Обґрунтування необхідності створення підрозділів вогневого ураження сил та засобів противника за допомогою малих безпілотних літальних апаратів
Основні способи застосування броньованої техніки у складі БТГр. Необхідність створення в підрозділах охорони державного кордону та ПКШР додаткових сил і засобів для боротьби з бронеоб’єктами, вогневого ураження сил і засобів противника за допомогою МБЛА.
Рубрика | Военное дело и гражданская оборона |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 21.04.2024 |
Размер файла | 29,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru
Обґрунтування необхідності створення підрозділів вогневого ураження сил та засобів противника за допомогою малих безпілотних літальних апаратів
Олег Резнік
кандидат психологічних наук, доцент кафедри вогневої та тактико-спеціальної підготовки, Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, м. Хмельницький, Україна
Олег КУСТИНСЬКИЙ
старший викладач кафедри вогневої та тактико-спеціальної підготовки, Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, м. Хмельницький, Україна
Reznik O., Kustynskyi O., Kytsai Ya. JUSTIFICATION OF THE NECESSITY TO CREATE FIRE DELIVERY UNITS TO FIGHT ENEMY'S FORCES AND ASSETS USING SMALL UNMANNED AERIAL VEHICLES
Unmanned aerial vehicles (UAVs), which have proven their ability to perform combat tasks, became one of the newest types of weapons in military conflicts of the late 20th and early 21st centuries. It is impossible to imagine a modern army without UAVs, because they adjust artillery fire, indicate the target, transmit intelligence directly to the headquarters, deliver fire strikes, and most importantly - help save the lives of soldiers. Eight months of Ukraine's war with the aggressor country have shown that the use of UAVs considerably increases the effectiveness of weapons use. In the first days of the war, up to 110 battalion tactical groups (hereinafter BtG) were concentrated on the borders of Ukraine, consisting of about 130 thousand servicemen, up to 1,300 tanks and up to 3,500 armored combat vehicles (hereinafter ACV), which significantly outweighed the forces and means of military formations of Ukraine.
The analysis of the use of BtG shows that during the offensive they are able in one hour reach the line at a depth of 15 to 40 km from the breakthrough point. The main striking force during the offensive, according to the governing documents, are armored combat vehicles, such as T-72, T-80, T-90 tanks, BMP-1, BMP-2, BMP-3 infantry fighting vehicles, airborne combat vehicles BMD-1, BMD-2, BMD-3, armored personnel carriers BTR-80, BTR-82, MTLB [1]. And it was possible to stop enemy columns only with the help of artillery, aviation, and anti-tank missile systems. In addition, Bayraktar UAVs took an active part in destroying the enemy. Therefore, in modern conditions, it is necessary to create groups of destroying the enemy's armored vehicles with the help of attack UAVs in the state border protection units. The article examines the possibilities of such a unit, taking into account tasks, organizational and staff structure, forces and means for effective response to modern challenges and threats at the state border.
The destruction of enemy armored vehicles is not the function of units of the State Border Guard Service of Ukraine, but the presence of such units will in the future allow to hold the enemy at certain points, which will enable border guard units to withdraw to prepared areas and in the future to perform operational and combat tasks.
Key words: border guard unit; anti-tank weapon; armored combat vehicles.
Одним із видів новітнього озброєння у воєнних конфліктах кінця ХХ - початку XXI ст. стали безпілотні літальні апарати (БпЛА), які довели свою здатність виконувати бойові завдання. Сучасну армію неможливо уявити без БпЛА, адже вони коригують вогонь артилерії, указують на ціль, передають розвіддані напрямку в штаб, завдають вогневі удари, а головне - допомагають зберегти життя бійців. Аналіз бойових дій під час війни України з країною-агресоркою показав, що застосування БпЛА підвищує ефективність використання зброї в декілька разів.
Аналіз використання батальйонних тактичних груп (БТГр) свідчить про те, що під час наступу вони за годину спроможні вийти на рубежі на глибину від 15 до 40 км від ділянки прориву. Основною ударною силою в ході наступу, відповідно до керівних документів, є бойові броньовані машини, такі як танки Т-72, Т-80, Т-90, бойові машини піхоти БМП-1, БМП-2, БМП-3, бойові машини десанту БМД-1, БМД-2, БМД-3, бронетранспортери БТР-80, БТР-82, МТЛБ [1]. І зупинити колони противника можливо було тільки за допомогою артилерії, авіації, протитанкових ракетних комплексів. Крім того, у знищенні противника активну участь брали БпЛА “Bayraktar TB2”. Тому в сучасних умовах у підрозділах охорони державного кордону необхідно створити групи вогневого ураження бронетех- ніки противника за допомогою ударних БпЛА. У статті розглянуто можливості такого підрозділу, з урахуванням завдань, організаційно-штатної структури, сил і засобів для ефективного реагування на сучасні виклики та загрози на державному кордоні.
Знищення бронетехніки противника не є функцією підрозділів Державної прикордонної служби України, але наявність БпЛА у подальшому дозволить проводити стримання противника, що надасть можливість підрозділу охорони державного кордону відійти у визначені райони та в подальшому виконувати оперативно-службові та бойові завдання.
Ключові слова: прикордонний підрозділ; протитанковий засіб; бойові броньовані машини.
ВСТУП
Постановка проблеми. Аналіз бойових дій під час війни України з російською федерацією показав, що як і в перші дні, так і в подальшому противник широко застосовує бойові броньовані машини.
Підрозділи Державної прикордонної служби України (далі ДПСУ), відбиваючи перший удар, вимушені були відходити через значну перевагу противника, як в особовому складі, танках, БМП, БТР. Беручи до уваги протитанкових засобів, які є на озброєнні відділу прикордонної служби, ми можемо зробити висновок, що для якісного виконання бойових завдань необхідно збільшити їх кількість.
Успішне виконання підрозділами ДПСУ бойових та оперативно-службових завдань неможливе без відповідного знання тактики дій, тактико-технічних характеристик бойових броньованих машин (ББМ) противника, без вивчення досвіду форм і методів боротьби з бронеоб'єктами. Використовуючи порівняльно-історичний метод, ми отримуємо такі дані, які дають можливість синтезувати пропозиції щодо тактики дій прикордонних підрозділів під час виконання бойових завдань. Порівняльно-історичний метод як спосіб дослідження дає змогу встановити шляхом порівняння схожість і відмінність між історичними явищами, які вивчаються, отримати максимальний результат вивчення питання, що розглядається в статті [2].
Сподіваємось, що отриманий результат стане підґрунтям для формування пропозицій щодо змін штатної структури через необхідність створення підрозділів вогневого ураження сил і засобів противника за допомогою малих безпілотних літальних апаратів не тільки в бойових прикордонних комендатурах, а й у відділах прикордонної служби.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. В умовах війни і порушення територіальної цілісності України у вітчизняній науковій літературі приділяється достатньо уваги різним формам, способам ведення збройної боротьби та складовим системи забезпечення воєнної безпеки України [3]. Особливо важливим є вивчення досвіду щодо боротьби з танками противника. На 1 березня 2023 року збройні формування України знищили вже більш ніж 3400 танків, біля 6700 ББМ, тобто більше, ніж було задіяно в перший день війни військами агресора майже втричі [4]. Таким чином, наші військовослужбовці мають величезний досвід щодо боротьби з танками та ББМ противника.
З початком збройної агресії рф проти України 2014 року в ДПСУ створили такі структурні підрозділи, як прикордонна комендатура швидкого реагування (далі - ПКШР), а з початком повномасштаб- ної воєнної агресії - відділи силової підтримки (далі - ВСП), одним з основних завдань яких є участь у припиненні збройних конфліктів та інших провокацій на державному кордоні України у взаємодії з підрозділами Збройних Сил України, відповідних правоохоронних органів, у відбитті вторгнення або нападу на територію України збройних сил іншої держави або групи держав [5], [6]. У складі цих підрозділів є протитанковий підрозділ, який за своїми бойовими можливостями щодо боротьби з бронеоб'єктами в сучасних умовах має бути доукомплектований додатковими розрахунками протитанкових засобів, озброєні сучасними ПТРК, ударними БпЛА для виконання бойових завдань в необхідному обсязі.
Метою статті є дослідити основні способи застосування броньованої техніки у складі БТГр та, використовуючи порівняльно-історичний метод, обґрунтувати необхідність створення в підрозділах охорони державного кордону та ПКШР додаткових сил і засобів для боротьби з бронеоб'єктами, вогневого ураження сил і засобів противника за допомогою малих безпілотних літальних апаратів.
броньований вогневий ураження
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Сьогодні у прикордонних комендатурах є підрозділи, які мають на озброєнні БпЛА, що виконують лише функцію розвідки і наведення на ціль. Бойові дії в ході повномасштабної воєнної агресії російської федерації проти України продемонстрували необхідність не тільки в застосуванні на полі бою БпЛА для корегування вогню артилерії та збирання розвідувальних даних, а також ударних безпілотників, які здатні уражати броньовані цілі противника та живу силу.
Перший етап війни України з росією у лютому - березні 2022 року, воєнний конфлікт між Азербайджаном та Вірменією у вересні - листопаді 2020 року за гірську територію Нагірного Карабаху, зокрема, показав, який великий вплив на перебіг боїв здійснює використання сучасних безпілотників як для розвідки, так і для завдання вогневих ударів бойовими дронами та іншими ударними безпілотними літальними апаратами. Ефективність застосування таких БпЛА, як “Bayraktar TB2”, було доказано значною кількістю знищених танків і ББМ противника.
На цей момент підрозділи Збройних Сил України (далі - ЗСУ) мають значну кількість БпЛА, які застосовуються в ході бойових дій. Російські окупанти відмічають цей факт, що підтверджується з радіоперехоплень 'їхніх розмов головним управлінням розвідки ЗСУ [7]. Так з перехоплення Головного управління розвідки ЗСУ від 21 жовтня 2022 року стало відомо з розмови російського загарбника, що “у них (ЗСУ) цих пташок (квадрокоптерів, дронів) дуже багато, а в нас тільки одна, та й та позавчора зникла”.
На цей момент ДПСУ продовжує збільшення кількості БпЛА для виконання бойових завдань. Найперше забезпечуються підрозділи, які ведуть бойові дії з противником. Необхідно планувати створення та використання штатного підрозділу БпЛА для виконання оперативно-бойових завдань як у ході війни, так і після нашої перемоги [8].
Для того, щоб розрахувати сили та засоби протитанкового підрозділу ВПС ДПСУ, необхідно розглянути можливі дії противника. У сучасних умовах загарбницькі війська діють у складі БТГр. Цей підрозділ не має постійної штатної структури. Він формується залежно від поставлених завдань. Як правило, для наступу створюють танкову БТГр, для дій у глибині оборони противника і в обороні - мотострілецьку БТГр. Мотострілецька БТГр зазвичай має мотострілецький батальйон (40 БМП, 6 мінометів), танкову роту (10 танків), артилерійський дивізіон (18 гаубиць чи СГ) та до 1000 осіб [8].
Танкова БТГр зазвичай має танковий батальйон (31 танк), мотострілецьку роту (12 БМП), артилерійський дивізіон (18 СГ) та до 600 осіб. Така велика чисельність особового складу БТГр пояснюється наявністю у них також підрозділів протитанкових, протиповітряних, бойового та тилового забезпечення, у тому числі розвідки, зв'язку, саперних, постачання тощо.
Необхідно взяти до уваги, що російське угруповання має вести наступ і для компенсації втрат буде тримати у резерві 30-40 % танків, ще більше БМП (40-50 %) та артилерії (35-45 %, у тому числі в артилерійських полках та бригадах). Також треба зважити, що зазвичай загальновійськовий полк і бригада формують максимум 2 БТГр, укомплектованих контрактниками, а також найкращим та справним ОВТ [9].
У ході бойових дій було здійснено аналіз тактики дій БТГр.
Сильними місцями російських БТГр є:
організація БТГр пристосована до наступу, підпорядкована швидкому досягненню переваг у бою та мети операції;
відносно невеликі розміри БТГр забезпечують високу мобільність за відсутності суцільної лінії фронту, розривів у обороні та наявності мережі шляхів;
висока ефективність БТГр у разі позиційної оборони противника, завдяки можливості зосередження вогню підтримки.
Слабкі місця російських БТГр:
відносно невелика кількість піхотних підрозділів у БТГр, що не дозволяє ефективно захистити фланги та тилову зону;
низька ефективність БТГр у разі маневреної оборони розосереджених груп та під час дій у місті;
висока чутливість БТГр до втрат, у результаті яких швидко втрачається ефективність через зниження бойового потенціалу (що потребує його відновлення);
складність керування великою кількістю підрозділів БТГр (до 18 у мотострілецьких БТГр, до 15 у танкових БТГр) малим штабом батальйону, хоч і посиленим;
мала кількість БМП (3-6) у деяких танкових БТГр з танкових полків, що не дозволяє забезпечити захист танків від піхоти з РПГ та ПТРК на марші та у бою;
наявність у більшості новостворених БТГр частини застарілого ОВТ (танки Т-62, Т-72А/Б, Т-80БВ, БМП-1П, СГ “Гвоздика”), чи ББМ зі слабкою бронею (МТ-ЛБ, БМП-2, БТР-80, БТР-82А, БМД-2, БТР-Д) [10].
У ході бойових дій проти ВПС ДПСУ, як правило, буде діяти ротна тактична група (далі - РТГр) у складі 1 мотострілецької роти, до 2 танкових взводів, до дивізіону артилерії, протитанкових, протиповітряних підрозділів, груп бойового та тилового забезпечення. Загальна кількість особового складу буде складати до 300 чоловік. РТГр матиме до 15 ББМ, до 7 танків, до 18 артилерійських систем. Тобто, щоб зупинити просування РТГр, прикордонному підрозділу необхідно знищити або вивести з ладу до 3 танків та 7 ББМ.
Для подальшого проведення дослідження доцільно використати досвід боротьби з ББМ у сучасних умовах з допомогою БпЛА.
Останніми роками у світі досить активно розвиваються і використовуються ударні безпілотні авіаційні комплекси (БпАК), які здатні ефективно вражати наземні цілі противника. Провідні країни світу активно працюють у цьому напрямі (див. таблицю). Україна поки що не відстає і також рухається в потоці сучасних тенденцій [11]. У країні створено низку сучасних ударних безпілотників, і у співпраці, і самостійно.
Після повномасштабного вторгнення росії в рамках міжнародної допомоги від урядів США, країн ЄС Україна отримали БпЛА різного типу, зокрема і дрони-камікадзе.
Так, у квітні 2022 року до України надійшли у складі пакету військової допомоги від США дрони-камікадзе Phoenix Ghost. Україна отримала більш ніж 121 такий безпілотник. Відомо, що вони належать до категорії баражувальних боєприпасів, тобто дронів-каміка- дзе. У березні 2022 року США надали Україні дрони Switchblade 300, 600. Загалом Україна отримала їх 400 штук. Switchblade 300 - це безпі- лотник-снаряд, переносний дрон із боєголовкою, який важить менше трьох кілограмів. Більша система Switchblade-600 - вдесятеро важча (водночас половина маси припадає на боєголовку). Дрон після запуску, баражуючи, може перебувати якийсь час у режимі очікування й атакує після команди оператора, самознищуючись. Відмічається, що їх застосування можливе після мінімального тренування оператора квадрокоптера. Загалом дрони-камікадзе не є надто складними в користуванні [12].
Безпілотні авіаційні комплекси, залежно від технологічності, можуть коштувати як десятки, так і мільйони доларів. І все одно дрони- камікадзе дешевші, ніж ймовірні цілі для них.
Таблиця
Порівняльна характеристика БпЛА
Характеристики |
БпЛА |
|||||
Switchblade 300 |
Switchblade 600 |
Phoenix Ghost |
ST-35 “Грім” |
RAM II UAV |
||
Країна-виробник |
США |
США |
США |
Україна |
Україна |
|
Тип |
“Дрон- камікадзе” |
“Дрон- камікадзе” |
“Дрон- камікадзе” |
“Дрон- камікадзе” |
“Дрон- камікадзе” |
|
Маса, кг |
2,5 |
24.7 |
- |
10 |
8 |
|
Дальність дії, км |
10 |
80 |
40 |
30 |
30 |
|
Тривалість польоту, хв |
10 |
40 |
360 |
60 |
55 |
|
Крейсерська швидкість, км/ год |
101 |
113 |
120 |
70 |
||
Швидкість атаки, км/год |
160 |
185 |
- |
- |
- |
|
Вага бойової частини, кг |
- |
- |
- |
3.5 |
3.0 |
На нашу думку, найбільш перспективними БпЛА українського виробництва для озброєння ДПСУ є такі моделі: ST-35 “Грім” і RAM UAV.
Безпілотний комплекс ST-35 “Грім” приватного підприємства “Ат- лон-Авіа” може вражати цілі на закритих позиціях та використовувати різні бойові частини. Типи бойової частини - термобарична, кумулятивна, осколково-фугасна. Розрахунок для обслуговування однієї установки - 3 особи.
Основне призначення RAM ІІ UAV (безпілотника-камікадзе, або баражувального боєприпасу від компанії “Оборонні та радіоелектронні технології”) - це виявлення в заданому районі та ураження наземних (надводних) броньованих цілей та систем протиповітряної оборони. Технічно у БпЛА закладено багатоцільову боєголовку вагою 3 кг, яка у разі виявлення цілі може її знешкодити за допомогою прямого удару. Запускається RAM ІІ UAV за допомогою катапульти. Управління безпілотником здійснює оператор на відстані до 30 км, також із цієї дальності пристрій передає відео в режимі реального часу на комп'ютер власника. Довжина боєприпасу - 1,8 м, розмах крила - 2,3 м, максимальна маса, з якою пристрій може злетіти - 8 кг [10].
Відповідно, протитанковий підрозділ відділу прикордонної служби за штатом може мати особового складу до 13 осіб, 3 розрахунки малих БпЛА, 3 автомобілі, що надає можливість одним пуском дронів знищити до 9 танків та ББМ противника. Для ПКШР бажано мати у своєму штаті не менше трьох таких підрозділів. Знищення зазначеної кількості бронеоб'єктів противника змусить його на деякий час зупинити свої дії, що надасть можливість відділу прикордонної служби та ПКШР перегрупуватись для подальшого виконання оперативно-бойових завдань.
ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Вважаємо, що через застосування в ході бойових дій проти України великої кількості ББМ збройних сил рф на сухопутних ділянках фронту в підрозділах охорони державного кордону необхідно створити протитанкові підрозділи БпЛА. Розуміємо, що боротьба з ББМ не є функцією підрозділів ДПСУ, але наявність таких підрозділів, за нашою думкою, дозволить проводити стримання противника і надасть можливість здійснення маневру підрозділу охорони державного кордону у визначені райони та в подальшому виконувати оперативно-бойові завдання.
Успіх використання БпЛА залежить не тільки від якості самих апаратів, а й від підготовки пілотів, використовуваної моделі бойового застосування, дотримання умов експлуатації, проведення регламентних робіт з підтримки ресурсу, тобто наявності сервісної підтримки і ремонтної бази, а також необхідних умов для зберігання та мобільності екіпажу БпЛА при переміщенні.
Розробка безпілотних авіаційних комплексів й оснащення ними Державної прикордонної служби України різного призначення дозволить суттєво вдосконалити методи оперативно-службових дій на різних ділянках кордону та в зоні бойових дій, забезпечить значне зниження рівня людських втрат.
Напрямом подальшої роботи може бути розроблення рекомендацій щодо штатного розрахунку протитанкового підрозділу відділу прикордонної служби.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Резнік О., Кустинський О. Удосконалення бойових можливостей підрозділів охорони державного кордону Державної прикордонної служби України щодо боротьби з броньованою технікою. Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки. Хмельницький : Видавництво НАДПСУ, 2020. № 1(82). С. 156-167.
Порівняльно-історичний метод. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki
Воєнна доктрина України : Указ Президента України від 24.09.2015 № 555/2015 : РНБО. Київ, 2015. С. 28.
Міністерство оборони України : Офіційний веб сайт. URL: https://www. mil.gov.ua/news//vtrati-rosijskih-okupantiv-generalnij-shtab-zsu/
В. Лемешко. Обґрунтування доцільних форм оперативно-бойової діяльності з виконання завдань прикордонними підрозділами швидкого реагування. Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки [гол. ред. Олексієнко Б. М.]. Хмельницький : Видавництво НАДПСУ. 2015. № 4 (66). 136-145 с.
Розробка рекомендацій щодо використання оперативно-бойової прикордонної комендатури : звіт про НДР [шифр 215-0006 І]. Хмельницький : Видавництво НАДПСУ. 2015. 192 с.
Радіоперехоплення ГУР ЗСУ URL: https://gur.gov.ua/content/-
radioperehoplennya. html
Катеринчук І. та ін. Підготовка операторів дистанційно пілотованих літальних апаратів для спостереження за кордоном в Україні на основі стандартів Європейського Союзу. 2021. Revista Romaneasca Pentru Educatie Multidimensionala, 13(3), 134-150. https://doi.org/10.18662/rrem/13.3/444
Російські батальйонні тактичні групи у дії: сильні та слабкі місця (аналіз). URL: https://defence-ua.com/army_and_ war/rosijski_bataljonni_taktichni_ grupi_u_diji_silni_ta_ slabki _ mistsja_analiz-6425.html
Скільки бронетехніки та артилерії у батальйонних групах рф біля кордонів України. URL: https://www. ukr.defense.news@gmail.com
Ударні безпілотники в Україні: як це працює і чи будуть на озброєнні. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/donbass-realii-udarni-bezpilotnyky-v- ukraini/29977196.html
Що відомо про таємничі дрони-привиди, які США нададуть Україні? URL: https://hmarochos.kiev.ua/2022/04/22/shho-vidomo-pro-tayemnychi- drony-pryvydy-yaki-ssha-nadadut-ukrayini/
REFERENCES
Reznik O.G., Kustynskyi O.V. (2020). Udoskonalennia boiovykh mozhlyvostei pidrozdiliv okhorony derzhavnogo kordonu Derzhavnoi prykordonnoi sluzhby Ukrainy shchodo borotby z bronovanoiu tekhnikoiu [Improving the combat capabilities of the state border guard units of the state border service of ukraine regarding the fight with armored combat equipment]. Zbirnyk naukovykh prats Natsionalnoyi akademii Derzhavnoi prykordonnoyi sluzhby Ukrainy. Seriia: Viiskovi ta tekhnichni nauky. Khmelnytskyi : Vyd-vo NADPSU, vol. 1, no. 8, pp. 156-167. [in Ukrainian]
Porivnyalno-istorychnyi metod [Comparative-historical method]. Wikipedia. Retrieved from: https://uk.wikipedia.org/wiki (accessed 11 March
[in Ukrainian].
Ukaz Prezydenta Ukrainy “Voienna doktryna Ukrainy” № 555/2015 [Decree of the President of Ukraine “Military doctrine of Ukraine” no. 555/2015]. (2015, 24 September): Vidomosti Verkhovnoyi Rady Ukrainy, p. 28. [in Ukrainian]
Ministerstvo oborony Ukrainy (2023). Retrieved from: https://www.mil. gov.ua/news//vtrati-rosijskih-okupantiv-generalnij-shtab-zsu/ (accessed 01 March
. [in Ukrainian]
Lemeshko V. (2015) Obhruntuvannia dotsilnykh form operatyvno-boiovoi diyalnosti z vykonannia zavdan prykordonnymy pidrozdilamy shvydkoho reahuvannia [Justification of experimental forms of operational-combat activity using the tasks of border units of rapid response]. Zbirnyk naukovykh prats Natsionalnoi akademii Derzhavnoi prykordonnoi sluzhby Ukrainy. Seriya: Viyskovi ta tekhnichni nauky. Khmelnytskyi : Vyd-vo NADPSU, vol. 4, no. 66, pp. 136-145. [in Ukrainian]
Lemeshko V. (2015) Rozrobka rekomendatsii shchodo vykorystannia operatyvno-boiovoiprykordonnoi komendatury [Development of recommendations for the use of the operational-combat border command post]. Zvitpro NDR [shyfr 215-0006 I]. Khmelnytskyi: NADPSU. [in Ukrainian]
Radioperehoplennya GUR ZSU [Radio interception of the GUR of the ZSU]. Retrieved from: https://gur.gov.ua/content/-radioperehoplennya. html (accessed 21 December 2022). [in Ukrainian]
Katerynchuk I., Balendr A., Komarnytska O., Islamova O., Ordynska I., & Chubina T. (2021). Pidhotovka operatoriv dystantsiino pilotovanykh litalnykh aparativ dlia sposterezhennia za kordonom v Ukraini na osnovi standartiv Yevropeiskoho Soiuzu [Training of Remotely Piloted Aircraft Operators for Border Surveillance in Ukraine based on the European Union Standards]. Revista Romaneasca Pentru Educatie Multidimensionala, vol. 13, no. 3, pp. 134-150. Retrieved from: https:// doi.org/10.18662/rrem/13.3/444 (accessed 13 November 2022). [in Ukrainian].
Znurets S. (2022). Rosiiski batal'oni taktychni hrupy u dii: sylni ta slabki mistsia (analiz) [Russian battalion tactical groups in action: strengths and weaknesses (analysis)]. Retrieved from: https://defence-ua.com/army_and_war/ rosijski_bataljonni_taktichni_ grupi_u_diji_ silni_ta_ slabki_istsja_ analiz-6425. html (accessed 22 April 2022). [in Ukrainian]
Yarovy O. (2022). Skilky bronetekhniky ta artylerii u batalionnykh hrupakh rf bilia kordoniv Ukrainy [How many armored vehicles and artillery are in battalion groups of the Russian Federation near the borders of Ukraine]. Retrieved from: https://www. Ukr.defense.news@gmail.com (accessed 10 February 2023). [in Ukrainian]
Pahulich R. (2019). Udarni bezpilotnyky v Ukraini: yak tse pratsiuie і chy budut na ozbroienni [Strike drones in Ukraine: how it works and whether they will be in service]. Retrieved from: https://www.radiosvoboda.org/a/donbass-realii- udarni-bezpilotnyky-v-ukraini/29977196.html (accessed 10 October 2022). [in Ukrainian]
Stasiuk I. (2022). Shcho vidomo pro taiemnychi drony-pryvydy, yaki SSHA nadadut Ukraini? [What is known about the mysterious ghost drones that the USA will provide to Ukraine?]. Retrieved from: https://hmarochos.kiev.ua/2022/04/22/ shho-vidomo-pro-tayemnychi-drony-pryvydy-yaki-ssha-nadadut-ukrayini/ (accessed 21 October 2022). [in Ukrainian]Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Зброя масового ураження. Ядерна зброя та її уражаючі фактори. Хімічна зброя. Класифікація отруйних речовин за характером їх дії на живі організми. Основні властивості хімічних засобів ураження. Види і основні властивості біологічних засобів ураження.
дипломная работа [40,6 K], добавлен 15.12.2008Характеристика радіаційної та хімічної обстановки. Особливості основних способів захисту населення від сучасних засобів ураження. Аналіз оцінки радіаційної та хімічної обстановки після ядерного вибуху. Знайомство з засобами колективного захисту населення.
курсовая работа [494,5 K], добавлен 19.04.2012Методика розрахунку сил і засобів і складання схеми організації зв'язку. Здійснення зв'язку з взаємодіючими танками. Порядок проведення радіорозвідки противника на полі бою. Проведення заходів під час висування підрозділів на рубіж переходу в атаку.
методичка [11,0 K], добавлен 14.08.2009Біологічна зброя як спеціальні боєприпаси і бойові прилади для масового ураження. Аерозольний шлях - один з основних способів зараження. Бактерії, віруси, рикетсії, грибки – біологічні засоби ураження. Осередки біологічного і комбінованого ураження.
реферат [40,1 K], добавлен 11.12.2010Успіхи українських військових та аналіз дій противника. Невдала спроба противника захопити Київ. Характеристика перебігу битв в Ірпені та Гостомелі. Дослідження структури та чисельності збройних сил супротивника, його озброєння та військову техніку.
научная работа [2,2 M], добавлен 03.05.2023Фінансування заходів цивільної оборони та витрат, пов'язаних із захистом населення від наслідків надзвичайних ситуацій. Захист і дії людей під час пожежі. Аварії на пожеженебезпечних об’єктах. Види зброї масового ураження. Біологічна зброя, її види.
контрольная работа [749,7 K], добавлен 24.11.2010Створення та застосування буксируємих та самохідних артилерійських систем польової артилерії, боєприпасів до них та засобів управління вогнем. Розвиток технологій реактивних систем залпового вогню. Досвід бойового застосування артилерії та вдосконалення.
курсовая работа [83,3 K], добавлен 17.02.2015Основи стійкості роботи об’єктів. Напрямки підвищення стійкості роботи об’єкта в надзвичайних ситуаціях. Оцінка стійкості об’єкта проти впливу уражених факторів: радіаційного ураження, електромагнітного імпульсу, впливу хімічних і біологічних засобів.
реферат [71,0 K], добавлен 17.12.2007З історії створення ядерної зброї. Поражаючи фактори ядерного вибуху, основні параметри ударної хвилі. Розрахунок одиниці надлишкового тиску. Зона поширення проникаючої радіації. Бомбардування Хіросіми й Нагасакі. Характеристика вогнища ядерного ураження.
реферат [2,9 M], добавлен 10.12.2010Обґрунтування задуму на влаштування вузла загороджень, попередній розрахунок сил, засобів та часу на влаштування. Методика визначення сил, засобів і часу на підготовку моста до руйнування. Прийняття рішення на влаштування і утримання вузла загороджень.
курсовая работа [3,0 M], добавлен 25.12.2013