Лісівничі властивості дуба звичайного та особливості відтворення його деревостанів

У гірських умовах, створюють часткові культури дуба шляхом розкорчування технологічних смуг на яких обробіток ґрунту здійснюють за допомогою гірського розпушувача (ГР-1,4). Садіння сіянців дуба, здійснюють садильною машиною СБН-1 А, а догляд за ними - механізованим способом із залученням дискових культиваторів. Якість культур, створених із залученням такої технології, краща, ніж на ділянках, де грунт оброблявся смугами, які готувались плугом без розкорчування пнів [24].

На зрубах, у плакорних умовах Степової зони, культури дуба, створюють після суцільного розкорчування та вичісування коренів, а також після утримування ґрунту під чорним паром. У Поліссі, як зазначає Вакулюк П. Г. [32], найбільш доречним є корчування пнів у смугах завширшки 1,7-2,0 метри з наступним обробітком смуг дисковими боронами.

Відтворення дуба на свіжих зрубах, можливе за рахунок створення часткових культур, із шириною міжрядь від 6 до 12 м. Ширину міжрядь встановлюють за комплексом ознак, враховуючи породний склад, а також наявність та особливості розташування на лісокультурній площі самосіву. Технології, які використовують для залісення зрубів повинні базуватись на застосуванні елементів комплексної механізації на усіх лісокультурних операціях. Залісення зрубів мусить відбуватись після проведення підготовчих робіт, які передбачають - провішування технологічних смуг з наступним пониженням пнів до висоти 5-10 см або ж їх корчуванням. При цьому варто памятати, що суцільне розкорчування пнів знижує природну родючість ґрунтыв. У разі корчування пнів, смуги облаштовують завширшкиь 2-5 м. Грунт, y смугах, найчастыше обробляють дисковими знаряддями (КЛБ-1,7), шляхом їхнього 3-кратного проходу. На свіжих не задернілих зрубах, культури можна створювати без передсадивного обробіток ґрунту. Дуб, висаджують на лісокультурну площу, по центру смуг, висаджуючи 1-річні сіянці через 0,5-0,7 м лісосадильними машинами СБН-1А, ЛМД-1, МЛУ-1, а висів жолудів y лунки здійснюють сівалкою СЖН-1 з висівом жолудів через 0,3 м. Супутні породи, висаджують на віддалі 2,0-2,5 м від рядів дуба. Клени та липу, висаджують через 3 роки, а граб та клен явір через 2 роки, після висаджування сіянців дуба. Агротехнічні догляди за культурами виконують сідланням рядівкультиватором КЛБ-1,7, а у захисних зонах буряни виполюють гербіцидами(атразин та симазин). Застосування, такої технології дозволяє у 1,5-2,0 рази збільшити продуктивність праці, а також на 20-30 % знизити собівартість створення культур [46].

Пропонуються й інші технології [47], що передбачають висаджування рядів дуба через 6-12 м, в залежності від наявного стану природного поновлення. На таких ділянках, вирубують підлісок смугами через 2,5-3 м й висівають жолуді. За такої агротехніки, відпадає потреба y корчовуванні пнів, передпосівному обробітку ґрунту й проведенні доглядів за грунтом y перші 2-3 роки. Збереження попередніх культур дуба, досягають за рахунок удосконалення проведення технології лісосічних робіт.

Створення наступних культур дуба здійснюють із залученням наступної технології. Після розчищення зруба від решток, паралельно довгим сторонам, провішують контури осевих ліній на технологічних смугах через 8-12 м. На смугах завширшки 2,5-3,0 м видаляють пні із залученням машини МУП-4 або за допомогою бензиномоторних пилок. На смугах, які звільнено від пнів, грунт обробляють дисковими боронами БДТН-2,2 або ж за допомогою плуга ПКЛ-70 у поєднанні з культиватором КЛБ-1,7. Допускається також застосування безполицевих розпушувачів, які поєднуються з важкими дисковими боронами. У Лісостепу та Степу, оброблені таким чином задернілі ділянки, упродовж року, витримують під паром, щоб знищити бур'яни, чагарники та щоб нагромадити вологу в грунті. Згадана технологія забезпечує ефективне використання механізмів як при висіві жолудів так і при садінні сіянців дуба. За такого вирощування можуть виключатись освітлення y перші 5-7 років [10]. У Білорусі, механізований спосіб створення культур дуба, застосовують із залученням плуга ПКЛ-70. Відстань між об лаштованими коридорами приймають у 4-6 м. У понижених місцях, сіянці дуба висаджують у гребінь, а y підвищених - у дно борозни [27].

Поряд з висівом жолудів і садінням сіянців за способом густої культури місцями, застосовують рядовий посів по дну плужних борозен, які прокладають на відстані одна від одної через 4-6 м [48, 49]. У зв'язку із переходом на механізований спосіб основного обробітку грунту, найбільшого розповсюдження набули способи висіву та посадки 2-3 рядів дуба у розкорчовані смуги, які прокладають через 6-9 м. За такого вирощування дуба, досягається його висока приживлюваність. Починаючи з 4-річного віку, в культурах, має місце відпад сіянців та саджанців дуба, що, зазвичай, зумовлено сінокосінням y міжряддях, потравою дикими й домашніми тваринами, а також відсутністю доглядіву культурах [49].

У Лівобережному Лісостепу України, у разі реконструкції малоцінних насаджень, значна увага приділяється ширині куліс. Під куліси відводять від 25 до 67 % загальної площі малоцінних насаджень. У коридорах, які облаштовуються у широтному напрямку інтенсивність росту сіянців та саджанців дуба вища, ніж у тих, що мають меридиальне спрямування. У разі використання крупномірного садивного матеріалу, термін змикання культур у рядах скорочується на 2 роки, порівняно із застосуванням однорічних сіянців й на 3 роки, порівняно з культурами, які створено посівом жолудів [50].

Культури дуба з 5-метровою шириною міжрядь відповідають комплексу лісівничих та технологічних вимог, а з 4-метровою шириною міжрядь у більшій мірі відповідають лісівничим вимогам, але їх створення у меншій мірі технологічне. Технологічним умовам задовільняє 6-метрова ширина міжрядь, але за такої ширини міжрядь, існує ймовірність зниження загальної продуктивності лісостанів, а застосування більш широких міжрядь, взагалі, не забезпечує формування високопродуктивних деревостанів з участю дуба звичайного [51, 53, 54, 55]. Для підвищення продуктивності насаджень дуба на Поділлі України Бондар А. О. [52] рекомендує вводити до насаджень екотипи дуба звичайного, які мають походження з Лісостепової зони та Полісся України, Республіки Беларусь, країн прибалтійського регіону та з окремих західних областей Російської Федерації.

Для культур промислового призначення, розроблено схеми змішування та способи створення культур дуба, залежно від грунтово-типологічних і лісорослинних зон. У дуже сухих дібровах, у якості головної лісотвірноїпороди варто культивувати дуб, а у якості супутніх - липу серцелисту, вишню магалебську та груша звичайну, а також кущі, які мають ґрунтозахисне значення, такі як, клен польовий, скумпія звичайна, бруслина європейська та бирючина звичайна. У сухих гігротопах, до 50 % садивних місць необхідно відводити під кущі (скумпія, кизил, жимолость тощо), які здатні ефктивно виконувати у насадженнях грунтозахисні функції. В якості головної породи вирощують дуб звичайний, до 20-30 % садивних місць відводять під ясен та підгінні породи, такі, як клен гостролистий і польовий, граб звичайний та липа серцелиста [20].

Отже, використання для створення насаджень дуба сіянців із закритою кореневою системою дозволяє істотно подовжити терміни створення лісових насаджень та підвищити приживлюваність сіянців до 90-100 %. Водночас відсутність у сіянців післясадивного стресу, а також скорочення термінів переведення лісових культур до категорії укритих лісовою рослинністю земель та їх висока конкурентоздатність наразі дозволяє рекомендувати при створенні насаджень дуба звичайного використовувати сіянці, вирощені у поліетиленових контейнерах.

Дуб звичайний, у межах Правобережного Лісостепу України відноситься до головної лісотвірної деревної породи. Його насадження у більшості випадків створюються за рахунок часткових культур, до яких висівають жолуді дуба чи висаджують однорічні сіянці дуба, а тому удосконалення методів відтворення насаджень дуба й до нині лишається актуальним.



РОЗДІЛ 2. ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ, ПРОГРАМА ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

2.1 Сучасний стан з відтворення дуба y Лісостепу

На підвищення продуктивності та біологічної стійкості дібров спрямовані усі нормативні та законодавчі акти, які було прийнято в Україні упродовж останніх років. Серед них «Лісовий кодекс України» [56], «Правила відтворення лісів в Україні» [57], Державна програма «Ліси України» на 2015-2020 рр. [58]. Ці та інші нормативні документи власне і визначають стратегічне бачення щодо відтворення лісових ресурсів у межах України [59]. До головних проблем, що стосуються відтворення лісів варто віднести недовиконання обсягів лісокультурних робіт, передбачених «Державною цільовою программою «Ліси України на 2010-2015 роки» [60]. В основі якої лежать організаційні чинники у тому числі й необгрунтовані планові завдання із залісення земель без їх попередньої інвентаризації [61]. Спроби лісівників зменшитиоб'єми недовиконання планових завдань призвело до проблем, які загострили стосунки з екологами [62].

Головним завданням лісогосподарських підприємств України є вирощування високопродуктивних, достатньо довговічних та біолологічно стійких лісів. Для виконання цих завдань потрібен високоякісний садивний матеріал, який вирощують як із відкритою так і з закритою кореневою системою. Зокрема, садивний матеріал із закритою кореневою системою перспективний для лісокультурного виробництва й особливо, коли виникає потреба у підвищенні приживлюваності лісових культу [63, 64].

Однією із головних цілей відтворення лісів є підвищення лісистості земель та продуктивностілісів [65]. Зокрема академік Жуков А. Б. [28], заходи щодо впливу на зміну продуктивності лісів та на поліпшення їхньої якості розподілив на пять груп: 1. підвищення продуктивності лісів за рахунок істотної зміни чинників зовнішнього середовища; 2. спрямовані на більш ефективне використання потенційної родючості грунтів; 3. поліпшуючі якість існуючих лісів за рахунок прискорення процесів дозрівання лісів; 4. спрямовані на запобігання дії причин, які негативно впливають на продуктивності лісів; 5. підвищуючі повноту використання лісосічного фонду. При цьому варто зауважити, що до найважливіших відносять: поновлення дібров на зрубах у найкоротші терміни; приведення до відповідності з лісорослинні умовами із складом і структурою деревостанів; внесення добрив та введення у насадження грунтополіпшуючих кущів; реконструкція малоцінних насаджень; використання кліматипів, екотипів і фенологічних форм дуба з урахуванням їх відповідності лісорослинним умовам; переведення низькостовбурних господарств у високостовбурні; встановлення оптимального віку рубки та способів рубок головного користування. Заходи з підвищення продуктивності дібров Жуков А. Б. [28] розглядає як складну систему регулювання комплексу взаємопов'язаних абіотичних та біотичних чинників, які зумовлені чотирма рівнями: кліматичним, едафічним, біоценотичним й фізіолого-біохімічним.

Кліматичний рівень зумовлений радіаційним балансом земної поверхні, адже кількість випадаючих опадів викликає широтні (зональні) та висотні (поясні) зміни тепла й вологи. Відповідно до цих змін відбувається розповсюдження дібров та нагромадження у них фітомаси. Едафічний та біоценотичний рівні можуть успішно регулюватись із залученням лісогосподарських заходів шляхом внесення добрив, застосуванням рубок головного користування, рубок догляду, посівом жолудів та садінням сіянців. Фізіолого-біохімічний рівень включає найважливіші життєві процеси - фотосинтез, транспірацію тощо. Кожен наступний у цій ієрархії рівень впливає на нижчий і є для нього верхньою межею [28].

При вирішенні проблем пов'язаних з підвищенням продуктивності лісів на особливу увагу заслуговують: раціональне використання земель лісового фонду, запобігання небажаній зміні деревних порід, своєчасному залісенню зрубів й проведенню рубок догляду. Тобто, до заходів з підвищення продуктивності дібров відносять лісогосподарські та лісовідновні роботи, які дозволяють вирощувати насадження з високими запасами стовбурної деревини за конкретних лісорослинних умов [66].

Важливу роль при втіленні заходів з підвищення продуктивності лісів виконує лісовпорядкування, проектні рішення якого базуються на вивченні стану лісових ресурсів на економічних і лісорослинних умовах та на широкому використанні досягнень лісової науки і передового досвіду. На підставі інформації отриманої при таксації лісів, лісовпорядкування дає детальну характеристику лісового фонду з виявленням низькопродуктивних ділянок, недостатнім поновленням та з іншими ознаками неповного використання природної родючості лісових земель. Використовуючи матеріали грунтових та гідрологічних умов, особливостей роста й товарності деревостанів, лісовпорядкування виявляє ділянки, які потребують проведення заходів з підвищення продуктивності насаджень та встановлює оптимальні лісорослинні умови для вирощування насаджень основних лісотвірних порід. За цими показниками встановлюють заходи з підвищення продуктивності насаджень, розраховують об'єми робіт та можливу їх ефективність [14].

Класифікуючи заходи, що сприяють підвищенню продуктивності дібров, необхідно враховувати наступне: 1. заходи щодо підвищення продуктивності повинні бути ув'язані із заходами, які позитивно впливають на родючість грунтів; 2. заходиварто ув'язувати з поняттями продуктивності; 3. виділяючи групи та категорії заходів, варто обмежувати їх число, щоб надмірна деталізація не ускладнювала їх використання; 4. до заходів, що підвищують продуктивність, відносити лише ті, які безпосередньо сприяють зростанню прироста деревини на корню й підвищують його якість. З урахуванням лісорослинних і економічних умов систему заходів з підвищення продуктивності дубових насаджень варто розподіляти на дві категорії: 1. ті, що впливають на лісорослинні умови конкретної ділянки (внесення добрив, введення рослин грунтополіпшувачів, тощо); 2. найбільш повне і раціональне використання лісорослинного потенціалу конкретних лісокультурних ділянок (своєчасне відновлення зрубів, впровадження швидкорослих деревних рослин тощо). Зокрема внесення мінеральних добрив є надійним заходом позитивного впливу на природу лісу і грунтове живлення дубових насаджень [67].

Серед заходів щодо підвищення продуктивності дубових лісів заслуговує на увагу біологічний метод поліпшення ґрунтових умов, що передбачає введення під полог насаджень грунтополіпшуючих деревних і чагарникових рослин. У деяких типах лісу України, вирощування дуба з супутніми і чагарниковими породами, сприяє підвищенню продуктивності насаджень з його участю. Позитивний вплив липи, кленів та бузини проявляється по різному: як підгін та грунтополіпшуючі сприяють росту дуба; опад листя цих порід збільшує запаси підстилки та поліпшує її перегнивання, створюючи умови для збільшення родючості грунтів. При цьому, варто пам'ятати, що супутні породи y молодому віці ростуть швидше за дуб, а тому потрібнепроведення освітлень з метою запобігання пригнічення дуба [50, 68].

Отже, введення супутніх і чагарникових порід сприяє збагаченню ґрунту і підвищенню продуктивності дібров. Ефективність цього заходу зростає завдяки тому, що ці роботи не потребують додаткових капіталовкладень, а визначальною умовою є встановлення оптимального співвідношення між дубом і супутніми породами. При встановленні складу насаджень варто звертати увага на культивування швидкорослих і технічно цінних порід. Проте, не зважаючи на важливу роль у насадженнях швидкорослих порід, основну увагу варто звертати на головні лісотвірні породи, які власне і визначають продуктивність лісових насаджень. Передовий досвід лісокультурних робіту лісгоспах України свідчить, що у разі застосування досконалих технологій вирощування, вдалому доборі супутніх порід можливе вирощування дібових насаджень високої якості, які зростають за I-Iа класами бонітету.

Отже, щоб підвищити продуктивність дубових насаджень необхідно максимально використовувати природну родючість лісових земель й водночас враховувати досягнення біологічної науки та досягнення, отримані працівниками лісової галузі.

2.2 Програма досліджень

Програмою досліджень було передбачено вирішення наступних питань:

вивчення кліматичних і лісорослинних умов в регіоні досліджень;

узагальнення господарської діяльності лісгоспу;

вивчення наукової літератури з питань відтворення насаджень дуба;

здійснення рекогносцированого обстеження культур дуба, які зростають у межах держлісгоспу;

вивчення особливостей створення і вирощування насаджень дуба у господарстві.

2.3 Методика досліджень

Вивчення лісових культур з участю дуба звичайного розпочинали із збору відомостей, які характеризують агротехніку створення культур й представлені у книзі лісових культур та відображені у актах виконання лісокультурних робіт та в актах інвентаризації культур [71].

Рекогносцировочне обстеження культур здійснювали під час огляду та окомірної оцінки таксаційних показників насаджень. Після отримання загального уявлення щодо їх стану, приймали рішення щодо доцільності закладання тимчасових пробних площ на окремо взятих ділянках. Оцінювали такі показники: умови зростання, агротехніка створення та технологія вирощування культур, лісівничо-таксаційні показники насаджень.

Дослідні ділянки підбирались заздалегідь за таксаційними описами [72] та книгами обліку лісових культур по окремих лісництвах лісгоспу. Ділянки добирались таким чином, щоб кожна з пробних площ відрізнялась від інших за однією лісівничою чи лісокультурною ознакою (шириною міжрядь, схемою змішування тощо). Після огляду ділянок в натурі, в культурах, які відповідали встановленим вимогам, закладались тимчасові пробні площі. Розмір пробної площі визначали з урахуванням того, щоб кількість дерев, що підлягали обліку на пробній площі забезпечували 5 % точність у разі визначення таксаційних показників у досліджуваних насадженнях. При цьому мінімальну кількість дерев на пробній площі встановлювали за допомогою формули математичної статистики n = V2 / P2, де n - потрібна кількість вимірів, шт; V - коефіцієнт варіювання ознаки, що визначається, %; P - задана похибка при визначенні досліджуваної ознаки, 5 %. Пробні площі описували утакій послідовності: місцезнаходження, номер кварталу, номер та площа ділянки; живий надґрунтовий покрив та його проектне покриття; наявність підросту і підліску, їх видовий склад та середні таксаційні показники; тип ґрунту; тип лісорослинних умов; сучасна оцінка стану насадження; схематичне зображення розташування пробної площі; її прив'язка до квартальної мережі.

Визначення типів ґрунту здійснювали після огляду ґрунтового розрізу по генетичним горизонтам. Ями для опису генетичних горизонтів грунту закладали завглибшки 1 м. Одну із стінок ями, спрямовану зрізом в освітлений бік, влаштовували вертикальною. Після вертикального вирівнювання та зачищення стінки, здійснювали опис ґрунту окремо по кожному генетичному горизонту.

Перелік дерев здійснювали за 2-сантиметровими ступенями товщини окремо по кожній породі. Для кожної ступені товщини вимірювали по 2-3 висоти дерев з точністю до 0,5 м. Середні таксаційний показники вираховувались за допомогою методів математичної статистики з використанням програм, які розроблені на кафедрі лісової таксації [70]. Бонітет визначали за допомогою бонітетної шкали Орлова, входом до якої є середній вік насадження та його висота [69].

Повноту насаджень визначали відношенням суми площ поперечних перерізів із розрахунку на 1 га обстеженого насадження до суми площ поперечних перерізів насадження при повноті 1,0, яку брали з таблиць ходу росту для окремих деревних порід. Запас стовбурової деревини визначали окремо по кожній породі для кожної ступені товщини. Потім, отримані запаси по окремим ступеням товщини сумувались по кожній деревній рослині та переводились на 1га. Отримані дані, зводились у таблиці, аналізувались після чого здійснювалось написання окремих розділів магістерської роботи.



РОЗДІЛ 3. КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ДП «СМІЛЯНСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО»

3.1 Місцезнаходження і площа підприємства

Державне підприємство «Смілянське лісове господарство», підпорядковане Черкаському обласному об'єднанню «Черкасиліс». Земельний фонд господарства знаходиться у південній частині Черкаської області й розташований у межах Смілянського, Городищенського й Черкаського адміністративних районів.

Поштова адреса контори держлісгоспу: 20740, Черкаська область,
с. Будки, вулиця Незалежності, 1. Відстань від контори держлісгоспу до обласного центру міста Черкаси становить 35 км.

Таблиця 3.1 Адміністративно-господарська структура та загальна площа Смілянського лісгоспу

№ пп	Найменування лісництв та місце знаходження контор	Адміністративний район	Загальна площа, га
1	Мліївське, с. Мліїв кв. 74	Городищенський	5196
2	Городищенське, м Городище, кв. 22	Городищенський	4072
3	Будянське, с.м.т. Старосілля, кв. 46	Смілянський	3388
4	Смілянське, с. Балаклея	Смілянський	3802
5	Володимирівське, смт. Володимирівка, кв. 15	Смілянський	2889
6	Сунківське, с. Сунки, кв. 28	Смілянський	4453
Всього по лісгоспу	27763

3.2 Організація території господарства

Державне підприємство «Смілянське лісове господарство» засноване у 1960 році, відповідно до наказу Міністерства Лісового господарства УССР від 1 жовтня 1960 року. До його складу було включено сім лісництв, загальна площа яких становила 35,6 тис. га.

Перше лісовпорядкування у лісах господарства було проведено в 70 роках XVІІІ століття. Про це свідчать лісові культури, створені у тих роках та описані у матеріалах цього лісовпорядкування. Подальші лісовпорядні роботи проводились у 1923-1924 роках із залученням фахівців, що працювали у лісництві. У 1927-1928 роках проводились роботи з ревізії лісовпорядкування. У 1936, 1962, 1982, 1992, 2002 роках проводилось лісовпорядкування за І розрядом відповідно до вимог чинної лісовпорядної інструкції.

За даними попереднього лісовпорядкування загальна площа земельного фонду в лісгоспі складала 27765 га. За минулий ревізійний період, на підставі наявних розпоряджень, із складу держлісфонду вилучено 2 га. Таким чином, на час проведення останнього лісовпорядкування загальна площа земель лісгоспу становила 27763 га.

Геодезичною матрицею для складання планшетів слугували планшети минулого лісовпорядкування та дані землевпорядкування. Квартальна мережа та нумерація кварталів у цілому по господарству збережені.

Інвентаризацію лісового фонду здійснено методом окомірної таксації з використанням на всій площі (22,8 тис. га.) спектрозональних аерофотознімків 1991 року. Розмір аерофотознімків 30Ч30 см, масштаб 1:12000, якість зображень задовільна.

Протяжність таксаційних ходів із розрахунку на 1000 га площі лісів склав 63 км, в тому числі за виміряним лініям 16 км. В якості ходових ліній використовували також просіки, дороги, протипожежні розриви, а також інші елементи рельєфу. Потреби у прорубуванні таксаційних візирів не було.

Окомірне визначення таксаційних показників у насадженнях поєднувалось з елементами вимірювальної та перелікової таксації. Для уточнення окомірних визначень запасу, використовували допоміжні таблиці, складені на базі таблиць ходу росту головних лісотвірних порід України. Пробні площі для визначення ходу росту насаджень, як і при попередньому, так і при теперішньому лісовпорядкуванні, не закладались. На рубки догляду закладалась одна постійна проба на 4 секції. Проте, ця проба, не збереглась не зважаючи на її практичну цінність.

Обробіток лісовпорядної інформації та одержання вихідних даних для проектування здійснено на ЕОМ за комплексом програм, розроблених «ліспроектом».

У 2005 Смілянський держлісгосп було перейменовано і нині він має назву ДП «Смілянське лісове господарство».

3.3 Лісівничо-таксаційна характеристика досліджених культур

Для оцінки таксаційних показників культур дуба звичайного були закладені тимчасові пробні площі прямокутної форми з їхніми розмірами, які забезпечували облік до 200 саджанців дуба звичайного на кожній пробній площі.

Для порівняння було взятокультури дуба звичайного, створені сіянцями з закритою та відкритою кореневими системами, які зростали у свіжих дібровах (Д2). Це були чисті (пп. 1-6) та змішані (пп. 7 - 17) за складом насадження дуба звичайного.

Пробна площа № 1

ДП «Смілянське лісове господарство», Будянське лісництво, квартал - 60, виділ - 2.Площа виділу - 2,7 га. Розмір пробної площі 20 х 30 м. Площа пробної площі 0,06 га. На пп. 215 саджанців Дз. Грунти - сірі лісові, суглинисті. Рельєф злегка хвилястий. Передсадивний обробіток грунту борознами. Розміщення садивних 4,0 х 0,7 м. Схема змішування - 1рДз. Садіння здійснено вручну під лопату, однорічними сіянцями, вирощеними з відкритою кореневою системою у лісовому розсаднику лісництва.

У 7-річному віці культури мали склад 10Дз, повнота насадження - 0,7 одиниці. Середня висота саджанців 1,6 м, середній діаметр стовбурців біля кореневої шийки 2,9 см. Запас стовбурної деревини на 1 га 8 м3. Клас якості культур - 2.

Пробна площа №2

ДП «Смілянське лісове господарство», Будянське лісництво, квартал - 47, виділ - 8.Площа виділу - 3,1 га. Розмір пробної площі 20 х 25 м. Площа пробної площі 0,05 га. На пп. 200 саджанців Дз. Грунти - сірі лісові, суглинисті. Рельєф злегка хвилястий. Передсадивний обробіток грунту борознами. Розміщення садивних 4,0 х 0,7 м. Схема змішування - 1рДз. Садіння здійснено вручну під лопату, однорічними сіянцями, вирощеними з відкритою кореневою системою у лісовому розсаднику лісництва.

У 7-річному віці культури мали склад 10Дз, повнота насадження - 0,7 одиниці. Середня висота саджанців 1,6 м, середній діаметр стовбурців біля кореневої шийки 2,8 см. Запас стовбурної деревини на 1 га 8 м3. Клас якості культур - 2.

Пробна площа № 3

ДП «Смілянське лісове господарство», Будянське лісництво, квартал -58, виділ - 1. Площа виділу - 3,4 га. Розмір пробної площі 20 х 35 м. Площа пробної площі 0,07 га. На пп. 250 дерев Дз. Грунти - сірі лісові, суглинисті. Рельєф злегка хвилястий. Передсадивний обробіток грунту борознами. Розміщення садивних 4,0 х 0,7 м. Схема змішування - 1рДз. Садіння здійснено вручну під лопату, однорічними сіянцями, вирощеними з відкритою кореневою системою у лісовому розсаднику лісництва.

У 7-річному віці культури мали склад 10Дз, повнота насадження - 0,7 одиниці. Середня висота саджанців 1,7 м, середній діаметр стовбурців біля кореневої шийки 2,9 см. Запас стовбурної деревини на 1 га 8 м3. Клас якості культур - 2.

Пробна площа № 4

ДП «Смілянське лісове господарство», Будянське лісництво, квартал -61, виділ - 4.Площа виділу - 4,4 га. Розмір пробної площі 40 х 45 м. Площа пробної площі 0,18 га. На пп. 200 дерев Дз. Грунти - сірі лісові, суглинисті. Рельєф злегка хвилястий. Передсадивний обробіток грунту борознами. Розміщення садивних 6,0 х 1,5 м. Схема змішування - 1рДз. Садіння здійснено вручну під лопату, однорічними сіянцями, вирощеними у поліетиленових пакетах із закритою кореневою системою.

У 7-річному віці культури мали склад 10Дз, повнота насадження - 0,8 одиниці. Середня висота саджанців 2,1 м, середній діаметр стовбурців біля кореневої шийки 3,7 см. Запас стовбурної деревини на 1 га 9 м3. Клас якості культур - 2.

Пробна площа № 5

ДП «Смілянське лісове господарство», Будянське лісництво, квартал -75, виділ - 3.Площа виділу - 4,7 га. Розмір пробної площі 40 х 45 м. Площа пробної площі 0,18 га. На пп. 240 дерев Дз. Грунти - сірі лісові, суглинисті. Рельєф злегка хвилястий. Передсадивний обробіток грунту борознами. Розміщення садивних 6,0 х 1,5 м. Схема змішування - 1рДз. Садіння здійснено вручну під лопату, однорічними сіянцями, вирощеними у поліетиленових пакетах із закритою кореневою системою.

У 7-річному віці культури мали склад 10Дз, повнота насадження - 0,8 одиниці. Середня висота саджанців 2,0 м, середній діаметр стовбурців біля кореневої шийки 3,6 см. Запас стовбурної деревини на 1 га 10 м3. Клас якості культур - 2.

Пробна площа № 6

ДП «Смілянське лісове господарство», Будянське лісництво, квартал -72, виділ - 5.Площа виділу - 1,5 га. Розмір пробної площі 44 х 50 м. Площа пробної площі 0,22 га. На пп. 250 дерев Дз. Грунти - сірі лісові, суглинисті. Рельєф злегка хвилястий. Передсадивний обробіток грунту борознами. Розміщення садивних 6,0 х 1,5 м. Схема змішування - 1рДз. Садіння здійснено вручну під лопату, однорічними сіянцями, вирощеними у поліетиленових пакетах із закритою кореневою системою.

У 7-річному віці культури мали склад 10Дз, повнота насадження - 0,8 одиниці. Середня висота саджанців 2,2 м, середній діаметр стовбурців біля кореневої шийки 3,9 см. Запас стовбурної деревини на 1 га 10 м3. Клас якості культур - 2.

Пробна площа № 7

ДП «Смілянське лісове господарство», Будянське лісництво, квартал - 10, виділ - 6.Площа виділу - 4,5 га. Площа пробної площі 0,30 га. Рельєф - хвилястий. Категорія лісокультурної площі - зруб. Тип ґрунтів - темно-сірі опідзолені на лесі. ТЛУ - свіжа діброва (Д2).У трав'яному покрові переважають куртини злаків - м'ятлиці лісової (Festuca silvatica Will.) та копитняка європейського (Asarum europacum L.). Підлісок розташований рідко, із домінуванням ліщини звичайної та бузини чорноївисотою до 3,5 м. Серед підросту - рідко (куртинами) граб звичайний і липа серцелиста висотою до 5 м. Культури дуба створено стандартними сіянцями навесні 1977 року. Розміщення садивних місць - 2,0х0,5 м. Схема змішування 1рДз. Основний обробіток ґрунту - частковий, смугами, на глибину до 20 см. Садіння сіянців здійснено вручну під меч Колєсова. Упродовж 4 років на ділянці було проведено 14 агротехнічних доглядів (прополювання сапкою). У 2006 році в насадженні проведено прорідження з вибіркою 20 мз деревини з 1 га.

Таксаційна характеристика 40-річного насадження: клас бонітету - І; склад деревостану - 10Дз; повнота - 0,86 одиниць; кількість дерев на 1 га -. 870 шт; запас стовбурної деревини - 194 м3 на 1 га; висота стовбурів дуба - 16,6 м;діаметр стовбурів дуба - 17,1 см.

Пробна площа № 8

ДП «Смілянське лісове господарство», Смілянське лісництво, квартал - 10, виділ - 6. Площа виділу - 2,2га. Площа пробної площі 0,30 га. Рельєф - хвилястий. Категорія лісокультурної площі - зруб. Тип ґрунтів - темно-сірі опідзолені на лесі. ТЛУ - свіжа діброва (Д2). У трав'яному покриві переважають куртини із злаків м'ятлиці лісової (Festuca silvatica Will.) та копитеня європейського (Asarum europacum L.). У підліску домінують ліщина звичайна та бузина чорна висотою до 4,0 м. Серед підросту переважають куртини граба звичайного висотою до 4 м. Суцільні культури дуба було створено стандартними сіянцями навесні 1977 року. Розміщення садивних місць - 4,0х0,5 м. Основний обробіток ґрунту - частковий, смугами на глибину до 20 см. Садіння - вручну під меч Колєсова. Агротехнічні догляди за ґрунтом здійснювались упродовж 4 років сапкою (14 доглядів).

Таксаційна характеристика 40-річного насадження: клас бонітету - І; дуб звичайний - висота 16,7 м, діаметр стовбурів - 17,1 см, повнота - 0,72 одиниць, кількість дерев дубана 1 га - 745 шт, запас стовбурної деревини на 1 га - 160 м3; граб звичайний - висота - 13,4 м, діаметр стовбурів - 14,0 см на 1 га; кількість дерев на 1 га - 324 шт; запас стовбурної деревини на 1 га - 35 м3. Склад деревостану - 8Дз2Гз.

Пробна площа № 9

ДП «Смілянське лісове господарство», Сунківське лісництво, квартал - 56, виділ - 2.Площа виділу - 2,6га. Площа пробної площі 0,30 га. Рельєф - хвилястий. Категорія лісокультурної площі - зруб. Тип ґрунтів - темно-сірі опідзолені на лесі. ТЛУ - свіжа діброва (Д2).У трав'яному покриві переважають куртини із злаків м'ятлиці лісової (Festuca silvatica Will.) та маренка запашна (Asperula odorata L.). У підліску домінують ліщина звичайна та бузина чорна висотою до 4,0 м.Серед куртин підросту домінують - граб звичайний, клен гостролистий та липа серцелистадо 3 м, зрідка трапляється ясен звичайний. Культури дуба було створено стандартними сіянцями навесні 1977 року. Розміщення садивних місць - 2,0х0,7 м. Основний обробіток ґрунту - частковий, смугами. Садіння - вручну під меч Колєсова. Агротехнічні догляди за ґрунтом проводились сапкою упродовж 4 років (14 доглядів).

Таксаційна характеристика 40-річного насадження:клас бонітету - І; дуба звичайного - висота 17,2 м, діаметр стовбурів -16,8 см, кількість дерев дуба на 1 га - 832; запас стовбурної деревини на 1 га. - 189 м3; повнота насадження - 0,81; склад деревостану - 10Дз.

Пробна площа № 10

ДП «Смілянське лісове господарство», Сунківське лісництво, квартал - 69, виділ - 2.Площа виділу - 2,0га. Площа пробної площі 0,30 га. Рельєф - хвилястий. Категорія лісокультурної площі - зруб. Тип ґрунтів - темно-сірі опідзолені на лесі.Тип лісорослинних умов - свіжа діброва (Д2).Трав'яний покрив у межах ділянки рідкий, розташований по площі нерівномірно. У трав'яному покриві переважають куртини злаків - костира м'якого (Bromus mollis L.) та собачої кропиви (Leonorus villonus Deit.). Підлісок рідкий, із ліщини звичайної та бузини чорної висотою до 3,5 м. Серед куртин підросту домінують граб звичайний та липа серцелиста висотою до 5,5 м. Культури дуба створено стандартними сіянцями навесні 1977 року. Розміщення садивних місць - 5,0х0,5 м. Обробіток ґрунту - частковий, смугами на глибину 18 см. Садіння вручну під меч Колєсова. Агротехнічні догляди за ґрунтом здійснювались упродовж 4 років і полягали у прополюванні бур'янів сапкою (14 доглядів).

Таксаційна характеристика 40-річного насадження:клас бонітету - І; дуба звичайного - висота 16,9 м, діаметр стовбурів -17,5 см, кількість дерев дуба на 1 га - 644; запас стовбурної деревини на 1 га. - 153 м3; повнота насадження - 0,68; по липі серцелистій - висота - 14,5 м, діаметр стовбурів- 14,1 см, запас стовбурної деревини липи - 45 м3 на 1га кількість дерев на 1 га - 345 шт; Загальний запас стовбурної деревини - 198 м3 на 1га Склад деревостану 8Дз2Лпс.

Пробна площа № 11

ДП «Смілянське лісове господарство», Володимирівське лісництво, квартал - 22, виділ - 7. Площа виділу - 4,3 га. Площа пробної площі 0,30 га. Рельєф - хвилястий. Категорія лісокультурної площі - зруб. Тип ґрунтів - темно-сірі опідзолені на лесі.Тип лісорослинних умов - свіжа діброва (Д2).Трав'яний покрив нерівномірний.Переважають злаки - м'ятлиця лісова (Festuca silvatica Will.) та копитень європейський (Asarum europacum L.), які зростають куртинами. У підліску рідко - ліщина звичайна та бузина чорна, висотою до 4,0 м. Серед підросту домінують куртини клена гостролистого та ясена звичайного, висотою до 5,0 м. Культури дуба, створено стандартними сіянцями навесні 1977 року. Розміщення садивних місць 6,0х0,5 м. Схема змішування 1рДз. Основний обробіток ґрунту - частковий, смугами, на глибину до 20 см. Садіння вручну під меч Колєсова. Агротехнічні догляди за ґрунтом здійснювались упродовж 4 років прополюванням бурянів сапкою (всього 14 доглядів).

Таксаційна характеристика 40-річного насадження:клас бонітету - Іа; дуба звичайного - висота 17,8 м, діаметр стовбурів -18,2 см, кількість дерев дуба на 1 га - 432 шт; запас стовбурної деревини на 1 га - 116 м3; повнота насадження - 0,82; по ясену звичайному - висота - 17,2 м, діаметр стовбурів- 17,8 см, запас стовбурної деревини ясена - 79 м3 на 1га кількість дерев на 1 га - 311 шт; загальний запас стовбурної деревини - 195 м3 на 1 га. Склад деревостану 6Дз4Ясз.

Пробна площа № 12

ДП «Смілянське лісове господарство», Городищенське лісництво, квартал - 66, виділ - 11.Площа виділу - 3,3га. Площа пробної площі 0,40 га. Рельєф - хвилястий. Категорія лісокультурної площі - зруб. Тип ґрунтів - темно-сірі опідзолені на лесі. ТЛУ - свіжа діброва (Д2).У трав'яному покриві переважають куртини із злаків костриці (Festuca sulcata Hack.), грястиці збірної (Dactylis glomeratal L.), зірочника злакового (Stellaria graminea L.), просянки розлогої (Milium effusum K.) та медунки лікарської (Pulmonaria officinalis L.).Серед куртин підросту домінують - граб звичайний, клен гостролистий та липа серцелистависотою до до 3 м, зрідка трапляється ясен звичайний. Підлісок середньої густини, складається із куртин ліщини звичайної та бузини чорної висотою до5,0 м. Культури дуба створено стандартними сіянцями навесні 1947року. Розміщення садивних місць - 3,0х0,5 м. Схема змішування 1рДз. Основний обробіток ґрунту - частковий, смугами, на глибину до 20 см. Садіння вручну під меч Колєсова. Агротехнічні догляди за ґрунтом здійснювались упродовж 4 років і полягали у прополюванні бур'янів сапкою (14 доглядів).

У 70-річному віці насадження зростає за І класом бонітету і має такі середні таксаційні показники: по дубу висота - 24,8 м; діаметр стовбурів - 30,6 см; повнота - 0,76 одиниць; кількість дерев на 1 га - 324 шт; запас стовбурної деревини на 1 га - 302 м3; Склад деревостану - 10Дз.

Пробна площа № 13

ДП «Смілянське лісове господарство», Смілянське лісництво, квартал - 36, виділ - 2.Площа виділу - 4,1га. Площа пробної площі 0,40 га. Рельєф - хвилястий. Категорія лісокультурної площі - зруб. Тип ґрунтів - темно-сірі опідзолені на лесі. Тип лісорослинних умов - свіжа діброва (Д2). У трав'яному покриві переважають куртини злаків - костира м'якого (Bromus mollis L.) та зеленчука жовтого (Galeobdolon luteum Huds.). Серед підліску середньої густоти переважають ліщина звичайна та бузина чорна висотою до 4,0 м. Куртини підросту рідко розташовані на ділянці. До їхнього складу входять клен гостролистий, липа серцелиста й одинично ясен звичайний (висота до 6 м).

Культури дуба створено стандартними сіянцями навесні 1947 року. Передсадивний обробіток ґрунту мотигами - частковий, смугами завширшки 0,3 м. Садіння - вручну під лопату. Догляди за саджанцями дуба полягали у прополюванні трав, обрубуванні гілок та вирубуванні паростків, які заглушали дубки упродовж перших 6 років.

У 70-річному віці насадження зростало за І класом бонітету і мало такі середні таксаційні показники: по дубу звичайному - висота 25,1 м, діаметр стовбурів 29,2 см, повнота - 0,88 одиниць, кількість дерев на 1 га - 262 шт, запас стовбурної деревини на 1 га. - 223 м3; по грабу звичайному - висота 21,4 м, діаметр стовбурів - 23,5 см, кількість дерев на 1 га - 191 шт, запас стовбурної деревини на 1 га - 83 м3; Склад деревостану - 7Дз3Гз.

Пробна площа № 14

ДП «Смілянське лісове господарство», Сунківське лісництво, квартал - 23, виділ - 3. Площа виділу - 2,9 га. Площа пробної площі 0,40 га. Рельєф - хвилястий. Категорія лісокультурної площі - зруб. Тип ґрунтів - темно-сірі опідзолені на лесі. ТЛУ - свіжа діброва (Д2). У трав'яному покриві середньої густоти переважають куртини із злаків - грястиці збірної (Dactylis glomeratal L.), зірочника злакового (Stellaria graminea L.), просянки розлогої (Milium effusum K.), медунки лікарської (Pulmonaria officinalis L.) та молодила женевського (Ajuga genevensis L.). Підлісок середньої густини, складається із куртин ліщини звичайної та бузини чорноївисотою до5,0 м. Підріст також розташований по площі куртинами і складається із граба звичайного, клена гостролистого висотою до 10 м. Культури дуба створені весною 1947 року садінням сіянців. Передсадивний обробіток ґрунту смугами завширшки 0,3 м мотиками. Садіння - вручну під лопату. Ширина міжрядь - 2 м. Догляди за саджанцями дуба полягали у прополюванні трав, обрубуванні гілок та вирубуванні паростків, які заглушувала дубки упродовж перших 6 років.

У 70-річному віці насадження зростало за І класом бонітету та мало такі середні таксаційні показники: по дубу - висота - 25,2 м, діаметр стовбурів - 30,2 см, повнота - 0,71 одиниці, кількість дерев на 1 га - 311 шт, запас стовбурної деревини на 1 га - 282 м3. Склад деревостану 10Дз.

Пробна площа № 15

ДП «Смілянське лісове господарство», Сунківське лісництво, квартал - 83, виділ - 12. Площа виділу - 3,6 га. Площа пробної площі 0,40 га. Рельєф - хвилястий. Категорія лісокультурної площі - зруб. Тип ґрунтів - темно-сірі опідзолені на лесі. ТЛУ - свіжа діброва (Д2). Трав'яний покрив середньої густоти, нерівномірно розташований по площі. У ньому переважають злаки - костриця (Festuca sulcata Hack.), грястиця збірна (Dactylis glomeratal L.), зірочник злаковий (Stellaria graminea L.), просянка розлога (Milium effusum K.) та медунка лікарська (Pulmonaria officinalis L.). Куртини підлісоку середньої густоти складаються із ліщини звичайної та бузини чорної висотою до 6,0 м. Підріст, також розташований куртинами і складається із дуба звичайного, граба звичайного, ясена звичайного та липи серцелистої висотою до 10 м. Культури дуба створено весною 1947 року садінням сіянців. Передсадивний обробіток ґрунту здійснювався мотиками смугами завширшки 0,3 м. Садіння -вручну під лопату. Агротехнічні догляди за ґрунтом здійснювались упродовж 4 років і полягали у прополюванні бур'янів та розпушуванні ґрунту сапками (усього 16 доглядів).

У 70-річному віці насадження зростало за І класом бонітету і мало такі середні таксаційні показники: по дубу - висота - 26,2 м, діаметр стовбурів - 30,3 см, кількість дерев на 1 га - 214 шт, запас стовбурної деревини на 1 га - 210 м3; по ясену - висота - 25,5 м, діаметр стовбурів - 29,6 см, кількість дерев на 1 га - 71 шт, запас стовбурної деревини - 58 м3 на 1 га; по липі висота - 23,1 м, діаметр стовбурів - 25,7 см, кількість дерев на 1 га - 86 шт, запас стовбурної деревини - 51 м3 на 1га. Склад деревостану -7Дз2Яз1Лпс.



РОЗДІЛ 4. ОСОБЛИВОСТІ СТВОРЕННЯ ТА ВИРОЩУВАННЯ КУЛЬТУР ДУБА ЗВИЧАЙНОГО У ДП «СМІЛЯНСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО»

4.1 Вирощування сіянців дуба для лісокультурних робіт

В лісових господарствах Черкащини культури дуба створюють різними способами. Один із них заслуговує на увагу у Смілянському лісгоспі де вже не один рік культури дуба звичайного вирощуються із використанням сіянців, вирощених у поліетиленових пакетах із закритою кореневою системою.

З 2006 року у державному підприємстві «Смілянський лісгосп» для створення лісових культур вирощують сіянці дуба звичайного із закритою кореневою системою [73]. Жолуді, зазвичай, висівають у поліетиленові пакети заповнені грунтосумішшю (через сітку просівали родючий грунт, пісок і торф, які перемішували у бетономішалці у рівних співвідношеннях до отримання однорідної маси). Пакети з грунтосумішшю, виставляють у короби без дна щільно один до одного на щебнево-гравійну подушку й рясно поливають водою для ущільнення. Жолуді, висіваютьна глибину 2-3 см до пакетів після настання безморозного періоду. Вологість грунтосуміші підтримують на рівні 60-80 % від повної волоємкості. Упродовж вегетаційного періоду здійснюють 4-5-кратне підживлення сіянців аміачною селітрою і хімічними препаратами «Гумісол», «Актара» згідно з інструкціями щодо їх використання. З кінця травня на початку червня, здійснюють 6-7-кратну боротьбу з борошнистою росою хімічними препаратами «Джерело» та «Агрофлутріаф». Бур'яни видаляють вручну 2-3 рази упродовж вегетаційного періоду. Середня висота сіянців дуба звичайного, вирощених у поліетиленових пакетах (40±1,7 см), у 2,7 разів вища, порівняно з висотою сіянців, вирощених у пінополістиролових ящиках (15±1,5 см). Щоб грунт у глибці не розсипався після зняття поліетиленового пакета, перед висаджуванням на лісокультурну площу, сіянці рясно зволожують. Порівняння біометричних показників однорічних сіянців дуба звичайного, вирощених у лісовому розсаднику Володимирівського лісництва за традиційною технологією та викопаних з лісокультурної площі, де жолуді було висіяно за умов свіжої діброви (Д2), а також вирощених у контейнерах із закритою кореневою системою в лісовому розсаднику Будянського лісництва, показало, що біометричні показники однорічних сіянців дуба звичайного, вирощених у лісовому розсаднику Будянського лісництва з закритою кореневою системою, порівняно з відповідними показниками сіянців дуба, які зростають у лісових культурах, створених із сіянців, вирощених за традиційною технологією та посівом жолудів, перевищують за висотою надземної частини у 2,0та 1,3 разів, а за загальною масою сіянців у 3,5 і 3,7 разів.

За умов вирощування садивного матеріалу у поліетиленових пакетах зявляється можливість отримати майже неушкоджену під час пересаджування кореневу систему [74], що забезпечує рослинам кращу, порівняно з іншими способами створення лісових культур, енергію росту в перші й наступні роки після їх висаджування на лісокультурну площу. Такі сіянці домінують над трав'яною рослинністю і менше хворіють [75]. Окрім того, вирощені в контейнерах сіянці отримують під час висаджування додатковий обсяг грунтового й світлового живлення.

Впродовж першого вегетаційного періоду на постійному місці зростання саджанці дуба здатні давати приріст у висоту від 25 до 40 см, що дозволяє скоротити кількість річних доглядових робіт за лісовими культурами на 1-2 рази та забезпечити переведення лісових культур до категорії зімкнутих лісонасаджень уже на 3-4 рік після їхнього створення. Висаджування лісових культур сіянцями, вирощеним із закритою кореневою системою, здійснють у попередньо оброблений грунт з розміщенням садивних місць 6,0х1,5 м під штикову лопату, або механізовано буром. Передсадивний обробіток грунту здійснюють плугом ПКЛ-70. У місцях висаджування викопують ямки глибиною 25-27 см та діаметром 15 см. Пакет, перед висаджуванням сіянця, розрізають ножем, щоб не допустити випаровування вологи з глиби грунту. Сіянці, у підготовлені ямки розміщують вертикально, присипають грунтом на 2-3 см вище верхньої частини глиби й утрамбовують. Варто також зазначити, що за період з 2008 по 2015 роки. Державним підприємством «Смілянський лісгосп» створено близько 200 га лісових культур дуба звичайного сіянцями із закритою кореневою системою.

Цей метод успішно застосовується у господарстві. Адже у пакеті формується міцна коренева система, яка не пошкоджується при пересадці в ґрунт, оскільки землю навколо неї не обтрушують.

Використання садивного матеріалуіз закритою кореневою системою оправдане у разі посадки культур на великих площах, де лімітуються терміни садіння. Незважаючи на те, що спосіб лісовідновлення сіянцями із закритою кореневою системою дозволяє зменшити кількість садивних місць на одиниці площі, збільшити приживлюваність і збереження садивного матеріалу, зменшити число доглядів, продовжити терміни садіння, варто зазначити, що на цей час виробнича собівартість вирощування сіянців із закритою кореневою системою у кілька разів перевищує ціну сіянців вирощених у відкритому ґрунті. Адже вартість одного посівного місця при створенні лісових культур становить 0,53 грн, а із ЗКС - 3,06 грн. Збільшення собівартості садивного матеріалу із закритою кореневою системою відбувається за рахунок витрат на насипання, шпигування пакетів, що потребує залучення значної кількості працівників. Крім того, порівнявши стан лісових культур дуба звичайного, вирощених із сіянців із закритою кореневою системою з лісовими культурами, створеними садивним матеріалом із лісового розсадника, очевидно, що альтернативоюсадінню сіянцямиіз закритою кореневою системоює створення лісових культур дуба звичайного посівом жолудів [76].

4.2 Становлення агротехніки створення культур дуба звичайного y господарстві

На землях Смілянськоголісгоспу до створення культур дуба звичайного приступили у 1895 році. Спочатку на десятину висаджували до 1200 саджанців висотою до 1 аршина. Проте застосування цього методу виявилось економічно невигідним і унаступні роки культури дуба створювались за рахунок висіву жолудів y площадки (1600 площадок на 1 га). Площадки облаштовувались рядами, з віддалю у них між жолудями 0,5 м та 4,0 м між рядами. У неурожайні роки культури створювались садінням 2-3-річних сіянців дуба, а на зрубах, висаджували 1200 5-6-річні сіянців на 1 га. При цьому, відстань між рядами становила 6 м, а у рядах - 1,5 м. Саме такий спосіб створення культур застосовувався при відтворенні лісів з 1897 року. Із методів створення культур, які було розроблено після 1890 року і які отримали розповсюдження у межах України y господарстві апробовувались: метод «густої культури місцями Огієвського В. Д. », деревно-тіньовий тип Дахнова Н. Я. та деревно-чагарниковий тип Висоцького Г. М. .

У період з 1903 по 1912 роки y господарстві набули вжитку такі способи створення культур:

· садіння 2-річних сіянців y ямки (1200 та 3600 штук на 1 га), приготовлені восени попереднього року;

· висів жолудів у розпушені площадки розміром 0,3 х 0,3 м (віддаль між рядами 3 м, y ряду - 1 м, у площадку висівали 10 жолудів);

· висів жолудів y смуги завширшки2 м (віддаль між смугами 4 м);

· висів жолудів під мотику у ряди через 4 м (на 1 га10 кг жолудів).

Спочатку садіння дуба здійснювали дичками, взятими з під намету лісу, а потім - 1-3-річними сіянцями, які вирощувались y лісових розсадниках. Лісові культури, створені садінням сіянців приживлювались на 90 % y той час як посіяні жолудями - лише 50 %.

У разі створення лісових культур на зрубах та на відкритих площах було апробовано різноманітні способи основного обробітку ґрунту, садіння та висіву деревних рослин, їх змішування, використання садивного матеріалу різного віку. Культури висаджували під плуг, y ямкі, у борозни, у канави, у площадки, у лунки, під суцільний обробіток ґрунту тощо. Спочатку використовували великомірний садивний матеріал, а згодом перейшли на 1-2-річний. Було випробувано культури з різною початковою густотою.

Висів жолудів та садіння сіянців дуба (суцільні культури) здійснювали на староорних землях, на галявинах, а часткові - на не розкорчованих зрубах з природним поновленням супутніх порід з розміщенням на 1 га 200-600 площадок розміром до 2 м2. Практикували також попередній посів жолудів шпиговкою під пологом насаджень за 1-2 роки до вирубки лісу. Культури за методом А. П. Молчанова створювались одразу після рубки лісу з перспективою поступового утворення коридорів y процесі освітлення дубків. Пізніше культури дуба створювали у коридорах, які прорубували серед природного поновлення через 3-5 років після вирубування лісу. Жолуді, інколи висівали рядовим способом під мотигу без попереднього обробітку ґрунту. Посіви здійснювали також за способом Огієвського В. Д., а посадку - садовим способом, з висаджуванням 4-5-річних саджанців дуба.

Шпиговку жолудів на зрубах, здійснювали після вивезення зрубаної деревини, а інколи й на неочищених від лісоматеріалів зрубах. У перші 2-3 роки посіви укривались бур'янами та паростками деревних рослин, але вже на 3-4 рік зарослі бур'янів замінялись підростаючими сіянцями дуба за якими з часу посіву доглядине проводились. У молодих культурах після своєчасного проведення освітлень на 5-6 році сіянці дуба змикаються кронами й відбувається формування високоякісних дубових насаджень. Склад деревостанів регулюється рубками догляду.