Бухгалтерський облік основних засобів ВАТ "Ізюмське" м. Ізюм Харківської області

до складу адміністративних витрат, якщо орендоване майно використається для адміністративно-управлінських цілей (наприклад, орендоване приміщення, у якому розташований офіс, комп'ютер, використовуваний у бухгалтерії, і т.д.);

до складу витрат на збут, якщо орендоване майно використається винятково для збутових цілей (наприклад, вантажний транспорт, касовий апарат, приміщення, у якому розташований магазин, і т.д.),

до складу інших операційних витрат, якщо орендовані основні засоби використаються для наукових розробок, при оренді об'єктів соціально-культурного призначення, при використанні орендованого майна для забезпечення обслуговування власних об'єктів (.офіційної сфери).

Кожному виду витрат відповідає свій рахунок, передбачений Планом рахунків.

Ремонт орендованих основних засобів може бути здійснений господарським або підрядним способом. Розглянемо порядок відображення в бухгалтерському обліку операції ремонту орендованого засобу, здійснених двома названими способами.

Господарський спосіб. Допустимо, підприємством були понесені витрати з ремонту орендованого основного засобу Ремонт зроблений господарським способом. Для ремонту були використані матеріали, за виконання ремонтних робіт нарахована заробітна плата працівникам. (таб. 3.14.)

Слід зазначити, що пунктом 7.7 Методичних рекомендацій з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України від 18.05.2001 р. №132 (далі - Рекомендації №132), передбачено зменшення витрат на ремонт об'єкта на вартість знятих вузлів (деталей), які можуть бути відновлені і в подальшому використані. Зняті з відремонтованого об'єкта вузли і деталі оцінюються за справедливою вартістю (вартістю відновлення) або вартістю придбання. На суму таких знятих з відремонтованого об'єкта вузлів деталей дебетується субрахунок 207 «Запасні частини» і кредитується субрахунок 2341 «Ремонтні виробництва».

У бухгалтерському обліку будуть зроблені наступні записи:

Зміст господарської операції	Дт	Кт
Зараховано орендоване приміщення на забалансовий рахунок (підписано акт приймання-передачі)	01	-
Проведено ремонт об'єкта оренди, що не призводить до збільшення очікуваних економічних вигід (підписано акт)	92	631
Відображено поліпшення об'єкта оренди, що призведуть до економічних вигід (підписано акт)	153 117	631 153
Одночасно відображено податковий кредит з ПДВ	641	631
Сплачено підрядній організації за ремонт і поліпшення об'єкта оренди	631	311
Нараховано амортизацію	92	132
Передача поліпшень об'єкта оренди орендодавцеві за плату
Повернено об'єкт оренди орендодавцеві наприкінці строку договору (підписано акт передачі)	-	01
Списано загальну суму зносу, раніше нарахованого на проведені поліпшення	32	117

Облік у орендодавця

Зміст господарської операції	Дт	Кт
1. Одержання поліпшень об'єкта оренди за плату
Оприбутковано поліпшення, проведені орендарем (підписано акт приймання об'єкта оренди наприкінці строку дії договору)	152	377
	10	152
Відображено податковий кредит з ПДВ	641	377
Оплачено орендареві вартість проведених ним поліпшень об'єкта оренди	377	311
2. Одержання поліпшень об'єкта оренди безоплатно
Поліпшення, проведені орендарем, оприбутковано за справедливою вартістю (підписано акт приймання об'єкта оренди)	152	424
Поліпшення додано до вартості колишнього об'єкта оренди	10	152
Нараховано амортизацію на вартість колишнього об'єкта оренди	92	131
Нараховано амортизацію на вартість безоплатно отриманих поліпшень	92	131
Одночасно на цю ж суму визнано доход	424	745

Вузли і деталі, зняті з відремонтованого об'єкта, які не підлягають відновленню і в подальшому не можуть бути використані, оцінюють за вартістю металобрухту. При цьому дебетують субрахунок 209 «Інші матеріали» і кредитують субрахунок 234.1.

Фактичну собівартість закінчених ремонтних робіт щомісяця списують на споживачів послуг. При цьому дебетують рахунки 23 «Виробництво», 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут» і кредитують субрахунок 2341 «Ремонтні виробництва».

Аналітичні рахунки відкривають у розрізі видів машин (трактори, зернові комбайни, спеціальні комбайни, ґрунтообробні, посівні машини тощо). Наприкінці року ці витрати відносять на окремі об'єкти витрат прямо (за спеціальними машинами) або розподіляють пропорційно фізичному обсягу виконаних робіт, а за тракторами - умовними еталонними гектарами (між сільськогосподарськими, транспортними та будівельними роботами).

3.8 Інвентаризація основних засобів і облік її результатів

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» для підтвердження правильності та достовірності даних бухгалтерського обліку та звітності, передбачено проведення підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями незалежно від форм власності інвентаризації майна, коштів і фінансових.

Відповідальність за організацію інвентаризації несе керівник підприємства, який повинен створити необхідні умови для її проведення у стислі строки, визначити об'єкти, кількість і строки проведення інвентаризації, крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов'язковим.

Основними завданнями інвентаризації є:

а) виявлення фактичної наявності основних фондів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, цінних паперів та інших грошових документів, а також обсягів незавершеного виробництва в натурі;

б) установлення лишку або нестачі цінностей і коштів шляхом зіставлення фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку;

в) виявлення товарно-матеріальних цінностей, які частково втратили свою первісну якість, застарілих фасонів і моделей, а також матеріальних цінностей та нематеріальних активів, що не використовуються;

г) перевірка дотримання умов та порядку збереження матеріальних та грошових цінностей, а також правил утримання та експлуатації основних фондів;

д) перевірка реальності вартості зарахованих на баланс основних фондів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, цінних паперів і фінансових вкладень, сум грошей у касах, на розрахунковому, валютному та інших рахунках в установах банків, грошей у дорозі, дебіторської і кредиторської заборгованості, незавершеного виробництва, витрат майбутніх періодів, резервів наступних витрат і платежів.

Для проведення інвентаризаційної роботи на підприємствах, розпорядчим документом їх керівника створюються постійно діючі інвентаризаційні комісії у складі - керівників структурних підрозділів, головного бухгалтера, які очолюються керівником підприємства або його заступником.

Результати контрольних перевірок інвентаризацій оформляються актом. Реєстрацію проведених контрольних перевірок здійснює бухгалтерія у спеціальній книзі.

В інвентаризаційних відомостях наводяться дані про дату придбання чи спорудження не відображених у бухгалтерському обліку основних засобів. При інвентаризації перевіряється наявність документів на земельні ділянки, водоймища та інші об'єкти природних ресурсів, що підтверджують право власності підприємства на них.

Інвентаризація основних засобів - це не тільки підрахунок фактичної кількості одиниць будівель, машин та обладнання.

З введенням в дію П(С) БО 7 «Основні засоби» збільшилося роботи постійно діючим інвентаризаційним комісіям, оскільки на ці комісії покладаються обов'язки по встановленню вартісних ознак предметів, які входять до складу малоцінних необоротних активів. Також вони повинні: здійснити перерозподіл старого рахунку 01 згідно з вимогами нового законодавства; обрати один із п'яти методів нарахування амортизації, викладених в П(С) БО 7, додаючи метод, яким користувалися до введення в дію нового стандарту; в разі необхідності провести переоцінку окремих об'єктів основних засобів, якщо їх залишкова вартість суттєво відрізняється від справедливої вартості на дату балансу. Також необхідно визначити строк корисного використання (експлуатації) основних засобів.

Придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Одиницею обліку основних засобів є об'єкт основних засобів.

При інвентаризації основних засобів перевіряють правильність: включення до складу основних засобів; нарахування амортизації; проведення переоцінки (індексації).

Спочатку комісія перевіряє дані бухгалтерського обліку про наявність: основних фондів, ознайомлюється з записами про рух та технічний стан окремих об'єктів в інвентарних картках або інших документах, які характеризують окремі основні засоби (технічні паспорти, по поверхові плани будівель). Перевіряє наявність документів на земельні ділянки, водоймища та інші об'єкти природних ресурсів, які підтверджують право власності підприємства на них.

Після ретельного вивчення облікової інформації члени комісії оглядають об'єкти в натурі з метою перевірки фактичної наявності у визначених розпорядчими документами керівника підприємства місцях експлуатації та встановлення їх придатності для подальшого їх використання за прямим призначенням. До опису заносять їх повну назву, призначення, інвентарний та заводський номера, рік випуску (будівлі), дату введення в експлуатацію, балансову (первісну) вартість. У випадку виявлення непридатних до експлуатації основних фондів на них складається «Акт ліквідації» типової форми ОЗ-3 (затвердженої наказом Мінстату від 29.12.95. №352) та вносяться пропозиції по подальшому їх використанню в іншій якості. Такі об'єкти заносять в окремий опис. Об'єкти, які за своїми економічними характеристиками не відносяться до основних засобів, переводяться до складу інших активів (ТМЦ, МНМА чи МШП).

Кінцеві записи фактичних залишків майна, виявлених при інвентаризації, комісія робить в інвентаризаційному описі. (дод. 21) Описи можуть складатися як в процесі, так і після закінчення інвентаризації. В практиці інвентаризаційної роботи частіше застосовується другий варіант.

Бланки інвентаризаційних описів видає бухгалтерія підприємства голові комісії під розписку після проведення інструктажу. Проставлення будь-яких реквізитів до початку інвентаризації в описах забороняється.

Інвентаризаційні описи складаються тільки на дату початку інвентаризації з послідуючою коректировкою на це ж число фактичної наявності того майна, по якому був рух в період інвентаризації. Початком інвентаризації вважається час надання матеріально-відповідальною особою комісії всіх підтверджуючих документів, складання звіту, реєстру або опечатування документів в сейфі та отримання розписки про повноту надання документів

Описи повинні складатися акуратно, без помилок, текст і цифри слід писати чітко та розбірливо. Помилки при складанні опису виправляють коректурним методом.

Інвентаризаційні описи зо всіма додатками передаються до бухгалтерії в день закінчення інвентаризації.

При виявленні неврахованих основних засобів встановлюється, коли і за чиїм розпорядженням побудовані невраховані об'єкти, виявлені при інвентаризації, за рахунок яких джерел списані витрати на їх споруду, з відображенням даних в протоколі засідання інвентаризаційної комісії. Якщо встановити первісну вартість за фактичними витратами неможливо, виявлені невраховані об'єкти оцінюють за їх справедливою вартістю на дату їх виявлення. Знос визначають експертним шляхом, в залежності від технічного стану відповідного об'єкту (з оформленням відповідного акту).

Подібні об'єкти - об'єкти, які мають однакове функціональне призначення і однакову справедливу вартість, які надійшли одночасно та в один цех, обліковуються в інвентарній картці групового обліку, до опису припускається вносити однією строкою з вказанням кількості таких об'єктів та їх загальної вартості.

Робочу худобу, велику рогату худобу, свиней (матки, борови), особливо цінні вівці та іншу племінну худобу переважно заносять в окремі описи, отже індивідуально. Інших тварин обліковують в описах груповим порядком, за віковими та статевими групами, з вказанням кількості голів та живої ваги.

Інвентарні об'єкти, що знаходяться за межами підприємства (на капітальному ремонті, автомобілі в довгострокових поїздках, предмети в прокаті, в переробці та ін.) належать інвентаризації до моменту їх тимчасового вибуття з підприємства, а якщо це неможливо (наприклад, передача до капітального ремонту за довго до початку інвентаризації) - заносять до окремого опису на підставі первинних документів, які підтверджують знаходження таких засобів в ремонті, користуванні (наприклад, договори на капремонт, платіжне доручення на часткову оплату наданих послуг прокату, акти приймання-передачі виконаних робіт і т. ін.)

На основні засоби, що знаходяться в оренді на даному підприємстві, складається окремий опис в двох примірниках з обов'язковою перевіркою відповідних документів, які підтверджують факт отримання в оренду (договір, угода, акт приймання-передачі). Один примірник опису пересилається (передається) орендодавцю. На основні засоби, передані в оренду комісія зобов'язана отримати інвентаризаційний опис від орендаря, і тільки на його підставі приймається рішення про включення таких засобів до списків інвентаризації.

По закінченню складання інвентаризаційних описів комісія шляхом співставлення фактичних залишків майна з залишками по звітам матеріально-відповідальних осіб, складених на дату інвентаризації, визначається попередній результат інвентаризації. Кінцевий результат інвентаризації визначається в бухгалтерії шляхом співставлення фактичних залишків майна по описам та залишками за книгами, виведеними на дату інвентаризації.

Для цього бухгалтерія підприємства на підставі перевірених даних про облікові та фактичні залишки (за інвентаризаційними описами) майна складає звірювальну відомість результатів інвентаризації за встановленими формами. Звіряльна відомість слугує для відображення результатів інвентаризації. При цьому до звіряльної відомості заносяться ті цінності, щодо яких встановлено відхилення фактичних даних від даних бухгалтерії в той чи інший бік.

Далі відображаються кінцеві результати: надлишок або нестача та канали списання нестачі або оприбуткування надлишку. Кореспонденція рахунків обліку результатів інвентаризації наведено в таблиці 3.15.

Кореспонденція рахунків обліку результатів інвентаризації основних засобів

Зміст господарських операцій	Дебет	Кредит
Виявлені та оприбутковані надлишки основних засобів	10	746
На суму виявленої недостачі основних засобів, списаних по залишковій вартості	976	10
Одночасно на суму зносу списаних основних засобів	131	10
На суму недостачі при виявлені винних осіб	375	746
На суму різниці між обліковими цінами і цінами, розрахованими для стягнення з винних осіб, яка перераховується до бюджету	746	642
Відшкодування сум недостачі основних засобів винуватими особами	30, 31	375
Стягнення недостачі основних засобів із заробітної плати	661	375
Переведення МШП до основних засобів	10	112
Одночасно на суму зносу МШП	132	131
Переведення основних засобів до складу МШП	112	10
Одночасно на суму зносу основних засобів	131	132

Далі відображаються кінцеві результати: надлишок або нестача та канали списання нестачі або оприбуткування надлишку

Всі рішення комісія приймає на своєму засіданні колегіально і заносить їх до протоколу. При підготовці пропозицій по врегулюванні інвентаризаційних різниць комісія повинна керуватися Законами України і, зокрема, Інструкцією №69.

До протоколу додаються всі документи інвентаризації, а також відомість результатів інвентаризації складена бухгалтером на підставі зданих до бухгалтерії матеріалів по проведеній інвентаризації.

При визначенні винної особи при псуванні, нестачі цінностей суму відшкодування розраховують за формулою:

Рз = [(Бв - А + Іін + ПДВ + Аз) *К], де

Рз - сума відшкодування;

Бв - балансова вартість зіпсованого майна;

А - сума амортизації;

Іін - індекс інфляції;

ПДВ - сума ПДВ;

Аз - акцизний збір;

К - коефіцієнт.

При нестачі тварин використовують коефіцієнт 1,5, а при інших основних засобах - 2.

Матеріали інвентаризаційної комісії повинні бути в 5-денний строк розглянуті і затверджені керівником підприємства. Затверджені результати інвентаризації відображаються в бухгалтерському обліку підприємства в тому місяці, в якому закінчена інвентаризація, але не пізніше грудня звітного року. Всі прийняті рішення набувають юридичної сили та стають обов'язковими для виконання всіма працівниками після затвердження керівником підприємства протоколу засідання комісії.

4. Шляхи удосконалення обліку та аудиту основних засобів

4.1 Основні напрямки удосконалення обліку в Україні

Проблема в сфері бухгалтерського обліку виникла в останні роки, точніше, після прийняття Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та впровадження податкового обліку. Але незважаючи на короткий термін існування, вона з кожним роком набуває дедалі більшої ваги. Про це, насамперед, свідчить постійно зростаюча кількість публікацій з даного питання, в тому числі й чисто публіцистичного характеру.

Дана проблема неодноразово обговорювалась на науково-практичних конференціях. Зокрема серед причин занепаду бухгалтерського обліку в АПК називались:

- по-перше, по чинному Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» Мінагрополітнки не може видавати інструктивні матеріали з бухгалтерського обліку, які були б обов'язкові до виконання підприємствами АПК;

- по-друге, Мінагрополітики не може впливати на стан бухгалтерського обліку в галузі, так як не має права приймати бухгалтерську звітність недержавних підприємств у відповідності з діючим законодавством України;

- по-третє, за період реформ у зв'язку з непривабливістю роботи в галузі втрачена значна частина бухгалтерських кадрів як підприємств, так і підрозділів Мінагрополітики усіх рівнів управління;

по-четверте, рішення облікових проблем АПК не знаходить належного фінансування з боку Міністерства аграрної політики і зацікавленості до участі у цьому міжнародних проектів;

- по-п'яте, у проведенні аграрної політики Міністерство не спирається на результативну інформацію, яку надають за даними бухгалтерського обліку підприємства АПК, а орієнтується на звітності Держкомстату України, яка занадто відірвана від реальних показників діяльності підприємств із-за відсутності чіткої уніфікації окремих статистичних процедур спостереження.

Недостатня увага базовим положенням організації обліку

Серед останніх негайного вирішення потребують три головні їх складові: організація документування господарських операцій, бухгалтерська звітність та запровадження системи вимог та критеріїв щодо ведення бухгалтерського обліку за паперовими та комп'ютерними формами обліку.

Затверджені Мінстатом України в період 1995-1996 рр. типові форми первинних документів бухгалтерського обліку охоплюють лише незначну частину господарських операцій. Фактично, до сьогоднішнього дня, документування більшості господарських операцій підприємствами АПК здійснюється на типових бланках, затверджених ще наказами Мінстату та Мінсільгосппроду СРСР в 1971-1972 рр. Останні мало підходять новим умовам роботи підприємств та умовам комп'ютеризації обліку.

Окремою проблемою, яка потребує спільних зусиль Мінфіну, Держкомстату, ДПАУ та Мінагрополітики, є розробка єдиної системи первинного облікового документообігу. який би задовольняв потреби бухгалтерського і податкового обліку при фіксації господарських операцій, що формують об'єкти оподаткування.

Однією із головних проблем реформування бухгалтерського обліку в Україні є невідповідність системи післядипломної освіти і бухгалтера загальноприйнятим міжнародним принципам і стандартам, які розроблено Міжнародною Федерацією Бухгалтерів (МФБ) та вступили в дію з 2005 року.

«Головним напрямом удосконалення обліку на аграрних підприємствах є розробка і впроваджений и практику моделі взаємодії системи бухгалтерського і статистичного обліку та оподаткування, тобто фінансова, податкова. Статистична та інші звітності повинні ґрунтуватися на даних бухгалтерського обліку, як це передбачено Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»

Сьогодні в податковій звітності менш ніж на половину використовуються показники бухгалтерського обліку. В облікову практику введено поняття податковий облік, який вимагає від бухгалтерів значних витрат праці на збір, і систематизацію інформації та розрахунок нових показників лише з метою заповнення податкової звітності.

Головним завданням трансформації бухгалтерського обліку, як зазначається в Програмі реформування бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів фінансової звітності, є приведення національної системи бухгалтерського обліку і звітності у відповідність до реалій ринкової економіки та міжнародних стандартів фінансової звітності. Проте на практиці досить часто спостерігається механічне запозичення положень МСФЗ, що ускладнює реалізацію основних завдань та функцій, реальне макрос та мікро управління економікою держави.

У розвиток цієї думки можна привести, наприклад, такі факти:

- розподіл обліку на фінансовий і податковий, оскільки свідомість тяжко сприймає два офіційні прибутки: один - для органів державної податкової служби, а другий - для власників і інвесторів.

- використання умовних господарських операцій і подій після звітної дати, що базуються на професійному судженні бухгалтера. Наприклад: оцінка частини дебіторської заборгованості як безнадійної і віднесення сум по ній у збиток тощо. В умовах нерозвинутих ринкових відносин, особливо у сільському господарстві, дане нововведення переводить з об'єктивної у суб'єктивну площину оцінку активів і, відповідно, відкриває легальний шлях до фальсифікацій.

- запровадження в умовах нерозвинутих ринкових відносин, особливо у сільському господарстві, категорії «справедлива вартість».

Очевидно, що дані проблеми слід негайно виправляти, в тому числі і через координацію дій всіх державних органів та моніторинг стану бухгалтерського обліку з метою критичної оцінки його результатів, внесення відповідних змін до чинного законодавства.

4.2 Основні напрямки удосконалення обліку основних засобів

Важливість основних засобів у господарській діяльності підприємств обумовлює необхідність вірогідного, правильного, досконалого обліку. Але, як свідчать теоретичні та практичні дослідження, питання удосконалення обліку основних засобів в Україні ще не вирішені. Діючий порядок обліку основних засобів та їх амортизації має суттєві недоліки.

В умовах реформування бухгалтерського обліку значної уваги потребують такі важливі науково-практичні питання як порядок визначення справедливої вартості основних засобів; класифікація основних засобів; визначення вартості, що амортизується; розбіжності показників у бухгалтерському та податковому обліку, також існують розбіжності в переоцінці необоротних активів в податковому та бухгалтерському обліку.

У зв'язку з цим метою наших досліджень є розробка альтернативних варіантів щодо спрощення обліку необоротних активів за допомогою об'єднання бухгалтерського та податкового обліку.

Однією з важливих проблем, яка виникає в обліку основних засобів являється проблема оцінки основних засобів. У більшості випадків справедлива вартість основних засобів співпадає з їх ринковою вартістю, тобто собівартістю придбання за вирахуванням суми зносу на дату оцінки. Інформацію про ринкову вартість основних засобів на дату переоцінки господарство може одержати з відомостей заводів-виробників, прайс-листів посередників, з періодичних видань, на ринку, у місцевому відділі цін тощо. Але при великій номенклатурі визначення справедливої вартості кожного об'єкта основних засобів є дуже трудомістким процесом.

До того ж у вищевказаних джерелах інформація про вартість основних засобів наводиться без урахування зносу. Слід зауважити, що об'єкти, які знаходяться на підприємстві, найчастіше зношені, їх залишкова вартість істотно відрізняється від ринкової і визначити реальну ринкову вартість по цих об'єктах неможливо через відсутність активного ринку. Отже, визначення справедливої вартості по таких об'єктах є проблематичним. Нами пропонується проводити експертну оцінку об'єкта, яку повинен здійснювати експерт-оцінювач. Він оцінюватиме фактичний знос і визначатиме справедливу вартість об'єктів основних засобів. Результати роботи експерта-оцінювача мають відображатися у звіті про експертну оцінку активів підприємства. Однак пропонований нами варіант визначення справедливої вартості основних засобів збільшує витрати на експертизу. На нашу думку, найбільш оптимальним варіантом є створення на підприємстві експертної комісії у складі керівника господарства (голова комісії), головного бухгалтера та головних спеціалістів господарства. При визначенні справедливої вартості об'єктів основних засобів комісія має керуватися П(С) БО 19 «Об'єднання підприємств».

Невирішеною є також проблема класифікації основних засобів. Згідно із Законом України «Про оподаткування прибутку підприємства» від 22.05.1997 р. зі змінами та доповненнями, облік основних засобів слід проводити у відповідності до вимог податкового обліку по чотирьох групах. У бухгалтерському обліку, згідно із Планом рахунків і П(С) БО 7 «Основні засоби», передбачена класифікація основних засобів по дев'яти субрахунках. Дані класифікації основних засобів розглянемо в таблиці 4.1.

Податковий облік передбачає пооб'єктний облік тільки по основних засобах групи 1 - будівлях, спорудах, їх структурних компонентах та передавальних пристроях, у тому числі житлових будинках. Для всіх інших груп пооб'єктний облік не передбачений. Отже, при податковому обліку пооб'єктний аналітичний облік основних засобів групи 1 можна співставляти з даними аналітичного обліку по субрахунку 103 «Будівлі і споруди», оскільки за своїм змістом ця група відповідає субрахунку 103 бухгалтерського обліку.

Порівняльна характеристика класифікацій основних засобів з метою їх обліку

Інструкція	ПСБО №7	ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»
1. Земельні ділянки; 2. Капітальні витрати на поліпшення земель; будинки, споруди та передавальні пристрої; 3. машини та обладнання; 4. транспортні засоби; 5. інструменти, прилади, інвентар (меблі); 6. інші основні засоби.	1. Земельні ділянки; 2. Капітальні витрати на поліпшення земель; 3. Будинки, споруди та передавальні пристрої; 4. Машини та обладнання; 5. Транспортні засоби; 6. Інструменти, прилади, інвентар (меблі); 7. Тварини; 8. Багаторічні насадження; 9. Інші основні засоби	1. Будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі; 2. Автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них; 3. будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1, 2 і 4; 4. Електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, їх програмне забезпечення, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).

Ми пропонуємо пооб'єктний аналітичний облік усіх інших об'єктів основних засобів вести в податковому обліку відповідно до субрахунків, передбачених Планом рахунків. Потребує доповнення План рахунків у зв'язку з тим, що придбані після 01.01.2003 р. електронно-обчислювальні машини, інші машини, для автоматичної обробки інформації, їх програмне забезпечення, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, телефони, мікрофони та рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів, належать до групи 4. На наш погляд, необхідно передбачити в Плані рахунків субрахунок 110 «Електронно-обчислювальні машини й інші інформаційні системи та обладнання», який відповідав би групі 4 основних засобів при податковому обліку.

Групування основних засобів у бухгалтерському обліку та їх зв'язок з податковим обліком покажемо в таблиці 4.2.

Також важливим питанням оцінки основних засобів являється переоцінка основних засобів і її розбіжності в податковому та бухгалтерському обліках. В бухгалтерському обліку проводиться переоцінка об`єкта основних засобів, тобто при суттєвій зміні залишкової вартості від справедливої вартості об`єкта основних засобів. В податковому обліку при суттєвій зміні залишкової вартості від справедливої вартості об`єкта основних засобів переоцінка проводиться на всю групу основних засобів. Ці розбіжності призводять до зміни балансової вартості основних засобів, а це в свою чергу сприяє розбіжностям визначеної суми амортизації.

Взаємопов`язаними є проблеми амортизаційної політики та оцінки основних засобів.

Загальновідомо, що для того, щоб вивчити технічний стан, рівень зносу і залишкову вартість основних засобів необхідна інформація про їх амортизацію. Але, на жаль, і тут доводиться констатувати, що розрахункові суми амортизації не відображають реальний знос основних засобів.

Кожний розрахунковий суб`єкт господарювання для визначення зносу необоротних матеріальних активів застосовує свій власний метод, а бюджетні установи - норми зносу відповідно до діючих нормативних актів.

Щодо проблеми визначення вартості, яка амортизується, то у бухгалтерському обліку амортизації підлягають усі основні засоби, за винятком землі, а в податковому обліку - тільки основні виробничі засоби. Отже, сума амортизаційних відрахувань на підприємствах за певний період за умови застосування однакового методу нарахування амортизації буде різною, в бухгалтерському та податковому обліку. Зазначений чинник впливає на величину бухгалтерського та податкового прибутку: податковий прибуток буде більшим за бухгалтерський.

Амортизаційні відрахування є найважливішим елементом витрат на виробництво та основним джерелом капітальних інвестицій. На сучасному етапі існують два підходи до розуміння амортизації. У бухгалтерському обліку амортизація - це систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації). Бухгалтерські амортизаційні відрахування - це частина вартості основних засобів, яка переноситься на вартість виготовленої продукції, з наступним нагромадженням коштів для відтворення основних засобів.

Групування основних засобів у бухгалтерському обліку та їх зв'язок з податковим обліком

Субрахунки згідно з Планом рахунків	Групи основних засобів при податковому обліку
101 «Земельні ділянки»	До груп основних засобів цей субрахунок не включається
102 «Капітальні витрати на поліпшення земель»	Група 3
103 «Будівлі і споруди»	Група 1
104 «Машини та обладнання»	Група 3.
105 «Транспортні засоби»	Група2
106 «Інструменти, прилади та інвентар»	Група 2, за винятком електронно-обчислювальних машин, телефонів та іншого конторського обладнання і приладів
107 «Тварини»	До груп основних засобів не включається
108 «Багаторічні насадження»	Не підлягають амортизації і повністю відносяться на валові витрати на придбання та відгодівлю продуктивної худоби, на вирощування багаторічних насаджень
109 «Інші основні засоби»	Група 3
110 «Електронно-обчислювальні машини й інші інформаційні системи та обладнання» (запропонований субрахунок)	Група 4

У податковому обліку амортизація розглядається як поступове віднесення витрат на придбання, виготовлення або поліпшення основних засобів, на зменшення скоригованого прибутку підприємства у межах норм амортизаційних відрахувань, встановлених податковим законодавством. Суть податкових амортизаційних відрахувань полягає в тому, що вони є частиною валового доходу підприємства, яка не обкладається податком на прибуток.

Отже, в бухгалтерському обліку амортизуються основні фонди як активи, а в податковому обліку амортизації підлягають витрати на придбання основних засобів. У разі безоплатної передачі об'єкта основних засобів на підприємство вартість основних засобів у бухгалтерському обліку буде збільшена і відповідно збільшиться сума амортизаційних відрахувань. А в податковому обліку вартість такого об'єкта не підлягає амортизації, оскільки підприємство не понесло витрати на його придбання.

Існує розбіжність показників у бухгалтерському і податковому обліку щодо витрат на ремонт основних засобів. У бухгалтерському обліку витрати, здійснені для підтримання об'єкта в робочому стані, включаються у витрати виробництва в залежності від призначення об'єкта основного засобу. У податковому обліку суми витрат на поліпшення основних засобів у межах 10% сукупної балансової вартості груп основних фондів на початок звітного періоду відносяться на валові витрати. Витрати, які перевищують 10%-ну норму, відносяться на збільшення балансової вартості об'єктів групи 1 або сукупної балансової вартості груп 2, 3, 4, пропорційно сукупній балансовій вартості таких об'єктів групи 1 і груп 2, 3, 4 на початок звітного кварталу.

Дослідження теоретичних положень та діючої практики бухгалтерського обліку та звітності в сфері основних засобів дозволило визначити ряд проблемних питань, які гальмують процес управління виробництвом та знижують ефективність використання основних засобів. Їх узагальнення дозволило зробити наступні висновки:

На сьогоднішній день не існує єдиного визначення поняття «основні засоби». Аналіз літературних джерел, а також нормативних документів показав суттєві розбіжності в поглядах науковців на вказану проблему, а також неоднозначне трактування цього поняття в нормативно-інструктивних документа. Це спричиняє ряд проблем при визначенні належності матеріальних цінностей підприємства до того чи іншого виду активів та, відповідно, обрання вірного методу їх обліку;

На сучасному етапі великого значення набуває облікова політика, яка характеризується вибором методичних способів ведення бухгалтерського обліку. Найбільше значення в системі обліку основних засобів посідає амортизаційна політика. Практика свідчить, що сума амортизації, нарахована за податковим методом, значно менша, ніж при використанні прямолінійного та інших методів, передбачених П(С) БО 7. В результаті застосування в бухгалтерському обліку методів нарахування амортизації за податковим методом, перекручується реальна оцінка основних засобів, що не відповідає вимогам ні бухгалтерського, ні податкового обліку. Дослідження даної проблеми свідчить, що не повинно існувати різних методів нарахування амортизації в бухгалтерському і податковому обліку.

Висновки та пропозиції

Основні засоби становлять важливу складову частину в структурі національного багатства. Технічний рівень основних засобів, доля активної частини їх в структурі визначають темпи розвитку суспільного виробництва і його економічну ефективність. Аналіз статистичних даних показує, що на сільськогосподарських підприємствах основні засоби знаходяться в критичному стані. З кожним роком відбувається зростання показника зносу основних засобів.

Такий стан справ у сфері основних засобів зумовлює необхідність в дослідженні шляхів удосконалення обліку і підвищення економічної ефективності їх використання. В цьому зв'язку, своєчасні та достовірні дані є запорукою успішного вирішення окресленої проблеми. Основною інформаційною базою показників стану та розвитку основних засобів є дані фінансового, податкового, статистичного обліку та звітності. Водночас, маємо з прикрістю констатувати про низький рівень інформаційних ресурсів в сфері управління основними засобами, які не дозволяють проникати у сутність досліджуваних залежностей і лише ілюзійно відображають дійсні зв'язки.

В господарстві присутня тенденція до зменшення його розмірів, так за останні три роки відбулося зменшення товарної продукції, чисельності працівників, посівних площ;

За останні три роки господарство погіршило свій фінансовий стан, хоч і має можливість на конкретну дату провести розрахунки з всіма контрагентами та державою без значних проблем для стану підприємства;

Важливе значення для підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва має правильна та раціональна організація бухгалтерського обліку. На підприємстві використовують журнально-ордерну форму бухгалтерського обліку. Переваги її заключаються в тому, що аналітичний і синтетичний облік не відокремлені одне від одного, не відбувається дублювання одних і тих же записів. Вцілому організація бухгалтерського обліку має позитивну оцінку але мають місце недоліки: господарство не повністю забезпечене типовими формами первинних документів; допускаються випадки заповнення первинних документів російською мовою, олівцем, відсутні підписи всіх осіб передбачених первинним документом; зафіксовані випадки складання первинних документів після звершення господарських операцій.

Бухгалтерський облік основних засобів в ВАТ «Ізюмське» ведеться згідно Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій від 30.11.99 №291. Облік надходження, вибутт, ремонтів основних засобів, нарахування амортизації здійснюється на типових бланках. В цілому первинний облік відповідає вимогам, недоліком є те, що при оприбуткуванні основних засобів спостерігаються випадки формального складання акту приймання-передачі основних засобів, відповідно оприбуткування об`єкта основних засобів здійснюється по рахунку-фактурі.

Амортизаційні відрахування по основним засобам в господарстві нараховуються за прямолінійним методом, при цьому ліквідаційна вартість не визначається і прирівнюється до нуля. Недоліком є те, що в господарстві необґрунтовано визначають строки корисного використання основних засобів. Нами пропонується для визначення строку корисного використання створити відповідні комісії які б установлювали строки корисного використання згідно технічних характеристик об`єктів основних засобів.

Для контролю за збереженням основних засобів і достовірності даних у фінансовій звітності проводиться інвентаризація. В більшості випадків інвентаризація основних засобів господарстві проводиться формально. Інвентаризаційні описи складаються на підставі даних бухгалтерського обліку. Основним завданням інвентаризації в господарстві повинно бути виявлення основних засобів які не використовуються, перевірка дотримання правил утримання та експлуатації основних засобів та ін.

Теоретичні і практичні дослідження організації обліку основних засобів згідно ПСБО показують про проблеми їх обліку. В зв'язку з цим вважаємо за необхідне:

* використовувати єдину класифікацію основних засобів для цілей бухгалтерського та податкового обліку. Як показали дослідження, на сьогодні не існує єдиного класифікатора основних засобів. Тому одним із висновків та пропозицій даної роботи є створити єдину класифікацію основних засобів, яка б враховувала інтереси всіх її користувачів;

* дати можливість вибору одноваріантного методу нарахування амортизаційних відрахувань у бухгалтерському та податковому обліку. В результаті застосування в бухгалтерському обліку методів нарахування амортизації за податковим методом, перекручується реальна оцінка основних засобів, що не відповідає вимогам ні бухгалтерського, ні податкового обліку. Дослідження даної проблеми свідчить, що не повинно існувати різних методів нарахування амортизації в бухгалтерському та податковому обліку;

* для усунення розбіжностей в сумах бухгалтерських і податкових амортизаційних відрахувань нараховувати амортизацію в податковому обліку по безоплатно одержаних основних засобах;

* відносити витрати на ремонт основних засобів у податковому обліку на валові витрати незалежно від встановленого нормативу.

Список використаної літератури

1. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні. Закон України від 16.07.1999 р. №996 (з змінами та доповненнями) // http //zakon.rada.gov.ua

2. Програма реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів. Затверджено постановою КМУ від 28.10.1998 р. №1706 // Нові стандарти бухгалтерського обліку в Україні: Вісник податкової служби України. - 1999. - ч. 1. - С. 3 - 5

3. Положення(стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби». Затверджено наказом міністерства фінансів України від 20.10.1999 р. №246 (з змінами та доповненнями) // http //zakon.rada.gov.ua

4. Положення(стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати». Затверджено наказом міністерства фінансів України від 32.12.1999 р. №318 (з змінами та доповненнями) // http //zakon.rada.gov.ua

5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс» затверджене наказом Міністерства фінансів України №87 від 31.03.99 р. (з змінами та доповненнями) // http //zakon.rada.gov.ua

6. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій. Затверджено наказом міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. №291 (з змінами та доповненнями) // http //zakon.rada.gov.ua

7. Методичні рекомендації з інвентарізації основних засобів, нематеріальних активів, грошових коштів, розрахунків та незавершеного виробництва сільськогосподарського виробництва: Лист МАПУ від 04.12.2003 №37-27-12 // Бухгалтерія в сільському господарстві. - 2005. - №20. - с. 2-19

8. Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, матеріальних цінностей, коштів і документів, розрахунків, затверджена наказом Міністерства фінансів України №69 від 11.08.94 р. (з змінами та доповненнями) // http //zakon.rada.gov.ua

9. Голов С. Проблеми та перспективи реформування бухгалтерського обліку в Україні // Бухгалтерський облік і аудит. - 2000.- №11-С. 15-17.

10. Кириченко В. Ремонт основних засобів: документальне оформлення та облік // Бухгалтерський облік і аудит - 2004. №2 ст. 38-40.

11. Матвієць С. Амортизація необоротних матеріальних активів // Агробаланс - 2005. №1-2. ст. 45-49.

12. Кірійцев Г.Г. Формування нової системи амортизації в Україні // Облік і фінанси АПК - 2004. №29.ст. 23-30.

13. Могилова М.М. Амортизаційна політика в аграрному секторі України: історико-екологічний аспект // Економіка АПК. - 2005. №9. с. 58-64

14. Павлюк І. Бухгалтерський облік придбання майна з гудвілом і обмін подібних та неподібних основних засобів // Бухгалтерський облік і аудит - 2004. №2. ст. 20-27.

15. Рудченко Ю.С. Безоплатна передача матеріальних цінностей // Облік і фінанси АПК. - 2006. №11. с. 41-43

16. Соломенко Д. Продаж активів: відображення в обліку // Все про бухгалтерський облік. - 2006. - №117. - с. 13-15

17. Павлюк І. Бухгалтерський облік витрат на поліпшення та утримання основних засобів // Бухгалтерський облік і аудит - 2004. №5. ст. 12-17.

18. Білуха М., Микитенко Т., Новодворська В. Застосування АРМ в обліку і контролі на підприємстві // Бухгалтерський облік і аудит. 2003. №12.

19. Бражена Л.В. Порядок відображення в бухгалтерському обліку створення нематеріальних активів // Облік і фінанси АПК - 2005. №4. ст. 35-39.

20. Бражена Л.В. Оцінка необоротних активів для цілей відображення в бухгалтерському обліку та звітності // Агроінком - 2005. №1-2. ст. 90-92.

21. Харитонова А. Основні засоби: оцінка та переоцінка сільськогосподарської техніки викупленої у громадян // Агробаланс. - 2005. №9 ст. 20-21.

22. Інструкція з обліку необоротних активів бюджетних установ // Все про бухгалтерський облік. - 2005. №31. ст. 13-39.

23. Бухгалтерський облік операцій з земельними ділянками // Облік і фінанси АПК. - 2005. №3. ст. 172-182.

24. Меренков О.В. Метод оцінки об`єктів інтелектуальної власності: практичний аспект // Облік і фінанси АПК. - 2005. №3. с. 60-70

25. Півторак М.В. Дооцінка основних фондів // Облік і фінанси АПК. - 2006. №3. с. 80

26. Бондар О. До питання оцінки основних засобів підприємства в бухгалтерському обліку // Бухгалтерський облік і аудит. - 2005. №3 ст. 23-29.

27. Шандурська В.Г. Проблеми обліку основних засобів // Економіка АПК і природокористування: Вісник ХНАУ - 2003. №4. ст. 347-351.

28. Галена Т.В. Теоретичні аспекти формування категорії основних засобів у ринкових умовах // Вісник ХНАУ. - 2006. №11. с. 37-39

29. Будівництво в Україні [Бухгалтерський облік, операції з будівництва] // Все про бухгалтерський облік. - 2005. №103. с. 3-60

30. Бухгалтерський облік на сільськогосподарських підприємствах: Підр. - 3-е вид./ М.Ф. Огійчук, Л.Г. Панченко та ін - К: Алерта, 2006.

31. Бондар О. Проблеми визначення основних засобів у бухгалтерському та податковому обліках // Бухгалтерський облік і аудит - 2004. №3 ст. 23-28.

32. Амбросов В.Я., Маренич Т.Г. Облікова політика в агроформуваннях // Економіка АПК. - 2004. №7. с. 96-99

33. Малік М.М. Облік орендних операцій в сільськогосподарських підприемствах // Економіка АПК. - 2006. №12. с. 148

34. Мосоковський В. Інтеграція господарського обліку // Бухгалтерський облік і аудит. - 2004. №6. с. 16-25

35. Бойко А. Вибір оптимального складу комплексу МШП для виробництва сільськогосподарського // Техніка АПК - 2006. - №3. - с. 6-9

36. Сук П. Як списати об`єкти основних засобів // Бухгалтерія в сільському господарстві. - 2005. №2. ст. 49-50.

37. Кондратюк Л. Вплив юридичного змісту орендної операції на побудову обліку оренди // Бухгалтерія в сільському господарстві. - 2004. №21. ст. 13-14.

Размещено на Allbest.ru