Морально-етичні основи культури спілкування військового лідера

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія сухопутних військ імені гетьмана П. Сагайдачного

Морально-етичні основи культури спілкування військового лідера

Голик М.М.,

кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри гуманітарних наук, полковник запасу

Гинда О.М.,

кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри гуманітарних наук,

Вишневська С.М.,

кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри гуманітарних наук

м. Львів

Анотація

Постановка проблеми та її актуальність. Сьогодні перед нашими збройними силами постає актуальне питання зміцнення марального духу, психологічного стану та міцної військової дисципліни в часи протистояння російській навалі. Моральне виховання є одним із чинників та невід'ємною складовою забезпечення діяльності військ. Культура особистості це не просто відображення культури суспільства, а її елемент. Одночасно це ступінь розвитку особистості, що віддзеркалює її потреби, соціальні якості та стиль поведінки. Культура спілкування офіцера та військовиків зокрема, є проявом загальної культури в умовах соціальної взаємодії у військовому середовищі, це складна система уявлень, переконань та цінностей, що характеризує рівень розвитку особистості людини як військового фахівця.

Аналіз попередніх досліджень. Останнім часом проводяться дослідження у яких започатковано розв'язання означеної проблеми, які торкаються аспектів теорії лідерства офіцерів (сержантів): М.І. Дьяченко, Л.Є. Мерзляк, Є.Ф. Осипенков вивчали психолого-педагогічні основи діяльності командира; В.І. Вдовюк, Д.М. Коцеруба, Г.П. Кривошея, В.К. Луценко, О.Г. Романовський, Г.Г. Шевченко вивчали лідерство у військовому колективі; О.К. Маковський формування лідерських якостей офіцерів та ін.

Для вирішення завдань нашого дослідження цікаві сучасні наукові праці О.В. Бойка, В.В. Ягупова [3; 4; 5; 13] у яких розкриваються психолого-педагогічні аспекти спілкування військових лідерів та ін., а також американських вчених, таких як: Д. Крендалл, Т А. Колдіц, Д.М. Мелон, які вивчали проблеми формування лідерства в процесі професійної підготовки військових фахівців [4; 5; 13].

Мета та завдання доелідження. Мета дослідження всебічне, достовірне вивчення морально-етичної культури спілкування військового лідера у Збройних Силах України як чинника формування високого морально-психологічного духу. Завдання дослідження, полягає у вирішенні теоретичних питань, які пов'язані з проблемою дослідження та виявлення шляхів та засобів удосконалення морально-етичної культури військового лідера.

Ключові слова: Збройні сили України, культура, лідерство, етика, морально-психологічне забезпечення.

Abstract

Moral and ethical basics of a military leader's communication culture

Golyk M.M., candidate of historical sciences, associate professor, of the department of humanities, reserve colonel, National Academy of Ground Forces named after Hetman P. Sahaidachny,

Ukraine, Lviv

Gynda O.M., candidate of economic sciences, associate professor, of the Department of Humanities, National Academy of Ground Forces named after Hetman P. Sahaidachny,

Ukraine, Lviv

Vishnevska S.M., candidate of economic sciences, associate professor, of the department of Humanities National Academy of Ground Forces named after Hetman P. Sahaidachny, Ukraine, Lviv

Statement of the problem and its relevance. Today, our armed forces face the urgent question of strengthening morale, psychological state and strong military discipline in times of resistance to the Russian invasion. Moral education is one of the factors and an integral component of ensuring the activities of the troops. Personal culture is not just a reflection of society's culture, but an element of it. At the same time, it is the degree of personality development that reflects his needs, social qualities and behavior style. The culture of communication between officers and soldiers, in particular, is a manifestation of general culture in the conditions of social interaction in a military environment, it is a complex system of ideas, beliefs and values that characterizes the level of personality development of a person as a military specialist.

Analysis of previous studies. Recently, research has been conducted in which the solution of the specified problem has been initiated, which touch on aspects of the theory of leadership of officers (sergeants): M.I. Dyachenko, L.E. Merzlyak, E. F Osypenkov studied the psychological and pedagogical foundations of the commander's activity; V.I. Vdovyuk, D.M. Kotseruba, H.P. Kryvosheya, V.K. Lutsenko, O.H. Romanovskyi, G.G. Shevchenko studied leadership in the military team; O.K. Makovsky formation of leadership qualities of officers, etc.

To solve the tasks of our research, interesting contemporary scientific works of O. V Boyka, V VYagupov [3; 4; 5; 13], which reveal the psychological andpedagogical aspects of the communication of military leaders, etc., as well as American scientists, such as: D. Crandall, T.A. Coldits, D.M. Melon, who studied the problems of leadership formation in the process of professional training of military specialists [4; 5; 13].

The purpose and tasks of the study. The purpose ofthe study is a comprehensive, reliable study of the moral and ethical culture of communication of the military leader in the Armed Forces of Ukraine as a factor in the formation of a high moral and psychological spirit. The task ofthe study is to solve theoretical questions related to the problem of research and identification of ways and means of improving the moral and ethical culture of a military leader.

Keywords: Armed Forces of Ukraine, culture, leadership, ethics, moral and psychological support.

Основна частина

етичний культура військовий лідер

Виклад основного матеріалу. Об'єднуючи в собі різні елементи свідомості і практичної діяльності, культура військовослужбовців містить у своїй основі світоглядну, професійну, естетичну і фізичну сторони. Саме в ній відображаються ставлення до служби, розуміння суті, своєї ролі, місця, стилю повсякденної роботи, елементів спілкування, та відношення до самовдосконалення. Важливою складовою культури особистості офіцера є культура його спілкування [10]. Спілкування це соціальний феномен і не тільки за зовнішніми ознаками, але й за своєю внутрішньою природою бо воно є умовою та елементом діяльності всіх людей.

Форми і способи спілкування людей тісно пов'язані з розвитком засобів та способів діяльності, свідомості та співпраці. Проблема спілкування є багатогранною та складною по своїй суті. Під час спілкування люди діляться результатами пізнавальної діяльності що впливає на групову та колективну співпрацю. Спілкування це вагомий чинник та елемент складного процесу формування та розвитку особистості. Забезпечення безпеки держави, висока бойова готовність, вимагає від офіцерського та командного складу поєднання інтелектуальних, професійних, морально-етичних та вольових якостей. В сучасних умовах російсько-української війни формування у майбутніх офіцерів (сержантів) культури спілкування є важливим чинником сучасного військового керівника-лідера. Без культури спілкування сьогодні не можливо уявити сьогодні офіцера та сержанта військового лідера, який чесно виконує свій військовий обов'язок на шляху до перемоги та знищення російських окупантів. У Стратегії державної кадрової політики зазначається, що метою державної кадрової політики є забезпечення життєдіяльних сфер кваліфікованими кадрами, які необхідні для реалізації національних інтересів та розвитку України як демократичної та суверенної держави [4; 5]. Встановлено, що рівень культури спілкування командирів будь-якої ланки військового управління є недостатнім, що негативно впливає на боєздатність війська. У нашому дослідженні є спроба розкрити теоретичні основи саме культури спілкування лідера-військовика з етичного боку. Категорія «культура» складна та багатогранна, її вивчали філософи та дослідники давніх та новітніх часів. У перекладі з латинської мови це виховання, догляд, освіта, розвиток та ін… Спочатку цей термін вживали для означення професійної діяльності людини, яка створювала матеріальні та духовні блага. а пізніше для визначення культурної поведінки людини [6]. В давньому Римі термін «культура» вживали для виміру вихованості людини, що було результатом різнобічного процесу діяльності: навчання, освіти, розвитку та ін. [8, с. 12].

Людська культура явище надзвичайно динамічне, оскільки сучасне суспільство може розвиватись лише на основі творчого використання культурних людських цінностей попередніх поколінь для подальшого соціального розвитку та прогресу. Кожне суспільне утворення відтворює та вдосконалює себе наслідуючи та використовуючи вже нагромаджені масиви світової та національної культури [8].

На сьогодні є наступні різновиди категорії «культура», такі як професійна культура, управлінська, акторська, виховна, педагогічна, особистісна, правова, екологічна, політична тощо [6; 8].

Для з'ясування сутності поняття «культура спілкування» як філософсько-етичного та соціального феномену важливо враховувати його зв'язок передусім з «феноменом «діяльності» та співпраці (ШевкунГ М., Гузенко І. М., Грицевич Т Л., ХоданьО. Л., МосовС. П. та ін. [7; 10; 11; 12].

Саме через категорію «діяльність» можна розглядати культуру офіцерів та сержантів як засвоєння ними певних ціннісних орієнтацій, які у свою чергу дають можливість їм реалізувати себе як суб'єктів військової діяльності, тобто ефективно виконувати свої конституційні та службові обов'язки та реалізувати свій творчий, духовний та професійний потенціал. Саме цей підхід дозволяє нам у центр дослідницької уваги поставити саме офіцера (сержанта) «лідера-військовика» як суб'єкта професійної діяльності [2; 3; 4]. Комунікативні здібності військового керівника є головним чинником успішної лідерської діяльності і військової практики. Отже, культура

- це система над біологічних норм та програм людської діяльності та співіснування, поведінки та спілкування, які історично розвиваються та виступають важливою умовою прогресу та зміни соціального життя у всіх його основних сферах [5; 6; 8]. Яку ж роль відіграє культура спілкування військового керівника? Чи може він зайняти лідерські позиції на своєму рівні управління без достатньої професійної культури та культури спілкування з особовим складом? Коротко з'ясуємо саме ці питання.

Давньогрецький філософ Сократ висунув ідею про те, що лідерство це діяльність саме тих, хто знає, що робити та як робити в тій чи іншій ситуації. Отже, керівник-лідер має володіти теоретичною базою та певним професійним та управлінським досвідом, для того щоби підлеглі виконували його вказівки, розпорядження та накази. Але знання та досвід

- це ще не все, що необхідне справжньому лідеру-військовику. Як стверджував Ксенофонт, що хороший лідер направляє в діяльності, показує та дає приклад, поділяє разом зі всіма підлеглими труднощі та завойовує їхню підтримку. Лідер повинен уміти добиватися шани та поваги, не прагнучи до популярності [4; 5].

Лідер, якщо розглядати у буквальному сенсі це не завжди людина, що йде попереду. Від нього чекають, що він покаже шлях, мету, зробить наголос на проблемних питаннях та шлях їх вирішення, буде зберігати єдність колективу та мати турботу про кожного підлеглого. Лідерство може бути відкритим для всіх та для кожного. Дійсний військовий лідер є таким доти, поки він може здійснювати та забезпечувати іншим, три кола потреб, а саме:

- виконання сумісних завдань (знати, вміти та бути обізнаним);

- працювати в колективі (наявність «команди однодумців»);

- задовольняти при можливості індивідуальні потреби кожного члена колективу (підрозділу) [4; 5].

Армійський колектив (підрозділ, частина) можна порівняти з механізмом, усі елементи та складові частини якого ідеально відповідають одна одній. Прикладом може бути давньогрецька армія, яка діяла під керівництвом Олександра Великого. Ключем до її успіху була саме єдність дій кожного бійця під загальним алгоритмом бойових дій. Давні греки були яскравими та неперевершеними індивідуалістами. Крім задоволення основних потреб своїх воїнів, полководець Олександр гарантував визнання особистих заслуг хоробрих воїнів та знав їх поіменно.

Отже, основним засобом досягнення мети військовим лідером є слово та організація вмілого спілкування, комунікації. У філософії, теорії управління, економіці, та педагогіці існують безліч концепцій лідерства. Поняття «лідерство» це один з феноменів, що охоплює всі сфери людської діяльності, зокрема і військову [5].

Ми, спираючись на дослідженні цього питання [3; 4; 5] пропонуємо такі визначення цих понять, що враховують як практику військової діяльності так і сучасні підходи до лідерства, та досвід в арміях провідних країн.

Отже, ми розуміємо, що офіцер або сержант як лідер військового колективу повинен бути спрямованим на три сфери діяльності:

- завдання;

- колектив (підрозділ, частина);

- особистість.

Ми повинні розуміти, що сутність полягає в тому, що: лідер це людина, яка вказує шлях, веде за собою до мети, пильнує єдність колективу та вболіває за кожного військовика в процесі сумісної діяльності.

У сучасній українській армії все більше зростає роль морально-етичних основ військового колективу, зокрема й культури спілкування. Вони поряд з матеріальними факторами були і залишаються духовним та моральним чинником у житті українського народу, воїнів армії і флоту.

Культура поведінки людини, культура комунікації, органічно входить в спосіб її життя, існування та творчої діяльності. Вона базується на моралі котра являє собою найвищу ступінь розвитку людства [8; 11; 12; 13].

Мораль це форма свідомості, що має справу з оцінкою вчинків, та регулюванням поведінки людей з різних сферах життя та сумісної діяльності. Мораллю визначаються правила поведінки людей, культура взаємовідносин, етикет і військовий зокрема [11].

Підвалинами військової етики можна вважати:

- вимоги конституції України, присяги, статутів, наказів, відомчих та державних документів;

- історично приклади, демократичні та національні традиції, культурну спадщину, ритуальні вимоги та правила церемонії що існують у Збройних Силах;

- ввічливість, правдивість, вимогливість до себе та інших, бойове братерство та інші людські чесноти… [4; 12].

В свою чергу ввічливість має такі компоненти, як: коректність, делікатність, тактовність, скромність, поважність, галантність, точність, вихованість. Ввічливість і пристойність воїна сприяє підвищенню рівня культури взаємин. Ці морально-етичні категорії у повній мірі відповідають культурі спілкування військового лідера. У військовій етиці особливо цінується тактовність. Це дотримання міри в словах та вчинках, це обізнаність в тому що, де, коли та як необхідно робити в тих чи інших ситуаціях.

У спілкуванні проявляються основні функції:

1. Інформативно-комунікативна (спілкування, передача-прийом інформації).

2. Регулятивно-комунікативна (процес коригування поведінки)

3. Афективно-комунікативна (своєрідний контроль над усією сферою діяльності, навіювання, наслідування, та інші можливі переконання [5; 13].

Дисциплінованість, організованість, повага до військової форми та охайність військового лідера є знаковими ознаками цієї культури [10]. Військова діяльність вимагає згуртованості, братерського колективізму, взаємної довіри і підтримки, дисциплінованості, діловитості, чутливості, готовності допомогти побратиму в тяжку хвилину, вимагає не терпимості до несправедливості, та нездорового кар'єризму [9; 10]. Військо сьогодні є школою мужності, відваги та героїзму, але воно може і завжди повинне бути школою високої моральної культури [9; 10; 11; 12]. Військовий етикет сьогодні - це потреба часу. Спілкування це складний багатоплановий процес встановлення та розвитку контакту між людьми, який породжується потребами у спільній діяльності, що включає в себе формування єдиної стратегії взаємодії, сприйняття та розуміння.

Висновок. Отже, комунікація, спілкування, культура спілкування у лідерській поведінці офіцера та сержанта нашої української армії відіграє сьогодні в умовах сучасної війни з російськими загарбниками важливу морально-етичну роль.

Список використаних джерел

1. Конституція України.

2. Наказ Міністерства оборони України від 31.12.1999 року №412 «Про Кодекс честі офіцера Збройних Сил України».

3. Бойко О.В., Голик М.М., Романишин А.М. (2007). Військове навчання і виховання: навчальнометодичний посібник. / Бойко О.В., Голик М.М., Романишин А.М. Львів: ЛІСВ, 2007. 153 с.

4. Бойко О.В. (2014). Теоретико-методичні проблеми формування лідерської компетентності майбутніх офіцерів ЗСУ/ Бойко О.В. Монографія, ІМА - прес., 2014. 544 с.

5. Бойко О.В. (2010). Лідерство сержанта та офіцера (психолого-педагогічний аспект): Навчально-методичний посібник / [Бойко О.В., Керницький О.М., Копаниця О.В. та ін.]; за ред. П.П. Ткачука. Львів: АСВ, 2010. 190 с.

6. (2002). Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2002. 1440 с.

7. МосовС. П. (2006). Філософія і методологічні проблеми воєнної теорії та практики. / МосовС. П.К.: НАОУ, 2006. 308 с.

8. СтаніславчукС. М. (2004). Культурнопросвітницька робота в ЗСУ (соціальнофілософський аналіз): дис. канд. філос. наук: 09.00.03. Львівський Ну ім. І. Франка. Львів, 2004. 19 с.

9. Слюсаренко А.В., Голик М.М., Гула Р В., Глотов О.Л., Щурко О.М. (2012). Християнська мораль та військовий обов'язок. Львів.: АСВ, 2012. С. 6-112.

10. Ходань О.Л. (2009). Корпоративна культура офіцера. / Ходань О.Л. Харків: Національна академія Державної прикордонної служби України, 2009. 123 с.

11. ШевкунГ М., Грицевич Т Л., Гузенко І. М. (2014). Військовослужбовцю про культуру поведінки: навчальний посібник. / Г.М. Шевкун, Т.Л. Грицевич, І. М. Гузенко Львів: АСВ, 2014. 135 с.

12. ШевкунГ М., Голик М.М., Ткачук П.П. (2018). Основи військової етики та естетики: навчальний посібник. / ШевкунГ М., Голик М.М., Ткачук П.П. Львів, НАСВ, 2018. -170 с.

13. Ягупов В.В. (2004). Військова психологія / В.В. Ягупов. К.: Тандем, 2004. 656 с.

References

1. Constitution of Ukraine.

2. Order of the Ministry of defense of Ukraine from 31.12.1999, №412 «On the Code of honor of an officer of the Armed Forces of Ukraine»

3. Boуko A.V., Golik N.M. Romanishin A.M. (2007). Military training and education: textbook / [Boiko A. V, Golik N.M. Romanishin A.M. and others] Lviv: LSV, 2007. 153 p.

4. Boyko O.V. (2014). Theoretical and methodological problems of forming the leadership competence of future officers of the Armed Forces of Ukraine/ Boyko O.V. Monograph, IMA-press., 2014. 544p.

5. Boyko O.V. (2010). Sergeant and officer leadership (psychological-pedagogical aspect): Teaching and methodical manual / [Boyko O.V., Kernytskyi O.M., Kopanytsia O.V. et al.]; under the editorship P PTkachuk. Lviv: ASV, 2010. 190 p.

6. (2002). A large explanatory dictionary of the modern Ukrainian language / comp. and heads ed. V.T. Busel. K.; Irpin: VTF «Perun», 2002. 1440 p.

7. Mosov S. P (2006). Filosofiya and methodological problems of military theory and practice. / Mosov S. P K.: NAOU, 2006. 308 s.

8. Stanislavchuk S.M. (2004). In a civilized manner elucidative work in ZSU (socialphilosophical analysis): dis..kand. filos. sciences of: 09.00.03. LvivWeLl the name of And. Franc. Lviv, 2004. 19 s.

9. Slyusarenko A.V., Golik N.M. Gula G.V., Glotov A.L., Schurko A.M. (2012). Christian morality and duty. / Slyusarenko A.V., Golik N.M. Gula G.V., Glotov A.L., Schurko A.M. Lions.: ASV, 2012. Р 6-112.

10. Hadani A.L. (2009). Corporate culture officer /

Hodan A.L. X: national Academy of State border service of Ukraine, 2009. -123 p. 27.

11. Shewchun G.M., Gritsevich T.L., Guzenko M.I. (2014). Soldier about the culture of behavior: a textbook / Shewchun G.M., Gritsevich T.L., Guzenko M.I. and others. Lviv: ASV, 2014. 135 p.

12. Shevkun H.M., Golyk M.M., Tkachuk P P (2018). Basics of military ethics and aesthetics: a study guide. / Shevkun H.M., Golyk M.M., Tkachuk P PLviv, NASV, 2018. 170p.

13. Yagupov V.V. (2004). Military psychology / V.V. Yagupov. K.: Tandem, 2004. 656 p.

Размещено на Allbest.ru