Сутність управлінського обліку на підприємстві

2

56

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Теоретичне обґрунтування управлінського обліку

1.1 Суть управлінського обліку та його місце в інформаційній системі підприємства

1.2 Особливості організації управлінського обліку на виробничому підприємстві

1.3 Огляд літературних джерел за темою дослідження

2. Сучасний стан управлінського обліку на ДП «Житомирський лікеро-горілчаний завод»

2.1 Організаційно- економічна характеристика ДП «Житомирський лікеро-горілчаний завод»

2.2 Сучасний стан обліку процесу виробництва на ДП «Житомирський лікеро-горілчаний завод

2.3 Нормативно - правове забезпечення ДП «Житомирський лікеро-горілчаний завод

3. Управлінський облік в інформаційній системі переробки

3.1 Аналіз виробництва на ДП «Житомирський лікеро- горілчаний завод»

3.2 Удосконалення організації управлінського обліку на ДП «Житомирський лікеро-горілчаний завод»

Висновки та пропозиції

Список використаної літератури

Вступ

Необхідність в управлінській діяльності виникла фактично на перших етапах становлення людського суспільства. Первісні люди змушені були якось будувати свою діяльність. Так, під час полювання, пошуку рослинної їжі виникала необхідність створити групи мисливців, шукачів плодів тощо. Тому виникала потреба в перших, поки що примітивних, управлінських функціях (розробка плану полювання на мамонта, розміщення мисливців при полюванні на хижаків, розбирання туші і т.д.). Але ця управлінська діяльність здійснювалась непослідовно (кожний раз мала різний характер) та непродумано. З подальшим розвитком виробничо-господарської діяльності людей врешті-решт виникли певні організаційні форми (майстерні, господарства поміщиків, примітивні підприємства тощо). Однак у кожному випадку застосовувались свої особливі підходи в управлінні, які не базувались на узагальненнях, принципових положеннях, виявлених тенденціях. Потреба в науці про управлінський облік виникла не так давно і пов'язана з глобальними змінами у технології виробництва та системи управління. Постають проблеми планування їх діяльності, організування робочих місць, створення ефективної системи формування зацікавленості працівників в результатах роботи, розробки технологічних процесів, проведення точного обліку з метою забезпечення контролю тощо.

На сьогодні управлінський облік - це не лише облік витрат підприємства, а, передусім, добре організований аналітичний облік і не лише витрат, а й таких об'єктів як основні засоби, нематеріальні активи, запаси, грошові кошти, кошти в розрахунках, капітал, зобов'язання тощо. Набуваючи нового, більш вагомого значення в сучасній економічній практиці суб'єктів господарювання, управлінський облік не просто реєструє, узагальнює, контролює факти господарського життя, він забезпечує управлінський персонал інформацією про різні аспекти діяльності підприємств, які відображаються в бухгалтерському обліку і безпосередньо впливають на якість управлінських рішень, ефективність системи управління. Такий облік покликаний забезпечити систему управління якісною економічною інформацією. Адже саме така інформація, нанашу думку, стає центральним фактором господарського процесу. Метою дослідження нашої курсової роботи є вивчення особливостей проведення управлінського обліку на ДП «Житомирський лікеро-горілчаний завод», та запропонування напрямків і шляхів удосконалення організації управлінсьлого обліку. Мета дослідження розкривається у переліку завдань:

- дослідити основні аспекти організації управлінсьлого обліку на ДП «Житомирський лікеро-горілчаний завод»;

- визначити основні напрями удосконалення управлінського обліку на цьому підприємстві;

- запропонувати шляхи удосконалення організації управлінського обліку.

Об'єктом дослідження є діяльність ДП «Житомирський лікеро-горілчаний завод». Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні аспекти організації управлінського обліку у ДП «Житомирський лікеро-горілчаний завод». В роботі використані такі методи дослідження: аналіз, синтез, зіставлення, узагальнення, порівняння, табличний.

Інформаційною базою дослідження стали закони та інші урядові нормативні документи з питань організації управлінського обліку.

Дані управлінського обліку широко використовуються для потреб внутрішнього менеджменту в процесі прийняття управлінських рішень, для аналізу господарської діяльності та пошуку резервів скорочення витрат тощо.

Адже перехід на новий порядок нормативного регулювання бухгалтерського обліку в зв'язку з розробкою і впровадженням системи Національних стандартів (положень) бухгалтерського обліку спричиняє необхідність використання нового понятійного апарату в управлінському обліку.

1. Теоретичне обґрунтування управлінського обліку

1.1 Суть управлінського обліку та його місце в інформаційній системі підприємства

Сьогодні українським підприємствам надається право самостійно розробляти власні виробничі програми, плани виробничого і соціального розвитку, визначати стратегії цінової політики, а отже, суттєво зростає відповідальність керівників за прийняті ними управлінські рішення. Для прийняття оперативних і ефективних рішень керівникам необхідна достовірна інформація про фінансово-господарську діяльність підприємства. Виконанням цього завдання і займається бухгалтерська служба підприємства.

В сучасних умовах процес управління підприємством значно ускладнився у зв'язку з наданням підприємству повної господарської та фінансової самостійності.

Господарська самостійність полягає у вільному виборі організаційної форми підприємства, виду діяльності, партнерів по бізнесу, визначенні ринків збуту продукції (товарів, робіт) тощо. Фінансова самостійність підприємства полягає в його повному самофінансуванні, формуванні фінансової стратегії, політики ціноутворення тощо.

Виходячи з цього ускладнюються й завдання, що постають перед системою бухгалтерського обліку. В цих умовах не обійтись без управлінського обліку, використання якого сприяє вдосконаленню всього процесу управління підприємством, створює умови для його оптимізації.

Більшість теоретиків та практиків в сфері обліку дотримуються думки про те, що управлінський облік як самостійний вид формування та використання економічної інформації, не тільки має право на існування, але й нагально необхідний. Ця позиція знайшла відображення в міжнародних стандартах обліку та звітності, в англомовній економічній літературі, в практичній діяльності багатьох зарубіжних та вітчизняних підприємств.

Розглядаючи роль управлінського обліку, потрібно відмітити, що історично він часто мав другорядне значення після фінансового обліку. Однак розширення підприємств, зміни в технологіях, державне регулювання, а також підвищення освітнього рівня менеджерів за останні десятиріччя прискорили розвиток управлінського обліку і призвели до широкого визнання його як спеціальної області дослідження.

Управлінський облік дає можливість отримати інформацію про рух необоротних активів, виробничих запасів, надходження та витрачання грошових коштів, стан дебіторської та кредиторської заборгованості, витрати на виробництво та доходи від усіх видів діяльності, обґрунтувати поточні та перспективні управлінські рішення, що приймаються при формуванні виробничої та комерційної політики підприємства.

Процес формування та розвитку управлінського обліку можна поділити на три етапи.

1. Тривалий час бухгалтерський облік був лише засобом реєстрації господарських операцій методом подвійного запису і складання фінансової звітності. Облік витрат (виробничий облік), як частина бухгалтерського обліку, здійснював тільки узагальнення витрат для калькулювання собівартості продукції. Проте, вже на початку XX століття стало зрозумілим, що традиційний облік не повною мірою задовольняє потреби управління в умовах загострення конкуренції, ускладнення технології та організації виробництва. Внаслідок цього на підставі розробки методів нормування праці (система Ф. Тейлора) було посилено контрольну функцію обліку через застосування системи калькулювання стандартних витрат і оперативного аналізу відхилень.

Другий етап розвитку управлінського обліку розпочався з середини 30-х років XX ст. і був пов'язаний, насамперед, з розробкою системи калькулювання змінних витрат (яка отримала назву "директ-костинг") та обліку за центрами відповідальності.

Внаслідок запровадження цих систем сформувалась окрема підсистема бухгалтерського обліку, яка оперувала не тільки грошовими вимірниками. Вона була орієнтована не на потреби калькулювання продукції для складання офіційної звітності, а на прийняття поточних управлінських рішень.

Вважається, що управлінський облік як самостійна система сформувався в середині 50-х років XX ст. Саме відтоді він став обов'язковим початковим курсом для менеджерів в університетах США, а згодом і в інших країнах світу.

Третій етап розвитку управлінського обліку бере свій початок з середини 70-х років у зв'язку з посиленням ролі стратегічного управління в умовах глобальних змін у технології та в системах управління.

Якщо до цього часу управлінський облік був орієнтований лише на управління виробництвом, то тепер він дедалі більше перетворюється на стратегічний управлінський облік.

1.2 Особливості організації управлінського обліку на ДП «Житомирський лікеро-горілчаний завод»

Впровадження управлінського обліку на виробничих підприємствах є необхідною передумовою їх успішної роботи, створення оптимальної ринкової інфраструктури, виживання підприємств в умовах вільної конкуренції та зростання їх економічного потенціалу.

Основними факторами, що сприяють зростанню ролі управлінського обліку, є:

- посилення конкуренції;

- розвиток автоматизації виробничих процесів, а також нових методів управління;

- використання комп'ютерної техніки для управління та автоматизація облікових робіт.

Але незважаючи на це, сьогодні питання про місце і роль управлінського обліку в системі управління підприємством є предметом полеміки вітчизняних і зарубіжних бухгалтерів та вчених-економістів. Їх погляди з цього приводу можна класифікувати за наступними позиціями:

- управлінський облік як такий не існує, є лише виробничий облік, який включає планування та облік виробничих витрат, калькулювання та аналіз собівартості продукції (товарів, робіт, послуг);

- управлінський облік є самостійним видом обліку і навчальною дисципліною;

- управлінського обліку як такого не існує, оскільки всю інформацію для управління підприємством надають оперативно-технічний, статистичний та бухгалтерський облік;

- управлінський облік виступає підсистемою бухгалтерського обліку. Останній підхід ми вважаємо найбільш правильним.

З цієї позиції, управлінський облік - це процес виявлення, вимірювання, накопичення, аналізу, підготовки, інтерпретації та передачі інформації, що використовується управлінською ланкою для планування, оцінки та контролю всередині підприємства'.

Отже, управлінський облік є інструментом управління діяльністю підприємства, об'єднуючи практично всі функції управління - облік, планування, координацію, контроль, аналіз, прийняття рішень.

На кожному підприємстві система управлінського обліку має свої особливості, але водночас може включати в себе подібні елементи: збір інформації, структуризацію обліку за центрами відповідальності, бюджетування та розробку стандартів, аналіз системи показників, контроль та прийняття управлінських рішень.

Завданням управлінського обліку є складання звітів, інформація яких призначена для власників підприємства, де ведеться облік, і його керівників (менеджерів), тобто для внутрішніх користувачів бухгалтерської інформації.

Предметом управлінського обліку в загальному вигляді виступає сукупність об'єктів в процесі всього циклу управління виробництвом. Зміст предмету розкривають його об'єкти, які можна об'єднати у дві групи:

1) виробничі ресурси

2) господарські процеси та їх результати.

Методи, що використовуються в бухгалтерському управлінському обліку, доволі різні, але взагалі методом управлінського обліку є системний оперативний аналіз.

Порівняння управлінського і фінансового обліку дає змогу виділити їх основні відмінності:

- управлінський облік більше спрямований на майбутнє, у зв'язку з чим поєднується з плануванням, а фінансовий, навпаки, реєструє факти і господарські операції, які вже відбулися;

- управлінський облік не керується загальноприйнятими бухгалтерськими стандартами і схемами, тоді як фінансовий чітко регламентований за змістом і формами подання даних;

- при управлінському обліку зосереджується увага на конкретних сегментах господарської діяльності (тобто на окремих видах продукції, яку виробляють і реалізують, на певних сферах ринку і території збуту, а також на різних рівнях управління тощо), а не на всій організації в цілому, як фінансовий облік;

- управлінський облік, на відміну від фінансового, є необов'язковим, і керівництво самостійно вирішує, організувати його чи ні;

- управлінський облік, як правило, децентралізований, а фінансовий здійснюється в центральній (загальній) бухгалтерії підприємства.

Проте, поряд із зазначеними відмінностями, між управлінським і фінансовим обліком є і спільні риси. Обидва вони, по-перше, ґрунтуються на даних єдиної інформаційної системи обліку; по-друге, спираються на концепцію відповідальності в управлінні господарськими об'єктами; по-третє, їх інформація служить для прийняття рішень, хоча й різної спрямованості.

Облікова інформаційна система має наступні стадії: збір, реєстрація первинних даних, передача їх до обчислювальних центрів або апарату управління для обробки даних з метою оперативного управління, накопичення і групування даних по потоках і певних принципах, формування зведеної інформації та здійснення розрахунків, що використовуються в аналітичному і синтетичному обліку, складання внутрішньої та зовнішньої звітності.

Управлінський облік використовує оперативну (первинну) інформацію незалежно від її кількісного виміру, наприклад, відзиви покупців про якість продукції. Але більша частина первинної інформації не задовольняє запити керівників.

Управлінський облік побудований на наступних принципах:

1) безперервність діяльності підприємства;

2) використання єдиних планово-облікових одиниць виміру в плануванні та обліку виробництва; 3) оцінка результатів діяльності структурних підрозділів підприємства;

4) принцип прийнятності та багаторазового використання інформації;

5) принцип повноти і аполітичності інформації;

6) принцип періодичності;

7) принцип бюджетного методу управління.

Дані принципи дозволяють створювати на підприємстві раціональну і економічну систему обліку відповідно до розміру і масштабу виробничої діяльності. Їх реалізація передбачає за мінімальної кількості даних отримати максимально необхідний для управлінських рішень обсяг інформації та дозволяє забезпечити виконання управлінським обліком покладених на нього функції.

Основою для правильної організації управлінського обліку є організаційна та виробнича структури підприємства.

Організаційна структура підприємства - це поділ підприємства на окремі структурні підрозділи і служби (центри відповідальності), що передбачають розподіл між ними функцій з вирішення завдань, які виникають в ході виробничої діяльності, таким чином, щоб забезпечити ефективне досягнення мети, поставленої перед підприємством в цілому.

Організаційна структура системи управління представляє схему управлінських зв'язків між управляючою та керованою її складовими і характеризується складом та інформаційними зв'язками між самостійними підрозділами та окремими виконавцями, розташованими в ієрархічній послідовності та наділеними певними правами та обов'язками. Тому організаційну структуру ще визначають як сукупність "ліній відповідальності" всередині підприємства.

Організаційна структура ДП «Житомирський лікеро-горілчаний завод» є лінійно-функціональною. Лінійному керівнику в розробці відповідних рішень, програм, планів допомагають його функціональні замісники. Вони проводять свої рішення через вище керівництво і доводять їх до виконавців нижчого рівня, їх роль на підприємстві дуже значна, оскільки вони здійснюють технічну підготовку діяльності, розробляють варіанти рішень питань, пов'язаних з керівництвом діяльності, звільняють генерального директора від планування, фінансових розрахунків, матеріально-технічного забезпечення. Управління фінансовою діяльністю на ДП «Житомирський лікеро- горілчаний завод» здійснює фінансовий директор. Разом з генеральним директором Віталієм Івановичем Герцем, він несе відповідальність за фінансовий стан підприємства.

Облік діяльності фірми здійснює головний бухгалтер Тамара Єгорівна Бабич. Бухгалтер веде облік всіх фінансових операцій, обраховує товарно-грошові звіти, проводить операції по касі, банку, проводить видачу на контроль підзвітним особам, підготовлює звіти в податкову інспекцію та другі контролюючі органи. Готує звітність по ДП « Житомирський лікеро- горілчаний завод», яка відображає повністю діяльність організації.

Організаційна структура постійно вдосконалюється, все більше пристосовується до ринкових умов господарювання, але головним напрямком вдосконалення є перехід до стратегічного менеджменту. В зв'язку з цим в перспективі все більше приділятиметься уваги управлінню маркетингом, що включає в себе не тільки прогноз розвитку ринку, але і можливість впливати на майбутнє.

1.3 Огляд літературних джерел за темою дослідження

В практику діяльності підприємств України поняття управлінського (внутрішньогосподарського) обліку було введено Законом «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», де зазначалося, що це ”…система обробки та підготовки інформації про діяльність підприємства для внутрішніх користувачів у процесі управління підприємством”.

За сучасних умов для успішного контролю й управління витратами на виробництво продукції та формування її собівартості важливо впроваджувати управлінський облік. Це не означає, що фінансовий бухгалтерський облік втрачає своє значення в управлінні підприємством. Збагачений оперативним аналізом руху грошових коштів, динаміки інвестиційних витрат в інноваційний розвиток підприємства фінансовий облік безпосередньо використовується в управлінні підприємством. Однак ведення фінансового обліку визначається вимогами міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Тому дані фінансового обліку відображують результати минулої діяльності підприємства. Дуже влучно відмінність між фінансовим і управлінським обліком охарактеризував С. Голов: "... Можна сказати, що бухгалтери-аналітики - це Нострадамуси бізнесу, а бухгалтери-рахівники - це Нестори-літописці" . Поняття управлінського обліку подається багатьма авторами. В основу визначення цього терміну, що даються вченими розвинених країн (Р. Ентоні та Дж. Рис, В. Нідлз, Ч.Т. Хонгрен та Дж. Фостер, Д. Друрі тощо), як правило, покладено поняття управлінського обліку, прийняте Американською асоціацією бухгалтерів, а саме: управлінський облік - це процес ідентифікації інформації, обчислення і оцінки показників і надання даних користувачам інформації для вироблення, обгрунтування і прийняття рішень. Визначення управлінського обліку, що подаються у російських та українських виданнях, або наближаються до наведеного вище, або стосуються лише окремих сторін управлінської інформації та її обробки. Українських видань з цього приводу мало. У останні роки вийшли монографія Л.В. Нападовської та підручники і навчальні посібники Ф.Ф. Бутинця із співавторами, С.Ф. Голова, М.С. Пушкаря тощо. Більше робіт підготовлено російськими авторами (В.Ф. Палій та Р.В. Віл, О. Ніколаєва і Т. Шишкова, В.Е. Керімов та багатьох інших).

В.І. Ткач та М.В. Ткач на підставі узагальнення світової практики ведення обліку витрат і обчислення собівартості продукції виділили 4 системи організації управлінського обліку (точніше формування інформації про витрати та результати діяльності підрозділів, сегментів діяльності тощо):

1) управлінський облік повністю виділений з фінансового за допомогою ведення спеціальних рахунків-екранів;

2) управлінський облік стає автономним по відношенню до системи фінансового обліку;

3) управлінський облік не ведеться, але облік витрат за носіями для обчислення собівартості продукції, робіт і послуг здійснюється статистично, тобто поза системою бухгалтерського обліку, хоч дані статистичного обліку пов'язуються з даними бухгалтерського обліку;

4) управлінський облік відсутній, а облік виробничих витрат інтегровано у фінансовий облік .

Слід звернути увагу на описання системи контролю за витратами на обслуговування виробництва та управління. Ці витрати відносять до непрямих і для контролю за ними складають кошториси витрат по підрозділах та підприємству в цілому. Однак планові кошториси витрат складають з розрахунку на плановий обсяг виробництва. Оскільки фактичний обсяг виробництва відхиляється від планового, в компаніях США запроваджена система гнучких кошторисів, де витрати планують варіантно-перевиконання плану виробництва та невиконання плану в межах 5-7 %. При цьому використовується поділ витрат на постійні, змінні та напівзмінні. Собівартість альтернатив розраховують по кожній статті витрат залежно від їх "поведінки" щодо змін обсягів виробництва продукції: статті постійних витрат не змінюються, статті змінних витрат перераховують пропорційно до зміни обсягу виробництва (продаж), статті напівзмінних витрат змінюються частково щодо зміни обсягів

Розглядаючи методику вивчення витрат, яка запропонована в роботах А. Апчерча, К. Друрі, Ч.Т. Хонгрена, Дж. Фостера та багатьох інших, слід визнати, що вони пропонують розраховувати точку беззбитковості, різні методи оцінки витрат, методику розподілу накладних витрат, калькулювання тощо, а також планування, контроль та оцінка результатів діяльності, прогнозування на близьку та далеку перспективу тощо. По суті справи в наведеному переліку робіт лише незначна їх частина стосується безпосередньо обліку в тому розумінні, як це прийнято вважати в Україні .

Варто наголосити, що в зарубіжній практиці великого поширення на підприємствах набуває метод "директ-костинг", який ще називають методом обліку неповної собівартості. На вітчизняних підприємствах даний метод ще не набув значного використання через те, що вступає у протиріччя з вимогами податкового та бухгалтерського обліку. В основу цього методу покладено облік витрат за виробами або групами виробів тільки щодо прямих витрат: основні матеріали, купівельні напівфабрикати та основна заробітна плата працівників. Цей метод дає змогу знизити трудомісткість облікових операцій і оперативно здійснювати розробку проектів управлінських рішень з врахуванням впливу собівартості продукції. Однак при цьому спостерігається ототожнення прямих витрат зі змінними. Так, у статті Л. Гнилицької щодо прийняття управлінських рішень вказується на доцільність використання в обліку системи "директ-костинг", тобто системи калькулювання змінних витрат. Даний метод базується саме на визначенні змінних виробничих витрат. В цьому випадку основні труднощі полягають у відокремленні постійних витрат. Термін "змінні витрати" стосується тих витрат, величина яких змінюється пропорційно до зміни обсягу виробництва. Тому прямі витрати значною мірою збігаються зі змінними, але не дорівнюють їм. У деяких випадках автори змішують класифікацію виробничих витрат за способом включення їх до собівартості продукції на прямі та непрямі з класифікацією витрат залежно від впливу зміни обсягу виробництва продукції: змінні та постійні. Суттєвим гальмом поширення управлінського обліку в країні залишається відсутність чіткого визначення переліку складових цього обліку. Завдяки управлінському обліку бухгалтер за потребою, крім власне обліку та калькулювання собівартості продукції, займається нормативним плануванням, економічним аналізом та підготовкою управлінських рішень. Близьким до цього є визначення складових функцій управлінського обліку, яке надає Л. Нападовська при складанні порівняльної таблиці основних елементів методу управлінського обліку: планування і контроль, бухгалтерський облік, економічний аналіз та прийняття управлінських рішень. На думку Бєлоусової І., бухгалтерський облік доцільно поділити на дві частини: облік виробничих витрат та калькулювання собівартості продукції .

Досвід підприємств України свідчить, що практичне застосування управлінського обліку ще не набуло належного поширення. На нашу думку, основною причиною є те, що в Законі України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” з управлінського обліку передбачено індивідуальні підходи до організації роботи на цій ділянці у кожному конкретному підприємстві. Деякі автори, зокрема Ф.Ф. Бутинець, поставили під сумнів існування в Україні управлінського обліку. Порівнявши визначення цього виду обліку, яке подається у ряді опублікованих робіт, цей автор перш за все визначає, що у світі існує кілька близьких за змістом понять, а саме: у Франції - маржинальний облік, у Німеччині - обчислення витрат і результатів і лише в англомовних країнах (США, Англії та Канаді) - управлінський облік. Одночасно було звернуто увагу на те, що в це поняття входить не тільки формування та контроль витрат на протязі звітного періоду, а і обгрунтовується необхідність прийняття управлінських рішень на перспективу. Практичний бік застосування управлінського обліку ставить перед керівництвом підприємства конкретні завдання організаційного характеру, а саме: чи доцільне використання цього виду обліку; чи створювати управлінську бухгалтерію; який має бути порядок формування інформації про витрати, обсяг виробництва та систему контролю за цими показниками тощо. Величезний вплив на вирішення цих проблем мають галузеві організаційні та інші особливості конкретного підприємства, наявність внутрішньої й зовнішньої звітності тощо. Вирішальне значення при цьому мають відігравати розміри підприємства, потреби щодо забезпечення інформацією всіх рівнів управління та методики збору й опрацювання даних. Однак найбільші складності для успішного впровадження управлінського обліку обумовлені особливостями діяльності окремих ланок народного господарства. При цьому мають бути враховані конкретні методичні підходи, які б дали змогу побудувати облік витрат та систему бюджетування відповідно до технології, узгодити з функціями витрат, а також запропонувати такі методи, які б допомогли створити належну систему контролю витрат. Таку схему впровадження управлінського обліку запропонував М. Чумаченко ще у 1999 р., однак ця проблема досі не вирішена. На жаль, у підручниках та посібниках, що вийшли у світ в Україні та за рубежем, висвітлено лише загальні положення і зовсім не приділяється уваги особливостям управління витратами в окремих галузях.

2. Сучасний стан управлінського обліку на ДП «Житомирському лікеро-горілчаному заводі»

2.1 Організаційно- економічна характеристика Житомирського лікеро-горілчаного заводу

облік управлінський виробничий

Об'єктом дослідження курсової роботи, виступає ДП «Житомирський лікеро-горілчаний завод» яке знаходиться в м. Житомир, вул. 1-Травня38.

Підприємство має наступні класифікаційні ознаки:

1) ЄДРПОУ - 00375504;

2) КОАТУУ - в м. Житомир, вул. 1-Травня 38

3) КВЕД - виробництво дистильованих алкогольних напоїв

ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" - підприємство більш ніж з віковими традиціями якості. Завод заснований у липні 1896 року. Протягом століття змінився вигляд заводу, що став сучасним підприємством; у цехи прийшла нова техніка; застосовуються новітні технології виробництва; перемінилися кілька поколінь фахівців, що вкладають свою працю, знання та частку душі в продукцію підприємства. Але незмінним залишається одне - якість напоїв.

Горілки і настоянки "Житомирського лікеро-горілчаного заводу" славляться приємним смаком та ароматом, а також дивною м'якістю й легкістю. Це результат турботливого збереження стародавніх рецептів і створення нових авторських рецептурних розробок, використання тільки натуральних інгредієнтів та найсуворішого контролю якості на всіх стадіях виробництва. Спирт зерновий "Экстра", запашний мед, плоди та ягоди, цілющі трави - усе, на що так багата щедра поліська земля, використовується в оригінальних рецептах "Житомирського лікеро-горілчаного заводу".

Залишаючись одним з небагатьох державних підприємств лікеро-горілчаної промисловості, ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод» в останні роки динамічно розвивається й постійно поліпшує свої ринкові позиції. Насамперед , завдяки сучасному менеджменту та модернізації виробництва. З 2001 року на заводі почалася масштабна реконструкція: зведені нові цехи, склади, встановлено сучасне устаткування. Зокрема , проведена реконструкція купажного цеху, зроблена заміна технологічних ємкостей, упроваджена нова система водопідготовки. У 2003 році введена в дію автоматична лінія по упакуванню готової продукції в термоусадочну плівку. У 2003-2004 установлені додаткові системи фільтрації. В даний час проводиться робота з упровадження на заводі нової системи водопостачання й водопідготовки.

ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" щорічно нарощує обсяги виробництва та реалізації продукції, а також розширює географію збуту. Так, за 8 місяців 2008року випуск продукції збільшився більш, ніж на 150% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. А обсяг реалізації продукції за 8 місяців 2008року склав 338,3 тис. дал, тоді як за весь минулий рік було реалізовано 401,8 тис. дал. В даний час ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" налагоджує контакти з закордонними партнерами, зацікавленими в постачанні високоякісної української горілки. Зокрема , з жовтня 2004 року почалося постачання продукції "Житомирського лікеро-горілчаного заводу" у Сполучені Штати Америки.

В асортимент ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" входять особливі горілки, виготовлені по оригінальних авторських рецептах фахівців підприємства, що не мають аналогів, а також класичні горілки і настоянки , що виготовляються по готових рецептах: "Столична", "Пшенична", "Українська з перцем", "Горобинова на коньяку", лікер "Вишневий". Серед новинок 2004 року - настоянка , що з'явилася на ринку в жовтні, "Житомирська на бруньках журавлинова", що виробляється з використанням натурального журавлинного соку.

Новинка 2009 року -- Овіяний легендами "янтарний еліксир" -- настоянка «Бурштинівка українська».

Основними брендами "Житомирського лікеро-горілчаного заводу" є горілки :

· «Житомирский стандарт»,

· «Чуднов»,

· «Президентский стандарт»,

· «Житомир сучасна»,

· «Старий Житомир оновлена»,

а також горілки і гіркі настоянки під торговою маркою "Житомирська на бруньках":

· горілка "Житомирська на бруньках класична",

· горілка "Житомирська на бруньках золота",

· гірка настоянка "Житомирська на бруньках лагідна",

· гірка настоянка "Житомирська на бруньках елітна",

· гірка настоянка "Житомирська на бруньках мускатна",

· а настоянка "Житомирська на бруньках журавлинова".

У кожну з горілок і настойок входить ароматний спирт чи настій березової бруньки, що додається по оригінальних рецептурах "Житомирського лікеро-горілчаного заводу". Це додає напоям неповторний смак та аромат, робить їх м'якими і легкими. Більш того, всі інгредієнти, застосовувані "Житомирським лікеро-горілчаним заводом" у виробництві горілок і настойок, - тільки натурального походження. А використання виготовленого на власному спиртозаводі зернового спирту "Экстра" і "Люкс" дозволяє випускати високоякісну продукцію за конкурентними цінами.Ціни наведені в таблиці 2.1

Таблиця 2.1 Ціни на продукцію ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" (від 20.10.2009 р.)

Найменування продукції	Ємність	Міцність	Ціна в грн.	Кількість пляшок в упаковці
Горілка
«Житомир сучасна»	0,5 л	40%	17,96	20
«Старий Житомир оновлена»	0,5 л	40%	17,96	20
«Житомир сучасна» «Старий Житомир оновлена»	0,25 л	40%	8,98	30
«Житомир сучасна»	0,75 л	40%	26,95	12
«Старий Житомир оновлена»	0,75 л	40%	26,95	12
«Старий Житомир оновлена»	1,75 л	40%	64,00	12
«Дарунок Україниоригiнальний»	0,5 л	40%	17,96	20
«Житомирська набруньках золота»	0,5 л	40%	17,96	20
«Житомирська набруньках класична»	0,5 л	40%	17,96	20
«Житомирська набруньках класична»	0,75 л	40%	26,95	12
«Житомирська набруньках класична»	0,25 л	40%	8,98	30
«Житомирська набруньках ювiлейна»	0,5 л	40%	17,96	20
«Житомирська набруньках ювiлейна»	0,75 л	40%	26,95	12
«Президентський стандарт»	0,75 л	38%	49,90	12
«Житомирський стандарт»	0,7 л	38%	25,50	12
«Житомирський стандарт»	0,5 л	38%	17,96	20
«Полiський сувенiр»	0,5 л	40%	17,96	20
«Полiський сувенiр»	0,25 л	40%	8,98	30
«Академiк Корольов»	0,5 л	40%	17,96	20
«Чуднiв»	0,7 л	40%	25,15	12
«Чуднiв Женьшень»	0,7 л	40%	25,15	12
«Пшенична», «Чуднiв»	0,5 л	40%	17,96	20
«Чуднiв Прополіс»	0,5 л	38%	17,75	20
«Чуднiв Прополіс»	0,25 л	38%	8,55	20
«Калганофф» (в асортименті)	0,25 л	38%	18,50	20
«Пшенична»	0,25 л	40%	8,98	30
«Столична»	0,5 л	40%	17,96	20
Настоянки
«Бурштинівка українська»	0,75 л	40%	26,95	12
«Житомирська ароматна»	0,5 л	40%	17,96	20
«Житомирська набруньках елiтна»	0,5 л	40%	17,96	20
«Житомирська набруньках мускатна»	0,5 л	40%	17,96	20
«Житомирська набруньках лагiдна»	0,5 л	38%	17,96	20
«Житомирська набруньках лагiдна»	0,75 л	38%	26,95	12
«Житомирська набруньках журавлинова»	0,5 л	38%	17,75	20
«Житомирська набруньках елiтна»	0,25 л	40%	8,98	30
«Житомирська набруньках мускатна»	0,25 л	40%	8,98	30
«Житомирська набруньках лагiдна»	0,25 л	38%	8,98	30
«Житомирська медоваз перцем»	0,5 л	40%	17,96	20
«Житомирська житняз медом»	0,5 л	40%	17,96	20
«Українська зперцем»	0,5 л	40 %	17,96	20
«Українська зперцем»	0,75 л	40 %	26,95	12
«Зубровка»	0,5 л	40%	17,96	20
«Горобинова наконьяку»	0,5 л	24%	10,80	20
Наливка «Запіканочка»	0,5 л	20%	8,98	20
Виннi напої в асортименті.: «Журавлина на меду», «Персик на меду», «Слива на меду», «Вишня на меду», «Виноград на меду», «Горобина медова на коньяку», «Лісна ягода на меду»	0,5 л	16,5%	6,50	20
Вермути в асортименті.: «Поліський червоний», «Поліський класичний», «Поліський хмільний», «Поліський букет»	0,5 л	17%	6,95	20
Горілка у порпорцелянових флягах
Сувенірні вироби	0,25 - 1	40%	50,00 -	20100

Завдяки широкій рекламній компанії торгової марки «Житомирська на бруньках», з унікальними напоями виробництва Житомирського ЛГЗ мали нагоду познайомитися жителі багатьох областей України.

В статуті зазначається (додаток 1), що персонал товариства складають працівники, прийняті на роботу по трудовим договорам або контрактам. Питання найму та звільнення, форми оплати праці, а також матеріального заохочення персоналу товариства вирішуються Генеральним директором. У товаристві укладається колективний договір, згідно діючого законодавства України, який попередньо обговорюється персоналом підприємства.

Форми, системи та розмір оплати праці працівників визначаються при заключенні з ними трудових договорів (контрактів) у відповідності з законодавством України з урахуванням фонду оплати праці та трудового вкладу кожного працівника, а також штатним розкладом та колективною угодою. Тривалість та розпорядок робочого часу на заводі, порядок надання вихідних днів, а також порядок надання та тривалість відпустки, включаючи додаткові, а також інші умови праці, визначаються чинним законодавством України та колективним договором. Також працівники товариства підлягають соціальному страхуванню та соціальному забезпеченню у порядку та на умовах, встановлених законодавством України.

В організації управління виділяють різноманітні типи зв'язків:

Ш вертикальні (з'єднують ієрархічні рівні в організації та її частинах);

Ш горизонтальні (з'єднують рівні по положенню в ієрархії чи по статусу частини організації);

Ш лінійні зв'язки (відносини, в яких начальник реалізує свої владні права і здійснює пряме керівництво підлеглими);

Характеризуючи організаційну структуру управління підприємством, можна визначити 3 елемента організації його управління, що визначаються департаментами: фінансовий, виробничий та технічний. На чолі кожного з них стоять певні керівні особи, підзвітні Генеральному директору.

Зараз чисельність працівників на «Житомирському лікеро-горілчаному заводі» становить 545 чол., в тому числі 233 чол. По Чуднівській філії.

Фінансовий стан підприємства щодо складу і джерел утворення його майна на певний момент часу характеризує баланс підприємства.

В таблиці 2.2 дослідимо структуру активів ДП «Житомирський лікеро-горілчаний завод»

Активи підприємства - це економічні ресурси підприємства у формі сукупних матеріальних цінностей, які використовуються в господарській діяльності з метою отримання прибутку(Додаток А).

Таблиця 2.2 Характеристика активів ДП «Житомирський лікеро-горілчаний завод»

Види активів	На 31.12.07 р.	На 31.12.0808	Відхилення
	тис.грн.	%	тис.грн.	%	+/-	%
І. Необоротні активи
Нематеріальні активи	2959,1	4,5	2629,2	3,5	-329,9	-3,6
Незавершене будівництво	245,7	1,8	-	-	-245,7	2,6
Основні засоби	5735,0	8,8	8093,2	10,8	+2358,2	25,4
ІІ. Оборотні активи
Виробничі запаси	3813,0	7,8	3679,3	4,9	-133,7	1,4
Товари	15714,5	11,7	1050,8	1,4	-14663,7	50,3
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги	16767,7	29,6	16374,5	21,8	-393,2	4,2
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
з бюджетом	14591,6	26,2	14058,5	18,8	-533,1	5,7
Інша поточна дебіторська заборгованість	2807,7	5,3	21509,4	28,7	+18701,7	2,8
Грошові кошти та їх еквіваленти:
в національній валюті	294,3	1,4	2002,1	2,7	+1707,8	1,4
Інші оборотні активи	583,1	2,9	63063,9	8,1	+62480,8	2,6
Разом	65564.1	100	74830,0	100	+9265,9	100

З даних таблиці видно, що нематеріальні активи зменшились з 2959,1тис. грн. у 2007р. до 2629,2 тис. грн. у 2008р. Також спостерігається збільшення основних засоби з 5735,0 тис. грн. у 2007р. до 8093,2 тис. грн. у 2008р. Виробничі запаси зменшились з 3813,0 тис. грн. у 2007р. до 3679,3 тис. грн. у 2008р. У 2008р. зменшились товари на 14663,7 тис. грн. порівняно з 2007р.; Знизилась дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги на 393,2 тис. грн. порівняно з 2007р.; знизилась дебіторська заборгованість за бюджетом на 533,1тис. грн. порівняно з 2007р.; зросла інша поточна дебіторська заборгованість на 18701,7 тис. грн. порівняно з 2007р.

В таблиці 2.3слідимо структуру пасивів підприємства (Додаток Б).

Таблиця 2.3 Характеристика джерел формування пасивів ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод»

Види джерел формування активів	На 31.12.2007 р.	На 31.12.208 р.	Відхилення
	тис. грн.	%	тис .грн.	%	+/-	%
І. Власний капітал
Статутний капітал	6659,6	10,0	6659,6	10,0	0	0,01
Інший додатковий капітал	4674,6	22,4	4674,6	22,4	0	0,01
Резервний капітал	-		-	-	-	-
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	+4345,9	6,6	+5402,2	8,2	+1056,3	11,4
ІV. Поточні зобов'язання
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	22437,5	34,2	32648,6	43,6	+10211,1	24,1
Поточні зобов'язання за розрахунками:
з бюджетом	6852,5	10,4	2497,4	3,3	-4355,1	47,0
зі страхування	503,7	0,7	361,2	0,4	-142,5	1,5
з оплати праці	1136,2	1,7	856,3	1,1	-279,9	3,0
Інші поточні зобов'язання	49884,0	14	58093,1	11	+8209,1	13
	65564,1	100	74830,0	100	+9265,9	100

Проаналізувавши дані таблиці можна зробити висновок, що у 2008р. порівняно з 2007р. не змінилися: статутний капітал , інший додатковий капітал. Поточні зобов'язання за розрахунками з бюджетом зменшились на 4355,1 тис. грн., поточні зобов'язання за розрахунками зі страхування на 142,5 тис. грн., поточні зобов'язання за розрахунками з оплати праці на 279,9 тис. грн.. Збільшився: нерозподілений прибуток (непокритий збиток) на 1056,3 тис. грн., кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги на 10211,1тис. грн., інші поточні зобов'язання на 8209,1 тис. грн.

Найважливішим показником, який характеризує діяльність підприємства є ефективність виробництва.

Ефективність виробництва - це комплексне відбиття кінцевих результатів використання засобів виробництва й робочої сили за певний проміжок часу. Дослідження ефективності виробництва дозволяє визначити шляхи зростання продуктивності праці і зниження зарплатомісткості продукції (економія затрат живої праці), зниження фондомісткості та матеріаломісткості виробництва (економія затрат уречевленої праці), а також раціонального використання природних ресурсів (економія затрат суспільної праці).

Оцінка економічної ефективності виробництва здійснюється в цілому за результатами всієї діяльності господарства, а також за основними видами економічної діяльності: рослинництво, тваринництво, промислові та допоміжні виробництва тощо. Для оцінки економічної ефективності виробництва в цілому по підприємству доцільно обрахувати та проаналізувати основні економічні показники (табл.2.4).

Таблиця 2.4 Основні економічні показники діяльності ДП «Житомирський лікеро-горілчаний завод»

Показник	Роки	Відхилення
	2006р	2007р	2008р	+,-	2008р. у % до 2006
Собівартість реалізованої продукції, товарів, робіт, послуг (тис.грн.)	38841,3	63131	104864,2	66022,9	+2,7
Валовий прибуток(збиток) (тис.грн.)	8917,2	15564	19615,8	10698,6	+2,2
Чистий прибуток (збиток), тис.грн.	432,1	1300	1489,7	1057,3	+3,4
Середньорічна вартість основних засобів, тис.грн.	5635,2	13571,2	6914,1	1278,9	+22,2
Середньоспискова чисельність працівників, чол.	312	312	312	0	100
Валова продукція, тис.грн.	5764,7	6132,0	6745,8	981,1	+17,0
Фондоозброєність, тис.грн.	2,63	2,16	1,50	-1,13	-5,7
Фондовіддача, тис.грн.	1,02	0,45	0,97	-0,05	-5
Продуктивність праці, тис.грн.	20,6	11,9	13,2	-7,4	-6.4
Рентабельність (%):	1,11	2,06	1,42	0,31	+27,9

З даних таблиці можна зробити висновок, що у 2008р. порівняно з 2006р. збільшились: собівартість реалізованої продукції, товарів, робіт, послуг на 66022,9 тис. грн., чистий прибуток (збиток) на 1057,3 тис. грн., валова продукція на 981,1 тис. грн., рентабельність на 27,9%, валовий прибуток (збиток) на 1057,3тис. грн., середньорічна вартість основних засобів на 1278,9 тис. грн Зменшились: фондовіддача на 0,05 тис. грн., продуктивність праці на 7,4 тис. грн., показник фондоозброєність зменшився на 1,13 тис. грн. Середньоспискова чисельність працівників не змінилася.

Фінансовий стан підприємства - це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів. Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої, комерційної та фінансово-господарської діяльності. Тому на нього впливають усі ці види діяльності підприємства.

Оцінка фінансової стійкості підприємства має на меті об'єктивний аналіз величини та структури активів і пасивів підприємства і визначення на цій основі міри його фінансової стабільності й незалежності, а також відповідності фінансово-господарської діяльності підприємства цілям його статутної діяльності. Фінансово стійким можна вважати таке підприємство, яке за рахунок власних коштів спроможне забезпечити запаси й витрати, не допустити невиправданої кредиторської заборгованості, своєчасно розрахуватись за своїми зобов'язаннями.

Оцінку фінансової стійкості ДП «Житомирський лікеро-горілчаний завод» будемо здійснювати на підставі комплексу показників (табл.2.5).

Таблиця 2.5 Оцінка фінансової стійкості ДП «Житомирський лікеро-горілчаний завод»

Показники
1. Коефіцієнт автономії (концентрації власного капіталу)	>0,5	0,25	0,23	0,22	-0,03
3. Коефіцієнт маневреності власного капіталу	>0,5	0,4	0,4	0,3	-0,1
6. Коефіцієнт співвідношення залученого і власного капіталу	<0,1	3,04	3,2	3,5	+0,46
8. Коефіцієнт фінансової стабільності	>1	0,3	0,3	0,3	0

З даних таблиці можна зробити висновок, що за досліджуваний період в ДП «Житомирський лікеро-горілчаний завод» зменшилась частка активів власників підприємства в загальній сумі активів, авансованих у його діяльність. Ступінь залежності від кредиторів залишився не змінним, але він показує, що частка залученого майна в активах підприємства є досить значною. Коефіцієнт співвідношення залученого і власного капіталу має тенденцію до зростання, тобто залежність підприємства від залучених коштів збільшилась. Динаміка коефіцієнта фінансової стабільності підприємства свідчить про незмінність фінансового стану підприємства.

Ліквідність підприємства - це його здатність швидко продати активи й одержати гроші для оплати своїх зобов'язань. Ліквідність підприємства характеризується співвідношенням величини його високоліквідних активів (грошові кошти та їх еквіваленти, ринкові цінні папери, дебіторська заборгованість) і короткострокової заборгованості. Про незадовільний стан ліквідності підприємства свідчитиме той факт, що потреба підприємства в коштах перевищує їх реальні надходження. Аналіз ліквідності здійснюється на підставі порівняння обсягу поточних зобов'язань із наявністю ліквідних коштів. Результати розраховуються як коефіцієнти ліквідності за інформацією з відповідної фінансової звітності (табл. 2.6).

Таблиця 2.6 Оцінка платоспроможності (ліквідності) ДП «Житомирський лікеро-горілчаний завод»

Показники	Норматив	2006р.	2007р.	2008р.
1. Загальний коефіцієнт покриття (платоспроможності)	>1	1,1	1,1	1,09	-0,01
2. Коефіцієнт швидкої ліквідності	>0,5	0,65	1,04	1,3	+0,65
3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності	>0,2	0,02	0,005	0,03	+0,01
4. Частка оборотних активів в загальній сумі активів	За планом	0,9	0,8	0,8	-0,1
5. Частка виробничих запасів в оборотних активах	>0,5	0,08	0,09	0,06	-0,02

Висновок: з даних таблиці можна зробити висновок, що ДП «Житомирський має погану ліквідність, тобто не має можливості у повній мірі погашати свою заборгованість. Частка виробничих запасів в оборотних активах не відповідає нормативу, була незмінною протягом трьох років. Частка оборотних активів в загальній сумі активів протягом трьох років теж не змінилась. Підприємство є платоспроможним, його загальні активи перевищують поточні зобов'язання.

2.2 Сучасний стан обліку процесу виробництва на Житомирському лікеро-горілчаному заводі

Під процесом виробництва розуміють сукупність господарських операцій, пов'язаних з виготовленням продукції (виконанням робіт, послуг). Він здійснюється під дією засобів праці і самої праці на предмети праці. Це зумовлює відповідні затрати підприємства на виробництво продукції: вартість матеріалів, витрачених на виготовлення продукції; заробітної плати, нарахованої робітникам; амортизацію засобів праці (основних засобів), зайнятих у виробництві, та ін. Окрім цього, підприємство здійснює витрати, пов'язані з обслуговуванням виробництва й управлінням. Всі ці витрати в сукупності складають виробничу собівартість виготовленої продукції (виконаних робіт, послуг).

При управлінні підприємством найбільш важливе значення має управління витратами, яке включає контроль і регулювання витрат.

Важливою ознакою витрат як у виробничій, так і у невиробничій сфері є характер їх зв'язку з певним об'єктом: продукцією, підрозділом, проектом.

Облік витрат на виробництво продукції (робіт і послуг) на ДП «Житомирський лікеро-горілчаний завод» здійснюється на підставі Типових положень з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт і послуг), затверджене Кабінетом Міністрів України.

Основою обліку є відображення господарських операцій на рахунках. За ступенем деталізації, як відомо, рахунки поділяються на: синтетичні і аналітичні.

Для організації обліку виробничих витрат велике значення має номенклатура синтетичних і аналітичних рахунків та об'єктів калькуляції. Виходячи зі специфіки своєї діяльності ДП «Житомирський лікеро-горілчаний завод» ввів свою деталізацію рахунків для обліку витрат на виробництво.

Рахунки обліку витрат на виробництво згідно з планом рахунків відносять до другого класу «Запаси» . Рахунок цього класу призначений для узагальнення інформації про наявність і рух належному підприємству предметів праці, призначених для обробки, переробки, використання у виробництві та для господарських потреб.

Формування інформації про витрати на виробництво за видами діяльності ДП «Житомирський лікеро-горілчаний завод» здійснює на рахунках 23 «Виробництво», 24 «Брак у виробництві», 25 «Напівфабрикати» , 39 «Витрати майбутніх періодів», 91 «Загальновиробничі витрати». За дебетом зазначених рахунків обліковуються витати, за кредитом- їх списання.

Витрати на випуск продукції ДП «Житомирський лікеро-горілчаний завод» відображає за видами виробництв на субрахунках другого порядку, що вводять спеціально до рахунка 23 «Виробництво».

До рахунку 23 “Виробництво” ДП «Житомирський лікеро-горілчаний завод» відкриває субрахунки для обліку витрат кожного виду виробничої діяльності, яке здійснює підприємство. Враховуючи багатогалузевий характер діяльності підприємство, відкриває субрахунки за видами виробництв: 2311- Горілка

2311.1-«Житомир сучасна»

2311.2-«Старий Житомир оновлена»

2311.3-«Житомирсучасна» 2311.4- «Старий Житомир оновлена»

Продовження в додатку В

2312- Настоянки

2312.1- «Бурштинівка українська»

2312.2- «Житомирська ароматна»

2312.3- «Житомирська набруньках елiтна»

Продовження в додатку Г

2313- Виннi напої

2313.1- «Журавлина на меду»

2313.2- «Персик на меду»

2313.3- «Слива на меду»

2313.4 - «Вишня на меду»

2313.5 - «Виноград на меду»

2313.6 - «Горобина медова на коньяку»

2313.7 - «Лісна ягода на меду»

2314- Вермути

2314.1- «Поліський червоний»

2314.2- «Поліський хмільний»

2314.3- «Поліський класичний»

2314.4- «Поліський букет»

2315- Сувенірні вироби

Динаміку виробництва алкогольних напоїв наведено в додатку Ж.

Виділення в синтетичному обліку субрахунків для окремих виробництв на ДП «Житомирському лікеро-горілчаному заводі» полегшує бухгалтерам організацію синтетичного та аналітичного обліку затрат на виробництво продукції(робіт,послуг). Аналітичний облік до рахунку 23 “Виробництво” ведеться за видами виробництв, за статтями витрат і найменуваннями (видами) або групами однорідної продукції. На великих виробництвах аналітичний облік витрат може вестись за підрозділами підприємства та центрами витрат і відповідальності. Перелік і склад статей обліку витрат і калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлюються підприємством. ДП «Житомирський лікеро-горілчаний завод» відкриває аналітичний облік виробничих затрат за наступною номенклатурою статей: 1.Сировина та матеріали. 2. Покупні комплектуючі вироби, напівфабрикати, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств та організацій. 3. Паливо й енергія на технологічні цілі. 4. Основна заробітна плата. 5. Додаткова заробітна плата. 6. Відрахування на соціальні заходи. 7. Витрати, пов'язані з підготовкою та освоєнням виробництва продукції. 8. Відшкодування зносу спеціальних інструментів і спеціальних пристосувань цільового призначення та інші спеціальні витрати. 9. Інші прямі виробничі витрати. 10. Загальновиробничі витрати. До складу інших прямих виробничих витрат включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат

Детально розписані статті витрат, що відносяться до собівартості продукції ДП «Житомирський лікеро-горілчаний завод» наведено в додатку Д Витрати, пов'язані з операційною (основною) діяльністю підприємства, які не включаються до собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг), поділяються на адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати.