Уроки повномасштабного вторгнення Росії: ураження бойовими отруйними речовинами подразнювально-задушливої дії (власне клінічне спостереження)

Размещено на http://allbest.ru

^{1Львівський національний медичний університет}

імені Данила Галицького

²Військово-медичний клінічний центр Західного регіону

Уроки повномасштабного вторгнення Росії: ураження бойовими отруйними речовинами подразнювально-задушливої дії (власне клінічне спостереження)

О.М. Радченко¹, С.М. Стаднік², О.Й. Комариця¹, О.В. Федик¹

м. Львів, Україна

Анотація

Вступ. Станом на березень 2024 р. від початку року Росія 346 разів застосовувала хімічну зброю проти українських військових. Проте, дисципліна «Військова терапія» у медичному університеті не встигає висвітлити особливості клініки та діагностики уражень подразнювально-задушливими бойовими отруйними речовинами (БОР).

Мета. Збільшити поінформованість щодо проявів уражень БОР подразливо-задушливої дії, які використовуються у сучасній війні Росії проти України.

Матеріал та методи. Проведено огляд літератури за ключовими словами та наведено ілюстративний випадок.

Результати. Найчастіше застосовуються гранати К-51 з хлорпікрином, РГР з лакримантом о-хлоробензиліден малонітрілом (CS) та РГ-Во з іритантом хлорацетофеноном (CN).

Ураження БОР подразнювально-задушливої дії переважно є зворотними, перебігають стадійно і впливають на органи зору та чуття, дихальну, травну, нервову та серцево-судинну систему, що потребує медичних втручань симптоматичного характеру.

Клінічна ілюстрація показує випадок раптового розвитку негоспітальної пневмонії з множинним абсцедуванням, що може бути зумовлено «цитокіновим штормом» внаслідок дії БОР

Висновки. Обсяг та географія використання БОР хлорпікрину, хлоробензиліден малонітрілу та хлорацетофенону російською армією у сучасній війні зростають.

Ураження БОР подразнювально-задушливої дії переважно є зворотними, перебігають стадійно і впливають на органи зору та чуття, дихальну, травну, нервову та серцево-судинну систему, що потребує медичних втручань симптоматичного характеру. Особливістю клінічного випадку були відтерміновані прояви пошкодження легеневої тканини щодо дії БОР, множинність абсцедування, відсутність вираженої температурної реакції, досить швидке покращення щодо абсцесів, що дозволяє сформувати гіпотезу про зумовленість деструкції легеневої тканини у цьому випадку «цитокіновим штормом».

Ключові слова: бойові отруйні речовини, хлорпікрин, хлоробензиліден малонітріл, хлорацетофенон, пневмонія з абсцедуванням.

Вступ

Станом на березень 2024 р. від початку року Росія 346 разів застосовувала хімічну зброю проти українських військових, - повідомив посол України у Нідерландах під час виступу на 105-и сесії Виконавчої ради Організації із заборони хімічної зброї. За даними Генерального Штабу ЗСУ 465 хімічних атак проведено окупаційною армією Росії від початку широкомасштабної війни, а лише за грудень 2023 р. - 81 [1]. Ця інформація підтверджена Інститутом вивчення війни (ISW), за даними якого на кінець січня 2024 р. Росія все частіше застосовувала хімічну зброю в Україні, зокрема гранати РГ-Во з хлорацетофеноном - різновидом сльозогінного газу, що використовується для боротьби із масовими заворушеннями. Навіть за даними медичної наукової літератури, відмічено застосування хлорпікрину у східній Європі у 2024 р. [2].

Отже, незважаючи на підписані Конвенцію про хімічну зброю та Женевський протокол, армія Росії неодноразово застосовувала газові гранати типу К-51 з хлорпікрином (71%) або РГР з лакриматорами-іритантами о-хлоробензиліден малонітрілом (CS) та РГ-Во з хлорацетофеноном (CN). Хімічну зброю окупаційна армія використовувала у Гостомелі та Маріуполі (хлорпікрин), на херсонському напрямку у Кринках (хлорацетофенон, CS), на таврійському (хлорпікрин), куп'янському та запорізькому (хлорпікрин) напрямках [3]. Викликає стурбованість те, що обсяг та географія використання бойових отруйних речовин (БОР) постійно зростають, щодня фіксується до 10 випадків їх застосування [4] з оголошеннями про постріли забороненою зброєю, після яких дихання у бійців утруднюється, виникають опіки, запаморочення, на що неодноразово вказували самі захисники України - «... ми це відчуваємо і бачимо...» [3]. Хімічна зброя російською армією зазвичай застосовується разом з конвенційною, щоб заставити військових покинути укріплення або утруднити їх дії, причому якщо раніше хімічна зброя використовувалися переважно у глибині фронту, зараз здебільшого російська армія використовує її на першій лінії оборони та по підрозділах, що наступають [5], що суттєво утруднює як надання медичної допомоги, так і збір проб зараженого довкілля для своєчасної діагностики.

Однак дисципліна „Військова терапія” за другим магістерським рівнем підготовки у медичному університеті передбачає тільки 2 аудиторні години та 3 год. самостійної роботи для вивчення уражень усіма БОР бойових дій, а єдина лекція („Невідкладні стани у військовій Ураження отруйними речовинами у під час з теми терапії. воєнний та мирний час”) також не може висвітлити особливості клініки та діагностики уражень подразнювально-задушливими БОР, які застосовуються російською окупаційною армією у сучасних бойових діях, що зумовило актуальність та доцільність нашої роботи.

Мета роботи. Збільшити поінформованість студентської та медичної спільноти щодо проявів уражень бойовими хімічними речовинами подразливо-задушливої дії, які використовуються у сучасній війні Росії проти України.

Матеріали та методи дослідження

Проведено огляд літератури бібліосемантичним методом у вітчизняній літературі (Національна бібліотека імені В.І.Вернадського) та базі Pubmed за ключовими словами («2-chloroacetophenone (CN)/хлорацетофенон», «o-chlorobenzylidene malonitrile (CS) /хлоробензиліденмалонітрил», «oleoresin capsicum (OC)», «chloropicrine/хлорпікрин»), серед яких обрано ті, які відповідали меті. Літературний матеріал ілюстрований описом клінічного випадку.

Результати та їх обговорення

За даними засобів масової інформації, 71% випадків застосування БОР становило застосування газових гранат типу К-51 з хлорпікрином (рис. 1А). Хлорпікрин (нітрохлороформ, СР, chloropicrine) - це безбарвна або блідо-жовта масляниста рідина з різким запахом, синтезована у 1848 р. шотландським хіміком Джоном Стенхаусом, відноситься до галогенованих нітроалканів та використовується у сільському господарстві як фумігатор (інсектицид) для рослин, який також змінює бактерійний склад грунту, а також в архівній справі для боротьби з шкідниками хлорпікрином інтоксикацією хлорпікрин є належить до рукописів. Тому ураження може бути професійною [6]. У високих концентраціях високо отруйною речовиною и II класу небезпеки, він добре змішується з фосфорорганічними сполуками, має подразнювальну та задушливу дії та загально отруйний ефект у високих концентраціях.

На другому місці за частотою застосування були іританти-лакриматори: хлорацетофенон (2-сhloroacetophenone, CN), хлоробензиліден малонітрил (o-chlorobenzylidene malonitrile, CS, названий на честь його творців - американських хіміків Б. Корзона та Р. Стоугтона (Ben Corson and Roger Stoughton)) та капсицин (oleoresin capsicum, OC). Ці БОР були синтезовані наприкінці Першої світової використовуються війни і дотепер для боротьби із громадськими заворушеннями у багатьох країнах (переважно менш токсичний потужний лакриматор CS, ефективний на відкритому повітрі) [7,8]. Однак їхня дія не обмежується лише подразненням, оскільки бойові гранати РГ-Во з хлорацетофеноном (CN) можуть вбити особовий склад у закритому приміщенні чи бліндажі впродовж п'яти хвилин, а нещодавно використана російська граната була виготовлена тільки минулого року [4] (рис 1Б), тобто, Росія продовжує виробляти та застосовувати ці БОР.

А Б

Рисунок 1. Гранати К-51 з хлорпікрином (А) [9] та РГ-Во з хлорацетофеноном (Б) [4]

Історія використання БОР задушливої та війни, у повоєнні періоди та роки Другої подразнювальної дії під час Першої світової війни цікава та добре описана, хоча даних щодо сучасного агресора - Росії - там небагато [10,11].

Механізми дії БОР подразливо-задушливої дії на молекулярному рівні повністю не визначені [12], незважаючи на тривалу історію використання.

Подразнювальні гази (acrolein, chloropicrin, СР) та лакриматори-іританти уражують епітеліальний бар'єр органів дихання, зору, шкіри через надмір вивільнених біологічно активних речовин, передусім, інтерлейкін-8 [6], серотонін, брадикінін, простагландини, а також через пряму дію протеїнів, багатих на цистеїн [2] у цих багатих на нервові закінчення зонах. Ефект зумовлений прямою дією ліпофільних БОР на мембрани рецепторів/синапсів та самий нерв, що викликає їхнє збудження, а також пригніченням дії ферментів тканинного дихання. Це призводить до місцевих, віддалених та системних моторних, секреторних, вегетативних, соматичних реакцій з розповсюдженням подразнення на сегменти спинного мозку, ядра черепних нервів та життєво важливі ядра центральної нервової системи, які регулюють дихання, серцеві скорочення, артеріальний тиск, корнеальні рефлекси, а також з активацією екстрапірамідної та лімбічної систем.

Подразнювальна дія цих БОР на очі гістологічно проявляється стоншенням епітелію, потовщенням строми, фіброзом строми, її набряком, неоваскуляризацією, інфільтрацією клітинами запалення, утворенням гідропсу [13]. Дія подразнювальних газів та іритантів на дихальну систему призводить до пошкодження усіх елементів альвеолярно-капілярного бар'єру - епітелію верхніх дихальних шляхів, бронхів та бронхіол, ендотелію капілярів, інтерстицію.

Пошкодження епітелію призводить до пригнічення синтезу та функції сурфактанту, збільшення альвеолярно-капілярної проникненості, випоту рідини до альвеол. Ураження ендотелію ще більше збільшує проникність альвеолярно-капілярного бар'єру, викликає мікротромбози, змінює адгезію клітин [14]. Подразнювальна дія швидко може змінюватись на задушливу і провокувати бронхоспазм та гострий респіраторний дистрес-синдром з розвитком токсичного набряку легень [12].

Клініка уражень БОР подразнювально-задушливої дії різниться за ступенем важкості та перебігає стадійно: 1) рефлекторна початкова стадія, 2) суб'єктивне покращення з прихованими змінами (накопичення надміру біологічно активних речовин, які можуть спровокувати так званий «цитокіновий шторм»), 3) виражені прояви (легеневі: бронхоспазм^токсична пневмонія^токсичний набряк легень; офтальмологічні: вираз кування рогівки^гідропс та гіфеми), 4) віддалені наслідки (фіброз легенів, помутніння рогівки, вегетосудинна дистонія, артеріальна гіпертензія, серцеві аритмії тощо). Клініка також залежить від сили та тривалості експозиції та значно більш виражена за умов дії БОР у приміщенні, ніж на відкритому просторі [15]. Загалом клінічні прояви є зворотніми [12], хоча симптоми з боку дихальної, травної і нервової систем можуть тривати місяцями, що слід враховувати у терапевтичній практиці. Важливо, що у людей, які декілька разів попадали під дію CS, спостерігається пригнічення імунної відповіді [14].

Подразнювальна дія хлорпікрину на очі виникає через 20-60 сек експозиції у середовищі, проявляється свербіжем та різким болем в очах, неконтрольованим блефароспазмом та фотофобією, сльозотечею, конюнктивітом, болем в очах, що тривають до 40 хвилин за умов припинення експозиції. Також спостерігається набряк повік та періорбітальної ділянки [16], які зникають лише за 2 тижні. Для хлорпікрину притаманне значне помутніння рогівки та її неоваскуляризація; утворення гідропсів (виражений корнеальний набряк з корнеальними буллами) та гифем (накопичення крові у передній камері) [13]. Подразнення дихальних шляхів проявляється відчуттям печії та болю у носі, ринореєю, болями горла, задишкою, кашлем, утрудненим диханням, відчуттям важкості та болем у грудях (стерніт) [16]. Подразнення шкіри, наибільш виражені у хлорацетофенону, характеризуються позразненням та почервонінням шкіри, опікоподібним болем, утворенням бул, набряком підшкірної клітковини [16]. Також можуть спостерігатись ураження травної (гіперсалівація і рефлекторна блювота без полегшення, болі в епігастрії) та нервової (головний біль, психоемоційне збудження, що змінюється на депресію, головокружіння, дезорієнтація, прострація, що тривають до 6 годин після дії БОР) систем.

Об'єктивно виявляється акроціаноз, гіперемія та набряк відкритих ділянок шкіри, блефароспазм, фотофобія, сльозотеча, гіперемія кон'юнктив, набряк повік та періорбітальної ділянки; ринорея, кашель, охриплість голосу, набряк піднебіння та задньої стінки гортані; психічне збудження; тахіпное, тахікардія, підвищення артеріального тиску. Під час аускультації легень можуть бути сухі та пізніше вологі хрипи. Спірометрія дозволяє виявити зменшення форсованої життєвої ємності легень та об'єму форсованого видиху за 1 секунду [15].

Від БОР задушливо-подразнювальної дії специфічних антидотів не існує, тому передусім треба якомога швидше обмежити контакт з ними (вийти із зони зараження на свіже повітря; за можливості надягти протигаз; прополоскати рот, ніс, горло, очі та відкрити ділянки шкіри чистою водою або слабким 2% розчином питної соди) [16]. Також слід пам'ятати про ймовірність контамінації інших раневих поверхонь для умов поєднаного застосування БОР з конвенційною зброєю, що супроводжується швидким попаданням до крові та системною дією [17].

Медична допомога залежить від провідного синдрому. Переривання патологічної імпульсації від подразнених нервових закінчень, які і запускають рефлекторні реакції, проводять за 3 напрямками: 1) припинення ноцицептивної еферентної імпульсації (місцеві анестетики), 2) активація опіоїдних рецепторів головного мозку (наркотичні анальгетики), 3) зменшення вегетативних реакцій (М-холінолітики) [14]. Виражений офтальмологічний синдром - краплі з анестетиками [16,18], супернасичена киснева емульсія [19].

Провідний респіраторний синдром - дихальні аналептики, бронходилятатори, кисень, механічна вентиляція [2]; артеріальна гіпертензія та тахікардія - гіпотензивні (бета-блокатори). Шкірні прояви - місцево анестетики та глюкокортикостероїди [16,18]; попадання БОР до шлунка - промивання перманганатом калію (0,02%), проносні.

Клінічний випадок. Солдат В., 49 років. Діагноз: Негоспітальна двобічна полісегментарна пневмонія середньотяжкого перебігу з бронхообструктивним синдромом, клінічна група ІІ, ускладнена абсцедуванням прикоренево справа (S3, S6), S9 зліва з наявністю залишкових порожнин.

Неспецифічний реактивний гепатит з незначним цитолітичним синдромом.

Хронічний панкреатит, полісимптомна форма, загострення. Гастроезофагальна рефлюксна хвороба, дистальний рефлюкс-езофагіт ст. С. Хронічний гастродуоденіт, загострення. ІХС: атеросклеротичний кардіосклероз. СНІ зі збереженою фракцією викиду. Атеросклероз аорти.

Скарги при поступленні на сухий кашель, біль у лівому підребер'ї при кашлі, задишку під час навантаження, нудоту, що посилюється після їжі, блювоту 1-2 рази на день, після якої настає покращення.

18.12.2023р. під час перебування на бойових позиціях отримав ушкодження невідомою речовиною, що мала гірчично-часниковий запах, відтоді з'явилося подразнення слизових оболонок, їх сухість, гикавка, малопродуктивний кашель, диспепсичні розлади, помірний абдомінальний синдром. Звертався в медпункт, де надавалася інфузійна терапія. Прямував у відпустку, однак стан погіршився, 23.12.2023 р. з'явився біль у лівому підребер'ї і був госпіталізований до гастроентерологічного відділення військового шпиталю регіону з діагнозом: Реактивний панкреатит, реактивний гепатит. 24.12.2023.р. з'явилася лихоманка 39,5^оС, а 25.12.2023.р. діагностовано не госпітальну пневмонію, переведений до пульмонологічного відділення. Туберкульоз, венеричні захворювання, вірусний гепатит заперечує, алергологічний та спадковий анамнези не обтяжені, на COVID-19 не хворів, не щеплений Курить 30 років до 1 пачки на день.

Об'єктивно: температура - 37,5^оС; ЧД 18/хв.; SpO2 - 93%; ослаблене дихання в задньо-базальних відділах з обох сторін, поодинокі сухі свистячі хрипи; ЧСС - 90/хв., АТ - 110/70 мм рт.ст.; живіт чутливий в епігастрії та лівому підребер'ї.

Загальний аналіз крові від 23.12.2023 р.: КП - 1,05; тромбоцитопенія (105х10⁹/л), лейкоцитоз (15,9х10⁹/л), моноцитоз (13,5%), лімфопенія (12,3%), ШОЕ - 10 мм/год; 26.01.2024 р. - нормалізація показників крові. Рівні глюкози, загального білку, креатиніну, сечовини, білірубіну - норма; АСТ 55>22 Од/л, АЛТ 86>25 Од/л; залізо - 7 мкмоль/л (Т); помірно підвищені з тенденцією до зменшення лужна фосфатаза, гамма-глютаміл- транспептидаза, амілаза, лактатдегідрогеназа. СРБ - 97>8 мг/л, загальний фібриноген - 6,4 г/л; Д-димер - 3175>927 нг/мл. Аналізи на SARS-CoV-2, HBsAg, antiHCV, РВ, ВІЛ - негативні.

Рентгенографія ОГК 23.12.2023 р. (рис. 2): інфільтрація легеневої тканини в проекції S10 зліва; права легеня не змінена; серце і аорта в нормі. 15.01.2024 р.: у лівій легені консолідовані округлі вогнища, не можна виключити деструкції; у правій легені над діафрагмою зниження пневматизації за рахунок інфільтративних змін, корені структурні, правий корінь внизу тяжистий, синуси вільні, діафрагма чітка.

Рисунок2. Рентгенографія органів грудної клітки пацієнта при поступленні

КТ ОГК 17.01.2024 р.: в легенях з обох сторін порожнини з нечіткими капсулами, що накопичують контраст, без рівня рідини, виповнені вмістом щільністю 20-30 ОдХ, справа прикоренево розміром 40x41x30 мм, зліва в S3 30x21x17 мм та 22x19x16 мм, у S9 18x21x15 мм, у S6 24x24x20 мм, перифокально відзначена зона "матового скла" з бусоподібним потовщенням міждольового інтерстицію; легені розгорнуті в повному обсязі; просвіти трахеї, головних та дольових бронхів збережені; плевральні порожнини вільні; органи середостіння розміщені серединно; медіастинальні л/в до 14 мм. хімічний отруйний бойовий військовий

КТ-картина може відповідати аспергільозу легень, однак антитіла до Aspergillus fumigatus, flavus, nigger, terreus (-).

ЕКГ 23.12.2023 р.: синусова тахікардія (ЧСС - 88-100/хв.), монотопні надшлуночкові екстрасистоли; 25.01.2024 р.: синусова тахікардія (ЧСС - 105/хв.), ритм правильний.

ЕХО-КГ 28.12.2023 р.: камери не розширені, стінки не потовщені, діастолічна функція ЛШ 1 типу, ФВ 55-60%; рідина в порожнині перикарда за задньою стінкою 4 мм, за правим шлуночком 7 мм; 25.01.2024 р.: розміри аналогічні, рідини в порожнині перикарда нема.

УЗД 27.12.2023 р.: права доля печінки 16см, ліва 8см, паренхіма неоднорідна гіперехогенна, портальна вена 13 мм, жовчний міхур 88x36 мм, стінки потовщені, вміст однорідний, холедох 4 мм, селезінка без патології, підшлункова залоза з рівними контурами, паренхіма неоднорідна гіперехогенна.

ФГДС 28.12.2023 р.: у дистальному відділі стравоходу поздовжні ерозії між складками, у порожнині шлунку жовч, слизова шлунку та цибулини гіперемована з множинними ерозіями.

Проведене лікування з 24.12.2023 р. по 27.01.2024 р. призвело до клінічного одужання з приводу пневмонії та її ускладнення, покращення самопочуття, відсутності диспепсії, температура тіла нормалізувалась від 28.12.2023 р.; за даними КТ ОГК зберігаються залишкові порожнини після абсцедування; пацієнт переведений до лікарні легкопоранених.

Клінічна ілюстрація показує випадок раптового розвитку негоспітальної пневмонії з множинним абсцедуванням. На 5-и день після ушкодження невідомою речовиною з гірчично-часниковим запахом на бойових позиціях проявились гастроентерологічні скарги, на 6-и день - висока температура, а на 7-и день діагностована пневмонія, яка через 20 днів ускладнилась абсцедуванням. Особливістю випадку є відтерміновані прояви пошкодження легеневої тканини щодо дії БОР, множинність абсцедування, відсутність вираженої температурної реакції, досить швидке покращення щодо абсцесів. Можна думати, що деструкція легеневої тканини у цьому випадку була зумовлена «цитокіновим штормом».

Висновки

1. Обсяг та географія використання бойових отруйних речовин (БОР) окупаційною російською армією у сучасній війні постійно зростають. Найчастіше застосовуються гранати К-51 з хлорпікрином, РГР з лакримантом о-хлоробензиліден малонітрілом (CS) та РГ-Во з іритантом хлорацетофеноном (CN).

2. Ураження БОР подразнювально-задушливої дії переважно є зворотними, перебігають стадійно і впливають на органи зору та чуття, дихальну, травну, нервову та серцево-судинну систему, що потребує медичних втручань симптоматичного характеру.

3. Особливістю клінічного випадку були відтерміновані прояви пошкодження легеневої тканини щодо дії БОР, множинність абсцедування, відсутність вираженої температурної реакції, досить швидке покращення щодо абсцесів, що дозволяє сформувати гіпотезу про зумовленість деструкції легеневої тканини у цьому випадку «цитокіновим штормом».

References

1. https://www.unian.ua/multimedia/video/war/ 10475262-strashnoe-i-zapreshchennoe-oruzhie-genshtab- vsu-vpervye-pokazal-statistiku-himicheskih-atak-rf.html

2. Marzec, J., Nadadur, S. (2024). Countermeasures against Pulmonary Threat Agents. J Pharmacol Exp Ther, 388(2), 560-567. https://doi:10.1124/ ipet.123.001822

3. https://lb.ua/society/2023/10/30/581952_ rosiya_pochala_zastosovuvati_himichnu.html

4. https://fakty.com.ua/ua/ukraine/20240126 -rosiya-rozshyryuye-zastosuvannya-himichnoyi- zbroyi-u-vijni-proty-ukrayiny-isw/

5. https://www.unian.ua/war/u-zsu-rozpovili- pro-osoblivosti-himichnoji-zbroji-yaku-rosiyani- zastosovuyut-v-ukrajini-12499395.html

6. Chalmers, B.T., Merriman, A.F., Ruff, A.L. (2023). Considerations for the optimization of in vitro models of chloropicrin toxicity. Arch Toxicol, 97(1), 255261. https://doi:10.1007/s00204-022-03400-4

7. Tidwell, R.D., Wills, B.K. (2024). Tear Gas and Pepper Spray Toxicity 2023. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing, PMID, 31334983

8. Nogee, D., Therriault, C., Yeh, M. et al. (2023). Monitoring trends in lacrimator exposures using the National Poison Data System: 2000-2021/Clin Toxicol (Phila). 61(7), 543-550. https://doi:10.1080/15563650.2023.2227999

9. https://grivna.ua/publikatsii/himichna- ataka-okupantiv:-sho-take-hlorpikrin-yakiy- zastosuvali-proti-zsu-na-hersonskomu-napryamku

10. Arustamyan, O.M., Tkachyshyn, V.S. (2017). The history of the use of combat poisons during the First World War. Emergency medicine, 4, 100-104. https://doi:10.22141/2224-0586.4.83.2017.107430

11. Arustamyan, O.M., Tkachyshyn, V.S., Aleksiychuk, O.Y. (2017). Experience in the use of combat toxic substances in the post-war periods and the years of the Second World War. Emergency medicine, 4, 105-109. https://doi:10.22141/2224- 0586.4.83.2017.107431

12. Pesonen, M., Vahakangas, K. (2020). Chloropicrin-induced toxicity in the respiratory system. Toxicol Lett, 323, 10-18. https://doi:10.1016/j.toxlet.2020.01.022

13. Ebenezar, O.O., Roney, A., Goswami, D.G. et al. (2023). Ocular injury progression and cornea histopathology from chloropicrin vapor exposure: Relevant clinical biomarkers in mice. Exp Eye Res, 230, 109440. https://doi:10.1016/j.exer.2023.109440

14. Kurdil, N.V., Ivashchenko, A.V. (2015). Modern combat chemical means of non-lethal action: toxicological and clinical aspects. Emergency medic. 1, 11-19.

15. Ilgaz, A., Uyanusta, FЈK., Arbak, P. et al. (2019). Extensive Exposure to Tear Gases in Ankara. Turk Thorac J, 20(2), 108-113. https://doi:10.5152/TurkThoracJ.2018.18096

16. Schep, L.J., Slaughter, R.J., McBride, D.I. (2015). Riot control agents: the tear gases CN, CS and OC-a medical review. J R Army Med Corps, 161(2), 94-99. https://doi:10.1136/jramc-2013-000165

17. Ustinova, L.A., Yevtodiev, O.A., Kurdil, N.V. et al. (2018). Medical protection in case of combined lesions: doctor's tactics in the case of contamination of the burn surface with poisonous substances. Emergency medicine. 7, 31-35. https://doi:10.22141/2224-0586.7.94.2018.150817

18. Araj, H., Tseng, H., Yeung, D.T. (2022). Supporting discovery and development of medical countermeasures for chemical injury to eye and skin. Exp Eye Res, 221, 109-156. https://doi:10.1016/j.exer.2022.109156

19. Pate, K.M., Goswami, D.G., Lake, M. et al. (2020). A Supersaturated Oxygen Emulsion for the Topical Treatment of Ocular Trauma. Mil Med, 185(3-4), 466-472. https://doi:10.1093/milmed/usz337

Abstract

Lessons learned from the full-scale invasion of Russia: injuries by chemical warfare agents with suffocating-irritating action (own clinical observation)

Introduction. Since the beginning of theyear (March 2024), russia has used chemical weapons against the Ukrainian military 346 times according to opened resources of information. However, the discipline "Military therapy" at the medical university does not have time to highlight the specifics of the clinic and diagnosis of lesions caused by chemical warfare agents (CWA) with suffocating-irritating action

Purpose. To increase awareness about the manifestations of CWA lesions of suffocating-irritating action, which are used in the modern russia warfare against Ukraine.

Material and methods: A review of the literature by key words has been carried out and an illustrative case has been given.

Results. The most commonly used grenades are K-51 with chloropicrin, hand grenades (HG) with the lachrymant o-chlorobenzylidene malonitrile (CWA) and HG-Vo with the irritant chloroacetophenone (CN). CP lesions of irritant-suffocating action are mostly reversible, run in stages and affect the organs of vision and hearing, respiratory, digestive, nervous and cardiovascular systems, which require symptomatic medical interventions. The clinical circumstance showed a case of sudden development of community-acquired pneumonia with multiple abscesses, which may be caused by a "cytokine storm" due to the action of CWA.

Conclusions. The scope and geography of the use of chlorpicrin, chlorobenzylidene malonitrile, and chloroacetophenone by the russian army in modern warfare is increasing. CWA lesions of irritant-suffocating action are reversible, run-in stages, affect the organs of vision and hearing, respiratory, digestive, nervous and cardiovascular systems. The peculiarity of the clinical case was delayed manifestations of lung tissue damage due to the action of CWA, the multiplicity of abscesses, the absence of pronounced temperature reaction, a rather rapid improvement in abscesses, which allows us to form a hypothesis that the destruction of lung tissue in studied case was caused by “cytokine storm".

Keywords: combat poisons, chlorpicrin, chlorobenzylidene malonitrile, chloracetophenone, pneumonia with abscess.

Размещено на Allbest.ru