Облік та контроль розрахунків з оплати праці (на прикладі державного підприємства "Вознесенський комбінат хлібопродуктів")

Можуть бути здійснені й інші утримання: за виконавчими листами, відшкодування втрат від браку продукції; неповернуті підзвітні суми в установлений термін, а також за заявами працівників. Крім того, проводиться утримання профспілкових внесків. Після цього визначають залишок на кінець місяця та суму, яка належить до видачі. Так, розрахунково-платіжні відомості, підписані керівником і головним бухгалтером ДП «Вознесенський комбінат хлібопродуктів», одночасно є особовим рахунком працюючих та оборотними відомостями до рахунка 66 «Розрахунки за виплатами працівникам».

Виплату заробітної плати, пенсій, премій за розрахунково-платіжними відомостями здійснюють протягом 3-х днів, після чого касир ДП «Вознесенський комбінат хлібопродуктів» навпроти прізвища працівника, який не одержав заробітної плати, на місці його підпису ставить відмітку «Депоновано» і складає реєстр депонованих сум.

Для аналітичного обліку невиданої працівникам заробітної плати ведеться Книга обліку депонованої заробітної плати, де по кожному працівникові позиційним способом записують заборгованість, табельний номер, прізвище, ім'я та по батькові, дату, суму, а також роблять відмітку про видачу або перерахування в бюджет по закінченні строку позивної давності по цих сумах. Сума невиданої заробітної плати здається в банк у день закриття розрахунково-платіжної відомості.

У ДП «Вознесенський комбінат хлібопродуктів» кожного місяця, кварталу, року складається державна статистична звітність з праці:

- звіт з праці (форма №1-ПВ);

- звіт з використання робочого часу (форма 3-ПВ);

У Звіті з праці вказується чисельність працівників та фонд оплати праці за період з початку року та за звітний місяць. Подається щомісяця. Містить таку інформацію:

- нарахована за місяць і наростаючим підсумком з початку року;

- нарахована сума податку на доходи фізичних осіб за місяць і наростаючим підсумком з початку року (на 01.01.2009 р. він становить 15%);

- сума нарахованої заробітної плати працівників, які працювали повний робочий місяць;

- кількість відпрацьованих людино - годин;

- кількість відпускних і лікарняних;

- сума заборгованості.

Звіт про використання робочого часу містить розділи про використання робочого часу, про рух робочої сили та містить інформацію про укладені колективні договори.

Розрахунки з працівниками підприємства здійснюють у Розрахунковій відомості та у Платіжній відомості.

Розрахункові відомості складаються з вкладних листків, які брошурують у книгу, що використовується окремо за кожний місяць. Такі відомості із заробітної плати робітників і службовців складаються з трьох розділів:

1) нараховано;

2) відраховано (утримано);

3) належна на 1-ше число наступного за звітним місяця сума до видачі на руки.

Складаються Розрахункові відомості на заробітну плату щомісячно по кожному працюючому на підставі існуючих методик і відповідної первинної документації, а також здійснюються необхідні відрахування з заробітної плати (аванс, одержаний за першу половину звітного місяця, податок на доходи фізичних осіб). Дані з третього розділу Розрахункової відомості «Належать до виплати» переносять до Платіжної відомості, яка є основою для виплати заробітної плати за другу половину звітного місяця.

Після трьох днів з дня одержання готівки в банку для видачі заробітної плати, премій, допомоги з соціального страхування та інших виплат, касир у Платіжній відомості проти прізвища працівника, який не одержав належну суму, на місті його розпису ставить відмітку «депоновано» та складає реєстр депонованих сум. Суми невиданої оплати праці здаються до Банку у день закриття Платіжних відомостей. У «Об'яві» на здавання цієї суми робиться запис «депоновані суми», щоб у подальшому банк зміг би видати за чеком ці суми підприємству. Проведені розрахунки є основою для складання довідки в банк про нараховану і належну заробітну плату і для перерахування до бюджету податку, відрахованого із заробітної плати робітників і службовців.

Розглянемо діючу схема документообігу з обліку розрахунків з оплати праці у ДП «Вознесенський комбінат хлібопродуктів» м. Вознесенська на рис. 3.1.

Рисунок 3.1 - Діюча схема документообігу з обліку розрахунків з оплати праці в ДП «Вознесенський комбінат хлібопродуктів» м. Вознесенська

Для одержання зведених даних нарахованої заробітної плати, а також даних про використання Фонду оплати праці за її складом і категоріями працівників у розрізі, необхідному для контролю і складання звітності, підсумовують дані Розрахункових відомостей за звітний місяць по цехах, відділах, а потім підсумують в цілому по підприємству. Розрахункові та платіжні відомості підписують керівник, та головний бухгалтер. У «Зведення даних за розрахунками з робітниками і службовцями», що складається апаратом бухгалтерії, наводиться розгорнуте сальдо за рахунком «Розрахунки за виплатами працівникам» на початок і кінець місяця, загальна сума нарахованої та сплаченої заробітної плати за місяць, сума відрахувань із заробітної плати.

У «Зведення заробітної плати за її складом і категоріями працюючих», що складається плановим відділом або відділом праці і заробітної плати, наводяться зведені дані про нараховану заробітну плату за її складом і категоріями працюючих.

«Зведення нарахованої заробітної плати за її складом і категоріями працюючих і зведення за рахунками з робітниками і службовцями» застосовується при зведенні апаратом бухгалтерії узагальнених даних про нараховану заробітну плату за її складом і категоріями працюючих за розрахунками з робітниками і службовцями.

Отже, у ДП «Вознесенський комбінат хлібопродуктів» первинний облік оплати праці відповідає загальним вимогам ведення. Господарство дотримується основних нормативних актів щодо ведення бухгалтерського обліку оплати праці.

3.2 Принципи обчислення середнього заробітку та інших нарахувань

Середній заробіток обчислюють у відповідності з такими нормативними документами:

1. Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. №100 (далі - Порядок №100). Його головний бухгалтер застосовує:

1) надаючи працівникам щорічні та додаткові відпустки (у тому числі у зв'язку з навчанням; працівникам, які мають дітей та інше) або виплачуючи компенсації за невикористані відпустки;

2) надаючи працівникам творчі відпустки;

3) при виконанні працівниками державних і громадських обов'язків у робочий час;

4) при переведенні працівників на іншу, більш легку і нижче оплачувану роботу за станом здоров'я;

5) при переведенні вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, на іншу, легшу роботу;

6) при наданні жінкам додаткових перерв для годування дитини;

7) виплачуючи вихідну допомогу;

8) проводячи виплату середнього заробітку за час службових відряджень;

9) оплачуючи вимушені прогули;

9) направляючи працівників на обстеження до медичних закладів;

10) при залученні працівників до виконання військових обов'язків;

11) в інших випадках, коли за законодавством виплати здійснюють виходячи із середньої заробітної плати.

При цьому розрахунковим періодом є останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. І тільки якщо з моменту зарахування працівника до штату пройшло менше року, розрахунковим вважається період фактичної роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надають відпустку або виплачують компенсацію за невикористану відпустку.

У всіх інших ситуаціях середній заробіток розраховують виходячи із заробітної плати за останні 2 календарних місяці роботи, що передують події, пов'язаною з відповідною виплатою. Новачкам, які пропрацювали на підприємстві менше цього строку, середню зарплату обчислюють на підставі виплат за фактично відпрацьований час.

Якщо у працівника не було заробітку (не з його вини) розрахунки проводять виходячи зі встановлених для нього у колективному договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу (пункт 4 Порядку №100).

2. Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.01 р. №1266 (далі - Порядок №1266). Цим документом керуються, визначаючи середній заробіток для розрахунку допомоги з тимчасової непрацездатності і з вагітності та пологів, з безробіття, соціальних виплат при нещасному випадку на виробництві.

Причому у всіх цих випадках середню заробітну плату (дохід) обчислюють за останні 6 календарних місяців роботи (із 1-го по 1-е число) перед настанням страхового випадку, протягом яких застрахована особа працювала і сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески (це зобов'язаний був робити роботодавець).

Правда, якщо застрахований працював менше 6 календарних місяців, середню зарплату обчислюють за фактично відпрацьовані календарні місяці, за які сплачені страхові внески. Якщо ж людина працювала менше календарного місяця, середній заробіток обчислюють за фактично відпрацьований час.

Розраховуючи середній заробіток для соціальних виплат, слід пам'ятати, що максимальна його сума, на яку нараховують (утримують) соціальні внески і пенсійний збір, дорівнює 10035 грн.

В розрахунок середньої заробітної плати включаються всі виплати в тому розмірі, в якому вони нараховані, тобто «брутто» - не виключаючи податки, утримання аліментів то інші утримання згідно з чинним законодавством.

При цьому щомісячні премії включаються в заробіток того місяця, за який вони нараховані згідно з платіжною відомістю.

Премії, виплачені за квартал і більше включаються в частині, яка припадає на місяці в розрахунковому періоді.

Винагорода по результатах роботи за рік і вислугу років при виплаті її на початку поточного року включається в розмірі 1/12 частини даних винагород за попередній календарний рік.

При визначенні середньої заробітної плати включаються такі види оплат:

- основна заробітна плата;

- доплати і надбавки (за понадурочні роботи і роботи в нічний час; суміщення професій і посад на одному підприємстві; за розширення зон обслуговування; виконання підвищених обсягів робіт; високе досягнення в праці; за керівництво бригадою, вислугу років; виробничі премії; премії за економію окремих видів палива, електро-, теплоенергії, винагорода по результатах роботи за рік).

Для нарахування допомоги в разі тимчасової непрацездатності загальний трудовий стаж визначається на день його хвороби (а не безперервний).

Оплата часу за додаткову роботу, виконувану на умовах сумісництва, проводиться в розмірі 0,5 окладу з посади, з якої виконується робота за сумісництвом, при суміщенні професій (посад) проводиться доплата у відсотках до посадового окладу за основним місцем роботи.

Розглянемо порядок нарахування основної оплати праці водіям автопарку зайнятих на ремонті машин.

1. Водій Гладирь С.П. у вересні 2007 року 5 днів по 3 години був зайнятий на ремонті автомобіля (заміна хрестовини, двох скатів, ремонт проводки).

а) визначаємо кількість фактично відпрацьованих годин:

5 дн. *3 год. = 15 год.

Ремонт, який виконував водій Гладирь С.П. відноситься до ІV розряду робіт з годинною тарифною ставкою 1 грн. 79 коп.;

б) нараховуємо оплату праці за виконану роботу:

1 грн. 79 коп. * 15 год. = 26 грн. 85 коп.

2. Водій Козак В.М. виконував ремонт кабіни автомобіля з вирізуванням латок, зняття та чистка глушителя 4 дні по 3 години в день. а)визначаємо кількість фактично відпрацьованого часу:

4 дні 3 год. = 12 год.

Ремонт який був виконаний водієм відноситься до II розряду робіт з годинною тарифною ставкою 1 грн. 44 коп. Заробітна плата водія Козак В.М. за фактично відпрацьований час і встановленої годинної тарифної ставки складає:

1 грн. 44 коп. * 12 год. = 17 грн. 28 коп.

Вихідна допомога (ст. 44 КЗпП України) сплачується в розмірі не менше від середньомісячного заробітку в разі призупинення колективного договору.

Тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності, який виданий лікувально - профілактичним закладом. На досліджуваному підприємстві допомогу по лікарняним листкам призначає комісія в складі керівника, головного бухгалтеру та представника профкому.

Нарахування виплат, що обчислюється із середньої заробітної плати за останні 2 місяця роботи вихідної допомоги провадиться множенням середньоденного заробітку на число робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна заробітна плата визначається діленням суми заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом 2-х місяців робочі дні на число робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, на число календарних днів за цей період.

Законом України «Про відпустки» від 15.11.96 р. №504/96-ВР встановлено державні гарантії права на відпустки, визначено умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров'я, а також виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особистості.

Тривалість щорічної основної відпустки становить не менше ніж 24 календарних днів за відпрацьований робочий рік, який відраховується від дня укладання трудового договору.

Святкові та не робочі дні, що припадають на період відпустки і не збігаються з недільними днями, до розрахунку тривалості відпустки не включаються і не оплачуються.

Якщо святкові дні збігаються з недільними днями, ці дні оплачуються, а тривалість відпустки за рахунок святкових і не робочих днів не збільшується.

Щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці та її тривалість надається за Переліком виробництв, робіт, професій і посад, затвердженим Кабінетом Міністрів України (до 35 календарних днів).

Загальна тривалість щорічної й додаткових відпусток не може перевищувати 59 календарних днів.

У ДП «Вознесенський комбінат хлібопродуктів» Микитенко Г.І. надано чергова відпустка на 24 календарних дні з 20 березня по 12 квітня 2008 р. За період з березня 2007 р. по квітень 2008 р. була нарахована основна заробітна плата на суму 8940 грн., допомога з непрацездатністю 480,50 грн.

Середня заробітна плата за день визначається:

(8940 грн. +480,50 грн.): (365 днів - 10 святкових і неробочих днів)= 26,54 грн.

Сума відпустки для визначення податку з доходів фізичних осіб визначається за кожним місяцем окремо: виплата за 12 днів у березні і 12 днів у квітні:

За березень 26,54 грн. * 12 днів = 318,5 грн.

За квітень 26,54 грн. * 12 днів = 318,5 грн.

Оплата відпусток розраховується виходячи із середньої заробітної плати, обліченої за 12 місяців, що передують місяцю відпустки. Одержана сума заробітку за 12 місяців ділиться на кількість календарних днів за цей період, за виключенням святкових і неробочих днів, установлених чинним законодавством України. Одержаний результат множать на кількість календарних днів відпустки.

При звільненні працівника згідно із його заявою нараховують компенсацію за невикористану відпустку, тривалість якої визначається тривалістю роботи працівника після чергової відпустки.

В досліджуваному господарстві проводять нарахування надбавки за стаж роботи.

Надбавка до заробітної плати за безперервний стаж роботи у цьому підприємстві в таких розмірах від суми річного заробітку:

- стаж роботи від 2 до 5 років - 8%;

- стаж роботи від 5 до 10 років - 10%;

- стаж роботи від 10 до 15 років - 12%;

- стаж роботи більше 15 років - 16%).

Безперервний стаж роботи на підприємстві встановлюється комісією у складі: голови підприємства, головного бухгалтера, робітника відділу кадрів. Основним документом для визначення стажу є трудова книжка, яка засвідчує роботу за спеціальністю.

При простій погодинній оплаті праці посадовий оклад економіста Мартиненко Г.В. складає 850 грн. У січні 24 робочих дні. Вона відпрацювала 20 робочих днів.

1. Визначаємо середньоденний заробіток:

850 грн. : 24 дні = 35,42 грн.

2. Заробіток за фактично відпрацьовані робочі дні:

35,42 грн. * 20 днів = 708,3 грн.

У ДП «Вознесенський комбінат хлібопродуктів» м. Вознесенська розрахунок середнього заробітку для оплати щорічної і додаткової відпустки, а також компенсації, за не використану відпустку при звільненні проводиться з виплат за останні дванадцять календарних місяців роботи, передуючі місяцю, в якому надається відпустка, а працівникам які пропрацювали на підприємстві менше року середня зарплата обчислюється за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця, після оформлення на роботу до першого числа в якому надається відпустка, відповідно до Порядку розрахунку середньої зарплати, затвердженої Ухвалою Кабміну України №100 від 8.02.95 р. із змінами і доповненнями внесеними Ухвалою Кабміну України №348 від 16.05.95 р. №185 від 24.02.97 р.

Для визначення середньоденного заробітку, заробітна плата за відпрацьований час в розрахунковому періоді ділиться на кількість календарних днів в цьому періоді за винятком святкових і неробочих днів згідно законодавства, а також робочих днів, впродовж яких працівник не працював при скороченому робочому тижні і одержаний результат множиться на тривалість відпустки в календарних днях.

3.3 Аналітичний та синтетичний облік праці та її оплати

У ДП «Вознесенський комбінат хлібопродуктів» розрахунки за виплатами працівникам ведуть на синтетичному рахунку 66 «Розрахунки за виплатами працівникам».

На цьому рахунку ведеться узагальнення інформації про розрахунки з персоналом з оплати праці за всіма її видами, а також розрахунки за не отриману персоналом у встановлений термін суму з оплати праці.

Рахунок 66 має такі субрахунки: 661, 662, 663.

На виконання положень прийнятого П(С)БО 26 та Інструкції №5, Наказом МФУ від 20.10.05 р. №717 внесено зміни до Плану рахунків та Інструкції про його застосування: змінено назву рахунку 66 «Розрахунки по оплаті праці» на «Розрахунки за виплатами працівникам», затверджено до нього субрахунки:

- 661 «Розрахунки за заробітною платою»;

- 662 «Розрахунки з депонентами»;

- 663 «Розрахунки за іншими виплатами».

Вказані нововведення не повністю відповідають гармонізації вітчизняного обліку виплат працівникам відповідно до норм П(С)БО 26 «Виплати працівникам», як це зображено на додатку В.

Дані про нараховані суми допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, вагітністю і пологами, премій та інші нарахування у Розрахунково-платіжну відомість записують із Розрахунків заробітної плати, листів непрацездатності тощо.

Після підрахувати суми, нарахованої за місяць, визначають суму за графою «Усього належить».

Для цього до суми, нарахованої за даний місяць, додають (або віднімають) суму заборгованості на початок місяця.

У розділі «Утримано і виплачено» спочатку в окремих графах записують видану із каси заробітну плату за другу половину минулого місяця і аванс у рахунок заробітку за першу половину минулого місяця. Підставою для цих записів є звіти касира і платіжні відомості.

Із заробітної плати працівників підприємства здійснюються утримання внесків до Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування на випадок безробіття, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, податок з доходів фізичних осіб у відповідності з чинним законодавством.

Можуть бути здійснені й інші утримання: за виконавчими листами, відшкодування витрат від браку продукції, неповернуті підзвітні суми в установлений термін, а також за заявами працівників. Крім того, може проводитися утримання профспілкових внесків.

В кінці після всіх утримань і нарахувань визначають залишок на кінець місяця та суму, яка належить до видачі.

При веденні Розрахунково-платіжних відомостей не включаються виплати, які не входять у фонд заробітної плати і в заробітну плату працівників при підрахунку середніх розмірів, а також суми, які не оподатковуються податком з доходів фізичних осіб (добові при службових відрядженнях, допомога при народженні дитини, допомога малозабезпеченим сім'ям на дітей, допомога на поховання тощо). Ці суми виплачуються окремо за платіжними відомостями або видатковими касовими ордерами.

Виплату заробітної плати, пенсій, премій за платіжними відомостями можна здійснювати протягом трьох днів, після чого касир навпроти прізвища працівника, який не одержав заробітної плати, на місці його підпису ставить відмітку «Депоновано» і складає реєстр депонованих сум.

При нарахуванні оплати праці працівникам запис роблять за кредитом рахунка 66 «Розрахунки за виплатами працівникам», на які відноситься оплата праці (табл. 3.1).

Таблиця 3.1 - Кореспонденція рахунків з обліку оплати праці у ДП «Вознесенський комбінат хлібопродуктів» м. Вознесенська

Зміст операції	Кореспондуючі рахунки	Сума, грн.
	Дт	Кт
Нарахована заробітна плата Несторенку Б.А., зайнятому на будівництві зерносховища	15	661	1500,00
Нараховано оплату праці Петренку О.І. за виконанні роботи по навантаженню, доставці і розвантаженню купленого палива, будівельних матеріалів	203	661	150,00
	205	661	242,52
Нараховано Мурмизі В.А. допомогу за час тимчасової непрацездатності та інші виплати за рахунок Фонду соціального страхування	652	661	560,00
Виплачена Ришиловій К.І. допомога у випадку тимчасової непрацездатності	661	301	1400,00
Утримано із заробітної плати Ромашкіній Р.Д. неповернені підзвітні суми	661	372	762,00
Утримано із заробітної плати працівників податок із доходів фізичних осіб	661	641	45783,6
Утримано із заробітної плати працівників:
- внески на обов'язкове державне пенсійне страхування	661	651	35946,18
- внески до Фонду страхування на випадок тимчасової втрати працездатності	661	652	5768,95
- внески на обов'язкове страхування на випадок безробіття	661	653	468,
- профспілкові внески	661	685	1209
Нарахована Димовій Н.І. сума оплати праці за лікарняними листами за рахунок коштів підприємства	23	661	6890
Депонована заробітна плата	661	662	1680
Нарахована заробітна плата економісту підприємства	92	661	1369,4
Нарахована заробітна плата Литвиновій Н.Д., яка здійснювала реалізацію молока на ринку	93	661	560,90

Для аналітичного обліку невиданої працівникам заробітної плати ведеться Книга обліку депонованої заробітної плати, де за кожним працівником позиційним способом записують заборгованість, табельний номер, прізвище, ім'я та по батькові, дату, суму, а також роблять відмітку про видачу із каси.

Сума невиданої заробітної плати здається в банк у день закриття платіжної відомості.

На субрахунку 661 відображають суми нарахованої заробітної плати працівникам підприємства, які належать як до облікового, так і до не облікового складу.

За рахунком 66 «Розрахунки за виплатами працівникам» може бути розгорнутий залишок: кредитовий, який відображує заборгованість підприємства працівникам по заробітній платі, і дебетовий, що показує заборгованість працівників підприємству по заробітній платі.

Отже, можна сказати, що в ДП «Вознесенський комбінат хлібопродуктів» аналітичний і синтетичний облік відповідає загальним вимогам ведення обліку оплати праці.

3.4 Контроль обліку розрахунків з оплати праці

Рахунок 66 «Розрахунки за виплатами працівникам» призначений для розрахунку за заробітною платою і з розрахунків з депонентами. При цьому розрахунки ведуться за всіма видами заробітної плати, премій, допомоги тощо. За кредитом цього рахунка відображається нарахована, за дебетом - виплачена заробітна плата і суми утримань податків, платежів за виконавчими документами тощо.

Перевіряючи розрахунки з оплати праці, контролер керується Законом України «Про оплату праці», затвердженим Постановою Верховної Ради України від 20 квітня 1995 р. №144/95-ВР (зі змінами і доповненнями до нього відповідно до Постанови Верховної Ради України від 6 лютого 1997 р. №50/97-ВР), а також Інструкцією зі статистики заробітної плати.

При перевірці правильності нарахування і виплати заробітної плати контролер насамперед ретельно знайомиться зі встановленими нормами для різних видів оплат. Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, розміри надбавок, доплат, премій підприємства встановлюють самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством і угодами. Конкретні розміри ставок, окладів, розцінок, надбавок, премій власник встановлює з урахуванням закону. Особи, що працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу. Робота в надурочний час оплачується у подвійному розмірі годинної ставки.

Для нарахування основної заробітної плати працівникам з погодинною оплатою праці ДП «Вознесенський комбінат хлібопродуктів» має відомості про посадові оклади (за штатним розкладом), присвоєні розряди (на підставі наказів по підприємству), а також дані табельного обліку відпрацьованого ними часу за відповідний період (місяць).

При нарахуванні основної заробітної плати працівникам, яким встановлена відрядна оплата праці, крім табеля необхідно мати відомості про виробіток і розцінки за виконані роботи.

Для розрахунку заробітної плати спеціаліста за тарифом годинну тарифну ставку треба помножити на кількість годин зміни.

Вибірково перевіряють наявність трудових книжок працівників. Відтак перевіряють правильність оформлення табеля обліку часу. Згідно з листом Міністерства праці та соціальної політики України від 05.02.98 №21-466 і відповідно до Кодексу законів про працю України тривалість робочого дня при шестиденному робочому тижні - 7 годин і 5 годин перед вихідними днями - не може перевищувати 40 годин на тиждень. Дотримання тарифних сіток і ставок, посадових окладів встановлюють шляхом їх порівняння зі штатним розкладом і перевіркою даних розрахунково-платіжних відомостей, табелів обліку використання робочого часу і розрахунку заробітної плати.

Під час перевірки ДП «Вознесенський комбінат хлібопродуктів» спочатку встановлюють правильність окладів і ставок з погляду віднесення підприємства до відповідної групи щодо оплати праці. Перевірку розрахунків з робітниками і службовцями із заробітної плати доцільно починати із встановлення ідентичності даних аналітичного обліку щодо оплати праці показникам синтетичного обліку з рахунка 66 «Розрахунки за виплатами працівникам» у Головній книзі й балансі на однакову дату. Для цього звіряють сальдо на перше число відповідного місяця у Головній книзі й балансі з підсумковими сумами (сумами до видачі) розрахунково-платіжних відомостей.

Причинами розходжень можуть бути: перекручення даних внаслідок зловживань (виключень виплат, утримань); неповного утримання авансів; повторного списання грошових документів із віднесенням виплат у дебет рахунка 66 «Розрахунки за виплатами працівникам»; зменшення дебіторської заборгованості або збільшення кредиторської заборгованості під час перенесення сальдо з одної розрахункової відомості в іншу тощо. Потім слід перевірити достовірність первинних документів (табелів обліку використання робочого часу і розрахунку заробітної плати, особових рахунків, розрахункових і розрахунково-платіжних відомостей). При почасовій оплаті праці у ДП «Вознесенський комбінат хлібопродуктів» перевіряють правильність тарифних ставок, умов контракту, а при відрядній - виконання кількісних і якісних показників роботи, правильність норм і розцінок. Також робиться перевірка, чи не включено в табелі обліку використання часу вигаданих (підставних) осіб, чи заведено на таку особу особову справу у відділі кадрів.

Правильність нарахування заробітної плати у досліджуваному господарстві визначають так:

- перевіряється правильність застосування розцінок шляхом зіставлення з документом, де вони передбачені, а також уточнюється, чи відповідає стаж працівника, його розряд, тип підприємства, сезон, асортимент продукції застосовуваним розцінкам;

- уточнюється, чи правильно визначено обсяг виконаної роботи і кількість відпрацьованого часу шляхом їхнього зіставлення з обліковими листками, подорожніми листками, табелем виходу на роботу, системами приймання виконаних робіт за актами приймання-здавання робіт;

- перевіряється правильність нарахування суми шляхом множення розцінки на кількість днів роботи, на суму товарообороту, на кількість виробленої продукції тощо.

Під час перевірки правильності нарахування і виплати заробітної плати у ДП «Вознесенський комбінат хлібопродуктів» встановлюють:

- чи відповідають дані відомостей на виплату заробітної плати тарифікаційним спискам працівників;

- наявність у відомості печатки, підписів керівника та бухгалтера;

- чи немає у відомостях підчисток і необумовлених виправлень;

- чи вказані дати виплати і підписи працівників про отримання заробітної плати;

- правильність підрахунків платіжної відомості;

- чи правильно пораховані суми утриманих і перерахованих податків із заробітної плати працівників;

- ідентичність підписів у відомості й особовій справі.

Заробітна плата за період відпустки нараховується у такому порядку. Середній заробіток для оплати відпустки розраховують, виходячи із заробітку за 12 останніх місяців (календарних), що передували місяцю виходу у відпустку.

Ця сума ділиться на 12 (або 11 за перший рік роботи).

Отриманий середньомісячний заробіток ділиться на середньомісячну кількість робочих днів протягом року (з урахуванням вихідних і святкових днів).

Після того, як було знайдено середньоденний заробіток, його перемножують на число робочих днів відпустки.

Премії та заохочування, пов'язані з трудовою діяльністю, визначають на основі положення, яке розробляється на підприємстві відповідно до типового.

Розглянемо послідовність виконання детальної перевірки розрахунків з оплати праці та інших виплат працівникам на рис. 3.2.

Рисунок 3.2 - Послідовність виконання детальної перевірки розрахунків з оплати праці та інших виплат працівникам у ДП «Вознесенський комбінат хлібопродуктів»

Під час перевірки виплати премій у ДП «Вознесенський комбінат хлібопродуктів» встановлюється:

- чи виконано умови, згідно з якими премія виплачується шляхом перевірки усіх показників за даними бухгалтерського і статистичного обліку;

- чи дотримано порядку зниження розміру або позбавлення премій тощо.

Згідно зі статтею 127 Кодексу законів про працю України утримання із заробітної плати можуть здійснюватися тільки у випадках, передбачених законодавством України.

Для розкриття сутності методичних підходів до проведення виплат працівникам у ДП «Вознесенський комбінат хлібопродуктів», достатньо виділяти три етапи: підготовчий, етап детальної перевірки та заключний, які характеризуються відповідними питаннями, що повинні бути розглянуті і вирішені контролером.

Підготовчий етап проведення контролю передбачає розгляд та оцінку діючої на підприємстві системи трудових відносин, застосовуваних систем оплати праці та стимулювання, попереднє тестування систем контролю та обліку, оцінку регламентного забезпечення, загальний аналіз діяльності кадрової служби підприємства з метою отримання доказів відповідності й ефективності організації оплати праці, обліку та контролю розрахунків за виплатами працівникам.

На етапі детальної перевірки виплат працівникам здійснюються переважно перевірки по суті, які направлені, перш за все на виявлення наявності, повноти і точності оцінки зобов'язань за виплатами працівникам та пов'язаних з ними нарахувань за певний період і віднесення витрат на оплату праці на собівартість, інші витрати звітного періоду та валові витрати підприємства. Як правило, вони проводяться вибірково, зважаючи на високу трудомісткість перевірки і значні масиви інформації, що перевіряється.

Перевіряють розпорядчі й первинні документи з обліку праці та її оплати, документи, що підтверджують інші виплати працівникам (листки непрацездатності, довідки про виконання держобов'язків, посвідчення про відрядження, розрахунки бухгалтерії), регістри синтетичного, аналітичного обліку, фінансову, податкову звітність.

Застосовують відповідні методи і прийоми контролю: інспекція зобов'язань з оплати праці та резервів, оцінка, опитування, запит (підтвердження), спостереження за виконанням роботи посадовими особами, аналітичний огляд; документальна перевірка, формальна, логічна та арифметична перевірка, підрахунок, економіко-математичні, статистичні методи.

У ДП «Вознесенський комбінат хлібопродуктів» щороку проводиться незалежний фінансовий контроль за ініціативою керівника. Слід відмітити, що жодного разу підприємство не порушувало законодавство з приводу бухгалтерського обліку оплати праці.

3.5 Шляхи вдосконалення обліку та контролю розрахунків з оплати праці

Реформування інституту оплати праці має здійснюватись у контексті загальної соціально-економічної політики уряду, а нові підходи до її організації повинні ґрунтуватись на системі базових науково визначених принципів, основоположними з яких вважаємо наступні: підвищення реальної заробітної плати в міру зростання ефективності виробництва та праці; забезпечення випереджаючих темпів зростання продуктивності праці над темпами зростання середньої заробітної плати; врахування впливу ринку праці; однакова оплата за однакову працю; диференціація заробітної плати в залежності від трудового внеску працівника в результати діяльності підприємства, від змісту і умов праці, від галузевої приналежності підприємства; створення та максимальне поєднання індивідуального і колективного матеріального стимулювання покращення кількісних та якісних результатів праці; простота, логічність і доступність форм і систем оплати праці; державне регулювання оплати праці.

Визначені принципи мають бути доповнені принципом ефективності систем оплати та стимулювання праці, який означає отримання найоптимальнішого ефекту.

На підставі визначених принципів організації оплати праці в умовах розбудови соціально-ринкових відносин провадиться організація оплати праці на рівні підприємств з активною регулюючою участю держави як гаранта прав і свобод людини, законодавця, власника, соціального партнеру.

П(С)БО 26 «Виплати працівникам» встановлено, що виплати працівникам поділяють на поточні виплати, виплати при звільненні, виплати по закінченні трудової діяльності, виплати інструментами власного капіталу підприємства, інші довгострокові виплати [43].

У П(С)БО 26 визначений порядок визнання окремих видів зобов'язань за виплатами працівникам на дату балансу (п. 11, 15, 16) та міжнародна практика обліку зобов'язань за програмами з визначеною виплатою дозволяє виділити окремим об'єктом фінансового обліку «довгострокові виплати працівникам».

До нього слід віднести: виплати по закінченні трудової діяльності за програмами виплат із визначеною виплатою; виплати при звільненні, інструментами власного капіталу підприємства та інші виплати, які не підлягають сплаті в повному обсязі протягом дванадцяти місяців по закінченні місяця, у якому працівник виконував відповідну роботу, тобто відстрочені виплати працівникам.

Норми П(С)БО 26 (п. 7-8, 12, 31) також вказують на поповнення складу забезпечень підприємства щодо виплат працівникам такими як виплати за невідпрацьований час, що підлягають накопиченню (оплата відпусток, компенсації за невикористану відпустку, накопичувані відгули, зокрема за донорство), премії та інші заохочувальні виплати, що будуть виплачені у майбутньому (щорічні премії за результатами року, за вислугу років), виплати при звільненні, передбачені офіційною програмою звільнення працівників (у випадку визначеності кількості працівників, які приймуть пропозицію про добровільне звільнення), інші довгострокові виплати працівникам (компенсації за період тривалої відсутності, виплати у зв'язку з тривалою непрацездатністю, з нагоди ювілеїв інші).

Для забезпечення обліку вказаних об'єктів запропоновано відкриття додаткових рахунків та субрахунків синтетичного обліку до передбачених Планом рахунків і внесення певних змін до методики обліку розрахунків з оплати праці та інших виплат працівникам (табл. 3.2).

Таблиця 3.2 - Порівняння діючих та пропонованих рахунків з обліку виплат працівникам, що узгоджені з нормами П(С)БО 26 та потребами діючої облікової практики

За планом рахунків	Пропоновані
У складі забезпечень виплат працівникам (поточних і довгострокових)
471 «Забезпечення виплат відпусток»; 472 «Додаткове пенсійне забезпечення»1	471 «Забезпечення виплат відпусток та іншого невідпрацьованого часу»; 472 «Забезпечення премій і заохочувальних виплат»; 477 «Забезпечення виплат за програмами звільнення»; 478 «Забезпечення інших довгострокових виплат працівникам».
У складі довгострокових зобов'язань
	56 «Довгострокові виплати працівникам»: 561 «Винагороди за програмами із визначеною виплатою»; 562 «Відстрочені виплати працівникам».
У складі поточних зобов'язань
66 «Розрахунки за виплатами працівникам»: 661 «Розрахунки по заробітній платі»; 662 «Розрахунки з депонентами»; 663 «Інші виплати працівникам».	66 «Поточні виплати працівникам»: 661 «Розрахунки за виплатами працівникам»; 662 «Виплати за державним соціальним страхуванням»; 663 «Інші поточні виплати працівникам»; 664 «Депоновані виплати».
1. У П(С)БО 26 «Виплати працівникам» не йдеться про пенсійне забезпечення, а визначено категорію виплат по закінченні трудової діяльності, однією із складових якої згідно міжнародного досвіду є пенсійні програми

У складі поточних виплат працівникам доцільно обліковувати на окремому субрахунку виплати за державним соціальним страхуванням, що провадяться на підприємстві. Їх сутність суттєво відрізняється від оплати праці й інших виплат за рахунок підприємства, бо регулюється не трудовим законодавством, а про соціальне страхування. До того ж частота здійснення вказаних виплат доволі висока, щоб виділити їх окремим об'єктом обліку.

У процесі дослідження встановлено, що уточнення вимагають методичні підходи до відображення безготівкової виплати зарплати.

Немає необхідності відображати такі виплати через рахунок 313 «Інші рахунки в банку в національній валюті» (Дт 313 Кт 311; Дт 661 Кт 313) - транзитний рахунок відкривається в обліку банку і не належить підприємству. Безготівкову виплату необхідно закривати кореспонденцією Дт 661 «Розрахунки за виплатами працівникам» Кт 311 «Поточні рахунки в національній валюті».

Інструкцією №291 передбачено ведення аналітичного обліку розрахунків за кожним працівником, видами виплат та утримань. В цілому аналітичний облік за працівниками здійснюється бухгалтерією в картках-особових рахунках, а за видами виплат та утриманнями у розрахунково-платіжних чи розрахункових відомостях.

Виплати працівникам за його нормами умовно можна розбити на три групи: заробітну плату (за трудовими договорами), виплати і винагороди, додаткові блага. Розмежування цих груп доходів має принципове значення, оскільки більшість ключових механізмів оподаткування доходів фізичних осіб пов'язані саме з доходами у вигляді заробітної плати і особливо з її натуральною формою.

Тому аналітичний облік розрахунків з оплати праці важливо будувати за напрямами контролю дотримання податкового й соціального законодавства та відповідності формування кореспонденцій у системі наступних субрахунків до рахунку 661 «Розрахунки за виплатами працівникам»: 6611 «Заробітна плата»; 6612 «Натуральна заробітна плата»; 6613 «Виплати за цивільно-правовими договорами»; 6614 «Зарплатні додаткові блага».

Інформація про оплату праці на підприємстві систематизується в регістрах бухгалтерського обліку, узагальнюється у фінансовій звітності та примітках до неї. Від її повноти, достовірності та точності залежить якість і ефективність управлінських рішень у сфері використання трудових ресурсів.

Тому, удосконалені підходи до формування бухгалтерської інформації про виплати працівникам мають знайти своє відображення у внесеннях змін до регістрів синтетичного обліку та відомостей аналітичного обліку.

Наступним кроком узгодження методики обліку виплат працівникам є внесення відповідних змін до НП(С)БО: в П(С)БО 2 не тільки змінити назву статті з «Поточні зобов'язання за розрахунками з оплати праці» на «Поточні зобов'язання за виплатами працівникам», а й уточнити її редакцію такого формулювання: «У статті «Поточні зобов'язання за виплатами працівникам» відображається заборгованість підприємства з оплати праці та інших поточних виплат працівникам (враховуючи депоновані виплати), за виключенням будь-якої вже сплаченої (авансованої) суми виплат»; передбачити статтю «Довгострокові зобов'язання за виплатами працівникам» і визначити її зміст.

Реалізація рекомендацій щодо вдосконалення методики обліку виплат працівникам і способів узагальнення інформації на аналітичних рахунках відповідає визначеним методологічним засадам обліку і принципам контрольованості та дає змогу забезпечити адекватне відображення даних у системі рахунків, їх зрозумілість та прозорість для користувачів фінансової звітності, а також успішно вирішувати накопичені у практиці проблеми, пов'язані з організацією обліку досліджуваного об'єкту.

В економіці України відбуваються суттєві зміни, обумовлені глобалізацією підприємницької діяльності, швидкими темпами розвитку інформаційних технологій. В умовах автоматизованої обробки інформації бухгалтерський облік і бухгалтерська інформація використовується більш широко ніж при ручній обробці даних, що обумовлено рядом факторів, основними з яких є обробка і зберігання великої кількості однакових в структурному плані одиниць облікової інформації; здійснення вибірки інформації з великої кількості даних, виконання складних математичних розрахунків; одержання в лічені хвилини паперових копій будь-якого документу (первинних документів, форм звітності тощо); багаторазове відтворення будь-яких дій. Використання засобів автоматизації дозволяє практично повністю вирішити проблему точності та оперативності інформації. Протягом декількох хвилин можуть бути підготовлені різноманітні і деталізовані дані, які необхідні для прийняття ефективних управлінських рішень.

Сучасні системи автоматизації бухгалтерського обліку включають великий набір типових рішень, що забезпечить основні ділянки обліку і адаптованих до сучасних умов господарювання, проте на кожному конкретному підприємстві є свої неповторні особливості обліку, які неможливо заздалегідь передбачити. Часто виникає необхідність особливим чином вводити, виконувати нестандартні дії чи готувати індивідуальні звітні форми.

Правильний вибір засобів автоматизації та програмного забезпечення дозволяє легко і миттєво адаптувати роботу бухгалтерії до правових норм, які часто змінюються.

Найбільш уживаний спосіб для цього сьогодні - обладнання автоматизованих робочих місць (АРМ) для працівників, зайнятих на найбільш трудомістких ділянках облікової роботи. АРМ - це робоче місце спеціаліста, яке обладнане персональним комп'ютером і комплексом програм для виконання спеціалістом функцій з обробки інформації. Автоматизація обробки облікової і контрольної інформації на підприємствах охоплює весь комплекс задач по синтетичному й аналітичному обліку. Передумовою цьому є організація централізованої бази даних та розподілених баз даних на місцях обробки інформації. Для реалізації задач обліку, контролю, й аналізу праці і заробітної плати створюється інформаційна база з використанням АРМ бухгалтера трьох категорії:

1. АРМ бухгалтера І категорії (цеха, бригади тощо);

2. АРМ бухгалтера II категорії (бухгалтерія);

3. АРМ бухгалтера III категорії (керівник).

На АРМ бухгалтера І категорії здійснюється введення первинний даних, розрахунок інформації і видача на екран чи друкувальний пристрій машинних документів зі структурних підрозділів. Контроль і аналіз інформації виконується по окремих структурних підрозділах. Автоматизація задач по обліку і контролю праці і заробітної плати базується на обособлених алгоритмах розрахунку. Введення первинних даних здійснюється в діалоговому режимі. Важливе значення при цьому має забезпечення високої вірогідності вихідних даних. Тому програмне забезпечення відповідних АРМ повинне забезпечити автоматизовану перевірку даних, що вводяться, і видачу повідомлень про виявлені, помилки. На АРМ бухгалтера II категорії (у бухгалтерії) створюється інформаційна база даних з обліку праці і заробітної плати, в якої поєднуються всі дані, що надходять з АРМ бухгалтера І категорії та зі структурних підрозділів.

Кінцевим результатом вирішення задач з обліку праці та її оплати є створення інформаційної бази в цілому по підприємству.

Комп`ютеризація обліково - аналітичних робіт принципово не змінює елементів методу бухгалтерського обліку. Найбільші зміни відбуваються в технології обробки облікової інформації, що виражається в порядку побудови комп`ютерних форм бухгалтерського обліку.

Комп'ютерна обробка даних впливає на процес вивчення контролером системи обліку і внутрішнього контролю праці і її оплати на підприємстві, що перевіряється. Автоматизація бухгалтерського обліку та інших управлінських функцій підприємства, з одного боку, і автоматизація контролю, з іншого, докорінно змінюють проведення контролю на конкретному економічному об'єкті.

У цих умовах суттєво змінюється організація і методика проведення контролю розрахунків з персоналом підприємства, оскільки здійснення її за методиками, орієнтованими на традиційний облік, не дає бажаного результату. В умовах функціонування автоматизованих інформаційних систем (далі - АІС) зазнають деяких змін основні принципи контролю. Відповідно, застосування системи може вплинути на:

- процедури, яких дотримується контролер у процесі одержання достатнього уявлення про системи бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю розрахунків з персоналом;

- аналіз властивого ризику та ризику системи контролю, за допомогою якого проводиться оцінка ризику;

- розробку і здійснення тестів контролю та процедур перевірки за суттю, необхідних для досягнення мети контролю.

Застосування комп'ютерних систем контролю зумовлює необхідність одержання спеціальних знань для проведення оглядів контролю і спрощення процесу проведення контролю розрахунків з оплати праці.

Проведення контролю в умовах автоматизованих систем обліку залежить від таких факторів: рівень автоматизації бухгалтерського обліку та контролю; ступінь доступності облікових даних, складність обробки інформації.

В оцінці труднощів автоматизованої обробки бухгалтерських даних необхідно враховувати як ступінь інтеграції інформаційних систем, так і ступінь спільного використання різними системами однієї і тієї самої облікової бази даних. Особлива увага приділяється перевірці надійності засобів внутрішнього контролю в середовищі комп'ютерної обробки даних. Облікова політика, орієнтована на комп'ютерну систему бухгалтерського обліку, має обов'язково передбачати елементи внутрішнього контролю. В умовах функціонування автоматизованих систем обробки інформації здійснюють три види контролю: структурний (виробничий) контроль; контроль розробки; процедурний (робочий) контроль.

Створення ефективної системи обліку оплати праці є важливою передумовою здійснення радикальних перетворень у сфері праці й на цій основі - забезпечення сталого економічного зростання.

В умовах ринкової економіки заробітна плата формується на принципах вартості та ціни робочої сили під впливом дії функцій усіх суб'єктів оплати праці. Розмежування цих функцій як елементів системи оплати праці передбачає підпорядкованість регулюючих елементів формуючим.

Практика роботи зарубіжних та окремих вітчизняних підприємств свідчить про те, що в умовах ринкової економіки внаслідок впливу регулюючих заходів на організацію заробітної плати на рівні підприємств відбувається формування певної структури заробітної плати.

Одним із основних завдань організації обліку в умовах використання комп'ютерних інформаційних технологій є розробка автоматизованої обліково-аналітичної системи розрахунків з оплати праці. Така розробка повинна базуватися на таких засадах: всі розрахунки в автоматизованій системі повинна відповідати сучасному законодавству, система має автоматично виконувати більшість розрахункових операцій, реєструвати й містити інформацію про документообіг з оплати праці, формувати звітність по заробітній платі. Також вона повинна забезпечувати надійний захист інформації, передбачати можливість її швидкого відновлення у разі непередбачених збоїв, крім того повинен бути розроблений механізм архівації даних.

Виходячи з цього, існує потреба в розробці шаблона (базової системи), який буде використовуватися при розробці нової автоматизованої системи обліку розрахунків з оплати праці з подальшим внесенням до неї специфіки конкретного підприємства. Створення такого шаблона передбачає вирішення таких задач: визначення його основних складових елементів, розкриття їх характеристик, розробка механізму їх взаємодії. Основним призначенням шаблону є можливість його використання будь-яким підприємством, адже потрібно буде лише розробити блок, який враховуватиме його специфіку, при цьому можна використовувати будь-яку програмну платформу. Отже, шаблон представляє собою базову обліково-аналітичну автоматизовану систему, яка може використовуватися будь-якими підприємствами з доробкою блоку, який відповідає за специфіку його діяльності.

Після детального аналізу існуючого програмного забезпечення, яке дозволяє створити автоматизовану обліково-аналітичну систему з мінімальною кількістю грошових затрат, доцільно детальніше розглянути програмний пакет «1С: Підприємство». Цей пакет є набором інструментів для розробки автоматизованої обліково-аналітичної системи. Фірма «1C» і фірми, які розповсюджують її програмні продукти (франчайзери), насамперед продають тільки цей набір інструментів. Потім вже підприємство вирішує купувати чи розробляти самому додаткову спеціальну програмну настройку.

Перевагами програмної платформи «1С: Підприємство» є наявність необхідних інструментів для створення автоматизованої системи обліку розрахунків з оплати праці, оскільки вона задовольняє всі вказані вище вимоги. Ця програма у порівнянні з іншими системами, такими як «Парус» або «Бест», дає можливість перепрограмувати стандартні настройки під вимоги конкретного підприємства.

Ефективне використання автоматизованої системи на базі комп'ютерної платформи «1С:Підприємство» потребує врахування методології та організації обліку розрахунків з оплати праці. Насамперед, визначимо склад обліково-аналітичної системи розрахунків з оплати праці. Основними її елементами є: константи, види розрахунків, довідники, документи, регістри, форми, необхідні для отримання звітної інформації.