Обґрунтування рекомендацій щодо зменшення часу простою техніки в очікуванні евакуації, шляхом доцільного розподілу між ремонтно-відновлювальними підрозділами

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОБҐРУНТУВАННЯ РЕКОМЕНДАЦІЙ ЩОДО ЗМЕНШЕННЯ ЧАСУ ПРОСТОЮ ТЕХНІКИ В ОЧІКУВАННІ ЕВАКУАЦІЇ, ШЛЯХОМ ДОЦІЛЬНОГО РОЗПОДІЛУ МІЖ РЕМОНТНО-ВІДНОВЛЮВАЛЬНИМИ ПІДРОЗДІЛАМИ

Рахманий Олександр Миколайович, ад'юнкт наукового відділу організації підготовки та атестації науково-педагогічних кадрів науково-методичного центру організації наукової та науково-технічної діяльності

Майстренко Олександр Васильович, доктор військових наук, старший дослідник, провідний науковий співробітник наукового відділу організації підготовки та атестації науково-педагогічних кадрів науково-методичного центру організації наукової та науково-технічної діяльності Національний університет оборони України, Україна

Виконання заходів з евакуації пошкоджених зразків озброєння та військової техніки (ОВТ) є однією з найважливіших складових системи відновлення ОВТ, яка неможлива без проведення технічної розвідки та в свою чергу формує умови для наступного етапу відновлення та ремонту. Оцінка ефективності виконання заходів з евакуації пошкоджених зразків ОВТ визначається відношенням реальної кількості зразків ОВТ, які можуть бути евакуйовані наявними евакуаційними засобами до кількості пошкоджених зразків ОВТ, які потребують евакуації ремонтно-відновлювальним підрозділом [7].

Однак часті випадки простої техніки в очікуванні евакуації з району ведення бойових дій можуть суттєво ускладнювати виконання завдань та підвищувати ризики під час проведення операцій. Тому дослідженням та розробкою ефективних рекомендацій щодо зменшення часу простої техніки в цих умовах має велике стратегічне значення.

Як приклад з досвіду, можна згадати втрачені, в боях під Кремінною, шведські аналоги Leopard 2. 21-ша окрема механізована бригада за кілька місяців жорстоких боїв втратила сім із десяти танків Strv 122 в боях під селом Терни, але "знищеним" аналітики вважають тільки одну одиницю. Решту намагаються відтягнути з сірої зони як ЗС України, так і російські сили.

Описаний досвід вкотре свідчить про ірраціональність вимог керівних документів в частині застосування ремонтно-відновлювальних органів (підрозділів) під час ведення бойових дій, відсутності юридичної можливості доцільного розподілу між ремонтно-відновлювальними підрозділами, вільних від навантаження сил і засобів, які перебувають в різних районах відповідальності (операційних зонах).

Отже, одним із ключових напрямків вдосконалення системи відновлення техніки є доцільний розподіл між ремонтно-відновлювальними підрозділами наявних сил і засобів. Ефективне розподілення завдань та ресурсів може значно зменшити час, необхідний для евакуації, відновлення та її повернення до бойового стану.

Враховуючи наведений вище досвід 21 ОМБр з евакуації виведених з ладу десяти Strv 122 та обґрунтування за допомогою моделі РММО з очікуванням для оцінки ефективності виконання заходів з евакуації пошкоджених зразків ОВТ можна дійти висновку, що підвищення ефективності функціонування РВО через доцільний розподіл засобів евакуації ОВТ між ремонтно-відновлювальними підрозділами, безпосередньо залученими до сил і засобів в районі ведення бойових дій шляхом зменшення сумарного часу на евакуацію виведеного з ладу ОВТ. Цього можна досягнути за рахунок доцільного розподілу засобів евакуації ОВТ між РВО сусідніх, за районами відповідальності, бригад, що простоюють.

Для перевірки зазначених рекомендацій було проведено відповідні розрахунки та порівняння. За вихідні дані обрано засоби трьох евакуаційних відділень в кожній з 21 ОМБр, 128 ОГШБр, 53 ОМБр, а саме БРЕМ- 1 (2), як штатних в кількості 6 одиниць в бригаді. Середня швидкість пересування по пересічній місцевості, в умовно сприятливих погодних умовах БРЕМ-1 (2) виходячи з досвіду їх застосування становить 15 (км/год). За кількість заявок на евакуацію ОВТ для ОМБр взято 10 на добу. Сумарна протяжність рейду нормативна величина для району відповідальності ОМБр з урахуванням маршу в район евакуації та зворотному напрямку. Впливу зовнішніх факторів, це додатковий до нормативного часу термін, що враховує вплив противника, погодні, геопросторові умови та вимоги керівних документів. Час підготовчих робіт є нормативною величенною для евакуаційних розрахунків і становить 0,5 год., цей норматив може бути вищим або нижчим в інших бригадах в залежності від стану евакуаційних засобів, укомплектованості, навченості розрахунків та ін. Потрібний час евакуації за РВО є розрахунковою величиною, а сумарний час евакуації є розрахунковим максимальним значенням із усіх підрозділів [2].

За результатами розрахунків будуємо графічне відображення порівняння часових показників евакуації ОВТ за існуючими підходами та з урахуванням пропозицій, щодо доцільного розподілу засобів евакуації (рис. 1):

Таким чином перевага застосування підходу розподілу засобів евакуації в районі ведення бойових дій з урахуванням наданих рекомендацій становить - 5 годин і складає 35,7% від сумарного часу евакуації.

Висновки

В статті вперше, на підставі моделі РММО з очікуванням для оцінки ефективності виконання заходів з евакуації пошкоджених зразків ОВТ, обґрунтовано рекомендації щодо зменшення сумарного часу на евакуацію виведеного з ладу ОВТ за рахунок зміни в підходах розподілу засобів евакуації ОВТ між ремонтно-відновлювальними підрозділами, безпосередньо залученими до сил і засобів в районі ведення бойових дій.

евакуація озброєння військовий техніка

[1] Дачковський, В., Гудима, В., & Сампір, О. (2021). Методичний підхід до прогнозування потоку ремонтного фонду зразків озброєння та військової техніки. у scientific practice: modern and classical research methods. European Scientific Platform. https://doi.org/10.36074/logos- 26.02.2021.v1.40

[2] Україна, В. с. (2016). Бойовий статут Сухопутних військ Збройних Сил України: Т. 2. Батальон, рота. ПАЛИВОДА А.В.

Размещено на Allbest.ru