Особливості росту і розвитку картоплі сорту Звіздаль в залежності від обробок регуляторами росту рослин

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

ВСТУП

РОЗДІЛ I. ВИМОГИ КАРТОПЛІ ДО УМОВ ВИРОЩУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ РЕГУЛЯТОРІВ РОСТУ РОСЛИН (огляд літератури)

1.1 Особливості росту і розвитку картоплі

1.2 Регулятори росту і розвитку рослин, як елемент технології , що підвищує стійкість рослин до стресів

РОЗДІЛ II. УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

2.1 Географічне та адміністративне розташування господарства

2.2 Коротка історична довідка про господарство

2.3 Кліматичні і погодні умови за звітній період

2.4 Землекористування і ґрунти господарства

2.5 Спеціалізація і поєднання галузей

РОЗДІЛ 3. МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

РОЗДІЛ 4. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

РОЗДІЛ 5. ОХОРОНА ПРАЦІ

РОЗДІЛ 6. ЕКОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ



ВСТУП

Актуальність теми. Аналіз тенденцій хімізації світового рослинництва показує, що загальне збільшення вимог безпеки використання агрохімікатів для людини і навколишнього середовища впливає на масштаби виробництва і використання добрив і пестицидів, разом з тим збільшуються науковий та практичний інтерес до регуляторів росту і розвитку рослин.

Найважливішим джерелом для виробництва харчових продуктів у наш час є сільськогосподарське виробництво. Але, за підрахунками вчених, при впровадженні інтенсивних технологій вирощування культурних рослин на всіх сільськогосподарських площах світу енергетичних копалин Землі вистачить лише на 30 років. Аби уникнути цієї сумної перспективи в майбутньому, людство вже шукає шляхи до постійного сільськогосподарського виробництва із значним зменшенням енергетичних витрат. Тобто, на зміну традиційним енерговитрат ним технологіям повинні прийти принципово нові прийоми землеробства. Одним із таких прийомів, на наш погляд, є застосування регуляторів росту рослин.

Нині в Україні проводяться багатопланові роботи зі створення РРР нового покоління ( синтетичних і природних), починаючи з первинного скринінгу цих речовин і всебічних досліджень їх фізико-хімічних, фізіологічних та токсикологічних властивостей до впровадження в сільськогосподарське виробництво. Широкомасштабне виробниче застосування РРР у нашій державі тільки розпочинається. Тому для успішного їх практичного використання важливе значення мають результати досліджень закономірностей дії цих препаратів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Бакалаврська робота виконана в напрямку досліджень кафедри біотехнології та фітофармакології по темі: застосування біологічно активних сполук з метою підвищення продуктивності та якості сільськогосподарських культур.

Мета роботи. Метою даної роботи у зв'язку з необхiднiстю пошуку екологiчно-безпечних високоефективних регуляторiв росту для використання на сорті картоплi Звіздаль, стало вивчення впливу на ростовi процеси та показники продуктивностi новосинтезованих препаратiв Потейтин, ДКОМ 8627-10, Д 46 103, ДАР 82-20

Для досягнення цієї мети в роботі поставлені такі завдання:

1. Вивчити особливості росту і розвитку картоплі сорту Звіздаль в залежності від обробок регуляторами росту рослин.

2. Визначити вплив регуляторів росту рослин на урожай та вміст крохмалю в картоплі сорту Звіздаль.

Наукова новизна одержаних результатів. Виконана робота має наукову значимiсть та новизну у зв'язку з першим застосуванням новосинтезованих бiологiчно-активних сполук на сорті картоплi Звіздаль.

Об'єкт дослідження - ефективність застосування регуляторів росту Потейтин, ДКОМ 8627-10, Д 46 103, ДАР 82-20 для обробки рослин картоплі, їх вплив на ріст, урожайність і якість бульб в умовах ННВК СНАУ.

Предмет дослідження - сорти картоплі: Тетерів, Тирас, Звіздаль. Регулятори росту: Потейтин, ДКОМ 8627-10, Д 46 103, ДАР 82-20.



Розділ 1. ВИМОГИ КАРТОПЛІ ДО УМОВ ВИРОЩУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ РЕГУЛЯТОРІВ РОСТУ РОСЛИН (огляд літератури)

1.1 Особливості росту і розвитку картоплі

Картопля належить до родини пасльонових (Solanaceae), роду Solanum.

Картопля - це багаторічна бульбоплідна рослина, у якої трав'янисті стебла щорічно відмирають, а бульби залишаються у грунті і після певного періоду спокою відновлюють ріст, даючи початок розвитку нових рослин. Але людина перетворила її в однорічну культуру. Весь її життєвий цикл проходить за один вегетаційний період [14].

Батьківщина культурної картоплі - Південна Америка, де росте більшість її видів.

Картопля може розмножуватись вегетативно і генеративно. Останній спосіб в Україні використовується тільки в селекції. В деяких країнах, зокрема в Китаї, його застосовують і для вирощування столової картоплі. Але основний спосіб розмноження цієї культури - вегетативний[40].

При садінні картоплі бульбами в розвитку рослин виділяють чотири основні періоди.

Перший період триває від проростання бруньок і до з'явлення сходів. Життєві процеси в цей час відбуваються в основному за рахунок використання поживних речовин материнських бульб. У бульб підвищується інтенсивність дихання, а крохмаль гідролізується до цукрів. Вічка набубнявіють і починають рости, паростки виступають над поверхнею бульб. На паростках спочатку розвиваються молоді корені, а потім зігнуте стебло пробиває поверхню грунту.

Другий період триває від з'явлення сходів до утворення бутонів. Він характеризується швидким формуванням стебел і листків, а також кореневої системи, галуженням стебел.

Третій період триває від утворення бутонів до закінчення цвітіння. З початком бутонізації збігається формування столонів. їхні кінці розростаються і утворюються бульби. У цей період продовжується інтенсивний ріст картоплиння, рослини потребують ^найбільшої кількості поживних речовин та вологи.

Із закінченням цвітіння розпочинається четвертий період. У цей час припиняється ріст картоплиння, нижні листки починають жовтіти і відмирати. Відбувається інтенсивне наростання маси бульб та нагромадження крохмалю. За сприятливих умов добовий приріст врожаю на 1 га площі може досягати 10 і більше центнерів. З початком висихання картоплиння припиняється ріст бульб. Шкірка бульб ще дуже ніжна і легко травмується. З часом вона ущільнюється і грубішає, а достиглі бульби переходять у стан природного спокою [13, 14].

Органічні речовини утворюються в процесі фотосинтезу. Для одержання високого врожаю потрібна відповідно добре розвинена надземна маса рослин. Між масою картоплиння і врожаєм бульб існує тісний зв'язок: чим краще розвинене в певних межах картоплиння, тим вища врожайність. Добре розвиненим картоплиння вважається тоді, коли поверхня листя на 1 га площі досягає 40--50 тис. м², що забезпечує високу врожайність лише в умовах інтенсивного землеробства, при оптимальному співвідношенні основних факторів життя [32].

За умов, коли рослини недостатньо забезпечені поживними речовинами та вологою, кращі врожаї одержують при листовій поверхні 25--ЗО тис. м² на 1 га [30].

Високі врожаї картоплі можна одержати лише при оптимальному забезпеченні основними факторами життя: світлом, теплом, повітрям, водою та поживними речовинами [31].

Вимоги до температури.

Картопля належить до рослин помірного клімату. На температуру нижче 7-8°С та вище 30°С реагує припиненням росту. Надмірна спека (вище 25°С) сильно пригнічує рослини. Якщо ґрунт прогрівається вище 29°С - бульби не утворюються або формуються дочірні бульбочки [35].

Бульби картоплі, які пройшли період спокою, починають проростати за 3-5°С, однак агрометеорологічним показником початку росту картоплі вважають температуру 7°С [30]. Проте оптимальна температура для проростання бульб є 18-20°С, за якої сходи з'являються через 12-13 днів. Максимальний урожай картоплі забезпечується за середньодобової температури 17-18°С [21].

Картопля чутлива до незначних приморозків. Пошкодження картоплиння настає за -1,5-2°С. Приморозки -3-4,5°С пошкоджують картоплиння на 60-100% і знижують врожайність бульб на 25-65%, залежно від фази розвитку рослини і часу ураження приморозками. Особливо нестійкі до приморозків молоді рослини. Листки і стебла чорніють і гинуть. Проте молоді рослини швидко відростають і формують добрий урожай бульб. Значно небезпечніше пізнє повернення приморозків. Бувають випадки повної весняно-літньої загибелі рослин під впливом пізніх приморозків у фазі бутонізації, особливо на торфових ґрунтах на понижених місцевостях [31]

Вимоги до вологи.

Картопля досить вимоглива до вологи, оскільки формує велику підземну масу при відносно малорозвиненій кореневій системі [35]. Тому високі врожаї збирають при вологості ґрунту 75-85% НВ. Зниження вологості до 60% призводить до зменшення врожайності на 3-9%, а до 40% НВ - на 40-43% [30].

Найменше вологи картоплі потрібно під час проростання й появи сходів, коли молоді рослини використовують вологу з материнської бульби. Функцію регулятора з забезпечення вологою відіграють також молоді бульби. В умовах нестачі вологи в ґрунті рослина бере воду з бульб, а при повному зволоженні - бульби наповнюються вологою і є додатковим резервом її для росту рослин [13].

З ростом рослин підвищується потреба картоплі у волозі, особливо у період бутонізація - кінець цвітіння. Транспіраційний коефіцієнт картоплі становить 400-550 [21]. В окремі спекотні дні кущ картоплі випаровує до 4 л води. Тому в районах недостатнього зволоження всі агрозаходи мають бути спрямовані на нагромадження запасів вологи в ґрунті. У таких умовах картопля добре реагує на полив.

Надмірне зволоження ґрунту (85% і більше) під час бульбоутворення призводить до передчасного відмирання бадилля, припинення росту бульб, спричинює їх загнивання. Урожайність різко зменшується [14].

Вимоги до світла.

Картопля - рослина короткого дня, вимоглива до світла. При затіненні порушуються процеси фотосинтезу, і знижується врожайність. Навіть при незначному зменшенні освітлення, відбувається пожовтіння рослин, витягування стебел, погіршується засвоєння елементів живлення з ґрунту. Такі несприятливі умови можуть скластися при надмірному загущенні картоплі [35].

Викопані бульби, що були декілька днів на світлі, зеленіють. Для насіннєвих бульб це корисно, оскільки зменшується ураження хворобами і гризунами під час зимового зберігання. Продовольчу картоплю закривають від світла і не допускають позеленіння, бо вона стає гіркою і отруйною [40].

Вимоги до ґрунту.

Найкраще картопля росте на пухких, добре розпушених ґрунтах. Коренева система картоплі інтенсивно дихає, поглинаючи кисню у 5-10 разів більше, порівняно з іншими рослинами. Для насичення ґрунту достатньою кількістю кисню, його потрібно утримувати в досить розпушеному стані з об'ємною масою не більше 1,0-1,2 г/см3. У перезволожених, ущільнених ґрунтах вміст кисню зменшується до 2%, а вміст вуглекислого газу різко збільшується. За таких умов бульби задихаються і загнивають. На ущільнених ґрунтах погано розвиваються столони, картопля формує дрібні, деформовані бульби [35].

Картоплю вирощують на удобрених супіщаних і суглинистих чорноземах, дерново-підзолистих, сірих лісових ґрунтах. Для вирощування насіння добре підходять окультурені торфовища. При внесенні високих норм органіки картопля добре родить на легких піщаних ґрунтах [30].

Малопридатні для вирощування картоплі важкі глинисті ґрунти, особливо з близьким заляганням ґрунтових вод. Не підходять також засолені ґрунти, оскільки картопля має дуже низьку солестійкість. Найкраще росте на слабокислих і нейтральних ґрунтах. При рН нижче 5,0 і вище 8,0 вона росте погано [31].

У розвитку картоплі визначають чотири фази: сходів, бутонізації, цвітіння й достигання. Тривалість кожної фази залежить від біологічних особливостей сорту й умов вирощування. Наприклад, сходи середньостиглих сортів картоплі з'являються через 15 -- 20 днів, від сходів до початку бутонізації минає 17 -- 24 дні, від бутонізації до повного цвітіння 14 -- 18 днів і від цвітіння до відмирання бадилля 45 -- 48 днів. У ранньостиглих сортів кожний період коротший, у пізньостиглих -- на кілька днів довший [35].

1.2 Регулятори росту і розвитку рослин, як елемент технології , що підвищує стійкість рослин до стресів

У зв'язку зі зростаючим техногенним навантаженням на довкілля, яке дедалі більше загрожує агропромисловому комплексу України, гостро постає необхідність відновлення природних екосистем, збереження їх біологічного розмаїття, захисту агросистем від деградації. Актуальними є створення і застосування новітніх біотехнологій, які грунтуються на використанні екологічно безпечних засобів підвищення врожайності сільськогосподарських культур та їх стійкості до екстремальних чинників середовища, в тім числі й патогенних мікроорганізмів. Одним із важливих шляхів підвищення врожайності сільськогосподарських культур є впровадження у виробництво регуляторів росту, створених на основі природної сировини, діючими інгредієнтами яких є фітогормони, вітаміни, амінокислоти, гумінові кислоти та інші фізіологічно активні речовини.

Так, відома група регуляторів росту на основі бурих водоростей -- «морських бур'янів» -- керрі енгансер-50 і нітрозим [47]. Регулятор росту керрі енгансер-50 (КЕ-50) створений на основі морської водорості Ascophillum nodosum (50 %-й екстракт) ірландською компанією «Kerry Algae Ltd.» [47]. До його складу входять поліфеноли, фітогормони, альгінати, ламінарин, у тім числі й значна кількість речовин із фунгіцидними та антимікробними властивостями. Тому крім стимулювальної дії на рослини він виявляє пригнічувальну дію на фітопатогени. Саме цей факт останнім часом привертає дедалі більшу увагу щодо можливості застосування екстрактів морських водоростей не тільки в рослинництві, а й у фармацевтичній промисловості. Відомо, що регулятор росту КЕ-50 підвищує врожайність сільськогосподарських культур і сприяє їх оздоровленню [46, 47].

Сьогодні активно ведуться пошуки фізіологічно активних речовин природного походження, які підвищують врожайність сільськогосподарських культур та їх стійкість до стресових чинників. До таких насамперед належать фітогормони чи їх аналоги [47]. На основі цих речовин створено екологічно безпечні препарати, які проходять всебічну перевірку або уже широко впроваджуються у виробництво. Один із них -- російський препарат егіін екстра (д.р. епібрасинолід, 0,025 мг/мл) -- синтетичний аналог природного регулятора росту брасиноліду, який виробляється компанією ННПП «Нест М». Він підвищує схожість насіння, зменшує фітотоксичність протруйників, позитивно впливає на ростові процеси, стійкість теплолюбних культур до холодового стресу [5]. Особливо ефективний цей препарат в умовах захищеного грунту, де він знижує зараження рослин томатів фітофторозом на 16 % і більше [17]. Не зважаючи на підвищену вологість і низький рівень освітлення, під впливом епіну стимулюється фотосинтетична активність рослин, що підтверджено збільшенням чистої продуктивності фотосинтезу порівняно з контрольним варіантом.

Такими ж ефективними регуляторами росту є російські препарати на основі арахідонової (ель-1, імуноцитофіт) та оксикоричних кислот (циркон) [22, 48].

Препарат ель-1 (ТОВ «Поліпрост-М») створений на основі арахідонової кислоти з морських водоростей. Він впливає на всі аспекти росту рослин -- поділ клітин, ріст стебла, листків, коренів, утворення квіток, розвиток плодів. Характерна його особливість -- вплив як індуктора імунітету рослин. Препарат збільшує витривалість рослин до несприятливих чинників середовища. Такі ж властивості характерні для імуноцитофіту, діючим інгредієнтом якого є етиловий ефір арахідонової кислоти (створений російською агропромисловою компанією «Гінкго»), Застосовують його для підвищення врожайності зернових і овочевих культур шляхом обробки насіння, бульб або обприскування посівів [29]. Сприяє оздоровленню сільськогосподарських культур.

Екологічно безпечний препарат циркон створений на основі суміші оксикоричних кислот, виділених із лікарської рослини Echinacea purpurea L. Він позитивно впливає на продуктивність та адаптаційну здатність лікарських, овочевих і зернових культур [36, 44]. Обробка насіння ярої пшениці розчинами циркону стимулює фотосинтез різних сортів цієї культури за оптимальних умов і сприяє їх відновленню за умов грунтової посухи. Обробка вегетуючих рослин ярої пшениці цим препаратом знижувала негативний вплив високих концентрацій цинку на функціонування асиміляційної поверхні, поліпшувала умови формування елементів продуктивності, збільшувала урожай зерна.

Одним із перспективних напрямів підвищення продуктивності сільськогосподарських культур, їх стійкості до біотичних та абіотичних стресів є застосування мікроорганізмів, здатних конкурувати з патогенною мікрофлорою і стимулювати ростові процеси рослин [20, 28, 38]. На сьогодні створено і зареєстровано низку бактеріальних препаратів, які виористовують у сільському господарстві.

293

Наприклад, біологічний препарат-кондиціонер гамаїр (розробник -- ЗАТ «Агробіотехнологія», Росія) створений на основі ґрунтової мікрофлори для пригнічення розвитку в грунті і на рослинах збудників бактеріальних хвороб. Діючим інгредієнтом біопрепарату є бактерії Bacillus subtilis М-22 ВИЗР. Його захисний ефект зумовлений здатністю цих бактерій виживати і розмножуватись у ґрунті, змінюючи співвідношення фітопатогенних і антагоністичних видів мікроорганізмів у ґрунтовомумікробному ценозі, а також їх здатністю синтезувати антибіотики, які пригнічують шкідливу мікрофлору [38].

У захищеному грунті препарат гамаїр ефективно пригнічує розвиток збудників бактеріальних хвороб овочевих культур (томатів, огірків): бактеріального раку (Clavibacter michiganesis subsp. michiganesis), м'якої гнилі овочевих культур (Erwinia carotovora), некрозу серцевини стебла (Pseudomonas corrugata). Застосовують його також у відкритому грунті проти бактеріальних хвороб овочевих, зернових, плодово-ягідних культур, цукрового буряка і картоплі. Він ефективний проти багатьох фітопатогенних мікроміцетів (Ascochyta fabae, Fusarium graminearum, F. oxysporum та ін.).

Ця ж компанія створила біопрепарат гліокладин CK, захисний ефект якого зумовлений наявністю спор гриба Trichoderma harziannum ВИЗР-18. У захищеному грунті він пригнічує розвиток збудників грибних захворювань овочевих культур [48].

Російський препарат агат 25К (діючі мікроорганізми -- інактивовані бактерії Pseudomonas aureofaciens; заявник -- TOB «Біозахист») застосовують для боротьби з кореневими гнилями, листковими хворобами зернових культур, цукрового буряка [29, 38].

Біопрепарати не тільки знижують рівень фітопатогенної інфекції, а й підвищують продуктивність сільськогосподарських культур. Зокрема, біопрепарат клепс, створений на основі бактерій Klebsiella oxytoca ВН-13 і Bacillus mucilaginosus В-4901 у науково-виробничому центрі «Енергія» (Україна), підвищує врожайність кукурудзи, гречки, вівса [29].

Кілька ефективних біопрепаратів запропонували Інститут сільськогосподарської мікробіології УААН та Національний аграрний університет [8]. Це насамперед комплексний препарат мікрогумін для передпосівної інокуляції ярого ячменю та гречки, який містить штами-домінанти Azospirillum brasilense 410 (для ячменю) і Azospirillum brasilense 18-2 (для гречки) [8]. Результати досліджень підтвердили істотний вплив цього препарату на ріст надземної і кореневої частин культур. Застосування препарату сприяло підвищенню врожаю ячменю за низького агрофону на 11,0-16,4, за високого -- на 18-24 %.

В Інституті сільськогосподарської мікробіології УААН на основі гриба Chaetomium cochliodes створено новий мікробний препарат хетомік, який є ефективним і екологічно безпечним засобом захисту сільськогосподарських культур від патогенів, що уражують кореневу систему [24, 25]. Він не тільки надійно захищає від кореневих гнилей, а й позитивно впливає на функціонування фотосинтетичного апарату рослин. Так, інокуляція насіння ярого ячменю хетоміком сприяла підвищенню вмісту хлорофілу в листках рослин. Результати обліку врожаю зерна ярого ячменю підтвердили істотний (до 22 % і більше) його приріст.

Хетомік позитивно впливав і на якість зерна ярого ячменю, вміст білка в якому зростав на 2,1 % порівняно з контролем. Отже, цей препарат має поліфункціональний характер дії, його фунгіцидна активність поєднується з рістстимулювальними властивостями [25].

У Національному аграрному університеті розроблено біопрепарати мікосан і мікосан новий, які містять хітозани. Похідні хітину й хітозану -- це біологічно активні молекули, що виявляють фунгістатичну дію, оскільки здатні пригнічувати синтез РНК патогенних грибів. Крім того, хітин і хітозан можуть діяти як еліситори, індукуючи широкий спектр захисних реакцій у рослин [24].

В Інституті мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного HAH України створено високоефективний препарат ЕППА-1.0, що є_; продуктом взаємодії акриламіду з мікробними полісахаридами ксанпаном і ліпоса- ном. Його застосовують як для передпосівної обробки насіння зернових, соняшнику, ріпаку, бобових культур, так і для створення бакових сумішей із пестицидами та регуляторами росту [48]. У суміші зі зменшеними на 25--50 % дозами пестицидів і стимуляторів росту він забезпечує підвищення врожаю, знижує ступінь захворюваності рослин. На його використання в сільському господарстві отримано дозвіл МОЗ України.

Отже, біологічні препарати на основі грибів-антагоністів або виділених із них екстрактів характеризуються високою ефективністю, виявляють селективну дію, не забруднюють навколишнє середовище. Однак при цьому слід враховувати екологічні чинники, видовий склад сапрофітних і патогенних мікроорганізмів, а також взаємовідносини, що складаються між аборигенними й інтродукованими мікроорганізмами. Тому питання щодо створення біологічних препаратів із поліфункціональною активністю залишається малодослідженим. Актуальним насамперед є пошук дешевої органічної сировини, на основі якої їх можна розробляти. Як джерело для створення комплексних регуляторів росту різної фізіологічної спрямованості придатні відходи харчової та мікробіологічної промисловості, продукти біоконверсії органічної сировини [23, 44]. В останні роки велику увагу приділяють біогумусам -- продуктам вермикомпостування різноманітних органічних відходів як можливому джерелу для отримання таких препаратів. їх діючими інгредієнтами є гумінові кислоти та фітогормони, на основі яких створено багато регуляторів росту. Це насамперед препарати агрофірми «Гермес» (Краматорськ, Україна) -- гумісол-супер, гумігран та гуміпас [29], а також гумівіт -- продукт, отриманий на основі вермитехнологій із відкритою формою вмісту вермикультури. До складу останнього входять макро- та мікроелементи, фітогормони, агрономічно корисна мікрофлора (лакто- й біфідобактерії. азотфіксувальні, фосформобілізуючі бактерії) разом з гуміновими речовинами. Застосовують під час оранки на зяб, передпосівної культивації зернових, овочевих культур, одно- й багаторічних трав, при висаджуванні кущів та виноградників. Препарат активує мікробіологічні процеси в ризосфері кореневої системи рослин, сприяє підвищенню врожайності й поліпшенню якісних показників сільськогосподарської продукції. Аналогічні властивості має препарат гумігран-2, який розглядають передусім як гранульоване органічне добриво [48]. Рістрегулювальні властивості мають препарати гуміпас (пастоподібний гуміновий продукт) та гумісол-супер (рідкий концентрат на основі вермикомпосту). Гуміпас застосовують для кореневої обробки овочевих, плодово-ягідних та інших культур, гумісол-супер -- для обробки посівного матеріалу, кореневої й позакореневої обробки різних сільськогосподарських культур. Обидва препарати сприяють підвищенню врожайності, поліпшенню якісних показників сільськогосподарських культур.

Близький за властивостями препарат гумінат, створений TOB НВФ «Біоген» (Україна). Це 1 %-й розчин гумінових речовин, який використовують для обробки насіння та обприскування насіння зернових, технічних, овочевих, плодово-ягідних культур.

НВТ «Відродження» (Україна) зареєструвало два близькі за властивостями препарати на основі гумінових кислот під загальною назвою вермистим (вермистим і вермистим К). Крім гумінових кислот вони містять фітогормони, вітаміни, амінокислоти, сприяють підвищенню врожайності багатьох сільськогосподарських культур [48].

На основі певних кількісних співвідношень гумінових кислот, продуктів метаболізму симбіонтного гриба-ендофіта та плівкоутворювачів (ПЕГ) з різними молекулярними масами ПВКФ «Імпторгсервіс» створила низку препаратів, що виявляють властивості регуляторів росту та біофунгіцидів. Зокрема це препарат, зареєстрований Міністерством екологічної безпеки України, марс-EL -- комплексний засіб для передпосівної обробки насіння і позакореневого обприскування рослин. Mat властивості регулятора росту, плівкоутворювача, кріопротектора, адаптогену, біофунгіциду; підвищує польову схожість, енергію проростання насіння, сприяє формуванню розгалуженої й потужної кореневої системи. Виявляє захисні властивості проти кореневих гнилей та іншої патогенної мікрофлори, сприяє захисту насіння від несприятливих чинників середовища за тривалого перебування його у стані набухання і в період появи сходів, коли проростки особливо чутливі до стресових чинників довкілля, в тім числі й фітопатогенів. Крім того, препарат марс-EL знижує температуру замерзання клітинного соку, чим сприяє підвищенню стійкості озимих культур до низьких температур у зимовий період (є ефективним кріопротектором) [29].

На стадії державного випробування, що передує реєстрації, знаходяться нові комплексні препарати борисфен і деймос.

Кілька ефективних препаратів із властивостями регуляторів росту створили TOB НПЦ «Реаком» та TOB «Компанія Джала-Голд»» (Україна). Реастим-гумус (TOB НПЦ «Реаком») -- високоефективний препарат для позакореневого обприскування посівів озимого та ярого ріпаку, містить композицію гумінових кислот, хелатованих мікроелементів, які добре засвоюються рослинами. Торфовіт (TOB «Компанія "Джала- Голд"») [48] використовують як якісне добриво і біорегулятор, він стимулює ріст і розвиток польових культур, підвищує їх стійкість до несприятливих умов середовища, особливо в регіонах з високим рівнем техногенного навантаження. Застосовують як регулятор росту, адаптоген, індуктор імунітету до багатьох грибних і бактеріальних хвороб зернових, овочевих, плодово-ягідних та декоративних рослин.

У цьому ж напрямі працює Інститут прикладної біотехнології Радостим (Німеччина). На основі гумінових кислот і мікроелементів тут створено низку препаратів широкого спектра дії, уже впроваджених у сільськогосподарське виробництво [48]. Це RadoFer (0125 FER) та RadoPen-bio-polymer-Film, що є складними композиціями гумінових кислот, елементів живлення, поліефірних сполук. Препарат RadoFer збільшує поглинання елементів живлення, стимулює ріст рослин. Акриламід, що входить до його складу, сприяє поглинанню води. Включення до складу препарату RadoPen-bio-polymer-Film гідроксипропілового полімеру забезпечує кращу адгезію іонів металу й органічних сполук. Полімерні сполуки швидко розкладаються ґрунтовими бактеріями, іншими мікроорганізмами. До складу препарату RadoPin (8812PIN) входить водорозчинний біополімер на основі крохмалю, який легко розкладається ґрунтовими мікроорганізмами, не забруднюючи навколишнє середовище.

Аналогічні властивості має препарат добрин-стимул (виробник CT «Вибір», Добрин, Україна), що входить до серії концентрованих гумінових добрив, отриманих на основі сапропелю прісноводного озера льодовикового походження [48].

В Україні зареєстровано також кілька комплексних препаратів італійської фірми «Валагро». Передусім це регулятори росту мегафол і плантафод. До складу мегафолу входять амінокислоти й елемент живлення, плантафол складається лише з елементів живлення, тому є мікродобривом. А от препарати цієї ж фірми віва і максикроп можна вважати комплексними регуляторами росту, оскільки до їх складу входять як гумінові, так і фолієві кислоти, а також пептиди й амінокислоти [29].

Отже, група регуляторів росту та органічних добрив на основі гумінових кислот є важливою базою для розвитку екологічно чистого землеробства, відновлення природних екосистем, збереження біологічного різноманіття рослинних угруповань. Але, все одно, слід сподіватися на розширення й поглиблення досліджень, які зроблять помітний внесок у розвиток екологічно збалансованого землеробства, підвищення його економічної ефективності.



РОЗДІЛ 2. УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1 Географічне та адміністративне розташування господарства

Практика проводилась в ННВК СНАУ. Навчально-науковий виробничий комплекс Сумського національного аграрного університету займає вигідне адміністративно - територіальне положення так, як розташований на околиці міста Суми, на вул. Кірова 160.

Географічне місце знаходження господарства визначається координатами 50° 51? північної широти і 34° 43? східної довготи від Грінвича. Ландшафт місцевості - Лісостеп; лісні масиви огинають дослідне господарство напівдугою в напрямку з північного-заходу до південного сходу на відстані 15-20 км. Рельєф даної місцевості - типова, ледь нахилена до південного-заходу рівнина, пересічена ярами і балками з значною кількістю „блюдець”. Великих водних басейнів, які суттєво впливали б на клімат в цілому і на окремі його елементи, близько нема. Із сходу від дослідного поля навчально-практичного центру СНАУ, на відстані близько 2 км, протікає річка Псел.

2.2 Коротка історична довідка про господарство

Сумський національний аграрний університет - це вищий навчальний заклад IV рівня акредитації, один з кращих аграрних вишів України. Заснований у 1977 році, за 30 років існування він пройшов шлях від Сумського філіалу Харківського сільськогосподарського інституту ім. В.В. Докучаєва до потужного університету національного значення.

СНАУ готує висококваліфікованих спеціалістів для агропромислового комплексу з поглибленим вивченням іноземних мов та інформатики з цілої низки акредитованих спеціальностей (ліцензія Міністерства освіти та науки АВ №395866 від 23.07.2008 р.)

Усі спеціальності організаційно об'єднані у 3 навчально-наукові інститути - інститут економіки та менеджменту, інженерно-технологічний інститут, інститут тваринництва та ветеринарної медицини, інститут післядипломної освіти та дорадництва, інститут заочного навчання, факультет довузівської підготовки, профорієнтації та маркетингу.

Сьогодні ситуація на ринку праці складається таким чином, що все більше і більше великих аграрних та переробних підприємств України, створених спільно з іноземними партнерами, потребують висококваліфікованих фахівців, спроможних працювати за новітніми технологіями. І саме в СНАУ студенти мають унікальну можливість не тільки отримати теоретичні знання з обраної спеціальності, а й закріпити їх на практиці у провідних аграрних підприємствах як нашої країни, так і цілої низки країн зарубіжжя, з якими плідно співпрацює університет.

2.3 Кліматичні і погодні умови за звітній період

Особливе значення для сільськогосподарської діяльності має клімат, який визначає характер, температурний режим ґрунтів, темпи та інтенсивність зволоження та характер рослинності.

Відповідно до агрокліматичного районуванням територія ННВК СНАУ належить до північно-східного лісостепового агрокліматичного району, який характеризується помірним кліматом у відношенні термічного режиму і режиму зволоження, з прохолодною зимою та теплим літом. Так, як місцевість знаходиться під впливом східного антициклону, то інколи в Сумському районі спостерігається вторгнення арктичного повітря. Тому клімат помірно континентальний.

Отже, грунтово - кліматичні умови даного господарства є характерними для зони сприятливої для вирощування картоплі.

Середні багаторічні температури по місту Суми становлять: взимку - 6 °С, весною 9 - 10 °С, влітку 17,5 - 18,5 °С, восени 7 - 7,5 °С. За даними Сумської метеорологічної станції, середня річна температура повітря становить 6,6 °С, найбільш низька вона в січні (-7,7 °С), найбільш висока - в липні (19,2 °С ). Середня температура повітря по місяцям на 2010 рік подана в табл. 2.1.

Таблиця 2.1

Хід середньомісячних температур 2010 рік, (°С)

Місяці	I	II	III	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII	За рік
t°	-4,6	-1,1	4,8	11,7	14,7	19,3	21,6	22,0	13,9	10,4	2,9	-2,4	9,43

Аналіз осінніх та весняних температур повітря і ґрунту, показаний в таблиці 2.1. дає можливість починати польові роботи 4-16.ІV та закінчувати 30.Х.

В середньому за 2010 рік в Сумах випало 539 мм атмосферних опадів, найменше - в жовтні, найбільше - в липні. Середня кількість опадів по місяцях подана в табл. 2.2.

Таблиця 2.2

Середня кількість опадів по місяцях на 2010 рік, мм

Місяці	I	II	III	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII	За рік
Середня місячна кількість опадів в мм	34,5	14,9	41,3	53,3	60,6	23,1	134	64	24	17	40	32	539

З таблиці 2.2. видно, що найбільша кількість опадів випадає в літній період, співпадаючи з максимальним ростом сільськогосподарських культур.

Відносна вологість повітря в середньому за рік складає 72,5%, найменша вона в серпні (56%), найбільша - в грудні (89%). Відносна вологість повітря по місяцях на 2010 рік показана в табл. 2.3.

Таблиця 2.3

Відносна вологість повітря по місяцях на 2010 рік, (%)

Місяці	I	II	III	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII
Відносна вологість повітря	85	83	74	68	66	62	59	56	65	75	88	89

Найбільшу повторність в місті мають вітри з південного - сходу, найменшу - з півночі та північного - сходу. Найбільша швидкість вітру спостерігається - взимку, найменша - в липні - серпні. В січні вона в середньому складає 4,4 м/с; в липні - 3,1 м/с.

За даними Сумської метеорологічної станції, середня річна температура повітря становить 8,3 °С, найбільш низька вона в лютому (-8,8 °С), найбільш висока - в липні (20,8 °С ). Середня температура повітря по місяцям на 2011 рік подана у табл. 2.4.

Таблиця 2.4

Хід середньомісячних температур 2011 рік, (°С)

Місяці	I	II	III	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII	За рік
t°	-6,6	-8,8	1,6	9,3	14,4	20,3	20,8	17,6	16,6	13,3	4,5	-3,2	8,3

Аналіз осінніх та весняних температур повітря і ґрунту, показаний в таблиці 2.1. дає можливість починати польові роботи 15-25.ІV та закінчувати 20.Х.

В середньому за 2011 рік в Сумах випало 245,3 мм атмосферних опадів, найменше - в квітні, найбільше - в березні. Середня кількість опадів по місяцях на подана в табл. 2.5.



Таблиця 2.5

Середня кількість опадів по місяцях на 2011 рік, мм

Місяці	I	II	III	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII	За рік
Середня місячна кількість опадів в мм	31,6	26,9	40,0	3,7	17,7	17,0	36,1	4,3	5,8	4,4	32,5	25,3	245,3

З таблиці 2.5. видно, що найбільша кількість опадів випадає в період, співпадаючий з максимальним ростом сільськогосподарських культур.

Відносна вологість повітря в середньому за рік складає 72,9%, найменша вона в квітні (47%), найбільша - в грудні (86%). Відносна вологість повітря по місяцях на 2011 рік показана в табл. 2.6.

Таблиця 2.6

Відносна вологість повітря по місяцях на 2011 рік, (%)

Місяці	I	II	III	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII
Відносна вологість повітря	85	80	84	47	65	67	73	66	72	71	79	86

За особливостями динаміки запасів продуктивної вологи (вологи доступної рослинам) і забезпеченістю вологою культур територія описуваного господарства відноситься до агрогідрологічної зони повного весняного промочування. В середньому умови водозабезпечення сприятливі для формування врожаїв картоплі.

2.4 Землекористування і ґрунти господарства

Місто Суми знаходиться на півночі Лівобережної України, в Дніпровсько - Донецькій западині, на річці Псел, в зоні Лісостепу, де розміщені переважно мало- і середньогумусні типові чорноземи.

Чорноземи типові мають всі характерні риси чорноземного процесу: глибоку (30-110см) і високу гумусованість профілю; карбонатність з глибини 30-50см; переритість кротовинами; відсутність перерозподілу колоїдів по профілю. В них карбонати кальцію виділяються у формі прожилок або псевдоміцелію.

Чорноземи типові поділяють на мало- і середньогумусні, в залежності від механічного складу, вміст гумусу становить від 3,0 до 5,5%. Кількість мулистих частинок збільшується. Ці ґрунти добре оструктурені, насичені гідроксидами кальцію і магнію. Реакція ґрунтового розчину нейтральна або слабокисла. Гумусовий шар досягає близько 85-100 см.

За механічним складом типові чорноземи України такі: середньосуглинкові (40,4%), важкосуглинкові (34,5%), легкосуглинкові (25%), легкосупіщані та легкоглинисті (0,4-0,1%). Механічний склад чорноземів типових обважнюється від піщанисто- і крупнопилуватого легкого суглинка (приполісська смуга) до середнього і важкого суглинка (центральний і південний Лісостеп). У складі мінералів крупної фракції чорноземів типових панують первинні мінерали.

Грунти пухкі, маса добре аерована. Кількість агрономічно цінних агрегатів 56-67%. У складі обмінно увібраних катіонів переважає кальцій: в легкосуглинкових чорноземах - до 78%, у середньосуглинкових - 81-89%, у важкосуглинкових - 90-95%. Кількість магнію - відповідно 18-19/7%, а кількість натрію та калію дуже мала.

Валові запаси гумусу в легкосуглинкових чорноземах такі: у глибоких - 298-345 т/га, у середніх - 260-295, у слабозмитих - 200-250 т/га, у середньо- та сильнозмитих - 120-60, у середньосуглинкових - відповідно 385-420, 425-455, 458-479, 260-320, 140-160 т/га, у важкосуглинкових - 460-485, 490-535, 540-560, 340-370, 190-200 т/га.

Валові запаси азоту в типових чорноземах - 0,17-0,30%, фосфору - 0,10-0,21%, а калію дуже великі - до 1%.

Потенціальна й ефективна родючість типових чорноземів зростає від легкосуглинкових до легкоглинистих різновидностей.

Основні показники господарсько-фінансової діяльності по навчально-дослідному підрозділу Сумського НАУ за 2009-2011 роки представлені в таблиці 2.7

картопля ґрунт землекористування рост

Таблиця 2.7

Основні показники господарсько-фінансової діяльності по навчально-дослідному підрозділу Сумського НАУ за 2009-2011 роки

	од. виміру	фактично за 2009рік	фактично за 2010 рік	фактично за 2011 рік
1	2	3	4	5
Землекористування
Всього земельних угідь	га	427	427	430
з них с/г угідь	га	427	427	430
в т.ч. ріллі	га	427	427	430
(крім того взято в оренду)	га	-	-	3,59
З наявної площі ріллі було використано під посів: (га)		427	427	427
Зернових культур	га	126	340	144
в т.ч. озимі зернові	га	66	238	110
з них пшениця	га	66	238	110
Ярові зернові	га	60	102	34
в т.ч. кукурудза	га	-	-	-
Соняшник	га	24	29	219
Картопля	га	6	7	7
Кормових культур	га	28	33	36
Під дослідне поле	га	20	18	21
Під пари	га	223,0	-	-
Виробництво Зерно - всього	тонн	332,36	344,12	385,3
в т.ч. озимі зернові	тонн	229,64	293,9	361,7
з них пшениця	тонн	229,64	293,9	361,7
Ярові зернові	тонн	102,72	43,12	23,6
в т.ч. кукурудза	тонн	-	-	-
Цукрові буряки для годівлі тварин	тонн	-	-	-
Соняшник	тонн	24,0	19,63	523,7
Картопля	тонн	80,3	43,5	72,4
Кормові коренеплодитонн	тонн	-	-	-
Зелена маса кукурудзи на силос і зелений корм	тонн	-	105	150
Сінаж багаторічних трав	тонн	-	152,0	-
Сіно багаторічних трав	тонн	80,1	66,7	152,62
Урожайність
Зернові - всього	ц/га	26,37	10,12	26,75
в т.ч. озимі	ц/га	34,79	11,97	32,88
з них пшениця	ц/га	34,79	11,97	32,88
Ярові зернові	ц/га	17,12	4,92	6,9
в т.ч. кукурудза	ц/га	-	-	-
Цукрові буряки для годівлі тварни	ц/га	-	-	191
Соняшник	ц/га	10,0	6,68	23,9
Картопля	ц/га	159,10	62,14	111,5
Кормові коренеплоди	ц/га			201,11
Зелена маса кукурдзи на силос та зелений корм	ц/га		233,33	428,57
Сінаж багаторічних трав	ц/га	-	69,09	-
Сіно багаторічних трав	ц/га	28,61	21,19	49,23
Собівартість, грн. за 1 ц.
Зерно без кукурудзи	грн.	108,06	126,84	189,43
Кукурудза	грн.	-	-	-
Цукрові буряки для годівлі тварин	грн.	-	-	80,77
Соняшник	грн.	232,26	335,65	-
Реалізаційна ціна за 1 ц.
Зерно без кукурудзи	грн.	65,07	91,33	120,71
Кукурудза	грн.
Цукрові буряки	грн.			-
Соняшник	грн.		333,00	-
Продуктивність і оплата праці
Валова продукція с.г. в цінах 2005 року	тис. грн.	571,00	180,00	242,00
Виробництво валової продукції на 1 працівника	грн.	31732	8958,13	12100
Мінімальна заробітна плата прийнята для працівників господарства	грн.	744,00	922,00	1004
Мінімальна тарифна ставка робітників I розряду на основі якої розроблена тарифна сітка і схема посадових окладів	грн.	545,00	567	641,00
Середньооблікова чисельність працівників в еквівалентності повної зайнятості	чол.	18	20	20
Середньооблікова чисельність штатних працівників	чол.	16	16	16
Річний фонд оплати праці з нарахув.	тис.грн.	341,52	385,07	477,33
Середньомісячна заробітна плата	тис.грн.	20,87	23,54	29,28
Заборгованість по зарплаті на 31.12.2011, всього	тис.грн.	-	-	-
Фінансові результати
Прибуток, + збиток, -	тис.грн.	-308,00	-269,00	-279,45
Рентабельність	відсоток	63	66	77
Дебіторська заборгованість	тис.грн.	-	-
Кредиторська заборгованість	тис.грн.	-	-
В т.ч. по розрахунках	тис.грн.	-	-
З бюджетом	тис.грн.	-	-
З пенсійним фондом	тис.грн.	-	-
За товари і послуги	тис.грн.	-	-
Грошові кошти на рахунках	тис.грн.	-	-

2.5 Спеціалізація і поєднання галузей

Основними напрямами діяльності ННВК СНАУ є вирощування і селекція сільськогосподарських рослин. Спеціалізується Навчально - науковий виробничий комплекс на навчально - виробничій, науково - виробничій, фінансово - господарській діяльності, а саме на отриманні рослинницької продукції, проведенні наукових досліджень, виробництві елітного насіння, переробці та реалізації сільськогосподарської продукції, інші види діяльності з метою виконання завдань Сумського національного аграрного університету.

Серед культур, які присутні в господарстві, основне місце займають озима пшениця, ячмінь, озимий ріпак, гречка, горох, картопля, цукровий буряк та дослідні ділянки, на яких вирощують кукурудзу, соняшник, капусту, огірки, моркву, цибулю ріпчасту та ін.



РОЗДIЛ 3. МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛIДЖЕНЬ

Схема досліду посіву картоплі.

Тема досліду: Дія регуляторів росту на урожайність та я кість бульб картоплі під час зберігання в умовах ННВК СНАУ.

Схема досліду.

1. Контроль - обробіток рослин водою в фазу бутонізації.

2. Обробіток рослин в фазу бутонізації препаратом Потейтин.

3. Обробіток рослин в фазу бутонізації препаратом ДАР 82-20.

4. Обробіток рослин в фазу бутонізації препаратом ДКОМ 8627-10.

5. Обробіток рослин в фазу бутонізації препаратом Д 46 103 СП-30.

Доза препаратів ДАР 82-20, ДКОМ 8627-10 - 1,25 л/га, а Д 46 103 СП-30 - 50 мл/га. Кількість повторень - 4.

Посадку картоплі проводили 28.04.2011

Дослiдна дiлянка 16,8 м² , захисна дiлянка 2 м² . Форма дiлянок витянута, просторова орiєнтацiя з Пiвночi на Пiвдень.

Під час проведення досліджень на картоплі ми визначали: фенологiю культури, крохмалистість, структуру врожаю та якість бульб, вміст сухої речовини. Польові досліди проводили на чорноземах. Обробляли рослини препаратами Потейтин, ДАР 82-20, ДКОМ 8627-10, Д 46 103 СП-30.

Досліди закладали згідно методики Б.А. Доспехова з рандомізованим розміщенням ділянок.

Для проведення аналiзу та аналiтичних розрахункiв, проводили вимiрювання по вегетації, зважували на вагах та проводили математичнi розрахунки по показниках продуктивностi та якостi рослин та бульб картоплi сорту Звіздаль.

Рандомізоване розміщення ділянок досліду по впливу ново синтезованих РРР на урожайність та якість бульб картоплі.

Опис сорту.

Сорт Звіздаль.

Створений на Поліській дослідній станції ім. О. М. Засухіна. Занесений до Реєстру сортів рослин України з 2008 року. Рекомендований для вирощування в Поліссі.

Середньоранній, столовий. Потенційна урожайність до 350-420 ц/га. Уміст крохмалю 16-17%.

Кущ середньої висоти, добре облиственний. Квітки білі. Бульби овальні, рожеві, вічка поверхневі. М`якуш білий. Смакові якості високі - 8,0-8,3 бала. Маса товарної бульби 80-95 г.

Імунний до звичайного біотипу раку картоплі та золотистої цисто утворюючої нематоди картоплі. Середньостійкий проти фітофторозу, вірусних хвороб. Зображення цвітіння рослин картоплі та бульб картоплі представлені у додатку А.

Визначення вмiсту сухих речовин i крохмалю в бульбах при дослiдах проводили за питомою масою.

Вмiст сухих речовин i крохмалю в бульбах зв'язаний з їх питомою масою, визначення котрої здійснюється двома основними способами:

1. Шляхом розрахунку рiзницi мас бульб у повiтрi й у водi;

2. Шляхом занурення бульб у соляний розчин відомої концентрації.

При проведеннi дослiдiв ми використовували перший спосiб.

Чисто вимитi й висушенi бульби зважубть на вагах у повiтрi. Потiм їх укладають у металiчну корзину, яку занурюють у воду з температурою

17, 5°С, i знову зважують за допомогою спецiальних (ваги Парова) або переобладнаних ваг. Для видалення бульбашок повiтря корзину слiд погойдати, а бульбашки повiтря з вiчок i западин видалити щiточкою.

Обчислення результатiв.

Визначення питомої маси проводять за допомогою формули:

y , де

y - питома масса бульб, г/см ³

а - маса бульб в повiтрi, г

б - масса бульб у водi, г

Одержану питому массу переводять у процентний вмiст сухих речовин або крохмалю за допомогою допомiжної таблицi.

Структура i товарнiсть урожаю. Для характеристики структури врожаю проби бульб, взятi з дiлянок, роздiляють на фракції- дрiбнi (менше 25 г), середньо-дрiбнi (вiд 26 до 50 г), середнi (вiд 51 до 80 г) i великi (бiльше 80 г). Визначають кiлькiсть i массу бульб кожної фракції.

Товарнiсть урожаю визначають масою всiх бульб бiльше 25 г, виражених у вiдсотках вiд загального урожаю.

Схема розміщення варіантів досліду посадки картоплі.

Сорт Звіздаль.

1 повторення

1	К	3	4	2

2 повторення

3	4	1	К	2

3 повторення

К	2	4	1	3

4 повторення

1	3	К	2	4



РОЗДІЛ 4. Результати досліджень

Використання регуляторів росту рослин на сільськогосподарських рослинах дає змогу суттєво змінювати процеси життєдіяльності, від яких залежить величина врожайності та його якості. Застосування останніх вирішує задачі адаптації існуючих генотипів рослин до недоліків сучасних інтенсивних технологій, з метою більш повної реалізації спадкової програми росту та розвитку рослин.

Актуальними є створення і застосування новітніх біотехнологій, які грунтуються на використанні екологічно безпечних засобів підвищення врожайності сільськогосподарських культур та їх стійкості до екстремальних чинників середовища, в тім числі й патогенних мікроорганізмів.

Проблема пошуку нових ефективних регуляторів росту рослин досить жорсткі. Вони повинні мати незначну токсичність, застосуватися в малих концентраціях, проявляти стабільну дію на рослинні об'єкти в різні по рокам погодним умовам.

З метою вирішення таких завдань, нами було випробувано на рослинах картоплі ново синтезовані біологічно активні речовини Потейтин, ДАР 82-20, ДКОМ 8627-10 та Д 46 103 СП-30, які були отримані в Інституті Біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України. Результати дослiджень подаються нижче в таблицях, графіках та дiаграмах.

В першу чергу представляю вам зміну висоти рослин картоплі сорту Звіздаль на дiю бiологiчно-активних сполук Потейтин, ДАР 82-20, ДКОМ 8627-10 та Д 46 103 СП-30 в умовах ННВК СНАУ (рис. 4.1).



Рис. 4.1 Зміна висоти рослин картоплі сорту Звіздаль на дiю бiологiчно-активних сполук Потейтин, ДАР 82-20, ДКОМ 8627-10 та Д 46 103 СП-30 в умовах ННВК СНАУ.

Проаналiзувавши результати впливу препаратiв Потейтин, ДАР 82-20, ДКОМ 8627-10 та Д 46 103 СП-30 можно сказати, що на висоту рослин картоплі найбільш вплинув препарат Д 46 103 СП-30. Трохи менше вплинув на висоту рослин у порівнянні з Д 46 103 СП-30 препарат ДКОМ 8627-10. При використанні препарату ДАР 82-20. Між препаратом Потейтин та контролем суттєвої різниці не виявлено, але, все ж, під дією препарату Потейтин висота рослин на 0,45 см вища.

Отже, варто вiдмiтити, що обробка препаратом ДАР 82-20 дала негативний результат щодо висоти рослин картоплі, а всі інші препарати показали вищі результати у порівнянні з контролем.

Важливими показниками формування урожайностi картоплi є показники кiлькостi бульб у кущi та маса товарних та дрiбних бульб. Цi показники найбiльше впливають на отримання високих врожаїв картоплi, тому ми аналiзували данi показники пiсля впливу препаратiв Потейтин, ДАР 82-20, ДКОМ 8627-10 та Д 46 103 СП-30. Отриманi результати показанi у виглядi таблиці 4.1.

Таблиця 4.1

Структура врожаю картоплi сорту Звіздаль пiсля дiї бiологiчно активних сполук Потейтин, ДАР 82-20, ДКОМ 8627-10 та Д 46 103 СП-30 в умовах ННВК СНАУ

№ варіанту	Кількість бульб з одного куща, шт	Маса бульб з куща, кг
	товарна	дрібна	всього	товарна	дрібна	всього
Контроль	6,0	1,7	7,7	0,400	0,067	0,467
Потейтин	5,15	0,8	5,9	0,415	0,065	0,480
ДАР 82-20	6,2	1,6	7,8	0,432	0,068	0,500
ДКОМ 8627-10	4,9	1,5	6,4	0,450	0,075	0,525
Д 46 103 СП-30	5,2	1,2	6,4	0,397	0,066	0,465

З таблиці 4.1 видно, що кожен із випробуваних регуляторів росту негативно вплинув на кількість товарних бульб з куща. Порівняно з контрольним варіантом, який не оброблявся регулятором росту препарати Потейтин, ДАР 82-20, ДКОМ 8627-10, Д 46 103 СП - 30 зменшили кількість товарних бульб в середньому на 1шт. Також під дією препаратів зменшувалася і кількість дрібних бульб. На кількість бульб дослідні варіанти вплинули не ефективно, про що не можна сказати про массу товарних бульб. Порівняно з контрольним варіантом препарат Потейтин збільшив масу на 15 г, ДАР 82-20 на 32 г, ДКОМ 8627-10 на 50 г, а препарат Д 46 103 СП-30 майже ніяк не вплинув на масу бульб. Щодо дрібних бульб, то можна сказати, що їх маса збільшувалася за виключенням бульб, які були оброблені препаратом Д 46 103 СП-30.

В процесi дослiджень дiї новосинтезованих регуляторiв росту Потейтин, ДАР 82-20, ДКОМ 8627-10 та Д 46 103 СП-30 ми аналiзували вплив на урожайнiсть бульб картоплi сорту Звіздаль. Згiдно отриманих даних в роботi приводиться рис. 4. 2.

НІР = 6,8 ц/га

Рис. 4. 2. Урожайнiсть картоплi сорту Звіздаль

Аналізуючи дані діаграми, можна сказати, що майже всі препарати добре вплинули на урожайність бульб картоплі за виключенням препарату Д 46 103 СП-30. Найбільшу урожайність бульб картоплі було отримано при використанні препарату ДКОМ 8627-10. Цей препарат підвищив урожайність на 23,9 ц/га. Препарати ДАР 82-20 підвищили урожайність бульб картоплі на 13,7 ц/га відповідно.

Отже, зробивши висновок, можна сказати, що препарат Д 46 103 СП-30 дав негативні результати щодо врожайності, а препарат ДКОМ 8627-10 показав найкращі результати.

Загальним орієнтовним критерiєм харчової якостi картоплi може служити вмiст сухих речовин у бульбах та їх крохмалистiсть. Крохмаль - основна складова сухої речовини бульб картоплі (у середньому 70%). Міститься в бульбах у вигляді зеен різної величини - від 1 до 110 мк. Чим більший вміст великих зерен, тим вища його якість. Обидва цi показники досить сильно пов'язанi з сортовими особливостями, але крiм того на них можуть впливати також погоднi та агротехнiчнi умови вирощування.

Мiж сухими речовинами та крохмалем в бульбах картоплi iнує тiсний зв'язок. Сорти, що мiстять високу кiлькiсть сухих речовин характеризуються i високою крохмалистiстю. Так як цi показники є важливими для харчової якостi то ми приводимо дiаграми в яких показанi вмiст сухих речовин та крохмалю у бульбах картоплi пiсля обробки бiологiчно активними речовинами Потейтин, ДАР 82-20, ДКОМ 8627-10 та Д 46 103 СП-30 по сорту Звіздаль, що досліджувався.

Оскiльки вмiст сухих речовин та крохмалю у бульбах є сортовими особливостями то необхiдно сказати, що сорт Звіздаль згiдно сортових особливостей мiстить у середньому крохмалю ~ 16-17 % та сухих речовин ~ 25%. Проте рiк дослiджень характеризувався екстремальними умовами i навiть на контролi, показники накопичення дещо меншi нiж за середнiми показниками, якi визначаються сортовими особливостями того чи iншого сорту.