Особливості побудови методики експертної аналітики проблем воєнної розвідки

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Військова академія

Кафедра організації розвідувально-інформаційної роботи та бойового застосування технічних засобів розвідки

Кафедра управління діями підрозділів військової розвідки та Сил спеціальних операцій

Кафедра бронетанкової техніки

Особливості побудови методики експертної аналітики проблем воєнної розвідки

О. Маслій, д.п.н., професор

Ю. Максименко, к.т.н., доцент

С. Попов, д.н. держ. упр., професор

О. Семчак, д- філос., доцент

А. Буз, ст. викладач

м. Одеса, Україна

Анотація

Досвід сучасної російсько-української війни переконує у тому, що досягнення перемоги над ворогом забезпечить лише озброєння нового покоління, засноване на сучасних технологіях, які розв'яжуть назрілі та невідкладні проблеми, зокрема у сфері воєнної розвідки. У цьому контексті актуальним є розроблення нового методичного забезпечення, зокрема щодо концептуального обґрунтування побудови методики експертної аналітики з достовірного виявлення найбільш значущих наукових проблем державного механізму воєнної розвідки. Вона містить три етапи, реалізує принципи “від загального до конкретного” та доказової аналітики.

На першому етапі методики для формування загального поля проблем застосовано метод анкетування. Для цього первинними джерелами інформації обрано науково-прикладні статті, звіти про НДР, монографії, дисертації, матеріали науково-практичних симпозіумів, конференцій, семінарів, круглих столів, нарад, інтерв'ю, інше. Також в анкеті респонденту пропонується доповнити загальне поле проблем власними думками. Огляд цих джерел свідчить про наявність досить широкого поля проблем. У його межах виділення найбільш дотичних і важливих проблем воєнної розвідки утворює їхнє основне поле, в якому визначено сегмент найбільш значущих проблем, з огляду на обмеження ресурсів і принцип Паррето.

На другому етапі: використано метод аналізу ієрархій для достовірного визначення головної, принципово значущої проблеми, розв'язання якої суттєво підвищить ефективність воєнної розвідки; залучено досвідчених експертів до формування вектору відносних переваг значущих проблем, з огляду на сутності головного та ключових критеріїв. Вони спрямовані на виділення найбільш значущих проблем; з'ясування перспектив їх розв'язання залежно від змісту чинників “вікна можливостей”, які розуміються, як наявні (на певному відрізку часу) необхідні і достатні передумови (ресурси), що забезпечать успішне розв'язання найбільш значущих проблем.

Третій етап спрямований на верифікацію отриманих результатів проведенням дослідницьких опитувань, інтерв'ю “дослідник - експерт” та “компетентний експерт - дослідник” тощо. Так, розглянуте обґрунтування методики експертної аналітики є способом доказового виявлення головної, принципово важливої проблеми воєнної розвідки. Надалі доцільно цю методику доповнити етапом декомпозиції головної проблеми на підпроблеми, які необхідно взаємозв'язати з причинами їхнього виникнення та негативними наслідками, що вони обумовлюють.

Ключові слова: розвідка; проблема; метод; поле; альтернатива; аналітика; ієрархія.

Annotation

Masliy O., Maksymenko Y., Popov S., Semchak O., Buz A. Features of the construction of expert methodology analysts of military intelligence problems

Результати дослідження

З огляду на зазначену мету обґрунтуємо побудову методики із виявлення найбільш значущих проблем МВР у складі трьох етапів (табл. 1), які експертним шляхом послідовно реалізують принципи “від загального до конкретного” і доказової аналітики. Спершу опитуванням формується загальне поле проблем; у його межах виділяється їхнє основне поле; далі в останньому визначається сегмент найбільш значущих проблем, які попарно порівнюються для визначення їхніх відносних переваг; потім підтверджується достовірність отриманих результатів через експертну верифікацію.

Таблиця 1

Етапи методики з визначення найбільш значущих проблем механізму воєнної розвідки

Загальні критерії побудови зазначеної методики є такими: по-перше, її головним критерієм є поетапне виявлення найбільш значущої проблеми МВР, яка суттєво впливає на його ефективність, реальна спроможність розв'язання якої визначається наявним станом зовнішніх і внутрішніх передумов; по-друге, ключовими критеріями є: МВР є відкритою і складною системою, функціонування і розвиток якої опирається на міждисциплінарний масив знань і практик; цю систему розглядаємо у просторі SWOT-матриці, загрози (зовнішні проблеми) і слабкі сторони (внутрішні проблеми) якої утворюють загальне поле проблем МВР; стратегічні пріоритети удосконалення МВР засновані на необхідності розв'язання найбільш значущих проблем ВР; для виявлення цих проблем застосовуються експертні методи, як такі, що є визнаними і доступними щодо витрат фінансів, праці і часу та забезпечують достатню достовірність отриманих результатів.

У цьому дослідженні розглянемо процедуру опрацювання поля внутрішніх проблем МВР, оскільки вона є аналогічною для поля зовнішніх проблем. Їх імовірнісний характер надалі врахуємо під час опрацювання матриці SWOT-аналізу. Завданням етапу 1 (табл. 1) є застосування методу анкетування для формування загального поля внутрішніх проблем МВР, опрацьовуючи яке утворимо основне їхнє поле. Потім в останньому конкретизуємо сегмент першорядних найбільш значущих проблем МВР.

Рис. 1. Модель попарного формування пріоритетних проблем МВР

Рис. 2. Ієрархічна модель оцінки значущих проблем МВР

Головним інструментом етапу 1 є анкета, в основу якої покладемо типову табличну форму 3 п'ятибальною шкалою оцінок проблем (табл. 2), де 5 відповідає “найбільш (стратегічно) важливій проблемі”, 4 - “достатньо важливій”; 3 - “більш-менш важливій”; 2 - “найменш важливій”; 1 - “не актуальній”. Джерелами первинної інформації про загальне поле проблем виберемо науково-прикладні дослідження, викладені у статтях, звітах про НДР, монографіях, дисертаціях, матеріалах науково-практичних симпозіумів, конференцій, семінарів, круглих столів, нарад, інтерв'ю тощо.

Також респондент, за бажанням, може анкету доповнити власною думкою про ці проблеми (табл. 2). Результати аналізу цих джерел є цінними для формування первісного уявлення як про загальне поле проблем, так і їхній рейтинг на думку дослідників; розроблення типології проблем і визначення пріоритетних напрямів досліджень з метою їх розв'язання; визначення середовища визнаних, досвідчених і компетентних (найбільш визнаних) дослідників, експертів і практиків, яких необхідно залучити до всіх етапів цієї методики, оскільки вони є найбільш дотичними до проблем МВР.

Таблиця 2

Загальне поле внутрішніх проблем механізму воєнної розвідки у вимірі ступеня їхньої важливості

Оскільки функціонування і розвиток МВР засновано на міждисциплінарному масиві знань і практик [1, с. 57-68], то експертне середовище може поєднувати фахівців різних галузей. Поле проблем (табл. 2) може стосуватися різних складових МВР, зокрема щодо його нормативно-правових засад у державі та методології функціонування ВР; різноманіття способів, заходів і засобів технічних розвідок і протидії розвідкам ворога різного рівня; інформаційно-аналітичного забезпечення, інформаційних технологій. Тобто слід очікувати досить широке загальне поле різноаспектних проблем, які респонденти упорядкують за рейтингом. Потім, опрацьовуючи це поле, виокремимо основні проблеми МВР: найбільш дотичні до цього механізму й актуальні для сьогодення. Можна припустити, що основне поле проблем також може бути широким і багатоаспектним. З огляду на зазначене вище виберемо вибірковий метод опитування, який є прийнятним за витратами і рівнем достовірності результатів. Український соціолог В. Паніотто [11, с. 80] доводить: 5 % (мінімально допустима) похибка можлива у разі генеральної сукупності у складі 100 осіб, з яких 80 є вибірковою сукупністю.

Наявність різногалузевого поля проблем і відповідного середовища респондентів може вплинути на якість результатів анкетування. Наприклад, результати опитування (викладені в працях [3], [4]) показують, що експертні оцінки основних проблем є близькими за величинами рейтингу, а деякі з них навіть є однаковими. Це означає, що виникла неоднозначна (“розмита”) ситуація щодо виявлення головної, принципово значущої проблеми, що у подальшому негативно вплине на результати SWOT-аналізу. Таку ситуацію можна пояснити тим, що: по-перше, дійсно в опитуванні брали участь різногалузеві респонденти; по-друге, з урахуванням власних знань і досвіду опитувані оцінюють відокремлено певну проблему без її зіставлення з іншими проблемами в їх широкому полі (табл. 2).

Для покращення однозначності цієї ситуації пропонується виявити головну проблему, застосовуючи МАІ (етап 2, табл. 1), за допомогою попарного порівняння найбільш значущих альтернативних проблем (вектор А, рис. 1 та 2) за участі досвідченого експерта (експертів). Для визначення раціональної розмірності вектора А пропонується керуватися такими судженнями: по-перше, розв'язання поля наявних проблем МВР завжди обмежено наявним обсягом ресурсів належної якості; по-друге, стверджується, що принцип Парето (вперше відкритий у сфері політекономії [12, с. 534], як співвідношення 20/80), притаманний багатьом сферам, для яких величина співвідношення може бути варіативною [13, с. 220-224]; припустимо, що це співвідношення властиво і сфері ВР; по-третє, МАІ властиво обмеження розмірності вектора А, адже її збільшення обумовлює зростання похибок розрахунків, порушує узгодженість матриць; розмірність 5 і менше забезпечує допустиму величину відхилення узгодженості (<0.1). Розмірність 5 теж є раціональною для кількісного опрацювання SWOT-матриці надалі. стратегічний воєнний розвідка непорушність кордон

З огляду на зазначене вище для подальшого аналізу в основному полі виділимо сегмент із 15 першорядних за рейтингом найбільш значущих проблем МВР. Припустимо, що у складі цього сегмента може міститися стратегічно впливова альтернативна проблема на ефективність МВР, яка водночас може обумовлювати другорядні проблеми. Опираючись на практику SWOT-аналізу [3], [4], цей сегмент проблем послідовно за рейтингом розподілимо на групи: найбільш значущі, значущі і слабко значущі (по 5 проблем у кожній групі). Кожна з груп проблем є вектором А, розмірність якого задовільнить зазначені вище твердження, спростить розрахунки та дозволить експерту (експертам) усвідомлено оперувати сутністю проблем одночасно.

Завершуючи етап 1 (табл. 1), необхідно визначитися з колом досвідчених експертів, яких доцільно залучити до, по-перше, проведення цільового науково-практичного семінару з метою обговорення достовірності результатів першого етапу методики та вироблення рекомендацій щодо логіки і змісту формування сегмента найбільш значущих проблем для їхнього подальшого опрацювання за допомогою МАІ; по-друге, здійснення ієрархічної аналітики на етапі 2; дослідницьких заходів (на етапі 3) з верифікації складових результуючого вектора R (рис. 1), який охарактеризує розподіл переваг альтернативних проблем вектора А з огляду на змісти головного та ключових критеріїв МАІ.

Завданням етапу 2 (табл. 1) є застосування МАІ (рис. 2) для формування результуючого вектора R (рис. 1), складові якого визначені згідно зі змістами головного і ключових критеріїв, зокрема з урахуванням наявних чинників “вікна можливостей”. Це “вікно” розуміємо, як відрізок часу, у межах якого існують необхідні та достатні передумови (ресурси), які спроможні забезпечити успішне розв'язання кожної альтернативної проблеми вектора А. Для реалізації цього етапу використаємо типову трирівневу модель ієрархічної аналітики (рис. 2), структура якої наочно відображає:

по-перше, головний критерій (Г_к, рівень 1 на рис. 2): оцінка переваг значущих проблем МВР (вектор альтернативних проблем А, рівень 3 на рис. 2) залежно від чинників “вікна можливостей” (ключові критерії, рівень 2 на рис. 2);

по-друге, з урахуванням сутності головного критерію та особливостей “вікна можливостей” запропоновано такі ключові критерії (рис. 2): критерій К1: оцінка альтернативних проблем вектора А за рівнем їх значущості; критерій К₂: оцінка наявних теоретико-методологічних напрацювань, які сприятимуть успішному розв'язанню альтернативних проблем вектора А; критерій К3: оцінка наявних технологічних розробок, які сприятимуть успішному розв'язанню альтернативних проблем вектора А; критерій К4: оцінка наявних матеріально-фінансових ресурсів, які забезпечать успішне розв'язання альтернативних проблем вектору А; критерій К5: оцінка наявних науково-виробничих ресурсів, які забезпечать успішне розв'язання альтернативних проблем вектора А.

Опираючись на ідею МАІ та попередні напрацювання, присвячені різним аспектам його застосування (зокрема, у працях [14, с. 98-106] та [15, с. 32-36]), пропонується певний порядок формування результуючого вектора R (кроки 1, 2, 3 на рис. 1). Згідно із завданням етапу 2, складові вектора R мають бути розраховані за допомогою попарних порівнянь переваг однієї альтернативної проблеми вектора А відносно іншої з урахуванням впливу головного та ключових критеріїв. Оскільки підхід до формування вектора А було розглянуто вище, то далі передусім необхідно сформувати матрицю P (крок 1 на рис. 1 за допомогою попарного порівняння ключових критеріїв з огляду на сутність головного критерію Г_к. Потім послідовно формуються матриці F1, ..., F_n (крок 2 на рис. 1) за допомогою попарного порівняння альтернативних проблем вектора А, з огляду на сутність кожного з ключових критеріїв К1, ..., К_п. Далі за допомогою відповідного опрацювання матриць P та F1, ..., F_n окремо формуються вектори V_p та L1, ..., L_n. Ці вектори характеризують відповідні локальні переваги: по-перше, ключових критеріїв (вектор V_p з урахуванням сутності Г_к); по-друге, альтернативних проблем (вектори L1, ..., L_n), з огляду на сутність критеріїв К1, ..., К. На основі векторів локальних переваг L1, ..., L_n (позначені трьома стрілками під матрицею W на рис. 1, крок 3) формується матриця W: по рядкам зверху донизу. Матриця W узагальнено характеризує локальні переваги альтернативних проблем, з огляду на сутність ключових критеріїв. Добуток матриці W та вектора Vp утворює результуючий вектор R, який враховує вплив головного критерію на ключові.

Порядок формування і опрацювання матриць P та F₁, ., F_n є типовим, який докладно розкрито в роботі [16, с. 66-71]. Особливістю цих матриць є те, що вони є зворотно-симетричними, клітинки яких заповнюються значеннями (зверху зліва направо та вниз) за допомогою шкали Сааті. З урахуванням змісту цієї шкали кількісні значення в діагональних клітинках завжди дорівнюють 1; клітинках над діагоналлю визначає експерт (або декілька експертів разом), яке, на його думку, відповідає перевазі одного критерію (альтернативи) над іншим (іншою); клітинках під діагоналлю дорівнюють оберненій величині попарно зв'язаного значення над діагоналлю.

Якість формування матриць P та F1, ..., F_n визначається через перевірку їхньої узгодженості. Якщо величина її відхилення складає > 0.1 (іноді допускається відхилення до 0.3), то потрібно оновити (уточнити) зміст формування цих матриць за шкалою Сааті. Теж слід дотримуватися рекомендацій щодо розмірності вектора А (не більше 5) [14, с. 98-106] і специфіки порядку формування векторів V і L1, ..., L_n [15, с 32-36].

На погляд авторів, узгодженість матриць у цьому дослідженні можна забезпечити, застосовуючи техніку “ковзного вікна”. Для цього спершу у межах сегмента найбільш значущих проблем, необхідно сформувати “ковзне вікно” (тобто вектор А) з 3-5 альтернатив для їхнього одночасного опрацювання МАІ на першому кроці. Потім по кроках необхідно оновлювати це “вікно” через його зміщення на одну альтернативу вправо у межах цього сегмента (у бік зменшення рейтингу проблем); кожне “вікно” послідовно опрацювати, застосовуючи МАІ. Виявлені пріоритетні проблеми кожного кроку сформують узагальнений вектор А. Опрацьовуючи його МАІ, виявимо принципово значущу проблему МВР з огляду на змісти головного і ключових критеріїв. Так, застосування техніки “ковзного вікна” дозволить опрацювати увесь сегмент значущих проблем, забезпечуючи допустимий поріг узгодженості матриць. Загальний вектор R є основою для формування дерева проблем, яке є підставою для розроблення дерева рішень.

Етап 2 слід завершити аналізом отриманих результатів та їх інтерпретувати для подальшого використання на етапі 3. Оскільки експертним методам (як і іншим) властиві певні недосконалості, то головне завдання етапу 3 полягає у підтвердженні достовірності попередньо отриманих результатів за допомогою реалізації опосередкованого підходу до верифікації, який поєднає основні інструменти доказової експертної аналітики: цільові опитування, науково-практичні заходи за участі досвідчених і компетентних (найбільш визнаних) експертів; методи фокус-групової експертизи, дослідницькі інтерв'ю “дослідник - експерт” і “компетентний експерт - дослідник”, які забезпечать аналіз експертних оцінок у прямому та зворотному напрямках. Третій етап є важливим і невід'ємним елементом, адже його наслідки мають підтвердити не тільки істинність отриманих результатів, а й рівень досягнення головної мети цієї методики. З урахуванням складності побудови етапу верифікації йому доцільно присвятити окреме цілеспрямоване дослідження.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Сили безпеки і оборони України, зокрема механізм воєнної розвідки, є вирішальним потенціалом для успішного досягнення перемоги у теперішній російсько-українській війні. Підвищення ефективності цього механізму ґрунтується на виявленні та розв'язанні найбільш значущих його проблем, втіленні у розвідувальну діяльність новітніх розробок і технологій із різних галузей знань і практик. Стратегічне планування удосконалення механізму воєнної розвідки передусім засновано на експертному виявленні його значущих проблем з використанням досконалого методологічного інструментарію.

З огляду на це концептуально розглянуто особливості обґрунтування побудови методики експертної аналітики у складі трьох етапів. На першому етапі пропонується передусім сформувати загальне поле проблем за використанням методу анкетування. Далі це поле аргументовано звужено спершу до основного поля проблем, а потім у його межах сформовано сегмент найбільш значущих проблем, який є базою для утворення вектора альтернативних проблем. На другому етапі методики цей вектор пропонується опрацювати із застосуванням методу аналізу ієрархій для формування результуючого вектора, який охарактеризує розподіл переваг альтернативних проблем залежно від змісту головного та ключових критеріїв. Їхню сутність сформульовано з урахуванням змісту чинників “вікна можливостей”: як реальну наявність необхідних і достатніх передумов, що мають дієво забезпечити успішне розв'язання значущих альтернативних проблем. На третьому етапі запропоновано верифікувати експертні оцінки, отримані на другому етапі методики, за допомогою додаткового цільового опитування та проведення дослідницьких інтерв'ю “дослідник - експерт” та “компетентний експерт-дослідник”.

Перспективами подальших досліджень доцільно вважати більш поглиблене доопрацювання запропонованої методики, зокрема в аспекті прикладного використання методу аналізу ієрархій. Також варто докладно осмислити побудову процедури верифікації отриманих результатів. Крім того, доцільно приділити увагу четвертому етапу методики, який спрямувати на декомпозицію головної значущої проблеми на підпроблеми (другорядні проблеми), які розглянути взаємозв'язане з причинами їхнього виникнення і негативними наслідками, що вони обумовлюють. Тобто побудувати дерева проблем, причин і наслідків.

Список використаних джерел

1. Методологічний підхід до побудови типології напрямів досліджень воєнної розвідки / Ю. Максименко та ін. Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки: наукове видання / гол. ред. Р.В. Рачок. Хмельницький: Видавництво НАДПСУ, 2023. №2(91). С. 57-68.

2. Попов С.А. Інноваційний розвиток системи органів публічної влади: стратегічний підхід: монографія. Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2017. 368 с.

3. Експертна аналітика державного управління: аспекти інноватики, самоорганізації: монографія / В.Д. Бакуменко та ін.; за. заг. ред. В.Д. Бакуменка, М.М. Іжі, С.А. Попова. Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2020. 220 с.

4. Вошко І. В. Формування та реалізація державної політики у сфері охорони здоров'я України: дис. ... канд. наук з держ. упр.: 25.00.02 / Класичний приватний університет. Запоріжжя. 2021. С. 144-147.

5. Вошко Інна. Особливості реформування системи охорони здоров'я в країнах Європи. Актуальні проблеми державного управління: зб. наук. пр. ОРІДУ Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2021. Вип. 2(83). 238 с.

6. Вартанян В.М., Штейнбрехер Д.О. Застосування методу аналізу ієрархій для побудови стратегії управління знаннями високотехнологічних проектів. Радіоелектронні і комп'ютерні системи. 2019. №2. С. 118-126.

7. Кульчицька Х.Б., Предко Л.С. Застосування методу аналізу ієрархій при виборі проекту в поліграфії. Поліграфія і видавнича справа. 2018. С. 51-60.

8. Гордєєва І.О. Оцінка адаптивності управління організацією методом аналізу ієрархій за критеріями ефективності та своєчасності прийняття рішень. Ефективна економіка. 2021. №7.

9. Синенко М.А. Метод Сааті при прийнятті управлінських рішень на прикладі підприємства малого бізнесу. Інтелект ХХІ. №1. 2018.

10. Воєнна розвідка: підхід до формування проблемного поля / C. Попов та ін. Спільні дії військових формувань і правоохоронних органів держави: проблеми та шляхи вирішення в умовах воєнного стану: тези доповідей V міжнародної науково-практичної конференції, м. Одеса, 20 жовт. 2023 р. Одеса: Військова Академія. С. 103-105.

11. Паніотто В.І. Якість соціологічної інформації: методи оцінки і процедури забезпечення. Київ: Наук. думка, 1986. 207 с.

12. Політична енциклопедія / ред. вид.: Ю. Левенець, Ю. Шаповал та ін. Київ: Парламентське видавництво, 2011. 808 с.

13. Макарова К.К. Принцип Парето в контексті організації сталого аграрного землекористування. Приморський економічний вісник. 2020. Вип. 1(18), С. 220-224.

14. Потьомкін М.М., Ніколаєнко М.В., Гразіон Д.І. Удосконалення методу аналізу ієрархій на основі уточнення процедур формування матриць парних порівнянь. Кібернетика та системний аналіз. 2020. Том 56, №4. С. 98-106.

15. Ткачова О.К. Метод Сааті при прийнятті управлінських рішень. Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво, 2015 р. №4(85). С. 92-96.

16. Нісфоян С.С., Сисоліна Н.П., Савеленко Г.В., Розвиток методу аналізу ієрархій як механізму вибору інвестиційного проекту на підприємстві. Центрально-український науковий вісник. Економічні науки, 2020. Вип. 5(38).

References

1. Maksymenko Ju. et. al. (2023). Metodolohichnyi pidkhid do pobudovy typolohii napriamiv doslidzhen voiennoi rozvidky [Methodological approach to building a typology of research directions of intelligence activities]. Zbirnyk naukovykh prats Natsionalnoi akademii Derzhavnoi prykordonnoi sluzhby Ukrainy. Seriia: viiskovi ta tekhnichni nauky. Khmelnytskyi: NADPSU, vol. 91, no. 2, pp. 57-68. [in Ukrainian]

2. Popov S.A. (2017). Innovatsiinyi rozvytok systemy orhaniv publichnoi vlady: stratehichnyi pidkhid [Innovative development of the system of state authorities: a strategic approach]. Odesa: ORIDU NADU. [in Ukrainian]

3. Bakumenko V.D. et. al. (2020). Ekspertna analityka derzhavnoho upravlinnia: aspekty innovatyky ta samoorhanizatsii [Expert analytics of public administration: aspects of innovation and self-organization]. Odesa: ORIDU NADU. [in Ukrainian]

4. Voshko I.V. (2021). Formuvannia ta realizat- siia derzhavnoi polityky u sferi okhorony zdorovia v Ukraini [Formation and implementation of state policy in the sphere of health care of Ukraine]. PhD thesis. Zaporizhzhia: Klasychnyj pryvatnyj universytet. [in Ukrainian]

5. Voshko I. (2021). Osoblyvosti reformuvannia systemy okhorony zdorovia v krainakh Yevropy [Peculiarities of reforming the health care system in European countries]. Zbirnyk naukovykh prats Odeskoho rehionalnoho instytutu derzhavnoho upravlinnia. Aktualni problemy derzhavnoho upravlinnia. Odesa: ORIDU NADU, vol. 2, no. 83, pp. 12-17. [in Ukrainian]

6. Vartanjan V.M., Shtejnbrekher D.O. (2019). Zastosuvannia metodu analizu iierarkhii dlia pobudovy stratehii upravlinnia znanniamy vysokotekhnolohichnykh proektiv [Application of the method of analysis of hierarchies to build a knowledge management strategy of high-tech projects]. Kharkiv: Radioelektronni i kompiuterni systemy, no. 2, pp. 118-126. [in Ukrainian]

7. Kuljchycjka Kh.B., Predko L.S. (2018). Zastosuvannia metodu analizu iierarkhii pry vybori proektu u polihrafii [Application of the method of analysis of hierarchies when choosing a project in printing]. Lviv: Polighrafija i vydavnycha sprava, no. 1, pp. 5160. [in Ukrainian]

8. Ghordjejeva I.O. (2021). Otsinka adaptyvnosti upravlinnia orhanizatsiieiu metodom analizu iierarkhii za kryteriiamy efektyvnosti ta svoiechasnosti pryiniattia rishennia [Assessment of organizational management adaptability by the method of analyzing hierarchies according to the criteria of efficiency and timeliness of decision-making]. Dnipro: Efektyvna ekonomika, no. 7.

9. Synenko M.A. (2018), Metod Saatiprypryiniatti upravlinskoho rishennia na prykladi pidpryiemstva maloho biznesu [The saati method in making administrative decisions on the example of a small business enterprise]. Chernihiv: Biznes ta intelektualnyi kapital, no. 1. pp. 235-238. [in Ukrainian]

10. Popov S. et. al. (2023). Voienna rozvidka: pidkhid do formuvannia problemnoho polia [Military intelligence: an approach to the formation of a problem field]. Proceedings of the mizhnarodnoji naukovo-praktychnoji konferenciji “Spiljni diji vijsjkovykh formuvanj i pravookhoronnykh orghaniv derzhavy: problemy ta shljakhy vyrishennja v umovakh vojennogho stanu” (Ukraine, Odesa, October, 20, 2023). Odesa: VA, pp. 103-105. [in Ukrainian]

11. Paniotto V.I. (1986). Yakist sotsiolohichnoi informatsii: metody otsinky i protsedury zabezpechennia [Quality of sociological information: assessment methods and procedures for ensuring]. Kyiv: Nauk. dumka. [in Ukrainian]

12. Levenets Yu., Shapoval Yu. et. al. (2011). Politychna entsyklopediia [Political encyclopedia]. Kyiv: Parlamentske vydavnytstvo. [in Ukrainian]

13. Makarova K. K. (2020). Pryntsyp Pareto v kon- teksti orhanizatsii staloho ahrarnoho zemlekorystuvan- nia [The Pareto principle in the context of the organization of sustainable agricultural land use]. Prymorskyi ekonomichnyi visnyk, vol. 1(18), pp. 220-224. [in Ukrainian]

14. Potjomkin M.M., Nikolajenko M.V., Ghrazion D.I. (2020). Udoskonalennia metodu analizu iierarkhii na osnovi utochnennia protsedur formuvannia matrytsi poparnykh porivnian [Improvement of the method of analysis of hierarchies on the basis of clarification of the procedures of formation of matrices of pairwise comparisons]. Kyiv: Kybernetyka ta systemnyj analiz, vol. 56, no. 4, pp. 98-106. [in Ukrainian]

15. Tkachova O.K. (2016). Metod Saati pry pryiniatti upravlinskoho rishennia [Some methods of system analysis in decision-making]. Zaporizhzhja. Derzhava ta reghiony. Serija: Ekonomika ta pidpryjemnyctvo, vol. 4, no. 85, pp. 144-147. [in Ukrainian]

16. Nisfojan S.S., Sysolina N.P., Savelenko Gh.V. (2020). Rozvytok metodu analizu iierarkhii yak mekhanizmu vyboru investytsiinoho proektu na pidpryiemstvi [Development of the method of analysis of hierarchies as a mechanism for choosing an investment project at the enterprise]. Tsentralno-ukrainskyi naukovyi visnyk. Seriia: Ekonomichni nauky, vol. 5, no. 38, pp. 228-237. [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.Ru