Аналітична модель обґрунтування доцільної кількості фіктивних закритих вогневих позицій артилерійських підрозділів в умовах ведення оборонних дій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет оборони України імені Івана Черняховського

АНАЛІТИЧНА МОДЕЛЬ ОБҐРУНТУВАННЯ ДОЦІЛЬНОЇ КІЛЬКОСТІ ФІКТИВНИХ ЗАКРИТИХ ВОГНЕВИХ ПОЗИЦІЙ АРТИЛЕРІЙСЬКИХ ПІДРОЗДІЛІВ В УМОВАХ ВЕДЕННЯ ОБОРОННИХ ДІЙ

Іщенко Олексій Валерійович

ад'юнкт кафедри ракетних військ і артилерії

Курило Олександр Сергійович слухач

командно-штабного інституту застосування військ (сил)

Анотація

артилерійський вогневий позиція оборонний

Практика застосування артилерійських підрозділів у збройному конфлікті в Україні, де основним видом воєнних дій є оборона, показує, що результативна вогнева підтримка нерозривно пов'язана із ретельно спланованими заходами забезпечення їх живучості. Стаття присвячена розробленню аналітичної моделі обґрунтування доцільної кількості фіктивних закритих вогневих позиції артилерійських підрозділів в умовах ведення оборонних дій. Сутність аналітичної моделі полягає у визначенні мінімальної кількості фіктивних закритих вогневих позицій під час ведення противником розвідки із застосуванням безпілотних літальних апаратів. Визначено, що забезпечення живучості артилерійських підрозділів через обладнання фіктивних закритих вогневих позицій відбувається до певного значення, після якого збільшення їх кількості неістотно впливає на його приріст. Запропоновану аналітичну модель може бути застосовано під час планування ведення бойових дій артилерії та вибору доцільної' кількості фіктивних закритих вогневих позицій без зниження результативності вогневої підтримки при заданих можливих втратах артилерійських підрозділів.

Ключові слова: модель, безпілотні літальні апарати, фіктивні закриті вогневі позиції, артилерійські підрозділи, оборонні дії.

Виклад основного матеріалу

Артилерія, як відомо, існує більше шести століть. Протягом тривалого часу основним способом її застосування було ураження прямою наводкою спостережуваних мас піхоти противника. На рубежі XIX - XX ст. відбулися чергові якісні зміни в теорії стрільби артилерії, спричинені розробленням швидкострільних артилерійських систем і нових способів виконання завдань із закритих вогневих позицій (далі - ЗВП). Водночас розвиток теорії стрільби артилерії нерозривно пов'язаний із розробленням теоретичних поглядів на застосування артилерійських підрозділів (далі - АП) в операції (бою) як формі ведення воєнних дій.

Результати аналізу здобутих уроків застосування АП у збройних конфліктах XXI ст. показують, що в основу ведення бойових дій АП покладено вогневу підтримку (далі - ВП) [1-4]. По суті ВП - це вогонь, яким підтримують дії загальновійськових формувань, щоб уразити живу силу та вогневі засоби противника, порушити бойові порядки його підрозділів підтримки під час виконання ними тактичних та оперативних завдань [5]. Водночас практика застосування АП у збройному конфлікті в Україні, де основним видом воєнних дій є оборона, показує, що результативна ВП нерозривно пов'язана із ретельно спланованими заходами забезпечення можливої живучості військ. Здобуті уроки застосування АП у районі проведення антитерористичної операції на територіях Донецької та Луганської областей (операції Об'єднаних сил) показали необхідність уточнення деяких положень теорії ведення бойових дій АП в аспекті забезпечення їх можливої живучості, а саме, крім постійного контрвогневого маневру [1,3, 4, 6, 7], створення під час оборонних дій фіктивних ЗВП. Обладнання фіктивних ЗВП з огляду на різноманітність безпілотних літальних апаратів (далі - БпЛА) противника та можливі масштаби їх застосування в операції (бою) для створення розвідувально-вогневих комплексів (далі - РВК) [8-10] може знизити ймовірність викриття АП в умовах ведення оборонних дій [11]. Таким чином, особливої актуальності в теорії військового управління набули наукові завдання, пов'язані з обґрунтуванням доцільної кількості фіктивних ЗВП артилерійських підрозділів в умовах ведення оборонних дій. Однак вирішення цих завдань можливе лише за результатами дослідження з використанням аналітичної моделі пошуку причинно - наслідкових зв'язків між складовими подібних процесів у разі зміни кількості фіктивних ЗВП. Це підтверджує актуальність порушеного питання і необхідність застосування наукового підходу до його вивчення [12, 13, 14].

Аналіз наукових публікацій [15, 16] показав, що дослідженню закономірностей впливу фіктивних позицій на можливу живучість складних систем військового призначення присвячено низку досліджень. Відповідно до запропонованих підходів можна досить точно обчислити доцільну кількість фіктивних ЗВП, але їх використання у штабах (органах військового управління) під час планування застосування АП в оборонних діях може призвести до значних витрат часу.

Мета статті полягає в розробленні аналітичної моделі обґрунтування доцільної кількості фіктивних закритих вогневих позицій артилерійських підрозділів в умовах ведення оборонних дій.

Результати аналізу застосування АП в антитерористичній операції на територіях Донецької та Луганської областей (операції Об'єднаних сил), збройному конфлікті в Нагірному Карабасі показують, що зростання інтенсивності та обсягу використання БпЛА, їх застосування у складі РВК є найбільшою потенційною загрозою для АП [1,2, 17, 18, 19]. Під час розроблення аналітичної моделі визначення доцільної кількості фіктивних ЗВП пропонуємо спиратися на аналітичні залежності визначення ймовірності виявлення об'єктів із застосуванням БпЛА, які розглянуто у [10]. За результатами контент-аналізу тенденцій ведення збройної боротьби Сухопутними військами збройних сил Російської Федерації у [10] встановлено, що ймовірність виявлення із застосуванням БпЛА ^вияв зі складу РВС для пошуку замаскованих об'єктів можна визначити за таким аналітичним співвідношенням:

Зазначений аналітичний вираз (1) дає змогу адекватно оцінити вплив кількості фіктивних ЗВП на ймовірність викриття АП у різних формах ведення воєнних дій та розробити аналітичну модель обґрунтування доцільної кількості фіктивних ЗВП артилерійських підрозділів в умовах ведення оборонних дій. Отже, для формалізації аналітичної моделі опишемо загальні умови і припущення:

- результат ведення бойових дій АП у ході оборонних дій завчасно невідомий (БпЛА та АП можуть бути уражені чи не уражені);

- події процесу ведення бойових дій у ході оборонних дій відбуваються як випадкові;

- фіктивні ЗВП обладнують у межах спланованого району вогневих позицій;

- обсяг інформації, яку відображено на екрані пункту управління БпЛА, достатньо точний для ствердження, що це саме шуканий об'єкт, тобто ймовірність миттєвого відокремлення незамаскованого об'єкта на фоні підстильної поверхні дорівнює 1;

- коефіцієнт замаскованості дорівнює 1, якщо дійсна та фіктивні ЗВП замасковані таким чином, що їх виявлення БпЛА неможливе;

- коефіцієнт замаскованості дорівнює 0, якщо дійсну та фіктивні ЗВП не замасковано.

За результатами проведених досліджень [20] для обчислення доцільної кількості фіктивних ЗВП визначено таку градацію ступеня замаскованості ЗВП залежно від величини коефіцієнта замаскованості:

слабкий ступінь приховування - 0,0< кзам <0,4;

середній ступінь приховування - 0,4< к_зам <0,6;

підвищений ступінь приховування - 0,6< кзам <0,8;

високий ступінь приховування - 0,8< к_зам <0,95;

дуже високий ступінь приховування - кзам >0,95.

Нині для підвищення правдоподібності фіктивних ЗВП застосовують макети артилерійських систем, подібні до реальних об'єктів як за зовнішнім виглядом, так і за характеристиками відбиття. Це дає змогу стверджувати, що коефіцієнт правдоподібності фіктивних ЗВП у разі застосування сучасних макетів буде близький до одиниці [16]. Водночас відомо, що мінімальне його значення має становити не нижче 0,4. Як приклад обчислимо ймовірність виявлення ЗВП під час застосування противником БпЛА в умовах ведення оборонних дій і приймемо такі умови:

- ймовірність миттєвого відокремлення незамаскованого об'єкта на фоні підстильної поверхні Лвідк - 1;

- коефіцієнт замаскованості об'єкта к_зам - 0,6;

- ступінь правдоподібності фіктивних позицій ^0,95;

- кількість фіктивних позицій, що припадають на одну дійсну, гц^ - 1...20.

З урахуванням прийнятих умов дослідження та пропонованої аналітичної моделі обґрунтування доцільної кількості фіктивних ЗВП артилерійських підрозділів в умовах ведення оборонних дій визначено ймовірність виявлення дійсної ЗВП залежно від кількості фіктивних ЗВП (рис. 1).

Рис. 1 Показник ймовірності виявлення дійсної ЗВП залежно від кількості фіктивних ЗВП

За результатами аналізу даних, наведених на рис. 1, можна зробити висновок, що зі збільшенням кількості фіктивних ЗВП від 1 до 3 ймовірність виявлення дійсної ЗВП змінюється за лінійною залежністю. Однак зменшення ймовірності викриття дійсної ЗВП відбувається до певного значення, після якого збільшення кількості фіктивних ЗВП незначно впливає на зменшення ймовірності їх викриття.

Висновки

Таким чином, у ході реалізації запропонованої аналітичної моделі можна буде знаходити доцільну кількість фіктивних ЗВП артилерійських підрозділів в умовах ведення оборонних дій, щоб отримати конкретну інформацію для прийняття рішення на етапі планування ведення бойових дій артилерії. Перспективним напрямом подальших досліджень вважаємо використання наведеної аналітичної моделі для удосконалення наявного науково-методичного апарату у ході дослідження закономірностей процесів застосування АП. Реалізація удосконаленого науково-методичного апарату дасть змогу визначати доцільну кількість фіктивних ЗВП, підвищувати результативність ВП за рахунок забезпечення живучості АП та розробляти раціональні рекомендації щодо застосування АП в умовах ведення оборонних дій. Розроблений науково-методичний апарат у спрощеному вигляді пропонуємо довести до програмного продукту у вигляді штабної розрахункової задачі, яку можна буде застосовувати під час планування ведення бойових дій АП органами військового управління (штабами військових частин, підрозділів).

Список використаних джерел

1. Головченко, О., Іщенко, О., & Линок, Н. (2021). ЗДОБУТІ УРОКИ ВЕДЕННЯ БОЙОВИХ ДІЙ АРТИЛЕРІЙСЬКИМИ ПІДРОЗДІЛАМИ В ХОДІ ЗБРОЙНОГО КОНФЛІКТУ НА СХОДІ УКРАЇНИ ЗА АСПЕКТОМ ЖИВУЧОСТІ В 2014-2015 РОКАХ. Воєнно-історичний вісник, 39(1), 82-96. https://doi.org/10.33099/2707-1383-2021 -39-1 -82-96

2. Репіло Ю., Головченко О., & ІщенкоО. (2021). КОНТЕНТ-АНАЛІЗ УРОКІВ ЗБРОЙНОГО КОНФЛІКТУ В НАГІРНОМУ КАРАБАСІ ЩОДО ВОГНЕВОЇ ПІДТРИМКИ ВІЙСЬКОВИХ ФОРМУВАНЬ АЗЕРБАЙДЖАНУ В НАСТУПАЛЬНИХ ДІЯХ. Збірник наукових праць Національної 'академії' Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки, 84(1), 86-99. https://doi.Org/10.32453/3.v84i1.805

3. Репіло, Ю. Є., & Головченко, О. В. (2021). Модель ведення бойових дій артилерійськими підрозділами під час вогневої підтримки у ході ведення наступальних дій. Modern Information Technologies in the Sphere of Security and Defence, 1 (40). 153-1 62. https://doi.org/10.33099/2311 -7249/2021 -40-1 -153-162

4. Головченко, О. (2021). МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ ЗАСТОСУВАННЯ АРТИЛЕРІЙСЬКИХ ПІДРОЗДІЛІВ ПІД ЧАС ВОГНЕВОЇ ПІДТРИКИ В НАСТУПІ. ГРААЛЬ НАУКИ, (6), 90-92. https://doi.org/10.36074/grail-of-science.25.06.2021.016

5. Репіло, Ю., & Головченко, О. (2021). Обґрунтування показників та критерію можливої живучості артилерійських підрозділів під час вогневої підтримки в наступальних діях. Системи озброєння і військова техніка, (3(67), 39-44. https://doi.org/10.30748/soivt.2021.67.05

6. Лихольот, О., & Майстренко, О. (2021). ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ ВОГНЕВОГО УРАЖЕННЯ ПРОТИВНИКА. Збірник наукових праць Л'ОГОС. https://doi.org/10.36074/logos-10.12.2021.v1.39

7. Майстренко, О. В., & Лихольот, О. В. (2021). Декомпозиція процесу вогневого ураження противника. Честь і закон, 3(78), 30-36. https://doi.org/10.33405/20787480/2021/3/78/244546

8. Golovchenko, O. (2020). Content-analysis of trends of waging warfare by the army of the armed forces of the Russian Federation. Sciences of Europe, 58(2 (2020), 54-61. https://www.europe-science.com/archive/

9. Golovchenko, O., & Ishchenko, O. (2020). Infantry division of the armed forces of the Russian Federation: analysis of combat opportunities and their influence at the survivability artillery units in armed conflicts. The scientific heritage, 55(5 (2020), 27-33. http://www.scientific-heritage.com/archive/

10. Головченко, О. (2021). ТЕНДЕНЦІЇ ВЕДЕННЯ ЗБРОЙНОЇ БОРОТЬБИ АРМІЄЮ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ - ДОСЛІДЖЕННЯ ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ КОНТЕНТ-АНАЛІЗУ. ГРААЛЬ НАУКИ, (7), 122-124. https://doi.org/10.36074/grail-of-science.27.08.2021.020

11. Maistrenko, O., Khoma, V., Lykholot, O., Shcherba, A., Yakubovskyi, O., Stetsiv, S., Kornienko, A., & Saveliev A. (2021). Devising a procedure for justifying the need for samples of weapons and weapon target assignment when using a reconnaissance firing system. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5(3 (113), 65-74. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.241616

12. Hohoniants, S., Repilo, I., Tytarenko, O., Kokoiko, A., & Golovchenko, O. (2021). Improving a method for determining the maneuvering intensity of the executive element of a special-purpose system. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5(3 (113), 75-83. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.242688

13. Kyva, V. (2022). АНАЛІЗ ЧИННИКІВ, ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ НА КІБЕРБЕЗПЕКУ ВИЩОГО ВІЙСЬКОВОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ. Електронне фахове наукове видання "Кібербезпека: освіта, наука, техніка & quot;, 3(15), 53-70. https://doi.org/10.28925/2663-4023.2022.15.5370

14. Khudov, H., Makoveichuk, O., Khizhnyak, I.., Oleksenko, O., Khazhanets, Y., Solomonenko, Y., Yuzova, I., Dudar, Y., Stetsiv, S., & Khudov, V. (2022). Devising a method for segmenting complex structured images acquired from space observation systems based on the particle swarm algorithm. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2(9 (116), 6-13. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.255203

15. Приміренко, В. М. (2016). Обґрунтування рекомендацій щодо визначеня оптимальної кількості хибних пускових установок розміщених на позиціях у складі військового формування ракетних військ. Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони, 1 (25), 92-96.

16. Ланецкий Б.Н., Лукьянчук В.В., Лисовенко В.В., & Николаев И.М. (2014). Методический подход к обоснованию требований к выживаемости зенитных ракетных комплексов в условиях огневого противодействия противника. Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, 2 (15), 93-97.

17. Ярошенко, Я., Герасименко, В., Блискун, О., Базіло, С., & Ікаєв, Д. (2021). ДОСВІД ЗАСТОСУВАННЯ БЕЗПІЛОТНОЇ АВІАЦІЇ У ВІРМЕНО-АЗЕРБАЙДЖАНСЬКОМУ КОНФЛІКТІ ВОСЕНИ 2020 РОКУ. УРОКИ ДЛЯ УКРАЇНИ. Воєнно-історичний вісник, 40(2), 53-71. https://doi.org/10.33099/2707-1383-2021 -40-2-53-71

18. Khudov, H., Oleksenko, O., Lukianchuk, V., Herasymenko, V., Yaroshenko, Y. et. al. (2021). The Determining the Flight Routes of Unmanned Aerial Vehicles Groups Based on Improved Ant Colony Algorithms. International Journal of Emerging Technology and Advanced Engineering, 11 (9), 23-32. https://doi.org/10.46338/ijetae0921_03

19. Іщенко, О. (2021). АКТУАЛЬНІСТЬ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАСТОСУВАННЯ БЕЗПІЛОТНИХ АВІАЦІЙНИХ КОМПЛЕКСІВ В ІНТЕРЕСАХ ВИКОНАННЯ ВОГНЕВИХ ЗАВДАНЬ АРТИЛЕРІЇ В ЗБРОЙНИХ КОНФЛІКТАХ. ГРААЛЬ НАУКИ, (6), 84-86. https://doi.org/10.36074/grail-of-science.25.06.2021.014

20. Лазукин, В. В. (2019). Методика количественной оценки степени скрытия объектов аэродромной сети маневренного базирования авиации армии ВВС и ПВО. Военная мысль, 10, 109-113.

Размещено на Allbest.ru