Бойові резерви Державної прикордонної служби України в бойових діях на Донбасі (весна - літо 2014 р.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Бойові резерви Державної прикордонної служби України в бойових діях на Донбасі (весна - літо 2014 р.)

Кабачинський Микола - доктор історичних наук, професор, доцент кафедри психології та морально-психологічного забезпечення Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького

Ананьїн Олег - кандидат технічних наук, старший науковий співробітник, старший офіцер Головного центру супроводження програм розвитку (Офісу реформ) Державної прикордонної служби України

Анотація

Мета дослідження - аналіз історичного досвіду участі бойових резервів Державної прикордонної служби України в бойових діях на українському Донбасі в період весни - літа 2014 р. Методологія дослідження побудована на принципах історизму, об'єктивності, усебічного аналізу та на сучасному понятійно-категоріальному апараті, що застосовується воєнно-історичною наукою під час опису процесу збройної боротьби. Використано історико-системний метод та методи аналізу й синтезу. Наукова новизна полягає в спробі системного дослідження історії участі бойових резервів прикордонного відомства в бойових діях, які вели Сили оборони України в Луганській та Донецькій областях навесні - влітку 2014 р. під час протидії російської агресії. Висновки. Бойові резерви Держприкордонслужби було сформовано як позаштатні підрозділи з основною метою посилити прикордонні підрозділи, які охороняли українсько-російський державний кордон у східних областях України. Їх службово- бойову діяльність у період весни - літа 2014 р. доцільно розділити на два етапи, кожний з яких відрізняються між собою суспільно-політичною обстановкою та інтенсивністю бойових дій. Як наочно продемонстрували бойові дії, через відсутність у прикордонників штатного ракетно-артилерійського озброєння та в необхідної кількості бронетехніки, їхні бойові резерви виявилися здатними вести збройну боротьбу лише з диверсійно-розвідувальними групами та окремими незаконними збройними формуваннями місцевих проросійських колаборантів. Щодо протистояння регулярним підрозділам збройних сил Росії шляхом ведення проти них повномасштабних бойових дій, то прикордонники, прогнозовано, виявилися неготовими.

Ключові слова: російсько-українська війна, російська агресія, Державна прикордонна служба України, бойові резерви, антитерористична операція, бойові дії, державний кордон.

COMBAT RESERVES OF THE STATE BORDER SERVICE OF UKRAINE IN COMBAT OPERATIONS IN DONBAS (SPRING - SUMMER 2014)

Kabachinsky Mykola - Doctor of Historical Sciences, Professor, Associate Professor, Department of psychology and moral and psychological support of the National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine named after Bogdan Khmelnytsky, Khmelnytskyi,

Ananin Oleh - Candidate of Technical Sciences, Senior Research Fellow, Lieutenant Colonel, Senior officer of the Main Development Program Monitoring Center (Office of Reforms) of the State Border Service of Ukraine, Kyiv,

Abstract

The study aim to analysis of the historical experience of the participation of combat reserves of the State Border Guard Service of Ukraine in the hostilities in the Ukrainian Donbas in the spring and summer of 2014. Research methodology is based on the principles of historicism, objectivity, comprehensive analysis, and the modern conceptual and categorical apparatus used by military history in describing the process of armed struggle. The historical and systematic method, as well as the methods of analysis and synthesis, are used. The scientific novelty lies in an attempt to systematically study the history of the participation of the combat reserves of the Border Guard Service in the hostilities conducted by the Ukrainian Defense Forces in the Luhansk and Donetsk regions in the spring and summer of 2014 during the counteraction to Russian aggression. Conclusions. The combat reserves of the State Border Guard Service were formed as freelance units with the main goal of strengthening the border guard units that guarded the Ukrainian-Russian state border in the eastern regions of Ukraine. Their service and combat activities in the spring and summer of 2014 can be divided into two stages, each of which differed in the socio-political situation and the intensity of hostilities. As the hostilities clearly demonstrated, due to the lack of regular missile and artillery weapons and the necessary amount of armored vehicles, the border guards' combat reserves were able to fight only sabotage and reconnaissance groups and some illegal armed groups of local pro-Russian collaborators. As for confronting the regular units of the Russian armed forces by conducting full-scale combat operations against them, the border guards were predictably unprepared.

Key words: The Russian-Ukrainian war, Russian aggression, State Border Service of Ukraine, combat reserves, anti-terrorist operation, combat operations, state border.

Вступ

Постановка проблеми. Серед багатьох аспектів досліджень історії війни проти України, яка була підступно розв'язана Росією у 2014 р., значне місце займають питання стосовно ролі кожного відомства Сил оборони у захисті нашої держави. В такому контексті історичний аналіз бойового досвіду, який отримала Державна прикордонна служба України (далі - Держприкордонслужба) у цій війні може стати тим базисом, який доцільно використати у майбутньому для формування ефективної моделі охорони (захисту) державного кордону в умовах збройного конфлікту.

Аналіз джерел та останні дослідження. Наразі, дослідженням історичного досвіду щодо протидії збройної агресії Росії займається низка науково-дослідних установ та вищих навчальних закладів. Серед них, варто відзначити Національний університет оборони України ім. І. Черняховського, де проводилися певні розробки із залученням до співпраці різних структур сектору безпеки й оборони, що дало можливість комплексно вивчити їх роль та місце у протистоянні російському агресору (Руснак, 2017; Сиротенко, 2020). Однак ці праці обмежувалися в основному дослідженням бойових дій ЗСУ, інші відомства Сил оборони розглядалися лише фрагментарно. Наразі, як у суспільстві, так і в науковій спільноті викликають дослідницький інтерес бойові дії за контроль над державним кордоном та його захист від проникнення російських найманців, провезення зброї та вторгнення підрозділів російських збройних сил. Так, у контексті представленого дослідження серед сучасних здобутків із вивчення історії бойових дій на українсько-російському державному кордоні варто відзначити результати ряду історичних студій. Зокрема, дослідження В. Бенчука та В. Трофимовича щодо оперативної обстановки в зоні проведення антитерористичної операції (далі - АТО) напередодні вторгнення батальйонно-тактичних груп Росії на територію України в кінці серпня 2014 р. (Бенчук, Трофимович, 2022). У Генеральному штабі ЗСУ спільно з Центральним науково-дослідним інститутом ЗСУ було опрацьовано інформаційно-аналітичні матеріали щодо перебігу АТО та вторгнення російських військ в Україну (Аналіз ведення антитерористичної операції, 2015). Вчені з Науково-дослідного центру воєнної історії Національного університету оборони України імені І. Черняховського В. Грицюк, О. Пашкова, О. Покотило, С. Сегеда, О. Скрябін здійснили аналіз бойових дій у період 2014-2019 рр. з визначенням хронології подій (Грицюк, 2019). Однак, хоча у зазначених працях, і розглядалися бойові дії за контроль над державним кордоном, але підрозділам Держприкордонслужби в них уваги не приділялося. А. Бондаренко проаналізував військово-політичні події на Сході України в 2014 р., але без урахування ситуації безпосередньо на державному кордоні (Бондаренко, 2020). Стосовно досліджень саме бойового досвіду прикордонників в АТО, то тут варті уваги розробки співробітника Національного університету оборони України ім. І. Черняховського О. Цевельова. В якому вчений, визначив основні напрями подальшого розвитку прикордонних резервів, спираючись на аналіз бойового досвіду прикордонників в АТО (Цевельов, 2022).

Безпосередньо в Держприкордонслужбі спроби дослідження участі прикордонників у відсічі російської збройної агресії було зафіксовано в аналітичних документах Адміністрації Держприкордонслужби (Назаренко, 2016). Однак, ці матеріали носили загальний оглядовий характер.

Метою статті є аналіз історичного досвіду участі бойових резервів Держприкордонслужби в бойових діях на українському Донбасі під час АТО. В якості хронологічних рамок дослідження взято період весни - літа 2014 р., коли тимчасова окупація Росією українського Криму послідовно призвела до посилення антиукраїнського колабораційного руху на Донбасі. Результатом чого стало стрімке розгортання активних бойових дій за контроль над територією Луганської та Донецької областей.

Виклад основного матеріалу

бойовий резерв прикордонний донбас

Розпочинаючи дослідження історії збройного протистояння на українському Донбасі варто звертати увагу на операцію з окупації АР Криму, яку здійснила Росія наприкінці лютого - першій половині березня 2014 р. Як відомо, між подіями на Донбасі та в Криму прослідковувався явний послідовний зв'язок. Одночасно з операцією в Криму з боку Росії спостерігалося проведення поблизу українського державного кордону демонстраційних дій із залученням військової техніки та значної кількості особового складу. Свідок тих подій український політолог Т. Березовець писав: «Паралельно з подіями в Криму Росія запустила сценарій дестабілізації Сходу України, який відвертав увагу від подальшої анексії Криму. Здійснення цього стало очевидним після надмірного зосередження російської військової техніки біля східних областей України в ніч із 3 на 4 березня» (Березовець 2015, с. 211). В аналітичних документах Держприкордонслужби також було зафіксовано станом на початок березня 2014 р. факти розгортання значного ударного угруповання російських збройних сил по закордону Донецької та Луганської областей. Зокрема, на території Ростовської області та ряду інших суміжних з Україною областей (Аналітичне зведення, 2014). Така ситуація давала привід державному керівництву України вважати, що відбувається повномасштабна підготовка Росії до збройної агресії зі східного напрямку. У відповідь на це 3 березня 2014 р. підрозділи Держприкордонслужби на Сході України були приведені в повну бойову готовність (Литвин, 2019).

Станом на березень 2014 р. безпосередня охорона українсько-російського державного кордону в Донецькій та Луганській областях, загальною протяжністю 1056,5 км, здійснювалася силами Луганського та Донецького прикордонних загонів. Але в умовах суспільно-політичної обстановки та загроз національній безпеці, що склалися в березні 2014 р. цих сил Держприкордонслужби виявилося явно недостатньо для забезпечення прикордонного режиму у контрольованих прикордонних районах суміжних з Росією Донеччини та Луганщини. Щодо опису суспільно-політичної обстановки на Донбасі, то сучасні історики її характеризували таким чином: «У прикордонних районах Донецької та Луганської областей обстановка мала тенденцію до подальшого загострення. Озброєні місцеві колаборанти скоювали групові напади на підрозділи правоохоронних органів України, об'єкти банківської системи та ЗМІ з метою їх захоплення, блокували військові об'єкти, залякували місцеве цивільне населення, захоплювали заручників тощо (Цуріков 2018, с. 247). На такі загрозливі дії в контрольованих прикордонних районах Донбасу необхідна була відповідна реакція керівництва українського прикордонного відомства. Так, з метою посилення охорони українсько-російської ділянки державного кордону у системі Держприкордонслужби у березні 2014 р. було розпочато формування спеціальних прикордонних бойових резервів. Керівництво прикордонного відомства намагалося використати максимум сил та засобів для охорони проблемної східної ділянки. Однак для цього був потрібен дуже зважений підхід, щоб не послабити підрозділи на інших ділянках державного кордону. Першими такими резервами стали мотоманеврені групи, до формування, яких були залучені особовий склад, озброєння та техніка прикордонних підрозділів з інших ділянок державного кордону. Всього було сформовано сім таких мотоманеврених груп, які були спроможні виконувати завдання мобільних резервів для раптових дій. Зокрема: для посилення певних прикордонних підрозділів у випадку ускладнення суспільно-політичної обстановки; взяття під контроль ділянок місцевості поблизу державного кордону для знешкодження диверсійно-розвідувальних груп чи затримання контрабанди зброї, нелегальних мігрантів; несення служби на блокпостах, розташованих на автошляхах тощо.

Одним із перших таких прикордонних бойових резервів була 2-га мотоманеврена група, сформована із курсантів Навчального центру Держприкордонслужби (смт. Оршанець). 16 березня 2014 р. вона прибула до визначеного району та розташувалася у с. Олексіївське Донецької області (Органи (підрозділи), 2015). Приступила до охорони державного кордону з Росією в районах населених пунктів Амвросіївка та Дмитрівка у напрямках Висілки, Ленінське, Латишове, Червона Зірка. Прикордонна служба організовувалася шляхом виставлення посилених прикордонних нарядів на напрямках найбільш вірогідних дій російського агресора та диверсійних груп місцевих проросійських колаборантів. Забігаючи наперед варто відмітити, що прикордонники 2-ї мотоманевреної групи ще відзначаться під час боїв з незаконними збройними формуваннями місцевих колаборантів у районах Амвросіївки, Бірюкове, Довжанського, Дмитрівки, Дякове, Ізвариного, Маринівки (Кабачинський, 2022).

Щодо подальшого розвитку суспільно-політичної обстановки в прикордонних районах Донбасу, то згідно аналітичних документів Держприкордонслужби (Біла книга, 2014, с. 11-13) відбулася активізація незаконних збройних формувань, організованих місцевими проросійськими колаборантами. Вона полягала в різкому збільшенні спроб колаборантів щодо блокування прикордонних підрозділів, перешкоджання виконанню прикордонниками контрольних процедур у пунктах пропуску на державному кордоні. При цьому місцеві колаборанти проводили антиукраїнську агітацію серед персоналу прикордонних підрозділів з метою схилити прикордонників на бік незаконних окупаційних російських адміністрацій «ДНР-ЛНР». Через значний відсоток укомплектованості прикордонних підрозділів військовослужбовцями за контрактом з числа місцевих мешканців колаборанти вдавалися до їх залякування та шантажу, а також чинили психологічний тиск через членів їх сімей та родичів. Резонансними протиправними подіями на державному кордоні мали місце: активні спроби блокування, захоплення та обстріли прикордонних нарядів у районах Амвросіївки, Бірюкове, Дібровки, Дмитрівки, Дружківки, Іловайська, Краснодона, Свердловська, Станиці Луганської; напади незаконних збройних формувань місцевих колаборантів на пункти пропуску через державний кордон «Довжанський», «Ізварине», «Маринівка», «Червонопартизанськ»; озброєні напади на підрозділи охорони кордону «Дякове», «Свердловськ», «Станично-Луганське» (Біла книга, 2014, с. 12).

14 квітня 2014 р., через загрозу територіальній цілісності, суверенітету України, із метою протидії розповсюдженню тероризму, організованого російськими спецслужбами у східних областях України, необхідність застосування сил усіх складових сектору безпеки і оборони, державним керівництвом України введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» (Указ Президента України від 14 квітня 2014 р. №405/2014). Так, відбувся офіційний початок АТО у Донецькій та Луганській областях.

Разом з цим не зважаючи на зусилля державного керівництва України щодо стабілізації ситуації політичним шляхом Росія не вживала відповідних кроків та продовжувала виступати дестабілізуючим чинником у прикордонних районах українського Донбасу. При цьому аналіз обстановки свідчив про подальше загострення відносин з Росією щодо забезпечення належного рівня прикордонної безпеки на спільних ділянках кордону. Російська сторона ігнорувала офіційні звернення України про чисельні факти порушення державного кордону та повітряного простору України. При цьому незаконні збройні формування місцевих колаборантів російських окупаційних адміністрацій «ДНР-ЛНР» діяли підступно, нехтуючи законодавством та міжнародним правом. Зазвичай вони вдавалися до партизанських методів ведення війни, артилерійських обстрілів місць дислокації прикордонників, мінування маршрутів руху прикордонних нарядів тощо (Біла книга, 2014, с. 13-14).

Взагалі, події, які стрімко, розгорталися на Донбасі навесні 2014 р. наочно продемонстрували, що в новітній історії українських прикордонників з'явився принципово новий супротивник - незаконні збройні формування із місцевих проросійських колаборантів та диверсійно-розвідувальні групи збройних сил Росії, які діяли методами асиметричних бойових дій та повністю підтримувалися з російської державної території. В таких умовах головним завданням Держприкордонслужби було збереження контролю над ділянками українсько-російського державного кордону, зокрема і в межах Луганської та Донецької областей.

Наприкінці травня - початку червня 2014 р. місцеві проросійські колаборанти здійснили відкриті збройні напади на відділи прикордонної служби «Дякове», «Станично-Луганське», військове містечко управління Луганського прикордонного загону. Крім того, склалася вкрай важка ситуація навколо пунктів пропуску через державний кордон «Довжанський», «Ізварине» «Маринівка», «Успенка», «Червонопартизанськ», «Червона Могила». Там почастішали обстріли та відбулися збройні напади місцевих проросійських колаборантів на прикордонні наряди. Почастішали спроби захоплення пунктів пропуску незаконними збройними формуваннями. Контроль над пунктами пропуску на кордоні давав місцевим колаборантам можливість безперешкодно провозити на територію України значні партії зброї, боєприпасів та переправлення необхідних людських ресурсів для поповнення своїх злочинних угруповань (Литвин, 2019). Така ситуація потребувала значного посилення прикордонних підрозділів, що спонукало керівництво Держприкордонслужби до формування додаткових бойових резервів. 6 червня 2014 р. рішенням Голови Державної прикордонної служби України було створено тактичне угруповання (далі - ТУ) «Кордон». Головне завдання - забезпечити охорону та оборону державного кордону на рубежі Дмитрівка - Краснодон (Литвин, 2019, с. 252). Саме там почастішали спроби проривів з території Росії в Україну озброєних груп проросійських бойовиків та існувала загроза можливого збройного вторгнення російських збройних сил. Захищати кордон планувалося шляхом ведення позиційної та маневреної оборони.

14 червня за наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України (Наказ Адміністрації, 2014) для посилення підрозділів, які безпосередньо виконували бойові завдання на державному кордоні у Луганській та Донецькій областях розпочато формування та підготовка нових позаштатних прикордонних підрозділів - оперативно-бойових застав та мобільних прикордонних застав. Зокрема, оперативно-бойові застави: «Білгород-Дністровський», «Ізмаїл», «Луцьк», «Львів», «Могилів-Подільський», «Мостиська», «Одеса», «Суми», «Черкаси», «Чернівці», «Чоп». Мобільні прикордонні застави: «Білгород-Дністровський», «Бортничі», «Могилів-Подільський», «Мукачеве», «Одеса», «Оршанець-1», «Чернівці», «Чоп». У подальшому, протягом літа 2014 р. названі підрозділи було розсерджено вздовж українсько-російського державного кордону в межах Донецької та Луганської областей на найбільш загрозливих ділянках. Зокрема, в районах: Амвросіївки; Бірюкове; Гранітного; Дмитрівки; Довжанського; Дякового; Зеленопілля; Ізвариного; Краснодону; Красної Талівки; Мілового; Маріуполя; Маринівки; Новоазовська; Савур-Могили; Станиці Луганської; Успенки; Червоної Могили; Червонопартизанська; Юганівки.

Упродовж літа 2014 р. до складу ТУ «Кордон» входили штатні й позаштатні підрозділи Держприкордонслужби та надані підрозділи ЗСУ і Національної гвардії. Зокрема: підрозділи Донецького прикордонного загону; 2-га мотоманеврена група (Навчальний центр Держприкордонслужби); 7-ма мото- маневрена група (Західне регіональне управління); 5-та мотоманеврена група (Південне регіональне управління); зведений загін та бронегрупа Національної академії Держприкордонслужби; зенітно-артилерійський взвод (Навчальний центр Держприкордонслужби); підрозділи 10-го мобільного прикордонного загону (Київ); надані підрозділи від 72-ї окремої механізованої бригади ЗСУ та зведений загін Національної гвардії. В оперативне підпорядкування ТУ «Кордон» було надано загін Морської охорони (Маріуполь). Метою якого було визначено охорону узбережжя Азовського моря. Загальна чисельність особового складу ТУ «Кордон» протягом літа 2014 р. коливалася приблизно від 1000 до 2500 осіб залежно від зміни обстановки та ротації прикордонних підрозділів. По такому ж принципу коригувалися і напрями основних зусиль із захисту ділянок українсько-російського кордону в межах Донбасу: Амвросіївка; Дмитрівка; Довжанський; Дякове; Зеленопілля; Маринівка; Новоазовськ; Успенка; Червонопартизанськ. (Органи (підрозділи), 2015, с. 19).

Станом на другу половину червня 2014 р. бойові резерви із ТУ «Кордон» зосередилися на ділянці українсько-російського державного кордону у межах Півдня Луганської та всієї східної ділянки Донецької областей. Активні бойові дії між прикордонниками та незаконними збройними формуваннями проросійських колаборантів розгорнулися в межах саме цієї ділянки. Варто відзначити, що впродовж липня та на початку серпня в результаті активних бойових дій доволі складна ситуація склалася в районах, Довжанського, Ізвариного та Червонопартизанська, де частина прикордонних резервів опинилася в оточенні незаконних збройних формувань, з якого довелося прориватися з боями (Назаренко, 2016, с. 23). Згодом, в українському суспільстві ті події отримали назви «Довжанського» та «Ізваринського котлів» (Хорошун, 2014). У районі Довжанського бойові дії вели прикордонники 5-ї мотоманевреної групи (складалася з підрозділів Південного регіонального управління Держприкордонслужби) (Нескорені, 2015). На ділянці Ізварине - Червонопартизанськ державний кордон захищала 7-ма мотоманеврена група (прикордонники з підрозділів Західного регіонального управління Держприкордонслужби).

Взагалі період другої половини червня - кінця серпня 2014 р. можна вважати часом найбільш інтенсивних бойових дій за контроль над українсько-російською ділянкою державного кордону. Прикордонники вели активні бойові дії на ділянці від Красної Талівки (Луганська область) до Новоазовська (Донецька область). Найбільш важкі бої точилися в районах: Амвросіївки; Довжанського; Ізвариного; Маринівки; Краснодону; Савур- Могили; Червонопартизанська.

Стосовно стану незаконних збройних формувань місцевих колаборантів, то на цьому питанні варто зупинитися окремо. Отже, у квітні - травні, коли в Луганській та Донецькій областях відбувся вихід суспільно-політичної ситуації з-під контролю органів державної влади України, спочатку утворилися розрізнені злочинні угруповання бойовиків чисельністю від кількох десятків осіб з різнорідним легким стрілецьким озброєнням. Однак, надалі, протягом червня місяця їхня організація та озброєння, за підтримки із Росії, стрімко удосконалилася. Їхні угрупування збільшилися чисельно, отримали розвиток у бік військової організації та набули вигляду парамілітарних угруповань з групової зброєю, мінометами, ствольною та реактивною артилерією, бронетехнікою, сучасними засобами зв'язку, розвідки та спостереження. У липні місяці прикордонникам вже довелося мати справу з чисельними, добре організованими незаконними збройними формуваннями, з централізованим управлінням, своїми районами базування та військовими арсеналами, де накопичилася важка зброя та бойова техніка (Серва- тюк, 2015). Незаконні збройні формування проросійських колаборантів намагалися забезпечити для себе стійке постачання зброї, бойової техніки та матеріально-технічних засобів через українсько-російський державний кордон. Основними напрямками для цього стали ділянки в районах Дмитрівки, Довжанського, Ізвариного, Маринівки, Успенки, Червонопартизанська. Тому у період липня - кінця серпня, саме на цих рубежах було зосереджено увагу прикордонного відомства України. Там прикордонні бойові резерви у взаємодії із підрозділами ЗСУ та Національної гвардії намагалися створити систему захисту кордону шляхом облаштування на прикордонних автошляхах спільних блокпостів, виставлення збільшених нарядів, засад та секретів, облаштування бойових позиції біля державного кордону на загрозливих напрямках прориву з боку Росії незаконних збройних формувань або підрозділів російської армії (Литвин, 2019). Як приклад, оперативно-бойові застави «Мостиська» та «Чернівці» було переведено в підпорядкування 3-му окремому полку спеціального призначення ЗСУ для ведення спільних бойових дій в районі Амвросіївки та Савур-Могили (Литвин, 2019, с. 318).

Друга половина серпня 2014 р., відзначилася в історії АТО так званою «Іловайською трагедією». Як відомо, місто Іловайськ мало вирішальне значення, як ключовий пункт на шляху постачання зброї та матеріально-технічних засобів для злочинного угрупування проросійських колаборантів у Донецьку. Для його ліквідації українським силам АТО необхідно було взяти під свій контроль перш за все саме Іловайськ. Так, 18-19 серпня кільком українським добровольчим батальйонам вдалося з боями увійти в місто та закріпитися в його західній частині. Цей наступ сил АТО призвів до чергової активізації російських збройних сил, який трансформувався в акт прямої військової агресії, коли у період 20-24 серпня з території Росії відбулося порушення державного кордону України. Це здійснили вісім російських батальйоно-тактичних груп на напрямках Амвросіївка, Кутейникове, Новоазовськ та Тельманове (Головко, 2021).

Про факти порушення російськими військами державного кордону України керівництво Держприкордонслужби неодноразово доповідало в штаб АТО. Зокрема, про це було зафіксовано в опублікованому Звіті парламентської слідчої комісії з розслідування подій під Іловайськом, де прямо вказувалося: «Напередодні параду в Києві, 23 серпня від Державної прикордонної служби України надійшла інформація про виявлення на території Сектору Д колон броньованої техніки, яка висувається з території Російської Федерації в напрямку населених пунктів Амвросіївка, Кутейникове» (Іловайська трагедія, 2014). Далі в цьому ж документі вказувалося, що інформація про виявлені колони російської техніки була розцінена штабом АТО, як паніка і залишилась без уваги і прийняття рішень (Іловайська трагедія, 2014).

Крім того, порушення державного кордону України російськими батальйонно-тактичними групами супроводжувалися з російської території масованими ракетно-артилерійськими обстрілами українських прикордонних підрозділів. Про критичність ситуації у своїх спогадах наголошував і тодішній Голова Державної прикордонної служби України М. Литвин: «З 22-го по 23 серпня інтенсивність обстрілів на лінії Амвросіївка - Успенка - Новоазовськ - Маріуполь постійно зростала. З території РФ вели вогонь з артилерії, мінометів і РСЗВ. Особливо небезпечна ситуація склалася 24 серпня, коли прикордонні підрозділи практично безперервно вели бойові дії» (Литвин, 2019, с. 319). Щодо можливостей прикордонників з протидії російським військам, коли вони порушували український кордон, то тут М. Литвин зазначав: «...як би на напрямку Амвросіївка - Успенка - Новоазовськ - Маріуполь перебували підрозділи й частини ЗСУ здатні прикрити прикордонників сучасною зброєю й технікою, то російські військові й незаконні збройні формування навряд чи ризикнули б ступати на українську землю. Особливо, якщо хоча б були ракетно-артилерійські підрозділи й частини» (Литвин, 2019, с. 321). Таким чином, не маючи важкого озброєння і техніки та через брак сил прикордонні резерви вимушені були тільки маневрувати на напрямках Амвросіївка, Успенка, Новоазовськ, Маріуполь, вступаючи в окремі бойові зіткнення з російськими диверсійно-розвідувальними групами та незаконними збройними формуваннями проросійських колаборантів. Окремо про стан прикордонних резервів на ділянці Амвросіївка - Успенка - Новоазовськ - Маріуполь М. Литвин зазначав: «Вранці 25 серпня доповів про ситуацію в АТО і свої висновки безпосередньо Президенту України. Єдине зауваження Президента на мої слова - чому прикордонники не застосовують по противнику протитанкові засоби (у нас їх не було за призначенням, функціями, штатом і табелем належності, а на звернення з цього приводу до того часу не реагували)» (Литвин, 2019, с. 322).

Висновки

Службово-бойову діяльність бойових резервів Держприкордонслужби у період весни - літа 2014 р. доцільно розділити на два етапи, кожний з яких відрізняються між собою суспільно-політичною обстановкою та інтенсивністю бойових дій.

Перший етап (березень-травень) - посилення охорони ділянок українсько-російського кордону в межах Луганської та Донецької областей. Службово-бойова діяльність бойових резервів Держприкордонслужби полягала: у веденні розвідувально-пошукових дій в контрольованих прикордонних районах з метою виявлення та знешкодження російських диверсійно-розвідувальних груп та незаконних збройних формувань місцевих колаборантів, а також контролю за пересуванням осіб через державний кордон; протидії провозу на територію України зброї, боєприпасів, засобів терору тощо; посиленні прикордонних підрозділів, які безпосередньо несли службу на державному кордоні.

Другий етап (червень-серпень) - безпосередня участь резервів Держприкордонслужби в масштабних бойових діях за контроль над українсько-російським державним кордоном. Тепер їхня службово-бойова діяльність полягала в безпосередньому веденні активних бойових дій з незаконними збройними формуваннями місцевих колаборантів, пошуку та знешкодженні у прикордонних районах російських диверсійно-розвідувальних груп. Проведення спеціальних розвідувальних заходів у визначених районах з метою: викриття можливих маршрутів проникнення через державний кордон з російської території озброєних найманців; виявлення місць зберігання зброї, боєприпасів, засобів терору тощо.

Бойові резерви Держприкордонслужби було сформовано як позаштатні підрозділи, з основною метою посилити прикордонні підрозділи, які охороняли українсько-російський державний кордон у східних областях України. Як наочно продемонстрували бойові дії впродовж весни - літа 2014 р., через відсутність у прикордонників штатного ракетно-артилерійського озброєння та в необхідної кількості бронетехніки, їхні бойові резерви виявилися здатними вести збройну боротьбу лише з диверсійно-розвідувальними групами та окремими незаконними збройними формуваннями місцевих проросійських колаборантів. Щодо протистояння регулярним підрозділам збройних сил Росії шляхом ведення проти них повномасштабних бойових дій, то прикордонники, прогнозовано, виявилися неготовими.

Повне закриття українсько-російської ділянки державного кордону у межах Донбасу від проникнення російських найманців та провезення зброї, необхідної місцевим колаборантам було надзвичайно ускладнено через ряд причин. Серед них: значна протяжність ділянки кордону в межах Луганської та Донецької областей, через що керівництво Держприкордонслужби було вимушене зосереджувати бойові резерви тільки на напрямках найбільш вірогідного руху порушників, якими були райони Довжанського, Ізвариного, Маринівки, Червонопартизанська; відсутність в прикордонних підрозділах артилерії та протитанкових засобів, що робило неможливим протидію російським військовим колонам важкої бронетехніки; через віддаленість районів дій прикордонних резервів від тилових логістичних центрів ускладнювалося їхнє ефективне матеріально-технічне забезпечення.

Список використаних джерел і літератури

Аналіз ведення антитерористичної операції та наслідків вторгнення Російської Федерації в Україну у серпні-вересні 2014 року (підготовлено Генеральним штабом Збройних Сил України спільно з Центральним науково-дослідним інститутом Збройних Сил України). (2015). Київ, 24 с. URL: https://lb.ua/society/2015/08/13/313381_ genshtab_vilozhil_analiz_voyni.html (дата звернення: 10.06.2023).

Аналітичне зведення про обстановку на державному кордоні та результати оперативно-службової діяльності Державної прикордонної служби України. (2014). Адміністрація ДПСУ Київ, 55 с.

Бенчук, В. О. & Трофимович, В. В. (2020). Загальна оперативна обстановка в зоні проведення АТО (серпень 2014 р.). Військово-науковий вісник, 38, 149-166.

Березовець, Т. (2015). Анексія: острів Крим: хроніки «гібридної війни». Київ: Брайт Букс, 392 с.

Біла книга - 2014. (2014). Стратегічний бюлетень прикордонної безпеки України. Адміністрація ДПСУ Київ, 102 с.

Бондаренко, А. (2020). Бойові дії в зоні АТО у вересні - грудні 2014 року. Українознавство, 3 (76), 115-123.

Головко, В. В. (2021). Збройна агресія Російської Федерації проти України. Енциклопедія історії України: Додатковий том (Кн. 1). Київ: Наук. думка, 773 с. URL: http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ro=&I21DBN=EIU&P21DBN=E IU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0& S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=zbrojna_agresija_rosijskoji_ federatsiji_proty_ukrajiny (дата звернення: 13.06.2023).

Грицюк В. М., Пашкова, О. О., Покотило О. І., Сегеда, С. П. & Скрябін О. Л. (2019). Інформаційно-довідкові матеріали щодо хронології подій 2014-2019 років, які відбувалися в Автономній Республіці Крим та під час проведення антитерористичної операції / операції Об'єднаних сил на Сході України. URL: https://kristti.com.ua/28250-2/ (дата звернення: 11.06.2023).

Іловайська трагедія. Повна версія звіту парламентської Слідчої комісії (Документ). (2014). URL: https://glavcom.ua/media/o-00172688-a-00023466.jpg (дата звернення: 15.06.2023).

Кабачинський, М. І. & Ананьїн, О. В. (2022). Державна прикордонна служба України в антитерористичній операції: обставини та події 2014 року: монографія. Хмельницький: НАДПСУ 280 с.

Литвин, М. (2019). Лінія розмежування. Київ: Гамазін, 396 с.

Назаренко, В. (ред). (2016). Біла книга - 2015. Стратегічний бюлетень прикордонної безпеки України. Адміністрація ДПСУ Київ, 240 c.

Нескорені. Рік після «Довжанського». (2015). Прикордонник України, 29, 7.

Органи (підрозділи) Державної прикордонної служби України у системі оборони (охорони) державного кордону в умовах сучасного збройного конфлікту: інформаційно-аналітичні матеріали. Адміністрація ДПСУ (2015). Київ, 29 с.

Руснак, І. (ред). (2017). Біла книга антитерористичної операції на Сході України (2014-2016). ЗСУ Київ: МОУ НУОУ 250 с.

Серватюк, В. М. & Поліщук, М. М. (2015). Структура незаконних збройних формувань та особливості їхньої тактики дій на Південному Сході України. Збірник наукових праць. Серія: військ. та техн. науки, 1 (63). Хмельницький: НАДПСУ, 131-146.

Сиротенко, А. М. (ред.). (2020). Воєнні аспекти протидії «гібридній» агресії: досвід України: монографія. Київ: НУОУ, 176 с.

Хорошун, Ю. (2014). Командир Чернівецького прикордонного загону: захищались до останнього. URL: https://pogliad.ua/news/chernivtsi/komandir-cherniveckogo- prikordonnogo-zagonu-zahischalis-do-ostannogo-155078 (дата звернення: 12.06.2023).

Цевельов, О. Є. (2022). Досвід формування та застосування бойових резервів прикордонної служби, 'їх завдання в сучасних умовах. Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень НУОУ, 1 (74), 27-36.

Цуріков, А. (2018). Характеристика незаконних збройних формувань, які діяли в окремих районах Донецької та Луганської областей у 2014 році. Війна на Донбасі. 2014- 2017рр.: зб. матеріалів ІІІ Всеукр. наук. військ.-істор. конф., 19 квіт. Київ: НВІМУ 247.

Щодо формування резервів Державної прикордонної служби України для виконання завдань на ділянці державного кордону з Російською Федерацією. Наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 14.06.2014 № 68.

References

Analiz vedennia antyterorystychnoi operatsii ta naslidkiv vtorhnennia Rosiiskoi Federatsii v Ukrainu u serpni-veresni 2014 roku (pidhotovleno Heneralnym shtabom Zbroinykh Syl Ukrainy spilno z Tsentralnym naukovo-doslidnym instytutom Zbroinykh Syl Ukrainy) [Analysis of the Anti-Terrorist Operation and the Consequences of the Russian Federation's Invasion of Ukraine in August-September 2014 (prepared by the General Staff of the Armed Forces of Ukraine in cooperation with the Central Research Institute of the Armed Forces of Ukraine)]. (2015). Kyiv, 24 s. Retrieved from https://lb.ua/society/2015/08/13/313381_ genshtab_vilozhil_analiz_voyn.html [in Ukrainian].

Analitychne zvedennia pro obstanovku na derzhavnomu kordoni ta rezultaty operatyvno- sluzhbovoi diialnosti Derzhavnoi prykordonnoi sluzhby Ukrainy [Analytical Summary of the situation at the state border and the results of operational and service activities of the State Border Service of Ukraine] (2014) DPSU Administration. Kyiv, 55 s. [in Ukrainian].

Benchuk, V. & Trofimovych, V. (2020). Zahalna operatyvna obstanovka v zoni provedennia ATO (serpen 2014 r.) [General operational situation in the ATO zone (August 2014)]. Viiskovo-naukovyi visnyk, 38, 149-166. [in Ukrainian].

Berezovets, T. (2015). Aneksiia: ostriv Krym: khroniky «hibrydnoi viiny» [Annexation: Crimea: Chronicles of the “Hybrid War”]. Kyiv: Brait Buks, 392 s. [in Ukrainian].

Bila knyha - 2014 [White Paper - 2014]. (2014). Stratehichnyi biuleten prykordonnoi bezpeky Ukrainy. Administratsiia DPSU. Kyiv, 102 s. [in Ukrainian].

Bondarenko, A. (2020). Boiovi dii v zoni ATO u veresni - hrudni 2014 roku. [Hostilities in the ATO zone in September-December 2014]. Ukrainoznavstvo, 3 (76), 115-123. [in Ukrainian].

Holovko V. V. (2021). Zbroina ahresiia Rosiiskoi Federatsii proty Ukrainy [Armed aggression of the Russian Federation against Ukraine]. Entsyklopediia istorii Ukrainy: Dodatkovyi tom (Kn. 1). Kyiv: Nauk. dumka, 773 s. Retrieved from http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/ history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=e iu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTER MS=0&S21STR=zbrojna_agresija_rosij skoj i_federatsij i_proty_ukraj iny [in Ukrainian].

Hrytsiuk, V. M., Pashkova, O. O., Pokotylo, O. I., Seheda, S. P. & Skriabin O. L. (2019). Informatsiino-dovidkovi materialy shchodo khronolohii podii 2014-2019 rokiv, yaki vidbuvalysia v Avtonomnii Respublitsi Krym ta pid chas provedennia antyterorystychnoi operatsii / operatsii Obiednanykh syl na Skhodi Ukrainy [Information and reference materials on the chronology of events in 2014-2019 that took place in the Autonomous Republic of Crimea and during the anti-terrorist operation / Joint Forces Operation in eastern Ukraine]. Retrieved from https://kristti.com.ua/28250-2/ [in Ukrainian].

Ilovaiska trahediia. povna versiia zvitu parlamentskoi slidchoi komisii (Document) [Ilovaisk tragedy. Full version of the report of the Parliamentary Investigation Commission (Document)]. (2014). Retrieved from https://glavcom.ua/media/o-00172688-a-00023466. jpg [in Ukrainian].

Kabachynskyi, M. I. & Ananin, O. V. (2022). Derzhavna prykordonna sluzhba Ukrainy v antyterorystychnii operatsii: obstavyny ta podii 2014 roku [The State Border Guard Service of Ukraine in the Anti-Terrorist Operation: Circumstances and Events of 2014]: monohrafiia. Khmelnytskyi: NADPSU, 280 s. [in Ukrainian].

Litvin, M. (2019) Liniia rozmezhuvannia [The line of demarcation]. Kyiv: Hamazin, 396 p. [in Ukrainian].

Nazarenko, V. (Ed.). (2016). Bila knyha - 2015. Stratehichnyi biuleten prykordonnoi bezpeky Ukrainy [White book - 2015. Strategic bulletin of border security of Ukraine]. DPSU administration. Kyiv: Art Ekonomi, 240 s. [in Ukrainian].

Neskoreni. Rik pislia «Dovzhanskoho» [Invincible. A year after «Dovzhanskyi»]. (2015). Prykordonnyk Ukrainy. 29, 7. [in Ukrainian].

Orhany (pidrozdily) Derzhavnoi prykordonnoi sluzhby Ukrainy u systemi oborony (okhorony) derzhavnoho kordonu v umovakh suchasnoho zbroinoho konfliktu: infor- matsiino-analitychni materialy [Department (subdivisions) of the State Border Guard Service of Ukraine in the system of defense (protection) of the state border in the conditions of modern armed conflict: information and analytical materials]. Administratsiia DPSU. (2015). Kyiv, 29 s. [in Ukrainian].

Rusnak, I. (Ed.). (2017). Bila knyha antyterorystychnoi operatsii na Skhodi Ukrainy (2014-2016). Zbroini Syly Ukrainy [White Paper on the anti-terrorist operation in eastern Ukraine (2014-2016)]. Kyiv: MOU, NUOU, 250 s. [in Ukrainian].

Servatiuk, V. M. & Polishchuk, M. M. (2015). Struktura nezakonnykh zbroinykh formuvan ta osoblyvosti yikhnoi taktyky dii na Pivdennomu Skhodi Ukrainy [The structure of illegal armed groups and peculiarities of their tactics in the South-East of Ukraine]. Zbirnyk naukovykh prats. Seriia: viisk. ta tekhn. Nauky, 1 (63). Khmelnytskyi: NADPSU, 131-146. [in Ukrainian].

Syrotenko, A. M. (Ed.). (2020). Voienni aspekty protydii «hibrydnii» ahresii: dosvid Ukrainy [Military aspects of countering “hybrid” aggression: the experience of Ukraine]. Kyiv: NUOU, 176 s. [in Ukrainian].

Khoroshun, Yu. (2014). Komandyr Chernivetskoho prykordonnoho zahonu: zakhyshchalys do ostannoho [The commander of the Chernivtsi border detachment: they defended themselves to the last]. Retrieved from https://pogliad.ua/news/chernivtsi/komandir- cherniveckogo-prikordonnogo-zagonu-zahischalis-do-ostannogo-155078 [in Ukrainian].

Tsevelyov, O. Ye. (2022). Dosvid formuvannia ta zastosuvannia boiovykh rezerviv prykor- donnoi sluzhby,yikh zavdannia v suchasnykh umovakh [Experience in the formation and use of combat reserves of the Border Guard Service, their tasks in modern conditions]. Zbirnyk naukovykh prats Tsentru voienno-stratehichnykh doslidzhen NUOU, 1 (74), 27-36. [in Ukrainian].

Tsurikov, A. (2018). Kharakterystyka nezakonnykh zbroinykh formuvan, yaki diialy v okremykh raionakh Donetskoi ta Luhanskoi oblastei u 2014 rotsi [Characteristics of illegal armed formations that operated in certain areas of Donetsk and Luhansk regions in 2014]. The war in Donbas. 2014-2017: coll. materials of III All-Ukrainian of science military history conference, April 19. Kyiv: NMHMU, 247. [In Ukrainian].

Shchodo formuvannia rezerviv Derzhavnoi prykordonnoi sluzhby Ukrainy dlia vykonannia zavdan na diliantsi derzhavnoho kordonu z Rosiiskoiu Federatsiieiu [Regarding the formation of reserves of the State Border Guard Service of Ukraine to perform tasks on the state border with the Russian Federation]. Nakaz Administratsii Derzhavnoi prykordonnoi sluzhby Ukrainy vid 14.06.2014 № 68. [in Ukrainian].

Отримано: 20.06.2023

Skaba, A. D. (Ed.). (1970). Ukrainska RSR v period hromadianskoi viiny 1917-1920 rr. [Ukrainian SSR during the civil war of 1917-1920]. (Vol.3: Ukrainska RSR na zavershalnomu etapi hromadianskoi viiny. Vidbyttia napadu burzhuazno-pomishchytskoi Polshchi, rozgh- rom Vranhelia i petliurivshchyny). Kyiv: Politvydav Ukrainy, 462 s. [in Ukrainian].

Udovychenko, O. (1982). 3-ya Zalizna dyviziia. Materialy do istorii Viiska Ukrainskoi Narodnoi Respubliky. Rik 1920 [The 3rd Iron Division. Materials for the history of the Army of the Ukrainian People's Republic.1920]. (2). Niu-York: Chervona Kalyna, 230 s. [in Ukrainian].

Udovychenko, O. (1954). Ukraina u viini za derzhavnist. Istoriia orhanizatsii i boiovykh dii Ukrainskykh Zbroinykh syl 1917-1921 [Ukraine is in the war for statehood. History of the organization and combat operations of the Ukrainian Armed Forces 1917-1921]. Vinnipeh: Vyd. D. Mykytiuk, 176 s. [in Ukrainian].

Fedenko, P. (1949). Doba Dyrektorii. Pol[sko]-ukr[ainska] viina z bolshevykamy [The Era of Directory. Polish-Ukrainian War with the Bolsheviks]. Entsyklopediia ukraino- znavstva. Zahalna chastyna, (2). Kyiv: Vipol, 525-526. [in Ukrainian].

Tsapko, I. (1964). Kinnyi bii pid Sydorovom [The equestrian battle near Sydoriv]. Za derzhavnist, (10), 204-209. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru