Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Природно-економічна характеристика підприємства

1.1 Природно-економічні умови та спеціалізація підприємства

СФГ „Центр” розташоване на відстані 15 км до м. Помічна і 105 км до обласного центру. По відношенню до основних місць збуту і покупців сільськогосподарської продукції господарство розташоване досить непогано.

Зміни в історії діяльності підприємства почалися з 1992 року, коли було проведено розпаювання майна. Потім через три роки - у 1995 провели розпаювання землі. А найважливіша подія сталась тоді, коли колективне сільськогосподарське підприємство змінило свою форму власності результаті реформування і перетворилося на СФГ „Центр”. Порядок проведення реформування повністю відповідав вимогам та нормативам. Було тричі зібрано загальні збори, уточнено і розпайовано майно та інше.

Строк договору оренди землі в СФГ становить 5 років. Згідно законодавства орендна плата за землю не повинна бути нижчою як 1,5% її вартості. У господарстві також користуються цим нормативом.

Господарство має таку організаційну структуру:

- цех рослинництва;

- цех тваринництва;

- машинно-тракторний парк;

- цех переробки.

Господарство знаходиться в степовій зоні з помірно-континентальним кліматом і родючими ґрунтами. Напрям пануючих вітрів по періодам року змінюється: взимку панують переважно північно-західні вітри, а влітку - південно-східні.

Найвищі температури спостерігаються у літньо-осінній період (з червня по жовтень місяць). Середня температура за цей період становить 16, 6 °С, а сума активних температур за цей період всього - 2500-2900 °С. Безморозний період триває близько 160-175 днів, вегетаційний - 200-206 днів. Найнижчі температури припадають на зимово-весняний період. Сніговий покрив зимою становить 10-15 см., за відсутності його низькі температури призводять до часткового вимерзання озимих зернових і багаторічних трав.

Ґрунтові води залягають на глибину 10-15 см, тому основним джерелом зволоження рослин є атмосферні опади, які становлять близько 500-515 мм на рік.

Природні та кліматичні умови сприяють виробництву сільськогосподарської продукції, на чому спеціалізується дане підприємство. Спеціалізація підприємства - це переважний розвиток однієї або кількох галузей у виробництві товарної продукції.

Спеціалізація сільського господарства - це переважний розвиток виробництва одного або кількох видів продукції в окремих регіонах, підприємствах чи їхніх підрозділах. Відповідно до цього вона характеризується й переважним розвитком тих галузей сільського господарства, які забезпечують виробництво даних видів продукції. У свою чергу, спеціалізація потребує зосередження засобів виробництва та робочої сили для організації розвитку цих галузей і виробництва певних видів продукції.

Спеціалізація любого виробництва є об'єктивним і закономірним процесом суспільного поділу праці, який тісно пов'язаний з розвитком самого суспільства, його матеріальної сфери - складовою частиною якої є сільське господарство.

Одним із показників, що визначають напрям спеціалізації є структура товарної продукції (табл. 1.1)

Отже,СФГ ''Центр'' спеціалізується на виробництві продукції рослинництва (90,5% в середньому за 5 роки), зокрема зерна (44,7%) та насіння соняшнику (30,3%).В підприємстві розвивається тваринництво. Отже,спеціалізація - зерно-технічна, що свідчить про неповне використання виробничого потенціалу підприємства в галузі тваринництва.

Таблиця 1.1

Структура товарної продукції в СФГ «Центр»

Види реалізованої продукції	2 005р.	2 006р.	2 007р.	2008	2009	Всередньому за 5 років
	Тис.грн.	%	Тис.грн.	%	Тис.грн.	%	Тис.грн.	%	Тис.грн.	%	Тис.грн.	%
Рослинництво - всього	4011	85,9	4980	89,9	6334	91,5	5991	88,6	9880	93,3	6239,2	90,5
в т. ч. зернові та зернобобові	2714	58,1	2791	50,4	2502	36,1	3906	57,8	3505	33,1	3083,6	44,7
Соняшник	981	21,0	1567	28,3	2924	42,2	208	3,1	4757	44,9	2087,4	30,3
Ріпак		0,0	228	4,1	541	7,8	1472	21,8	353	3,3	518,8	7,5
Соя	220	4,7	313	5,7	336	4,9	327	4,8	1185	11,2	476,2	6,9
Інша продукція рослинництва	28	0,6	20	0,4	14	0,2	12	0,2	11	0,1	17	0,2
Тваринництво - всього	659	14,1	557	10,1	590	8,5	772	11,4	705	6,7	656,6	9,5
Приріст ВРХ	224	4,8	140	2,5	88	1,3	105	1,6	114	1,1	134,2	1,9
свиней	140	3,0	154	2,8	169	2,4	270	4,0	126	1,2	171,8	2,5
Молоко	1	0,0	1	0,0	1	0,0	394	5,8	460	4,3	171,4	2,5
Інша продукція тваринництва	8	0,2	5	0,1	9	0,1	3	0,0	5	0,0	6	0,1
Всього по підприємству	4670	100	5537	100	6924	100	6763	100	10585	100	6895,8	100

1.2 Забезпеченість виробничими ресурсами та рівень їх використання

В сільському господарстві головним засобом виробництва,без якого неможливий сам процес виробництва продукції рослинництва і тваринництва, є земля.

Наявність та структуру земельних ресурсів СФГ ''Центр'' наведено в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2

Склад та трансформація земельних угідь в ФГ «Центр»

Види угідь	2005р.	2006р.	2007р.	2 008р.	2 009р.	Трансформація (+,-), га.
Загальна площа с.-г. угідь, га.	3688	3688,2	3351,8	3898	3920	232
с.-г. угідь,га	3688	3688,2	3351,8	3898	3920	232
рілля,га	3688	3688,2	3351,8	3898	3920	232

З таблиці бачимо що у 2009 році у користуванні СФГ ” Центр“ було 3920 га с.-г. угідь, з них всю площу займала рілля. Тобто підприємство має в 2009 році (рівно як і в 5 попередніх років) рівень розораності на рівні 100 %, що свідчить про високий рівень ефективності використання сільськогосподарських угідь в підприємстві. Що до динаміки сільськогосподарських угідь, то потрібно зауважити, що в підприємстві за останні 5 роки відбулось певне збільшення земельних угідь за рахунок збільшення ріллі на 232 га.

Основні виробничі фонди (основний капітал) - це сукупність засобів праці, які органічно входять в матеріально-технічну базу сільського господарства, і безпосередньо приймають участь у виробничому процесі. Невиробничі основні фонди участі у виробничому процесі не приймають, але без них не може обійтися підприємство. Сюди відносяться жилі і адміністративні будинки, дитячі садки, школи, клуби, їдальні, спортивні споруди, дома відпочинку і праці школярів, інші.

Таблиця 1.3

Забезпеченість підприємств основними засобами та ефективність їх використання в СФГ «Центр»

Показники	2 005р.	2 006р.	2 007р.	2 008р.	2 009р.	2009р. У % до 2005р.
Валова продукція в порівняльних цінах 2005 року, тис. грн.	4292,5	5543,3	7214,9	7913,2	13560,9	315,9
Середньорічна вартість основних фодів, тис. грн.	3520	4653	4783	6391	7824	222,3
Фондозабезпеченість на 100 га угідь, тис. грн.	95,4	126,2	142,7	164,0	199,6	209,1
Фондоозброєність, тис. грн.	28,6	37,5	36,0	47,7	92,0	321,6
Фондовіддача, грн.	1,2	1,2	1,5	1,2	1,7	142,1
Фондоємкість, грн.	0,8	0,8	0,7	0,8	0,6	70,4
Прибуток, тис. грн.	772	1202	2406	1025	3071	606,9
Норма прибутку, %	12,8	23,0	44,8	14,3	34,9	22,1

Дані таблиці свідчить про те,що забезпеченість основними засобами в 2009 році зросла, про що свідчать показник фондозабезпеченості та фондоозброєності, які зросли у 2009 році відповідно на 199,6 тис. грн. та на 92 тис. грн..Причина цьому збільшення вартості основних засобів в 2009 році на 1433 тис. грн. в порівнянні з минулим роком, або на 122,3% в порівнянні з 2005 роком. Ефективність використання основних засобів зросла по всіх показниках, а показник виробництва валової продукції в порівняльних цінах 2005 року також значно зросла на 215,9%. Відповідно зі збільшенням фондовіддачі зменшився показник фондоємності, який в 2009 році сягнув рівня 0,6, що на 29,6% менше ніж в 2005 році. Такі позитивні тенденції пояснюються збільшенням вартості основних фондів, та збільшенням вартості валової продукції.

В наступній діаграмі розглянемо динаміку та структуру трудових ресурсів в підприємстві за останні 5 років.



Рис. 1.1 Склад та динаміка трудових ресурсів в СФЦ «Центр»

Як свідчать дані наведені в рис. 1.1. за останніх 5 років відбулось значне зменшення кількості працюючих. Так в галузі рослинництва станом на 2009 рік працювало на 27,4% в тваринництві на 38,5% менше працівників в порівнянні з 2005 роком.

В наступній таблиці розглянемо динаміку навантаження на 1 працівника та продуктивність праці в ФГ «Центр».

Таблиця 1.4

Динаміка трудових ресурсів в ФГ «Центр»

Показник	2005р.	2006р.	2007р.	2008р.	2009р.	2009р. до 2005р.,%
Середньорічна чісельність працівників - всього., чол.	123	124	133	134	85	69,1
у тому числі :
рослинництва	84	91	97	106	61	72,6
тваринництва	39	33	36	28	24	61,5

Кількість працівників в підприємстві ФГ «Центр» зменшилось на 38 осіб,в тому числі за рахунок зменшення кількості працівників в рослинництві на 23 особи та за рахунок зменшення кількості працівників в тваринництві на 15 осіб.

1.3 Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва

Економічна ефективність -- це вид ефективності, що характеризує результативність діяльності економічних систем (підприємств, територій, національної економіки). Основною особливістю таких систем є вартісний характер засобів (видатків, витрат) досягнення цілей (результатів), а в деяких випадках і самих цілей (зокрема, одержання прибутку).

Ефективність визначається відношенням результату (ефекту) до витрат, що забезпечили його отримання.

Економічна ефективність = прибуток/витрати

Економічна ефективність - досягнення найбільших результатів за найменших затрат живо! та уречевленої праці. Економічна ефективність є конкретною формою дії закону економії часу. За капіталістичного способу виробництва узагальнюючий показник економічної ефективності - норма прибутку. Для народних підприємств у розвинутих країнах Заходу основною метою стає максимізація не прибутку, а чистого доходу на одного зайнятого, що не виключає необхідності використання показника норми прибутку. Конкретнішими показниками економічної ефективності є продуктивність і фондомісткість праці, фондовіддача і фондомісткість продукції, матеріаловіддача і матеріаломісткість продукції, економічна ефективність капітальних вкладень, нової техніки, енергомісткість продукції та ін. Основні напрями зростання економічної ефективності в Україні: суттєве зниження енергомісткості (витрати енергії на одиницю продукції приблизно в 2,5-3 рази перевищують аналогічні витрати у розвинутих державах світу, нафти - у 8-10 разів), матеріаломісткості (витрати матеріалів та ресурсів в Україні на одиницю продукції в 2-2,5 рази перевищують аналогічні показники у країнах Заходу), зростання фондовіддачі тощо.

При оцінці ефективності окремих галузей слід брати до уваги всі показники рентабельності, й особливо прибутку в розрахунку на одиницю земельної площі. Якщо користуватися лише показником рівня рентабельності, може скластися неправильна уява про економічну ефективність, а відтак, про ступінь вигідності виробництва тієї чи іншої продукції в ринкових умовах.

В наступній таблиці розглянемо показники ефективності використання земельних ресурсів в підприємстві СФГ «Центр».

Таблиця 1.4

Ефективність використання земельних ресурсів в СФГ «Центр».

Показники	2 005р.	2006р.	2007р.	2008р.	2009р.	2009р. у до 2005р.,%
Урожайність
зернових та зернобобових	33,9	40,2	25,5	41,1	29,3	86,5
Середньорічний надій на 1 корову, кг	4000	4143,8	3387,5	3413,4	3853,7	96,3
Середньодобовий приріст ВРХ, г	334,2	274,0	343,6	356,2	596,9	178,6
Середньодобовий приріст свиней, г	209,4	639,3	117,2	235,0	109,6	52,3
Виробництво на 100 га відповідних угідь, ц :
зерна	1902,3	1643,0	1278,7	2028,1	1321,4	69,5
живої маси ВРХ	4,7	5,2	4,4	3,3	4,7	100,1
живої маси свиней	7,0	7,6	6,4	4,8	2,2	31,4
молока	86,8	86,8	80,9	71,8	80,6	92,9
Одержано на 100 га угідь, тис. грн.
валової продукції	116,4	150,3	215,3	203,0	345,9	297,2
валового доходу	130,8	2,7	174,1	2,6	178,5	136,5
чистого прибутку	13,7	32,6	71,8	26,3	78,3	571,0
Рівень реньтабельності, %	5,5	9,9	12,3	16,8	29,5	24 п.п.

Урожайність зернових культур в 2009 році зменшилась в порівнянні з 2005 роком на 13,5%, а максимального значення урожайність становила в 2008 році, мінімального в 2007 році. Аналогічна ситуація і з показниками виробництва продукції тваринництва в розрахунку на 100 га. відповідних угідь - так якщо виробництво ВРХ в 2009 році залишилось на рівні 2005 року і становило біля 4,7 ц. на 100 га. сільськогосподарських угідь, то виробництво молока зменшилось на 7,1%, а виробництво свинини взагалі становило лише 31,4% від рівня 2005 року.

Але поряд зі зменшенням обсягів виробництва деякої продукції тваринництва позитивним є збільшення, як валової продукції так і валового доходу та чистого прибутку та рівня рентабельності виробництва. В 2009 році підприємство спромоглося отримати 0,295 грн. чистого прибутку на кожну грівну затрат, тоді як в 2005 році цей показник становив 0,055 грн. А обсяг отриманого прибутку зріс на 471,1% і становив 78,1 тис. грн.. на 1 га. Звичайно досягти таких значних прибутків підприємство не змогло самостійно, багато в чому тут допомогли державні дотації, які сільськогосподарські підприємства зараховують до валових доходів, тим самим збільшуючи чисті прибутки.



2. Досягнутий рівень ефективності виробництва продукції в СФГ «Центр» і дослідження його тенденцій

2.1 Досягнутий рівень ефективності виробництва продукції рослинництва

Процес екстенсивного нарощування виробничого потенціалу є необхідним, але обмежується фінансовими можливостями підприємства. Економічно виправданим є таке нарощування виробничого потенціалу, яке супроводжується більш високим проростом результатів.

Визначальним напрямком мобілізації резервів виробництва є інтенсифікація виробничої діяльності, та використання виробничого потенціалу. Кінцеві результати діяльності формуються під дією як інтенсивних так і екстенсивних факторів. Особливістю інтенсивного і екстенсивного використання ресурсів є їх взаємозамінність.

Далі розглянемо структуру зібраних площ під зерновими культурами

Таблиця 2.1

Структура зібраних площ сільськогосподарських культур в СФГ «Центр»

Культура	2005р.	2 006р.	2 007р.	2 008р.	2 009р.	2009р. до 2005р., %
	Площа, га.	Питома вага,%	Площа, га.	Питома вага,%	Площа, га.	Питома вага,%	Площа, га.	Питома вага,%	Площа, га.	Питома вага,%
Пшениця	941,0	32,7	369	14,2	691	25,4	691	22,0	510	17,6	54,2
Гречка	126,0	4,4	130	5,0	106	3,9	156	5,0	191	6,6	151,6
Кукурудза на зерно	189,0	6,6	221	8,5	233	8,6	298	9,5	142	4,9	75,1
Ячмінь	699,0	24,3	760	29,2	529	19,4	618	19,7	647	22,3	92,6
Горох	0,0	0,0	0	0,0	76	2,8	72	2,3	205	7,1
Овес	100,0	3,5	26	1,0	34	1,2	56	1,8	65	2,2	65,0
Всього зернових і зернобобових	2068,0	71,8	1506	57,8	1679	61,7	1922	61,3	1765	60,8	85,3
Соняшник	604,0	21,0	768	29,5	668	24,5	680	21,7	741	25,5	122,7
Соя	207,0	7,2	246	9,4	196	7,2	212	6,8	238	8,2	115,0
Ріпак	0	0,0	87	3,3	179	6,6	321	10,2	157	5,4
Всього	2879,0	100,0	2607,0	100,0	2722,0	100,0	3135,0	100,0	2901,0	100,0	100,8

Отже з наведеної таблиці ми бачимо, як за останні 5 років змінювалась структура посівних і відповідно збираних площ під сільськогосподарськими культурами. Потрібно відмітити, що останні 5 років взагалі скоротились посіви зернових культур на 15%, про те збільшились посіви технічних. Для кращого сприйняття динаміки структури збираних площ в наступній діаграмі.

Рис. 2.1 Динаміка структури посівних площ зернових культур в СФГ «Центр» за останні 5 років

Найбільшу питому вагу в структурі займає ячмінь, в підприємстві вирощують, як ярий так і озимий ячмінь, на його питому вагу припадає біля 35-50%, друге місце посідають посіви пшениці.

В наступній таблиці розглянемо валові збори зернових культур в СФГ «Центр» за останні 5 років.

Таблиця 2.2.

Валові збори зернових культур в СФГ «Центр»

Культура	2 005р.	2 006р.	2 007р.	2 008р.	2 009р.	2009р. у до 2005р.,%
	Валовий збір, ц.	Питома вага,%	Валовий збір, ц.	Питома вага,%	Валовий збір, ц.	Питома вага,%	Валовий збір, ц.	Питома вага,%	Валовий збір, ц.	Питома вага,%
Пшениця	35421	50,49	15040	24,82	24562	57,31	37434	47,35	13806	26,65	39,0
Гречка	1833	2,61	2250	3,71	1090	2,54	1918	2,43	3188	6,15	173,9
Кукурудза на зерно	9521	13,57	19013	31,37	8415	19,63	13938	17,63	11784	22,75	123,8
Ячмінь	20250	28,86	23028	38	7319	17,07	20695	26,18	16928	32,68	83,6
Горох	-	-	-	-	480	1,12	2127	2,69	4811	9,29	-
Овес	2894	4,13	1267	2,09	649	1,51	2180	2,76	1204	2,32	41,6
Всього зернових і зернобобових	70157	100	60598	100	42859	100	79055	100	51799	100	73,8

Динаміка структури валового виробництва зернових культур повністю відповідають динаміці площ посіву сільськогосподарських культур, що свідчить про незначні коливання в урожайності зернових культур за період з 2005 року по 2009 рік.

Далі в наступній діаграмі розглянемо динаміку урожайності основних зернових культур.



Таблиця 2.3

Динаміка урожайності сільськогосподарських культур

Культура	2005р.	2006р.	2007р.	2008р.	2009р.	2009р. у до 2005р.,%
Пшениця	37,64	40,76	35,55	54,17	27,07	71,92
Гречка	14,55	17,31	10,28	12,29	16,69	114,73
Кукурудза на зерно	50,38	86,03	36,12	46,77	82,99	164,73
Ячмінь	28,97	30,30	13,84	33,49	26,16	90,31
Горох	0,00	0,00	6,32	29,54	23,47	-
Овес	28,94	48,73	19,09	38,93	18,52	64,01
Соняшник	17,65	24,65	23,35	19,90	24,13	136,76
Соя	14,25	16,13	13,31	15,49	22,08	154,93
Ріпак	-	24,23	21,98	30,00	15,65	-

Для кращого сприйняття зобразимо динаміку урожайності зернових культур в наступній діаграмі.



Рис. 2.2. Динаміка урожайності зернових культур в СФГ «Центр»

Найбільш урожайним видався для підприємства 2006 рік. В цьому році майже всі зернові та зернобобові культури дали максимальну за 5 аналізованих років урожайність. А середня урожайність зернових та зернобобових культур становила 40,2 ц./га.. Мінімальні врожаї були зафіксовані в 2007 році, причина такого падіння урожайності несприятливі погодні умови.

Для більш чіткого аналізу динаміки урожайності зернових культур проведемо аналіз рядів динаміки середньої урожайності зернових та зернобобових за останні 5 років.

Абсолютний приріст - це різниця між наступним і попереднім, або базисним, рівнями ряду. Він показує, на скільки одиниць наступний рівень відрізняється від попереднього, що прийнятий за базу порівняння (швидкість зміни).

Абсолютний приріст може бути додатнім (динаміка зростання), від'ємним (зменшенням) або нульовим (без змін).

Абсолютний приріст призначається буквою ?, вимірюється в одиницях виміру ознаки та обчислюється за формулами:

- базисні абсолютні прирости;

- ланцюгові абсолютні прирости.

Базисні та ланцюгові прирости адитивно пов'язані: сума ланцюгових приростів дорівнює загальному базисному приросту за весь період:

.

Коефіцієнт зростання - це відношення наступних показників до попередніх, з якими їх порівнюють. Він збігається з поняттям, вивченим раніше, - відносною величиною динаміки і показує інтенсивність зміни рівнів ряду.

Коефіцієнти зростання позначають буквою К і вимірюють у коефіцієнтах або у відсотках множенням коефіцієнта на 100%.

Якщо коефіцієнт зростання певного рівня більший за одиницю (К>1), то це свідчить про зростання рівня, якщо К< 1 - про зниження.

Коефіцієнти зростання обчислюються за формулами:



- базисні коефіцієнти зростання,

- ланцюгові коефіцієнти зростання.

Між ланцюговими і базисними коефіцієнтами зростання існує мультиплікативний зв'язок.

,

де К1, К2, К3,…, Кп - ланцюгові коефіцієнти зростання.

Отже, базисний коефіцієнт зростання можна обчислити як добуток п ланцюгових коефіцієнтів зростання.

Темп приросту - це відношення абсолютного приросту до попереднього рівня ряду (або базисною), виражене у відсотках. Він є вимірником відносної швидкості зростання і показує, на скільки відсотків збільшився (зменшився) показник (наступний рівень) порівняно з попереднім чи базисним.

Додатне значення темпу приросту свідчить про зростання рівня, а від'ємне - про зниження (темпи падіння). Позначається він буквою Т (темп).

Згідно із визначенням, темпи приросту обчислюються за формулами:

- базисні темпи приросту;

- ланцюгові темпи приросту.



Таблиця 2.4

Аналіз динаміки урожайності зернових та зернобобових в СФГ «Центр»

Рік	Урожайність, ц./га	Абсалютний приріст, ц./га	Відносний приріст, %	Темп приросту, %
		базисний	ланцюговий	базисний	ланцюговий	базисний	ланцюговий
2005р.	33,9
2006р.	40,2	6,3	6,3	118,6	118,6	18,6	18,6
2007р.	25,5	-8,4	-14,7	75,2	63,4	-24,8	-36,6
2008р.	41,1	7,2	15,6	121,2	161,1	21,2	61,1
2009р.	29,3	-4,6	-11,8	86,5	71,4	-13,5	-28,6

Отже можна зробити висновки, що позитивну тенденцію до зростання урожайності в підприємстві зафіксовано в 2006, 2008 роках, а негативну до зменшення в 2007 році та 2009 році.

Найбільшого значення темп приросту набув в 2008 році.

Таблиця 2.5

Показники ефективності виробництва зернових культур в підприємстві

Показники	2005р.	2006р.	2007р.	2008р.	2009р.	2009 р. до 2005 року, %
Урожайність, ц/га	33,9	40,2	25,5	41,1	29,3	86,5
Товарність, %	93,1	88,1	67,6	80,1	93,3	100,2
Виобнича собівартість 1ц, грн.	27,3	31,1	51,8	36,9	59,9	219,5
Повна собівартість 1ц Реалізованої продукції, грн.	33,3	40,8	54,6	52,5	68,7	206,4
Ціна реалізації зерна, грн.	41,6	52,3	86,4	61,7	72,5	174,6
Прибуток на 1 ц грн.	8,3	11,4	31,8	9,2	3,8	46,3
Прибуток на 1 га, грн.	280,5	460,5	811,7	376,6	112,4	40,1
Рівень рентабельності, %	24,8	28,0	58,2	17,4	5,6	- 19,2

Товарність зернових культур коливається по роках в межах 67-93,3%. Максимального рівня товарність зернових культур досягла в 2009 році, коли підприємство з метою збільшити прибутки, реалізувало максимальну кількість зернових. Виробнича собівартість, аналогічно як і повна собівартість реалізації постійно зростає, але разом з тим постійно зростає і ціна реалізації, але не завжди пропорційно з ростом собівартості, що відповідно впливає на рівень рентабельності, який в 2009 році значно погіршився в порівнянні з іншими роками і становив лише 5,6%. Прибуток на 1 га. посіву та на 1 ц. зерна досягнув максимального значення в 2007 році, завдяки різкому збільшенню ціни реалізації зернових культур в наслідок дефіциту на зерновому ринку.

Далі проведемо факторний аналіз виробництва насіння соняшника в підприємстві, за звітний рік оберемо 2009 рік та за базисний - 2008 рік.

Таблиця 2.6

Вплив факторів на зміну валового виробництва продукції рослинництва

Культура	2 008р.	2 009р.	Валове виробництво при звітній урожайності та базовій площі посіву, ц.	Відхилення
				всього	в т. ч. за рахунок
	посівна площа, га	урожайність, ц./га.	валове виробництво, ц.	посівна площа, га	урожай ність, ц./га.	валове виробництво, ц.			за рахунок урожайності	посівній площі
Пшениця	691	54	37434	510	27,07	13806	18706	-23628	-4900	-18728
Гречка	156	12	1918	191	16,69	3188	2604	1270	584	685,8
Кукурудза на зерно	298	47	13938	142	82,99	11784	24730	-2154	-12946	10792
Ячмінь	618	33	20695	647	26,16	16928	16169	-3767	759	-4526
Горох	72	30	2127	205	23,47	4811	1690	2684	3121	-437,3
Овес	56	39	2180	65	18,52	1204	1037	-976	167	-1143
Соняшник	680	20	13530	741	24,13	17884	16412	4354	1472	2882
Соя	212	15	3283	238	22,08	5255	4681	1972	574	1398
Ріпак	321	30	9630	157	15,65	2457	5024	-7173	-2567	-4606

Валове виробництво пшениці зменшилось на 23628 ц в т.ч. за рахунок урожайності валовий збір зменшився на 4900 ц та за рахунок зменшення площі посіву на 18728 ц, аналогічним чином зменшилось виробництво ріпаку. На збільшення валового виробництва гречки, соняшнику, сої вплинуло як збільшення площі посіву та збільшення урожайності. На збільшення валового виробництва гороху позитивно вплинуло збільшення урожайності.

2.2 Досягнутий рівень ефективності виробництва продукції тваринництва

Тваринництво в підприємстві розвинуто дещо гірше ніж галузь рослинництва в наслідок значно нижчої прибутковості (подекуди збитковості) даної галузі. Розглянемо в наступній таблиці динаміку виробництва, поголів'я та продуктивності тварин в ФГ «Центр» за останні 5 років.

Як свідчать дані на ведені в таблиці 2.7 в підприємстві відбувається зменшення валового виробництва продукції тваринництва в наслідок зменшення поголів'я тварин, так якщо в 2005 році в підприємстві було 141 гол. ВРХ, то в 2009 році поголів'я тварин зменшилось до рівня 84 голів, також на зменшення валового виробництва вплинуло погіршення продуктивності тварин, наприклад в 2005 році від однієї корови отримували 40 ц. молока на рік тов. 2009 році цей показник зменшився на 1,5 ц. і становив лише 38,5 ц.

Це свідчить про занепад тваринницької галузі, що і призводить до її збитковості.

Таблиця 2.7

Показники поголів'я, валового виробництва та продуктивності тварин в ФГ «Центр»

Вид продукції	2005р.	2006р.	2007р.	2008р.	2009р.
	Поголівя	Валове виробництво, ц.	Поголівя	Валове виробництво, ц.	Поголівя	Валове виробництво, ц.	Поголівя	Валове виробництво, ц.	Поголівя	Валове виробництво, ц.
Приріст ВРХ	141	172	120	192	118	148	100	130	84	183
Приріст свиней	259	198	650	280	498	213	218	187	215	86
Молоко	80	3200	80	3315	80	2710	82	2799	82	3160

В наступній таблиці проаналізуємо ефективність виробництва молока з метою більш точної оцінки динаміки ефективності виробництва продукції молочного скотарства.

Таблиця 2. 8

Показники ефективності виробництва молока в СФГ «Центр»

Показники	2005	2006	2008	2009	Відношення 2009р. До 2005р., %
Продуктивність, ц/гол.	40,0	41,4	34,1	38,5	-3,75
Товарність, %	92,3	93,4	92,1	90,2	-2,27
Повна собівартість 1ц. реалізованої продукції, грн.	71,1	89,2	166,4	162,1	128
Ціна реалізації молока, грн.	86,7	83,0	152,8	161,4	86,16
Прибуток на 1 ц. грн.	15,6	-6,1	-13,6	-0,7	-95,51
Прибуток на 1 гол тварин, грн.	622,9	-254,4	-463,4	-27,0	-95,66
Рівень рентабельності, %	18,0	-7,4	-8,9	-0,4	-97,78

Розрахунки проведені в таблиці 2.8 свідчать про низький рівень ефективності виробництва продукції молочного скотарства в підприємстві, адже з кожним роком відбувається збільшення виробництва продукції, яке не завжди пов'язане зі збільшенням витрат на утримання 1 голови, також на збільшення собівартості впливає погіршення продуктивності тварин в підприємстві, в наслідок чого за останні 5 років виробництво молока було рентабельним лише в 2005 та 2007 роках, по іншим рокам виробництво молока приносило підприємству збитки.

В наступній таблиці проаналізуємо ефективність виробництва приросту ВРХ.

Розрахунки наведені в таблиці 2.9 свідчать про постійну збитковість виробництва та реалізації приросту ВРХ. Максимального значення рівень збитковості досягнув в 2009 році, коли рівень збитковості становив 96,5%. Адже рівень повної собівартості за досліджуваний період збільшився на 102,5%, а ціна реалізації лише на 27,4%.



Таблиця 2.9

Показники ефективності виробництва приросту ВРХ в СФГ «Центр»

Показники	2005	2006	2008	2009	Відношення 2009р. До 2005р., %
Середньодобові прирости	121,98	160	130	217,86	78,6
Товарність, %	196,5	100,5	96,1	73,7	-8,3
Повна собівартість 1ц. реалізованої продукції, грн.	819,5	818,7	1104,0	1659,3	102,4
Ціна реалізації зерна, грн.	662,7	725,4	840,0	844,4	27,4
Прибуток на 1 ц. грн.	-156,8	-93,3	-264,0	-814,8	-419,6
Прибуток на 1 га., грн.	-191,3	-93,3	-343,2	-1775,1	-827,9
Рівень рентабельності, %	-23,7	-12,9	-31,4	-96,5	-307,1

Аналогічним чином проведемо аналіз ефективності виробництва та реалізації приросту свиней.

Таблиця 2.10

Показники ефективності виробництва приросту свиней в СФГ «Центр»

Показники	2005	2006	2008	2009
Середньодобові прирости	76,4	43,08	85,7	40
Повна собівартість 1ц. реалізованої продукції, грн.	1084,0	-11,4	-23,9	-49,1
Ціна реалізації , грн.	1176,5	846,2	1205,4	2423,1
Прибуток на 1 ц. грн.	92,4	857,5	1229,3	2472,2
Прибуток на 1 гол., грн.	70,7	2000,9	1054,5	988,9
Рівень рентабельності, %	7,9	101,3	102,0	102,0

На відміну від виробництва приросту ВРХ, виробництво та реалізація приросту свиней є прибутковим. Також динаміка показників ефективності свідчить про покращення показників ефективності виробництва та реалізації приросту свиней.



3. Динаміка виробничо-фінансової діяльності господарства

3.1 Динаміка собівартості продукції галузей рослинництва та тваринництва

Собівартість сільськогосподарської продукції формується з різних за економічним змістом статей витрат, які характеризують її структуру.

Структура собівартості продукції характеризується процентним співвідношенням окремих статей витрат у загальних витратах виробництва. Вона залежить від особливостей сільськогосподарських галузей та їх виробничої спеціалізації, рівня технологічної оснащеності і організації виробництва.

У розподілі витрат на виробництво тваринницької продукції за статтями відображаються позитивні і негативні тенденції розвитку галузей.

В цілому структура на виробництві с/г продукції включає такі основні елементи: витрати на оплату праці з врахуванням на соціальне страхування і матеріальні витрати, в які ввійшли до собівартості продукції, амортизація основних засобів виробництва, інші витрати.

Структура витрат, яка є складовою собівартості продукції, з роками змінюється повільно, на відміну від суттєвої зміни в її окремих компонентах. Так, в Україні, починаючи з 1992 р. зі швидким зростанням інфляції, в структурі витрат значно збільшились витрати на оплату праці оскільки більша частина обігових коштів, якими володіли господарства, витрачалися на покриття боргу по заробітній платі. При цьому по Україні оплату праці перевищували на всі матеріальні витрати в середньому на 15%.

За останні роки відбулися зміни в структурі витрат майже по всіх складових. Зокрема знизились витрати на закупівлю насіння, кормів, мінеральних добрив, зросли витрати на електроенергію, оплату послуг та запчастин. Оскільки в Україні існують невеликі запаси і низький видобуток нафти та природного газу, та особливо суттєво збільшились витрати на паливо. До того ж, щорічні потреби с/г становлять близько 45% в дизельному паливі від загальних потреб, бензину - 38%. Тобто господарства не зменшуючи витрати на палива, не в змозі закупити його в необхідній кількості. Ці витрати зменшують можливість с/г підприємств, що до закупівлі насіння, кормів, добрив. Тому підприємства забезпечують себе насінням та кормами власного фонду.

Розглянемо структуру витрат на продукцію рослинництва на прикладі пшениці, соняшнику та ріпаку, культур які в 2009 році займали провідне місце у структурі виробництва в СФГ «Центр».

Таблиця 3.1

Структура виробничої собівартості в СФГ «Центр» за 2009 роки.

Стаття витрат	Пшениця	Соняшник	Ріпак
	тис. грн.	питома вага,%	тис. грн.	питома вага, %	тис. грн.	питома вага, %
1.Прямі матеріальні витрати, з них	590	57,5	913	58,4	383	67,7
- насіння та посадковий матеріал	107	10,4	335	21,4	154	27,2
- мінеральні добрива	294	28,6	183	11,7	73	12,9
- нафтопродукти	78	7,6	209	13,3	50	8,8
- оплата послуг і робіт сторонніх організацій	-	-	-	-	-	-
- решта матеріальних витрат	111	10,8	186	11,9	106	67,7
2. Прямі витрати на оплату праці	101	9,8	156	9,9	46	8,1
3. Інші прямі витрати та загальновиробничі витрати всього, з них :	334	3,2	493	31,5	136	24
- амортизація необоротніх активів	81	7,9	179	11,4	45	7,9
- відрахування на соціальні заходи	21	2,04	8	0,5	5,0	1,3
- решта прямих та загальновиробничих витрат	232	22,6	68	4,3	-	-
Виробнича собівартість всього	1025	100	1562	100	565	100

Розглянувши дані таблиці 3.1 можна зробити такі висновки, що найбільшу питому вагу в структурі затрат займають матеріальні затрати в 2009 році їх питома вага становила 57-61%,серед матеріальних затрат найбільшу питому вагу займають нафтопродукти та інші матеріальні затрати, це спричинено в першу чергу високими цінами на паливо мастильні матеріали.

Далі розглянемо показники та динаміку повної собівартості продукції рослинництва та тваринництва, ціни реалізації, прибуток на 1 ц. продукції та рівень рентабельності досягнутий підприємством за період з 2005 року по 2009 рік.

Таблиця 3.2

Динаміка повної собівартості продукції рослинництва в СФГ «Центр», 1 ц. грн.

Культура	2005р.	2006р.	2007р.	2 008р.	2 009р.	2009р. до 2005р.,%
Пшениця	31,8	39,7	44,8	48,3	76,2	240,0
Гречка	54,6	80,8	133,9	112,5	96,8	177,4
Кукурудза на зерно	39,2	32,3	64,3	63,4	46,4	118,4
Ячмінь	32,3	45,2	97,7	49,0	63,4	196,2
Горох	0,0	0,0	496,2	73,5	87,5
Овес	25,9	30,8	48,0	34,1	78,6	303,7
Соняшник	75,3	73,2	84,2	107,6	107,9	143,2
Соя	71,7	83,8	152,3	122,8	86,4	120,5
Ріпак	0,0	57,9	86,3	103,8	365,7

Дані наведені в таблиці свідчать про постійну тенденцію до зростання повної собівартості продукції рослинництва. Так наприклад повна собівартість озимої пшениці зросла за період 2005-2009 року на 140%.

Динаміка повної собівартості продукції тваринництва також має тенденцію до зростання. Приріст ВРХ зріс на 102,5%, молока на 128%, а приріст свиней взагалі збільшився понад в 3 рази, з 1084 грн. за ц. в 2005 році, до 3500 грн. в 2009 році.

Таблиця 3.3

Динаміка повної собівартості 1 ц продукції тваринництва в СФГ «Центр», грн.

Група тваин	2005р.	2006р.	2007р.	2008р.	2009р.	2009р. до 2005р. %
ВРХ	819,5	818,7	993,2	1104,0	1659,3	202,5
свині	1084,0	1076,9	1205,1	1357,1	3500,0	322,9
молоко	71,1	89,2	121,4	166,4	162,1	228,0

Разом з собівартістю зростала і ціна реалізації, але не пропорційними темпами в порівнянні до повної собівартості, що відповідно вплинуло на рівень прибутку в розрахунку на 1 га. та 1 ц. та рівень рентабельності.

3.2 Рівень реалізації продукції в господарстві

Наразі сільськогосподарські товаровиробники відчувають труднощі у збуті своєї продукції. В нинішніх умовах, навіть при спадаючих обсягах виробництва, виробники змушені реалізувати свою продукцію за цінами, які не дають змогу підприємствам здійснювати розширеного відтворення. Деякі з них не в змозі забезпечити навіть простого відтворення, не говорячи про впровадження нової техніки, освоєння новітніх технологій.

В наступній таблиці проаналізуємо динаміку цін реалізації продукції тваринництва в СФГ «Центр»



Таблиця 3.4

Динаміка ціни реалізації 1 ц продукції тваринництва в СФГ «Центр», грн.

Група тварин	2 005р.	2 006р.	2 007р.	2 008р.	2 009р.	2009р. до 2005р. %
ВРХ	662,7	725,4	598,6	840,0	844,4	127,4
свині	1176,5	846,2	722,2	1205,4	2423,1	206,0
молоко	86,7	83,0	132,9	152,8	161,4	186,2

Таблиця 3.5

Динаміка ціни реалізації 1 ц. продукції рослинництва в СФГ «Центр»

Культура	2005р.	2006р.	2007р.	2008р.	2009р.	2009р. до 2005р.,%
Пшениця	41,1	55,3	82,8	61,6	63,8	155,0
Гречка	81,2	113,7	144,5	109,6	127,1	156,4
Кукурудза на зерно	31,3	54,9	84,7	42,6	67,2	214,6
Ячмінь	48,9	44,2	88,1	70,6	64,3	131,4
Горох	-	-	145,0	92,1	103,4	-
Овес	31,0	33,6	73,8	71,5	43,5	140,4
Соняшник	88,8	90,2	199,8	94,1	186,0	209,4
Соя	86,2	91,7	177,0	118,8	257,9	299,3
Ріпак	-	110,1	156,7	166,7	191,5	-

Що до ціни реалізації то в переважній більшості випадків вона зростає значно повільними темпами, як повна собівартість як продукції зерновиробництва, так і продукції тваринництва, яка за період 2005-2009 року зросла в ціні лише на 27,2% (ВРХ), 106% (свині) та 86,2% (молоко), в той час коли зростання собівартості становило понад 100% по кожному виду продукції тваринництва. Що відповідно призводило до негативних прибутків (збитків). В наступній таблиці розглянемо динаміку прибутків (збитків) в розрахунку на 1 ц. продукції зерновиробництва та продукції тваринництва.

Також виходячи з урожайності зернових культур маємо можливість проаналізувати прибуток збиток від виробництва сільськогосподарських культур на 1 га. посіву в наступній діаграмі.

Рис 3.1. Динаміка прибутку (збитку) на 1 га. посіву сільськогосподарських культур в СФГ «Центр», грн../га.

економічний використання ресурс сільськогосподарський

Як свідчать дані наведені в рис. 3.1, що кожен рік в підприємстві виявляється збиткова культура, особливо значних збитків в розрахунку на 1 га. приніс в 2007 році горох, біля 2217,8 грн. на 1 га. посіву, що при посіву гороху в розмірі 78 га. принесло підприємству понад 168 тис. грн. збитку.

Але поряд зі збитковими культурами в підприємстві є і прибуткові культури, які перекривають збитки і навіть приносять прибуток підприємству, адже за останні 5 років підприємство було прибутковим.

В тваринництві ситуація значно гірша, розглянемо рівень прибутку (збитку ) на 1 ц. продукції тваринництва в наступній таблиці.

Таблиця 3.7

Динаміка прибутку на 1 ц. продукції тваринництва в СФГ «Центр» за 2005-2009 рік.

Культура	2005р.	2006р.	2 007р.	2 008р.	2 009р.	2009р. У % до 2005р.
ВРХ	-156,8	-93,3	-394,6	-264,0	-814,8	-75,0
свині	92,4	-230,8	-482,9	-151,8	-1076,9	-116,9
молоко	15,6	-6,1	11,5	-13,6	-0,7	-41,8

Як видно з таблиці 3.7 за останні 5 років продукція тваринництва приносила збиток підприємству, лише в 2005 році прибутковим виявилось виробництво молока та приросту свиней, та в 2006 році також прибутковим було виробництво молока. Але зі збільшенням собівартості кормів власного виробництва, закупівельних цін на медикаменти, високопородний молодняк, паливо, повна собівартість продукції тваринництва зросла значно швидкими темпами ніж реалізаційні ціни. Що призвело до від'ємного значення показників рентабельності виробництва продукції тваринництва в підприємстві за останні кілька років, що особливо чітко видно з наведеної діаграми, на якій зобразимо динаміку рентабельності основних видів продукції тваринництва.



Рис. 3.2. Динаміка рівня рентабельності (збитковості) продукції тваринництва в СФГ «Центр», %.

В рослинництві не настільки негативна ситуація, але зустрічаються збиткові культури і в цьому випадку, особливо тяжкими для підприємства були 2007 та 2009 роки, коли воно виявлялось прибутковим лише за рахунок отримання державних дотацій.

Рівень рентабельності продукції рослинництва розглянемо в наступній таблиці.

Таблиця 3.8

Показники рентабельності виробництва продукції зерна в СФГ «Центр».

Культура	2005р.	2006р.	2007р.	2008р.	2009р.	2009р. до 2005р. %
Пшениця	29,5	39,2	85,1	27,5	-16,3	-55,3
Гречка	48,8	40,6	8,0	-2,6	31,2	64,0
Кукурудза на зерно	-20,0	70,1	31,7	-32,7	44,8	-223,7
Ячмінь	51,5	-2,3	-9,8	44,1	1,4	2,8
Горох			-70,8	25,4	18,2
Овес	19,6	9,1	53,8	109,5	-44,7	-227,5
Соняшник	17,9	23,1	137,3	-12,6	72,4	404,4
Соя	20,2	9,4	16,3	-3,3	198,5	981,7
Ріпак		90,0	81,5	60,5	-47,6

3.3 Аналіз фінансового стану підприємства

Як відомо, між статтями активу і пасиву балансу існує тісна взаємозалежність. Кожна стаття балансу має свої джерела фінансування. Джерелом фінансування довгострокових активів, як правило, є власний капітал і довгострокові позичені кошти. Не виключається випадок формування довгострокових активів і за рахунок короткострокових кредитів банку.

Поточні активи формуються як за рахунок власного капіталу, так і за рахунок короткострокових позичених коштів.

В залежності від джерел формування загальну суму поточних активів (оборотного капіталу) прийнято ділити на дві частини:

Змінну частину, яка складена за рахунок короткострокових зобов'язань підприємства;

Постійний мінімум поточних активів, який формується за рахунок власного і довгострокового позиченого капіталу.

Таблиця 3.8

Аналіз динаміки виробничих запасів та фінансових витрат в підприємстві

Показники	2006 рік	2009 рік	Зміни в тис. грн.	2007 рік	2009 рік	Зміни в тис. грн.
1.Виробничі запаси	924	1749	825	1749	2023	274
2Фінансові витрати	251	248	-3	248	389	141

Аналіз ефективного використання матеріальних ресурсів. Для аналізу ефективності використання матеріальних ресурсів існує певна система техніко-економічних показників. Ці показники є диференційованими залежно від особливостей виробництва та окремих видів предметів праці.

У загальному випадку всі ці показники відображають рівень та суму матеріальних витрат, а не суму матеріальних ресурсів. Вони показують вартість матеріальних ресурсів, що використані на виробництво продукції, а рівень їх витрачання - питому вагу матеріальних витрат у вартості виробленої продукції. Нормативні витрати матеріальних ресурсів на одиницю продукції, на певну послугу та на певний обсяг випуску продукції є ключовим елементом у системі управління й аналізу використання матеріальних запасів, бо тільки порівняно з ними підприємство може визначити ефективність і доцільність фактичних витрат за 2009 рік.

Таблиця 3.9

Динаміка виробничих запасів в СФГ «Центр»

Виробничі запаси	На поч. 2009року	На кін 2009року	Відхилення	На поч. 2009року	На кін 2009року	Відхилення
2007 рік	974	924	- 50	34,96	31,62	- 3,34
2008 рік	924	1749	825	31,62	34,31	2,69
2009 рік	1749	2023	274	34,31	38,00	3,69

Аналізуючи дані таблиці можна сказати, що питому вагу в поточних активах займає готова продукція. На початок 2007 року на її долю припадало 34,96% поточних активів, до кінця 2009 року абсолютна її сума збільшилась, також збільшилась її питома вага (на 3,69), що свідчить про хорошу затовареність ринку збуту.

даних балансу підприємства видно, що підприємство спроможне погасити свої поточні зобов'язання:

за рахунок грошових коштів усі короткострокові зобов'язання;

за рахунок грошових коштів та коштів у розрахунках з дебіторами - на 177% короткострокових зобов'язань;

за рахунок усіх оборотних активів - 227% короткострокових зобов'язань.

Отже, аналізоване підприємство можна охарактеризувати як стійке і незалежне.



4. Шляхи та резерви підвищення ефективності виробництва продукції в господарстві

4.1 Резерви збільшення виробництва продукції рослинництва в СФГ «Центр»

Розглянемо безпосередньо резерви збільшення виробництва продукції зерновиробництва.

Таблиця 4.1.

Резерви збільшення виробництва зерна за рахунок збирання в строки

Культура	Площа, зібрана пізніше встановленого строку, га.	Урожайність, ц./га.	Резерви збільшення збору продукції, ц.
		при збирання в строк	при збиранні із запізненням	з 1 га.	з усієї площі
Пшениця	25	29,8	24,4	20	500
Кукурудза на зерно	90	75	45	30	2700
Ячмінь	115	31	26,1	20	2300
Овес	10	28	25	15	150
Всього	240	Х	Х	Х	7600

Отже за умови збирання всіх сільськогосподарських культур в оптимальні строки ми маємо резерв збільшення виробництва продукції рослинництва в розмірі 7600 ц.

Наступним резервом збільшення виробництва є покращання сортової бази, тобто використання районованих сортів та гібридів сільськогосподарських культур.

Отже як свідчать данні наведені в таблиці 4.2 підприємство має потужний резерв до збільшення виробництва зерна за рахунок використання районованих сортів та гібридів.



Таблиця 4.2

Резерви збільшення виробництва зерна за рахунок покращення сортової бази

Культури	Зібрана площа, га.	Середня урожайність з врахуванням раніше визначених резервів, ц./га.	Резерви збільшення виробництва продукції
		в середньому по господарстві	Назва	сортовим і гібридним насінням	з 1 га	з усієї площі
Пшениця	510	29,8	Миронівська 33	49	21,7	11044,8
Гречка	191	16,7	ДК 440	30	13,4	2550,4
Кукурудза на зерно	142	75	Юкатан	149	66,4	9427,2
Ячмінь	647	31	Бєлград	47	20,9	13542,4
Горох	205	23,5	Ворскла	42	18,8	3848,8
Овес	65	28	Пасіфік	33	14,8	963,2
Всього	1765	215,2	Х	53	23,5	41376,8

Наступним резервом збільшення є досягнення рівня передового господарства, але так склалось історично, що досліджуване підприємство завжди було передовим, і лише в 2009 році показало дещо гірші показники, ніж в середньому по району.

Отже в наступній таблиці узагальнимо розраховані нами резерви збільшення виробництва зернових.

Таблиця 4.3.

Узагальнення розрахованих резервів.

Джерела резервів збільшення виробництва зернових	Види продукції
	Пшениця	Кукурудза на зерно	Ячмінь	Овес
- від ліквідації втрат при зборі урожаю	500	2700	2300	150
- посіву сортовим і районованим насінням	510	9427,2	13542,4	963,2
- від збільшення урожайності до рівня передового господарства	-	-	-	-

Отже лише виконав 2 наступні мови (дотримання строків збирання та використання районованих сортів та гібридів) підприємство має можливість значно збільшити обсяг виробництва продукції рослинництва.

4.2 Шляхи підвищення ефективності виробництва продукції рослинництва

Аналіз економіки галузі з 1999 року свідчить, що виробництво соняшнику недостатньо стимулювалось, площі посіву і валові збори насіння в окремі роки зменшувались, і тому наша країна вимушена була купувати за кордоном значну кількість рослинного масла або олійної сировини.

Отже, необхідно розширити (там, де доцільно) посівну площу соняшнику, а головне - підвищити його врожайність і якість насіння, зменшити матеріальні й трудові затрати на одиницю продукції, збільшити валові збори насіння і прибутки від його реалізації.

Одним із факторів збільшення обсягів виробництва насіння соняшнику є удосконалення структури його посівів.

Дані наукових установ свідчать про велику роль періодичного повернення соняшнику на попереднє місце в одержанні високих урожаїв. Так, за даними Миколаївської станції у середньому за шість років при поверненні соняшнику на попереднє місце сівозміни через три роки було вирощено по 13,7ц/га, через чотири роки - 14,9ц/га, через п'ять - 16,8ц/га і через шість - 19,1ц/га. У тому випадку, коли соняшник висівали раз у дев'ять років - зібрали 22,4ц/га.

У 10-пільній сівозміні (1-чорний пар, 2,3 - озима пшениця, 4 - соняшник, 5 - кукурудза на зерно, 6 - овес, 7 - кукурудза на зерно, 8 - кукурудза на силос, 9 - озима пшениця, 10 - соняшник) повернення соняшнику через три роки, порівняно з п'ятирічним періодом, призвело в середньому до недобору 4,9ц/га насіння. При поверненні цієї культури в зерно просапні сівозміни через п'ять і дев'ять років різниці в урожайності майже не було - 27,1 - 27,3ц/га.

Зменшення збору насіння соняшнику з 1га посіву при частому поверненні його на попереднє поле пояснюється, насамперед, більшою ураженістю рослин хворобами. Так, при поверненні соняшнику на попереднє місце в 10-пільноній сівозміні через дев'ять років на восьмий рік вирощування уражених рослин несправжньою борошнистою росою налічувалось 5,5%, через п'ять років - 6,1%, через три - 12,3%, через рік у 2-пільній сівозміні - 26% і при щорічній сівбі - 40%.

Слід відзначати, що через п'ять років повернення соняшнику на попереднє місце, ураженість рослин цією хворобою внаслідок зменшення кількості збудника знижується. Це пояснюється, насамперед, їх життєздатністю.

Тому товарні посіви соняшнику при сучасній технології його вирощування можна повертати на попереднє місце не через 8-10 років, як рекомендували раніше, а через 6 років. Повторні беззмінні посіви соняшнику недопустимі.

Слід звернути увагу, що в 8-10-пільних сівозмінах соняшник повинен займати не більше одного, а в 5-6-пільних не більше половини поля. Недотримання цієї вимоги приводить до значного недобору урожаю насіння.

Важливим фактором у збільшенні обсягів виробництва насіння соняшнику є вибір сорту. Тому господарства, які вирощують соняшник, повинні приділяти більше уваги прискореному впровадженню у виробництво нових високопродуктивних сортів і гібридів.

За останній час лише українськими науковцями - Інститутом олійних культур (м. Запоріжжя), Селекційно-генетичним інститутом (м. Одеса), Інститутом рослинництва ім. В.Я. Юрьєва (м. Харків) було продемонстровано понад 30 гібридів соняшнику. Переважну більшість з них було зареєстровано та занесено до державного Реєстру сільськогосподарських рослин.

Такі іноземні компанії як Інститут Новий Сад та компанія Продуктова з Югославії, Ван дер Хаве з Голландії та її СП “Наваско”, Кооп де По та Рустіка із Франції, Саат Юніон, Піонер і Декалаб із США та багато інших демонструють світові досягнення гетерозисної селекції. Продукція цих компаній користується заслуженою популярністю серед виробників та спеціалістів. Зацікавленість іноземними гібридами зумовлена ідеальною рівністю, стеблистою дружністю сходів, енергією стартового росту, високою продуктивністю. У зв'язку з цим популярною є продукція компанії Каргілл (США), відділення якої почало свою діяльність на ринку України з 1990 року. Метою компанії є забезпечення сільськогосподарських виробників усіма необхідними компонентами для вирощування соняшнику, а також кукурудзи та інших культур. Для цього постачається насіння, гербіциди, високопродуктивна посівна техніка. Разом з тим проводиться сервісне агрономічне та технічне обслуговування клієнтів. Завдяки такому стилю роботи у 1996 році на 80 тис. га, засіяних гібридами селекції Каргілл, господарства отримали 25-26ц/га, при цьому середній урожай у цих регіонах становив 17-19ц/га. В 1997 році площа посівів гібридів Каргілл становила близько 110 тис. га.

Усвідомлюючи важливість та перспективність українського ринку, з 1996 року компанії почала виробляти насіння соняшнику гібридів першого покоління в Україні. Для цього було поставлено найновіше обладнання з США та Данії для сушіння, калібровки, хімічної обробки та пакування насіння соняшнику на заводі компанії у Донецькій області. Було вироблено насіння соняшнику гібрида С-207 високих посівних кондицій. У 1997 році вироблялось насіння вже п'яти гібридів. Отже, зараз продукція компанії стає більш доступною для виробників та пристосованою до місцевих умов вирощування. Успіхи компанії зумовлені сполученням оригінальної маркетингової політики та високою якістю продукції. Селекціонери компанії Каргілл ведуть конструктивні діалоги з українськими колегами, творчий обмін селекційним матеріалом. Наприклад, материнську форму найбільш поширеного гібрида С-207 було отримано із складної популяції сорту Передовик. Тому цей гібрид користується популярністю серед Європейських виробників уже протягом 10 років. На сьогодні посівні площі гібрида в усьому світі складають 3 млн. гектарів. Не менш популярний гібрид Ріосол характеризується високими кондиціями росту, вмістом олії (48-50%) та чудовою адаптованістю. Привертають увагу й таки гібриди як Туркуаз, Султан, Єлісол.

За роки співробітництва багато господарників переконалися, що після придбання насіння їм гарантовано додатковий урожай у 3-4ц/га, що не тільки окупає витрати за придбання насіння, а й дає значний прибуток.

Водночас результати досліджувань, проведених в межах державної програми Міністерства України у справах науки та технології у наукових установах різних грунтово-кліматичних зон свідчать, що порівняно доступним і вагомим заходом підвищення урожайності соняшника в Україні може бути широке впровадження повних біостимуляторів росту рослин.

Чотирирічні результати вивчення біостимуляторів, одержані на Черкаській, дворічні - на Полтавській державних сільськогосподарських дослідних станціях встановили, що серед відомих стимуляторів найефективніші для застосування на посівах соняшнику є препарати Інституту борорганічної хімії НАН України (Трептолем, Ємістим С, Агростимулін) і Науково-інженерного центру АКСО НАН України (Триман і Ріст 3).

Аналіз результатів досліджень показує, що в сучасний період складного економічного стану використання нових біостимуляторів можна по праву вважати одним з найдешевших, економічно доступних і високоефективних резервів підвищення врожайності та олійності насіння соняшнику. Трудомісткість способів їх застосування є низькою. Доведено, що нові біостимулятори можна вносити разом з пестицидами при протруюванні насіння та при обприскуванні посівів гербіцидами проти бур'янів.

Проведені розрахунки свідчать, що витрати на придбання та внесення біостимуляторів перекриваються прибутками від додаткового підвищення врожайності та олійності соняшнику в десятки разів.

Одним з основних резервів підвищення ефективності вирощування насіння соняшнику є широке впровадження інтенсивної та індустріальної технологій, які мають переваги перед традиційною. При застосуванні будь-якого варіанта інтенсивної чи індустріальної технології в кожному господарстві потрібно прагнути до виробництва екологічно чистої продукції соняшнику. Тому з кожним роком все більше господарств освоюють безгербіцидні (або малогербіцидні) технології вирощування цієї культури.

Найважливіший показник економічної ефективності виробництва соняшнику - вихід олії з 1га товарних посівів соняшнику. Цей показник залежить не тільки від урожайності рослин, але й від вмісту олії в насінні соняшнику, що значною мірою визначається сортом (гібридом) та технологією вирощування. Вміст олії в окремі роки становив 44,2-47,6% від загальної маси насіння соняшнику. У той же час підвищення олійності лише на 1% дозволяє додатково одержати в Україні близько 28тис.ц цього цінного продукту.

Для збільшення валових зборів урожаю необхідно застосовувати передову агротехніку виробництва цієї культури з використанням нових високопродуктивних машин. При цьому необхідно звертати увагу на всі ланки технологічного процесу його виробництва - високу якість посівного матеріалу, достатнє забезпечення рослин поживними речовинами, максимальне збереження і раціональне витрачання запасів вологи, що залежить від агротехніки сівби та догляду за рослинами і т. д.

Не слід при цьому забувати про затрати праці та матеріальні витрати на вирощування і збирання соняшнику. Науковими дослідженнями і виробничою практикою окремих господарств доведено, що у всіх господарствах, при наявній технічній озброєності, є можливість зменшення цих затрат, яка полягає у вдосконаленні технології механізованого догляду за посівами та збирання врожаю.

Для вирощування високих урожаїв соняшнику велике значення має додержування технологічних вимог. Тому потрібно якісно виготувати технологічну карту на виконання тієї чи іншої операції. Вона дає можливість організованіше підготуватись до роботи, легше виконувати і об'єктивніше оцінювати якість її виконання. Чим точніше буде витримана технологія виробництва соняшнику, тим з кращими показниками завершиться його виробництво.