Облік розрахунків оплати праці на підприємстві

25

Зміст

Вступ

1. Поняття, види та форми оплати праці, значення та завдання обліку і контролю розрахунків з оплати праці

2. Характеристика господарської діяльності та організації фінансового обліку у Полтавській районній спілці споживчих товариств

3. Синтетичний та аналітичний облік розрахунків з оплати праці

4. Синтетичний та аналітичний облік утримань і відрахувань від нарахованої заробітної плати

5. Шляхи удосконалення оплати праці

Висновки та пропозиції

Вступ

Оплата праці - це ціна трудових ресурсів, задіяних у виробничому процесі. Значною мірою вона визначається кількістю і якістю витраченої праці. Однак на неї впливають і суто ринкові фактори, такі як: попит і пропозиція праці, ринкова кон'юнктура.

Ринкова економіка передбачає наявність ринку робочої сили, зосередження праці там, де на неї є попит, і відплив з тих місць, де її надлишок. Комплекс цих факторів і формує конкретну оплату праці.

Система централізованого планування, що існувала в недалекому минулому, суворо регламентувала діяльність підприємств у питаннях оплати праці. В обов'язковому порядку встановлювалися: ставки розмірів індивідуального заробітку, показник середнього заробітку, ліміт кількості зайнятих, розміри фондів оплати праці та економічного стимулювання.

Ринкова економіка визначила проведення реформи оплати праці. Її мета - принципово нова й ефективна система матеріального стимулювання. Основними принципами оплати праці в ринковій економіці є:

- винагорода працівників у розмірах, що об'єктивно відбивають кількість витраченої праці й результати роботи колективу;

- надання підприємствам і організаціям, що функціонують на основі різних форм власності, максимальної самостійності в питаннях оплати праці;

- державна регламентація розмірів мінімальної заробітної плати, що забезпечує працівникам різної кваліфікації нормальне відтворення робочої сили .

Таким чином, в умовах ринку оплата праці заснована на принципово нових положеннях, і колектив (окремий працівник) одержує частину суспільного продукту, ним виготовленого, тільки в разі його реалізації на ринку. Отже, визнання споживачем і стан ринкової кон'юнктури - це два фактори, які визначають рівень доходів колективу й окремого працівника.

Заробітна плата є основною формою винагороди за працю і важливий стимул працівників підприємств, оскільки виконує відтворювальну і стимулюючу (мотиваційну) функції.

Ми вважаємо, що на сьогодні в оплаті праці склалася кризова ситуація. Тому що перехід до ринкової економіки привів до зниження реальної заробітної плати майже в усіх галузях. Значно знизилося співвідношення середньої заробітної плати і прожиткового мінімуму. Тобто, робоча сила не оцінюється за своєю природною вартістю. Виникла величезна диференціація заробітної плати між окремими соціальними групами. Заробітна плата перестала бути стимулюючим фактором, що ускладнює проведення мотивуючої політики.

На нашу думку, у цих умовах необхідно з'ясувати причини і намітити можливі шляхи і заходи ліквідації кризи. Тобто, тема облік розрахунків з персоналом на сьогодні є дуже актуальною. Метою курсової роботи є проведення аналізу фінансової діяльності, застосовуючи нові технології у власному виробництві і торгівлі, та досягнення постійного збільшення в витратах питомої ваги зарплати працівників РСС., і цим покращити їх платоспроможність. Кінцева ціль - підвищення їх добробуту, і разом з тим, це посприяє підвищенню товарообороту (доходу) РСС.

З проведеного аналізу в ПРСС видно, що кожен рік проходить спад питомої ваги заробітної плати в загальних витратах.

Завданням курсової роботи є:

- розглянути фактори, що впливають на оплату праці;

- визначити варіанти вдосконалення оплати праці в умовах антикризового управління;

- виділити недоліки в оплаті праці;

- знайти шляхи виходу з кризи і вдосконалення чинних систем оплати праці.

1. Поняття, види та форми оплати праці, значення та завдання обліку і контролю розрахунків з оплати праці

Зазначимо, що терміном "заробітна плата" в Законі України "Про оплату праці" позначається винагорода, що її обчислюють, як правило у грошовій формі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган (надалі роботодавець) виплачує робітникові за виконану роботу.

Рівень заробітної платні в масштабі національної економіки залежить від наступних макроекономічних показників:

- обсягу виробленої галузями продукції;

співвідношення між проміжним споживанням виробленої галузями продукції і доданою до неї вартістю або валовим внутрішнім продуктом (ВВП);

розподілу валового внутрішнього продукту на оплату праці, непрямі податки, субсидії та валовий прибуток;

чисельність населення та його активної частини, що задіяна в економіці.

Поточні зобов'язання за розрахунками з оплати праці й пов'язані з нею зобов'язання підприємства перед органами страхування, бюджетом та іншими є частиною поточних зобов'язань (короткострокової кредиторської заборгованості підприємства).

Для визначення поточних зобов'язань з оплати праці необхідно, щоб виконувалися критерії визнання витрат на оплату праці П(С)БО 16 «Витрати», П(С)БО 26 «Виплати працівникам», що несе роботодавець обумовлені вимогами трудового законодавства та законодавчих актів з питань пенсійного соціального страхування.

Ускладнює вивчення питань зобов'язань з оплати праці постійне оновлення трудового законодавства та законодавчих актів з питань пенсійного і соціального страхування.

Заробітна плата поділяється на:

Мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений державою розмір заробітної плати за некваліфіковану працю, нижче якого не може проводитися оплата за виконану працівником норму праці (обсяг робіт). Слід підкреслити, що в мінімальну заробітну плату не включаються надбавки.

Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється щорічно Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України. В таблиці 1 наведено етапи зміни мінімальної заробітної плати в Україні.

Етапи зростання мінімальної заробітної плати
Період дії	Розмір мінімальної заробітної плати
До березня 1996 р.	60 000 карбованців (еквівалент 0,6 грн)
З березня 1996 р. до кінця 1997 р.	1 500 000 карбованців (15 грн)
З січня до липня 1998 р.	45 грн
З липня до кінця 1988 р.	55 грн
З січня 1999 р. до квітня 2000 р.	90 грн
З липня 2000 р. до кінця 2001 р.	118 грн
З січня до липня 2002 р.	140 грн
З липня до кінця 2002 р.	165 грн
З січня до грудня 2003 р.	185 грн
З грудня 2003 р. до листопада 2004 р.	205 грн
З листопада 2004 р. до січня 2005 р.	237 грн
З січня до квітня 2005 р.	262 грн
З квітня до вересня 2005 р.	290 грн
З вересня 2005 р. до січня 2006 р.	332 грн
З січня до липня 2006 р.	350 грн
З липня до грудня 2006 р.	375 грн
З грудня 2006 р. до квітня 2007 р.	400 грн
З квітня до липня 2007 р.	420 грн
З липня до жовтня 2007 р.	440 грн
З жовтня 2007 р. до січня 2008 р.	460 грн
З січня до квітня 2008 р.	515 грн
З квітня до жовтня 2008 р.	525 грн
З жовтня до грудня 2008 р.	545 грн
З грудня 2008 р.	605 грн

Таблиця 1. Зміна мінімальної заробітної плати в Україні

Номінальна заробітна плата (грошова) - це сума грошових коштів, що отримуються робітниками за виконання певного обсягу робіт відповідно до кількості та якості витраченої ними праці.

Реальна заробітна плата являє собою сукупність матеріальних і культурних благ, а також послуг що може придбати працівник на номінальну заробітну плату. Розмір реальної заробітної плати залежить від величин номінальної заробітної плати та рівня цін на предмети і послуги. Реальна заробітна плата також залежить від тенденції зростання (зниження) реальної заробітної плати за останній час.

Під час збору даних про заробітну плату використовують три основні поняття: "заробіток", "ставка заробітної плати" і "натуральна оплата".

Заробіток - це винагорода, що дається робітникові грошима або натуроплатою, а також і не за відроблений час (наприклад, за відпустку).

До заробітку не входять суми, що відраховуються роботодавцями зі своїх робітників у фонди соціального страхування та пенсійного забезпечення, а також грошова допомога, одержувана найманими робітниками з цих фондів. Не входить до нього і допомога, що видається на час звільнення та по закінченні терміну служби.

Оплата невідпрацьованого часу включає суми, що виплачуються за щорічну відпустку та інші види відпусток, що надаються роботодавцем своїм працівникам.

Ставка заробітної плати - це ставка, співвідносна з періодом часу, що звичайно використовується під час визначення розміру заробітної плати (наприклад, з годиною, днем, тижнем, місяцем або будь-яким іншим періодом). У нашому розумінні ставку заробітної плати співвідносяться з годинною тарифною ставкою працівника з погодинною оплатою або місячною - працівника з по часовим окладом. Однак ставка заробітної плати, крім того, включає доплати у зв'язку зі зростанням вартості життя та інші регулярно створюванні виплати (за винятком доплат за понаднормові роботи, премії, допомоги та інших грошових натуральних виплат).

Натуральну оплату в статистиці заробітків рекомендується обчислювати на основі вартості, яка є реальною для найманого робітника.

Наказом Мінстату України від 11 грудня 1995 р. № 323, визначено структуру та склад фонду оплати праці, в якому виділяється: основна заробітна плата; додаткова заробітна плата; інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Основна заробітна плата - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбаченні чинним законодавством, а також премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати - це винагорода за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системи і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які передбаченні актами чинного законодавства або які провадяться понад установлені зазначеними актами нормами.

Згідно з чинним законодавством підприємства мають повну самостійність у виборі форм оплати праці працівників. При цьому погодинна оплата передбачає оплату праці за встановленим окладами, відрядна - залежно від розцінок та обсягів виконаних робіт, а також на кожному підприємстві ведеться облік особового складу на підставі первинних документів: наказ (розпорядження) про прийняття на роботу (ф. П-1), наказ (розпорядження) про переведення на іншу роботу (ф. П-5), наказ (розпорядження) про надання відпустки (ф. П-6), наказ (розпорядження) про припинення трудового договору (ф. П-8) та ін. Відомості про кожного працівника фіксуються в особовій картці (ф. П-2, затверджена наказом Міністерства статистики України від 11.08.1993 р. №180).

У діловодстві підприємства мають бути нормативні документи, що регулюють порядок нарахування заробітної плати:

- штатний розклад;

- розцінки і норми;

- договори підряду (на виконання разових робіт);

- інші трудові договори (контракт, авторські тощо);

- накази та розпорядження (на виплату премій, доплат, матеріальної допомоги);

- колективний договір.

Штатний розклад - документ, у якому встановлено перелік посад і окладів на певний період (рік).

Трудовий договір (підряду, інші трудові договори) передбачає дотримування внутрішнього трудового розпорядку: режиму робочого часу, виконання певної роботи.

Облік використання робочого часу ведуть у табелях обліку використання робочого часу, в річних табельних картках тощо (ф. П-12 і ф. П-13). Якщо ф. П-13 використовується тільки для обліку робочого часу, то ф. П-12 призначено і для розрахунку заробітної плати.

Табель складає призначений працівник, підписує керівник підрозділу, далі табель передають у бухгалтерію. Бухгалтер перевіряє правильність обчислення робочого часу кожного працівника, відділу, цеху. Ці дані потрібні для контролю використання робочого часу, складання звіту, нарахування заробітної плати.

Для нарахування заробітної плати необхідні не лише дані про кількість працюючих, відпрацьований час, а й про виконану роботу.

Відповідно до Закону України «Про оплату праці» від 24.04.95 р. №108/95-ВР витрати на оплату праці складаються з фонду основної і додаткової заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат.

Основна заробітна плата - винагорода за виконану роботу відповідно до визначених норм праці, яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для працівників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлену норму, за трудові успіхи, винаходи, особливі умови праці, яка охоплює доплати, надбавки, гарантовані й компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Форми і системи оплати праці. Системою оплати праці є спосіб встановлення відповідності між обсягом праці і розміром винагороди за труд. Відповідно до ст. 97 КЗпП систему оплати праці підприємство обирає самостійно, зважаючи на чинне законодавство.

Організація обліку заробітної плати на підприємстві визначається трьома елементами: тарифною системою, нормуванням праці та формами оплати праці.

Тарифна система дає змогу якісно оцінити працю, нормування -- облікувати кількість витраченої праці, а форми -- визначити порядок розрахунку заробітної плати.

Тарифна система складається з наступних елементів: тарифної сітки, тарифних ставок, надбавок і доплат до тарифних ставок, схем посадових окладів і тарифно-кваліфікаційних довідників.

Тарифна система виступає основою формування та диференціації заробітної плати.

Тарифна сітка - шкала, яка визначає співвідношення в оплаті різних груп працівників залежно від їхньої кваліфікації. Вона складається з певної кількості тарифних розрядів і відповідних тарифних коефіцієнтів. Тарифні розряди відображають ступінь складності й відповідальності виконуваної роботи.

Схеми посадових окладів використовуються для оплати керівників і спеціалістів. Розміри посадових окладів залежать від їхніх посад, кваліфікації, умов праці, масштабів і складності виробництва.

Штатний розпис - внутрішній нормативний документ, де вказано перелік посад, що є на цьому підприємстві; чисельність працівників за кожною з них і розміри їхніх місячних посадових окладів. Є різновидом схеми посадових окладів, що застосовується на підприємстві.

Тарифний коефіцієнт - показник, який характеризує співвідношення між різними розрядами і показує, у скільки разів рівень складності та оплата праці даної кваліфікації перевищує рівень складності й відповідальності та оплату роботи, віднесеної до першого розряду тарифної сітки.

Тарифно-кваліфікаційні довідники робіт і професій робітників, об'єднані в єдиний тарифно-кваліфікаційний довідник (ЄТКД), - збірники нормативних документів, які вміщують кваліфікаційні характеристики робіт і професій, згруповані в розділи за виробництвами і видами робіт. За їх допомоги встановлюються розряди робіт, присвоюються кваліфікаційні розряди працівникам.

Розрахунок ставки 1-го розряду відбувається в такому порядку: Розраховується мінімальна погодинна тарифна ставка для погодинників, які працюють у нормальних умовах, діленням прийнятої мінімальної місячної тарифної ставки для цього підприємства на встановлену середньомісячну тривалість робочого часу. Остання встановлюється законом. Наприклад, за мінімальної місячної ставки 605 грн. і місячного фонду робочого часу 169,2 годин (40-годинний робочий тиждень) погодинна тарифна ставка становитиме 3,58 грн.

Тарифна ставка - норма, яка визначає розмір оплати праці робітника за одиницю часу (годину, день, місяць).

Тарифні ставки генеральної та галузевої тарифних угод є мінімальними гарантіями оплати праці. Підприємства, які застосовують тарифну систему оплати праці, можуть орієнтуватися на них як на мінімальні, але, зазвичай, встановлюють тарифні ставки, більші за рекомендовані, виходячи з фінансових можливостей підприємства, а також розмір оплати праці може бути нижчим від встановленої мінімальної заробітної плати у разі невиконання норм виробітку, виготовлення продукції з браком, простою, інших причин.

Керівник підприємства самостійно на основі колективного договору встановлює працівникам конкретні тарифні ставки, оклади. Натепер основою побудови системи тарифних ставок й окладів є мінімальна заробітна плата, встановлена урядом України.

Основними формами заробітної плати є погодинна і відрядна.

За погодинної форми заробітної плати мірою праці виступає відпрацьований час, а заробіток працівникові нараховується згідно з його тарифною ставкою (ТС), чи посадовим окладом за фактично відпрацьований час (РЧ).

ЗП_ПГ =ТС х РЧ

Погодинно-преміальна (З_ппр). Згідно з цією системою працівник понад
оплату, відповідно до відпрацьованого часу і тарифних ставок, отримує премію (П) за забезпечення певних кількісних і якісних показників. Показники, за які передбачено преміювання, повинні чітко враховуватись і відображати особливості роботи працівників.

3_ППР=ТС х РЧ + П

Проста погодинна система оплати праці дає змогу врахувати якість праці, кваліфікацію робітника, але недостатньо забезпечує зв'язок між кінцевим результатом праці і заробітною платою. Тому поширена почасово-преміальна система оплати праці, за якої враховується кількість й якість праці, стимулюється відповідальність й особиста матеріальна зацікавленість робітників у результатах праці, тому що преміювання здійснюється за економію часу, скорочення й ліквідацію простоїв, економію матеріалів. Розміри премій і показники преміювання визначаються Положенням про преміювання, яке розробляє підприємство. Керівники підприємств, фахівці та інші працівники, що відносяться до службовців, преміюються за основні результати господарської діяльності.

Відрядна форма оплати праці матеріально зацікавлює робітників у підвищенні продуктивності праці й сприяє дієвому контролюванню організації виробничого процесу. Розрізняють відрядну оплату праці: індивідуальну -- заробітна плата визначається множенням відрядної розцінки на обсяг виконаної роботи, і бригадну -- норма виробітку встановлюється на бригаду. Бригадний відрядний заробіток розподіляється між членами бригади з урахуванням відпрацьованого часу, тарифних ставок і коефіцієнта трудового внеску.

Відрядна оплата праці має свої системи: пряму, відрядно-преміальну, відрядно-прогресивну, непряму й акордну. За прямої системи заробіток кожного робітника пропорційний його виробітку і визначається як добуток встановленої відрядної розцінки на кількість виготовлених (відпрацьованих) одиниць продукції.

За прямої індивідуальної системи оплати праці заробіток працівника (3_ПІ) нараховується відповідно до кількості виробленої продукції (ВП) і постійних відрядних розцінок за одиницю цієї продукції (ВР).

З_ПІ=ВП х ВР

Розцінка за одиницю виробленої продукції (ВР) може визначатися двома способами:

1) як відношення почасової тарифної ставки до норми виробітку за цей же час (Н _вир ):

ВР = ТС / Н _вир

2) множенням почасової тарифної ставки на норму часу на виготовлення одиниці продукції (Н _ч ):

ВР=ТС х Н_ч

За непрямої відрядної системи заробіток працівника (3_НВ) залежить не від його особистого виробітку, а від результатів праці працівників, що ним обслуговуються. Вона застосовується для оплати праці допоміжних робітників, від яких значною мірою залежать темп і виробіток основних працівників. Оплата праці таких працівників може здійснюватися трьома способами.

а) Заробітна плата визначається за формулою:

З_НВ = Т_Ч х Ч_Р х Н_В,

де Т_Ч - годинна тарифна ставка допоміжних працівників;

Ч _Р - кількість працівників, що обслуговуються;

Н _в - норма виробітку для працівників, що обслуговуються.

б) Загальний заробіток допоміжного робітника обчислюється множенням його тарифного заробітку за відпрацьований час на коефіцієнт виконання норм виробітку в середньому по всіх об'єктах, що обслуговуються цим працівником.

в) Загальний заробіток допоміжного працівника визначається множенням коефіцієнта, який характеризує співвідношення тарифних ставок допоміжних працівників і тарифних ставок працівників, що ними обслуговуються, на фактичний відрядний заробіток працівників, що обслуговуються.

За відрядно-преміальної системи заробіток працівника (З_ВП) містить відрядний заробіток (3_ПІ) і премію за досягнення встановлених індивідуальних або колективних (кількісних або якісних) показників (П).

З_ВП = З_ПІ + П

Преміювати працівників можуть за: підвищення продуктивності праці; покращення якості продукції; освоєння нової техніки і технології; економію матеріальних затрат.

За відрядно-прогресивної системи (3_ПРОГ) виробіток, виконаний у межах установленої норми (Н₀), оплачується за звичайними розцінками (Ц_о), а робота, виконана понад норму (Н_п), - за прогресивно зростаючими розцінками (Ц_п).

З_прог ⁼Н₀хЦ_о+Н_пхЦ_п

За акордної системи оплати праці розмір заробітку встановлюється за виконання всього комплексу робіт із визначенням терміну виконання. Акордна оплата вводиться для окремих груп працівників для підвищення продуктивності їхньої праці та скорочення термінів виконання роботи. Акорд - це підвищення встановленої розцінки на 25-50%. Він вводиться в тому випадку, коли певний обсяг робіт виконується в зазначений термін і за умови належної якості. Повний розрахунок з працівниками здійснюється після виконання всіх робіт. Якщо виконання акордного завдання потребує тривалого часу, то працівникам виплачується аванс за поточний місяць з урахуванням виконаного обсягу робіт. Ця система є бригадною формою оплати праці. Заробіток (З_АКОР) при цьому розраховується за формулою:

З_акор = S_інд x T_ПЛ + S_під(T_ПЛ -T_ф),

де S_інд - індивідуальна погодинна тарифна ставка;

T_ПЛ - плановий час виконання робіт;

S_під - підвищена тарифна ставка;

T_ф - фактичний час виконання робіт.

Акордно-преміальна система оплати праці передбачає, крім акордного заробітку, ще й премії за якісне і дострокове виконання робіт.

Складовою заробітної плати є різні доплати й надбавки.

Постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100 затверджений «Порядок обчислення середньої заробітної плати», що регламентує випадки, при яких для розрахунку оплати праці використовується поняття «середня заробітна плата».

До оплати праці, виходячи із середнього заробітку, належать:

- оплата щорічної й додаткової відпусток;

- оплата відпусток у зв'язку з навчанням без відриву від виробництва;

- виплата нарахованих допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або по вагітності й родах;

- виплата вихідної допомоги;

- оплата службових відряджень і часу вимушеного прогулу;

- виплата компенсацій за невикористану відпустку й інші випадки, передбачені законодавством.

2. Характеристика господарської діяльності та організації фінансового обліку у Полтавській районній спілці споживчих товариств

Полтавська райспоживспілка (ПРСС) здійснює свою діяльність керуючись Законом України «Про споживчу кооперацію» і іншими законодавчими актами України, що регулюють діяльність споживчої кооперації, де передбачено, що споживчі товариства можуть на добровільних засадах об'єднуватись в районну спілку споживчих товариств (райспоживспілка) і мають право вільного виходу з неї.

Діяльність райспоживспілки побудована на принципах добровільного членства, демократизму, вільного господарського функціонування, на основі ринкових відносин.

У свій діяльності незалежно від органів державного управління, політичних та інших громадських організацій, (хот я в період реформування економіки України споживча кооперація практично стала одержавленою структурою, через що значною мірою втратила свої демократичні принципи і ринкові основи господарювання).

Районна спілка споживчих товариств (райспоживспілка) заснована на добровільних засадах Абазівським, Куликівським, Ковалівським, Микільським, Кротенківським, Заворсклянським Рунівщанським, Мачухівським, Чорноглазівським споживчими товариствами.

Райспоживспілка являється юридичною особою.

Основна її діяльність - координація діяльності та об'єднання зусиль споживчих товариств, а також власна господарська діяльність для най більш повного задоволення потреб пайовиків та населення, їх обслуговування в товарах народного споживання та послугах.

Для здійснення цих завдань РСС проводить колективне обговорення найбільш важливих питань діяльності споживчої кооперації, проводить активну організаторську роботу у члени споживчих товариств, забезпеченню дотримання прав пайовиків, вимог Закону України «Про споживчу кооперацію», узагальнює передовий досвід і виробляє рекомендацію по виявленню та найбільш повному використанню існуючих резервів та можливостей підвищення ефективності роботи споживчих товариств.

Забезпечує захист інтересів прав споживчих товариств (СТ), надає їм юридичну та іншу допомогу, а також пайовиків як споживачів, що до забезпечення їх якісними товарами та послугами. СТ надає практичну допомогу у здійсненні торговельної, заготівельної, виробничої, та іншої діяльності, організації матеріально-технічного постачання, підготовці кадрів у вирішенні соціальних питань. Своєчасно забезпечує СТ даними про стан та перспективи розвитку ринків товару, робіт і послуг, організовує їх рекламу.

РСС розширює матеріально технічну базу в торгівлі, заготівель переробку сільськогосподарської сировини, максимально наближає свою діяльність до населення, організовує мережу сільських заготівельно-переробних підприємств, що дозволяє членам-пайовикам та іншим громадянам які мають особисті підсобні господарства на місті збувати лишки сільгосппродуктів. Через підприємства власного господарства організовує торговельне обслуговування і громадське харчування, розвиваючи власні відгодівельні та інші підсобні господарства.

На взаємовигідних умовах сприяє розвитку кооперативів, фермерських та особистих підсобних господарств по вирощуванню і відгодівлі худоби, птиці, кролів, переробці овочів, фруктів.

Загальний кризовий стан економіки (інфляція, безробіття, зниження доходів населення, непомірні відсоткові ставки за використання банківських кредитів) призвели до зниження обсягів діяльності та погіршили фінансове становище РСС. Все це створило значні проблеми із задоволенням матеріальних і соціальних потреб населення, істотно знизило мотивацію участі та зацікавленості пайовиків у зміцненні і забезпечення ефективної праці РСС.

ПРСС знаходиться в місті Полтава вулиця Шевченко 121-А членство в РСС є добровільним. Прийняття в члени проводяться її радою. Вищим органом управління є конференція спілки споживчих товариств району, яка правомочна розглядати і вирішувати питання діяльності РСС. Конференція РСС приймає Статут РСС. Вносить зміни і доповнення, обирає членів Ради, затверджує положення про ревізійну комісію РСС, розглядає і затверджує звіти про діяльність ради управління і ревкомісії та дає оцінку їх роботи, розглядає основні напрямки економічного і соціального розвитку споживчої кооперації району, вирішує питання реорганізації, здійснює право власності РСС та визначає органи управління, яким передаються окремі функції по господарському управлінні колективним майном (правлінню).

Чергові конференції РСС скликаються її радою раз у 5-ть років, позачергові - Радою РСС за власною ініціативою або на вимогу 2/3 членів РСС в 30 денний строк після надходження вимоги.

Засідання правління РСС проводиться в міру необхідності але не рідше раз на місяць. Голова правління РСС та його заступники можуть одноосібно приймати рішення і видавати розпорядження з поточних питань діяльності РСС.

Доручення на отримання коштів або інших матеріальних цінностей підписується головою управління і головним бухгалтером.

Найом (призначення) та звільнення працівників підприємств, які мають статус юридичної особи здійснюється правління РСС. При цьому з керівником підприємства укладається контракт в якому визначаються права, період найму, обов'язки та відповідальність керівника підприємства, умови його матеріального забезпечення та звільнення з посади. Прийняття та звільнення керівників структури підрозділів апарату та господарських одиниць провадиться правлінням РСС, а інших працівників - головою правління.

РСС формує свої товарні і матеріальні ресурси за рахунок заготівель на договірних засадах у других підприємств, заготівель сільгосппродукції і сировини у громадян, селянських (фермерських) господарств. КСП радгоспах, від виробників товарів на власному підприємстві.

Доходи РСС формуються за рахунок коштів отриманих в результаті господарської діяльності.

Прибуток РСС після платежів в бюджет, виходячи з потреб, спрямовується на розвиток господарської діяльності, соціальні заходи, утримання апарату управління, створення спецфондів.

Розподіл прибутків здійснюється Радою або за її дорученням правлінням РСС.

Власні кошти РСС поділені на основний (статутний) та спецфонди. Конкретні види, розміри, порядок формування і використання фондів та резервів визначається Радою РСС.

ПРСС являється юридичною особою, має в банку розрахунковий рахунок, має право користуватися кредитами як національній так і в іноземній валютах. Має право відповідно до законодавчих актів України установлювати міжнародні зв'язки з організаціями зарубіжних країн, зараховувати валютну виручку на валютний балансовий рахунок і використовувати її самостійно. Валютні відрахування до бюджету проводяться з валютної виручки РСС після відрахувань прямих валютних витрат, згідно ставок передбачених законами України.

РСС та підпорядковані їм підприємства здійснюють облік результатів своєї діяльності, ведуть бухгалтерську статистичну звітність у порядку, встановленому законодавством України, несуть відповідальність за її достовірність у відповідності до статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» від 16.07.1999 р. №996-16. На підприємстві дотримуються забезпечення єдиних методологічних принципів ведення бухгалтерського обліку.

А тепер проведемо аналіз деяких фінансових показників РСС за 2006 - 2008 роки. Порівняємо ріст середньої вартості основних фондів і суми доходу від реалізації продукції.

У 2007 році за рахунок того, що середня вартість основних засобів зменшилась на 68 тис. грн., а дохід від реалізації збільшився на 189,1 тис. грн, фондовіддача збільшилась на 444 грн.

У 2008 році, не дивлячись на придбання в кінці року основних засобів, їх середня вартість не збільшилась, а зменшилась.

Як дохід, так і вартість основних засобів говорить про занепад діяльності РСС. Будівлі списуються і продаються (в 2006 р. - 91,9 тис. грн, в 2007 р. - 86,5 тис. грн., 2008 р. - 40 тис. грн.).

Показники	2006 рік	2007 рік	2008 рік
	сума	сума	відхилення	сума	відхилення до
					2007 р.	2006 р.
Середні залишки основних засобів (тис. грн)	786	718	-68	692	-26	-94
Дохід від реалізації (тис. грн)	1497,6	1686,7	+189,1	1214,0	-472,7	-283,6
Фондовіддача (грн)	1905	2349	+444	1754	-595	-151
Фондомісткість (грн)	525	426	-99	570	+144	+45

Таблиця 2. Ефективність використання основних засобів в РСС за 2006-2008 роки

З кожним роком збільшується кількість приміщень, зданих в оренду (2006р. - 156 тис. грн, в 2007р. - 129,6 тис. грн, в 2008р. - 374 тис. грн). Зменшення в 2007 році пройшло за рахунок списання з балансу будівель, які були в оренді, а потім їх викупили.

Показники	2006 рік	2007 рік	2008 рік
	сума	Питома вага, %	сума	Питома вага, %	Відхилення, %	сума	Питома вага, %	Відхилення до
								2007 року	2006 року
Матеріальні витрати	48,6	10,2	48,5	8,6	-1,6	52	8,6	-	-1,6
Зарплата	249,1	52,2	272,6	48,2	-4,0	287	47,4	-0,8	-4,8
Відрахування на соціальні заходи	90,7	19,0	100,0	17,7	-1,3	105	17,3	-0,4	-1,7
Амортизація	8,0	1,7	7,2	1,3	-0,4	7	1,3	-	-0,4
Інші операційні витрати	80,4	16,9	137,3	24,2	+7,3	154	25,4	+1,2	+8,5
Всього	476,8	100	565,6	100	0	605	100	0	0

Таблиця 3. Аналіз елементів операційних витрат по РСС за 2006 - 2008рр.

Дохід у 2007 році виріс в основному за рахунок інфляції - росту цін на споживчі товари і послуги.

Занепад діяльності РСС якраз і підтверджує спад показників фондовіддачі в 2008 році (в порівнянні з 2006р. - 151 грн і 2007р. - 595 грн.).

З проведеного аналізу видно, що в зв'язку з подорожчанням вартості комунальних послуг різко виросли інші операційні витрати і цей ріст у витратах перекривався спадом питомої ваги зарплати.

Показники	2006 рік	2007 рік	2008 рік
	сума	сума	Зміни до 2006р.,%	сума	Зміни до
					2007р.	2006р.
Дохід від реалізації продукції і операційної діяльності	1354,3	1557,1	115	1186	-23,8	-12,4
Сума операційних витрат	476,8	565,6	118,6	605	107	126,9
Зарплата	249,1	272,6	109,4	287	105,3	115,2
Динаміка росту прожиткового мінімуму	483	568	117,6	669	117,8	138,5

Таблиця 4. Динаміка змін фінансових показників РСС за 2006 - 2008 роки

Даний аналіз підтверджує, що при основному рості у витратах інших операційних витрат, хоча питома вага зарплати у витратах зменшувалась, це все лягло на вартість продукції для реалізації. При такому збільшенні вартості продукції і невідповідності покупної спроможності населення (на прикладі працівників РСС) пройшов спад кількості реалізованих товарів. Це вплинуло на фінансове положення РСС, звідси:

1. Не було коштів на закупку нових товарів для реалізації, що підтверджує спад суми доходів за 2008 рік.

2. Не було коштів для своєчасної виплати заробітної плати. Це підтверджують залишки по заборгованості на кінець 2008 року.

При нарахуванні зарплати за грудень 2008 року по роздрібній торгівлі РСС у сумі 2271,56 грн., а до виплати 1847,36 грн., заборгованість по невиданій зарплаті на кінець місяця складає 4 162,09 грн.

Показники	2006 рік	2007 рік	2008 рік
	Кількість осіб	Питома вага	Кількість осіб	Питома вага	Кількість осіб	Питома вага
Всього працівників	32	100	34	100	19	100
З мінімальною заробітною платою	9	28,1	9	26,5	3	15,8
Від мінімальної до 700 грн	16	50,0	12	35,3	10	52,6
Більше 700 грн	7	21,9	13	38,2	6	31,6

Таблиця 5. Розподіл працівників за розмірами заробітної плати в РСС

З цього аналізу видно, що питома вага кількості працівників з низькою заробітною платою на протязі 2006 - 2008 років зменшувалось, але коефіцієнт підвищення мінімальної заробітної плати примінився не на всіх працівників. Крім того, у зв'язку з погіршенням фінансового стану РСС було скорочено кількість торговельних точок, з віддачею в оренду і продажем їх, пройшло скорочення виробничої діяльності РСС і працівників з 34 до 19. Все це говорить про те що в теперішніх ринкових умовах, при яких держава допускає можливість ряду порушень, безконтрольну тіньову економіку, споживчої кооперації немає умов для розширення виробництва.

Ми вважаємо, що основна причина такого занепаду являється поява на ринку приватних підприємців і перекупщиків з тіньовими оборотами. При торгівлі через споживчу кооперацію, через її облік і спільну працю націнки під контролем.

В цьому питанні велика помилка допускається державою. До споживчих кооперацій поставлено багато вимог по документальному оформленні циклу від покупки до реалізації товару, чого немає у інших приватних підприємствах.

3. Синтетичний та аналітичний облік розрахунків з оплати праці

Бухгалтерія підприємства не тільки нараховує заробітну плату, премії, допомогу працівникам, а й організовує облік цих сум на рахунках бухгалтерського обліку.

Заробітна плата є одним з елементів собівартості продукції (витрат підприємства). Нарахування заробітної плати -- це водночас і її розподіл на відповідні рахунки витрат по статтях залежно від характеру й призначення використаної на підприємстві праці.

Основним реєстром, використовуваним для оформлення розрахунків з робітниками, є розрахункова відомість або розрахунково-платіжна відомість. Це реєстр аналітичного обліку, тому що складається в розрізі кожного табельного номера, за цехами, категоріями працівників і видами оплат й утримань.

Синтетичний облік основної та додаткової оплати праці і її використання ведеться на рахунку 66 «Розрахунку за виплатами працівникам», який має три субрахунку:

1 «Розрахунки за заробітною платою»

2 «Розрахунки з депонентами»

3 «Розрахунки за іншими виплатами»

Рахунок - пасивний, сальдо кредитове означає заборгованість підприємства робітникам по нарахованій, але не виданій їм заробітної плати; оборот за дебетом - сума, виплачена готівкою або через перерахування, суми, утриманої у вигляді податків до бюджету, за виконавчими документами та інші утримання з виплат працівникам; оборот за кредитом - суми, нараховані у звітному місяці у вигляді заробітної плати, премії та інших нарахувань.

Нараховані суми заробітної плати основним виробничим працівникам, зайнятим безпосередньо виробництвом продукції, відображається по дебету рахунку 23 «Виробництво», або рахунку 81 «Витрати на оплату праці» (при використанні рахунків 8 класу) і кредиту рахунку 66 «Розрахунки за виплатами працівникам».

За кредитом рахунку 66 «Розрахунки за виплатами працівникам», субрахунок 1 «Розрахунки за заробітною платою», враховується нарахування заробітної плати, нарахування заробітної плати за час чергових відпусток, виплати за тимчасової втрати працездатності, премії з фонду матеріального заохочення та інші виплати.

За дебетом рахунку 66 «Розрахунки за виплатами працівникам», субрахунок 1 «Розрахунки за заробітною платою», відображаються виплачені суми заробітної плати, премій , виплат по тимчасовій втраті працездатності, а також сум утриманих податків, платежі за товари, придбані у кредит, за виконавчими документами та інші утримання, встановлені законодавством України.

Оскільки виплати натурою прирівнюються до заробітної плати, з цих сум утримуються податки (прибутковий податок і відрахування до Пенсійного фонду) і здійснюються нарахування в розмірах, що діють стосовно основної заробітної плати.

При видачі натуроплати в обліку роблять такі проводки:

Дт	Кт
661	70,71,74	Сплачена заборгованість за нарахованою заробітною платою через видачу (реалізацію) готової продукції

Таблиця 6. Приклад типової кореспонденція

Видання заробітної плати здійснюється за платіжними відомостями у встановлені на підприємстві дні місяця. Підставою для видання є наявність наказу в касі для виплати зазначеної суми.

Невидану заробітну плату касир здає в банк на поточний рахунок підприємства із вказівкою «Депоновані суми».

Вчасно не отриману робітниками заробітну плату підприємство зберігає протягом 3 років і обліковує її на рахунку 66 «Розрахунки за виплатами працівникам», субрахунок 2 «Розрахунки з депонентами».

Типова кореспонденція

Дт	КТ
661«Розрахунки за заробітною платою»	662«Розрахунки з депонентами»	Депонована заробітна плата

Таблиця 7. Платіжна відомість № 10 за листопад 2008 р.

Облік депонованої суми заробітної плати ведуться в бухгалтерській книзі обліку депонованої заробітної плати, заповнюємо по даним реєстру не виданої заробітної плати. Для кожного депонента в книзі відкрита окрема строчка. Книга ведеться на протязі року і має наступні данні: дату, табельний номер, прізвище, ім'я, по батькові депонента, депоновану суму та відмітках о виплаті депонованої заробітної плати відображається в бухгалтерському обліку записом:

Типова кореспонденція

Дт	Кт
662«Розрахунки з депонентами»	30 «Каса»	Видана депонована заробітна плата

Таблиця 8. Відомість 663 «Розрахунки за іншими виплатами» ведеться облік розрахунків за виплатами, що не належать до фонду оплати праці, зокрема допомога по частковому безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності.

Аналітичний облік розрахунків ведеться за кожним працівником, видами виплат та утримань.

Відображення заробітної плати на відповідних рахунках підприємницьких затрат згідно з зведеною відомістю розподілення її по кодам підприємницьких затрат, складеною бухгалтерією, на підставі первинних документів по труду та заробітній платі.

Зміст операцій	ДТ	КТ
1.	Відображено нарахування заробітної плати працівникам:
	- пов'язаним із виробництвом	23	661
	- пов'язаним з організацією та управлінням виробництвом	91	661
	- адміністративно-управлінського персоналу	92	661
	- за роботи, пов'язані зі збутом продукції, робіт, послуг	93	661
2.	Нараховано допомогу по непрацездатності за рахунок підприємства, працівникам:
	- пов'язаним із виробництвом	23	663
	- пов'язаним з організацією та управлінням виробництвом	91	663
	- адміністративно-управлінського персоналу	92	663
	- за роботи, пов'язані зі збутом продукції, робіт послуг	93	663
3	Нараховано працівникам допомогу по непрацездатності за рахунок Фонду страхування від непрацездатності	652	663
4	Відображено утримання із заробітної плати до:
	- Пенсійного фонду	661	651
	- Фонду соціального страхування від непрацездатності	661	652
	- Фонду соціального страхування на випадок безробіття	661	653
5.	Відображено утримання із заробітної плати страхових внесків по добровільному страхуванню працівників підприємства	663	654
6.	Відображено утримання із заробітної плати аліментів	661	685
7.	Відображено нараховану, але не одержану персоналом у встановлений строк заробітну плату	661	662
8.	Відображено виплату готівковими коштами з каси підприємства:
	- нарахованої заробітної плати працівникам	661	301
	- депонованої заробітної плати	662	301
	- інших виплат (допомогу по вагітності і пологах, по непрацездатності)	663	301
9.	Відображено зарахування на картрахунки підприємства в банках заробітну плату кожному працівнику	661	311

Таблиця 9. Типова кореспонденція бухгалтерських розрахунків з обліку розрахунків з оплати праці

У відомості вказуються призначення затрат, дебет рахунків, на котрі слід віднести начисленні суми заробітної плати, види заробітної плати.

При журнально-ордерній формі обліку нарахування заробітної плати відображається у журнал-ордерах № 10 та 10/1, виплати заробітної плати аналогів в бюджет, по виконавчих листах на користь третіх осіб, нарахування в депоновану своєчасно не виплаченої заробітної плати в журнал-ордері №8.

При скороченій журнально-ордерній формі обліку ведеться в журнал-ордері №5. При поліпшеній формі облік ведеться у відомостях №В-8,В-3,В-5.

Основним аналітичним реєстром при поліпшеній формі ведення бухгалтерського обліку є відомість обліку заробітної плати № В-8. Відомість складається з двох розділів - кредит рахунка 66 і дебет рахунка 66.

По кредиту рахунка 66 у відомості відображаються нарахування робітникам підприємства с відображенням відповідних рахунків, а по дебету рахунка 66 - утримання згідно законодавства України.

У кінці відомості визначається сума, підлягаючої видачі на руки робітнику. Відомість може бути використана як платіжна відомість, а також для визначення сум відрахувань на державне страхування і в Пенсійний фонд.

На основі даних відомості № В-8 проводяться записи у відомостях № В-5 і В-3.

4.Синтетичний та аналітичний облік утримань і відрахувань від нарахованої заробітної плати

Об'єктом оподатковування є сукупний доход громадян, отриманий з різних джерел. Бухгалтерія підприємства не тільки нараховує заробітну плату, а й здійснює утримання й відрахування з неї.

Всі види утримань поділяють на обов'язкові, відповідно до діючого законодавства, і утримання за згодою працівників.

До першої групи відносять: податок на дохід, утримання в Пенсійний фонд, на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття й утримання по виконавчих листах за рішенням судових органів (наприклад, аліменти, погашення сум розтрат і розкрадань і т. д.).

Друга група охоплює утримання за згодою працівника по його письмовій заяві: профспілкові внески, погашення сум дрібних нестач, вартість харчування (на підприємствах харчування), відрахування по індивідуальному соціальному страхуванню , невитрачені підзвітні суми, суми на оплату акцій підприємства, суми на оплату навчання, утримання на недержавне пенсійне страхування і т. д.

З 1 січня 2004 року вступив у дію Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-ІУ від 22.05.2003 р., яким передбачені істотні зміни в механізмі стягнення податку з доходів фізичних осіб.

Податок з доходів фізичних осіб є платою фізичної особи за послуги, які надаються їй територіальною громадою, на території якої така фізична особа має податкову адресу (місце постійного або переважного проживання платника податків, місце реєстрації платника податків визначене відповідно до законодавства) або розташована особа, що виплачує оподатковувані доходи .

При нарахуванні доходів у вигляді заробітної плати об'єкт оподатковування визначається як нарахована сума такої заробітної плати, зменшена на суму збору в Пенсійний фонд України й внесків у фонди загальнообов'язкового соціального страхування.

Загальний оподатковуваний дохід -- це усі доходи, які підлягають оподатковуванню, нараховані (виплачені) на користь платника податків протягом звітного податкового періоду.

Працівники, зарплата яких менше 890 грн., мають право на податкову соціальну пільгу. В поточному році податкова загальна соціальна пільга становить 302,50 грн. (суму пільг вказано виходячи з розміру мінімальної зарплати 605 грн., саме на таких розмірах наполягає ДПАУ). А підвищена ПСП дорівнює 150% або 200% від звичайної залежно від пільгової категорії працівників, тобто 453,75 грн. або 605,00 грн.

По кредиту 641 і дебету 661 субрахунків відображаються платежі у вигляді сум, утриманих податків із заробітної плати, що підлягають перерахуванню в бюджет, а по дебету 641 і кредиту 311 -- суми, перераховані в бюджет на погашення заборгованості по прибутковому податку.

Порядок вирахування й сплати страхових внесків громадянами в Пенсійний фонд регламентується Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 p. № 1058-IV і Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.97р. № 400/97-ВР в частині, що не суперечить Закону № 1058, Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їхнього надходження в Пенсійний фонд України, затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-1.

Обов'язкові страхові внески в Пенсійний фонд у розмірі 2% сплачують усі категорії працюючих громадян.

Утримання із заробітної плати робітників внесків у Пенсійний фонд в обліку відображаються записами:

ДТ	КТ
661 «Розрахунки за заробітною платою»	651 «За пенсійним забезпеченням»	На суму утриманих внесків в Пенсійний фонд
651 «За пенсійним забезпеченням»	311 «Поточні рахунки в національній валюті»	На суму внесків перерахованих у Пенсійний фонд

Таблиця 10. Типова кореспонденція із зарплатні

Обов'язкові страхові внески перераховуються платіжним дорученням на рахунок органу Пенсійного фонду (ПФ) в день одержання в установах банків коштів на виплату належним сум зарплати працівникам.

При невиплаті заробітної плати підприємство повинно перераховувати суми заборгованості до 20 числа наступного за звітним місяцем і здати звітність по формі.

Суми, вчасно не сплачені, вважаються простроченою заборгованістю й стягуються з нарахуванням пені.

Об'єктом оподаткування є заробітна плата найманих працівників (у т.ч. у натуральній формі), грошове забезпечення, винагорода за виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими договорами, що підлягають обкладенню податком з доходів, та допомога з тимчасової непрацездатності. Ставка внесків: 4% - за працівників інвалідів; 33,2% - за інших працівників.

Нарахування на заробітну плату робітників внесків у Пенсійний фонд в обліку відображаються записами:

ДТ	КТ
23 «Виробництво»	651 «Розрахунки за пенсійним забезпеченням»	На суму нарахованих внесків у Пенсійний фонд
91 «Загальновиробничі витрати»	651 «Розрахунки за пенсійним забезпеченням»
92 «Адміністративні витрати»	651 «Розрахунки за пенсійним забезпеченням»
93 «Витрати на збут»	651 «Розрахунки за пенсійним забезпеченням»

Таблиця 11. Типова кореспонденція із пенсійних розрахунків

Відповідно до Закону «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленими народженням і похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-111, підприємства є обов'язковими платниками даного внеску.

Для найманих робітників об'єктом обкладання внеском на страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності є суми оплати праці, що охоплюють основну і додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у т. ч. в натуральній формі, що підлягають оподаткуванню з доходів фізичних осіб.

Зі вступом у силу Закону України «Про внесення змін у закони України з питань загальнообов'язкового державного соціального страхування» від 09.04.2004 р. № 1678-ГУ, з 29 квітня 2004 року в Закон № 2213-111 внесені зміни, які, зокрема, стосуються порядку використання ставок, за якими утримується внесок на соціальне страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, оплачуваний працівниками з їхнього заробітку:

- 0,5% оподатковуваного доходу, що входить у фонд оплати праці, для найманих робітників, заробітна плата яких нижча прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи;

- 1% оподатковуваного доходу, що входить у фонд оплати праці, для найманих робітників, заробітна плата яких вища прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи.

Для бухгалтерського обліку вказаних внесків відповідно до Плану рахунків використовується субрахунок 652 «Розрахунки по соціальному страхуванню». Утримання із заробітної плати робітників внесків у Фонд соціального страхування в обліку відображають записами: