Облік малоцінних та швидкозношуваних предметів

Загальна характеристика малоцінних та швидкозношуваних предметів, їх нормативне регулювання. Організація обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів на ТзОВ "Дубенський консервний завод", його документальне оформлення та напрямки вдосконалення.

Рубрика Бухгалтерский учет и аудит
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 20.07.2011
Размер файла 741,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

2

32

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Згідно П(С) БО 9 «Запаси» малоцінні та швидкозношувані предмети (МШП) визначаються за єдиним критерієм - строком служби, який в даному випадку вважається не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він не перевищує один рік. До них відносяться: інструменти і приладдя, господарський інвентар, спеціальне оснащення, спеціальний одяг та взуття тощо.

Для МШП характерна багаторазова участь у виробництві та збереження натуральної (речової) форми. Однак необхідно пам'ятати, що будь-які предмети, що купуються для подальшого продажу, до МШП не належать і обліковуються як товари.

В цілому малоцінні засоби праці поділяють на дві групи: оборотні та необоротні.

Якщо строк корисної експлуатації МШП перевищує один рік, їх включають до складу необоротних активів і їх вартість амортизують. Між оборотними та необоротними МШП є багато спільного, тому бухгалтерам необхідно засвоїти особливості обліку кожного з них з метою правильного відображення витрат на виробництво та достовірного складання фінансової звітності.

Для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух малоцінних та швидкозношуваних предметів, що належать підприємству та знаходяться на складі Планом рахунків передбачений рахунок 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети».

Предмети, строк корисного використання яких більше одного року, зокрема спеціальні інструменти і спеціальні пристосування, відображаються на субрахунку 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи» синтетичного рахунка 11 «Інші необоротні матеріальні активи». Вартість таких предметів погашається нарахуванням зносу за встановленою підприємством ставкою (нормою) з урахуванням очікуваного способу використання таких активів.

Експлуатаційні тимчасові (нетитульні) споруди обліковуються на субрахунку 113 «Тимчасові нетитульні споруди».

За дебетом рахунка 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмета» відображаються за первісною вартістю придбані (отримані) або виготовлені малоцінні та швидкозношувані предмети, за кредитом - за обліковою вартістю відпуск малоцінних та швидкозношуваних предметів в експлуатацію зі списанням на рахунки обліку витрат, а також списання нестач і втрат від псування таких предметів.

Вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів, переданих в експлуатацію, виключається зі складу активів з подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів за місцем експлуатації і відповідними особами протягом строку їх фактичного використання.

Метою дослідження є розкриття організації обліку малоцінних та швидкозновунаних предметів та надання пропозицій щодо вдосконалення їх обліку на ТзОВ «Дубенський консервний завод».

Для досягнення мети необхідно вирішити наступні завдання:

· розкрити теоретичні основи організації обліку МШП;

· здійснити огляд нормативно-правових документів, що регламентують облік МШП;

розглянути організаційно-економічну характеристику ТзОВ «Дубенський консервний завод»;

· охарактеризувати особливості обліку МШП на підприємстві та порядок їх оцінки;

розробити шляхи вдосконалення обліку виробничих запасів на ТзОВ «Дубенський консервний завод».

Інформаційною базою дослідження є Закони Верховної Ради України, Постанови Кабінету Міністрів, Накази органів державного управління, Міністерства фінансів, Національного банку України, положення (стандарт) бухгалтерського обліку №9 «Запаси», положення про документальне забезпечення запасів у бухгалтерському обліку, план рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, інструкція про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку, інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу спеціальні та періодичні видання, а також зарубіжні видання з питань ринкової економіки, бухгалтерського обліку, економічного аналізу, контролю і ревізії.

Розвитку теорії та практики обліку МШП, забезпеченню його інформаційної бази сприяли праці таких вітчизняних вчених як: Ф.Ф. Бутинець, В.П. Завгородній, В.В. Сопко, Л.К. Сук, П.Т. Саблук, Н.В. Чебанова та інших.

Дослідження малоцінних та швидкозношуваних предметів актуальне і має практичне значення. Під час аналізу запасів ТзОВ «Дубенський консервний завод» досліджується рух МШП, їх оцінка, а також правильне відображення в реєстрах бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Структура роботи. Курсова робота складається з вступу, основної частини, висновку, списку використаних джерел та додатків. Основна частина складається з трьох розділів.

1. Теоретичні основи обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів

1.1 Загальна характеристика малоцінних та швидкозношуваних предметів

Порядок обліку МШП регламентовано Інструкцією відповідно до пункту 2 якої, малоцінні і швидкозношувані предмети обліковуються у складі запасів.

Згідно П(С) БО 9 «Запаси» малоцінні та швидкозношувані предмети (МШП) визначаються за єдиним критерієм - строком служби, який в даному випадку вважається не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він не перевищує один рік. До них відносяться: інструменти і приладдя, господарський інвентар, спеціальне оснащення, спеціальний одяг та взуття тощо [4].

Для МШП характерна багаторазова участь у виробництві та збереження натуральної (речової) форми. Однак необхідно пам'ятати, що будь-які предмети, що купуються для подальшого продажу, до МШП не належать і обліковуються як товари.

В цілому малоцінні засоби праці поділяють на дві групи: оборотні та необоротні.

Якщо строк корисної експлуатації МШП перевищує один рік, їх включають до складу необоротних активів і їх вартість амортизують.

Малоцінні та швидкозношувані предмети за своєю функціональною роллю на підприємстві є такими засобами праці, як і основні засоби (використовуються в процесі виробництва без зміни натуральної форми і поступово зношуються), але мають і особливості оборотних засобів.

Відповідно до Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, зі складу основних засобів відособлювалися й відносилися до категорії МШП та обліковувалися на підприємствах, в установах як засоби в обігу:

предмети терміном служби менше одного року незалежно від їх вартості;

предмети вартістю за одиницю;

знаряддя лову (трали, неводи, сіті та інші) незалежно від вартості і терміну служби;

спеціальні інструменти і спеціальні пристосування (для серійного і масового виробництва певних виробів або для встановлення індивідуального замовлення незалежно від вартості);

спеціальний одяг, спеціальне взуття, а також постільні речі, незалежно від їх вартості і терміну служби;

тимчасові (нетитульні) споруди, пристосування і пристрої, витрати на зведення яких включаються до собівартості будівельно-монтажних робіт (з терміном служби до 1 року);

тара для зберігання товарно-матеріальних цінностей на складах або для здійснення технологічних процесів вартістю в межах ліміту, встановленого в п. 2, за вартістю придбання або встановлення;

предмети, призначені для видачі напрокат, незалежно від вартості.

Виділення зі складу основних засобів зазначених предметів в особливу групу, незважаючи на такий же характер, їх використання на підприємстві, як основних засобів, зумовлено двома причинами.

По-перше, таке виділення очищує категорію основних засобів від усякого роду дрібних предметів, коли є можливість легко їх замінити іншими з невеликим як правило терміном служби. У складі основних засобів при такому виділенні з їх складу малоцінних та швидкозношуваних предметів залишаються предмети, що утворюють виробничо-технічну базу підприємства [9, с. 15].

По-друге, таке виділення дає можливість підприємству купувати малоцінні та швидкозношувані предмети за рахунок своїх оборотних коштів таким же чином, як і матеріали, в той час, як основні засоби поновляються лише шляхом капітальних вкладень за рахунок спеціального фінансування [9, с. 16].

Таким чином, за своїм характером малоцінні та швидкозношувані предмети аналогічні основним засобам, а з точки зору порядку придбання їх - аналогічні матеріалам.

Малоцінні та швидкозношувані предмети можуть знаходитися на складах підприємства і в експлуатації (в цехах або конторі підприємства) на матеріальній відповідальності окремих працівників.

малоцінний швидкозношуваний облік регулювання

1.2 Нормативне регулювання малоцінних та швидкозношуваних предметів

1. П(с) БО 9 «Запаси», затверджено наказом Міністерства фінансів України регулює порядок оцінки і обліку ТМЦ на підприємстві та розкриття інформації в фінансовій звітності. Дає аудитору інформацію про нормативно-правове регулювання при дослідженні операцій, пов'язаних із рухом запасів [4].

Це Положення (стандарт) визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності.

Норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форм власності (крім бюджетних установ).

2. План рахунків БО активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств, затверджений наказом Міністерства фінансів України і зареєстрований у Міністерстві юстиції України - визначає методологію обліку в усіх сферах економічної діяльності.

План рахунків поширюється на всі підприємства і організації (крім банків і бюджетних установ) незалежно від форм власності, видів умов господарювання, галузей та обсягу діяльності. При цьому потрібно зазначити, що коди рахунків є одинакові для однакових об'єктів обліку у госпрозрахункових підприємствах і бюджетних установах, що свідчить про крок до оптимальності і уніфікації цього важливого інструментарію бухгалтерського обліку.

Затверджене положення (стандарт бухобліку) повинне застосовуватися для складання бухгалтерської звітності, а новий план рахунків полегшує цю роботу відповідно до Закону України про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні.

План рахунків передбачає групування рахунків за призначенням і частково за змістом на 10 класів від 0 до 9.

3. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку [7]. Ця Інструкція встановлює призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов'язань та факти фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій та інших юридичних осіб (крім банків і бюджетних установ) незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і видів діяльності, а також виділених на окремий баланс філій, відділень та інших відособлених підрозділів юридичних осіб. Ведення позабалансових рахунків здійснюється за простою системою (без застосування методу подвійного запису).

План рахунків бухгалтерського обліку є переліком рахунків і схем реєстрації та групування на них фактів фінансово-господарської діяльності (кореспонденція рахунків) у бухгалтерському обліку. У ньому за десятковою системою наведені коди (номери) й найменування синтетичних рахунків (рахунків першого порядку) й субрахунків (рахунків другого порядку). Першою цифрою коду визначено клас рахунків, другою - номер синтетичного рахунку, третьою - номер субрахунку. Контирування документів первинного обліку, ведення регістрів бухгалтерського обліку здійснюється із застосуванням, щонайменше, коду класу й коду синтетичного рахунку.

Інструкція із застосування Плану рахунків спрямована на забезпечення єдності відображення однорідних за змістом господарських операцій на відповідних синтетичних рахунках і субрахунках. В Інструкції наведена коротка характеристика і призначення синтетичних рахунків і субрахунків, типова схема реєстрації та групування інформації про господарські операції (кореспонденція рахунків першого порядку).

4. Нормативні документи про інвентаризацію запасів - визначають організацію і проведення інвентаризації запасів, завдяки цій інформації аудитор дотримується нормативних актів при здійсненні контролю за цілісністю запасів, визначення розмірів нестач, пошкодження запасів, встановлення осіб, відповідальних за збитки.

Це Положення визначає порядок проведення інвентаризації майна державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду (повертається після закінчення строку дії договору оренди або його розірвання), та оформлення її результатів.

Інвентаризації підлягає все майно державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), а також майно державних підприємств та організацій, яке передається в оренду (повертається після закінчення строку дії договору оренди або його розірвання), чи їх окремих структурних підрозділів, включаючи об'єкти невиробничого призначення, діючі об'єкти, об'єкти та предмети, що передані у прокат, оренду або перебувають на реконструкції, модернізації, консервації, у ремонті, запасі або резерві незалежно від технічного стану, а також зараховані чи не зараховані з різних причин на баланс.

Таблиця 1.1. Огляд нормативно-законодавчої літератури

Назва, дата та ким видано

Зміст документу

1. Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» №996 від 16.07.99 р., Верховною радою України.

Викладає загальні положення про бухгалтерський облік, ціль, основні принципи, первинні облікові документи, державне регулювання, організацію бухгалтерського обліку на підприємстві, і все про фінансову звітність.

2. П(С) БО №7 «Основні засоби» від 27.04.2000 р. №92, Мінстатом України.

Це П(С) БО характеризує основні засоби, а точніше: строк корисного користування основними засобами, амортизаційні відрахування, саме визначення основних засобів, що до них входить, рух основних засобів, та інші операції пов'язані з основними засобами.

3. П(С) БО №9 «Запаси», від 20.10.99 р. №246, Мінстатом України.

В П(С) БО №9, у складі запасів описується деяка характеристика швидкозношувальних предметів, так як вони, МШП належать до складу запасів. Описуються ті предмети, які включає в себе МШП, точніше це: строк корисного використання; перелік предметів: господарський та виробничій інвентар, спецодяг, спецвзуття, інструменти, тимчасові (не титульні) споруди, технологічна тара, пристрої загального призначення, постільна білизна та інші МШП; методи нарахування амортизації; списання.

4. Інструкція про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Мінфіну України від 30.11.99 р., №291.

Завдяки цій інструкції можна чітко проаналізувати по плану рахунків швидкозношувальні предмети, а також і: основні засоби, виробничі запаси та ін. Відповідно до цієї інструкції ми можемо сказати, що ШП, які використовуються не більше одного року, або іншими словами, нормального операційного циклу відносяться (зараховуються) на рахунок 22 «Малоцінні та швидкозношувальні предмети».

5. Закон України «Про податок на додану вартість», від 03.04.97 р., №168/97, Верховною радою України

Відображається податковий кредит та податкові зобов'язання підприємств перед Державною Податковою Адміністрацією.

6. Наказ Міністерства статистики України «Про затвердження типових форм первинних облікових документів по обліку малоцінних та швидкозношувальних предметів» від 22.05.96 р. №145

В наказі йде перелік типових форм первинних облікових документів по обліку МШП, а також є опис для якої операції призначений той чи інший первинний документ.

1.3 Організаційно-економічна характеристика ТзОВ «Дубенський консервний завод»

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дубенський консервний завод» створене учасниками відповідно до Законів України «Про господарські товариства», «Про підприємництво» та іншого законодавства України.

Товариство є юридичною особою за законодавством України та здійснює підприємницьку діяльність, яка не суперечить законодавству України та відповідає його цілям.

Метою діяльності являється отримання прибутку від виробничої, господарської та інших видів підприємницької діяльності у відповідності з діючим законодавством України.

Предметом діяльності підприємства відповідно до статуту [Додаток 1] є:

· Виготовлення консервованої продукції.

· Виробництво сільськогосподарської продукції та сировини на власних та орендованих землях.

· Заготівля, переробка і зберігання сільськогосподарської продукції та сировини, як власного виробництва, так і придбаної.

· Оптова і роздрібна торгівля товарами власного виробництва та придбаними, комерційна, фірмова та комісійна торгівля продовольчими і промисловими товарами.

· Виробництво будівельних матеріалів, виконання будівельних та ремонтно-будівельних робіт.

· Сільськогосподарське виробництво та реалізація товарної продукції і сировини.

· Переробка сільськогосподарської продукції як власного виробництва, так і придбаної.

· Придбання і будівництво споруд, будинків і будівель.

· Надання послуг і консультацій фізичним і юридичним особам в обробітку землі, вирощуванні сільськогосподарських культур, ремонті і технічному обслуговуванні автомобілів, сільськогосподарської техніки.

· Виготовлення малогабаритної сільськогосподарської техніки, інструменту, дрібного інвентарю, предметів побуту.

· Надання комунально-побутових послуг населенню.

· Надання послуг по перевезенню вантажів та пасажирів в Україні та за її межами. Надання транспортно-експедиційних послуг.

· Вирощування, переробка і реалізація лікарських рослин, виготовлення і реалізація лікарських препаратів.

· Виведення та селекція нових видів рослин, в тому числі лікарських.

· Виведення та селекція нових і цінних порід тварин та комах
сільськогосподарського призначення.

· Наукова та технічна розробка нових сільськогосподарських технологій.

· Надання консультацій і організація навчання з агротехніки, ветеринарних і економічних питань в тому числі платних курсів менеджменту.

· Виготовлення безалкогольних, слабоалкогольних та алкогольних напоїв.

· Виготовлення та реалізація тютюнових виробів.

· Вирощування та переробка грибів.

· Зайняття садівництвом та ведення тепличного господарства.

· Виготовлення та реалізація продуктів харчування: фруктових та овочевих соків; мінеральних вод та прохолодних напоїв; ковбасних та рибних виробів; хліба та хлібобулочних виробів; виробництва борошна із зернових та бобових культур; виробництво виробів з борошна; переробка та консервування овочів та фруктів; виробництво м'яса та субпродуктів.

· Торгівельна діяльність: сільськогосподарською продукцією; засобами малої механізації, запасними частинами до сільськогосподарської техніки, нафтопродуктами; насінням, ветеринарними препаратами, комбікормами, зоотехнічними засобами та іншими товарами сільськогосподарського призначення; будівельними матеріалами, столярними, металевими, сантехнічними виробами та сільськогосподарським інвентарем.

· Виробництво: продуктів харчування; товарів народного споживання; науково-технічної продукції; промислової продукції; товарів господарського призначення; будівельних матеріалів та металоконструкцій; продукції виробів народних промислів;

· Оптова та роздрібна торгівля: продуктами харчування; хлібом, хлібобулочними і кондитерськими виробами; алкогольними напоями і тютюновими виробами; продовольчими товарами; промисловими товарами; фармацевтичними товарами; парфумерними та косметичними товарами; непродовольчими товарами; побутовими товарами; відео та аудіотехнікою; вантажними і легковими автомашинами, запасними частинами та агрегатами до них вітчизняного та зарубіжного виробництва; промисловим, будівельним устаткуванням та інструментами; не переробленою сільськогосподарською продукцією; нафтопродуктами, паливно-мастильними матеріалами, енергоносіями, природним газом та іншими товарами мінеральними добривами та отрутохімікатами.

Підприємство самостійно формує програму робіт (послуг) та здійснює господарську діяльність з метою отримання прибутку та покриття витрат ґрунтуючись на економічній доцільності та комерційних інтересах.

Прибуток підприємства утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат на оплату праці. З балансового прибутку підприємства сплачуються проценти по кредитах банків та по облігаціях, а також вносяться передбачені законодавством України податки та інші платежі по бюджету. Чистий прибуток підлягає розподілу за рішенням Зборів Учасників підприємства.

Підприємство несе відповідальність по своїх зобов'язаннях в межах належного йому на праві власності майна, на яке може бути накладено стягнення відповідно до чинного законодавства.

Директор здійснює безпосереднє керівництво, вирішує всі питання діяльності. Йому підпорядковуються заступники, які працюють на певних ділянках виробничого процесу, головний бухгалтер, що має свій штат відповідно до поставлених облікових завдань. Також на підприємстві є заступник директора з якості, що має у своєму розпорядженні виробничо-технічну лабораторію, і головний інженер. Окремо є група юридичного забезпечення, що перевіряє відповідність укладених договорів чинному законодавству, перевіряє наявні документи на підприємстві та ін. Є інспектор з кадрів, який безпосередньо працює по підбору персоналу, слідкує за умовами праці.

Організацією поточної фінансової, аналітичної та контрольної роботи на підприємстві займається центральна бухгалтерія, яка безпосередньо підпорядковується головному бухгалтеру, та планово-виробничий відділ, який розраховує норми виходу продукції, здійснює контроль за собівартістю та бюджет виробничої собівартості продукції.

ТзОВ «Дубенський консервний завод» має лінійну структуру бухгалтерії, яка передбачає безпосереднє підпорядкування всіх бухгалтерів головному бухгалтеру.

Для складання фінансової звітності відповідно до чинних нормативних актів та надання її користувачам керівництво підприємства формує облікову політику, графік документообігу, обирає принципи, методи і процедури обліку таким чином, щоб достовірно відобразити фінансовий стан і результати діяльності підприємства та забезпечити зіставність показників.

Основним показником діяльності підприємства є його фінансовий результат, формування якого можна побачити по даним таблиці 1.2.

Фінансова звітність ТзОВ «Дубенський консервний завод» за 2008-2010 роки представлена в Додатках 2-13.

З даних таблиці 1.2 витікає, що дохід від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг за 2008-2010 роки зріс на 2784,5 тис. грн., або на 39,3%, собівартість реалізації збільшилася на 1809,8 тис. грн., або на 41,4%.

Таблиця 1.2. Динаміка основних показників господарської діяльності ТзОВ «Дубенський консервний завод» в 2008-2010 роках

п/п

Показники

2008 р.

2009 р.

2010 р.

Відхилення

Ріст (+, -)

Приріст (+, -), %

1

Дохід від реалізації (товарів, робіт, послуг)

4302,5

10530

7087

2784,5

39,3

2

ПДВ

717,1

1755

1181

463,9

39,3

3

Чистий дохід від реалізації (товарів, робіт, послуг)

3585,4

8775

5906

2320,6

39,3

4

Собівартість реалізованої продукції (товарів послуг)

2558,2

6185

4368

1809,8

41,4

5

Валовий: прибуток

1027,2

2590

1538

510,8

33,2

збиток

-

-

-

-

-

6

Інші операційні доходи

8,9

12

155

146,1

94,3

7

Адміністративні витрати

560

697

1080

520

48,1

8

Витрати на збут

4,7

9

90

85,3

49,8

9

Інші операційні витрати

184,7

219

182

-2,7

-1,5

10

Фінансові результати від операційної діяльності: прибуток

286,7

1677

341

5,3

15,9

збиток

-

-

-

-

-

11

Чистий: прибуток

134

1213

229

95

41,5

збиток

-

-

-

-

-

Валовий прибуток за аналізований період збільшився на 510,8 тис. грн., або на 33,2%. У 2010 році валовий прибуток склав 1538,0 тис. грн., проте прибуток від операційної діяльності склав всього 341 тис. грн. Зниження фінансового результату відбулося за рахунок збільшення адміністративних витрат на 1080 тис. грн., витрат на збут в сумі 90 тис. грн., а також за рахунок інших операційних витрат в сумі 182 тис. грн. При цьому незначний позитивний вплив зробили інші операційні доходи в сумі 155 тис. грн.

Таким чином, аналіз фінансових результатів ТзОВ «Дубенський консервний завод» показав, що прибуток підприємства у 2010 році в порівняння з 2008 роком збільшився на 41,5% і, як наслідок, фінансовий стан підприємства покращився.

2. Організація обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів на ТЗОВ «Дубенський консервний завод»

2.1 Документальне оформлення обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів

Для аналітичного обліку МШП використовують первинні документи, форми яких затверджено наказам Міністерства статистики України від 22.05.96 р. №145, а саме:

- форма №МШ-1 «Відомість на поповнення (вилучення) постійного запасу інструментів (пристосувань)» [Додаток 14];

- форма №МШ-2 «Картка обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів» [Додаток 15];

- форма №МШ-3 «Замовлення на ремонт чи заточення інструментів (пристосувань)» [Додаток 16];

- форма №МШ-4 «Акт вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів» [Додаток 17];

- форма №МШ-5 «Акт на списання інструментів і обмін їх на придатні» [Додаток 18];

- форма №МШ-6 «Особиста картка обліку спецодягу, спеціального взуття і основних засобів пристосувань» [Додаток 19];

- форма №МШ-7 «Відомість обліку видачі (повернення) спецодягу, спецвзуття і запобіжних пристосувань» [Додаток 20];

- форма №МШ-8 «Акт на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів» [Додаток 21].

А від 21.06.1996 р. №193 Міністерством статистики України були затверджені ще декілька форм первинних документів, такі як:

- форма №М - 4 «Прибутковий ордер» [Додаток 22];

- форма №М - 8 «Лімітно - забірна картка» [Додаток 23];

- форма №М - 9 «Лімітно - забірна картка» [Додаток 24];

- форма №М - 11 «Накладна - вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів» [Додаток 25];

- форма №М - 12 «Картка №__ складського обліку матеріалів» [Додаток 26].

Документальне оформлення та облік операцій, пов'язаних з отриманням МШП здійснюється у порядку з Основними положеннями по обліку матеріалів на підприємствах та будівництві.

Прибуткові ордери та приймальні акти на оприбуткування матеріальних цінностей складаються в день їх надходження. Прибуткові ордери виписуються на фактично прийняту кількість цінностей. При виявлені несхожості матеріалів, які надійшли їх асортименту, якості і кількості, вказаних в документах постачальника, складається акт прийому матеріалів (форма №М-7) в двох екземплярах. Другий екземпляр акта відправляють постачальнику. При наявності приймального акту прибутковий ордер не складається, так як акт являється одночасно прибутковим документом і основою для уточнення розрахунку з постачальником.

2.2 Аналітичний та синтетичний облік малоцінних та швидкозношуваних предметів

Аналітичний облік МШП ведуть за видами предметів за однорідними групами, установленими, виходячи з потреб підприємства.

МШП поділяють на дві групи: перша - запаси (відображають у складі запасів в іншому розділі активу балансу «Оборотні активи»), друга - «малоцінні необоротні матеріальні активи» (відображають у першому розділі активу балансу «Необоротні активи» у складі «Основних засобів»).

Облік малоцінних та швидкозношуваних предметів у запасах. Методологічні принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси та розкриття її у фінансовій звітності наведено в П(С) БО 9 «Запаси» [4].

Запаси (як і кожний інший актив) визнаються активами, якщо, по-перше, існує ймовірність одержання підприємством у майбутньому економічних вигод, пов'язаних з їхнім використанням, і, по-друге, їхня вартість може бути достовірно визначена. Відповідність першому критерію визначається потенційною можливістю для підприємства одержати грошові кошти від використання відповідного активу. Щодо визначення вартості активу, то ця умова виконується за наявності інформації про витрати на виробництво або придбання МШП. Для визначення їхньої вартості спершу визначають первісну вартість запасів, за якою придбані (одержані) чи вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства.

Відповідно до П(С) БО 9 первісною вартістю МШП, придбаних за плату, є вартість, що складається з таких фактичних витрат:

- сум, які сплачують постачальникові (продавцеві) згідно з договором;

- сум, які сплачують за інформаційні, посередницькі та інші подібні послуги у зв'язку з пошуками та придбанням таких предметів;

- витрат на підготовку, вантажно-розвантажувальні роботи, транспортування до місця використання, включаючи витрати на страхування та відсотки за комерційний кредит постачальників;

- інших витрат, безпосередньо пов'язаних із придбанням МШП і доведенням їх до стану придатності до використання із запланованими цілями (до таких витрат, зокрема, належать прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства на доробку та підвищення якісно-технічних характеристик МШП) [22, с. 8].

Якщо, наприклад, укладено договір маркетингу і на підставі звіту про дослідження ринку, поданого маркетинговою компанією, придбано МШП, то зазначені вище витрати списують на первісну вартість таких МШП. При цьому відсотки за кредит (крім комерційного), залучений безпосередньо для закупівлі МШП, не входять до їхньої собівартості. У разі внесення МШП до статутного капіталу вважається, що їхні узгоджена та справедлива вартості збігаються.

На МШП у запасах не нараховується знос, а вартість переданих в експлуатацію МШП вилучають із складу активів (списують з балансу на витрати) з наступною організацією оперативного кількісного обліку таких предметів протягом їх фактичного використання за місцями експлуатації та відповідними особами.

Для аналітичного обліку використовують первинні документи, форми яких затверджено наказами Міністерства статистики України (форми №М-4, М-8, М-9, М-11, М-12). Основні проводки для відображення в бухгалтерському обліку операцій з надходження та вибуття оборотних МШП, які обліковують на рахунку 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»

Для обліку використовують рахунок 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети».

Це активний балансовий рахунок. По дебету - надходження (збільшення) МШП. По кредиту - вибуття (списання) МШП.

Субрахунки має за видами предметів.

Таблиця 2.1. Типова кореспонденція рахунків по обліку МШП

№ п/п

Зміст операції

Кореспонденція рахунків

Дебет

Кредит

Придбання МШП за плату

1.

Відображено заборгованість під час одержання МШП від постачальників: - на суму без ПДВ - на суму ПДВ

22

641

631

631

2.

Оплачено постачальникам вартість одержаних МШП (з ПДВ)

631

311

Одержання МШП як внеску до статутного капіталу

1.

Збільшено статутний капітал на суму, вказану в установчих документах

46

40

2.

Одержано МШП на суму збільшення статутного капіталу

22

46

Інші варіанти надходження МШП

1.

Оприбутковано МШП, виявлені під час інвентаризації (за вартістю аналогічних, що значаться на підприємстві)

22

719

2.

Безоплатно одержані МШП (за справедливою вартістю)

22

719

Списання МШП

1.

Списано МШП для:

- виробництва продукції

23

22

- загальновиробничих потреб

91

22

- адміністративних потреб

92

22

- капітального будівництва

15

22

- забезпечення збуту продукції

93

22

Реалізація МШП

1.

Відображено дохід від реалізації

377

712

2.

Списано собівартість реалізованих МШП

943

22

3.

Відображено суму податкового зобов'язання з ПДВ

712

641

Безоплатна передача МШП

1.

Передано МШП

949

22

2.

Відображено податкові зобов'язання зПДВ

949

641

3.

Відображено суму податкового зобов'язання з ПДВ

949

641

2.3 Інвентаризація малоцінних та швидкозношуваних предметів

Інвентаризація - це спосіб виявлення та обліку тих засобів і джерел (або їх відсутності), які не знайшли документального відображення у поточному обліку.

Згідно із Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підприємства для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності зобов'язані проводити інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність стан і оцінка [1].

Об'єкти і періодичність проведення інвентаризації визначається власниками підприємства, коли її проведення є обов'язковим згідно із законодавством.

Відповідальність за організацію інвентаризацій несе керівник підприємства, який повинен створити необхідні умови для її проведення у стислі строки, визначити об'єкти, кількість і терміни проведення інвентаризації, крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов'язковим.

Інвентаризація проводиться на підставі Інструкцій з інвентаризації основних засобів нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, рахунків та інших статей балансу, затвердженої наказом Головного управління Державного казначейства України.

Інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності бухгалтерського обліку шляхом їх зіставлення з фактичною наявністю майна.

Виробничі запаси (товарно-матеріальні цінності, МШП) вносяться до інвентаризаційного опису по кожному окремому найменуванню. При їх інвентаризації встановлюється фактична наявність сировини, матеріалів, палива, купованих комплектуючих виробів і напівфабрикатів, тари, запасних частин, малоцінних і швидкозношуваних предметів, готової продукції та інших матеріальних цінностей.

Інвентаризація виробничих запасів, як правило, здійснюється в порядку розташування цінностей у даному приміщенні. Під час інвентаризації не можна допускати безладного переходу від одного виду товарно-матеріальних цінностей до іншого. При зберіганні цінностей у різних ізольованих приміщеннях в однієї матеріально відповідальної особи інвентаризація здійснюється послідовно по місцях зберігання. Після перевірки цінностей вхід до приміщення опломбовується і комісія переходить для роботи в наступне приміщення.

Товарно-матеріальні цінності (МШП) зносяться до інвентаризаційного опису по кожному окремому найменуванню і зазначенням номенклатурного номера, виду, групи, артикула, сорту і кількості [24, с. 33].

Товарно-матеріальні цінності, що надходять на підприємство під час проведення інвентаризації, приймаються матеріально відповідальними особами у присутності членів інвентаризаційної комісії та вносяться до окремого інвентаризаційного опису «Товарно-матеріальні цінності, що надійшли під час інвентаризації», в якому вказується, коли і від кого надійшли матеріали, дата і номер прибуткового документа, найменування, кількість, ціна і загальна сума цінностей, що надійшли. Водночас на прибутковому документі за підписом голови інвентаризаційної комісії робиться позначка «після інвентаризації» з посиланням на дату і номер опису, до якого занесено ці цінності.

На великих складах при тривалому проведенні інвентаризації у виняткових випадках і тільки з письмового дозволу керівника і головного бухгалтера підприємства у процесі інвентаризації товарно-матеріальні цінності можуть відпускатися матеріально відповідальними особами у присутності членів інвентаризаційної комісії. Такі цінності вносяться до окремого інвентаризаційного опису за найменуванням «Товарно-матеріальні цінності, відпущені під час інвентаризації». У видаткових документах у таких випадках також робиться відповідна позначка за підписом голови інвентаризаційної комісії.

Товарно-матеріальні цінності, що належать іншими підприємствам і перебувають на відповідальному зберіганні, інвентаризуються одночасно з власними виробничими запасами. На ці цінності складається окремий інвентаризаційний опис, в якому робиться послання на відповідні документи, що підтверджують прийняття цих цінностей на відповідальне зберігання.

Відповідно до Порядку заняття торговельною діяльністю затвердженого постановою КМУ, господарюючим суб'єктам, які займаються торгівлею, забороняється зберігати в торговельному залі та підсобних приміщеннях не оприбутковані належним чином товару. Згідно з п. 35 цього Порядку зберігання в підсобних приміщеннях господарюючих суб'єктів товарів, які їм не належать, допускається на підставі договору зберігання, один примірник якого повинен знаходитися на підприємстві. Зміст такого договору визначається Цивільним кодексом України.

При інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, що перебувають у дорозі, відвантажених, не оплачених у строк покупцями, а також тих, що знаходяться на складах інших підприємств або організацій, перевіряється обґрунтованість сум, облікованих на відповідних рахунках. Причому на рахунках бухгалтерського обліку можуть залишитися тільки суми товарно-матеріальних цінностей, підтверджені належним чином оформленими документами. Інвентаризаційні описи (акти) складаються окремо по кожному такому виду цінностей.

В описах на товарно-матеріальні цінності, що перебувають у дорозі, по кожному окремому відправленню наводяться такі дані: найменування (згідно з документом), кількість і вартість (згідно з даними обліку), дата відвантаження, а також перелік і номери документів, на підставі яких ці цінності, які не прибули у встановлений термін і значаться в обліку як матеріали в дорозі, необхідно перевірити, яких заходів вжито до їх розшуку.

В описах на товари, відвантажені та не оплачені у строк покупцями, по кожному окремому відвантаженню зазначаються найменуванням покупця, найменування товарно-матеріальних цінностей, дата відвантаження, номер і дата виписки рахунка-фактури, а також сума по рахунку.

Товарно-матеріальні цінності, що зберігаються на складах інших підприємств, заносяться до описів на підставі документів, що підтверджують здавання цих цінностей на відповідальне зберігання. В описах на ці цінності вказуються їх найменування, кількість, сорт, фактична вартість (за даними обліку), дата приймання вантажу на зберігання, місце зберігання, номер і дата документів. При одержанні від підприємств, на відповідальному зберіганні яких ці цінності перебувають, копій інвентаризаційних описів комісія зіставляє фактичну наявність цінностей (за даними копій інвентаризаційних описів) з кількістю, встановленою за документами.

Товарно-матеріальні цінності, котрі переробляються на інших підприємствах, вносяться до інвентаризаційного опису на підставі підтверджуючих документів із зазначенням назви підприємства, на якому вони перебувають у переробленні, найменування цінностей, їхньої кількості, фактичної вартості за даними обліку, дати передачі їх у перероблення, номера і дати відповідного документа.

В інвентаризаційних описах малоцінних і швидкозношуваних предметів вказуються їх найменування і первісна вартість. Предмети, що перебувають в експлуатації, інвентаризуються за місцем їхнього знаходження та по особах, на відповідальному зберіганні яких вони перебувають. Інвентаризація проводиться шляхом огляду кожного предмета. При інвентаризації малоцінних і швидкозношуваних предметів, виданих в індивідуальне користування працівникам, допускається складання групових інвентаризаційних описів із зазначенням у них відповідальних за ці предмети осіб, на яких відкрито особисті картки, з їх розпискою в описі.

Якщо предмети спецодягу і білизни перебувають у ремонті або в пранні, вони вносяться до інвентаризаційного опису на підставі квитанцій підприємств побутового обслуговування або інших організацій

На малоцінні та швидкозношувані предмети, які стали непридатними і не списані, робочою інвентаризаційною комісією складаються акти встановленої форми із зазначенням часу експлуатації, причин непридатності, можливості використання цих предметів на інші господарські цілі.

Тара вноситься до інвентаризаційного опису за видами, цільовим призначенням і якісним станом (нова, та, що була у вжитку, що потребує ремонту та ін.). На тару, яка стала непридатною, робочою інвентаризаційною комісією складається акт із зазначенням причин і осіб, відповідальних за її стан.

У процесі інвентаризації визначається фактична наявність цінностей, виявляються відхилення від даних книг обліку і причини відхилень. Інвентаризаційні описи (акти) разом з висновками робочої комісії здають до бухгалтерії для виявлення кінцевих результатів. При цьому бухгалтерія складає звірювальну відомість, в якій послідовно виконуються такі розрахункові процедури: здійснюється взаємний залік лишків і нестач внаслідок пересортиці; здійснюється розрахунок природної нестачі; визначається кінцеві результати інвентаризації.

Якщо вартість нестач перевищуватиме вартість лишків, то різниця у вартості має бути віднесена на винних матеріально відповідальних осіб.

Взаємний залік лишків і нестач внаслідок пересортиці може бути допущений тільки по товарно-матеріальних цінностях одного й того ж найменування і в такій же кількості за умови, що лишки і нестачі утворилися за один і той же період, що підлягав перевірці, та в однієї й тієї ж матеріально відповідальної особи.

За результатами інвентаризації складається протокол, у якому зазначається стан складського господарства, результати проведеної інвентаризації, пропозиції про залік нестач і лишків при пересортиці, списуванні нестач у межах норм природного убутку, а також понад нормативні нестачі, і втрати від порції цінностей, запропоновані заходи щодо попередження нестач і втрат у подальшому. Протокол інвентаризаційної комісії повинен бути розглянутий у 5-денний термін керівником підприємства.

Результати інвентаризації після затвердження керівником відображаються у бухгалтерському обліку підприємства у тому місяці, в якому проведена (закінчена) інвентаризація, але не пізніше грудня звітного року. У пояснювальній записці до річного звіту підприємства, установи наводяться відомості про результати проведених протягом року інвентаризацій.

По завершенні інвентаризації виробничих запасів складають інвентаризаційний опис, а потім за результатами інвентаризацій протокол.

3. Шляхи вдосконалення обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів

3.1 Напрями вдосконалення обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів

Для здійснення господарської діяльності підприємств всіх форм власності та галузей економіки використовують цілий ряд ресурсів: трудових, матеріальних, фінансових, які діють в тісному взаємозв'язку, адже без достатньої кількості фінансових ресурсів неможливий вплив трудових ресурсів на матеріальні, що в кінцевому результаті дає новий продукт розвитку господарюючого суб'єкта. В сукупності ресурсів підприємства вагома частка належить матеріальним ресурсам - засобам та предметам праці, в результаті поєднання яких здійснюється процес виробництва підприємства.

Особливої актуальності набуває проблема подальшого вдосконалення методики бухгалтерського обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів (МШП), які є складником ресурсів підприємства та використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року.

Як свідчать теоретичні та практичні дослідження, питання організації обліку МШП приділяється недостатня увага, внаслідок чого ускладнюється дотримання основних методичних принципів ведення обліку, спотворюється інформація про фінансовий стан підприємства, стан розрахунків, знижується ефективність прийняття управлінських рішень.

Питання обліку МШП на підприємствах мають дискусійний характер, про що свідчить наявність проблем, пов'язаних з правильністю відображення на рахунках бухгалтерського обліку надходження МШП та зміни їх вартості в процесі експлуатації, правильність віднесення до валових витрат, нарахування зносу та списання МШП. Не буде перебільшенням стверджувати, що головною причиною помилок у відображенні надходження МШП є нестабільність та неоднозначність трактування законодавчої бази в Україні.

Термін «МШП» означає активи підприємства, котрі утримуються для споживання при виробництві продукції, виконанні робіт та наданні послуг, а також при управлінні підприємством. МШП визначається як актив у тому випадку, коли існує ймовірність, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірна визначена. Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про МШП і розкриття її у фінансовій звітності визначають положення(стандарт) бухгалтерського обліку «Запаси».

Виділення зі складу основних засобів оборотних МШП в особливу групу, не дивлячись на такий же характер їх використання на підприємстві, як і основних засобів, зумовлено двома причинами. По-перше, таке виділення очищую категорію основних засобів від усякого роду дрібних предметів, коли є можливість легко їх замінити іншими, з невеликим, як правило, терміном служби. У складі основних засобів при такому виділенні з їх складу МШП залишаються предмети, що утворюють виробничо-технічну базу підприємства. По-друге, таке виділення дає можливість підприємству купувати (поновлювати) МШП за рахунок своїх оборотних коштів таким же чином як і матеріали, в той же час, як основні засоби поновлюється шляхом капітальних вкладень за рахунок спеціального фінансування.

Таким чином, за своїм характером МШП аналогічні основним засобам, а з точки зору порядку їх придбання - матеріалам.

В цілому малоцінні засоби праці поділяють на дві групи: одна належить до запасів (які відповідно відображаються в складі запасів у другому розділі активу балансу «Оборотні активи»), а друга частина до складу «Малоцінних необоротних матеріальних активів» (які, в свою чергу, відображаються в першому розділу активу балансу «Необоротні активи» в складі основних засобів).

Особлива увага до МШП викликана тим, що вони мають принципову розбіжність з іншими виробничими запасами, йдеться про те, що при їх використанні (експлуатації) не відбувається їх зменшення (зникнення) так, як це, наприклад, відбувається з матеріалами, сировиною чи паливом. МШП до кінця їх використання (експлуатації), як правило, своїх якостей не втрачають і зовні майже не змінюються (пластиковий стілець до кінця експлуатації так і залишиться пластиковим стільцем, звісно, якщо він не зламається).

Для МШП характерна багаторазова участь у виробництві та збереження натуральної (речової) форми. Однак необхідно пам'ятати, що будь які предмети, що купуються для подальшого продажу, до МШП не належать і обліковуються як товари.

П(С) БО 9 передбачено, що з метою бухгалтерського обліку запаси включають: МШП, які використовуються не більше одного року або одного операційного циклу, якщо він більше року.

Віднесення предметів до основних засобів і МШП впливає на трудомісткість обліку та собівартість продукції. Синтетичний і аналітичний облік основних засобів більш трудомісткий порівнянно з обліком МШП (знос об'єктів основних засобів нараховуються протягом тривалого часу, потреба обчислення початкової вартості кожного об'єкта і використання рахунку 15 досить складний порядок списання об'єктів при їх вибутті та ін.). При віднесенні об'єктів до МШП підприємства мають значний вибір варіантів списання їх вартості на витрати виробництва та обігу, а, отже, й управління собівартості продукції. Цим пояснюється заінтересованість підприємств у віднесенні більшої кількості предметів до МШП.

Порядок відображення в бухгалтерському обліку операцій з МШП ведеться на рахунку №22 «МШП», який призначено для обліку й узагальнення інформації про наявність і рух МШП, що належить підприємству та знаходяться в складі запасів. Аналітичний облік МШП ведеться за місцями зберігання і знаходження, а також за особами, відповідальними за їх зберігання.

До основних методів узагальнення і реалізації результатів аналізу надходження МШП належать систематизація результатів, групування і узагальнення результатів, кількісне обчислення невикористаних можливостей та результатів підвищення ефективності використання МШП на підприємстві, прийняття управлінських рішень і контроль за їх використанням.

3.2 Автоматизація обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів

В журналі Облік МШП формуються три документи:

1. Передача МШП в експлуатацію;

2. Переміщення МШП;

3. Списання МШП.

В журналі Облік МШП нажавши клавішу (Insert) або піктограму (новий документ), при цьому на екрані висвітиться вікно «Вибор вида документа» в якому пропонують вибрати необхідний документ з обліку МШП.

Передача МШП в експлуатацію.

Електронний документ «Передача МШП в експлуатацію складається з двох частин: шапка; таблична частина.

В шапці є такі поля:

I. № документа - ставиться автоматично;

II. Дата - ставиться поточна дата створення документа, при необхідності можна замінити нажавши на календар і вибрати необхідну дату;

III. Витрати зносу - необхідно вибрати підрозділ в якому вводяться МШП в експлуатацію, щоб показати дійсно по якому підрозділі виникли витрати по малоцінці і рахунок на який ляжуть витрати по зносу МШП,

IV. МШП в запасі - підрозділ і матеріально відповідальна особа з яких віддаються МШП в експлуатацію,

V. МШП в експлуатації - ставиться дата введення МШП в експлуатацію (для своєчасного списання МШП з підзвіту).

В табличній частині є такі поля:

1. МШП - назва предмета який передається в експлуатацію, береться загального довідника номенклатури;

2. Рахунок - ставиться автоматично бо закріплений папкою в якій знаходиться дана номенклатура;

3. Затрати - в даному полі необхідно поставити відповідну затрату вибравши її з довідника витрат, якщо за папкою номенклатури закріпити відповідну витрату то вона буде прописуватись автоматично,

4. Розріз обліку - характеризує напрямок використання матеріалів (утримання устаткування, управління цеху, інші цехові витрати і т.д.)

5. Співробітник - Працівник за яким буде числитись МШП в експлуатації, вибирається з довідника працівників;

6. Кількість - кількість даного предмету що вводиться в експлуатацію;

7. Ціна даного предмету (проставляється автоматично);

8. Сума даного предмету.

Для заповнення табличної частини документа рекомендовано використовувати підбор, існує два види підбору: 1 - показує тільки той перелік предметів які ще не введенні в експлуатацію даної матеріально відповідальної особи на дату створення документу (рекомендований: виключає можливість введення в експлуатацію ТМЦ з нульовим залишком), 2- висвітлюється загальний список номенклатури, але показує залишки даної підзвітної особи.

Для того щоб провести документ необхідно нажати кнопку «ОК» і відповісти в діалоговому вікні що необхідно зберегти і провести документ. Якщо не треба проводити і зберігати документ то необхідно нажати кнопку «Відміна» . При перевірці іншим бухгалтером даного документа коли він перевірив або вніс свої поправки необхідно нажати кнопку «Прийняти» , при цьому висвітиться прізвище перевіряючого.


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.