підготовці аудиторів, яка організовує проведення кваліфікаційного іспиту та узагальнення його результатів.

Право на отримання сертифікату мають особи, які здобули вищу освіту (не нижче освітнього рівня спеціаліста чи магістра), мають певні знання з питань аудиту та досвід практичної роботи не менш як три роки підряд на посадах аудитора, ревізора, бухгалтера, юриста, фінансиста, економіста та успішно склали кваліфікаційний іспит.

Сертифікат - це офіційний документ, що засвідчує рівень професійних знань, необхідних для здійснення аудиту підприємств різних форм власності на території України.

Датою видачі сертифіката вважається дата прийняття АПУ відповідного рішення. Термін чинності сертифікату - 5 років.

Щорічне підвищення кваліфікації аудиторів є обов'язковою вимогою при продовженні дії сертифікату.

Сертифікат аудитора:сутність,призначення,реквізити та термін чинності

Сертифікат аудитора - це офіційний документ, який засвідчує рівень професійних знань і надає право громадянину України на здійснення аудиту. Існують сертифікати таких видів:

- сертифікат серії А, який надає право здійснення аудиту підприємств і господарських товариств;

- сертифікат серії В, який надає право здійснення аудиту банків;

- сертифікат серії АВ. який надає право здійснення аудиту банків, підприємств і господарських товариств.

Для набуття права складання кваліфікаційного іспиту на отримання сертифіката аудитора України претендент подає до Аудиторської палати України такі документи:

1) заяву встановленої форми;

2) копію диплома, засвідчену нотаріально або за місцем роботи;

3) витяг з трудової книжки, засвідчений нотаріально або за місцем роботи;

4) документ про оплату;

5) копію паспорта.

Ці документи розглядає Комісія із сертифікації та удосконалення професійних знань АПУ і протягом 20 днів виносить рішення щодо можливості складання кваліфікаційного іспиту даною особою. Тобто наявність необхідного обсягу знань для отримання сертифіката визначається шляхом проведення письмового кваліфікаційного іспиту за програмою, затвердженою АПУ. Програма складається з тестів і ситуаційних завдань. Особи, які набрали 70 і більше балів за результатами тестів, допускаються до вирішення ситуаційних завдань. Для успішного складання кваліфікаційного іспиту необхідно отримати за результатами вирішення ситуаційних завдань 60 балів і більше.

Особи, які склали іспит, отримують сертифікат аудитора України, а також виголошують клятву про суворе дотримання норм чинного законодавства України, виконання своїх обов'язків і вимагання цього від інших.

Термін чинності сертифіката не може перевищувати п'ять років. Продовження дії сертифікату здійснюється за підсумками контрольного тестування за фахом у порядку, встановленому Аудиторською палатою України.

Порядок продовження терміну чинності сертифіката

Облік бланків сертифікатів аудитора здійснюється бухгалтерією АПУ.

Сертифікат містить такі реквізити:

номер сертифіката;

прізвище, ім'я та по батькові аудитора;

дата, номер рішення АПУ про видачу сертифіката із зазначенням терміну його чинності;

дата, номер рішення АПУ про продовження терміну чинності сертифіката.

Сертифікат підписує Голова АПУ та Завідувач Секретаріату АПУ. Сертифікат засвідчується печаткою АПУ.

Датою набрання чинності сертифіката вважається дата прийняття АПУ відпові-дного рішення.

Термін чинності сертифіката -- п'ять років.

Аудитори, термін чинності сертифіката яких закінчується, не раніше від трьох і не пізніше від одного місяця до закінчення цього терміну в разі, якщо вони:

а) займались аудиторською діяльністю як фізичні особи -- підприємці або у складі аудиторської фірми не менше трьох років;

б) займаючись аудиторською діяльністю як фізичні особи -- підприємці, своєчасно подавали звіти про виконані ними роботи (за формою № 1-аудит) та підтверджували свою аудиторську діяльність;

в) щорічно успішно проходили контрольні тестування за підсумками удосконалення професійних знань за програмами, затвердженими АПУ, або щорічно здійснювали удо-сконалення професійних знань згідно з розділом V Положення про постійне удоскона-лення професійних знань аудиторів України;

г) та до них не застосовувались стягнення з боку АПУ у вигляді зупинення чинності сертифіката.

Аудиторам -- викладачам вищих навчальних закладів, які мають вчені звання або наукові ступені за фахом бухгалтерський облік і аудит, та аудиторам -- викладачам центрів удосконалення знань аудиторів, визначених АПУ, та аудиторам, які здійснюють державний фінансовий аудит, як різновид державного фінансового контролю, при підтвердженні вимог, зазначених в пп. «в», «г» п. 10.1 цього Положення, термін чинності сертифіката продовжуєть-ся на наступні п'ять років при поданні документів, перелік яких зазначений в п. 10.1.

Членам АПУ термін чинності сертифіката продовжується на наступні п'ять років за результатами контрольного тестування шляхом співбесіди в Комісії з сертифікації та осві-ти аудиторів АПУ при поданні заяви, копії трудової книжки та сертифіката аудитора.

Для продовження терміну чинності сертифіката аудитора, який не підтвердив хоча б однієї з вимог, вказаних у пункті 10.1, Комісія з сертифікації та освіти аудиторів АПУ призначає контрольне тестування згідно з розділом 6 цього Положення.

(пункт 10.3 із змінами, внесеними згідно з рішенням Аудиторської палати України від 16.07.2008 р. № 192/2Секретаріат АПУ розглядає подані документи щодо відповідності їх вимогам цього Положення і передає Комісії з сертифікації та освіти аудиторів АПУ, яка розгля-дає їх і приймає відповідне рішення.

(пункт 10.4 у редакції рішення Аудиторської палати України від 16.07.2008 р. № 192/2)

За підсумками розгляду документів і результатів контрольного тестування для продовження терміну чинності сертифікатів аудиторів Комісія з сертифікації та освіти аудиторів АПУ складає протокол і подає його на затвердження АПУ.

(пункт 10.5 у редакції рішення Аудиторської палати України від 16.07.2008 р. № 192/2)

Видачу сертифікатів, термін чинності яких продовжено згідно з рішенням АПУ, здійснює Секретаріат АПУ. Термін чинності сертифіката продовжується на на-ступні п'ять років, починаючи з дати закінчення терміну його чинності. У сертифікатах зберігаються початковий номер сертифіката; дата та номер рішення АПУ про видачу сертифіката та зазначається термін, на який продовжено сертифікат.

(пункт 10.6 розділу 10 із змінами, внесеними згідно з рішенням Аудиторської палати України від 29.01.2009 р. № 198/3.1)

Якщо за підсумками контрольного тестування в продовженні терміну чинності сертифіката відмовлено, Секретаріат АПУ письмово повідомляє про це особі, яка пода-вала заяву. Особи, яким відмовлено в продовженні терміну чинності сертифіката, мають право подати заяву згідно з пунктом 2.3 цього Положення.

Сертифікати, термін чинності яких закінчився, знищують за актом, де зазна-чають номер сертифіката, прізвище, ім'я, по батькові особи, на ім'я якої його було вида-но, та період, протягом якого він діяв. Акт підписує Голова Комісії з сертифікації та освіти аудиторів А1ТУ та Завідувач Секретаріату АПУ і затверджує Голова АПУ. Термін зберігання акта -- 10 років.

Зупинення чинності сертифіката та анулювання сертифіката

Згідно з вимогами Закону України "Про аудиторську діяльність" та Статуту АПУ за неналежне виконання професійних обов'язків до аудитора можуть бути застосовані АПУ стягнення у вигляді попередження, зупинення чинності сертифіката на строк до одного року або анулювання сертифіката.

Рішення АПУ про зупинення чинності сертифіката або його анулювання набирає чинності з моменту його оприлюднення в засобах масової інформації та може бути оскаржено в суді. Зупинення чинності сертифіката аудитора означає, що фізична особа, термін чинності сертифіката аудитора якої зупинено, не має документального підтвердження її кваліфікаційної придатності на заняття аудиторською діяльністю на території України на визначений рішенням АПУ строк.

Анулювання сертифіката здійснюється шляхом відкликання сертифіката та оприлюднення рішення АПУ в засобах масової інформації. Анулювання сертифіката аудитора означає, що фізична особа, сертифікат аудитора якої анульовано, не є аудитором і не має документального підтвердження її кваліфікаційної придатності на заняття аудиторською діяльністю на території України, і може бути допущена до повторної сертифікації не раніше ніж через два роки після прийняття рішення АПУ про анулювання її сертифіката.

Анулювання сертифіката здійснюється на підставі рішення АПУ.

ь З ініціативи аудитора (особистого повернення сертифіката, інших випадків).

ь У зв'язку із судимістю за вчинення злочину.

ь З інших підстав, передбачених чинним законодавством України та цим Положенням.

ь Термін чинності сертифіката аудитора, на якого протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення, за рішенням АПУ зупиняється на строк до одного року.

Анульований сертифікат аудитор зобов'язаний в 10-денний термін з моменту отримання витягу з рішення АПУ або з моменту публікації в пресі повернути до Секретаріату АПУ.

Реєст аудиторів та аудиторських фірм

Реєстр аудиторських фірм та аудиторів - база даних, що містить інформацію про аудиторські фірми та аудиторів, які займаються аудиторською діяльністю індивідуально як фізичні особи - підприємці (далі - Реєстр).

Порядок ведення Реєстру визначається та забезпечується Аудиторською палатою України.

Реєстр не рідше одного разу на рік публікується у фаховому виданні Аудиторської палати України.

Аудиторські фірми та аудитори, які зареєстровані як фізичні особи - підприємці, мають право на здійснення аудиторської діяльності лише після включення їх до Реєстру.

Включеним до Реєстру аудиторським фірмам та аудиторам, зазначеним у частині четвертій цієї статті, видається свідоцтво відповідного зразка.

За включення до Реєстру справляється плата в розмірі, встановленому Аудиторською палатою України.

Критерії вибору аудиторських фірм

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про аудиторську діяльність» замовник має право вільного вибору аудитора (аудиторської фірми). Проте кожен керівник підприємства у разі необхідності проведення аудиторської перевірки постає перед проблемою такого вибору. Зважаючи на недостатній професіоналізм багатьох аудиторів та високий ступінь ризику (в тому числі ризику розголошення конфіденційної інформації клієнта) для прийняття правильного рішення потрібно врахувати чимало критеріїв.

По-перше, керівник може порадитись зі своїми бізнес-партнерами щодо їх позитивного досвіду роботи з певним аудитором. За підрахунками великих аудиторських фірм дві третини клієнтів звертаються до них саме завдяки рекомендаціям їхніх партнерів. Звісно, не варто шукати аудиторську фірму за рекламними оголошеннями. Адже якісно і дорого оформлена реклама скоріше свідчить про нераціональне використання коштів компанією, ніж про якість надання аудиторських послуг.

По-друге, вигідніше співпрацювати з аудиторською фірмою, яка пропонує широке коло послуг, тобто крім аудиторських перевірок надає консультаційні послуги щодо ведення бухгалтерського, податкового обліку, юридичні консультації, послуги у сфері інформаційних технологій. Це значно полегшує роботу підприємства. Перевагою є те, що «свій» аудитор у курсі справ підприємства, а тому виключається можливість звернення до некомпетентного консультанта. Проте не завжди широкий обсяг наданих послуг супроводжується високою якістю. Іноді краще звернутись до фірми, яка, припустімо, крім аудиторських робіт, буде надавати лише юридичні консультації, але робитиме це компетентно.

По-третє, навряд чи варто звертатись до аудиторської фірми з підозріло низькими цінами. Адже високій якості обслуговування відповідає належна ціна. Та й послуги фірми, яку радять бізнес-партнери і яка надає широке коло послуг, не можуть коштувати дешево.

Також варто врахувати ефект від роботи аудитора. Адже існує багато випадків, коли витрати на аудиторські послуги не окуповувались, або ж у випадку виникнення проблем аудитор знімав із себе будь-яку відповідальність. На противагу цьому, ефект від роботи хорошого аудитора завжди сприятливо впливає на діяльність фірм, у тому числі для залучення інвестицій, співпраці з новими партнерами, отримання позичок.

Аудитор і аудиторська фірма несуть не тільки моральну, але й юридичну відповідальність за якість наданих ними послуг. Проте лише незначна частка аудиторів (переважно ті, які дбають про свою репутацію) компенсує підприємству збитки через неправильні висновки чи рекомендації аудиторів. Клієнти не можуть пред'явити їм чітких претензій, і недобросовісні аудитори цим часто користуються.

У більшості країн передбачено страхування відповідальності аудиторів. Проте така страховка вимагає значних витрат з боку аудиторських фірм. В Україні наразі лише декілька фірм звертаються до послуг страхових компаній. На жаль, відомою є практика так званих «рекламних» страхових договорів, коли реальне страхування не відбувається. Аудиторські фірми вдаються до таких махінацій задля залучення додаткових клієнтів та підвищення власної репутації. Врахувавши ці критерії, керівник підприємства скоріше за все зробить правильний вибір. Найкращим варіантом стало б проведення тендера на здійснення аудиторських робіт. Звісно, це вимагає чимало часу й фінансових затрат, проте значно підвищується ймовірність вибору фірми з найвигіднішим поєднанням ціни, якості та термінів виконання робіт.



Критерії вибору клієнтів аудиторами.Порядок оформлення взаємовідносин аудиторської фірми із замовником

Перш ніж розпочати перевірку аудиторові необхідно виконати кілька попередніх дій. Насамперед необхідно установити контакт із потенційним клієнтом, що може відбуватися по-різному. По-перше, ініціатива проведення аудиту може йти від самого аудитора. Якщо підприємство або банк є привабливим з погляду тривалої співпраці, якщо його фінансова позиція, міжнародні зв'язки та результати діяльності за минулі роки відповідно до друкованих джерел є сприятливими, а міжнародного аудитора ця компанія ще не має, уповноважений представник аудиторської фірми може сам зв'язатися з представником керівництва потенційного клієнта. По-друге, саме підприємство або банк можуть висловити своє бажання пройти міжнародний аудит (за свій рахунок).

Для того, щоб визначити, чи варто за наявних умов давати згоду на проведення аудиту фінансової звітності якоїсь компанії (або на участь у тендері на надання аудиторських послуг), аудитор повинен виконати певні процедури:

- ознайомитися з галуззю, в якій працює клієнт, та його конкретним бізнесом;

- отримати та проаналізувати фінансову інформацію потенційного клієнта та інформацію про цього ж клієнта від третіх сторін, таких як банки, юридичні компанії;

- якщо клієнт міняє аудитора, необхідно зв'язатися з попереднім аудитором, як цього вимагають стандарти аудиту;

- проаналізувати особливі обставини, через які цей проект може вважатися особливо ризикованим;

- оцінити незалежність аудиторської фірми та її здатність задовольнити потреби клієнта;

- визначити, чи прийняття клієнта не суперечитиме вимогам законів та правил і кодексу професійної поведінки.

Перед тим як прийняти нового клієнта, між ним та аудитором має відбутися зустріч, на якій необхідно визначити сутність майбутнього проекту та відповідальність кожної зі сторін. Коли йдеться про перший аудит даного клієнта, то треба поінформувати про проблеми, пов'язані з "аудитом першого року". Клієнта необхідно поінформувати про сутність аудиторської перевірки. Сторони повинні визначити, яку відповідальність братиме на себе аудитор. аудиторський стандарт етика палата

Потрібно також домовитися про час проведення перевірки, її оформлення (звіти, висновки, лист з рекомендаціями керівництва тощо) та суму і порядок оплати.

Після зустрічі з клієнтом аудитор мусить прийняти остаточне рішення щодо того, чи давати згоду на цю роботу. Мають бути з'ясовані такі питання:

- чи має аудитор достатні знання про діяльність клієнта та де він працює, щоб належним чином виконати свою роботу відповідно до потреб клієнта?

- чи вчасно був призначений аудитор і чи має він змогу відповідно спланувати свою роботу й отримати достатньо компетентних свідчень (доказів) для того, щоб сформулювати висновок стосовно фінансової звітності?

- чи відповідає виконання цього проекту професійним інтересам аудитора?

Якщо аудитор погоджується прийняти клієнта і надати йому аудиторські послуги, він підтверджує умови та строки виконання, про які було домовлено під час зустрічі з клієнтом, у документі, що називається "Лист-згода". Цей лист являє собою поширену в західній практиці форму контракту між аудитором та клієнтом. Його головним призначенням є попередження непорозумінь між сторонами в тому, що стосується суті виконуваного проекту та відповідальності, яку бере на себе аудитор. Типовий лист-згода містить такі положення: - мета аудиту; - очікувана дата закінчення аудиту; - відповідальність керівництва клієнта за фінансову звітність; - обсяг аудиту.

Інша інформація щодо результатів аудиту. Зауважимо, що через характер перевірки та інші неминучі обмеження системи внутрішнього контролю існує ризик того, що навіть деякі суттєві викривлення даних можуть залишитися невиявленими. Під час проведення аудиту має бути забезпечений доступ до будь-яких документів, записів та іншої інформації. В українській практиці замість листа-згоди укладається договір (чи угода) щодо надання аудиторських послуг на здійснення аудиторських послуг.