Типологія майбутніх офіцерів з військового управління Національної гвардії України за професійно-психологічною компетентністю

Размещено на http://allbest.ru

Національна академія Національної гвардії України

Типологія майбутніх офіцерів з військового управління Національної гвардії України за професійно-психологічною компетентністю

Шевченко Вікторія Василівна доктор філософії з психології,

доцент кафедри психології та педагогіки

Анотація

У статті здійснена спроба пояснити наявність великої кількості достовірних відмінностей між складовими професійно - психологічної компетентності досліджуваних майбутніх офіцерів з військового управління.

Професійна діяльність офіцерів НГУ з військового управління належить до групи професій типу людина-людина і повинна ґрунтуватися на компетентнісному підході до навчання і виконання службово-функціональних обов'язків.

Базуючись на цьому підході, емпіричне дослідження особливостей розвитку професійно-психологічної компетентності було здійснено відповідно до п'яти компонентів (мотиваційного, комунікативного, операційного, емоційно-вольового та когнітивного), які складають професійно-психологічну компетентність за допомогою наступних психодіагностичних методик:

Діагностика професійної мотивації В. Осьодло; Діагностика комунікативної соціальної компетентності (КСК); 16-факторний опитувач Р. Кеттелла; Виробничі ситуації О. Єршова; Психологічна готовність особистості фахівця екстремального виду діяльності; Стиль саморегуляції поведінки В. Моросанової.

Математично-статистична обробка даних проводилася за допомогою пакетів прикладних програм SPSS 22.0 та Microsoft Office Excel 2003, що забезпечило розрахунок варіаційних статистичних показників факторний аналіз для виявлення достовірних відмінностей між складовими професійно-психологічної компетентності досліджуваних. В ході дослідження констатовано наступні особливості: у досліджуваних чоловіків діагностовано 6 типів професійно-психологічної компетентності (Професіонал з високим рівнем саморегуляції, Професійно мотивований інтернал, Прямолінійні, з низьким рівнем самоконтролю, Інтелектуальний асоціал, Управлінці одинаки, Залежні конформісти); у досліджуваних жінок виявлено 5 типів професійно-психологічної компетентності (Моральна професійність - аморальність, Дипломатичний інтернал, Вимогливий та професійно зацікавлений, Самостійний комунікативний, Радикали спрямовані на себе).

Ключові слова: типологія, професійно-психологічна компетентність, офіцер з військового управління, Національна гвардія України.

Abstract

Typology of future officers from the military administration of the national guard of ukraine by professional and psychological competence

Shevchenko Viktoriia Vasylivna Doctor of Philosophy in Psychology, ssociate Professor of the Department of Psychology and Pedagogy, National Academy of the National Guard of Ukraine

The article attempts to explain the existence of a large number of reliable differences between the components of the professional and psychological competence of the studied future military management officers. The professional activity of officers of the National Guard of Ukraine in military management belongs to the group of professions of the human-human type and should be based on a competence-based approach to training and performance of official and functional duties. Based on this approach, the empirical study of the peculiarities of the development of professional psychological competence was carried out in accordance with the five components (motivational, communicative, operational, emotional and volitional, and cognitive) that make up professional psychological competence using the following psychodiagnostic methods: Diagnostics of professional motivation by V. Osodlo; Diagnostics of communicative social competence (CSC); 16-factor questionnaire by R. Cattell; Production situations by O. Ershov; Psychological readiness of the personality of a specialist in an extreme type of activity; Style of self-regulation of behavior by V. Morosanova. Mathematical and statistical data processing was carried out using SPSS 22.0 and Microsoft Office Excel 2003, which ensured the calculation of variation statistical indicators and factor analysis to identify significant differences between the components of the professional and psychological competence of the subjects. The study revealed the following features: 6 types of professional and psychological competence were diagnosed in the studied men (Professional with a high level of self-regulation, Professionally motivated internals, Straightforward, with a low level of self-control, Intellectual associal, Loner managers, Dependent conformists); 5 types of professional and psychological competence were identified in the studied women (Moral professionalism - immorality, Diplomatic internal, Demanding and professionally interested, Independent communicative, Self-oriented radicals).

Keywords: typology, professional and psychological competence, military management officer, National Guard of Ukraine.

Вступ

Постановка проблеми. В умовах війни, яка розпочалася в Україні в 2014 році, а набула загострення в лютому 2022 року важливу роль відіграють офіцери з військового управління (командири підрозділів).

Справжній командир повинен мати розвинену на високому рівні професійно-психологічну компетентність, яка характеризується:

· широким військово-професійним та управлінським світоглядом;

· розвиненими когнітивно-пізнавальними процесами;

· здатністю ефективно вирішувати поставлені завдання з боку вищого керівництва;

· врегульовувати конфліктні ситуації, які виникають в підрозділі;

· постійно вдосконалювати свої професійні навички та набувати практичного досвіду.

На сьогоднішній день підрозділи Національної гвардії України потребують висококваліфікованих офіцерів з військового управління, які будуть зацікавленими в особистій та професійній самоактуалізації, приділятимуть увагу своєму саморозвитку, володітимуть сучасними технологіями управління та мотивуватимуть своїх підлеглих до виконання службово-бойових завдань в складних умовах війни.

Аналіз результатів військово-професійної діяльності випускників-нацгвардійців показав, що деякі випускники вже будучи офіцерами є не компетентними при виконані професійної управлінської діяльності. саме тому актуальності набуває визначення типології майбутніх офіцерів з військового управління Національної гвардії України за професійно-психологічною компетентністю для того, щоб підвищити їхні управлінські навички, а за потреб провести корекційну роботу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій дозволив виявити, що проблематикою дослідження військового управління офіцерів займалися: О. Бойко, О. Колесніченко, Т. Мацевко, Я. Мацегора, В. Пасічник, І. Приходько, Г. Філоненко, В. Ягупов та інші.

Метою статті є визначення типології майбутніх офіцерів з військового управління Національної гвардії України за професійно-психологічною компетентністю.

Виклад основного матеріалу

Теоретичне осмислення та якісне оновлення системи підготовки кваліфікованих працівників обумовило розуміння необхідності змін у існуючих підходах щодо методології підготовки фахівців для підрозділів Національної гвардії України. Реформування сектору безпеки й оборони України, перегляд змісту професійної діяльності військових фахівців потребують від військовослужбовців Національної гвардії України високого рівня професійно-психологічної компетентності для виконання різноманітних службово-бойових завдань.

Національна гвардія України (НГУ) є військовим формуванням з правоохоронними функціями. Як зазначено у законі про Національну гвардію України, головними завданнями НГУ є захист та охорона життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від кримінальних та інших протиправних посягань, охорона та забезпечення громадської безпеки і порядку, а також у взаємодії з правоохоронними органами - із забезпечення державної безпеки і захисту державного кордону, припинення терористичної діяльності, діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій [2].

Однією з головних умов ефективної діяльності підрозділів Національної гвардії України є професійний кадровий склад. Виконання професійної діяльності на достатньому рівні потребує системи сформованих характеристик спеціаліста, поєднання теоретичних знань та практичних вмінь, які забезпечують здатність особи ефективно виконувати професійну діяльність та самовдосконалюватись. Саме сформована професійно - психологічна компетентність є інтегральною характеристикою успішного військового фахівця. Готовність до здійснення службово-бойових завдань та виконання професійної діяльності реалізується за рахунок сукупності знань та вмінь, що забезпечують можливість самореалізації особистості військовослужбовця у професійному просторі. Саме достатній рівень розвитку професійно-психологічної компетентності військового фахівця є запорукою успішної професійної діяльності і сприяє підвищенню якості та ефективності роботи Національної гвардії загалом. Тому є актуальним дослідження особливостей професійно-психологічної компетентності військовослужбовців та шляхів її розвитку [1, с. 24].

Професійно-психологічна компетентність військовослужбовця з військового управління - це інтегральна характеристика, яка містить комплекс взаємопов'язаних психологічних знань та умінь, головними складовими якого виступають мотиваційні, комунікативні, операційні, емоційно-вольові, когнітивні компоненти, що забезпечують виконання службово-бойових завдань [3, с.235; 4, с. 50 ].

Емпіричне дослідження було реалізовано на базі Національної академії Національної гвардії України. Вибірку склали здобувачі вищої освіти (чоловіки та жінки) усіх років навчання командно-штабного факультету за спеціальністю 253 Військове управління (за видами збройних сил), що здійснює підготовку офіцерів тактичного рівня для підрозділів Національної гвардії України. Для визначення типології майбутніх офіцерів з військового управління Національної гвардії України за професійно-психологічною компетентністю нами був застосований метод факторного аналізу для виявлення достовірних відмінностей між складовими професійно-психологічної компетентності досліджуваних.

Факторний аналіз - комплекс аналітичних методів, що дозволяють виявити приховані (латентні) ознаки, а також причини їхнього виникнення й внутрішні закономірності їхнього взаємозв'язку, розкривають змістовну структуру досліджуваного простору ознак шляхом виділення гіпотетичних змінних (факторів, компонентів), що є незалежними між собою й інтерпретуються шляхом розгляду вагомих внесків факторів у загальну дисперсію досліджуваних ознак і факторних навантажень, що входять у фактор з високим абсолютним значенням. Проведення процедури факторного аналізу передбачає наявність кореляційних зв'язків всередині масиву даних, тому що по своїй суті даний метод передбачає обробку матриці взаємозв'язків (кореляцій або коваріацій), тому перед здійсненням процедур факторного аналізу будувались матриці інтеркореляцій перемінних. Була використана процедура факторного аналізу методом головних компонент з подальшим Varimax-обертанням та нормалізацією за алгоритмом Кайзера. З повернутої матриці компонент були вилучені показники, власне значення яких менше, ніж (0,3), з метою спрощення факторної структури досліджуваних показників професійно-психологічної компетентності військовослужбовців НГУ.

Припускаємо існування різних факторів професійно -психологічної компетентності у чоловіків та жінок.

За результатами факторного аналізу у групі чоловіків отримано чотири фактори, які на (68,9%) описують дисперсію показників професійно- психологічної компетентності, що слід вважати достатнім відсотком. Була здійснена спроба інтерпретації отриманих факторів, результати наведено у таблиці 1. командир гвардія україна офіцер

Таблиця 1

Факторний склад показників професійно-психологічної компетентності у групі чоловіків (rs)

Так в складі першого фактору знаходяться: загальний рівень саморегуляції (rs=0,876), моделювання (rs=0,817), оцінювання результатів (rs=0,813), програмування (rs=0,798), гнучкість (rs=0,776), професійна витривалість (rs=0,750), планування (rs=0,689), самостійність (rs=0,525). У таких курсантів розвинена самостійність, гнучкість, вони адекватно реагують на зміну умов діяльності. Вони значною мірою усвідомлюють мету своєї діяльності. Мають високий рівень усвідомленої регуляції, що свідчить про легке опанування нових видів діяльності, впевнено себе почуває в незнайомих ситуаціях. Курсанти цього типу є усвідомленими, мають адекватну самооцінку. У них сформовані суб'єктивні критерії оцінювання діяльності. При виникненні непередбачуваних обставин здатні швидко та легко перелаштовуватися на іншу діяльність. При плануванні діяльності дотримуються деталізованості, ієрархічності та реалістичності. Самостійність свідчить про повну в автономність при плануванні діяльності та постановки цілей. Цей тип має назву Професіонал з високим рівнем саморегуляції.

До другого фактору ввійшли наступні компоненти: загальна активність(щ=0,934),оцінка результатів праці (rs=0,813), професійні інтереси та цінності (rs=0,756), професійна компетентність (rs=0,755), мотивація обов'язку (rs=0,752), життєві цілі (rs=0,751), професійні домагання (rs=0,573), інтернальність у сфері професійних досягань (rs=0,463). Курсанти які входять до цього фактору характеризуються мотивуючим потенціалом праці, активно мотивуючи оточуючих до виконання професійної діяльності. При цьому підтримують зворотній зв'язок щодо ефективності їхньої діяльності. Є рішучими, наполегливими, постійно прагнуть підвищувати свій професійний рівень, незламні. У справах перш за все орієнтуються на себе, проявляють ініціативу. Мають чіткі життєві плани. Цей тим отримав назву Професійно мотивований інтернал.

До третього фактору увійшли наступні показники: фактор N (rs=0,713), фактор M (rs=0,703), фактор O (rs=0,655), фактор H (rs=-0,647), взаємодопомога і довіра (rs=-0,550), орієнтація на стосунки (rs=-0,372), фактор К (rs=-0,331). У даного типу курсантів переважає прямолінійність, вони є незалежними. Говорять те що вважають за потрібне. Завжди впевнені в собі та мають низький рівень самоконтролю. На стосунки майже не орієнтуються, дещо егоїстичні. В діяльності покладаються тільки на себе, реалістичні. Цей тип отримав назву Прямолінійні, з низьким рівнем самоконтролю. Фактор F (rs=0,840), фактор П (rs=-0,666), фактор С (rs=0,621), фактор А (rs=0,518), фактор В (rs=0,456), фактор Е (rs=-0,344) ввійшли до четвертого фактору. Основними характеристиками цього фактору є стриманість, емоційна стійкість, товариськість. Курсанти які входять до цього фактору інтелектуальні та мають добре розвинене логічне мислення. Але при всьому цьому вони мають схильність до асоціальної поведінки. Цей фактор називається Інтелектуальний асоціал.

До п'ятого фактору Управлінці одинаки входять такі показники фактор Q3 (rs=0,607), вольове зусилля (rs=-0,573), фактор І (rs=0,603), орієнтація на себе (rs=0,583), фактор А (rs=-0,409), фактор G (rs=0,393). Характеристика цього типу курсантів полягає в наступному: у них високий самоконтроль, по відношенню до оточуючих проявляють грубість та жорстокість. У справах і діяльності орієнтуються тільки на себе, прикладають вольові зусилля для досягнення поставленої мети, є замкненими, що спричинює низький рівень комунікативної компетентності. Все це ще й доповнюється низькою нормативністю поведінки. Непостійність мети, невимушеність у поведінці, не виконання соціально-культурних вимог. Свобода від впливу групи може вести до асоціальною вчинків, але часом робить його діяльність більш ефективною.

Шостий фактор містить такі компоненти: фактор Q2 (rs=0,703), орієнтація на офіційну субординацію (rs=0,519), фактор L (rs=0,466), фактор М (rs=-0,459), фактор С (rs=0,405), фактор Q1 (rs=-0,389). Ці показники характеризують чоловіків як таких, що здатні змінювати свою думку під впливом інших, тобто вони пристосовуються до тих правил і норм, які функціонують в колективі. Дотримуються офіційної субординації, яка встановлена статутом та положеннями. Вони також є довірливим, тобто його легко переконати у будь-чому. Цьому типу притаманна залежність від групи, але вони є емоційно стійкими і консервативними, тобто дотримуються тих норм, цінностей і правил, які діють в колективі. Цей фактор ми назвали Залежні конформісти. Побудова матриці кореляцій складових професійно -психологічної компетентності, показала наявність переважної кількості значимих інтеркореляцій (біля 75%), тобто ця матриця даних, із великою вірогідністю може бути піддана процедурі факторизації. Результати факторного аналізу показників використаних психодіагностичних методик у групі жінок, представлені в таблиці 2.

Таблиця 2

Факторний склад показників професійно-психологічної компетентності у групі жінок (rs)

За результатами факторного аналізу у групі жінок отримано п'ять факторів, які на (65,7%) описують дисперсію показників професійно - психологічної компетентності, що слід вважати достатнім відсотком. Була здійснена спроба інтерпретації отриманих факторів, тобто якісний аналіз результатів. З наведених у таблиці даних видно, що певна кількість показників не увійшла до складу жодного фактору (rs < 0,30): це товариськість, чутливість та оцінювання результатів.

Також, частина показників вірогідно входять до складу більше ніж одного фактору, зокрема: життєві цілі, емоційна стійкість, професійні інтереси та цінності, програмування, моделювання, когнітивні компоненти саморегуляції і поведінковий самоконтроль. Видно, що життєві цілі, професійні інтереси і цінності, емоційна стійкість, програмування, моделювання, когнітивні компоненти саморегуляції і поведінковий самоконтроль виступають універсальними показниками професійно-психологічної компетентності у групі жінок.

До складу першого фактору увійшли показники загальної активності (rs=0,782), загального рівня саморегуляції (rs=0,730), гнучкості (rs=0,729), професійних домагань (rs=0,688), фактору Н (rs=0,595), фактору Q2 (rs=0,483), професійна компетентність (rs=0,455), взаємодопомога і довіра (rs=0,430), фактору G (rs=-0,453). Фактор біполярний, на одному полюсі містить показники, що описують активні просоціальні стратегії досягнення професійних намірів на тлі збереження звичного психічного стану (гнучкість, сміливість, саморегуляція), на іншому - показник, що характеризує знижений моральний контроль поведінки. Враховуючи зміст фактору, він був проінтерпретований і названий як Моральна професійність - аморальність.

Другий фактор утворено показниками фактору О (rs=0,615), фактору П (rs=0,603), фактору N (rs=0,599), фактору В (rs=-0,570), фактору М (rs=0,568), оцінкою результатів праці (rs=-0,519), фактору М (rs=0,518), інтернальність у сфері професійних досягнень (rs=0,384). Сукупність вказаних психологічних категорій свідчить про те, що такий тип осіб є інтерналами, які впевненні в тому, що успіх у професійній діяльності залежить тільки від них самих. Їм характерна дипломатичність у вирішенні конфліктних ситуацій, прийнятті колективних рішень. Вони емпатійні та відкриті до співпраці. Курсантки, які належать до цього типу кооперативні та наділені багатою уявою, є інтелектуалами з розвиненим логічним мисленням. В професійному колективі та в повсякденному житті відіграють роль балансу та гармонії. Вони є щирими, співчутливими та впливовими індивідами, проте коли потрібно прийняти складне рішення у них виникають певні проблеми. дуже часто орієнтуються на те, щоб результати їхньої праці були оцінені справедливо. Даний фактор має назву Дипломатичний інтернал.

Показниками третього фактору є: планування (rs=-0,755), фактор Q4 (rs=0,623), фактор Е (rs=0,618), фактор I (rs=0,393), фактор L (rs=0,382). Жінки за даним фактором характеризуються чітким плануванням своєї діяльності, підпорядковуються вимогам командування. Постійно знаходяться в напрузі, але при цьому вміють розслаблятися. При роботі з особовим складом є дещо жорстокими, практичними та вимогливими. Цей фактор називається Вимогливий та професійно зацікавлений.

До четвертого фактору увійшли наступні показники фактор А (rs=0,804), мотивація обов'язку (rs=0,680), фактор F (rs=0,804), самостійність (rs=-0,606), фактор Д (rs=-0,580), орієнтація на офіційну субординацію (rs=-0,486), фактор С (rs=0,467). Курсантки які ввійшли до цього фактору характеризуються як товариські та комунікативні, легко вступають до розмови та налагоджують нові контакти. Мають підтримку серед товаришів та одногрупників. В переважному контролюють свої емоції. При виконанні завдань проявляють самостійність та безпечність, які проявляються в активній поведінці у колективі. суспільно-правових відносинах в суспільстві, спілкуванні з іншими людьми, суспільно-колективістські мотиви поведінки курсанта, грамотності в усіх областях забезпечення життєдіяльності, передбаченні, ухиленні та подоланні небезпеки. При спілкуванні з керівництвом та одногрупниками завжди дотримуються офіційної субординації. Є емоційно стійкими до різних ситуацій. Такий фактор називається Самостійний комунікативний.

Складниками п'ятого фактору є орієнтація на себе (rs=0,723), професійна витривалість (rs=0,715), вольове зусилля (rs=0,680), фактор Q1 (rs=0,639), орієнтація на справу (rs=-0,610), орієнтація на стосунки (rs=-0,598), фактор Н (rs=-0,553). Курсантки, яким притаманний даний фактор всіма радикальними способами досягають поставленої мети. При цьому вони орієнтуються тільки на себе, не враховуючи відносини в колективі. В звичайній діяльності проявляють сміливість, проте якщо потрібно виконати нове завдання у них виникає страх. Цей фактор називається Радикали спрямовані на себе.

Прогнозуємо, що у чоловіків успішними типами будуть: професіонал з високим рівнем саморегуляції (мають високий рівень саморегуляції, самостійні, легко змінюють вид діяльності); професійно мотивований інтернал (мають високий рівень мотивації, самостійні, ініціативні). До типів, яким буде важко виконувати професійну діяльність відносяться: прямолінійні, з низьким рівнем самоконтролю (впевнені в собі, егоїсти, не контролюють свій емоційний стан), інтелектуальний асоціал (стримані, інтелектуально розвинені, схильні до асоціальної поведінки), управлінці одинаки (самостійні, жорстокі, схильні до асоціальної поведінки), залежні конформісти (легко змінюють свою думку, залежні від групи, дотримуються прийнятих норм та правил).У жінок 5 типів професійно-психологічної компетентності, а саме: Моральна професійність - аморальність, Дипломатичний інтернал, Вимогливий та професійно зацікавлений, Самостійний комунікативний, Радикали спрямовані на себе. У чоловіків визначено 6 типів професійно - психологічної компетентності: Професіонал з високим рівнем саморегуляції, Професійно мотивований інтернал, Прямолінійні, з низьким рівнем самоконтролю, Інтелектуальний асоціал, Управлінці одинаки, Залежні конформісти.

Узагальнюючи отриманий матеріал, прогнозуємо, що успішними управлінцями мають стати курсантки з наступними типами: дипломатичний інтернал (вміння налагоджувати контакти, розв'язувати конфліктні ситуації, відданий своїй справі, постійно підвищує рівень своїх знань та практичних навичок); вимогливий та професійно зацікавлений (чітко планує свою діяльність, дотримується статуту і вимогливим до своїх підлеглих); самостійний комунікативний (проявляє самостійність при виконанні завдань, легко заводить нові знайомства, комунікативний).

До типів курсанток, які в майбутньому будуть мати труднощі при виконанні професійної діяльності: радикали спрямовані на себе (орієнтуються тільки на себе та свої бажання, одинаки); моральна професійність - аморальність (допомагають та приносять користь іншим, але при цьому можуть проявляти аморальні вчинки).

Висновки

Отже, на основі факторного аналізу компонентів професійно-психологічної компетентності військовослужбовців Національної гвардії України на етапі фахової підготовки виявлено у досліджуваних чоловіків 6 типів професійно-психологічної компетентності: Професіонал з високим рівнем саморегуляції, Професійно мотивований інтернал, Прямолінійні, з низьким рівнем самоконтролю, Інтелектуальний асоціал, Управлінці одинаки, Залежні конформісти. У жінок 5 типів професійно-психологічної компетентності, а саме: Моральна професійність - аморальність, Дипломатичний інтернал, Вимогливий та професійно зацікавлений, Самостійний комунікативний, Радикали спрямовані на себе.

У чоловіків успішними типами вважаються: професіонал з високим рівнем саморегуляції (мають високий рівень саморегуляції, самостійні, легко змінюють вид діяльності); професійно мотивований інтернал (мають високий рівень мотивації, самостійні, ініціативні).

Визначено, що успішними управлінцями мають стати курсантки-жінки з наступними типами професійно-психологічної компетентності: дипломатичний інтернал (вміння налагоджувати контакти, розв'язувати конфліктні ситуації, відданий своїй справі, постійно підвищує рівень своїх знань та практичних навичок); вимогливий та професійно зацікавлений (чітко планує свою діяльність, дотримується статуту і вимогливим до своїх підлеглих); самостійний комунікативний (проявляє самостійність при виконанні завдань, легко заводить нові знайомства, комунікативний).

Література

1. Шевченко В. В. Особливості розвитку професійно-психологічної компетентності військовослужбовців Національної гвардії України на етапі фахової підготовки: дис. ... доктора філософії з психології. Харків, 2022. 291 с.

2. Про Національну гвардію: Закон України від 13.03.2014 № 876-VII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/876-18

3. Мілорадова Н. Е., Шевченко В. В. Компетентнісний підхід як методологічна основа дослідження професійної компетентності особистості. Габітус. 2020. №16. С. 233-237.

4. Мілорадова Н. Е., Шевченко В. В. Аналіз існуючих підходів щодо визначення професійно-психологічної компетентності військовослцжбовців Національної гвардії України. Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права. 2021. №3. С. 48 - 53.

References

1. Shevchenko V. V. (2022). Osoblyvosti rozvytku profesiino-psykholohichnoi kompetentnosti viiskovosluzhbovtsiv Natsionalnoi hvardii Ukrainy na etapi fakhovoi pidhotovky [Peculiarities of the Development of Professional and Psychological Competence of the Servicemen of the National Guard of Ukraine at the Stage of Professional Training]. Thesis PhD. Kharkiv.

2. Pro Natsionalnu hvardiiu [About the National Guard]: Law of Ukraine of 13.03.2014 №. 876-VII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/876-18

3. Miloradova N. E., Shevchenko V. V. (2020). Kompetentnisnyi pidkhid yak metodolohichna osnova doslidzhennia profesiinoi kompetentnosti osobystosti [Competence-based approach as a methodological basis for the study of professional competence of an individual]. Habitus - Habitus, 16, 233-237.

4. Miloradova N. E., Shevchenko V. V. (2021). Analiz isnuiuchykh pidkhodiv shchodo vyznachennia profesiino-psykholohichnoi kompetentnosti viiskovosltszhbovtsiv Natsionalnoi hvardii Ukrainy [Analysis of existing approaches to determining the professional and psychological competence of the National Guard of Ukraine]. Dniprovskyi naukovyi chasopys publichnoho upravlinnia, psykholohii, prava - Dnipro Scientific Journal of Public Administration, Psychology, Law, 3, 48 - 53.

Размещено на Allbest.ru