2

НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ

ХАРКІВСЬКИЙ БАНКІВСЬКИЙ ІНСТИТУТ

Кафедра обліку і фінансів

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни ”Аудит”

на тему: Методика аудиту грошових коштів.

Керівник роботи,

викладач М.О. Катречко

Студент факультету

банківської справи,

обліку і фінансів,

IV курсу, групи 48-ОА,

спеціальності 6.050.100

“Облік і аудит” Т.Л. Хижняк

Харків

2005

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРИТИЧНІ ДОСЛІДЖЕНЯ З ПИТАННЯ АУДИТУ ГРОШОВИХ КОШТІВ

1.1 Мета і завдання аудиту операцій з коштами

1.2 Особливості нормативної бази готівково-розрахункових операцій

РОЗДІЛ 2. ДІЮЧА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ АУДИТУ ГРОШОВИХ КОШТІВ

2.1 Аудит операцій

2.2 Аудит коштів на рахунках в банках та розрахункових операцій

2.3 Аудит грошових документів та грошових коштів у дорозі

2.4 Аудит розрахунків із підзвітними особами

РОЗДІЛ 3. АУДИТОРСЬКИЙ ВИСНОВОК ПЕРЕВІРКИ РУХУ ГРОШОВИХ КОШТІВ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

В умовах ринкової економіки підприємства постійно підтримують фінансові взаємовідносини з іншими підприємствами, організаціями та робітниками підприємства і окремими особами. Тобто вони здійснюють як готівкові так і безготівкові розрахунки. Для цього кожне підприємство має касу для розрахунків готівкою і відкриті в установах банків розрахункові рахунки для безготівкового обігу, а також зберігання власних коштів.

Сучасні умови існування підприємств, а також процеси, що протікають в економіці країни ще раз підтверджують важливість і необхідність грошових коштів для здійснення фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємництва. Водночас тема грошових коштів являється дуже «тендітною» ділянкою при аналізі платоспроможності та подальшого існування кожного суб'єкта господарювання. Тому на кожному підприємстві повинні створюватися всі умови для ретельного контролю за оприбуткуванням, видачею та рухом грошових коштів. Це перш за все стосується внутрішнього і зовнішнього контролю. Моя курсова робота більш охоплює аспекти зовнішнього контролю, який проводить незалежна аудиторська фірма “Кост”.

Метою роботи являється ознайомлення з методикою проведення аудиту грошових коштів, здатністю виявляти суттєві зони ризику, а також уміння визначити допущені помилки, зловживання, правопорушення в грошовій сфері і передбачити можливі наслідки цих порушень для підприємств та не допустити їх виникнення.

Дана робота містить вступ, три розділи і висновок, які почергово характеризують методику проведення аудиту. Так, перший розділ розкриває мету і завдання аудиту грошових коштів, а також показує якими нормативно-правовими документами повинен керуватись аудитор при здійсненні перевірки. Другий розділ розкриває інформацію, що стосується програми перевірки, збору аудиторських доказів та формування робочих документів. Наприкінці роботи аудитора зробимо загальний висновок.

При написанні курсової роботи я використала різноманітні джерела інформації, а саме: підручники з аудиту, автореферати на здобуття ступеню кандидата економічних наук, що стосуються аспектів аудиторської діяльності в Україні, монографії та періодичні видання (газети, журнали).

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ З ПИТАННЯ АУДИТУ ГРОШОВИХ КОШТІВ

1.1 Мета і завдання аудиту операцій з коштами

Більшість операцій, що здійснюються на підприємстві, пов'язані з рухом грошових коштів, зокрема, проведенням розрахунків між підприємствами. Тому аудит операцій з коштами є дуже важливим.

Метою аудиту операцій з коштами є встановлення достовірності даних щодо наявності та руху грошових коштів, повноти і своєчасності відображення інформації в зведених документах та облікових регістрах, правильності ведення обліку грошових коштів і розрахунків відповідно до прийнятої облікової політики, достовірності відображення залишків у звітності господарюючого суб'єкта.

Основними завданнями аудиту операцій з коштами є:

- перевірка стану збереження готівки в касі;

- вивчення законності і доцільності проведення операцій з грошовими коштами та грошовими документами, своєчасності і повноти оприбуткування і витрачання грошових коштів;

- перевірка законності відкриття підприємством рахунків у банку, своєчасності одержання і обробки виписок банку по всіх відкритих рахунках; стану грошових коштів на рахунках на день проведення аудиту за даними виписок банку і за балансом підприємства;

- виявлення напрямів використання коштів, що зберігаються на банківських рахунках, оцінка правильності проведення взаємозаліків з кредитною установою;

- перевірка наявності договорів та їх реєстрації у відповідних журналах;

- вивчення законності операцій з дебіторською заборгованістю та реальності її відображення, зокрема, правомірності віднесення заборгованості до довгострокової чи поточної, дотримання законодавства при стягненні заборгованості по пред'явлених позовах, визначенні розміру заборгованості по відшкодуванню завданих збитків, правильності використання підзвітних сум і своєчасності надання авансових звітів підзвітними особами, законність і доцільність здійснення витрат через підзвітних осіб, можливість їх проведення за безготівковими розрахунками, реальності претензійних сум;

- перевірка правильності документального оформлення операцій з коштами, розрахунками та іншими активами і відображення цих операцій в обліку і звітності;

- перевірка правильності створення резерву сумнівних боргів: доцільності обраного методу створення, правильності розрахунку коефіцієнта сумнівності;

- вивчення порядку і джерел списання безнадійної заборгованості;

- оцінка стану синтетичного та аналітичного обліку коштів, розрахунків та інших активів на підприємстві, яке перевіряється, якості відображення господарських операцій в бухгалтерському обліку, облікових регістрах та звітності;

- перевірка дотримання підприємством податкового законодавства по операціях, пов'язаних із рухом грошових коштів, розрахунками з різними дебіторами.

Предметом аудиту операцій з грошовими коштами є господарські процеси та операції, пов'язані з рухом грошових коштів та інших активів, а також відносини, що виникають при цьому на підприємстві та за його межами.

Виходячи з цілей, які необхідно досягти аудитору під час проведення дослідження операцій з коштами формуються об'єкти аудиту:

- елементи облікової політики (форми бланків документів, регістрів обліку, звітності; порядок укладання договору про повну матеріальну відповідальність; порядок проведення інвентаризації коштів);

- операції з обліку (готівки, грошових документів; коштів на рахунках в банку);

- записи в регістрах обліку та звітності;

- інформація про порушення ведення обліку, недостачі, зловживання, які знайшли документальне підтвердження в актах ревізії, перевірок, висновках аудиторів, постановах правоохоронних органів тощо [13].

Джерелами інформації для аудиту грошових коштів є:

- первинні документи з обліку грошових коштів.

- облікові регістри, що використовуються для відображення господарських операцій з обліку коштів.

- акти та довідки попередніх ревізій, аудиторські висновки та інша документація, що узагальнює результати контролю.

- головна книга.

- звітність.

Документування операцій з грошовими коштами наведено в додатку А.

1.2 Особливості нормативної бази готівково - розрахункових операцій

Згідно з Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні підприємства (підприємці), які відкрили поточні рахунки в установах банків, зберігають на цих рахунках свої кошти на договірних умовах і здійснюють розрахунки за своїми зобов'язаннями в безготівковій та готівковій формі в порядку, установленому нормативно-правовими актами Національного банку України.

Розрахунки готівкою підприємств між собою та з підприємцями і фізичними особами проводяться як за рахунок коштів, одержаних з кас банків, так і за рахунок готівкової виручки і здійснюються через касу підприємств з веденням касової книги встановленої форми.

Сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) через їх каси, каси банків, інших фінансових установ, які надають послуги з переказу грошей, та підприємств поштового зв'язку не має перевищувати десяти тисяч гривень протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами. Платежі понад установлену граничну суму проводяться виключно в безготівковому порядку. Кількість підприємств (підприємців), з якими проводяться розрахунки, протягом дня не обмежується.

Ліміт каси встановлюється підприємствам, які мають рахунки в установах банків і здійснюють операції з готівкою. Такі підприємства можуть зберігати в своїй касі готівку на кінець дня в межах затвердженого ліміту каси (Додаток Ш).

При відкритті поточного рахунку (у період укладання договору на розрахунково-касове обслуговування) новостворене підприємство подає установі банку заявку-розрахунок для встановлення загального ліміту каси, порядку та строків здавання готівкової виручки.

Підприємства зобов'язані здавати готівкову виручку понад установлений ліміт каси в порядку і строки, визначені установою банку для зарахування на їх поточні рахунки. Якщо ліміт каси підприємству взагалі не встановлено, то вся наявна готівка в його касі на кінець дня має здаватися до банку (незалежно від причин, унаслідок яких ліміт каси не встановлено).

Готівкові кошти можуть здаватися підприємствами в денні та вечірні каси установ банків, через служби інкасації, підприємствам поштового зв'язку для переказів на їх поточні рахунки в установах банків.

Підприємства (підприємці), що мають поточні рахунки в установах банків, одержують готівку з цих рахунків за грошовим чеком (з чітким формулюванням суті операцій, що буде здійснюватися) у межах наявних коштів і витрачають її виключно на цілі, які визначені в грошовому чеку та не суперечать чинному законодавству України.

Для своєчасного одержання в установі банку потрібної суми готівки підприємства (підприємці) у встановлені банком строки мають попередити (письмово або усно) установу банку про необхідну суму коштів у банкнотах та розмінній монеті.

Касові операції оформляються прибутковими та видатковими касовими ордерами. Приймання готівки касами підприємств, у тому й одержаної з банку, проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства.

Про приймання готівки видається квитанція за підписами головного бухгалтера або особи, уповноваженої керівником підприємства, засвідчена печаткою підприємства.

Видача готівки з кас підприємств проводиться за видатковими касовими ордерами. Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або особи, які на це уповноважені. До видаткових ордерів можуть додаватися заява на видачу готівки, розрахунки тощо.

У разі видачі окремій фізичній особі готівки за видатковим документом касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування й номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому документі про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнило або кулькову ручку з темним чорнилом.

Під час одержання прибуткових касових ордерів або видаткових документів касир зобов'язаний перевірити:

- наявність і справжність на документах підпису головного бухгалтера, а на видатковому документі - дозвільного напису керівника підприємства або осіб, які ним уповноважені;

- правильність оформлення документів, наявність усіх реквізитів;

- наявність у перелічених документах додатків.

У разі недотримання хоча б однієї з перелічених вимог касир повертає документи до бухгалтерії для відповідного оформлення.

Прибуткові касові ордери або видаткові документи одразу ж після одержання або видачі за ними готівки підписуються касиром, а на доданих до них документах ставиться штамп або напис «Оплачено» із зазначенням дати (число, місяць, рік).

Прибуткові або видаткові касові ордери до передавання в касу реєструються бухгалтерією в журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів.

Касові документи після складання касиром звіту та його оброблення в бухгалтерії комплектуються в хронологічному порядку, нумеруються, переплітаються в окремі папки та зберігаються протягом 36 місяців після закінчення календарного року матеріально відповідальною особою, на яку покладено обов'язок зберігання документів, в окремому сейфі або спеціальному приміщені, що передається під охорону.

Винесення з приміщення, що охороняється, касових документів дозволяється лише в окремих випадках і тільки за письмовим дозволом керівника або головного бухгалтера. До кінця робочого дня документи обов'язково повертають.

Усі надходження і видача готівки в національній валюті підприємства враховують у касовій книзі.

Кожне підприємство, що є юридичною особою і має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті. Аркуші касової книги мають бути пронумеровані, прошнуровані та скріплені печаткою підприємства - юридичної особи. Кількість аркушів у касовій книзі засвідчується підписами керівника і головного бухгалтера підприємства - юридичної особи.

Записи у касовій книзі здійснюються у двох примірниках чорнилом темного кольору кульковою або чорнильною ручкою. Перші примірники залишаються в касовій книзі. Другі примірники мають бути відривними, що і є звітом касира. Перші і другі примірники мають однакові номери.

Виправлення в касовій книзі не допускаються. Якщо виправлення зроблені, то вони засвідчуються підписами касира, а також головного бухгалтера або особи, що його заміщує.

Записи в касовій книзі робляться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним прибутковим касовим ордером і видатковим документом у день їх надходження або видачі.

Щоденно в кінці робочого дня касир підсумовує операції за день, виводить залишок готівки в касі на початок наступного дня і передає до бухгалтерії як звіт касира другий відривний аркуш з прибутковими і видатковими касовими ордерами під розпис у касовій книзі.

Контроль за правильним веденням касової книги покладається на головного бухгалтера або уповноважену керівником особу.

Касир відповідно до чинного законодавства України несе повну матеріальну відповідальність за збереження всіх прийнятих ним цінностей. Касиру забороняється передовіряти виконання дорученої йому роботи іншим особам.

Згідно з Указом Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюється Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу:

- за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день;

- за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми;

- за витрачання готівки з виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) та інших касових надходжень (крім коштів, отриманих із кас установ банків) на виплати, що пов'язані з оплатою праці (за винятком екстрених (невідкладних) обставин - соціальних виплат громадянам на поховання, допомоги при народженні дитини, одиноким та багатодітним матерям, на лікування в разі хвороби, компенсації особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи), за наявності податкової заборгованості - в розмірі здійснених виплат;

- за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів - у розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум;

- за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, - у розмірі сплачених коштів;

- за використання одержаних в установі банку готівкових коштів не за цільовим призначенням - у розмірі витраченої готівки.

За не встановлення установами банків лімітів залишку готівки в касах з них стягується штраф у п'ятдесятикратному розмірі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожний випадок такого не встановлення.

РОЗДІЛ 2. ДІЮЧА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ АУДИТУ ГРОШОВИХ КОШТІВ

2.1 Аудит касових операцій

Аудит касових операцій передбачає перевірку операцій підприємства, пов'язаних із обігом готівки в процесі здійснення фінансово-господарської діяльності з метою встановлення правильності їх проведення відповідно до чинного законодавства України.

Готівкові операції - це такий своєрідний об'єкт обліку, який, з одного боку, потребує до себе досить уважного ставлення, а з іншого - не викликає проблем методологічного змісту через свою простоту та конкретність.

Метою аудиту касових операцій є встановлення відповідності застосовуваної в організації методики обліку та оподаткування операцій з руху готівки, що діють в Україні в періоді, коли відбувається перевірка, нормативним документам, для того щоб сформувати думку про достовірність бухгалтерської звітності в усіх суттєвих аспектах.

При перевірці касових операцій з'ясовують:

- наявність всіх касових звітів та прибуткових та видаткових документів, відображених у касових звітах;

- дотримання касової дисципліни;

- наявність встановленого ліміту залишку каси;

- повнота та своєчасність оприбуткування готівки;

- забезпечення щоденного дотримання встановлених банком лімітів залишків готівки у касі, строків та порядку здачі грошової виручки, своєчасність повернення в банк не виплачених у встановлений термін сум заробітної плати, допомоги, стипендій, винагород та інших сум;

- правильність витрачання готівки з виручки та готівки, отриманої в банку;

- дотримання граничної суми платежів у розрахунках з юридичними і фізичними особами;

- правильність застосування курсу валюти при відображенні операцій у національній валюті та визначення курсових різниць на дату операції і на кінець звітного періоду;

- правильність ведення касової книги, своєчасність і повнота обліку в ній надходжень та видачі готівки; правильність оформлення касиром касових ордерів.

При перевірці також слід встановити коло посадових осіб, які мають право підписувати касові документи.

Аудиторам слід звертати увагу на умови збереження грошових коштів: забезпечення обладнання каси пожежною та охоронною сигналізаціями, сейфами й вогнетривкими шафами, дотримання умов транспортування готівки з банку до підприємства.

Касові операції рекомендується проводити в такій послідовності.

При перевірці касової дисципліни підприємства “Мрія” було сконцентровано увагу на виявленні випадків використання коштів не за цільовим призначенням (наприклад, на господарські потреби) із сум, отриманих на виплату заробітної плати.

Згідно з наданими документами (додаток Д, Е, Ж, Н) не було виявлено порушень. Кошти, отримані на виплату заробітної плати, були використані за цільовим призначенням.

Для цього ми перевірили:

- наявність наказу про призначення касира;

- наявність укладеного з касиром договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність;

- наявність доведеного банком ліміту залишку готівки в касі;

- наявність дозволу банку на витрачання коштів з виручки на виплату зарплати та інші потреби;

- дотримання встановлених граничних норм використання готівки;

- забезпечення збереженості грошових коштів в касі, а також при доставці їх з банку і здачі в банк;

- визначення термінів здачі звітів касирів та їх дотримання (своєчасне подання звітів дозволяє контролювати рух готівки, залишки грошових коштів в касі, а також правильність оформлення первинних документів);

- чи проводяться інвентаризації касової готівки, чи створена на підприємстві комісія по проведенню таких інвентаризацій каси і чи виконує вона свої обов'язки.

При перевірці дотримання ліміту залишку грошових коштів в касі підприємства “Мрія”, встановленого банком, провели суцільну перевірку каси і не виявили відхилень від встановленого ліміту з фактичними залишками готівкових коштів за даними касових книг і в натурі. Банк встановив ліміт каси підприємства в сумі 150 грн.

При перевірці повноти і своєчасності оприбуткування коштів були виявлені такі відхилення:

- сума, вказана в ПКО № 1 не відповідала сумі, яка була вказана на корінцю чека № 1, а також запису в касовій книзі (додаток З, К). Відхилення складають 2 грн. 00 коп.

- дата у ПКО № 2 і дата накладної № 1 не співпадають (додаток Л, М).

Під час перевірки законності списання коштів у видаток по касі ми проаналізували рух готівки і не виявили розбіжностей між сумами фактично здійснених оплат в погашення дебіторської заборгованості та сумами, які зараховані в касу, а також проконтролювали повноту здачі депонованої заробітної плати в банк. Списання грошових коштів перевірили за документами, доданими до звітів касира, наступним чином:

- зіставили записи у касовій книзі з видатковим касовим ордером № 1, платіжною відомістю на виплату заробітної плати № 1 та депонованою заробітною платою. І побачили, що з поточного рахунку отримали по чеку № 2 (додаток Е) кошти на виплату заробітної плати в сумі 5000 грн. За платіжною відомістю № 1 виплатили заробітну плату робітникам в сумі 4500 грн. 00 коп. (додаток Д). Видали з каси 4500 грн. 00 коп. (додаток Ж). І депоновану заробітну плату повернули до банку в сумі 500 грн. 00 коп. За об'явою на внесення готівки № 1 (додаток И).

- зіставили суми і дати у касовій книзі, видаткових касових ордерах із доданими відомостями на виплату заробітної плати, депонованої зарплати, а також з особовими рахунками з нарахування зарплати або розрахунково-платіжними відомостями, з підписами осіб, які отримали кошти для перевірки їх ідентичності.

Результати перевірки оформили за відомістю звірки надходжень і витрачань готівки з каси, яка наведена в додатку Ф.

Перевірку записів в касовій книзі і у звітах касира здійснювали наступними прийомами і способами:

- перевіряли дотримання порядку ведення записів в касовій книзі. Касова книга була прошнурована, пронумерована і опечатана сургучевою печаткою. Кількість листків у ній завірялася підписами керівника і головного бухгалтера підприємства.

Записи в касовій книзі проводилися касиром одразу після отримання або видачі грошей по кожному ордеру або іншому документу, який його замінював. Щоденно, в кінці робочого дня, касир підраховував підсумки операцій за день, виводив залишок грошей в касі на наступне число і передавав до бухгалтерії в якості звіту касира другий відривний лист з прибутковими і видатковими документами під розписку в касовій книзі. Виправлення в касовій книзі не допускалися.

- перевіряли шляхом пунктирування наявність первинних документів, відображених в касовому звіті. В процесі перевірки впевнилися в документальній обґрунтованості записів в касовій книзі, які підтверджувалися правильно оформленими прибутковими і видатковими касовими ордерами або документами, які їх замінюють. Останні бухгалтерія зобов'язана записувати в журналі реєстрації ордерів, що робиться не завжди. Відсутність такого журналу створила можливість для виникнення невідповідностей шляхом знищення касових ордерів. Мета ведення журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових ордерів полягає в здійсненні контролю бухгалтера за діями касира, який повинен щоденно записувати в звіті всі одержані ним із бухгалтерії зареєстровані касові ордери. Якщо касир самостійно виписує касові документи без контролю з боку бухгалтерії, це дає йому можливість допускати відхилення і користуватись так званими тимчасовими ордерами, якими оформлюються незаконні видачі грошей із каси. Трапляються випадки, коли у звіті касира списуються кошти на видаток без оформлення первинних документів. У даній перевірці таких порушень не було виявлено.

- перевіряли правильність підрахунків підсумків операцій за день у касовій книзі і переносів сум з однієї сторінки касової книги на іншу. Також порушень не було виявлено (додаток П). Така перевірка необхідна, тому що в практиці трапляються випадки помилкового або навмисного перекручування в підсумках та їх переносах, які не дають правильних результатів інвентаризації касової готівки, а іноді за цим приховується привласнення грошей.

Перевірка правильності оформлення прибуткових і видаткових касових документів проводилася в декілька етапів:

- перевірка прибуткових і видаткових документів, що були додані до звіту касира, за формою і сутністю відображених у них операцій. Таку перевірку ми проводили в усіх випадках і особливо тоді, коли документ мав недоброякісний зовнішній вигляд. Правильність кожної касової операції, якщо вона викликала сумнів, перевіряли за іншими документами, в яких вона відображалася. Адже одна і та ж операція обов'язково відображається не в одному, а в кількох документах. Наприклад, списання готівки на придбання запасів підтверджувалось оприбуткуванням останніх (додаток С, Т).

Під час перевірки на підприємстві “Мрія” не зустрічалися випадки подвійного і багаторазового списання окремих сум по касі на підставі одного документа, який послідовно додається до видаткових касових ордерів, а потім знову вилучається, або вилученого з архіву. Такі операції виявляють різними способами. Один з них - ретельна перевірка первинних документів, зазначених у видаткових ордерах. Особливу увагу аудиторів має привертати виправлення дат, номерів та заголовків відомостей. Другий спосіб полягає у звірці даних синтетичного та аналітичного обліку; третій - у взаємній перевірці документів.

Перевіряючи правильність оформлення документів, за якими здійснювались касові операції, також звернули увагу на те, що не проводились підчистки і не було виправлень в цих документах і на платіжних відомостях є підписи на виплату грошей, а в самих відомостях - підписи осіб, які їх отримали. Достовірність підписів одержувачів грошей у касі перевіряли шляхом порівняння їх підписів з підписами на інших документах.

Також звернули увагу не тільки на зміст касової операції, що особливо важливо, але й на колір паперу касових документів, одноманітність письма, зрозумілість підпису, наявність штампів, що засвідчують погашення документів. Але виявили, що у ВКО № 2 не було підпису керівника (додаток С), а у ПКО № 2 відсутня печатка (додаток Л).

Видаткових ордерів, не підтверджених підписом одержувача коштів, не було і підписаних керівником і головним бухгалтером незаповнених чеків і видачі їх касиру для самостійного заповнення при отриманні коштів з банку також не виявили. Чекові книжки зберігаються у головного бухгалтера в сейфі не порушуючи чинне законодавство.

Для узагальнення інформації про наявність та рух грошових коштів у касі підприємства призначений рахунок 30 “Каса”, який має такі субрахунки:

301 “Кошти в національній валюті”;

302 “Кошти в іноземній валюті”.

За дебетом рахунка 30 “Каса” відображається надходження грошових коштів до каси підприємства, за кредитом - виплата грошових коштів із каси підприємства.

Інвентаризація касової готівки проводилася комісією в складі аудитора, головного бухгалтера і касира. Під час інвентаризації встановлювалася фактична наявність грошових коштів, поштових марок, розрахункових чекових книжок та інших грошових документів, цінних паперів.

Перш, ніж почати вивчати касові операції, аудитор уважно вивчив нормативні документи, що регламентують порядок ведення касових операцій, збереження готівки в касі, та ознайомився зі списком осіб, що несуть відповідальність за недотримання цього порядку.

До початку вивчення касових документів визначили, чи укладений договір про матеріальну відповідальність керівника підприємства з працівниками, які відповідають за ведення касових операцій.

Потім перевірили наявність звіту касира, який передається аудитору разом з письмовою розпискою про відсутність у касі грошей і грошових документів, які належать особисто касиру або стороннім організаціям.

Зберігати в касі готівку, яка не належить даному підприємству, заборонено.

Перевірка наявності грошових коштів та інших грошових активів в касі проводилася шляхом їх перерахунку касиром в присутності аудитора і головного бухгалтера. Результати підрахунку перевіряв аудитор. Готівка в опечатаних банком пачках розпечатувалася і також перераховувалася.

За наявності великої кількості купюр складався опис, в якому зазначався номінал купюр, їх кількість і сума. Опис підписувався всіма членами інвентаризаційної комісії.

Під час перевірки фактичної наявності грошових документів встановлювалася сума, автентичність кожного документу і правильність його оформлення. Перевірка здійснювалася за окремими видами документів із зазначенням в інвентаризаційному описі назви, номера, серії купюри і загальної суми.

Залишок пред'явленої готівки та цінних паперів комісія порівнювала із залишками по касовій книзі на момент інвентаризації. Результати заносилися до інвентаризаційного опису.

Перевіряючи касову книгу, аудитори з'ясували, чи своєчасно касир проводить в ній записи за операціями, що мали місце на момент проведення аудиту або, чи пронумерована та прошнурована касова книга, чи скріплена вона печаткою з підписом керівника і головного бухгалтера. Порушень не було виявлено.

Запізнення з записами в касову книгу не було, що не припиняло інвентаризацію готівки в касі.

Якщо на момент перевірки гроші знаходяться не лише в касі, а й у касирів-інкасаторів, то в цьому разі проводиться одночасна інвентаризація готівки у цих осіб. За відсутності такої можливості всі місця зберігання готівки опечатуються, а перевірка проводиться послідовно.

В період інвентаризації в касі можуть перебувати частково оплачені (не закриті) платіжні відомості на виплату заробітної плати, пенсій, допомог, а також різного роду розписки на видачу грошей у тимчасове користування. Частково виплачені за такими платіжними відомостями суми, дозволено заносити до акту інвентаризації з певним застереженням. Розписки, неправильно оформлені довіреності, документи на видачу коштів з каси, на яких не має розписки отримувача, до заліку не приймаються, а видані за ними суми вважаються недостачею.

Виявлена в касі готівка, не виправдана прибутковими документами, вважається лишком каси і зараховується в доход підприємства.

Якщо цінні папери зберігаються в депозитарії, то їх наявність підтверджується випискою депозитарія, і на її підставі вони заносяться до акту. Дані про іноземну валюту вносяться до документів за курсом НБУ, який діє на день інвентаризації.

За фактом проведення інвентаризації аудитор склав висновок, дані проведеної інвентаризації звірили з даними поточного обліку і зробили висновки про результати інвентаризації.

За результатами інвентаризації касової готівки аудитор з'ясував, чи проводилися підприємством розрахунки з населенням за відпущені їм товари, оскільки підприємство зобов'язане вести вказані розрахунки із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій.

Основні порушення в операціях з грошовими коштами в касі, які взагалі зустрічаються на підприємстві наведено в додатку Б.

2.2 Аудит коштів на рахунках в банках та розрахункових операцій

Першим етапом у вивченні банківських операцій є з'ясування аудитором питання, які рахунки відкриті підприємством в обслуговуючих установах банку [13]. Підприємству “Мрія” для зберігання коштів відкритий поточний рахунок (2600725), на який надходить виручка від продажу продукції, товарів, ведення робіт і надання послуг, проводяться розрахунки за виконані роботи, оплата товарно-матеріальних цінностей, робіт і послуг.

Незалежно від того, якими рахунками в банку користується підприємство, аудит, проведений на основі виписок банку та доданих до них документів, доцільно здійснюється в такій послідовності:

- перевірка наявності виписок з поточного рахунку. При перевірці ми впевнилися, що в бухгалтерії є в наявності всі виписки банку і за всіма рахунками. Разом з цим потрібно перевірити їх вірогідність.

Щоб впевнитися в наявності всіх виписок, звернули увагу не тільки на нумерацію сторінок, але й на дати. Виписки банку за кожним рахунком підібрали за всі робочі дні, в які проводилися операції. Неробочі дні визначили за календарем, а дні, в які операції не проводились, - за послідовністю залишку.

Вхідні й вихідні залишки звірили не лише за виписками, але й за датами здійснення попередніх операцій. По кожній сумі, зазначеній в банківській виписці, були додані відповідні документи.

- перевірка якості і достовірності виписок банку, а також наявність додатків до них. Виписки банку були без помарок, підчисток і необґрунтованих виправлень.

При вивчені операцій за рахунками в установі банку перевірили наявність та достовірність виписок банку за кожним рахунком, наявність штампів і підписів працівників установ банків, відповідність зазначених у них даних даним бухгалтерського обліку - Головної книги. При цьому виписки добиралися за хронологічною послідовністю для того, щоб перевірити, чи правильно перенесені залишки з попередньої до наступної. Порушень не було виявлено.

Трапляються випадки, коли службові особи, одержуючи готівку з банку, повністю або частково не здають її до каси підприємства. Це приховується різними шляхами: в одних випадках не заповнюються корінці чеків, а банківські виписки знищуються; в інших - на корінцях чеків зазначають меншу суму, ніж одержано насправді, а у виписках банку роблять відповідні зміни. Викрити такі невідповідності можна, одержавши в банку справжню виписку і порівнявши її дані з сумами, оприбуткованими в касовій книзі і звіті касира. Особливу увагу слід звернути на заповнення реквізитів документів. На перевіряємому підприємстві даних випадків не виявлено.

Ми також звірили номери корінців грошових чеків з банківським виписками, і звірили одержання і повноту оприбуткування коштів за касовою книгою. І виявили, що з банку за чеком № 1 були видані кошти в сумі 525 грн., а оприбутковано до каси за ПКО № 1 кошти в сумі 523 грн. Нестача склала 2 гривні. Це сталося з вини касира.

Виписка банку по дебету і кредиту може бути виправлена в бухгалтерії або фіктивна. Операції, які викликають сумнів, за погодженням з клієнтом вивчають за допомогою зустрічної перевірки з банківською установою, якщо на такі дії є дозвіл клієнта.

Також ми перевірили відповідність дат платіжних доручень датам у банківських виписках; правильність заповнення платіжних доручень; таксування оборотів у виписках банку.

- звірка оборотів і залишків, відображених у виписках банку, із записами в облікових регістрах. Для цього ми підрахували обороти за виписками в банку в розрізі кожного рахунку за кожний місяць і ці дані порівняли із записами в журналі № 1, відомості 1.2 та Головній книзі. Виписки банків контролюють за такою формулою [13]:

(2.1.)

де - залишок на початок дня;

- кредитовий оборот;

- дебетовий оборот;

- залишок на кінець дня.

- документальна перевірка записів за рахунками в банку проводилася в трьох напрямах:

На першому напрямі перевірили, чи повністю виправдані ці операції документами, доданими до виписок банку. На другому - перевірили, чи правильно складені за ними бухгалтерські проводки. Для цього провели суцільну перевірку банківських документів за період, що вивчається, переглядаючи їх в порядку записів у журнал та відомість з одночасною відміткою записів на виписках банку. Переконалися у правильності оформлення документів і відповідності доданих до них підстав, у наявності на копіях платіжних доручень штампів банку тощо. На третьому - провели систематизовану перевірку документів, згрупованих за однорідністю операцій.

Документи, які викликали сумнів, уважно перевірили як за формою, так і за змістом. При цьому, як правило, провели за згодою замовника зустрічну перевірку і взаємний контроль операцій.

Після порівняння виписок банку з доданими до них первинними документами, встановлення правильності підрахунків сум оборотів, початкового і кінцевого сальдо, особливо ретельно перевірили сутність господарських операцій, а саме: чи на законних підставах надійшла на відповідний рахунок або була списана та чи інша сума коштів. Для цього порівняли дані бухгалтерського обліку, товарно-транспортні документи, журнал реєстрації дорожніх листків. Порушень не було виявлено.

Крім взаємної звірки та порівняння сум, що записані у відповідних документах, пересвідчилися у реальності тієї чи іншої операції.

Особливо ретельно перевірялися оплачені лімітованими чеками залізничні накладні, рахунки та квитанції інших організацій.

Під час перевірки розрахунків з використанням різних форм безготівкових розрахунків звернули увагу на наявність всіх виправдовуючи документів і з дозволу клієнта провели зустрічну перевірку в банку, з якої були здійснені розрахунки. Особливу увагу приділили розрахунковим операціям, проведеним за чеками, акредитивами або з використанням векселів. Типові порушення, що виникають в операціях по рахунках в банках, наведені в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Основні порушення при проведенні операцій по рахунках в банках

№ з/п	Можливе порушення	Характеристика порушення
1	Неповне відображення в обліку операцій по рахунках в банках	- не відображення надходження сум, одержаних з банку і одночасне не відображення надходження сум на рахунок на таку ж суму - тимчасове віднесення відповідних сум на розрахунки з банком по претензіях - відсутність документів, що підтверджують списання грошових коштів з банківського рахунку
2	Безготівкові перерахування коштів не за призначенням	- перерахування коштів постачальникам з викривленням тексту, що оплачуються з рахунку або з підміною копій банківських доручень - переказ грошових коштів підставним особам за нібито виконані роботи або в порядку погашення заборгованості
3	Некоректне відображення операцій на рахунках в банках в регістрах синтетичного обліку	- некоректне складання проводок - неправильне виведення залишків - невідповідність записів в регістрах записам в первинних документах

При аудиті розрахункових операцій проводили порівняння залишку заборгованості, яка обліковувалася на балансі на початок періоду, що підлягає аудиту, з кожного виду розрахунків, із залишком в облікових регістрах і з актами взаємо звірки розрахунків з постачальниками і підрядниками.

Таку перевірку проводили за кожним рахунком і місяцем послідовно, тобто кожен запис аналітичного рахунку кожної суми того чи іншого виду розрахунків звірили з документами, а також із записами в Головній книзі по відповідних кореспондуючих рахунках.

Також перевірили правильність підрахунків по дебету і кредиту облікового регістру за відповідними видами розрахунків і виведення залишку на перше число наступного місяця. Підсумки оборотів та виведені залишки з кожного виду рахунків звірили з підсумками регістрів аналітичного і синтетичного обліку.

За даними аналітичного обліку і первинних документів ми впевнилися, чи справді відбулося погашення заборгованості, чи вона штучно занижена. Заборгованість справді була погашена.

Інвентаризація грошових коштів на рахунках в банку здійснювалася методом звірки залишків, які обліковуються на рахунках в бухгалтерії, із залишками в банківських виписках.

При інвентаризації не повинні залишатися поза увагою банківські операції, не підтверджені відповідними документами. За погодженням з клієнтом необхідно з'ясувати причину відсутності документів і у випадку необхідності звернутись до банку за роз'ясненнями по даній операції. На що й було звернено увагу.

Операції відображаються записом [11]:

Дт 313 “Інші рахунки в банку в національній валюті”

Кт 311 “Поточні рахунки в національній валюті”

Оплата кредиторської заборгованості розрахунковим чеком відображається записом:

Дт 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками”

Кт 313 “Інші рахунки в банку в національній валюті”

По закінченні строку дії чекової книжки невикористана сума ліміту повертається на рахунок власника книжки. При цьому роблять такий запис:

Дт 311 “Поточні рахунки в національній валюті”

Кт 313 “Інші рахунки в банку в національній валюті”

Операція відкриття акредитива відображається записом:

Дт 313 “Інші рахунки в банку в національній валюті”

Кт 311 “Поточні рахунки в національній валюті”

Операція використання коштів з акредитива відображається записом:

Дт 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками”

Кт 313 “Інші рахунки в банку в національній валюті”

При закритті акредитива роблять такий запис:

Дт 311 “Поточні рахунки в національній валюті”

Кт 313 “Інші рахунки в банку в національній валюті”

2.3 Аудит грошових документів та грошових коштів у дорозі

Грошовими документами, які знаходяться в касі, є поштові марки, марки державного мита, векселі, оплачені путівки в санаторії, будинки відпочинку тощо. Перевірка грошових документів починалася з повної їх інвентаризації і складання відповідного акта. Насамперед, встановили відповідність залишків даних аналітичного і синтетичного обліку з рахунка 33 “Інші кошти”. За даними аналітичного обліку встановили своєчасність і правильність оприбуткування грошових документів у кількісному і сумовому вираженні на рахунок 33 “Інші кошти”.

Перевіркою операцій щодо придбання і видачі путівок у санаторії, будинки відпочинку тощо з'ясували, за рахунок яких джерел вони були придбані, яку частину їхньої вартості не оплачують одержувачі, чи своєчасно й у повному обсязі надходять у касу гроші від одержувачів путівок, чи видають путівки працівникам за узгодженням з профспілковим комітетом, чи немає випадків видачі путівок особам, які не працюють на даному підприємстві. Крім того, встановили розмір недоплачених сум у касу підприємства, причини та осіб, винних у порушенні встановленого порядку видачі путівок та їх оплати.

Аудитом грошових коштів у дорозі встановили законність і обґрунтованість кожного запису за рахунком 33 “Інші кошти”. Своєчасність і повноту зарахування грошових коштів у дорозі на відповідні рахунки в банках встановили звіркою записів за кредитом рахунка 33 “Інші кошти” (субрахунок 333 “Грошові кошти в дорозі в національній валюті”) і дебетом рахунків, призначених для обліку грошових коштів. При цьому з'ясували, чи немає серед сум у дорозі нестач готівки в касі або фактів привласнення цих сум окремими посадовими особами.

Встановили тривалість перебування окремих сум коштів у дорозі, оприбуткування їх на початку наступного місяця на рахунок у банку.

На рахунку 333 “Грошові кошти в дорозі в національній валюті” враховується грошовий виторг від реалізації товарів, переведений у банк через інкасаторів, пошту або Ощадбанк. Кошти, здані безпосередньо в банк, на вищезгаданому рахунку враховують тільки в тому випадку, коли вони здані у вечірню касу наприкінці останнього робочого дня, а зараховані на рахунок підприємства у перший день наступного місяця.

Основою записів зазначених операцій у дебет рахунка 333 “Грошові кошти в дорозі в національній валюті” є квитанції установ банку “Аваль”, Ощадбанку, поштового відділення, копії супровідних відомостей про здавання виторгу інкасаторам банку, а у кредит - виписки банку.

Завданням аудитора було перевірити повноту і с своєчасність зарахування на рахунки в банках кожної суми виторгу.

Для встановлення можливих зловживань за кожною сумою на рахунку 333 “Грошові кошти в дорозі в національній валюті” (з минулим терміном перерахування) дебет рахунка зіставили з документами, що підтверджують відправлення грошей, а кредит - із випискою банку або прибутковим касовим ордером. У разі несвоєчасності чи неповноти зарахування грошей на рахунок у банку негайно повідомляють начальнику контори зв'язку, адміністрації Ощадбанк і разом з ним встановлюють причини та винних осіб. Якщо у інкасаторських сумках виявляють нестачу чи надлишки грошей, перевіряють їх у звітах каси або роздрібних торговельних підприємств. Якщо виторг здавав касир, то проводять інвентаризацію каси, результати виводять з урахуванням виявлених у інкасаторській сумці розходжень сум виторгу; якщо виторг здано магазином, у якому немає касира, то виправлення вносять у товарно-грошові звіти. У сумках інкасаторів не було виявлено нестач і надлишків грошей.

Однак дебетові чи кредитові залишки на рахунку 333 “Грошові кошти в дорозі в національній валюті” щодо кожної суми, зданої через інкасаторів, свідчать про те, що виправлення не зроблені й аудитор повинен такий факт врахувати при виведенні результатів інвентаризації каси або товарів.

У висновку аудитор зазначив виправлені записи за відповідний період і встановив результат.

Особливу увагу звернули на перевірку сальдо рахунка 333 на перше число кожного місяця. І з'ясували, чи немає фактів віднесення на цей рахунок виторгу, який належить до перших чисел наступного за звітним місяця з метою дописування товарообороту.

Інвентаризація грошових коштів в дорозі здійснюється шляхом порівняння сум на відповідних субрахунках з даними квитанцій банківських установ, поштових відділень, копій супровідних відомостей на здачу виручки інкасаторам банку.

2.4 Аудит розрахунків із підзвітними особами

При перевірці порядку видачі коштів під звіт перевірили:

- чи не видається готівка з каси в підзвіт на такі витрати, які можуть бути оплачені безпосередньо з каси або через банк;

- чи затверджений на підприємстві список підзвітних осіб із зазначенням, кому з них, на які витрати і в якому розмірі можуть видаватись кошти в підзвіт (крім сум, які видаються на відрядження);

- чи уклали з підприємством затверджені підзвітні особи договори про матеріальну відповідальність;

- чи немає відряджень без дозволу керівника;

- чи оформлюються службові відрядження рішенням керівника підприємства із зазначенням підстав і чи реєструються в бухгалтерії видані посвідчення на відрядження;

- чи не видаються в підзвіт кошти особам, які не є працівниками даного підприємства;

- чи не було випадків одержання готівки підзвітними особами, а потім повернення її в касу;

- чи не видаються під звіт суми при наявності заборгованості за раніше видані аванси (перевіряють за даними аналітичного обліку і первинних документів);

- чи зазначається при видачі підзвітних сум їх цільове призначення (перевіряють за видатковими касовими ордерами, чи зазначено в них цільове призначення авансу: "На відрядження", "На придбання канцприладдя" тощо);

- чи не допускається передача підзвітних сум від однієї підзвітної особи іншій. На практиці буває два варіанти такої передачі. У першому випадку передача проводиться відкрито і її легко виявити за кореспонденцією рахунків (Дт 372, Кт 372). У другому випадку - передача підзвітних сум прихована, коли витрати здійснені однією особою, а звітує інша. Такі факти можна виявити шляхом ретельного вивчення руху документів і одержання відповідних пояснень підзвітних осіб;

- чи дотримуються на підприємстві правил видачі грошей під звіт тільки з письмового дозволу керівника підприємства;

- чи дотримуються обмеження готівкових розрахунків між суб'єктами підприємницької діяльності.

У додатку С, Т, У кошти видані під звіт були використані за цільовим призначенням (на придбання запчастин).Під звіт видано 100 грн. Головний інженер витратив лише 80 грн., а залишок в сумі 20 грн. повернув до каси.

Особи, які отримали готівку в підзвіт, подали до бухгалтерії звіт про витрачені кошти протягом встановленого строку.

В авансових звітах по відрядженнях аудитор перевірив:

- наявність відміток відправляючої та приймаючої сторін та відповідність їх наказам про відрядження;

- відповідність дат, тривалості відрядження, дати та часу відправлення транспортних засобів;

- відповідність фактичних добових витрат затвердженим нормам;

- наявність документів про сплату за проживання, дат їх оформлення;

- наявність господарських відносин з підприємством, до якого здійснюється відрядження.

При аналізі авансових звітів про витрачання сум по відрядженню ретельно перевірили: чи не складені вони від імені інших осіб одним і тим же почерком, або від однієї особи, але різними почерками.

При вивченні посвідчень на відрядження аудитору рекомендується:

- звірити зразок справжнього підпису керівника підприємства з підписом на посвідченні на відрядження;

- перевірити, чи немає в них слідів підчисток, виправлення строків перебування у відрядженні і відміток про виїзд - прибуття;

- визначити за зовнішнім виглядом, чи не проставлені на них печатки і штампи інших організацій;

- з'ясувати, чи оформлені посвідчення на відрядження на бланках встановленого зразка і чи немає будь-яких відхилень від порядку його заповнення;

- чи не виписане посвідчення на відрядження на одну й ту ж особу, в одне й те ж місце або в один і той же період двічі.

Аудитору також перевірив, чи складають підзвітні особи доповідні записки про виконання доручених завдань і чи своєчасно вживаються заходи примусового стягнення заборгованості з підзвітних осіб у разі неподання авансових звітів.

Документи, які підтверджують відрядження конкретної особи (посвідчення на відрядження, видатковий касовий ордер, авансовий звіт), або здійснених підзвітною особою витрат, перевірили з точки зору достовірності їх показників.

При перевірці витрат на відрядження за авансовими звітами і доданими до них виправдовуючими документами аудитор встановив законність і доцільність, а також обґрунтованість прийнятих до оплати витрат на відрядження. При визначенні строків перебування у відрядженні, які підлягають оплаті, аудитор керувався відмітками про прибуття і вибуття у посвідченні на відрядження. Відмітки перевірялися у двох напрямах: звірялися дати на проїзних квитках з датами фактичного виконання завдання. Після визначення строку перебування у відрядженні аудитор перевіряв правильність оплати добових, рахунків готелю і проїзду, керуючись діючим положенням підприємства.

Вивчаючи документи на придбання товарів, пересвідчилися, чи не зроблено підпис і текст від імені однієї і тієї ж особи, але різними почерками. При перевірці рахунків і товарних чеків, які засвідчують факт придбання товарів, звернули увагу на штамп і печатку. За їх зовнішнім виглядом іноді можна здогадатись, що вони підроблені.

У ході вивчення операцій по придбанню цінностей через підзвітних осіб також з'ясували такі питання:

- чи дійсно надходили на підприємство цінності, оформлені документами, що перевіряються;

- чи мала місце в дійсності господарська операція по придбанню цінностей і, якщо мала, то куди, яким транспортом і в якій тарі фактично завезено цінності;