Аналіз проблемних питань, що знижують ефективність взаємодії підрозділів державної прикордонної служби з військовими формуваннями та правоохоронними органами сил оборони під час виконання завдань з оборони держави, та можливі шляхи їх вирішення

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького

Кафедра національної безпеки та управління

Східне регіональне управління Державної прикордонної служби України

3-й прикордонний загін імені Героя України Євгенія Пікуса

Аналіз проблемних питань, що знижують ефективність взаємодії підрозділів державної прикордонної служби з військовими формуваннями та правоохоронними органами сил оборони під час виконання завдань з оборони держави, та можливі шляхи їх вирішення

В. Залож, к. військ. н., доцент

П. Сімчук, начальник ВБСП

м. Хмельницький, Україна



Анотація

У статті проведено аналіз проблемних питань, що виникають під час участі прикордонних підрозділів у виконанні завдань, пов'язаних з обороною держави, у складі сил оборони та знижують ефективність взаємодії.

За результатами аналізу історичного досвіду участі прикордонників у війнах та збройних конфліктах зроблено висновки, що відсутність усталених доктринальних положень щодо їх застосування у війнах та збройних конфліктах на практиці незмінно призводила до їх збільшення під час військових конфліктів порівняно з планованими в передвоєнний період; на період воєнних дій завдання прикордонникам, як правило, не було сформульовано і це призводило до того, що з початком воєнних дій завдання їм ставилися спонтанно, без урахування бойових можливостей і специфіки підготовки; на початковому етапі практично всіх війн і збройних конфліктів спостерігалась слабка взаємодія між армійським і прикордонним командуванням, у результаті чого прикордонні формування часто перебували у подвійному підпорядкуванні, що значно знижувало ефективність їхнього застосування.

Історичний досвід застосування прикордонних підрозділів у війнах, збройних конфліктах вплинув на теорію і практику забезпечення безпеки державного кордону та розвиток прикордонного відомства. З урахуванням загроз у воєнній сфері було зроблено важливі висновки та проведено певні заходи з покращення бойової спроможності Державної прикордонної служби. На жаль, виявлені проблемні питання та прорахунки не було усунуто в повному обсязі. Цей висновок підтверджує сучасний досвід застосування прикордонних підрозділів під час проведення антитерористичної операції, операції Об'єднаних сил та досвід їхньої участі у відбитті повномасштабної збройної агресії Росії на територію України. Зокрема, збройна агресія Росії проти України викрила недоліки в реформуванні прикордонного відомства і прогалини у нормативно-правових актах у сфері оборони держави, що призводить до того, що сьогодні прикордонне відомство має коло невирішених проблем з питань забезпечення безпеки ДК і участі в обороні держави.

У статті порушено зазначені проблемні питання та можливі шляхи їх вирішення. Зазначене дозволить: розподілити функції (завдання), повноваження та відповідальність між складовими сил оборони; виключити дублювання функцій (завдань), чітко розмежувати їхні сфери дій; підвищити обґрунтованість і оперативність прийняття рішень на застосування сил оборони; забезпечити чітке і безперервне управління силами оборони, організацію та підтримання між ними безперервної взаємодії.

Ключові слова: оборона держави; сили оборони; Державна прикордонна служба України; взаємодія; проблемні питання; шляхи вирішення.



Annotation

Zalozh V., Simchuk P. Analysis of problematic issues that reduce the effectiveness of interaction between the units of the state border guard service and military formations and law enforcement agencies of the defense forces in the performance of tasks for the defense of the state, and possible ways to solve them

The article analyzes the problematic issues that exist during the participation of border guard units in performing tasks related to the defense of the State as part of the defense forces and reduce the effectiveness of interaction.

Based on the results of the analysis of the historical experience of border guards' participation in wars and armed conflicts, the following conclusions are drawn the lack of established doctrinal provisions on their use in wars and armed conflicts in practice invariably led to their increase during military conflicts compared to those planned in the pre-war period; during the period of hostilities, the tasks of border guards were usually not formulated, and this led to the fact that with the outbreak of hostilities, tasks were assigned to them spontaneously, without taking into account combat capabilities and specifics of training; at the initial stage of almost all wars and armed conflicts, there was little interaction between the army and border guard command, as a result of which border guard units were often dual subordinate, which significantly reduced the effectiveness of their use.

The historical experience of using border guard units in wars and armed conflicts has influenced the theory and practice of ensuring state border security and the development of the border agency. Based on the threats in the military sphere, important conclusions were drawn and a number of measures were taken to improve the combat capability of the State Border Guard Service. Unfortunately, the identified problems and shortcomings were not fully eliminated. This conclusion is confirmed by the current experience of using border guard units during the anti-terrorist operation, the Joint Forces Operation and their participation in repelling Russia's full-scale armed aggression on the territory of Ukraine. In particular, Russia's armed aggression against Ukraine has exposed shortcomings in the reform of the Border Guard Service and gaps in the legal acts in the field of state defense, which leads to the fact that today the Border Guard Service has a number of unresolved problems in ensuring the security of the State Border Guard Service and participation in state defense.

The article raises these problematic issues and possible ways of their solution. The above will allow: to distribute functions (tasks), powers and responsibilities between the components of the defense forces; to eliminate duplication of functions (tasks), to clearly delimit their spheres of action; to increase the validity and efficiency of decision-making on the use of defense forces; to ensure clear and continuous management of the defense forces, organization and maintenance of continuous interaction between them.

Key words: defense of the State; defense forces; State Border Guard Service of Ukraine; interaction; problematic issues; ways of solving.



Вступ

Постановка проблеми. З початком повномасштабної збройної агресії Росії на території України підрозділи Державної прикордонної служби України (далі - ДПСУ) відповідно до чинних нормативно- правових актів [1]-[5], спільно з військовими формуваннями і правоохоронними органами (далі - ВФіПО) сектору безпеки і оборони (далі - СБО) виконують завдання, що пов'язані з обороною держави. Ефективність виконання кола завдань щодо стримування збройної агресії рф та відсічі їй; захисту суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності України залежить від багатьох чинників, зокрема - рівня організації та підтримання взаємодії між ВФіПО, що входять до складу сил оборони і беруть участь у виконанні зазначених завдань. Недооцінювання керівниками органів військового управління питань організації і підтримання взаємодії може призвести до зриву виконання 44 поставлених завдань, невиправданих втрат та інших негативних наслідків.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанням застосування органів (підрозділів) ДПСУ спільно з іншими ВФіПО присвячено чимало праць, в яких досліджено питання взаємодії у різних формах оперативно-службової діяльності (далі - ОСД) під час виконання завдань, що пов'язані із забезпеченням безпеки державного кордону (далі - ДК) [6]-[10].

Акцентуючи на напрямі дослідження, слід зазначити, що наявні наукові праці лише у вкрай обмеженому обсязі містять теоретичні та практичні аспекти спільних дій ВФіПО, що входять до складу сил оборони держави. А стосовно участі прикордонників у відсічі та стримуванні збройної агресії російської федерації у період дії воєнного стану їх взагалі немає.

Отже, дослідження питань застосування органів (підрозділів) ДПСУ у складі сил оборони, їх взаємодії з іншими ВФіПО держави під час виконання спільних завдань, що пов'язані з обороною держави, ще не мають системного характеру, а наявні наукові праці з цієї проблематики слабо узгоджуються між дослідниками. Тому ряд актуальних і практично значущих проблемних питань у сфері застосування підрозділів ДПСУ у складі сил оборони, організації та підтримання взаємодії потребують подальшої розробки. Відсутність відповідних рекомендацій значно знижує ефективність спільного застосування сил оборони під час виконання завдань. Усе це обумовлює актуальність і необхідність проведення подальших досліджень.

Мета статті - проведення аналізу завдань, що виконують підрозділи Державної прикордонної служби у складі сил оборони під час відбиття збройної агресії на території держави. Дослідити проблемні питання, що пов'язані із взаємодією прикордонників з ВФіПО, на які покладені завдання з оборони держави, і запропонувати можливі шляхи їх вирішення.



Результати дослідження

Результати аналізу історичного досвіду ведення війн і збройних конфліктів XX ст. та застосування в них прикордонних підрозділів надали можливість виявити найбільш стійке коло завдань, що виконували прикордонники під час підготовки бойових дій і в ході їх. Загальне коло завдань, що виконували прикордонники під час війн і збройних конфліктів, було значно ширше, ніж на етапі, який йому передував. Наприклад, якщо під час воєнних дій у розглянутих війнах і збройних конфліктах прикордонникам довелося виконувати загалом 21 завдання, то на етапі підготовки до них перелік завдань не перевищував 8. Слід також зазначити, що у війнах прикордонники виконували 12-19 завдань, тоді як у збройних конфліктах - у 2,4 рази менше (5-8) [11].

Це свідчить, з одного боку, про широкий діапазон застосування прикордонних підрозділів у складі збройних сил держави, їх високі бойові та моральні якості, мобільність, з іншого - про відсутність у армійського командування уявлення про можливості прикордонників, їх озброєння, структуру, специфіку завдань тощо. До того ж чітко виявляються певна самостійність прикордонників на передвоєнному етапі та їх підконтрольний статус під час воєнних конфліктів.

Зростання кола завдань, що вирішують прикордонники, свідчить про відсутність усталених доктринальних положень щодо їх застосування у війнах та збройних конфліктах, що на практиці незмінно призводило до їх збільшення під час військових конфліктів порівняно з планованими в передвоєнний період. Наочно виявляла себе і практика “латання дірок” армійським командуванням за рахунок прикордонних формувань.

Результати проведеного аналізу свідчать, що на період воєнних дій завдання прикордонникам зазвичай не були сформульовані. Це призводило до того, що з початком воєнних дій завдання їм ставилися спонтанно, без урахування бойових можливостей і специфіки підготовки. Найчастіше це виражалося у використанні прикордонних підрозділів в оборонних та наступальних боях в ролі загальновійськових [11].

Слід також зазначити, що результати проведеного аналізу свідчать про те, що на початковому етапі практично всіх війн і збройних конфліктів спостерігалась слабка взаємодія між армійським і прикордонним командуванням. У результаті цього прикордонні формування часто знаходились у подвійному підпорядкуванні і це значно знижувало ефективність їх застосування [11].

Безсумнівно, історичний досвід застосування прикордонних підрозділів у війнах, збройних конфліктах вплинув на теорію і практику забезпечення безпеки ДК, удосконалення організаційної структури органів ДПСУ, форм і способів ОСД, оснащення прикордонних підрозділів новими видами зброї та бойової техніки, управління силами і засобами, що стало основою для їх подальшого розвитку. З урахуванням загроз у воєнній сфері було зроблено чимало важливих висновків і проведено заходи з покращення бойової спроможності ДПСУ

На жаль, виявлені проблемні питання та прорахунки не було усунуто в повному обсязі. Цей висновок підтверджується сучасним досвідом застосування прикордонних підрозділів під час проведення антитерористичної операції (далі - АТО), операції Об'єднаних сил (далі - ООС) та досвідом їх участі у відбитті повномасштабної збройної агресії росії на території України.

Результати аналізу досвіду застосування прикордонників у зоні проведення АТО (ООС) дають можливість виявити найбільш стійке коло завдань, які вирішувались ними під час їх проведення [12]:

- здійснення в установленому порядку прикордонного контролю і пропуску через ДК України та до тимчасово окупованої території і з неї осіб, транспортних засобів, вантажів, а також виявлення і припинення випадків незаконного їх переміщення;

- проведення розвідувально-пошукових заходів у визначених районах, ділянках місцевості (переважно між визначеними дорожніми коридорами). У разі виявлення диверсійно-розвідувальних груп (далі - ДРГ) і незаконних збройних формувань (далі - НЗФ) - їх ліквідація;

- протидія незаконному переміщенню осіб, транспортних засобів, вантажів поза межами встановлених дорожніх коридорів і контрольних пунктів в'їзду-виїзду (далі - КПВВ);

- ведення розвідувальної, інформаційно- аналітичної та оперативно-розшукової діяльності в інтересах забезпечення захисту державного кордону України;

- “зачищення” звільнених населених пунктів і визначених територій (на початку АТО);

З моменту повномасштабного вторгнення російської федерації на територію нашої держави, обсяг завдань прикордонників у складі сил оборони значно зріс. Зокрема, результати аналізу досвіду застосування прикордонників у російсько-українській війні дозволяють стверджувати, що основними з них є:

- участь у складі сил оборони у веденні оборонних і контрнаступальних дій, у т.ч. прийняття визначеної ділянки бойового зіткнення (фронту) та автономне забезпечення оборони на ділянці з відповідним плануванням системи оборони;

- розвідка противника в інтересах відповідного оперативного командування Збройних Сил (далі - ЗС) України (у т.ч. з використанням дронів, безпілотних летальних апаратів);

- проведення заходів контрдиверсійної боротьби, здійснення розвідувально-пошукових заходів у визначених районах, ділянках місцевості, знищення живої сили й техніки противника у складі окремих рейдових груп;

- застосування окремих підрозділів як протитанковий і протидесантний резерви;

- наведення та коригування вогню артилерійських підрозділів ЗС України;

- участь у забезпеченні висування та розгортання угруповань підрозділів ЗС України;

- “зачищення” звільнених населених пунктів і визначених територій;

- участь в охороні тилу підрозділів ЗС України;

- здійснення на блокпостах контролю і пропуску осіб, які виїжджають / в'їжджають з / в зону бойових дій;

- проведення фільтраційних заходів серед місцевого населення, виявлення “колаборантів”;

- відновлення контролю над українсько-російською ділянкою державного кордону;

- евакуація місцевого населення з небезпечних районів, населених пунктів, поранених і загиблих.

Слід зазначити, що збройна агресія Росії проти України викрила недоліки в реформуванні прикордонного відомства і прогалини у нормативно-правових актах у сфері оборони держави, що призводить до того, що сьогодні прикордонне відомство має невирішені проблеми з питань забезпечення безпеки ДК і участі в обороні держави.

По-перше, досі не вирішено питання на законодавчому рівні щодо визначення ролі і місця ДПСУ в системі оборони держави, порядку та способів залучення прикордонних підрозділів до бойових дій.

Так, відповідно до вимог законів України [1], [3], ДПСУ входить до складу СБО та реалізує державну політику у сфері безпеки державного кордону України.

У Стратегії національної безпеки України [2] було визначено, що розвиток ДПСУ як військового формування має забезпечити ефективну реалізацію політики безпеки у сфері захисту та охорони ДК України.

У Воєнній доктрині України [5] підкреслено, що основними цілями застосування Україною воєнної сили є: у разі збройного конфлікту на ДК України - забезпечення захисту ДК, ліквідація (локалізація, нейтралізація) збройного конфлікту на початковій стадії і недопущення його переростання у війну. Роль ДПСУ визначається у безпосередньої участі у припиненні збройного конфлікту на ДК, боротьбі з тероризмом; припиненні збройних та інших провокацій на ДК.

Водночас, відповідно до вимог законів України [1], [3], ДПСУ є правоохоронним органом спеціального призначення, до якого відносяться правозастосовні та правоохоронні функції (оперативно-службова діяльність), тобто функції не пов'язані із веденням бойових дій. Лише відповідно до вимог п.2-4 ст.19 Закону України “Про Державну прикордонну службу України” на органи охорони та підрозділи ДК покладено завдання, під час виконання яких впроваджуються способи ведення бойових дій. Важливо зазначити, що Бойові статути Сухопутних військ ЗС України не є нормативними актами для інших ВФіПО зі спеціальним статусом через відсутність їх реєстрації у Міністерстві юстиції України.

Аналіз обов'язків та організаційної структури ДПСУ свідчить, що органи охорони державного кордону (далі - ООДК) та загони Морської охорони (далі - ЗМО) одночасно виконують як правоохоронні завдання, так і завдання з оборони держави. Отже, ДПСУ одночасно можна віднести і до сил безпеки і до сил оборони.

Такий стан законодавчого врегулювання правового статусу ДПСУ породжує юридичну колізію, допускає подвійні тлумачення щодо її ролі і місця в системі національної безпеки і оборони законодавцями, керівництвом і фахівцями Міністерства оборони (далі - МО) України, Міністерства внутрішніх справ (далі - МВС) України, інших центральних органів виконавчої влади, органів військового управління ЗС України, інших військових формувань та наукових установ, негативно впливає на діяльність ДПСУ в силах оборони держави та не дає можливості здійснювати якісну організацію та цілеспрямовані заходи з її розвитку, планування та підготовки як складової сил оборони, значно ускладнює застосування сил і засобів ДПСУ у кризових ситуаціях воєнного характеру та воєнних конфліктах.

Як наслідок, на початку війни на прикордонні підрозділи покладались непритаманні їм завдання, що не відповідали їх специфіці та бойовим можливостям. прикордонний військовий правоохоронний збройний агресія

По-друге, до сьогодні проблемним залишається питання щодо сутності та змісту підпорядкування підрозділів ДПСУ відповідному командуванню оперативно-тактичного угруповання (далі - ОТУ) ЗС України. Якщо ДПСУ віднесено до сил оборони, з початком війни (збройного конфлікту) рішенням Верховного Головнокомандувача (Генерального штабу ЗС України) визначені підрозділи від ДПСУ на напрямках ведення бойових дій встановленим порядком будуть передаватися в оперативне підпорядкування керівнику відповідного ОТУ ЗС України.

Оперативне підпорядкування передбачає тимчасове підпорядкування визначених підрозділів від ДПСУ на період виконання завдань, що пов'язані з обороною держави, начальнику (командиру), на якого покладено підготовку та проведення операції (бою). З переходом підрозділів ДПСУ до складу військ (сил) ОТУ ЗС України, відповідальним за планування, організацію управління і взаємодії, координацію діяльності сил і засобів ДПСУ буде керівник ОТУ! Це надає йому право ставити завдання командирам переданих йому тимчасово підрозділам ДПСУ керувати їхніми діями та контролювати. Важливо акцентувати, що прикордонникам необхідно ставити завдання, що відповідають їх підготовці та бойовим можливостям, не порушуючи їх організаційної структури та підпорядкованості своєму командуванню [11].

Наявність цього проблемного питання призводить до появи таких негативних наслідків:

- прикордонні підрозділи паралельно з органами військового управління ЗС України фактично підпорядковувались своїм структурам і дуже часто це приводило до того, що прикордонники одночасно отримували завдання (іноді зовсім суперечливі) від різних органів управління;

- відсутність координації дій призводила до режиму ручного управління. Це абсолютно розмивало відповідальність виконавців і перетворювало прийняття рішень у дуже складний і безмірно нерегульований бюрократичний процес;

- відсутність оперативного управління і швидкого прийняття рішень, втрата управління під час бойових дій.

Вирішити ці проблемні питання можна за рахунок перебудови системи управління - вона повинна принципово відрізнятися від режиму мирного часу, управління всіма військами (силами) потрібно здійснювати без будь-яких погоджень і проміжних ланок. Зокрема, у рамках єдиної системи управління - створення на базі ОТУ об'єднаного штабу, який здатний координувати діяльність, ефективно вирішувати завдання з прийняття обґрунтованих рішень на застосування сил оборони та управління ними під час виконання завдань. Ця структура (за умовою оперативного підпорядкування) повинна мати у своєму складі від всіх ВФіПО, що входять до складу сил оборони, оперативні групи на чолі з керівниками, які мають реальні повноваження приймати рішення на застосування сил та засобів і керувати ними під час виконання завдань.

Слід також зазначити, що з переходом підрозділів ДПСУ до складу ОТУ ЗС України всі види забезпечення та поповнення витрат матеріальних запасів здійснюють відповідні органи ДПСУ. Медичне забезпечення підрозділів ДПСУ в період перебування їх в підпорядкуванні ОТУ здійснює його медична служба. Медичні служби взаємодійних ВФіПО надаватимуть допомогу в евакуації поранених і хворих в підлеглі їм медичні установи і частини, а також іншу необхідну допомогу. На наше переконання (і це підтверджено практичним досвідом участі прикордонників у відбитті збройної агресії), забезпечувати озброєнням, боєприпасами та технікою має командування ОТУ ЗС України залежно від специфіки та складності завдань, що виконують підрозділи ДПСУ.

По-трете, недосконалість організаційної структури (у т.ч. організаційної структури управління) типового ООДК. Наявність цього проблемного питання призводить до появи протиріччя: між цільовою спрямованістю органів ДПСУ, їх органів управління для умов мирного часу та необхідністю їх успішного функціонування в умовах війни.

Вирішити це проблемне питання можна за рахунок створення типової організаційної структури ООДК, що здатна до швидкого переходу від повсякденної охорони ДК до виконання завдань, пов'язаних з обороною держави. Зазначене стосується і організаційної структури управління ООДК та перехід її на стандарти НАТО.

По-четверте, недосконалість нормативно-правової основи взаємодії сил оборони. Наявність цього проблемного питання призводить до таких негативних наслідків:

- проблемними залишаються питання спільного використання під час реалізації оборонних функцій підрозділів ДПСУ з іншими складовими СБО у складі сил оборони, розподілу між ними завдань, організації та підтримання взаємодії. Порядок і способи виконання завдань прикордонними підрозділами, що були визначені раніше, чинна нормативно-правова база взаємодії не досить повно враховують нові погляди на застосування сил оборони відповідно до їх можливостей і досвіду проведення АТО (ООС);

- відомчі перепони не дозволяють створити єдину базу даних, заздалегідь визначати обсяг взаємної інформації про завдання, що виконуються ВФіПО сил оборони, узгодити варіанти спільних дій.

Вирішити ці проблемні питання можна за рахунок:

- створення нормативно-правової основи взаємодії, у якій має бути повністю розкрито і юридично визначено порядок взаємовідносин складових СБО, зокрема, сил оборони держави;

- прийняття нормативно-правових документів, у яких були б узаконені питання спільної підготовки органів управління ВФіПО сил оборони, особливо з питань, пов'язаних з обороною держави;

- побудови структурно-логічної схеми механізму організації взаємодії та визначення відповідного переліку типових завдань для кожного рівня взаємодії;

- проведення наукових досліджень та обґрунтування відповідних рекомендацій щодо підвищення ефективності використання підрозділів ДПСУ та управління ними під час виконання завдань у складі сил оборони.

По-п'яте, прорахунки у підготовці особового складу та органів управління ДПСУ Наявність цього проблемного питання призводить до таких негативних наслідків:

- наявність прогалин у підготовці обумовлено тим, що з прагненням розбудувати прикордонне відомство європейського зразка, на жаль, ми “забули” про військову складову в охороні та захисті ДК, що значно знижує ефективність використання прикордонних підрозділів під час виконання завдань з оборони;

- відсутність єдиного понятійного апарату і єдності поглядів на форми і способи підготовки та ведення бойових дій (операцій), методи роботи органів управління, методи організації та підтримання взаємодії;

- недостатня кількість спільних командно-штабних навчань (далі - КШН), де відпрацьовувались би способи підготовки та ведення операцій, методи роботи органів управління, методи організації та підтримання взаємодії під час виконання спільних завдань.

Вирішити ці проблемні питання можна за рахунок:

- прийняття нормативних документів, у яких були б узаконені питання спільної підготовки органів управління, особового складу ВФіПО, що входять до складу сил оборони, особливо з питань, пов'язаних з обороною держави;

- збільшення військової компоненти у підготовці особового складу та органів управління ДПСУ;

- проведення спільних КШН та інших заходів колективної підготовки, пов'язаних з підготовкою органів управління сил оборони.

У замислах проведення таких заходів необхідно передбачати відпрацювання всього комплексу завдань з оборони держави, з обов'язковим практичним відпрацюванням питань управління та взаємодії. Мова йде не тільки про залучення на дані КШН органів управління всіх рівнів ДПСУ, але й науково-педагогічного складу Національної академії ДПСУ Проведення таких КШН дозволить більш якісно відпрацювати питання взаємодії, досягти єдності поглядів на застосування сил оборони. За результатами проведених КШН буде отримано достатньо повну картину про професійні та особисті якості посадових осіб органів управління взаємодійних формувань. Особливо це питання стає актуальним у світі запровадження Концепції трансформації військової освіти та вдосконаленні освітнього процесу в Національній академії ДПСУ



Висновки та перспективи подальших досліджень

Отже, результати проведеного аналізу свідчать, що до сьогодні немає диференціації завдань, які покладаються на прикордонників в умовах особливого періоду, під час війни у складі сил оборони держави, і відсутнє відповідне законодавче закріплення цих положень у нормативно-правових актах. Основною проблемою у проведенні військових операцій є не тільки створення дієздатного угруповання сил оборони, що може виконувати завдання системно та послідовно. Перегляду організації роботи та систематизації вимагають окремі галузі військового управління, зокрема: структури управління, координації діяльності, організації та підтримання взаємодії під час виконання завдань ВФіПО, що входять до складу сил оборони, підготовки органів управління тощо.

Запропоновані шляхи дозволять: розподілити функції (завдання), повноваження та відповідальність між складовими сил оборони; виключити дублювання функцій (завдань), чітко розмежувати їхні сфери дій; підвищити обґрунтованість і оперативність прийняття рішень на застосування сил оборони; забезпечити чітке і безперервне управління силами оборони, організацію та підтримання між ними безперервної взаємодії.

Перспективами подальших досліджень є вдосконалення моделі організації взаємодії підрозділів ДПСУ з підрозділом ЗС України під час виконання завдань оборони держави.



Список використаних джерел

1. Про основи національної безпеки України: Закон України від 21 червня 2018 року №2469- VIII. Відомості Верховної Ради України (ВВР). 2018. №31. Ст. 241.

2. Про Стратегію національної безпеки України: Указ Президента України 14 вересня 2020 року №392/2020.

3. Про Державну прикордонну службу України: Закон України 19 червня 2003 року №964-IV. Відомості Верховної Ради України України (ВВР). 2003. №27. Ст. 208.

4. Про оборону України: Закон України 06 грудня 1991 року №1932-XII. Відомості Верховної Ради України (ВВР). 1992. №9. Ст. 106.

5. Про нову редакцію Воєнної доктрини України: Указ Президента України від 24.09.2015 №555/2015.

6. Литвин М.М. Теоретичні та організаційні засади взаємодії Державної прикордонної служби України з іншими відомствами Воєнної організації держави при спільному вирішенні завдань охорони державного кордону України. Основні принципи побудови Державної прикордонної служби України. Честь і закон. Харків: НА НГ, 2003. №3. С. 3-8.

7. Тимчасовий бойовий статут Механізованих військ сухопутних військ Збройних Сил України. Частина 1 (бригада): Наказ командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 09 березня 2021 р. №152. Київ, 2021. 116 с.

8. Конституція України. Відомості Верховної Ради України (ВВР). 1996. №30. Ст. 141.

9. Курніков В.В., Михайлишин О.О. Проблеми організації і підтримання взаємодії різновидових сил та засобів. Освітньо-наукове забезпечення діяльності складових сектору безпеки і оборони України: тези X Всеукр. наук.-практич. конф. (м. Хмельницький, 2 листопада 2017 р.). Хмельницький: НАДПСУ, 2017. С. 96-97.

10. Залож В.В. Підвищення ефективності виконання завдань Прикордонними військами в територіальній обороні за рахунок вдосконалення взаємодії зі Збройними Силами України: дис. ... канд. військ. наук: 20.01.04. Хмельницький, 1999. 170 с.

11. Івашков Ю.Б. Методологічні основи функціонування Державної прикордонної служби України в загрозливий та особливий періоди: дис. д-ра військ. наук: 21.02.02. Хмельницький: НАДПСУ, 2017. 358 с.

12. Практичний досвід виконання прикордонниками завдань у зоні проведення антитерористичної операції. Збірка статей. Хмельницький: НАДПСУ, 2016. 108 с.



References

1. Zakon Ukrainy “Pro osnovy natsionalnoyi bezpeky Ukrayiny” №2469-VIII [Law of Ukraine about the foundations of national security of Ukraine activity no. 2469-VIII]. (2018, June 21).

2. Ukaz Prezydenta Ukrainy Pro rishennia Rady natsionalnoi bezpeky i oborony Ukrainy “Pro Stratehiiu voiennoi bezpeky Ukrainy” №392/2020 [Decree of the President of Ukraine on the decision of the National Security and Defense Council of Ukraine “On the Strategy of Military Security of Ukraine” activity no. 392/2020]. (2020, September 14). Vidomosti Verkhovnoyi Rady Ukrayiny.

3. Zakon Ukrainy “Pro Derzhavnu prykordonnu sluzhbu Ukrainy” №964-IV [Law of Ukraine about the State Border Guard Service of Ukraine activity no. 964-IV]. (2003, June 19). Vidomosti Verkhovnoyi Rady Ukrayiny.

4. Zakon Ukrainy “Pro oboronu Ukrayiny” №1932-XII [Law of Ukraine about the defense of Ukraine activity no. 1932-XII]. (1991, December 6). Vidomosti Verkhovnoyi Rady Ukrayiny.

5. Ukaz Prezydenta Ukrainy “Pro novu redaktsiyu Voyennoyi doktryny Ukrayiny” №555/2015 [Decree of the President of Ukraine on the new version of the Military Doctrine of Ukraine activity no. 555/2015]. (2015, September 29).

6. Lytvyn M.M. (2003). Teoretychni ta orhanizatsiyni zasady vzayemodiyi Derzhavnoyi prykordonnoyi sluzhby Ukrayiny z inshymy vidomstvamy Voyennoyi orhanizatsiyi derzhavy pry spilnomu vyrishenni zavdan okhorony derzhavnoho kordonu Ukrayiny. Osnovni pryntsypy pobudovy Derzhavnoyi prykordonnoyi sluzhby Ukrayiny [Theoretical and organizational principles of interaction of the State Border Guard Service of Ukraine with other departments of the Military Organization of the State in jointly solving the tasks of protecting the state border of Ukraine. Basic principles of building the State Border Service of Ukraine]. Chest i zakon. Kharkiv: NA NG, no. 3, pp. 3-8. [in Ukrainian]

7. Nakaz komanduvacha Suhoputnuh viysk Zbroynuh Sul Ukrainu “Tymchasovyy boyovyy statut Mekhanizovanykh viysk sukhoputnykh viysk Zbroynykh Syl Ukrayiny. chastyna 1 (bryhada)” №152 [Order of the commander of the Ground Forces of the Armed Forces of Ukraine “Temporary combat charter of the Mechanized Ground Forces of the Armed Forces of Ukraine. Part 1 (brigade)” activity no. 152]. (2021, March 9). Kyiv. [in Ukrainian]

8. Konstytutsiya Ukrayiny [Constitution of Ukraine]. (1996).

9. Kurnikov V.V, Mykhaylyshyn O.O. (2017). Problemy orhanizatsiyi i pidtrymannya vzayemodiyi riznovydovykh syl ta zasobiv [Problems of organizing and maintaining the interaction of various forces and means]. Proceedings of the X All-Ukrainian scientific and practical conference “Osvitne-naukove zabezpechennya diyalnosti skladovykh sektoru bezpeky i oborony Ukrayiny” (Ukraine, Khmelnytskyy, November 2, 2017). Khmelnytskiy: NADPSU, pp. 96-97. [in Ukrainian]

10. Zalozh V.V. (1999). Pidvyshchennya efektyvnosti vykonannya zavdan Prykordonnymy viyskamy v terytorialniy oboroni za rakhunok vdoskonalennya vzayemodiyi zi Zbroynymy Sylamy Ukrayiny [Increasing the effectiveness of the border troops in territorial defense due to the improvement of cooperation with the Armed Forces of Ukraine]. PhD thesis. Khmelnytskyi. [in Ukrainian]

11. Ivashkov Yu.B. (2017). Metodolohichni osnovy funktsionuvannya Derzhavnoyi prykordonnoyi sluzhby Ukrayiny v zahrozlyvyy ta osoblyvyy periody [Methodological bases of the functioning of the State Border Service of Ukraine in threatening and special periods]. Doctor's thesis. Khmelnytskyi. [in Ukrainian]

12. Praktychnyy dosvid vykonannya prykordonnykamy zavdan u zoni provedennya antyterorystychnoyi operatsiyi [Practical experience of tasks performed by border guards in the area of the anti-terrorist operation]. (2016). Zbirka statey. Khmelnytskyi: NADPSU. [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.Ru