Забороняється проведення аудиту аудитором, який має прямі родинні зв'язки з керівництвом суб'єкта господарювання, що перевіряється, або особливі майнові інтереси, є членом керівництва, засновником або власником суб'єкта, де проводиться аудит.

Договір на проведення аудиту є основним документом, який засвідчує факт досягнення домовленості між замовником та виконавцем про проведення аудиторської перевірки (додаток А).

Дуже важливо, щоб укладений договір мав юридичну силу і міг бути визнаним судовими органами. Для цього він повинен відповідати чинному законодавству України та бути підписаним уповноваженими на це посадовими особами. Уповноваженими на укладання договору вважаються особи, на яких покладені такі обов'язки статутом підприємства, при цьому слід враховувати обмеження, наприклад, суми, на яку мають право укладати договори ці особи.

2.2 Порядок формування плану та програми аудиту перевірки безготівкових розрахунків

В ході проведення аудиторської перевірки, в тому числі і перевірки безготівкових розрахунків, аудитор використовує план перевірки. План перевірки аудитор формує самостійно або він може мати рекомендований вигляд, сформований аудиторською компанією.

Планом визначаються основні етапи аудиту з зазначенням терміну проведення кожного з них, який необхідний для повного та точного здійснення всіх поставлених завдань (Додаток Б).

Виходячи з наявного плану перевірки, в процесі аудиту безготівкових розрахунків виконується три блоки завдань. Важливе дотримання терміну проведення, що визначається виходячи з обсягів роботи.

Використання плану аудиту дає змогу організувати, систематизувати та полегшити роботу аудитора.

Програма аудиту - це документ, що містить завдання аудиту для конкретного об'єкту, процедури необхідні для виконання поставлених завдань, обсяг і термін їх виконання.

Програму, як правило розробляють досить детально (додаток В).

Мета аудиту безготівкових розрахунків

Кошти маються в наявності і у володінні клієнта

Залишок по рахунку коштів належним чином відбиває грошові надходження і виплати взміну звітних періодів

Залишки коштів, представлені в бухгалтерському балансі підприємства, відповіднимчином відбивають усі кошти на рахунках та в дорозі.

Залишки по рахунках коштів належним чином класифіковані у фінансовій звітності

Кошти на банківських рахунках у національній і іноземній валютах у підприємстві враховуються на наступних рахунках

Дана програма перевірки відображує порядок аудиту з відповідними процедурами, які для цього необхідні. Програмою також передбачається час проведення аудиту кожного завдання. Використання програми дає змогу систематизувати роботу аудитора та збільшує рівень контролю аудиту.

З метою використання програми аудиту безготівкових розрахунків співробітниками аудиторської фірми систематизується інформація, результати вивчення якої необхідно документувати в робочих документах довільної форми. Одним з них може бути запропонований тест (табл. 2.2.3.), який було використано в ході проведення перевірки безготівкових розрахунків. Відповідь формується на підставі джерел інформації.

Таблиця 2.1 Тест проведення аудиту безготівкових розрахунків

№	Інформація	Так	Ні	Додатки
1.	Чи наявні платіжні і кредитні документи?	+
2.	Чи дотримується порядок документообігу встановленому на підприємстві?		-
3.	Чи належним чином зберігаються первинні документи на підприємстві?		-
4.	Чи наявні договори про відкриття рахунків в банку?	+
5.	Чи дотримується підприємство умов договорів?		-
6.	Чи своєчасно дебітори розраховуються з підприємством згідно договорів?		-
7.	Чи вірно ведеться головна книга ?	+
8.	Чи вірно визначені суми штрафів за несвоєчасність розрахунків згідно договорів?	+
9.	Чи вірно застосовані рахунки щодо безготівкових розрахунків	+
10.	Чи допускаються на підприємстві перерахування авансів та платежів, що не мають відношення до господарської діяльності підприємства?	+

Результати проведення вищевказаного тесту дає змогу сконцентрувати увагу на слабких місцях, проте для складання таких тестів та їх проведення, обробку результатів необхідні великі затрати часу. Як правило, аудитор складає досить детальні тести, які допомагають приділити належну увагу на їх аналіз.

Запропонований тест використовується з метою систематизації інформації при виконанні програми аудиту.

2.3 Робочі документи аудитора щодо перевірки стану безготівкових розрахунків: напрями розробки, порядок використання

Робочі документи аудитора - це записи аудитора, здійснені ним під час планування, підготовки та проведення перевірок, узагальнення їх даних, а також документально зафіксована інформація, отримана у процесі аудиту від підприємства-клієнта, третіх осіб або усні повідомлення, задокументовані аудитором за допомогою тестування.

Документальне оформлення аудиторської перевірки складається з двох видів документації - робочої та підсумкової.

Розглянемо приблизний зміст та порядок оформлення і зберігання робочої документації аудитора. Завдання аудитора - вести документацію зі справ, що стосуються прийнятих рішень за результатами здійсненої аудиторської перевірки, яка буде покладена в основу аудиторського висновку.

До робочої документації включається інформація, яка на погляд аудитора є важливою для того, щоб правильно виконати аудиторську перевірку і яка має підтвердити висновки та пропозиції в аудиторському висновку. Робоча аудиторська документація може бути оформлена у вигляді стандартних форм і таблиць на папері або зафіксована на електронних носіях інформації або на відеоплівці. Під час планування та проведення аудиту робоча документація допомагає краще здійснювати аудиторську перевірку та контроль за процесом її здійснення. У робочій документації реєструються результати аудиторських експертиз, виконаних для підтвердження прийнятих аудиторських рішень.

Підсумкова документація складається з аудиторського висновку та документації, яка передається замовникові перевірки. Аудиторський висновок є обов'язковим компонентом підсумкової документації.

Робочі документи виконують такі функції [18]:

- обґрунтовують твердження в аудиторському висновку та свідчать про відповідність зроблених процедур аудиту затвердженим нормативам;

- полегшують процес управління та контролю за якістю проведення аудиту;

- сприяють виробленню методологічного підходу до процесу аудиторської перевірки;

- допомагають у роботі аудитора.

Робочі документи покликані відображати інформацію з питань, що підлягають перевірці:

- методики проведеного аудиту;

- проведених під час перевірки тестів;

- зроблених аудитором висновків та прийнятих рішень і рекомендацій.

Зміст робочих документів розкриває професійні міркування аудитора, оскільки немає можливості та необхідності документування кожного обстеження чи спостереження.

Визначаючи майбутній зміст документації, аудитору доцільно взяти за орієнтир ту обставину, що робочими документами користуватиметься, наприклад, інший аудитор із незначним досвідом аудиторської діяльності. Переглянувши цю робочу документацію, інший аудитор мав би зрозуміти сутність проведеної перевірки і зміст прийнятих рішень щодо її результатів без визначення окремих деталей процедур перевірки. Окремі деталі процедур перевірки інший аудитор може зрозуміти тільки тоді, коли він обговорить їх з аудитором, котрий підготував робочу документацію.

Перед аудитором стоїть завдання: робочі документи необхідно грамотно, професійно оформляти. Причому оформлення документів слід здійснювати так, щоб забезпечити зрозумілість змісту, його доступність.

Конкретні форми робочих документів аудитори (аудиторські фірми) визначають з урахуванням специфіки окремих питань аудиту. Оскільки використання стандартних форм робочих документів (наприклад, стандартних бланків) позитивно впливає на ефективність і якість аудиторської роботи, то необхідно впроваджувати в аудиторських фірмах єдину форму ведення робочої документації.

Доцільно використовувати матеріали робочих документів, підготовлені клієнтом, що прискорює процес оформлення робочих документів. Ці матеріали мають відповідати дійсному стану справ. Бажано до початку перевірки звернутися до клієнта з проханням підготувати необхідні матеріали для використання їх як аудиторську документацію.

З огляду на це, робочі документи слід поділити на:

- постійні: клієнта постійно перевірятиме аудитор, робочі документи мають містити інформацію, що стосується, насамперед, перевірки окремих питань, що виникають із року в рік (копії статутних та реєстраційних документів);

- поточні, тобто такі, які містять інформацію, що стосується, насамперед, аудиторської перевірки поточних періодів фінансово-господарської діяльності клієнта (каса, банк, реалізація та ін.).

При оформленні робочої документації слід дотримуватися таких вимог:

- на першій сторінці кожного робочого документа вказуються назва аудиторської фірми, назва підприємства, період перевірки та дата перевірки документації клієнта;

- кожному робочому документу дається назва, наприклад: "Аудит основних засобів", "Аудит порядку і проведення інвентаризації";

- для прискорення пошуку необхідної робочої документації кожному документові присвоюється код (шифр).

- на кожному документі проставляється прізвище аудитора, який фактично підготував його.

Робочі документи включають [28, с. 124]

- інформацію про юридичну та інформаційну структуру підприємства;

- необхідні витяги або копії юридичних документів, угод і протоколів;

- інформацію про галузь діяльності підприємства та нормативну документацію, яка регулює діяльність підприємства;

- документацію про вивчення та оцінку систем обліку та внутрішнього контролю підприємства;

- документацію про порядок планування аудиту;

- аналіз важливих показників та тенденцій;

- документацію, яка відображає час проведення аудиторських операцій та отриманий результат за кожною з них;

- список фахівців, які виконували аудиторські процедури, та час їхньої роботи;

- висновки сторонніх аудиторів або експертів, яких залучали до перевірки окремих питань діяльності підприємства;

- листування з клієнтом з окремих питань або нотатки про проведені бесіди та обговорення;

- копії листів, надісланих (чи отриманих) до третіх осіб, які мають відношення до перевірки;

- копії фінансових звітів клієнта;

- опис змісту відповідей аудитора на запитання клієнта;

- висновки, зроблені аудитором щодо різних аспектів перевірки.

Необхідно забезпечити достатній рівень розкриття та деталізації процедур аудиту в робочих документах із тим, щоб:

- забезпечити можливість контролю будь-яким аудитором процесу проведення аудиторської перевірки поточного року;

- підтверджувати відповідність проведеної перевірки прийнятим аудиторським нормативам;

- забезпечувати ефективну допомогу будь-яким аудиторам у плануванні та проведенні наступних перевірок підприємства;

- служити аудитору довідковим матеріалом, щоб у разі необхідності він міг надати будь-кому пояснення щодо змісту проведеної перевірки.

РОЗДІЛ 3. МЕТОДИКА ПЕРЕВІРКИ СТАНУ БЕЗГОТІВКОВИХ РОЗРАХУНКІВ

3.1 Порядок використання методичних прийомів та способів контролю стану безготівкових розрахунків

У разі перевірки розрахункових операцій аудитор повинен з'ясувати, які рахунки було відкрито підприємством в різних установах банків. Першим етапом аудиту операцій за кожним рахунком є перевірка тотожності залишків грошових коштів на кінець кварталу (року) згідно з даними [25,c. 129]:

а) виписок банку;

б) регістрів бухгалтерського обліку (Головної книги, журналу-ордеру №1).

Потім за кожний звітний період аудитор перевіряє наявність усіх виписок банку з кожного рахунку підприємства і відповідності зазначених у них даних даним бухгалтерського обліку (журнал-ордер №1). При цьому аудитор повинен переконатися, що йому надані геть усі виписки банку за хронологічною послідовністю та встановити, чи правильно перенесені залишки грошових коштів з попередньої виписки до наступної. Якщо на підприємстві відсутні окремі виписки, то слід одержати з установи банку засвідчені їх копії. Враховуючи те, що всі банківські установи перейшли на комп'ютерну систему обліку і банківські виписки надаються підприємствам за кожний день здійснення банківських операцій, необхідно звіряти не лише вхідні та вихідні залишки на виписках банку, але й дати попередніх операцій. Це дає змогу виявити навмисно знищені з корисливими цілями виписки банку за конкретний день, за якими, головним чином, проводяться дві операції на одну й ту ж суму: перша - надходження грошей на банківський рахунок, друга - отримання готівки на цю ж суму або перерахування її до різних торговельних організацій у рахунок оплати товарів, які за даними бухгалтерського обліку підприємства не оприбутковуються, а потім привласнюються [4, c.24].

За наявності розбіжностей між обліковими даними підприємства та виписками банку, слід встановити їх причини та, за необхідності, здійснити зустрічну перевірку в установі банку. Якщо за період, що перевіряється, під час дослідження виписок банку будуть установлені суми, що зайво списані з поточного рахунку, то їх відносять у дебет рахунку "Розрахунки за претензіями", помилково зараховані на поточний рахунок суми відображають проводкою Д-т "Рахунки в банках" та К-т "Розрахунки за іншими операціями". Про всі виявлені під час аудиту помилки підприємство має письмово повідомити установу банку, встановити їх. причини та оперативно вжити заходи щодо їх усунення. Кожну з виявлених розбіжностей ревізор повинен уважно проаналізувати аби упевнитися, в тому, що не було; при цьому зловживань з боку працівників бухгалтерії підприємства.

Дослідження розрахункових операцій є найважливішою частиною аудиту фінансово-господарської діяльності підприємства. Воно повинно проводитись у нерозривному зв'язку 3: перевіркою інших операцій - банківських, касових товарних та виробничих. Це пояснюється тим, що всі операції прямо чи опосередковано впливають на розрахункові взаємовідносини підприємства. Аудитор має переконатися, що кожна виписка банку відповідає доданим виконавчим документам як платіжним, так і товарним. Він перевіряє наявність усіх додатків до платіжних вимог, платіжних доручень та заяв на акредитив, за якими здійснюються розрахункові операції підприємства. Якщо на підприємстві відсутні якісь додатки, аудитор бере їх копії у банку [4, c. 91].

Особливу увагу слід приділити обґрунтуванню записів по кредиту поточних рахунків у кореспонденції з рахунками витрат на виробництво та обігу, так як інколи такі записи маскують випадки оплати матеріальних цінностей, котрі не оприбутковуються, під видом оплати різного роду послуг.

Аудитор повинен також звіряти номери корінців грошових чеків з виписками банку, враховуючи те, що останні цифри номера чеку заносяться до виписки, а потім зіставити суму отриманої по них готівки із записами у касовій книзі та перевірити повноту оприбуткування коштів. Якщо у банківській виписці відсутній номер корінця чека, а у чековій книзі відсутні один або декілька чеків, то необхідно провести зустрічну перевірку таких чеків в установі банку. Виявивши зіпсовані або анульовані чеки, встановити, чи є позначки про це на корінці чеку.

Трапляється також, що записи у виписці банку виправляються у самій бухгалтерії підприємства або до виписки додаються недоброякісні виконавчі та виправдувальні документи, наприклад, без банківського штампу. Відносно правильності операцій, які викликають сумнів, можна пересвідчитися зустрічною перевіркою цих операцій у банківській установі. Але бажано, щоб зловживання, якщо вони мають місце, виявили на самому підприємстві, не сподіваючись на те, що необхідна інформація для розкриття зловживань буде отримана безпосередньо в установі банку. Бо як свідчить контрольна практика, працівники банків можуть бути самі причетні до різних зловживань, особливо коли підприємство, що перевіряється, є засновником цього банку [9, c. 67].

Тому одним, з основних і обов'язкових завдань аудиту операцій за рахунками в установах банку є перевірка достовірності виписок, які банки видають підприємству за кожним їхнім рахунком, зокрема, наявності у них штампів і підписів працівників установ банків. Виписка банку містить у собі лише цифрові дані, тому аудитору важливо знати побудову та код умовних цифрових позначок змісту операцій. Необхідно пам'ятати також, що записи у виписці банку за дебетом рахунку підприємства означають зменшення (витрату) коштів, а у кредиті -- збільшення (надходження) коштів. Аудитору слід ретельно перевірити І зіставити реквізити доданих до виписок банку платіжних документів. Подані до банку документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування, номер поточного рахунка, ідентифікаційні коди підприємства-відправника та підприємства-одержувача коштів, число, місяць та рік їх виписки. Форми первинних банківських документів та журналів їх реєстрації встановлюються чинним законодавством. У разі автоматизованого ведення бухгалтерського обліку на підприємстві дозволяється надавати документи, складені за допомогою обчислювальної техніки.

Під час перевірки сутності розрахункових операцій аудитору слід встановити:

ь чи не допускалось на підприємстві перерахування авансів та платежів за безтоварними рахунками, а також оплати рахунків підприємств та організацій, які не мають відношення до перевіюваного підприємства;

ь правильність відображення у бухгалтерському обліку та законність використання на підприємстві чекових книжок;

ь наскільки раціональними є форми розрахунків, що використовуються на підприємстві, та чи сприяють вони прискоренню обігу коштів підприємства.

Об'єктом особливого контролю мають стати такі видаткові операції:

ь перерахування грошових сум з поточного рахунку підприємства на рахунки ощадного банку;

ь повнота відображення виручки, яка надійшла на поточний рахунок підприємства;

ь використання грошових коштів підприємства в особистих цілях окремими посадовими особами, наприклад, для сплати штрафів, які носять персональний характер, а також для оплати послуг неслужбового характеру, які були надані окремим працівникам тощо.

Згідно з Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою Постановою НБУ від 29.03.01 р., підприємство може застосовувати акредитивну, інкасову та вексельну форми розрахунків, а також форми розрахунків за розрахунковими чеками та з використанням розрахункових документів на паперових носіях та в електронному вигляді за допомогою таких платіжних документів:

а) платіжного доручення;

б) платіжної вимоги-доручення;

в) платіжної вимоги;

г) розрахункового чека;

д) акредитиву [9, c. 69].

Підприємства можуть самостійно обирати конкретні платіжні інструменти і зазначити їх під час укладання договорів. Раціональна організація контролю за станом розрахунків має сприяти зміцненню договірної та платіжної дисципліни, прискоренню оборотності обігових коштів і, отже, поліпшенню фінансового стану підприємства. Аудитор повинен приділити належну увагу перевірці стану розрахунків та дебіторської і кредиторської заборгованості підприємства.

Особливу увагу слід приділити перевірці правильності та обґрунтованості заборгованості з нестач та за претензіями. Перевірка даних за рахунком "Розрахунки за претензіями" дає можливість дізнатися про задоволення або відмову за пред'явленими претензіями щодо невідповідності якості продукції, цін і тарифів, наявності арифметичних помилок, нестач сировини і товарів, простоїв, штрафів, пені, що необхідно утримати з постачальників і підрядчиків на підставі рішень господарських судів, письмової згоди постачальників на задоволення претензій. Аудитору слід перевірити розрахунки з матеріально відповідальними особами та іншими працівниками за втрати, нестачі, розкрадання коштів і майна, відображених за рахунком "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків" [4, c. 68].

Під час аудиту заборгованості за рахунками з бюджетом та державними цільовими фондами, дані, отримані на підприємстві, що перевіряється, зіставляються з даними звітності, яка-була подана до податкових органів, Пенсійного фонду та інших організацій і установ. При цьому увага приділяється правильності нарахування та повноті перерахування платежів. За журналом-ордером №2 слід перевірити дотримання черговості перерахування податкових та інших обов'язкових платежів, своєчасність подання платіжних документів до банку. Виявлені недоліки підлягають внесенню до бюджету із застосуванням штрафних санкцій, а переплата - може заліковуватися в рахунок наступних платежів або поверненню.

Аналізуючи іншу дебіторську та кредиторську заборгованість необхідно перевірити наявність заборгованості працівників підприємства за товарно-матеріальні цінності, що були їм продані без попередньої оплати, наприклад за не повернений спецодяг тощо.

Під час аудиту кредитних операцій необхідно перевірити правильність та ефективність використання банківських кредитів, повноту та своєчасність їх повернення. Під час аудиту використання кредитів перевіряється в журналі-ордері №2, аналізуються дані рахунків "Короткострокові позики" та "Довгострокові позики", уточнюється виконання умов кредитних договорів, стан із погашенням заборгованості з кредитів і процентів, визначається цільове використання позик. Кредити, як правило, надаються безготівково, шляхом оплати розрахунково-грошових документів. Строки їх погашення та проценти ставки за користування кредитом обумовлені у кредитному договорі. У разі відмови від сплати боргів за наданими позичками банк стягує борги у претензійно-позовному порядку. Контроль за виконанням умов укладеного з позичальником кредитного договору здійснює, як правило, сам банк.Особлива роль банків та інших фінансових установ зростає в умовах поглиблення боротьби з легалізацією („відмиванням”) коштів, одержаних злочинним шляхом.

3.2 Типові порушення в обліку наявності безготівкових розрахунків

Узагальнення результатів аудиту служить головним засобом оцінювання того, чи є фактичні дані, перевірені аудитором, підтвердженням, що фінансові звіти представлені відповідним чином за всіма суттєвими аспектами і відповідно до загальноприйнятих принципів бухгалтерського фінансового обліку та фінансової звітності.

Аудитор повинен бути впевненим, що пункти підсумкового документа зокрема або в сукупності не спричинять суттєвого перекручення фінансової звітності. Однак, якщо це все-таки відбудеться, то фінансова звітність має бути переглянута клієнтом або аудитор повинен дати умовний чи негативний висновок. Звичайно, аудитор і клієнт можуть погодитись відносно того, що негативний висновок не потрібно складати. Виявлені неправильні дані можуть вплинути на аудиторську оцінку результатів перевірки. Проте аудитор повинен врахувати ту обставину, чи є повідомлення неправильних відомостей результатом помилок або зловживань. Оскільки останні є навмисними, їх значення виходить за межі грошового ефекту і аудитор повинен враховувати це під час оцінювання результатів перевірки [6, c. 332].

У випадку коли аудитор невпевнений у спроможності підприємства продовжувати своє функціонування, він повинен зазначити це в аудиторському звіті, вказати сутність змін у фінансовій звітності, які б могли бути здійснені. Якщо невпевненість досить значна, то аудитор повинен відмовитися від викладення своєї думки або скласти звіт на підставі незгоди. Коли облікова інформація не відповідає даним фінансової звітності, аудитор відображає це в аудиторському звіті.

Звіти аудитора мають бути короткими, обґрунтованими, чіткими і зрозумілими. Адміністрація підприємства-замовника має дати аудитору відповідь стосовно всіх зазначених у звіті недоліків і заходів щодо їх усунення. При цьому звіти можуть бути використані для складання аудиторських висновків за результатами здійсненої перевірки фінансово-господарської діяльності [6, c. 332].

Представлення і розкриття інформації мають породжувати впевненість, що висновки, які може зробити користувач, будуть вичерпними і відповідатимуть умовам бізнесу, особливо враховуючи те, що фінансова звітність відображає сутність, а не форму, вільна від упередженості керуючих, тобто від представлення фактів у прийнятному і неприйнятному вигляді, що інформація та отримані пояснення адекватно відображені й результати аналізу не вплинули на облікову політику.

При аудиторській перевірці операцій на рахунках в банках слід ураховувати можливі типові порушення.

Усі порушення чинних нормативних документів стосовно господарських операцій за банківськими рахунками виявляються суцільною перевіркою документів та взаємною звіркою регістрів обліку на відповідність.

На практиці мають місце випадки таких порушень:

пряме розкрадання грошових коштів: нічим не приховане, приховане неоформленими документами і розписками;

покриття зловживань окремими працівниками разом із касиром - проводиться заміна документів або зроблені виправлення у виписках банку відповідних сум;

привласнення готівки, одержаної з банку (не оприбуткування одержаних коштів за рахунком 31, а віднесення - на рахунки 36,63,68);

навмисне відображення в обліку операцій за поточним рахунком для привласнення коштів, що надійшли у банк;

переведення заборгованості через відділення зв'язку з поточного рахунку в банку;

не оприбуткування і привласнення грошових сум, що не надійшли з банку, від різних фізичних і юридичних осіб по прибуткових ордерах, від різних юридичних осіб за домовленістю;

надлишкове списання грошей по рахунках в банку: повторне використання одних і тих же документів, неправильний підрахунок підсумків у банківських документах і звітах, списання сум без підстави чи за фальсифікованими документами, підробка в законно оформлених документах зі збільшенням суми списання;

привласнення сум, законно нарахованих різним особам і організаціям;

неправильно складена кореспонденція рахунків тощо.

Перелік виявлених помилок і фактів обману доцільно відобразити в робочому документі зразок якого показано нижче.

Таблиця 3.1. Можливі порушення і їх вплив на достовірність інформації [24]

Підстава	Характер можливих порушень	Вплив порушень на достовірність бухгалтерської звітності і дотримання законодавства
1	2	3

Виявлені помилки і факти шахрайства необхідно згрупувати з метою встановлення їх суттєвості і підготовки підсумкової аудиторської документації. На кожний факт, виявлений аудитором, необхідно зробити опис посиланням на порушення того чи іншого нормативно-правового акту хто допустив помилку або шахрайство, з чиєї вказівки або дозволі здійснено порушення або дозвіл, де і коли допущено порушення, розміру матеріального збитку та інші наслідки.

На відміну від контролюючих органів, аудитор повинен дотримуватись принципу конфіденційності, всі встановлені порушення фіксувати у звіті керівництву клієнта та, за необхідності, в аналітичній частині аудиторського висновку, але не розголошувати інформацію і не сповіщати податкові органи.

Якщо аудитор не знайшов порушень чи знайшов порушення, які не впливають на законність функціонування, не завдають шкоди державі, засновникам чи акціонерам, то він фіксує факти перевірки в аналітичній частині аудиторського висновку. При цьому аудитор має право пропонувати видати на перевірену під сукупність позитивний висновок.

Якщо аудитор знайшов порушення, які впливають на законність функціонування чи завдають шкоди державі, засновникам чи акціонерам, то він фіксує всі факти в аналітичній частині аудиторського висновку. У цьому разі аудитор дає час для усунення виявлених порушень. Якщо порушення не виправлені, то аудитор не має права видати позитивний висновок.

Аудитор зобов'язаний повідомити клієнта про можливі стягнення за виявлені порушення і допомогти їх усунути.

3.3 Особливості формування підсумкової документації за результатами аудиту безготівкових розрахунків

Підсумкова документація складається з аудиторського висновку та додаткової документації, що передається замовникові.

За результатами аудиторської перевірки складаються аудиторський висновок та інша документація, що передається замовнику.

Аудиторський висновок -- це офіційний документ, який складається в установленому порядку за результатами проведення аудиту і містить судження-оцінку аудитора стосовно достовірності звітності, повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності. Аудиторський висновок розрахований на широке коло користувачів

Завершальним етапом аудиту є складання аудиторського висновку, який має відповідати вимогам Закону України "Про аудиторську діяльність" (ст.7, 21) та національних нормативів аудиту [3,. с 179].

Аудиторський висновок складається з таких розділів.

Розділ "Заголовок", де треба записати, що аудиторська перевірка проводилася незалежними аудиторами, вказати назву аудиторської фірми, а також навести повну назву підприємства, яке перевіряється, та час перевірки.

Розділ "Кому адресується аудит" потребує чіткого визначення адресата.

Розділ "Вступ" містить дані про склад звітності, яка перевірялась, дату, на яку була складена інформація, обов'язкове повідомлення про відповідальність за складання звітності керівництва підприємства та зауваження, що аудитор зобов'язаний готувати висновок на підставі інформації, яка надійшла за результатами перевірки представленої звітності.

Розділ "Масштаб перевірки" передбачає висвітлення масштабів аудиту і змісту виконаних робіт. Цей розділ має забезпечити споживачам аудиторського висновку впевненість у тому, що аудит спланований і проведений відповідно до вимог українських нормативів або за вимогами міжнародних стандартів аудиту. Аудиторський висновок повинен містити твердження про те, що перевірка була спланована і підготовлена з достатньою достовірністю виявлених найсуттєвіших помилок звітності.

Аудитор має оцінити суттєвість помилок у системі обліку і внутрішнього контролю підприємства клієнта, виявити ступінь їх впливу на фінансову звітність.

Далі слід вказати на те, використовувався чи не використовувався принцип вибіркової перевірки інформації і що під час перевірки аудитор звертав увагу тільки на суттєві помилки.

Аудиторський висновок має містити такі заяви:

-- про те, що аудитор використав конкретні тести при перевірці інформації, яка підтверджує цифровий матеріал, покладений в основу створення звітності;

-- про методологію обліку, яку використало керівництво підприємства для підготовки звітності в цілому.

Розділ "Висновок аудитора про перевірену фінансову звітність" потребує чіткого судження аудитора про звітність, правильність усіх її суттєвих аспектів відповідно до інструкцій про порядок складання звітності та чинних принципів обліку.

Розділ „Дата аудиторського висновку”. Аудитор повинен проставляти дату аудиторського висновку на день завершення аудиторської перевірки. Завершеною вважається перевірка, коли її результати доведені до керівництва підприємства, на якому проводилася перевірка і керівництво підписало звіти, що додаються до аудиторського висновку та акту прийому-здачі роботи. Керівництво підприємства подає аудиторський висновок до відповідної податкової інспекції України не пізніше як через десять днів після закінчення аудиторської перевірки.

Розділ "Адреса аудиторської фірми" містить адресу дійсного місцезнаходження аудиторської фірми, номер та термін дії ліцензії, отриманої від Аудиторської палати України.

Розділ "Підпис аудиторського висновку". Аудиторський висновок та звітність, про яку аудитор дає свій висновок, підписується незалежними особами (аудиторами) від імені аудиторської фірми.

Висновок може бути [26, с. 172]:

-- безумовно позитивним;

-- умовно позитивним (із застереженнями);

-- негативним;

-- аудитор відмовляється від видання висновку про звітність і оформляє свій звіт в іншій формі.

У трьох останніх випадках висновок повинен містити короткий перелік аргументів, що обумовлюють судження аудитора.

Безумовно позитивний висновок складається у випадках, коли, на думку аудитора, виконані такі умови:

-- аудитору надана вся інформація і пояснення, необхідні для цілей аудиту;

-- інформація цілком достатня для відображення реального стану суб'єкта перевірки;

-- наявні адекватні дані з усіх питань, суттєвих для достовірності й повноти змісту інформації;

-- фінансова документація складена на основі прийнятої на підприємстві системи бухгалтерського обліку, а сама система задовольняє існуючі законодавчі та нормативні вимоги;

-- звітність складена на основі дійсних облікових даних і не є суперечливою;

-- звітність складена належним чином за затвердженою формою.

Якщо під час перевірки в аудитора виникли заперечення або сумніви щодо правильності тих чи інших використаних суб'єктами перевірки рішень, але йому представлено переконливі (обґрунтовані на законодавчому та нормативному рівні) докази цих рішень, то у своєму висновку аудитор не зобов'язаний посилатися на ці рішення і така ситуація не змінює безумовності позитивного висновку.

Особливість організації аналізу безготівкових розрахунків полягає в тому, що проведення аналітичних робіт не має законодавчо встановленого обов'язкового характеру, крім випадків, передбачених чинним законодавством.

При проведенні дослідження, взаємозв'язок об'єктів аналізу безготівкових розрахунків доцільно розглядати відповідно до рис. 3.1.

Рис. 3.1. Взаємозв'язок об'єктів аналізу безготівкових розрахунків

де:

КЗ - кредиторська заборгованість;

ДЗ - дебіторська заборгованість;

ПП - позитивний потік безготівкових грошових коштів;

НП - негативний потік безготівкових грошових коштів.

На підставі проведених досліджень визначено, що оптимальним строком планування (крім оперативного) саме безготівкових розрахунків є один рік. Розробка довгострокових прогнозів (строком понад один рік) може здійснюватися в системі стратегічного бізнес-плану.

Під час проведення аналізу безготівкових розрахунків, варто для використання у процесі управління коефіцієнт щоденної ліквідності. Користуючись ретроспективними даними стандартного значення коефіцієнта щоденної ліквідності та маючи запланований обсяг щоденних операційних витрат, товарів (робіт, послуг) визначається запланований щоденний залишок безготівкових грошових коштів на поточних рахунках у банку.

На підставі проведеного дослідження, варто використати два шляхи складання планів руху безготівкових грошових коштів: активний та пасивний.

При активній стратегії розвитку підприємства, основна увага зосереджується на отримані визначеного обсягу чистого грошового потоку. За константу є грошовий вираз результату фінансово-господарської діяльності підприємства ? залежно від параметрів константи планується здійснення господарських операцій за відповідний період. При пасивній стратегії розвитку підприємства доцільно основну увагу зосередити на очікуваних позитивних та негативних грошових потоках і, вже на їх підставі, планувати чистий грошовий потік. Прогнози безготівкових грошових коштів можуть складатися за трьома методами: оптимістичний, реалістичний, песимістичний залежно від очікуваного впливу зовнішніх (кредитна, податкова, цінова, соціальна політика держави, ринкова кон'юнктура тощо) і внутрішніх чинників фінансово-господарської діяльності та стратегічного плану розвитку підприємства.

Метою здійснення оперативного аналізу є миттєва оцінка стану безготівкових розрахунків на підприємстві, виявлення нестандартних відхилень від запланованого (нормативного) стратегічного напрямку розвитку господарської діяльності.

При здійсненні оперативного аналізу безготівкових розрахунків важливим документом є платіжний календар, складений на певний період. При складанні платіжного балансу безготівкових коштів підприємства необхідно враховувати такий аспект, як можливість руху безготівкових грошових коштів на рахунках у банках та в касі. Актуальність зазначеного аспекту полягає в тому, що підприємства можуть використовувати виручку від реалізації, отриману в готівковій формі на цілі, що не пов'язані з внесенням її на поточний рахунок у банку. Таким чином, планові та фактичні обсяги позитивних і негативних безготівкових грошових потоків необхідно коригувати на внутрішній рух коштів. Одночасно, як свідчать дослідження практичної діяльності суб'єктів господарювання, використання виручки від реалізації у готівковій формі є незначним за обсягом і не може істотно вплинути на стан безготівкових розрахунків.

ВИСНОВКИ

Перехід до ринкової економіки вносить істотні зміни в систему розрахункових і кредитних відносин. Цілком скасовані окремі форми, що існували раніше обмеження у виборі, розрахунків між постачальниками і покупцями. Порядок і форми розрахунків визначаються в господарських договорах (угодах) між сторонами. Підприємства можуть відпускати продукцію і виконувати роботи (послуги) у кредит зі сплатою покупцями (замовниками) відсотків за користування комерційним кредитом. Для оформлення таких торгових угод переважно використовувати вексельне звертання.

Безготівкові розрахунки між підприємствами здійснюються платіжними дорученнями, чеками, акредитивами, платіжними вимогами-дорученнями.

Завданням аудиту безготівкових розрахунків є перевірка:

ь дотримання нормативно-правового регулювання розрахунково-кредитних операцій, які забезпечують функціонування підприємств в умовах ринку;

ь своєчасності розрахунків із бюджетом, перерахування заборгованості кредиторам та стягнення належних сум із дебіторів;

ь додержання умов договорів з різними контрагентами;

ь перевірка фактів погашення боргів підприємством або не сплачених йому сум;

ь стану обліку розрахунків, вірогідності облікових та звітних даних про наявність і зміни сум дебіторської і кредиторської заборгованості.

Джерелами інформації під час аудиту безготівкових розрахунків є:

ь платіжні та кредитні документи;

ь виписки банку з особових рахунків підприємства;

ь журнали-ордери 1 та 2 з обліку грошових коштів і грошових документів, довгострокових та короткострокових позик;

ь відомості 1.2 та 1.3 за дебетом рахунків 31 "Рахунки в банках" та 33 "Інші кошти";

ь Головна книга;

ь фінансова звітність - форма 1 "Баланс", форма 3 "Звіт про рух грошових коштів".

В ході проведення аудиторської перевірки, в тому числі і перевірки безготівкових розрахунків, аудитор використовує план перевірки. План перевірки аудитор формує самостійно або він може мати рекомендований вигляд, сформований аудиторською компанією.

Планом визначаються основні етапи аудиту з зазначенням терміну проведення кожного з них, який необхідний для повного та точного здійснення всіх поставлених завдань.

Використання плану аудиту дає змогу організувати, систематизувати та полегшити роботу аудитора.

Програма аудиту - це документ, що містить завдання аудиту для конкретного об'єкту, процедури необхідні для виконання поставлених завдань, обсяг і термін їх виконання.

Нами розроблено план та програму аудиту безготівкових розрахунків, а також запропоновано робочий документ.

Підприємства можуть самостійно обирати конкретні платіжні інструменти і зазначити їх під час укладання договорів. Раціональна організація контролю за станом розрахунків має сприяти зміцненню договірної та платіжної дисципліни, прискоренню оборотності обігових коштів і, отже, поліпшенню фінансового стану підприємства. Аудитор повинен приділити належну увагу перевірці стану розрахунків та дебіторської і кредиторської заборгованості підприємства.

Ця перевірка включає контроль за розрахунками: з постачальниками та підрядниками; з покупцями та замовниками; з виданих та отриманих авансів, за претензіями, з бюджетом та державними цільовими фондами, за оплатою праці; з підзвітними особами, щодо відшкодування матеріального збитку з іншими дебіторами та кредиторами. На момент перевірки аудитор повинен ретельно розглянути такі питання:

ь юридичну обґрунтованість кожної суми дебіторської та кредиторської заборгованості;

ь з'ясувати її причини, а також встановити, коли і з чиєї вини вона утворилася; чи вживаються необхідні заходи щодо стягнення дебіторської заборгованості, чи є реальна можливість погашення кредиторської заборгованості;

ь чи проводилася інвентаризація розрахунків на підприємстві, чи не минув строк позовної давності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність від 16 липня 1999р. №996-XIV

2. Інструкція №7 “Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України”, затверджена постановою Правління Національного банку України від 2 серпня 1996р. №204, зі змінами та доповненнями

3. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999р. №291

4. Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1993р. №250, зі змінами та доповненнями

5. Алборов Р.А. Аудит в организации промышленности, торговли и АПК.-М.: Дело и сервис.-1998.-464 с.

6. Березина М.П. Проблемы организации безналичных расчетов. // М.: журнал «Финансы», - 1994.- №3

7. Білуха М.Т. Курс аудиту: Підручник. - К.:Вища школа.-Знання.-1998.-574с.

8. Бычкова С.М. Доказательства в аудите. - М.: Финансы и статистика.-1998.-176 с.

9. Грачова Р. Кошти і розрахунки // Галицькі контракти. -1998. - №35. - 2

10. Давидов Г.М. Аудит: Навчальний посібник. - К.: Либідь, 2000. - 464 с.

11. Деречин В.В. Теорія бухгалтерського обліку: Навчальний посібник для студ. вищих навчальних закладів/ В.В. Деречин, М.М. Кізім. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 352 с.

12. Договір у цивільному і трудовому праві: Довідник. Ч. 1. - К.: Юридична книга, 2000. - 280 с.

13. Дорош Н.І. Аудит: методологія і організація. - К.: Т-во “Знання”, КОО, 2001. - 402 с.

14. Економічний аналіз: Навч. посібник / М.А. Болюх, В.З. Бурчевський, М.І. Горбаток; За ред. акад. НАНУ, проф. М.Г. Чумаченка. - К.: КНЕУ, 2001. - 540 с.

15. Ефимова Л.Г. Банковские сделки: право и практика. Монография. - М.: НИМП, 2001. - 654 с.

16. Завгородний В.П. Бухгалтерский учёт в Украине с использованием национальных стандартов: Учеб. пособие. 5-е изд. перераб. и доп. - К.: А.С.К., 2001. - 848 с.

17. Завгородний В.П. Бухгалтерский учет, контроль и аудит в системе управления предприятием.-К.: Ваклер. - 1997. - 976 с.

18. Зобов'язальне право: теорія і практика: Навчальний посібник / За ред. О.В. Дзера. - 2000. - 910 с.

19. Зубілевич С.Я., Голов С.Ф. Основи аудиту. - К.: Ділова Україна, 1996. - 374 с.

20. Кириленко С. Облік і аудит касових операцій. // К.: журнал Бухгалтерський облік і аудит. - 1996. - №6

21. Кужельний М.В., Лінник В.Г. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. К.: КНЕУ, 2001. - 334 с.

22. Кузьминский А., Кужельний Н., Петрик Е., Савченко В. Аудит: Практическое пособие. - К.:Учетинформ. - 1996. -283 с.

23. Лень В.С.Бухгалтерський облік в Україні: основи та практика: Навчальний посібник для студ. вищих навчальних закладів. - 2-е вид., випр. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 555 с.

24. Розрахунки: готівкові та безготівкові // Галицькі контракти.-1999.-№48.- Спецвипуск.- Документи для роботи

25. Сопко В.В. Бухгалтерський облік в управлінні підприємством: Навчальний посібник / В.В. Сопко. - К.: КНЕУ, 2006. - 526 с.

26. Стоун Д., Хитчинг К. Бухгалтерский учет и финансовый анализ: пер. с англ. Огибина Ю.А. - СПб.: АОЗТ «Литера плюс», 1993. - 272 с.

27. Суйц В. П., Смирнов Н. Б. Основы российского аудита: Руководителю предприятия, финансовому директору, гл. бухгалтеру. -- М.: Анкил, 1997. -- 256 с.

28. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський облік на підприємствах України з різними формами власності: Навч. посібник. - 5-те вид. доп. й перероб. - К.: А.С.К., 2004. - 784 с.

29. Фінансовий облік (облік активів): Навчальний посібник/ В.В. Бабіч, С.В. Сагова. - К.: КНЕУ, 2006. - 282 с.

30. Чацкис Е.Д. Финансовый учет: Учебное пособие для студентов экономических специальностей дневной и заочной форм обучения/ Е.Д. Чацкис, А.Н. Лысюк, Т.П. Михайлова. - Донецк: ДонГУЭТ, 2005. - 475 с.

31. Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С. Финансы предприятий. - М.: Инфра - М, 1997. - 343 с.

ДОДАТКИ

Додаток А

ДОГОВІР №___

на здійснення аудиторських послуг

м. Київ «___ »___________200_ р

Українська аудиторська фірма (далі -- ВИКОНАВЕЦЬ), що діє на підставі Статуту, в особі____________________________________________________

(далі -- ЗАМОВНИК), в особі __________________________________________________________________, що діє на підставі_________________________ , уклали цей договір про таке:

1. ПРЕДМЕТ УГОДИ

1.1. ЗАМОВНИК доручає, а ВИКОНАВЕЦЬ зобов'язується здійснити ау-диторські послуги (далі послуги) __________________________________________________________________

1.2. Послуги здійснюються в період з «___ »___________200_ р. до

«___ »___________200_ р.

2. ОПЛАТА ПОСЛУГ

2.1. За виконання Послуг згідно з протоколом про договірну ціну (п. 5 цієї

Угоди) ЗАМОВНИК сплачує ВИКОНАВЦЮ ___________грн та податок на додану вартість (ПДВ) на суму:______________тис. грн, що разом дорівнює _______________тис. грн.

2.2. Оплата здійснюється виключно в безготівковій формі з авансуванням у розмірі _____% загальної вартості Угоди, що відповідно становить _______________________тис. грн.

2.3. ЗАМОВНИК сплачує залишок вартості послуг протягом трьох банківських днів після підпису акта прийняття-передання.

2.4. У разі виявлення ВИКОНАВЦЕМ під час надання послуг резервів за розрахунками з бюджетом або з контрагентами ЗАМОВНИКА; резервів використання заборгованості; фактів розкрадання власності ЗАМОВНИКА його персоналом та інші резерви ЗАМОВНИК сплачує ВИКОНАВЦЮ 25% від суми виявлених резервів (без урахування ПДВ) додатково до суми Угоди. Підставою для оплати є розрахунок економії, погоджений із ЗАМОВНИКОМ, та акт приймання-здавання робіт.

2.5. Оплата послуг ВИКОНАВЦЯ здійснюється ЗАМОВНИКОМ незалежно від характеру звіту аудитора (позитивна чи негативна оцінка звітності або діяльності ЗАМОВНИКА).

3. ПРЕДМЕТ (ОБ'ЄКТ) ПОСЛУГ

3.1. До складу послуг, наданих ВИКОНАВЦЕМ, входять (непотрібне викреслити): перевірка та підтвердження бухгалтерської звітності, перевірка статутної діяльності, інше ___________________________________________

3.2. Послуги охоплюють господарську діяльність ЗАМОВНИКА за період: з «____»_____________200_ р. до «____» _______200_ р.

3.3. Об'єктом послуг є: ЗАМОВНИК в цілому, окремі підрозділи ЗАМОВНИКА, дочірні підприємства ЗАМОВНИКА, асоційовані партнери ЗАМОВНИКА, контрагенти ЗАМОВНИКА (непотрібне викреслити).

4. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА ЗОБОВ' ЯЗАННЯ СТОРІН

4.1. Відповідальність ВИКОНАВЦЯ регламентується статтями 22, 23, 24, 25 та 26, а відповідальність ЗАМОВНИКА -- статтями 28, 29 та 30 Закону України «Про аудиторську діяльність».

4.2. Якщо звітність ЗАМОВНИКА, організація та методологія обліку, господарська діяльність не відповідають установленим правилам, чинному законодавству або Статуту, а порушення тягнуть за собою кримінальну відповідальність, ВИКОНАВЕЦЬ має право в односторонньому порядку відмовитись від виконання цієї Угоди, про що він письмово попереджає ЗАМОВНИКА.

4.3. ЗАМОВНИК зобов'язаний на першу вимогу ВИКОНАВЦЯ надати останньому будь-яку інформацію, незалежно від рівня її конфіденційності, протягом 1--2 днів з моменту запиту у формі, визначеній ВИКОНАВЦЕМ (письмово довільною формою, на бланках з печаткою або з підписом, усно).

Умисне або ненавмисне невиконання ЗАМОВНИКОМ цього пункту Угоди підпадає під дію п. 4.2 цієї Угоди.

4.4. ВИКОНАВЕЦЬ під час надання послуг зобов'язаний: утримуватися від прилюдної оцінки діяльності окремих осіб керівництва або персоналу; зберігати незалежність та нейтральність до ЗАМОВНИКА та його персоналу; не вступати у комерційні відносини з персоналом чи клієнтами ЗАМОВНИКА; зберігати конфіденційність та комерційну таємницю наслідків послуг та діяльності ЗАМОВНИКА; не використовувати ім'я ЗАМОВНИКА та закриті за його рішенням дані у відкритій пресі.

У разі порушення умов цього пункту ВИКОНАВЦЕМ ЗАМОВНИК має право на судове переслідування ВИКОНАВЦЯ та стягнення з останнього збитків, розмір яких визначає суд.

4.5. Організація (форма, місце, методика, час виконання) послуг є виключною прерогативою ВИКОНАВЦЯ і регламентується тільки ним.

4.6. Виконавець має право залучити до надання послуг окремих спеціалістів, сплачуючи їм винагороду згідно з положенням про сумісництво та договори підряду з особистих (власних) коштів. Дозволу на таке використання персоналу ЗАМОВНИКА з боку останнього не треба.

4.7. У разі односторонньої відмови ЗАМОВНИКА в процесі надання послуг ВИКОНАВЦЕМ ЗАМОВНИК сплачує ВИКОНАВЦЮ 75% від суми Угоди. У цьому випадку ЗАМОВНИК повинен попередити ВИКОНАВЦЯ про своє рішення за 12 днів до денонсації Угоди.

4.8. За невиконання або неякісне виконання взятих на себе зобов'язань ВИКОНАВЕЦЬ та ЗАМОВНИК несуть майнову відповідальність згідно з чинним законодавством, а спори між ними вирішуються судом або арбітражем.

4.9. У разі відмови від підписання акта прийому-передання виконаних послуг без конкретних указаних причин аудиторська фірма має право перераховану суму віднести на реалізацію.

5. ПРОТОКОЛ ПОГОДЖЕННЯ ДОГОВІРНОЇ ЦІНИ

5.1. ЗАМОВНИК в особі _______________________

з однієї сторони, та ВИКОНАВЕЦЬ в особі_____________________________,

з другої сторони дійшли згоди, що розмір договірної ціни цієї Угоди становить ____________________________________тис. грн, включаючи ПДВ.

5.2. Цей протокол є підставою для проведення взаємних розрахунків між ЗАМОВНИКОМ та ВИКОНАВЦЕМ, відповідно до Угоди.

5.3. Угода складена українською мовою у двох примірниках (один примірник передається ЗАМОВНИКУ, другий -- ВИКОНАВЦЮ), кожен з яких має однакову силу.

6. ЮРИДИЧНІ АДРЕСИ СТОРІН

ВИКОНАВЕЦЬ ЗАМОВНИК

М. __________________________________

Вул. _________________________________

р/р __________________________________

МФО ________________________________

ЗКПО _______________________________

____________(підпис) _________)_(підпис)

М.П. М.П.

Додаток Б

План аудиторської перевірки безготівкових розрахунків

№п/п	Види робіт	Термін проведення, год.
1	Перевірка відкриття рахунків в банках	5
2	Перевірка своєчасності розрахунків з контрагентами	8
3	Перевірка організації і ведення обліку безготівкових розрахунків	10
	Всього	23

Додаток В

Програма аудиторської перевірки безготівкових розрахунків

№п/п	Завдання	Процедура перевірки	Термін, год.	Обсяг перевірки
1	Перевірка відкриття рахунків в банках
1.1.	Перевірка наявності договір	Документування	3,0	Вибірковий
1.2.	Перевірка дотримання умов договорів	Документування	2,0	Суцільний
2	Перевірка своєчасності розрахунків з контрагентами
2.1.	Перевірка наявності та умов договорів	Документування	2,0	Суцільний
2.2.	Перевірка своєчасності розрахунків із бюджетом, перерахування заборгованості кредиторам та стягнення належних сум із дебіторів	Документування	2,0	Вибірковий
3	Перевірка організації і ведення обліку безготівкових розрахунків
3.1.

Подобные документы

• Основні принципи і методи аудиту готової продукції

  Аналіз понять і наукових напрямів з перевірки операцій з готовою продукцією. Нормативне регулювання питань аудиторської перевірки операцій з готовою продукцією. Порядок формування плану та програми аудиту операцій, напрями розробки, порядок використання.
  
  курсовая работа [34,2 K], добавлен 08.09.2014
  

• Методика проведення аудиторської перевірки

  Особливості рекламного оголошення аудиторської фірми. Правила укладання договору на проведення оглядової перевірки фінансової інформації, зокрема фінансової звітності. Програма аудиту товарів. Ризики і порушення в системі обліку і внутрішнього контролю.
  
  контрольная работа [43,6 K], добавлен 21.10.2010
  

• Аудит готової продукції

  Теоретичні аспекти організації аудиту. Аудит готової продукції на підготовчому етапі перевірки. Підготовка плану і програми перевірки. Процедура аудиту готової продукції. Методи перевірки і контрольні процедури. Формування робочих документів аудитора.
  
  курсовая работа [58,6 K], добавлен 10.04.2007
  

• Організаційні процедури аудиту заробітної плати

  Етапи та стадії проведення аудиторської перевірки. Методика проведення аудиту нарахування і використання заробітної плати у ВАТ "Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат". Особливості проведення аудиту за умови використання обчислювальної техніки.
  
  курсовая работа [87,8 K], добавлен 19.08.2010
  

• Аудит фінансової звітності

  Фінансова звітність як основний об’єкт аудиторської перевірки, її складові, принципи формування та порядок подання. Мета, завдання та порядок проведення аудиту фінансової звітності: перевірка облікової політики доходів, витрат та фінансових результатів.
  
  реферат [20,4 K], добавлен 14.04.2010
  

• Внутрішній аудит у банку

  Теоретичні засади аудиту у комерційному банку. Технологія проведення аудиторської перевірки (служба аудиту в банку, методика проведення аудиторської перевірки) (на прикладі банку "ВЕСНА").
  
  дипломная работа [83,5 K], добавлен 08.11.2002
  

• Розробка шляхів удосконалення методики складання фінансової звітності на сільськогосподарському підприємстві

  Фінансова звітність як заключний етап обліку. Організація інформаційної системи складання та аудиту фінансової звітності. Вдосконалення облікової політики підприємства. Методика проведення аудиторської перевірки. Документальне оформлення результатів.
  
  дипломная работа [865,3 K], добавлен 18.12.2011
  

• Організація і методика аудиту грошових коштів

  Теоретичні основи організації аудиторської перевірки грошових коштів. Методика аудиторської перевірки грошових коштів та оцінка платоспроможності підприємства ТЗОВ "Цегельний завод "Промінь". Особливості аудиту за умови комп’ютерної обробки інформації.
  
  курсовая работа [73,2 K], добавлен 23.04.2010
  

• Аудиторська діяльність

  Прийоми аудиту, що використовуються для виявлення порушень на підприємстві. Логічний аналіз показників звітності. Обов’язковість проведення аудиторської перевірки, нормативно правові документи, що її регламентують. Програма аудиту фінансових результатів.
  
  контрольная работа [33,4 K], добавлен 08.04.2011
  

• Організація і методика аудиту

  Основні етапи проведення аудиторської перевірки, порядок укладання аудиторського договору. Аудит нарахування амортизації (зносу) основних засобів. Предмет та об’єкти аудиту фінансової звітності. Приклади розв’язування задач та тести з даної теми.
  
  контрольная работа [4,3 M], добавлен 25.05.2010
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам