Розробка та впровадження відомчих відзнак Збройних Сил України, знаків військової майстерності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розробка та впровадження відомчих відзнак Збройних Сил України, знаків військової майстерності

Невід'ємним атрибутом військових формувань України, поряд з емблемою i прапором, є власні нагороди, що офіційно називаються відомчими заохочувальними відзнаками. Право на їх заснування встановлено Указом Президента України від 18 листопада 1996 р. № 1094. Відповідно до Примірного положення про відомчі заохочувальні відзнаки, затвердженого Указом Президента України від 13 лютого 1997 р. (зі змінами, внесеними відповідно до Указу Президента України від 9 вересня 2000 р. № 1055), вони засновуються після експертизи і позитивного висновку комісії державних нагород та геральдики при Президентові України і можуть мати вигляд медалей, нагрудних знаків, значків, грамот, вітальних листів. При цьому відомчі заохочувальні відзнаки не повинні відтворювати державні нагороди України.

Встановлення сучасних відомчих заохочувальних відзнак Міністерства оборони та нагрудних знаків Збройних Сил України було у полі зору науковців [260, с. 156: 98, с. 11; 135, с. 144; 138, с. 138; 503, с. 120; 501, с. 158]. Проаналізувавши сукупність цих матеріалів, можна зробити висновок, що з метою вшанування військової служби, професіоналізму, доблесті, відданості оборонців Батьківщини, вірності присязі, честі й задля надання соціального престижу багаторічній військовій службі у Міністерстві оборони України було проведено значну роботу з розробки символіки нагород та правового утвердження. Згідно з опрацьованим Положенням про заохочувальні відзнаки Міністерства оборони України, такі відзнаки поділяються на нагрудні знаки, значки, грамоти, вітальні листи.

Потреба у заснуванні як державних, так і відомчих нагород стала відчутною у 1992 році. Це було пов'язано, зокрема, з участю військовослужбовців у миротворчих операціях. Під час роботи комісії Президії Верховної Ради України з питань заснування державних нагород України міністерством оборони, з-поміж іншого, було запропоновано заснувати орден «Військової доблесті і честі» та медаль «За військову службу», нагородження якими здійснював би міністр оборони. У міністерстві оборони опрацьовувалися пропозиції із заснування у 1994 р. медалей «За військові заслуги» та «Військова доблесть і честь». Однак питання започаткування військових відзнак не вирішувалося, і тільки після заснування Президентом України Л.Д. Кучмою 29 квітня 1995 р. відзнак «За мужність» та «Іменна вогнепальна зброя», а 3 травня 1995 р. «Орден Богдана Хмельницького» з'явилася можливість надати справі створення заохочувальних відзнак міністерства оборони предметного характеру [141, с. 7]. відомча відзнака військовий

За поданням начальника Головного управління кадрів Міністерства оборони України генерал-лейтенанта Г. Дячука 27 червня 1996 р. віце-прем'єр-міністр, міністр оборони України В. Шмаров затвердив ескізи ордена «Доблесть і честь», медалі «За бездоганну службу» трьох ступенів та пам'ятного знака «5 років Збройним Силам України». Міністр оборони України генерал-лейтенант О. Кузьмук продовжив започатковану своїм попередником справу заснування відомчих нагород і 1 серпня 1996 р. затвердив новий варіант ордена «Доблесть і честь», який став остаточним [127, с. 94].

Таким чином, до літа 1996 року у Міністерстві оборони України було розроблено цілу низку нагород. За конкретні заслуги військовослужбовці могли отримати орден «Доблесть і честь» та медаль «За військову службу Україні», за вислугу 10, 15 і 20 років медаль «За бездоганну службу» відповідних ступенів, а понад 20 років медаль «Ветеран військової служби».

Проте найбільшою проблемою була відсутність нормативно-правової бази для заснування цих нагород. Відповідно до чинного на той час законодавства, міністрові оборони таке право не належало і потрібно було отримати дозвіл Президента України. Рішення Глави держави було явно неочікуваним Л.Д. Кучмі так сподобалися медалі, що він виявив бажання заснувати їх як відзнаки Президента України для нагородження представників усіх силових відомств.

Тож Указами Президента України від 5 жовтня 1996 року система президентських відзнак поповнилася медалями «За військову службу Україні» та «За бездоганну службу». Внаслідок цього розробка системи заохочувальних відзнак міністерства загальмувалася.

Так чи інакше, ініціатива Міністерства оборони дала поштовх до вирішення питання про відомчі нагороди загалом. 18 листопада 1996 року був підписаний Указ Президента України, за яким міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади було надано право встановлювати відзнаки для заохочування працівників за значні трудові досягнення у відповідній галузі чи сфері.

Це дало змогу Міністру оборони України підписати наказ «Про заохочувальні відзнаки Міністерства оборони України» від 2 грудня 1996 р. № 370. Цим наказом затверджені Положення про заохочувальні відзнаки взагалі та окремо положення про відзнаки «Доблесть і честь», «Ветеран військової служби», пам'ятний знак «5 років Збройним Силам України», а також їхні описи [260, с. 156].

В основу відзнаки «Доблесть і честь» покладено чотирипроменеву зірку, промені якої завершені куполоподібними дугами. За словами автора Л. Матяша, це символізує соборність, єдність держави. Тризуб, що повторюється чотири р ази між променями, є свідченням великої поваги до країни. Центральний медальйон облямовує вінок з лаврового (слава) та дубового (могутність) листя, а меч вістрям угору символізує військове верховенство, перемогу. Відзнакою Міністерства оборони України «Доблесть і честь» нагороджуються військовослужбовці та працівники Збройних Сил України [127, с. 95].

Пам'ятний знак «5 років Збройних Сил України» заснований з нагоди 5 -ї річниці Збройних Сил України. Ним нагороджувалися особи офіцерського складу, які служили на той час у Збройних Силах України і брали активну участь у розбудові Збройних Сил незалежної України. Він виготовлений зі срібного сплаву металу і має овальну форму, у верхній частині елемент малого Державного герба України, у центрі римська цифра «V» білого кольору на голубому фоні. Овал обрамлений з обох боків лавровим вінком, на якому зображено три стрічки, одна знизу і дві з боків. На нижній стрічці напис: «Збройні Сили України». На бокових стрічках викарбувані роки 1991на лівій та 1996на правій. Під римською цифрою «V» зображено два мечі вістрям угору, а рукоятки мечів виходять за межі овалу [127, с. 96].

Відзнака Міністерства оборони України «Ветеран військової служби» встановлена наказом Міністра оборони України від 2 грудня 1996 року № 370. Цією відзнакою нагороджуються військовослужбовці Збройних Сил України, які мають високі показники у бойовій і професійній підготовці, виявили самовіддані дії в захисті державних інтересів України та її Збройних Сил, зразково виконують військові обов'язки, досягли високої бойової готовності військ та прослужили у Збройних Силах 25 і більше календарних років.

Відзнака «Ветеран військової служби» має вигляд хреста, утвореного чотирма бойовими волинськими щитами, з-під якого розходяться два схрещені мечі вістрям униз. Посередині відзнаки коло, залите синьою емаллю з позолоченим малим гербом держави. Під колом девізна стрічка з написом: «Ветеран військової служби». Лавровий вінок, що облямовує тризуб, є символом слави, а розміщені вістрями донизу схрещені мечі означають повагу і шану перед ратними досягненнями та подвигами [127, с. 96].

Важливим кроком можна вважати встановлення наказом Міністра оборони України від 3 вересня 1999 р. № 270 відзнак «Вогнепальна зброя» і «Холодна зброя». Відповідне положения визначає їх як особливу ступінь відзнаки Міністром оборони офіцерів, генералів та адміралів, а в окремих випадках (з дозволу Верховного Головнокомандувача)інших громадян України та осіб, шо не є громадянами України [127, с. 96].

Встановлених у грудні 1996 р. відзнак було явно недостатньо для заохочення всіх категорій військовослужбовців та працівників Збройних Сил. Однак, тривалий час військове відомство обходилося лише ними. Новий етап розвитку системи заохочувалъних відзнак Міноборони почався завдяки поштовху ззовні.

17 грудня 2001 р. Голова Вищої ради юстиції С. Ківалов відвідав 3 -й окремий інженерний батальйон у Лівані. За результатами відвідування він надіслав листа Міністрові оборони, в якому, з -поміж іншого, порадив встановити для військовиків, що пройшли службу у миротворчих підрозділах, медаль або нагрудний знак «За участь у миротворчих операціях». З цією рекомендацією у Міністерстві оборони погодилися і визнали необхідним встановити нагрудний знак «Миротворець Збройних Сил України» та медаль «За розмінування».

Пам'ятний нагрудний знак Міністерства оборони України «Воїн-миротворець» затверджено наказом Міністра оборони України від 20 травня 2003 року № 143 [127, с. 110]. Знак має вигляд схрещених під прямим кутом оливкової гілки і меча вістрям униз. На перехресті меча і оливкової гілки розміщено прямий рівносторонній хрест з розбіжними кінцями, у центрі якого на круглому медальйоні Знак Княжої Держави Володимира Великого. За допомогою вушок та кілець нагрудний знак з'єднується з прямокутною пластинкою з рельєфним пружком, на якій рельєфними літерами виконано напис, що відображає назву географічного регіону чи країни, де проводилася миротворча операція.

У цей же час Комісією державних нагород та геральдики Адміністрації Президента України був затверджений проект медалі «За миротворчу діяльність» як єдиної для військових формувань України, і наказом Міністра оборони від 13 вересня 2003 р. № 292 встановлено медаль «За миротворчу діяльність» [127, с. 97].

У 2002 р. постало питання про заснування відомчих заохочувальних відзнак за вислугу років. Безпосереднім поштовхом послужив Указ Президента України від 21 лютого 2002 р. № 157 «Про додатков! заходи щодо посилення турботи про захисників Вітчизни, їх правового і соціального захисту, поліпшення військово-патріотичного виховання молоді».

Відповідно до цього Указу Міністерству оборони та іншим силовим відомствам приписувалося у двомісячний термін подати до Комісії державних нагород та геральдики пропозиції щодо встановлення заохочувальних відзнак для нагородження військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за вислугу 10, 15 та 20 календарних років, а також ветеранів військової служби та ветеранів органів внутрішніх справ.

У встановлений термін три варіанти ескізу медалі «За вислугу років у Збройних Силах України» разом з відповідними документами було подано для доповіді міністрові оборони. Після детального розгляду запропонованих варіантів Міністр оборони України генерал армії України В. Шкідченко затвердив ескіз медалі, що мала форму правильного кола, але рекомендував доопрацювати назву з метою вилучення слів «за вислугу років». Наприкінці травня 2002 р. проект медалі «За сумлінну службу» було направлено до Комісії державних нагород та геральдики при Президентові України. Пропозицію Міноборони щодо встановлення медалі комісія підтримала [127, с. 97].

Паралельно з розробкою та погодженням проекту медалі «За сумлінну службу» у 2002 р. Головне управління кадрової політики та Воєнно -геральдична служба почали активну роботу з розширення системи заохочувальних відзнак. Було розроблено проекти відзнаки «Знак пошани», медалей 2За зразкову службу у Збройних Силах України», «За особисті досягнення», «За сприяння Збройним Силам України».

Заохочувальну відзнаку Міністерства оборони України «Знак пошани» засновано у 2003 році та вдруге затверджено наказом Міністра оборони України від 12 грудня 2005 року № 736 [268, с. 31]. Цією відзнакою нагороджуються військовослужбовці та працівники Збройних Сил України, а також інші особи за значний особистий внесок у справу розбудови, розвитку і забезпечення життєдіяльності Збройних Сил України, зміцнення військового співробітництва та інші заслуги перед Збройними Силами України [127, с. 99].

Заохочувальна відзнака Міністерства оборони України «Знак пошани» виготовляється із жовтого металу і має форму прямого рівностороннього хреста з розбіжними кінцями, покритими емаллю малинового кольору, між якими вміщені пучки променів з білого металу. Посередині хреста білий емалевий медальйон, на який знизу накладено дві лаврові гілки. У центрі медальйона на синьому емалевому колі зображення Знака Княжої Держави Володимира Великого (малого Державного герба України). У верхній частині медальйона по колу напис «Міністерство оборони України». Пружки хреста, медальйона і кола, напис, лаврові гілки виготовлені з жовтого металу.

Заохочувальну відзнаку Міністерства оборони Українимедаль «За миротворчу діяльність» встановлено наказом Міністра оборони України від 13 вересня 2003 року № 292. Нею нагороджують військовослужбовців, які брали участь у міжнародних миротворчих операціях у складі українських миротворчих контингентів, миротворчого персоналу, місій Організації Об'єднаних Націй або Організації з безпеки і співробітництва в Європі і здійснили визначні вчинки, зразково виконували свої обов'язки з підтримання миру і безпеки [127, с. 102].

Вона виготовляється з жовтого металу і має форму кола діаметром 32 мм. На лицьовому боці медалі у центрі розміщено зображення долоні, над нею голуба з оливковою гілкою у дзьобі. У нижній частині медалі по колу зображення лаврових гілок, а у верхній частині Державного герба України.

На зворотному боці медалі написи: у центрі «За миротворчу діяльність», по колу «Міністерство оборони України». Всі зображення і написи рельєфні. Медаль має випуклий бортик.

За допомогою кільця з вушком медаль з'єднується з прямокутною колодкою, обтягнутою стрічкою. Нижня частина колодки фігурна у вигляді лаврових гілок. Розмір колодки: довжина45 мм, ширина28 мм. У верхній частині колодки розміщено горизонтальну планку жовтого металу з вигравіюваним написом назви географічного регіону, де здійснювалися миротворчі місії України. Ширина планки6 мм. На зворотному боці колодки застібка для прикріплення медалі до одягу.

Заохочувальна відзнака Міністерства оборони Українимедаль «За особисті досягнення» встановлена наказом Міністра оборони України від 12 вересня 2005 року № 547. Цією медаллю нагороджуються військовослужбовці

Збройних Сил України, як правило, строкової військової служби, військової служби за контрактом, прапорщики (мічмани), молодші офіцери за відмінні показники, виявлені під час навчань, бойового чергування, несення вартової і внутрішньої служби та відмінні показники у бойовій підготовці протягом двох періодів навчання, а також командири тих підрозділів, які за підсумками навчального року оцінені на «відмінно», за умови особистих відмінних показників у командирській підготовці [127, с. 101].

Медаль «За особисті досягнення» має два ступені. Вищим ступенем медалі є І ступінь. Вона має вигляд овального щита білого металу у обрамленні вінка з лаврових гілок жовтого металу, у нижній частині якого стрічка з написом «За особисті досягнення».

На щиті зображено прямий рівносторонній хрест з розбіжними кінцями, покритий емаллю малинового кольору, у центрі якого на круглому медальйоні, покритому емаллю синього кольору,Знак Княжої Держави Володимира Великого. Нижче розміщено три медальйони, на одному з яких зображено схрещені мечі вістрями угору, на другому меч вістрям угору і крила, на третьому схрещені якорі.

Заохочувальна відзнака Міністерства оборони України медаль «За особисті досягнення» ІІ ступеня має вигляд овального щита білого металу у обрамленні вінка з лаврових гілок білого металу, у нижній частині якого стрічка з написом «За особисті досягнення».

Отже, створення системи заохочувальних відзнак Міністерства оборони України проходило в умовах формування державної нагородної системи та прямо залежало від стану справ у нагородній справі України в цілому. Найбільшою проблемою становлення системи відзнак була відсутність правової основи для їх заснування. Нагородна система військового відомства має функціональну спрямованість та прикладний характер. В основу символіки нагород покладено принцип історичної спадковості кращих традицій українських військових формувань періоду Запорозького козацтва та Визвольних змагань початку ХХ ст.

Разом з тим, нагородна система у Збройних Силах України урізноманітнилася впровадженням нового виду заохочень Почесних нагрудних знаків начальника Генерального штабу Головнокомандувача Збройних Сил України. Почесні нагрудні знаки начальника Генерального штабу Головнокомандувача Збройних Сил України є новим явищем у нагородній практиці військового відомства [266, с. 10]. Їх поява зумовлена розмежуванням функцій між Міністерством оборони та Генеральним штабом, введенням посади Головнокомандувача ЗС України, функції якого покладено на начальника Генерального штабу ЗС України. Вони встановлені наказом Міністра оборони України від 5 липня 2005 р. № 375. Цим наказом затверджено Положення про почесні нагрудні знаки начальника Генерального штабу Головнокомандувача Збройних Сил України та Порядок нагородження ними.

Почесний нагрудний знак «За доблесну військову службу Батьківщині», його опис та малюнок затверджено наказом начальника Генерального штабу Головнокомандувача Збройних Сил України від 24 липня 2006 р. № 136. Цим знаком нагороджуються особи офіцерського складу Збройних Сил України за зразкове виконання військового обов'язку, самовідданість і стійкість, виявлені при проходженні військової служби [127, с. 102]. Нагрудний знак, як і усі інші почесні нагрудні знаки начальника Генерального штабу Головнокомандувача Збройних Сил України, носять з лівого боку грудей і розміщують після заохочувальних відзнак Міністерства оборони України.

Він має вигляд лаврового вінка білого металу, перевитого у нижній частині стрічкою, на який накладено прямий рівносторонній хрест із розбіжними кінцями з розміщеними на ньому стилізованими зображеннями двох крил, якоря та схрещених мечів вістрям угору. У центрі хреста на круглому медальйоні Знак Княжої Держави Володимира Великого. Сторони хреста покрито емаллю малинового кольору, медальйон емаллю синього кольору. Медальйон має два пружки, між якими на білому емалевому тлі напис: «За доблесну військову службу Батьківщині». Зображення крил, якоря, мечів, пружки хреста і медальйона жовтого металу.

За допомогою вушка з кільцем нагрудний знак з'єднується з прямокутною колодкою, обтягнутою стрічкою. Стрічка нагрудного знака шовкова муарова малинового кольору, по краях якої дві жовті і одна синя смужки.

Становить інтерес духовна відзнака військової частини № 44882. Командування військової частини виходячи з того, що в процесі виховання особового складу важливе значення має комплексний підхід, об'єднання зусиль всіх громадських, релігійних та інших організацій, які впливають на морально-психологічний стан військовослужбовців і зміцнення військової дисципліни, за попередньою домовленістю з представниками місцевої влади та християнськими громадами міста Дубляни і села Малахів встановили своїм наказом від 19 листопада 1995 р. духовну відзнаку «За особисті досягнення у військовій службі та високоморальну поведінку». Знак має форму восьмипроменевої зірки жовтого кольору з синьою облямівкою. На зірку накладається зображення Архістратига Михаїла з мечем і терезами та піднятими крилами. Відзнака зроблена з латуні. Її виготовили Б. Будніков та майстер А. Киселев за сприяння християнської громади міста Дубляни і особисто настоятеля храму Успіння Пресвятої Богородиці В. Високінського. Перше вручення відбулося 21 листопада 1996 року під час святкування дня Архістратига Михаїла [34, с. 5].

Окрему категорію знаків у Збройних Силах України становлять знаки військової доблесті [105, с. 5] та кваліфікаційні нагрудні знаки. До цієї категорії входять нагрудні знаки за відзнаку при виконанні військового обов'язку, за службову кваліфікацію і класність, за виконання спортивних нормативів. За час існування Збройних Сил України було здійснено кілька спроб створити нову систему знаків військової доблесті.

Роботу над малюнками нагрудних знаків військової доблесті вели фахівці Сухопутних військ, Повітряних сил, Військово -Морських сил Збройних Сил України та Воєнно -геральдичної служби Генерального штабу Збройних Сил України. Керував нею заступник начальника Генерального штабу ЗС України генерал-майора Ю. Шаповал [268, с. 50]. Насамперед було вирішено зробити нагрудні знаки класної кваліфікації офіцерів та прапорщиків, а також контрактників, різними для кожного виду Збройних Сил. При розробці нагрудного знака «Класний фахівець» для військовослужбовців строкової служби за основу взято нагрудний знак, що вже виготовлявся для Почесної варти та учасників парадів [127, с. 104]. Результатом напруженої праці став наказ Міністра оборони України від 5 липня 2005 р. № 376 «Про затвердження нагрудних знаків військової доблесті військовослужбовців Збройних Сил України» [212, с. 162].

Нагрудний знак «Відмінник Збройних Сил України» вручається солдатам і матросам, що вирізняються бездоганною військовою дисципліною, мають заохочення за зразкове несення служби, відмінно оволоділи своєю спеціальністю, забезпечують відмінний догляд, збереження та експлуатацію закріпленої за ними зброї, бойової техніки та майна, а також сержантам і старшинам, що вирізняються бездоганною військовою дисципліною, мають заохочення за зразкове несення служби, вміють добре організувати і методично правильно проводити навчання підлеглих, досягли високих показників у бойовій та гуманітарній підготовці і зміцненні військової дисципліни своїх підрозділів і забезпечують відмінний догляд, збереження та експлуатацію зброї, бойової техніки і майна, закріпленого за підпорядкованими їм підрозділами.

Нагрудний знак «Відмінник Збройних Сил України» виготовляється із жовтого металу і має вигляд лаврового вінка, перевитого стрічкою, покритою синьою емаллю. На стрічці напис: «Відмінник Збройних Сил України». На вінок накладено прямий рівносторонній хрест із розбіжними кінцями, покритий емаллю малинового кольору. У центрі хреста на круглому медальйоні, покритому синьою емаллю, вміщено зображення Знака Княжої Держави Володимира Великого. Пружки хреста і медальйона жовтого металу [127, с. 104].

Нагрудний знак «Класний фахівець» для військовослужбовців офіцерського складу та прапорщики Сухопутних військ Збройних Сил України вручається офіцерам та прапорщикам Сухопутних військ Збройних Сил України, які виконали нормативи відповідної класної кваліфікації, передбачені їх військово-обліковою спеціальністю. Нагрудний знак поділяється на такі ступені: «Майстер», «Фахівець 1 класу», «Фахівець 2 класу», «Фахівець 3 класу». Вищим ступенем є «Майстер».

Нагрудний знак «Класний фахівець» для військовослужбовців офіцерського складу та прапорщиків Сухопутних військ Збройних Сил України виготовляється із жовтого металу і являє собою стилізовані крила, накладені на вінок з дубового листя. На тлі крил зображено стилізовані блискавки. У центрі нагрудного знака зображено схрещені гарматний ствол та ракету на тлі розкритого парашута, обабіч яких танк і бронетранспортер. Над перехрестям гарматного ствола і ракети малий Державний герб України. Поле щита малого Державного герба України покрито синьою емаллю. Нижче розміщено фігурний щит, покритий малиновою емаллю, на якому літера «М» або цифри «1», «2» чи «3». Зображення гарматного ствола, ракети, парашута, танка, бойової машини піхоти, пружок фігурного щита, цифри та літера білого металу [212, с. 164, 165; 127, с. 105].

Нагрудний знак «Класний фахівець» для військовослужбовців офіцерського складу та прапорщиків Повітряних сил Збройних Сил України також має чотири ступені і вручається офіцерам та прапорщикам Повітряних сил Збройних Сил України (крім льотного складу авіації), які виконали нормативи відповідної класної кваліфікації, передбачені їх військово-обліковою спеціальністю [212, с. 102].

Нагрудний знак «Класний фахівець» для військовослужбовців офіцерського складу та прапорщиків Повітряних сил Збройних Сил України виготовляється із жовтого металу і являє собою стилізовані крила, накладені на вінок з дубового листя. У центрі нагрудного знака фігурний щит, покритий блакитною емаллю, обабіч якого зображення ракети та бойового літака. На щиті літера «М» або цифри «1», «2» чи «3». Вище розміщено малий Державний герб України та стилізовані антени радіолокаційноі станції. Поле щита малого Державного герба України покрите синьою емаллю. Пружок фігурного щита, ракети, літаки, цифри та літера білого металу [127, с. 105].

Нагрудний знак «Класний фахівець» для військовослужбовців офіцерського складу та прапорщиків (мічманів) Військово -Морських сил Збройних Сил України вручається офіцерам та прапорщикам (мічманам) Військово-Морських сил Збройних Сил України, які виконали нормативи відповідної кваліфікації, передбачені їх військово -обліковою спеціальністю [212, с. 258]. Як і знаки класної кваліфікації офіцерського складу Сухопутних військ та Повітряних сил, цей нагрудний знак також поділяється на чотири ступені. Вищим ступенем є «Майстер».

Указ Президента України від 30 травня 2012 року № 365 «Про відомчі заохочувальні відзнаки» знаменував заключний етап розвитку військової символіки. Центральним органам виконавчої влади було рекомендовано переглянути нормативні акти про встановлення відомчих заохочувальних відзнак та привести їх у відповідність з вимогами нового Положення про відомчі заохочувальні відзнаки.

Президентом України В.Ф. Януковичем встановлено, що для Міністерства оборони України та інших військових формувань дозволяється мати: 4 медалі, а саме«10 років сумлінної служби», «15 років сумлінної служби», «20 років сумлінної служби», «Ветеран служби», не більше 3 нагрудних знаків та відомчі заохочувальні відзнаки у вигляді подяки, грамоти, почесної грамоти. Керівникові надано право нагороджувати виключно підлеглий особовий склад нагородження інших осіб не передбачено.

З метою реалізації рішення Президента України його Адміністрацією 15 червня 2012 року було проведено міжвідомчу нараду. Указ набрав чинності з 16 червня 2012 року. З цієї дати нагородження відомчими заохочувальними відзнаками, які застосовувалися у Міністерстві оборони України та інших військових формуваннях, припинилося до заснування нових заохочувальних відзнак.

До встановлення нових відомчих заохочувальних відзнак заохочення можливе було відповідно до вимог Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року (зі змінами) подякою, грамотою, цінним подарунком та відзнаками «Вогнепальна зброя», «Холодна зброя».

На виконання Указу Президента України Департаментом кадрової політики Міністерства оборони України разом з іншими визначеними структурними підрозділами Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України було розпочато роботу щодо приведення нормативно-правових актів Міністерства у відповідність до вимог зазначеного Указу.

Для запровадження нових відомчих заохочувальних відзнак у Міністерстві оборони України необхідно було визначити найменування та підстави до нагородження нагрудними знаками, опрацювати ескізи й описи 4 медалей, 3 нагрудних знаків, подяки, грамоти, почесної грамоти, погодити зазначені ескізи з Комісією державних нагород та геральдики Адміністрації Президента України, опрацювати Положення про відомчі заохочувальні відзнаки на кожну медаль, нагрудний знак, подяку, грамоту, почесну грамоту окремо.

Міністром оборони України Д. Саламатіним було скасовано відомчі заохочувальні відзнаки [297] й залишено у нагородній системі Міністерства оборони України як нагрудні знаки для нагородження: військовослужбовців відзнаку «Доблесть і честь»; військовослужбовців та працівників відзнаку «Знак пошани»; військовослужбовців відзнаку «За зразкову службу у Збройних Силах України» (без ступенів, залишивши для нагородження відзнаку, яка мала І ступінь). Медалі за вислугу років, визначені новим Положенням, розроблені на основі відзнак «За сумлінну службу» трьох ступенів та відзнаки «Ветеран військової служби».

Деяка кількість відомчих заохочувальних відзнак, які скасовувалися, для збереження і використання у виставковій діяльності передана в музейний фонд Збройних Сил України до Національного військово-історичного музею України, решта утилізовані. Почесні нагрудні знаки начальника Генерального штабу Головнокомандувача Збройних Сил України під дію Указу Президента України не підпадали, оскільки не належали до відомчих заохочувальних відзнак, і залишилися без змін.

Таким чином, Збройні Сили України у процесі розбудови армії опрацювали цілісну систему символіки, яка складається з емблем і прапорів Збройних Сил України, та їх видів, Міністерства оборони, Генерального штабу, особистих штандартів вищих посадових осіб, а також Бойового прапора військової частини, заохочувальних відзнак Міністерства оборони України та почесних відзнак Головнокомандувача Збройних Сил України начальника Генерального штабу Збройних Сил України, знаків військової доблесті, військової символіки до уніформи.

Символіка Збройних Сил України у своїй основі має глибокі культурологічні корені українського народу і відбиває історичні здобутки його війська. Система військових символів відповідає державній символіці України. Водночас кваліфікаційні знаки продовжують традиції Радянської армії у відзначенні майстерності військовослужбовців. Нововведенням у військовій символіці є такий елемент, як герб. Хоча застосування герба не набуло значного поширення, однак це символізує новий напрямок розвитку військової символіки.

Размещено на Allbest.ru