Управління системою "Цілісне здоров’я та фізична активність" армії США в умовах зниження фізичного стану бойових резервів: досвід для Збройних Сил України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Управління системою "Цілісне здоров'я та фізична активність" армії США в умовах зниження фізичного стану бойових резервів: досвід для Збройних Сил України

Анохін Євген Дмитрович доктор філософії з фізичної культури і спорту, доцент Національна академія сухопутних військ імені гетьмана П. Сагайдачного, м. Львів

Романчук Сергій Вікторович доктор наук з фізичного виховання та спорту, професор Національна академія сухопутних військ імені гетьмана П. Сагайдачного, м. Львів

Петрук Андрій Петрович кандидат наук з фізичного виховання і спорту Національна академія сухопутних військ імені гетьмана П. Сагайдачного, м. Львів

В статті проаналізовано структуру і механізм управління системою „Цілісне здоров'я та фізична активність” сухопутних військ США. Визначено, що у системі фізичної підготовки відбуваються зміни в залежності від умов ведення сучасних бойових дій, з урахуванням рівня фізичної підготовленості бойового резерву і новітніх технологій фізичного вдосконалення людини. Встановлено, що відповідальність за ефективність функціонування системи на рівні армії покладено на Секретаря армії (Міністра армії), у військових формуваннях (бригадах) - на їх командирів. Фахівцям з фізичної підготовки і здоров'я військовослужбовців в управлінні процесом їхнього фізичного вдосконалення відводиться консультативна, дорадча та інформаційно-аналітична функції. Також встановлено, що основною функцією управління фізичною підготовкою особового складу є політика - напрям діяльності керівників, що регулює лінію поведінки підпорядкованих військовослужбовців щодо власного фізичного вдосконалення, завдяки створенню належних психолого-педагогічних і організаційно-адміністративних умов для процесу фізичної підготовки. Запропоновано елементи управління системою „Цілісне здоров'я та фізична активність” армії США, які визначили її ефективність, використати при реформуванні системи управління фізичною підготовкою Збройних Сил України.

Ключові слова: боєздатність збройних сил, система, фізична підготовка, система управління.

Anokhin Ye. D., Romanchuk S.V., Petruk A. P.. Management of the „Holistic Health and Fitness” System of the US Army the Conditions of Decreasing the Physical Condition of the Combat Reserves: Experience of the Armed Forces of Ukraine. The article analyzes the structure and management mechanism of the „Holistic Health and Fitness” system of the US Army. It was determined that changes are taking place in the system of physical training depending on the conditions of conducting modern military operations, taking into account the level of physical fitness of the combat reserve and the latest technologies of physical improvement of a person. It was established that the responsibility for the effectiveness of the functioning of the system at the level of the army rests with the Secretary of the Army (Minister of the Army), in military formations (brigades) with their commanders. Specialists in the physical training and health of military personnel in the management of the process of their physical improvement are assigned consultative, advisory, and informational and analytical functions. It was also established that the main function of managing the physical training of personnel is policy - the direction of activity of managers, which regulates the line of behavior of subordinate servicemen regarding their own physical improvement, thanks to the creation of appropriate psychological-pedagogical and organizational-administrative conditions for the process of physical training. It is proposed to use the management elements of the "Integral health and physical activity" system of the US Army, which determined its effectiveness, in reforming the physical training management system of the Armed Forces of Ukraine.

Keywords: combat capability of the armed forces, system, physical fitness training, management system.

Постановка проблеми та її зв'язок з важливими науковими та практичними завданнями

фізична підготовка армія бойовий

Система фізичної підготовки (ФП) Збройних Сил (ЗС) України до дрібніших деталей скопійована з системи ФП радянської армії, показала свою неспроможність забезпечувати фізичну готовність (ФГ) військовослужбовців до бойової діяльності (БД) в умовах зниження рівня фізичної підготовленості та стану здоров'я призовного контингенту [10; 12; 17]. Відповідно до теорії управління, за таких умов першим компонентом системи, який мав би бути зміненим з метою підвищення ефективності функціонування системи, це - управління [5, с.190]. Наслідком невідповідності системи управління умовам середовища є кризовий стан ФП ЗС України тривалістю у тридцять років [3; 9]. Отже, трансформація системи ФП ЗС вже понад тридцять років є об'єктивною необхідністю. І досвід бойових дій і намір України перейти на повністю професійні ЗС лише збільшує актуальність такої трансформації. А першим елементом, який має бути реформованим, є система управління [5, с.190].

Теоретики системного аналізу стверджують, що усі системи створюються, функціонують і розвиваються за однаковими закономірностями. А розв'язання проблем, що виникають в однотипних системах, розв'язуються за однаковим алгоритмом [8; 13]. Крім цього, фахівці з управління радять при реформуванні неефективних систем управління орієнтуватись на моделі, які вже далі позитивний результат [15]. В цьому контексті, нами вивчено модель управління ФП сухопутних військ (СВ) США, командування яких змогли знайти спосіб розв'язання проблеми забезпечення фізичної готовності (ФГ) особового складу при незадовільному рівні фізичного стану бойового резерву.

Аналіз літературних джерел

ФП іноземних армій в різні роки ставали предметом уваги багатьох науковців. І особливо активно вона стала досліджуватись останніми роками. Нам вдалось ознайомитись з працями Базіра і О. Арсененко (2022), М. Богданова (2022), С. Глазунова (2020), О. Гнидюка (2021, 2022), В. Дідковського і О. Кузенкова (2023), Т. Круцевич зі співавторами (2021), Є. Куришко (2022, 2023), В. Михайлов зі співавторами (2023), О. Лойко (200б), А. Одерова зі співавторами (2014, 2022, 2023), О. Петрачкова (2013, 2023), А. Порохнявого (2022), М. Саїнчука і А. Саїнчук (2021), О. Ярмака зі співавторами (2023, 2024). Однак, публікацій, присвячені дослідженню управління ФП ЗС США нам знайти не вдалось.

Автори більшості публікацій, з якими нам вдалось ознайомитись, в якості джерел інформації використовували, головним чином, статті інших авторів, іноді, доволі давніх років. На момент публікацій деяких праць документи, що визначають організацію ФП, зазнали змін, які при написанні робіт не були відображені. Тому в багатьох роботах висвітлена певною мірою застаріла інформація.

З огляду на сказане, доводиться визнати, що ґрунтовних робіт з аналізу основних компонентів систем ФП іноземних армій і, зокрема управління ними, знання про які могли би бути корисними при розробці моделей управління вітчизняної системи ФП, нажаль, досі не існує.

Мета статті (постановка завдань). Проаналізувати структуру, засоби і методи управління системою „Цілісне здоров'я та фізична активність” СВ США, виявити і оцінити елементи системи управління, які можна було би використати при реформуванні системи управління ФП ЗС України.

Методи дослідження: Для аргументування основних положень дослідження, узагальнення наявних даних щодо управління „Цілісне здоров'я та фізична активність” СВ США та її функціонування застосовувались загальнонаукові методи досліджень: аналіз і синтез керівних документів і публікацій у загально доступних засобах масової інформації США з проблематики, що досліджувалась.

Виклад основного матеріалу

Управління складними системами є функцією і, водночас, елементом системи. Під управлінням як функцією розуміють цілеспрямований неперервний вплив на систему, процес з метою збереження їх сталості або переведення з одного стану в інший, відповідно до встановленої мети [6, с. 16; 7, с. 256]. Вплив на систему має бути саме неперервним, адже, відповідно до принципу причинності, відповідно до якого, зміни в будь -якій системі можуть відбуватись лише під впливом відповідних управлінських дій на неї. Без таких впливів на систему вона, відповідно до законів механіки І. Ньютона, перебуває або в стані спокою, або рівномірного руху до раніше встановленої мети системи [16, с. 101].

Управління здійснюється відповідною посадовою особою (керівником) або керівним органом завдяки виконанню відповідних функцій управління, які в своїй сукупності відображають зміст і реальність впливу на систему [6, с. 66; 15; 16, с. 33-34;]. Вважається, що при відсутності керівника чи керівного органу система, як цілісне утворення, існувати та ефективно функціонувати не може [6, с. 26].

Ефективність управління будь-якою системою досягається правильною організацією системи управління - її структури та способу функціонування [7, с. 256]. При цьому, структура управління, як сукупність управлінських органів і зв'язків між ними, має визначальне значення, адже саме вона визначає спосіб функціонування системи [15; 18, с.10]. Правильна структура управління може бути побудована лише на обґрунтованій науковій методологічній основі, якою є система принципів формування організаційних структур управління [7, с. 256-258; 13, с.155; 15]. Ефективний процес управління потребує відповідного механізму управління - сукупності засобів і методів впливу управлінських органів на систему чи процес. Його ефективність є складовою ефективності функціонування системи [5, с. 191; 15; 16, с.11].

Створення будь-якої системи без дотримання принципів системності, по незнанню чи з будь-яких інших причин, неодмінно призводить до кризи системи [8, с. 5].

Відповідно до теорії управління, кризовий стан системи, потребує особливого - кризового управління. Його призначення - виявлення та оцінка факторів, що становлять загрозу існуванню системи, розробки програми антикризових дій, спрямованих на забезпечення виходу системи з кризи та її поступального розвитку [1].

В ЗС США з початку 2000-х років, як і в нас, спостерігається погіршення рівня фізичної підготовленості та стану здоров'я бойових резервів. Командування СВ США армії визнало неспроможність чинної на той час системи ФП розв'язати зазначену проблему. Офіційна статистика засвідчує, що ситуація з фізичним станом бажаючих служити в армії з кожним роком лише погіршується. Для того, щоби не зірвати набір рекрутів, армія була вимушена спочатку спростити обов'язкові при вступі до армії тести ФП і знизити стандарти вмісту жиру в організмі новобранців, а у 2024 році повністю їх скасувати [19; 21].

Усвідомлюючи значення ФГ окремого солдата для боєздатності всієї армії, і, немаючі можливості відбирати на службу осіб, які відповідали б встановленим стандартам фізичного стану, армійське командування прийняло рішення про докорінне реформування системи ФП. Результатом реформування стала розробка доктрини „Цілісне здоров'я та фізична активність” (H2F - Holistic Health and Fitness), викладеної в Польовому керівництві FM 7-22 2020 року з однойменною назвою [23]. Командування армії висловлює впевненість, що завдяки проведеній реформі, воно здатне забезпечити фізичну, а на її базі, і повну оперативну готовність військовослужбовців навіть при низькому рівні фізичної підготовленості бойових резервів [19; 23, с. Xiii-XiV].

Система управління ФП ЗС США відрізняється від управління ФП ЗС України, насамперед, децентралізацією, а, отже, і відсутністю єдиного керівного органу. Єдиним керівним документом МО США з ФП, призначеним для усіх видів ЗС, є Директива МО №1308.3 „Програма ФП та композиції тіла” (DOD 1308.3) 10.03.2022 року. Цей документ визначає політику командування ЗС щодо ФП особового складу усіх її видів, встановлює процедури, які регулюють стандарти ФП та складу тіла військовослужбовців, визначає відповідальних посадових осіб та їх обов'язки щодо організації діяльності з реалізації вимог директиви. Політика МО ґрунтується на постулаті, що фізична підготовленість є життєво важливою складовою загального здоров'я, добробуту та фізичної працездатності військовослужбовців і має важливе значення для оперативної готовності [22, с. 3].

Відповідно до DOD 1308.3 контроль і координація діяльності посадових осіб з числа фахівців різних служб міністерства оборони в ранзі помічників міністра оборони та їх заступників, призначених для виконання певних функцій щодо організації ФП, покладено на заступника міністра оборони з персоналу та готовності [22, с. 4].

У видах ЗС США відповідальність за організацію і ефективне функціонування ФП покладено на Секретарів (Міністрів) видів ЗС [22, с.5].

В ЗС України жодним документом не визначена особа, яка несе персональну відповідальність за результати функціонування системи ФП ЗС. Низьку результативність системи керівники вищого рівня традиційно воліють списати на „недостатній рівень кваліфікації фахівців ФП...” [16, с. 180], не бажаючи визнавати, що від фахівців ФП тактичного рівня мало, що залежить при недієздатній системі ФП ЗС в цілому.

В армії США основним керівним документом з ФП є Польове керівництво FM 7-22 „Цілісне здоров'я та фізична активність” (H2F - Holistic Health and Fitness) 2020 року. Цей документ встановлює армійську доктрину ФП, визначає стратегічну основу нової системи фізичної, психічної і моральній підготовки військовослужбовців до ефективної професійної діяльності [23, с. ІХ, 1-1].

Відповідно до пункту 1-10 Керівництва, безпосередня відповідальність за загальне управління системою H2F покладено на керівників стратегічного рівня. Це обумовлено тим, що, відповідно до доктрини H2F, саме лідери стратегічного рівня встановлюють політику і правила, визначають цілі, розподіляють ресурси і здійснюють контроль якості готовності солдатів до професійної діяльності [23, с. 1-2]. Для стратегічного керування системою, визначення майбутнього напряму розвитку доктрини, політики, підготовки і розвитку персоналу H2F створено спеціальний керівний орган армії (штаб) з числа фахівців різного професійного напряму, який функціонує під наглядом вищого керівництва армії [23, с.1 -3]. На нього покладено постійний моніторинг стану системи H2F, аналіз фізичної підготовленості особового складу армії, рівень і причини травматизму та один раз на півроку доведення своїх висновків з будь-якими рекомендаціями щодо змін системи керівництву армії для прийняття рішення [24].

На наш погляд в такому підході командування армії до управління системою H2F реалізується одна з аксіом управління, відповідно до якої повноцінне функціонування системи ФП, як будь-якої іншої соціальної системи, неможливе без зацікавлення в її функціонуванні відповідних посадових осіб, яким належить право приймати рішення щодо ФП [15].

Під управлінням в системі H2F розуміється командування, контроль, регулювання, політика, оцінка і забезпечення програмних стандартів [23, с. 1-4]. І цьому елементу системи командування армії відводить особливе місце. Воно вважає, що ефективність функціонування системи залежить від її правильного провадження в підготовку армії [23, с. XIV], що „успіх чи провал системи H2F залежить від якості керування нею” [23, с. 1-11]. Саме тому армійське командування вважає управління найважливішим елементом системи H2F та пріоритетом діяльності керівників ФП усіх рівнів. Таки погляди командування відповідають твердженню системних аналітиків про те, що усі проблеми, що мають місце в соціальних системах, є результатом безсистемних впливів на них з боку відповідних посадових осіб [13, с. 3].

Основною відмінністю управління ФП армії США від прийнятої в ЗС України, є виділення в ньому такої функції, як „політика”. Відповідно до FM 7-22 під політикою, як функцією управління, командування СВ США розуміє діяльність посадових осіб, які мають в підпорядкуванні особовий склад і відповідають за його підготовку, що регулює лінію поведінки підпорядкованих військовослужбовців щодо власного фізичного вдосконалення [23].

І саме цей елемент процесу управління командування армії вважає найважливішим. Адже, дотримання лідерами усіх рівнім політики, правил, положень і намірів доктрини H2F командування армії напряму пов'язує з досягненням мети системи H2F - покращення фізичної, психічної і моральної готовності кожного солдата до виживання і перемоги в будь-якій оперативній обстановці [23, с. 1-3, 2-3].

На наш погляд, саме в політиці, як функції управління, виявляється ставлення командного складу усіх рівнів до ФП. Проявом такого ставлення командування стратегічного рівня до ФП є збільшення кількості годин на заняття ФП з 3 до 5-7,5 годин або 5-6 занять на тиждень при тривалості одного заняття - 60 або 90 хвилин [23, с. 14-1]; вимога до лідерів ставитись до ФП також відповідально, як і до інших видів підготовки [23, с. 6-4], а для забезпечення регулярності фізичних тренувань відповідно до системи H2F навіть змінювати графік навчання підрозділів або чинники, що впливають на регулярність занять і, які можна змінити [23, с. 2-3]. А армійським статутом з організації бойової підготовки AR 350-1 „Навчання армії та розвиток лідерів” 2017 року командирам рекомендовано організовувати робочий день підпорядкованого особового складу в такий спосіб, щоб він міг проводити фізичні тренування продовж 60-90 хвилин в час і в такому місці, які є найбільш сприятливими для досягнення бажаних результатів у ФП [20, с. 194].

Відповідно до DOD 1308.3 політика, яку зобов'язані проводити лідери щодо ФП, повинна мотивувати особовий складу до досягнення високих стандартів ФП [22, с. 8]. В цьому контексті командування армії рекомендує лідерів усіх рівнів постійно приймати участь у фізкультурних заходах на виду у підлеглих. На переконання командування, це сприймається особовим складом як віра командирів в систему H2F і сприяє формуванню в нього мотивації до посилення своєї активності з власного фізичного вдосконалення [23, с. 1-11]. І це повністю відповідає психології виховання мотивації.

Крім дотримання лідерами встановлених керівними документами вимог до процесу ФП і публічної демонстрації ними свого позитивного ставлення до ФП командування СВ потужними мотивуючими факторами вважає якість навчально- тренувального обладнання та місць проведення тренувань, які мають робити „процес підготовки захоплюючим” [21, с. XV, 1-2]; залежність отримання військовослужбовцем військових звань, підвищення кваліфікації (навчання) і просування по службі від рівня фізичної підготовленості і композиції тіла [18, с. 55]. Це складає сутність організаційно-адміністративних методів впливу на мотиваційну сферу військовослужбовців з метою підвищення їхньої фізичної активності. Намагання запровадити залежність професійного зростання військовослужбовців від рівня їхньої фізичної підготовленості в ЗС України завершились невдачею. Причиною цьому, стали домінування в управлінні процесом ФП механізмів, що залишились від системи ФП радянських часів; безсистемність управлінських впливів на ФП і, головне, відсутність чіткої політики щодо ФП керівників стратегічного рівня. В наслідок цього, в управлінні процесом ФП військовослужбовців ЗС України мотивація відсутня в будь-якому її виді й досі [2].

Відповідальність за успішне функціонування системи H2F на рівні військових формувань (бригад) покладено на їх керівників [23, с. 1-4]. При цьому, Керівництвом FM 7-22 визначено, що турботою командирів військових формувань має бути максимальні фізіологічні можливості всього особового складу частини, а не окремих військовослужбовців, навіть якщо вони досягли результатів світового рівня і надихають зробити теж саме інших [23, с. 6-1]. Це збігається з призначенням системи ФП забезпечувати фізичну готовність (ФГ) усіх військовослужбовців і з твердженням, яке за десятиліття перетворилось на загальновизнану аксіому, відповідно до якої боєздатність підрозділу залежить не від того наскільки сильна його найсильніша ланка, а наскільки сильною є найслабша.

Відводячи провідну роль у процесі ФП військовослужбовців лідерам, вважаючи їх провідниками культурних змін, що запроваджуються системою H2F, армійське командування приділяє багато уваги підвищенню саме їхньої ФК. На думку командування, тільки компетентні командири, які розуміють цінність і корисність системи H2F, здатні побудувати і підтримувати її в своїх підрозділах, завоювати довіру і повагу військовослужбовців, налагодити співпрацю з фахівцями H2F [23, с.1-11].

Низька компетентність керівника знижує керованість системи, під якою в теорії управління розуміється реакції системи на управлінські дії, характер сприйняття виконавцями рішень, прийнятих таким керівником. Основними видами реакцій виконавців на некомпетентне керування є ігнорування розпоряджень, формальна, безініціативна дія; або відверта протидія. Тому, відповідно до теорії управління, для підвищення якості управління теоретики управління радять підвищувати рівень керованості. Він буде вищим там, де вищим буде професіоналізм (компетентність) керівника [16, с. 39].

Навчання і підвищення ФК лідерів відбувається продовж всієї їхньої військової кар'єри, на інституціональному рівні та на різноманітних курсах [23, с. 1-11]. В результаті такого навчання лідери мають володіти знаннями щодо здоров'я і фізичної активності людини на рівні коледжу з фізичних вправ і спортивних наук та оптимізації працездатності людини [23, с. 1-12]. Для цього навіть в самому Керівництві FM 7-22 цілий розділ присвячено фізіології та основам анатомії [23, с. 4-1 - 4-9].

Таке ставлення до підготовки керівників системою H2F всіх рівнів, відповідно до теорії управління, забезпечує високий рівень керованості системою, а, отже, і ефективність процесу ФП [18, с. 39]. Нажаль, системою ФП ЗС України, формування ФК командирів військових частин і підрозділів (діючих і майбутніх) не передбачено в жодному виді [4].

Фахівці ФП в СВ США вважаються не керівниками, а експертами [25, с. ХІІІ]. Їм в управлінні процесом фізичного вдосконалення військовослужбовців відводиться консультативна, дорадча та інформаційно-аналітична функції. На них покладено нагляд за процесом, оцінювання, збір і розповсюдження передового досвіду, розроблення потреб у фінансуванні [23, с. 1-3]. Командування армії наголошує, що не маючи командних повноважень, які належать командирам, фахівці ФП не спроможні забезпечити ефективного процесу ФП військовослужбовців, а тому не можуть відповідати за його результати [23, с. 1-3]. Лише за підтримки командирів фахівці здатні виконати своє основне призначення - формувати оптимальне мислення військовослужбовців про готовність та її культуру [23, с. 1-6]. Такий підхід відповідальності за стан ФП відповідає положенням теорії управління щодо повноважень і відповідальності, відповідно до яких, відповідальність - це прерогатива посадової особи, яка наділена власними повноваженнями [11, с. 110].

На наш погляд, важливим елементом політики МО і командування армії США щодо ФП є вимога впроваджувати нововведення тільки після обов'язкових наукових досліджень, результати яких мають бути підтверджені документально [22, с. 9]. Відповідно до цієї вимоги, дослідження змін ФП армії США тривали десять років [23, с. 4-1], два з яких тривала обов'язкова в таких випадках апробація із залученням 63 тисяч військовослужбовців. Саме під час апробації і була доведена ефективність системи H2F [18; 23; 25].

Результатом такого підходу є впевненість командування армії в тому, що нова система H2F буде ефективною продовж двадцяти-тридцяти років [23, с. 1-1].

Висновки

Ефективність системи H2F СВ США обумовлена, насамперед тим, що її організаційна структура управління побудована з дотриманням положень методології конструювання подібних систем. Функції управління є взаємопов'язаними між собою і відображають зміст і логіку управлінської діяльності. Обрані командуванням засоби і методи впливу на систему і процес фізичного вдосконалення особового складу відповідають реальним умовам існування системи і забезпечують взаємоузгоджену роботу усіх її елементів в інтересах системи.

Наявність у посадової особи, яка персонально відповідає за управління системою, власних повноважень для здійснення управлінського впливу на систему є гарантією дієвості управління системою H2F та ефективності її функціонування. За такої організації управління керівник стратегічного рівня, здійснюючи реальний вплив на систему з метою забезпечення належної ефективності її функціонування, є не номінальним, а фактичним організатором функціонування системи.

Наявність в структурі управління функції „політика”, яка пронизує усе управління процесом фізичного вдосконалення особового складу, забезпечує об'єднання зусиль керівників усіх рівнів на досягнення мети системи - покращення фізичної, психічної і моральної готовності кожного солдата до виживання і перемоги в будь-якій оперативній обстановці.

Враховуючи доведену ефективність функціонування системи ФП армії США, пропонуємо при реформуванні системи управління ФП ЗС України врахувати досвід побудови структури управління ФП СВ США, зважити доцільність впровадження елементів управління ФП армії США, розглянуті у статті, і, які найбільшою мірою визначили її ефективність.

Сподіваємось, наше дослідження допоможе керівникам системою ФП ЗС України стратегічного рівня створити власну оригінальну і, головне, ефективну модель управління ФП військовослужбовців з урахуванням реалій і особливостей України та її ЗС.

Перспективи подальших досліджень полягають в обґрунтуванні і розробці моделі управління ФП ЗС України стратегічного та оперативного рівнів.

Література

1. Адамська, О. Антикризове управління в контексті реагування на регіональні виклики: теоретико-методологічний аспект. Ефективність державного управління. 2018. Вип. 2 (55). С. 30-38.

2. Анохін, Є. Д. Мотивація в управлінні фізичним вдосконаленням військовослужбовців Збройних Сил України. Сучасні тенденції та перспективи розвитку фізичної підготовки та спорту Збройних Сил України, правоохоронних органів, рятувальних та інших спеціальних служб на шляху євроатлантичної інтеграції України : тези VII Міжнародної науково-практичної конференції (Київ, 24 листопада 2023 р.). Національний університет оборони України. Київ : НУОУ, 2023. С. 408-410.

3. Анохін, Є.Д. Система фізичної підготовки Збройних Сил України в дискурсі системного аналізу. Сучасні тенденції та перспективи розвитку фізичної підготовки та спорту Збройних Сил України, правоохоронних органів, рятувальних та інших спеціальних служб на шляху євроатлантичної інтеграції України: тези VII Міжнародної науково- практичної конференції (Київ, 24 листопада 2023 р.). Національний університет оборони України. Київ : НУОУ, 2023. С. 23 - 26.

4. Анохін, Є.Д. Теоретична підготовка в системі фізичного виховання майбутніх офіцерів. Сучасні аспекти військово-професійної підготовки військово-службовців в зимових умовах: Матеріали доповідей учасників науково- практичної конференції. За заг. ред. Сухоради Г.І., Романчука С.В., Бойка С.С. Керівник проекту Фіногенов Ю.С. (Тисовець, 21-23.02.2023 р.). Київ : Управління фізичної культури і спорту Міністерства оборони України, 2023. С. 14-17.

5. Балабанюк, Ж.М. Механізм управління організацією: сутність поняття та пропозиції щодо оцінки його ефективності. Вісник Хмельницького національного університету. Хмельницький : ХНУ, 2011, №5, т. 1. С. 190-194 URL: http://surl.li/srsfo (дата звернення 05.04.2024)

6. Грибан, Г.П. Управління у сфері фізичної культури і спорту. Житомір : Вид-во „Рута”, 2022. 124 с.

7. Грицюк, П.М., Джоші О.І., Гладка О.М. Основи теорії систем і управління : навчальний посібник. Рівне : НУВГП, 2021. 272 с.

8. Дудник І. М. Вступ до загальної теорії систем : навчальний посібник. Полтава : Астрея. 2010. 129 с.

9. Євген Анохін, Сергій Романчук, В'ячеслав Афонін, Орест Лойко, Андрій Петрук. Аналіз організаційної структури управління системи фізичної підготовки Збройних сил України. Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві І укладачі: А. В. Цьось, С. Я. Індика ; Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки. Луцьк. 2023. - № 1(61). С. 3-13. doi.org/10.29038/2220-7481-2023-01 -03-13

10. Про результати підсумкової перевірки Збройних Сил України з фізичної підготовки і заходах щодо її поліпшення : директива начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 1 лютого 1993 року №ДГШ-16.

11. Плішкін В. М. Теорія управління органами внутрішніх справ : підручник І за ред. Ю. Ф. Кравченка. Київ : НАВСУ, 1999. 702 с.

12. Про стан фізичної підготовки у Збройних Силах України та заходи щодо його поліпшення : наказ Міністра оборони України від 24 жовтня 1996 року №307.

13. Системний аналіз інформаційних процесів І В. М. Варенко, та ін. Київ : Університет „Україна”, 2013. 203 с.

14. Стасюк, В. В., Фіногенов, Ю. С. (2013). Перспективи розвитку системи фізичної підготовки в Збройних Силах України. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія: Педагогіка, психологія, філософія. 2013. Вип. 192 (2). С. 178-185. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnau_ped_2013_192(2) 27 (дата звернення 10.04.2024)

15. Теорія управління. Конспект лекцій. URL : http://rua.pp.ua/teoriya-upravleniya-konspekt.html (дата звернення

12.04.2024).

16. Теорія управління [Електронний ресурс] : навчальний посібник І І. А. Грузіна, І. О. Кінас, І. М. Перерва та ін. - Харків : ХНЕУ ім. С. Кузнеця. 2021. 138 с. URL : http://surl.li/rogae (дата звернення 12.04.2024).

17. Цільова комплексна програма "Фізичне виховання - здоров'я нації" : Указ Президента України від 1 вересня 1998 р. №963/98. Київ. 1998 р. 48 с. URL: http://surl.li/srsle (дата звернення 30.03.2024)

18. Army Not Tweaking Fitness Test After Uncertainty Over Gender Standards. URL : http://surl.li/srshh (дата звернення 12.04.2024).

19. Army Physical Fitness. URL : http://surl.li/srsil звернення 12.04.2024).

20. Army Regulation 350-1. Army Training and Leader Development. Washington, DC, US Department of the Army, 2017. URL : http://surl.li/srsji (дата звернення 12.04.2024).

21. Beynon, S. Army Opens its Doors to Recruits Who Fail to Meet Initial Body Fat and Academic Standards Amid Recruiting Crisis / S. Beynon // Military.com. 26 Jul 2022. URL : http://surl.li/srskh (дата звернення 12.04.2024).

22. DOD Instruction 1308.03. Physical Fitness/Bodi Composition Program. Office of the Under Secretary of Defense for Personnel and Readiness. 10 March 2022. URL: http://surl.li/srrzw (дата звернення 12.04.2024). http://surl.li/srrzw

23. Field Manual 7-22. Holistic Health and Fitness. Washington, D.C., 1 October 2020. URL: http://surl.li/srsco (дата звернення 12.04.2024).

24. U.S. Army Physical Fitness School. Frequently Asked Questions. URL: https://usacimt.tradoc.army.mil/ltb/uspfs.html (дата звернення 12.04.2024)

25. More Changes Brewing for Embattled Army Fitness Test. - URL : http://surl.li/srsdo (дата звернення 12.04.2024).

References

1. Adamska, O. (2018). Antykryzove upravlinnia v konteksti reahuvannia na rehionalni vyklyky: teoretyko-metodolohichnyi aspekt. Efektyvnist derzhavnoho upravlinnia. 2 (55). 30-38. [in Ukrainian]

2. Anokhin, Ye. D. (2023). Motyvatsiia v upravlinni fizychnym vdoskonalenniam viiskovosluzhbovtsiv Zbroinykh Syl Ukrainy. Suchasni tendentsii ta perspektyvy rozvytku fizychnoi pidhotovky ta sportu Zbroinykh Syl Ukrainy, pravookhoronnykh orhaniv, riatuvalnykh ta inshykh spetsialnykh sluzhb na shliakhu yevroatlantychnoi intehratsii Ukrainy (s. 408-410.). Kyiv : Hnatsyonalnyi universytetа oborony Ukrainy. [in Ukrainian]

3. Anokhin, Ye. D. (2023). Systema fizychnoi pidhotovky Zbroinykh Syl Ukrainy v dyskursi systemnoho analizu. Suchasni tendentsii ta perspektyvy rozvytku fizychnoi pidhotovky ta sportu Zbroinykh Syl Ukrainy, pravookhoronnykh orhaniv, riatuvalnykh ta inshykh spetsialnykh sluzhb na shliakhu yevroatlantychnoi intehratsii Ukrainy: tezy VII Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii (s. 23-26.). Kyiv : Hnatsyonalnyi universytetа oborony Ukrainy. [in Ukrainian]

4. Anokhin, Ye.D. (2023). Teoretychna pidhotovka v systemi fizychnoho vykhovannia maibutnikh ofitseriv. H.I.

Sukhorada, S.V. Romanchuk, S.S. Boiko (Red.), Yu.S. Finohenov (Ker.) Suchasni aspekty viiskovo-profesiinoi pidhotovky viiskovo-sluzhbovtsiv v zymovykh umovakh: Materialy dopovidei uchasnykiv naukovo-praktychnoi konferentsii. (s. 14-17).

MinisterstvQ oborony Ukrainy. [in Ukrainian]

5. Balabaniuk, Zh.M. (2011). Mekhanizm upravlinnia orhanizatsiieiu: sutnist poniattia ta propozytsii shchodo otsinky yoho efektyvnosti. Visnyk Khmelnytskoho natsionalnoho universytetu, 5, tom. 1. 190-194. [in Ukrainian]

6. Hryban, H.P. (2022). Upravlinnia u sferi fizychnoi kultury i sportu. Zhytomir : Vydavnytstvo „Ruta”. [in Ukrainian]

7. Hrytsiuk, P.M., Dzhoshi O.I., & Hladka O.M. (2021). Osnovy teorii system i upravlinnia. Rivne : NUVHP. [in Ukrainian]

8. Dudnyk, I. M. (2010) Vstup do zahalnoi teorii system. Poltava : Astreia. [in Ukrainian]

9.Ievhen Anokhin, Serhii Romanchuk, Viacheslav Afonin, Orest Loiko, Andrii Petruk. (2023). Analiz orhanizatsiinoi struktury upravlinnia systemy fizychnoi pidhotovky Zbroinykh syl Ukrainy. Fizychne vykhovannia, sport i kultura zdorovia u suchasnomu suspilstvi. 1(61). 3-13. https://doi.org/10.29038/2220-7481-2023-01-03-13 [in Ukrainian]

10. Dyrektyva nachalnyka Heneralnoho shtabu Zbroinykh Syl Ukrainy №DHSh-16 „Pro rezultaty pidsumkovoi perevirky Zbroinykh Syl Ukrainy z fizychnoi pidhotovky i zakhodakh shchodo yii polipshennia” (01.02.1993). [in Ukrainian]

11. Плішкін, В. М. (1999). Теорія управління органами внутрішніх справ (Ю. Ф. Кравченко, Ред.). Київ : НАВСУ. [in Ukrainian]

12. Nakaz Ministra oborony Ukrainy №307 „Pro stan fizychnoi pidhotovky u Zbroinykh Sylakh Ukrainy ta zakhody shchodo yoho polipshennia”. (24.10.1996). [in Ukrainian]

13. Varenko, V.M., Bratus, I.V., Doroshenko, V.S. & Smolnykov, Yu.B. (2013). Systemnyi analiz informatsiinykh protsesiv. Vydavnytstvo Universytetu „Ukraina”. [in Ukrainian]

14. Stasiuk, V. V., Finohenov, Yu. S. (2013). Perspektyvy rozvytku systemy fizychnoi pidhotovky v Zbroinykh Sylakh Ukrainy. Naukovyi visnyk Natsionalnoho universytetu bioresursiv i pryrodokorystuvannia Ukrainy. Seriia: Pedahohika, psykholohiia, filosofiia. 192 (2). 178-185. [in Ukrainian] http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnau_ped_2013_192(2)__27

15. Teoriia upravlinnia. Konspekt lektsii. URL : http://rua.pp.ua/teoriya-upravleniya-konspekt.html [in Ukrainian].

16. Hruzina, I. A., Kinas, I. O., Pererva, I. M. ta in. (2021). Teoriia upravlinnia [Elektronnyi resurs]. Kharkiv : KhNEU im.

S. Kuznetsia. 138. http://surl.li/rogae [in Ukrainian]

17. Tsilova kompleksna prohrama „Fizychne vykhovannia - zdorovia natsii” : Ukaz Prezydenta Ukrainy №963/98. (01.09. 1998). Kyiv. 48 s. URL : http://surl.li/srsle [in Ukrainian]

18. Army Not Tweaking Fitness Test After Uncertainty Over Gender Standards. URL : http://surl.li/srshh [USA]

19. Army Physical Fitness. URL : http://surl.li/srsil [USA]

20. Army Regulation 350-1. Army Training and Leader Development. Washington, DC, US Department of the Army, 2017. URL : http://surl.li/srsji [USA]

21. Beynon, S. Army Opens its Doors to Recruits Who Fail to Meet Initial Body Fat and Academic Standards Amid Recruiting Crisis / S. Beynon // Military.com. 26 Jul 2022. URL : http://surl.li/srskh [USA]

22. DOD Instruction 1308.03. Physical Fitness/Bodi Composition Program. Office of the Under Secretary of Defense for Personnel and Readiness. 10 March 2022. URL: http://surl.li/srrzw [USA]

23. Field Manual 7-22. Holistic Health and Fitness. Washington, D.C., 1 October 2020. URL : http://surl.li/srsco [USA]

24. U.S. Army Physical Fitness School. Frequently Asked Questions. URL: https://usacimt.tradoc.army.mil/ltb/uspfs.html [USA]

25. More Changes Brewing for Embattled Army Fitness Test. - URL: http://surl.li/srsdo [USA]

Размещено на Allbest.ru