Облік кредитних операцій комерційних банків
Економіко-правовий аналіз нормативної та законодавчої бази, здійснення та обліку кредитних операцій комерційного банку. Характеристика балансових рахунків господарських операцій, визначення їх кореспонденції. Складання оборотно-сальдового балансу.
| Рубрика | Бухгалтерский учет и аудит |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 12.02.2011 |
| Размер файла | 79,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ
Кафедра банківської справи
КУРСОВА РОБОТА
З дисципліни «Фінансовий облік в банках»
На тему: «Облік кредитних операцій комерційних банків»
Виконала:ст. гр. ФК-074
Вартова І.М.
Керівник: ст. викладач
Стрілець Т.М.
Чернігів 2010
Зміст
Вступ
Розділ I. Теоретичні основи здійснення банком кредитних операцій
1.1 Загальні принципи бухгалтерського обліку кредитних операцій
1.2 Сутність кредитних операцій комерційного банку. Документальне оформлення видачі кредиту
1.3 Економіко-правовий аналіз нормативної та законодавчої бази, здійснення та обліку кредитних операцій
Розділ II. Облік як інформаційна база контролю кредитних операцій комерційного банку
2.1 Характеристика балансових рахунків кредитних операцій
2.2 Облік окремих кредитних операцій
2.3 Контроль за використанням і погашенням кредиту
Розділ III. Розрахункова частина
Висновки
Вступ
Бухгалтерський облік банку можна визначити як систему реєстрування та підбиття підсумків операцій, виконуваних у банківському бізнесі, і з подальшим аналізом та перевіркою результатів і складанням відповідних звітів.
Бухгалтерський облік є інформаційною системою, що надає фінансову інформацію про банк як суб'єкт господарської діяльності.
Бухгалтерський облік є процесом визначення, вимірювання та передавання інформації економічного характеру.
Бухгалтерські дані відіграють істотну роль, коли йдеться про функціонування в конкурентному середовищі за умов обмежених ресурсів.
Система обліку являє собою сукупність процедур, що мають на меті фіксувати всі операції банку, а саме:
визначати зміст здійснених операцій і записувати їх;
описувати операції в часовому вираженні;
підбивати підсумки виконаних операцій згідно з принципами міжнародних стандартів обліку;
належним чином подавати операції з відповідними деталями.
На сучасному етапі розвитку банківської системи України ставиться питання про створення системи внутрішнього контролю банку, яка б охоплювала політику та процедури кожної банківської установи, сприяючи успішному виконанню її завдань.
Зауважимо, що бухгалтерський облік є важливим елементом структури внутрішнього контролю. Зокрема, на управлінські рішення істотно впливає бухгалтерська інформація щодо готівки, стану розрахунків, цінних паперів, якими володіє банк, депозитних операцій, валютних коштів, кредитних ресурсів та його кредитного портфеля.
Кредитування є найважливішим напрямом здійснюваних банком активних операцій. Кредитний портфель становить здебільшого від третини до половини всіх активів банку.
Беручи участь у процесі кредитування, українські банки сильно ризикують. Навіть за найліпшої кредитної політики можливі втрати кредитних коштів. Репутація банку може бути серйозно підірвана зростанням частки проблемних кредитів, що призводить до погіршання позиції банку на ринку кредитних ресурсів.
Для успішного кредитування, підвищення дохідності кредитних операцій банки потребують зрозумілої та гнучкої системи управління власним кредитним портфелем. За сучасного нестабільного та недосконалого (а в окремих випадках і суперечливого) законодавства успішне вирішення цього питання прямо пов'язане з бухгалтерським обліком, що є інформаційною підсистемою управління. Однією з найважливішою категорією ринкової економіки, що відображає реальні зв'язки і відносини економічного життя суспільства є кредит. Кредит завжди був і залишається важливим важелем у стимулюванні розвитку виробництва і являє собою економічні відносини з приводу зворотного руху позиченої вартості. Кредит забезпечує трансформацію грошового капіталу в позичковий і виражає стосунки між кредитором і позичальником. За його допомогою вільні кошти підприємств, приватного сектора і держави акумулюються, перетворюючись у позичковий капітал, котрий передається за плату в тимчасове користування.
Кредит в ринковій економіці необхідний, передусім, як еластичний механізм переливання капіталу з одних галузей в інші та згладжування норми прибутку. Він дає змогу подолати обмеженість індивідуального капіталу. У той же час кредит є необхідним інструментом для підтримки неперервності кругообігу фондів діючих підприємств, обслуговування процесу реалізації товарів, що є особливо важливим в умовах становлення в Україні ринкових відносин.
У ринковій економіці основною формою кредиту є банківський кредит. Банківський кредит - необхідний інструмент стимулювання народного господарства, без якого не можуть успішно працювати товаровиробники. В сучасних умовах необхідно навчитися як на макро-, так і на мікрорівні, правильно й ефективно використовувати банківський кредит в інтересах розвитку національної економіки України.
Розділ I. Теоретичні основи здійснення банком кредитних операцій
1.1 Загальні принципи бухгалтерського обліку кредитних операцій
Кредитна операція банку -- це вид активних операцій, пов'язаних із наданням клієнтам коштів у тимчасове користування або прийняттям зобов'язань про надання коштів за настання умов, передбачених кредитною угодою. До кредитних відносять також послуги банку з надання гарантій, поручництв, авалів, розміщення депозитів, проведення факторингових операцій, видачу кредитів у формі обліку векселів та операцій репо. До заборгованостей за кредитними операціями, що становлять кредитний портфель банку, належать:
строкові депозити, розміщені в інших банках, та сумнівна заборгованість за ними;
кредити, надані іншим банкам, та сумнівна заборгованість за ними;
рахунки суб'єктів господарської діяльності за овердрафтом, за факторинговими операціями та прострочена заборгованість за факторинговими операціями;
кошти, надані суб'єктам господарської діяльності (СГД) за операціями репо;
кредити, надані у формі обліку векселів, та сумнівна заборгованість за ними;
кредити СГД за внутрішніми торговельними, експортно-імпортними, іншими операціями в поточну та інвестиційну діяльність;
сумнівна заборгованість за кредитами, що надані СГД;
кредити, надані центральним і місцевим органам державного управління, та сумнівна заборгованість за ними;
кредити в інвестиційну діяльність і на поточні потреби, які надані фізичним особам;
сумнівна заборгованість за кредитами, що надані фізичним особам;
гарантії, акцепти та авалі, що надані банкам;
сумнівна заборгованість за виплаченими гарантіями, виданими іншим банкам;
гарантії та авалі, надані клієнтам;
сумнівні гарантії, надані банкам та клієнтам;
зобов'язання з кредитування, які надані банкам та клієнтам.
Загальна заборгованість за кредитними операціями становить валовий кредитний ризик для кредитора.
Облік зазначених елементів кредитного портфеля ґрунтується на принципах, загальновживаних у міжнародній практиці, зокрема:
безперервності діяльності установи банку;
стабільності правил бухгалтерського обліку;
обережності;
поділу звітних періодів (нарахування доходів та витрат);
датування операцій;
переваги змісту над формою;
оцінки активів та пасивів;
окремого відображення активів і пасивів.
Кредити поділяються на овердрафт, факторинг, дисконтування (облік) векселів, кредити строкові та субординовані.
До кредитних операцій, ураховуючи принцип МСБО «перевага змісту над формою», належать також:
операції з фінансового лізингу;
розміщення міжбанківських депозитів;
операції купівлі активів за умови зворотного продажу (операції репо).
Фінансовий облік надання або отримання кредитів, визнання доходів (витрат) за кредитними операціями здійснюється на рахунках плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України (постанова Правління НБУ від 21.11.97 за № 388) зі змінами та доповненнями.
Для організації процесу кредитування банком розробляється внутрішньобанківський нормативний документ, який регламентує порядок розгляду документів позичальника, функції структурних підрозділів (кредитного, юридичного, безпеки, супроводження та контролю кредитних операцій), які беруть участь у процесі кредитування, порядок організації роботи з простроченими кредитами та особливості надання окремих видів кредитів. Організація процесу кредитування нижче показана схематично (рис. 10.1).
Рис. 10.1. Структура процесу кредитування
Чітко простежуються такі принципи бухгалтерського обліку кредитів за планом рахунків.
Кредити поділяються на міжбанківські, які обліковуються на відповідних рахунках класу 1, та кредити суб'єктам господарської діяльності, які обліковуються на рахунках класу 2.
Кредити, видані суб'єктам господарської діяльності, у свою чергу, поділяються на дві великі групи:
кредити в поточну діяльність;
кредити в інвестиційну діяльність.
За обліковування кредиту на рахунках плану рахунків насамперед беруть до уваги цільове спрямування кредиту.
У разі зміни початкової дати погашення кредиту основний борг переноситься на рахунок пролонгованої заборгованості (якщо між банком та позичальником підписано відповідну угоду).
Коли у визначений угодою термін кредит не буде оплачено, то наступного дня кредит переноситься на рахунок простроченої заборгованості.
Такий принцип визнання заборгованості простроченою поширюється не лише на факт погашення номіналу, а й на його частини (коли угодою передбачено поетапну сплату основного боргу).
У разі визнання кредиту сумнівним суму основного боргу починають обліковувати на відповідних рахунках групи 158 «Сумнівна заборгованість інших банків», групи 209 «Сумнівна заборгованість за кредитами, які надані суб'єктам господарської діяльності», групи 229 «Сумнівна заборгованість за кредитами, що надані фізичним особам».
Факт визнання кредитної заборгованості сумнівною фіксується за умови, коли банк не має певності щодо її погашення позичальником. До уваги передусім беруть результати аналізу фінансового стану позичальника та перспектив його дальшої діяльності. Утім, у нормативних документах НБУ бракує вказівок на термін, після настання якого можна обліковувати заборгованість як прострочену.
З кожної групи рахунків для відображення конкретних кредитних операцій виокремлюються рахунки для обліку пролонгованих, прострочених заборгованостей за кредитами, а також нарахованих та прострочених нарахованих доходів за ними.
Бухгалтерські проведення за кредитною операцією стосуються:
1) обліку номіналу кредиту та зміни основної суми боргу;
2) обліку процентних та комісійних доходів.
Облік номіналу кредиту залежить від методу виплати процентів:
за період;
на період.
У разі застосування методу «за період» проценти можуть виплачуватися періодично або в кінці терміну, визначеного кредитною угодою, а номінальна сума кредиту і сума, що переказується на поточний рахунок клієнта (або кореспондентський рахунок банку), збігаються.
За укладення угоди виконується позабалансове бухгалтерське проведення на суму, зазначену в кредитній угоді:
Д-т рахунка 9129 «Інші зобов'язання з кредитування, які надані клієнтам»
К-т рахунка 9900 «Контррахунок».
За переказування коштів одержувачу кредиту:
Д-т кредитного рахунка клієнта
К-т поточного рахунка клієнта
і одночасно проводиться зворотний запис за позабалансовим обліком:
Д-т рахунка 9900 «Контррахунок»
К-т рахунка 9129 «Інші зобов'язання з кредитування, які надані клієнтам».
Обумовлені кредитною угодою комісійні винагороди списуються банком самостійно меморіальним ордером з поточного рахунка позичальника, що відображується проведенням:
Д-т поточного рахунка позичальника
К-т рахунка «Комісійні доходи» (рахунки класу 6).
Питання про утримання банками суми комісійної винагороди відразу із суми кредиту остаточно не вирішене. У бухгалтерському обліку зміст даної операції відображатиметься так:
Д-т кредитного рахунка позичальника
К-т поточного рахунка позичальника
К-т рахунка «Комісійні доходи».
За застосування методу «на період» проценти можуть сплачуватись повністю або частково в момент видачі кредиту, тобто авансом. Оскільки суму, що переказується на поточний рахунок позичальника, буде зменшено на суму процентів, сплачених «на період», у фінансовому обліку окремо обліковується сума номіналу кредиту та сума процентів, що сплачена авансом. Протягом дії кредитної угоди сума авансових процентів має бути амортизована.
Протягом терміну дії кредитної угоди основна сума номіналу кредиту зменшується на суми, що сплачуються позичальником на погашення заборгованості.
Як правило, передчасного погашення заборгованості позичальники не проводять.
Облік нарахованих доходів за кредитними операціями (зазвичай -- це процентні доходи) здійснюється відповідно до затвердженої наказом облікової політики банку. Саме цим документом визначаються критерії щодо використання для нарахування процентів у даному звітному фінансовому році одного з можливих методів: рівних частин, актуарного або методу процентного числа. Розгляд принципових різниць між цими методами виходить за межі розгляду методології бухгалтерського обліку.
Нарахування процентів за кредитами -- це функція кредитного або фінансового підрозділу банку, котрий передає до бухгалтерії відомість нарахування процентів, на підставі якої проводяться бухгалтерські записи.Для кожного позичальника -- клієнта даного банку щодо суми нарахованих процентів оформляється меморіальний ордер у двох примірниках. Перший залишається в документах банку, котрий видав кредит, другий передається банку -- платнику процентів за кредитом.
Для обліку нарахованих процентів використовуються відповідні рахунки «Нарахованих доходів»:
Д-т рахунка «Нараховані доходи»
К-т рахунка «Процентні доходи».
Використання рахунка «Нараховані доходи» дає змогу банку контролювати правильність та своєчасність отримання своїх доходів.
Облік комісійних доходів за кредитними операціями залежить від природи цих доходів. Розрізняють комісії непроцентного характеру та комісії, що прирівняні до процентів, які обчислюються пропорційно сумі та терміну операції і обліковуються за принципом нарахування.
До комісій, що подібні за природою до процентних, належать:
комісії за позабалансовими кредитними операціями, що відстежують факт прийняття банком кредитних ризиків (різні види гарантій, наданих банком своїм клієнтам);
комісії за прийняті зобов'язання з фінансування (комісії за право користування овердрафтом, за підтвердження акредитивів).
До комісій непроцентного характеру, що обліковуються як дохід згідно з часом та мірою надання послуги (це не завжди збігається з часом фактичної сплати), відносять:
комісії за одноразові послуги (наприклад, комісії за посередництво на фінансовому ринку);
комісії за послуги, що надаються протягом певного часу (комісії за надання консультацій, послуги за річними або безстроковими контрактами). Доходи за такими послугами обліковуються за принципом нарахування в міру реалізації контракту в частині поточного звітного періоду;
комісії за позабалансовими кредитними операціями, що є комісіями за послуги і визнаються як доходи після виконання послуги.
У процесі обліку кредитних операцій слід дотримуватись правила: пролонгована заборгованість, прострочена заборгованість, а також нараховані доходи та прострочені нараховані доходи обліковуються на відповідних рахунках тієї групи плану рахунків, де обліковується номінал кредиту (сума основного боргу за кредитною угодою); сумнівна заборгованість обліковується за окремими групами рахунків, але в розрізі балансових рахунків, котрі визначають конкретну групу кредитів, щодо яких заборгованість визнається сумнівною.
1.2 Сутність кредитних операцій комерційного банку. Документальне оформлення видачі кредиту
Згідно з Законом України «Про банки і банківську діяльність» банком можуть надаватись такі види кредитів:
кредити юридичним та фізичним особам у національній та іноземній валютах;
міжбанківські кредити.
Кредитом називається будь-яка угода між банком та контрагентом (клієнтом або іншим банком), згідно з якою банк за винагороду надає кошти у розпорядження контрагента на умовах строковості та повернення.
Кредити в плані рахунків поділяються на короткострокові із початковим строком погашення менше одного року та довгострокові -- з початковим строком погашення більше одного року.
На рахунках першого класу плану рахунків обліковуються міжбанківські кредитно-депозитні операції. У кредитних відносинах банк може бути як кредитором, так і позичальником. Тому кредити, надані іншим банком, обліковуються на активних рахунках 15 розділу, а кредити, одержані від інших банків, -- на пасивних рахунках 13 і 16 розділів.
На рахунках другого класу плану рахунків обліковуються кредити та аванси (кредити, що не підкріплені кредитними угодами) в розрізі контрагентів:
суб'єктів господарської діяльності;
органів загального державного управління;
фізичних осіб.
Окремо обліковуються кредити в поточну та інвестиційну діяльність.
Кредити в поточну діяльність -- це кредити, надані позичальникам на задоволення тимчасової потреби в коштах для придбання поточних активів у разі розриву між часом надходження коштів та здійснення затрат.
Кредити в поточну діяльність включають усі кредити, надані на купівлю сировини та інших виробничих запасів, на сезонні затрати та інші цілі. До кредитів у поточну діяльність відносять:
операції РЕПО;
ураховані векселі;
факторингові операції;
кредити за внутрішніми торговельними операціями;
кредити за експортно-імпортними операціями;
кредити в поточну діяльність.
Кредити в інвестиційну діяльність -- кредити, надані позичальникам на задоволення їх тимчасової потреби в коштах при здійсненні інвестицій. До них відносять: кредити на будівництво та освоєння землі; кредити на купівлю будівель, споруд, обладнання та землі; фінансовий лізинг.
Банківський кредит надається суб'єктам кредитування усіх форм власності у тимчасове користування на умовах, передбачених кредитним договором.
Кредити позичальникові надаються з позичкового рахунка, як правило, у безготівковому порядку перерахуванням на поточний рахунок позичальника або шляхом прямої оплати розрахунково-грошових документів за товарно-матеріальні цінності, роботи і послуги, придбані (надані) на умовах договорів і контрактів з постачальниками.
Позичкові кошти можуть бути перераховані на розрахунковий рахунок позичальника для використання на цілі, передбачені кредитним договором, зі збереженням права контролю банку за цільовим використанням кредиту. У разі потреби за рішенням банку позички для розрахунків з громадянами за укладеними з ними договорами за здану сільськогосподарську продукцію можуть видаватися й готівкою.
Видача кредиту проводиться одноразово, щоденно або в інші строки, визначені в кредитному договорі, виходячи з потреби в кредиті. Довгострокові кредити можуть надаватися в міру виконання будівельно-монтажних робіт і здійснення затрат (поетапно).
Підприємствам із постійним циклом виробництва, а також позичальникам з добрим фінансовим станом, що мають репутацію надійних платників, може бути відкрито «кредитну лінію» -- одержання позички в грошовій безготівковій формі в майбутньому частинами в межах заздалегідь визначеної суми і встановленого ліміту, у рахунок якого приймаються до фінансування група договорів і комерційних контрактів. Розмір кредитної лінії, строки її використання, періодичність погашення і відновлення визначаються укладеними договорами, контрактами.
Перш ніж скласти кредитний договір фахівці з кредитування банку проводять відповідну роботу щодо суб'єктів кредитування. Вони оцінюють кредитний проект, після чого ставлять питання перед керівництвом банку про доцільність (чи недоцільність) кредитування клієнта. Повний пакет необхідних документів для надання кредиту передають до юридичного управління.
Юридичне управління готує свій висновок, де відображаються такі основні моменти:
відповідність статутних документів чинному законодавству України;
наявність ліцензії, дозволів та інших документів для здійснення основної діяльності, для якої береться кредит;
повнота та правильність оформлення документів щодо забезпечення кредиту.
Після отримання висновку від юридичного управління фахівець передає документи службі безпеки банку.
Служба безпеки банку перевіряє документи й готує свій висновок. У ньому відображаються такі основні моменти:
оригінальність реєстраційних документів;
інформація щодо засновників та керуючих осіб позичальника, а також структурних підрозділів -- дочірніх підприємств, філій та ін.;
інформація про раніше отримані позичальником кредити, своєчасність їх погашення та сплату процентів тощо.
Фахівець залучає спеціалістів банку з оцінки майна, що пропонується як забезпечення за кредитом, де під час оцінювання застосовуються методи: витратний, аналоговий, дохідності.
Після детального вивчення документів та висновків до них юридичного управління cлужби безпеки банку і фахівець готують експертний висновок для винесення питання про надання кредиту на Кредитний комітет банку.
Висновок містить:
короткий опис позичальника;
аналіз фінансового стану:
аналіз обороту коштів за рахунками;
аналіз основних показників діяльності фірми в динаміці -- виручка, витрати, прибуток;
розрахунок та аналіз показників платоспроможності та фінансової стійкості;
дебіторська заборгованість -- реальність погашення;
кредиторська заборгованість -- строк давності;
аналіз джерел погашення кредитної заборгованості;
економічний аналіз ефективності проекту, що кредитується;
забезпеченість кредиту.
Після рішення Кредитного комітету про надання кредиту, який оформлюється протоколом, фахівець формує основні розділи кредитної справи позичальника:
заява на надання кредиту;
засновницькі документи;
фінансово-економічна інформація;
заява на кредит, бізнес-план, контракти;
кредитний договір та додаткова угода до нього;
договори та документи із забезпечення кредиту;
документи з бухгалтерського обліку кредитних операцій (розрахунки нарахованих процентів, розпорядження, виписки з позичкового рахунка і рахунка процентів та ін.);
документи, що підтверджують цільове використання кредитних коштів;
копії протоколу Кредитного комітету;
інші документи, які стосуються надання кредиту.
Фахівець разом з працівником юридичного управління готує кредитний договір у двох примірниках.
Момент підписання договору із забезпечення повернення кредитних коштів регулюється умовами кредитного договору.
У разі необхідності нотаріального підтвердження договорів із забезпечення кредиту договори готує нотаріус.
Оформлення договорів застави здійснюється відповідно до положень Закону України «Про заставу». Страхування заставленого майна позичальник здійснює в страховій компанії за згодою банку.
Протягом терміну дії кредитного договору за ініціативою будь-якої із сторін кредитного договору може ставитись питання про зміни умов кредитування.
Зміни умов кредитного договору з боку позичальника здійснюються на підставі обґрунтованого листа -- клопотання (з додатком розрахунків, документів). Фахівець оцінює обґрунтованість та доцільність внесення змін в умови кредитного договору та надає свої висновки для розгляду в Кредитний комітет.
Зміни умов кредитування фахівець оформлює додатковою угодою до кредитного договору.
У розпорядженні, яке економіст кредитного управління готує для бухгалтерії, вказуються такі дані:
балансовий рахунок (перші чотири цифри);
валюта, в якій необхідно відкрити рахунок;
назва позичальника;
реєстраційний номер позичальника за клієнтською базою даних банку;
код відповідального виконавця;
обов'язкові параметри для рахунка.
1.3 Економіко-правовий аналіз нормативної та законодавчої бази, здійснення та обліку кредитних операцій
Як кредитні операції, зазначені у пункті 3 частини першої та у пунктах 3 - 7 частини другої статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» . Для проведення спільного фінансування банки можуть укладати угоди про консорціумне кредитування. В рамках такої угоди банки-учасники встановлюють умови надання кредиту та призначають банк, відповідальний за виконання угоди. Банки-учасники несуть ризик по наданому кредиту пропорційно до внесених у консорціум коштів. Банк зобов'язаний мати підрозділ, функціями якого є надання кредитів та управління операціями, пов'язаними з кредитуванням.
Банкам забороняється прямо чи опосередковано надавати кредити для придбання власних цінних паперів. Використання цінних паперів власної емісії для забезпечення кредитів можливе з дозволу Національного банку України. Банк зобов'язаний при наданні кредитів додержуватись основних принципів кредитування, у тому числі перевіряти кредитоспроможність позичальників та наявність забезпечення кредитів, додержуватись встановлених Національним банком України вимог щодо концентрації ризиків.
Банк не може надавати кредити під процент, ставка якого є нижчою від процентної ставки за кредитами, які бере сам банк, і процентної ставки, що виплачується ним по депозитах. Виняток можна робити лише у разі, якщо при здійсненні такої операції банк не матиме збитків. Банк має право видавати бланкові кредити за умов додержання економічних нормативів. Надання безпроцентних кредитів забороняється, за винятком передбачених законом випадків. У разі несвоєчасного погашення кредиту або відсотків за його користування банк має право видавати наказ про примусову оплату боргового зобов'язання, якщо це передбачено угодою. Внаслідок чого, передання грошових коштів (кредиту) кредитором позичальнику є виконанням кредитором свого вже існуючого договірного обов'язку. У випадку ж невиконання ним цього обов'язку, позичальник за кредитним договором може вимагати виконання (надання кредиту в обумовлених розмірах та умовах) у примусовому порядку. Протилежна ситуація притаманна договору позики, який є реальним, а тому позичальник за цим договором не може примусити позикодавця передати йому предмет позики у зв'язку з відсутністю до моменту передачі останнього самого договору (абз. 2ч. 1 ст..1046 ЦК). На відміну від договору позики, кредитний договір є двостороннім договором, оскільки правами та обов'язками наділені обидві його сторони (ч. 4 ст. 626 ЦК).У зв'язку з тим, що кредитування шляхом укладення кредитних договорів є підприємницькою діяльністю різноманітних фінансових установ, іманентною рисою цього договору є його відплатність. Тобто наявність у позичальника обов'язку сплатити на користь кредитора проценти за користування наданими грошовими коштами (кредитом). Незважаючи на ту обставину, що ч. 2 ст. 1054 ЦК передбачає можливість застосування до врегулювання договірних кредитних відносин положень §1 гл.71 ЦК, що регламентує відносини з договору позики, значна частина цих норм не може бути застосована, оскільки ці положення суперечать сутності кредитного договору. Так, відрізняються предмет та момент укладення кредитного договору (ч. 1 ст. 1054 ЦК), встановлюються імперативна вимога стосовно дотримання письмової форми кредитного договору (ст. 1055 ЦК), підстави для відмови у наданні (ч. 1, 3 ст. 1056 ЦК) та одержання кредиту (ч. 2 ст. 1056 ЦК).Як такі, що суперечать сутності кредитного договору, не можуть застосовуватися до його регулювання також наступні положення § 1 гл. 71 ЦК: щодо розписки позичальника або іншого документа, який посвідчує передання грошей (ч. 2 ст. 1047 ЦК), безпроцентності позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК), дострокового повернення безпроцентної позики (ч. 2 ст. 1049 ЦК) тощо. Інші положення § 1 гл. 71 ЦК можливо застосовувати до регулювання кредитних відносин. Слід зазначити, що у чинному законодавстві України, окрім поняття «кредитний договір», зустрічаються також поняття: «фінансовий кредит» (ч. 1 ст. 1 Закону від 12 липня 2001 р. «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»), «банківський кредит» (ст. 1 Закону від 7 грудня 2000 р. «Про банки і банківську діяльність»), «іпотечний кредит» (ст. 1 Закону від 19 червня 2003 р. «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати»), «комерційний кредит» (ст. 1057 ЦК), «товарний кредит» (п. 1.11.2 ст. 1 Закону від 28 грудня 1994р. «Про оподаткування прибутку підприємств»)
Розділ II. Облік як інформаційна база контролю кредитних операцій комерційного банку
2.1 Характеристика балансових рахунків кредитних операцій
У бухгалтерії банку облік кредитних операцій проводиться за такими класами рахунків.
На рахунках першого класу враховуються кредити, які:
а) одержані від Національного банку України;
б) надані іншим банкам;
в) одержані від інших банків.
На рахунках 131 групи «Короткострокові кредити, які отримані від Національного банку України» обліковуються короткострокові кредити, отримані від НБУ. У цю групу включаються рахунки, за якими обліковуються: овердрафт за кореспондентським рахунком у Національному банку України, кошти за операціями РЕПО, короткострокові кредити, які отримані через аукціон, ломбардні кредити, короткострокові стабілізаційні та інші кредити, отримані від Національного банку України, а також нараховані витрати за такими кредитами.
На рахунках 132 групи «Довгострокові кредити, отримані від Національного банку України», обліковуються довгострокові кредити, отримані від НБУ. У цю групу входять рахунки, за якими проводиться облік: довгострокових кредитів, отриманих через аукціон; отриманих за рахунок коштів міжнародних фінансових організацій; довгострокових стабілізаційних та інших кредитів, отриманих від Національного банку України, а також нарахованих витрат за такими кредитами.
На рахунках 152 групи «Кредити, які надані іншим банкам» обліковуються кредити, надані іншим банкам. На рахунках цієї групи обліковуються всі види короткострокових, довгострокових кредитів та фінансовий лізинг, що надані іншим банкам, а також прострочена заборгованість та нараховані доходи за кредитами, які надані іншим банкам.
Сумнівна заборгованість за кредитами, які надані іншим банкам, обліковується в 158 групі «Сумнівна заборгованість інших банків».
На рахунках групи 159 «Резерв під заборгованість інших банків» обліковується сума сформованих резервів під заборгованість інших банків. До цієї групи належить тільки один рахунок, на якому проводиться облік формування використання резерву під заборгованість інших банків.
На рахунках 162 групи «Кредити, які отримані від інших банків» обліковуються кредити, отримані від інших банків. На рахунках цієї групи обліковуються всі види короткострокових і довгострокових кредитів, отримані комерційним банком від інших банків, а також нараховані витрати за такими кредитами.
Частина рахунків другого класу плану рахунків стосується кредитів, наданих суб'єктам господарської діяльності юридичним і фізичним особам. У даному класі обліковуються:
кредити, що надані суб'єктам господарської діяльності;
кредити, що надані органам загального державного управління;
кредити, які надані фізичним особам.
До кредитів, наданих суб'єктам господарської діяльності, відносять такі групи рахунків:
201 група -- «Кошти, які надані суб'єктам господарської діяльності за операціями РЕПО»;
202 група -- «Рахунки суб'єктів господарської діяльності за врахованими векселями»;
203 група -- «Рахунки суб'єктів господарської діяльності за факторинговими операціями»;
204 група -- «Кредити суб'єктам господарської діяльності за внутрішніми торговельними операціями»;
205 група -- «Кредити суб'єктам господарської діяльності за експортно-імпортними операціями»;
206 група -- «Інші кредити в поточну діяльність, які надані суб'єктам господарської діяльності».
При відкритті балансових рахунків за 204 і 205 групами зберігається класифікація кредитів за наведеними ознаками, яка, на нашу думку, найкраще запам'ятовується в такій послідовності:
|
ОЗНАКИ |
204 група |
205 група |
|
|
1. Короткострокові кредити |
2040 |
2050 |
|
|
2. Довгострокові кредити |
2045 |
2055 |
|
|
3. Прострочена заборгованість за кредитами |
2047 |
2057 |
|
|
4. Нараховані доходи за кредитами |
2048 |
2058 |
|
|
5. Прострочені нараховані доходи за кредитами |
2049 |
2059 |
За 206 групою окремо визначається вид кредитів: 2061 рахунок -- кредити під платіжні картки, які надані суб'єктам господарської діяльності. У цілому ж класифікація за наведеними ознаками за 206 групою збігається з групами 204, 205, крім одного: інші короткострокові кредити в поточну діяльність, які надані суб'єктам господарської діяльності, -- це рахунок 2062. За ознаками 2, 3, 4, 5 -- це рахунки 2065, 2067, 2068 і 2069.
Отже, групи рахунків 204, 205 і 206 мають єдину класифікаційну ознаку -- це кредити в поточну діяльність.
Окремо виділяється 207 група «Кредити в інвестиційну діяльність, які надані суб'єктам господарської діяльності». Сюди входять рахунки, на яких обліковуються: короткострокові, довгострокові кредити на будівництво та освоєння землі, на купівлю будівель, споруд, обладнання, землі та фінансовий лізинг, що надані суб'єктам господарської діяльності, а також прострочена заборгованість, нараховані і прострочені проценти за кредитами в інвестиційну діяльність, які надані суб'єктам господарської діяльності.
За групою 209 «Сумнівна заборгованість за кредитами, які надані суб'єктам господарської діяльності» показуються всі види кредитів, що визнані сумнівними. Факт визнання кредитної заборгованості сумнівною фіксується за умови, коли банк не має певності щодо її погашення позичальником. До уваги передусім беруть результати аналізу фінансового стану позичальника та перспектив його подальшої діяльності.
Окрім кредитів, що надані суб'єктам господарської діяльності, виділяють:
Кредити, які надані органам загального державного управління. Ці кредити обліковуються в таких групах рахунків:
210 -- «Кредити, які надані центральним органам державного управління»;
211 -- «Кредити, які надані місцевим органам державного управління»;
219 -- «Сумнівна заборгованість за кредитами, які надані органам загального державного управління».
Кредити, які надані фізичним особам. Ці кредити обліковуються на таких групах рахунків:
220 -- «Кредити на поточні потреби, які надані фізичним особам»;
221 -- «Кредити в інвестиційну діяльність, які надані фізичним особам»;
229 -- «Сумнівна заборгованість за кредитами, які надані фізичним особам».
Окремо виділяється 240 група «Резерви під заборгованість за кредитами, які надані клієнтам», в якій знаходяться рахунки 2400 «Резерви під нестандартну заборгованість за кредитами, які надані клієнтам» та 2401 «Резерви під стандартну заборгованість за кредитами, які надані клієнтам».
Доходи від наданих кредитів обліковуються на рахунках шостого класу плану рахунків за такими групами:
600 -- «Процентні доходи за коштами, розміщеними в Національному банку України»;
601 -- «Процентні доходи за коштами, розміщеними в інших банках»;
602 -- «Процентні доходи за кредитами суб'єктам господарської діяльності»;
603 -- «Процентні доходи за кредитами органам загального державного управління»;
604 -- «Процентні доходи за кредитами фізичним особам».
Слід зазначити, що Планом рахунків бухгалтерського обліку передбачено рахунки, на яких обліковуються активи або пасиви, які не відповідають таким вимогам: імовірно, що банк отримає або втратить будь-яку економічну вигоду, пов'язану з цим елементом активу або пасиву; елемент активу або пасиву має вартість, яка може бути точно виміряна.
Усі види забезпечення кредитних ризиків банку обліковуються на позабалансових рахунках:
901 -- «Гарантії, отримані від банків»;
902 -- «Гарантії, надані клієнтам»;
903 -- «Гарантії, що отримані від клієнтів»;
909 -- «Сумнівні гарантії та поручительства»;
910 -- «Зобов'язання з кредитування, які надані банкам»;
911 -- «Зобов'язання з кредитування, які отримані від банків»;
912 -- «Зобов'язання з кредитування, які надані клієнтам»;
950 -- «Отримана застава»;
951 -- «Надана застава».
2.2 Облік окремих кредитних операцій
Комерційні банки використовують таку форму взаємовідносин з клієнтом, як відкриття рахунка овердрафт. Цей рахунок допускає тимчасове перевищення суми списання коштів над їх залишком на рахунку, що свідчить про залучення в оборот кредиту.
Якщо у клієнта не вистачає коштів на поточному рахунку для проведення платежів за розрахунковими документами, нестача покривається за рахунок овердрафту цього клієнта.
За наявності залишку заборгованості за овердрафтом ця заборгованість щодня обліковується за дебетом поточного рахунка.
У разі прострочення сплати процентів за овердрафтом відповідна сума нарахованих процентів переноситься на рахунок прострочених нарахованих доходів (для банків -- на рахунок 1529, для суб'єктів господарської діяльності -- на рахунок 2069):
Д-т прострочені нараховані доходи;
К-т 1528 «Нараховані доходи за кредитами, які надані іншим банкам», 2008 «Нараховані доходи за овердрафтом» -- на суму нарахованих доходів, сплата яких затримана.
Якщо прострочено погашення основної суми боргу за овердрафтом, залишок за рахунком овердрафту переноситься на рахунок простроченої заборгованості за наданими кредитами.
У разі визнання заборгованості за овердрафтом сумнівною, залишок за рахунком овердрафту переноситься на рахунок сумнівної заборгованості за наданими кредитами.
В умовах ринкової економіки більшість підприємств володіють значною кількістю цінних паперів, які можуть бути використані для забезпечення банківських кредитів.
Операція зворотного РЕПО обліковується відповідно до операції надання кредиту під заставу цінних паперів на балансовому рахунку 2010 «Кошти, які надані суб'єктам господарської діяльності за операціями РЕПО».
Цінні папери, що придбані за операцією зворотного РЕПО, не визнаються на балансі, а обліковуються як отримана застава за позабалансовими рахунками.
У день отримання цінних паперів вони визнаються на позабалансі як отримана застава за їх ринковою вартістю:
Д-т «Контррахунок позабалансу»;
К-т 9500 П «Застава, за якої предмет застави залишається у заставника»;
на суму ринкової вартості придбаних цінних паперів за операцією зворотного РЕПО.
Кошти за цінні папери у разі перерахування обліковуються як наданий кредит:
Д-т 1522 «Кошти, які надані іншим банкам за операціями РЕПО», 2010 «Кошти, які надані суб'єктам господарської діяльності за операціями РЕПО»;
К-т коррахунок, поточний рахунок клієнта -- на суму перерахованих коштів.
У день зворотного продажу цінних паперів їх вартість списується з позабалансу:
Д-т 9500 П «Застава, за якої предмет застави залишається у заставника»;
К-т «Контррахунок позабалансу» -- на суму вартості цінних паперів, за якою вони обліковувались.
Факторингові операції. Факторинг -- кредитна операція, за якої банк купує у клієнта право на стягнення його дебіторської заборгованості.
Після укладення угоди про факторинг банк визнає за позабалансом загальну суму платіжних документів, що будуть пред'явлені за цією угодою, тобто суму, яку банк зобов'язаний сплатити своєму клієнтові:
Д-т «Зобов'язання з кредитування, надані»;
К-т «Контррахунок позабалансу» -- на загальну суму факторингової угоди.
Якщо загальна сума заздалегідь невідома, за позабалансом визнається ліміт, до якого банк оплачуватиме платіжні документи клієнта.
Після отримання платіжних документів клієнта банк обліковує їх на позабалансі на рахунку 9800 «Розрахункові документи за факторинговими операціями» за сумами, вказаними на платіжних документах клієнта:
Д-т 9800 «Розрахункові документи за факторинговими операціями»;
К-т «Контррахунок позабалансу» -- за номінальною вартістю платіжних документів.
Купуючи у клієнта права на стягнення його дебіторської заборгованості, банк здійснює проведення:
Д-т 2030 «Рахунки суб'єктів господарської діяльності за факторинговими операціями»;
К-т «Поточний рахунок клієнта», «Кореспондентський рахунок банку» -- на суму, обумовлену в угоді про факторинг.
Одночасно сплачена клієнту сума відображається відповідним записом за позабалансом як зменшення зобов'язань банку перед клієнтом:
Д-т «Контррахунок позабалансу»;
К-т «Зобов'язання з кредитування, надані на суму, що сплачена клієнту».
Як правило, спочатку клієнту виплачується неповна сума його дебіторської заборгованості (аванс), що становить певний відсоток від суми, вказаної на платіжних документах. Величина цього відсотка залежить від імовірності погашення боргу, надійності дебітора, права регресу банку до клієнта та інших факторів.
У випадку конвенційного факторингу залишок дебіторської заборгованості після вирахування свого доходу банк повертає клієнту після отримання суми боргу від дебітора клієнта.
При отриманні боргу від платника за документами при конвенційному факторингу банк здійснює проведення:
Д-т «Кореспондентський рахунок банку, поточний рахунок боржника» -- на суму, оплачену боржником;
К-т 2030 «Рахунки суб'єктів господарської діяльності за факторинговими операціями» -- на суму, авансовану клієнту за відповідним платіжним документом;
К-т «Поточний рахунок клієнта, кореспондентський рахунок банку» -- на суму залишку дебіторської заборгованості банку за відповідним прийнятим платіжним документом за вирахуванням доходів банку;
К-т 2038 «Нараховані доходи за факторинговими операціями із суб'єктами господарської діяльності» -- на суму раніше нарахованих доходів за цією операцією;
К-т -- доходи (рахунки 6023, 6110, 6111) -- на суму доходів за цією операцією, що не були нараховані.
Одночасно банк здійснює часткове або повне списання з позабалансу документів за факторинговими операціями, що були оплачені боржником:
Д-т «Контррахунок позабалансу»;
К-т 9800 «Розрахункові документи за факторинговими операціями» -- за вартістю платіжних документів, що були погашені боржником.
У разі часткового списання на платіжних документах робиться відповідний запис.
Якщо за угодою дебітор виплачує борг безпосередньо клієнтові (конфіденційний факторинг), тоді клієнт після отримання платежу здійснює розрахунок з банком:
Д-т поточний рахунок клієнта;
К-т 2030, 2038, 6023, 6110, 6111 -- на суму заборгованості клієнта за цією операцією та доходами банку.
Оскільки особливістю факторингової операції є те, що кредит надається одній особі, а фактичним платником за нею є інша особа, слід передбачити відповідний контроль за якістю такого кредиту. Тобто необхідно враховувати фінансовий стан платника, що може не бути клієнтом банку, особливо за відсутності права регресу.
У разі прострочення оплати боргу за факторинговою операцією або визнання заборгованості сумнівною її облік, а також облік резервів під неї здійснюється аналогічно до обліку інших кредитів.
Якщо угодою про факторинг передбачено право регресу банку до клієнта за непогашеною заборгованістю, після пред'явлення регресних вимог банк здійснює облік відповідної заборгованості за кредитними рахунками або рахунком 2093 «Сумнівна заборгованість за рахунками суб'єктів господарської діяльності за факторинговими операціями» залежно від фінансового стану одного з боржників: свого клієнта або його дебітора. Якщо із пред'явленням регресних вимог банк втрачає право вимоги до первинного платника за операцією, то облік заборгованості ведеться лише стосовно клієнта, з яким була укладена угода про факторинг. При цьому банк повертає клієнтові непогашені платіжні документи за цією операцією:
Д-т «Контррахунок позабалансу»;
К-т 9800 «Розрахункові документи за факторинговими операціями» -- на номінальну суму платіжних документів, за якими пред'явлені регресні вимоги.
Процентні доходи та комісійні доходи, прирівняні до процентних, відображаються за рахунком 6023 «Процентні доходи за рахунками суб'єктів господарської діяльності за факторинговими операціями». Комісійні доходи від факторингових операцій банк розподіляє між рахунками 6110 «Комісійні доходи від розрахунково-касового обслуговування клієнтів» та 6111 «Комісійні доходи від кредитного обслуговування клієнтів» відповідно до суті отриманих доходів.
Форфетингові операції обліковуються аналогічно до обліку конвенційного факторингу без права регресу.
Наданий фінансовий лізинг обліковується як наданий довгостроковий кредит. У разі передання основних засобів лізингоодержувачу, їх вартість, яка вказана в угоді лізингу, обліковується на рахунках наданого фінансового лізингу:
Д-т «Наданий фінансовий лізинг»;
К-т «Основні засоби та нематеріальні активи» (якщо об'єкт лізингу обліковується на балансі банку) або «Кореспондентський рахунок», «Поточний рахунок постачальника» (якщо об'єкт лізингу відразу передасться лізингоодержувачу без оприбуткування на балансі банку) -- на суму вартості об'єкта лізингу, що вказана в угоді.
Якщо вартість об'єкта лізингу, що вказана у лізинговій угоді, є:
а) більшою за балансову (залишкову) вартість основних засобів, наданих у фінансовий лізинг, то різниця відображається за кредитом рахунка 3600 «Доходи майбутніх періодів»:
Д-т «Наданий фінансовий лізинг» -- на суму вартості об'єкта лізингу, що вказана в угоді;
К-т «Основні засоби та нематеріальні активи» (якщо об'єкт лізингу обліковується на балансі банку) -- на суму вартості основних засобів чи матеріальних активів;
К-т 3600 «Доходи майбутніх періодів» -- на суму перевищення вартості об'єкта лізингу в угоді над його балансовою вартістю;
б) меншою за балансову (залишкову) вартість основних засобів, наданих у фінансовий лізинг, то різниця відображається за дебетом рахунка 3500 «Витрати майбутніх періодів»:
Д-т «Наданий фінансовий лізинг» -- на суму вартості об'єкта лізингу, що вказана в угоді;
Д-т 3500 «Витрати майбутніх періодів» -- на суму перевищення балансової вартості об'єкта лізингу над його вартістю в угоді;
К-т «Основні засоби та нематеріальні активи» -- на суму вартості основних засобів чи матеріальних активів.
Надалі ця різниця повинна повністю амортизуватись на збільшення або зменшення доходу протягом строку договору лізингу.
2.3 Контроль за використанням і погашенням кредиту
Банк здійснює контроль за виконанням умов укладеного з позичальником кредитного договору, ефективним використанням наданого кредиту, своєчасним та повним його поверненням і сплатою процентів по ньому, керуючись певними принципами, а саме:
мета кредиту має бути виваженою;
банк зобов'язаний глибоко вивчати можливості та потреби клієнта, а також його сферу і ринки діяльності;
фінансово-кредитна установа мусить упевнитися в тому, що не зазнає значних збитків, якщо позичальник не зможе виконати своїх зобов'язань;
банк повинен бути впевнений у позичальникові.
У період дії кредитного договору здійснюється аналіз господарської діяльності позичальника, його фінансового стану, у разі потреби проводяться перевірки на місцях грошових і розрахункових документів, бухгалтерських записів, звітних бухгалтерських і статистичних матеріалів, а також стану наданої банку застави. При цьому можуть бути використані всі види фінансової та іншої інформації, одержаної від позичальника, інших джерел, а також висновки аудиторських організацій про фінансовий стан позичальника. Коли кредити перейшли в розділ безнадійних, банк може тільки відшкодувати збитки за кредитами, а управляти ризиками вже не може. Передусім для управління ризиками банк зобов'язаний вести постійну роботу щодо дослідження стану наданого кредиту, фінансового стану наданого кредиту, фінансового стану позичальника, стану фінансового ринку країни. Управління кредитними ризиками є однією з основних складових банківської діяльності. Від його якості залежить успіх роботи банку в цілому.
Головним елементом ефективного управління кредитами є: ретельно розроблена кредитна політика; якісне управління портфелем; ефективний контроль за кредитами; добре підготовлений, компетентний у роботі персонал. Але все-таки уникнути завжди збитків неможливо, і кредити можуть потрапити у загрозливу зону, тобто можуть бути віднесені до розряду сумнівних. Ознаки, які свідчать, що кредит може бути віднесений до розряду сумнівних:
порушення строків повернення боргу та сплати процентів;
позичальник просить подовжити термін погашення або збільшення кредиту, переглянувши кредитну угоду;
позичальник несвоєчасно подає фінансові звіти, або не подає зовсім;
позичальник проводить ворожу щодо кредитора політику або уникає контактів з ним;
хвороба або смерть позичальника.
Якщо хоч одна ознака присутня, то кредит уже може бути віднесений до розряду сумнівних.У разі погіршення фінансово-господарського стану позичальника використання кредиту не за цільовим призначенням, ухилення від контролю банку, недостовірності звітності і запущеності бухгалтерського обліку, несвоєчасного повернення раніше одержаного кредиту, а також у випадку, коли наданий кредит виявляється незабезпеченим, банк має право припинити надання кредиту або достроково стягнути надану позичку і проценти за нею, у тому числі шляхом спрямування стягнення на забезпечення в установленому законодавством України порядку.
Якщо позичальник не забезпечує виконання зобов'язань щодо сплати боргу відповідно до кредитного договору, то згідно з Законом України «Про банкрутство» кредитор має право у передбаченому порядку звернутися з заявою про порушення справи про банкрутство юридичної особи.
До звернення до господарського суду банк надсилає позичальникові листа з повідомленням про вручення, що містить вимогу виконати свої зобов'язання перед банком у місячний строк з дня отримання цього листа і попередження про те, що в разі його невиконання протягом зазначеного строку банк звернеться до господарського суду з заявою про порушення провадження у справі банкрутства позичальника.
Розділ III. Розрахункова частина
облік банк сальдовий кредитний
У відповідності з наведеним переліком господарських операцій комерційного банку «Умовний» протягом одного операційного дня визначимо кореспонденцію рахунків по кожній з них.
Таблиця 3.1 Господарські операції банку «Умовний»
|
№ |
Зміст господарської операції |
Кор. рахунків |
Сума |
||
|
Дт |
Кт |
||||
|
1 |
Готівкою через касу погашено заборгованість за короткостроковою позикою, виданою Коваленко Н.П. на поточні потреби |
1001 |
2202 |
4320 |
|
|
2 |
Нараховані відсотки за короткостроковим кредитом, виданий ЗАТ „Колосок” за внутрішніми торговельними операціями |
2068 |
6026 |
1654 |
|
|
3 |
Закрито короткостроковий депозит, що був розміщений в банку „Надра” |
1200 |
1512 |
130000 |
|
|
4 |
Сплачені відсотки готівкою за довгостроковим депозитом Гайдмана І.В. (офіційний курс НБУ - 8,32) |
2638 |
1001 |
690,56 |
|
|
5 |
Нараховані відсотки за короткостроковим депозитом ВАТ „Торос” і прираховані до залишку депозиту |
7021 |
2618 |
5040 |
|
|
2618 |
2610 |
||||
|
6 |
На користь клієнта - підприємця Мусія В.Г. надійшов платіж від покупця, що обслуговується в Укрсоцбанку |
1200 |
2620 |
2710 |
|
|
7 |
Нараховані відсотки за короткостроковим депозитом банку „Алонж” |
7012 |
1618 |
930 |
|
|
8 |
З коррахунку відкритого в банку Альфа погашено заборгованість перед банком -кореспондентом за одержаним міжбанківським кредитом |
1623 |
1500 |
220000 |
|
|
9 |
Згідно укладеним між комерційним банками кредитним договором дебетовий залишок за рахунком Ностро списано на рахунок овердрафту |
1500 |
1500 |
80000 |
|
|
10 |
З коррахунку комерційного банку в НБУ перераховано кошти на рахунок Лоро відкритий для банку „Аваль” |
1200 |
1600 |
13000 |
|
|
11 |
Надійшли комунальні платежі від населення з дорученням подальшого перерахування за призначенням |
Подобные документы
Характеристика кредитних операцій. Порядок отримання кредитів від нерезидентів та банків на території України. Види кредитів, їх бухгалтерський облік. Відображення в обліку експортера форфейтингових операцій. Відображення в обліку імпортера овердрафту.
реферат [20,3 K], добавлен 17.04.2010Договори як передумова здійснення господарських операцій в торгівлі. Огляд нормативної бази та спеціальної літератури з обліку товарних операцій. Поняття та оцінка обміну товарами. Облік торгівлі на замовлення, за зразками та реалізації товарів поштою.
курсовая работа [483,3 K], добавлен 24.12.2010Характеристика законодавчо-нормативної бази з обліку цінних паперів. Цінні папери як економічна та облікова категорія. Облік операцій з акціями. Основні види операцій з акціями підприємства. Кореспонденція рахунків з обліку операцій з облігаціями.
курсовая работа [236,4 K], добавлен 23.12.2012Види кредиту: фінансовий; товарний; інвестиційний, податковий; кредит під цінні папери. Нормативно-законодавче регулювання обліку кредитних операцій. Бухгалтерські проводки з обліку довгострокових позик. Основні варіанти надання банківського кредиту.
курсовая работа [115,4 K], добавлен 27.09.2010Сутність та види фінансових інвестицій комерційного банку. Характеристика діяльності ПАТ "Мегабанк"; проведення аналізу динаміки і структури операцій банку з цінними паперами. Ознайомлення із порядком обліку фінансово-інвестиційних операцій банку.
дипломная работа [593,5 K], добавлен 09.11.2013Сутність і призначення комерційних банків в Україні, умови та форми кредитування підприємств. Бухгалтерський облік довгострокових кредитів та короткострокових зобов’язань за розрахунками з банками; відображення операцій в облікових регістрах і рахунках.
курсовая работа [231,8 K], добавлен 11.05.2012Облік операцій на рахунках банку як об’єкт бухгалтерського обліку. Законодавчо-нормативне забезпечення ведення обліку операцій. Розробка аналітичних рахунків. Порядок відкриття поточного рахунку. Облік грошових коштів на спеціальних рахунках банку.
курсовая работа [89,2 K], добавлен 22.02.2015Основні рахунки, передбачені для обліку операцій з купівлі та продажу іноземної валюти. Оцінка балансової вартості заборгованості у валюті. Облік та оподаткування експортно-імпортних операцій. Законодавче регулювання порядку здійснення валютних операцій.
реферат [39,9 K], добавлен 20.12.2012Організація обліку з іноземною валютою в комерційному банку. Суть валютних операцій. Облік операцій в іноземній валюті. Характеристика рахунків запису валютної позиції банку згідно міжнародних стандартів фінансової звітності. Кореспондуючі рахунки.
контрольная работа [40,1 K], добавлен 09.01.2014Проведення синтетичного обліку господарських процесів: придбання матеріалів (оцінка вибуття запасів), виробництва та реалізації продукції, фінансових результатів підприємства. Складання схеми рахунків Т-подібної форми та оборотно-сальдової відомості.
практическая работа [40,0 K], добавлен 19.03.2010
