Особливості росту і розвитку картоплі сорту Звіздаль в залежності від обробок регуляторами росту рослин

Показники вмiсту у бульбах крохмалю та сухих речовин з обробкою ново синтезованими препаратами Потейтин, ДАР 82-20, ДКОМ 8627-10 та Д 46 103 СП-30 та на контролi без обробки регуляторами росту подаються нами у виглядi графіка з вiдсотковим вмiстом цих показникiв у бульбах картоплi досліджуваного сорту (рис. 4.3, 4.4).



Рис 4.3. Вплив препаратiв Потейтин, ДАР 82-20, ДКОМ 8627-10 та Д 46 103 СП-30 на вмiст сухих речовин у бульбах картоплi сорту Звіздаль під час зберігання



Рис 4.4. Вплив препаратiв Потейтин, ДАР 82-20, ДКОМ 8627-10 та Д 46 103 СП-30 на вмiст крохмалю у бульбах картоплi сорту Звіздаль під час зберігання

З графіків видно, що на 15.09.2011 найбільший вміст крохмалю та сухих речовин у контролю, а найменший у бульб картоплі, які були оброблені препаратом Потейтин. Але на останній строк вимірювання крохмалю та сухих речовин контроль, препарат Потейтин та Д 46 103 СП-30 мають одноковий вміст крохмалю та сухих речовин, а препарати ДАР 82-20 ДКОМ 8627-10 мають вищий вміст крохмалю на 0,4% та 0,55% та вміст сухих речовин на 0,52% та 0,68% відповідно.

З цього можна зробити висновок, що бульби картоплі, які оброблені препаратами ДАР 82-20 ДКОМ 8627-10 по мірі зберігання втрачають не багато крохмалю та сухих речовин. Зменшення кількості сухих речовин, а отже і крохмалю в бульбах картоплі може бути обумовлене інтенсивністю дихання картоплі. А дихання в свою чергу залежить від температури. Чим вища температура тим більша інтенсивність дихання. Втрата крохмалю в бульбах картоплі може бути ще обумовлена тим, що крохмаль має властивість перетворюватись на цукри і внаслідок чого картопля солодшає.

Одним із важливих показників формування урожайностi картоплi є показник ваги бульб. Цей показник впливає на отримання високих врожаїв картоплi, тому ми аналiзували данi показники пiсля впливу препаратiв Потейтин, ДАР 82-20, ДКОМ 8627-10, Д 46 103 СП-30. Отриманi результати показанi у виглядi діаграми по сорту картоплi Звіздаль (рис.4.5).

Рис 4.5 Динаміка зміни виги бульб картоплі сорту Звіздаль під час зберігання

Одразу ж можна відмітити, що по мірі зберігання бульб картопля їх ваги зменшується. Це обумовлюється витратами бульб картоплі на дихання. Також з даної діграми видно, що препарат ДКОМ 8627-10 вплинув на вагу бульб картоплі, збільшивши її на 23г у порівнянні з контролем на останній строк вимірювання. Препарати Потейтин та ДАР 82-20 показали нижчий результат. А саме, на останній строк вимірювання їх вага була менша на 27 і 52 г відповідно. На 01.11.2011 вага бульб картоплі, що оброблена препаратом ДАР 82-20 була вища, ніж в останній строк вимірювання, але кінцевий результат препарат ДАР 82-20 показав негативний у порівнянні з контролем.

Основою ведення господарства є економічний розрахунок. Впровадження сорту чи технологічного заходу або прийому повинно бути, перш за все, економічно вигідним.

РРР за своєю економічною сутністю є специфічними засобами виробництва. Специфіка полягає в тому, що вони, на відміну від інших засобів, здатні безпосередньо матеріально перетворюватись у складові частини кінцевого натурального продукту землеробства. Це, з одного боку, формує їх виняткове значення і ефективність в процесі регулювання продуктивностей галузей землеробства, а з другого - визначає складні закономірності в окупності кожної наступної одиниці добрив та показників родючості землі, які зумовлені генетичною основою біологічних об'єктів прикладання праці і коштів, дією законів рівнозначності і незамінності факторів та визначаючого елемента або фактора, який перебуває в мінімумі. Головним напрямом вирішення завдання забезпечення населення доброякісними продуктами харчування, а харчової і переробної промисловості - сировиною, є підвищення продуктивності кожної одиниці землі в обробітку. Але, отриманий приріст не завжди може окупити ті кошти, що були витрачені на придбання та застосування відповідної кількості РРР. Для наочностi економiчнi основи впровадження результатiв дослiджень сорту Звіздаль у виробницво приводяться нижче у виглядi табличних данних ( табл. 4. 2.).



Таблиця 4. 2.

Економічний аналіз впровадження результатів по сорту Звіздаль

Варіанти досліду	Урожайність, т/га	Вартість валової продукції, грн./га	Матеріально-грошові витрати, грн./га	Чистий прибуток, грн./га	Собівартість, грн./т	Рівень рентабельності, %
Потейтин	20,4	4080	1198	2882	58,7	240
ДАР 82-20	20,6	4120	1238	2882	60,0	232
ДКОМ 8627-10	23,8	4760	1058	3702	44,4	349
Д 46 103 СП-30	24,3	4860	1012	3848	41,6	380

З данного економiчного аналiзу можно побачити, що в залежностi вiд препарату ми отримуємо досить рiзнi показники рiвня рентабельностi, при цьому матерiально- грошовi витрати при застосуваннi препаратiв однаковi у зв'язку з однаковою цiною на них. Найвищий показник рентабельності ми отримали при використанні препарату Д 46 103 СП-30, а найменший у ДАР 82-20.



РОЗДIЛ 5. ОХОРОНА ПРАЦI

Охорона праці - це система законодавчих актів, соціально-економічних, організаційних, технічних, гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на створення безпечних умов, збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці. Складовими охорони праці є законодавство про працю, виробнича санітарія і безпека застосування різних технічних засобів на виробничих процесах в сільському господарстві, включаючи і пожежну безпеку.[16]

Право на здоров'я та безпечні умови праці - невід'ємне право кожної людини у будь якій країні світу. За статистикою Міжнародної організації праці, щорічно в світі реєструється близько 15 млн. виробничих травм, а за кожні три хвилини внаслідок виробничого травматизму гине один працюючий.

Статистичні дані про виробничий травматизм свідчать про те, що його рівень у цілому світі безперервно зростає і за світовими даними складає біля 125 млн. випадків щорічно. У розвинених країнах із високим технічним рівнем він значно менший, ніж у країнах, що розвиваються, в тому числі й в Україні. У країнах Євросоюзу від нещасних випадків та професійних захворювань потерпають щорічно близько 10 млн. осіб, з яких майже 8 000 гине. Ціна помилки однієї людини безперервно зростає, якщо відразу після другої світової війни від помилки однієї людини гинуло в середньому 2-4 особи, то сьогодні ця цифра наближається до 10 [26].

Державна політика України щодо охорони праці виходить з конституційного права кожного громадянина на належні безпечні і здорові умови праці та пріоритету життя і здоров'я працівника по відношенню до результатів виробничої діяльності. В реалізації цієї політики значну роль має відігравати постійне поліпшення умов і безпеки праці, зменшення рівнів травматизму та професійної захворюваності.

За статистикою, в Україні, щоденно на виробництві травмуються 80-85 осіб, із них до 10 % стають інвалідами і до 2 % гине. За даними американських учених, виростити, навчити і підготувати до самостійної праці людину коштує в середньому від 120 до 400 тисяч доларів. В Україні ця цифра значно менша, але досить вагома: 56-200 тисяч гривень. Такої суми недораховується суспільство, якщо людина втрачає працездатність у період найбільш активного й продуктивного віку - 18-40 років, при цьому суспільство додатково витрачає кошти на її утримання та лікування. Крім того, така людина не приносить матеріальної користі суспільству (яку важко підрахувати), якби вона працювала і віддавала свої знання та працю людям.[26]

Найбільша кількість нещасних випадків пов'язана з організаційними (64 %), технічними (27 %), психофізіологічними (9 %) причинами [10].

Тобто можна сказати, що метою охорони праці є зниження виробничого травматизму і професійних захворювань на основі заходів, що поєднують систему законодавчих актів, соціально-екологічних, організаційних, механічних і лікувально-профілактичних методів і засобів, які забезпечують безпеку процесу праці, збереження здоров'я і працездатності людини.

Проблема створення безпечних і нешкідливих умов праці в Україні існувала завжди. В 1992 р. Україна прийняла Закон України “Про охорону праці”.

Цей закон визначив пріоритетні напрямки реалізації конституційного права громадян на охорону їхнього життя і здоров'я в процесі трудової діяльності, проголосив основні принципи державної політики в галузі охорони праці .

У 1994-1995 рр. в Україні були розроблені та виконані перші національнi, галузеві, регіональні і виробничі програми поліпшення стану умов, безпеки праці і виробничого середовища.

Фінансування програм здійснювалось із спеціально створених відповідних фондів охорони праці. Такі фонди були запроваджені Законом “Про охорону праці” вперше. Зазначені фонди певною мірою стали економічною основою для поліпшення стану безпеки і гігієни праці.

Створено Національний науково-інформаційнийі навчальний центр охорони праці, виходить щомісячний науково-виробничий журнал “Охорона праці”. Завершується створення єдиної автоматизованої інформаційної системи охорони праці, яка спрямована на підвищення ефективності управління охороною праці в масштабі всієї країни.

Створюється національне законодавство про охорону праці. Здійснюється заходи щодо використання в ньому конвенцій і рекомендацій МОП, директив Європейського Союзу, налагоджується більш тісні контакти з питань нормотворчої діяльності з Росією, Німеччиною, Великобританією, іншими країнами.[26]

Щорічно майже 17 000 осіб стають інвалідами внаслідок травм і профзахворювань Загальна сума витрат на фінансування пільгових професійних пенсій і пенсії по трудовому каліцтву, вiдшкодування шкоди потерпілим на виробництві та інших витрат, пов'язання з цим, становить від 10-15 відсотків фонду оплати праці в промисловості, а в окремих галузях і регіонах -- від 15-30 відсотків.

Викликає занепокоєння стан охорони праці та забезпечення соціальних гарантій на підприємствах недержавного сектору економіки, який все збільшується. Тут порушення правил безпеки носять масовий характер, допускається приховання нещасних випадків, свавілля роботодавців в додержанні тривалості робочого часу, відпочинку, ухилення від виплат і компенсацій за заподіяну шкоду від нещасних випадків.[18]

Прiорiтети в роботі з охорони праці, як і раніше, спямовані не на здійснення профілактичних заходів, а на надання різних компенсацій та пільг. У значній мірі це пов'язано нестраховим характером механізму соціального захисту від професійних ризиків, а також із відсутністю організаційного зв'язку мiж системами охорони праці і соціального страхування.

Нові умови господарювання вимагають і нових, ефективніших форм та методів профілактичної роботи. Мається на увазі перехід на обов'язкове соціальне страхування від нещасних випадків і професійних захворювань.

Умови праці в ННВК СНАУ.

При вирощуванні картоплi є потенційна небезпека виникнення травм і захворювань. Це пов'язано в першу чергу з появою більш складної потужної техніки, підвищення робочих швидкостей виробничих процесів, застосування нових хімічних препаратів, збільшення психологічного навантаження на організм працюючих і іншими факторами. У зв'язку з цим важливо розробити і впровадити у виробництво більш надійні засоби захисту людини від шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, науково обґрунтовані режими праці і відпочинку.

Тому головною задачею розвитку охорони праці є максимальне виключення небезпечних виробничих факторів, створювання здорових, безпечних і комфортних умов на робочих місцях, підвищення виробництва праці, зниження професійних, створених виробничими процесами захворювань і виробничого травматизму, продовження працездатності людей, максимальний розвиток їх творчих здібностей. Вирішення цих задач можливо лише при використанні досягнень багатьох наукових дисциплін, розглядання людини в процесі її праці.

Безпека виробничих процесів в сільському господарстві повинна бути забезпечена по ГОСТ 46.0.14-83.

Дослідна робота проводилась у виробничих умовах ННВК СНАУ.

В організації роботу по охороні праці при виробничих процесах виконують безпосередньо керівник, головний агроном ННВК, інженер з охорони праці, консультує кафедра експлуатації МТП та охорони праці СНАУ.

Безпосереднє керівництво розробкою та проведення всього комплексу організаційних і профілактичних заходів з охорони праці покладена на інженера з охорони праці. Він є головним організатором робіт з безпеки праці і зобов'язаний перевіряти на всіх виробничих підрозділах стан техніки безпеки, виробничої санітарії, організацію охорони, а також додержання трудового законодавства. У своїй практичній роботі інженер з охорони праці керується законодавчими та іншими нормативними актами, наказами та розпорядженнями.

Серед працiвникiв ННВК СНАУ проводяться всi iнструктажi(первинний, позаплановий, повторний та цiльовий),а також всi види робiт ведуться у вiдповiдностi до норм безпеки.

Умови праці - це сукупність факторів виробничого середовища, що впливають на працездатність і здоров'я людини в процесі праці, регламентовані в ГОСТ 12.6.05 - 74.

Основною причиною нещасних випадків в ННВК в основному є недотримання правил техніки безпеки, відсутність інструктажу на робочому місці, недостатній рівень контролю, також, самі робітники необачно виконують сільськогосподарські види робіт (табл. 5. 1.).

Таблиця 5. 1.

Показники стану техніки безпеки в ННВК СНАУ згідно форми

7-НТВ

Показники	Роки
	2009	2010	2011
Середньооблікова чисельність працюючих (Р), чол.	1258	1247	1275
Кількість нещасних випадків (Т), шт.	1	-	1
Кількість людино-днів непрацездатності, дні	22	-	46
Коефіцієнт частоти травматизму (Кч)	0,8	-	0,78
Коефіцієнт тяжкості травматизму, (Кт)	22	-	46
Коефіцієнт втрат робочого часу, (Кн)=Кч*Кт	17,6	-	35,9
Фінансування заходів з охорони праці, грн	133609	163482	218266

Варто зазначити, що в ННВК СНАУ досить добре виконуються заходи з охорони працi про, що свiдчать вищезазначенi данi. За останнi три роки сталося всього два нещасних випадки. Позитивним фактором також є те, що щорiчно збільшується фiнансування заходiв з охорони працi, що в свою чергу має забезпечувати безпеку працi робiтникiв ННВК СНАУ.

Потенційно-небезпечні та шкідливі виробничі фактори

Вагомою причиною травматизму є перевтомлення і знаходження у нетверезому стані. При цьому створюються наступні ситуації: захват рук робочими органами, травмування ніг і засмічення очей технологічними продуктами та пилом, захват одягу і частин тіла незахищеними обертаючими передачами, випадання працівника із кабіни трактора чи автомобіля.

Державним стандартом ОСТ 46.3.1.108-81, ОСТ 46.3.1.109-81 показано шляхи для знешкодження потенційно небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які виникають на виробництві. Необхідно передбачити наступні заходи по охороні праці: застосування різних технічних засобів, які забезпечують безпеку праці (захисні загороди, запобіжні гальмівні сигналізуючі механізми, автоматичні зчіпки та ін.) [9].

Відповідно до ГОСТ 12.1.019-86 допущені до роботи трактори, комбайни, механізми повинні бути справні, випробувані на холостому ходу. Всі рухомі деталі і механізми повинні бути справні і загороджені кожухами. Забороняється працювати при вологості грунту, яка викликає заповзання агрегату, на сніговому покриві і на мерзлому грунті, а також в густому тумані.

Всі роботи, що пов'язані з вирощуванням картоплi, проводяться при значних навантаженнях на організм людини. Роботи часто проводяться в стислі строки, при рiзнiй погоді, на понижених швидкостях. Багато технологічних процесів пов'язані з використанням отрутохімікатів, що потребує підвищеної обережності при роботі з ними.

Механізаторам потрібно видати засоби індивідуального захисту протипилові і протихімічні респіратори (ПРБ-5, ПРП-1, ШБ-1), захисні окуляри (СХ №54/75). Підлогу в кабіні вистилають антивібраційним гумовим килимком. При роботі з гербіцидами та іншими отрутохімікатами дотримуються заходів безпеки.

Також необхідно проводити цiльовий інструктаж по безпеці при роботі з отрутохімікатами; забезпечення працівників, що перебувають в контакті з отрутохімікатами, спецодягом, захисними окулярами і респіраторами; додержання особистої гігієни під час роботи, харчування, паління і т.д.; знезараження, прання, очищення спецодягу і засобів індивідуального захисту. Обробляти посіви та грунт потрібно у безвітряну погоду (швидкість вітру не більше 4 м/с) [9]. При цьому агрегати направляють так, щоб отрутохімікати вітром зносило в сторону від працюючих.

Працівник повинен бути в комбінезоні з водонепроникною пропиткою, в респіраторі та захисних окулярах. При заправці надівають фартух, на руки - гумові рукавиці, на ноги - чоботи. Обов'язково виділяють місце для відпочинку. Категорично забороняється працювати без засобів індивідуального захисту - протигаза, комбінезона, рукавиць, чобіт. Вся апаратура, манометри, ємності повинні бути в справному стані. Промивати апаратуру потрібно тільки у відведеному для цього місті.

Техніка безпеки при зберігання, застосування і транспортування пестицидів:

Техніка безпеки при роботі з пестицидами:

1. Тривалість робочого дня, при роботі з надзвичайно небезпечними препаратами, 4:00 (з обов'язковою доопрацюванням протягом 2:00 на роботах не пов'язаних з хімічними препаратами).

2. Обладнання місць відпочинку для робітників не ближче 200 м від полів, на яких проводять хімічні обробки.

3. Випас худоби на оброблених полях не раніше, ніж через 25-30 днів після обробки.

4. Хімічні склади, майданчики для обробки насіння повинні розташовуватися від житлових приміщень на відстань 200м.

5. Оповіщення населення про хімічній обробці.

6. Після обробки ділянку позначають спеціальними знаками.

7. Обробку слід проводити у вечірній і нічний час.

8. Вихід на ручні роботи дозволяється не раніше, ніж через 2 тижні.

Техніка безпеки при зберігання і транспортування пестицидів:

1.На тару наносять попереджувальні смуги кольором, присвоєний кожній групі пестицидів: синій - протруйники, червоний - гербіциди, чорний - інсектициди та нематеціди, білий-дефоліанти, зелений - фунгіциди, жовтий - зооциди.

2. На всіх препаратах вказується інструкція із застосування.

3. На складі перед роботою повинна бути проведена вентиляція.

Техніка безпеки при обприскуванні, обпилюванні, і застосуванні аерозолів:

1.Оприсківаніе наземної апаратурою при швидкості вітру не більше 4 м / с.

2. Авіаційне обприскування при швидкості вітру не більше 2 м / с.

3. Не можна проводити обробки посівів ближче, ніж 1000 м від населених пунктів і водойм.

4. Робочі розчини готують на спеціальних розчинних вузлах

5. При обробці поля потрібно стежити за нормою витрати препарату, а так само за роботою мішалки і технічним станом обприскувача.

Засоби індивідуального захисту працюючих з пестицидами: протигазові респіратори (РПГ-67) з відповідними патронами, універсальні респіратори (РУ-60М), промислові протигази зі змінними коробками, протипилові респіратори (Ф-62Ш, У-2К, «Лепесток - 40», « Астра-2 »,« Лепесток-200 »).

Способи руху машин на полі повинні виключати їх зіткнення. Сигналізація повинна забезпечувати надійний і зрозумілий зв'язок для сумісної безпечної роботи агрегатів і машин. При наявності перешкод на полях їх позначають попереджувальними знаками по ГОСТ. Технічний стан збиральних машин повинен відповідати вимогам ГОСТ 12.1.019-86. Агрегат укомплектовують аптечкою та баком з питною водою для промивання очей, обличчя при попаданні на них хімічного розчину.

До роботи допускаються лише технічно справні машини і знаряддя, що повністю відповідають вимогам безпеки. Найбільш поширений спосiб контролю вiдповiдностi агрегату є безпосередній огляд, випробування і вимірювання параметрів.

Значно знижує травматизм наявність огороджувальних та блокувальних пристроїв; контроль за роботою вузлів, що працюють під тиском, перевірка справності засобів сигналізації, засобів підтримки санітарно-гігієнічних умов праці (кондиціонер, обігрів, вентиляція). Наявність засобів для безпечного проведення технічного огляду та ремонту.

При виконанні робіт по хімічному захисту картоплi існує небезпека отруєння пестицидами, особливо, в спекотну безвітряну погоду. Такі роботи необхідно проводити в ранкові або вечірні години. Працюючи з пестицидами, потрібно суворо дотримуватись правил особистої гігієни.

Також необхідно проводити обов'язковий інструктаж по безпеці при роботі з отрутохімікатами; забезпечення працівників, що перебувають в контакті з отрутохімікатами, спецодягом, захисними окулярами і респіраторами; додержання особистої гігієни під час роботи, харчування, поління і т.д.; знезараження, прання, очищення спецодягу і засобів індивідуального захисту. Контакт з отрутохімікатами також може відбуватися під час зберігання, транспортування, відкривання тари, заправки, приготування робочих розчинів і в процесі обробітку посівів та грунту.

Всі виробничі приміщення і майданчики повинні бути забезпечені первинними засобами вогнегасіння. Кількість засобів повинна відповідати нормам. Засоби вогнегасіння і пожежний інвентар повинні бути пофарбовані в кольори в відповідності з вимогами.

Аналіз небезпечних та шкідливих виробничих факторів при вирощуванні картоплi наведений на наступній сторінці в таблиці 5. 2.



Таблиця 5. 2.

Аналіз потенційних - небезпечних і шкідливих факторів, які можуть виникнути при технології вирощування картоплi на дослiдних ділянках ННВК СНАУ.

Технологiчна операцiя	Небезпечна дія	Небезпечні умови	Небезпечна ситуація	Заходи безпеки
1	2	3	4	5
Лущення стерні МТЗ-80, ЛДГ-5	Заміна дисків,очищення батареї	На лущильниках нема пристосування для фіксації батареї	Самовільне опускання батареї	Забороняється знаходитись під лущильником піднятому в транспортному положені або на ньому
Внесення добрив МВУ-900	Регулюваня в робочому положені	Самостійне відключення ВВП	Захоплення одягу обертовими частинами	Під час роботи розкидача не підходити до його на близьку відстань
Оранка Т-150, ПЛН-5-35	Очищення плуга в робочому положеннi	Плуг не обладнаний фiксатором	Самовiльне опускання	Забороняється знаходитись пiд плугом в незафiксованому станi
Культивація МТЗ-80, УСМК- 5,4	Заміна органів очищення лап в піднятому положенні	Культиватор не обладнаний фіксатором піднятого положення	Обрив гідрошлангів, самовільне опускання	Забороняється знаходитись під лапами в транспортному положенні
Посадка картоплi МТЗ-80, КСН-2	Очищення лап в пiднятому положеннi	Картоплесажалка не обладнана фiксатором	Самовiльне опускання	Забороняється знаходитись під лапами в транспортному положенні
Догляд за посівами.	Приготування розчину пестицидів	Відсутність засобів індивідуально го захисту	Відсутність засобів індивідуального захисту	Під час проведення робіт по обприскуванні посівів та приготування робочого розчину необхідно надівати засоби індивідуального захисту (распіратор, гумові рукавиці і т.д.)
Обрискування посівів пестицидами МТЗ-80 ОП-2000	Засмічуван ня форсунок	Спроба тракториста усунути недоліки без засобів захисту	Попадання рідини на шкіру, органи дихання	Припинити роботудо ремонту, не підходити без індивідуаль них засобів захисту
Обрискування посівів пестицидами МТЗ-80 ОП-2000	Не справність системи вентиляції	Робота без засобів індивідуаль ного захисту	Попадання препаратів в кабіну водія	Потрібно провести ремонт системи вентиляції

Отже можно зробити висновки, що в ННВК СНАУ добре дбають про охорону працi, про це свiдчать даннi, що за останнi 3роки сталося лише два незначних нещасних випадки на виробництвi. А потенцiйнi небезпечнi ситуації виникають найчастiше через неуважнiсть або свiдоме нехтування заходами безпеки. Крiм того в ННВК СНАУ постiйно збiльшуються витрати на забезпечення галузi охорони працi.



РОЗДІЛ 6. ЕКОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА

Зростаючі потреби суспільства і виробництва обумовлюють подальше прискорення темпів науково-технічного прогресу. Поглиблення і розширення масштабів такої діяльності можуть призвести до глобальних суперечностей у розвитку цивілізації, які можна подолати лише шляхом проведення докорінних змін у рамках розвитку самого суспільства. [41]

У числі основних завдань охорони навколишнього середовища є посилення уваги до збереження сільськогосподарських угідь, лісів, водоймищ, рослин і тварин, підвищення темпів рекультивації земель та ряду інших заходів.

Метою екологічної експертизи є запобігання негативному впливу антропогенної діяльності на стан навколишнього природного середовища та здоров'я людей, а також оцінка ступеня екологічної безпеки господарської діяльності та екологічної ситуації на окремих територіях і об'єктах.

Україні притаманні такі екологічні проблеми, як кислотні дощі, транскордонне забруднення, руйнування озонового шару, потепління клімату, накопичення відходів, особливо токсичних та радіаційних, зниження біологічного різноманіття. Катастрофічно зменшується покрита лісом площа, різко зростає забруднення води, атмосфери, ґрунту шкідливими для людини, тварин і рослин речовинами. Під загрозою зникнення знаходяться сотні видів живих організмів. Виникла ситуація недостатності життєво необхідних ресурсів, таких як нафта, кам'яне вугілля, різні руди і навіть чистої води. Всі ці проблеми мають, як глобальний так і регіональний характер.

У складному стані перебувають земельні ресурси та грунти України. Її земельний фонд (60,4 млн. га) характеризується високим рівнем освоєності. Розораність території становить 56%, чого немає в жодній країні світу. Для порівняння у США цей показник 27%, у Франції -- 42%, у ФРН -- 33%. В середньому на одного жителя України припадає 0,81 га сільськогосподарських угідь і 0,65 га ріллі.

Високий рівень розвитку продуктивних сил і сприятливі ґрунтово-кліматичні умови для ведення сільського господарства обумовили інтенсивне використання земель. Тільки 8% території країни перебуває в природному стані. Це болота, озера, гірські масиви, покриті і непокриті лісом. В Україні всі придатні для інтенсивного землекористування території вже введені в різні сфери господарської діяльності. [37]

Внаслідок екстенсивного розвитку сільського і лісового господарства, водних і хімічних меліорацій відбувається інтенсивний розвиток ерозійних процесів, ущільнення орного шару ґрунту, зниження його родючості, ослаблення стійкості природних ландшафтів України. Стан ґрунтів у цілому досяг критичного і перебуває на грані виснаження. Це зумовлено тривалим екстенсивним використанням земельних угідь, і особливо ріллі, що не компенсувалося рівнозначними заходами з відтворення родючості ґрунтів.

Внаслідок нераціонального застосування засобів хімізації сільського господарства в ґрунтах накопичуються залишки мінеральних добрив і пестицидів. Щороку використовується понад 4 млн. тон мінеральних добрив, що в перерахунку на душу населення становить майже 85 кг. Нині в Україні забезпеченість складськими приміщеннями для зберігання добрив становить 54% від потреби. В останні роки намітилась тенденція до зменшення застосування хімічних і зростання біологічних засобів захисту рослин. [37]

Аналіз стану земельних ресурсів показує, що в результаті інтенсифікації землеробства і безконтрольного застосування засобів хімізації якість ґрунтів постійно погіршується, а родючість їх знижується. В цих умовах необхідно звести розораність території України до екологічно обґрунтованих норм, здійснити випуск сільськогосподарських машин, які б не переущільнювали ґрунти.

Сумська область розташована в північно-східній частині України. Станом на 01 січня 2010 в області проживає 1172,3 тис. осіб, у тому числі в містах 66,3%, у сільській місцевості - 33,7%. На кожний квадратний кілометр території припадає 51 особа.

Область розташована в межах двох фізико-географічних зон - Полісся та Лісостепу. У гідрологічному відношенні вся територія Сумської області розташована межах басейну Дніпра. Річки області відносяться до річкових систем лівобережних притоків Дніпра - Десни, Сули, Псел та Ворскли. По території області протікає одна велика річка Десна та 6 середніх річок - Сейм, Клевень, Сула, Псел, Хорол та Ворскла - загальна довжина яких у межах Сумської області становить 838 км. Крім того, в області налічується 1536 малих річок загальною довжиною 7182 км. [15]

Сільськогосподарські угіддя займають 1700 тис. га, або 71,4% території області. Сумщина володіє великим арсеналом культурних рослин. У сільськогосподарському виробництві культивуються різноманітні зернові, технічні, кормові, овочеві, плодоягідні рослини.

Загальна площа земель лісогосподарського призначення - 468 тис. гектарів або майже 18% від загальної площі області. Тваринний світ області налічує 70 видів ссавців, 250 видів птахів, 41 вид риб, 11 видів земноводних, 7 видів плазунів.

Надмірна розораність території є одним із головних чинників, які дестабілізують екологічну ситуацію в області. Необґрунтоване розширення площі ріллі за рахунок схилових та малопродуктивних земель призвело до порушення екологічно збалансованого співвідношення земельних угідь і ріллі, природних кормових угідь, лісів та водойм, що негативно позначилося на стійкості агроландшафтів і зумовило значну техногенну ураженість екосфери.

Площа земель лісового фонду складає 444,9 тис. га. Охорона лісів АПК в умовах сьогодення є недостатньою. Більше 90% самовільних порубів було виявлено саме в лісах АПК. Ці ліси фактично не охороняються, а лісове господарство в них не ведеться.

Станом на 01.01.2010 в області налічується 247 природно-заповідних об'єктів загальною площею 175,4 тис. гектарів, що становить 7,36% від площі області і вище середнього показника по Україні, але нижче від оптимального, рекомендованого науковцями (10-12%).

Велику загрозу для довкілля становлять нерозпізнані, заборонені, забруднені та непридатні до застосування пестициди та агрохімікати. Всього в області знаходиться більше 2300 тонн таких речовин.

В області 17,8% орних земель піддані ерозії. Внаслідок ерозійних процесів в області щорічно змивається з кожного гектара землі в середньому 12 тонн родючого ґрунту з вмістом гумусу 3,1%. Це якраз та кількість родючого ґрунту, яку потрібно вносити щорічно на 1 га ріллі у вигляді органічних добрив для підтримання балансу поживних культур на орних землях з ухилом понад 1^о, площа яких в області становить 31% від загальної площі орних земель в області.

Особливу тривогу також викликає бiологiчне забруднення, а саме поширення амброзії полинолистої та високотоксичних смертельно-отруйних рослин, таких як цикута отруйна, болиголов плямистий, чорнощир звичайний, переступень білий, ваточник сірійський.

Промисловий потенціал області зосереджений у містах Суми, Конотоп, Охтирка, Ромни, Шостка, де розташовані найбільші промислові підприємства машинобудівної, хімічної, нафтогазовидобувної, енергетичної, харчової та інших галузей. У 2006 р. темп росту обсягів промислового виробництва становив 104% (в Україні - 106,2%).

Аналіз обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за останні 5 років показує стабільну тенденцію їх зниження. Значну частку в загальних викидах в атмосферу займають викиди від автотранспорту. Головну частку викидів вуглецю складає автотранспорт. Інша ситуація складається з оксидами азоту - головними їх постачальниками є стаціонарні джерела викидів.

ННВК СНАУ відноситься до північної частини Лівобережного Лісостепу України і належать до ІІ агрокліматичного району. Основний тип ґрунтів - чорноземи типові, мало гумусні, крупнопилувато-середньосуглинкові. Кількість гумусу в орному шарі ґрунту 3,89%. Деякий відсоток ґрунтів в ННВК СНАУ знаходиться в еродованому стані. Основною причиною посилення процесів ерозії ґрунтів є руйнування, розпилення їх структури внаслідок втрати значної кількості органічної речовини, використання потужної сільськогосподарської техніки

Разом з мінеральними добривами на поля надходять невеликі кількості важких металів, сполуки яких токсичні для сільськогосподарських тварин і людини. Як баласт ці сполуки важких металів вбираються коренями рослин і потрапляють у біомасу врожаю. Але в ННВК СНАУ застосовують лише науково- обгрунтованi норми внесення добрив, що в свою чергу не допуска надходження та накопичення вищевказаних речовин.

Крiм того для полiпшення фiзичного та хiмiчного стану грунту використовують органічні добрива, сприятливі не лише формуванню високих врожаїв сільськогосподарських культур, але і збереженню і підвищенню родючості ґрунту. Основне місце в структурі органічних добрив належить відходам тваринництва. Завдяки високому вмісту порівняно легкорозчинної органічної речовини, збалансованому вмісту найважливіших біогенних елементів (NPK) і необхідних рослинам мікроелементів, гній вважається коштовним добривом. Раціональне використання відходів тваринництва дозволяє істотно знизити застосування мінеральних добрив. Цi добрива в ННВК СНАУ використовуються грамотно та науково-обгрунтовано в результатi чого й не відбувається забруднення ґрунту патогенними мікроорганізмами і насінням бур'янів, перенасичення поживними речовинами орного шару ґрунту. З поверхневими водами біогенні і патогенні елементи не надходять у водойми, стримуюючи їх забруднення.

В ННВК СНАУ вирощуються такі культури як: озима і яра пшениця, ярий ячмінь, овес, горох, гречка, віко-овес, соняшник, багаторічні трави, овочі, картопля.

Під час сільськогосподарських робіт трактори, комбайни, автомобілі, ущільнюють ґрунт. При цьому порушується структура ріллі. При підвищенні щільності ґрунту зменшується загальна ерозія, збільшується об'єм недоступної для рослин вологи, зменшується її рухомість. Окрім того, ущільнення ґрунту сприяє розвитку шкідників і хвороб. Для проведення сільськогосподарських робіт використовується така техніка: К-700, Т-150К, Т-70, Т-25, Т-40, МТЗ-80(82), ГАЗ-53А, ЗИЛ, ДОН-1500, Нива і інші та повний комплект знарядь.

Проте в Сумському НАУ використовують науково-обгрунтованi системи ведення господарювання. Зокрема ciвозмiну, рацiональне внесення добрив, вiдповiдний обробiток грунту пiд культуру, щiлювання, посадка багаторiчних трав, вирощування саду та багаторiчних плодово- ягiдних рослин. Все це сприяє збереженню доброго екологiчного стану в ННВК СНАУ.

На території ННВК відсутні водні джерела (ставки, озера, річки). Джерелом води для комунально-побутових потреб є міський водоканал. Крім господарсько-побутових потреб, вода на території НПЦ потрібна для утримання тепличного комплексу і віварію, також для систематичного зрошування квітників і газонів в жарку погоду.

Отже роблячи висновок можна сказати, що у Сумському НАУ піклуються про навколишнє середовище намагаються якомога сильніше знизити негативний вплив сільськогосподарського виробництва на навколишнє середовище: дотримуються системи сівозмін і системи обробітку ґрунту, для зменшення ущільнення ґрунту використовують гусеничні трактори і зменшують кількість проходів техніки по полю, використовують комбіновані агрегати.

Також тут приділяють велику увагу озелененню території. Створені газони і квітники. Щорічно проводять посади захисної зеленої зони, та окремі групи дерев з метою ландшафтного дизайну. Для зменшення забруднення атмосферного повітря у ННВК використовують такі заходи: додержуються норм, повторення, строків хімічних обробок, правил безпеки при обприскуваннях, та ряд інших заходів.



ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

1. За результатами наших досліджень можна сказати, що на висоту рослин в більшій мірі вплинув препарат Д 46 103 СП-30, а ось при використанні препарату ДАР 82-20 висота рослин картоплі навпаки зменшилась в порівнянні з контролем.

2. Препарати Потейтин, ДАР 82-20, ДКОМ 8627-10, Д 46 103 СП - 30 на збільшення кількості бульб не впливають. В середньому кількість товарних бульб картоплі зменшилась на 1 шт. Але відбувався вплив препаратів на збільшення маси бульб картоплі. Потейтин збільшив масу на 15 г, ДАР 82-20 на 32 г, ДКОМ 8627-10 на 50 г.

3. Аналіз впливу регуляторів росту на урожайність бульб картоплі дає нам змогу говорити, що препарат ДКОМ 8627-10 забезпечує підвищення врожайності на 23,9 ц/га.

4. Вміст сухих речовин та крохмалю у бульбах картоплі сорту Звіздаль, змінюється в залежності від хімічного походження біологічно активних сполук. Під впливом препаратів ДАР 82-20 та ДКОМ 8627-10 на останніх етапах зберігання картоплі залишається найбільш високий вміст крохмалю та сухих речовин по відношенню до інших варіантів.

5. Препарат ДКОМ 8627-10 зберігав вагу бульб картоплі, збільшуючи її на 23г. Препарати Потейтин та ДАР 82-20 навпаки зменшили вагу бульб на 27 і 52 г відповідно.

6. Щодо економічної ефективності, то можна сказати, найвищий показник рентабельності ми отримали при використанні препарату Д 46 103 СП-30, а найменший у ДАР 82-20.



ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. З метою підвищення продуктивності картоплі в умовах сільськогосподарського виробництва пропонуємо до застосування на посівах картоплі препарат Потейтин та після державної реєстрації ново синтезовані препарати ДАР 82-20, ДКОМ 8627-10 та Д 46 103 СП-30.

2. У зв`язку з позитивним впливом регуляторів росту рослин на процеси зберігання картоплі в осінньо-зимовий період рекомендуємо враховувати можливість їхнього застосування в технології вирощування.

3. Новосинтезовані препарати ДАР 82-20, ДКОМ 8627-10 та Д 46 103 СП-30 доцільно вивчити на інших сортах картоплі з метою визначення їхнього впливу на продуктивність та якісні показники картоплі в тому числі під час зберігання.



СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Бабічев В.В. Охорона праці та техніка безпеки. - К, 1996. - 225с.

2. Беликов А.С., Касьян А.И. Дмитрюк С.П. и др. Основы охраны труда. Днепропетровск: Журфонд, 2007. - 494 с.

3. Біостимуляція в рослинництві // Фермерське господарство. - 2009. - № 38. - с.13

4. Бойчук Ю.Д. Основи екології та екологічного права: Навчальний посібник/ Бойчук Ю.Д., Шульга М.В., Цалін Д.С.; за ред. Ю.Д. Бойчук і М.В. Шульги. - 2 - ге видання, випр. і доп. - Суми: ВТД «Університетська книга»; К.: Видавничий дім «Княгиня Ольга», 2005. - 368с.

5. Будыкина Н. П., Алексеева Т. Ф., Хилков Н. И. Изменение холодоустойчивости растений при обработке препаратом эпин екстра в зависимости от зонального действия температуры // Тез. докл. Междунар. конф. «Современная физиология растений: от молекул до екосистем». - Сыктывкар, 2007. - С. 47-48.

6. В. К. Яворська, І. В. Драговоз, А. В. Богданович, В. П. Антонюк. Регулятори росту природного походження як засоби підвищення с/г культур // Физиология и биохимия культурных растений. - 2008. - №4. - с.292-298

7. Васюкова Н. И., Чалеко Г. И., Герасимова Н. Г. и др. Производные хитина и хитозана как элиситоры фитофторустойчивости у картофеля // Прикл. биохимия и микробиология. - 2000. - 36, № 4. - С. 433-438.

8. Волкогон В. В., Надкернична О. В., Шерстобоев М. К. та ін. Мікробні препарати у землеробстві. Теорія і практика. -- К.: Аграрна наука, 2006. -- 312 с.

9. Геврик Є.О., Пешко Н.П. Гігієна праці на виробництві: Навч. посіб. для студентів вищих навч. закладів. - К.: Ельга Ніка Центр, 2004. - 276 с.

10. Геврік Є.О. Охорона праці. - Львів: Світ. - 2000. - 215с.

11. Деева В. П., Шелег З.И., Сенько Н. В. Избирательное действие химических регуляторов роста на растения: Физиологические основы. - Мн.: Наука и техника, 1988. - 255с.

12. Денисенко Г.Ф. Охрана труда. - М, 1985. - 325 с.

13. Довідник картопляра / А. А. Кучко, В. С, Куценко, А. А. Осипчук та ін.; За ред. А. А. Кучка, В. С. Куценка, А. А. Осипчука, В. Г. Батюти. - К.: Урожай, 1991. - 232с.

14. Довідник картопляра / В. А. Вітенко, М. Ю. Власенко, В. С. Куценко та ін.; За ред. Вітенка В. А. та ін. - 2-е вид., перероб. і доп. - К.: Урожай, 1985. - 200с.

15. Екологія. Підручник. - К.: Кондор, 2009. - 524с.

16. Закон України „ Про охорону праці ”. - К, 1992. - 136 с.

17. Калмыков Т. С., Шаркаева Э. Ш. К вопросу об изучении термопротекторного действия эпибрассинолида на растениях томата // Тез. докл. Междунар. конф. «Современная физиология растений: от молекул до экосистем». -- Сыктывкар, 2007. -- С. 195--196.

18. Катренко Л. А., Пістун І. П. Охорона праці в галузі освіти: Навчальний посібник. - Суми: Університетська книга, 2001.

19. Кефели В. И. Рассказы о фитогормонах. - М.: Агропромиздат, 1985. - 144с.

20. Копилов Є. П. Грибні препарата -- ефективні засоби біоконтролю збудників хвороб сільськогосподарських культур // Мікробні препарати у землеробстві. Теорія і практика. -- К.: Аграрна наука, 2006. -- С. 246--267.

21. Лихочвор В. В. Рослинництво. Технології вирощування с.г. культур. - 2-е видання, виправлене. - Київ: Центр навчальної літератури, 2004. - 808с.

22. Малеванная H. H., Быховская H. B. Циркон -- новый фитопрепарат для сельского хозяйства, полученный на основе нетрадиционного растительного сырья // Материалы докл. I Рос. науч.-практ. конф. «Актуальные проблемы инноваций с нетрадиционными растительными ресурсами и создания функциональных продуктов»: Химия и компьютерное моделирование. Бутлеровские сообщения. -- 2001. -- 5. -- С. 1.

23. Мархайм У., Костенберг Д., Эпстайн Э. Ауксины и фенолы в продуктах термофильного сбраживания кофейных отходов и их синергический эффект в растениеводстве // Микробиология. - 1997. - 66, № 5. - С. 693-698.

24. Надкернична О. В., Мельничук Т. М. Використання бактеріальних препаратів для біоконтролю фітопатогенних мікроорганізмів // Мікробні препарати у землеробстві. Теорія і практика. -- К.: Аграрна наука, 2006. -- С. 235--242.

25. Надкерничный С. П., Охрименко Г. И., Иваненко Г. В. Антагонист Chaeiomium cochliodes 3250 как перспективный потенциальный агент биологического контроля // Мікробіол. журн. - 1994. - 56, № 2. - С. 87.

26. Науково-виробничий журнал охорона працi. Випуск 4 2010року.

27. О. А. Шаповал, В. В. Вакуленко, Л. Д. Прусакова. Регуляторы роста растений // Защита и карантин растений. - 2008. - №12. - с.3-4.

28. Патика В. П., Тихонович I. A., Філіп'єв І. Д. та ін. Мікроорганізми та альтернативне землеробство. -- К.: Урожай, 1993. -- 176 с.

29. Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до застосування в Україні: Каталог / М. В. Єременко, М. І. Ткачук, Н. В. Любач та ін. -- Дніпропетровськ: Арт-Прес, 2006 -- 312 с.

30. Поліпшення якості овочів і картоплі / С. Ф. Поліщук, О. В. Горкуценко, М. А. Гуща та ін.; За ред. С. Ф. Поліщука. - К.: Урожай, 1990. - 304с.

31. Производство картофеля: возделывание, уборка, послеуборочная доработка, хранение. Справочник / Сост. Б. А. Писарев. - М.: Росагропромиздат, 1990. - 223с.

32. Резерви підвищення продуктивності продуктивності картоплі / В. Г. Батюта, П. В. Оверчук, М. Я. Москов та ін. - К.: Урожай, 1990. - 88с.

33. Регуляторы роста растений / Под ред. акад. ВАСХНИЛ В. С. Шевелухи. - Всесоюз. акад. с.-х. наук шимени В. И. Ленина. - М.: Агропромиздат, 1990. - 185с.

34. С.г. екологія: Навч. посіб. для ВНЗ / За заг. ред. В. О. Головка, А. З. Золотіна, В. Л. Мєшкової. - Х.: Еспада, 2009. - 624с.

35. С. П. Танчик, Д. М. Алімов, В. А. Мокрієнко, О. М. Миропольський, В. М. Гаврилюк. Технології виробництва продукції рослинництва. Підручник. Друге видання. - К.: Видавничий Дім «Слово», 2009. - 1000с.

36. Серегина И. И., Сучкова Е. В., Ниловская Н. Т. Газообмен растений яровой пшеницы в зависимости от уровня азотного питания и применения циркона // Тез. докл. Междунар конф. «Современная физиология растений: от молекул до экосистем». -- Сыктывкар. 2007. - С. 364-365.

37. Сільськогосподарська екологія : [навч. посібник] / В. О. Головко., А. З. Злотін., В. Л. Мєшкова. - Х.: Еспада, 2009. - 624 с.

38. Смирнов В. В., Киприанова Е. А. Бактерии из рода Pseudomonas. - Киев: Наук. думка, 1990. - 263с.

39. Суховицкая Л. А. ВЫживаемость и ростостимулирующая активность внесенных в почву штам мов Bacillus megaterium и Agrobacterium radiobacter // Прикл. биохимия и микробиол. - 1998. - 34, № 1. - С. 87-90.

40. Технологічні основи насінництва картоплі: Навчальний посібник / Гончаров М. Д., Кожушко Н. С., Дубовик В. І. - Суми: Сумський НАУ, 2004. - 108с.

41. Технологія та охорона навколишнього середовища: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. - Львів: «Новий світ - 2000», 2008. - 256с.

42. Токмань В. С. Регулятори росту на картоплі // Карантин і захист рослин. - 2007. - №7. - с.16-18.

43. Цивірко М. Заради екологічної чистоти / М. Цивірко // Сільські вісті. - 2010. - №115. - с.2

44. Чурсина Е. В., Малахова И. П., Сидоренко Н. К. Применение регулятора роста циркон для снижения токсического действия цинка на продуктивность и химический состав яровой пшеницы // Там же. -

45. Яворська В. К. Регулятори росту природного походження як засоби підвищення продуктивності с.г. культур / В. К. Яворська та ін. // Физиология и биохимия культурных растений. - 2008. - №4. - с. 292-298.

46. Meszaros A., Tantos A., Ostri B., Ordog V., Growth promoting of microalgae extracts in the micropropagation of horticultural plants // Proc. of the Intern. Symb. on Microalgae and Seaweed Products in Plants. Soil System. - Mosonmagnarovar, Hungary, 2001. - P. 55.

47. Plant hormones. Biosynthesis, signal transduction, action! / Ed. P. I. Davies. - Dordrecht, Boston, London: Kluver Acad. Publ., - 2004. - 750 p.

48. Radostim-Katalog Гуминовые, фитогормональные, бактериальные препараты, вспомагательные препараты, биологические средства защиты ратсений (растениеводство). - Частный ин-т прикл. биотехнол.: СКЭСХЭН, Германия, 2007. - С.16

Размещено на Allbest.ru