Бухгалтерський облік основних засобів ВАТ "Ізюмське" м. Ізюм Харківської області

Витрати на переміщення всередині підприємства основних засобів (інвентар та обладнання, що не потребує монтажу, транспортні засоби, вільно встановлені верстати, сільськогосподарські машини, будівельні механізми тощо) включають відповідно до витрат виробництва чи обігу. Суми на доставку до місця будівництва нового об'єкта й назад, монтаж і демонтаж тощо пересувних будівельних машин та механізмів (потужні екскаватори й канавокопачі, підйомні крани, каменедробарки, бетонорозмішувальні машини і т.д.) включають до витрат на експлуатацію будівельних машин та механізмів і в їхню первісну вартість не входять.

Об'єкти виробничого та невиробничого призначення у вигляді закінчених будівель і споруд, встановленого обладнання, робіт із добудови чи дообладнання, що збільшують первісну вартість об'єктів, приймають в експлуатацію державні приймальні комісії, призначені відповідними органами залежно від вартості будівництва та унікальності проекту тощо. За потреби можна створювати робочі приймальні комісії, які здійснюють пробний запуск об'єкта і перевірку роботи встановленого обладнання. Ця комісія складає відповідний акт, який передають державній приймальній комісії для остаточного рішення про прийняття об'єкта в експлуатацію.

Розглянемо декілька прикладів, які ілюструють облік надходження основних засобів. (таблиця 3.2.)

Журнал реєстрації господарських операцій по придбанню легкового автомобіля

Пор. №	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки	Сума, грн
		дебет	кредит
1	Одержано кредит в банку на придбання легкового автомобіля	311	601	20000,00
2	Нарахована сума відсотків за одержаний кредит (24% від одержаного кредиту)	951	684	4800,00
3	Сплачено збір до Пенсійного фонду	651	311	600,00
4	Відображено придбання легкового автомобіля від постачальників Відображено суму ПДВ	152 641	631 631	16666,67 3333,33
0	Відображено витрати на транспортування автомобіля	152	203	1000,00
6	Відображено витрати на державну реєстрацію	152	685	500,00
7	Нарахований збір до Пенсійного фонду	152	651	600,00
8	Введено в експлуатацію легковий автомобіль	105	152	18766,67
9	Оплачено витрати за державну реєстрацію	685	311	500,00
10	Оплачено вартість автомобіля	631	311	20 000,00

Даний автомобіль обліковується на балансі за первісною вартістю 18766,67 грн. і при цьому оформляється Акт приймання-передачі основних засобів.

Підприємство має можливість створювати об'єкти основних засобів у вигляді будівель та споруд двома способами: господарським та підрядним.

Операції з відображення витрат по капітальному будівництву і визначенню первісної оцінки об'єкта будівництва наведено в таблиці 3.3.

Журнал реєстрації господарських операцій по будівництву основних засобів

Пор. №	Зміст операції	Кореспондуючі рахунки	Сума, грн
		дебет	кредит
Створення будівлі господарським способом
1	Придбані матеріали для будівництва	205	631	40000,00
2	Відображено податковий кредит по ПДВ	641	631	8000,00
3	Віднесено вартість будівельних матеріалів на спорудження будинку	151	205	40 000,00
4	Нарахована і віднесена на витрати спорудження будинку оплата праці будівельників та відображені відрахування на соціальні заходи	151	661 65	4897,16 102,84
5	Відображення витрат на будівельно-монтажні роботи за рахунками підрядників	151	631	5000,00
6	Відображення суми ПДВ у рахунках підрядників	641	631	1000,00
7	Віднесено на витрати по капітальному будівництву затрати по державній реєстрації	151	685	500,00
8	Відображено введення будівлі в експлуатацію	103	151	51500,00
Створення будівлі підрядним способом
1	Відображення затрат на проектні, будівельно-монтажні роботи по рахункам підрядників і проектних організацій	151	631	15000,00
2	Відображення суми ПДВ в рахунках підрядників і проектних організацій	641	63	3000,00
3	Проведено розрахунок з підрядниками за виконані проектні, будівельно-монтажні роботи	631	311	18000,00
4	Зарахування побудованого об'єкту до складу основних засобів	103	151	15000,00

Підприємство має змогу проводити обмін об'єктів основних засобів як на подібні, так і на неподібні.

Якщо залишкова вартість переданого об'єкта перевищує його справедливу вартість, то первісною вартістю об'єкта, отриманого в обмін на подібний об'єкт є його справедлива вартість. Різниця між залишковою та справедливою вартістю такого об'єкта списується на витрати звітного періоду.

Облік операцій з обліку неподібними об'єктами основних засобів представлено в таблиці 3.4

Господарські операції з обліку неподібними основними засобами

Пор. №	Зміст операції	Кореспондуючі рахунки	Сума, гри
		дебет	кредит
У покупця комп'ютера
І	Списана сума зносу по переданому автомобілю	131	105	1000,00
2	Списана залишкова вартість переданого автомобіля	972	105	9600,00
3	Відображено дохід від вибуття легкового автомобіля	377	742	12000,00
4	Відображено податкові зобов'язання по ПДВ	742	641	2000,00
5	Відображено капітальні інвестиції на вартість отриманого комп'ютера	152	631	3000,00
6	Відображено податковий кредит по ПДВ	641	631	600,00
7	Отримані грошові кошти у вигляді грошової компенсації	311	631	8400,00
8	Відображено залік заборгованості	631	377	12000,00
9	Відображено введення в експлуатацію комп'ютери	104	152	3000,00
10	Відображено фінансовий результат від реалізації (прибуток)	793 742	972 793	9600,00 10000,00

Одним із об'єктів основних засобів, які мають свою специфіку є багаторічні насадження. Облік закладання багаторічних насаджень розглянуто в таблиці 3.5.

Облік закладання і вирощування багаторічних насаджень

Пор. №	Зміст операції	Кореспондуючі рахунки	Сума, грн.
		дебет	кредит
1	Списано вартість молодих саджанців на закладку багаторічних насаджень	152	208	19680,00
2	Списано послуги вантажного транспорту (власного) по доставці саджанців	152	234	1500,00
3	Нарахована заробітна плата робітникам зайнятим на закладці багаторічних насаджень	152	661	1350,00
4	Відраховано на соціальні заходи	152	65	206,28
5	Списано вартість використаних МШП	152	22	75,50
6	Списано вартість палива на роботу МТП	152	203	285,00
7	Оприбутковано вартість молодих насаджень до складу основних засобів	108	152	23096,78

Отже, вище було наведено основні шляхи надходження основних засобів на підприємство. В цілому організація надходження основних засобів в господарстві відповідає вимогам. Але мають місце недоліки: оприбуткування основних засобів здійснюється з помилками, при введенні куплених основних засобів не створюються приймальні комісії і не складаються Акти приймання-передачі основних засобів. В бухгалтерії оприбуткування основних засобів здійснюється на підставі рахунків-фактур.

3.5 Синтетичний та аналітичний облік основних засобів

Для обліку основних засобів Планом рахунків призначені рахунки: №10 «Основні засоби». Виділений рахунок №11 «Інші необоротні активи», сальдо якого разом з сальдо рахунка №10 «Основні засоби» відображаються в балансі загальною сумою за статтею «Основні засоби» «Первісна вартість».

Бухгалтерський облік основних засобів, що використовуються у виробничій діяльності підприємств, за сумою витрат, пов'язаних із виготовленням, придбанням, доставкою, спорудженням, встановленням, страхуванням під час транспортування, державною реєстрацією, реконструкцією, модернізацією основних засобів, ведеться на рахунку №10 «Основні засоби» із застосуванням субрахунків (рахунків другого порядку).

На субрахунку №101 «Земельні ділянки» ведеться облік земельних ділянок.

На субрахунку №102 «Капітальні витрати на поліпшення земель» ведеться облік капітальних вкладень на поліпшення земель (меліоративні, осушувальні, іригаційні та інші роботи).

На субрахунку №103 «Будинки та споруди» ведеться облік руху та наявності будівель, споруд, їх структурних компонентів та передавальних пристроїв, включаючи частини будівель.

На субрахунку №104 «Машини та обладнання», №105 Транспортні засоби», №106 «Інструменти, прилади та інвентар» ведеться облік руху та наявності автомобілів включаючи вузли і запасні частини, якими вони комплектуються (двигуни, мости, запасні колеса, підйомники, інструмент, Інвентар тощо), меблів, побутових електронних, оптичних, електромеханічних приладів та інструментів, електронно-обчислювальних та інших машин для автоматичної обробки інформації, інформаційних систем, телефонів, мікрофонів, рацій, Іншого конторського (офісного) обладнання, устаткування та приладдя до них.

На субрахунках №107 «Тварини», №108 «Багаторічні насадження» здійснюється облік відповідно тварин, багаторічних насаджень.

На субрахунку №109 «Інші основні засоби» ведеться облік руху і наявності інших основних засобів, що не відображені на субрахунках №101-108.

На дебеті рахунка №10 «Основні засоби» відображається вартість основних засобів, що надійшли у звітному періоді, а на кредиті - вартість основних засобів, що вибули у звітному періоді. Дебетове сальдо означає суму на звітну дату собівартості власних об'єктів основних засобів, що знаходяться у розпорядженні підприємства.

Аналітичний облік основних засобів ведеться по кожному об'єкту за допомогою відповідних документів.

Усі первинні документи, якими оформлюються операції пов'язані з рухом основних засобів, складаються і підписуються членами комісії, призначеної розпорядженням (наказом) керівника підприємства.

Кожному інвентарному об'єкту присвоюється інвентарний номер, який наноситься на об'єкт фарбою, прикріплюється у вигляді металевого жетона або іншим способом.

Номер, присвоєний об'єкту, як правило, зберігається за ним протягом всього періоду перебування в господарстві. Його вказують у всіх первинних документах з обліку наявності, руху та ремонту основних засобів. Інвентарний номер об'єкта, що вибув, не присвоюють іншому об'єкту.

Основні засоби оприбутковуються в обліку на підставі актів введення їх в експлуатацію, де повинні бути відображені всі відмінні ознаки, що характеризують об'єкт основних засобів. Ці дані засвідчуються підписами уповноважених керівником посадових осіб та матеріально відповідальної особи. Типова форма №03-1 «Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів» (дод. 15) застосовується для оформлення зарахування до складу основних засобів окремих об'єктів для обліку введення їх до експлуатації; для оформлення внутрішнього переміщення основних засобів з одного цеху (відділу, дільниці) до Іншого, а також для виключення їх зі складу основних засобів при передачі Іншому підприємству (організації).

При отриманні (купівлі) основних засобів акт складає комісія, яка призначається розпорядженням (наказом) керівника підприємства. Акт складається в одному примірнику на кожний окремий об'єкт. Складання загального акта, яким оформлюється приймання декількох об'єктів основних засобів, дозволяється лише при обліку господарського інвентарю, інструментів, обладнання тощо, якщо ці об'єкти однотипні, мають однакову вартість та прийняті в одному календарному місяці.

При передачі основних засобів іншому підприємству акт складається у двох примірниках (для підприємства, яке отримує, і підприємства, яке передає основні засоби).

При оформленні внутрішнього переміщення основних засобів акт також складається у двох примірниках у тому відділі, який здає основні засоби.

Типова форма №03-2 «Акт прийому-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів» (дод.) застосовується для оформлення приймання-здачі основних засобів з капітального ремонту, реконструкції та модернізації. Якщо ремонт, реконструкцію та модернізацію виконує інше підприємство, то акт складається у двох примірниках (другий примірник передається підприємству, що здійснило ремонт основних засобів).

Типові форми №03-3 «Акт на списання основних засобів» і №03-4 «Акт на списання автотранспортних засобів» (дод.) застосовуються для оформлення вибуття окремих об'єктів основних засобів при повній або частковій їх ліквідації.

Акт складається у двох примірниках комісією, що затверджена наказом керівника підприємства (організації).

Витрати з ліквідації, а також вартість отриманих матеріальних цінностей від розбору будівель, демонтажу обладнання тощо відображають в акті у розділі «Розрахунок результатів списання об'єкта».

Типова форма №03-5 «Акт про установку, пуск та демонтаж будівельно-машини» складається при установці, пуску і демонтажі будівельної машини, що взята напрокат. Підписується представником машинопрокатної бази та механіком будівельної дільниці.

Основні засоби у випадку необхідності переміщуються з одного підрозділу підприємства до іншого, а також з різних причин вибувають з підприємства. При цьому працівник цеху (відділу), що здає засоби, в двох примірниках виписує накладну. Перший примірник передають до бухгалтерії для запису в інвентарній картці, а другий залишається у особи, яка здає засоби, для відмітки про вибуття відповідного об'єкта в інвентарному списку основних засобів. На об'єкти, які передано з одного підрозділу до іншого, бухгалтерські проводки не складаються, а в аналітичному обліку інвентарна картка передається з підрозділу, де знаходився об'єкт, до підрозділу, куди його передано.

Інвентарні картки реєструються в описах інвентарних карток з обліку основних засобів форми №ОЗ-7 (дод. 12) і зберігаються в картотеці бухгалтерії, де вони групуються за класифікаційними групами, а всередині - за місцями знаходження і видами об'єктів. При вибутті основних засобів з картотеки вилучаються відповідні картки.

Інвентарну картку складають на кожний окремий інвентарний об'єкт. Складання загальної картки, якою оформляють кілька об'єктів, допускається лише стосовно господарського інвентарю, інструментів, верстатів тощо, якщо вони однотипні, мають однакову вартість й прийняті одночасно. Інвентарна картка обліку основних засобів, що реалізовані або ліквідовані, додається до документів (актів, накладних), якими оформлено ці операції.

По об'єктах основних засобів, які надішли і вибули до кінця місяця, картки зберігаються окремо. На їх підставі складаються картки обліку руху основних засобів (ф. №03-8) за місяць. Картки відкриваються на початок року. В них по кожному виду основних засобів відображається наявність на початок року, надходження і вибуття за місяць, наявність на початок наступного місяця. Підсумки записів в картках за рік використовуються для заповнення звітності про рух основних засобів. Інвентарні картки і картки обліку руху основних засобів звіряються з даними синтетичного обліку основних засобів.

Інвентарні картки на основні засоби та інші необоротні активи, що надійшли або вибули протягом місяця зосереджують в картотеці окремо. В кінці місяця на їх підставі заповнюють Картку обліку руху основних засобів, типова форма №ОЗ-8. На підставі даних карток руху основних засобів складають Аналітичні дані до рахунків 10, 11, 12, які містяться в Журналі-ордері №13 с.-г. (дод. 9)

В аналітичних даних відображають за кожним рахунком і в розрізі субрахунків залишок на початок місяця, обороти по дебету і кредиту і залишок на кінець місяця. Підсумок по кожному рахунку звіряють з даними синтетичного обліку рахунків 10, 11, 12 в Головній книзі.

В місцях експлуатації основних засобів для обліку кожного об'єкта за матеріально-відповідальними особами ведуть «Інвентарний список основних засобів» типова форма №03-9. Дані, які містяться в цій формі, мають бути тотожними із записами в інвентарних картках обліку основних засобів,

Аналітичний облік капітальних-інвестицій з рахунку 15 «Капітальні інвестиції»» ведуть у Виробничому звіті. №10.36 с.-г. Записи в цьому реєстрі по кожному об'єкту капітальних інвестицій здійснюють на підставі первинних документів, нагромаджувальних і зведених відомостей, аркушів-розшифровок та ін. При цьому капітальні інвестиції групують по субрахунках. Аналітичні рахунки відкривають по кожному об'єкту окремо.

Синтетичний облік за рахунками 10, 11, 12, 15, 18 ведуть в Журналі-ордері №13 с.-г. Записи по кредиту цих рахунків здійснюють на підставі первинних документів, бухгалтерських довідок. В кінці місяця кредитові обороти рахунків 10, 11, 12, 15, 18 з Журналу-ордера №13 с.-г. переносять в Головну книгу.

У Журналі-Ордері №13 с.-г. для кожного балансового рахунку виділено окремий розділ, в якому відображаються кредитові обороти.

За рахунками 10 «Основні засоби» кредиту записують вибуття основних засобів внаслідок продажу, ліквідації, безоплатної передачі, передачі необоротних активів, як внесок до статутного капіталу іншого підприємства, списання нестач або псування. Кореспондуючими рахунками при вибутті основних засобів виступають: рахунок 13 «Знос необоротних активів» - на суму зносу, нараховану за час експлуатації; 976 «Списання необоротних активів» - на залишкову вартість вибувших необоротних активів; 14 «Довгострокові фінансові інвестиції»» - на залишкову вартість переданих необоротних активів до статутного капіталу інших підприємств.

З дебету рахунку 10 «Основні засоби» відображається надходження (придбаних, створених, безоплатно отриманих) необоротних активів, сума витрат, яка пов'язана з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, реконструкція тощо).

Кореспондуючими рахунками при надходженні необоротних активів будуть рахунки: 15 «Капітальні інвестиції» - на суму фактичних затрат на спорудження та виготовлення основних засобів; 46 «Неоплачений капітал» - на вартість об'єктів необоротних активів, одержаних від учасника; 424 «Безоплатно одержані необоротні активи» - на вартість безоплатно одержаних необоротних активів; 746 «Інші доходи від звичайної діяльності» - на вартість оприбуткування раніше не врахованих на балансі необоротних активів та ін.

По кожному субрахунку рахунку 10 «Основні засоби» в аналітичних даних Журналу-ордера №13 с.-г. показуються залишки на початок місяця, обороти за місяць з дебету та кредиту і залишок на кінець місяця.

Схему запису в регістрах по обліку основних засобів наведено на рис., та схему звірки запису Журналу-ордера №13 с.-г. по рахунках 10, 15 наведено на рис. 3.2., рис. 3.3.

Технічну документацію щодо окремих об'єктів основних засобів передають у бухгалтерію підприємства (установи), яка перевіряє правильність записів даних в інвентарній картці, після цього документація надходить у відповідний відділ підприємства (в бухгалтерії вона не зберігається).

Облік основних засобів, зданих в оренду, ведуть на балансі орендодавця на картках, розміщених в окремому розділі картотеки, а в орендаря - поза балансом на рахунку 01 за вартістю, зазначеною у договорі оренди.

На основні засоби, прийняті в оренду, в бухгалтерії підприємства-орендаря нових інвентарних карток не відкривають. За реєстр аналітичного обліку використовують копію інвентарної картки даного об'єкта чи виписку із неї. Ці картки (виписки) зберігаються в картотеці бухгалтерії орендаря окремо.

3.6 Облік зносу (амортизації) основних засобів

Амортизаційна політика є важливою складовою частиною облікової політики та взагалі господарсько-фінансовій діяльності підприємства. Вона дозволяє альтернативно підійти до визначення розмірів амортизаційних відрахувань, виконувати управління витратами та фінансовими результатами, накопичувати необхідні фінансові ресурси та раціонально використовувати їх на нужди відтворення необоротних активів тощо.

За допомогою амортизації регулюється швидкість звороту основних засобів, інтенсифікується процес їх відтворення, реалізується технічна та виробнича політика на підприємстві.

У цьому розділі зупинимося на обліку амортизації основних засобів у бухгалтерському обліку відповідно до умов П(С) БО 7, а також основні принципи, що передбачені ст..8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до П(С) БО 7, знос необоротних активів - сума амортизації об'єкту необоротних активів з початку їх корисного використання.

Амортизація - це систематичний розподіл амортизуємої вартості незворотних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Визначення амортизуємої вартості запишемо у вигляді формули:

АВ = ПВ - ЛВ

АВ - амортизуєма вартість;

ПВ - первинна або переоцінена вартість;

ЛВ - ліквідаційна вартість;

Первинна вартість визнається П(С) БО 7 як історична або фактична собівартість об'єкту основних засобів, а переоцінена вартість - як його вартість після переоцінки.

Ліквідаційна вартість - це та сума грошових коштів або вартість інших активів, які підприємство очікує отримати від вибуття (реалізації, ліквідації) основних засобів при закінчені строку їх корисного використання мінус витрати, що пов'язані з вибуттям.

Ліквідаційна вартість визначається у момент отримання об'єкту основних засобів. Якщо визначити її неможливо або важко, або якщо вона незначна, тоді її прирівнюють до нуля. Відповідно до формули у цьому випадку первинна (переоцінена) вартість об'єкту буде рівна його амортизуємої вартості.

Отже об'єктом амортизації є основні засоби, крім землі.

Нарахування амортизації робиться протягом строку їх корисного використання (експлуатації) об'єкта, що встановлюється наданим підприємством при визнанні наданого об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), та зупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови та консервування.

При визначені строку корисного використання (експлуатації) треба враховувати:

очікуєме використання об'єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності;

очікуємий фізичний та моральний знос;

правові або інші обмеження відносно строку використання об'єкта та інші фактори;

Строк корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів можна передивитися у випадку зміни очікуємих економічних вигод від його використання.

Відповідно до П(С) БО 7амортизація основних засобів нараховується з використанням наступних методів:

прямолінійного (прямолінійного списання);

зменшення залишкової вартості;

прискореного зменшення залишкової вартості;

кумулятивного (суми кількості років);

виробничого (метод суми одиниць продукції).

Наведені методи нарахування амортизації можна умовно поділити на два види:

методи амортизації, що базуються на часі використання основних засобів (прямолінійний, метод зменшення залишкової вартості, метод прискореного зменшення залишкової вартості, кумулятивний);

метод амортизації, який базується на кількості одиниць, отриманих від використання об'єкта основних засобів (виробничий),

Розглянемо особливості нарахування амортизації основних засобів різними методами на умовному прикладі (і при умові незмінності первісно визначених облікових оцінок).

Підприємство придбало виробниче обладнання:

первісна вартість - 20 000 грн.;

ліквідаційна вартість - 2000 грн.;

очікуємий строк корисного використання обладнання - 5 років.

Очікуємий обсяг виробництва продукції, що буде виготовлена з використанням придбаного обладнання - 14 400 одиниць.

Прямолінійний метод амортизації основних засобів.

При використанні прямолінійного методу вартість об'єкту основних засобів списується однаковими частинами протягом усього періоду його експлуатації.

Річна сума амортизації визначається діленням амортизуємої вартості на очікуємий строк використання об'єкту основних засобів:

А = АВ / Т

А - сума амортизаційних відрахувань, грн.;

АВ - амортизуєма вартість об'єкту, грн.;

Т - очікуємий строк використання об'єкту.

За рік це складає (20 000 - 2000) / 5 = 3600 грн.

Сума нарахованої амортизації також може бути розрахована множенням амортизуємої вартості основних засобів на норму амортизації.

А = АВ * Н

Н - норма амортизації.

Річна норма амортизації по цьому методу є величина, зворотна очікуємому строку корисного використання основних засобів у відсотках:

1 / 5 * 100% = 20%.

Звідси річна сума амортизації: (20 000 - 2000) * 20% = 3600 грн.

Ця сума амортизації буде включатися щорічно (з року у рік), протягом строку корисного використання об'єкту, у склад витрат підприємства та відображатися у Звіті про фінансові результати. На цю ж суму рівномірно (з року у рік) буде збільшуватися накопичена амортизація (знос) та відповідно зменшуватися залишкова вартість об'єкту основних засобів, що відображаються у Балансі (табл. 3.6.)

Нарахування амортизації основних засобів прямолінійним методом, грн.

Показники	рік 0	рік 1	рік 2	рік 3	рік 4	рік 5
Амортизаційні відрахування за рік	-	3600	3600	3600	3600	3600
Накопичена амортизація (знос) на кінець року	-	3600	7200	10800	14400	18000
Залишкова вартість на кінець року	20000	16400	12800	9200	5600	2000

Метод прямолінійного списання, як правило використовується по відношенню до об'єктів основних засобів, стан яких залежить виключно від строку корисного використання та на них не діє вплив інших факторів. До таких основних засобів відносять будови, споруди, меблі та інші.

Характеризуючи метод прямолінійного списання, не можна не відмітити його переваги у простоті розрахунків та рівномірності розподілу сум амортизації між обліковими періодами, простоті, точності розрахунків. Його використання особливо доцільно, коли ступінь експлуатації об'єкта основних засобів у кожному звітному періоді залишається незмінною. Він передбачає практично рівномірний спад економічної корисності об'єкту із року у рік.

Але ж недоліком такого методу є те, що при його використанні не враховується моральний знос, а також не робиться реальна оцінка виробничої потужності основних засобів у різні роки експлуатації. Практика показує, що знос машин збільшується у перші роки їх експлуатації, потім величина зносу стабілізується, а у останні роки експлуатації знос машин знову зростає. Що до морального зносу машин, то він також нерівномірний. Застосування наданого методу не завжди забезпечує повне перенесення вартості основних засобів на знов створений продукт, в результаті чого створюється недоамортизація основних засобів, що є прямим збитком підприємства.

ВАТ «Ізюмське» використовує саме цей метод нарахування амортизації.

Виробничий метод амортизації основних засобів.

Для окремих видів основних засобів нарахування амортизації робиться на основі сумарної виробітки об'єкту за весь період його експлуатації у відповідних одиницях виміру (одиницях виготовленої продукції, відпрацьованих годин, кілометрах пробігу тощо).

Місячна сума амортизації розраховується співвідношенням амортизуємої вартості об'єктів основних засобів та очікуємого об'єму продукції (робіт, послуг) за весь рік корисного використання такого об'єкту основних засобів. Норму амортизації по цьому методу можна розрахувати по формулі:

Н = АВ / ОД

ОД - розрахунковий об'єм діяльності (виробництва).

Нарахування амортизації за весь період експлуатації характеризується даними, що наведені у таблиці 3.7.

У нашому прикладі очікуємий об'єм продукції з використанням обладнання складає по рокам, од.: 1 рік - 2600; 2 рік - 3100; 3 рік - 3500; 4 рік - 3000; 5 рік - 2200; Усього 14 400.

Виробнича норма амортизації на одиницю продукції:

(20 000 - 2000) / 14400 = 1.25 грн./од.

Нарахування амортизації виробничим методом, грн.

Залишкова вартість на кінець року	Рік	Фактичний об'єм продукції, од.	Амортизаційні відрахування за рік	Накопичена амортизація (знос) на кінець року
20 000	0	-	-	-
16 750	1	2600	2600 * 1.25 = 3250	3250
12 875	2	3500	3100 * 1.25 = 3875	7125
8500	3	3500	3500 * 1.25 = 4375	11 500
4750	4	3000	3000 * 1.25 = 3750	11 250
2000	5	2200	2200 * 1.25 = 2750	18 000

Відзначимо, що при використанні виробничого методу сума амортизації, яка визнається витратами звітного періоду, та балансова вартість об'єкту при використанні цього методу змінюється у зрівнянні з попереднім періодом прямо пропорційно об'єму виробленої продукції (робіт, послуг).

В основі цього методу лежить припущення, що фактично отриманий прибуток від експлуатації відповідного нематеріального активу у кожному звітному періоді пов'язаний з випуском одиниць продукції, вироблених з його участю у цих звітних періодах. Існує точка зору, що на такий вид обладнання, як верстат, амортизація повинна нараховуватися в облікових цінах пропорційно одиницям виробленої на ньому продукції у кожному звітному періоді (на основі первісно визначеного загального випуску продукції), а не просто пропорційно часу с початку експлуатації (як передбачає прямолінійний метод). При цьому стверджується, більшість виробничих активів приймають участь у створені прибутку (та відповідно зношуються) лише тоді, коли вони використовуються у виробництві.

Метод нарахування зносу пропорційно випуску продукції також дуже простий, раціональний та систематичний. Краще за все його використовувати в тому випадку, коли відносно активу, на який нараховується знос, можна визначити фактичний об'єм виробленої продукції. Його використання також доцільно, коли економічна користь того чи іншого необоротного активу зменшується у зв'язку з експлуатацією його у виробництві, а не у зв'язку з впливом на нього часу. Цей метод забезпечує також відповідність суми амортизації, яка визнається витратами поточного періоду, отриманням прибутку, у випадку, якщо використання відповідного необоротного активу у різні періоди неоднакові. Але, не дивлячись на плюси, цей метод у закордонній практиці не знайшов широкого застосування, оскільки дуже складно визначити фактичний об'єм продукції, виробленої з використанням того чи іншого необоротного активу.

Метод зменшення залишкової вартості.

Сутність наданого методу складається у визначенні річної суми амортизації об'єкту основних засобів виходячи з основної вартості такого об'єкту на початок звітного року. Сума амортизаційних відрахувань визначається шляхом перемноження остаточної вартості об'єкту основних засобів на норму річної амортизації.

А = ЗВ * НА

ЗВ - залишкова вартість об'єкту основних засобів.

Норму річної амортизації підприємство визначає самостійно по наступній формулі

Н - строк корисного використання об'єкту основних засобів, років;

ЛВ - ліквідаційна вартість об'єкту основних засобів, що визначається підприємством самостійно, грн.;

ПВ - первісна вартість об'єкту основних засобів, грн.

Використання методу зменшення залишкової вартості при нарахуванні амортизації передбачає наявність ліквідаційної вартості амортизуємого об'єкту основних засобів.

Зазначимо, що відповідно до П(С) БО 7 базою для нарахування амортизації при використанні наданого методу є залишкова вартість на початок звітного року або первісна вартість на дату початку нарахування амортизації. З цього слідує, що, починаючи з дати вводу в експлуатацію об'єкту основних засобів до кінця звітного року, у якому був введений такий об'єкт, базою для нарахування амортизації буде його первісна вартість. Іншими словами, якщо об'єкт основних засобів був введений в експлуатацію у вересні, то починаючи з жовтня по лютий (включно) сума амортизаційних відрахувань буде визначатися шляхом множення первісної вартості об'єкту на норму амортизації. Починаючи з березня наступного звітного року, сума амортизації об'єкту основних засобів буде визначатися шляхом множення залишкової вартості такого об'єкту на норму амортизації.

Нарахування амортизації методом зменшення залишкової вартості.

Рік	Амортизаційні відрахування за рік	Накопичена амортизація (знос) на кінець року	Залишкова вартість на кінець року
0	-	-	20 000
1	20 000 * 0.3691 = 7382	7382	12 618
2	12 861 * 0.3691 = 4657	12 039	7961
3	7961 * 0.3691 = 2938	14 977	5023
4	5023 * 0.3691 = 1854	16 831	3169
5	3169 * 0.3691 = 1169	18 000	2000

При використанні наданого методу нарахування амортизації можлива ситуація, при якій остаточна вартість об'єкту наприкінці запланованого строку експлуатації не буде рівна ліквідаційній вартості. Такі розходження будуть виникати у випадку, якщо об'єкт основних засобів був введений в експлуатацію у середині звітного періоду. Але ж це не повинно стати причиною сумнівів, так як нарахування амортизації було не з початку звітного року, а з середини, та по усім правилам математики така різниця повинна була виникнути. У зв'язку з цим підприємство може прийняти рішення про зміну строку амортизації та до амортизувати залишкову частину вартості або вважати залишкову вартість об'єкту ліквідаційною вартістю.

Метод прискореного зменшення залишкової вартості

Цей метод є різновидом методу зменшення залишкової вартості.

При такому методі річна сума амортизації визначається виходячи з залишкової вартості об'єкту на початок звітного періоду або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації по введеним протягом року об'єктам та подвоєння річної норми амортизації, що розраховується виходячи зі строку корисного використання об'єкту.

Норма амортизації у наданому випадку розраховується аналогічно нормі амортизації при застосуванні прямолінійного методу нарахування амортизації, тобто використовується подвоєна ставка амортизаційних відрахувань, що розрахована методом прямолінійного списання.

При цьому норму амортизації при використанні прямолінійного методу можна розрахувати так:

НА = А / АВ

Переробивши надану формулу, отримаємо норму амортизації для наданого методу:

НА = 2 * (А / АВ) = 2 * (АВ / Т) / АВ = 2 / Т

Наданий метод нарахування амортизації, а саме при розраховані норми річної амортизації, не передбачає обов'язкової наявності ліквідаційної вартості об'єкту основних засобів. При цьому виконується правило, при якому сума амортизації останнього року розраховується таким чином, щоб залишкова вартість об'єкту наприкінці періоду його експлуатації була не менше, ніж його ліквідаційна вартість.

Нарахування амортизації метод прискореного зменшення залишкової вартості, грн.

Рік	Амортизаційні відрахування за рік	Накопичена амортизація (знос) на кінець року	Залишкова вартість на кінець року
0	-	-	20 000
1	2 * 20% * 20 000 = 8 000	8000	12 000
2	2 * 20% * 12 000 = 4 800	12 800	7200
3	2 * 20% * 7 200 = 2 880	15 680	4320
4	2 * 20% * 4 320 = 1728	17 408	2592
5	20 000 - 2000 - 17408 =592	18 000	2000

Кумулятивний метод.

Річна сума амортизації за цим методом визначається як перемноження амортизуємої вартості та кумулятивного коефіцієнта.

Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишилися до кінця очікуємого строку служби об'єкту основних засобів, на суму чисел років його корисного використання.

Сума чисел років - це результат суми порядкових номерів тих років, протягом яких функціонує об'єкт.

У нашому прикладі сума чисел років корисної експлуатації обладнання рівна 15 (1+2+3+4+5).

Річна норма амортизації визначається як співвідношення залишеного строку служби (на початок звітного періоду) та суми чисел років.

У нашому прикладі ця норма встановить:

У 1-й рік експлуатації - 5/15

У 2-й рік експлуатації - 4/15

У 3-й рік експлуатації - 3/15

У 4-й рік експлуатації - 2/15

У 5-й рік експлуатації - 1/15

Для визначення річної суми амортизаційних відрахувань норму амортизації відповідного року помножаємо на різницю між первинною вартістю об'єкту та його ліквідаційною вартістю, тобто на амортизуєму вартість.

А = НА * (ПВ - ЛВ)

Нарахування амортизації кумулятивним методом

Рік	Амортизаційні відрахування за рік	Накопичена амортизація (знос) на кінець року	Залишкова вартість на кінець року
0	-	-	20 000
1	5/15 * 18 000 = 6000	6000	14 000
2	4/15 * 18 000 = 4800	10 800	9200
3	3/15 * 18 000= 3600	14 400	5600
4	2/15 * 18 000 = 2400	16 800	3200
5	1/15 * 18 000 = 1200	18 000	2000

Якщо строк експлуатації об'єкта достатньо довгий, то сума чисел років визначається за формулою кумулятивного числа:

((Т + 1) * Т) / 2

Треба зазначити, що застосування методу залишкової вартості, а також кумулятивного методу визначення сум амортизації є найбільш прогресивним з точки зору методології бухгалтерського обліку. Доцільність використання цих методів пояснюється наступним:

1) найбільша ефективність використання основних засобів приходиться на перші роки їх експлуатації, коли вони фізично та морально ще нові;

2) накопичуються грошові кошти для заміни об'єкта у випадку його морального застаріння та інфляції;

3) забезпечується можливість збільшення частини витрат на ремонт амортизуємих об'єктів, що приходяться на останні роки використання таких об'єктів без відповідного збільшення витрат виробництва за рахунок того, що сума нараховуємої амортизації у ці роки зменшується.

Крім розглянутих норм та методів нарахування амортизації; підприємство має право застосовувати норми та методи нарахування амортизації основних засобів; що передбачені податковим законодавством; а саме ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Отже треба зазначити; що у бухгалтерському обліку на відміну від податкового нарахування амортизації робиться не в цілому по групі; а по окремому об'єкту основних засобів щомісячно.

Треба зазначити, що використання дозволених П(Б) О №7 методів нарахування амортизації основних засобів веде до плутанини понять, що використовуються у бухгалтерському та податковому обліку. Це стосується основ для збільшення первісної вартості основних засобів, визнання їх груп, а також залишкової вартості (балансової), переоцінка якої не передбачена податковим законодавством. У результаті застосування у бухгалтерському обліку податкових методів нарахування зносу основних засобів, що не відповідає вимогам ні бухгалтерського, ні податкового обліку.

Згідно з П(С) БО 7 метод амортизації основних засобів обирається підприємством самостійно з урахуванням очікуємого способу отримання економічної корисності від його використання.

У зв'язку з тим, що амортизаційна політика дозволяє коректувати долю витрат у сумі доходу від реалізації, у деяких вітчизняних економістів виникає опасання, що надана підприємствам самостійність приведе до маніпулювання сумою нерозподіленого прибутку у залежності від мети підприємства. Як відомо, прибуток, визначений по даним фінансового обліку, не є базою для визначення реальної заборгованості перед бюджетом по податку на прибуток. Разом з цим вона впливає на вартість акцій підприємства, його інвестиційну привабливість та прийняття рішень користувачів інформації.

Таким чином, до вибору методу нарахування амортизації основних засобів керівництво підприємства повинно підійти зважено, що важливо для формування облікової політики (в частині амортизації), яка повинна бути закріплена на підприємстві приказом.

Нарахування амортизації робиться щомісяця. Підприємство з сезонним характером виробництва річну суму амортизації нараховує протягом періоду роботи підприємства у звітному році.

Нарахування амортизації починається з місяця, що йде за місяцем, у якому об'єкт основних засобів став придатним для корисного використання.

Нарахування амортизації зупиняється, починаючи з місяця, що йде за місяцем вибуття об'єкту основних засобів.

Для мети бухгалтерського обліку сума нарахованої амортизації по усім основним засобам - виробничого та невиробничого призначення - відноситься на збільшення суми витрат підприємства.

У бухгалтерському обліку відповідно до Плану рахунків, ствердженого приказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 року №291, амортизація основних засобів відображається на рахунку 131 «Знос необоротних матеріальних активів» субрахунок 131 «Знос основних засобів».

На наданому рахунку відображається інформація про нараховану амортизації у пооб'єктному розрізі.

Рахунок 13 (субрахунок 131) відноситься до пасивних рахунків. Нарахування зносу робиться по кредиту рахунку у кореспонденції з рахунками обліку витрат на господарську діяльність.

По дебету 131 відображається знос по вибувшим основним засобам у кореспонденції з відповідними рахунками. Розглянемо кореспонденцію рахунків з використанням 13 рахунку в таблиці 3.11.

Відображення амортизації у бухгалтерському обліку

№	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
		Дт	Кт
1	Нарахована амортизація основних засобів, що експлуатуються у капітальному будівництві, яке робиться господарським способом.	151	131
2	Нарахована амортизація обладнання, що безпосередньо використовується у процесі виробництва продукції (технологічне обладнання)	23	131
3	Нараховується амортизація вартості основних засобів, що використовуються у роботах, що пов'язані з освоєнням нових виробництв, а також підготовкою робіт сезонного характеру	39	131
4	Збільшується сума зносу об'єкту основних засобів у зв'язку з його до оцінкою (збільшення первісної вартості об'єкту основних засобів у частині його зносу).	423	131
5	Нарахована амортизація основних засобів загально виробничого характеру	91	131
6	Нарахована амортизація основних засобів загальногосподарського характеру	92	131
7	Нарахована амортизація основних засобів, що використовуються при реалізації продукції	93	131
8	Нарахована амортизація основних засобів, що використовуються у дослідженнях та розробках	941	131
9	Нараховується амортизація вартості основних засобів, що експлуатуються у сфері обслуговування виробництва та житлово-комунальній сфері.	949	131
10	Нараховується амортизація вартості основних засобів, що використовуються для усунення результатів надзвичайних результатів.	99	131
11	Списується сума зносу об'єктів основних засобів у зв'язку з його вибуттям. Зменшується сума зносу об'єкту основних засобів у зв'язку з його уцінкою при умові, що раніше наданий об'єкт не до оцінувався	131	10

Для розрахунку сум амортизаційних відрахувань використовується типова форма №ОЗ - 14 «Розрахунок амортизації основних засобів». Вона складається з 4 розділів:

По основним засобам у запасі (резерві);

По основним засобам в експлуатації;

Контрольні дані;

Розрахунок амортизації (зносу) основних засобів.

Показники типової форми №ОЗ - 14 служать основою для відображення на відповідних рахунках сум нарахованої амортизації за звітний місяць та суми зносу основних засобів.

Для нарахування амортизації необоротних активів складають «Розрахунок нарахування амортизації основних засобів та інших необоротних активів за прямолінійним; методом» на початок року ф. №10.2.5 с.-г. Розрахунок використовують для визначення річної і місячної суми амортизації на 1 січня.

У наступні звітні періоди суму амортизації необоротних активів за січень коригують, враховуючи зміни в їх складі за попередній місяць. При цьому щомісячно складають «Відомість нарахування амортизації основних засобів та інших необоротних активів, які надійшли або вибули» ф. №10.2.6 с-г. В цій відомості зазначають вид основних засобів за класифікаційними групами та кореспондуючими рахунками суму амортизації по об'єктах, що надійшли і вибули. За об'єктами, які надійшли, сума амортизації донараховується до попереднього місяця, по вибулим - вираховується.

На підставі «Розрахунку нарахування амортизації основних засобів та інших необоротних активів» ф. №10.2.5 с.-г. та відомості ф. №10.2.6 с.-г. складають «Відомість нарахування амортизації основних засобів та інших необоротних активів за місяць ф. №10.2.7 с.-г. В ній записують розподіл амортизації по об'єктах обліку, нараховану суму амортизації за минулий місяць, зміни суми амортизації по об'єктах, що надійшли й вибули, та суму Амортизації, нарахованої в поточному місяці.

Нарахування амортизації основних засобів за методом, передбаченим податковим законодавством за класифікаційними групами, здійснюють у Відомості нарахування амортизації основних засобів №10.2.8 с.-г., яка відкривається на рік. У цій відомості за класифікаційними групами основних засобів і їх видами щомісяця нараховують суму амортизації та зазначають розподіл зносу за об'єктами обліку (субрахунками і аналітичними рахунками).

Синтетичний облік за рахунком 13 «Знос необоротних активів» ведеться в Журналі-ордері №10.2 с.-г. Записи за кредитом цього рахунку здійснюють на підставі відомості №10.2.7 с.-г. або №10.2.8 с.-г. Кредитовий оборот за рахунком 13 переносять в Головну книгу.

3.7 Облік ремонтів основних засобів

З метою підтримки основних засобів у робочому стані на підприємствах виконують ремонтні роботи основних засобів відповідно до затверджених планів і графіками.

Облік ремонту й модернізації основних засобів потрібно організувати так, щоб облік забезпечив виявлення всіх витрат і правильне включення їх до собівартості виконаних робіт.

При здійсненні ремонту основних засобів господарським способом акт приймання - здачі відремонтованих, реконструйованих і модернізованих об'єктів (ОЗ-2) робиться в одному екземплярі.

Якщо ремонт, реконструкцію або модернізацію здійснює стороннє підприємство, то акт складається у двох екземплярах (для двох підприємств).

Для забезпечення схоронності експлуатаційних якостей й ефективності використання, а також продовження терміну служби основні засоби підлягають ремонту - поточному, капітальному. Розмежувати ці види ремонту іноді досить важко, тому на підприємствах, як правило, застосовують номенклатури поточного й капітального ремонту. За допомогою цієї номенклатури й кошторисних розрахунків бухгалтерія контролює правильність віднесення ремонтних робіт до того або іншого виду ремонту.

Підприємства самостійно планують витрати на всі види ремонтів, виходячи з їхнього фізичного стану й фінансових можливостей.

Ремонт основних засобів може здійснюватися двома способами - підрядним і господарським.

При підрядному способі всі види ремонтних робіт виконує підрядна організація, а підприємство (замовник) здійснює оплату пред'явлених розрахунково-платіжних документів за виконані й прийняті по актах ремонтні роботи. При акцепті (прийнятті до оплати) рахунків підрядника на вартість виконаних робіт у бухгалтерському обліку підприємства-замовника роблять запис по кредиту рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками й підрядниками» у кореспонденції з дебетом рахунків:

23 «Виробництво»;

91 «Загальвиробничі витрати (на вартість ремонтних робіт з об'єктів виробничого призначення);

92 «Адміністративні витрати» (на вартість ремонту об'єктів загальногосподарського призначення);

93 «Витрати на збут» (на вартість ремонту об'єктів основних засобів, що забезпечують збут продукції);

949 «Інші витрати операційної діяльності» (на вартість ремонту об'єктів житлово-комунального й соціально-культурного призначення).

На суму податкового кредиту по ПДВ, включеного в рахунки підрядних організацій, роблять запис:

Д-т. 641 «Розрахунки по податках»;

К-т. 63 «Розрахунки з постачальниками й підрядниками».

У міру оплати рахунків підрядних організацій за виконані роботи (включаючи ПДВ) роблять запис:

Д-т. 63 «Розрахунки з постачальниками й підрядниками»;

К-т. 31 «Рахунку в банках».

Кореспонденцію рахунків з обліку ремонтів підрядним способом представлено в таблиці 3.12.

Основні бухгалтерські проводки з обліку ремонту, виконаного підрядним способом

№ п/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків	Сума, грн.
		Дт	Кт
1	Прийнято до оплати розрахунково-платіжні документи підрядника на вартість виконаного ремонту машин та обладнання:
	а) виробничого призначення	23	63	10000,00
	б) загальновиробничого призначення	91	63	2000,00
	в) загальногосподарського призначення (що беруть участь в управлінні та обслуговуванні підприємства)	92	63	1000,00
	г) що використовуються в підрозділах, зайнятих збутом продукції, робіт, послуг	93	63	1000,00
	д) що використовуються в житлово-комунальних і обслуговуючих господарствах, дитячих дошкільних закладах та закладах оздоровчого та культурного призначення	949	63	2000,00
2	Відображено податковий кредит з податку на додану вартість, включеного в розрахунки підрядних організацій	641	63	3200,00
3	Оплачено рахунки підрядних організацій за виконані ремонтні роботи	63	31	19200,00

При господарському способі виконання робіт витрати з ремонту основних засобів ставляться на витрати тих ділянок діяльності, де перебувають в експлуатації відремонтовані об'єкти, і в бухгалтерському обліку відбиваються записом по дебету рахунків: 91 «Загальвиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут», 949 «Інші витрати операційної діяльності» у кореспонденції із кредитом відповідних рахунків (20 «Виробничі за паси», 66 «Розрахунки по оплаті праці», 65 «Розрахунки по страхуванню» й ін.).

Якщо ремонт основних засобів (машин, устаткування, транспортних й інших засобів) виконується ремонтним цехом підприємства, то такі витрати попередньо враховують на дебеті рахунку 23 «Виробництво» (субрахунок «Ремонт основних засобів»), з наступним списанням таких витрат із кредиту цього рахунку на дебет рахунків по обліку витрат відповідних ділянок виробництва, де перебувають в експлуатації відремонтовані основні засоби. Кореспонденція рахунків показана в таблиці 3.13.

Основні бухгалтерські проводки з обліку витрат у ремонтній майстерні

№ п/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків	Сума, грн.
		Дт	Кт
1	Нараховано суму оплати праці робітникам, зайнятим на ремонті сільськогосподарської техніки	2341	661	5923,46
2	Нараховано відрахування на соціальні заходи від витрат на оплату праці робітників ремонтної майстерні (пенсійне забезпечення, соціальне страхування та інше)	2341	65	675,27
3	Списано вартість палива, витраченого на обкатку машин після ремонту	2341	203	170,90
4	Списано вартість запасних частин, використаних для заміни спрацьованих деталей під час ремонту сільськогосподарських машин у ремонтній майстерні	2341	207	397,60
5	Списано вартість малоцінних і швидкозношуваних предметів, використаних при капітальному (поточному) ремонті сільськогосподарських машин	2341	22	27,20
6	Списано вартість електроенергії, використаної на зварювальні роботи при ремонті сільськогосподарської техніки	2341	2343	1032,40
7	Виконано роботи стороннім ремонтним підприємством з ремонту паливної апаратури, що ремонтується в ремонтно-механічній майстерні	2341	63	565,00
8	Оплачено через підзвітних осіб дрібні витрати ремонтної майстерні	2341	372	125,00

Виконані роботи оформляються Актом приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих і модернізованих об'єктів (ф. №03-2), на підставі якого роблять відповідні записи в інвентарних картках із вказівкою вартості ремонту, номери й дати акту.

При визначенні об'єкта основних фондів сам собою відпадає питання відносно обліку витрат з ремонту основних засобів. Вся сума витрат з ремонту основних засобів ставиться на витрати звітного періоду Це підтверджено й П(С) БО 7. Те ж саме стосується й витрат, пов'язаних з технічним обслуговуванням основних засобів.

Операції з основними засобами не ставляться до операційної діяльності підприємства.

Положення П(С) БО 7 передбачені для власних основних засобів і не поширюються на операції, пов'язані з орендованими основними засобами. Право орендодавця на здійснення ремонту орендованих основних засобів обмовляється в договорі оперативної оренди В цьому зв'язку можна затверджувати про те, що здійснення орендарем ремонту орендованого майна є невід'ємною частиною виконання умов договору й повинне розглядатися з позиції бухгалтерського обліку як одна зі складових витрат за даним договором Позначивши в такий спосіб витрати з ремонту орендованих основних засобів, звернемося до П(С) БО 16 «Витрати» Відповідно до зазначеного документа витрати, пов'язані з операційною орендою основних засобів, ставляться до складу витрат. Залежно від використання орендованих основних засобів, витрати, пов'язані з їхнім ремонтом, ставляться:

до складу загальвиробничих витрат, якщо орендований об'єкт основних засобів використається безпосередньо у виробничому процесі (наприклад, орендовані верстати, виробниче встаткування й т.д.);