Лісівничі властивості дуба звичайного та особливості відтворення його деревостанів



4.3 Типи лісових культур, що створювались y дібровах господарства

У державному підприємстві «Смілянський лісгосп» нині штучно створені ліси займають понад 50 % від загальної площі укритих лісом земель. Зруби, галявини та пустирі у господарстві займають лише 3 % земель лісового фонду, а тому щорічний обсяг лісокультурних робіт становить понад 90 га. За останні 10 років у лісгоспі культури посаджено на площі 934 га, із-них 627 га лісових культур створено y свіжих дібровах (дод. Д. А).

В залежності від типів лісорослинних порід, на лісокультурних площах у якості головних лісотвіриних порід культивують дуб звичайний (62 % лісокультурних площ), сосна звичайна (33 %) та горіх чорний (5 %). У дібровах у якості головної породи вирощують - дуб звичайний (табл. 4.1). Супутні породи та чагарникине висаджують, адже їхня кількісь є достатньою для успішного підгону культур дуба.

Таблиця 4.1 Розподіл лісових культур, створених в ДП «Смілянське лісове господарство»за схемами змішування

Схеми змішування	Площа
	га	% від загальної площі культур
1	2	3
1рДз	575,8	61,6
1рСз	307,5	32,9
1рГрч	51,0	5,5
Усього:	934,3	100,0

При створенні культур, зазвичай, застосовують частковий обробіток грунту борознами або ж смугами. Технологія створення залежить від фактичного стану зрубів. На зрубах, де сподіваються на природне поновленнятаких деревних рослин, як граб звичайний та ясен звичайний застосовують пониження пнів у смугах завширшки 2-4 м з наступним обробітком грунту у смугах дисковими знаряддями. Борозни нарізають плугом ПКЛ-70. На зрубах без природного поновлення, пониження пнів здійснюють у смугах завширшки 2 м. Після чого їх обробляють дисковими знаряддями (КЛБ-1,7 чи БДВ-2,2). Оскільки лісокультурний досвід свідчить, що передсадивний обробіток грунту важливий лише у перші роки після створення культур і вже з 24-річного віку практично не позначається на таксаційних показниках дубових деревостанів [76].

На свіжих зрубах, де грунти не встигли ущільнитись вирощують часткові культури дуба звичайного без передсадивного обробітку грунту. Початкова густота культур, які створюють, залежить від біологічних властивостей деревних рослин, що вирощуються, типу лісорослинних умов, способів створення культур, виду та розмірів садивного матеріалу, кількості та якості природного поновлення, ймовірності ураження культур шкідниками йзбудниками хвороб, а також можливістю здійснення ефективних доглядів за насадженнями. УДП «Смілянське лісове господарство» (табл. 4.2) упродовж останніх 10 років, при створенні культур застосовують ширину міжрядь від 2,5 до 6,0 метрів, а крок садіння y рядах змінюється від 0,5 до 1,0 метра. Часткові культури, створюють з 4-6-метровою шириною міжрядь. При цьому майже на50 % лісокультурних площ створено культури дуба звичайного з 6-метровою шириною міжрядь. У свіжих дібровах, на зрубах з наявністю природного поновлення, формуються деревостани дуба з домішкою граба та клена. На зрубах, які заросли паростками другорядних деревних рослин і кущів попередньо застосовують прорубування коридорів завширшки 2-4 м з наступним розкорчовуванням пнів та розпушуваннямґрунту дисковими знаряддями й посадкою сіянців дуба. Садіння сіянців здійснюють вручну під меч Колєсова. Кращим терміном для садіння сіянців є рання весна до початку розпускання бруньок. У межах господарства добрі результати дає висів жолудів у 3-ій декаді жовтня (у разі відсутності гризунів та диких кабанів на лісокультурних площах).



Таблиця 4.2 Розподіл лісових культур, створених в ДП Смілянське лісове господарство» за розміщенням садивних місць

Розміщення садивних місць, в м	Площа
	га	% від загальної площі культур
2,5х0,5	297,6	31,8
2,5х0,7	9,8	1,1
2,5х1,0	5,1	0,5
3,0х0,5	3,2	0,4
4,0х0,5	123,0	13,2
4,0х1,0	26,0	2,8
6,0х0,5	452,1	48,4
6,0х0,7	17,5	1,2
Разом:	934,3	100,0

Будянське лісництво, квартал 48, виділ 7, площа1,3 га. Схема посіву 6х0,5 м.

Агротехнічні догляди за грунтом у свіжих дібровах здійснюють упродовж 5 років. Механізований (КЛБ-1,7) із сідланням рядів 15-кратний (5,4,3,2,1) та додатковий ручний 11-кратний у рядах та захисних смугах упродовж 5 років (4,3,2,1,1).

Основним способом створення культур є садіння стандартних сіянців, проте на сьогодні (табл. 4.3) y господарстві практикують створення культур дуба сіянцями, вирощеними із закритою кореневою системою. За 6 років такі культури було створено на площі понад 199 га.

Таблиця 4.3 Лісові культури, створені сіянцями дуба звичайного із закритою кореневою системою

Рік створення	Усього, га	В тому числі
		Мліївське	Городищенське	Будянське	Смілянське	Сунківське
2013	6,7			6,7
2014	12,1			8,7	3,4
2015	37,8	4,4		17,7	15,7
2016	18,6			18,6
2017	55,6	16,9	0,9	20,9	11,7	5,9
2018	67,8	15,5	11,0	23,0	11,9	6,4
Усього:	199,3	36,8	11,9	95,6	42,7	12,3

За даними табл. 4.4, при створенні у господарстві культур дуба звичайного із використанням сіянців дуба звичайного, вирощених за звичайної технології з відкритою кореневою системою при розміщенні садивних місць 4,0х0,7 м на 1 га лісокультурної площі висаджується 3570 сіянців дуба (пп. 1-3). У 7-річному віці, такі культури дуба звичайного відзначаються 2 класом якості й при висоті стовбурів 1,6-1,7 м та при повноті насаджень у 0,7 одиниці мають запас стовбурної деревини 8 м3 на 1 га.

Таблиця 4.4 Таксаційні показники 7-річних культур дуба звичайного, створених сіянцями з відкритою та закритою кореневими системами. ТЛУ - Д2. Склад насаджень - 10Дз

№ пп.	Кв., діл.	Розм. сад. місць, м	Сіянці із:	Висота, м	Діаметр стовб., см	Повнота	Запас деревини на 1 га, м3	Клас якості
1.	60; 2	4,0 х 0,7	ВКС	1,6	2,9	0,7	8	2
2.	47; 8	4,0 х 0,7	ВКС	1,6	2,8	0,7	8	2
3.	58; 1	4,0 х 0,7	ВКС	1,7	2,9	0,7	8	2
4.	61; 4	6,0 х1,5	ЗКС	2,1	3,7	0,8	9	2
5.	75; 3	6,0 х1,5	ЗКС	2,0	3,6	0,8	10	2
6.	72; 5	6,0 х1,5	ЗКС	2,2	3,9	0,8	10	2

Примітка. ВКС - сіянці вирощені за звичайної технології з відкритою кореневою системою; ЗКС - сіянці, вирощені у поліетиленових пакетах із закритою кореневою системою

У разі використання сіянців дуба із закритою кореневою системою
(пп. 4-6) культури дуба створюються з розміщенням садивних місць 6,0х1,5 м. При цьому, на 1 га лісокультурної площі висаджується 1110 сіянців із закритою кореневою системою, що у 3,2 рази менше за кількість сіянців дуба, які висаджуються на лісокультурну площу у разі застосування сіянців з відкритою кореневою системою. У разі створення культур сіянцями, вирощеними із закритою кореневою системою, у 7-річному віці, вони відзначаються більшими біометричними показниками, ніж вирощені із сіянців з відкритою кореневою системою: за висотою (на 18-38 %); за діаметром стовбурців біля кореневої шийки (на 24-39 %); за повнотою насаджень (на 14 %);за запасом стовбурної деревини (на 12-25 %).

Отримані дані свідчать про доцільність продовження досліджень із з'ясування можливостей формування насаджень дуба звичайного із сіянців, вирощених у поліетиленових пакетах.

4.4 Особливості культивування дуба звичайного y господарстві

Обстеження культур дуба звичайного, створених у господарстві за уже традиційних технологій свідчить про їхню достатньо високу продуктивність. Із наведених даних у табл. 4.5 видно, що 40-річні культури дуба звичайного y господарстві зростають за І класом бонітету. Так на пробній площі № 7, де ростуть чисті культури дуба запас стовбурної деревини склав 194 м3 на 1га при середній висоті 16,5 м. Змішані насадження з участю граба звичайного, липи серцелистої, ясена звичайного відрізняються вищою продуктивністю.

Таблиця 4.5 Таксаційні показники 40-річних культур дуба звичайного, вирощених у свіжих дібровах ДП «Смілянське лісове господарство»

№ п/п	Лісництво, квартал, ділянка	Склад	Елемент лісу	Ширинаміжрядь, м	Середні	Повнота	Бонітет	Запас, м3*га-1
					D, см	H, м
7.	Будянське, 10, 6	10Дз	Дз	2	17,1	16,6	0,86	І	194
8.	Смілянське, 12, 2	8Дз 2Грз	Дз Грз ?	4	17,1 14,0	16,7 13,4	0,72 0,21 0,93	І	160 35 195
9.	Сунківське, 56, 2	10Дз	Дз	2	16,8	17,2	0,81	І	189
10.	Сунківське, 69, 2	8Дз Лпс	Дз Лпс ?	5	17,5 14,1	16,9 14,5	0,68 0,240,92	І	153 45 198
11.	Володимирівське 22, 7	6Дз 4Ясз	Дз Яз ?	6	18,2 17,8	17,8 17,2	0,48 0,34 0,82	Іа	116 79 195

На пробній площі № 10, де культури було висаджено із схемою змішування 3рДз1рЛпс до 40-річного віку сформувалось насадження із складом 8Дз2Лпс. Загальний запас стовбурної деревини на цій ділянці на 10 % вищий, ніж у чистому дубовому деревостані. На 11-й пробній площі, де культури створено зі схемою змішування 2рДз1рЯсз сформувалось насадження із складом 6Дз4Ясз. У 40-річному віці, зха продуктивністю стовбурної деревини, таке насадження не відрізняється від чистих дубових насаджень.

Дослідивши культури старшого вік, було з'ясовано (табл. 4.6), що культури дуба у свіжих дібровах господарства відзначаються високою продуктивністю і зростають за Іа та І класами бонітету. У чистих дубових насадженнях (пп. 12 та 14) запас стовбурної деревини досягають 282 -302 м3 на 1га, а середня висота деревостанів 25 м.

Культури дуба звичайного з ясеном звичайним (пп. 11) відрізняються хорошим станом, а їх продуктивність на 9-10 % вища, ніж у чистих насадженнях дуба.



Таблиця 4.6 Таксаційні показники 70-річних культур дуба звичайного,вирощених у свіжих дібровах ДП «Смілянське лісове господарство

№ п/п	Лісництво, квартал, ділянка	Склад	Елемент лісу	Ширина міжрядь, м	Середні	Повнота	Бонітет	Запас, м3*га-1
					D, см	H, м
12	Городищенське, 66, 11	10Дз	Дз	3	30,6	24,8	0,76	І	302
13	Смілянське, 36, 2	7Дз 3Грз	Дз Грз ?	6	29,2 23,5	25,1 21,4	0,55 0,33 0,88	І	223 83 306
14	Сунківське, 23, 3	10Дз	Дз	2	30,2	25,2	0,71	І	282
15	Сунківське, 83, 12	7Дз 2Яз 1Лпс	Дз Яз Лпс ?	8	30,3 29,6 25,7	26,2 25,5 23,1	0,50 0,16 0,14 0,80	Іа	210 58 51 319

На ділянці, де культури було створено із схемою змішування (п.п. 15) 4рДз2рЯсз1Лпс сформувались насадження із складом 7Дз2Ясз1Лпс. На час обстеження зростали вони за Іа класом бонітету і мали запас стовбурної деревини на 1 га найбільший у порівнянні з іншими пробними площами (на 9-16%).



РОЗДІЛ 5. ГОСПОДАРСЬКА ТА ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ПРОДУКТИВНОСТІ ТА ЯКОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ У ДП «СМІЛЯНСЬКИЙ ЛІСГОСП»

До основних напрямків діяльності ДП «Смілянський лісгосп» відносяться: лісовідновлення на зрубах, створення лісових насаджень захисного призначення, заготівля насіння лісових деревних рослин, вирощування сіянців у лісових розсадниках та догляд за молодими насадженнями, проведення рубок догляду, а також оздоровчих рубок лісу, ураженого збудниками хвороб і шкідниками. Підприємство здійснює глибоку переробку деревини та реалізацію лісопродукції, виробів переробки, а також продукції побічного користування.

Щорічно у лісгоспі створюється близько 200 га лісових культур, у тому числі 15 га на землях, які раніше не булит під лісом. Для виконання цих робіт кожного року заготовлюється 6 тонн лісового насіння, з яких 3 тонни це жолуді дуба звичайного та 50 кг насіння сосни звичайної.

У постійних та тимчасових лісових розсадниках щорічно вирощується 800 тисяч стандартних сіянців, які повністю покривають потребу в садивному матеріалі. Крім того, у лісових розсадникахвирощують декоративні види деревних рослин, які використовують для озеленення територій підрозділів господарства та для реалізації населенню і установам.

У господарстві успішно впроваджують сучасні технології з лісовирощування, зокрема, сіянців із закритою кореневою системою, яківирощують у поліетиленових пакетах. Такий садивний матеріал має високу приживлюваність та більш витривалий до шкідників та збудників хвороб.

З метою вирощування високопродуктивних насаджень щорічно на площі близько 1375 га проводяться рубки догляду. Загальний запас стовбурної деревини складає 7515,3 тис. м3, а щорічний лісосічний фонд становить 31 тис. м3. Уся заготовлена лісопродукція упродовж року реалізується на внутрішньому чи зовнішньому ринках.

На підприємстві успішно дотримуються принципів сертифікації лісів за схемою Лісової опікунської ради (ЛОР з англійської Forest Stewardship Council або FSC) міжнародної неурядової неприбуткової організації, яка покликана сприяти екологічно орієнтованому соціально відповідальному та економічно ефективному лісовому господарству в усьому світі. 10 лютого 2014 року підприємство отримало сертифікат FSC.

У зоні виробничої діяльності ДП «Смілянський лісгосп» розташовані 5 заповідників місцевого значення. Це комплексний заповідник «Сунківський», гідрологічний заказник «Ірдинські болота», комплексний заказник «Теклінська дача», ботанічний заказник «Городище» та заказник місцевого значення «Модрина». На теренах підприємства розташовано 2 державних заповідних урочища: «Хвилинка» -площею 738 га з насадженнями 100-110-річної сосни та урочище «Юрова Гора», що має горбистий рельєф укритий листяними насадженнями. Цікавою для туристів є також пам'ятка природи місцевого значення «Буки», яка складається із вісімнадцяти 95-річних дерев-екзотів.

Послуги

1. Відведення в рубку насаджень уражених збудниками хвороб та шкідниками, із здійсненням їхньої матеріально-грошової оцінки;

2. Консультації щодо ведення лісогосподарської діяльності;

3. Заготівля та зберігання насіння деревних рослин;

4. Вирощування сіянців та саджанців основних видів лісотвірних та декоративних деревних рослин;

5. Розміщення пасік та організація полювання;

6. Консультації щодо ведення мисливського господарства.

Продукція

1. Пиловник листяних порід, фансировина, будівельний ліс, баланси, дров'яна деревина для технологічних потреб, дрова паливні;

2. Пиломатеріали листяних порід, брус, штахет;

3. Сіянці та саджанці лісових та декоративних деревних порід.

За січень-грудень 2017 року обсяги заготовленої лісопродукції склали 81328 м3 (89,2 % порівняно з періодом минулого року).

При цьому реалізація лісопродукції склала 58696 м3 (91,6 % порівняно з минулим роком). Реалізація здійснювалась через аукціони, відповідно до діючого «Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини», затвердженого Наказом Держкомлісгоспу України № 42 від 19.02.2007 року. Із згаданих об'ємів реалізація на експорт cтановить 3987 м3.

Упродовж року створено 172 га лісових культур, що становить 102 % відносно до запланованого.

За 2017 рік чистий дохід від реалізації продукції збільшився на 124 % порівняно з 2016 роком й дорівнював 86318 тис.грн., що зумовлено зростанням цін на реалізовану лісопродукцію та більш раціональній розробці лісосік. Показник EBITDA за даний період виріс на 131 % і склав 26423 тис.грн., а збільшився чистий прибуток до 20973 тис.грн.

Таким чином рентабельність зросла на 5,3 ПП, а коефіцієнт фінансової стійкості виріс на 7,7 ПП.



РОЗДІЛ 6. АНАЛІЗ УМОВ І ЗАХОДІВ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА МОДЕЛЮВАННЯ ВИРОБНИЧИХ НЕБЕЗПЕК ПІД ЧАС ВИРОЩУВАННЯ ЛІСОВИХ КУЛЬТУР У ДП «СМІЛЯНСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО»

У ДП "Смілянське лісове господарство" відповідальним за стан охорони праці є директор підприємства. Робота по організації охорони праці покладена на головного лісничого та головного інженера, а по окремим підрозділам на керівників цих підрозділів. Безпосередній контроль за станом охорони праці у виробничих підрозділах та розробка заходів, які спрямовані на покращення охорони праці, покладені на інженера з охорони праці. Є відповідний наказ з охорони праці, згідно з яким призначені відповідальні з охорони праці на підприємстві.

На ДП "Смілянське лісове господарство" організовано охорону праці згідно чинного законодавства [77, 78]. В 2017 році в господарстві проведено роботу з удосконалення управління охорони праці, підвищення рівня кваліфікації робітників. Так у 2018 році проведено семінарські заняття з усіма інженерно-технічними працівниками та керівниками робіт по питанням пожежної безпеки.

У всіх структурних підрозділах є куточки охорони праці, але в зв'язку з скрутним матеріальним становищем підприємства куточки не поновлюються належною довідковою літературою, тому необхідно обновити матеріали та посібники, а кабінет охорони праці потребує докорінного переобладнання. Аналізуючи організацію навчання працівників слід відмітити, що на підприємстві вона знаходиться на дуже низькому рівні і не відповідає вимогам НПАОП 0.00-4.12-05 "Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці". Хоча в усіх виробничих підрозділах наявні журнали проведення інструктажів, найчастіше їх проведення зводиться до простого зазначення підписів у цих журналах. Вступний інструктаж та інструктажі на робочих місцях поводяться на дуже низькому рівні. Інструктажі перед виконанням особливо шкідливих та небезпечних видів робіт складаються з трьох, чотирьох речень.

Паспортизація робочих місць не проводилась. Атестацію робочих місць проводять тільки для працівників, які мають пільгову пенсію. На підприємстві кожен рік відповідним чином оформлюється колективний договір. Кожен рік по колективному договору намічаються заходи по покращенню умов праці (закладається певна сума на проведення заходів). За 2017 рік ця сума склала 48580 грн., а за 2018 - 58540 грн.

Всі бригади, які виконують роботи в лісі забезпечені побутовими вагончиками, які відповідно обладнані аптечками та засобами обігріву.

Працівники забезпечені засобами індивідуального захисту згідно НАОП 3.0.00-3.01.80. Зважаючи на підвищений рівень шуму є потреба в навушниках, які придбати поки що немає змоги, через їх велику вартість.

Для покращення умов праці необхідно провести облаштування нових та ремонт старих місць для відпочинку робітників, а також покриттів від атмосферних опадів при роботі на відкритому повітрі. Також потрібно обновити та облаштувати кабінет та куточки по охороні праці новою літературою та навчальними посібниками, виготовити та придбати технічні засоби наглядної агітації та знаки безпеки. Необхідно придбати медичні аптечки, яких на підприємстві дуже не вистачає. Потрібно впровадити медичне обслуговування працюючих на підприємстві та організувати гаряче харчування та спецхарчування [79].

За період 2017-2018року виробничий травматизм відсутній.

Адміністрації підприємства потрібно покращити виробничу санітарію та умови праці, що забезпечить зниження негативного впливу на організм людини високих та низьких температур, шкідливих газів, шуму, вібрації, недостатнього освітлення та ін. Для проведення польових робіт бригади забезпечити спецодягом та спецвзуттям. Звалювальників дерев необхідно забезпечити антифонами "ЛИОТ-67" для запобігання шкідливого впливу шуму на організм.

Отже із вище описаного слід зробити такі висновки: необхідно приділяти більше уваги питанням охорони праці на підприємстві, а саме необхідно частіше і детальніше проводити інструктажі та покращити забезпечення захисним обладнанням. Завдання, яке закладено даною роботою складається із двох видів робіт: польових і камеральних.

Під час проведення польових робіт всі технологічні операції виконуються вручну. При виконанні польових робіт слід дотримуватися наступних вимог:

1) категорично забороняється у лісі одному проводити роботи;

2) перед початком робіт слід оглянути всі інструменти та переконатися у їх справності;

3) при переходах забороняється носити шпильки, підвісивши їх на пояс;

4) задньому вимірювальнику забороняється смикати стрічку назад без попереднього попередження переднього вимірювальника. Під час виконання камеральних робіт необхідна добра освітленість робочих місць та достатнє провітрювання приміщень у яких проводяться камеральні роботи.

Рубки догляду це досить складна операція. Частина робіт виконується вручну, наприклад: складання дров та трелювання хворосту та хмизу, обрубка гілля часто виконується сокирою. Навантажування короткомірних сортиментів також виконується вручну. Трелювання часто виконується гужевим транспортом.

Найбільша кількість травм виникає на лісосічних роботах та в деревообробному виробництві, які пов'язані з експлуатацією ріжучого інструменту, не використанням захисних засобів та низьким рівнем проведення інструктажів по техніці безпеки на цих ділянках виробництва. Причиною такої кількості травм на цих виробництвах є експлуатація застарілого обладнання та не приділення належної уваги правилам техніки безпеки і відсутність належного контролю за їх дотриманням, а у деяких випадках просто нехтуваннями цими правилами.

Роботи на лісосіці повинні проводитись відповідно до вимог технологічної карти. Працівники зобов'язані:

1) дотримуватись внутрішнього розпорядку;

2) виконувати ту роботу по якій проінструктований;

3) бути уважним та акуратним під час роботи, не відволікатися самому і не відволікати інших;

4) не проходити в місцях можливого падіння дерев;

5) проходити в установленому порядку медичні огляди;

6) дотримуватись технологічної дисципліни;

7) працівник повинен вміти надавати першу медичну допомогу.

Також на підприємстві потрібно приділяти більше уваги до дотримання робітниками вібронебезпечних професій вимог НАОП 3.0.00-4.07-75 положення про режим праці робітників вібронебезпечних професій, які працюють з лісозаготівельним механізованим інструментом, тому що у деяких робітників починають проявлятися ознаки вібраційної хвороби. До них відносяться звалювальники, розкряжувальники та робітники, що здійснюють обрізку за допомогою бензомоторних пил.

Також необхідно підвищити рівень механізації рубок догляду за рахунок застосування бензомоторних пил "Штіль", "Хускварна", трелювання здійснювати не гужовим транспортом, а тракторами МТЗ-82 з гідрозахватом.

Усі ці заходи спрямовані на забезпечення безпечних, умов праці людей, які зайняті у лісогосподарському виробництві, на збереження і покращення їх здоров"я.

Територія ДП "Смілянське лісове господарство" характеризується високим (1,7) класом пожежної небезпеки, що зумовлено значною питомою вагою у покритих лісом землях хвойних молодняків та середньовікових насаджень (67,5%). При здійсненні виробничої діяльності працівники підприємства дотримуються правил пожежної безпеки в лісах НАОП 3.0.00-1.03-71.

Територія підприємства по способу виявлення лісових пожеж і боротьби з ними віднесена до зони наземної охорони лісів та закріплена за пожежно-хімічними станціями. У кожному з лісництві, приміщеннях ПХС та на автомобілях встановлені радіостанції. У пожежонебезпечний період здійснюється чергування на пожежних вежах.

Приміщення які знаходяться в складі підприємства мають такі класи і категорії пожежної небезпеки: матеріальний склад - категорія В, клас ІІ-IIа; ремонтна майстерня - категорія В, клас II-I; деревообробний цех - категорія В, клас ІI-ІIа, ІІ-ІІ.

Приміщення оснащені відповідним блискавкозахистом, в приміщеннях є відповідно оформлені плани евакуації. На території підприємства та інших підрозділів є у достатній кількості первинні засоби пожежогасіння, відповідно укомплектовані пожежні щити.

Моделювання небезпечних ситуацій на підприємстві може запобігти можливим небезпекам, що можуть виникнути та зашкодити здоров'ю працюючих. Оскільки територія ДП "Смілянське лісове господарство" характеризується високим класом пожежної небезпеки для прикладу наводимо моделювання ситуації, що може призвести до травми (опіків) робітника під час виникнення лісової пожежі (рис. 6.1).

Небезпечними умовами під час виникнення лісової пожежі можуть бути:

НУ1 - керівник робіт не провів навчання та інструктаж;

НУ2 - працівник не використовує спеціальний одяг.

Наявність вищевказаних небезпечних умов призводить до виникнення небезпечної дії (НД), а саме: працівник перебуваючи біля крайки пожежі не відійшов на безпечну відстань. Ця дія, враховуючи необізнаність людини, яка не може прийняти виважені рішення може призвести до небезпечної ситуації, що може завдати серйозну травму працюючому і навіть з летальними наслідками.

НД - працівник перебуваючи біля крайки пожежі не відійшов на безпечну відстань;

НС1 - працівник знаходиться в безпосередній близькості до полум'я довше 30 хв постійно вдихаючи дим;

НС2 - одяг працівника охопило полумя;

НС3 - на працівника впало підгоріле сухе дерево;

О - отруєння;

Т - травма.

Рис. 6.1. Моделювання небезпечних ситуацій під час виникнення лісової пожежі

Для запобігання виникнення небезпечних ситуацій під час виникнення лісової пожежі необхідно передбачити та запобігти виникненню усіх можливих небезпек. Для цього потрібно:

1. Не дозволяти залучати до гасіння лісових пожеж працівників, які не пройшли навчання з охорони праці;

2. Направляти працівників на гасіння лісових пожеж забезпечуючи їх спецодягом, спецвзуттям (чоботи, що видаються працівникам, повинні мати вогнестійку підошву) та іншими засобами індивідуального захисту, табірним майном, індивідуальними медичними пакетами, справним пожежним інвентарем, принаймні добовим запасом їжі та води з розрахунку 5-6 л на одну людину в день;

3. Працівники, що направляються для робіт на крайці пожежі, повинні бути забезпечені роботодавцем також захисними касками, респіраторами чи спеціально обладнаними протигазами;

4. До робіт з гасіння верхових лісових пожеж залучати чоловіків, які завчасно пройшли медичний огляд і за станом здоров'я визнані придатними для виконання цих робіт;

5. Під час роботи на крайці пожежі працівники повинні зберігати дистанцію між собою не менше 3 м; не втрачати з виду сусідів, постійно контролювати їх переміщення; при загрозі оточення працівника крайкою пожежі негайно відійти на безпечну відстань.

Загалом, проаналізувавши стан охорони праці на підприємстві слід запропонувати такі заходи: покращити якість навчання з охорони праці; обладнати відповідним сучасним спецодягом і обладнанням відповідно до вимог; зменшити частку ручної праці за рахунок впровадження нових механізмів: (на обрубуванні - забезпечити працівників бензосучкорізами провідних фірм Штіль та Хускварна; замінити кінне трелювання тракторним МТЗ-82 з гідрозахватом; на звалюванні та розкряжуванні - замінити старі редукторні бензопилки новими безредукторними; облаштувати лісовозний транспорт самонавантажуючими пристроями, зменшивши частку ручного навантаження короткомірних сортиментів; забезпечити належний санітарний стан приміщень; провести паспортизацію умов праці; посилити трьохступеневий контроль. Виконання всіх цих заходів дасть змогу поліпшити стан охорони праці і протипожежної безпеки.



ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Біологічні властивості дуба звичайного відповідаютьлісорослинним умовам, що формуються на відкритих просторах. Під наметом материнських насадженьвін періодично формує рясний самосів, який унаслідок затінення гине. Дуб, володіє достатньо високою репродуктивною здатністю, проте, зазвичай, не утворює різновікових деревостанів, уступаючи місце супутнім тіневитривалим деревним рослинам.

2. На зрубах Лісостепової зони, з наявністю попереднього рясного самосіву успішне природне поновлення дуба спостерігається лише на частині лісокультурних площ - у західній частині на 6 %, у центральній - на 7-10 %, у східній - на 12-13 %, а тому на природне насінне поновлення дуба на зрубах варто сподіватись на обмежених площах, навіть за інтенсивного сприяння цим процесам.

3. У Лісостепу, успішне природне поновлення дуба звичайного під пологом материнських деревостанів повинне супроводжуватись застосуванням інтенсивних лісівничих заходів. У залежності від складу та повноти насаджень до обмежуючих чинників можуть належати - світло, вологість повітря таґрунту, низькі й високі температури, а також увесь комплекс чинників, у тому числі збудників хвороб, шкідників та конкурентоздатність окремих деревних рослин у змішаних насадженнях.

4. У ДП «Смілянське лісове господарство» серед лісокультурних площ переважають свіжі зруби, а серед типів лісорослинних умов - свіжі діброви, в яких створюють культури дуба звичайного з участю ясена звичайного, граба звичайного чи липи серцелистої, які зростають за I-Іа класом бонітету.

5. За останні 10 років у господарстві створено суцільні та часткові культури дуба на площі 934 га. Агротехніка створення культур, що застосовується у господарстві забезпечує середню приживлюваність культур на рівні 87 %.

6. У 40-річних культурах, сформувались деревостани до складу яких входить 8-10 одиниць дуба звичайного. При цьому, різниця у запасі стовбурної деревини на окремих ділянках не перевищує 9 %.

7. У 70-річних культурах із збільшенням ширини міжрядь від 2 до 8 метрів запас стовбурної деревини дуба у насадженнях зменшується на 9-10 % й залежить перш за все від початкової кількості садивних місць, відведених під дуб, а також від видового складу, густоти природного поновлення й інтенсивності рубок догляду.

8. З метою удосконалення відтворення дібров у господарстві застосовують садіння культур сіянцями дуба звичайного, вирощеними у поліетиленових контейнерах із закритою кореневою системою. У 7-річному віці такі культури, порівняно із традиційними, мають більшу висоту (на 18-38 %) та запас стовбурної деревини (на 12-25 %). Такий садивний матеріал можна висаджувати майже упродовж усього року, адже його приживлюваність навіть за екстремальних умов є досить високою.Щоб отриматиостаточні результатишодо використання сіянців дуба із закритою кореневою системою у господарстві, варто продовжити дослідження, що стосуються механізації лісокультурних робіт та режиму вирощування насаджень створених за цим методом.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Лосицький К. Б. Дуб / К. Б. Лосицький- М.: Лесная промышленность. 1981. ? 101 с.

2. Лосицький К. Б. Восстановление дубрав / К. Б. Лосицький. - М.: Издательство сельскохозяйственной литературы, 1963. - 358 с.

3. Коржинський С. И. Северная граница чернозёмной области Восточной полосы европейскрй России в ботанико-географическом почвенном отношении / C. И. Коржинский // Труды Казанского общества естественноиспытателей. - Казань: 1891. - Т. 22 - Вып. 6. - С. 144-145.

4. Бугаев В. А. Продуктивность лесов первой и второй группы / В. А. Бугаев, В. Д. Новосельцев - М.: Лесная промышленность, 1971. - 86 c.

5. Генсірук С. А. Ліси України: монографія / С. А. Генсірук - К. Наукова думка, 1992. ? 408 с.

6. Молчанов А. А. Причины ухудшения состояния дубрав/ А. А. Молчанов // О мерах по улучшению состояния дубрав в европейской части РСФСР. - Пушкино, 1972. - С. 94-99.

7. Турский М. К. Лесоразведение в Тульких засеках / М. К. Турский. - Лесной журнал. 1884. - Вып. 5. - С. 299-302.

8. Харченко Н. А. К вопросу о естественном возобновлении дуба черешчатого под пологом материнского древостоя / Н. А. Харченко, Н. Н. Харченко // Научный журнал Кубанского ГАУ, 2012. - № 76 (02).

9. Вакулюк П. Г. Створення лісових культур у дібровах // П. Г. Вакулюк - Боярка: Укрцентркадриліс. 2007. - 58 c.

10. Вакулюк П. Г. Опыт создания лесных культур на Украине / П. Г. Вакулюк // Конспект лекцій. - Пушкино : ЦБНТИлесхоз, 1982. - 45 с.

11. Колесниченко М. В. О биохимическом взаимовлиянии пород при лесоразведении / М. В. Колесниченко // Лесное хазяйство. 1961. - № 11. - С. 36 - 49.

12. Колесников Б. П. Леса Пермской области / Б. П. Колесников, А. П. Шиманюк // Леса СССР. - М.: Наука. 1969. - Т. 4. - 347 с.

13. Вакулюк П. Г. Технология лесокультурных работ / П. Г. Вакулюк. - М.: Лесная промышленность. 1982. - 136 с.

14. Калиниченко Н. П. Дубравы России / Н. П. Калиниченко - М.: ВНИИлесресурс, 2000. - 536 с.

15. Алехин В. В. География растений / В. В. Алехин // Основы фитогеографии, экологии и фитоценологии. - М.: Советская наука, 1951. - 348 с.

16. Бугаев В. А. Дубравы европейской части России / В. А. Бугаев, А. Л. Мушевський, В. В. Царалунга // Лесной вестник, Изд-во МГУЛ, 2004. - № 2. С. 7-13.

17. Юнаш Г. Г. Семенное возобновление дуба в островных дубравах Центральной лесостепи. Автореф. канд.. с.-х. наук / Г. Г. Юнаш, Воронежский лесохозяйственный институт. - Воронеж, 1953. - 23 с.

18. Высоцкий Г. Н. Учение о влиянии леса на изменение среды его произрастания на окружающее пространство: учение о лесной пертиненции / Г. Н. Высоцкий. - Ленинград: Гослесбумиздат, 1950. - 104 с.

19. Кожевников П. П. Дубовые леса Лесостепи / П. П. Кожевников // Труды ВНИИЛМ. - М.: 1939. - Вып. 1. - С. 40-49.

20. Новосельцев В. Д. Дубравы / В. Д. Новосельцев, В. А. Бугаев. - М.: Агропромиздат, 1985. - 214 с.

21. Логгинов Б. И. Эффективность дубовых лесонасаждений в степи /
Б. И. Логгинов, Л. Т. Устиновская // Состояние и перспективы дальнейшего улучшения воспроизводства и повышения продуктивности дубрав европейской части СССР. - М.: МСХ СССР, 1978. - С. 103-106.

22. Изюмський П. П. Лиственные леса УССР / П. П. Изюмский,
П. И. Молотков, Н. В. Ромашов - Харьков: Укр НИИЛХА, 1978. - 184 с.

23. Попов В. В. Ведение лесного хазяйства в степних засушливих районах/ В. В. Попов. - М.: Лесная промышленность, 1971. - 136 с.

24. Рыжков О. В. Состояние и развитие дубрав Центральной лесостепи (на примере заповедников Центрально-Черноземного и «Лес на Ворскле») /
О. В. Рыжков. - Тула: 2001. - 182 с.

25. Морохин Д. И. Коридорный способ возобновления дуба / Д. И. Морохин // Сб. трудов Татарской ЛОС. - Казань: Татарська ЛОС, 1956 - Вып. 12. - С. 56-62.

26. Пятницкий С. С. Естественное семенное возобновление в Чугуево-Бабчанской дубраве / С. С. Пятницкий // Труды Чугуево-Бабчанской опытной станции. - 1933. - Вып. 1. - С. 33-39.

27. Юркевич И. Д. Дубравы Белорусской ССР / И. Д. Юркевич. - Минск: Наука, 1960. - 271 с.

28. Жуков А. Б. Дубравы СССР. Т. 1. Дубравы УССР и способы их восстановления / А. Б. Жуков. М.-Л.: Гослесбумиздат, 1950. - 352.

29. Харитонович Ф. Н. Порослевое возобновление дуба в степи /
Ф. Н. Харитонович. - М.-Л. : Гослесбумиздат, 1953. - 80 с.

30. Лосицкий, К. Б. Эталонные леса / К. Б. Лосицкий, В. С. Чуенков. - М.: 1980. - 191 с.

31. Карбивничий А. С. Особенности роста дуба в чистых и смешаных культурах / А. С. Карбивничий // Вестник сельскохозяйственной науки. 1977. № 10. - С. 68-69.

32. Вакулюк П. Г. Опыт создания лесных культур на Украине / П. Г. Вакулюк // Конспект лекцій. - Пушкино : ЦБНТИлесхоз, 1982. - 45 с.

33. Szabla, K. Szkkarstwokontenerowe. Nowe technogie s techike wszkkarstwie lenym /K. Szabla, R. Pabian - Warszawa: Centrum Informaciji Lasw Pastwowych, 2003. - 212 s.

34. Гордієнко М. І. Лісові культури / М. І. Гордієнко, Гузь М. М., Ю. М. Дебринюк, В.М. Маурер. - Львів: «Камула», 2005. - 608 с.

35. Иванюта В. М. Интенсификация віращивания посадочного материала в теплицах / В. М. Иванюта. - Київ: «Наукова думка», 1986. - 106 с.

36. Калинин М. І. Лісові культури і захисне лісорозведення / М. І. Калінін. Львів: «Світ», 1994. - 296 с.

37. Новосельцева А. И. Справочник по лесным питомникам / А. И. Новосельцева, Н. А. Смирнов. - М.: Лесная промышленность, 1983. - С. 58 - 59.

38. Перевертайло Б. И. Отбор сеянцев дуба в питомнике / Б. И. Перевертайло // Лесное хазяйство. 1977. № 4. - С.56 - 57.

39. Жигунов А. В. Посадочный материал с закрытой корневой системой А. В. Жигунов // Лесное хозяйство. 1995. - № 4. - С. 33.

40. Малозатратная технология производства и применения посадочного матери алас закрытой корневой системой / В. П. Ботенков, Е. М. Забегалин, Л. И. Скулкина, Л. Ф. Новикова, С. Г. Главацкий//Лесное хозяйство. 2003. № 5.- C. 40-42.

41. Буш М. К. Лесопосадочный материал «Брика» / М. К. Буш, Л. Я. Варславанс,З. О. кариньш. - Рига: Зингатне, 1974. - 136 с.

42. Жигунов А. В. Теория и практика выращивания посадочного материала с закрытой корневой системой / А. В. Жигунов. - СПб.: СПбНИИЛХ, 2000. - 293 с.

43. Лялін О. І Агротехніка вирощування сіянців дуба звичайного з закритою кореневою системою / О. І Лялін // Вісник ХНАУ, серія «Грунтознавство, агрохімія, землеробство, лісове господарство, екологія». 2009. - Вип. №4. -С. 109-111.

44. Лялін О. І. Контейнер - важливий елемент виробництва садивного матеріалу із закритою кореневою системою // Лісова типологія в Україні: сучасний стан, перспективи розвитку: матеріали ХI Погребняківських читань (10-12 жовтня 2007 р., м. Харків). - Харків: УкрНІЛХА, 2007. -
С. 134-135.

45. Грозний О. В. Щодо особливостей вирощування сіянців дуба звичайного із закритою кореневою системою у лісовому розсаднику Будянського лісництва / О. В. Грозний // Тези доповідей учасників 71-ої Всеукраїнської науково-практичної студентської конференції «Ліс і зелена економіка України» (23-24 березня 2017 року). - Київ: НУБІП України, 2017. С. 55 - 56.

46. Горохов В. А. Состояние дубрав Воронежской области и ведение хозяйства в них / В. А. Горохов // Состояние и пути улучшения дубрав РСФСР. - Воронеж: ВЛТИ, 1975. - С. 14-16.

47. Дерюжкин Р. И. Совершенствовать способы восстановления дубрав / Р. И. Дерюжкин, Е. И. Енькова, И. В. Сухов // Лесное хозяйство, 1980. - № 1. - С. 3-11.

48. Яковлев А. С. Технология создания и выращивания лесных культур дуба черешчатого в среднем Поволжье / А. C. Яковлев // Рекомендации для работников лесного хозяйства. - М.: Минлесхоз РСФСР, 1985. - 87 с.

49. Огиевский В. В. Лесные культуры // В. В. Огиевский и др. - М.-Л.: Гослесбумиздат, 1949. - 715 с.

50. Ведмідь М. М. Реконструкція малоцінних молодняків коридорним способом у дібровах Лівобережного Лісостепу України / М. М. Ведмідь // Автореферат дис. на здоб. наук. ступ. к.с.-г. н.,спеціальність 06.00.20 - лісознавство і лісівництво. - Харків. 1997. - 23 с.

51. Рябченко В. И. Формирование оптимальных искусственных насаждений в свежей грабовой дубраве Подолии / В. И. Рябченко // Автореферат дис. на соискание ученой степени к. с.-х. н., специальность 06.03.01 - лесные культуры, селекция, семеноводство и озеленение городов. К.: УСХА. 1987. -24 с.

52. Бондар А. О. Лісівничі основи формування високопродуктивних насаджень у дібровах Поділля / А. О. Бондар // Афтореферат дис.. на здоб. наук. ступеня д. с.-г. н., спеціальність 06.03.03 - лісознавство і лісівництво. - К. НАУ, 2005. - 36 с.

53. Указания по проведению лесовосстановительных работ в государственном лесном фонде Европейской части РСФСР. - М.: Гослесбумиздат. 1963. - 200 с.

54. Дерябин Д. И. Реконструкция лесных насаждений / Д. И. Дерябкин, К. Ф. Кулаков, А. И. Новосельцева, В. Г. Атрохин. - М.: Лесная промышленность. 1976. - 176 с.

55. Вакулюк П. Г. Методические рекомендации. По типам лесных культур для равнинных районов Украины / П. Г. Вакулюк // Учебное пособие для слушателей Украинского филиала ВИПКлесхоз. - К.: МЛХ УССР, 1981. - 79 с.

56. Лісовий кодекс. - К.: Право. 2006 - 52 с.

57. Державна програма «Ліси України» на 2002-2015 рр. - К., 2002. - 32 с.

58. Теоретичні та технологічні основи відтворення лісів на засадах екологічно орієнтованого лісівництва. Науково-методичні рекомендації / [В. М. Маурер, М. І. Гордієнко, Ф. М.. Бровко та ін.] - ВЦ НУБІП України, 2008. 63 с.

59. Василюк О. В. Проблеми узгодження природоохоронного законодавства з нормативно-правовими актами про збереження земель та агролісомеліорацію / O. В. Василюк,Я. І. Мовчан, О. Б. Бурковский // Науковий віснник НУБІП України. Серія «Лісівництво та декоративне садівництво». - К.: 2013. - Вип. 187. - Ч. 2. - С. 15-23.

60. Маурер В. М. Забезпеченість садивним матеріалом робіт з відтворення лісів в Україні: сучасний стан, проблеми та першочергові завдання / В. М. Маурер // Науковий вісник НУБІП України. -К.: 2011. - Вип. 164. - Ч. 1. - С. 195?201.

61. Осмола М. Х. Лісові культури. Лісові розсадники: навч. посібник / М. Х. Осмола. - Львів: ІСДО, 1995. - 92 с.

62. Горохов В. А. Состояние дубрав Воронежской области и ведение хозяйства в них / В. А. Горохов // Состояние и пути улучшения дубрав РСФСР. - Воронеж: ВЛТИ, 1975. - С. 14 - 16.

63. Лавриненко Д. Д. Взаимодействие древесных пород и пути повышения продуктивности лесных культур в дубравах Украинской ССР / Д. Д. Лавриненко // Дубравы Советского Союза и повышение их производительности. - К.: УСХА, 1968. - С. 69-85.

64. Пастернак П. С. Минеральные удобрения и защитная роль лесных насаждений на склоновых землях / П. С. Пастернак, И. И. Смолянинов, Ю. Е. Малюга, А. В. Луненков, С. Р. Булак // Лесоводство и агролесомелиорация. ? К.: УкрНИИЛХА, 1979. - Вып. 53. - С. 3-11.

65. Бровко Ф. М. Подготовительные культуры древесных и кустарниковых пород азотонакопителей на биологическом этапе рекультивации отвалов железорудных карьеров Кривбасса/ Ф. М. Бровко // Совершенствование лесного хазяйства и защитного лесоразведения. - К.: УСХА, 1986. - С.
128-135.

66. Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии. - К.: Урожай, 1987. - 560 с.

67. Корн Г. Справочник по математике/ Г. Корн, Т Корн // Для научных работников и инженеров, - М. : Наука, 1984. - 832 с.

68. Гордієнко М. І. Методичні вказівки до вивчення та дослідження лісових культур / М. І. Гордієнко, В. М. Маурер, С. Б. Ковалевський - К.: НАУ, 200. - 101 с.

69. ДП «Смілянський лісгосп». Таксаційний опис земельних ділянок лісового фонду.Станом на 01.01.2014 року. Ірпінь, 2014. - 346 с.

70. Іванюк І. В. Особливості формування кореневих систем у деревних рослин ландшафтних лісових культур зеленої зони Києва / І. В. Іванюк // Аграрна наука і освіта. - 2006. - Т. 7, -№ 3-4. - С. 118-122.

71. Маурер В. М. Повышение биолого-экологической устойчивости насаждений дуба черешчатого в зеленой зоне г. Киева лесокультурными методами: автореф. дисс. на соисканиие учен. степени канд. с.-г. наук: спец. 06.03.01 «Лесные культуры, селекция, семеноводство и озеленение городов» В. М. Маурер. - К., 1980 - 26 с.

72. Закон України «Про охорону праці» // Урядовий кур'єр. - 2002. - №46.

73. Правила з охорони праці для працівників лісового господарства та лісової галузі // Затверджені Міністерством надзвичайних ситуацій від 13.07.2005., № 119.

ДОДАТКИ

Лісові культури, створені у ДП «Смілянське лісове господарство» за період з 2009 по 2018 рік

Рік створення									% прижив лювано сті 1- річні	% прижив лювано сті 3- річні
			Квартал, виділ		Спосіб обробітку грунту	Схема змішу вання	Розміще ння сад. місць, м
	Зруб року							Площа, га
		Лісництво		ТЛУ
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
2009	2008	Мліївське	11-5	В2	смугами	1рСз	2*0,5	3,7	89,0	88,5
2009	2008	Мліївське	10-3	В2	смугами	1рСз	2*0,5	4,2	89,0	87,7
2009	2008	Мліївське	25-1	В2	смугами	1рСз	2*0,5	5,7	88,2	88,1
2009	2008	Мліївське	36-5	В2	смугами	1рСз	2*0,5	4,4	89,5	86,8
2009	2008	Мліївське	32-16	В2	смугами	1рСз	2*0,5	2,5	89,1	87,1
2009	2008	Мліївське	61-9	Д2	смугами	1рДз	6*0,5	4,9	89,0	87,4
2009	2008	Мліївське	61-31	Д2	смугами	1рДз	6*0,5	5,6	87,2	86,6
2009	2008	Мліївське	46-12	Д2	смугами	1рДз	6*0,5	1,4	87,8	86,9
2009	2008	Мліївське	58-11	Д2	смугами	1рДз	6*0,5	2,1	87,1	86,2
2009	2008	Мліївське	53-3	Д2	смугами	1рДз	6*0,5	5,9	86,4	85,3
2009	2008	Мліївське	48-14	Д2	смугами	1рДз	6*0,5	1,9	88,2	87,2
2009	2008	Городищенське	32-22	Д2	смугами	1рДз	6*0,5	1,5	88,1	87,3
2009	2008	Городищенське	70-31	Д2	смугами	1рДз	6*0,5	8,1	88,9	87,5
2009	2008	Будянське	56-17	Д2	смугами	1рДз	6*0,5	1,6	87,1	86,4
2009	2008	Будянське	44-8	Д2	смугами	1рДз	4*0,5	3,4	89,2	88,1
2009	2008	Будянське	15-11	Д2	смугами	1рДз	6*0,5	1,7	88,3	86,7
2009	2008	Смілянське	42-3	Д2	смугами	1рДз	6*0,5	3,9	88,1	87,4
2009	2008	Смілянське	32-5	Д2	смугами	1рДз	6*0,5	1,6	87,3	86,2
2009	2008	Сунківське	47-14	Д2	смугами	1рДз	6*0,5	3,2	88,0	86,6
2009	2008	Сунківське	1-18	В2	смугами	1рСз	2*0,5	4,4	89,1	87,2
2009	2008	Сунківське	6-5	В2	смугами	1рСз	2*0,5	3,6	88,4	86,5
2010	2009	Мліївське	11-31	В2	борознами	1рСз	2*0,5	4,4	88,2	86,9
2010	2009	Мліївське	29-2	В2	борознами	1рСз	2*0,5	6,3	86,3	85,1
2010	2009	Мліївське	32-8	В2	борознами	1рСз	2*0,5	2,4	86,4	86,2
2010	2009	Мліївське	9-17	В2	борознами	1рСз	2*0,5	2,2	87,2	86,5
2010	2009	Мліївське	27-10	В2	борознами	1рСз	2*0,5	2,9	86,4	86,0
2010	2009	Мліївське	73-6	В2	борознами	1рСз	2*0,5	5,6	87,1	86,2
2010	2009	Мліївське	18-3	В2	борознами	1рСз	2*0,5	8,6	88,3	87,1
2010	2009	Мліївське	19-12	В2	борознами	1рСз	2*0,5	1,2	86,1	84,4
2010	2009	Мліївське	43-15	Д2	смугами	1рДз	6*0,5	2,4	87,2	86,6
2010	2009	Мліївське	47-7	Д2	смугами	1рДз	6*0,5	5,1	85,8	85,4
2010	2009	Мліївське	48-1	Д2	смугами	1рДз	6*0,5	3,2	86,1	85,2
2010	2009	Мліївське	58-3	Д2	смугами	1рДз	6*0,5	3,1	87,2	85,8
2010	2009	Мліївське	57-7	Д2	смугами	1рДз	6*0,5	1,6	88,3	87,4
2010	2009	Городищенське	13-14	Д2	смугами	1рДз	6*0,5	2,8	87,7	86,6
2010	2009	Городищенське	32-5	Д2	смугами	1рДз	6*0,5	1,6	89,2	88,1
2010	2009	Городищенське	49-2	Д2	смугами	1рДз	6*0,5	3,2	88,4	86,6
2010	2009	Будянське	57-6	Д2	смугами	1рДз	6*0,5	1,4	88,1	87,6
2010	2009	Смілянське	17-4	Д2	смугами	1рДз	6*0,5	3,8	87,3	86,2
2010	2009	Володимирівське	1-8	Д2	смугами	1рДз	6*0,5	2,7	88,1	86,5
2010	2009	Сунківське	13-5	Д2	смугами	1рДз	6*0,5	2,2	88,9	87,2
2010	2009	Сунківське	42-3	Д2	смугами	1рДз	6*0,5	2,5	88,5	86,4
2010	2009	Сунківське	39-20	Д2	смугами	1рДз	6*0,5	1,4	88,1	87,1
2010	2009	Сунківське	1-9	В2	смугами	1рСз	2*0,5	2,1	86,4	85,2
2010	2009	Сунківське	38-5	Д2	смугами	1рДз	6*0,5	0,4	86,7	86,0
2011	2010	Мліївське	72-3	В2	борознами	1рСз	2*0,5	6,2	87,1	86,4
2011	2010	Мліївське	73-1	В2	борознами	1рСз	2*0,5	4,6	85,2	83,2
2011	2010	Мліївське	76-12	В2	борознами	1рСз	2*0,5	5,8	87,2	86,3
2011	2010	Мліївське	57-2	В2	борознами	1рСз	2*0,5	5,1	88,1	87,1
2011	2010	Мліївське	20-18	В2	борознами	1рСз	2*0,5	0,7	85,6	82,4
2011	2010	Мліївське	13-5	В2	борознами	1рСз	2*0,5	4,8	85,2	83,3
2011	2010	Мліївське	32-7	Д2	борознами	1рДз	4*0,5	2,5	85,2	82,5
2011	2010	Мліївське	57-11	Д2	борознами	1рДз	4*0,5	5,5	85,1	81,8
2011	2010	Мліївське	61-5	Д2	борознами	1рДз	4*0,5	2,7	85,4	82,6
2011	2010	Городищенське	6-8	Д2	борознами	1рДз	6*0,5	6,9	85,9	85,1
2011	2010	Городищенське	13-16	В2	смугами	1рСз	2*0,5	4,1	85,6	84,4
2011	2010	Городищенське	18-5	В2	смугами	1рСз	2*0,5	2,5	85,7	85,1
2011	2010	Будянське	57-13	Д2	борознами	1рДз	6*0,5	5,9	86,3	84,4
2011	2010	Будянське	58-7	Д2	борознами	1рДз	6*0,5	3,3	85,4	83,7
2011	2010	Будянське	16-3	Д2	борознами	1рДз	6*0,5	3,9	85,6	84,4
2011	2010	Смілянське	43-2	Д2	борознами	1рДз	6*0,5	3,7	84,4	83,2
2011	2010	Володимирівське	1-6	Д2	борознами	1рДз	6*0,5	1,9	85,6	84,8
2011	2010	Володимирівське	2-2	Д2	борознами	1рДз	3*0,5	0,7	85,8	85,1
2011	2010	Сунківське	83-9	Д2	смугами	1рДз	6*0,5	1,7	86,2	85,5
2011	2010	Сунківське	87-22	Д2	смугами	1рДз	6*0,5	1,5	86,4	84,4
2011	2010	Сунківське	10-14	Д2	смугами	1рДз	6*0,5	6,1	85,6	85,7
2011	2010	Сунківське	42-3	Д2	смугами	1рДз	6*0,5	3,3	85,4	84,9
2011	2010	Сунківське	13-8	Д2	смугами	1рДз	6*0,5	2,4	86,1	84,2
2011	2010	Сунківське	1-12	В2	смугами	1рСз	2*0,5	0,6	84,5	84,3
2011	2010	Мліївське	10-9	В2	борознами	1рСз	2*0,5	6,4	83,9	82,7
2011	2010	Мліївське	28-3	В2	борознами	1рСз	2*0,5	7,5	84,4	83,5
2011	2010	Мліївське	72-5	В2	борознами	1рСз	2*0,5	4,3	83,6	82,6
2011	2010	Мліївське	21-6	В2	борознами	1рСз	2*0,5	4,7	84,1	83,4
2011	2010	Мліївське	6-6	В2	борознами	1рСз	2*0,5	5,8	85,1	84,5
2011	2010	Мліївське	21-2	В2	борознами	1рСз	2*0,5	10,9	82,4	83,6
2011	2010	Мліївське	57-1	Д2	борознами	1рДз	4*0,5	5,3	86,2	85,6
2011	2010	Городищенське	1-4	Д2	борознами	1рДз	4*0,5	3,5	86,4	85,1
2011	2010	Городищенське	39-3	Д2	борознами	1рДз	4*0,5	1,9	86,7	86,1
2011	2010	Городищенське	32-5	Д2	борознами	1рДз	4*0,5	1,7	86,2	85,8
2011	2010	Будянське	16-7	Д2	борознами	1рДз	6*0,5	1,3	86,4	84,8
2011	2010	Будянське	58-13	Д2	борознами	1рДз	6*0,5	3,3	86,7	86,0
2011	2010	Будянське	56-2	Д2	борознами	1рДз	6*0,5	2,2	86,4	86,2
2011	2010	Будянське	36-16	Д2	борознами	1рДз	6*0,5	0,9	86,4	84,5
2011	2010	Смілянське	42-12	Д2	борознами	1рДз	6*0,5	3,8	86,6	86,5
2011	2010	Володимирівське	1-19	Д2	борознами	1рДз	6*0,5	2,2	89,1	87,8
2011	2010	Сунківське	35-3	Д2	борознами	1рДз	6*0,5	3,4	86,5	86,2
2011	2010	Сунківське	47-14	Д2	борознами	1рДз	6*0,5	2,9	86,5	86,1
2011	2010	Сунківське	83-7	Д2	борознами	1рДз	6*0,5	1,4	86,3	85,1
2011	2010	Сунківське	88-18	В2	борознами	1рСз	2*0,5	0,8	86,1	85,3
2012	2011	Мліївське	7-2	В2	борознами	1рСз	2*0,5	1,5	82,0	83,4
2012	2011	Мліївське	30-4	В2	борознами	1рСз	2*0,5	2,0	83,3	83,6
2012	2011	Мліївське	21-6	В2	борознами	1рСз	2*0,5	2,1	82,4	83,4
2012	2011	Мліївське	10-18	В2	борознами	1рСз	2*0,5	3,5	84,3	84,5
2012	2011	Мліївське	32-2	В2	борознами	1рСз	2*0,5	3,9	82,4	84,3
2012	2011	Мліївське	27-15	В2	борознами	1рСз	2*0,5	3,9	83,1	84,3
2012	2011	Мліївське	24-1	В2	борознами	1рСз	2*0,5	2,8	82,4	83,4
2012	2011	Мліївське	30-13	В2	борознами	1рСз	2*0,5	3,7	84,4	86,1
2012	2011	Мліївське	76-9	В2	борознами	1рСз	2*0,5	2,4	85,2	85,1
2012	2011	Мліївське	49-12	Д2	смугами	1рДз	4*0,5	1,3	84,5	84
2012	2011	Мліївське	72-1	Д2	борознами	1рДз	6*0,5	1,2	82,3	85,6
2012	2011	Мліївське	61-6	Д2	борознами	1рДз	6*0,5	7,3	84,8	83,4
2012	2011	Городищенське	32-2	Д2	борознами	1рДз	4*0,5	3,4	92,8	87,3
2012	2011	Городищенське	20-3	Д2	борознами	1рДз	4*0,5	0,6	92,3	88,2
2012	2011	Городищенське	22-4	Д2	борознами	1рДз	4*0,5	0,7	89,8	87,1
2012	2011	Городищенське	1-7	Д2	борознами	1рДз	4*0,5	3,9	90,2	88,4
2012	2011	Городищенське	3-5	Д2	борознами	1рДз	4*0,5	2.1	88,5	86,5
2012	2011	Городищенське	2-9	Д2	борознами	1рГч	2*1	4,9	92,7	87,1
2012	2011	Городищенське	28-6	В2	смугами	1рСз	2*0,5	0,5	90,4	86,5
2012	2011	Будянське	4-4	Д2	борознами	1рДз	4*0,5	3,0	84,1	86,2
2012	2011	Будянське	1-2	Д2	борознами	1рГч	4*0,5	1,8	83,7	86,2
2012	2011	Будянське	56-8	Д2	борознами	1рГч	4*0,5	1,9	85,3	86,3
2012	2011	Будянське	21-4	Д2	борознами	1рГч	4*0,5	1,7	86,1	86,4
2012	2011	Смілянське	27-1	Д2	борознами	1рГч	3*0,5	2,8	86,4	86,1
2012	2011	Володимирівське	10-3	Д2	борознами	1рДз	6*0,5	4,8	87,1	86,7
2012	2011	Володимирівське	10-18	Д2	борознами	1рДз	6*0,5	3,3	87,3	87,3
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
2012	2011	Володимирівське	4-1	Д2	борознами	1рДз	6*0,5	10,6	87,4	86,6
2012	2011	Сунківське	1-6	В2	борознами	1рСз	2*0,5	0,7	86,6	86,4
2012	2011	Сунківське	6-9	Д2	смугами	1рГч	6*0,5	2,2	85,6	85,3
2012	2011	Сунківське	74-9	Д2	смугами	1рДз	6*0,5	2,4	86,4	86,2
2012	2011	Сунківське	83-17	Д2	смугами	1рГч	6*0,5	0,7	86,4	86,1
2012	2011	Сунківське	3-5	Д2	борознами	1рДз	6*0,5	4,8	86,6	85,9
2013	2012	Мліївське	2-4	В2	борознами	1рСз	2*0,5	4,1	83,4	85,6
2013	2012	Мліївське	29-3	В2	борознами	1рСз	2*0,5	3,1	84,6	86,4
2013	2012	Мліївське	2-5	В2	борознами	1рСз	2*0,5	5,4	85	86,5
2013	2012	Мліївське	11-12	В2	борознами	1рСз	2*0,5	3,7	85,6	86,3
2013	2012	Мліївське	9-15	В2	борознами	1рСз	2*0,5	3,5	86,9	86,2
2013	2012	Мліївське	3-6	В2	борознами	1рСз	2*0,5	4,6	87,1	86,7
2013	2012	Мліївське	25-5	В2	борознами	1рСз	2*0,5	3,5	87,3	87,3
2013	2012	Мліївське	30-3	В2	борознами	1рСз	2*0,5	3,8	87,6	86,4
2013	2012	Мліївське	76-4	В2	борознами	1рСз	2*0,5	5,7	86,4	86,6
2013	2012	Мліївське	76-5	В2	борознами	1рСз	2*0,5	1,9	85,6	85,4
2013	2012	Мліївське	72-4	В2	борознами	1рСз	2*0,5	2,6	86,4	86,1
2013	2012	Мліївське	50-9	Д2	борознами	1рДз	6*0,5	2,1	86,6	85,6
2013	2012	Мліївське	54-2	Д2	борознами	1рДз	4*0,5	3,4	86,4	86,4
2013	2012	Мліївське	55-4	Д2	борознами	1рДз	4*0,5	2,6	85,1	83,2
2013	2012	Мліївське	62-6	Д2	борознами	1рДз	4*0,5	0,8	85,2	82,7
2013	2012	Городищенське	23-8	Д2	борознами	1рДз	6*0,5	3,1	85,1	81,8
2013	2012	Городищенське	6-2	Д2	борознами	1рДз	6*0,5	6,9	85,5	82,5
2013	2012	Городищенське	6-18	Д2	борознами	1рГч	6*0,5	0,7	86,2	85,3
2013	2012	Будянське	5-12	Д2	борознами	1рДз	6*0,5	3,5	85,3	84,2
2013	2012	Будянське	48-5	Д2	борознами	1рДз	6*0,5	1,4	85,6	85,3
2013	2012	Смілянське	38-6	Д2	борознами	1рДз	6*0,5	2,4	86,4	84,2
2013	2012	Смілянське	42-4	Д2	борознами	1рДз	6*0,5	1,2	85,2	83,5
2013	2012	Смілянське	11-3	Д2	борознами	1рДз	6*0,5	2,1	85,7	84,6
2013	2012	Смілянське	11-17	Д2	борознами	1рДз	6*0,5	2,8	84,4	82,3
2013	2012	Смілянське	5-10	Д2	борознами	1рДз	6*0,5	2,4	85,5	85,5
2013	2012	Володимирівське	14-2	Д2	борознами	1рДз	6*0,5	1,8	86,1	85,2
2013	2012	Володимирівське	3-19	Д2	борознами	1рДз	6*0,5	6,2	86,2	85,5
2013	2012	Володимирівське	26-2	Д2	борознами	1рДз	6*0,5	3,6	86,3	84,6
2013	2012	Сунківське	42-3	Д2	борознами	1рДз	6*0,5	2,5	86,7	86,7
2013	2012	Сунківське	5-5	Д2	борознами	1рГч	6*0,5	4,7	88,5	87,3
2013	2012	Сунківське	83-2	Д2	борознами	1рДз	6*0,5	1,8	88,6	87,2
2013	2012	Сунківське	8-11	Д2	борознами	1рДз	6*0,5	4,1	86,7	85,6
2013	2012	Сунківське	69-6	Д2	борознами	1рДз	6*0,5	4,6	90,8	92,4
2013	2012	Сунківське	6-7	В2	борознами	1рСз	2*0,5	12,5	87,1	86,6
2014	2013	Мліївське	10-3	В2	борознами	1рСз	2*0,5	2,6	72,3	86,4
2014	2013	Мліївське	8-6	В2	борознами	1рСз	2*0,5	2,2	71,1	86,3
2014	2013	Мліївське	37-7	В2	борознами	1рСз	2*0,5	3,5	86,7	86,7
2014	2013	Мліївське	76-13	В2	борознами	1рСз	2*0,5	7,2	89,6	86,6
2014	2013	Мліївське	76-4	В2	борознами	1рСз	2*0,5	3,7	92,6	87,5
2014	2013	Мліївське	5-6	Д2	борознами	1рДз	4*0,5	2,1	87,7	88,2
2014	2013	Мліївське	50-5	Д2	борознами	1рДз	4*0,5	1,7	88,3	86,7
2014	2013	Мліївське	53-2	Д2	борознами	1рДз	4*0,5	1,6	88,9	83,3
2014	2013	Мліївське	52-4	Д2	борознами	1рДз	4*0,5	1,4	90,4	88
2014	2013	Мліївське	43-9	Д2	борознами	1рДз	4*0,5	3,3	89,3	86,6
2014	2013	Мліївське	54-3	Д2	борознами	1рДз	4*0,5	1,5	94,2	87,2
2014	2013	Мліївське	47-1	Д2	борознами	1рДз	4*0,5	1,9	91,5	86,4
2014	2013	Мліївське	5-7	Д2	борознами	1рДз	4*0,5	3,0	84,7	87,2
2014	2013	Мліївське	60-18	Д2	борознами	1рДз	4*0,5	0,9	90,0	85,6
2014	2013	Мліївське	6-1	Д2	борознами	1рДз	4*0,5	2,2	91,5	87,8
2014	2013	Городищенське	13-8	В2	борознами	1рСз	2*0,5	2,8	87,2	87,6
2014	2013	Городищенське	2-6	Д2	смугами	1рДз	4*0,5	2,5	87,8	87,8
2014	2013	Городищенське	32-9	Д2	борознами	1рДз	4*0,5	3,4	88,7	88,4
2014	2013	Городищенське	23-1	Д2	борознами	1рДз	4*0,5	2,6	87,1	87,3
2014	2013	Будянське	5-6	Д2	борознами	1рДз	6*0,5	3,5	86,1	83,2
2014	2013	Будянське	58-2	Д2	борознами	1рДз	6*0,5	2,6	98,1	86,7
2014	2013	Будянське	51-4	Д2	борознами	1рДз	6*0,5	1,1	98,9	90,3
2014	2013	Будянське	53-2	Д2	борознами

Подобные документы

• Оценка формового разнообразия, селекция и технология размножения дуба

  Морфологические и биологические особенности дуба, его хозяйственное значение и способы использования. Экотипы и формы естественной популяции дуба. Направления и методы селекции. Гибридизация, полиплоидия и мутагенез дуба. Схема селекционного процесса.
  
  курсовая работа [154,3 K], добавлен 19.12.2015
  

• Шляхи вдосконалення лісовідновлення і лісорозведення в ДП "Білоцерківське лісове господарство" на засадах екологічно орієнтованого лісівництва

  Вивчення історії та перспектив лісовідновлення і лісорозведення дуба звичайного як головної лісоутворювальної породи Лісостепу України. Аналіз росту та стану культури дуба, створених посівом і посадкою, вимог до проведення рубок головного користування.
  
  магистерская работа [1,6 M], добавлен 07.05.2011
  

• Создание и формирование семейственной плантации дуба черешчатого

  Местоположение лесосеменной плантации. Характеристика природно-климатических условий Старобинского лесхоза. Технология закладки лесосеменной плантации дуба, защитной лесной полосы. Потребность в посадочном материале. Подготовка участка и обработка почвы.
  
  курсовая работа [729,7 K], добавлен 28.03.2013
  

• Создание лесного питомника для выращивания в нем саженцев дуба и ясеня

  Классификация питомников по целевому назначению: лесные, озеленительные и плодово-ягодные. Выбор места и организация территории питомника. Сроки посева семян дуба и ясеня. Характеристика машин: корчеватель, плуг, культиватор, комбинированная сеялка.
  
  курсовая работа [3,2 M], добавлен 24.03.2014
  

• Характеристика морфогенетичних особливостей і агрономічного потенціалу чорнозему звичайного

  Природні умови степу як ґрунтово-кліматичної зони: клімат, рельєф, рослинність, процес ґрунтоутворення. Генетико-морфологічна будова чорнозему звичайного, його гранулометричний склад та фізико-хімічні властивості. Методи підвищення родючості ґрунту.
  
  курсовая работа [35,9 K], добавлен 28.05.2014
  

• Действие экологический факторов на растения

  Диапазон действия экологических факторов на растение. Максимально и минимально переносимые значения. Диапазон активности эвритермных и стенотермных организмов. Дендрологические характеристики лимонника китайского, персика обыкновенного и дуба красного.
  
  контрольная работа [374,7 K], добавлен 07.01.2014
  

• Изучение оценки состояния подроста связи с полнотой в насаждениях дуба

  Распределение лесного фонда по целевому назначению и по категориям земель. Изучение состояния питомника Тетюшского участкового лесничества. Анализ технологии выращивания посадочного материала в питомнике. Оценка роста и качества посадочного материала.
  
  курсовая работа [2,0 M], добавлен 15.06.2014
  

• Благоустрій та озеленення центральної частини м. Миколаєва

  Основи проектування, планування та забудови населених пунктів. Особливості та методи озеленення міського ландшафту, його благоустрою. Благоустрій та озеленення центральної частини міста Миколаєва - розробка агротехніки створення зелених насаджень й догляд
  
  дипломная работа [695,4 K], добавлен 27.01.2008
  

• Особливості формування продуктивності садів

  Роль екологічних факторів у садівництві: світло, грунт, рельєф, температура, вода. Вікові періоди життя плодових культур та загальні принципи їх вирощування. Стан та перспективи розвитку плодівництва в Україні. Особливості агротехніки інтенсивних садів.
  
  курсовая работа [62,8 K], добавлен 26.07.2011
  

• Обґрунтування технології вирощування Ехінацеї пурпурної в умовах ПСП "Новогригорівське" Арбузинського району Миколаївської області

  Походження, поширення і сільськогосподарське значення ехінацеї, її морфо-біологічні особливості, вирощування. Природно-економічна характеристика ПСП "Новогригорівське". Аналіз рільництва та стану вирощування ехінацеї в господарстві, його покращення.
  
  курсовая работа [60,7 K], добавлен 18.09.2014
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам