Деякі методологічні особливості вибору апарату експериментального дослідження фахової готовності до бойових польотів майбутніх льотчиків тактичної авіації

Размещено на http://www.allbest.ru

Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба

Деякі методологічні особливості вибору апарату експериментального дослідження фахової готовності до бойових польотів майбутніх льотчиків тактичної авіації

Роман Невзоров

кандидат педагогічних наук, доцент, начальник кафедри тактики авіації

Nevzorov R. SOME METHODOLOGICAL FEATURES SELECTION OF EXPERIMENTAL RESEARCH APPARATUS OF PROFESSIONAL READINESS FOR COMBAT FLIGHTS FUTURE PILOTS OF TACTICAL AVIATION

The article describes and substantiates in detail the choice of a particular type of experiment and its own set of criteria, indicators and levels in the study of professional readiness to combat flying of future tactical aviation pilots on the basis of Ukrainian higher military educational institution.

Such research, which is a part of the author's doctoral dissertation work, is carried out in Ukraine for the first time, so the choice of the specified methodological components of the experiment is critical for its success. Given the significant contribution of domestic tactical aviation to the victory of Ukraine over the numerically and technically superior Russian aggressor, the pedagogical aspect of the study of formation of professional readiness of military pilots on the basis of the only profile higher military educational institution in our state, Ivan Kozhedub Kharkiv National University of Air Force, is seen as very relevant and necessary. The author from modern arsenal of methodological means has chosen for carrying out pedagogical formative, natural, partially modeled, real and multifactorial kind of experiment which, taking into account the scientific theory, most optimally considers all necessary conditions and provisions of a subject of the given research. Also specially for this purpose the corresponding set of criteria, indicators and levels to each component (component) of professional readiness for combat flights of cadets-military pilots is developed. It includes: an intellectual criterion (cognitive component) containing gnoseological, heuristic and organizational indicators; a phraseological criterion (operational component) which includes indicators related to the direct execution of combat flights; an axiological criterion (motivational-volitional component) consisting of motivational and volitional indicators; a physical criterion (physical component) containing developed general physical functional indicators and formed special physical professional indicators; psychophysiological criterion (psycho- physiological component), consisting of special indicators. In order to unify the assessment to each component there are three levels - high, sufficient and insufficient.

Key words: military pilot; tactical aviation; professional readiness; pedagogical experiment; methodology; higher military education institution.

У статті детально характеризується і обґрунтовується вибір конкретного виду експерименту та власного комплексу критеріїв, показників і рівнів при дослідженні фахової готовності до бойових польотів майбутніх льотчиків тактичної авіації на базі українського вищого військового навчального закладу. Подібне дослідження, що є частиною авторської докторської дисертаційної роботи, проводиться в Україні вперше, тому вибір вказаних методологічних складових експерименту є критично важливим для його успіху. Враховуючи значний внесок вітчизняної тактичної авіації у перемогу України над чисельно і технічно переважаючим російським агресором, педагогічний аспект дослідження формування фахової готовності військових льотчиків на базі єдиного в нашій державі профільного вищого військового навчального закладу, Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, бачиться вельми актуальним і потрібним. Із сучасного арсеналу методологічних засобів, автор обрав для проведення педагогічний формувальний, природний, частково змодельований, реальний та багатофакторний вид експерименту, який з огляду на наукознавчу теорію найбільш оптимально враховує всі необхідні умови і положення предмету дослідження. Також спеціально для цього розроблено відповідний комплекс критеріїв, показників і рівнів до кожної складової (компонента) фахової готовності до бойових польотів курсантів-військових льотчиків. Він включає: інтелектуальний критерій (когнітивний компонент), що містить гносеологічні, евристичні й організаційні показники; праксеологічний критерій (операційний компонент), до якого включені показники, пов'язані з безпосереднім виконанням бойових польотів; аксіологічний критерій (мотиваційно-вольовий компонент), який складається з мотиваційного і вольового показників; фізичний критерій (фізичний компонент) містить розвинуті загальні фізичні функціональні показники та сформовані спеціальні фізичні фахово орієнтовані показники; психофізіологічний критерій (психофізіологічний компонент), що складається із спеціальних показників. З метою уніфікації оцінки до кожного компонента розроблено три рівні - високий, достатній і недостатній.

Ключові слова: військовий льотчик; тактична авіація; фахова готовність; педагогічний експеримент; методологія; вищий військовий навчальний заклад.

1. ВСТУП

бойовий політ льотчик

Постановка проблеми. Як засвідчує бойовий досвід у війні рф проти України, фахова майстерність вітчизняних військових льотчиків здатна цілком компенсувати кількісну й якісну перевагу противника та змінити баланс сил у повітряному протиборстві. Такий результат, як показує теорія і практика льотної справи, досягається за рахунок формування професійної готовності пілотів тактичної авіації, складовими якої, на нашу думку, є когнітивний, операційний, мотиваційно-вольовий, діяльнісний, фізичний та психофізичний компоненти [1].

Професійна готовність майбутніх військових льотчиків до бойових польотів як основи їх професійної діяльності виступає і як мета їх фахової підготовки, і як конкретний її результат. Саме тому критично важливо мати надійний експериментальний інструментарій її діагностики і вимірювання ще в стінах вищого військового навчального закладу (ВВНЗ). На сьогодні подібних системних вивчень у розрізі фахової готовності саме майбутніх льотчиків тактичної авіації не проводилось як на теоретичному, так і на прикладному рівнях.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Найбільш релевантни- ми до піднятої нами проблеми є дослідження окремих аспектів готовності льотчиків до професійної діяльності. Так, когнітивна складова їх фахової готовності розглянута в працях Г. Т. Берегового, Н. Д. Завало- вої, Б. Ф. Ломова, О. Г. Марченко, Т. С. Плачінди, В. А. Пономаренка та інших. Найповніше досліджений мотиваційно-вольовий (психологічний) компоненту роботах В. А. Бодрова, Д. В. Гандера, Н. Ф. Лук'янова, Р. М. Макарова, В. Я. Орлова, Ю. Е. Писаренка та багатьох інших. Операційний компонента в рамках теорії тренажерного навчання системно вивчався В. М. Зарецьким, Б. К. Кемаловим, О. А. Кушніром, О. О. Кра- совським, Р. М. Макаровим, В. І. Федоришиним та рядом інших. Теоретичні та прикладні аспекти фізичного компоненту фахової підготовки пілотів системно досліджені з чисельними експериментальними перевірками Ю. А. Важєніним, О. О. Гореловим, С. В. Двоєнко, К. І. Засядько, А. О. Лотоненко, Р. М. Макаровим, Н. О. Орленко, Т. І. Ракітіною, Ф. І. Поповим, Я. О. Фурдуй, Л. А. Шип, а також іншими. Значний внесок у дослідження психофізичного фактору професійної готовності військових льотчиків в останні десятиліттями зробили О. В. Бомк, В. В. Кальниш, Н. В. Коваль, С. М. Пашковський, С. М. Степанков, В. К. Тищенко, І. С. Трінька та інші вчені. Проте у працях авторів фахова готовність льотчиків як комплекс складових, нерозривно пов'язаних з видами їх фахової підготовки, досліджена не достатньо системно і чітко; вона не виступала як самостійний предмет саме педагогічного дослідження (зокрема, у рамках професійної та/чи військової галузей педагогічної теорії); розглянута переважно стосовно пілотів цивільної авіації (за виключенням психофізіологічної складової).

Метою статті є характеристика й обґрунтування авторського вибору деяких методологічних підходів та інструментів при проведенні експериментального дослідження складових фахової готовності до бойових польотів майбутніх льотчиків тактичної авіації на базі Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (ХНУПС).

2. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Як загальновідомо, будь-які нові дослідження явищ, процесів і фактів дійсності, у тому числі педагогічної, повинні складатися з двох базових методологічних рівнів - теоретичного (рівень конкретно-наукової методології) й експериментального (рівень методологічної техніки пізнання) [2], [3], [4]. На першому встановлюються та узагальнюються нові наукові факти, на основі яких формулюються нові закономірності, а на другому відбувається верифікація наукових гіпотез шляхом їх перевірки в реальних умовах [5]. Така логіка побудови педагогічного дослідження пояснюється особливістю і неоднозначністю його предмета: по-перше, в нього завжди включені люди, що автоматично відносить такий предмет пізнання до соціальних об'єктів, які важко і неточно піддаються вивченню; по-друге, педагогічні процеси самі по собі є динамічними системами, що постійно змінюються; по-третє, педагогічні системи належать до так званих “нелінійних” систем (при зміні одного з їх елементів інші змінюються не пропорційно, а більш складніше), які не можна дослідити вивченням лише одного чи кількох їх елементів [6]. Так, отримані теоретичні результати дослідження педагогічних об'єктів і конструктів об'єктивно потребують експериментальної перевірки на предмет доцільності й ефективності. Водночас, підтверджені в такий спосіб результати стають корисними та цінними не лише з евристичної точки зору, а й з позицій обслуговування освітньої практики. У нашому випадку фахова готовність до бойових польотів майбутніх льотчиків тактичної авіації, конкретизована у рівнях сформованості її складових, може бути досліджена тільки експериментальним шляхом через здобуття реальних кількісних (кваліметричних) емпіричних даних та їх якісної інтерпретації.

Постановка й організація експерименту конкретного дослідження визначається його призначенням. У межах останнього розрізняють низку критеріїв, за якими класифікуються наукові експерименти та врахування яких вкрай важливе для вибору конкретної методології нашого перевірочного дослідження.

За метою дослідження розрізняють формувальний (передбачає розробку нового педагогічного положення відповідно до висунутої гіпотези дослідження) і констатувальний (проводиться для перевірки впливу того чи іншого відомого чинника в нових умовах, з іншим контингентом) експерименти. Такий поділ особливо характерний для чисельних психолого-педагогічних праць останніх десятиліть. Досліджуваний комплекс складових фахової готовності майбутніх військових льотчиків є за своїм інституціональним характером змістовною (теоретичною) частиною реалізації загальної гіпотези нашого дисертаційного дослідження.

За умовами проведення експерименти поділяють на природні (звичайні для досліджуваного об'єкта умови функціонування), штучні або лабораторні (“камерні” умови проведення) та модельні (замість реальних об'єктів експериментують з їх ідеальними образами і кількісними залежностями між ними, що виражаються за допомогою математичних функцій, рівнянь, систем рівнянь та інших абстрактних структур). Експериментальне дослідження проводилась у природних умовах функціонування фахової підготовки курсантів-військових льотчиків у ВВНЗ.

За характером взаємодії об'єкта і засобів дослідження виділяють звичайні або класичні (експериментальні засоби (прилади, інструменти, технічні пристрої тощо) безпосередньо взаємодіють з досліджуваним об'єктом) та змодельовані (наявна модель досліджуваного об'єкта, через яку перевіряється гіпотеза) експерименти. У нашому випадку маємо опосередковану модель реалізації педагогічної системи забезпечення якості фахової підготовки до бойових польотів майбутніх льотчиків тактичної авіації, що тільки частково надає нашому перевірочному експерименту характеру змодельованого.

За типом досліджуваного об'єкта або моделі розрізняють мис- леннєві або розумові (специфічна форма мисленнєвої діяльності, за якої досліджується уявна модель об'єкту шляхом абстрагування від дії небажаних чинників) й матеріальні або реальні (різновид матеріального зв'язку свідомості із зовнішнім світом у формі емпіричного дослідження матеріального об'єкту) експерименти. У роботі ми опираємось на результати реального експериментального дослідження.

За кількістю контрольованих у експерименті факторів, що істотно впливають на об'єкт дослідження (незалежних змінних), розрізняють однофакторні (тотожність всіх факторів, крім одного, в експериментальній і контрольній групах) та багатофакторні (дві і більше незалежних змінних та перехід до факторних планів). Під час дослідження ефективності розробленої нами педагогічної системи перевірялись декілька незалежних змінних.

Отже, дослідження фахової готовності до бойових польотів майбутніх льотчиків тактичної авіації побудовано у формі педагогічного формувального (за метою дослідження), природного (за умовами проведення), частково змодельованого (за характером взаємодії об'єкта і засобів дослідження), реального (за типом досліджуваного об'єкта) та багатофакторного експерименту.

Вибір саме такого формату експериментального дослідження обумовлений, крім означеного, його конкретною метою і завданнями.

Тактичною метою є експериментальна перевірка ефективності функціонування розробленої нами педагогічної системи забезпечення якості фахової підготовки до бойових польотів майбутніх льотчиків тактичної авіації, стратегічною метою - емпірична верифікація вірності загальної гіпотези нашого дослідження щодо оптимізації організації, змісту і методики процесу фахової підготовки майбутніх військових льотчиків до виконання бойових польотів як шляху до підвищення її якості. З метою реалізації поставлених цілей ми визначили такі конкретно-прикладні задачі: 1) запровадження розробленої нами моделі реалізації педагогічної системи забезпечення якості фахової підготовки до бойових польотів майбутніх льотчиків тактичної авіації в умовах реального освітнього процесу на базі Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба; 2) створення в процесі фахової підготовки курсантів-військових льотчиків ХНУПС, які беруть участь в експерименті, відповідних педагогічних умов; кількісне (кваліметричне) вимірювання компонентів фахової готовності майбутніх льотчиків тактичної авіації ХНУПС (когнітив- ного, діяльнісного, операційного, мотиваційно-вольового, фізичного та психофізіологічного) за розробленою нами системою критеріїв, показників і рівнів на основі спеціальних відібраних комплементарних (таких, що доповнюють одна одну) методик діагностики.

Враховуючи необхідність діагностики кожної зі складових фахової готовності як єдиного педагогічного утворення, у рамках цілей і задач дослідження було здійснено відбір і сформовано цілісний авторський комплекс критеріїв, показників і рівнів кожного з них (табл. 1).

Таблиця 1

Система критеріїв, показників і рівнів вимірювання компонентів фахової готовності до бойових польотів майбутніх льотчиків тактичної авіації стосовно їх наземного навчання(розроблено автором)

Обрані елементи методологічного апарату (вид експерименту та комплекс критеріїв, показників і рівнів) експериментального дослідження сформованості фахової готовності до бойових польотів майбутніх льотчиків тактичної авіації були частково застосовані на початку констатуючого етапу дослідження у другій половині 2021 р. - на початку 2022 р., однак подальшому його проведенню завадила активна фаза війни з рф.

ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Правильний вибір складових методологічного апарату дослідження, тим більше експериментального, є однією з важливих умов успішності останнього. У нашому випадку його предметом виступає фахова готовність до бойових польотів майбутніх льотчиків тактичної авіації, яка є обов'язковою умовою якості навчання, всієї 'їх фахової підготовки, виступаючи 'їх системним індикатором, результатом і метою. Відтак, якісне і точне визначення цієї готовності в період навчання у ВВНЗ, по суті, можна вважати однією з ключових педагогічних задач вітчизняної вищої військової освіти льотного профілю. При цьому, чи не найзначущими елементами такого дослідження на підготовчому етапі є вибір діагностичного інструментарію - власне виду експерименту та системи критеріїв, показників і рівнів.

Для досягнення поставлених цілей і задач ми обрали із сучасного методологічного арсеналу саме педагогічний формувальний, природний, частково змодельований, реальний та багатофакторний вид експерименту, а також розробили власний цілісний комплекс критеріїв, показників і рівнів. Цей вибір з огляду на теорію і практику фахової підготовки майбутніх військових льотчиків, здатний найточніше визначити фактичну готовність курсантів-військових пілотів до виконання бойових польотів як ядра їх професійної діяльності у розрізі її базових складових.

У перспективі подальша післявоєнна верифікація даних методологічних складових нашого експериментального дослідження повинна продемонструвати правильність або хибність нашого вибору.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Невзоров Р. В. Фахова готовність майбутніх льотчиків тактичної авіації як окремий педагогічний конструкт. Modern scientific research: achievements, innovations and development prospects: 4th International scientific and practical conference (September 25-27, 2021). MDPC Publishing, Berlin, Germany, 2021. 143-148.

Тверезовська Н. Т., Сидоренко В. К. Методологія педагогічного дослідження : навчальний посібник. Київ : “Центр учбової літератури”, 2013. 440 с.

Панасенко Е. А. Експеримент у педагогічних дослідженнях в Україні: теорія та практика (1943-1991 рр.) : монографія. Донецьк: ДП “Донбас”, 2013. 756 с.

Theoretical foundations of pedagogy and education: collective monograph (2022). International Science Group. Boston: Primedia eLaunch. 602 р. DOI: 10.46299/ISG.2022.MONO.PED.2

New stages of development of modern science in Ukraine and EU countries: collective monograph (2019). Riga, Latvia : “Baltija Publishing”. 472 p.

Pedagogy in modern conditions: collective monograph (2020). International Science Group. Boston: Primedia eLaunch. 329 р. Available at: DOI - 10.46299/ ISG.2020.MONO.PED.III

REFERENCES

Nevzorov R. V. (2021). Fakhova hotovnist maibutnikh lotchykiv taktychnoi aviatsiiyak okremyipedahohichnyi konstrukt [Professional readiness of future pilots of tactical aviation as a separate pedagogical construct]. Modern scientific research: achievements, innovations and development prospects: 4th International scientific and practical conference (September 25-27, 2021). MDPC Publishing, Berlin, Germany. 143-148. [in Ukrainian]

Tverezovska N. T., Sydorenko V K. (2013). Metodolohiia pedahohichnoho doslidzhennia: navchalnyi posibnyk [Methodology of pedagogical research: textbook]. Kyiv: “Tsentr uchbovoi literatury”. 440 p. [in Ukrainian]

Panasenko E. A. (2013). Eksperyment u pedahohichnykh doslidzhenniakh v Ukraini: teoriia ta praktyka (1943-1991 rr.) : monohrafiia [Experiment in pedagogical research in Ukraine: theory and practice (1943-1991): monograph]. Donetsk: DP “Donbas”. 756 p. [in Ukrainian]

Theoretical foundations of pedagogy and education: collective monograph (2022). International Science Group. Boston : Primedia eLaunch. 602 p. DOI: 10.46299/ISG.2022.MONO.PED.2 [in Ukrainian]

New stages of development of modern science in Ukraine and EU countries: collective monograph (2019). Riga, Latvia : “Baltija Publishing”. 472 p. [in English]

Pedagogy in modern conditions: collective monograph (2020). International Science Group. Boston : Primedia eLaunch. 329 р. Available at : DOI - 10.46299/ ISG.2020.MONO.PED.III [in English]

Размещено на Allbest.ru