Структурно-логічна модель управління внутрішніми ризиками і можливостями органу охорони державного кордону

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького

Харківський національний університет Повітряних Сил імені І. Кожедуба

СТРУКТУРНО-ЛОГІЧНА МОДЕЛЬ УПРАВЛІННЯ ВНУТРІШНІМИ РИЗИКАМИ І МОЖЛИВОСТЯМИ ОРГАНУ ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ

Віктор ЯКУБОВСЬКИЙ начальник кафедри прикордонної служби,

Володимир МАЛЮГА доктор військових наук, старший науковий співробітник, начальник кафедри тактики зенітних ракетних військ

м. Хмельницький, м. Харків

Анотація

Успішність здійснення складних процесів, що реалізуються в органах охорони державного кордону, пов'язана з високою невизначеністю і ризиком, оскільки момент прийняття рішення та отримання результату відстрочені в часі, а реалізація процесів пов'язана із залученням значного обсягу ресурсів. Водночас оцінка та аналіз реальних ризиків і можливостей реалізації того або іншого процесу є досить складним завданням в умовах нестабільного середовища та низької культури управління ризиками, вирішення якого пов'язане з розробкою та використанням відповідних механізмів та адаптивних інструментів.

Статтю присвячено розробці структурно-логічної моделі управління ризиками і можливостями органу охорони державного кордону. Запропонована структурно-логічна модель управління ризиками та можливостями в органі охорони державного кордону складається з п'яти елементів. Перший елемент моделі - “Позиціонування управління ризиками та можливостями у системі управління органу охорони державного кордону” - реалізується інтегровано у стратегічному управлінні на етапах створення та коригування системи управління ризиками та можливостями з урахуванням стану внутрішнього та зовнішнього середовища. У другому блоці - “Аналіз ризиків та можливостей на стратегічному рівні”

- реалізуються аналітична та регулювальна функції системи управління ризиками та можливостями. Третій блок структурно-логічної моделі - “Ідентифікація основних ризиків та можливостей, ризикових подій та “ризик-апетиту” - дозволяє побудувати систему інструментарію управління ризиками та можливостями органу охорони державного кордону, що впроваджується. Пропонований інструментарій управління ризиками і можливостями вимагає формування алгоритму прийняття рішень на кожному з рівнів управління з урахуванням ризиків і можливостей, який є основою реалізації четвертого блоку моделі “Реалізація управління ризиками і можливостями на всіх рівнях управління”. П'ятий блок - “Моніторинг, контроль, внесення коригувань” - оснований в аналізі відповідності стратегічних цілей управління органом охорони державного кордону та результатів роботи ризик-менеджменту.

Розроблена структурно-логічна модель управління ризиками та можливостями дозволяє максимально інтегрувати її в процеси, що реалізуються в органі охорони державного кордону на всіх рівнях організаційної структури управління. Модель передбачає визначення широкого набору критеріїв та елементів ризиків і можливостей для органу охорони державного кордону загалом та для його підрозділів, гнучкість при оцінці ступеня інтеграції ризик-менеджменту залежно від підрозділу, упровадження корпоративних принципів культури управління ризиками та можливостями, використання авторського інструментарію їх оцінки залежно від видів і рівня управління, що забезпечує комплексний облік специфіки процесів, які реалізуються в органі охорони державного кордону.

Ключові слова: орган охорони державного кордону; процеси; внутрішні ризики; можливості; управління; структурно-логічна модель.

Annotation

державний кордон охорона орган

lakubovskyi V., Maliuha V. STRUCTURAL AND LOGICAL MODEL OF INTERNAL RISKS AND CAPABILITY MANAGEMENT IN THE STATE BORDER PROTECTION AUTHORITY

The success of complex processes implementation in state border protection bodies is connected with high uncertainty and risk, since the moment of decision-making and obtaining the result is delayed in time, and the implementation of the processes requires the involvement of a significant amount of resources. Furthermore, the assessment and analysis of real risks and the possibilities of implementing a process is a rather difficult task in the conditions of an unstable environment and a low risk management culture, the solution of which is connected with the development and use of appropriate mechanisms and adaptive tools.

The article is devoted to the development of a structural and logical model of risks and capabilities of the state border protection body management. The proposed structural and logical model of risk and capability management in the state border protection body consists of five elements. The first element of the model: “positioning of risk and capability management in the management system of the state border protection authority” is implemented in an integrated manner in strategic management at the stages of creating and adjusting the risk and capability management system, taking into account the state of the internal and external environment. In the second block - “analysis of risks and capability at the strategic level” - the analytical and regulatory functions of the risk and capability management system are implemented. The third block of the structural and logical model - “identification of the main risks and capabilities, risk events and “riskappetite” allows to build a system of tools for managing risks and capabilities of the state border protection body, which is being implemented. The proposed risks and capability management toolkit requires the formation of a decision-making algorithm at each of the management levels, which is the basis for the implementation of the fourth block of the model - “implementation of risks and capability management at all management levels.” The fifth block - “monitoring, control, making adjustments” - is based on the analysis of the compliance of the strategic management goals of the state border protection body and the results of risk management work.

The developed structural and logical model of risks and capability management allows to integrate it as much as possible into the processes implemented in the state border protection body at all levels of the organizational management structure. The model provides the definition of a wide set of criteria and elements of risks and capabilities for the state border protection body as a whole and for its divisions, flexibility in assessing the degree of integration of risk management depending on the division, the implementation of corporate principles of the risk and capability management culture, the use of author's tools for their assessment depending on the types and level of management, that provides a comprehensive account of the specifics of the processes implemented in the state border protection body.

Key words: state border protection body; processes, internal risks; capability; management; structural and logical model.

Постановка проблеми

Невизначеність і ризики притаманні всім сферам діяльності органів Державної прикордонної служби України (далі - ДПСУ). Складність і багатоаспектність категорії “ризик”, взаємний вплив різних ризиків один на одного, їх співвідношення з можливостями ускладнюють адекватну оцінку та розробку ефективних методів управління ризиками.

Управління ризиками в органах охорони державного кордону (далі - ООДК) поєднується з системою стратегічного, тактичного і операційного управління на всіх його етапах. Розроблення системи управління ризиками в організаційній структурі ООДК має у більшості випадків ситуативний характер і пов'язане з виникненням усвідомлення необхідності формалізації і регулювання процесів, що реалізуються, а також проблем функціональності.

Основними етапами розроблення системи управління ризиками в ООДК є: систематизація ризиків і формування системного підходу до управління ризиками; формалізація; стандартизація процесу управління ризиками; імплементація формалізованих процедур управління ризиками в організаційну структуру управління ООДК [1].

Успішність здійснення складних процесів, що реалізуються в ООДК, пов'язана з високою невизначеністю і ризиком, оскільки момент прийняття рішення та отримання результа144 ту відстрочені в часі, а реалізація процесів пов'язана із залученням значного обсягу ресурсів.

Водночас оцінка та аналіз реальних ризиків і можливостей реалізації того або іншого процесу є досить складним завданням в умовах нестабільного середовища та низької культури управління ризиками, вирішення якого пов'язане з розробкою та використанням відповідних механізмів та адаптивних інструментів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Теоретичні основи оцінки та управління ризиками заклали у своїх працях вітчизняні та зарубіжні науковці: О. Б. Білявська [2], В. М. Сороко [3], І. О. Горго [4], T.L. Barton [5], A.S. Benjamin [6], E. H. Bowman [7], P. Hopkin [8] та ін.

Систематизації основних методів управління ризиками в системі стратегічного оборонного менеджменту присвятили свої праці науковці: Д. В. Вітер, В. М. Оліферук, М. Ю. Мигун [1].

Проблематикою оцінювання ризиків у сфері забезпечення безпеки державного кордону (далі - ДК) займались такі вчені, як: А. В. Махнюк [9], А. Віхтюк, С. Мушинський, А. Потапчук [10] та ін. Підходи, які покладені в основу моделі аналізу ризиків у системі охорони державного кордону, на сьогодні є базовими.

Однак, незважаючи на численні теоретичні розробки, присвячені управлінню ризиками, у цій галузі існує багато невирішених проблем. Найперше це стосується питань управління внутрішніми ризиками, які існують в усіх процесах, що реалізуються в ООДК. Результати аналізу дозволяють стверджувати про відсутність практичних рекомендацій щодо побудови структурно-логічних моделей управління ризиками і можливостями ООДК.

Відсутність таких моделей може призвести до погіршення результативності діяльності ООДК і зниження ефективності реалізації покладених на нього функцій. Усе це визначає актуальність статті і потребу проведення подальших досліджень із зазначеної проблематики.

Відповідно метою статті є розробка структурно-логічної моделі управління ризиками і можливостями органу охорони державного кордону.

Результати дослідження

Дихотомія “ризик - можливість” як складова предмета дослідження має на увазі взаємозв'язок ризиків і результатів діяльності ООДК, що виражена показниками ефективності. Баланс ризиків і можливостей, з одного боку, згладжує ймовірність неправильних рішень, з другого - розширює простір варіантів отримання максимальних результатів із мінімальними витратами ресурсів. Установлення та підтримання такого балансу потребує розробки системи управління, інструменту менеджменту, який був би спрямований не на захист ООДК від ризиків (як традиційно передбачено в ризик-менеджменті), а на пошук оптимального поєднання ризиків (імовірності негативних наслідків ризикових подій) та можливостей (імовірності позитивних наслідків прийнятих рішень та реалізованих дій), що веде до зростання ефективності ООДК.

На рис. 1 представлено розроблену автором структурно-логічну модель управління ризиками та можливостями в ООДК, що складається з п'яти елементів.

Перший елемент моделі - “Позиціонування управління ризиками та можливостями у системі управління ООДК” - реалізується інтегровано у стратегічному управлінні ООДК на етапах створення та коригування системи управління ризиками та можливостями з урахуванням стану зовнішнього середовища. Мета елемента - сформувати документально закріплене уявлення про систему управління ризиками та можливостями, що реалізується на трьох рівнях: рівень керівництва ООДК (“стратегічний рівень”); рівень провідних фахівців управління ООДК (“тактичний рівень”); рівень виконавців (“операційний рівень”).

У межах цього елемента визначаються:

ступінь інтеграції системи управління ризиками та можливостями у процеси, що реалізуються в ООДК;

необхідність системи управління ризиками та можливостями у конкретних підрозділах ООДК: градація від однозначної необхідності (у високоризикових підрозділах) до недоцільності з погляду ефективності основної діяльності для окремих підрозділів і робочих місць; в останньому випадку управління ризиками та можливостями реалізується на рівні керуючих структур та/або спеціального підрозділу, що контролює ризики та можливості ООДК в цілому і зокрема - у підрозділах, чия діяльність безпосередньо не пов'язана з ймовірнісними процесами та результатами;

акцентуація системи управління ризиками та можливостями на конкретних процесах (підпроцесах);

оцінка необхідності та доцільності додаткових витрат на розвиток системи управління ризиками та можливостями;

ступінь впливу результатів оцінки ризиків та можливостей на прийняття рішень на різних рівнях;

структура системи управління ризиками та можливостями, що доцільна для ООДК.

Сучасні стандарти ризик-менеджменту [11] визначають необхідність формування в ООДК культури управління ризиками, що зумовлює максимальну інтеграцію цього інструменту в усі процеси, що реалізуються в ООДК: від відповідальних осіб у підрозділах до виділення окремих критеріїв під час підготовки та прийнятті рішень. Відповідно, перший елемент системи управління ризиками та можливостями має визначати формат інтеграції цієї системи в систему управління ООДК:

у вигляді окремого підрозділу, що аналізує ризики ООДК;

упровадження, крім окремого спеціалізованого підрозділу, у високоризикові процеси осіб, відповідальних за оцінку ризиків і можливостей під час підготовки та прийняття рішень;

упровадження окремого пункту оцінювання у визначені процеси, що реалізуються, з аналізом ризиків та можливостей під час прийняття рішень. Вочевидь, що не всі процеси потребують повноцінного аналізу, його зміст має визначатися індивідуально для кожного процесу (підпроцесу).

Найбільш оптимальною, на наше переконання, є розробка такої організаційної структури, в якій оцінка ризиків та можливостей і заходи щодо їх оптимізації реалізовуватимуться на місцях, під контролем та з коригуванням фахівців спеціалізованого підрозділу (внутрішнього контролю, аналітичним підрозділом та ін.).

Рис. 1 Структурно-логічна модель управління ризиками та можливостями в ООДК

Подальший розвиток системи має звести до мінімуму функцію підготовки та прийняття рішень в умовах ризику спеціалізованими підрозділами і залишити за ними тільки спостережну та регулювальну функції. Одночасно у підрозділах має посилитися культура управління ризиками та можливостями з конкретизацією їх оцінок під час підготовки та прийняття рішень начальником ООДК.

У другому блоці - “Аналіз ризиків та можливостей на стратегічному рівні” - реалізуються аналітична та регулювальна функції системи управління ризиками та можливостями. Основні ризики та можливості визначаються для ООДК загалом, функціональних підрозділів, конкретних великих процесів.

Угруповання ризиків доцільно проводити залежно від виду ймовірних наслідків, рівня управління та норми керованості. У рамках цього елемента потрібна максимальна деталізація ризиків і можливостей, яку може бути скорочено в процесі їх оцінки.

Для оцінки ризиків і можливостей необхідно визначити критерії ризикових подій і так званих ризик-апетитів [2], [4].

У контексті дослідження ризикова подія розглядається як зміна зовнішнього та внутрішнього середовища ООДК, у результаті якої в ООДК одночасно виникають з деякою ймовірністю можливості та ризики, в окремих випадках - лише ризики чи тільки можливості.

Під ризик-апетитом розуміємо характеристику процесу, схильного до ризику, яка показує величину ризику, яку ООДК готовий прийняти для реалізації своїх можливостей. Ризик-апетит може бути виражений у відсотках щодо запланованої/прогнозованої величини результату чи абсолютної величини, яку ООДК може дозволити собі втратити безболісно.

“Ідентифікація основних ризиків і можливостей, ризикових подій та ризик-апетиту дозволяє побудувати систему інструментарію управління ризиками та можливостями ООДК, що впроваджується” - третій блок структурно-логічної моделі. Деталізація окремих інструментів доцільна у вигляді алгоритмів, схем, інструкцій. Основу такого інструментарію становлять принципи культури управління ризиками та можливостями ООДК.

На базі запропонованих принципів будуються інформаційна та методична база для оцінювання ризиків і можливостей. Інформаційна база для оцінки ризиків та можливостей може бути структурована за двома ознаками: інформація про зовнішнє та внутрішнє середовище; кількісна та якісна інформація.

Оцінка ризиків і можливостей - одна з найбільш трудомістких галузей оцінки діяльності ООДК, що визначається такими її характеристиками:

оцінка апріорі носить імовірнісний характер і не дає однозначної відповіді на поставлені керівником (аналітиком) питання;

оцінка ризиків спрямована на майбутні періоди, тобто базується на прогнозуванні, що також знижує точність результату;

частина інформації для оцінки ризиків і можливостей носить якісний характер і може бути оцінена лише експертним шляхом, отже, її точність знижується під впливом людського чинника.

Сказане обумовлює необхідність максимально жорсткої прив'язки обґрунтування прийнятих рішень до підтвердженої кількісної інформації.

Інформація, що подана для оцінки ризиків і можливостей, вимагає також методичної бази для її оцінювання та прийняття рішень:

показники мають бути представлені у відносному вираженні та у вигляді, що дозволяє розрахувати показники варіації;

установлюються критеріальні межі допустимої варіації показників, які не мають істотного впливу на ризики та можливості;

формується інтегрований критерій ризику;

визначаються максимально допустимі втрати (для ризиків) та мінімально актуальні вигоди (для можливостей) під час прийняття рішень.

Проблемою виступає вибір методу оцінки конкретного ризику та конкретної можливості. Оскільки рішення приймається зі співвідношення цих двох показників, необхідно забезпечити їх сумісність.

Пропонований інструментарій управління ризиками і можливостями вимагає формування алгоритму прийняття рішень на кожному з рівнів управління з урахуванням ризиків і можливостей, який є основою реалізації четвертого блоку моделі - “Реалізація управління ризиками і можливостями на всіх рівнях управління” (рис. 2). Загальними принципами цього механізму є: самостійність функціональних підрозділів у прийнятті рішень в умовах ризику, якщо ці рішення відповідають компетенції підрозділу; ієрархічність у прийнятті рішень. Конкретизація четвертого блоку здійснюється залежно від об'єкта та середовища його функціонування.

П'ятий блок - “Моніторинг, контроль, внесення коригувань” - оснований в аналізі відповідності стратегічних цілей управління ООДК та результатів роботи ризик-менеджменту.

Результати роботи ризик-менеджменту можуть бути представлені інтегрально як зростання/зниження результатів діяльності в аналізованому періоді у співвідношенні з коливанням цих результатів, так і в розрізі конкретних процесів та роботи підрозділів ООДК із глибоким причинно-наслідковим аналізом. Коротку характеристику всіх представлених блоків структурно-логічної моделі подано у таблиці.

Рис. 2 Алгоритм дій начальника і органів управління ООДК під час прийняття рішень з урахуванням ризиків і можливостей

Характеристика блоків структурно-логічної моделі елементів управління ризиками та можливостями ООДК

1. Вітер Д. В., Оліферук В. М., Мигун М. Ю. Управління ризиками та змінами в системі стратегічного оборонного менеджменту: методичний посібник. Київ: Вид-во НУОУ, 2021. 60 с.

2. Білявська О. Б. Концептуальні принципи управління ризиками в державному управлінні. Державне управління: удосконалення та розвиток. 2010. № 6, URL: http://www.dy.nayka.com. ua/?op=1&z=147.

3. Сороко В. М., Білявська О. Б. Аналіз механізму управління ризиками при розробці і реалізації державно-управлінських рішень. Науковий вісник Академії муніципального управління. Серія “Управління”. 2009. № 4. С. 167-180.

4. Горго І. О. Концепція формування системи управління ризиками на підприємстві. Економіка. Фінанси. менеджмент: актуальні питання науки і практики. Вінниця, ВНАУ, 2018. № 11. С. 29-42. URL: http://efm.vsau.org/storage/articles/ February2020/uDmPvP0u0BbTw63R53ED.pdf (дата звернення: 17.02.2023).

5. Barton T., Shenkir W., Walker P. Making Enterprise Risk Management Pay Off: How Leading Companies Implement Risk Management // Financial Times; Prentice Hall. 2002. 265 p.

6. Benjamin A. S. Enterprise Risk and Opportunity Management. 2017. 360 p.

7. Bowman E. H. A Risk/Return Paradox for Strategic Management. Sloan Management Review. 1980. Vol. 21. Pp. 17-31. URL: http://dspace.mit.edu/ handle/1721.1/48928. (дата звернення: 07.02.2023).

8. Hopkin, P. Fundamentals of Risk Management: Understanding, Evaluating and Implementing Effective Risk Management. Kogan Page, 2018. 480 p.

9. Махнюк А. В. Окремі підходи до запровадження аналізу та профілювання ризиків в інтегрованому управлінні кордонами. Державне управління: удосконалення та розвиток 2012. № 2. URL: http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=387 (дата звернення: 12.02.2023).

10. Віхтюк А., Мушинський С., Потапчук А. Сучасні механізми профілювання ризиків у Державній прикордонній службі України. Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Сер.: Військові та технічні науки. 2017. № 1. С. 35-45.

11. Керування ризиком. Методи загального оцінювання ризику: Національний стандарт України (ДСТУ ІЕС/ИО 31010:2013). Київ: Мінекономрозвитку України, 2015. 80 с.

12. Академічний тлумачний словник української мови. Київ: Український мовно-інформаційний фонд НАН України, 2021. 1024 с. URL: https:// sum20ua.com/Entry/index?wordid=1&page=0 (дата звернення: 12.01.2023).

References

1. Viter D. V., Oliferuk V. M., Mygun M. Yu. (2021). Upravlinnya ryzykamy ta zminamy v systemi stratehichnoho oboronnoho menedzhmentu [Management of risks and changes in the system of strategic defense management]. Kyiv: NUOU, 60 p. [in Ukrainian]

2. Bilyavska O. B. (2010). Kontseptualni pryntsypy upravlinnya ryzykamy v derzhavnomu upravlinni [Conceptual principles of risk management in state administration]. Electronic magazine “Public administration: improvement and development”, vol. 2 Retrieved from: http://www. dy.nayka.com.ua/?op=1&z=147 (accessed 10 January 2023) [in Ukrainian]

3. Soroko V. M., Bilyavska O. B. (2009). Analiz mekhanizmu upravlinnya ryzykamy pry rozrobtsi i realizatsiyi derzhavno-upravlinskykh rishen [Analysis of the mechanism of risk management in the development and implementation of state management decisions]. Scientific Bulletin of the Academy of Municipal Administration. “Management”, no. 4, pp. 167-180. [in Ukrainian]

4. Gorgo I. O. (2018). Kontseptsiya formuvannya systemy upravlinnya ryzykamy na pidpryyemstvi [The concept of forming a risk management system at the enterprise]. Ekonomika. Finansy. menedzhment: aktualni pytannya nauky i praktyky. Vinnytsia: VNAU, no. 11, pp. 29-42. Retrieved from: http:// efm.vsau.org/storage/articles/February2020/ uDmPvP0u0BbTw63R53ED.pdf (accessed 02 February 2023). [in Ukrainian]

5. Barton T., Shenkir W., Walker P. (2002). Making Enterprise Risk Management Pay Off: How Leading Companies Implement Risk Management. Financial Times; Prentice Hall, 265 p. [in English]

6. Benjamin A. S. (2017). Enterprise Risk and Opportunity Management. Wiley, 360 p. [in English]

7. Bowman E. H. (1980). A Risk/Return Paradox for Strategic Management. Sloan Management Review, vol. 21, pp. 17-31. Retrieved from: http://dspace.mit. edu/handle/1721.1/48928 (accessed: 07 January 2023). [in Ukrainian]

8. Hopkin P. (2018). Fundamentals of Risk Management: Understanding, Evaluating and Implementing Effective Risk Management. P. Hopkin. Kogan Page, 480p. [in English]

9. Makhnyuk A. V. (2012). Okremi pidkhody do zaprovadzhennya analizu ta profilyuvannya ryzykiv v intehrovanomu upravlinni kordonamy [Separate approaches to the implementation of risk analysis and profiling in integrated border management]. Elektronnyy zhurnal “Derzhavne upravlinnya: udoskonalennya ta rozvytok” Natsionalnoyi akademiyi Natsionalnoyi hvardiyi Ukrayiny. Kharkiv: NANHU, no. 2. Retrieved from: http://www.dy.nayka.com. ua/?op=1&z=387 (accessed 12 January 2023). [in Ukrainian]

10. Vikhtyuk A., Mushynskyi S., Potapchuk A. (2017). Suchasni mekhanizmy profilyuvannya ryzykiv u Derzhavniy prykordonniy sluzhbi Ukrayiny [Modern mechanisms of risk profiling in the State Border Service of Ukraine.]. Collection of scientific works of the National Academy of the State Border Service of Ukraine. Ser.: Military and technical sciences, no. 1, pp. 35-45. [in Ukrainian]

11. DSTU IEC/ISO 31010:2013. Keruvannya ryzykom. Natsionalnyy standart Ukrayiny. [State Standard IEC/ISO 31010: 2013. Risk management. National standard of Ukraine]. (2015). Kyiv: Ministry of Economic Development. [in Ukrainian]

12. Ukrainian Language and Information Fund of the National Academy of Sciences of Ukraine (2021). Akademichnyy tlumachnyy slovnyk ukrayinskoyi movy. Kyiv, p. 1024. Retrieved from: https://sum20ua.com/ Entry/index?wordid=1&page=0 (access 12 January 2023). [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru